+++

240

192

432

Колонка, %

24,39

26,67

Рядок, %

55,56

44,44

Загальні, %

14,08

11,27

25,35

++++

24

24

48

Колонка, %

2,44

3,33

Рядок, %

50

50

Загальні, %

1,41

1,41

2,82

Всього

984

720

1704

Всього, %

57,75

42,25

100

Примітка. Достовірність: r_S = 0,05, р <0,001.

Таким чином, за відсутності ПЗ Artemisia - у 74,5 % пацієнтів не було алергічних реакцій. Це доводить зв'язок наявності пилку Artemisia в атмосферному повітрі з проявами полінозу. За відсутності пилку амброзії проявів шкірних реакцій на мікст 4 не було у 76,3 % пацієнтів, а за відсутності пилку злакових трав 59,6 % пацієнтів не мали алергічної реакції на мікст 3, що вказує на агресивну алергогенність цієї рослини.

Сильно та помірно виражені прояви шкірної реакції реєструвалися відповідно в 20,8 % і 12,5 % за наявності в повітрі ПЗ полину випадків проти 12,8 % і 6,4 % за відсутності пилку, тобто у 1,6 і 2,0 рази частіше. Сильно та помірно виражені прояви шкірної реакції реєструвалися відповідно в 33,3 % і 16,7 % випадків за наявності в повітрі ПЗ Ambrosia проти 11,9 % і 6,8 %, за відсутності пилку- у 2,8 і 2,5 рази частіше. За відсутності пилку амброзії у 90 % пацієнтів не було шкірних алергічних реакцій, що вказує на агресивну алергогенність цієї рослини. При відсутності пилку родини Тонконогових у 59,6 % пацієнтів не було шкірних алергічних проявів: це свідчить на користь того, що пилок злакових трав є достатньо алергенним.

5.3 Розрахунок відносних ризиків виникнення алергії на пилок полину, амброзії, злакових трав

Заключним етапом дослідження був розрахунок ризиків поширення алергії залежно від концентрації пилку в атмосферному повітрі м. Вінниці. Для цього був виконаний перехід від рангових змінних прояву алергічних реакцій до бінарних змінних. За “0” приймали відсутність реакції, за “1” наявність проявів (“легко виражений ” та вище). До номерів мікстів додається індекс “В”.

Таким чином, таблиці спряженості набували вигляду чотирипольних таблиць і дозволили розрахувати відносні ризики виникнення алергічної реакції при істотній наявності пилку в атмосферному повітрі.

Для пилку полину результати обробки представлені в табл. 5.8.

З табл. 5.8 видно, що шкірні прояви на пилковий мікст 4 при проведенні алергопроби були відсутні як за відсутності (70 %), так і за його наявності (30 %) При відсутності Artemisia частка пацієнтів з негативною алергопробою була в 3 рази більша, ніж з позитивною 74,47 % і 25,53 % відповідно.

Серед усіх випадків з позитивною алергопробою на мікст 4 57,14 % зареєстровано за відсутності ПЗ амброзії, а 42,86 % - за їх присутності.

Таблиця 5.8

Зв'язок між наявністю ПЗ Artemisia і проявом шкірних алергічних реакцій для бінарних змінних

M4_B	ARTE_B
	0 (відсутність пилку)	1 (наявність пилку)	Сума
0 (відсутність реакції)	840	360	1200
Колонка, %	74,47	62,50
Рядок, %	70	30
Загальні, %	49,30	21,13	70,42
1 (наявність прояву)	288	216	504
Колонка, %	25,53	37,50
Рядок, %	57,14	42,86
Загальні, %	16,90	12,68	29,58
Всього	1128	576	1704
Всього, %	66,20	33,80	100

За допомогою таблиць спряженості були розраховані відносні ризики виникнення прояву полінозу у населення м. Вінниці при істотній наявності пилку полину в атмосферному повітрі м. Вінниці Ці ризики становили: RR = 1,225, 1,14-1,31; ² = 26,22, р<0,001.

Для пилку амброзії результати обробки представлені в табл. 5.9.

Таблиця 5.9

Зв'язок між наявністю ПЗ Ambrosia і проявом шкірних алергічних реакцій для бінарних змінних

M4_B	AMBR_ B
	0 (відсутність пилку)	1 (наявність пилку)	Сума
0 (відсутність реакції)	1080	120	1200
Колонка, %	76,27	41,67
Рядок, %	90	10
Загальні, %	63,38	7,04	70,42
1 (наявність прояву)	336	168	504
Колонка, %	23,73	58,33
Рядок, %	66,67	33,33
Загальні, %	19,72	9,86	29,58
Всього	1416	288	1704
Всього, %	83,1	16,9	100

З табл. 5.9 видно, що серед усіх випадків відсутності шкірної реакції на мікст 4 при алергопробі 90 % зареєстровано за відсутності в повітрі ПЗ амброзії, а 10 % - за їх присутності. Серед усіх випадків з позитивною алергопробою на мікст 4 66,7 % зареєстровано за відсутності ПЗ амброзії, а 33,3 % - за їх присутності.

Відносні ризики виникнення прояву полінозу у населення м. Вінниці при істотній наявності пилку амброзії в атмосферному повітрі дорівнювали: RR = 1,35, 1,28-1,41; ² = 137,59, р<0,001.

Для злакових трав результати представлені в табл. 5.10.

Таблиця 5.10

Зв'язок між наявністю ПЗ Poaceae і проявом шкірних алергічних реакцій для бінарних змінних

M3_B	POAC_ B
	0 (відсутність пилку)	1 (наявність пилку)	Сума
0 (відсутність реакції)	672	456	1128
Колонка, %	68,29	63,33
Рядок, %	59,57	40,43
Загальні, %	39,44	26,76	66,2
1 (наявність прояву)	312	264	576
Колонка, %	31,71	36,67
Рядок, %	54,17	45,83
Загальні, %	18,31	15,49	33,8
Всього	984	720	1704
Всього, %	57,75	42,25	100

З табл. 5.10 видно, що у 59,57 % пацієнтів відсутність алергічних реакцій на мікст 3 спостерігалася при відсутності ПЗ злакових трав в атмосферному повітрі.

Серед усіх випадків з позитивною алергопробою на мікст 3 54,17 % зареєстровано за відсутності ПЗ злаків в атмосфері повітря, а 45,83 % - за їх присутності.

Відносні ризики виникнення прояву полінозу у населення м. Вінниці при істотній наявності пилку злаків в атмосферному повітрі м. Вінниці дорівнювали: RR = 1,09, 1,01-1,19; ² = 4,57, р = 0,033.

Таким чином, було встановлено і статистично доведено, що найбільший ризик виникнення сезонної алергії для жителів м. Вінниці є амброзія (RR = 1,35). Найменший ризик виникнення алергії у хворих на пилкові алергени злакових трав (RR = 1,09).

Висновки до розділу 5

1. Доведено зв?язок між пилкуванням трав'янистих рослин і проявом вираженості шкірної реакцій у населення м. Вінниці: додатна кореляція концентрації пилку злаків з мікстом 3 (r = 0,209); додатна кореляція пилку амброзії з мікстом 4 пилку (r = 0,197) і полину (r = 0,104).

2. За допомогою критерія Стьюдента було проведено оцінку вираженості алергічної реакції на пилкові міксти у пацієнтів м. Вінниці і встановлений зв'язок з концентрацією ПЗ трав'янистих рослин у повітрі міста. При наявності пилку полину алергічна реакція хворих на мікст 4 була більш вираженою, ніж за його відсутності (2,27 ±0,13 проти 1,65 ± 0,09, t = 3,95, р <0,001). При наявності ПЗ амброзії у повітрі міста, що вища за критичну, вираженість алергічної реакції пацієнтів на пилковий мікст 4 достовірно більша, ніж при концентраціях менших від нижчої (3,54±0,2 проти 1,52 ± 0,08, t = 10,47, р <0,001). При наявності пилку злаків у повітрі, що вищий за критичну, вираженість алергічної реакції на пилковий мікст 3 більша (на рівні тенденції), ніж при концентраціях менших за критичну (2,67 ±0,14 проти 2,35 ± 0,11, t = 1,75, р <0,001).

3. За відсутності в атмосферному повітрі ПЗ полину у 74,5 % пацієнтів не було проявів шкірних алергічних реакцій на мікст 4; за відсутності пилку амброзії проявів шкірних реакцій на мікст 4 не було у 76,3 % пацієнтів, а за відсутності пилку злакових трав 59,6 % пацієнтів не мали алергічної реакції на мікст 3. За наявності в повітрі ПЗ полину сильно та помірно виражені прояви шкірної реакції реєструвалися відповідно в 20,8 % і 12,5 % випадків проти 12,8 % і 6,4 % за відсутності пилку, тобто у 1,6 і 2,0 рази частіше. За наявності в повітрі ПЗ амброзії сильно та помірно виражені прояви шкірної реакції реєструвалися відповідно в 33,3 % і 16,7 % випадків проти 11,9 % і 6,8 % за відсутності пилку, тобто у 2,8 і 2,5 рази частіше.

4. Встановлено і статистично доведено, що відносні ризики виникнення прояву полінозу у населення м. Вінниці становили: при наявності пилку полину в атмосферному повітрі RR=1,23, 1,14-1,31 ² = 26,22, p<0,001), пилку амброзії - RR=1,35, 1,28-1,41 (² = 137,59, p<0,001), пилку злакових трав - RR=1,09, 1,01-1,19 (² = 4,57, p<0,05), тобто позаяк усі визначені ризики були менше 1,5, коли вони вважаються причинно-значущими, всі три групи ПЗ були однаково важливими з точки зору провокування виникнення симптомів СА у пацієнтів.

Матеріали розділу опубліковані в таких наукових роботах

- у науковому періодичному виданні іншої держави:

1. Motruk I. Ambrosia pollen counts in Ukraine. Comptes de pollen d'Ambrosia en Ukraine / I. Motruk, V. Rodinkova, A. Prikhodko, A. Maleeva, O. Palamarchuk // Ambroisie, the first international ragweed review - Novembre 2014. - Vol. 29, - P. 26-31.

- в інших наукових виданнях:

2. Родінкова В.В. Комп'ютерне моделювання як інструмент візуалізації пилкових ризиків / Родінкова В.В., Сергета І.В., Мотрук І.І., Мусатова К.В., Міньковська Н.Є. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України. Збірка тез доповідей науково-практичної конференції (X Марзєєвські читання). Випуск 14. - Київ, 9-10 жовтня 2014. - С. 305-307.

3. Rodinkova V.V. Tree pollen daily distribution patterns in Vinnitsa, Ukraine./ Rodinkova V.V., Musatova K. V., Motruk I. I., Kremenska L.V., Palamarchuk O.O., DuBuske L.M. // Allergy. Special Issue: Abstracts from the European Academy of Allergy and Clinical Immunology Congress, 5-10 June 2015, Barcelona, Spain. Volume 70, Issue Supplement s101. - P. 539.

4. Rodinkova V. Unusual timing for Ambrosia pollen maximum observed in Vinnitsa, Ukraine / V. Rodinkova, I. Motruk, L. Slobodianiuk, O. Mazur, O. Palamarchuk, L. DuBuske // Journal of Allergy and Clinical Immunology. - February, 2014. - Vol. 133, No 2S. - P. AB297. Doi: 10.1016/j.jaci.2013.12.091.

РОЗДІЛ 6. Аналіз й узагальнення результатів досліджень

пилок трав'янистий рослина поліноз

Полінози належать до числа найпоширеніших АЗ, які провокуються пилком рослин та супроводжуються гострими алергічними запальними процесами у слизових оболонках дихальних шляхів, очей, носа. Так, за різними літературними джерелами [11, 19, 20], в Європі і в Україні від 5 до 30 % населення є алегро-чутливими до пилку рослин.

Виділяється декілька груп алергенних рослин (дерева, злаки і бур'яни) і кілька періодів або сезонів загострення полінозу: весняний, ранній літній, пізній літній або літньо-осінній. ТР, на відміну від дерев'янистих рослин, характеризуються більш тривалим періодом палінації, що обумовило особливу практичну значущість проведення аеробіологічних досліджень саме у літньо-осінній період, під час палінації ТР. Адже полінози передусім виникають в період пилкування ТР, а саме з травня по вересень. Крім того, в Україні, як і у світі, залишається актуальною проблема алергії до пилку ТР, зокрема бур'янів [95, 80]. Для нашої держави джерелом найбільш важливих причинно-значущих алергенів є рослини родів Амброзія (Ambrosia), Полин (Artemisia) та родини Тонконогових (Poaceae) [113, 114, 121,122, 123, 138].

Як було зазначено раніше, схильними до алергії на амброзію полинолисту можуть бути до 15-20 % населення, що створює велику загрозу здоров'ю та обумовлює непередбачувані значні прямі та непрямі фінансові затрати на вирішення цієї проблеми [138]. Через розповсюдженість у більшості регіонів України амброзія полинолиста стала проблемою державного рівня [8, 16, 87, 134, 169, 178, 179, 180, 309].

Незважаючи на те, що проблеми визначення чинників та профілактики СА загальновідомі, дослідження щодо вивчення як сезонних, так і добових термінів палінації рослин, а також - залежностей між результатами аеропалінологічного моніторингу та клінічними проявами, СА в Україні показали свою важливість з точки зору ефективної профілактики полінозу в умовах глобальної зміни клімату [94]. Адже полінози в сучасних екологічних умовах перебігають більш тяжко, часто трансформуються в генералізовані форми, уражають в основному працездатну частину населення, а тому потребують постійного контролю з боку як терапевтичної, так і профілактичної ланок системи охорони здоров'я

Проте доведено, що навіть в одній місцевості у різні роки терміни палінації рослин та тривалість проявів загострення СА можуть суттєво відрізнятися, залежно від погодних умов [93]. Метеорологічні та кліматичні фактори сильно впливають як на терміни виникнення полінозу й алергенність пилку, так і на його розповсюдження у атмосферному повітрі, тому у дослідженні був детально вивчений зв'язок метеорологічних факторів та розповсюдження найбільш значущих алергенних рослин - амброзії, полину і злакових трав.

У ході дослідження було показано, що ключовим чинником покращення заходів профілактики СА в Україні є проведення аеробіологічного моніторингу на щодвогодинній основі, який дає змогу розширити уяву про джерела алергенного пилку за рахунок контролю джерел його емісії на територіях, прилеглих до пункту моніторингу пилку.

Для визначення основних закономірностей просторового розповсюдження пилку ТР у атмосферному повітрі м. Вінниці у літньо-осінній період 2012-2014 років був проведений аналіз сезонної динаміки трав'янистого паліноспектра та інтенсивності пилкування різних категорій ТР у зазначений період. Було встановлено, що узагальнений СП трав'янистої флори реєструвався в атмосферному повітрі м. Вінниці у період з 1 квітня (гречкові) по 24 вересня (амброзія).

На основі проведеного аналізу якісного та кількісного складу паліноспектра ТР у атмосферному повітрі були виділені категорії пилкопродуцентів, які емітували у повітря найбільшу кількість ПЗ та/або мали практичне значення для провокування симптомів СА. Це, зокрема пилок рослин родин Амарантові (Amaranthaceae), Айстрові (Asteraceae), Конопляні (Cannabaceae), Гречкові (Polygonaceae), Тонконогові (Poaceae) та родів Амброзія (Ambrosia), Кропива (Urtica), Настінниця (Parietaria), Подорожник (Plantago), Полин (Artemisia), Щавель (Rumex).

Для поглибленого аналізу особливостей СП були відібрані роди Амброзія (Ambrosia), Полин (Artemisia) та родина Тонконогові (Poaceae) як рослини, що є джерелом найбільш важливих причинно-значущих алергенів для української популяції у цілому та жителів Вінниччини зокрема [138].

Аналіз СП цих рослин виявив, що періоди активної палінації полину у 2012-2014 роках тривали з другої декади липня по першу декаду вересня; амброзії - з середини серпня по середину вересня; злакових трав - з початку травня до середини липня (таб. 3.1.). Це збігається з результатами досліджень Пухлика Б.М. та ін., [121-123], Стремедловського А.Б. та ін. [157], Приходька О.Б. [115, 118 ], Турос О.І., Ковтуненко І.М. [162,163], Родінкової В.В. [134, 136].

Результати щодвогодинного моніторингу 2012-2014 років показали, що найбільше пилкове навантаження на пацієнтів м. Вінниці спостерігалось о 13 годині, коли у атмосферному повітрі фіксувались пікові або близькі до них концентрації ПЗ рослин родин Конопляних, Амарантових, Гречкових, а також амброзії, полину, подорожника, кропиви. З 15 до 19 години існував ризик виникнення полінозу до ПЗ полину, подорожника, настінниці, рослин родин Тонконогових, Айстрових та Гречкових, включаючи щавель. У проміжку з 7 до 11 години ранку у вінничан можливі алергічні реакції до ПЗ амброзії, полину, рослин родин Айстрових.

Найвищою серед усіх представників ТР була щодвогодинна концентрація пилку кропиви, яка становила 8-13 ПЗ/м³ (рис. 3.4). Усереднена щодвогодинна концентрація пилку полину в усі роки спостереження складала близько 2 ПЗ/м³ (рис. 3.2). Амброзія демонструвала щодвогодинну концентрацію близько 1-2 ПЗ/м³ (рис. 3.1). Усереднена щодвогодинна концентрація злакових трав була вищою за 1 ПЗ/м³ (рис. 3.3), а у решти ТР не перевищувала це значення.

Переважання найвищих концентрацій ПЗ у атмосферному повітрі м. Вінниці у денні години свідчить на користь місцевого походження пилку. Тільки невелика частка ПЗ алергенних рослин мігрує з прилеглих до міста територій. Схожа тенденція до розповсюдження ПЗ алергенних рослин, здебільшого, у радіусі кілометра від місця їх емісії показана у роботі Prank et.al. [284].

Яскравим підтвердженням міграційних процесів, що впливають на переміщення пилку в атмосфері, стала реєстрація підвищення концентрацій ПЗ Ambrosia у атмосфері м. Вінниці у нічні години (рис. 3.1).

Аналіз зворотніх траєкторій руху пилку у атмосферному повітрі, розрахований за допомогою системи SILAM, виявив, що міграційний компонент пилкового дощу Ambrosia формується на південному сході Вінниччини або на прилеглих територіях півночі Одеської області (рис. 3.15, 3.17).

Подальше вивчення зв'язку між розповсюдженням пилку ТР у атмосферному повітрі та метеорологічними факторами виявило, що під впливом зміни погодних чинників значно змінювались і концентрації ПЗ у повітрі.

При аналізі результатів проведеного моніторингу за 2012-2014 роки (табл. 4.9) встановлено кореляційний зв'язок між розповсюдженням пилку трав'янистої флори (полину - ARTE, амброзії - AMBR, злакових трав - POAC) та температурою повітря (r_ARTE = 0,202, r_AMBR = 0,062, r_POAC = 0,074, р < 0,05).

Усі встановлені зв'язки були низького ступеня. Для полину та злаків зв'язок був позитивним, що узгоджується із загальновідомими тенденціями [192, 196, 205, 306], для амброзії - негативним, що може бути пов'язане із поганою переносимістю амброзією теплих та посушливих погодних умов [203, 269].

Виявлено зворотній зв'язок між відносною вологістю повітря та пилкуванням полину і злакових трав (r_ARTE = 0,093, r_POAC = 0,055, р < 0,05). Це узгоджується із фактом зміни фізичних властивостей ПЗ при підвищенні відносної вологості, яка спричиняє й випадіння обтяженого вологою пилку із повітряного аерозолю [284].

Менш значущими метеорологічними факторами є: напрямок вітру (r_AMBR = 0,06), точка роси (r_ARTE = 0,067, r_AMBR = 0,108, р < 0,05) і дефіцит вологості (r_ARTE = 0,064, r_AMBR = 0,1, р < 0,05).

Отже, за допомогою кореляційного аналізу було встановлено, що основними метеорологічними факторами, які впливають на концентрацію та розповсюдження ПЗ, є температура та відносна вологість повітря. Менш значущими метеорологічними факторами є атмосферний тиск, напрямок вітру, дефіцит вологості та точка роси. Це збігається з результатами досліджень Турос О.І. [162,163], Ковтуненко І.М. [56], Мачарадзе Д.Ш. [78].

За результатами регресійного аналізу за період 2012-2014 років було встановлено, що дольовий внесок температури в розповсюдження пилку полину становить 66,35 %. Це втричі більше за внесок атмосферного тиску, у п'ять разів за внесок відносної вологості повітря і у 66 разів за внесок швидкості руху повітря. Це закономірно, оскільки пилкування рослин має пряму залежність від температури повітря, відносної вологості і атмосферного тиску [192, 196, 205, 306], а прилад сконструйований так, що працює як флюгер та має власну швидкість всмоктування часток, що зменшує залежність його роботи від швидкості вітру [138].

Найбільш вагомим фактором, що впливав на поширення пилку злакових трав в 2012-2014 роках, був атмосферний тиск, дольовий внесок якого становив 93,57 % (табл. 4.15).

Щодо впливу метеорологічних факторів на пилкування амброзії, то адекватна математична модель була отримана лише за результатами 2012 р., який відрізнявся від 2013 і 2014 років найвищою середньою та максимальною температурою повітря, найнижчою середньою відносною вологістю, найбільшою середньою та максимальною швидкістю руху повітря в досліджуваний період з 1 травня по 31 жовтня. Встановлено позитивний кореляційний зв'язок між розповсюдженням пилку амброзії та температурою повітря (r_AMBR = 0,132, р < 0,05) і атмосферним тиском (r_AMBR = 0,192, р < 0,05) та зворотній зв'язок з відносною вологістю (r_AMBR = -0,134, р < 0,05). Атмосферний тиск суттєво впливає на поширення ПЗ амброзії, оскільки дольовий внесок цього параметра становить 75,85 %. Відносна вологість (14,93 %) та температура (9,22 %) не мають значного впливу на пилкопродукцію амброзії (табл. 4.14).

Таким чином, основними метеорологічними факторами, які в 2012-2014 рр. впливали на концентрацію пилку полину, є температура, меншою мірою -атмосферний тиск і відносна вологість; на концентрацію пилку злакових трав та амброзії - атмосферний тиск. Окрім того, концентрація пилку злаків зменшувалась із збільшенням швидкості вітру і підвищенням відносної вологості. Спостерігалось підвищення поширення ПЗ з ростом атмосферного тиску, що може бути пов'язане із формуванням сприятливих погодних умов для розповсюдження ПЗ в умовах антициклону, для якого влітку характерна висока температура, низька вологість та високий тиск.

Для визначення критичних значень окремих метеорологічних параметрів, при відхиленні від яких очікується збільшення концентрацій ПЗ полину, амброзії та злакових трав в атмосферному повітрі, із загального масиву даних було сформовано дві вибірки: в одну віднесли варіанти з концентрацією ПЗ, що нижча за середню для СП, в іншу - з концентрацією пилкових ПЗ, що вища за середню. За критичну величину метеофактора приймали середнє значення між середніми арифметичними в порівнюваних вибірках за наявності статистично достовірних розходжень між ними.

Встановлено, що зростання концентрації ПЗ полину у атмосферному повітрі очікується при перевищенні критичних значень таких метеорологічних факторів: температури повітря (T_POV = 17,74 °С), точки роси (T_ROS = 10,62 °С), дефіциту вологості (DEF_VOL = 13,49 мбар), атмосферного тиску (P = 980,75 гПа), та при зниженні нижче за критичні значення відносної вологості (VID_VOL = 66,955 %), напрямку вітру (N_VITR = 168,03°) і швидкості вітру (V_VITR = 3,315 м/с) (табл. 4.16).

Щодо пилку амброзії, то зростання концентрації ПЗ в повітрі очікується при перевищенні таких граничних величин метеофакторів: N_VIT R = 174,785°, V_VITR = 3,385 м/с, P = 980,915 гПа, та при зниженні нижче за граничні значення T_ROS = 9,95 °С, VID_VOL= 67,14 %, DEF_VOL = 12,9 мбар (табл. 4.17).

Зростання концентрації пилку злакових трав передбачається, якщо N_VITR > 173,1°, T_POV > 17,425 °С, T_ROS > 10,56 °С, DEF_VOL > 13,64 мбар, VID_VOL < 67,525 % і P < 980,235 гПа (табл. 4.18).

Таким чином, можна вважати, що для пилку ТР критичними значеннями метеофакторів, при яких відбувається очікування істотного збільшення концентрації ПЗ у межах СП, є температура понад 18 °С, тиск понад 980 гПа, відносна вологість менше 67 %.

На підставі отриманих результатів було сформовано інтегральну характеристику метеофакторів, якій було присвоєно назву “фактор погоди” (F):

F = (P Ч T) / V,

Де: P, T, V - реальні значення тиску (гПа), температури (°С) і відносної вологості (%) повітря.

За критичну величину метеофактора та фактора F приймали середнє значення між середніми арифметичними в порівнюваних вибірках за наявності статистично достовірних розходжень між ними.

Отримані уточнені критичні значення трьох найбільш значущих для розповсюдження пилку метеорологічних факторів - середньодобової температури повітря, відносної вологості та атмосферного тиску. Так, збільшення концентрації пилку полину передбачається, якщо T_POV > 18,275 °С, VID_VOL < 66,42 %; пилку амброзії - якщо T_POV > 17,342 °С, VID_VOL < 67,122 % і P > 980,753 гПа, пилку злакових трав - якщо T_POV > 17,859 °С, VID_VOL < 66,738 % і P < 980,192 гПа.

Критичні значення фактора погоди F для поширення в атмосферному повітрі ПЗ полину, амброзії та злакових трав склали: F_ARTE = 330, F _AMBR = 310 і F_POAC = 320 відповідно (табл. 4.23-4.24). Якщо значення фактора погоди під час СП більше від цієї критичної величини, то очікується підвищення концентрації в атмосферному повітрі пилку та збільшується ризик виникнення алергічної реакції до нього.

Встановлено, що ризик збільшення концентрації пилку полину при перевищенні критичного значення фактора погоди (F) 330 дорівнює: RR = 1,85, 1,10-2,74; p<0,05; пилку амброзії при перевищенні критичного значення фактора погоди (F) 310 дорівнює: RR = 1,22, 1,09-1,34; p<0,05; пилку злаків при перевищенні критичного значення фактора погоди (F) 320 дорівнює: RR = 1,60, 1,50-1,70; p<0,05 (табл. 4.22-4.24).

За допомогою дискримінантного аналізу були розраховані класифікаційні функції, що дозволяють обчислювати ймовірність появи або відсутності в атмосферному повітрі пилку полину, амброзії та злакових трав при змінах окремих метеорологічних параметрів (для стандартизованих значень T_POV, VID_VOL і P), або при змінах фактора погоди F.

Для всього періоду спостереження загальна надійність прогнозу становить: для пилку полину - 89,36 %, для пилку амброзії - 92,05 %, для пилку злакових трав - 86,52 %.

При ретроспективному вивченні змін сезону СП ТР було встановлено, що, починаючи з 2010 року, підвищення температури атмосферного повітря зсунуло пік пилкування Ambrosia на два тижні раніше терміну, що обумовлений довжиною світлового дня і який є природнім для амброзії [138].

Пікові концентрації ПЗ Ambrosia, що базуються на фотоперіодизмі, реєструвались у атмосферному повітрі у третю декаду серпня і були чітко прогнозованими до 2010 року. Новий режим пилкування може бути описаний як сезон “трьох максимумів”, який включає підвищення концентрації ПЗ амброзії в першій половині серпня, в останніх декадах серпня та у вересні.

Зміна сезонності амброзії у довготерміновій перспективі підтверджується роботами науковців В.Я. Мар'юшкіної, І.М. Подберезко, які порівняли дати проходження фенофаз у амброзії полинолистої у 2006-2008 рр. з даними, одержаними вченим С. А. Коттом у 1953 р. Було показано, що у лісостепу фази сходів, початку бутонізації та плодоношення наставали раніше, ніж 53-55 років тому. Такі зміни у настанні фенофаз є яскравим підтвердженням, з одного боку, глобального потепління й пом'якшення клімату, з іншого - активних процесів адаптації цього виду рослини [169].

Зміна термінів настання активної палінації ТР обумовлює і зміну сезонної періодизації симптомів пацієнтів. Доведений зв'язок між пилкуванням ТР і результатами шкірних проб у пацієнтів алергологічного кабінету. Зокрема, виявлено додатну кореляцію (r = 0,209) концентрації пилку злаків з реакцією на мікст 3 (пилок стоколосу, пирію, жита, тимофіївки); додатну кореляцію концентрацій пилку амброзії (r = 0,197) і полину (r = 0,104) з реакцією на мікст 4 (пилок амброзії, лободи, полину, соняшника).

За відсутності в атмосферному повітрі ПЗ полину у 74,5 % пацієнтів не було проявів шкірних алергічних реакцій на мікст 4; за відсутності пилку амброзії проявів шкірних реакцій на мікст 4 не було у 76,3 % пацієнтів, а за відсутності пилку злакових трав 59,6 % пацієнтів не мали алергічної реакції на мікст 3. За наявності в повітрі ПЗ полину сильно та помірно виражені прояви шкірної реакції реєструвалися відповідно в 20,8 % і 12,5 % випадків проти 12,8 % і 6,4 % за відсутності пилку, тобто у 1,6 і 2,0 рази частіше. За наявності в повітрі ПЗ амброзії сильно та помірно виражені прояви шкірної реакції реєструвалися відповідно в 33,3 % і 16,7 % випадків проти 11,9 % і 6,8 % за відсутності пилку, тобто у 2,8 і 2,5 рази частіше (таб. 5.6).

Як бачимо, максимум клінічних проявів полінозу серед місцевих жителів м. Вінниці так само, як і динаміка цих проявів, збігалися з динамікою і піком цвітіння трав'янистих рослин, що підтверджувало припущення про те, що етіологічним агентом, що викликає поліноз в літньо-осінній період серед місцевого населення, є пилок злакових трав, амброзії і полину. Це підтверджується даними алергологічного кабінету Вінницької МКЛ №1, коли найбільша кількість пацієнтів із загостренням полінозу реєструвалася у літньо-осінній період [157].

Відносні ризики виникнення прояву полінозу у населення м. Вінниці становили: при наявності пилку полину в атмосферному повітрі RR=1,23, 1,14-1,31 (ч² = 26,22, p<0,001), пилку амброзії - RR=1,35, 1,28-1,41 (ч² = 137,59, p<0,001), пилку злакових трав - RR=1,09, 1,01-1,19 (ч² = 4,57, p<0,05) (таб. 5.8-5.10). Тобто позаяк усі визначені ризики були менше 1,5, коли вони вважаються причинно-значущими, всі три групи ПЗ були однаково важливими з точки зору провокування виникнення симптомів СА у пацієнтів.

Таким чином, у представленій роботі були вирішені актуальні наукові завдання щодо контролю розповсюдження алергенного пилку рослин в атмосфері

м. Вінниці у щодвогодинному режимі, впливу метеорологічних факторів на розповсюдження та траєкторію руху пилку ТР і встановлення закономірності виникнення АЗ залежно від концентрації ПЗ, що покращить попередження полінозів серед населення і зробить можливим прогнозування загострень алергічних реакцій.

Зокрема, отримані дані важливі для правильного прогнозування ризику виникнення алергії і контролю сезону пилкування ТР, які є джерелом виникнення симптомів полінозу у населення.

Рекомендації щодо покращення здоров?я населення за допомогою використання отриманих результатів

1. Профілактика полінозів до пилку ТР повинна здійснюватись з початку квітня до кінця вересня, коли в атмосфері у різні періоди реєструються найвищі концентрації алергенних ПЗ одинадцяти трав'янистих пилкопродуцентів.

2. Профілактику полінозів до найбільш алергенних з них - злакових трав, пилку полину та амброзії - потрібно проводити з початку травня до середини липня, з другої декади липня по першу декаду вересня, з середини серпня по середину вересня відповідно.

3. Найбільш важливим запобіганням контакту з алергенами пилку ТР є близько першої години дня, коли у атмосферному повітрі реєструються пікові або близькі до них концентрації алергенних ПЗ більшості ТР. З 15 до 19 години ризик розвиток алергенних реакцій зберігається.

4. При визначенні підвищених ризиків виникнення алергічних реакцій до пилку ТР потрібно зважати на те, що під час активного палінаційного періоду концентрації пилку ТР збільшуються при перевищенні температури понад 18 °С, атмосферного тиску більш ніж 980 Па і при зменшенні відносної вологості нижче від рівня 67 %.

5. Для ефективної профілактики полінозів потрібно проводити ерадикаційні заходи на всій території ураження рослинами-пилкопродуцентами через високий ризик міграції алергенних ПЗ та провокування симптомів полінозу у час, що відрізняється від термінів природної емісії пилку або через вплив ПЗ на жителів територій, де рослини-пилкопродуценти не реєструються.

6. Ключовим чинником покращення заходів профілактики СА в Україні є проведення аеробіологічного моніторингу на щодвогодинній основі, який дає змогу розширити уяву про джерела алергенного пилку за рахунок контролю джерел його емісії на територіях, прилеглих до пункту моніторингу пилку.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведених комплексних еколого-гігієнічних досліджень вирішено актуальне наукове завдання щодо оцінки розповсюдження, джерел емісії, сезонної та добової динаміки концентрацій алергенного пилку трав'янистих рослин у атмосферному повітрі м. Вінниці у 2012-2014 роках; встановлений зв'язок концентрацій пилку та метеорологічних факторів, створений інтегральний “фактор погоди”, виявлено зв'язок між результатами шкірних проб на пилкові міксти у пацієнтів та концентрацією пилку трав'янистої флори в повітрі, що покращить систему профілактики полінозів серед населення.

1. Проаналізовано метеорологічну та кліматичну ситуації, які можуть істотно впливати як на терміни виникнення полінозу й алергенність пилку, так і на його розповсюдження в атмосферному повітрі, що зумовлює необхідність детального вивчення зв'язку між метеорологічними факторами та концентрацією пилку, як мінімум, найбільш значущих алергенних рослин родів Амброзія, Полин та родини Тонконогові.

2. Встановлено, що пилок трав'янистої флори найчастіше реєструвався у атмосферному повітрі м. Вінниці у період з 1 квітня (Гречкові) по 24 вересня (Амброзія). Періоди активної палінації основних продуцентів аероалергенів у 2012-2014 роках тривали: рослин роду Полин - з другої декади липня по першу декаду вересня; роду Амброзія - з середини серпня по середину вересня; родини Тонконогові - з початку травня до середини липня.

3. Показано, що з травня 2012 по жовтень 2014 рр. найбільше пилкове навантаження на пацієнтів м. Вінниці спостерігалося о 13 годині, коли у атмосферному повітрі реєстрували пікові або близькі до них концентрації пилкових зерен рослин родин Конопляні, Амарантові, Гречкові, а також родів Амброзія, Полин, Подорожник, Кропива. З 15 до 19 години існував ризик виникнення полінозу до пилку рослин родів Полин, Подорожник, Настінниця, родин Тонконогові, Айстрові та Гречкові. У проміжку з 7 до 11 години ранку у вінничан могли виникати алергічні реакції на пилкові зерна рослин родів Амброзія, Полин, родини Айстрових.

4. Рослинний пилок, який був виявлений у повітрі м. Вінниці, здебільшого, має місцеве походження або мігрує з прилеглих до міста територій. Міграційний компонент пилкового дощу Ambrosia формувався на південному сході Вінниччини або на північних територіях Одеської області.

5. Встановлено, що концентрація пилку трав'янистих рослин в атмосферному повітрі суттєво збільшується при перевищенні середньодобової температури понад 18 °С, атмосферного тиску більш ніж 980 гПа і при зменшенні відносної вологості нижче від рівня 67 %. На основі отриманих даних, нормованих по відношенню до їхніх середніх значень, створена інтегральна характеристика “фактор погоди” (F).

6. Критичним значенням F, при перевищенні якого зростають концентрація пилкових зерен в атмосферному повітрі та ризик алергії до пилку, є: для Artemisia F_ARTE = 330; Ambrosia - F _AMBR = 310; Poaceae - F_POAC = 320. При перевищенні критичного значення фактора погоди ризик збільшення концентрацій пилку Artemisia дорівнює RR = 1,85, 1,10-2,74; p<0,05; пилку Ambrosia - RR = 1,22, 1,09-1,34; p<0,05; пилку Poaceae - RR = 1,60, 1,50-1,70; p<0,05, і ці показники є істотними для рослин роду Полин та родини Тонконогові.

7. Доведено зв'язок між пилкуванням трав'янистих рослин і результатами шкірних проб у населення м. Вінниці; виявлено додатну кореляцію (r = 0,209) концентрації пилку Poaceae з реакцією на мікст 3 (пилок стоколосу, пирію, жита, тимофіївки); додатну кореляцію концентрацій пилку Ambrosia (r = 0,197) і Artemisia (r = 0,104) з реакцією на мікст 4 (пилок амброзії, лободи, полину, соняшника). За відсутності в атмосферному повітрі ПЗ рослин родів Амброзія та Полин у 76,3 % і 74,5 % пацієнтів відповідно не було проявів шкірних алергічних реакцій на мікст 4; за відсутності пилку рослин родини Тонконогові 59,6 % пацієнтів не мали алергічної реакції на мікст 3.

8. Науково обґрунтовано рекомендації щодо проведення профілактики полінозів, викликаних пилком трав'янистих рослин, а саме: проведення аеробіолоічного моніторингу на щодвогодинній основі, який дає змогу виявити та забезпечити контроль (за рахунок ерадикаційних заходів) джерел емісії пилку на територіях, прилеглих до пункту моніторингу; запобігання контакту з алергенами пилку ТР близько 13 години та з 15 до 19 години, коли у атмосферному повітрі реєструються пікові або близькі до них концентрації алергенних пилкових зерен більшості трав'янистих рослин, особливо - при перевищенні температури повітря понад 18 °С, атмосферного тиску - більш ніж 980 гПа і при зменшенні відносної вологості нижче рівня 67 %.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алергологія - конспект лікаря /д.мед.н., профессор, зав. каф. внутр. медицини №3 Г.П. Победенная, Луганський державний медичний університет, лютий 2011. - С. 40-41.

2. Алешина Р.М. Пыльцевая аллергия: клинико-аллергологическая диагностика и специфическая иммунотерапия [текст]. / Р.М. Алешина // Клініч. імунологія. Алергологія. Інсектологія. - 2006. - № 2. - С. 4-9.

3. Андреев Г. И. Моделирование процесса рассеивания пыльцы амброзии в условиях городской застройки / Г.И. Андреев, Н.Н. Беляев, Д.М. Оноприенко // Екологічний вісник. - 2009. - № 5. - С. 15-16.

4. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов. - К. - 2006. - 558 с.

5. Асоціація алергологів України. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.aalu.org.ua (дата звернення: 5.09.15). - Назва з титул. екрана.

6. Балаболкин И.И. Поллинозы у детей. - М.: КРОН-ПРЕСС, / Балаболкин И.И. // Поллинозы у детей. - М.: КРОН-ПРЕСС. - 1996. - 272 с.

7. Бандрівська А.З. Аналіз застосування специфічної імунотерапії в лікуванні бронхіальної астми у дорослих : тез. доп. / А.З. Бандрівська, О.М. Радченко, О. М. Беш // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2010. - № 2 : Спецвип. - С. 102-103.

8. Безрученко Н.З. Об амброзии полыннолистной (Ambrosia artemisiifolia L.). / Безрученко Н.З., Чукорин Н.Н. // Ботан. ж-л. - 1956. - Т. 41, № 5. - С. 712-713.

9. Белая книга по аллергии Всемирной организации по аллергии (World Allergy Organization), 2011-2012 // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2012. - № 3. - С. 33-40.

10. Бессікало Т.Г. Стан довкілля у Запорізькому регіоні та його клінічне значення у формуванні та перебігу алергічних захворювань у дітей / Т.Г. Бессікало, C.М. Недєльська, О.І. Токар [та ін.]. // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - Т. 1, № 2. - С. 75-77.

11. Беш Л.В. Актуальні аспекти вивчення сезонної алергії у дітей Львівщини. / Беш Л.В., Н.М. Воробець, С.З. Новікевич, К.В. Волощук, Н.О. Калинович. //Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2013. - №3. (13).

12. Беш Л. В. Особливості сезонної алергії у дітей західного регіону України з погляду аеробіолога і клініциста / Л.В. Беш, Н.М. Воробець, С.З. Новікевич [та ін.]. // Проблеми клінічної педіатрії. - 2011. - № 3 (13). - С. 42-46.

13. Бокша В.Г. Медицинская климатология и климатотерапия / В.Г. Бокша, Б.В. Богуцкий. - К.: “Здоровье”. - 1980. - 264 с.

14. Бортняк М.М. Нотатки про адвентивну флору Київської області // Ботан. ж-л. - 1976. - Т. 33, № 6. - C. 619-622.

15. Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. - К.: Либідь. - 2001. - 312 с

16. Величко А.Є. Вплив амброзії полинолистої на ефективність і результативність сільськогосподарського виробництва / А.Є. Величко,

О.Д. Герасимчук, Р. М. Кухарчук // Вісник аграрної науки. - 2009. - №. 4 - С. 94-98.

17. Вільна енциклопедія. [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення: 5.09.16). - Назва с титул. екрану.

18. Вознесенский Н.А. Основные группы аллергенов [Электронный ресурс] / Н. А. Вознесенский // Lung Alliance = Легочной альянс : веб-сайт независим. обществ. орг., создан. служить интересам пациентов, страдающих бронхолёгоч. заболеваниями. - [2005-2011]. - Режим доступа: http://www.lung-all.ru/groups-of-allergens (дата обращения: 10.09.13). - Название с титул. экрана.

19. Воробець Н.М. Напрямки та перспективи аеропалінологічного моніторингу в Україні / Н.М. Воробець, Н.О. Калинович // Український медичний часопис. - 2012. - № 4 (90). - С. 26-29.

20. Воробець Н.М. Монiторинг пилку алергенних рослин у Львовi - актуальне завдання сьогодення / Н.М. Воробець, Г.О. Потьомкiна, Н.О. Калинович // Iмунологiя та алергологiя. - 2008. - Т. 3, № 1. - С. 115.

21. Всемирная организация по аллергии: Руководство по профилактике аллергии и аллергической астмы. Под ред. S.G.O. Johansson и T. Haahtela. Аллергол. и иммунол. - 2005. - Т. 6, № 1 - С. 81-91.

22. Гогунська І. В. Результати ретроспективного дослідження ефективності алерген-специфічної імунотерапії при алергійних захворюваннях органів дихання / І.В. Гогунська, Є.М. Дитятківська, Б.М. Пухлик, Т.Ю. Холоденко // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2012. - № 2: Спецвип. - С. 48-51.

23. Гремяков В.О. Особенности иммуномодуляции при проведении специфической иммунотерапии пыльцевыми аллергенами у больных поллинозом, риноконъюнктивальным синдромом и атопическим дерматитом / В.О. Гремяков, Л.В. Кузнецова, Л.С. Осипова [и др.]. // Імунологія та алергологія. Наука і практика. - 2010. - № 1. - С. 58-62.

24. Гришило П.В. Алерген-специфічна імунотерапія: стандартні підходи та сучасні погляди. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2011. - № 6/7. - С. 25-28.

25. Губанкова С.Г. Изучение пыльцы в воздухе Москвы. // Палинология в медицине. Труды III Международной палинологической конференции. - Москва: Наука. - 1973. - С. 26.

26. Гущин И.С. Молекулярные основы механизма аллергии / И.С. Гущин, А.И. Зебрев / В кн.: Развивающиеся направления аллергологии [Под ред. А.Г. Чучалина и И.С. Гущина]. Итоги науки и техники. Иммунология. - М., 1987. - Т. 16. - С. 5-48

27. Денисик Г.І. Лісові антропогенні ландшафти Поділля / Г.І. Денисик, В.С. Канський. - Вінниця : Едельвейс і К, 2011. - 168 с.

28. Денисико Г.І. Географія Вінницької області. / За редакцією Денисика Г.І., Жовнір Л.Ф. / - Вінниця. - Гіпаніс. - 2004 - 302 с.

29. Дефіцит вологості. [Електронний ресурс] Режим доступу: / https uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення: 5.09.16). - Назва з титул. екрана.

30. Дзюба О.Ф. Морфологические особенности пыльцевых зерен Tilia cordata Mill в условиях современного мегалополиса / О.Ф. Дзюба, В.Ф. Тарасевич // I Междунар. семинар “Пыльцы как индикатор состояния окружающей среды и палеоэкологические реконструкции”. - СПб. : ВНИГРИ. - 2001. - С. 79-85.

31. Дитятківська Є.М. Динаміка рівнів цитокінів у хворих на поліноз під впливом різної кількості курсів АСІТ / Є.М. Дитятківська // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2011. - № 5. - С. 58-61.

32. Дитятківська Є.М. Порівняльний клініко-економічний аналіз симптоматичної терапії і АСІТ у хворих на поліноз / Є. М. Дитятківська // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2012. - № 2: Спецвип. - С. 63-65.

33. Дитятківська Є.М. Обгрунтування підходів до алерген-специфічної імунотерапії у хворих на поліноз - предиктора бронхіальної астми / Є.М. Дитятковська // Астма та алергія. - 2011. - № 4. - С. 39-42.

34. Дранник Г.Н. Европейская декларация по иммунотерапии / Г.Н. Дранник, И.П. Кайдашев, Б.М. Пухлик, В.В. Чопьяк // Клініч. імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2011. - № 6/7. - С. 5-13.

35. Дука К.Д. Сучасний стан спектра сенсибілізації в дітей, хворих на поліноз / К.Д. Дука, В.О. Дитятковський, Н.В. Науменко//Здоровье ребенка. - 2008. - №6 (15). - С. 45-48.

36. Екологічний проект: “Там, де амброзія, не місце байдужості”. Класна оцінка. Освітній портал. http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/ekologichnii-proekt-tam-de-ambroziya-ne-mistse-html

37. Еколого-географічна характеристика Вінницької області. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/20-human-geography-ukraine-world/267-ref22041101. (дата звернення: 15.06.16). - Назва з титул. екрана.

38. Елькина Н.А. Состав и динамика пыльцевого спектра воздушной среды г. Петрозаводска: автореф. дисс. на соискание степени канд. мед. наук: спец. 03.00.16 “Экология” / Н.А. Елькина. - Петрозаводск. - 2008. - 212 с.

39. Еркина Н.В. Здоровье населения в контексте экологического мониторинга воздушной среды урбосистемы / Н.В. Еркина // Ученые записки Таврич. нац. ун-та им. В.И. Вернадского. Серия “Биология, химия”. - 2012. - Т. 25 (64), № 1. - С. 75-83.

40. Зайков С.В. Аллергические заболевания и вторичная иммунная недостаточность / С.В. Зайков // Здоров'я України. - 2012. - № 1. - С. 58-60.

41. Зайков С.В. Аллергические заболевания у медицинских работников / С.В. Зайков // Здоров'я України. - 2013. - № 1 (21). - С. 50-51.

42. Зайков С.В. Аллергический ринит: диагностика и лечение / С.В. Зайков // Острые и неотложные состояния в практике врача. - 2010. - № 2. - С. 24-31.

43. Зайков С.В. Методы диагностики аллергических заболеваний / С.В. Зайков // Здоров'я України. - 2010. - № 2. - С. 50-53.

44. Зайков С.В. Современные представления о лечении поллиноза / С.В. Зайков // Клiнiчна iмунологiя. Алергологiя. Iнфектологiя. - 2008. - № 3 (14). - С. 49-54.

45. Злоякісні епітеліальні пухлини. / МеdTerms.com.ua [Електронний ресурс] Режим доступу: / http://medterms.com.ua/blog/shkirno-alergichni-probi/2014-06-14-2751 (дата звернення: 15.06.16). - Назва з титул. екрана.

46. Знаменская Л.К. Спектр причинно-значимых аллергенов, вызывающих поллиноз у жителей Симферополя / Л.К. Знаменская // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 4 (64). - С. 60-64.

47. Ильина Н.И. Современная фармакотерапия поллинозов: безопасность и эффективность / Н.И. Ильина, О.М. Курбачева // Consilium Medicum. - 2003 - Т. 5, № 4. - С. 26-31.

48. Калинович Н. Біоіндикаційна властивість пилку Acer platanoides L. i Acer pseudoplatanus L. / Наталія Калинович // Праці наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка : Екологічний збірник. - 2001. - Т. 7. - С. 249-252.

49. Клименко В.А. Регіональні особливості пилкової сенсибілізації (за даними Обласного дитячого алергоцентру, м. Харків) / В.А. Клименко, А.В. Серветник, Л.М. Адарюкова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2012. - № 2: Спецвип. - С. 66-67.

50. Климат и водные ресурсы Винницкой области. [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://vinfishing.vn.ua/klimat-i-vodnie-resursi-vinnickoj-oblasti.html. (дата обращения: 15.06.16). - Название с титул. экрана.

51. Климат: Винница [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://ru.climate-data.org/location/2984/ (дата обращения: 11.03.16). - Название с титул. экрана.

52. Климатические данные городов по всему миру climate-Data.org. [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://ru.climate-data.org/location /2984/. (дата обращения: 18.03.16). - Название с титул. экрана.

53. Кліматичні показники та їх розподіл по територіїї України [Електронний ресурс] / Географічний портал - Режим доступу: //geografica.net.ua/publ/galuzi-geografiji/fizichna-geografija-ukrajini/klimatichni-pokazniki-ta-jikh-rozpodil-po-teritorijiji-ukrajini/39-1-0-528 (дата звернення: 10.09.16). - Назва з титул. екрана. (дата звернення: 13.05.16).

54. Клименко В.А. Характеристика пилкової сенсибілізації у дітей Харківського регіону / В.А. Клименко, А.В. Серветник, Л.М. Адарюкова // Астма та алергія. - 2012. - № 2. - С. 14-16.

55. Клименко В.А. Регіональні особливості пилкової сенсибілізації (за даними Обласного дитячого алергоцентру, м. Харків) / В.А. Клименко, А.В. Серветник, Л.М. Адарюкова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2012. - № 2: Спецвип. - С. 66-67.

56. Ковтуненко І.М. Кінетика забруднення атмосферного повітря пилковими алергенами в одному з районів м. Києва відносно складової метеоресурсу / І.М. Ковтуненко, І.Ю. Головченко // Збірка тез доп. наук.-практ. конф. “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (VII Марзєєвські читання), (Київ, 15-16 верес. 2011 р.). - К.- 2011. - С. 65-66.

57. Ковтуненко І.М. Наукове обґрунтування критеріїв безпеки для здоров'я населення впливу пилкових алергенів атмосферного повітря : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 14.02.01 “Гігієна та професійна патологія” / І. М. Ковтуненко; Ін-т гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва. - К. - 2013. - 19 с.

58. Ковтуненко І.М. Палінологічний календар для п'яти домінуючих таксонів рослин м. Києва протягом періоду дворічних спостережень (2007-2008 рр.) / І.М. Ковтуненко, Я.П. Маркевич, О.І. Турос // Гігієна населених місць. - 2009. - № 53. - С. 60-66.

59. Козій І. Аналіз забруднення приземного шару атмосфери пилом рослинного походження. / Козій І., Віниченко С. // Екологічна безпека. - 2013. - № 2 / (16).

60. Корицька І.В. Алерген-специфічна імунотерапія: сучасні рекомендації та практичні аспекти / І.В. Корицька, Д.О. Корицька // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2012. - № 9. - С. 9-12.

61. Корицька І.В. Алергія та алерген-специфічна імунотерапія / І.В. Корицька // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2013. - № 4. - С. 73-74.

62. Костильов О.В. Рудеральна рослинність України // Укр. ботан. журн. - 1990. - Т.47, №1. - С. 70-74.

63. Котов М.І. Адвентивна рослинність на Україні // Вісн. природоз. - 2013. - № 5/6. - C. 267-274.

64. Кузнєцова О.Д. Програма контролю за перебігом сезонної алергії та її ефективність / О.Д. Кузнєцова, С.М. Недєльська, І.В. Солодова [та ін.] // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - Т. 13. - № 2. - С. 87-90.

65. Лалаянц И.В. Энергия агрессии / И.В. Лалаянц // Семья и школа. - 1995. - № 6. - С. 3-9.

66. Ларіонов Д.К. Амброзія полинолиста і боротьба з нею. - К.: Держсільгоспвидав - 1952. - 34 с.

67. Левитов Н.Д. Психологическое состояние агрессии / Н.Д. Левитов // Вопросы психологии. - 1972. - № 6. - С. 35-61.

68. Лейбин В.М. Словарь-справочник по психоанализу / В.М. Лейбин. - М.: АСТ - 2010. - 1219 с.

69. Лукаш О.В. Синантропізація рослинного покриву лучних екосистем заплави Дніпра у прикордонній смузі з Білоруссю / О.В. Лукаш // Екологічний вісник. - 2012. - № 2 (71). - С. 17-18.

70. Лусс Л.В. Новые индустриальные технологии и астма. / Лусс Л.В., Богова А.В., Ильина Н.И. // Астма. - 2001. - Т. 2. - С. 44-46.

71. Мазур О. І. Закономірності розповсюдження спор грибів Alternaria і Cladosporium в повітрі міста Вінниця, Україна / О.І. Мазур, В.В. Родінкова, О.С. Білоус, Л.В. Слободянюк, І.І. Мотрук // Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. - м. Вінниця. - 2013. - С. 57.

72. Мазур О.І. Моніторинг концентрації спор грибів Epicoccum в повітрі м. Вінниці /. Мазур О.І., Родінкова В.В., Білоус О.С., Слободянюк Л.В., Мотрук І.І. // Фундаментальні та прикладні дослідження в біології. Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених. - Донецьк. - 2014. - С. 163-164.

...