Главная Коллекция "Revolution" Экология и охрана природы Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України

Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України

Виявлення негативних тенденцій в стані здоров’я дитячого населення внаслідок несприятливого впливу чинників навколишнього середовища. Встановлення зв’язку між сумарним індексом забруднення довкілля та захворюваністю дітей сільських районів регіону.

Рубрика	Экология и охрана природы
Вид	диссертация
Язык	русский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	3,4 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Наслідком впливу бактеріального забруднення навколишнього середовища, як і інших факторів малої інтенсивності, є загальнотоксична дія, що супроводжується зниженням резистентності організму. Також мікробіологічне забруднення чинить специфічний вплив на стан здоров'я, коли об'єкти довкілля, зокрема питна вода та харчові продукти, забруднені збудниками інфекційних хвороб (дизентерія, сальмонельоз, тощо). Гельмінтне забруднення навколишнього середовища, зокрема ґрунту, аналогічно впливає на організм людини; зокрема відомо, що гельмінтози супроводжуються імуносупресією [43].

Наступним кроком було виявлення зв'язку між станом довкілля 22 районів Чернігівщини та рівнями перинатальної смертності, мертвонароджуваності, смертності дітей до 1 року за період 2001-2012 рр.

Установлено, що між І та зазначеними вище показниками здоров`я позитивний достовірний кореляційний зв`язок відсутній (табл. М.3). Також не виявлено зв'язку між І_бак та рівнями мертвонароджуваності, перинатальної та малюкової смертності (табл. М.4). У той же час позитивний достовірний зв`язок виявлений між І_хім і рівнями перинатальної смертності (r = 0,14, p < 0,05) та мертвонароджуваності (r = 0,14, p < 0,05) (див. табл. М.3).

Також установлено, що на деякі з зазначених показників здоров'я дітей чинять вплив окремі фактори навколишнього середовища. Позитивний зв'язок, переважно на рівні тенденції, наявний між хімічним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини та рівнем постнеонатальної смертності (r = 0,12, p < 0,1), радіаційним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини та мертвонароджуваністю (r = 0,14, p < 0,1) (див. табл. М.3), бактеріальним забрудненням водопровідної та колодязної води та рівнем малюкової смертності (r = 0,11, p < 0,1 та r = 0,12, p < 0,05 відповідно), бактеріальним забрудненням водопровідної води та рівнем неонатальної смертності (r = 0,15, p < 0,05) (див. табл. М.4).

5.2 Гігієнічна оцінка відтермінованого в часі ефекту впливу чинників навколишнього середовища на стан здоров`я дітей

На сьогодні однією з найбільш складних проблем гігієни залишається виявлення хронічного впливу чинників навколишнього середовища малої інтенсивності на стан здоров'я населення. Розв'язання цього завдання ускладнюється тим, що в біології та медицині дуже часто спостерігається запізнення відповіді з боку живих організмів на вплив тих чи інших чинників довкілля [65]. У цих випадках традиційні методи вивчення зв'язку між чинниками довкілля та показниками здоров'я населення, зокрема кореляційний аналіз, не завжди дозволяють виявити таку залежність. Тому одним із завдань нашого дослідження була оцінка відтермінованого в часі ефекту негативної дії чинників навколишнього середовища на здоров`я дітей у районах Чернігівської області, тобто оцінка впливу чинників довкілля, що динамічно змінюються, на показники здоров`я населення при умові зсуву часових серій відносно один одного на певний проміжок часу (лаг, Дt).

У деяких випадках наявність часового лагу є очевидною, але здебільшого для його виявлення й, особливо, визначення його довжини, необхідно провести ретельне вивчення динамічних рядів із використанням крос-кореляційного аналізу. Цей підхід дозволить не лише оцінити зв'язок між чинниками навколишнього середовища та показниками здоров'я населення, а й визначити час, через який ефект впливу забруднення довкілля спричинить виникнення порушень здоров`я, тобто знайти значення лагу, при якому рівень забруднення найбільше корелює з рівнем показників здоров`я людини [134].

Приклад результату крос-кореляційного аналізу з визначенням зв`язку між індексом сумарного забруднення довкілля (I) та рівнем поширеності хвороб крові та кровотворних органів представлено на рис. 5.1, з якого видно, що достовірний позитивний зв'язок спостерігається зі зсувом від 4 до 13 років із максимальним значенням коефіцієнту кореляції 0,29 через 11 років.

Рис. 5.1. Кореляційний зв'язок між індексом сумарного забруднення довкілля (I) та рівнем поширеності хвороб крові та кровотворних органів, у тому числі анемій (клас ІІІ за МКХ-10).

Результати вивчення наявності відтермінованого ефекту поєднаного впливу досліджуваних шкідливих чинників довкілля на показники захворюваності хворобами окремих класів (за міжнародною класифікацією хвороб МКХ-10 [101]), які представлені в табл. 5.3, свідчать про позитивний достовірний (p < 0,05) кореляційний зв`язок у наступних випадках:

- між I та рівнем первинної й загальної захворюваності деякими інфекційними та паразитарними хворобами, клас I (r = 0,25, Дt = 1 рік та r = 0,24, Дt = 1 рік відповідно), хворобами крові та кровотворних органів, III (r = 0,19, Дt = 1 та r = 0,29, Дt = 8, 11), ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин, IV (r = 0,17, Дt = 1 рік та r = 0,19, Дt = 4 роки), нервової системи, VI (r = 0,25, Дt = 3 та r = 0,18, Дt = 1, 3), системи кровообігу, IX (r = 0,19, Дt = 6 та r = 0,17, Дt = 5), а також рівнем первинної захворюваності хворобами кістково-м'язової системи та сполучної тканини, XIII (r = 0,15, Дt = 3);

- між І_хім та рівнем первинної й загальної захворюваності хворобами вуха та соскоподібного відростка (VIII), шкіри та підшкірної клітковини (XII), а також рівнем загальної захворюваності хворобами крові та кровотворних органів (III), ока та придаткового апарату (VII), рівнем первинної захворюваності хворобами кістково-м`язової системи та сполучної тканини (XIII);

- між І_бак та рівнем первинної й загальної захворюваності деякими інфекційними та паразитарними хворобами (I), хворобами крові та кровотворних органів (III), органів дихання (X), а також рівнем загальної захворюваності хворобами нервової системи (VI).

У більшості зазначених вище випадків, особливо коли лаг становив 1-2 роки, при кореляційному аналізі також був виявлений позитивний достовірний зв'язок (див. табл. 5.2). Але крос-кореляційний аналіз дозволив установити такий зв'язок у тих випадках, у яких кореляційний аналіз зв'язку не виявив, а саме між І та первинною захворюваноістю хворобами кістково-м'язової системи та сполучної тканини (XIII клас), поширеністю хвороб крові та кровотворних органів (III), ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин (IV), а також між І_хім та рівнем загальної захворюваності хворобами крові та кровотворних органів (III). Слід зазначити, що ефект впливу І та І_хім на дані класи хвороб максимально проявляється через певний проміжок часу, а саме через 3 роки, 8 і 11 років, 4 роки та 8 років відповідно.

За результатами крос-кореляційного аналізу встановлено позитивний достовірний (p < 0,05) зв'язок між рівнями первинної й загальної захворюваності дітей та підлітків сільських районів усіма хворобами та окремими чинниками довкілля (табл. Н.1, Н.2), а саме хімічним забрудненням атмосферного повітря (r = 0,16, Дt = 8, 9 років та r = 0,16, Дt = 12 років відповідно), бактеріальним забрудненням питної води при децентралізованому водопостачанні (r = 0,15, Дt = 1 рік в обох випадках). Також виявлений кореляційний зв`язок між рівнем первинної захворюваності всіма хворобами та хімічним забрудненням колодязної води (r = 0,14, Дt = 1 рік) і гельмінтним забрудненням ґрунту (r = 0,17, Дt = 1 рік).

Таблиця 5.3. Зв`язок між індексами сумарного забруднення об`єктів довкілля й первинною та загальною захворюваністю дитячого населення Чернігівської області за період 2001-2012 років з урахуванням відтермінованості ефекту дії чинників

Клас хвороб	Максимальний коефіцієнт кореляції (r) та лаг (?t) між первинною (П) або загальною (З) захворюваністю та індексами сумарного забруднення
	загального (І)	хімічного (І_хім)	бактеріального та гельмінтного (І_бак)
	П	З	П	З	П	З
	r	?t	r	?t	r	?t	r	?t	r	?t	r	?t
Деякі інфекційні та паразитарні хвороби (I клас)	0,25	1	0,24	1	-	-	-	-	0,26	1	0,26	1
Новоутворення (II клас)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Хвороби крові та кровотворних органів (III клас)	0,19	1	0,29	8, 11	-	-	0,23	8	0,29	1	0,33	8-10
Хвороби ендокринної системи (IV клас)	0,17	1	0,19	4	-	-	-	-	-	-	-	-
Хвороби нервової системи (VI клас)	0,25	3	0,18	1, 3	-	-	-	-	-	-	0,16	1
Хвороби ока та придаткового апарату (VII клас)	-	-	-	-	-	-	0,17	2	-	-	-	-
Хвороби вуха та соскоподібного відростка (VIII клас)	-	-	-	-	0,25	2	0,25	2	-	-	-	-
Хвороби системи кровообігу (IX клас)	0,19	6	0,17	5	-	-	-	-	-	-	-	-
	r	?t	r	?t	r	?t	r	?t	r	?t	r	?t
Хвороби органів дихання (X клас)	-	-	-	-	-	-	-	-	0,16	1	0,17	1
Хвороби органів травлення (XI клас)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Хвороби шкіри та підшкірної клітковини (XII клас)	-	-	-	-	0,15	2, 3	0,17	2	-	-	-	-
Хвороби кістково-м`язової системи та сполучної тканини (XIII клас)	0,15	3	-	-	0,29	1	-	-	-	-	-	-
Хвороби сечостатевої системи (XIV клас)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Вроджені вади розвитку, деформації і хромосомні порушення (XVII клас)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (XIX клас)	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Примітка: наведені в таблиці коефіцієнти кореляції достовірні, p < 0,05; «-» - достовірний кореляційний зв`язок відсутній.

Зазначимо, що за підсумками кореляційного аналізу між хімічним забрудненням атмосферного повітря та захворюваністю й поширеністю всіх хвороб достовірного зв'язку виявлено не було (див. табл. М.1). Крос-кореляційний аналіз дозволив його виявити та встановити, що шкідливий вплив зазначеного фактора спричинює виникнення порушень стану здоров`я та зростання первинної й загальної захворюваності дітей у районах максимально через 9 (захворюваність) та 12 (поширеність) років відповідно, тобто прояви дії цього чинника відтерміновані у часі.

На противагу сільським районам Чернігівщини, результати досліджень на основі кореляційного аналізу, проведені в індустріальних регіонах із високими рівнями забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств, свідчать про вплив стану повітря на показники здоров`я підростаючого покоління [69, 70, 137].

У всіх інших зазначених вище випадках нами був виявлений зв`язок при проведенні як кореляційного, так і крос-кореляційного аналізу, що може бути зумовлено коротким часовим зсувом (Дt = 1 рік) між дією цих чинників довкілля та погіршенням показників захворюваності.

Результати вивчення наявності зв'язків між забрудненням окремих об'єктів довкілля та рівнями захворюваності й поширеності хвороб певних класів представлені в Додатку Н.

Установлено достовірний (p < 0,05) позитивний кореляційний зв'язок між первинною й загальною захворюваністю інфекційними та паразитарними

хворобами (клас I) і бактеріальним забрудненням кожного з досліджуваних об'єктів довкілля (окрім питної води при централізованому водопостачанні, яка знезаражується перед подачею у водопровідну мережу) (?t = 1 рік для кожного об'єкту) і гельмінтним забрудненням ґрунту (?t = 5, 7 рік), (табл. Н.2), що зумовлює наявність такого зв'язку і з I_бак (?t = 1 рік для обох показників захворюваності, див. табл. 5.3).

Кореляційний зв'язок наявний між первинною й загальною захворюваністю хворобами крові та кровотворних органів (клас III) та хімічним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини, бактеріальним і гельмінтним забрудненням ґрунту (чим, ймовірно, зумовлений зв'язок із I_бак, див. табл. 5.3), а також між первинною захворюваністю хворобами III класу та бактеріальним забрудненням водопровідної води, між поширеністю хвороб III класу та хімічним забрудненням ґрунту і водопровідної води (чим, ймовірно, зумовлений зв'язок із I_хім, див. табл. 5.3) та бактеріальним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини (табл. Н.1, Н.2).

Щодо впливу окремих чинників на показники захворюваності дітей хворобами ендокринної системи (клас IV), то достовірний зв'язок виявлений тільки між первинною захворюваністю та хімічним забрудненням водопровідної води (?t = 1 рік), бактеріальним (?t = 1 рік) і радіаційним (?t = 11 рік) забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини.

Кореляційний зв'язок існує між первинною й загальною захворюваністю хворобами нервової системи (клас VI) та хімічним забрудненням атмосферного повітря (?t = 12, 14 років); первинною захворюваністю хворобами цього класу та хімічним (?t = 2 рік) і бактеріальним (?t = 1 рік) забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини, бактеріальним забрудненням питної води при централізованому водопостачанні (?t = 2 роки); поширеністю цих хвороб і гельмінтним забрудненням ґрунту (?t = 1, 4, 5 років) (див. табл. Н.1, Н.2).

Щодо хвороб кістково-м'язової системи та сполучної тканини (клас XIII), то встановлено позитивний достовірний зв'язок між первинною захворюваністю та хімічним забрудненням водопровідної води (?t = 1 рік), атмосферного повітря (?t = 8, 9 років) і ґрунту (?t = 2 роки), чим, імовірно, зумовлений зв'язок з I_хім (?t = 1 рік, див. табл. 5.3). Хоча між поширеністю хвороб цього класу та І позитивний кореляційний зв'язок був відсутнім (див. табл. 5.3), проте були виявлені зв'язки з окремими факторами довкілля (див. табл. Н.1): хімічним забрудненням питної водопровідної води (?t = 1 рік) та атмосферного повітря (?t = 12 років).

Дані, представлені в табл. 5.3, свідчать про те, що між I та первинною і загальною захворюваністю хворобами 9 з 15 класів позитивні достовірні зв'язки не виявлені, проте був встановлений відтермінований у часі ефект впливу окремих факторів навколишнього середовища на ці показники здоров'я (див. табл. Н.1, Н.2). Так, крос-кореляційний аналіз показав наявність зв'язку між забрудненням об'єктів довкілля та первинною і загальною захворюваністю хворобами наступних класів: новоутвореннями (клас II) та хімічним забрудненням атмосферного повітря й питної води при децентралізованому водопостачанні (тільки поширеність); хворобами ока та його придаткового апарату (VII) і бактеріальним забрудненням колодязної води, хімічним забрудненням питної води незалежно від системи водопостачання, чим, ймовірно, зумовлений зв'язок між поширеністю хвороб VII класу та I_хім (див. табл. 5.3); хворобами вуха та соскоподібного відростка (VIII) та хімічним забрудненням атмосферного повітря (чим, ймовірно, зумовлений зв'язок із I_хім, див. табл. 5.3), бактеріальним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини (тільки поширеність); хворобами органів дихання (X) та бактеріальним забрудненням колодязної води (тільки поширеність) і гельмінтним забрудненням ґрунту, чим, імовірно, зумовлений зв'язок із I_бак (див. табл. 5.3); хворобами органів травлення (XI) та бактеріальним забрудненням питної води при децентралізованому та централізованому (тільки поширеність) водопостачанні, хімічним забрудненням атмосферного повітря; хворобами шкіри та підшкірної клітковини (XII) та хімічним забрудненням атмосферного повітря, колодязної та водопровідної (тільки поширеність) води (чим, ймовірно, зумовлений зв'язок із I_хім, див. табл. 5.3), бактеріальним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини (тільки захворюваність); хворобами сечостатевої системи (XIV) та хімічним забрудненням атмосферного повітря, бактеріальним забрудненням ґрунту (тільки поширеність). Наявний кореляційний зв'язок між поширеністю вроджених вад (XVII) та хімічним забрудненням колодязної води й бактеріальним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини, а також між первинною захворюваністю на отруєння, травми й деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (XIX) та хімічним забрудненням атмосферного повітря, бактеріальним забрудненням питної води за централізованого водопостачання й гельмінтним забрудненням ґрунту.

Зауважимо, що статистично значимі зв'язки з часовими зсувами (за результатами крос-кореляційного аналізу) виявлено нами (див. табл. 5.3, Н.1, Н.2) між чинниками довкілля та показниками захворюваності у випадках відсутності між ними позитивного достовірного зв'язку за результатами кореляційного аналізу (див. табл. 5.2, М.1, М.2). Так (див. табл. Н.1), достовірна кореляція встановлена між:

- I_хім та поширеністю хвороб крові та кровотворних органів (клас III) (?t = 8 років);

- хімічним забрудненням атмосферного повітря та первинною й загальною захворюваністю новоутвореннями (II) (?t = 8 та 7 роки відповідно) та хворобами органів травлення (XI) (?t = 12 років для обох показників), первинною захворюваністю хворобами сечостатевої системи (XIV) (?t = 8, 9 та 10 років) та травмами, отруєннями та деякими іншими наслідками дії зовнішніх причин (XIX) (?t = 8 років);

- хімічним забрудненням питної води за централізованого водопостачання та поширеністю хвороб крові та кровотворних органів (III) (?t = 8, 9 років);

- хімічним забрудненням питної води при децентралізованому водопостачанні та поширеністю новоутворень (II) (?t = 9 років) і вроджених вад розвитку, деформацій і хромосомних порушень (XVII) (?t = 11 років);

- хімічним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини та первинною захворюваністю хворобами нервової системи (VI) (?t = 2 роки), поширеністю хвороб III класу (?t = 12 років);

- хімічним забрудненням ґрунту та первинною захворюваністю хворобами кістково-м`язової системи та сполучної тканини (XIII) (?t = 2 роки), поширеністю хвороб III класу (?t = 9, 11 років).

Тобто за допомогою крос-кореляційного аналізу доведено відтермінованість у часі ефекту дії хімічних чинників довкілля на показники захворюваності дітей районів Чернігівщини на новоутворення, хвороби крові та кровотворних органів, нервової системи, органів травлення, сечостатевої системи, кістково-м`язової системи та сполучної тканини, вроджені вади розвитку, травми, отруєння та деякі наслідки дії зовнішніх причин.

Також за результатами крос-кореляційного аналізу виявлено достовірний зв'язок за відсутності його при кореляційному аналізі (див. табл. М.2) між бактеріальним забрудненням води питної централізованого водопостачання та первинною захворюваністю хворобами крові та кровотворних органів (III) і нервової системи (VI); бактеріальним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини та захворюваністю хворобами VI класу, поширеністю хвороб III класу, вуха та соскоподібного відростка (VIII), вроджених вад розвитку, деформацій і хромосомних порушень (XVII); гельмінтним забрудненням ґрунту та первинною захворюваністю хворобами XIX класу (див. табл. Н.2).

Зазначимо, що за підсумками крос-кореляційного аналізу позитивного достовірного зв`язку не виявлено між жодним із досліджуваних факторів довкілля та первинною й загальною захворюваністю на хвороби системи кровообігу (IX клас), а також між хімічними й радіаційним чинниками та первинною й загальною захворюваністю деякими інфекційними та паразитарними хворобами (I), хворобами органів дихання (X), поширеністю хвороб ендокринної системи (IV), захворюваністю вродженими вадами (XVII); між жодним з досліджуваних бактеріальним і гельмінтним факторами та первинною й загальною захворюваністю на новоутворення (II), первинною захворюваністю хворобами ока та його придаткового апарату (VII), вуха та соскоподібного відростка (VIII), органів сечостатевої системи (XIV), вродженими вадами розвитку (XVII), поширеністю хвороб ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин (IV), шкіри та підшкірної клітковини (XII) (див. табл. Н.1, Н.2).

Результати дослідження показують наявність відтермінованого в часі ефекту впливу однакових забруднюючих факторів на формування рівнів як первинної, так і загальної захворюваності хворобами певних класів, що додатково підтверджує їх роль як факторів ризику у виникненні та розповсюдженні відповідної патології серед дитячого населення сільських районів Чернігівщини. Так, доведено зв'язок між рівнями обох показників захворюваності хворобами I класу та бактеріальним забрудненням усіх досліджуваних об'єктів довкілля (окрім води питної при централізованому водопостачанні) та гельмінтним забрудненням ґрунту; хворобами II, VI, VIII, XIV касів та хімічним забрудненням атмосферного повітря; III класу та хімічним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини, бактеріальним і гельмінтним забрудненням ґрунту; VII класу та хімічним забрудненням води питної незалежно від системи водопостачання; X класу та гельмінтним забрудненням ґрунту; XI класу та бактеріальним забрудненням колодязної води та хімічним забрудненням атмосферного повітря; XII класу

та хімічним забрудненням атмосферного повітря й води питної при децентралізованому водопостачанні; XIII класу та хімічним забрудненням водопровідної води та атмосферного повітря.

Проведений крос-кореляційний аналіз впливу стану довкілля на рівні перинатальної смертності, мертвонароджуваності, смертності дітей до 1 року за досліджуваний період показав наявність позитивного достовірного (p < 0,05) зв'язку між показниками там, де був відсутній простий кореляційний зв'язок (див. табл. М.3, М.4): між І та рівнем неонатальної смертності (r = 0,20, ?t = 8 років), хімічним забрудненням питної води при децентралізованому водопостачанні та рівнем малюкової смертності (r = 0,17, Дt = 2 роки), хімічним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини та рівнем перинатальної смертності (r = 0,14, Дt = 6 років), радіаційним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини та рівнем перинатальної і постнеонатальної смертності (r = 0,16, Дt = 1 рік; r = 0,14, Дt = 7 років відповідно). За результатами як кореляційного, так і крос-кореляційного аналізу спостерігається достовірний зв`язок між радіаційним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини та рівнем мертвонароджуваності (r = 0,22, Дt = 1 рік) (табл. Н.3). У той же час крос-кореляційний аналіз не виявив достовірного позитивного зв'язку між бактеріальним і гельмінтним забрудненням питної води, харчових продуктів і продовольчої сировини, ґрунту та показниками мертвонароджуваності, перинатальної та малюкової смертності.

Результати досліджень, які представлені в даному розділі, поглиблюють наші уявлення про закономірності виникнення порушень здоров`я сільського дитячого населення Чернігівщини внаслідок несприятливого впливу факторів довкілля у зв'язку з відтермінованістю ефекту їх дії, що, у свою чергу, дозволить науково обґрунтувати профілактичні заходи щодо поліпшення здоров`я дітей та підлітків.

Висновки до розділу 5

1. Доведено наявність позитивного достовірного кореляційного зв'язку між індексом сумарного забруднення довкілля (І) сільських районів Чернігівської області за період 2001-2012 рр. і первинною та загальною захворюваністю дитячого населення віком 0-14 років як у цілому, так і хворобами окремих класів: деякими інфекційними та паразитарними хворобами (клас І), хворобами нервової системи (VI), системи кровообігу (IX), органів дихання (X), а також первинною захворюваністю хворобами крові та кровотворних органів, у т.ч. анеміями (ІІІ), хворобами ендокринної системи, розладів харчування та порушення обміну речовин (ІV).

2. Установлено позитивний достовірний зв'язок між рівнями обох показників захворюваності дитячого навелення всіма хворобами та окремими чинниками довкілля: радіаційним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини, бактеріальним забрудненням питної води при децентралізованому водопостачанні та гельмінтним забруднення ґрунту. Також кореляційний зв'язок виявлено між хімічним забрудненням колодязної води та рівнем первинної захворюваності дітей та підлітків.

3. Визначено провідні чинники навколишнього середовища, що впливають на рівні захворюваності дитячого населення районів Чернігівщини хворобами окремих класів. Так, первинна та загальна захворюваність інфекційними та паразитарними хворобами (клас І) корелює з бактеріальним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води та бактеріальним і гельмінтним забрудненням ґрунту; хворобами системи кровообігу (IX) - із радіаційним забруднення харчових продуктів і продовольчої сировини; хворобами органів дихання (X) - із радіаційним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини, хімічним (на рівні тенденції) й бактеріальним забрудненням води децентралізованого водопостачання, гельмінтним забрудненням ґрунту; хворобами органів травлення (XI) - із бактеріальним забруднення питної води, радіаційним і бактеріальним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини.

4. Установлено одночасний вплив хімічного, радіаційного, бактеріального та/або гельмінтного забруднення об'єктів довкілля на захворюваність і поширеність хвороб ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин (клас ІV); органів дихання (X), органів травлення (XI), шкіри та підшкірної клітковини (XIІ), первинну захворюваність хворобами крові та кровотворних органів (ІІІ); загальну захворюваність хворобами нервової системи (VІ).

5. Виявлено кореляцію між станом навколишнього середовища та рівнями перинатальної смертності, мертвонароджуваності та смертності дітей до 1 року. Зокрема, установлено позитивний зв'язок між І_хім об'єктів довкілля та рівнями перинатальної смертності, мертвонароджуваності; хімічним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини та рівнем постнеонатальної смертності, радіаційним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини та мертвонароджуваністю, бактеріальним забрудненням водопровідної та колодязної води та малюковою смертністю, бактеріальним забрудненням водопровідної води та неонатальною смертністю.

6. Визначено, що провідними чинниками, які впливають на стан здоров'я сільського дитячого населення Чернігівщини, є якість питної води за санітарно-бактеріологічними показниками, особливо за умов децентралізованого водопостачання; радіаційна та епідемічна безпечність харчових продуктів і продовольчої сировини; гельмінтне забруднення ґрунту, якість питної води за санітарно-хімічними показниками та якість атмосферного повітря. Хімічне забруднення харчових продуктів і продовольчої сировини та бактеріальне забруднення ґрунту впливають на здоров'я дітей значно менше, а між хімічним забрудненням ґрунту та жодним із досліджуваних показників здоров'я дітей позитивного зв'язку взагалі не виявлено.

7. Доведено, що крос-кореляційний аналіз дозволив установити статистично значимі зв'язки з часовими зсувами ефекту між чинниками навколишнього середовища та показниками захворюваності дитячого населення, мертвонароджуваності, перинатальної та малюкової смертності у випадках відсутності між ними позитивного достовірного зв'язку за результатами кореляційного аналізу.

8. За результатами крос-кореляційного аналізу виявлено достовірний (p < 0,05) зв'язок за відсутності його при кореляційному аналізі між І та первинною захворюваноістю хворобами кістково-м'язової системи та сполучної тканини (XIII клас), поширеністю хвороб крові та кровотворних органів (III), ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин (IV), а також між І_хім та рівнем загальної захворюваності хворобами крові та кровотворних органів (III). При цьому ефекти впливу І та І_хім на показники захворюваності хворобами даних класів є відтермінованими і максимально проявляються через певні проміжки часу, а саме через 3 роки, 8 і 11 років, 4 роки та 8 років відповідно.

9. Установлені провідні чинники ризику та доведена відтермінованість ефекту їх дії на ті показники здоров'я дитячого населення, для яких при кореляційному аналізі факторів ризику не виявили. Так, первинна і загальна захворюваність новоутвореннями (II клас) корелює з хімічним забрудненням атмосферного повітря (?t = 8 та 7 років відповідно); поширеність новоутворень (II) - із хімічним забрудненням питної води при децентралізованому водопостачанні (?t = 9 років); поширеність вроджених вад розвитку, деформацій і хромосомних порушень (XVII) - із хімічним забрудненням питної колодязної води та бактеріальним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини (?t = 11 та 5 років відповідно).

10. Виявлено достовірні (p < 0,05) позитивні зв'язки з часовим зсувом ефекту між І та рівнем неонатальної смертності (Дt = 8 років), хімічним забрудненням питної води при децентралізованому водопостачанні та рівнем малюкової смертності (Дt = 2 роки), хімічним та радіаційним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини та рівнем перинатальної смертності (Дt = 6 і 1 рік відповідно), радіаційним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини та рівнем постнеонатальної смертності (Дt = 7 років) й мертвонароджуваності (Дt = 1 рік).

11. Визначено, що провідними чинниками, негативний вплив яких призводить до відтермінованих у часі змін у стан здоров'я сільського дитячого населення Чернігівської області, є хімічне забруднення атмосферного повітря, якість питної води при децентралізованому водопостачанні за санітарно-бактеріологічними та санітарно-хімічними показниками, гельмінтне забруднення ґрунту, епідемічна безпечність продуктів харчування і продовольчої сировини та санітарно-хімічна безпечність питної води при централізованому водопостачанні. Радіаційне та хімічне забруднення харчових продуктів і продовольчої сировини, епідемічна безпечність водопровідної води, бактеріальне та хімічне забруднення ґрунту призводять до відтермінованих у часі змін лише окремих показників здоров'я підростаючого покоління.

Розділ 6. Узагальнення результатів дослідження

На сьогодні пріоритетним напрямком політики будь-якої країни є збереження та зміцнення здоров`я громадян.

Із розвитком промисловості, збільшенням кількості автотранспорту, появою нових хімічних речовин і сполук, розширенням асортименту пестицидів і мінеральних добрив, тощо, спостерігається щорічне ускладнення екологічної ситуації, що негативно позначається на стані здоров`я населення. Науковцями доведений безпосередній вплив на формування рівня здоров`я чинників навколишнього середовища [10, 32, 138, 148, 153, 188]. Тому в умовах сьогодення тема взаємозв`язку стану довкілля та здоров`я людини, перш за все дитячого контингенту, залишається однією з найактуальніших.

Збереження та покращення стану навколишнього середовища є міжнародним, загальносвітовим питанням. Аварія на Чорнобильській АЕС є наочним прикладом, як катастрофа в межах однієї держави може призвести до порушення стану довкілля та здоров`я населення світової спільноти в цілому [6, 145, 187].

Частка дитячого населення на Землі становить 10 %, понад 40 % з якого має порушення стану здоров`я внаслідок впливу несприятливих умов навколишнього середовища [194].

Доведено, що в дітей, які мешкають у мікрорайонах, прилеглих до великих промислових підприємств, у 1,49 рази зростає імовірність виникнення хронічної патології, розвиток гострих хвороб збільшується в 1,55 рази; імовірність формування порушень функціонального стану - у 1,67 рази, зниження опірності організму - у 1,88 рази [9].

Статистичні дані за 2013 рік свідчать, що в деяких регіонах України, які не відносяться до промислово розвинених територій, рівні поширеності хвороб дитячого населення 0-17 років є стабільно високими, а в деяких (Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська області, тощо) перевищують загальнодержавні показники [173].

Шкідливі чинники довкілля здійснюють свій негативний вплив на рівні показників смертності дітей та підлітків. Доведено, що причиною смерті дітей віком до 5 років у 20 % випадків є перинатальні стани, які виникають унаслідок впливу несприятливих умов навколишнього середовища [194].

В Україні з 2008 року прослідковується тенденція до зниження рівня смертності дітей до одного року. Проте, незважаючи на позитивну тенденцію, рівень малюкової смертності в Україні значно перевищує аналогічний показник у більшості держав Європейського регіону (окрім Киргизстану, Казахстану, Республіки Молдова) та перевищує середньоєвропейський показник (7,82 ‰) на 16,4 % і показник країн Європейського Союзу (4,28 ‰) у 2,1 рази [26].

Аналіз інформації літературних джерел та інтернет-сайтів щодо сучасного стану здоров'я в Україні та світі підтвердив негативні тенденції основних показників здоров`я населення нашої держави, у тому числі дитячого контингенту. Установлено, що у 2012 р. показник стану здоров'я населення нашої держави був найнижчим серед держав Східної Європи, рівні загального коефіцієнта смертності та малюкової смертності були одними з найвищих у Європі [85, 114, 166].

На сьогодні доведено роль забруднення атмосферного повітря, ґрунту, питної води, харчових продуктів забруднювачами різної природи (хімічними речовинами, біологічними чинниками, у тому числі бактеріями, вірусами, гельмінтами, радіоактивними речовинами, тощо) у виникненні тієї чи іншої патології [5, 62, 44, 68, 77, 127, 162, 185]. Визнано, що до 50 % вроджених хвороб новонароджених виникає внаслідок несприятливих впливів факторів навколишнього середовища на організм жінки під час вагітності [181, 182].

Слід зазначити, що чинники довкілля можуть як самостійно викликати негативні зрушення в стані здоров`я [5, 119, 151], так і потенціювати дію інших факторів: спадковості, способу життя, соціально-економічних і житлово-комунальних умов проживання тощо [39, 52].

Аналіз літературних даних підтвердив той факт, що вивчення взаємозв'язку стану довкілля та здоров'я населення, негативного впливу окремих чинників навколишнього середовища на певні показники здоров`я здійснюється переважно в індустріально розвинених регіонах зі складною екологічною ситуацією [7, 28, 70]. Проте, у сучасних умовах несприятливої медико-демографічної ситуації, гігієнічна оцінка та аналіз рівнів захворюваності, особливо екологічно залежними мультифакторними хворобами, сільського населення, у першу чергу дитячого контингенту, є актуальним питанням сьогодення [36, 42, 155, 170].

Так, проведено дослідження з вивчення впливу факторів навколишнього середовища на здоров`я сільського населення Карпатського регіону на прикладі Львівської області [74], північно-західного регіону - Рівненської області [43], півдня України - Одеської області [100]. У зазначених роботах доведено негативний вплив забруднення об'єктів довкілля на захворюваність як дорослого [43, 74], так і дитячого [74, 100] населення, фізичний розвиток дітей [100]. Зокрема встановлено, що 42 % населення Львівської області проживає в несприятливих екологічних умовах, які збільшують первинну захворюваність дорослого населення в цілому на 13 %, дитячого - на 5 % [74]. Результати зазначених робіт дозволили визначити пріоритетні напрямки організації оздоровчих заходів з урахуванням територіальних особливостей, що підтверджує важливість профілактичної ланки здоров`язберігаючих програм на регіональному рівні.

Саме тому об`єктом нашого дослідження ми обрали вплив чинників навколишнього середовища на стан здоров'я дитячого населення Чернігівської області, яка є типовим аграрним регіоном українського Лівобережного Полісся [146, 167]. Завданнями нашої роботи було проаналізувати рівень забруднення окремих об`єктів довкілля та оцінити в цілому стан навколишнього середовища сільських районів Чернігівщини, дати гігієнічну оцінку стану здоров`я дитячого населення цього регіону (за показникаи захворюваності та смертності), виявити зв`язок між рівнями забруднення об`єктів навколишнього середовища та показниками здоров'я, у тому числі з урахуванням відтермінованості в часі ефектів негативного впливу чинників довкілля, та науково обґрунтувати заходи з профілактики несприятливого впливу факторів довкілля на здоров'я підростаючого покоління.

Під час вирішення поставлених наукових завдань вивчали хімічне та бактеріальне забруднення питної води при централізованому та децентралізованому водопостачанні, хімічне, бактеріальне та радіаційне забруднення харчових продуктів і продовольчої сировини, хімічне забруднення атмосферного повітря, хімічне, бактеріальне та гельмінтне забруднення ґрунту в 22 сільських районах Чернігівської області в період 2001-2012 років за даними статистичної форми № 18 «Звіт про фактори навколишнього середовища, що впливають на стан здоров`я людини». Усі ці дані пов`язували зі станом здоров`я дитячого населення за аналогічний період. Оцінку стану здоров`я проводили за показниками первинної та загальної захворюваності дітей віком 0-14 років, перинатальної смертності, мертвонароджуваності, неонатальної, постнеонатальної та малюкової смертності; інформацію одержували зі статистичної форми № 12 «Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які проживають у районі обслуговування лікувально-профілактичного закладу, за 20__ рік» (річна).

На сьогодні доведено, що встановлення зв`язків у системі «середовище-здоров`я» найраціональніше проводити, вивчаючи захворюваність дитячого населення, оскільки діти менше мігрують, займаючи постійне місце проживання, не зазнають впливу виробничих факторів, анатомо-фізіологічні особливості їх організму обумовлюють підвищену чутливість до негативних впливів, час проявів ефектів шкідливої дії коротший, структура змін рівнів показників здоров`я під впливом чинників навколишнього середовища має переважно однотипний характер [9, 12]. Зазначене обумовлює вірогідність медико-статистичних досліджень.

Дослідження стану здоров`я сільського дитячого населення Чернінівщини здійснювали за допомогою епідеміологічного методу із застосуванням санітарно-статистичного поздовжнього непаралельного дослідження. Увесь узагальнений матеріал був оброблений за допомогою традиційних статистичних методів, таких як варіаційна статистика, дисперсійний, кореляційний та регресійний аналізи. Також нами було застосовано крос-кореляційний аналіз для виявлення зв'язку між показниками стану довкілля та здоров`я дитячого населення з урахуванням відтермінованості у часі ефектів дії чинників навколишнього середовища.

На першому етапі досліджень була дана гігієнічна оцінка стану питного водопостачання в сільських районах Чернігівської області; проведено ретроспективний аналіз радіаційного забруднення грунту, харчових продуктів і продовольчої сировини; оцінено якість харчових продуктів і продовольчої сировини, санітарний стан ґрунту та атмосферного повітря за хімічними, бактеріологічними та гельмінтологічними (тільки ґрунт) показниками та проведено розрахунки індексу сумарного забруднення (I) довкілля, індексу сумарного хімічного (I_хім) та сумарного бактеріального та гельмінтного (I_бак) забруднення.

Стан забезпечення населення доброякісною питною водою за умов централізованого та децентралізованого водопостачання по кожному району Чернігівщини та по області в цілому було оцінено на підставі розрахунків індексів загальної, хімічної та бактеріальної забрудненості води (ІЗВ, ІЗВ_хім та ІЗВ_бак відповідно) за методикою С.І. Сніжко [143] в модифікації Мосейчук А.А. та Бойко І.А. [103]. За отриманими значеннями ІЗВ питну воду розподілено на 5 класів [103, 143].

Установлено, що за період 2001-2012 рр. водопровідна вода в Чернігівській області характеризувалася як помірно забруднена та була віднесена до ІІ класу (ІЗВ = 5,0±0,3), колодязна вода мала значно гіршу якість (ІЗВ = 35,5±0,9) - забруднена (III клас).

За дванадцятирічний період якість питної води в умовах як централізованого, так і децентралізованого водопостачання населених пунктів Чернігівщини покращилась: між роком і відповідним йому значенням ІЗВ існує від'ємний достовірний кореляційний зв`язок
(r = -0,965±0,084, р < 0,001 та -0,787±0,195, р < 0,01 при централізованому та децентралізованому водопостачанні відповідно). ІЗВ водопровідної води знизився з 6,2±0,9 у 2001 р. до 3,6±0,8 у 2012 р. (t = 2,121, р < 0,05), колодязної - з 36,4±3,3 до 26,5±2,9 відповідно (t = 2,263, р < 0,05).

Показано, що населення Бобровицького, Городнянського, Куликівського, Менського, Новгород-Сіверського, Носівського та Срібнянського районів отримувало умовно чисту (I клас) водопровідну воду. Інші 15 районних територій характеризувались як такі, що мали помірно забруднену водопровідну воду (II клас).

Що стосується питної води з джерел децентралізованого водопостачання, то помірно забруднену (II клас) воду мали лише шість районів - Бобровицький, Ічнянський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Срібнянський, Талалаївський. Колодязна вода Городнянського та Корюківського районів віднесена до ІV класу - дуже забруднена, Борзнянського та Чернігівського районів до V класу - надзвичайно забруднена. Населення інших дванадцяти районів отримувало воду ІІІ класу - забруднену.

Також виявлено достовірне перевищення середньообласних рівнів ІЗВ: при централізованому водопостачанні - у Бахмацькому, Ніжинському, Прилуцькому (р < 0,001), Ріпкинському (р < 0,05), Талалаївському (р < 0,001) районах; при децентралізованому - у Борзнянському, Городнянському, Корюківському, Чернігівському районах (р < 0,001).

Установлено позитивний зв`язок між ІЗВ_хім та ІЗВ_бак в умовах децентралізованого водопостачання (r = 0,42, р < 0,1), що опосередковано свідчить про тотожність умов та одночасність виникнення хімічного та бактеріального забруднення колодязної води. Також позитивний достовірний кореляційний зв'язок існує між ІЗВ_бак колодязної та ІЗВ_бак водопровідної води (r = 0,68, р = 0,001), що опосередковано свідчить про схожість шляхів утворення бактеріального забруднення, зокрема вторинного, пов'язаного зі санітарним станом та умовами експлуатації колодязів і водогонів, переважна більшість з яких (2/3) є сільськими.

Результати ранжування районів за ІЗВ при централізованому та децентралізованому водопостачанні показали, що найкраща ситуація склалася в Новгород-Сіверському, Срібнянському, Бобровицькому, Ічнянському та Куликівському районах, найгірша - у Борзнянському, Чернігівському, Бахмацькому, Прилуцькому та Корюківському районах.

Отримані результати співзвучні з даними досліджень оцінки питного водопостачання в регіонах України. Зокрема, зазначається, що Чернігівська область характеризується незадовільним станом питної води за умов децентралізованого водопостачання як за санітарно-хімічними, так і бактеріальними показниками [128] та входить до когорти регіонів, населення яких споживає відносно якісну та безпечну питну воду при централізованому водопостачанні [129].

Одним із завдань роботи був ретроспективний аналіз стану радіаційного забруднення об`єктів довкілля та харчових продуктів і продовольчої сировини внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки Чернігівщина відноситься до числа найбільш постраждалих областей України [126].

Для характеристики радіоекологічної ситуації нами були обрані п`ять районів із великою кількістю забруднених населених пунктів: Козелецький, Корюківський, Ріпкинський, Семенівський, Чернігівський [126], та п`ять контрольних, «чистих» районів - Борзнянський, Варвинський, Прилуцький, Срібнянський та Талалаївський, у яких за період 2001-2010 рр. рівні забруднення ґрунтів Cs¹³⁷ не перевищували 1 Кі/кмІ, Sr⁹⁰ - 0,15 Кі/км².

Вивчення радіоекологічного стану проводили на основі даних VIII та IX турів агрохімічної паспортизації районів Чернігівщини, даних загальнодозиметричної паспортизації постраждалих населених пунктів України та результатів досліджень радіологічної лабораторії Чернігівської обласної санітарно-епідеміологічної станції.

Аналіз результатів агрохімічної паспортизації показав, що, незважаючи на розсіювання внаслідок міграції та природний розпад радіонуклідів, у період 2006-2010 рр. 0,7 % площі сільськогосподарських угідь у Корюківському районі, по 0,4 % у Ріпкинському та Семенівському районах та 0,2 % у Чернігівському районі характеризувалися щільністю забруднення Cs¹³⁷ на рівні 5-15 Кі/км². Проте основна частка сільгоспугідь мала щільність забруднення радіоцезієм до 1 Кі/км². Що стосується забруднення сільськогосподарських угідь Sr⁹⁰, установлено, що в зазначений період на 17,6 % територій у Козелецькому, 8,8 % у Чернігівському, 8,4 % у Ріпкинському, 2,1 % у Семенівському та 0,2 % у Корюківському районах щільність забруднення радіостронцієм знаходилася в межах 0,15-3,0 Кі/км². Щільність забруднення Sr⁹⁰ основної частки сільгоспугідь вказаних районів знаходилася на рівні 0,02-0,15 Кі/км².

За даними загальнодозиметричної паспортизації виявлено, що на кінець 2011 р. максимальний рівень щільності забруднення ґрунтів радіоцезієм найбільш постраждалих районів перевищував норматив згідно з НРБУ-97 [109]: у Козелецькому районі - у 1,2 рази, Корюківському та Ріпкинському районах - у 5 разів, Семенівському - у 2,7 рази, Чернігівському - у 9,9 рази.

Установлено, що за досліджуваний період були зареєстровані перевищення допустимих рівнів вмісту Cs¹³⁷ та Sr⁹⁰ у пробах молока, м`яса та продуктів лісу з радіаційно забруднених територій Чернігівщини. Так, гігієнічному нормативу за вмістом радіоцезію не відповідали до 7,2 % проб харчових продуктів і продовольчої сировини. Слід підкреслити, що результати наших досліджень з оцінки радіаційного забруднення харчових продуктів і продовольчої сировини у віддалений після аварії період добре кореспондують з даними інших авторів [111, 158, 169].

З метою інтегральної оцінки санітарно-хімічного та санітарно-бактеріального забруднення питної води, хімічного, радіаційного та бактеріального забруднення харчових продуктів і продовольчої сировини, хімічного забруднення атмосферного повітря, бактеріального та гельмінтного забруднення грунту нами були розрахувані індекс сумарного забруднення довкілля (І), а також окремо індекси сумарного хімічного (І_хім, у.о.) та сумарного бактеріального та гельмінтного (І_бак, у.о.) забруднення об`єктів навколишнього середовища кожної з 22 адміністративних територій.

Далі за рівнями І, І_хім, І_бак районні території області розподілили на 3 групи: дуже забруднені (I > 1,163; І_хім > 1,124; І_бак > 1,418), забруднені (0,737 < I ? 1,163; 0,728 < І_хім? 1,124; 0,669 < І_бак ? 1,418) та мало забруднені (I ? 0,737; І_хім? 0,728; І_бак ? 0,669), межі яких визначено, виходячи з середнього арифметичного значення відповідного індексу (М) та середнього квадратичного відхилення (д) як (М+0,5д) та (М-0,5д).

Результати розрахунків показали, що Городнянський (I = 2,234 у.о.), Прилуцький (1,506), Корюківський (1,297), Ріпкинський (1,250), Семенівський (1,241) та Коропський (1,196) райони становлять групу з дуже забрудненим навколишнім середовищем. До когорти територій з мало забрудненим навколишнім середовищем віднесені Варвинський (0,691), Носівський (0,686), Менський (0,611), Козелецький (0,580), Ічнянський (0,541), Сосницький (0,480), Куликівський (0,407) та Бобровицький (0,398) райони. Усі інші вісім районів увійшли до групи забруднених територій. Проте хімічне забруднення об`єктів довкілля було найбільшим у Прилуцькому (І_хім = 2,125 у.о.), Новгород-Сіверському (1,497), Талалаївському (1,269), Бахмацькому (1,229), Ніжинському (1,188) та Щорському (1,128) районах, мікробіологічне - у Городнянському (І_бак = 3,807), Коропському (1,999), Ріпкинському (1,588) та Корюківському (1,430) районах.

Таким чином, отримані результати дозволили оцінити сумарний стан забруднення навколишнього середовища, що є одним з етапів дослідження взаємозв`язку між забрудненням об`єктів довкілля та станом здоров`я населення, що проживає на відповідній території [74].

Наступним кроком наших досліджень був аналіз стану здоров`я дитячого населення 22 сільських районів Чернігівщини за період 2001-2012 рр. На цьому етапі була дана оцінки динаміки та структури первинної та загальної захворюваності (захворюваності та поширеності хвороб відповідно) дітей віком 0-14 років, досліджена динаміка обох показників захворюваності хворобами окремих класів, проаналізована динаміка перинатальної смертності, мертвонароджуваності та смертності дітей до одного року.

Установлено, що за досліджуваний період рівень первинної захворюваності дитячого контингенту в сільських районах Чернігівщини неухильно зростав (коефіцієнт кореляції r = 0,73, р < 0,01); темп приросту становив 5,0 % і був вищим, ніж по області в цілому (3,2 %), але нижчим, ніж по Україні (14 %). Проте рівень загальної захворюваності за аналогічний період зменшився як у районах Чернігівщини (r = -0,57, р < 0,1), так і в області в цілому (r = -0,77, р < 0,01) на 7,2 % та 9,1 % відповідно, тоді як в Україні підвищився (r = 0,91, р < 0,001) на 11,5 %.

Наведені результати наших досліджень щодо оцінки захворюваності підтверджують результати інших дослідників [30].

Серед районів найкраща ситуація за рівнем і темпом приросту як захворюваності, так і поширеності хвороб виявлена в Талалаївському, Борзнянському, Прилуцькому, Носівському районах, найгірша - у Корюківському, Семенівському, Козелецькому та Городнянському районах. Також до п`ятірки територій з найкращими показниками увійшли Ніжинський (первинна захворюваність) та Срібнянський (загальна захворюваність) райони, а до когорти з найгіршими показниками - Куликівський (захворюваність) та Бобровицький (поширеність хвороб).

Установлено стале зростання рівнів первинної та загальної захворюваності дітей у районах вродженими вадами розвитку, деформаціями й хромосомними порушеннями (r = 0,95 та 0,98 відповідно, p < 0,001), хворобами органів дихання (r = 0,90 та 0,89 відповідно, p < 0,001), а також первинної захворюваності травмами, отруєннями та деякими іншими наслідками дії зовнішніх причин (r = 0,94, p < 0,001) та загальної захворюваності новоутвореннями (r = 0,93, p < 0,001). Зазначені тенденції динаміки хвороб у районах відповідають динаміці рівнів нозологій у Чернігівській області в цілому, окрім первинної захворюваності травмами, отруєннями та деякими іншими наслідками дії зовнішніх причин. В Україні за аналогічний період зафіксоване стале зростання захворюваності та поширеності за 10 та 9 з 15 класів хвороб відповідно.

Під час вивчення динаміки малюкової смертності встановлено, що рівень смертності немовлят у Чернігівській області за період 2001-2012 рр. неухильно знижувався (r = - 0,75, p < 0,01) загалом на 18,8 %, тоді як в Україні - на 27,4 % (r = - 0,70, p < 0,05). Виявлено, що зниження смертності дітей до одного року як у Чернігівській області, так і в Україні відбулося насамперед за рахунок зменшення рівня постнеонатальної смертності на 47,9 % та 35,3 % відповідно (r = - 0,79, p < 0,01 та r = - 0,95, p < 0,001).

...

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України" скачать

Подобные документы

Атомна енергетика та її вплив на довкілля
Характеристика стану навколишнього середовища України. Аналіз негативних та позитивних наслідків атомної енергетики для екології та їх вплив на здоров’я людини. Оцінка радіаційного забруднення населених пунктів Чернівецької та Тернопільської областей.

реферат [66,4 K], добавлен 23.11.2010
Аналіз екологічної ситуації території
Стан здоров’я населення як показник якості навколишнього середовища. Характеристика природних умов, ресурсів та екологічної ситуації в місті Кременчук. Особливості демографічної ситуації та розповсюдження хвороб серед дитячого та дорослого населення.

курсовая работа [41,1 K], добавлен 08.12.2011
Загострення екологічного стану в Україні, Чорнобильська катастрофа
Поняття, причини та наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Дослідження поширення радіації, евакуації населення, впливу аварії на здоров'я людей. Визначення проблеми недбалого ставлення до природи, загрозливого стану довкілля України.

реферат [27,1 K], добавлен 11.05.2015
Навколишнє середовище та здоров’я людини
Вивчення залежності здоров’я населення від навколишніх чинників. Розгляд стану антропогенного забруднення природи, впливу енергетичних забруднювачів. Електромагнітна екологія та її види. Дія хімічних речовин на навколишнє середовище та організм людини.

презентация [4,0 M], добавлен 02.11.2014
Екологія як один з чинників впливу на здоров'я людини
Взаємозв'язок навколишнього середовища та життєдіяльності організму людини, екологічні аспекти її здоров'я. Вплив генотипу та середовища на фенотип людини. Поширення онкологічних та багатьох інших захворювань внаслідок екологічної ситуації в Україні.

курсовая работа [601,0 K], добавлен 09.12.2012
Значення екології для суспільства
Наука про довкілля. Участь громадськості в охороні навколишнього середовища. Спільний інтерес. Погіршення стану довкілля, у свою чергу, впливає на діяльність людей і, особливо, на їх здоров’я. Свідоцтво хибного шляху розвитку.

реферат [15,0 K], добавлен 17.12.2006
Масштаби та наслідки антропогенного впливу
Антропогенний вплив – вплив на природне навколишнє середовище господарської діяльності людини. Основні сполуки довкілля. Чинники забруднення води і атмосфери, міської території. Найбільш актуальні екологічні проблеми, що можуть впливати на здоров`я дітей.

презентация [504,4 K], добавлен 04.11.2013
Вплив діяльності людини на довкілля
Узагальнення видів забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва. Класифікація забруднень довкілля. Особливості забруднення екологічних систем. Основні забруднювачі навколишнього середовища.

творческая работа [728,7 K], добавлен 30.11.2010
Джерела антропогенного забруднення та класифікація забруднень
Основні забруднення навколишнього середовища та їх класифікація. Головні джерела антропогенного забруднення довкілля. Роль галузей господарства у виникненні сучасних екологічних проблем. Вплив на здоров'я людини забруднювачів біосфери та атмосфери.

реферат [24,3 K], добавлен 15.11.2010
Екологія регіону
Аналіз екологічної ситуації та стану здоров'я населення Пирятинського району. Опис еколого-економічних, соціальних умов регіону, показників ступеня забрудненості території. Виробничий мікроклімат й умови праці людей. Розрахунок теплового балансу людини.

курсовая работа [1,3 M], добавлен 14.12.2012
Вплив екологічних факторів на здоров'я населення
Аналіз екологічної ситуації Великобагачанського району Полтавської області. Господарська діяльність на території району, його природні ресурси, стан екологічного забруднення. Особливості аналізу демографічної ситуації території, стан здоров'я населення.

реферат [34,9 K], добавлен 26.12.2011
Забруднення місцевості й навколишнього середовища
Тверді відходи та хімічні сполуки, які призводять до забруднення довкілля. Забруднення місцевості радіоактивними речовинами. Проблема забруднення ґрунтів та повітря. Райони екологічного лиха в Євразії та Африки. Заходи безпеки забрудненої місцевості.

презентация [226,0 K], добавлен 09.10.2014
Ефективність заходів по покращенню якості води
Екологічна характеристика "Житомирського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" та дослідження стану забруднення довкілля. Оцінка та планування стандартних вимог і правил спостереження та контролю за станом довкілля на об’єкті.

курсовая работа [310,5 K], добавлен 01.11.2010
Оцінка впливу СП ЗАТ "ХЕМЗ-IРЕС" на стан навколишнього середовища
Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.

дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012
Екологія людини – наука про антропоекосистемах, їх структурі, динаміки і функціонуванні
Рівні циркуляції інформації усередині антропоекосистеми. Забруднення навколишнього середовища. Безпека в екології людини. Вплив якості питної води на населення міста Пенза. Чинники, що впливають на здоров'ї городян. Екологічно небезпечні речовини.

реферат [37,5 K], добавлен 19.06.2010
Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ "Юрія" м. Черкаси на довкілля
Технічна оснащеність та стан розвитку галузей харчової промисловості. Проблеми харчової галузі України. Характеристика джерел забруднення на підприємстві ЗАТ "Юрія" м. Черкаси. Розрахунок плати за забруднення та категорії небезпечності підприємства.

курсовая работа [1,4 M], добавлен 04.01.2011
Оцінка впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ "Рівнеазот"
Сучасний стан та шляхи вирішення проблем забруднення довкілля відходами промислових виробництв. Оцінка впливу виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру на навколишнє середовище. Запобігання шкідливого впливу ВАТ "Рівнеазот" на екологію.

магистерская работа [1,9 M], добавлен 24.09.2009
Екологія людини
Екологія людини, її предмет і задачі. Зв'язок людини і природи. Залежність здоров'я людини від природного середовища. Демографія ресурсів і життєвого простору. Вплив радіоактивного й інших забруднень навколишнього середовища на захворюваність населення.

курсовая работа [29,2 K], добавлен 01.07.2008
Екологічні проблеми України
Рівень негативних екологічних наслідків виробничої діяльності в Україні. Проблеми охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. Забрудння повітря та ґрунту, промислові підприємства як основні забруднювачі довкілля.

презентация [4,0 M], добавлен 05.05.2010
Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища
Вивчення сутності біомоніторингу. Чинники забруднення довкілля. Характеристики водного середовища, пристосування до них живих організмів. Зміни водних екосистем при антропогенному забрудненні. Методи оцінки забруднення вод за допомогою тварин-індикаторів.

курсовая работа [63,3 K], добавлен 10.08.2010

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.