Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Еколого-гігієнічна оцінка пилкування трав'янистих рослин на основі погодинних спостережень у літньо-осінній період

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Мотрук І.І.

Науковий керівник:

Родінкова Вікторія Валеріївна,

доктор біологічних наук, професор

Вінниця - 2017

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АЕРОБІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПИЛКУ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК КОНТРОЛЮ ПОЛІНОЗУ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД (аналітичний огляд літератури)

1.1 Алергенні рослини як об'єкт аеропалінології

1.1.1 Пилок амброзії як алерген

1.1.2 Поширення амброзії в Україні та м. Вінниці

1.1.3 Поширення полину у світі та в Україні

1.1.4 Поширення злакових трав в Україні

1.2 Часові та просторові особливості сенсибілізації до пилку трав'янистих рослин

1.2.1 Алергічні захворюванні, які викликані пилком трав'янистих рослин

1.2.2 Залежність розповсюдження АЗ у світі від клімату та метеорологічних факторів

1.2.3 Кліматичні особливості Вінницької області у літньо-осінній період

1.3 Вплив клімату та метеорологічних факторів на розповсюдження алергенного пилку рослин

1.4 Сучасний стан та перспективи розвитку аеробіологічних досліджень в Україні

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВА СТРУКТУРА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Організація та програмно-цільова структура досліджень

2.2 Волюметричний метод вивчення пилкового складу атмосферного повітря

2.3 Методи мікроскопічних досліджень алергенного пилку

2.4 Методи математичної статистики

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЛІНАЦІЇ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД

3.1 Встановлення загальних особливостей пилкування ТР у 2012-2014 роках.

3.2 Сезонна та щодвогодинна зміна концентрацій потенційно алергенного пилку ТР у атмосферному повітрі

3.2.1 Загальний огляд СП різних категорій ТР

3.2.2 Аналіз динаміки зміни концентрацій ПЗ ТР у щодвогодинному режимі

3.3 Визначення джерел емісії пилку Ambrosia як компонента пилкового дощу

3.4 Сезонна динаміка зміни концентрацій у атмосферному повітрі пилку амброзії, полину та злакових трав у 2012-2014 роках

3.5 Вплив підвищення температури на біоритми пилкування алергенної амброзії в м. Вінниці

Висновки до розділу 3

РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ НА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ?ЯНИСТИХ РОСЛИН

4.1 Характеристика погодинних даних метеорологічних факторів у літньо-осінній період за 2012-2014 роки в м. Вінниці

4.2 Взаємозв'язок метеорологічних факторів у 2012-2014 роках

4.3 Зв'язок розповсюдження пилку з метеорологічними факторами

4.4 Аналіз зміни поширення пилку під впливом метеорологічних факторів

4.5 Розрахунок критеріїв метеорологічних факторів, що викликають зміни в поширенні пилку

4.6 Розрахунок ризиків поширення пилку полину

4.7 Формування інтегральних характеристик метеофакторів

4.8 Прогноз розповсюдження пилку за допомогою дискримінантного аналізу

Висновки до розділу 4

РОЗДІЛ 5. ЗВ'ЯЗОК МІЖ ПИЛКУВАННЯМ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ШКІРНИХ ПРОБ НА ПИЛКОВІ МІКСТИ

5.1 Аналіз залежності шкірної реакції на пилкові міксти від поширення пилку трав'янистих рослин в атмосферному повітрі м. Вінниці

5.2 Аналіз виникнення шкірної алергічної реакції у населення м. Вінниці на пилкові міксти трав'янистих рослин

5.3 Розрахунок відносних ризиків виникнення алергії на пилок полину, амброзії, злакових трав

Висновки до розділу 5

Розділ 6. Аналіз й узагальнення результатів досліджень РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ВИКОРИСТАННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Перелік умовних позначок, символів, одиниць, скорочень та термінів

АЗ - алергічні захворювання;

АР - алергічний риніт;

БА - бронхіальна астма;

ВНМУ - Вінницький національний медичний університет;

ПЗ - пилкові зерна;

СА - сезонна алергія;

СП - сезон пилкування (палінації) рослин;

ТР - трав'янисті рослини;

AMBR - амброзія;

ARTE - полин;

EAN - European Aeroallergen Network, Європейська Аероалергенна Мережа;

НДЦ - науково-дослідний центр;

DEF_VOL - дефіцит вологості (мбар);

N_VITR - напрямок вітру (°);

V_VITR - швидкість вітру (м/с);

VID_VOL - відносна вологість ( %);

T_POV - температура повітря (°С);

T_ROS - точка роси (°С);

P - атмосферний тиск (гПа);

POAC - злакові трави;

SILAM - System of Integrated modeLing of Atmospheric coMposition, система інтегрального моделювання складу атмосфери.

ВСТУП

Актуальність теми

Алергії є найбільш частою причиною розвитку хронічних хвороб у розвинених країнах та являють собою важливу медичну, соціальну та економічну проблему, актуальність якої зростає як у цих країнах, так і в Україні, де спостерігається стала тенденція до неухильного росту алергічної патології та високої алергізації населення [124]. Пилкові алергени є найбільш численною, за даними літератури, групою алергенів, що викликають поліноз у чутливих груп населення [126].

Важливою причиною виникнення сезонної алергії (СА) у багатьох країнах світу є пилок трав'янистих рослин (ТР). Найбільш відомими із цієї групи алергенів є пилок рослин роду Амброзія (Ambrosia), а також рослин родини Тонконогові (Poaceae), які мають повсюдне поширення у субтропічному та помірному кліматах [196]. І хоча частота випадків полінозів до пилку трав відрізняється у різних регіонах світу [231], саме пилкові зерна (ПЗ), названих ТР, є однією з найважливіших причин виникнення СА у Європі [196]. Зокрема, окрім ПЗ рослин роду Амброзія та родини Тонконогові, важливими факторами сенсибілізації населення континенту є пилок полину (Artemisia), подорожника (Plantago), рослин родин Амарантові (Amaranthaceae), Айстрові (Asteraceae), Кропивові (Urticaceae) [231].

Аеробіологічними дослідженнями у 1990-2015 роках встановлені етіологічні фактори полінозу, які є відмінними і для деяких регіонів України [144, 162, 115, 138]. Так, названими дослідженнями визначено, що у південних та південно-східних областях нашої країни основним чинником сенсибілізації є пилок ТР, здебільшого - родів Амброзія та Полин [116, 119], тоді як у центральних, західних, північних та північно-східних областях спостерігається змішана чутливість населення до пилку як деревних, так і трав'янистих рослин [19, 20, 138, 162, 163]. Тут чинником полінозу є пилок таких родів дерев, як Береза (Betula), Вільха (Alnus), Ліщина (Corylus), Граб (Carpinus), Дуб (Quercus), а також ТР - представників родин Тонконогові, Складноцвіті, Амарантові, родів Полин, Амброзія, Подорожник [49].

Причинна значущість для українського населення всіх регіонів саме пилку ТР як етіологічного чинника полінозу надає періоду пилкування бур'янів та злаків особливої важливості при встановленні як сезонної, так і добової періодичності спалахів алергічних захворювань у нашій країні. Крім того, ТР, на відміну від деревних рослин, характеризуються більш тривалим періодом пилкування, що обумовлює особливу практичну значущість проведення аеробіологічних досліджень саме у літньо-осінній період, під час палінації ТР.

Незважаючи на те, що до цього часу у деяких регіонах Україні визначена сезонна динаміка пилкування як трав'янистих, так і деревних рослин [116, 119, 139, 162, 163], змодельована можлива зміна сезонних концентрацій основних груп пилкових алергенів, здійснюється алергопрогнозування для населення [138], низка питань в українській аеробіології залишається не вивченою. Основною проблемою є відсутність станцій аеробіологічного моніторингу у всіх регіонах нашої країни, яка поділяється на сім природньо-кліматичних зон [123], а також спорадичність досліджень пилкового складу атмосфери у південних, західних та північних регіонах України.

Для тих же центрів, де аеропалінологічний моніторинг успішно ведеться впродовж останнього десятиліття (Вінниця, Київ, Запоріжжя), постає питання контролю джерел емісії пилку у сусідніх областях, адже ПЗ відомі своєю здатністю переміщуватись на сотні та навіть тисячі кілометрів, викликаючи симптоми полінозу на територіях, далеких від місць їх первинного продукування [199]. Частково відповісти на питання визначення місць локалізації джерел алергенних ПЗ може щодвогодинний моніторинг пилкового повітряного контенту, адже саме він дає змогу з великою достовірністю встановити розташування джерел емісії пилку та траєкторію руху фракцій, які були випущені в атмосферу на тлі певних погодних чинників [184].

Таким чином, в умовах недостатнього покриття території України станціями аеробіологічного моніторингу та зважаючи на важливість пилку ТР як етіологічного чинника СА, щодвогодинний моніторинг концентрацій ПЗ саме у осінньо-літній період, який характеризується пилкуванням трав'янистої флори, набуває особливої актуальності та доцільності з точки зору запобігання виникнення та покращення діагностики і лікування полінозів серед населення.

Зв'язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи “Аеробіологічний моніторинг як підґрунтя розробки алергопрогнозів для профілактики сезонної алергії у населення” (№ державної реєстрації 0112U003477 з 2012 по 2016 роки). Тема виконується на базі кафедр фармації, фармацевтичної хімії, загальної гігієни та екології Вінницького національного медичного університету.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є еколого-гігієнічна оцінка пилкування трав'янистих рослин на основі погодинних спостережень у літньо-осінній період для попередження виникнення проявів сезонної алергії.

В ході дослідження розв'язанню підлягали такі завдання:

1) провести аналіз і систематизацію інформації про стан біологічного забруднення атмосферного повітря потенційно алергенним пилком трав'янистих рослин;

2) дослідити особливості розповсюдження потенційно алергенного пилку трав'янистих рослин у атмосфері центрального регіону України на прикладі м. Вінниці у 2012-2014 роках;

3) визначити на основі даних щодвогодинного спостереження можливі джерела емісії пилку трав'янистих рослин у атмосферне повітря досліджуваних територій;

4) провести аналіз метеорологічних факторів, які комплексно впливають на палінацію рослин;

5) провести аналіз залежності результатів шкірних проб на пилкові міксти у пацієнтів від поширення пилку трав'янистих рослин в атмосферному повітрі м. Вінниці у літньо-осінній період;

6) науково обґрунтувати рекомендації щодо проведення постійного аеробіологічного моніторингу пилку трав'янистої флори для контролю симптоматики сезонної алергії у населення.

Об'єкт дослідження: пилкування трав'янистих рослин та особливості його впливу на поширення сезонної алергії.

Предмет дослідження: пилкові зерна трав'янистої флори (родів Амброзія, Полин, рослин родин Тонконогові, Складноцвіті, Амарантові та ін.), сезонна та добова динаміка змін їх концентрації в атмосферному повітрі, вплив метеорологічних факторів (температури, відносної вологості, швидкості та напрямку руху повітря, атмосферного тиску, дефіциту вологості, точки роси) на палінацію трав'янистих рослин; особливість вираженості шкірних проб пацієнтів на пилкові міксти трав'янистої флори.

Методи дослідження: бібліографічний метод - для аналізу наукової інформації; волюметричний метод - для відбору зразків повітря; методи мікроскопічних досліджень - для ідентифікації та підрахунку кількості пилкових зерен трав'янистих рослин; методи математичної статистики - описова статистика, кореляційний, регресійний та дискримінантний аналіз, розрахунок статистичних критеріїв та ризиків.

Для первинної пiдготовки таблиць та промiжних розрахункiв використовувався пакет Excel. Основна частина математичної обробки виконувалась за допомогою стандартного статистичного пакета STATISTICA 10.0, а також - потужностей Європейської Аероалергенної Мережі (European Aeroallergen Network, EAN), заснованих на використанні програмного пакета SPSS. Моделювання траєкторій руху алергенного пилку здійснювалось за допомогою системи інтегрального моделювання складу атмосфери (System of Integrated modeLing of Atmospheric coMposition, SILAM).

Наукова новизна дослідження

У ході виконання дисертаційної роботи вперше на основі даних щодвогодинного аеробіологічного моніторингу було проведено ретельний аналіз паліноспектра трав'янистої флори у атмосфері м. Вінниці, встановлено добову динаміку змін як компонентів паліноспектра, так і концентрацій пилку ТР; визначено джерела емісії міграційних фракцій алергенного пилку, що є компонентом пилкового дощу досліджуваної території; сформовано “фактор погоди” - інтегральну характеристику метеорологічних факторів, встановлено його критичні значення, при перевищенні яких очікується збільшення концентрацій пилку трав'янистої флори; встановлені тенденції зміни сезону пилкування Ambrosia у часі; дістали подальшого вдосконалення контроль проявів сезонної алергії та способи прогнозування концентрацій алергогенного пилку у атмосферному повітрі.

Практичне значення одержаних результатів

На основі щодвогодинних спостережень повітряного контенту вдосконалена система моніторингу та профілактики впливу алергенних чинників біологічного походження на стан здоров'я міського населення, що працює в Україні; виявлені та описані залежності розповсюдження пилку трав'янистої флори від метеорологічних факторів, які можуть бути використані для прогнозу появи потенційно небезпечних концентрацій пилку ТР.

Матеріали дослідження використані під час підготовки інформаційних листів: “Профілактика алергічних реакцій, викликаних пилком трав'янистих рослин” (№ 26-2017), “Вплив метеорологічних факторів на концентрацію алергенного пилку злаків та бур'янів в атмосферному повітрі” (№ 27-2017), впроваджені у навчальний процес кафедр загальної гігієни та екології (від 08.02.2017), соціальної медицини та організації охорони здоров'я (від 21.03.2017), медичної біології (від 17.01.2017), фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (від 27.03.2017), кафедри медичної біології ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського” (від 19.01.2017), кафедри медичної біології, паразитології та генетики Запорізького державного медичного університету (від 25.01.2017). Матеріали дослідження впроваджені у практичну діяльність Вінницької обласної імунологічної служби, у виробничий процес ТОВ “Імунолог” (від 27.01.2017), у веб-сайт Асоціації алергологів України http://www.aalu.org.ua/ (від 24.01.2017).

Особистий внесок здобувача полягає в самостійному проведенні патентно-інформаційного пошуку та аналізі літературних джерел, визначенні актуальність проблеми, мети, завдань дослідження, обґрунтуванні вибору методик дослідження.

Здобувачкою самостійно отримано інформацію щодо метеорологічних факторів на базі Вінницького обласного центру з гідрометеорології за 2012-2014 роки; проведено трирічний щодвогодинний аеробіологічний моніторинг пилку ТР; самостійно ідентифіковано ПЗ на 552 аеробіологічних зразках; знайдено достовірні залежності між метеорологічними факторами та палінацією ТР у м. Вінниці.

Автором особисто написано всі розділи власних досліджень та виконана статистична обробка отриманих матеріалів. Частина математичної обробки даних виконувалась за консультативної підтримки д.біол.н., проф. Антомонова М.Ю.

Самостійно проведено аналіз та оцінку результатів дослідження, які впроваджені у практику, здійснено формулювання висновків і практичних рекомендацій.

За темою дисертаційного дослідження у співавторстві було опубліковано 28 наукових робіт, у яких автору належать: ідея використання щодвогодинного моніторингу; збір та аналіз матеріалів сезонів пилкування (СП) ТР; аналіз отриманих даних, участь у написанні статей та тез.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертаційної роботи представлені та оприлюднені на: Міжнародній конференції молодих учених “Актуальні проблеми ботаніки та екології” (Ужгород, 2012); XVI Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених “Екологія. Людина. Суспільство” (Київ, 2013); VI Міжнародній конференції молодих учених “Біорізноманіття. Екологія. Адаптація. Еволюція” (Одеса, 2013); ІІІ Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Фундаментальні та прикладні дослідження в біології” (Донецьк, 2014); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та студентів з міжнародною участю “Сучасні аспекти медицини і фармації” (м. Запоріжжя, 2014); науковій-практичній конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (ХVІІІ Марзєєвські читання)”. (Київ, 2014); XXXІ, XXXІІ, XXXІІІ, ХХХIV щорічних конгресах Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI); 9-му Європейському пилковому Симпозіумі (Берлін, 2013); EAN EAS Симпозіумі (Відень, 2014); під час проведення 11 Європейського курсу з основ аеробіології (Вінниця, 2013); на 3-тій Міжнародній конференції з питань амброзії (Мілан, 2014); науково-практичної конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2014); XI, XII, ХІІІ Міжнародних наукових конференціях студентів та молодих учених “Перший крок в науку” (Вінниця, 2014, 2015, 2016); науково-практичній конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (XІІ Марзєєвські читання)” (Київ, 2016), на 8-му Європейському Симпозіумі з Аеробіології EAS, (Ліон, Франція, 2016).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 28 наукових робіт, з яких 4 статті надруковано у наукових фахових виданнях України; 2 публікації - у наукових періодичних виданнях інших держав та наукометричних виданнях України, підготовлено 2 інформаційних листи.

Структура та обсяг дисертації

Текст дисертаційної роботи викладений на 200 сторінках комп'ютерного набору (обсяг основного тексту 139 сторінок) і складається зі змісту, переліку умовних скорочень, вступу, шести розділів, серед яких - три розділи власних досліджень; рекомендацій щодо покращення заходів профілактики полінозів, висновків, списку використаних джерел і 9 додатків. Цифрові дані надано у 63 таблицях, текст проілюстровано 44 рисунками. У роботі цитовано 346 літературних джерел, з яких 172 - латиницею і 174 - кирилицею.

РОЗДІЛ 1. АЕРОБІОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ПИЛКУ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК КОНТРОЛЮ ПОЛІНОЗУ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД (аналітичний огляд літератури)

1.1 Алергенні рослини як об'єкт аеропалінології

Пилкова алергія викликає на сьогоднішній день значну стурбованість у педіатрів, алергологів і сімейних лікарів, оскільки її частота протягом останніх років зростає, призводячи до розповсюдження проявів сезонної алергії [93].

Нині відомі близько 100 пилкових алергенів, які у своїй сукупності складають найчисленнішу групу алергічних чинників людини. Будучи компонентом довкілля, ці чинники піддаються впливу зовнішніх факторів: під впливом забруднення навколишнього середовища значно подовжуються терміни палінації рослин, змінюється антигенна структура пилку, підвищується його алергенність. Зміни клімату, у свою чергу, провокують і зміни у термінах та характері палінації рослин, а порушення природніх ландшафтів розширює спектр алергенів і збільшує інтенсивність алергенних реакцій на них [95]. Тому особливої актуальності набувають питання вдосконалення вивчення часової та просторової динаміки біологічних часток у повітряному контенті різноманітних територій [118, 156, 162].

Як правило, практичне значення з точку зору провокування симптомів алергії має пилок рослин, які запилюються вітром і виділяють величезні кількості дрібного (20-60 мікрон) пилку, що переноситься вітром на великі відстані - десятки і навіть сотні кілометрів. Тому прояви хвороби можуть бути там, де алергенних рослин немає. В ході еволюції пилок вітрозапильних рослин набув певних особливих рис щодо форми, структури, маси, розміру. Це пов'язано з необхідністю пересуватися з повітряними течіями [98].

Такий пилок має розміри в межах від 15 до 80 мкм і відповідні аеродинамічні властивості. Шлях пересування ПЗ після звільнення з рослини буде залежати від їхніх морфологічних особливостей (див. додаток А), а також від погодних факторів, таких, як температура, турбулентність і опади. За часом пилок може перебувати перед первинним осадженням у повітрі від близько години до декількох діб, залежно від погодних умов. Крім того, розповсюдженим є явище дальнього транспорту окремих фракцій ПЗ, що можуть переноситись у верхніх шарах атмосфери на тисячі кілометрів разом із повітряними потоками, викликаючи симптоми алергії на територіях, для яких не характерна флора, що була первинним пилкопродуцентом [199].

Відповідно до ботанічної класифікації та часу цвітіння рослин виділяють такі групи продуцентів пилку з алергенними властивостями [98]:

? злакові трави: тимофіївка, грястиця збірна, лисохвіст, пирій, вівсяниця тощо;

? культурні злаки: овес, пшениця, ячмінь, жито, кукурудза;

? рослини, що культивуються: цукровий буряк, конюшина, щавель, соняшник тощо;

? дерева: дуб, клен, вільха, ліщина, береза, тополя, осика, сосна, ялина, липа тощо;

? бур'яни: кульбаба, амброзія, подорожник, кропива, полин, лобода тощо;

? садові квіти: маргаритка, троянда, тюльпан, нарцис, лілея тощо.

Доведено, що етіологічним чинником алергії можуть бути лише частини рослин, які містять їх антигенний матеріал (а не їх ароматичні сполуки або олії, на які можуть розвиватися неімунні реакції). Це переважно пилок рослин. Однак встановлено, що чинники, які містять алергени у меншій кількості, є і в інших частинах рослин [15]:

Алергенною рослину можна вважати ту, в якої пилкопродукція є значною. Один колос жита дає 4,2 млн ПЗ, а одна рослина амброзії - до 1 млн ПЗ за сезон [98].

Крім того, рослини, які продукують пилок, повинні бути широко поширені в цьому регіоні. Від цілої низки характеристик пилку залежить здатність організму реагувати на нього. Так, наприклад, пилок берези, тимофіївки і полину володіють дуже високою здатністю викликати алергію (алергенність), а пилок сосни - ні.

Виділено кілька груп алергенних рослин (дерева, злаки і бур'яни) і кілька періодів або сезонів загострення полінозу: весняний, ранній літній, пізній літній або літньо-осінній. Причому, починаючи з пізньої весни, основним етіологічним чинником полінозу стає саме пилок ТР, який, на відміну від дерев'янистих рослин, характеризуються більш тривалим періодом пилкування [138], що обумовлює особливу практичну значущість проведення аеробіологічних досліджень саме у літньо-осінній період.

Європейські представники Міжнародної Асоціації Аеробіології у Рекомендаціях з методології повітряного моніторингу пилку, який виконується постійно, радять проводити обов'язкову верифікацію алергенного пилку роду Аlnus (вільха), Соrуlus (ліщина), Веtulа (береза), Оlеа (олива), представників родин Сuрrеssасеае/Тахасеае (кипарисові/тисові), Роасеае (тонконогові), Urtісасеае (кропивові), Аrtеmіsіа (полин), Аmbrоsіа (амброзія). Крім того, радять реєструвати пилок роду Fraxinus (ясен), Рlаtаnus (платан), Ріпиs (сосна), Quеrсus (дуб), Саstаnеа (каштан), Rumех (щавель), Рlаntаgо (подорожник) [262].

1.1.1 Пилок амброзії як алерген

Пилок амброзії має найвищу серед рослин ступінь проникнення у верхні дихальні шляхи. Пилку амброзії приписують алергічні реакції у багатьох людей і тварин - стійкий нежить і кашель, що призводить до задухи, бронхіальної астми, але, крім слизових оболонок очей і носа, він здатний швидко вражати слизову бронхів, викликаючи навіть бронхіальну астму пилкової етіології [113].

За даними Головної державної інспекції з карантину рослин України, за останні 5 років площа засмічення земель амброзією полинолистою складала: у 2008 році - 1,2 млн. га, у 2010 - 1,9 млн. га, а у 2012 році цей показник склав 3,5 млн. га (з них 0,1млн. га - площа засмічених присадибних ділянок, 3,2 млн. га площа засмічених ділянок у господарствах усіх форм власності) [109].

Рід Ambrosia походить з південно-західних регіонів Північної Америки, де й дотепер ростуть кущі та напівкущі амброзій. У літературі можна знайти опис більш ніж 40 видів цієї рослини. Амброзія полинолиста отримала свою назву завдяки шведському ботаніку-систематику Карлу Ліннею. Саме він у ХVІІІ сторіччі дав назву цій південноамериканській рослині. В усіх словниках головне значення слова “амброзія” (грецьке Ambrosia, буквально перекладається як безсмертя) визначається як їжа олімпійських богів, що дає вічну юність та безсмертя [154].

Під час Другої світової війни ареал амброзії значно збільшився, а в післявоєнні роки розповсюдження амброзії в Україні набуло характеру екологічного вибуху. Цей факт отримав назву “амброзиевой чумы” [3,8].

На сьогодні амброзія полинолиста виявлена на території 25 областей України. Рід амброзія входить до родини Айстрові (Astreraceae), триби Heliantheae. Рід складається з 35-40 видів, які раніше розповсюджувались виключно на американському континенті. Види представлені однорічними та багаторічними трав'янистими формами висотою від 30-100 см до понад 4 м [179]. Інші види - кущами та напівкущами висотою до 75-90 см, з прямими колючими пагонами, які ростуть групами, утворюючи чагарникиі. Біля 10-ти видів пристосувались до існування в умовах пустелі, а Ambrosia dumosa є одним із найбільш адаптованих посухостійких багаторічників Північної Америки. За екологічними показниками види, роду вели себе як рослини-піонери і мали схильність до вторгнення на вакантні ділянки, які звільнялися від рослинного покриву, тому в минулому мали стримане розповсюдження [154, 181].

В цілому, для видів роду Ambrosia притаманна поліхорія у розповсюдженні насіння, що, можливо, було однією з причин досить швидкого поширення видів амброзії по Північноамериканському континенту і перетворенням багатьох видів у злісні бур'яни.

Досягнувши узбережжя океанів, деякі види отримали можливість проникнення на інші континенти. Одним із найбільш агресивних у цьому відношенні є амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) [14, 160]. Сьогодні вона присутня, крім Північноамериканського континенту (Канада, Мексика, США), в Європі: Бельгія, Великобританія, європейська Росія (від Мурманська до Ставрополя і Кубані), Італія, Молдова, Німеччина, Польща, Португалія, Прибалтика, Румунія, Словакія, Словенія, Сербія, Турція, Угорщина, Україна, Франція, Швеція, Швейцарія, Хорватія, Чехія; Азія: Азербайджан, Індія, Іран, Казахстан, Китай, Корея, Росія (Сибір, Алтай, Приморський край), Тайвань, Японія; Африка: Мавританія; Центральна Америка та Карибський басейн: Гваделупа, Куба, Мартініка, Ямайка; Південна Америка: Аргентина, Болівія, Бразилія, Колумбія, Парагвай, Перу, Уругвай, Чілі; Океанія: Австралія, Гаваї, Нова Зеландія [322]. Екологічна та біологічна характеристики амброзії полинолистої представлені в додатку Б.

1.1.2 Поширення амброзії в Україні та м. Вінниці

В Україні рід представлений трьома видами: амброзія полинолиста -Ambrosia ambrosioides L., амброзія трироздільна - Ambrosia trifida L., амброзія безкрила - Ambrosia aptera DC, де основну загрозу створює перший вид [99]. На територію України амброзія полинолиста потрапляла неодноразово: в 1914-1918 рр. німецький колоніст А. Крикер вирощував її поблизу с. Кудашовка, Дніпропетровської області (первинний осередок) як лікарську рослину, проігнорувавши, що рослина є злісним бур'яном у себе на батьківщині. В південні райони занесена із Ставропольського краю; в 1925 році потрапила в Київ з насінням конюшини із США [120]. В цьому ж році була описана в Україні М. І. Котовим [63].

У подальшому виникло кілька вторинних осередків - Керч, Сімферополь, Бердянськ, Луганськ, Харків, Київ, Чернівці, с. Берегове на Закарпатті, звідки почалась інвазія рослин на прилеглі території [160].

Сьогодні амброзія полинолиста зафіксована у 25 регіонів України. Найбільш проблемними з цього приводу є Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Херсонська та Кіровоградська області, а найчистішими - Волинська та Івано-Франківська [154].

За останні роки відбувся бурхливий процес поширення амброзії в різних областях України, і, як наслідок, масові захворювання населення на алергію. Для багатьох регіонів це стало проблемою державного рівня.

За статистикою Дніпропетровської обласної санепідемстанції, легкою формою алергії страждає кожен шостий мешканець області. Поширеність БА та алергічних ринітів серед дорослих, які звернулися за допомогою, сягає 50 осіб на десять тис. населення, а серед дітей - вдвічі більше.

Ці показники значно вищі у Дніпрі, Покрові, Павлограді та Петропавлівському, Межівському, Новомосковському, Синельниківському районах області. В області 7 тис. людей стоїть на обліку як алергіки. Обласна адміністрація стурбована таким становищем. Облдержадміністрацією разом з санепідстанцією проводяться конкретні оперативні заходи. До цієї справи залучили громадськість, відкрили приймальні пункти, де за 100 корінців амброзії платять гривню [36].

Обстеження основних в'їзних транспортних доріг м. Вінниці проведено з метою вивчення проникнення та розповсюдження амброзії полинолистої у місті. За способом розповсюдження насіння амброзія полинолиста - поліхорний вид, якому притаманні різні методи поширення. Як показує практика в Україні, найдієвішим є проникнення на інші території через транспортні мережі з брудом на колесах транспортних засобів, в результаті чого формуються нові осередки та стартові ділянки захоплення [62].

Багатьма дослідженнями доведено, що первинні осередки амброзії полинолистої у великих містах припадають на промислові зони. Саме в ці зони транспортними засобами з інших територій і заноситься насіння амброзії полинолистої [62].

1.1.3 Поширення полину у світі та в Україні

Рід Полин (Artemisia L.) належить до родини Айстрові (Asteraceae), об'єднує майже 500 видів. Походження виду Artemisia dracunculus L. географічно пов'язують зі степами Східного Сибіру і Монголії [171]. Ареал розповсюдження полину естрагонового охоплює Монголію, північний Китай, Сибір, середню смугу і європейську частину Росії, Україну, Балкани, Прибалтику, країни Середземномор'я, Центральної Європи, Північну Африку, Мексику, Південну та Північну Америки. Естрагон культивують у США, Германії, Франції, Голландії, Болгарії, Угорщині, Білорусі, Росії, Середній Азії, Ірані, Індії, Україні. У Закавказзі та Середній Азії відомі сорти естрагону салатного направлення, в Україні та Молдові є ряд місцевих пряно-ароматичних форм, зокрема до Реєстру сортів рослин України входять два сорти естрагону. В зоні житомирського Полісся полин естрагоновий не культивують, тому інтродукційне вивчення цієї культури з метою подальшого використання в харчовій промисловості, медицині, парфумерії є актуальним.

В Україні налічується близько 30 видів полину. Найбільш поширеними із них є полин гіркий (Artemisia adsinthium L.) та полин звичайний або чорнобильник (Artemisia vulgaris L.).

Полин звичайний (Artemisia vulgaris) - багаторічна трав'яниста рослина родини Айстрових. В Україні широко відома під назвою чорнобиль, яка вказує на темний колір стебла; рідше її називають нехворомщ або нехворомща. Лікарський, медоносний, інсектицидний вид [104]. Біологічна характеристика полину представлена в додатку В.

1.1.4 Поширення злакових трав в Україні

Пилок представників родини Тонконогові (Poaceae) або Злакові (Gramineae) є беззаперечним та давно відомим чинником сезонної алергії - полінозу. Саме алергія до пилку злаків під назвою сінної лихоманки була описана 1819 року англійським лікарем Джоном Бостоком і стала першим відомим в історії медицини клінічним прикладом названої хвороби. Проте ефективність лікування пацієнтів і нині залежить від того, наскільки точно лікарю відомі терміни настання сезону палінації злакових трав у його регіоні та характер перебігу цього сезону [117]. За літературними даними, пилок Poaceae вражає 80 % пацієнтів, що потерпають від сезонної алергії в Європі і може провокувати астму та ринокон'юнктивіти [286]. Як було доведено дослідженнями у Вінниці, пилок Poaceae є сезонним алергеном, до якого пацієнти виявляють найбільшу чутливість [234]. В Україні поширено 340 видів родини Poaceae, яка загалом налічує близько 11000 видів. Це одно-, дво- та багаторічні трави на всіх континентах, крім Антарктиди. Розвиток родини Тонконогових пов'язаний з пристосуванням до запилення вітром. У зв'язку з тим, що трави швидше відновлюються після пошкодження під час випасу тварин та після пожеж, частота цих явищ з розвитком людства також мала сприяти заміні трав'янистими екосистемами всіх інших біоценозів [258], тому поширення злакових трав є повсюдним.

Порядок Тонконогоцвітів (Poales L.) включає велику родину злакових (Gramineae або Poaceae). Це одно-, дво- та багаторічні трави. Пилкові зерна однопорові, від кулястих до яйцеподібних, розміром 25-70 мкм (рис. А.3). Більшість видів цвітуть у травні - червні, але і восени пилок злаків присутній у повітрі [113].

Роди, до яких належать види, що найчастіше зустрічаються на території України, можна поділити на три групи:

? на занедбаних ґрунтах, узбіччі доріг, газонах, у парках і скверах та серед сільськогосподарських бур'янів зустрічаються: пирій (Elytrigia), житняк (Agropyron), колосняк (Leymus), бромус (Bromus), кострець (Bromopsis), вівсюг (Avena), пажитниця (Lolium), грястиця (Dactylis), чіплянка (Tragus), плоскуха (Echinochloa), мишій (Setaria), пальчатка (Digitaria);

? сільськогосподарські рослини: пшениця (Triticum), жито (Secale), ячмінь (Hordeum), просо (Panicum), кукурудза (Zea);

? природні ценози заплавних лісів і степів на схилах балок:

келерія (Koeleria), куничник (Calamagrostis), мітлиця, чаполоч (Hierochloe), тимофіївка (Phleum), костриця (Festuca), тонконіг (Poa), перлівка (Melica), лепешняк (Glyceria), ковила (Stipa), очерет (Phragmites), гусятник (Eragrostis), свинорий (Cynodon), скритниця (Cripsis).

За Європейською шкалою ранжування концентрації ПЗ залежно від таксона, пилок представників родини Poaceae належить до другої групи алергенів. За цією класифікацією, концентрація пилку 1-25 ПЗ/мі вважається низькою, 26-50 ПЗ/мі ? помірною, більше 50 ПЗ/мі ? високою [219].

Основним компонентом пилкового дощу літньо-осінньої хвилі палінації є ПЗ представників родини Poaceae, частка яких в аеропаліноспектрі міста становить 16,9 %. Високі концентрації пилку (понад 50 ПЗ/мі) злакових трав у повітрі мали місце з другої декади травня до середини липня, за винятком днів із підвищеною вологістю повітря й атмосферними опадами. Встановлено наявність позитивного кореляційного зв'язку між вмістом у повітрі ПЗ злаків і температурою повітря. Різкі зниження концентрації відмічені після інтенсивних атмосферних опадів. Пилок злакових, який характеризується високим алергенним потенціалом, створює загрозу виникнення полінозів у чутливих груп населення, тому необхідно проводити моніторинг аероалергенної ситуації в місті та здійснювати аеропалінологічне прогнозування з урахуванням метеорологічних факторів і закономірностей пилкування представників зазначеного таксона [80]. Біологічна характеристика злакових трав представлена в додатку Г.

У контексті цього наукового дослідження у 2012-2014 рр. було проведено порівняння особливостей палінації основних представників аероалергенної флори з гігієнічними факторами метеорологічної та кліматичної природи.

1.2 Часові та просторові особливості сенсибілізації до пилку трав'янистих рослин

Алергічні хвороби є результатом взаємодії індивідуальної генетично зумовленої чутливості та впливу зовнішнього середовища. Вважають, що внесок спадковості на прояви алергії становить 36-79 %, тому поки що повністю вилікувати алергію досить складно [19].

За наявності вивчення структури сенсибілізації хворих, а також простежуючи закономірності пилкування алергенних рослин конкретного регіону, можна запобігти або зменшити ймовірність загострень проявів сезонної алергії (СА), вжити відповідних карантинних заходів, знизити ризик трансформації перших її проявів у більш тяжку алергічну патологію, покращити якість життя [20, 291, 330].

Особливе зацікавлення викликає сьогодні вивчення кореляції симптомів СА з вмістом пилку у повітрі. Доведено, що ПЗ алергогенних видів рослин відрізняються за розмірами, формою та набором антигенних субстанцій. Концентрація пилку, що викликає алергічні реакції, різна для різних видів рослин.

На думку деяких дослідників, мінімальною величиною для прояву алергічних реакцій можна вважати 5 пилкових зерен у м³ повітря (ПЗ/м³) [202].

Протягом останніх років учені багатьох країн активно працюють над дослідженням кореляції симптомів СА із вмістом пилку у повітрі; вітчизняні дослідники також вивчають цю проблематику [35, 94].

Отримані дані є неоднозначними і потребують поглибленого аналізу і зіставлення. Крім того, їх неможливо екстраполювати на інші регіони, оскільки кліматичні чинники (фізико-географічне положення) мають значний вплив на початок пилкування і концентрацію пилку рослин у повітрі. Більше того, сьогодні доведено, що навіть в одній місцевості у різні роки тривалість проявів загострення СА і терміни палінації рослин можуть суттєво відрізнятись залежно від погодних умов. Відомо, що зміни клімату значно впливають на наявність і концентрацію пилку в повітрі. Зокрема, суха сонячна погода, висока температура, сильні і часті вітри сприяють підвищенню концентрацій техногенних забруднювачів і рослинного пилку у повітрі. Всі ці фактори сприяють збільшенню рівня сенсибілізації населення, при цьому у мешканців міст він набагато вищий (у 4-6 разів), хоча безпосередній контакт із рослинами у жителів міста значно менший, ніж у селян [93]. Така ситуація ще раз засвідчує негативний вплив забруднення навколишнього середовища на формування і перебіг СА [245]. Фахівці вважають, що різке збільшення АЗ пов'язане із синергетичним ефектом спільної дії техногенних забруднень повітря й природних алергонебезпечних забруднень пилку рослин, при якому ці забруднювачі підсилюють негативну дію (один на одного) і на дихальну та імунну системи й тим самим збільшують загальний негативний ефект [59].

Доведено, що імунна система людини не розпізнає частки з молекулярною масою менше ніж 5000 а.о.м., а частки з масою понад 40000 а.о.м. практично не адсорбуються на слизовій оболонці носа. Через це виділяють групи рослин, пилок яких має найбільші сенсибілізувальні властивості (пилок з молекулярною масою 38000 а.о.м.) [98].

Для розвитку захворювання людина має вдихнути певну кількість пилку залежно від його алергенності [6, 196]. Так, порогова концентрація для розвитку алергенних реакцій до пилку дерев була визначена в Україні на рівні не менше ніж 25 ПЗ/м³ повітря. В абсолютних величинах це становить 500 ПЗ у кубометрі. Для пилку трав'янистих рослин порогова межа виникнення симптомів набагато нижча і становить від 1 ПЗ/м³ для злакових трав та 10-15 ПЗ/м³ для пилку таких відомих аероалергенів, як амброзія (Ambrosia) та полин (Artemisia) [138].

У той же час ентомофільні рослини (квіти, фруктові дерева) продукують малу кількість пилку, до того ж ще й клейкого. Отже, зрозуміло, чому в Україні найчастіше алергію спричинюють злакові трави, бур'яни та лучні рослини, пилок яких характеризується високою алергенністю [98,125].

До пилку з найбільш вираженими алергенними властивостями варто віднести такий, який містить сапоніни, прості аміни, прості алкалоїди: лободові (Сhеnороdіасеае), щирицеві (Аmаrаnthасеае), ефірні олії, розові (Rоsасеаe), айстрові (Аstеrасеае), а також велику кількість білка: букові (Fаgасеае), тонконогоцвітні (Роаlеs).

У класичному випадку алергія розвивається на пилок двох-трьох видів рослин, а загострення захворювання триває близько місяця. Однак нерідкі випадки множинної сенсибілізації (полісенсибілізаціі), коли загострення захворювання триває майже всю теплу пору року.

Перший період загострення полінозу - весняний (березень-травень). У цей період пилкують дерев'янисті рослини. Першими, у березні-квітні, зацвітають вільха, ліщина, в'яз, тополя і береза. В кінці квітня настає черга верби, ясена, клена. У травні - дуба, бузку, яблуні, хвойних дерев. Найбільш значущим алергеном цієї групи є пилок берези. Пізніше за всіх інших дерев пилок продукує липа (у червні).

Пилок злаків - пилковий алерген номер один у всій Європі [196] - відкриває другий період - ранній літній. Залежно від регіону Європи злакові трави квітнуть з травня до кінця серпня. У другій половині травня починають пилкувати лісохвіст і мятлик. У червні до них приєднуються тимофіївка, вівсяниця і грястиця збірна. Далі сенсибілізовані особи алергізуються до овсяниці, пирію, пажитниці, ковили, мітлиці, лисохвоста і багаття. Третій період загострення полінозу - пізній літній (серпень-вересень). Це час цвітіння рослин із родин Складноцвітих і Амарантових; високоалергенні властивості мають полин і лобода [59, 117, 125].

Поліноз, пов'язаний з пилком амброзії, представляє справжню загрозу для здоров'я жителів більшої частини України. У зазначених родинах є рослини, що викликають алергію і в більш ранні терміни: наприклад, кульбаба, близький родич полину і амброзії, - вже в травні. Подорожник, щавель і кропива - представники різних родин - починають продукувати ПЗ вже в червні-липні; їх палінація триває до осені. У період цвітіння рослин пилок з навколишнього повітря осідає на слизових оболонках носа, очей і ротової порожнини, разом з повітрям проникає в бронхи, контактує зі шкірою, і у чутливих до неї осіб виникають симптоми алергії. Вони обумовлені алергічним запаленням, яке розвивається в результаті контакту алергенного пилку з клітинами імунної системи [59,119].

Клінічні спостереження зареєстрували найбільше зростання частоти звернень пацієнтів з симптомами полінозу у червні-липні, другій половині серпня та на початку осені. Згідно з результатами аеропалінологічних досліджень, у цей період пилкували деякі злакові, лободові, айстрові. Тому виникає необхідність детального вивчення динаміки розповсюдження в атмосфері найбільш значущих алергенних рослин: амброзії, полину і злакових трав.

1.2.1 Алергічні захворюванні, які викликані пилком трав'янистих рослин

Поліноз (від лат. pollen - пилок) - ураження слизової оболонки дихальних шляхів, кон'юнктивальної оболонки очей, шкіри, нервової, травної систем та інших внутрішніх органів, обумовлене алергічним запаленням у тканинах унаслідок підвищеної чутливості до пилку рослин. Полінози не належать до числа захворювань, що впливають на тривалість життя, показники смертності, але пилкова алергія істотно погіршує якість життя пацієнтів [145].

Число хворих на полінози в різних країнах становить від 1,6 до 24 % [310], причому захворюваність на поліноз з року в рік зростає. Так, за даними швейцарських учених, поширеність полінозу в Швейцарії в 1926 р. становила всього 1 %, в 1958 р. -4,4 %, в 1985 р. - 9,6 %, в 1993 р. - 13,5 % [145].

Перший схожий на поліноз опис захворювання зустрічається в працях античного лікаря Галена. Перше офіційне згадування про випадок сезонного ураження очей зробив англійський лікар Джон Босток у 1819 році. Захворювання було названо сінною лихоманкою, оскільки вважалось, що сіно було причиною виникнення захворювання. Англійський лікар Блеклі описав причину і особливості клінічного перебігу полінозу в 1873 році. Це захворювання має ще декілька назв: “пилкова алергія”, “пилкова ринопатія”, пилкова БА [1].

Поліноз ? захворювання з генетичною схильністю. Відомо, що алергія розвивається в 50 % випадків, якщо обидва батьки хворі на алергічні захворювання, в 25 % - якщо хворий алергією один з батьків і в 12,5 % - якщо у батьків немає алергії. Крім генетичних факторів, на розвиток полінозу впливають і чинники навколишнього середовища (наявність високої концентрації алергенів у повітрі при народженні дитини та в перші місяці життя, забруднення навколишнього середовища полютантами, вірусні інфекції і тощо) [328]. Поліноз розвивається за стандартною схемою: пилок проникає по дихальних шляхах і осідає на слизових оболонках дихальних шляхів і легенів. Крім цього, пилок потрапляє і потім залишається на очному яблуці і слизових оболонках ока. Відразу після проникнення в організм пилку запускається процес імунного захисту з розпізнавання алергену. Після того як це сталося, включається механізм вироблення антитіл, здатних знищити чужорідний агент. Цей процес алергологи називають процесом сенсибілізації. Здатність організму до АЗ при схильності дитини до прояву алергічних реакцій може отримати свій початок у будь-якому віці малюка. Для запуску полінозу достатньо мінімальної кількості пилку.

Процес сенсибілізації зовні ніяк не проявляється. Нерідко з моменту першого контакту з алергеном до появи клінічних ознак алергічного захворювання може пройти кілька місяців [106]. Поліноз є типовим прикладом АЗ, яке перебігає за механізом алергічної реакції першого типу [170]. Практично у всіх пацієнтів спостерігається двофазна алергічна реакція, що складається з реакції негайного типу, яка починається одразу і в результаті якої виникають та швидко проходять симптоми: свербіж у носі, свербіння повік, чхання, ринорея, сльозотеча, слабка закладеність носових шляхів; і пізня фаза алергічної реакції, що виникає в основному через 6-8 год, під час якої всі симптоми полінозу поглиблюються. Присутність антигенів пилку в повітряному середовищі сприяє продовженню алергічної реакції [274].

Розповсюдження полінозу коливається в різних регіонах і залежить від багатьох клімато-географічних факторів, які впливають на поширення пилку та ступінь його алергенності. Алергенність пилку залежить від його летучості, накопичення і концентрації у повітрі, будови і розміру (20-60 мкм). Для кожної клімато-географічної зони характерні свої пилкові алергени і симптоми пилкової алергії зазвичай виникають при концентрації в повітрі близько 50 ПЗ на 1м³ [138].

Останні дослідження довели, що причиною виникнення полінозу можуть бути пилок рослин та спори грибів. На сьогодні відомо понад 700 видів рослин, які можуть викликати алергію. На території України налічується близько 300 рослин, що можуть спричинити алергію. Найбільш алергогенними рослинами вважаються: береза, вільха, ліщина, граб, кипарис, ясен; бур'яни: амброзія, полин, лобода; злакові трави: жито, тимофіївка, рейграс, костриця, грястиця збірна; лугові трави: мятлик, тонконога. В Україні фіксується три піки загострення полінозу: весняний - з початку квітня до середини травня, обумовлений цвітінням дерев та кульбаби; літній - з кінця травня до кінця червня, обумовлений цвітінням лугових і злакових трав; літньо-осінній ? з кінця червня до жовтня. Цей пік обумовлений цвітінням складноцвітих - полину, лободи і амброзії. Залежно від варіювання метеорологічних показників ці терміни можуть зміщуватись на 7-10 днів [104].

Основним клінічним проявом полінозу є сезонний алергічний риніт, сезонний алергічний кон'юктивіт, пилкова БА. Сезонний алергічний риніт окреслюється чіткою симптоматикою та такими клінічним проявами: ринорея, чхання, свербіж у носі, порушенням носового дихання, свербіж піднебіння, двобічне ураження слизової оболонки носа. Ринорея характеризується масивним виділенням водянистого секрету, який призводить до подразнення крил носа і верхньої губи. Закладенність носа обумовлена алергічним набряком слизової оболонки та його порожнини і призводить до ускладненого носового дихання, зниження нюху та слуху, появи головного болю. Всі симптоми прояву полінозу найбільш виражені вранці. В пік пилкування алергенних рослин у хворих з'являються загальні симптоми прояву полінозу: швидка стомлюваність, дратівливість, втрата апетиту, депресія, втрата ваги. Після закінчення сезону пилкування алергенних рослин симптоми зменшуються і зникають [104].

Сезонний алергічний кон'юнктивіт характеризується чіткою залежністю розвитку симптомів і періодом пилкування рослин. Кон'юнктивіти спостерігаються у 47-92 % хворих на поліноз. Основними проявами цього полінозу є свербіж очей, сльозотеча, “відчуття піску в очах”. Нерідко приєднується бактеріальне запалення, з'являється гнійне виділення.

Крім ринокон'юктивальних симптомів, при полінозі може спостерігатися алергічне ураження бронхо-легеневої системи [166].

У середньому в 40 % випадках полінози трансформуються в БА. При полінозі відмічається чіткий зв'язок сезонного розвитку симптомів задухи з періодом пилкування причинно-значущих трав. До алергодерматозів, обумовлених сенсибілізацією до пилку алергенних рослин, найбільш часто відносять кропив'янку, ангіоневротичний набряк, атопічний дерматит. Шкірні прояви спостерігаються у 4-8 % хворих. У хворих на поліноз можуть розвиватися перехресні алергічні реакції на харчові продукти, напої, які містять загальний антиген з фітоалергенами [92].

Діагностика полінозів базується на аналізі алергологічного анамнезу з урахуванням календаря цвітіння рослин, характерних клінічних симптомах і результатах алергологічних обстежень хворого. Обстеження включає шкірні провокаційні тести з пилковими алергенами, які проводить лікар-алерголог у період ремісії. При необхідності вимірюють вміст у сироватці крові загального імуноглобуліну Е (IgE), рівень якого при полінозах зазвичай підвищений [103, 106, 150].

1.2.2 Залежність розповсюдження АЗ у світі від клімату та метеорологічних факторів

Глобальне підвищення поширеності бронхіальної астми (БА) і АЗ, яке спостерігається з середини ХХ ст. і до сьогодні не отримало наукового пояснення. Оскільки зміни на генетичному рівні людини не могли відбутися за такий короткий термін, учені намагаються виявити найбільш вагомі фактори зовнішнього середовища, що відповідають за розвиток цих захворювань. Вражаючі результати, які були отримані при порівнянні поширеності АЗ на сході та заході Німеччини у генетично однотипної популяції, вказують на те, що фактори навколишнього середовища мають важливе значення в патогенезі алергії. За останні роки в науковій літературі активно обговорюється зв'язок патогенезу АЗ з дієтою, екологією, змінами в способі життя. Встановлений прямий зв'язок поширеності БА і АЗ з географічним розташуванням тієї чи іншої країни, а також вплив клімату на перебіг цих захворювань [311].

...