Главная Коллекция "Revolution" Экология и охрана природы Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози

Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози

Сучасний стан проблеми раку щитоподібної залози та факторів ризику. Особливості розповсюдженості РЩЗ серед населення різних регіонів України. Гігієнічна оцінка небезпеки для здоров’я забруднення повітряного середовища канцерогенними сполуками у регіонах.

Рубрика	Экология и охрана природы
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	1,5 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Окремі підрозділи доповіді присвячені аналізу робіт, що стосуються порушень функції щитоподібної залози та захворювань, в тому числі злоякісних пухлин.

Вказується, що незважаючи на те, що РЩЗ зустрічається не так часто, як інші локалізації, частота його протягом останніх десятиріч зростає значно швидше порівняно з іншими злоякісними пухлинами. У найбільш індустріалізованих країнах частота РЩЗ за період з 1970 років по теперішній час подвоїлась. Протягом останніх двох десятиріч РЩЗ став найбільш швидко зростаючою формою серед жінок Північної Америки. Подібні тенденції спостерігаються в багатьох інших країнах світу.

При цьому наголошується, що, не дивлячись на численні докази шкідливого впливу ендокринних руйнівників на ЩЗ, кількість епідеміологічних досліджень з вивчення зв'язків між експозицією до цих хімічних сполук та частотою РЩЗ, а також робіт, зосереджених на вивченні причетності окремих хімічних речовин навколишнього середовища до зростання частоти РЩЗ, залишається дуже обмеженою. Згідно з даними огляду С. Leux, P. Guenel [115], до числа таких робіт відносяться повідомлення про зв'язок РЩЗ з професійною дією розчинників, підвищений ризик серед працюючих у виробництві взуття, у жінок, які працювали дантистами/асистентами, робітників текстильного, шкіряного, целюлозного та паперового виробництв, а також у робітників товарних складів. До речовин, що мають відношення до ризику РЩЗ у цих виробництвах, відносять бензол, формальдегід та інші органічні розчинники. Підвищення ризику РЩЗ серед працюючих у деревообробній промисловості пов'язують з дією бензолу, формальдегіду, консервантів деревини та пестицидів.

Збільшення ризику РЩЗ відмічено також серед сільськогосподарських працівників, які зазнали дії пестицидів, хоча при цьому не виключається також можлива модифікуюча роль йододефіциту на досліджуваних територіях [116].

При дослідженні американської когорти людей (90000 осіб), що мали професійний контакт з пестицидами, та їх жінок установлено зростання частоти тиреоїдного раку у порівнянні з загальним населенням [117]. Особи, причетні до застосування гербіциду алахлору, мали помірне підвищення ризику РЩЗ [118].

Підвищена частота раку ЩЗ відмічена також у великій професійній когорті розпилювачів пестицидів, що пояснюється можливою експозицією до діоксину [119, 120].

Вивчення наслідків катастрофи у 1976 р. в італійському місті Севезо показало зростання частоти РЩЗ, яке пов'язують з дією 2,3,7,8- тетрахлордибензо-пара-діоксину [121].

Таким чином, проведений експертами робочої групи ВООЗ та ООН аналіз у масштабах усього світу, показав, що дослідження, в яких вивчалася частота РЩЗ у людей та її зв'язок з дією ХРРЕС, стосуються, головним чином, професійних контингентів та поодинокі - населення за екстремальних умов. Причому переважна більшість із них виконана за останнє десятиріччя.

Проблема зростання захворюваності населення на РЩЗ актуальна також для України. При цьому майже всі дослідження вітчизняних авторів із числа можливих етіологічних факторів зосереджені на вивченні частоти РЩЗ у зв`язку з дією радіаційного фактору та рівня йодозабезпечення [1, 32, 33, 69].

Водночас, проведений нами аналіз даних літератури з цього питання показав певні закономірності, які, на наш погляд, дозволяють припустити також роль інших факторів (крім радіації та рівня йодозабезпечення), у тому числі хімічних забруднень навколишнього середовища, у виникненні РЩЗ та зростанні захворюваності.

Насамперед - це факт зростання захворюваності на РЩЗ задовго до Чорнобильської катастрофи, початок якого в усьому промисловому світі припадає на 40-ві роки минулого століття [33, 37] і продовжується до цього часу, про що ми вже наголошували раніше. Вже у 60-ті роки, за даними ВООЗ, частота цього захворювання порівняно з 40-ми роками була вдвічі вища. І, як вже вказувалося, з 70-х років по теперішній час цей показник знову зріс у 2 рази [47].

В Україні подібна тенденція проявилася дещо пізніше. За даними [38], частота тиреоїдного раку серед оперованих хворих у 60-ті роки зросла до 7 % порівняно з 1-3 % у 50-ті роки. На зростання частоти РЩЗ серед хворих Кримського регіону, яких лікували хірургічно з приводу різної патології ЩЗ у дочорнобильський період, вказують також В. Фесенко і співав. [54]. Так, якщо у 1954-1964 pp. РЩЗ спостерігався у 0,7 % хворих, то у 1978 та в 1987 pp. його частка складала 1,94 та 5,2 %, відповідно.

Ще одним підтвердженням висловленого припущення є спостереження одночасного зростання частоти РЩЗ та вузлових захворювань (вузлового зоба, аутоімунного тиреоїдиту, тиреотоксикозу тощо), на тлі яких спостерігається виникнення раку як у дочорнобильський період, так і після аварії [38, 44, 45, 54]. Цей факт у сукупності з доведеною екозалежністю вузлових захворювань та зростання їх частоти за збільшення ступеня антропогенного забруднення [41, 44, 107, 112, 122] опосередковано свідчить про можливу роль останнього також і у виникненні та зростанні захворювань на РЩЗ, тим більше, що більшості антропогенних чинників притаманна їх струмогенна дія.

На користь цього свідчать також дані про невідповідність рівня зростання РЩЗ на окремих територіях України ступеню радіаційного забруднення та рівню йододефіциту, тобто зростання частоти РЩЗ серед населення реєструється на територіях, що не відносяться до найбільш постраждалих від аварії на ЧАЕС та до ендемічних за зобом. Прикладом є Полтавська область, де захворювання на РЩЗ протягом 13 років (1989-2002 рр.) зросли у 2,5 рази [43, 123]. За іншими даними [124], захворюваність на РЩЗ у більшості областей Південно-східного регіону України не відрізняється суттєво від аналогічного показника для України в цілому (50,1 випадків на 100 тис. населення). Проте, у Дніпропетровській та Херсонській областях вона була вищою і складала, відповідно, 60,9 та 91,5 випадків на 100 тис. населення, що потребує додаткових досліджень та наукового пояснення. До такого типу територій можна віднести і Кримський регіон, де проведені дослідження підтвердили висловлене нами припущення [44, 45, 55]. Найвищі показники захворюваності населення на РЩЗ відмічені у найбільш екологічно неблагополучних містах та населених пунктах Криму.

Згідно з даними WHO, UNEP [47], на сьогодні є епідеміологічні докази зв'язку алахлору, а також інших пестицидів з розвитком РЩЗ у людей внаслідок професійного контакту.

Відсутність до цього часу чітких доказів онкогенної дії окремих пестицидів на населення пояснюється складністю виявлення сучасними методами зв`язку між частотою РЩЗ і їх експозицією через дію складного комплексу хімічних сполук в малих дозах, які здатні підсилювати ефект [47].

Цікавими є узагальнюючі дані Є.А.Баглія про асортимент пестицидів, здатних впливати на функцію щитоподібної залози та індукувати пухлини, в тому числі про ті з них, які було дозволено використовувати раніше та у теперішній час в Україні [125, 126]. Серед останніх більшість препаратів викликає онкогенез у ЩЗ опосередковано через дію на печінку. Але є пестициди, які впливають безпосередньо на тканину щитоподібної залози - це, зокрема, малкоцеб. Встановлено, що канцерогенний ефект манкоцебу в експерименті на щурах зумовлений дією його метаболіту - етилентіосечовини (ЕТС).

Механізм дії ETC складний і полягає у гальмуванні реакцій за участю тиреоїдної пероксидази: окиснення йодидів та конденсацію залишків тирозину, що призводить до зниження рівня гормонів ЩЗ. У відповідь на дефіцит гормонів у гіпофізі стимулюється вироблення ТТГ і включення вищезгаданого механізму, що веде до гіперплазії, розвитку аденом і, нарешті, раку ЩЗ.

Манкоцеб є однією з діючих речовин багатьох фунгіцидних препаратів, що використовуються, і тому не можна виключати їх вплив на частоту онкозахворювань ЩЗ серед сільського населення. Наприклад, в Херсонській області такі фунгіциди широко використовуються для захисту томатів від фітофтори. Слід зазначити, що манкоцеб використовується у світі з 1948 р., однак єдина думка про його канцерогенну небезпеку для людей досі не сформувалася [125].

В аспекті обговорюваного питання актуальною для України є також проблема перхлоратів (ПX) [105]. Це пов'язано з тим, що на її території впродовж багатьох років були розташовані бази ракетної зброї, місця захоронення військових відходів, які є джерелами забруднення навколишнього середовища цими хімічними сполуками. Крім того, у сільському господарстві тривалий час (до 1997 р.) використовувалися дефоліанти та десиканти, які містять ПX.

Потенційна небезпека ПX пов'язана з їх високою кінетичною сорбцією, завдяки чому вони можуть тривалий час зберігатися у глибоких шарах ґрунту та накопичуватися у воді та водних організмах. Основний шлях надходження ПХ до організму людини - пероральний.

Дослідження на добровольцях, робітниках, зайнятих у виробництві ПХ, показали, що ПХ у дозах, що перевищують терапевтичну (за умов короткотермінової га тривалої дії (5-8 років)), викликають зниження вмісту гормонів ЩЗ у крові та підвищення вмісту тиреотропного гормону гіпофізу.

У багатьох епідеміологічних дослідженнях, проведених у США та інших країнах на територіях, забруднених ПХ внаслідок їх використання як дефоліантів та десикантів у сільському господарстві, а також розташування військових баз США, підприємств з виробництва цих сполук, показано реальне підвищення рівня онкозахворюваності, в тому числі РЩЗ, серед населення та окремих контингентів. Значне зростання РЩЗ установлено в Каліфорнії на територіях, що були забруднені радіоактивним йодом та ПХ, що свідчило про синергізм їх дії.

Експерти US ЕРА вважають, що наслідки хронічної дії низьких концентрацій ПX на органи-мішені, в тому числі ЩЗ, залежать від тривалості експозиції, а не від величини дози, що робить неможливим визначення мінімально діючої дози. Після ретельних токсикологічних досліджень з урахуванням неканцерогенних ефектів ЕРА була затверджена референтна доза для людини на рівні 0,1 мг/кг на день. Після уточнення у 2002 р. з урахуванням канцерогенних ефектів ця доза становила 0,00003 мг/кг на день, а після її перегляду у 2005р, враховуючи мінімальні неканцерогенні ефекти для людини - 0,0007 мг/кг на день [105].

Проблема забруднення ПХ навколишнього середовища в Україні та наслідки їх впливу на здоров'я населення практично залишаються не дослідженими [105]. Усвідомлення загрози з боку цих сполук в Україні знаходиться на дуже низькому рівні. Гранично допустима концентрація ПХ у наших водоймах у 1000 разів вища за норматив у США.

На завершення, необхідно наголосити, що в Україні значна частка населення має патологічні зміни щитоподібної залози [45, 127-129] і питання щодо того, як можуть розглянуті препарати впливати на гормональний статус цих людей, зважаючи на вищенаведені дані, залишається відкритим і потребує вивчення. На сьогодні встановлено, що довгострокові впливи малих доз пестицидів призводять до розвитку хронічної інтоксикації, яка, як правило, супроводжується порушенням нейрогормональної регуляції в цілому та функцій окремих ендокринних систем, переважно з тенденцією до пригнічення, у тому числі щитоподібної залози. Встановлено, що хлорорганічні пестициди, ДДТ, ДДЕ, поліхлорофеноли взаємодіють з тиреоїдними гормонами і приводять до підвищення ризику ендокринних порушень у дітей, наслідком чого є збільшення частоти гіпоспадій, раннє статеве дозрівання, а також рак тестікулів [47]. Враховуючи зниження концентрацій цих гормонів в організмі населення України, можна очікувати більш виразний ефект залишків цих хлорорганічних пестицидів на дітей.

Отже, виходячи, з наведених даних літератури та екологічної ситуації, що склалася в Україні, оцінка захворюваності на рак ЩЗ потребує всебічного вивчення та врахування всього діапазону можливих чинників. Але при цьому слід ураховувати різноманітність чинників, що відіграють певну роль, пряму чи опосередковану, у формуванні онкопатології ЩЗ. Деякі з них, зокрема пестициди, йододефіцит, опромінення, за багаторічний період спостереження вже в достатнії мірі вивчено і безпосередня їх небезпека для людини розглядається як незаперечна.

Підсумовуючи дані літератури можна стверджувати, що окрім загальновідомих чинників, таких як радіаційне опромінення та йододефіцит, на розвиток, функціювання та формування онкологічної патології ЩЗ впливає значна кількість інших канцерогенонебезпечних факторів, у тому числі хімічних сполук різних класів. Різноманітний і механізм їх впливу, який до цього часу залишається невизначеним. І в той же час можна відзначити широкий спектр спільних біологічних ефектів їх дії на гормональну, ендокринну та імунну системи.

На жаль, значна частина поставлених питань є малорозробленою. Особливо відкритими залишаються питання щодо ролі екологічних чинників. Але якщо до таких чинників як перхлорати та пестициди інтерес стрімко посилюється, то хімічні канцерогени антропогенного походження залишаються поза увагою, хоча, на відміну від інших хімічних сполук, вони є не менше небезпечними, особливо якщо враховувати їхню розповсюдженість і вплив на людину через надходження до організму з повітрям, водою та харчовими продуктами як у побуті так і на виробництві [3-28].

Саме вивченню їх ролі у формуванні раку щитоподібної залози і присвячена наша робота.

РОЗДІЛ 2.ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У відповідності до мети нами вирішувався ряд завдань, спрямованих на визначення ролі хімічних канцерогенів атмосферного повітря у формуванні захворюваності населення на РЩЗ.

В цілому програма досліджень включала наступні етапи:

1. Вивчення характеру та територіальних особливостей поширення захворюваності населення України на РЩЗ.

2. Збір, систематизація та аналіз інформації щодо стану забруднення атмосферного повітря двох населених пунктів (м. Київ, м. Черкаси) в післячорнобильський період, починаючи з 1997 року, пріоритетними канцерогенами.

3. Збір даних та аналіз динамічних змін у досліджуваних містах щодо захворюваності населення на РЩЗ.

4. Вивчення залежностей та визначення особливостей не канцерогенного та канцерогенного ризиків, обумовлених досліджуваними канцерогенами.

5. Визначення залежності між реальним канцерогенним аерогенним навантаженням та захворюваністю населення на РЩЗ.

6. Визначення ймовірних механізмів впливу аерогенних канцерогенів на розвиток онкопатології ЩЗ серед населення.

При виборі міст для проведення натурних спостережень і аналізу стану хімічного забруднення атмосферного повітря виходили з передумов, що рівні забруднення і характер його розповсюдження залежать від багатьох факторів - особливостей планування і забудови, профілю індустріалізації, мережі автомагістралей, умов життєзабезпечення діяльності населеного пункту тощо. З урахуванням зазначеного в нашій роботі спостереження вели на території м. Києва та м. Черкаси.

м. Київ було обране в зв'язку з тим, що воно є не лише найбільшим адміністративним центром, на території якого, тільки за офіційними даними, проживає більше 3 млн. людей, а ще й як місто з численними джерелами забруднення та найбільш широко розвиненою мережею автомобільних доріг з інтенсивним транспортним навантаженням. При цьому, нами враховано, що транспорт на сьогодні є найбільш потужним джерелом забруднення та викиду в атмосферу з відпрацьованими газами різноманітних токсичних і канцерогенних речовин [11, 130, 131]. Загалом, розміри міста і особливості його розбудови обумовлюють, до того ж, і різний ступінь забруднення, що дозволить дати порівняльну оцінку його по адмінрайонах.

м. Черкаси - більш однорідне місто і в той же час з наявною високорозвиненою хімічною промисловістю, що, у порівнянні з Києвом, може обумовлювати інший якісний і кількісний характер забруднення. Усе зазначене може відбиватися на характері прояву онкозахворюваності населення.

Гігієнічну оцінку забруднення атмосферного повітря населених пунктів проводили за ретроспективними даними постів спостереження Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства з надзвичайних ситуацій України та даними досліджень лабораторії канцерогенних факторів ДУ «ІГЗ ім. О.М. Марзєєва НАМНУ», база даних якої включає результати багаторічних спостережень, в тому числі натурні дослідження останніх років, виконані за нашою участю.

Серед канцерогенних речовин нами досліджувались такі хімічні сполуки, як бенз/а/пірен (БП) - індикаторний показник поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ІІАВ), нітрозаміни (НА) - нітрозодиметиламін (НДМА) і нітрозодіетиламін (НДЕА), формальдегід та важкі метали (свинець, хром VI, нікель і кадмій). Всі ці речовини належать, за класифікацією МАВР (Міжнародного агентства з вивчення раку), до канцерогенно-небезпечних для людини. Вузагальненому вигляді матеріали та обсяг досліджень наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Матеріали, обсяг та методи досліджень

Предмет досліджень	Джерела інформації	Методи досліджень	Обсяг
Канцерогени в атмосферному повітрі м. Києва (у цілому та за адміністративними районами: бенз/а/пірен формальдегід нітрозодиметиламін нітрозодіетиламін	Матеріали лабораторії канцерогенних факторів ДУ «ІГЗ НАМНУ»	Газохромато-графічний Фотоколоримет-ричний Спектрально- люмінесцентний	1040 аналізів 570 аналізів 680 аналізів
кадмій свинець нікель хром VI бензол	Матеріали Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства з надзвичайних ситуацій України	Ретроспективно-аналітичні з охопленням 20-річного періоду спостережень	~ 20 тис. аналізів
Онкологічна захворюваність на рак щитоподібної залози	Дані Національного та обласних канцер-реєстрів, Київського ендокринологічного центру	Ретроспективно-аналітичні з охопленням 20-річного періоду спостережень
Канцерогенна небезпека забруднення атмосферного повітря	Власні дослідження	Канцерогенний ризик: індивідуальний, сумарний, популяційний; неканцерогенний	Близько 800 визначень
Зв'язок «Аерогенне канцерогенне навантаження - онкологічна захворюваність»	Власні дослідження	Математичне моделювання: кореляційний аналіз,

Для відбору проб атмосферного повітря застосовували електроаспіраційні установки “Тайфун” з високою продуктивністю, надійністю, стабільними показниками витрат повітря при довготривалому відборі проб, що дозволяли відбирати достатню кількість матеріалу для визначення канцерогенних речовин.

Переважно аналізували проби атмосферного повітря, які відбиралися декілька годин (1-2 год.) через рівні проміжки часу протягом доби, що переважно складало 3-4 рази, а на основі усереднення розраховувалися середньодобові концентрації. Загалом було проведено і проаналізовано трохи більше 2000 фізико-хімічних аналізів, отриманих за нашої участі та більше 20000 аналізів, що отримані в лабораторії у попередній період.

Відбір проб повітря для визначення БП здійснювали у відповідності з методичними підходами [132], що склалися у гігієні атмосферного повітря і були апробовані в лабораторії у попередні роки.

Уловлювання аерозолів проводили на фільтри із тканини ФПП-15, яка забезпечує повноту уловлювання мікродомішок із повітря і має відносно малий опір. Швидкість відбору - 20 л/хв, загальний об'єм протягнутого повітря складав - 2-3 мі.

Пробопідготовку та екстрагування ПАВ із зразків повітря проводили згідно з методичними рекомендаціями [132, 133].

Для визначення ПАВ у пробах застосовували низькотемпературний спектрально-люмінісцентний аналіз з використанням спектрофлуориметра КСВУ-23 (комплекс спектральний обчислювальний універсальний), що має високу чутливість і специфічність.

Чутливість методу - 5х10^-10г/мл, сумарна похибка не перевищує ± 25%.

Відбір проб повітря та визначення в них нітрозамінів проводили відповідно до методичних рекомендацій [134]. Визначення полягає в уловлюванні летких НА із повітряного середовища на твердий сорбент з наступним газохроматографічним аналізом.

Проби відбирали па спеціально підготовлені трубки-уловлювачі, заповнені попередньо термостатованим активованим вугіллям; швидкість відбору - 5 л/хв, загальний об'єм протягнутого повітря - 1-2 мі.

Екстрагування НА із сорбентних трубок проводили, згідно з методичним документом [134], діетиловим ефіром з подальшим концентруванням екстракту при t 36 °С у потоці інертного газу азоту до кінцевого об'єму 1 мл.

Кількісне визначення індивідуальних НА у пробах повітря проводили методом газової хроматографії за допомогою хроматографа «Кристалл 2000 М» з термоіонним детектором та «Хром-5» з полуменево-іонізаційним детектором.

Кількісну оцінку проводили за калібрувальними графіками.

Чутливість методу - 5x10^-5 г/мл, сумарна похибка не перевищує ± 25 %.

Визначення формальдегіду проводили методом згідно з РД 52.04.186- 89 [132]. Метод заснований на уловлюванні формальдегіду ацетилацетоном в середовищі оцтовокислого амонію та фотометричним визначенням утвореної сполуки, яка забарвлюється в жовтий колір.

Відбір проб повітря проводили за допомогою електроаспіраційної установки на швидкості 1,5 дм³/хв. упродовж 30 хв. в два послідовно з'єднаних поглинальних прилади Ріхтера, заповнених 5 мл розчину кожний. Відібрані проби поміщали на водяну баню при температурі 40°С на 30 хв. Після охолодження проводили вимірювання оптичної щільності на фотоелектроколориметрі.

Визначення маси формальдегіду в відібраних пробах проводили за допомогою градуювальної шкали, яка була побудована шляхом вимірювання розчинів з відомою концентрацією формальдегіду. Діапазон вимірювання становить 0,01-0,22 мг/мі, а найбільше значення сумарної похибки не перевищує ±20%.

Для оцінки небезпеки впливу хімічного забруднення атмосферного повітря на населення застосовували поширену сьогодні у світі і апробовану в діяльності лабораторії канцерогенних факторів ДУ «ІГЗ ім. О.М. Марзєєва НАМНУ» методологію оцінки ризику [66, 135-137], основні етапи якої є наступні:

а) ідентифікація небезпеки - виявлення потенційно небезпечних факторів, оцінка взаємозв`язку між фактором та порушеннями стану здоров`я людини, виявлення можливих шкідливих ефектів і прояву їх у людини за впливу цих факторів, надійність даних щодо рівнів забруднення різних об`єктів довкілля досліджуваними сполуками, складання переліку пріоритетних хімічних сполук для подальшого дослідження. В науковому відношенні ідентифікація небезпеки -- це процес встановлення причинно-наслідкового зв'язку між дією хімічної речовини і розвитком несприятлиих ефектів у здоров'ї людини.

б) оцінка залежності «доза - ефект» - виявлення кількісних зв'язків між показниками стану здоров`я та рівнями експозиції. Аналіз цієї залежності передбачає встановлення причинної обумовленості розвитку певного негативного ефекту у здорової людини за впливу даної сполуки, виявлення максимально недіючої та мінімально діючої дози, визначення інтенсивності ефекту за збільшення дози. Метою даного етапу є узагальнення всіх наявних даних щодо гігієнічних нормативів, безпечних рівнів дії (референтних доз та концентрацій), критичних органів та систем, які у першу чергу підпадають під вплив даної сполуки за тривалого впливу. При оцінці залежності «доза - ефект» міжнародна методологія оцінки ризику враховує особливості впливу неканцерогенних сполук та хімічних канцерогенів із генотоксичним та негенотоксичним механізмом дії.

в) оцінка виливу (експозиції) хімічних сполук є етапом оцінки ризику, в процесі якого встановлюється кількісне надходження агента до організму людини з атмосферним повітрям.

Кількісна характеристика експозиції передбачає встановлення та оцінку величини, частоти та тривалості впливу для окремої людини при інгалюванні канцерогена із повітрям.

Цей етап практично має 2 стадії: оцінка концентрацій речовин, що впливають на людину протягом певного терміну, та розрахунок надходження сполук до організму. Надходження хімічних речовин розраховується за формулами, які враховують діючі концентрації сполук, величину контакту з ними людини, частоту та тривалість впливу, масу тіла та час осереднення експозиції.

Концентрації сполук у точці впливу оцінюються за даними моніторингу або шляхом моделювання процесів розсіювання від джерела утворення та поведінки і трансформації у довкіллі.

г) характеристика ризику: аналіз усіх отриманих на попередніх етапах даних з метою кількісної та якісної оцінки ризику. На цьому етапі здійснюється розрахунок ризику для популяції та окремих її підгруп, порівняння ризиків з допустимими (прийнятними) рівнями, порівняльна оцінка і ранжування різних ризиків за ступенем їх статистичної, медико- біологічної та соціальної значимості, установлення медичних пріоритетів і тих ризиків, які повинні бути попереджені або зменшені до прийнятного рівня, вивчення альтернативних шляхів зниження ризику.

Ми в своїй роботі розрахунок ризику розвитку неканцерогенних ефектів здійснювали шляхом порівняння фактичних рівнів експозиції з безпечними рівнями впливу та визначенням коефіцієнта/індекса небезпеки (НQ/НІ).

Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів для окремих сполук проводили на основі розрахунку коефіцієнта небезпеки за формулою:

, (1.1)

де: АС - середня концентрація, мг/мі;

RfС - референтна концентрація, мг/мі.

За визначенням US ЕРА, референтна концентрація - це концентрація небезпечної речовини, яка за щоденного впливу з високою часткою імовірності не викличе негативних змін у стані здоров'я, включаючи віддалені наслідки і вплив на потомство у населення, у тому числі і в чутливих групах.

За комбінованого впливу декількох речовин одним і тим же шляхом для речовин, які впливають на одну систему або орган, визначали так званий індекс небезпеки (НІ):

, (1.2)

де: НQ₁, НQ₂, НQ_і - коефіцієнти небезпеки окремих речовин.

Якщо розрахований індекс небезпеки речовини ? 1, то можливість розвитку у людини критичних ефектів за щоденного надходження речовини протягом життя незначна, і такий вплив характеризується як допустимий. У випадку перевищення коефіцієнтом небезпеки одиниці вірогідність виникнення шкідливих ефектів у людини зростає пропорційно збільшенню НQ.

Для оцінки канцерогенного ризику сполук застосовували одну з характеристик залежності «доза - ефект» - величину фактора нахилу залежності (отриманих в експериментальних або епідеміологічних дослідженнях), яка відбиває зростання ймовірності розвитку шкідливих ефектів зі збільшенням концентрації канцерогена на одну одиницю (1 мг/м³). Ця величина називається фактором канцерогенного потенціалу або фактором нахилу (SF), відображає оцінку канцерогенного ризику для людини протягом життя (70 років) і має розмірність кг Ч доба/мг.

Іншим параметром для оцінки канцерогенного ризику є величина так званого одиничного ризику UR - величина канцерогенного ризику для людини, яка протягом життя постійно підпадає під дію канцерогена у концентрації 1 мг/мі. Одиничний ризик розраховується з використанням величини SF, стандартних значень маси тіла людини та добового споживання повітря.

Інформацію про ці величини можна знайти у базах даних US ЕРА, IRIS тощо [136 - 138].

Навантаження на організм хімічних сполук розраховують за формулою, яка враховує концентрації, що впливають на людину, тривалість контакту людини зі сполукою, частоту дії, масу тіла та час осереднення впливу, має розмірність мг/кгЧдоба. Для канцерогенних сполук надходження позначається як LADD - середня добова доза (або надходження) за життя. Це сумарна доза канцерогена, що надходить до організму протягом природної тривалості життя, віднесена до 70 років.

Для повітряного шляху надходження канцерогенних сполук формула розрахунку середньодобової пожиттєвої дози має вигляд :

, (1.3)

де: LADD - надходження (або середня добова доза), мг/ (кг Чд);

С - концентрація сполуки у забрудненому повітряному середовищі, мг/мі;

CR- швидкість надходження повітря до організму, мі/д (20 мі/д);

EF - частота впливу, днів/рік;

ED - тривалість впливу, років (для канцерогенів 70 років);

ВW - маса тіла людини, кг (70 кг);

AT - період усереднення експозиції, років (для канцерогенів - 70 років);

365 - кількість днів на рік.

Індивідуальний канцерогенний ризик (ICR) розраховували з огляду на середньодобову дозу канцерогену протягом життя та величину канцерогенного потенціалу (1.4) або середньодобову концентрацію сполуки протягом життя та величину одиничного ризику (1.5):

, (1.4)

де: LADD - середньодобова пожиттєва доза, мг/кг Ч д;

SF - величина канцерогенного потенціалу, кг Чд/мг.

, (1.5)

де: LADC - середньодобова пожиттєва концентрація, мг/мі;

UR - одиничний ризик, мі/мг

Розрахунки дають однакові результати за обома формулами. Отримана величина - «додатковий» ризик, тобто перевищення індивідуального ризику розвитку раку від дії даного канцерогену протягом життя над «очікуваним» від впливу інших факторів.

Поряд з розрахунками індивідуального канцерогенного ризику проводили визначення популяційного ризику (PCR), який відображає додаткову (до фонової) кількість випадків новоутворень, які можуть виникнути протягом життя внаслідок впливу досліджуваного фактора:

, (1.6)

де: ICR - індивідуальний канцерогенний ризик;

POP - чисельність популяції, що підпадає під вплив даного фактора, чол.

Для пошуку зв'язків між забрудненням атмосферного повітря міст канцерогенними сполуками і захворюваністю його мешканців на злоякісні новоутворення застосовували кореляційний аналіз з визначенням коефіцієнта кореляції г, його похибки m_г та достовірності [139]:

, (1.7)

де: х, у - кореляційні ряди;

dх, dу - відхилення кожного з чисел ряду від середніх.

Середню похибку коефіцієнта розраховували за формулою:

, (1.8)

Достовірність коефіцієнта кореляції визначали за критерієм Ст'юдента:

, (1.9)

Залежність між показниками забруднення повітря та онкозахворюваністю населення міст описували за допомогою регресійного аналізу [139].

Показник фактичного забруднення (ПЗ) розраховували за формулою [140]:

, (1.10)

де: С - фактична концентрація конкретної речовини, мг/мі;

ГДК - гранично допустима концентрація цієї речовини, мг/мі.

Сумарний показник забруднення сумішшю речовин (?ПЗ) - за формулою [139]:

, (1.11)

де: С_І, С₂, С₃, … С_n - концентрації сполук, що входять до складу суміші, мг/мі;

ГДК₁, ГДК₂, ГДК₃, … ГДК_n - гранично допустимі концентрації відповідних забруднюючих речовин, що входять до складу суміші, мг/м³;

К₁, К₂, К₃, … К_n - коефіцієнти, що враховують клас небезпеки сполук (для 1 -го класу - 0,8; 2-го - 0,9; 3-го - 1,0; 4-го -1,1).

Обробку статистичної інформації проводили з застосуванням комплексу комп`ютерних програм на базі “ЕхсеІ-2000” та “Statistica 6.0

Аналіз онкологічної захворюваності населення досліджуваних міст здійснювали за щорічними даними Національного канцер-реєстру України та обласних канцер-реєстрів, а також за даними Київського та Черкаського міських ендокринологічних центрів.

РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОЗПОВСЮДЖЕНОСТІ РЩЗ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

За основу вирішення питання щодо територіальних особливостей захворюваності населення на РЩЗ було взято дані Національного канцер-реєстру та матеріали обласних ендокринологічних диспансерів за 22-річний період, починаючи з 1991 р., коли вперше було офіційно започатковано реєстрацію зазначеної патології. За отриманими даними було складено таблиці динамічних змін рівня захворюваності населення для окремих регіонів залежно від характеру та профілю господарської діяльності. Загалом на території країни було окреслено 5 груп областей: області переважно високоіндустріалізовані з комплексом джерел інтенсивного антропогенного забруднення; області переважно сільськогосподарського спрямування; області зі змішаним профілем господарювання, де підприємства розміщені на території великих міст, які не є джерелами далекого розповсюдження викидів (території військово-промислового комплексу, харчової промисловості тощо); території підвищеного радіаційного контролю та ендемічні за вмістом йоду.

Шляхом узагальнення даних за період 1991-2013 рр. було визначено особливості формування захворюваності населення України на РЩЗ за післячорнобильський період. В результаті встановлено стабільне динамічне зростання чисельності населення з цією патологією, хоча темпи приросту захворюваності на території 5-ти груп областей мають певні відмінності (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Рівень захворюваності населення України на РЩЗ у післячорнобильський період (кількість випадків на 100 тис. нас.)

Область	Рік спостереження	Кратність приросту 2013/1991	Усереднений приріст
	1991	1995	1997	2001	2005	2009	2012	2013
Області з переважно промисловим розвитком
Донецька	2,7	3,4	3,2	3,4	3,7	5,7	7,3	9,3	3,4	3,67±0,37
Дніпропетровська	2,3	4,5	5,3	5,1	5,4	6,8	6,8	7,2	3,2
Запорізька	2,1	3,4	3,7	4,5	5,4	7,6	8,2	9,2	4,4
M _сер.	2,37	3,77	4,07	4,57	5,17	6,7	7,43	8,60	3,67
Області переважно сільськогосподарського спрямування діяльності
Сумська	1,7	0,9	2,2	4,8	5	7	10,3	10,3	6	3,86±0,43
Черкаська	2	2,3	2,8	3,6	6	7,7	9,4	9,4	4,7
Херсонська	2,3	9	9,6	6,6	6,5	9	10,8	11	4,7
Вінницька	3,3	3,5	4,1	6,7	4,8	5,6	8,1	9,9	3
Миколаївська	2,7	1,9	2,3	3,2	4,5	3,9	6,6	7	2,5
Тернопільська	1,6	1,5	1	1,6	2,2	4,4	4,9	6,3	4
Хмельницька	1,9	1	2,6	2	2,7	3,6	4,9	4,7	2,5
Полтавська	2,3	3,5	3,7	3,2	5,3	6	7,4	7,7	3,5
M _сер.	2,23	2,95	3,54	3,96	4,63	5,9	7,8	8,29	3,86
Області зі змішаним типом господарювання
Кіровоградська	2,3	2,2	2,1	2,9	4,7	3,7	7,6	9,8	4	2,5±0,55
Одеська	3,5	3,5	3,9	4,5	4,7	4,6	5	5,8	1,7
Харківська	3	4,2	4,8	3,8	3,9	3	4,9	4,7	1,6
Луганська	1,7	1,7	1,9	2,4	2	2,9	3,6	4,5	2,7
M _сер.	2,63	2,9	3,18	3,28	3,83	3,55	5,05	6,2	2,5
Області ендемічні за вмістом йоду
Львівська	2,6	2,7	3,1	4,5	5,9	5,1	4,2	5,1	2	1,87+0,07
Закарпатська	1,2	1,2	2	1,5	1,6	1,4	1,4	2,1	1,8
Івано-Франківська	1	2,1	1,2	1,9	2,9	3	1,7	1,8	1,8
M _сер.	1,6	2	2,1	2,63	3,47	3,17	2,43	3	1,87
Області підвищеного радіаційного контролю
Київська	4,6	7,1	7,8	12,3	9,2	10,7	12,1	13,3	3	2,58±0,14
Волинська	1,5	1,4	1,4	1,5	0,9	2,8	4,1	3,9	2,6
Рівненська	1,4	1,9	2,9	4,1	3,5	3,3	4	3,8	2,7
Житомирська	3	3,2	3,4	5,3	5,2	5,6	6,8	6,6	2,2
Чернігівська	3	3,2	4,4	6	5,8	5,8	6,5	7,3	2,4
M _сер.	2,7	3,36	3,98	5,84	4,92	5,64	6,7	6,98	2,58
АР Крим		3	2,7	2,9	4,1	4,5	7,8	6,8	2,3	2,3
Київ	4,7	6,8	8,3	12,4	11	11,6	15,5	17,8	3,1	3,1
Україна	2,7	3,3	3,8	4,6	4,8	5,4	6,9	7,9	3	3

Наочно це ілюструє рисунок 3.1, з графічних матеріалів якого видно, що найбільш інтенсивне зростання захворюваності на РЩЗ спостерігається в областях, які характеризуються індустріальним та сільськогосподарським розвитком. Стандартизовані показники захворюваності (український стандарт) на РЩЗ з 1991 по 2013 рр. в першій групі областей зросли з 2,1-2,9 до 7,2-9,3 випадків на 100 тис. населення, тобто у 3,67 рази, а в сільськогосподарських районах - з 1,6-3,3 до 4,7-11,0 або в 3,86 рази. Причому показники захворюваності в цих двох регіонах є вищими за середній рівень по Україні, і водночас видно, що в областях підвищеного радіаційного контролю та в районах зі змішаним характером господарювання показники захворюваності є нижчими. При цьому хочеться звернути увагу на те, що в областях радіаційного контролю спостерігаються своєрідні два етапи, коли в період з 1991 по 2005 рік захворюваність, хоча і недостовірно, але перевищувала рівні в інших регіонах, та, починаючи з 2005 року відзначається її відносне зменшення в порівнянні з промисловими та сільськогосподарськими територіями. Не виключено, що це пов'язано з гострим періодом впливу радіаційного чинника в перше десятиріччя після аварії на ЧАЕС.

Що стосується ендемічних за дефіцитом йоду областей, де практично відсутні великі промислові об'єкти і де не реєструвалося радіаційне забруднення, спостерігався найнижчий рівень захворюваності з показником темпу приросту за період спостереження 1,87.

І нарешті, хочемо підкреслити, що якщо у 1991 році різниця між показниками захворюваності в усіх регіонах країни була незначною, то пізніше вона мала сталу тенденцію до зростання і, відповідно, існує ймовірність того, що в подальшому зазначені відмінності будуть збільшуватись, з урахуванням чого необхідно вже зараз відпрацьовувати заходи з профілактики.

Рисунок 3.1 - Динаміка захворюваності на рак щитоподібної залози в групах областей

Визначені особливості формування захворюваності на РЩЗ залежно від характеру промислового розвитку підтверджують також результати аналізу динамічних змін показників захворюваності у 2013 році порівняно з 1991 р. (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 - Зміна питомої ваги захворюваності на РЩЗ в окремих регіонах за період 1991-2013 рр.

На діаграмі видно, що питома вага злоякісних новоутворень щитоподібної залози у сільськогосподарських регіонах зросла за цей період з 18 % до 25 %, а у промислових областях - з 23 % до 26 %. В той же час в регіонах підвищеного радіаційного контролю внесок захворюваності у загальний рівень зменшився з 22 % до 21 %, а в ендемічних областях - з 13 % до 9 %.

Математичний аналіз отриманих даних, проведений шляхом визначення пар порівняння за критерієм Стьюдента підтверджує, достовірність відмінностей рівня захворюваності в усіх регіонах відносно ендемічних областей (табл. 3.2). При цьому ми вважали за можливе розглядати ендемічні області як контрольні, оскільки ендемічний чинник тут є практично стабільним.

Таблиця 3.2.

Значення критерію Стьюдента при порівнянні динаміки захворюваності на РЩЗ в групах областей

№ п/п	Пара порівняння	t	p
1	Промислові області vs. С/Г області	0,32	0,75 > 0,05
2	Промислові області vs. Області підвищеного радіаційного контролю	0,42	0,68 > 0,05
3	Промислові області vs. Ендемічні області	3,77	0,002 < 0,05
4	Промислові області vs. Змішані області	1,74	0,10 > 0,05
5	С/Г області vs. Області підвищеного радіаційного контролю	0,05	0,90 > 0,05
6	С/Г області vs. Ендемічні області	3,15	0,006 < 0,05
7	С/Г області vs. Змішані області	1,29	0,22 > 0,05
8	Області підвищеного радіаційного контролю vs. Ендемічні області	-3,81	0,002 < 0,05
9	Області підвищеного радіаційного контролю vs. Змішані області	-1,44	0,17 > 0,05
10	Змішані області vs. Ендемічні області	2,79	0,01 < 0,05

Між тим, в інших регіонах в результаті особливостей виробничої та сільськогосподарської діяльності, як і наслідків Чорнобильської аварії, діючий фактор є перемінним.

Проте, ступінь його вираження, судячи з отриманих даних, в сільськогосподарських та індустріально розвинених областях є найвищим, наслідком чого є достовірний характер перевищення тут захворюваності також у порівнянні з областями підвищеного радіаційного контролю.

Рисунок 3.3 - Динаміка захворюваності на рак щитоподібної залози в промислових областях

Між тим, кожна група характеризується практично однорідними показниками захворюваності на РЩЗ, хоча є поодинокі випадки достовірних відмінностей між крайніми областями. Зокрема, це спостерігалося в областях з переважно сільськогосподарським характером діяльності, де у 2009-2013 роки відзначалися достовірно відмінними показниками захворюваність в Сумській, Черкаській та Херсонській областях у порівнянні з даними по Хмельницькій області (рис. 3.4).

Серед інших груп областей не визначено жодної пари, в якій мали б місце достовірні відмінності за темпами зростання захворюваності на РЩЗ.

Рисунок 3.4 - Динаміка захворюваності на рак щитоподібної залози в областях, що відносяться до групи сільськогосподарських територій

Усе це свідчить про складність і багатофакторність проблеми РЩЗ, що потребує подальшого вивчення. Поряд з цим, одним з найбільш важливих напрямків, на нашу думку, є визначення зв'язків між захворюваністю та навантаженням на організм людини хімічних канцерогенних чинників з урахуванням територіальних особливостей.

Таким чином, проведені дослідження засвідчують, що на теренах України спостерігається стійке зростання захворюваності населення на РЩЗ, темпи приросту якої мають чіткі відмінності залежно від характеру промислового розвитку чи ендемічного стану.

Найбільші показники приросту захворювань на РЩЗ в період з 1991 по 2013 рр. зареєстровано в областях з переважно розвиненою сільськогосподарською діяльністю та в областях високої індустріалізації.

Дещо нижчими показниками характеризувалися області підвищеного радіаційного контролю. Причому на території цих областей суттєве зростання захворюваності на РЩЗ, яке реєструвалося до 2005 р., в подальшому має тенденцію до зменшення.

В областях, ендемічних за вмістом йоду, спостерігається найнижчий рівень захворюваності, та майже в 2 рази нижчі темпи приросту порівняно з аналогічними показниками сільськогосподарських та індустріалізованих областей.

Усе зазначене свідчить, що в етіопатогенезі РЩЗ поряд із загальновизнаними чинниками (радіація, йододефіцит) відіграють роль інші канцерогенонебезпечні фактори.

Особливу роль тут можуть відігравати так звані «ендокринні руйнівники». Про актуалізацію цього питання свідчить спільна доповідь ВООЗ та ООН «State of the science of Endocrine Disrupting chemicals» (19 лютого 2013 року, Женева), де висвітлено стан наукових досліджень з питання використання екзогенних речовин або їх сумішей, що змінюють функції ендокринної системи [47]. До цього слід додати імунодепресивний вплив канцерогенних чинників, які постійно реєструються в середовищі життєдіяльності людини.

Результати проведених досліджень, висвітлені в цьому розділі, викладені в наступних публікаціях:

1. Рак щитоподібної залози: захворюваність та поширеність / Н.В. Баленко, І.О.Черниченко, С.Н.Цимбалюк, М.В Гульчій // Гігієна населених місць : зб. наук. праць. - Вип.61. - Київ, 2013. - С. 163 - 167.

2. Захворюваність на рак щитоподібної залози в Україні: територіальні особливості // С.М. Цимбалюк, І.О. Черниченко, О.М. Литвиченко та ін. / Довкілля та здоров'я. - 2017. - № 1. - С.11 - 14.

3. До питання стосовно впливу канцерогеннонебезпечних факторів довкілля на розвиток раку щитоподібної залози / М.В. Гульчій, С.Н. Цимбалюк, І.О. Черниченко та ін.// Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. Восьмі марзєєвські читання: зб. тез дооповідей науково-практичної конференції. - Випуск 12. - Київ, 2012. - С. 217 - 218.

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ СТАНУ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА МІСТ ПРІОРИТЕТНИМИ КАНЦЕРОГЕННИМИ СПОЛУКАМИ

Метою даного розділу роботи, як відмічалось вище, була оцінка аерогенного навантаження на мешканців досліджуваних населених пунктів канцерогенними сполуками.

Вирішення поставленого завдання здійснювали шляхом збору та аналізу ретроспективних даних щодо вмісту канцерогенів у повітряному середовищі міст з різним профілем промислового розвитку (м. Київ, м.Черкаси).

Аналіз канцерогенних сполук дозволив визначити спектр пріоритетних речовин за ступенем їх поширеності у навколишньому середовищі, канцерогенною активністю та рівнем популяції населення, яке підпадає під їх вплив. За цими показниками виокремлено сполуки 3-х класів: поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), і, особливо індикаторний показник цього класу - бенз(а)пірен (БП), нітрозаміни (НА) - нітрозодиметиламін (НДМА) та нітрозодіетиламін (НДЕА) та важкі метали (ВМ). Усього було взято до розробки 8 сполук, які до того ж відрізняються за своїм походженням. Якщо ПАВ та ВМ є продуктами техногенного забруднення довкілля, то НА та формальдегід є продуктами переважно екзогенного синтезу, тобто результатом трансформації забруднюючих речовин у повітрі: НА за рахунок азотовмісних сполук і перш за все оксидів азоту та природних амінів, а ФА - за рахунок вуглеводнів [141].

Для усіх речовин зазначених класів характерна наявність спільних джерел утворення та забруднення навколишнього середовища, що забезпечує широке їх розповсюдження та комбіновану дію на все населення без винятку. Це підприємства чорної та кольорової металургії, доменні та сталеплавильні процеси, коксохімічна та нафтопереробна промисловість, виробництво гумових та азбестотехнічних виробів, теплоенергетика та головним чином, викиди відпрацьованих газів автотранспорту. Усі зазначені джерела до того ж входять за класифікацією MAВР до переліку канцерогенно небезпечних процесів з доведеною небезпекою безпосередньо для людини [31]. Причому слід ураховувати, що визначені речовини є стійкими у навколишньому середовищі, легко включаються у біологічні ланцюги і, як правило, надходять до організму людини комплексно з атмосферним повітрям, водою та харчовими продуктами. Проте, первинним є атмосферне повітря [141].

З огляду на зазначене, нами було проаналізовано дані багаторічних спостережень лабораторії канцерогенних факторів ДУ «ІГЗ ім. О.М.Марзєєва НАМНУ», де виконувалась наша робота, та дані Центральної геофізичної лабораторії Міністерства з надзвичайних ситуацій України. Усього спостереження охоплювали майже 17-річний період, починаючи з 1997 по 2013 роки.

В результаті було визначено стабільне забруднення атмосферного повітря досліджуваних міст канцерогенними сполуками, динаміка якого носила коливальний характер, який відбивав процес загальнодержавного промислового розвитку.

Як видно з наведених у табл. 4.1 та 4.2 концентрацій ідентифікованих речовин в обох містах, характер забруднення повітряного середовища поряд із спільними особливостями, має певні кількісні відмінності, що, вочевидь, зумовлено особливістю забруднюючих об'єктів та щільністю їх розміщення.

Так у м. Києві протягом усього періоду спостереження реєструвалось перевищення ГДК у 100% проб повітря для БП (У 2,3-3,3 рази) та формальдегіду (в 1,1-1,5 рази) і в 30 % проб для свинцю (1,1-1,2 рази). В окремі роки має місце перевищення ГДК для нікелю та кадмію.

За цей же період у м. Черкаси перевищення ГДК для БП та формальдегіду також спостерігалось у 100% проб, проте рівень такого перевищення для формальдегіду був значно вищим і сягав 3,0-4,1 кратностей.

Для інших ідентифікованих канцерогенів перевищення не визначалося. Хоча, знову ж, для НА показники були вищими у м. Черкаси, а рівні концентрації ВМ - у м. Києві. І хоча різниця в концентраціях, на перший погляд, виглядає незначною, вона суттєво відбивається у подальшому при розрахунку загального навантаження на організм.

В той же час на території одного населеного пункта можуть бути свої особливості формування забруднення. Це особливо видно на прикладі м. Києва, де ми провели додаткові спостереження з урахуванням адміністративного поділу.

Як можна побачити з матеріалів табл. 4.3, в межах одного міста спостерігається нерівномірність забруднення атмосферного повітря. Серед районів спостережень можна виокремити Дарницький, Печерський та Шевченківський райони. В той же час, як і по місту в цілому, спостерігається перевищення ГДК по вмісту БП та формальдегіду в 100% проб. Але на відміну від середньоміських даних, в окремих районах мало місце підвищення вмісту і низки інших речовин. Зокрема, перевищення середньодобових концентрацій HДMA та HДEA відзначено в Голосіївському, Дарницькому, Печерському та Оболонському районах, а свинцю - в Дарницькому, Подільському та Шевченківському районах.

Зазначимо, що, на нашу думку, така ситуація пов'язана із особливостями джерел забруднення. НА, як і свинець, є продуктами викидів автотранспорту, причому це прямі викиди (свинець) та продукти екзогенного синтезу (HДMA та HДEA) із їх попередників. Останні, а це переважно оксиди азоту, відносяться саме до таких речовин.

Таблиця 4.1

Інтенсивність забруднення атмосферного повітря хімічними канцерогенами у м. Київ, (середньодобові концентрації, мг/мі)

Сполуки	Роки спостережень
	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Ф-д. мг/м	0,0033	0,0040	0,0034	0,0039	0,0034	0,0038	0,0044	0,0033	0,0031	0,0029	0,0036	0,0041	0,0032	0,0034	0,0037	0,0033	0,0039
БП	0,0034	0,0029	0,0025	0,0028	0,0024	0,0032	0,0033	0,0024	0,0023	0,0020	0,0026	0,0030	0,0026	0,0025	0,0027	0,0024	0,0032
НДМА	0,0402	0,0483	0,0416	0,0469	0,0411	0,0501	0,0445	0,0387	0,0378	0,0349	0,0430	0,0497	0,0415	0,0370	0,0445	0,0406	0,0440
НДЕА*	0,012	0,014	0,012 <...

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози" скачать

Подобные документы

Оцінка екологічної безпеки території Добропільського району Донецької області
Характеристика господарсько-виробничого комплексу Добропільського району Донецької області. Потенційні екологічні небезпеки території та визначення факторів екологічного ризику. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря.

курсовая работа [6,1 M], добавлен 18.03.2015
Аналіз канцерогенних ризиків мешканців промислових міст Донецької області
Дослідження ступеню забруднення атмосферного повітря Донецької області канцерогенними речовинами. Джерела викидів та визначення індексу забруднення атмосфери токсинами. Соціально-гігієнічний моніторинг ризику онкологічної захворюваності населення.

дипломная работа [2,2 M], добавлен 03.07.2011
Розрахунок, аналіз та прогноз забруднення території при викидах забруднення точковим джерелом
Моніторинг стану повітряного басейну. Вплив наслідків забруднення атмосферного повітря на стан здоров'я населення. Розрахунок максимального значення приземної концентрації шкідливих речовин. Механічні, фізичні, хімічні методи очистки газопилового потоку.

курсовая работа [135,0 K], добавлен 26.06.2014
Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря
Функції управління та моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря. Нормативи, передбачені атмосфероохоронним законодавством. Державна екологічна та санітарно-гігієнічна експертиза, запобігання негативному впливу на стан атмосферного повітря.

реферат [13,8 K], добавлен 24.01.2009
Оцінка забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту
Оцінка наслідків забруднень атмосферного повітря автомобільними викидами, склад, масштаби забруднень. Завантаження вулиць міста автотранспортом, оцінка ступеню забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів, шляхи їх зменшення.

лабораторная работа [14,4 K], добавлен 11.05.2010
Екологічний стан Миколаївщини
Водні ресурси. Атмосферне повітря. Ґрунт і надра. Відходи. Енергетика. Вплив забруднення навколишнього середовища на здоров’я людини. Найнебезпечніші джерела канцерогенних речовин. Каракурти. Екологічні організації та ЗМІ.

реферат [16,1 K], добавлен 19.03.2007
Оцінка впливу СП ЗАТ "ХЕМЗ-IРЕС" на стан навколишнього середовища
Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.

дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012
Розрахунок та оцінка викидів забруднюючих речовин у атмосферу від автотранспорту
Забруднюючі речовини що викидають автомобілі та їхній вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей. Комплексний вплив автомобільного транспорту на довкілля. Оцінка забруднення атмосферного повітря, автотранспортом за концентрацією оксиду вуглецю.

курсовая работа [60,8 K], добавлен 11.09.2014
Процеси викидів та міграції в атмосфері шкідливих речовин по ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод"
Екологія та екологічні проблеми в Україні. Характеристика та екологічна оцінка Хмельницької області. Вербальний опис ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Умови забруднення атмосферного повітря. Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

дипломная работа [2,1 M], добавлен 09.09.2014
Визначення розмірів плати за забруднення атмосферного повітря та розробки заходів щодо очистки шкідливих викідів
Практика оцінювання впливу промислових підприємств, енергетичних установок на стан атмосферного повітря та розрахунок розміру виплат компенсації за шкоду, заподіяному атмосферному повітрі. Аналіз дії основних забруднюючих речовин на організм людини.

лабораторная работа [41,7 K], добавлен 20.10.2008
Вплив екологічних факторів на здоров'я населення
Аналіз екологічної ситуації Великобагачанського району Полтавської області. Господарська діяльність на території району, його природні ресурси, стан екологічного забруднення. Особливості аналізу демографічної ситуації території, стан здоров'я населення.

реферат [34,9 K], добавлен 26.12.2011
Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Географічні, метеокліматичні, геологічні та інші характеристики, що впливають на розповсюдження в атмосфері забруднюючих речовин. Характеристика техногенних викидів та їх впливу на реципієнтів. Розрахунок дальності розповсюдження домішок зони забруднення.

курсовая работа [122,5 K], добавлен 24.12.2012
Сучасний стан і перспективи забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту в Україні
Основні способи захисту навколишнього середовища на залізничному транспорті України. Забруднення грунту, рослинного і тваринного світів залізним транспортом. Захист природних ландшафтів, атмосферного повітря, водного середовища, захист від шуму.

реферат [40,2 K], добавлен 17.12.2014
Правове регулювання охорони атмосферного повітря
Законодавство у сфері забезпечення охорони атмосферного повітря. Порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин, їх гранично допустимі норми. Регулювання шкідливого впливу на атмосферу та організаційно-економічні заходи захисту населення.

реферат [16,2 K], добавлен 24.01.2009
Оцінка рівня забруднення автотранспортом повітря оксидом вуглецю м. Черкаси
Проблеми екології автомобільного транспорту України, застосування альтернативних видів палива. Сполуки у вихлопних газах автомобілів. Заходи по зниженню забруднення чадним газом. Оцінка рівня забруднення повітря оксидом вуглецю ділянок в м. Черкаси.

курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.05.2009
Атмосфера та охорона повітряного середовища від забруднення
Будова і склад атмосфери, джерела її антропогенного забруднення. Руйнування озонового шару Землі та шляхи його захисту, сучасний стан озонового екрану, фактори руйнування озону. Антропогенні зміни клімату, забруднення повітря радіоактивними домішками.

курсовая работа [1,3 M], добавлен 10.11.2010
Еколого-біологічні дослідження місцевості
Екологічний стан атмосферного повітря, водного середовища, земельних ресурсів Чернігівського району. Розробка історично-туристичних та екологічних маршрутів екологічних стежок. Розрахунок плати за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами.

дипломная работа [340,2 K], добавлен 16.09.2010
Оцінка впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ "Рівнеазот"
Сучасний стан та шляхи вирішення проблем забруднення довкілля відходами промислових виробництв. Оцінка впливу виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру на навколишнє середовище. Запобігання шкідливого впливу ВАТ "Рівнеазот" на екологію.

магистерская работа [1,9 M], добавлен 24.09.2009
Вплив екологічних і соціальних факторів на демографічні процеси і здоров’я громадян України
Еколого-демографічний стан людства. Вплив екологічних факторів на тривалість життя людини та стан здоров'я. Проблема демографічної кризи та причини зниження народжуваності. Аналіз причин захворюваності та темпів зростання смертності громадян України.

реферат [27,4 K], добавлен 12.11.2011
Нормування антропогенного навантаження на природне середовище
Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря. Регулювання та оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосфери. Обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди стаціонарними джерелами. Державний облік у галузі охорони повітря.

курс лекций [478,4 K], добавлен 23.01.2011

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.