Главная Коллекция "Revolution" Экология и охрана природы Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози

Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози

Сучасний стан проблеми раку щитоподібної залози та факторів ризику. Особливості розповсюдженості РЩЗ серед населення різних регіонів України. Гігієнічна оцінка небезпеки для здоров’я забруднення повітряного середовища канцерогенними сполуками у регіонах.

Рубрика	Экология и охрана природы
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	02.12.2017
Размер файла	1,5 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

За надходження низьких рівнів ФА, які спостерігаються у довкіллі, його вплив на розвиток пухлин ЩЗ можна прогнозувати як певний внесок у загальний канцерогенний ефект дії складного комплексу хімічних забруднень атмосферного повітря. Таке припущення підтверджує спільний висновок експертів ВООЗ і ООН з оцінки хімічних руйнівників ендокринної системи, що ґрунтується на всебічному аналізі наукових джерел з цього питання [47].

Експерти наголошують на тому, що такі сполуки, незважаючи на відсутність ефекту за роздільного впливу на низьких рівнях, що визначаються у навколишньому середовищі, викликають суттєві порушення в ендокринній системі за комбінованого впливу. Ця обставина значною мірою ускладнює ідентифікацію ендокринних руйнівників і встановлення їх зв'язку з розвитком порушень та захворювань ендокринних органів.

Такий шлях реалізації канцерогенного впливу ФА на людей не можна виключити у випадках дії забруднень повітряного середовища як на робочому місці у виробництвах, так і при забрудненні повітря приміщень та довкілля.

Разом з тим, цілком ймовірно, що у виробничих умовах, де спостерігаються високі рівні експозиції ( 2,5-6,5 мг/м³), ФА поряд з прямими генотоксичними ушкодженнями здатний, як було показано [206], спричинити також оксидативний стрес, що створює умови для додаткових, опосередкованих через утворення активних форм кисню, генетичних і токсичних ушкоджень.

Накопичування цих змін у комплексі з порушеннями імунного стану за професійного впливу високих рівнів робить ФА домінуючим фактором у формуванні професійної захворюваності на РЩЗ, прикладом чого є наведені дослідження E.Wong та співавторів [193].

1. Механізми впливу ФА на ЩЗ і ендокринні органи, загалом, донині залишаються не вивченими.

2. Результати проведеного аналізу свідчать про те, що ФА при інгаляційному надходженні в організм здатен спричинити токсичні та генотоксичні зміни (прямо або опосередковано через утворення активних форм кисню) у віддалених від місця первинного контакту тканинах (кістковий мозок, циркулюючі клітини крові), що дозволяє припустити можливість таких змін і в ЩЗ у людей і лабораторних тварин.

3. Експериментально доведено, що ФА у значно нижчих концентраціях (0,03; 0,3 мг/мі), ніж канцерогенно ефективні рівні для гризунів (7,2 мг/міі вищі), за одночасного впливу з іншими канцерогенами (БП, інгаляція; ДМБА, нашкірні аплікації) спричиняє модифікуючий ефект на канцерогенез за типом активації, який проявляється не тільки в органах, що є мішенями для супутніх канцерогенів, а й у віддалених, що відносяться до мішеневих, а також посилює імунотоксичний ефект.

4. Ймовірно, що за реальних умов тривалого надходження ФА в організм одночасно з іншими канцерогенами атмосферного повітря та за наявності низки сприятливих факторів може відбуватися накопичування генотоксичних та токсичних змін у клітинах ЩЗ та модифікація (підсилення) сумарного ефекту (мутації, проліферація, імуносупресія) від дії комплексу ХРЕС, наслідком чого може бути зростання ризику та прискорення розвитку РЩЗ.

5. В умовах професійної експозиції до високих концентрацій ФА може стати домінуючим фактором у формуванні професійної захворюваності на РЩЗ.

7.4 Концептуальна схема можливих шляхів впливу канцерогенів атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози за комбінованого надходження до організму

Наведений вище теоретичний аналіз накопиченої на сьогодні наукової інформації в контексті впливу досліджуваних хімічних канцерогенів атмосферних забруднень на формування захворюваності населення на РЩЗ свідчить про розрізненість та обмеженість даних і відсутність чіткого розуміння механізмів їх дії на ЩЗ.

Разом з тим, отримані нами результати є підставою думати, що за комбінованого надходження до організму ВМ (хром, кадмій, нікель, свинець), БП та формальдегід здатні впливати на ЩЗ через різноманітні механізми на молекулярному, біохімічному, клітинному, органному та системному рівнях, викликаючи каскад змін, серед яких умовно можна виділити на два типи.

Перший тип - це зміни, що можуть відбуватися у тиреоцитах через залучення генетичних та епігенетичних механізмів і передують злоякісним пухлинам.

Генетичні механізми здійснюються шляхом як прямих, так і непрямих (оксидативних) ушкоджень ДНК безпосередньо у незмінених клітинах ЩЗ з наступним формуванням генетичної нестабільності та виникненням мутацій. Епігенетичні зміни здійснюються через порушення процесів метилювання ДНК, модифікацію гістонів і можуть зумовити інактивацію низки генів, порушення функції транскрипційних факторів, пов'язаних з генами, регулюють процеси репарації генетичних ушкоджень ДНК, проліферації і апоптозу, розвиток гіпоксійного стану та сприяють формуванню нестабільності генома і зростанню схильності клітин до мутацій. В результаті накопичення генетичних та епігенетичних змін відбувається пухлинна трансформація тиреоцитів з подальшим клональним добором цих клітин, що завершується виникненням РЩЗ.

Друга категорія ефектів може виникати завдяки токсичній дії усіх вивчених канцерогенів і пов`язана зі змінами на різних рівнях організації, що можуть спричинити порушення різних етапів синтезутиреогормонів, включаючи регулювання, а також їх транспорт, метаболізм та функціонування (взаємодія з рецепторами тиреоїдних гормонів), запуск АІТ.

Незалежно від конкретних механізмів, притаманних окремим канцерогенним сполукам, кінцевим результатом цих змін є зниження функції ЩЗ за типом гіпотиреозу з подальшою активацією проліферативно-гіперпластичних процесів і розвитком гіперплазії ЩЗ, вузлового зоба, аденом тощо, тобто проявом струмогенного ефекту.

Довготривала проліферація тиреоцитів сама по собі є певною детермінантою мутацій і разом з тим чутливим морфологічним субстратом для індукування генетичних, епігенетичних змін канцерогенами, виникнення пухлинної трансформації, та подальшого добору клону трансформованих клітин. Поєднання наведених двох типів ефектів, індукованих канцерогенами, може сприяти пришвидшенню та збільшенню ймовірності злоякісної трансформації тиреоцитів і появі раку.

Наведені дані дозволяють сформулювати цілісну концепцію впливу хімічних канцерогенів на формування захворюваності населення на РЩЗ, яку можна зобразити у вигляді наступної гіпотетичної схеми (рис. 7.1).

Рисунок 7.1 - Схема можливих шляхів впливу канцерогенів (хром, нікель, кадмій, свинець, бенз/а/пірен, формальдегід) на виникнення раку щитоподібної залози за комбінованого надходження в організм із забрудненим повітрям (АФК - активні форми кисню)

Підводячи підсумки, можна зазначити, що за дії хімічних канцерогенів можна виокремитиможливі два шляхи виникнення раку: через накопичування генетичних прямих та непрямих ушкоджень і залучення епігенетичних змін у тиреоцитах та через індукцію цих же змін у проліферуючих клітинах індукованих канцерогенами вузлових захворювань (гіперплазія ЩЗ, зоб, АІТ тощо). Цілком очевидно, що внесок окремих сполук у сумарний канцерогенний ефект залежить не лише від типу та кількості індукованих ними біоефектів, а й від рівня забруднення цими речовинами, співвідношення та взаємодії між ними.

Варто підкреслити, що передбачувані механізми впливу канцерогенних сполук на формування захворюваності населення на РЩЗ цілком узгоджуються із встановленим нами позитивним кореляційним зв'язком між показниками онкозахворюваності населення і забрудненням атмосферного повітря металами.

Більш того, прогнозовані різні механізми дії канцерогенів, які умовно можна характеризувати як специфічні для канцерогенезу (генотоксичні та епігенетичні), що відіграють етіологічну роль, та токсичні ушкодження (порушення процесів синтезу, транспорту, метаболізму тиреогормонів, ушкодження морфологічної структури, формування гіпоксійного стану, з наступною гіпофункцією та проліферативно-гіперпластичними змінами), які відносяться до патогенетичних, сприяють канцерогенезу і його модифікації, відповідають виявленому нами кореляційному зв'язку захворюваності населення на РЩЗ не тільки з показниками канцерогенного ризику, а й з показниками неканцерогенного ризику. Останнє підтверджує можливість розвитку РЩЗ також через стадію попередньо індукованих вузлових захворювань залози, які багатьма фахівцями розглядаються як передракові.

Результати даного розділу знайшли своє відображення у наступних роботах:

1. До питання про можливі механізми впливу канцерогенних металів на захворюваність населення злоякісними новоутворен-нями щитоподібної залози / Н.В. Баленко , С.М. Цимбалюк, І.О. Черниченко та ін.// Гігієна населених місць: зб. наук. праць. - Вип.65. - Київ, 2015. -- С. 123-133.

2. Про можливі механізми впливу забруднень атмосфери бенз/а/піреном на формування захворюваності населення на рак щитоподібної залози / Н.В. Баленко , С.М. Цимбалюк, І.О. Черниченко, О.М. Осташ // Довкілля та здоров`я. -2016. - №1. - С.4-8

3. Про можливі механізми впливу атмосферних забруднень формальдегідом на формування захворюваності населення на рак щитоподібної залози / Н.В. Баленко , С.М. Цимбалюк, І.О. Черниченко, О.М. Осташ // Довкілля та здоров`я. -2016. - №2. - С.9-13

4. Можливі механізми впливу бенз(а)пірену на виникнення раку щитоподібної залози / Н.В. Баленко , І.О. Черниченко, С.М. Цимбалюк, Л.С . Соверткова // «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України / дванадцяті марзєєвські читання» (20-21 жовтня 2016р., м. Київ).- Київ, 2016. - С.252-254.

РОЗДІЛ 8.ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Визначення етіологічної ролі хімічних канцерогенів у ґенезі злоякісних новоутворень висуває до переліку першочергових завдань їх профілактики розробку заходів з обмеження та попередження контакту населення з такого роду факторами

За висновками експертів Міжнародного агентства з вивчення раку, канцерогенні фактори навколишнього середовища, побуту та виробництва обумовлюють розвиток майже 80% усіх злоякісних новоутворень [20].

За даними ВООЗ, рак є однією з основних причин смерті в усіх країнах світу, поступаючись лише серцево-судинній групі захворювань. Так, у 2013 році на планеті від злоякісних пухлин померло близько 8,2 млн людей і виявлялося 14,9 млн випадків раку [212]. Тоді як у 2000 році ці показники становили 6 та 10 млн відповідно. Проте, за прогнозом у 2035 році буде вже реєструватись 24 млн нових випадків раку [213].

Не є винятком в цьому й Україна. За даними Національного канцер-реєстру України, загальна онкологічна захворюваність населення нашої держави за останні 20 років зросла майже в 1,4 рази [214].

Водночас слід відзначити, що для України проблема забруднення навколишнього середовища канцерогенними сполуками загалом, і атмосферного повітря зокрема, залишається актуальною, адже більшість діючих вітчизняних підприємств різних галузей промисловості, за класифікацією МАВР, розглядаються як канцерогенно небезпечні безпосередньо для людини. І це, безумовно, негативно впливає на здоров'я населення, призводить до зростання гострої та хронічної патології, перш за все злоякісних новоутворень [3, 4, 6, 215, 216]. При цьому для низки пухлинних захворювань головним чином тих органів, які безпосередньо контактують із шкідливими чинниками (органи дихання, травлення тощо), встановлено епідеміологічні зв'язки з певними факторами хімічної, біологічної та фізичної природи [13, 14, 25]. В той же час, захворюваність та смертність для деяких локалізацій завдяки профілактичним заходам, зміні способу життя навіть зменшується, тоді як для інших (печінка, ЩЗ, молочна залоза, передміхурова залоза тощо) продовжують зростати. Особливу тривогу викликає ріст захворюваності на РЩЗ, питома вага якого в загальній захворюваності в останні роки сягає 3,0%.

До цього часу серед безумовно канцерогенних для людини факторів, загальне число яких на сьогодні перевищує 100 найменувань, доведеним для РЩЗ етіологічним чинником є радіоактивне випромінювання і, перш за все йод¹³ та продукти розпаду урану [31, 66]. Окрім канцерогенонебезпечних факторів незаперечно негативною є роль йододефіциту. Саме на цих чинниках зосереджується увага фахівців, які розглядають питання з попередження онкології щитоподібної залози.

Між тим, зростання захворюваності населення на РЩЗ спостерігається в усьому світі, хоча і з різною інтенсивністю в окремих країнах і регіонах, що не завжди можна пов'язати із зазначеними факторами (радіація і йододефіцит). Мало того, зростання захворюваності зареєстровано ще в 40-50-ті роки, задовго до часу витоку радіоактивних речовин в довкілля.

За даними ВООЗ, вже в 60-ті роки частота захворювання у порівнянні з 40-ми роками подвоїлася. В наш час захворюваність у порівнянні вже з 70-ми роками минулого сторіччя зросла вдвічі.

Аналогічні процеси спостерігаються і в Україні, де особливу увагу ця патологія привернула після аварії на Чорнобильській АЕС, і саме з чим, перш за все, пов'язували зростання захворюваності в Україні.

В той же час, останніми роками все більше авторів наголошують на тому, що окрім радіоактивних чинників та йододефіциту в етіопатогенезі РЩЗ відіграють і інші фактори [29, 45]. Перш за все це хімічні речовини, які широко розповсюджені в об'єктах довкілля та впливають на людину з повітрям, водою та харчовими продуктами.

Проте, незважаючи на доказовість впливу шкідливих речовин, зокрема, канцерогенних сполук, на захворюваність населення, питання кількісних показників внеску окремих канцерогенів у формування онкопатології, визначення ступеня їх небезпеки залишається відкритим, що обумовило виконання даної роботи.

Мета дисертаційної роботи полягала у гігієнічній оцінці канцерогенного ризику забруднення атмосферного повітря і його ролі у формуванні раку щитоподібної залози та удосконалення профілактичних заходів.

Дослідження, спрямовані на досягнення зазначеної мети, здійснювались шляхом вирішення наступних завдань:

1) Вивчити особливості динамічних змін забруднення атмосферного повітря пріоритетними канцерогенами за останні 17 років (м. Київ, м. Черкаси);

2) Встановити характер територіальних змін аерогенного канцерогенного навантаження на населення по адміністративним районам (м. Київ);

3) Визначити динаміку захворюваності населення на рак щитоподібної залози в досліджуваних містах за останні 22 роки;

4) Розрахувати канцерогенні ризики, що формуються канцерогенами, ідентифікованими в повітряному середовищі - індивідуальні та сумарні. Диференціювати речовини за критерієм безпеки;

5) Визначити особливості неканцерогенного ризику, розрахувати рівень впливу забруднення атмосфери на ендокринну систему. Встановити пріоритетні сполуки;

6) Вивчити кореляційні зв'язки між рівнями забруднення повітряного середовища (загального та окремими речовинами) та захворюваність населення на рак щитоподібної залози; визначити час максимального прояву зареєстрованого забруднення;

7) Проаналізувати ймовірні механізми дії канцерогенних речовин у формуванні раку щитоподібної залози серед населення;

8) Обґрунтувати профілактичні заходи щодо попередження онкогенного впливу екологічних чинників.

Робота виконувалась на прикладі двох міст - великого адміністративного центру (м. Київ) та обласного центру (м. Черкаси) з розвиненою хімічною промисловістю.

Об'єкти дослідження - вплив забруднення атмосферного повітря пріоритетними канцерогенними сполуками та формування канцерогенного ризику раку щитоподібної залози серед населення

Предмет дослідження - канцерогенні речовини в атмосферному повітрі, їх канцерогенний ризик та захворюваність населення на рак щитоподібної залози

Для визначення канцерогенного навантаження на населення досліджуваних міст було проведено аналіз ретроспективних даних, отриманих в лабораторії канцерогенних факторів ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва НАМНУ», та матеріали центральної геофізичної лабораторії Міністерства з надзвичайних ситуацій України. Загалом було обраховано близько 2,5 тис. фізико-хімічних вимірювань, отриманих в останні роки за нашої участі, проаналізовано більше 20000 аналізів, отриманих в попередні роки.

При цьому в атмосферному повітрі досліджували вміст таких канцерогенних сполук: бенз/а/пірен, як індикаторний показник класу поліциклічних ароматичних вуглеводнів, нітрозаміни - нітрозодиметиламін та нітрозодіетиламін, формальдегід та важкі метали - кадмій, хром, нікель свинець.

В роботі використано наступні методи досліджень: гігієнічні, фізико-хімічні (газохроматографічні, фотоелектроколориметричні, спектрально-люмінісцентний), метод аналітичної епідеміології, санітарно-статистичні та математичні.

На першому етапі ми провели дослідження поширеності захворюваності населення України на РЩЗ з урахуванням різного розміщення відомих джерел утворення та викидів канцерогенних речовин у навколишнє середовище з одного боку, та наявності загальновизнаних чинників в ґенезі онкопатології ЩЗ. Територія країни була поділена на 5 груп областей: області переважно індустріалізованого виробництва, області сільськогосподарського спрямування, області підвищенного радіаційного контролю, ендемічні області за вмістом йоду та декілька областей зі змішаним господарюванням. На підставі отриманих результатів виявлено стабільне динамічне зростання захворюваності на РЩЗ по всіх регіонах країни. В той же час визначено різні темпи приросту захворюваності. При цьому цікавим є той факт, що найбільший приріст захворюваності за період з 1991 по 2013 рр. реєструється на сільськогосподарських територіях - у 3,86 рази, а найнижчий - в ендемічних районах - 1,8 рази (рис. 8.1).

Водночас, очікуваний приріст захворюваності на РЩЗ в областях підвищеного радіаційного контролю має проміжний характер і поступається показникам приросту як в сільськогосподарських, так і в високоіндустріалізованих областях. На наш погляд, такі дані підтверджують думку, що поряд з визнаними чинниками на формування онкопатології ЩЗ суттєво впливають інші канцерогенонебезпечні фактори.

Важливо підкреслити також факт однорідності (рис. 8.2-8.5) змін у кожній із визначених нами груп областей. За винятком сільськогосподарських територій, де різниця між крайніми областями - Сумською, з одного боку, та Миколаївською та Хмельницькою, з іншого - носить достовірний характер.

Рисунок 8.1 - Кратність приросту захворюваності на новоутворення в групах областей (1991-2013 рр.)

Рисунок 8. 2 - Кратність приросту захворюваності на новоутворення в областях з переважно промисловим розвитком (1991-2013 рр.)

Рисунок 8.3 - Кратність приросту захворюваності на новоутворення в областях переважно сільськогосподарського спрямування діяльності (1991-2013 рр.)

Рисунок 8.4 - Кратність приросту захворюваності на новоутворення в областях підвищеного радіаційного контролю (1991-2013 рр.)

Рисунок 8.5 - Кратність приросту захворюваності на новоутворення в областях ендемічних за вмістом йоду (1991-2013 рр.)

З огляду на таке передбачення щодо ролі інших канцерогенних чинників ми, за результатами натурного експерименту та аналізу ретроспективних даних щодо вмісту канцерогенних сполук в атмосферному повітрі, визначили рівні аерогенного канцерогенного навантаження на населення м. Києва та м. Черкаси, за якими розрахували індивідуальні та сумарні ризики для здоров'я населення та виявили залежність між захворюваністю населення на РЩЗ і хімічними канцерогенами, ідентифікованими в повітряному середовищі.

Аналіз макромасштабного спостереження, що охоплював 16-річний період, з 1997 по 2013 рр., засвідчив стабільне забруднення атмосферного повітря досліджуваних міст канцерогенними сполуками та його варіабельність.

При цьому стале перевищення діючих на сьогодні гігієнічних нормативів реєструються лише для 2 речовин - бенз/а/пірену та формальдегіду. Показники забруднення іншими канцерогенами були нижчі за їх нормативи, а перевищення ГДК деяких із них мало місце лише в окремі роки. Але якщо порівняти ступінь забруднення повітряного середовища у досліджуваних нами містах та показники концентрації більшості речовин, особливо нітрозамінів та формальдегіду, то вони в м. Черкаси були суттєво вищі відносно м. Києва.

Проте за критерієм сумарного показника забруднення атмосферного повітря, який визначався як сума відношень реальних концентрацій до їх ГДК з урахуванням класу їх небезпеки, в обох містах забруднення, за винятком поодиноких років, розцінюється як допустиме. А те перевищення сумарного показника забруднення, яке інколи спостерігалось, було несуттєвим і не перевищувало 10%.

Отже, оцінка існуючого стану забруднення повітряного середовища в м. Києві та м. Черкаси з використанням вітчизняної нормативної бази свідчать про його небезпеку. Проте, слід урахувати, що це є оцінкою якості самого повітря, тоді як характер та рівень небезпеки існуючого забруднення для населення залишається відкритим. Хоча навіть за умов порівняння результатів вимірювань канцерогенних речовин із закордонними стандартами, зокрема, референтними концентраціями, які на відміну від вітчизняних ГДК, обґрунтовуються з урахуванням реакцій людського організму, чітко простежуються перевищення допустимих концентрацій. Причому в нашій роботі це стосувалось майже усіх сполук, за винятком хрому та свинцю.

Для конкретизації характеру небезпеки забруднення атмосферного повітря досліджуваних міст канцерогенними речовинами за 1997-2013 рр. ми визначили та провели оцінку неканцерогенного, тобто, загально токсичного, та канцерогенного ризиків. Для вирішення першого питання було розраховано коефіцієнти небезпеки, які дозволили визначити, що усі ідентифіковані в повітрі речовини за своєю біологічною активністю, перш за все, впливають на гормональний статус, на стан імунної системи та обумовлюють прояв вад розвитку. Окрім цього, досліджувані речовини призводять до прямого пошкодження органів дихання, печінки та нирок. Причому зазначені прояви спостерігаються в обох містах, але ступінь ураження в м. Києві була суттєво вищою порівняно з м. Черкаси (рис.8.6; 8.7).

Рисунок 8.6 - Неканцерогенний ризик для населення забруднення атмосферного повітря міст

Рисунок 8.7 - Канцерогенний ризик для населення забруднення атмосферного повітря міст

Важливо при цьому підкреслити, що особливо значний вплив ці речовини чинять на імунну систему.

Оцінюючи отримані результати в цілому, можна передбачити вплив досліджуваних речовин на формування онкологічної патології щитоподібної залози, в ґенезі якої, перш за все, будуть відігравати роль зміни імунної системи та пряма дія на ендокринні органи.

Визначення ризику розвитку канцерогенних ефектів серед населення міст спостереження проводили шляхом:

1) розрахунку індивідуального канцерогенного ризику для кожної речовини, що надходить в організм з повітрям;

2) розрахунку сумарного канцерогенного ризику за комбінованої дії усіх канцерогенних сполук.

Визначення канцерогенного ризику ґрунтується на показниках добової інгаляційної дози кожного із канцерогенів та тривалості впливу (70 років). На основі отриманих інгаляційних доз з урахуванням канцерогенного потенціалу розраховували індивідуальні та сумарні ризики, які формуються в досліджуваних містах для населення.

Сама ідеологія визначення канцерогенних ризиків обумовлена особливостями канцерогенних речовин, основою яких є функціональна кумуляція, результатом якої є сумація ефектів усіх доз (концентрацій), що надходять до організму протягом природної тривалості життя. До того ж, деякі канцерогени, зокрема важкі метали, які мають велику складову в переліку досліджуваних нами речовин, характеризуються ще й високим рівнем матеріальної кумуляції.

Зазначене вказує на важливість визначення сумарного канцерогенного навантаження та обумовленого ним сумарного ризику для оцінки небезпеки для населення.

В результаті було показано, що індивідуальний канцерогенний ризик за дії свинцю та бенз/а/пірену є допустимим (2,7 - 3,2Ч10^-6), за дії інших речовин - низьким (1,2 - 5,6Ч10^-4) для населення як м. Києва, так і м. Черкаси.

В той же час сумарний канцерогенний ризик є високим, неприйнятним для населення і потребує проведення профілактичних заходів (рис. 8.7).

Цікаво, що на відміну від неканцерогенного ризику, який був суттєво вищим для мешканців м. Києва, канцерогенний ризик є вищим для населення м. Черкаси. Це пов'язано з різним характером забруднення повітряного середовища зазначених міст. Хоча перелік канцерогенних сполук в обох містах є однаковим, кількісні показники є різними. Якщо в м. Києві переважають ризики, обумовлені формальдегідом та бенз/а/піреном, то в м. Черкаси переважають ризики за дії нітрозамінів та, особливо, важких металів, зокрема хрому та кадмію.

І взагалі, основне навантаження на формування екологічно обумовленого канцерогенного ризику відіграють важкі метали.

Виходячи із мети роботи, нам важливо було з'ясувати, як ідентифіковані канцерогени пов'язані із формуванням захворюваності населення на РЩЗ.

Для вирішення зазначеного питання було проаналізовано рівні захворюваності за період 1997-2013 рр. і зіставлено з рівнем канцерогенного навантаження за цей період. В результаті було визначено наявність кореляційного зв'язку між цими показниками, але рівень його був незначний і становив лише 0,33 та 0,14 для міст Києва та Черкаси, відповідно. Але зважаючи, що формування онкологічної патології, як відомо, не є гострим явищем, а проявляється у віддалений період, як результат впливу забруднення, ми провели порівняння динаміки, обумовленого ним ризику із показниками захворюваності у часі і встановили, що максимально її зв`язок із забрудненням спостерігається через 10 років.

Це той термін, коли за умов сталого впливу хімічних канцерогенних речовин проявляється максимальний кумулятивний ефект дії. І в цьому разі визначається сильний прямий кореляційний зв'язок як для м. Києва (r=0,74; p<0,05), так і для м. Черкаси (r=0,73; p<0,05).

Проте, коли розкласти вплив загального забруднення на дію окремих сполук, з'ясувалося, що сильний кореляційний зв'язок захворюваності на РЩЗ пов'язаний з дією лише 4-х канцерогенів: бенз/а/пірену, формальдегіду, хрому VI та кадмію.

Важливо наголосити, що встановлені особливості були простежені нами і на теренах одного міста - м. Києва, де ми виокремили результати щодо захворюваності на РЩЗ, виявленої по окремим адміністративним районам та показники канцерогенного ризику вже із завідомо позначеним розривом у 10 років. При цьому також зареєструвано наявність сильного прямого кореляційного зв'язку по всіх районах для хрому VI (r=0,73; p<0,05), формальдегіду (r=0,70; p<0,05), кадмію (r=0,68; p<0,05) та бенз/а/пірену (r=0,61; p<0,05).

Отже, отримані дані підтверджують вплив антропогенних канцерогенів на формування онкологічної захворюваності щитоподібної залози, а виявлені зв'язки захворюваності із дією окремих канцерогенних речовин розкривають зроблені раніше висловлювання деяких дослідників щодо небезпеки факторів навколишнього середовища 45.

Проте, зазначене, у свою чергу, загострює питання щодо механізмів канцерогенної дії досліджуваних речовин.

Сьогодні світова спільнота проявляє стурбованість в зв'язку з глобальним поширенням забруднення середовища життєдіяльності людини хімічними сполуками, які чинять несприятливий вплив на ендокринну систему і формують групу «хімічних руйнівників ендокринної системи». На сьогодні ця група нараховує 800 речовин, більшість з яких залишаються майже не вивченими. Цим сполукам притаманні гормональні властивості, завдяки чому реалізується їх вплив на органи ендокринної системи. Наслідком є зміна вмісту гормонів в організмі, що в свою чергу може призвести до розвитку різноманітних патологічних ефектів, в т.ч. і до злоякісного росту.

Саме до таких сполук відносяться і зареєстровані нами канцерогени і, незважаючи на те, що вони відносяться до різних класів хімічних сполук, в їх дії є багато спільного.

Здійснений нами аналіз та узагальнення літературних даних дозволяє виокремити перш за все властивість впливати на функціональний стан щитоподібної залози. Тут можливе за умов одночасної дії канцерогенів, формування дефіциту йоду та селену, що в свою чергу індукує морфологічне ушкодження щитоподібної залози і стимулює клітинну проліферацію 167.

Одночасно спостерігається порушення синтезу, метаболізму тиреогормонів, їх взаємодія з рецепторами тиреоїдних гормонів. В результаті тривала недостатність функції ЩЗ знову ж викликає проліферацію тиреоцитів з наступним розвитком гіперплазії, зоба, а також нодозних проліфератів на тлі атомунних тиреоїдітів тощо. При цьому має місце активація вільнорадикальних процесів в ураженій тканині ЩЗ, що збільшує імовірність оксидативного ушкодження ДНК та виникнення мутацій. Хронічний перебіг цих захворювань за тривалого впливу канцерогенів і пригнічення активності системи антиоксидантного захисту прискорює накопичення мутованих клітин, їх проліферацію і виникнення раку.

Загалом, зрозуміло, що вплив канцерогенів на ЩЗ є комплексним і багатоступеневим, детальний розгляд якого ми зробили у попередньому розділі. На цьому етапі дозволимо лише узагальнити існуючі знання щодо дії канцерогенів на ЩЗ. Отримані нами дані дозволяють стверджувати, що за комбінованого надходження канцерогени (хром VI, кадмій формальдегід, бенз/а/пірен тощо) здатні впливати на ЩЗ різноманітними шляхами на молекулярному, біохімічному, клітинному, органному та системному рівнях, викликаючи каскад змін, які умовно можна категоризувати на два типи.

Перший тип - це специфічні для канцерогенезу зміни, у тиреоцитах, що здійснюється через залучення генетичних та епігенетичних механізмів і передують злоякісним пухлинам.

В результаті генетичних та епігенетичних змін відбувається формування нестабільності генома, виникнення мутацій, пухлинна трансформація тиреоцитів з подальшим клональним добором цих клітин, що завершується розвитком РЩЗ.

Другий тип - зміни, які можуть виникати завдяки токсичній дії усіх вивчених канцерогенів і призводять до порушення різних етапів синтезу тиреогормонів та його регулювання, а також транспорту, метаболізму гормонів та гормонів і запуск АІТ.

Незалежно від конкретних механізмів, які властиві окремим канцерогенним сполукам, кінцевим результатом наведених змін є зниження функції ЩЗ за типом гіпотиреозу з подальшою активацією проліферативно-гіперпластичних процесів і розвитком вузлових захворювань (гіперплазії ЩЗ, вузлового зоба, АІТ, аденом тощо), тобто проявом струмогенного ефекту.

проліферуючі тиреоцити вузлових утворень можуть відігравати подвійну роль: чутливий морфологічний субстрат для індукування генетичних та епігенетичних змін канцерогенами та як ендогенне джерело збільшення внутрішньоклітинної кількості АФК і додаткових оксидативних ушкоджень ДНК. Поєднання наведених двох типів змін, що виникають, за хронічної дії канцерогенів, може сприяти пришвидшенню та збільшенню ймовірності злоякісної трансформації тиреоцитів і появі раку.

Отже, результати дослідження даної роботи підтверджують висловлені нами та іншими дослідниками передбачення щодо існування зв'язків між станом забруднення оточуючого людину навколишнього середовища та захворюваністю на РЩЗ. Одночасно показано вплив на патогенез РЩЗ певних сполук, а максимальний прояв кумулятивного ефекту яких спостерігається через 10 років від початку дії. При цьому механізм дії канцерогенів може бути генотоксичним і/або епігенетичним, спрямованим безпосередньо на ДНК клітини ЩЗ або вже на проліферуючі клітини, що виникають на тлі проліферативно-гіперпластичних змін (гіперплазія ЩЗ, вузловий зоб, тиреоїдити, аденоми тощо), які можуть бути наслідком струмогенного впливу, хоч не часто, канцерогенів, та інших екзогенних та ендогенних чинників.

Узагальнюючи наведене, можна дійти висновку щодо ролі хімічних канцерогенів у формуванні онкопатології ЩЗ поряд з радіаційним опроміненням та йододефіцитом.

Виявлення кількісних зв'язків між РЩЗ та екологічними факторами має стати пріоритетним напрямком первинної профілактики, а провідними ланками - природоохоронні заходи та здоровий спосіб життя.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення вітчизняного досвіду і нове практичне розв'язання наукових завдань щодо визначення канцерогенного та неканцерогенного ризиків забруднення атмосферного повітря хімічними канцерогенами та обгрунтування їх ролі у формуванні захворюваності населення на рак щитоподібної залози.

1. На основі даних натурного експерименту та ретроспективних досліджень в м. Києві та м. Черкаси показано стабільне забруднення атмосферного повітря канцерогенними сполуками, вміст яких протягом 17 років носив коливальний характер. Ступінь небезпеки вмісту канцерогенних речовин у повітряному середовищі, за критерієм вітчизняних ГДК, дозволяє визначити сумарний показник забруднення повітря як загрозливий для здоров'я населення лише для бенз/а/пірену та формальдегіду, що перевищують ГДК у 100 % проб у 2,3-3,3 рази у м. Києві та 1,1-4,0 у м. Черкаси. Проте, за закордонним критерієм, яким є референтна концентрація, 6 сполук (бенз/а/пірен, формальдегід, нітроза міни (НДМА, НДЕА), кадмій, нікель) перевищують норматив, нижчі за цей показник лише концентрації хрому VI та свинцю.

2. Вивчено особливості захворюваності населення України на рак щитоподібної залози. Показано, що найбільш високий рівень захворюваності та її приріст за період 1991-2013 рр. спостерігається в областях переважно сільськогосподарського призначення (зростання у 3,86 разів), індустріально розвинутих (у 3,67 рази), областях підвищеного радіаційного контролю (у 2,58 рази), областях ендемічних за вмістом йоду (у 1,87 рази).

Встановлено, що за період спостереження питома вага захворюваності на РЩЗ зросла в переважно сільськогосподарських регіонах з 18 % до 25 %, в областях високоіндустріалізованих - з 24 % до 26 %, в областях зі змішаним характером розвитку зменшилась з 24 % до 19 %, в областях підвищеного радіаційного контролю - з 22 % до 21 %, в областях ендемічних за вмістом йоду - з 13 % до 9 %.

Передбачається, що поряд із загальновизнаними етіологічними чинниками (радіоопромінення, йододефіцит) в виникненні і розвитку раку щитоподібної залози відіграють роль інші канцерогенні фактори.

3. Встановлено, що за показниками неканцерогенного ризику найбільш небезпечними є бенз/а/пірен, формальдегід, кадмій та нітрозаміни. За дії цих канцерогенних речовин критичними для здоров'я населення є ураження органів дихання, гормональної та імунної систем. При цьому індекс небезпеки з початку спостереження коливався у межах 6,4-9,1 для м. Києва та 8,9-10 для м. Черкаси, що за міжнародною шкалою розцінюється як високий.

4. Визначено, що індивідуальний канцерогенний ризик інгаляційного впливу лише свинцю, згідно з класифікацією EPA US, можна розглядати як мінімальний. У м. Києві канцерогенний ризик за дії нікелю, кадмію, бенз/а/пірену та формальдегіду оцінюється як допустимий, а хрому VI та нітрозамінів - насторожуючий. У м. Черкаси канцерогенний ризик бенз/а/пірену, кадмію, нікелю оцінюється як допустимий, а формальдегіду, нітрозамінів та хрому VI - насторожуючий. Одночасно сумарний канцерогенний ризик для здоров'я, за міжнародною класифікаційною шкалою є високим в обох містах і протягом усього періоду спостереження визначався у межах 1,2-1,8 10^-3 у м. Києві та 1,7-2,2 10^-3 у м. Черкаси, що потребує заходів щодо його зменшення.

5. Установлено сильний прямий кореляційний зв'язок між рівнями забруднення навколишнього середовища хімічними канцерогенами та захворюваністю населення на рак щитоподібної залози (r=0,74; p<0,05 для м. Києва та r=0,73; p<0,05 для м. Черкаси). Показано, що провідну роль у формуванні захворюваності відіграють хром VI (r=0,73; p<0,05), формальдегід (r=0,70-0,74; p<0,05), кадмій (r=0,70-0,77; p<0,05) та бенз/а/пірен (r=0,71-0,74; p<0,05). Визначено, що лаг часу максимального прояву кумулятивного ефекту розвитку онкопатології щитоподібної залози складає 10 років.

6. Аналіз власних досліджень та літературних даних дозволяє передбачити імовірні механізми прояву канцерогенезу за комбінованої дії хімічних канцерогенів, де провідними є:

- пряме та непряме (оксидативне) ушкодження ДНК і залучення епігенетичних змін у тиреоцитах за одночасної індукції імуносупресії, наслідком чого є накопичення мутаційно змінених клітин та їх злоякісна трансформація;

- реалізація аналогічних змін на тлі струмогенного ефекту.

7. Обґрунтовано необхідність доповнення до загальновизнаних профілактичних заходів, що стосуються радіоопромінення та боротьби з йододефіцитом, зокрема, впровадження екологобезпечних технологій та зменшення канцерогенного навантаження на організм. Пропонується організувати на рівні ендокринологічних центрів ведення моніторингу за станом ЩЗ у осіб, в яких виявлено морфологічні зміни проліферативного характеру (вузли, зоб тощо).

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки : Постанова Верховної Ради України від 05.03.1998 р. № 188/69-98. - 80 с.

2. Національний план дій з гігієни довкілля на 2000-2005 роки. - К., 2000. - 62 с.

3. Гигиенические проблемы охраны окружающей среды от загрязнения канцерогенами / Н.Я. Янышева, И.С. Киреева, И.А. Черниченко и др. - К. : Здоров'я, 1985. - 102 с.

4. Заболеваемость злокачественными новообразованиями в Кемеровской области / С.А. Мун, С.А. Ларин, А.Н. Глушков и др. // Здравоохранение Российской Федерации. - 2008. -№ 4. - С. 30-33.

5. Фрумин Г.Т. Загрязнение атмосферного воздуха в крупних городах России и риск здоровью / Г.Т. Фрумин // Экологическая химия. - 2002. - № 2. - С. 73-77.

6. Smith M.B. Urban air pollution and health inequities : a workshop report of the American Lung Association / M.B. Smith // Science. - 2001. - Vol. 109. - P. 357-374.

7. Литвиченко О.М. Наукові основи охорони повітряного середовища від забруднення канцерогенними N-нітрозамінами та попередження онкогенного ризику для населення : автореф. дис. … доктор біол. наук : спец. 14.02.02 «Гігієна» / О.М. Литвиченко. - Київ, 1999. - 35 с.

8. Бенз(а)пирен в атмосферном воздухе и онкологическая заболеваемость в Кемерово / С.А. Мун, С.А. Ларин, В.В. Браиловский и др. // ТЭК и ресурсы в Кузбассе. - 2006. - № 2 (25). - С. 22-27.

9. The science and practice of carcinogen identification and evaluation / V.J. Cogliano, R.A. Baan, K. Straif et al. // Environ. Health Perspectives. - 2004. - Vol. 112, N 13. - P. 1269-1274.

10. Ranking cancer risk of organic hazardous air pollutants in the USA / M.M. Loch, J.A. Levy, J.D. Spengler et al. // Environ. Hlth. Perspectives. - 2007. - Vol. 115, N 8. - P. 1160-1168.

11. Черниченко І.О. Забруднення атмосферного повітря міста, ризик для населення / І.О. Черниченко, О.М. Литвиченко, Я.В. Першегуба та інш. // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - К., 2008. - Вип. 51. - С. 151-159.

12. Хімічні канцерогени у повітрі житлових приміщень: джерела надходження, ризик для людей / Н.О. Зінченко, І.О. Черниченко, О.М. Литвиченко, Л.С. Соверткова // Довкілля та здоров'я. - 2012. - № 3. - С. 36-40.

13. Швагер О.В. Гигиеническая оценка загрязнения атмосферного воздуха и его роли в формировании онкологической заболеваемости населения / О.В. Швагер // Здоровье и окружающая среда : сб. науч. тр. - Минск, 2013. - Вып. 22. - С. 122-127.

14. Швагер О.В. Канцерогены атмосферного воздуха и онкологическая заболеваемость / О.В. Швагер, И.А. Черниченко, О.Н. Литвиченко // Здоровье населения и середа обитания. - 2013. - № 12. - С. 6-8.

15. Outdoor air pollution a leading environmental cause of cancer deaths : press release N 221 / WHO/IARC. - Lyon, 2013. - 4 p.

16. Розповсюдженість злоякісних новоутворень в популяції України в 1991-1996 рр. (епідеміологічні та організаційні аспекти проблеми) / З.П. Федоренко, А.Н. Міщенко, Л.О. Гулак та інш. ; МОЗ України; УкрНДІ онкології та радіології; Нац. канцер-реєстр України. - Київ, 1997. - 113 с.

17. Рак в Україні. 2009-2010. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби / З.П. Федоренко, А.В. Гайсенко, Л.О. Гулак та інш. ; Нац. інститут раку // Бюлетень Національного канцер-реєстру України. - Київ, 2011. - № 12. - 116 с.

18. Рак в Україні, 2012-2013 рр. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби / З.П. Федоренко, Ю.Й. Гайсенко, Л.О. Гулак та інш. ; Нац. інститут раку // Бюлетень Національного канцер-реєстру України. - Київ, 2014. - № 15. - 124 с.

19. Cuomo M.I. 2016 Moon Short for Cancer : Focus on Prevention [Electronic resource]. Available at: http://www.huffingtonpost.com/margaret-i-cuomo-md/2016-moon-shot-for-cancer-focus-on-prevention_b_9078348.html

20. World cancer report / B.W. Steward, P. Kleihues (eds.) ; WHO/IARC. - Lyon, 2003. - 351 p.

21. Присяжнюк В.Є. Гігієнічні проблеми охорони атмосферного повітря в Україні та шляхи їх вирішення / В.Є. Присяжнюк, В.М. Доценко, О.П. Федоришин // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть : матер. XIV з'їзду гігієністів України. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 85-88.

22. Навколишнє середовище і здоров`я населення / О.В. Бердник, Л.В. Сєрих, В.Ю. Зайковська, Е.І. Парсаданян // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - К., 2001. - Вип. 38, т. 2. - С. 408-418.

23. Стан здоров`я населення та довкілля Придніпров`я: прогноз та шляхи оздоровлення / Г.В. Дзяк, Е.А. Деркачов, Л.Б. Огір та інш. // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть : матер. XIV з`їзду гігієністів України. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 37-39.

24. Рахманин Ю.А. Методологические проблемы оценки угроз здоровью человека факторов окружающей среды / Ю.А. Рахманин, С.М. Новиков, Г.И. Румянцев // Гигиена и санитария. - 2003. - № 6. - с. 5-10.

25. Бабій В.Ф. Медико-біологічні аспекти оцінки ризику захворюваності у зв`язку із забрудненням довкілля / В.Ф. Бабій, О.М. Литвиченко, Л.С. Соверткова // Моніторинг та прогнозування генетичного ризику в Україні : зб. наук. пр. - Київ : Політехніка, 2003. - С. 89-91.

26. Грищенко С.В. Гигиеническая оценка влияния ксенобиотиков атмосферного воздуха на формирование онкологической патологии органов дыхания у городского населения Донбасса / С.В. Грищенко // Гигиена населенных мест : сб. науч. тр. - Киев, 1999. - Вып. 35. - С. 40-46.

27. Пинигин М.А. Гигиенические основы оценки степени загрязнения атмосферного воздуха / М.А. Пинигин // Гигиена и санитария. - 1993. - № 7. - С. 5-7.

28. Канцерогенные вещества в атмосферном воздухе и рак легкого / И.А. Черниченко, Н.Я. Янышева, В.Ф. Бабий и др. // Гигиена населенных мест : сб. науч. тр. - Киев, 1998. - С. 35-41.

29. 58-я сессия Всемирной ассамблеи здравоохранения (ВОЗ) "Профилактика рака и борьба с ним" (апрель 2005 г) [Электронный ресурс]. Первичная профилактика рака : Информ. бюллетень. 2006. № 1(3). Режим доступа : http://www.ppr-info.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=80&Itemid=18

30. Закон України «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 139 1974 року про боротьбу з небезпекою, спричинюваною канцерогенними речовинами й агентами у виробничих умовах, та заходи профілактики» від 10 березня 2010 року № 1956-VI. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1956-17

31. Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини : Державний гігієнічний норматив. - Київ, 2005. - 21 с.

32. Тронько Н.Д. Щитовидная железа и радиация (фундаментальные и прикладные аспекты: 20 лет после аварии на Чернобыльской АЭС) / Н.Д. Тронько // Международный эндокринологический журнал. - 2006.- № 2 (4). - С. 15-22.

33. Присяжнюк Т.М. Динаміка захворюваності населення України доброякісними та злоякісними новоутвореннями щитоподібної залози / Т.М. Присяжнюк // Матеріали VI з`їзду ендокринологів України // Ендокринологія. - 2001. - Т. 6, Додаток. - С. 28.

34. Retrospective analysis of morbidity for autoimmune thyroid diseases in the Lviv region during 1999-2006 / O. Kasiyan, A. Manenko., N. Kurhalyuk et al. // Globalizacja a problematyka ochrony њrodowiska / T. Noch, A. Wesoіowska (eds). - Gdansk : Wydawnictwo Gdaсskiej Wyїszej Szkoіy Administracji, 2010. - P. 359-371.

35. Препараты из морских водорослей для профилактики и лечения патологии щитовидной железы / В. Корзун, А. Парац, В. Сагло, Г. Бурлак // Ліки України. - 2002. - № 5 (58). - С. 43-45.

36. Корзун В.Н. Проблеми і перспективи профілактики йоддефіцитних захворювань у населення України / В.Н. Корзун, А.М. Парац, А.П. Матвієнко // Ендокринологія. - 2006. - Т. 11. - № 2. - С. 187-193.

37. Бронштейн М.Э. Рак щитовидной железы / М.Э. Бронштейн // Проблемы эндокринологии. - 1997. - Т. 43, № 6. - С. 33-37.

38. Черенько М.П. Погляди на сучасний стан тиреоїдних захворювань, принципи їх діагностики та лікування / М.П. Черенько // Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 4. - С. 10-11.

39. The epidemiology of thyroid cancer in the Czech Republic in comparison with other countries /J. Lukas, J. Drabek et al // Biomed Pap Med Fac Univ Palacky Olomouc Czech Repub. - 2013. - Vol. 157(3). - P.266-275

40. Роль экологических факторов в формировании заболеваемости аутоиммунным тиреоидитом / Л.В. Савина, С.Л. Белоножкин, Г.В. Кадыгорб и др. // Проблемы эндокринологии. - 1999. - Т. 45, № 5. - С. 26-29.

41. Андрюков Г.Б. Гигиеническая оценка влияния факторов среды обитания Приморского края на заболеваемость щитовидной железы / Г.Б. Андрюков, П.Ф. Кику, В.В. Семенова // Гигиена и санитария. - 2005. - № 4. - С. 6-9.

42. Структура тиреоидной патологии у детей, проживающих в неблагоприятных экологических условиях / Л.А. Лисенкова, Е.А. Максимова, А.И. Гуляев и др. // Проблемы эндокринологии. - 1992. - № 4. - С. 22-23.

43. Смирнова Л.М. Распространенность заболеваний ЩЗ на территории, загрязненной полихлорироваными углеводородами / Л.М. Смирнова // Казанский медицинский журнал. - 2008. - Т. 89. - № 1. - С. 79-82.

44. Безруков О.Ф. Антропогенное загрязнение как фактор, способствующий возникновению патологии щитовидной железы / О.Ф. Безруков // Проблемы, достижения, перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2007. - Т. 143 (5). - С. 29-36.

45. Безруков О.П. Гігієнічні аспекти формування захворювань щитоподібної залози в Кримському регіоні : автореф. дис. … доктора мед. наук / О.П. Безруков. - Київ, 2010. - 26 с.

46. Безруков О.Ф. Экологические проблемы патологии щитовидной железы : методические рекомендации для врачей интернов, эндокринологов, хирургов / О.Ф. Безруков, В.Н. Корзун, Ф.Н. Артемов и др. - Симферополь, 2010. - 28 с.

47. State of the Science of Endocrine Disrupting Chemicals. - Режим доступу : http://www. who.int/ceh/publications/endocrine/en/

48. Демидчик Е.П. Рак щитовидной железы (обзор литературы) / Е.П. Демидчик // Здравоохранение Белорусии. - 1984. - № 6. - С. 46-53.

49. Берштейн Л.М. Рак щитовидной железы : эпидемиология, эндокринология, факторы и механизмы канцерогенеза // Практическая онкология. - 2007. Т. 8, № 1. - С. 1-8.

50. Валдина Е.А. Заболевания щитовидной железы / Е.А. Валдина. - СПб. : Питер, 2006. - С. 109-126.

51. Романчишин А.Ф. Рак щитовидной железы - проблемы эпидемиологии, этиопатогенеза и лечения / А.Ф. Романчишин, В.А. Колосюк, Г.О. Богатурия. - СПб. : WELCOME, 2003. - 256 c.

52. Schlumberger M.J. Papillary and follicular thyroid carcinoma / M.J. Schlumberger // New Engl. J. Med. - 1998. - Vol. 338 (5). - P. 297-306.

53. Аветисьян И.Л. Очерки экологической патологии / под ред. В.П. Терещенко. - К. : Мединформ, 2006. - С. 8-19.

54. 50-річний досвід хірургічного лікування захворювань щитовидної залози / М.П. Черенько, Ю.В. Ігнатовський, С.М. Черенько, О.В. Мамонов // Матеріали XIX з`їзду хірургів України (21-24 травня 2000 р.). - Харків, 2000. - С. 294-295.

55. Актуальные вопросы хирургического лечения заболеваний щитовидной железы / В.Ф. Фесенко, И.Б. Клишевич, О.Ф. Безруков и др. // Матеріали XIX з`їзду хірургів України (21-24 травня 2000 р.). - Харків, 2000. - С. 293-294.

56. Рак щитовидной железы / В.Э. Ванушко, Н.С. Кузнецов, П.И. Гарбузов и др. // Проблемы эндокринологии. - 2005. - Т. 51, № 4. - С. 43-50.

57. Davies L. Increasing incidence of thyroid cancer in the United States, 1973-2002 / L. Davies, H.G. Welch // JAMA. - 2006. - Vol. 295 (18). - P. 2164-2167.

58. Рак щитовидной железы / Ф. Пачини, М.Г. Кастанья, Л. брилли, Пентерудакис Г. // Здоров`я України. - 2011. - № 1 (14). - С. 10-11.

59. Wartovsky L. Controversies in the management of thyroid cancer / L. Wartovsky // Матеріали VI з`їзду ендокринологів України // Ендокринологія. - 2001. - Т. 6. Додаток. - 53 с.

60. The impact of geographical, clinical, dietary and radiation induced feaches in epidemiology of thyroid cancer / W. Langsteger, P. Koltringer, G. Wolf et al. // Eur. J. Cancer. - 1993. - Vol. 29 A, № 11. - Р. 1547-1553.

61. Nagataki S. Epidemiology and primary prevention of thyroid cancer / S. Nagataki, E. Nystrom // Thyroid. - 2002. - Vol. 12 (10). - P. 889-896.

62. Чиссов В.И. Злокачественные новообразования в России в 2000 году / В.И. Чиссов, В.В. Старинский. - М. : МНИОИ им. А.И. Герцена, 2002. - 264 с.

63. Мерабишвили В.М. Онкологическая служба в Санкт-Петербурге и районах города в 2005 г. / В.М. Мерабишвили. - СПб., 2006. - 123 с.

64. Рак щитовидной железы на фоне узловых образований / И.В. Решетов, В.О. Ольшанский, Е.И. Трофимов и др. // Российский онкологический журнал. - 2002. - № 3. - С. 7-11.

65. Паньків В.І. Поширеність патології щитовидної залози в йододефіцитних районах Західної України / В.І. Паньків // Ендокринологія. - 2006. - № 1. - С. 134-137.

66. JARC Monographs on the evaluation of the carcinogenic risks to humans. Vol. 1-100. - Lyon : JARC, 1972.

67. Агеев И.С. Распознавание рака щитовидной железы в эндемических районах: по материалам Архангельской области : дисс. … канд. мед. наук. - М., 1983

...

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози" скачать

Подобные документы

Оцінка екологічної безпеки території Добропільського району Донецької області
Характеристика господарсько-виробничого комплексу Добропільського району Донецької області. Потенційні екологічні небезпеки території та визначення факторів екологічного ризику. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря.

курсовая работа [6,1 M], добавлен 18.03.2015
Аналіз канцерогенних ризиків мешканців промислових міст Донецької області
Дослідження ступеню забруднення атмосферного повітря Донецької області канцерогенними речовинами. Джерела викидів та визначення індексу забруднення атмосфери токсинами. Соціально-гігієнічний моніторинг ризику онкологічної захворюваності населення.

дипломная работа [2,2 M], добавлен 03.07.2011
Розрахунок, аналіз та прогноз забруднення території при викидах забруднення точковим джерелом
Моніторинг стану повітряного басейну. Вплив наслідків забруднення атмосферного повітря на стан здоров'я населення. Розрахунок максимального значення приземної концентрації шкідливих речовин. Механічні, фізичні, хімічні методи очистки газопилового потоку.

курсовая работа [135,0 K], добавлен 26.06.2014
Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря
Функції управління та моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря. Нормативи, передбачені атмосфероохоронним законодавством. Державна екологічна та санітарно-гігієнічна експертиза, запобігання негативному впливу на стан атмосферного повітря.

реферат [13,8 K], добавлен 24.01.2009
Оцінка забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту
Оцінка наслідків забруднень атмосферного повітря автомобільними викидами, склад, масштаби забруднень. Завантаження вулиць міста автотранспортом, оцінка ступеню забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів, шляхи їх зменшення.

лабораторная работа [14,4 K], добавлен 11.05.2010
Екологічний стан Миколаївщини
Водні ресурси. Атмосферне повітря. Ґрунт і надра. Відходи. Енергетика. Вплив забруднення навколишнього середовища на здоров’я людини. Найнебезпечніші джерела канцерогенних речовин. Каракурти. Екологічні організації та ЗМІ.

реферат [16,1 K], добавлен 19.03.2007
Оцінка впливу СП ЗАТ "ХЕМЗ-IРЕС" на стан навколишнього середовища
Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.

дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012
Розрахунок та оцінка викидів забруднюючих речовин у атмосферу від автотранспорту
Забруднюючі речовини що викидають автомобілі та їхній вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей. Комплексний вплив автомобільного транспорту на довкілля. Оцінка забруднення атмосферного повітря, автотранспортом за концентрацією оксиду вуглецю.

курсовая работа [60,8 K], добавлен 11.09.2014
Процеси викидів та міграції в атмосфері шкідливих речовин по ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод"
Екологія та екологічні проблеми в Україні. Характеристика та екологічна оцінка Хмельницької області. Вербальний опис ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Умови забруднення атмосферного повітря. Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

дипломная работа [2,1 M], добавлен 09.09.2014
Визначення розмірів плати за забруднення атмосферного повітря та розробки заходів щодо очистки шкідливих викідів
Практика оцінювання впливу промислових підприємств, енергетичних установок на стан атмосферного повітря та розрахунок розміру виплат компенсації за шкоду, заподіяному атмосферному повітрі. Аналіз дії основних забруднюючих речовин на організм людини.

лабораторная работа [41,7 K], добавлен 20.10.2008
Вплив екологічних факторів на здоров'я населення
Аналіз екологічної ситуації Великобагачанського району Полтавської області. Господарська діяльність на території району, його природні ресурси, стан екологічного забруднення. Особливості аналізу демографічної ситуації території, стан здоров'я населення.

реферат [34,9 K], добавлен 26.12.2011
Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Географічні, метеокліматичні, геологічні та інші характеристики, що впливають на розповсюдження в атмосфері забруднюючих речовин. Характеристика техногенних викидів та їх впливу на реципієнтів. Розрахунок дальності розповсюдження домішок зони забруднення.

курсовая работа [122,5 K], добавлен 24.12.2012
Сучасний стан і перспективи забезпечення екологічної безпеки у сфері залізничного транспорту в Україні
Основні способи захисту навколишнього середовища на залізничному транспорті України. Забруднення грунту, рослинного і тваринного світів залізним транспортом. Захист природних ландшафтів, атмосферного повітря, водного середовища, захист від шуму.

реферат [40,2 K], добавлен 17.12.2014
Правове регулювання охорони атмосферного повітря
Законодавство у сфері забезпечення охорони атмосферного повітря. Порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин, їх гранично допустимі норми. Регулювання шкідливого впливу на атмосферу та організаційно-економічні заходи захисту населення.

реферат [16,2 K], добавлен 24.01.2009
Оцінка рівня забруднення автотранспортом повітря оксидом вуглецю м. Черкаси
Проблеми екології автомобільного транспорту України, застосування альтернативних видів палива. Сполуки у вихлопних газах автомобілів. Заходи по зниженню забруднення чадним газом. Оцінка рівня забруднення повітря оксидом вуглецю ділянок в м. Черкаси.

курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.05.2009
Атмосфера та охорона повітряного середовища від забруднення
Будова і склад атмосфери, джерела її антропогенного забруднення. Руйнування озонового шару Землі та шляхи його захисту, сучасний стан озонового екрану, фактори руйнування озону. Антропогенні зміни клімату, забруднення повітря радіоактивними домішками.

курсовая работа [1,3 M], добавлен 10.11.2010
Еколого-біологічні дослідження місцевості
Екологічний стан атмосферного повітря, водного середовища, земельних ресурсів Чернігівського району. Розробка історично-туристичних та екологічних маршрутів екологічних стежок. Розрахунок плати за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами.

дипломная работа [340,2 K], добавлен 16.09.2010
Оцінка впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ "Рівнеазот"
Сучасний стан та шляхи вирішення проблем забруднення довкілля відходами промислових виробництв. Оцінка впливу виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру на навколишнє середовище. Запобігання шкідливого впливу ВАТ "Рівнеазот" на екологію.

магистерская работа [1,9 M], добавлен 24.09.2009
Вплив екологічних і соціальних факторів на демографічні процеси і здоров’я громадян України
Еколого-демографічний стан людства. Вплив екологічних факторів на тривалість життя людини та стан здоров'я. Проблема демографічної кризи та причини зниження народжуваності. Аналіз причин захворюваності та темпів зростання смертності громадян України.

реферат [27,4 K], добавлен 12.11.2011
Нормування антропогенного навантаження на природне середовище
Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря. Регулювання та оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосфери. Обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди стаціонарними джерелами. Державний облік у галузі охорони повітря.

курс лекций [478,4 K], добавлен 23.01.2011

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу канцерогенних речовин атмосферного повітря на формування захворюваності на рак щитоподібної залози"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.