Еколого-гігієнічна оцінка пилкування трав’янистих рослин на основі погодинних спостережень у літньо-осінній період

305. Romano F., Castellano F. Monitoring of airborne pollen and pollen calendar of Cosenza, Southern Italy. Aerobiologia. - 1992. - Vol. 8. - P. 393-399.

306. Rosas I., McCartney H., Payne R. [et. al.] Analysis of the relationships between environmental factors (aeroallergens, air pollution and weather) and asthma emergency admissions to a hospital in Mexico City. Allergy. - 1998. - Vol. 53. - P. 394-401.

307. Rotorod® Sampler [Electronic Resourse] / Center for Pollen Studies of College of Saint Benedict, Saint John's University, 2009. - Retrieved from URL: http://www1.csbsju.edu/pollen/methodsprocedures/rotorod-sampler.htm

308. Santic Z., Santic Z., Santic K. [et. al.] The relationships between the asthma and weather. Med. Arh. - 2002. - Vol. 56. - P. 155-157.

309. Savitsky V. Aerobiology in Ukraine and Kyrgisten: the first // International aerobiology newsletter. - 1997. - Vol. 47. - P. 26-29

310. Schafer T., Ring J. Epidemiology of allergic diseases. Allergy. Suppl. - 1997. Vol. 52. - P. 15.

311. Schultze-Werninghaus G. Should asthma management include sojourns at high altitude? Chem. Immunol. Allergy. - 2006. - Vol. 91. - P. 16-29.

312. Semi-automated segmentation of pollen grains in microscopic images: a tool for three imaging modes / S. Johnsruda, H. Yangb, A. Nayakc, S. W. Punyasenaa // Grana. - 2013. - Vol. 52, issue 3. - P. 181-191.

313. Sensitization profiles in polisensitized patients from a restricted geografical area: further lessons from multiplexed component resolved diagnosis / R.E. Rossi, G. Melioli, G. Monasterolo [et al.] // Eur. Ann. Allergy Clin. Immunol. - 2011. - № 43 (6). - P. 171-175.

314. Seppanen O., Fisk W. Summary of human responses to ventilation. Indoor Air. - 2004. - Vol. 14. - Suppl. 7. - P. 102-118.

315. Skorge T., Eagan T., Eide G. [et. al.] Indoor exposures and respiratory symptoms in a Norvegian community sample. Thorax. - 2005. - Vol. 60. - P. 937-942.

316. Slobodianiuk L.V. Ambrosia airborne pollen migration seen in Vinnitsa, Ukraine during 2012 / Slobodianiuk L.V., Rodinkova V.V., Palamarchuk O.О, Mazur O.I., Motruk I.I., DuBuske L.М. // Allergy. Special Issue: Abstracts from the European Academy of Allergy and Clinical Immunology and World Allergy Organization World Allergy and Asthma Congress, 22-26 June 2013, Milan, Italy. Volume 68, Issue Supplement s97 September 2013. - P. 103.

317. Slobodianuk L. Corylus pollen season onset, peak and diurnal distribution in the Vinnitsa air, Ukraine / L. Slobodianuk, V. Rodinkova, I. Motruk, O. Mazur, L. Kremenska, L. DuBuske // Allergy. - 2013. - Volume 68. - P. 263.

318. Smith M. Geographic and temporal variations in pollen exposure across Europe / M. Smith, S. Jдger, U. Berger [et al.] // Allergy. - 2014. - Vol. 69, № 7. - P. 913-923.

319. Spieksma F. Regional European pollen calendars. In: G.D'Amato, F.Th.M. Spieksma and S. Bonini (Eds.) Allergenic Pollen and Pollinosis in Europe. Oxford, Blackwell. - 1991 - P. 49-65.

320. Stach A. Pyіek wybranych taksonуw roњlin w powietrzu Poznania, 2001-2005. Pyіek roњlin w aeroplanktonie rуїnych regionуw Polski. Lublin. - 2006. - P. 31-47.

321. Stach A., Kluza-Wieloch M., Zientarska A. The phenology of flowering and fluctuations of airborne pollenconcentrations of selected trees in Poznaс, 2003-2004. Acta Agrobotanica. - 2006. - Vol. 59 (1). - P. 301-308.

322. Stefanic E. Aerobiological and allergological impact of ragweed in north-eastern Croatia. Proc. 2nd International Symposium Intractable Weeds and Plant Invaders. / Stefanic E., Rasic S., Merdic S., // Osijek. - 2008. - 66 p.

323. Strandhede S.-O. Tree pollen allergy. 1.Features of plant geography and pollen counts / S.-O. Strandhede, J.-A. Wihl, N.E. Eriksson // Allergy. - 1984. - Vol. 39. - № 8. - P. 602-609.

324. Sulmont G. The pollen content of the air : identification key [Electronic Resource] / G. Sulmont ; translation: Beverly Adams-Groom; production: Julie Collet; Studio Bouquet. - Saint Etienne (France), 2008. - (Reseau National de Surveillance Aerobiologique). - 1 CD-ROM; 12 sm. - System Requirements: 32, 64 Mb RAM; Windows 2000, XP. - Entitled from the CD container.

325. Suppression of the late cutaneous response by immunotherapy/ J.A. Fling, M.D. Maj, E. Michael [et all.] // Allergy Clin. Immunol. January. - 1989. - Vol. 83, № 1. - P. 101-109.

326. Szczepanek K. Pollen calendar for Cracow (Southern Poland), 1982-1991. Aerobiologia. - 1994. - Vol. 10. - P. 65-70.

327. Teeratakulpisarn J., Pairojkul S., Heng S. Survey of the prevalence of asthma, allergic rhinitis and eczema in school-children from Khon Kaen, Northeast Thailand. an ISAAC study. Asian Pac. J. Allergy Immunol. - 2000. - Vol. 18. - P. 187-194.

328. The International Study of Asthma and Allergy in Childhood (ISAAC) Steering Committee. Worldwide variation in prevalence of symptoms of asthma, allergic rhinoconjunctivitis and atopic eczema. Lancet. - 1998. - Vol. 351. - P. 1225-1232.

329. Thomson N.C., Chaudhuri R., Livingston E. Asthma and cigarette smoking. Ibid, 2004, Vol. 24, - P. 822-833.

330. Tutuncu S. Examination of pollen morphology of some exotic trees and shrubs found in the parks and the gardens of edirne (European Turkey) / Sevil Tutuncu, Dane Feruzan, Serpil Tutuncu // J. of Applied Biological Sciences. - 2007. - Vol. 1, №2. - P. 45-55.

331. Venn A., Lewis S., Cooper M. еt al. Living near a main road and the risk of wheezing illness in children. Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2001. - Vol. 164. - P. 2177-2180.

332. Verlato G., Calabrese R., de Marco R. Correlation between asthma and climate in the European Community Respiratory Health Survey. Arch. Environ. Health. - 2002. - Vol. 57. - P. 48-52.

333. Vincent, G., Deslauriers, S., & Cloutier, D., Mar. Problems and eradication of Ambrosia artemisiifolia L. in Quebec in the urban and suburban environments, Allerg Immunol (Paris), 1992. - Vol. 24, №. 3. - P.84-89.

334. Von Mutius E. Influences in allergy: epidemiology and the environment. J. Allergy Clin. Immunol. - 2004. - Vol. 113. - P. 373-379.

335. Wayne P., Foster S., Connoly J., Bazzar F., Epstein H. Annals of Allergy, Asthma and Immunology 2002. - Vol.8. - P. 279-282.

336. Weiland S. Climate and the prevalence of symptoms of asthma, allergic rhinitis and atopic eczema in children. Occup. Environ. Med. - 2004. - Vol. 61. - P. 1474-1777.

337. Weiland S., Bjorksten B., Brunekreef B. [et. al.] Phase II of the International Study of Asthma and Allergies in Childhood (ISAAC II): rationale and methods. Eur. Respir. J. - 2004 - Vol. 24. - P. 406-412.

338. Weryszko-Chmielewska E., Piotrowska K. Airborne pollen calendar of Lublin, Poland. Annals of Agricultural Environmental Medicine. - 2004. - Vol. 11. - P. 91-97.

339. Weryszko-Chmielewska E., Piotrowska K. Pyіek wybranych taksonуw roњlin w powietrzu Lublina w latach 2001-2005. Pyіek roњlin w aeroplanktonie rуїnych regionуw Polski. Lublin. - 2006. - P. 105-115.

340. Weryszko-Chmielewska. Allergenny pyіek. / Weryszko-Chmielewska E., Piotrowska [et. al.] // Aerobiologia. Lublin. - 2007. - P. 22-25.

341. Weryszko-Chmielewska E., Puc M., Rapiejko P. Сomparative analysis of pollen counts of Corylus, Alnus and Betula in Szczecin, Warsaw and Lublin (2000-2001). Annals of Agricultural Environmental Medicine. - 2001. - Vol. 8. P. 235-240.

342. Weryszko-Chmielewska E., Rapiejko P. Analysis of Alnus spp. pollen seasons in Lublin and Warszawa (Poland), 2001-2007. Acta Agrobotanica. - 2007. - Vol. 60 (2). - P. 87-97.

343. Wurthrich B., Schindler C., Leuenbenger P., Askerman-Liebrish U. Prevalence of atopy and pollinosis in the adult population in Switzerland (SAPALDIA Study). Int Arch Allergy Immunol. - 1995. - Vol. 106. - P. 149-56.

344. Zanolin M., Pattaro C., Corsico A. [et. al.] The role of climate on the geographic variability of asthma, allergic rhinitis and respiratory symptoms: results from the Italian study of asthma in young adults. Ibid. - 2004. - Vol. 59. - P. 306-314.

345. Ziska L., Caulfield F. The potential influence of rising atmospheric carbon dioxide (CO₂) on public health: pollen production of the common ragweed as a test case. // World Res Rev. - 2000. - № 12. - Р.449-457.

346. Мalkiewicz М. Pyіek bylicy (Artemisia L.), pokrzywy (Urtica L.) i babki (Plantago L.) w powietrzu Wrocіawia w latach 2002-2004. Acta Agrobotanica. - 2006. - Vol. 59 (1). - P. 347-354.

ДОДАТОК А

Морфологія ПЗ амброзії, полину, злаків

Пилок Ambrosia має звичайну для айстрових шипуватість (рис. А.1), проте його можна відрізнити від ПЗ інших представників родини за розміром шипів, будовою кольп, товщиною екзини та формою. ПЗ рослини мають розміри 15-24 мкм, стиснуто-сфероїдальні, ізополярні, мають на трьох зонах короткі шипики, екзина тонка.

Рис.А.1 ПЗ Ambrosia

ПЗ полину зазвичай мають три пори, розміри 15-48, 16-40 мкм, товсту (2-3 мкм) екзину (рис.А.2) з короткими шипами і дуже відрізняються від пилку решти представників Asteraceae.

Рис.А.2 ПЗ Artemisia

Шипуватість ПЗ Artemisia помітна лише у скануючий електронний мікроскоп, але решта морфологічних характеристик (розмір, форма, товщина екзини і комбінація кольп та пор) дозволяють розрізняти ПЗ полину й при світловій мікроскопії.

Зерна злакових сфероїдальні до овальних, іноді - еліптичні (рис. А.3), 22-122 мкм у діаметрі [138], завжди мають одну пору округлої або овальної форми, яку оточує валик з припіднятої зовнішньої оболонки. Це робить ідентифікацію ПЗ Poaceae досить легкою, проте окремі види ПЗ родини важко розрізнити між собою.

Рис. А.3 ПЗ представників родини Poaceae

ДОДАТОК Б

Екологічна та біологічна характеристики амброзії полинолистої

Обмежуючим фактором розповсюдження виду є температурний фактор та довжина дня [8]. Цвітіння та плодоносність рослин можливе лише в умовах короткого дня (довжина світлового періоду менше 12 годин) [66]. Цим і обумовлено відносно пізні терміни цвітіння рослин - у другій половині літа та осінь, коли день стає коротшим. У найбільшому наповненні вид представлений в широтах між 30° і 45°, потенційний ареал розповсюдження можливий до 50-55° північної широти [155].

Характерною особливістю амброзії полинолистої, як і багатьох видів роду, є продукування великої кількості пилку, який має сенсибілізуючу дію і викликає алергічну реакцію у багатьох людей. Грам пилку містить близько 30-35 млн. пилкових зерен. Одна рослина здатна виробити до 45 грамів пилку за сезон [222]. При цьому концентрація пилкових зерен амброзії, яка здатна викликати алергію, може складати всього 5-10 штук на 1 м3, у той час коли концентрація пилку інших квіткових рослин може бути в рази більшою (до 50 шт/м³) [202.]. Всі 22 види амброзії, що зростають у Північній Америці, здатні викликати алергічні реакції, але найбільш небезпечними є 6 видів: Ambrosia artemisiifolia, A. trifida, A. bidentata, A. psilostachya, A. chamissonis, A. confertiflora [175].

Пилкові зерна 16-27 мкм в діаметрі. Видові особливості пилку важкі у розпізнаванні, тому об'єднані у загальну категорію: амброзія [335]. Максимальна продуктивність пилку в амброзії полинолистої відзначається у сухі та сонячні періоди, коли нічна температура перевищує 10 °C, і здатна переноситись на значні відстані. Підвищення вологості до 70 % і вище призводить до злипання пилкових зерен і втрати летючості. Як свідчать дослідження, проблема пилкування амброзії повязана із глобальним потеплінням. Встановлено, що в умовах підвищення вмісту СО₂ (промислові зони, міста) виробництво пилку у амброзії полинолистої та інших видів значно зростає [345]. Алергічні реакції відомі давно під загальною назвою “сінна пропасниця”, або “амброзійний поліноз”, які проявляються у вигляді підвищення температури, сльозотечі, кон'юктивіту, погіршення зору, риніту, астми, набряків легенів та контактного дерматиту [154]. Ефективних ліків поки що не існує. Єдиний вихід - триматися подалі від амброзії полинолистої, поки вона квітує [66]. Рід Амброзія містить численні алергени, серед яких 22 вже добре вивчені, 6 з них є основними [333]. Першість серед цих шести алергенів займає білок Ambal (також відомий, як Antigen E, AgE,), що є найбільш потужним і проявляє дію на 95 % амброзіо-чутливих людей [154].

А.artemisiifolia - однорічна трав?яниста рослина. За зовнішніми ознаками амброзія полинолиста нагадує полин звичайний (Artemisia vulgaris L). На цю схожість вказує видова назва - полинолиста.

Стебло прямостояче, розгалужене, опушене короткими волосками. Висота стебла й розміри надземних органів сильно варіюють. При густому травостої на сухих схилах і бідних ґрунтах рослини ледь досягають висоти 10-15 см; на родючих ґрунтах, за достатнього зволоження і рідкого травостою, окремі рослини досягають 2-2,5 м висоти. У польових умовах рослини амброзії зростають у середньому до 1 м заввишки і до 1-2 см завтовшки (в нижній частині стебла). Корінь стрижневий, веретеноподібний з потужним розгалуженням, проникає на глибину до 4 м. Листки в нижній частині стебла супротивні, черешкові, у середині - чергові, одно- або двопірчасто-розсічені, завдовжки 5-10 см. Верхні листки коротко черешкові або сидячі, майже цілісні. Верхня сторона листкової пластинки темно - зелена, нижня сірувата завдяки короткому опушенню, яке її покриває [154].

Амброзія полинолиста - однодомна рослина (на 95 %) тобто на одних і тих же екземплярах рослин є чоловічі й жіночі квітки. Однак іноді зустрічаються екземпляри лише з жіночими квітками. Чоловічі квітки жовтого кольору, зібрані в кошики по 5-25 квіток; їх діаметр 2-5 мм, зібрані в колосоподібні суцвіття, які розміщуються на верхівках гілок. Жіночі кошики розташовуються в пазухах листків або біля основи чоловічих суцвіть, по 2-3 разом. Кошики, зазвичай, одноквіткові [154].

А.artemisiifolia - переважно вітрозапильна рослина, кожна жіноча квітка формує один плід.

Плід - обернено-яйцеподібна сім?янка в оплодні, біля основи клиноподібна, здавлена, з 5-7 дрібними (до 1 мм) шипиками навколо верхньої опуклої частини й одним більшим у центрі, на верхівці. Поверхня часто з поздовжніми й поперечними смугами й сітчастою зморшкуватістю. Забарвлення від зеленувато-сірого до коричневого. Довжина сім?янки в оплодні 2,5-3,25 мм, ширина й товщина 1,5-2 мм. Оплодень досить легко відділяється від сім'янки, тому в продукції можуть бути як сім?янки в оплодні, так і власне сім'янки [154].

Цвіте амброзія в липні-серпні, виділяючи при цьому багато алергенного пилку. У ньому міститься велика кількість амброзійной кислоти, яка викликає сильну алергію у людей. Суцвіття бур'яну мають витягнуту вгору колосовидну форму. Період цвітіння і плодоношення у наших широтах продовжується до жовтня. Розмножується бур'ян тільки насінням - самосівом.

У південних зонах початок цвітіння припадає на середину липня, північніше цей термін зміщується на початок або середину серпня. Цвітіння рясне з виробництвом великої кількості пилку. Амброзія ? анемофільна (вітрозапильна) рослина. Первинний біологічний стан спокою насіння складає 5-6 місяців; вторинний, за різними даними, від 5-ти до 10-15-ти, а в сприятливих умовах - до 30-40-50 років [154].У Франції дослідженнями встановлено, що середня маса сім'янок сильно варіює: від 1,72 до 3,6 мг, що дало змогу виділити дві фракції насіння: легке, плаваюче та важке, неплаваюче [222]. Легша фракція має коротший стан спокою, швидше проростає і характеризується високими темпами росту. Саме завдяки цій фракції відбулось проникнення амброзії полинолистої по руслах основних рік у південні регіони країни.

Масові сходи з'являються в квітні-травні з глибини до 8 см, найбільший відсоток - з глибини 1-4 см при температурі не нижче 6-8 °С [155]. Щільність сходів може складати до 600 і більше рослин на 1 м² [66].

Вегетативний період триває біля 150-170 днів [96]. Спочатку амброзія полинолиста розвивається повільно, однією з причин є розростання глибоко-проникливої кореневої системи: від появи сходів до бутонізації проходить 100-120 днів, тоді як від бутонізації до дозрівання насіння 50-60 днів. Стратифікація насіння сприяє збільшенню схожості на 25-85 %. Тривалість вторинного спокою насіння амброзії складає від 5 до 40 років і більше [96].

Амброзія полинолиста має розтягнутий період сходів. За сприятливих умов сходи її можуть з'являтися впродовж всього вегетаційного періоду. Від материнської рослини насіння може переноситися на значні відстані водними потоками (насіння добре тримається в воді, оскільки має повітряний мішок, а поверхня гідрофобна і здатна не розмокати до 2 год.), вітром, птахами, для яких насіння амброзії є кормом, на колесах транспортних засобів, на взутті людей. В нові регіони, віддалені на значні відстані від вже виявлених вогнищ, насіння може потрапити з насіннєвим і продовольчим зерном, розсадою та іншою підкарантинною продукцією.

Амброзія полинолиста - вологолюбна рослина, але здатна пристосовуватись і до посушливих періодів. Рослина здатна рости на більшості типів ґрунтів. Найбільш розповсюджена амброзія в агрофітоценозних (орних) утвореннях і на землях з порушеним природним трав'янистим покровом. Рослина рясно зустрічається на урбанізованих, занедбаних, кинутих площах, в зонах відчуження, на берегах зрошувальних каналів, узбіччях шляхів сполучення та ін. Домінування амброзії полинолистої у фітоценозах визначається ступенем порушення рослинного покрову [96].

Отже, за оптимальних умов амброзія дає спалах розвитку і стає домінуючим видом бур'яну; за несприятливих умов вона зустрічається рідше, насіння продукує менше, але все ж зберігається як вид. В зоні широкого розповсюдження зустрічається в різних рослинних угрупованнях [96].

Така плодючість, висока стійкість амброзії полинолистої до природних умов є основною причиною занесення її в список карантинних рослин, що несуть біологічну загрозу земельним угіддям.

ДОДАТОК В

Біологічна характеристика полину

Багаторічна рослина. Стебло пряме, гіллясте, червонуватого, іноді каштанового кольору, у верхній частині волосисте, висотою 50-200 см.

Корінь стрижневий. Листки перистороздільні, зверху сидячі, голі, темно-зелені, а знизу черешкові, білуваті від повстистого білого або сіруватого опушення. Всі листки із загнутими донизу краями. Суцвіття - кошики, зібрані в довгу волоть.

Плід - сім'янка, веретеноподібна, злегка зігнута, зморшкувата, блискуча, сірувато-темно-коричнева або бурувато-сіра, довжиною 1,25-2 мм, шириною й товщиною 0,2-0,35 мм. Маса 1000 сім'янок 0,2-0,25 г. Розмножується переважно насінням. Одна рослина може утворити до 150 тис. сім'янок [104]. Полин звичайний розмножується також частинами кореневища. Максимальна плодючість близько 1 млн. сім'янок. Проростають вони з глибини не більше 2-3 см. Мінімальна температура проростання сім'янок - +2...+4 °С, оптимальна - +22...+24 °С.

Сходи із сім'янок, а пагони з бруньок на кореневій шийці з'являються в квітні - червні, цвіте в липні - серпні, плодоносить з серпня по жовтень.

Поширений на всій території України, росте на полях, у садах, на городах, луках і пасовищах, у засмічених місцях, по берегах річок і водойм, у великій кількості на зволожених грунтах [84].

Полимн гіркимй (Artemisia absinthium) - багаторічна рослина родини Айстрових. Лікарська, харчова, фітонцидна, ефіроолійна, фарбувальна, танідоносна й інсектицидна культура. Одна з найгіркіших рослин світу, що відтворене у народній приказці: “Гіркий, як полин”. Видова назва в перекладі з латинської мови означає “гіркий, але цілющий засіб”. Українські місцеві назви - білий полин.

Трав'яниста рослина або напівчагарник. Коренева система стрижнева, розгалужена. Стебло пряме, гіллясте, заввишки 60-120 (зрідка до 200) см, як і вся рослина, білувато-сіроповстисте від притиснутих сріблястих волосків. В нижній частині нерідко утворює безплідні вкорочені пагони. Прикореневі листки довгочерешкові, трикутноокруглі, трійчастоперистороздільні, окремі частки їх ланцетні, цілокраї, на верхівці притуплені. Стеблові листки сидячі, чергові, двічі- або трійчастоперистороздільні, з лінійно-довгастими тупими частками.

Суцвіття - верхівкова волоть з дрібними (2,5-3,5 мм у діаметрі), майже кулястими, пониклими кошиками. Квітки з жовтою оцвітиною, трубчасті, по краях - жіночі, в центрі - двостатеві, квітколоже опукле, повстисте, всіяне вузькими плівчастими приквітками. П'ять тичинок зрослися в трубочку, маточка одна, стовпчик один, зав'язь нижня. Квітне у червні-вересні. Плід - бура, борозенчаста, довгасто-оберненояйцеподібна сім'янка без чубка, завдовжки близько 1 мм. Плоди дозрівають у серпні-вересні. Розмножується тільки насінням.

Поширена звичайно по всій Україні. Промислова заготівля можлива у Хмельницькій, Вінницькій, Київській, Черкаській, Полтавській, Харківській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Луганській, Одеській, Херсонській і Миколаївській областях. Запаси сировини значні. Полин гіркий росте в мішаних і листяних лісах, на галявинах, вирубках, уздовж лісових доріг і просік, на лісокультурних ділянках тощо. Світлолюбна, посухо- та морозостійка, солевитривала рослина [84] .Пилкові зерна полину зазвичай мають три пори, розміри 15-48, 16-40 мкм, товсту (2-3 мкм) екзину з короткими шипами і дуже відрізняються від пилку решти представників Asteraceae [139].

Концентрація пилку бур'янів досягає клінічно значущих цифр, якщо 3 дні поспіль його рівень перевищує 10 зерен в 1 м³. Такі низькі граничні концентрації зумовлені високим ступенем алергенності вищезазначених трав. Однак, враховуючи низький клінічно значущий поріг, вони залишаються основними пилковими аероалергенами [95].

Проте періодизація піків пилкування рослин роду Artemisia залишається стабільною впродовж останніх 12 років. Найвищі концентрації ПЗ полину у атмосфері мають місце у м. Вінниці найчастіше у першу та другу декади серпня.

Тому з кожним роком стає все більш актуальною проблема постійного контролю та вчасного виявлення повітряних алергенів з подальшим прогнозуванням появи їх ПЗ у атмосфері.

ДОДАТОК Г

Біологічна характеристика злакових трав

ПЗ представників родини Poaceae характеризуються спільними морфологічними особливостями. Розміри пилку варіюють від 25 до 70 мкм залежно від виду. За формою вони сфероїдальні або злегка видовжені. В обрисі пилкові зерна округлі, овальні, еліптичні, широкоовальні, широкоеліптичні. Пилок однопоровий, пори округлі, зрідка овальні, ободкові, припідняті над поверхнею пилкового зерна. Екзина двошарова, тонка. Поверхня екзини має слабо виражену зернисту структуру [79, 114]

Вивчення морфологічних особливостей проводили на розповсюджених видах: пирій повзучій (E. repens L.), тонконіг однорічний (P. annua L.), грястиця збірна (D. glomerata L.) та тимофіївка степова (P. phleoides L.) [119].

ПЗ цих видів схожі за кулястою формою, будовою пори та скульптурою екзини. Основний критерій, який незначно відрізняє їх, - це розмір. При вимірюванні по 100 зерен кожного виду отримали показники: тонконіг - 32,2±4,4 мкм; пирій - 42,3± 6,5 мкм; грястиця - 43,1±5,3 мкм; тимофіївка - 46,1 ± 6,1 мкм. Таким чином, при різниці в розмірі, яка спостерігається на перший погляд, значна варіація показника робить неможливим використання параметра для визначення видової належності [119].

ДОДАТОК Д

Статистичні показники пилкування трав'янистих рослин у 2012-2014 роках

Таблиця Д.1

Статистичні показники пилкування трав'янистих рослин у 2012 році

Статистичні показники	ARTE ПЗ./м3	AMBR ПЗ/м3	POAC ПЗ/м3
Кількість	582	384	604
Мінімальне значення	0,62	0,62	0,62
Максимальне значення	26,54	33,33	11,11
Середнє значення	2,64	2,89	1,51
Сигма	2,87	4,86	1,49
Помилка	0,12	0,25	0,06

Таблиця Д.2

Статистичні показники пилкування трав'янистих рослин у 2013 році

Статистичні показники	ARTE ПЗ./м3	AMBR ПЗ/м3	POAC ПЗ/м3
Кількість	417	256	646
Мінімальне значення	0,62	0,62	0
Максимальне значення	26,54	17,28	11,73
Середнє значення	2,99	2,21	1,40
Сигма	3,74	2,85	1,26
Помилка	0,18	0,18	0,05

Таблиця Д.3

Статистичні показники пилкування трав'янистих рослин у 2014 році

Статистичні показники	ARTE ПЗ./м3	AMBR ПЗ/м3	POAC ПЗ/м3
Кількість	453	441	583
Мінімальне значення	0,62	0,62	0,62
Максимальне значення	9,26	52,47	32,1
Середнє значення	1,86	3,49	2,60
Сигма	1,64	5,75	3,32
Помилка	0,08	0,27	0,14

ДОДАТОК К

Взаємозв'язки метеорологічних факторів між собою за 2013-2014 роки

Таблиця К.1

Взаємозв'язки метеорологічних факторів між собою за 2013 (n = 4416)

Метеорологічні фактори	Статистичні характеристики	Метеорологічні фактори
		N_VITR	V_VITR	T_POV	T_ROS	VID_V	DEF_V	P
N_VITR	r	1	0,468	-0,087	-0,018	0,071	-0,022	-0,061
	p	?	<0,001	<0,001	0,246	<0,001	0,149	<0,001
V_VITR	r	0,468	1	0,024	-0,086	-0,126	-0,079	-0,201
	p	<0,001	?	0,104	<0,001	<0,001	<0,001	<0,001
T_POV	r	-0,087	0,024	1	0,596	-0,634	0,587	-0,086
	p	<0,001	0,104	?	<0,001	<0,001	<0,001	<0,001
T_ROS	r	-0,018	-0,086	0,596	1	0,218	0,975	-0,239
	p	0,246	<0,001	<0,001	?	<0,001	<0,001	<0,001
VID_VOL	r	0,071	-0,126	-0,634	0,218	1	0,207	-0,132
	p	<0,001	<0,001	<0,001	<0,001	?	<0,001	<0,001
DEF_VOL	r	-0,022	-0,079	0,587	0,975	0,207	1	-0,204
	p	0,149	<0,001	<0,001	<0,001	<0,001	?	<0,001
P	r	-0,061	-0,201	-0,086	-0,239	-0,132	-0,204	1
	p	<0,001	<0,001	<0,001	<0,001	<0,001	<0,001	-

Таблиця К.2

Взаємозв'язки метеорологічних факторів між собою за 2014 (n = 4464)

Метеорологічні фактори	Статистичні характеристики	Метеорологічні фактори
		N_VITR	V_VITR	T_POV	T_ROS	VID_V	DEF_V	P
N_VITR	r	1	0,223	-0,013	0,025	0,078	-0,004	-0,001
	p	?	<0,001	0,386	0,089	<0,001	0,776	0,962
V_VITR	r	0,223	1	0,053	-0,015	-0,104	0,018	0,021
	p	<0,001	?	<0,001	0,327	<0,001	0,244	0,152
T_POV	r	-0,013	0,053	1	0,502	-0,464	0,508	-0,001
	p	0,386	<0,001	?	<0,001	<0,001	<0,001	0,967
T_ROS	r	0,025	-0,015	0,502	1	0,170	0,636	-0,007
	p	0,089	0,327	<0,001	?	<0,001	<0,001	0,650
VID_VOL	r	0,078	-0,104	-0,464	0,170	1	0,173	-0,013
	p	<0,001	<0,001	<0,001	<0,001	?	<0,001	0,378
DEF_VOL	r	-0,004	0,018	0,508	0,636	0,173	1	0
	p	0,776	0,244	<0,001	<0,001	<0,001	?	0,983
P	r	-0,001	0,021	-0,001	-0,007	-0,013	0	1
	p	0,962	0,152	0,967	0,65	0,378	0,983	-

ДОДАТОК Л

Результати регресійного аналізу для розповсюдження пилку трав'янистих рослин за 2012-2014 роки

Таблиця Л.1

Результати регресійного аналізу для розповсюдження пилку амброзії за 2013 рік

Найменування змінних	Коефіцієнти рівняння регресії та їх статистичні характеристики
	В	S (бета)	а	Sa	ta	pa	Внесок (%)
V_VITR	0,034	0,065	0,050	0,096	0,525	0,600	4,528
T_POV	0,058	0,091	0,034	0,054	0,640	0,523	13,177
VID_VOL	0,128	0,095	0,020	0,015	1,348	0,179	64,180
P	0,068	0,070	0,043	0,044	0,968	0,334	18,113

Таблиця Л.2

Результати регресійного аналізу для розповсюдження пилку амброзії за 2014 рік

Найменування змінних	Коефіцієнти рівняння регресії та їх статистичні характеристики
	В	S (бета)	а	Sa	ta	pa	Внесок (%)
V_VITR	0,061	0,049	0,191	0,152	1,255	0,21	20,150
T_POV	0,053	0,074	0,051	0,071	0,721	0,471	15,211
VID_VOL	0,1	0,073	0,029	0,021	1,382	0,168	54,153
P	0,044	0,055	0,038	0,048	0,802	0,423	10,484

Таблиця Л.3

Результати регресійного аналізу для розповсюдження пилку амброзії за 2012-2014 роки

Найменування змінних	Коефіцієнти рівняння регресії та їх статистичні характеристики
	В	S (бета)	а	Sa	ta	pa	Внесок (%)
V_VITR	0,004	0,031	0,01	0,077	0,130	0,896	0,118
T_POV	0,011	0,043	0,009	0,037	0,249	0,803	0,898
VID_VOL	0,035	0,044	0,009	0,011	0,798	0,425	9,099
P	0,11	0,034	0,092	0,029	3,182	0,002	89,882

Таблиця Л.4

Результати регресійного аналізу для розповсюдження пилку злакових трав за 2012 рік

Найменування змінних	Коефіцієнти рівняння регресії та їх статистичні характеристики
	В	S (бета)	а	Sa	ta	pa	Внесок (%)
V_VITR	0,071	0,041	0,046	0,027	1,724	0,085	26,952
T_POV	0,098	0,056	0,027	0,015	1,735	0,083	51,350
VID_VOL	0,047	0,057	0,003	0,004	0,812	0,417	11,810
P	0,043	0,042	0,011	0,011	1,027	0,305	9,886

Таблиця Л.5

Результати регресійного аналізу для розповсюдження пилку злакових трав за 2013 рік

Найменування змінних	Коефіцієнти рівняння регресії та їх статистичні характеристики
	В	S (бета)	а	Sa	ta	pa	Внесок (%)
V_VITR	0,017	0,04	0,011	0,024	0,431	0,667	0,617
T_POV	0,075	0,055	0,017	0,012	1,374	0,17	12,009
VID_VOL	0,13	0,056	0,008	0,004	2,332	0,02	36,081
P	0,155	0,041	0,04	0,011	3,792	< 0,001	51,292

Таблиця Л.6

Результати регресійного аналізу для розповсюдження пилку злакових трав за 2014 рік

Найменування змінних	Коефіцієнти рівняння регресії та їх статистичні характеристики
	В	S (бета)	а	Sa	ta	pa	Внесок (%)
V_VITR	0,025	0,041	0,042	0,070	0,592	0,554	1,603
T_POV	0,147	0,065	0,102	0,045	2,269	0,024	55,443
VID_VOL	0,010	0,065	0,002	0,012	0,156	0,876	0,256
P	0,129	0,042	0,101	0,033	3,075	0,002	42,696

Таблиця Л.7

Спряженість концентрації ПЗ Ambrosia з температурою повітря

T_POV _B	AMBR_B
	“пилку немає” (0)	“пилок є” (1)	Сума
0 (фактор є не суттєвий)	6836	1320	8156
Колонка, %	59,46	63,22
Рядок, %	83,82	16,18
Загальні, %	50,32	9,72	60,04
1 (фактор істотний)	4660	768	5428
Колонка, %	40,54	36,78
Рядок, %	85,85	14,15
Загальні, %	34,31	5,65	39,96
Всього	11496	2088	13584
Всього, %	84,63	15,37	100,00

Залежність концентрації амброзії від температури повітря не достовірна (² = 10,464, r_s = 0,028; p<0,001).

Таблиця Л.8

Спряженість концентрації ПЗ Ambrosia з відносною вологістю повітря

VID_VOL _B	AMBR_B
	“пилку немає” (0)	“пилок є” (1)	Сума
0 (фактор є не суттєвий)	5275	1051	6326
Колонка, %	45,89	50,34
Рядок, %	83,39	16,61
Загальні, %	38,83	7,74	46,57
1 (фактор істотний)	6221	1037	7258
Колонка, %	54,11	49,66
Рядок, %	85,71	14,29
Загальні, %	45,80	7,63	53,43
Всього	11496	2088	13584
Всього, %	84,63	15,37	100,00

Залежність концентрації амброзії від відносної вологості не достовірна (² = 14,033, r_s = 0,032; p<0,001).

Таблиця Л.9

Спряженість Ambrosia з атмосферним тиском

P_B	AMBR_В
	“пилку немає” (0)	“пилок є” (1)	Сума
0 (фактор є не суттєвий)	9114	1296	10410
Колонка, %	79,28	62,07
Рядок, %	87,55	12,45
Загальні, %	67,09	9,54	76,63
1 (фактор істотний)	2382	792	3174
Колонка, %	20,72	37,93
Рядок, %	75,05	24,95
Загальні, %	17,54	5,83	23,37
Всього	11496	2088	13584
Всього, %	84,63	15,37	100,00

Залежність концентрації амброзії від атмосферного тиску не достовірна (² = 267,249, r_s = 0,147; p<0,001).

Таблиця Л.10

Спряженість концентрації ПЗ Poaceae з температурою повітря

T_POV _B	POAC_B
	“пилку немає” (0)	“пилок є” (1)	Сума
0 (фактор є не суттєвий)	5823	2333	8156
Колонка, %	65,57	49,60
Рядок, %	71,40	28,60
Загальні, %	42,87	17,17	60,04
1 (фактор істотний)	3057	2371	5428
Колонка, %	34,43	50,40
Рядок, %	56,32	43,68
Загальні, %	22,50	17,45	39,96
Всього	8880	4704	13584
Всього, %	65,37	34,63	100,00

Залежність концентрації амброзії від температури повітря не достовірна (² = 324,789, r_s = 0,155; p<0,001).

Таблиця Л.11

Спряженість концентрації ПЗ Poaceae з відносною вологістю повітря

VID_VOL _B	POAC_B
	“пилку немає” (0)	“пилок є” (1)	Сума
0 (фактор є не суттєвий)	3917	2409	6326
Колонка, %	44,11	51,21
Рядок, %	61,92	38,08
Загальні, %	28,84	17,73	46,57
1 (фактор істотний)	4963	2295	7258
Колонка, %	55,89	48,79
Рядок, %	68,38	31,62
Загальні, %	36,54	16,89	53,43
Всього	8880	4704	13584
Всього, %	65,37	34,63	100,00

Залежність концентрації амброзії від відносної вологості не достовірна (² = 62,266, r_s = 0,068; p<0,001).

Таблиця Л.12

Спряженість Poaceae з атмосферним тиском

P_B	POAC_B
	“пилку немає” (0)	“пилок є” (1)	Сума
0 (фактор є не суттєвий)	6641	3769	10410
Колонка, %	74,79	80,12
Рядок, %	63,79	36,21
Загальні, %	48,89	27,75	76,63
1 (фактор істотний)	2239	935	3174
Колонка, %	25,21	19,88
Рядок, %	70,54	29,46
Загальні, %	16,48	6,88	23,37
Всього	8880	4704	13584
Всього, %	65,37	34,63	100,00

Залежність концентрації амброзії від атмосферного тиску не достовірна (² = 49,832, r_s = 0,06; p<0,001).

Размещено на Allbest.ru

...