Главная Коллекция "Revolution" Экология и охрана природы Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України

Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України

Виявлення негативних тенденцій в стані здоров’я дитячого населення внаслідок несприятливого впливу чинників навколишнього середовища. Встановлення зв’язку між сумарним індексом забруднення довкілля та захворюваністю дітей сільських районів регіону.

Рубрика	Экология и охрана природы
Вид	диссертация
Язык	русский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	3,4 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Темп приросту первинної захворюваності дитячого населення районів на хвороби системи кровообігу (клас IX) за проаналізований період становив 8,5 % (табл. 4.5) і був нижчим у 1,5 рази, ніж в Україні (12,6 %, табл. Ж.2), де зафіксовано стале зростання показника, та вищим, ніж в області в цілому, де показник мав від`ємний приріст (мінус 35,7 %, див. табл. Ж.1) та зафіксовано тенденцію до його зниження.

Найгірша ситуація (17-22 рангові місця відповідно) щодо захворюваності хворобами IX класу зафіксована в Ічнянському, Ріпкинському, Ніжинському, Бобровицькому, Менському та Семенівському районах (табл. К.5). До того ж у Семенівському районі це обумовлено як найвищим рівнем захворюваності, так і найвищим темпом приросту (22 рангове місце за обома показниками), у Ріпкинському та Бобровицькому - високими рівнями захворюваності (18 і 19 місця відповідно), у Менському та Ніжинському - високим темпом приросту (19 і 21 місця відповідно).

Темп приросту захворюваності на хвороби вуха та соскоподібного відростка (клас VIII) у районах становив 2,5 % (див. табл. 4.5), і був нижчим у 4,9 рази, ніж в Україні (12,3 %, див.табл. Ж.2), де зафіксовано стале зростання показника, та вищим, ніж в області в цілому, де показник мав від`ємний приріст (мінус 13,5 %, див. табл. Ж.1) та зафіксовано стале його зниження.

Найгірша ситуація (17-22 рангові місця відповідно) щодо захворюваності хворобами VIII класу зафіксована в Ніжинському, Новгород-Сіверському, Чернігівському, Корюківському, Семенівському та Прилуцькому районах (табл. К.6). До того ж у Прилуцькому, Корюківському, Новгород-Сіверському районах це обумовлено найвищими рівнями захворюваності (20, 21 і 22 рангові місця відповідно), у Ніжинському та Семенівському - високим темпом приросту (18 та 19 місце відповідно), а в Чернігівському - обома показниками (13 та 17 рангові місця за захворюваністю та темпом приросту відповідно).

Результати ранжування районних адміністративних територій Чернігівщини за первинною захворюваністю та темпом її приросту за іншими класами хвороб представлені в Додатку К.

При аналізі динаміки поширеності (загальної захворюваності) хвороб серед дітей сільських районів Чернігівщини за період 2001-2012 рр. установлено, що класи нозологій, за якими відмічалося зростання первинної захворюваності, мали також позитивний темп приросту загальної захворюваності: вроджені вади розвитку, деформації і хромосомні порушення (XVII клас), новоутворення (II), хвороби системи кровообігу (IX), хвороби органів дихання (X) та хвороби вуха та соскоподібного відростка (VIII) (табл. 4.6). До того ж результати кореляційного аналізу свідчать про достовірне зростання рівнів поширеності хвороб XVII (r = 0,98, p < 0,001), II (r = 0,93, p < 0,001) і X (r = 0,89, p < 0,001) класів та тенденцію до зростання рівня загальної захворюваності хворобами IX класу (r = 0,57, p < 0,1).

Слід зазначити, що в області в цілому, так само як і в сільських районах, достовірне зростання рівнів поширеності хвороб зафіксоване лише за трьома класами - новоутвореннями (клас ІІ), хворобами органів дихання (X) та вродженими вадами розвитку, деформаціями і хромосомними порушеннями (клас XVII) (табл. Ж.3), тоді як в Україні в цілому - за 9 з 15 класів хвороб (табл. Ж.4).

Негативний темп приросту загальної захворюваності дітей у районах спостерігали за дев'ятьма класами хвороб, за якими, згідно з результатами кореляційного аналізу, зниження рівнів захворюваності в динаміці за 12 років було сталим, а коефіцієнт кореляції - достовірним (див. табл. 4.6).

Таблиця 4.6. Темп приросту поширеності хвороб окремих класів серед дитячого населення районів Чернігівщини за період 2001-2012 рр.

Класи хвороб	Назва нозології	Поширеність хвороб, ‰	Коефіцієнт кореляції (r)	Темп приросту, %
		2001 р.	2012 р.
I	Деякі інфекційні та паразитарні хвороби	37,2	32,96	-0,72**	-11,4
II	Новоутворення	8,0	11,06	0,93*	38,3
III	Хвороби крові та кровотворних органів, в т.ч. анемії	114,5	90,77	-0,92*	-20,7
IV	Хвороби ендокринної системи, розладу харчування, порушення обміну речовин	283,3	110,49	-0,99*	-61,0
VI	Хвороби нервової системи	75,25	66,38	-0,86*	-11,8
VII	Хвороби ока та придаткового апарату	101,34	94,03	-0,65***	-7,2
VIII	Хвороби вуха та соскоподібного відростка	41,62	41,8	0,19	0,4
IX	Хвороби системи кровообігу	47,0	58,78	0,57⁺	25,1
X	Хвороби органів дихання	939,7	1066,05	0,89*	13,4
XI	Хвороби органів травлення	197,4	134,79	-0,98*	-31,7
XII	Хвороби шкіри та підшкірної клітковини	78,69	71,5	-0,72**	-9,1
XIII	Хвороби кістково-м`язової системи та сполучної тканини	65,83	53,48	-0,87*	-18,8
XIV	Хвороби сечостатевої системи	35,6	34,12	-0,65***	-4,2
XVII	Вроджені вади розвитку, деформації і хромосомні порушення	17,6	27,02	0,98*	53,5

Примітки:

1. * - коефіцієнти кореляції достовірний при p < 0,001; - p < 0,01; * - p < 0,05;

2. ⁺ - кореляційний зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1

Аналогічна ситуація зафіксована в області в цілому (див. табл. Ж.3), де стале зниження рівнів поширеності хвороб зафіксоване за 10 класами, у тому числі за хворобами вуха та соскоподібного відростка (VІII клас).

На відміну від цього в Україні зниження рівнів поширеності, так само як і первинної захворюваності, було достовірним лише за одним класом хвороб - хворобами ендокринної системи, розладу харчування, порушення обміну речовин (IV клас), а ще за трьома класами - деякими інфекційними та паразитарними хворобами (I), хворобами крові та кровотворних органів, у т.ч. анеміями (III) та хворобами органів травлення (XI) - від'ємний коефіцієнт кореляції виявився недостовірним (див. табл. Ж.4). Поширеність хвороб інших 9 класів серед дитячого населення України за досліджуваний період неухильно зростала, про що свідчить достовірний позитивний коефіцієнт кореляції між роком та рівнем показника, а поширеність хвороб кістково-м`язової системи та сполучної тканини (XIIІ) мала тенденцію до зростання (див. табл. Ж.4).

Детальніше проаналізовано ситуацію, що склалася в районах за тими класами хвороб, за якими виявлено стале зростання загальної захворюваності дитячого населення.

Темп приросту поширеності вроджених вад розвитку (XVII клас) становив 53,5 % (див. табл. 4.6). Останній переважав як загальнообласний показник (38,4 %, див. табл. Ж.3), так і загальнодержавний (42,1 %, див. табл. Ж.4) в 1,4 та 1,3 рази відповідно.

Найнижчі рівні поширеності даного класу хвороб зареєстровані в Новгород-Сіверському, Прилуцькому, Чернігівському, Талалаївському та Срібнянському районах, які посіли відповідно з 1 по 5 рангові місця (табл. К.16). Найвищі рівні зафіксовані в Коропському, Сосницькому, Семенівському, Бобровицькому та Корюківському районах (18-22 місця відповідно).

Негативний темп приросту хвороб XVII класу спостерігався лише у Варвинському районі. Найвищий позитивний приріст мали Куликівський, Сосницький, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Борзнянський райони області (18-22 рангові місця відповідно).

У загальному ранжуванні за рівнем та темпом приросту загальної захворюваності хворобами XVII класу перші п`ять рангових місць посіли Талалаївський, Чернігівський, Варвинський, Прилуцький та Срібнянський райони області. Найгірша ситуація (18-22 рангові місця відповідно) спостерігалася в Корюківському, Носівському, Ніжинському, Семенівському та Сосницькому районах (див. табл. К.16). До того ж у Корюківському та Семенівському районах це було зумовлено переважно високим рівнем поширеності вроджених вад розвитку (22 та 20 рангові місця відповідно), в Ніжинському - значним темпом її приросту (20 рангове місце), а в Сосницькому - високим рівнем обох показників (18,5 та 19 рангові місця відповідно).

Темп приросту поширеності новоутворень (II клас) серед дітей районів становив 38,3 % (див. табл. 4.6) та переважав аналогічний загальнообласний показник (21,0 %, див. табл. Ж.3) в 1,8 рази. Однак він був нижчим у 1,6 рази порівняно з темпом приросту поширеності хвороб цього класу в Україні (61,4 %, див. табл. Ж.4).

За досліджуваний період найнижчі рівні поширеності хвороб II класу зареєстровані в Прилуцькому, Городнянському, Варвинському, Ріпкинському, Борзнянському районах, які посіли відповідно з 1 по 5 рангові місця (табл. К.17). Найвищі рівні зафіксовані в Куликівському, Сосницькому, Корюківському, Носівському та Менському районах (18-22 місця відповідно).

Зменшення поширеності даного класу хвороб відбулося лише в 3 із 22 районів Чернігівщини: Ніжинському, Чернігівському, Куликівському. Найвищий позитивний темп приросту мали Козелецький, Коропський, Прилуцький, Новгород-Сіверський, Борзнянський райони (18-22 рангові місця відповідно).

У загальному ранжуванні перші позиції посіли Ніжинський, Варвинський, Талалаївський, Ріпкинський, Городнянський, Чернігівський, Щорський райони області. Найгірша ситуація (18-22 рангові місця) спостерігалася в Сосницькому, Бахмацькому, Бобровицькому, Коропському та Менському районах (див. табл. К.17). До того ж у Менському та Сосницькому районах це було зумовлено насамперед високим рівнем поширеності новоутворень (22 та 19 рангові місця відповідно), у Коропському - значним темпом її приросту (19 рангове місце), а в Бахмацькому та Бобровицькому - достатньо високим рівнем обох показників (16 та 17 рангові місця).

Темп приросту загальної захворюваності хворобами системи кровообігу (IX клас) дітей районів становив 25,1 % (див. табл. 4.6) та переважав загальнодержавний приріст (16,2 %, див. табл. Ж.4) у 1,6 рази. Аналогічний загальнообласний показник мав від`ємний приріст (мінус 8,1 %, див. табл. Ж.3).

Найнижчі рівні поширеності хвороб IX класу зареєстровані в Прилуцькому, Носівському, Борзнянському, Срібнянському, Варвинському районах, які посіли відповідно з 1 по 5 рангові місця (табл. К.18). Найвищі рівні зафіксовані в Бобровицькому, Новгород-Сіверському, Чернігівському, Сосницькому, Семенівському районах (18-22 місця відповідно).

Зменшення поширеності хвороб даного класу відбулося в 13 зі 22 районів області. Найвищий негативний темп приросту зареєстровано в Прилуцькому, Щорському, Куликівському, Срібнянському та Ічнянському районах, які за цим показником посіли перші 5 рангових місць відповідно. Найвищий позитивний приріст мали Менський, Сосницький, Бобровицький, Ніжинський та Семенівський райони (18-22 рангові місця).

У загальному ранжуванні перші п`ять місць посіли Прилуцький, Срібнянський, Борзнянський, Носівський, Щорський райони. Найгірша ситуація (18-22 рангові місця відповідно) спостерігалася в Менському, Ніжинському, Бобровицькому, Сосницькому та Семенівському районах області (див. табл. К.18). До того ж у Менському та Ніжинському районах це було зумовлено переважно високим темпом приросту поширеності хвороб системи кровообігу (18 та 21 рангові місця відповідно), тоді як у Бобровицькому, Сосницькому та Семенівському районах - високим рівнем як самого показника поширеності (18, 21 та 22 рангові місця відповідно), так і його приросту (20, 19 та 22 рангові місця відповідно).

Установлено, що темп приросту поширеності хвороб органів дихання (X клас) у районах за проаналізований період (13,4 %) (див. табл. 4.6) був нижчим у 1,2 рази за аналогічний показник по області в цілому (15,7 %, див. табл. Ж.3) та в 1,5 рази, ніж по Україні (20,1 %, див. табл. Ж.4).

Найнижчі рівні загальної захворюваності даного класу хвороб зареєстровані в Талалаївському, Коропському, Борзнянському, Сосницькому, Прилуцькому районах, які посіли відповідно з 1 по 5 рангові місця (табл. К.19). Найвищі рівні зафіксовані в Чернігівському, Городнянському, Корюківському, Бахмацькому, Козелецькому районах (18-22 місця).

Зменшення поширеності хвороб X класу відбулося у 8 зі 22 районів. Найвищий негативний приріст спостерігався в Талалаївському, Ніжинському, Чернігівському, Срібнянському та Носівському районах. Найвищий позитивний приріст мали Корюківський, Варвинський, Куликівський, Семенівський, Бобровицький райони (18-22 рангові місця відповідно).

У загальному ранжуванні перші п`ять позицій посіли Талалаївський, Ніжинський, Прилуцький, Борзнянський, Новгород-Сіверський райони. Найгірша ситуація (18-22 рангові місця) спостерігалася в Городнянському, Куликівському, Козелецькому, Корюківському та Семенівському районах (див. табл. К.19). До того ж у Городнянському та Козелецькому районах це було зумовлено насамперед високим рівнем поширеності хвороб органів дихання (19 та 22 рангові місця відповідно), у Куликівському - значним темпом її приросту (20 рангове місце), а в Корюківському та Семенівському - високим рівнем обох показників (18 та 21 рангові місця).

Поширеність хвороб вуха та соскоподібного відростка (VIII клас) серед підростаючого покоління районів Чернігівщини за 12-річний період суттєво не змінювалась: рівень показника не залежав від року (коефіцієнт кореляції виявився недостовірним); темп приросту становив 0,4 % (див. табл. 4.6). На відміну від цього в Україні поширеність хвороб даного класу неухильно зростала, а приріст переважав районний показник у 25,8 рази і становив 10,3 % (див. табл. Ж.4). Аналогічний загальнообласний показник мав від`ємний приріст (мінус 13,7 %, див. табл. Ж.3).

Найнижчі рівні поширеності даного класу хвороб зареєстровані в Носівському, Сосницькому, Ріпкинському, Городнянському, Коропському районах, які посіли відповідно з 1 по 5 рангові місця (табл. К.20). Найвищі рівні зафіксовані в Куликівському, Бахмацькому, Прилуцькому, Корюківському, Новгород-Сіверському районах (18-22 місця відповідно).

Негативний темп приросту загальної захворюваності спостерігався в 9 з 22 районів. Перші п`ять рангових місць за негативним темпом приросту посіли Коропський, Бахмацький, Куликівський, Ічнянський та Ріпкинський райони. Найвищий позитивний приріст мали Семенівський, Ніжинський, Городнянський, Носівський, Сосницький райони області (18-22 місця).

У загальному ранжуванні перші п`ять місць посіли Коропський, Ріпкинський, Варвинський, Ічнянський, Срібнянський райони. Найгірша ситуація (18-22 рангові місця відповідно) спостерігалася в Прилуцькому, Чернігівському, Менському, Корюківському та Семенівському районах (див. табл. К.20). До того ж у Прилуцькому та Корюківському районах це було зумовлено в першу чергу високим рівнем поширеності хвороб вуха та соскоподібного відростка (20 та 21 рангові місця відповідно), тоді як у Чернігівському, Менському та Семенівському районах - вищим за середній рівень як самого показника поширеності (13, 16 та 14 рангові місця відповідно), так і його приросту (17, 15 та 18 рангові місця відповідно).

Приріст загальної захворюваності дітей у районах Чернігівщини хворобами інших класів (I, III, IV, VI, VII, XI, XII, XIII, XIV) за період 2001-2012 рр. був негативним (див. табл. 4.6). У Додатку К представлені результати ранжування окремих адміністративних районних територій за показниками рівня та приросту поширеності зазначених нозологій (табл. К.21-К.29).

4.4 Динаміка перинатальної смертності, мертвонароджуваності та смертності дітей до одного року в Чернігівській області

Перинатальна смертність поряд із материнською та малюковою смертністю є одним із найчутливіших барометрів соціально-економічного благополуччя країни та віддзеркалює сукупність негативних впливів, у тому числі пов'язаних із рівнем забруднення навколишнього середовища, починаючи з ранніх термінів розвитку плоду.

Установлено, що за період 2001-2012 рр. рівень перинатальної смертності в Чернігівській області в цілому зріс на 39,3 % (з 8,9 ‰ до 12,4 ‰), тоді як в Україні в цілому - на 4,4 % (з 9,1 ‰ до 9,5 ‰), до того ж в обох випадках результати кореляційного аналізу свідчать про статистично вірогідний позитивний зв'язок між роком і рівнем показника (табл. 4.7, 4.8).

Підвищення рівнів перинатальної смертності відбулося переважно внаслідок зростання мертвонароджуваності. В Україні впродовж досліджуваного періоду мертвонароджуваність зросла на 25,0 % (з 4,8 ‰ до 6,0 ‰); у Чернігівському регіоні - на 44,7 % (з 4,7 ‰ до 6,8 ‰ відповідно); позитивний кореляційний зв'язок між роком і рівнем показника в обох випадках достовірний (табл. 4.7, 4.8).

Найпомітніше й водночас очікуване підвищення обох показників відбулося у 2007 році (рис. 4.7), коли Україна перейшла до визначення перинатального періоду, живонародження, мертвонародження та порядку реєстрації живонароджених та мертвонароджених згідно з критеріями ВООЗ [105]. Саме тому ми оцінили динаміку перинатальної смертності та мертвонароджуваності за два окремі періоди: 2001-2006 рр. та 2007-2012 рр.

Таблиця 4.7. Темп приросту перинатальної смертності, мертвонароджуваності та показників малюкової смертності в Чернігівській області за період 2001-2012 рр.

Показники	Рівень, ‰	Коефіцієнт кореляції (r)	Темп приросту, %
	2001 р.	2012 р.
Перинатальна смертність	8,9	12,4	0,60***	39,3
Мертвонароджуваність	4,7	6,8	0,70***	44,7
Неонатальна смертність	6,7	6,7	-0,44	0
Постнеонатальна смертність	4,8	2,5	-0,79**	-47,9
Малюкова смертність	11,2	9,1	-0,75**	-18,8

Примітки: * - p < 0,001; - p < 0,01; * - p < 0,05; + - зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1

Таблиця 4.8. Темп приросту перинатальної смертності, мертвонароджуваності та показників малюкової смертності в Україні за період 2001-2012 рр.

Показники малюкової смертності	Рівень, ‰	Коефіцієнт кореляції (r)	Темп приросту, %
	2001 р.	2012 р.
Перинатальна смертність	9,1	9,5	0,61***	4,4
Мертвонароджуваність	4,8	6	0,81*	25,0
Неонатальна смертність	6,1	5	-0,19	-18,0
Постнеонатальна смертність	5,1	3,3	-0,95*	-35,3
Малюкова смертність	11,3	8,2	-0,70***	-27,4

Примітки: * - p < 0,001; - p < 0,01; * - p < 0,05; + - зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1.

Рис. 4.7. Динаміка перинатальної смертності та мертвонароджуваності в Україні та Чернігівській області за період 2001-2012 рр.

Запропонований підхід дозволив виявити дещо іншу картину. Установлено, що протягом обох досліджуваних періодів (за виключенням 2007 р.) рівень перинатальної смертності на Чернігівщині був здебільшого нижчим, ніж в Україні в цілому. За 2001-2006 рр. суттєвих змін показника як в Україні, так і в області не відбулося. У подальшому за 2007-2012 рр. перинатальна смертність в Україні знизилася 14,4 %. У Чернігівській області

тенденція до зниження спостерігалася до 2011 р. включно (на 31,4 %). У 2012 р. наявне різке підвищення перинатальної смертності.

Рівні мертвонароджуваності в Україні в обидва періоди були доволі сталими. В області в цілому упродовж 2001-2006 рр. мертвонароджуваність була нижчою, ніж в Україні, однак мала тенденцію до підвищення (на 10,6 %). На жаль, у 2007-2012 рр. на Чернігівщині показник мертвонароджуваності перевищив загальнодержавні значення, однак спостерігалося ступінчасте зниження рівня зазначеного показника.

Найнижчі рівні перинатальної смертності (з 1 по 5 рангові місця) за дванадцятирічний період спостерігали у Ніжинському (6,1 ‰ Тут і надалі в дужках наведено найвищі значення показника, які зареєстровані за 12 досліджуваних років.), Ріпкинському (10,2 ‰), Бобровицькому (6,6 ‰), Коропському (7,2 ‰) та Носівському (13,1 ‰) районах. Останні п`ять рангових місць посіли Чернігівський (17,7 ‰), Щорський (21,6 ‰), Борзнянський (18,1 ‰), Семенівський (20,5 ‰) і Талалаївський (33,6 ‰) райони, в яких зареєстрована найгірша ситуація за рівнем перинатальної смертності (табл. 4.9).

Серед районів області найнижчі рівні мертвонароджуваності реєстрували в Ніжинському (тільки в 2003 р. - 6,1 ‰), Ріпкинському (4,5 ‰), Бобровицькому (4,0 ‰), Коропському (7,2 ‰) та Носівському (8,3 ‰) районах. Найгірша ситуація (з 18 по 22 рангові місця) зафіксована в Щорському (16,9 ‰), Семенівському (20,5 ‰), Борзнянському (10,9 ‰), Чернігівському (12,6 ‰) та Талалаївському (25,2 ‰) районах області (див. табл. 4.9).

Таким чином, найвищі рівні мертвонароджуваності та перинатальної смертності зареєстровані в Талалаївському, Семенівському, Щорському, Чернігівському та Борзнянському районах області. Найкращу ситуацію за рівнями обох показників спостерігали в Бобровицькому, Ніжинському, Ріпкинському, Коропському та Носівському районах. Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (r_s = 0,95, p < 0,001) засвідчив наявність позитивного достовірного зв'язку між перинатальною смертністю та мертвонароджуваністю в районах області.

За період 2001-2012 рр. рівень смертності немовлят в Україні зменшився на 27,4 % (з 11,3 ‰ до 8,2 ‰); в області в цілому за аналогічний період також відзначено зниження даного показника - на 18,8 % (з 11,2 ‰ до 9,1 ‰), (див. табл. 4.7, 4.8).

Таблиця 4.9. Ранжування районів Чернігівської області за показниками смертності дітей до одного року за період 2001-2012 рр.

№ п/п	Райони	Рангові місця по показниках	Загальне рангове місце
		Перинатальна смертність	Мертво-народжуваність	Неонатальна смертність	Постнеонатальна смертність	Малюкова смертність
1.	Бахмацький	17	15	20	15,5	18	20
2.	Бобровицький	3	3	5	14	4	5
3.	Борзнянський	20	20	22	21	22	22
4.	Варвинський	10	8	15	4	9	9
5.	Городнянський	16	16	9	15,5	11,5	13
6.	Ічнянський	12	9,5	18	22	20	17
7.	Козелецький	14	17	7	10,5	7	10
8.	Коропський	4	4	4	7	5	3
9.	Корюківський	13	13	17	20	21	19
10.	Куликівський	6	6	13	1	10	8
11.	Менський	11	14	10	18	13	12
12.	Ніжинський	1	1	3	2	1,5	1
13.	Н-Сіверський	15	9,5	19	10,5	15	14
14.	Носівський	5	5	1	8	3	2
15.	Прилуцький	8	11	12	12	17	11
16.	Ріпкинський	2	2	6	13	8	6
17.	Семенівський	21	19	11	17	14	18
18.	Сосницький	7	7	8	6	6	7
19.	Срібнянський	9	12	2	3	1,5	4
20.	Талалаївський	22	22	14	19	19	21
21.	Чернігівський	18	21	16	9	11,5	15
22.	Щорський	19	18	21	5	16	16

Як в Україні, так і в області тренд малюкової смертності відображає її поступове зниження; значення коефіцієнту кореляції в обох випадках свідчить про достовірний негативний зв'язок між роком і рівнем показника (див. табл. 4.7, 4.8). Проте у 2007 р. в Україні зафіксовано прогнозований підйом показника до рівня 11,0 ‰, після чого, з 2008 р., рівень малюкової смертності продовжував знижуватись (рис. 4.8).

Рис. 4.8. Динаміка малюкової, неонатальної та постнеонатальної смертностей у Чернігівській області та Україні за період 2001-2012 рр.

У Чернігівській області за досліджуваний період зареєстровано 4 підйоми рівня малюкової смертності: у 2005 (11,7 ‰), 2007 (10,3 ‰), 2009 (9,9 ‰) та 2012 (9,1 ‰) роках, тобто зниження показника відбувалося ступінчасто (див. рис. 4.8).

Серед районів Чернігівщини першу п`ятірку рангових місць посіли Ніжинський, Срібнянський, Носівський, Бобровицький та Коропський райони, що мали найнижчі рівні малюкової смертності (див. табл. 4.9, рис. Л.1). Як зазначено вище, у Ніжинському, Бобровицькому, Коропському та Носівському районах доволі низькою була й перинатальна смертність. Найвищі показники смертності дітей до одного року зареєстровані в Бахмацькому (4,9-22,00 ‰Тут і надалі в дужках наведено діапазон коливань показника за 12 досліджуваних років.), Талалаївському (0-33,6 ‰), Ічнянському (3,0-23,3 ‰), Корюківському (7,2- 32,1) та Борзнянському (7,4-24,9 ‰) районах, які посіли відповідно останні, з 18 по 22 рангові місця (див. табл. 4.9). У Борзнянському та Талалаївському районах високою була й перинатальна смертність. Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (r_s = 0,71, p < 0,001) засвідчив наявність позитивного достовірного зв'язку між перинатальною та малюковою смертністю в районах області.

Аналіз динаміки тренда малюкової смертності за дванадцятирічний період у розрізі адміністративних територій області свідчить про тенденцію до зростання даного показника в Городнянському, Козелецькому, Носівському та Прилуцькому районах. У Бахмацькому, Новгород-Сіверському, Ріпкинському, Семенівському, Сосницькому, Щорському районах тренд мав відносно сталий характер, у інших дванадцяти - набув тенденції до зниження.

Зниження малюкової смертності в Чернігівській області в цілому відбулося за рахунок зменшення рівня постнеонатальної смертності на 47,9 % (з 4,8 ‰ в 2001 р. до 2,5 ‰ в 2012 р.); між роком і рівнем показника виявлено достовірний негативний зв'язок (див. табл. 4.7). Рівень неонатальної смертності за період 2001-2011 рр. знизився на 35,8 % (з 6,7 ‰ до 4,3 ‰), а у 2012 р. зафіксовано його підвищення до 6,7 ‰ (див. рис. 4.8), що зумовило відсутність статистично вірогідного зв'язку між роком і рівнем показника в досліджуваний період. Коефіцієнти рангової кореляції Спірмена (r_s) засвідчили наявність позитивного достовірного зв'язку між неонатальною та малюковою (r_s = 0,88, p < 0,001), постнеонатальною та малюковою (r_s = 0,71, p < 0,001) смертністю в районах Чернігівської області.

Серед районів Чернігівщини перші п`ять рангових місць за рівнями неонатальної смертності посіли Носівський, Срібнянський, Ніжинський, Коропський та Бобровицький райони (див. табл. 4.9). У Ніжинському та Срібнянському районах доволі низькою була й постнеонатальна смертність - 2 та 3 рангові місця відповідно. Найвищі рівні неонатальної смертності спостерігали в Ічнянському, Новгород-Сіверському, Бахмацькому, Щорському та Борзнянському районах. У Борзнянському та Ічнянському районах високою була й постнеонатальна смертність - 21 та 22 рангові місця відповідно.

Комплексна оцінка районів області за проаналізованими показниками смертності дітей засвідчила, що найкраща ситуація спостерігалася в Ніжинському, Носівському, Коропському, Срібнянському та Бобровицькому районах, найгірша - у Семенівському, Корюківському, Бахмацькому, Талалаївському та Борзнянському районах області. Слід зазначити, що за індексом сумарного забруднення об'єктів навколишнього середовища, питної води, харчових продуктів і продовольчої сировини Семенівський та Корюківський райони віднесені до дуже забруднених, а Бахмацький, Талалаївський та Борзнянський - до забруднених територій (див. табл. 4.9).

Висновки до розділу 4

1. Установлено, що за період спостереження (2001-2012 рр.) первинна захворюваність дітей 0-14 років у районах Чернігівської області (без врахування міст державного та обласного значення) неухильно зростала (коефіцієнт кореляції r = 0,73, р < 0,01); темп приросту становив 5,0 % і був вищим, ніж по області в цілому (3,2 %), але нижчим, ніж по Україні (14 %). Проте рівень загальної захворюваності за аналогічний період зменшився як у районах Чернігівщини (r = -0,57, р < 0,1), так і в області в цілому (r = -0,77, р < 0,01) на 7,2 % та 9,1 % відповідно, тоді як в Україні підвищився (r = 0,91, р < 0,001) на 11,5 %.

2. Виявлено, що в загальному ранжуванні за рівнем та темпом приросту як захворюваності, так і поширеності хвороб першу п`ятірку рангових місць посіли Талалаївський, Борзнянський, Прилуцький, Носівський райони, де спостерігалися найнижчі рівні вказаних показників. Найгірша ситуація за вказаними показниками була в Корюківському, Семенівському, Козелецькому та Городнянському районах, які займали останні позиції в ранжуванні. Також до п`ятірки територій з найкращими показниками ввійшли Ніжинський (первинна захворюваність) та Срібнянський (загальна захворюваність) райони, а до когорти з найгіршими показниками - Куликівський (захворюваність) та Бобровицький (поширеність хвороб).

3. Показано, що суттєвих змін у структурі дитячої захворюваності районів за дванадцятирічний період не виникло: як у 2001 р., так і в 2012 р. лідируючі позиції займали хвороби органів дихання, клас X (66,3 % та 73,2 % відповідно), шкіри та підшкірної клітковини, XII (5,4 %; 4,4 %), органів травлення, XI (4,5 %; 3,3 %), ока та його придаткового апарату, VII (3,8 %; 2,9 %), вуха та соскоподібного відростка, VIII (3 %; 2,9 %), а також травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин, XIX (3,3 %, 2012 р.).

У структурі поширеності хвороб у обидва періоди також лідирували хвороби X (44,2 % та 54,1 % відповідно), XI (9,3 %; 5,6 %) та VII (по 4,8 %) класів. Крім того до першої п`ятірки місць у структурі поширеності хвороб як у 2001 р., так і в 2012 р. увійшли хвороби ендокринної системи, IV (13,3 %; 5,6 %), крові та кровотворних органів, у т.ч. анемії, III (5,4 %; 4,6 %).

4. У досліджуваний період відмічено стале зростання рівнів первинної та загальної захворюваності дитячого населення районів вродженими вадами розвитку, деформаціями та хромосомними порушеннями (r = 0,95 та 0,98 відповідно, p < 0,001), хворобами органів дихання (r = 0,90 та 0,89 відповідно, p < 0,001), а також первинної захворюваності травмами, отруєннями та деякими іншими наслідками дії зовнішніх причин (r = 0,94, p < 0,001), загальної захворюваності новоутвореннями (r = 0,93, p < 0,001).

5. Загальні тенденції динаміки захворюваності дітей у районах Чернігівщини збігаються з такими в області в цілому, де також зафіксоване достовірне зростання рівнів первинної та загальної захворюваності вродженими вадами розвитку, деформаціями і хромосомними порушеннями (клас XVII) та хворобами органів дихання (клас X), а також загальної захворюваності новоутвореннями (клас ІІ). У той же час в Україні зафіксоване стале зростання захворюваності та поширеності за 10 та 9 з 15 класів хвороб відповідно.

6. За проаналізований період темпи приросту первинної і загальної захворюваності вродженими вадами розвитку (клас XVII) у районах (87,3 % та 53,5 % відповідно) перевищували аналогічні показники як по області в цілому (35,6 % та 38,4 % відповідно) у 2,5 і 1,4 рази, так і загальнодержавні (36,8 % та 42,1 % відповідно) у 2,4 і 1,3рази відповідно. Темпи приросту захворюваності та поширеності хвороб органів дихання (клас X) (16,0 % та 13,4 % відповідно) були дещо меншим, ніж в Україні (20,8 % та 20,1 % відповідно) та в області (19,5 % та 15,7 % відповідно). Темп приросту вперше зареєстрованих травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників (клас XIX) у районах становив 28,2 % та переважав аналогічні загальнообласний та загальнодержавний показники (мінус 5,5 % та 22,1 % відповідно). Темп приросту поширеності новоутворень (II клас) становив 38,3 %, переважав у 1,8 рази аналогічний загальнообласний показник (21,0 %), однак був нижчим у 1,6 рази порівняно зі загальнодержавним (61,4 %).

7. Результати аналізу статистичних даних свідчать, що рівень перинатальної смертності та мертвонароджуваності у Чернігівській області та Україні в цілому необхідно аналізувати окремо за 2 періоди: 2001-2006 рр. та 2007-2012 рр., оскільки перехід до визначення перинатального періоду, живонародження та мертвонародження згідно з критеріями ВООЗ суттєво відбився на рівні показників.

8. Установлено, що впродовж обох досліджуваних періодів рівні перинатальної смертності на Чернігівщині мали відносно сталий характер, тенденцію до зниження (окрім 2012 р.) і були здебільшого нижчі за загальнодержавні показники. Мертвонароджуваність у Чернігівській області упродовж 2001-2006 рр. була нижчою, ніж в Україні, однак мала тенденцію до підвищення (на 10,6 %), що в наступні роки призвело до перевищення загальнодержавних значень, проте з незначною тенденцією до зниження.

9. Рівень малюкової смертності в Чернігівській області за період 2001-2012 рр. неухильно знижувався (r = - 0,75, p < 0,01) загалом на 18,8 %, тоді як в Україні - на 27,4 % (r = - 0,70, p < 0,05). Установлено, що зниження смертності немовлят як у Чернігівській області, так і в Україні відбулося насамперед за рахунок зменшення рівня постнеонатальної смертності на 47,9 % та 35,3 % відповідно (r = - 0,79, p < 0,01 та r = - 0,95, p < 0,001).

10. Виявлено значні відмінності районів Чернігівщини за рівнями та динамікою досліджуваних показників мертвонароджуваності та малюкової смертності. Комплексна оцінка всієї сукупності проаналізованих показників засвідчила, що в період 2001-2012 рр. найкраща ситуація склалася в Ніжинському, Носівському, Коропському, Срібнянському, Бобровицькому районах, які посіли відповідно від 1 по 5 рангові місця; найгірша - у Семенівському, Корюківському, Бахмацькому, Талалаївському та Борзнянському районах області, які посіли від 18 по 22 рангові місця та за індексом сумарного забруднення об'єктів навколишнього середовища, питної води, харчових продуктів та продовольчої сировини віднесені до дуже забруднених (Семенівський та Корюківський) та забруднених (Бахмацький, Талалаївський та Борзнянський) територій.

11. Таким чином, виявлена значна неоднорідність районів Чернігівщини за рівнями та динамікою показників захворюваності дитячого населення віком від 0 до 14 років і смертності дітей до 1 року. Вивченню причин та виявленню провідних етіологічних факторів ризику погіршення здоров`я підростаючого покоління серед чинників довкілля присвячені наші подальші дослідження.

Розділ 5. Результати вивчення впливу стану навколишнього середовища на захворюваність та смертність дитячого населення в районах Чернігівської області

За даними багатьох учених фактори навколишнього середовища виступають у ролі провідних чинників формування рівня здоров'я населення [50, 117, 183]. На сьогодні сформовано поняття «екологічно зумовлена патологія», що означає патологічні процеси, які виникають в організмі людини під впливом малих доз агресивних чинників довкілля, що діють переважно стереотипно і зазвичай без залежності «доза-ефект» [96].

Дитячий організм має підвищений ризик погіршення здоров'я на фоні забруднення довкілля через наявність критичних періодів росту та розвитку, особливостей обміну речовин, недосконалості адаптаційних механізмів, недорозвиненості імунокомпетентної та інших систем [190]. На сьогодні дослідниками встановлено кореляційні зв'язки між пріоритетними хімічними забруднювачами довкілля та окремими нозологічними формами хвороб у дітей та підлітків [72, 83].

5.1 Визначення факторів довкілля, що впливають на стан здоров`я

Для виявлення зв'язків між інтегральними показниками забруднення та окремими чинниками навколишнього середовища сільських районів Чернігівщини, з одного боку, і показниками захворюваності та смертності дитячого населення, що проживає на цих територіях, із іншого, нами проведено кореляційний аналіз на масиві даних, що охоплює 22 райони за 12 років (з 2001 по 2012 рік).

За результатами проведеного статистичного аналізу (табл. 5.1) встановлено наявність позитивного достовірного кореляційного зв`язку між сумарним індексом забруднення довкілля (І) районів та рівнями первинної і загальної захворюваності дітей усіма хворобами (r = 0,16, р < 0,01 та r = 0,15, р < 0,05 відповідно). Щодо окремих чинників, то позитивний достовірний зв'язок наявний між рівнями захворюваності та поширеності хвороб і радіаційним забрудненням харчових продуктів (r = 0,23, р = 0,001 та r = 0,39, р < 0,001 відповідно), I_бак (r = 0,16, р < 0,05; r = 0,12, р < 0,1), а саме бактеріальним забрудненням питної води при децентралізованому водопостачанні (r = 0,18, р < 0,01; r = 0,20, р = 0,001) та гельмінтним забруднення ґрунту (r = 0,19, р < 0,01; r = 0,14, р < 0,05). Також кореляційний зв'язок виявлений між рівнем первинної захворюваності та хімічним забрудненням колодязної води (r = 0,13, р < 0,05) (див. табл. 5.1).

Досліджено наявність кореляційного зв'язку між індексами сумарного забруднення навколишнього середовища (І, І_хім та І_бак) та захворюваністю хворобами окремих класів за міжнародною класифікацією хвороб МКХ-10 [101] (табл. 5.2). Так, виявлено позитивний достовірний зв'язок між І та рівнем первинної і загальної захворюваності деякими інфекційними та паразитарними хворобами, клас I (r = 0,19, p < 0,01; r = 0,18, p < 0,01 відповідно), хворобами нервової системи, клас VI (r = 0,15, p < 0,05; r = 0,19, p < 0,01), системи кровообігу, клас IX (r = 0,18, p < 0,01; r = 0,12, p < 0,05), органів дихання, клас X (r = 0,14, p < 0,05; r = 0,14, p < 0,05), а також між І та первинною захворюваністю хворобами крові та кровотворних органів, в т.ч. анеміями, клас III (r = 0,16, p < 0,01), ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин, клас IV (r = 0,21, p < 0,001).

Позитивний достовірний зв'язок існує між І_хім та рівнем первинної і загальної захворюваності хворобами вуха та соскоподібного відростка (VIII клас), шкіри та підшкірної клітковини (XII), кістково-м`язової системи та сполучної тканини (XIII), а також між І_хім та загальною захворюваністю хворобами нервової системи (VI), ока та придаткового апарату (VII) (див. табл. 5.2).

Таблиця 5.1. Зв`язок між забрудненням об`єктів довкілля й первинною та загальною захворюваністю дитячого населення 0-14 років у сільських районах Чернігівської області за період 2001-2012 років

Показники забруднення навколишнього середовища	Коефіцієнт кореляції (r) між показниками забруднення та захворюваністю
	первинною	загальною
Індекс сумарного забруднення (І)	0,16**	0,15***
Індекс сумарного хімічного забруднення (І_хім)	0,02	-0,001
Хімічне забруднення	питна вода залежно від водопостачання	централізоване	-0,02	-0,004
		децентралізоване	0,13***	0,06
	харчові продукти та продовольча сировина	0,04	0,10
	атмосферне повітря	-0,04	-0,01
	ґрунт	-0,07	-0,07
Радіаційне забруднення	харчові продукти	0,23*	0,39*
Індекс сумарного бактеріального та гельмінтного забруднення (І_бак)	0,16***	0,12⁺
Бактеріальне забруднення	питна вода залежно від водопостачання	централізоване	-0,003	0,04
		децентралізоване	0,18**	0,20*
	харчові продукти та продовольча сировина	0,06	0,08
	ґрунт	-0,10	-0,07
Гельмінтне забруднення	ґрунт	0,19**	0,14***

Примітки: 1. * - коефіцієнти кореляції достовірні при p < 0,001; - p < 0,01; * - p < 0,05; 2. ⁺ - кореляційний зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1.

Таблиця 5.2. Зв`язок між індексами сумарного забруднення об`єктів довкілля й первинною та загальною захворюваністю дитячого населення в районах Чернігівської області по окремих класах хвороб за період 2001-2012 років

Клас хвороб	Коефіцієнт кореляції (r) між первинною (П) або загальною (З) захворюваністю та індексами сумарного забруднення
	загального (І)	хімічного (І_хім)	бактеріального та гельмінтного (І_бак)
	П	З	П	З	П	З
I. Деякі інфекційні та паразитарні хвороби	0,19**	0,18**	0,09	0,07	0,25*	0,24*
II. Новоутворення	-0,15***	-0,29*	-0,18**	-0,34*	-0,16**	-0,24*
III. Хвороби крові та кровотворних органів	0,16**	0,01	-0,01	-0,05	0,26*	0,11⁺
IV. Хвороби ендокринної системи	0,21*	0,06	0,11⁺	-0,03	0,11⁺	-0,01
VI. Хвороби нервової системи	0,15***	0,19**	0,10	0,13***	0,10	0,15***
VII. Хвороби ока та придаткового апарату	-0,02	0,10	0,02	0,17**	-0,07	0,04
VIII. Хвороби вуха та соскоподібного відростка	0,06	0,03	0,24*	0,24*	-0,05	-0,07
IX. Хвороби системи кровообігу	0,18**	0,12***	0,03	0,01	0,0001	-0,03
X. Хвороби органів дихання	0,14***	0,14***	-0,05	-0,05	0,19**	0,19**
XI. Хвороби органів травлення	0,03	0,07	-0,01	-0,04	-0,01	0,03
XII. Хвороби шкіри та підшкірної клітковини	0,03	0,05	0,14***	0,17**	-0,14***	-0,14***
XIII. Хвороби кістково-м`язової системи та сполучної тканини	0,03	-0,10	0,28*	0,11⁺	-0,11⁺	-0,19**
XIV. Хвороби сечостатевої системи	-0,003	0,02	-0,004	0,005	0,01	0,03
XVII. Вроджені вади розвитку, деформації і хромосомні порушення	-0,05	-0,14***	-0,08	-0,17**	-0,06	-0,10⁺
XIX. Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин	0,09	-	0,05	-	0,01	-

Примітки:

1. * - коефіцієнти кореляції достовірні при p < 0,001; - p < 0,01; * - p < 0,05;

2. ⁺ - кореляційний зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1.

Щодо І_бак, то позитивний достовірний зв'язок виявлено між ним та рівнем первинної й загальної захворюваності деякими інфекційними та паразитарними хворобами (I клас), хворобами органів дихання (X), крові та кровотворних органів (III), а також між І_бак та загальною захворюваністю хворобами нервової системи (VI) (див. табл. 5.2).

У всіх зазначених вище випадках отриманий позитивний достовірний зв'язок може бути пояснений з огляду на існуючі на сьогодні уявлення про роль окремих чинників довкілля як етіологічних факторів або факторів ризику виникнення тих чи інших хвороб. Так, цілком зрозумілим є виявлений достовірний позитивний зв'язок між І_бак сільських районів Чернігівщини та рівнем первинної та загальної захворюваності дитячого населення деякими інфекційними та паразитарними хворобами (I клас).

Хімічні, радіаційні, біологічні, у тому числі бактеріальні та гельмінтні, забруднювачі довкілля у відносно низьких дозах та концентраціях впливають на стан імунної системи, порушують окисно-антиоксидантну рівновагу, змінюють загальну резистентність організму, що є проявами неспецифічної дії цих чинників та відбивається на показниках захворюваності населення [43, 83, 84, 96, 117]. Цим пояснюється виявлений достовірний позитивний зв'язок між І районів Чернігівщини та рівнями первинної й загальної захворюваності дітей усіма хворобами, хворобами органів дихання (X клас), нервової системи (VI), системи кровообігу (IX); між І_хім та рівнями первинної й загальної захворюваності хворобами вуха та соскоподібного відростка (VIII), шкіри та підшкірної клітковини (XII), кістково-м`язової системи та сполучної тканини (XIII) тощо.

У той же час дещо неочікуваним є достовірний негативний зв'язок між індексами сумарного забруднення об'єктів довкілля та первинною й загальною захворюваністю дитячого населення новоутвореннями (ІІ клас), загальною захворюваністю вродженими вадами розвитку, деформаціями й хромосомними порушеннями (XVII) (див. табл. 5.2). Зазначене може бути наслідком того, що традиційний кореляційний аналіз не враховує відтермінованість прояву дії чинників, що особливо важливо в разі віддалених ефектів дії, таких як канцерогенність, мутагенність, ембріотоксичність тощо.

На наступному етапі було вивчено вплив окремих чинників (хімічного та бактеріального забруднення питної води при централізованому та децентралізованому водопостачанні; хімічного, бактеріального та радіаційного забруднення харчових продуктів та продовольчої сировини, хімічного забруднення атмосферного повітря, хімічного, бактеріального та гельмінтного забруднення грунту) на рівні захворюваності та поширеності хвороб певних класів, результати якого представлені в Додатку М.

Установлено позитивний достовірний зв'язок між бактеріальним забрудненням досліджуваних об'єктів довкілля і гельмінтним забрудненням ґрунту та первинною й загальною захворюваністю деякими інфекційними та паразитарними хворобами (клас І), а також між хімічним забрудненням атмосферного повітря та поширеністю хвороб І класу (на рівні тенденції). Наявний аналогічний зв'язок між хімічним забрудненням атмосферного повітря, хімічним і радіаційним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини (на рівні тенденції), гельмінтним забрудненням ґрунту та поширеністю хвороб нервової системи (VI); хімічним забрудненням атмосферного повітря, гельмінтним забрудненням ґрунту (на рівні тенденції) та первинною захворюваністю нервовими хворобами (VI); радіаційним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини та захворюваністю й поширеністю хвороб системи кровообігу (IX); радіаційним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини, хімічним (на рівні тенденції) і бактеріальним забрудненням води децентралізованого водопостачання, гельмінтним забрудненням ґрунту та первинною й загальною захворюваністю хворобами органів дихання (X); хімічним, радіаційним і бактеріальним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини, гельмінтним і бактеріальним забрудненням ґрунту, бактеріальним забрудненням колодязної води та первинною захворюваністю хворобами крові та кровотворних органів (клас IІІ); хімічним, радіаційним і бактеріальним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини, хімічним і бактеріальним забрудненням води як централізованого, так і децентралізованого водопостачання, гельмінтним забрудненням ґрунту (на рівні тенденції) та первинною захворюваністю хворобами ендокринної системи (IV), табл. М.1, М.2.

Хоча між І та поширеністю хвороб крові та кровотворних органів (IІІ) і хвороб ендокринної системи (IV) позитивний кореляційний зв'язок був відсутній (див. табл. 5.2), проте були виявлені зв'язки з окремими факторами довкілля (табл. М.1, М.2): між бактеріальним і гельмінтним (на рівні тенденції) забрудненням ґрунту та поширеністю хвороб класу IІІ; хімічним, бактеріальним і радіаційним забрудненням харчових продуктів і продовольчої сировини, бактеріальним забрудненням водопровідної (на рівні тенденції) і колодязної води та поширеністю хвороб класу IV.

Результати проведеного нами дослідження свідчать, що між І та захворюваністю, як первинною, так і загальною, хворобами ока та придаткового апарату (кдас VII), вуха та соскоподібного відростка (VIII), органів травлення (XI), шкіри та підшкірної клітковини (XII), кістково-м`язової системи та сполучної тканини (XIII), сечостатевої системи (XIV), травмами, отруєннями та деякими іншими наслідками дії зовнішніх причин (XIX) достовірний позитивний кореляційний зв'язок не виявлено (див. табл. 5.2), проте були встановлені достовірні зв'язки з окремими факторами навколишнього середовища, що представлено в табл. М.1, М.2.

Кореляційний аналіз показав наявність позитивного достовірного зв'язку між забрудненням об'єктів довкілля та первинною й загальною захворюваністю хворобами наступних класів: хворобами ока та його придаткового апарату (клас VII) та хімічним і бактеріальним забрудненням води питної незалежно від характеру водопостачання; хворобами вуха та со...

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України" скачать

Подобные документы

Атомна енергетика та її вплив на довкілля
Характеристика стану навколишнього середовища України. Аналіз негативних та позитивних наслідків атомної енергетики для екології та їх вплив на здоров’я людини. Оцінка радіаційного забруднення населених пунктів Чернівецької та Тернопільської областей.

реферат [66,4 K], добавлен 23.11.2010
Аналіз екологічної ситуації території
Стан здоров’я населення як показник якості навколишнього середовища. Характеристика природних умов, ресурсів та екологічної ситуації в місті Кременчук. Особливості демографічної ситуації та розповсюдження хвороб серед дитячого та дорослого населення.

курсовая работа [41,1 K], добавлен 08.12.2011
Загострення екологічного стану в Україні, Чорнобильська катастрофа
Поняття, причини та наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Дослідження поширення радіації, евакуації населення, впливу аварії на здоров'я людей. Визначення проблеми недбалого ставлення до природи, загрозливого стану довкілля України.

реферат [27,1 K], добавлен 11.05.2015
Навколишнє середовище та здоров’я людини
Вивчення залежності здоров’я населення від навколишніх чинників. Розгляд стану антропогенного забруднення природи, впливу енергетичних забруднювачів. Електромагнітна екологія та її види. Дія хімічних речовин на навколишнє середовище та організм людини.

презентация [4,0 M], добавлен 02.11.2014
Екологія як один з чинників впливу на здоров'я людини
Взаємозв'язок навколишнього середовища та життєдіяльності організму людини, екологічні аспекти її здоров'я. Вплив генотипу та середовища на фенотип людини. Поширення онкологічних та багатьох інших захворювань внаслідок екологічної ситуації в Україні.

курсовая работа [601,0 K], добавлен 09.12.2012
Значення екології для суспільства
Наука про довкілля. Участь громадськості в охороні навколишнього середовища. Спільний інтерес. Погіршення стану довкілля, у свою чергу, впливає на діяльність людей і, особливо, на їх здоров’я. Свідоцтво хибного шляху розвитку.

реферат [15,0 K], добавлен 17.12.2006
Масштаби та наслідки антропогенного впливу
Антропогенний вплив – вплив на природне навколишнє середовище господарської діяльності людини. Основні сполуки довкілля. Чинники забруднення води і атмосфери, міської території. Найбільш актуальні екологічні проблеми, що можуть впливати на здоров`я дітей.

презентация [504,4 K], добавлен 04.11.2013
Вплив діяльності людини на довкілля
Узагальнення видів забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва. Класифікація забруднень довкілля. Особливості забруднення екологічних систем. Основні забруднювачі навколишнього середовища.

творческая работа [728,7 K], добавлен 30.11.2010
Джерела антропогенного забруднення та класифікація забруднень
Основні забруднення навколишнього середовища та їх класифікація. Головні джерела антропогенного забруднення довкілля. Роль галузей господарства у виникненні сучасних екологічних проблем. Вплив на здоров'я людини забруднювачів біосфери та атмосфери.

реферат [24,3 K], добавлен 15.11.2010
Екологія регіону
Аналіз екологічної ситуації та стану здоров'я населення Пирятинського району. Опис еколого-економічних, соціальних умов регіону, показників ступеня забрудненості території. Виробничий мікроклімат й умови праці людей. Розрахунок теплового балансу людини.

курсовая работа [1,3 M], добавлен 14.12.2012
Вплив екологічних факторів на здоров'я населення
Аналіз екологічної ситуації Великобагачанського району Полтавської області. Господарська діяльність на території району, його природні ресурси, стан екологічного забруднення. Особливості аналізу демографічної ситуації території, стан здоров'я населення.

реферат [34,9 K], добавлен 26.12.2011
Забруднення місцевості й навколишнього середовища
Тверді відходи та хімічні сполуки, які призводять до забруднення довкілля. Забруднення місцевості радіоактивними речовинами. Проблема забруднення ґрунтів та повітря. Райони екологічного лиха в Євразії та Африки. Заходи безпеки забрудненої місцевості.

презентация [226,0 K], добавлен 09.10.2014
Ефективність заходів по покращенню якості води
Екологічна характеристика "Житомирського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" та дослідження стану забруднення довкілля. Оцінка та планування стандартних вимог і правил спостереження та контролю за станом довкілля на об’єкті.

курсовая работа [310,5 K], добавлен 01.11.2010
Оцінка впливу СП ЗАТ "ХЕМЗ-IРЕС" на стан навколишнього середовища
Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.

дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012
Екологія людини – наука про антропоекосистемах, їх структурі, динаміки і функціонуванні
Рівні циркуляції інформації усередині антропоекосистеми. Забруднення навколишнього середовища. Безпека в екології людини. Вплив якості питної води на населення міста Пенза. Чинники, що впливають на здоров'ї городян. Екологічно небезпечні речовини.

реферат [37,5 K], добавлен 19.06.2010
Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ "Юрія" м. Черкаси на довкілля
Технічна оснащеність та стан розвитку галузей харчової промисловості. Проблеми харчової галузі України. Характеристика джерел забруднення на підприємстві ЗАТ "Юрія" м. Черкаси. Розрахунок плати за забруднення та категорії небезпечності підприємства.

курсовая работа [1,4 M], добавлен 04.01.2011
Оцінка впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ "Рівнеазот"
Сучасний стан та шляхи вирішення проблем забруднення довкілля відходами промислових виробництв. Оцінка впливу виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру на навколишнє середовище. Запобігання шкідливого впливу ВАТ "Рівнеазот" на екологію.

магистерская работа [1,9 M], добавлен 24.09.2009
Екологія людини
Екологія людини, її предмет і задачі. Зв'язок людини і природи. Залежність здоров'я людини від природного середовища. Демографія ресурсів і життєвого простору. Вплив радіоактивного й інших забруднень навколишнього середовища на захворюваність населення.

курсовая работа [29,2 K], добавлен 01.07.2008
Екологічні проблеми України
Рівень негативних екологічних наслідків виробничої діяльності в Україні. Проблеми охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. Забрудння повітря та ґрунту, промислові підприємства як основні забруднювачі довкілля.

презентация [4,0 M], добавлен 05.05.2010
Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища
Вивчення сутності біомоніторингу. Чинники забруднення довкілля. Характеристики водного середовища, пристосування до них живих організмів. Зміни водних екосистем при антропогенному забрудненні. Методи оцінки забруднення вод за допомогою тварин-індикаторів.

курсовая работа [63,3 K], добавлен 10.08.2010

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Гігієнічна оцінка довкілля та стану здоров’я дитячого населення Чернігівського аграрного регіону України

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Таблиця 4.6. Темп приросту поширеності хвороб окремих класів серед дитячого населення районів Чернігівщини за період 2001-2012 рр.

Примітки:

1. * - коефіцієнти кореляції достовірний при p < 0,001; ** - p < 0,01; *** - p < 0,05;

2. + - кореляційний зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1

Детальніше проаналізовано ситуацію, що склалася в районах за тими класами хвороб, за якими виявлено стале зростання загальної захворюваності дитячого населення.

4.4 Динаміка перинатальної смертності, мертвонароджуваності та смертності дітей до одного року в Чернігівській області

Таблиця 4.7. Темп приросту перинатальної смертності, мертвонароджуваності та показників малюкової смертності в Чернігівській області за період 2001-2012 рр.

Примітки: * - p < 0,001; ** - p < 0,01; *** - p < 0,05; + - зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1

Таблиця 4.8. Темп приросту перинатальної смертності, мертвонароджуваності та показників малюкової смертності в Україні за період 2001-2012 рр.

Примітки: * - p < 0,001; ** - p < 0,01; *** - p < 0,05; + - зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1.

Рис. 4.7. Динаміка перинатальної смертності та мертвонароджуваності в Україні та Чернігівській області за період 2001-2012 рр.

тенденція до зниження спостерігалася до 2011 р. включно (на 31,4 %). У 2012 р. наявне різке підвищення перинатальної смертності.

Таблиця 4.9. Ранжування районів Чернігівської області за показниками смертності дітей до одного року за період 2001-2012 рр.

Рис. 4.8. Динаміка малюкової, неонатальної та постнеонатальної смертностей у Чернігівській області та Україні за період 2001-2012 рр.

Висновки до розділу 4

Розділ 5. Результати вивчення впливу стану навколишнього середовища на захворюваність та смертність дитячого населення в районах Чернігівської області

5.1 Визначення факторів довкілля, що впливають на стан здоров`я

Примітки: 1. * - коефіцієнти кореляції достовірні при p < 0,001; ** - p < 0,01; *** - p < 0,05; 2. + - кореляційний зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1.

Коефіцієнт кореляції (r) між первинною (П) або загальною (З) захворюваністю та індексами

загального

хімічного

бактеріального

та гельмінтного

Примітки:

1. * - коефіцієнти кореляції достовірні при p < 0,001; ** - p < 0,01; *** - p < 0,05;

2. + - кореляційний зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1.

Подобные документы

1. * - коефіцієнти кореляції достовірний при p < 0,001; - p < 0,01; * - p < 0,05;

2. ⁺ - кореляційний зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1

Примітки: * - p < 0,001; - p < 0,01; * - p < 0,05; + - зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1

Примітки: * - p < 0,001; - p < 0,01; * - p < 0,05; + - зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1.

Примітки: 1. * - коефіцієнти кореляції достовірні при p < 0,001; - p < 0,01; * - p < 0,05; 2. ⁺ - кореляційний зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1.

1. * - коефіцієнти кореляції достовірні при p < 0,001; - p < 0,01; * - p < 0,05;

2. ⁺ - кореляційний зв'язок на рівні тенденції, p < 0,1.