Екологічно збалансований розвиток інвестиційного потенціалу території

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

(СумДУ)

ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

Екологічно збалансований розвиток інвестиційного потенціалу території

2014

РЕФЕРАТ

екологічний інвестиційний тіньовий

Звіт про НДР: 112 с., 9 рис., 4 табл., 1 формула, 96 джерел.

Об'єкт дослідження - є інвестиційний потенціал регіону в умовах екологічних обмежень. Мета роботи є розроблення науково-методичних підходів до еколого-економічної оцінки відтворення інвестиційного потенціалу регіону. Методи дослідження - системний підхід, діалектичний метод наукового пізнання, фундаментальні положення загальної економічної теорії, економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, сучасні концепції управління інвестиційною діяльністю. Визначено сутність та зміст поняття «інвестиційний потенціал регіону». Розвинено класифікацію інвестиційного потенціалу регіону з урахуванням екологічного фактора. Визначено особливості відтворення інвестиційного потенціалу регіону в умовах екологічних обмежень. Досліджений вплив екологічного фактора на фази відтворення інвестиційного потенціалу регіону. Визначено структурно-логічний зміст поняття «екологічно обумовлений інвестиційний збиток». Розроблені науково-методичні підходи до вартісної оцінки екологічно обумовленого інвестиційного збитку. Удосконалено науково-методичні підходи до еколого-економічної оцінки відтворення інвестиційного потенціалу регіону. Теоретичні положення звіту доведені до рівня конкретних методик та практичних пропозицій, які створюють передумови переходу вітчизняної економіки на екологічно збалансований інноваційний розвиток, в основу якого покладені еколого орієнтована інвестиційна діяльність. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНУ, ВІДТВОРЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ, ЕКОЛОГІЧНО ЗБАЛАНСОВАНИЙ РОЗВИТОК ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ, ФАКТОРИ ВІДСТВОРЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ, ЕКОЛОГІЧНО ОБУМОВЛЕНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЗБИТОК.

ЗМІСТ

Вступ

1. проблеми розвитку інвестиційного поТЕНціалу в умовах забезпечення екологічної безпеки

1.1 Інвестиційний потенціал регіону в системі еколого-економічних відносин

1.2 Урахування екологічного фактора в процесах відтворення інвестиційного потенціалу регіону

1.3 Екологічно-орієнтоване інвестування в системі інвестиційного потенціалу

2. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВІДТВОРЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ

2.1 Аналіз науково-методичних підходів до оцінки інвестиційного потенціалу регіону

2.2 Методичне забезпечення еколого-економічної оцінки інвестиційного потенціалу регіону

2.3 Екологічно обумовлений інвестиційний збиток у процесах відтворення інвестиційного потенціалу регіону

3. ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ

3.1 Екологічна складова соціально відповідального інвестування

3.2 Природно-ресурсна рента як фактор інвестиційної привабливості регіону

3.3 Вплив тіньового сектору економіки на економічний потенціал території

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний соціально-економічний розвиток території залежить від ефективного відтворення інвестиційного потенціалу регіону (ІПР) в умовах екологічних обмежень. Екологічний фактор є обмежувальним чинником зростання обсягів інвестиційних вкладень у регіоні. Еколого-економічна оцінка відтворення інвестиційного потенціалу дозволить більш об'єктивно вимірювати ефективність інвестиційної діяльності з позицій сталого розвитку на основі урахування екологічно обумовлених інвестиційних збитків у процесах формування, розподілу та використання інвестиційного потенціалу.

Фундаментальні теоретичні та методичні аспекти дослідження взаємозв'язків між господарською діяльністю і розвитком еколого-економічної системи наведені у працях видатних вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема, О. Ф. Балацького, С. Н. Бобильова, О. О. Веклич, Л. М. Грановської, Б. М. Данилишина, Л. Г. Мельника, Є. В. Мішеніна, Г. О. Моткіна, М. Я. Лемешева, М. Н. Лук'янчикова, І. М. Потравного, О. В. Рюміної, О. М. Теліженка, С. К. Харічкова, Є. В. Хлобистова, М. А. Хвесика.

Проблеми відтворення інвестиційного потенціалу регіону досліджували такі вчені: І. О. Бланк, В. В. Биковський, М. П. Бутко, В. Л. Галущак, З. В. Герасимчук, В. В. Гомольська, І. В. Гришина, А. М. Дирдонова, А. Ю. Жулавський, П. С. Каплун, Н. І. Клімова, В. Ю. Катасонов, С. В. Лєонов, Н. П Мешко, П. І. Мірошниченко, І. І. Ройзман, С. К. Рясков, В. Л. Смєсова, В. Р. Ткачук, Ф. С. Тумусов, Г. В. Хомкалов, Б. О. Чуб, О. Г. Шахназаров, О. В. Шкарупа, Т. О. Щербакова та інші. Як засвідчує аналіз наукових праць, на сьогодні недостатньо розроблені теоретичні та методичні питання, що стосуються відтворення інвестиційного потенціалу регіону в умовах екологічних обмежень, дослідження впливу екологічного фактора на фази відтворення інвестиційного потенціалу регіону та наслідків його прояву, еколого-економічної оцінки відтворення інвестиційного потенціалу регіону, системно-структурного формування організаційно-економічного механізму управління відтворенням інвестиційного потенціалу регіону з урахуванням екологічного фактора, визначення інструментів, які забезпечують оптимальне відтворення інвестиційного потенціалу регіону з дотриманням екологічних вимог.

Мета і завдання дослідження. Метою НДР є розроблення науково-методичних підходів до еколого-економічної оцінки відтворення інвестиційного потенціалу регіону.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання:

- визначити сутність та зміст поняття «інвестиційний потенціал регіону»;

- розвинути класифікацію інвестиційного потенціалу регіону з урахуванням екологічного фактора;

- визначити особливості відтворення інвестиційного потенціалу регіону в умовах екологічних обмежень;

- дослідити вплив екологічного фактора на фази відтворення інвестиційного потенціалу регіону;

- визначити структурно-логічний зміст поняття «екологічно обумовлений інвестиційний збиток»;

- розробити науково-методичні підходи до вартісної оцінки екологічно обумовленого інвестиційного збитку;

- удосконалити науково-методичні підходи до еколого-економічної оцінки відтворення інвестиційного потенціалу регіону;

- розвинути теоретичні та науково-методичні положення до формування екологоорієнтованої системи управління відтворенням інвестиційного потенціалу регіону;

- розробити організаційно-економічний механізм управління відтворенням інвестиційного потенціалу регіону в умовах екологічних обмежень;

- удосконалити організаційно-економічні інструменти управління інвестиційним потенціалом регіону за фазами його відтворення з дотриманням екологічних вимог.

Об'єктом дослідження є інвестиційний потенціал регіону в умовах екологічних обмежень.

Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають між інвесторами, підприємцями і місцевою владою з приводу відтворення інвестиційного потенціалу регіону з урахуванням екологічних обмежень.

Методи дослідження. Теоретико-методичну основу дослідження склали фундаментальні положення загальної економічної теорії, теорії економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі інвестиційної діяльності та охорони навколишнього середовища.

Для вирішення поставлених завдань у використовувалися методи наукових досліджень: системно-структурний аналіз - при систематизації теоретичних засад щодо визначення поняття «інвестиційний потенціал регіону»; факторний аналіз - при визначенні факторів, що впливають на фази відтворення інвестиційного потенціалу регіону; порівняльний аналіз - при дослідженні взаємозв'язків між елементами інвестиційного потенціалу регіону та станом навколишнього природного середовища; статистичний аналіз - для дослідження передумов відтворення інвестиційного потенціалу регіону з дотриманням вимог забезпечення екологічної безпеки; розрахунково-аналітичний метод - при оцінці інвестиційного потенціалу регіону та екологічно обумовленого інвестиційного збитку; метод економіко-математичного моделювання - під час визначення впливу екологічного фактора на величину інвестиційного потенціалу регіону.

Інформаційну базу НДР склали: закони України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств та відомств, регуляторні акти органів місцевого самоврядування та інших органів державного управління, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів, інформаційні матеріали, опубліковані в періодичних виданнях, електронні ресурси, представлені в мережі Internet, що стосуються питань відтворення інвестиційного потенціалу в умовах екологічних обмежень.

1. ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ забезпечення екологічної безпеки

1.1 Інвестиційний потенціал регіону в системі еколого-економічних відносин

Залучення інвестицій в економіку регіонів є ключовим завданням у сучасній економічній ситуації. Внутрішні та зовнішні інвестиції завжди сприяють прискоренню регіонального розвитку. Обсяги інвестиційної діяльності та її якісний рівень забезпечують сталість економічного зростання регіонів. Інвестиційна діяльність у регіоні передбачає оцінку можливостей території у формуванні інвестиційних ресурсів за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел. Джерелом потенційних інвестицій у регіоні є економічний потенціал, а його чинником розвитку - інвестиційний потенціал. Наявність високого інвестиційного потенціалу та його ефективне використання є основою успішного розвитку економіки.

Поняття «інвестиційний потенціал» почало використовуватися у зарубіжній науковій літературі більше 25 років тому. Дослідження інвестиційного потенціалу з'являються в період найбільшого спаду в економічному розвитку і зростання дефіциту інвестиційних коштів у країнах Заходу. Інвестиційний потенціал ототожнюється з процесом накопичення ресурсів для інвестування. Поняття «інвестиційний потенціал» у працях даного періоду трактувалося як «упорядкована маса фінансових, технічних та кадрових ресурсів, що спрямовані в економіку і забезпечують розширення її можливостей вирішувати проблеми соціального розвитку».

На початку 80-х рр. ХХ ст. простежується наступний етап у дослідженнях інвестиційного потенціалу. Науковці приходять до висновку, що визначальним є «не кількість накопичених інвестиційних ресурсів, а якість та спрямованість використання цих засобів, на які чинять вплив численні фактори функціонування і розвитку національної економіки». Таким чином, під категорією «інвестиційний потенціал» почали розуміти здатність економічної системи та її окремих суб'єктів освоїти ці ресурси, тобто відбулося розширення поняття інвестиційного потенціалу від його формування до безпосередньої реалізації.

Інвестиційний потенціал розглядається як категорія, що відображає складну діалектику «взаємодії інвесторів, реципієнтів інвестицій з приводу використання джерел довгострокового прогресивно спрямованого розвитку в певному господарському середовищі» [5, с. 58]. На мікрорівні інвестиційний потенціал розглядається як «сукупність результатів виробничої, комерційної, фінансової та управлінської діяльності суб'єкта економіки, що дозволяє йому накопичити та використати певний обсяг інвестиційних ресурсів» [8, с. 63]. На макрорівні інвестиційний потенціал означає «міру здатності національної економіки без руйнування господарських пропорцій та зниження інституціонально прийнятого рівня споживання та попиту забезпечити фінансування свого майбутнього розширеного розвитку».

У сучасній економічній теорії інвестиційний потенціал території є важливою складовою її економічного потенціалу.

Великий економічний словник за редакцією А. Н. Азріліяна [15] термін «потенціал» визначає як сукупність наявних засобів, можливостей в якій-небудь галузі. Інвестиції розглядаються ним як «грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші коштовні папери, технології, машини, устаткування, ліцензії, у тому числі на товарні знаки, кредити, будь-яке інше майно або майнові права, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності в цілях отримання прибутку (доходу) і досягнення позитивного соціального ефекту». Таким чином, категорія «інвестиційний потенціал» відображає міру можливості вкладення засобів в активи тривалого користування, включаючи вкладення в коштовні папери з метою отримання прибутку або інших народногосподарських результатів.

У наукових дослідженнях інвестиційний потенціал розглядається в територіальному розрізі, тобто як інвестиційний потенціал країни , регіону, адміністративно-територіальної одиниці.

На думку авторів праці [6], інвестиційний потенціал регіону найповніше відображає реалії, перспективи та можливості кількісного та якісного зростання інвестування в регіоні і визначає для території необхідні заходи, інструменти та механізми інвестиційного розвитку. Згідно з цими авторами «інвестиційний потенціал регіону - це максимальні можливості регіону щодо залучення та раціонального використання інвестиційних ресурсів з урахуванням природно-геополітичних і соціально-економічних передумов для здійснення інвестиційної діяльності з метою досягнення сталого розвитку регіону».

Інвестиційний потенціал Бєломєстнов В. Г. пропонує розглядати з двох позицій:

- у вузькому розумінні - як базу для вкладення інвестицій, можливі цільові об'єкти вкладення інвестицій, що в сукупності визначає попит на інвестиції. У такому випадку він є об'єктом (продуктом) бізнесу і його можна непрямо визначити через прогнозуючий дохід від інвестиційного процесу;

- у широкому розумінні - це ресурсна та ситуаційна бази для реалізації інвестиційних програм, що обмежує можливі напрямки інвестиційного розвитку та економічного зростання: у цьому випадку він є ресурсом бізнесу і його можна визначити через прогнозні витрати на здійснення інвестиційного процесу [2, с. 216].

Аналітичний огляд характеристик основних підходів до визначення поняття «інвестиційний потенціал регіону» виявив необхідність проведення їх систематизації за такими напрямками:

- ресурсний;

- системно-структурний;

- відтворювальний;

- результативний.

За ресурсним підходом інвестиційний потенціал складають природні ресурси, населення, виробничі фонди, системи управління, інформація, капітал. У рамках даного підходу вважається, що ресурси інвестиційного потенціалу «утворюють засоби виробництва, призначені для виробництва товарів і послуг» [8].

Бистряков А. [4] стверджує, що інвестиційний потенціал - це впорядкована певним чином сукупність інвестиційних ресурсів, яка дозволяє досягти ефекту синергізму при їх використанні. На думку Катасонова В. [11] інвестиційний потенціал - це наявність інвестиційних ресурсів, що можуть бути використані для досягнення визначених цілей. За Бєлоусовою Л. [3] інвестиційний потенціал - це можливий обсяг коштів, які можна вкласти в активи довгострокового користування, в тому числі цінні папери, з метою отримання додаткового доходу чи інших результатів.

Інвестиційний потенціал, за Кармовим Р. [10], - це сукупність власних ресурсів, які призначені для нагромадження та дозволяють отримати бажаний результат при їх застосуванні.

П. І. Мірошниченко досліджує інвестиційний потенціал регіону за економічним змістом як сукупність інвестиційних ресурсів суб'єктів господарської діяльності, що формують комплексну базу відтворення господарчої і соціальної сфер життєдіяльності регіону на інноваційній основі з метою забезпечення стійкого економічного зростання [13, с. 8].

Інвестиційний потенціал у деяких працях розглядається як сукупність інвестиційних ресурсів, які становлять ту частку нагромадження капіталу, яка представлена на ринку капіталу у вигляді потенційного інвестиційного попиту, що має здатність та спроможність перетворитися на реальний попит на інвестиції, який би забезпечив задоволення фінансових, матеріальних та інтелектуальних потреб відтворення капіталу.

Таким чином, ресурсний підхід до визначення категорії інвестиційного потенціалу передбачає його розгляд як упорядкованої сукупності ресурсів, що призначені для довгострокового вкладення з метою досягнення цілей відтворення господарської діяльності в регіоні. З позицій цього підходу інвестиційний потенціал можна уявити як інвестиційний попит, він не враховує здатність економіки регіону прийняти та ефективно використати інвестиційні кошти. Відтак вимоги ринкової рівноваги щодо відповідності попиту та пропозиції не виконуються. Такий підхід значно звужує трактування інвестиційного потенціалу, оскільки потенціал сам по собі включає засоби, ресурси, джерела.

Системно-структурний підхід передбачає характеристику інвестиційного потенціалу як узагальненої сукупності окремих складових потенціалів: природно-ресурсного, трудового, виробничого, економічного, інфраструктурного, інноваційного, інституційного, соціального, екологічного, фінансового, споживчого. Системно-структурний підхід при дослідженні інвестиційного потенціалу регіону дозволяє враховувати: обсяг власних та залучених ресурсів, функціонально-організаційну можливість суб'єкта щодо інвестування, здатність елементів економічної системи ефективно використовувати ресурсну базу та можливості суб'єкта господарювання. Інвестиційний потенціал у цьому випадку використовується як числова характеристика ресурсної забезпеченості, здатності до інвестування та інвестиційної ємності. Інвестиційний потенціал регіону - це комплекс інвестиційних можливостей економіки, який формується шляхом інтеграції та синергії інфраструктурного, ресурсного та макроекономічного потенціалів регіону і обмежений у використанні рівнем інвестиційних ризиків та інвестиційних бар'єрів.

На думку авторів праці [6], компоненти інвестиційного потенціалу об'єднуються в часткові складові (потенціали), а саме: умовно-статичні (що не підлягають впливу та управлінню ними з боку органів регіональної влади) та умовно-динамічні (що підлягають). До умовно-статичних відносять: ресурсно-сировинний потенціал, геополітичний і кліматичний потенціали. До умовно-динамічних - споживчий, кадрово-інтелектуальний, інноваційний, виробничий, інфраструктурно-інституційний, фінансовий потенціали.

Інвестиційний потенціал регіону, на думку А. О. Єпіфанова [17], складається з окремих потенціалів у дещо вужчому розумінні цього слова, а саме:

· ресурсно-сировинного, що визначається як середньозважена забезпеченість балансовими запасами основних видів природних ресурсів;

· виробничого - сукупний результат господарської діяльності населення в регіоні;

· споживацького - сукупна купівельна спроможність населення регіону;

· інфраструктурного - економіко-географічне положення регіону, його соціальне та інженерно-інфраструктурне облаштування;

· інтелектуального - наявність науково-дослідних і навчальних закладів, стан їх матеріально-технічної бази;

· інноваційного - рівень упровадження досягнень науково-технічного прогресу в регіоні;

· комерційного - ступінь розвитку провідних структур ринкової економіки.

Г. В. Хомкалов [18, с. 24] виділяє природно-ресурсний потенціал як головну складову інвестиційного потенціалу, наступними у його системі градації подані інноваційний та трудовий потенціали.

Інвестиційний потенціал Демчишак Н. [7, с. 158] розглядає у розрізі таких його складових, як фінансовий, споживчий, природний, сировинний, трудовий, інфраструктурний, інноваційний, інституційний, господарський потенціали тощо.

У наукових дослідженнях Мешко Н. П. [14] зазначено, що обсяг необхідних, залучених ресурсів для здійснення господарської діяльності регіону залежить від можливостей інфраструктури ринку використати ці ресурси для задоволення певних потреб. За словами автора, інвестиційний потенціал «… складається як сума окремих потенціалів, що характеризують основні макроекономічні параметри регіону і впливають на його інвестиційну привабливість».

Системно-структурний підхід до розуміння сутності поняття «інвестиційний потенціал» означає виокремлення категорії «інвестиційний потенціал» у складі економічного потенціалу, для якого характерними є відношення взаємозамінності та взаємодоповнюваності між його складовими. Інвестиційний потенціал формує та визначає модель функціонування економічного потенціалу за об'єктами, результатами, ресурсами, елементами.

У науковому дослідженні Шевченко-Котенко І. [19] зазначено, що інвестиційний потенціал за відповідних умов реалізується за рахунок економічного потенціалу. Автор стверджує, що економічний потенціал у країні приваблює інвесторів, але рівень інвестиційного потенціалу характеризується показниками швидкості та легкості реалізації потреб інвестора. Таким чином, можна зробити висновок, що інвестиційний потенціал являє собою можливість використання економічного потенціалу регіону для реалізації економічних інтересів інвестора.

На основі теорії порівняльних і абсолютних переваг інвестиційний потенціал як елемент системи господарювання за умови обмеженості ресурсів має певні види переваг. Абсолютні переваги інвестиційного потенціалу - це географічні, природно-кліматичні, демографічні, геостратегічні умови. Порівняльні переваги - ті, що обумовлені інвестиційним потенціалом. Так, факторами, що визначають порівняльні переваги регіону, є: наявні природні та виробничі ресурси, необхідні для виробництва, наявна економічна спеціалізація та структура економіки регіону, транскордонність, наявне розміщення виробництва та населення на території регіону, потенційні можливості виробництва та реалізації продукції.

Інвестиційний потенціал регіону автори Зенченко С. В., Шемьоткіна М. А. розуміють як сукупність наявних у регіоні чинників виробництва (природні ресурси, робоча сила, основні фонди, інфраструктура та ін.) і сфер вкладення капіталу. Передусім інвестиційний потенціал - кількісна характеристика, що враховує основні макроекономічні характеристики, насиченість території чинниками виробництва, споживчий попит населення й інші показники [8].

Системно-структурний підхід передбачає розгляд інвестиційного потенціалу як сукупності факторів, що визначають рівень привабливості території для здійснення інвестування. Так, під інвестиційним потенціалом розуміють: ступінь привабливості об'єкта для інвестицій, зумовлену наявністю ресурсів; здатність до залучення й використання певним чином організованих ресурсів, призначених для цілеспрямованого вкладення у фінансові активи, нові технології й інші капітальні блага, реалізовану через залучення цих ресурсів в економічний обіг. За визначенням автора [16], інвестиційний потенціал - це сукупна можливість власних та залучених економічних ресурсів забезпечувати за наявності сприятливого інвестиційного клімату інвестиційну діяльність у тих цілях та масштабах, які визначені економічною політикою.

Інвестиційний потенціал визначають також як інвестиційну ємність території, яка залежить від наявності та розгалуженості об'єктів і сфер капіталовкладень.

Інвестиційний потенціал на мезо- та макрорівні розглядається як комплексна характеристика сукупної здатності економіки регіону або держави щодо здійснення інвестиційної діяльності у всіх сферах, що охоплює не тільки наявний інвестиційний капітал, але й сукупність об'єктивних передумов для інвестування. Ступінь інвестиційної активності та ефективність інвестування детермінуються рівнем або величиною та мірою використання цього потенціалу. Інвестиційний потенціал об'єкта - це функціонально залежна від наявності/ відсутності факторів виробництва і обмежена низкою умов (інвестиційний клімат) ступінь (сила) привабливості даного об'єкта для інвестицій. Категорія «інвестиційний потенціал» застосовується для характеристики можливих у перспективі вкладень, які хоча до певної міри можуть побічно залежати від розміру раніше накопичених основних засобів, але ця залежність не визначається прямолінійно.

Таким чином, системно-структурний підхід ґрунтується на розумінні інвестиційного потенціалу або як сукупності складових окремих потенціалів, їх здатності продукувати ресурси, що можуть бути використані при інвестуванні, або як сукупності факторів та можливостей, що визначають умови здійснення інвестиційної діяльності на відповідній території.

Відтворювальний підхід до визначення категорії інвестиційного потенціалу характеризує його за фазами відтворення: потенціалом створення, потенціалом використання та потенціалом розвитку. Відтворення інвестиційного потенціалу передбачає збалансування потреб щодо його використання з наявними ресурсами. Відтворювальний підхід до аналізу інвестиційного потенціалу виділяє його структурні елементи за фазами відтворення суспільного продукту: потенціалом виробництва, потенціалом розподілу, потенціалом обміну, потенціалом споживання. Така подібність циклів відтворення суспільного продукту та економічного потенціалу пояснюється наявністю між ними причинно-наслідкових зв'язків.

На сьогодні в літературі практично відсутній розгляд інвестиційного потенціалу з позицій процесу його формування та реалізації. Розвиток теоретичних підходів до дослідження категорії інвестиційного потенціалу, на думку Єгорова А., повинен відбуватися в поєднанні комплексного вивчення механізмів його руху. При дослідженні процесу формування інвестиційного потенціалу визначальним повинно бути розкриття його структури. Аналіз процесу використання інвестиційного потенціалу передбачає виявлення механізмів трансформації різних форм збережень та заощаджень в інвестиції та відбір із них найефективніших.

Таким чином, відтворювальний підхід при дослідженні інвестиційного потенціалу дозволяє встановити послідовність фаз, в яких відбувається формування, розподіл, використання наявних інвестиційних ресурсів у регіоні та забезпечується оновлення капіталу.

За результативним підходом як інвестиційний потенціал розуміють сукупну величину отриманого доходу від інвестиційної діяльності. Так, Бочаров В. [16] зазначає, що дохід суб'єкта господарювання, який він тимчасово не бажає інвестувати, а розглядає як джерело для майбутнього інвестування, це і є інвестиційний потенціал. Сукупність економічних відносин між суб'єктами з приводу можливості присвоєння, використання й розвитку інвестиційних ресурсів, що забезпечують певне економічне зростання, становить інвестиційний потенціал. Інвестиційний потенціал - це потенціал, що включає всі можливі напрямки інвестицій в умовах оптимальної діяльності економічної системи; впорядкована система застосування сукупності інвестиційних ресурсів, спрямована на досягнення певних змін технологічного, економічного, соціального або організаційного характеру при їх використанні.

Таким чином, результативний підхід до визначення категорії інвестиційного потенціалу визначає його як певну величину доходів або ресурсів, що може бути використана на інвестування, тобто основним є наявність економічного результату.

Як показує систематизація основних підходів до визначення поняття «інвестиційний потенціал регіону», найбільш обґрунтованим є ресурсно-відтворювальний підхід. Згідно з ним під інвестиційним потенціалом регіону розуміють здатність економічної системи регіону забезпечити формування внутрішніх і залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів та умов їх ефективного використання при дотриманні екологічних вимог.

Інвестиційний потенціал регіону взаємопов'язаний з іншими категоріями інвестиційної спрямованості (рис. 1.1). Найбільш важливою категорією, пов'язаною з інвестиційним потенціалом, є інвестиційна привабливість території.

Інвестиційна привабливість регіону являє собою сукупність різноманітних об'єктивних ознак, засобів, можливостей і обмежень, які обумовлюють інтенсивність залучення інвестицій в основний капітал регіону, і формується двома комплексними факторами: інвестиційним потенціалом регіону та інвестиційними ризиками.

На думку Лєонова С. [12, с. 103], категорії інвестиційного потенціалу та інвестиційної привабливості є принципово різними. Інвестиційний потенціал є інтегральним показником можливості та готовності ініціатора інвестицій (суб'єкта дослідження) до здійснення інвестицій. Інвестиційна привабливість - це інтегральний показник доцільності інвестування економічних агентів у об'єкт інвестування (об'єкт дослідження).

Рисунок 1.1 - Місце і роль економічної категорії «інвестиційний потенціал» у системі понять інвестиційної проблематики

За методологічну основу виявлення співвідношення між цими категоріями необхідно розглядати позиції регіону в інвестиційному процесі. Регіон може відігравати роль як ініціатора, так об'єкта інвестиційних надходжень. Інвестиційний потенціал - це характеристика спроможності регіону щодо інвестування, а інвестиційна привабливість - це характеристика доцільності щодо інвестування у нього в термінах здійснення інвестиційної діяльності з максимальним ефектом за мінімальних витрат. Таким чином, цей підхід дозволяє тлумачити інвестиційний потенціал як здатність регіону використовувати будь-які інвестиційні можливості. Категорія „інвестиційна привабливість” є важливою характеристикою регіону для потенційних інвесторів, вона одночасно містить в собі й характеризує його інвестиційний потенціал.

Таким чином, інвестиційний потенціал та інвестиційна привабливість по-різному характеризують певну економічну систему (підприємство, країну, регіон, галузь тощо). Інвестиційний потенціал свідчить про можливості здійснення капіталовкладень системою, а інвестиційна привабливість характеризує доцільність здійснення капіталовкладень у систему. Визначення інвестиційного потенціалу необхідне для прийняття рішення щодо подальшого стратегічного розвитку системи, формування його інвестиційної політики. Інвестиційна привабливість оцінюється, переважно, зовнішніми стосовно системи суб'єктами, які ухвалюватимуть рішення щодо інвестування. Інвестиційну привабливість визначають на макро-, мезо- та макрорівнях із метою залучення зовнішніх інвесторів та активізації інвестиційної діяльності у регіоні, галузі, країні.

Отже, інвестиційна привабливість залежить від інвестиційного потенціалу та інвестиційного ризику і є показником ефективності інвестиційної діяльності в регіоні. Сьогодні характерним є відсутність єдиного загальноприйнятого визначення інвестиційної привабливості та набору обґрунтованих критеріїв її оцінки. Дослідження вітчизняних та зарубіжних аналітиків дозволяють зробити висновок, що всі фактори, які визначають рівень інвестиційної привабливості території, можна систематизувати за 3 групами:

1. Фактори, що впливають на рівень інвестиційного потенціалу регіону (природно-географічний, трудовий, виробничий, інноваційний, інституціональний, інфраструктурний, фінансовий, споживчий потенціали).

2. Фактори, що визначають рівень некомерційних інвестиційних ризиків (законодавчі, політичні, соціальні, економічні, екологічні та кримінальні ризики).

3. Інвестиційна активність (концентрація і розподіл інвестиційного капіталу, активізація впровадження нових виробничих потужностей, розвиток прямих і портфельних інвестицій).

Якщо проаналізувати вищенаведені групи факторів, то визначення інвестиційної привабливості зводиться до вивчення факторів, що впливають на величину інвестиційного потенціалу у розрізі складових потенціалів і аналізу ризиків інвестування, а також виміру використання вже існуючого потенціалу (рис.1.2).

Рисунок 1.2 _ Взаємозв'язок між категоріями „інвестиційний потенціал” та „інвестиційна привабливість” на рівні регіону.

Інвестиційна привабливість, наведена у даній класифікації, відображає собою результат використання фактичного інвестиційного потенціалу регіону, його переваг та недоліків. Інвестиційна привабливість - це характеристика рівня залучення та використання інвестиційного потенціалу, а також сума фактичних можливостей і обмежень, потенційних засобів і умов, які визначають рівень залучення інвестицій в економічну систему регіону.

1.2 Урахування екологічного фактора в процесах відтворення інвестиційного потенціалу регіону

Соціально-економічний розвиток регіонів країни супроводжується зростанням споживання природних ресурсів та забрудненням навколишнього середовища. Необхідною умовою збереження навколишнього середовища є залучення у виробничий процес ресурсозберігаючих технологій. Урахування та оцінка впливу екологічного фактора на відтворення інвестиційного потенціалу регіону потребують подальших досліджень.

Аналіз останніх публікацій показав, що вивченням еколого-економічних проблем займалися такі вчені, як Андрєєва Н. М., Балацький О. Ф., Бобилев С. Н., Жулавський А. Ю., Лемешев М. Я., Лук'янчиков Н. Н., Мельник Л. Г., Потравний І. М., Ушаков Е. П., Ходжаєв А. Ш., Хвесик М. А. та інші. Аналіз їх наукових праць показав, що недостатньо досліджені питання щодо оцінки впливу екологічного фактора на складові інвестиційного потенціалу регіону в процесі його відтворення. Наслідки та характер впливу екологічного фактора на фази відтворення інвестиційного потенціалу регіону теж вивчені недостатньо. Актуальною залишається проблема формування механізму управління відтворенням інвестиційного потенціалу на основі еколого-економічних показників.

Урахування обмеженості природних ресурсів при формуванні, розвитку та оцінці економічного потенціалу регіону передбачено в концепції сталого розвитку. В цілому концепція сталого розвитку базується на системі екологічних обмежень. Так, збалансований розвиток розуміється як «такий розвиток, при якому задоволення потреб здійснюється в рамках екологічних обмежень, збереження динамічної рівноваги між усіма компонентами біосфери, раціонального використання і відтворення природних ресурсів із широким залученням до господарського обороту відходів виробництва та вжитку» [6, c.117].

Зростаюча роль екологічних обмежень свідчить про необхідність урахування їх у виробничо-господарській діяльності у регіоні. Розвиток території ґрунтується на системі взаємозв'язаних економічних, екологічних та соціальних обмежень.

Екологічні обмеження - це обмеження на забруднення навколишнього середовища, порушення природних циклів, зміни клімату, скорочення видового різноманіття живої природи і т.д. До екологічних обмежень можна віднести:

· річні обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин і розміщення відходів на територіях з врахуванням їх екологічної ємності;

· гранично допустимі рівні вилучення природних ресурсів, при яких дотримується екологічна рівновага в екосистемі, наприклад, біологічні ресурси повинні використовуватися лише в межах їх природної здатності до відтворення.

Виснаження природних ресурсів і деградація природного середовища є «екологічним бар'єром» для економічного і соціального розвитку. Відвернення виробничих ресурсів в екологічну сферу знижує економічний потенціал території і її можливості вирішення соціальних завдань. Соціальні обмеження виявляються в погіршенні здоров'я населення у зв'язку з екологічним чинником, що знижує продуктивність трудових ресурсів території.

У сучасному економічному розвитку Бобилев С. М. приділяє увагу таким екологічним обмеженням [1, с.32]:

- обмежені можливості навколишнього середовища приймати та поглинати, асимілювати різного типу відходи та забруднення, що виробляються економічними системами;

- деградація відновних природних ресурсів у результаті надмірної експлуатації (земля, ліс, рибні ресурси, біорізноманітність);

- кінцевий характер використання невідновних природних ресурсів (корисні копалини, нафта, газ та ін.).

Обмеженість природних ресурсів, можливості навколишнього середовища ліквідовувати відходи та поновлювати відтворювальні природні ресурси Лемешев М. Я. та Ушаков Е. П. розглядають як лімітуючі фактори довгострокового економічного зростання [5]. Екологічні обмеження лімітують (стримують) екстенсивний економічний розвиток. Екологічні ліміти такого розвитку обумовлені кількісним вичерпуванням «дешевих» природних ресурсів та якісним погіршенням їх запасів, забрудненням навколишнього середовища. Тому саме дотримання екологічних обмежень згідно із принципами сталого розвитку визначатиме пропорції економіки.

Екологічні та ресурсні обмеження економічного зростання - це ресурсні обмеження, пов'язані з нестачею ресурсів, що безпосередньо використовуються у виробничих процесах (нафта, газ, вода, сировина та ін.) (рис. 1.3).

Екологічні обмеження, накладаючись на розвиток економічної системи регіону, сприяють порушенню питання про якість економічного розвитку регіону, його еколого-економічної ефективності. Сукупність екологічних обмежень та характеристики еколого-економічного балансу території належать до поняття екологічної ємності території. Саме від екологічної ємності території залежить збалансованість виробничого та природного потенціалів території.

Рисунок 1.3 - Природно-ресурсні обмеження економічного розвитку [2, с. 80]

Екологічна ємність (ємність допустимого екологічного навантаження) подається як характеристика території, що відповідає максимальному техногенному навантаженню, яке можуть витримати і переносити впродовж тривалого часу екологічні системи і реципієнти без порушення їх структурних і функціональних властивостей. У нашому випадку екологічна ємність території сприймається як здатність природної системи до відтворення вилучених з неї ресурсів і нейтралізації шкідливих дій. Критерієм екологічної ємності території є регіональні ліміти на використання окремих видів природних ресурсів, ліміти на розміщення шкідливих відходів виробництва та споживання у довкіллі. Відповідно зниження екологічної ємності відбувається при зростанні обсягів використання природних ресурсів.

Саме екологічний фактор відображає тенденції зміни стану навколишнього середовища, рівня використання природно-ресурсного потенціалу та асиміляційних характеристик довкілля.

Зміни в екологічній системі впливають на функціонування економічної системи через взаємодію еколого-економічних факторів. Дія факторів проявляється через:

- утворення шкідливих відходів: зміну властивостей природного середовища; погіршення умов середовища проживання та умов виробничої діяльності;

- погіршення екологічної ситуації: зношення засобів виробництва, вичерпання природних ресурсів; погіршення умов праці; виникнення витрат на природоохоронні заходи; зниження показників якості життя.

Для здійснення оцінки поточного рівня розвитку економічної системи з урахуванням його стійкості традиційну систему показників доповнюють показниками споживання природного потенціалу в процесі господарської діяльності згідно із системою еколого-економічного обліку (СЕЕО), запропонованою Статистичним відділом ООН. З цілого ряду показників, розроблених в СЕЕО, для обліку природного чинника у розвитку регіональної економіки були вибрані показники екологічно скоригованого валового регіонального продукту (ВРП^Е) і екологічно чистого скоригованого регіонального продукту (ЧРП^Е). Показник ВРП^Е являє собою валовий регіональний продукт за відрахуванням обсягу споживання природних ресурсів (включаючи асиміляційний потенціал).

Показник ЧРП^Е доповнює ВРП^Е, відображаючи споживання і природного, і основного капіталів у процесі господарської діяльності:

Проте розрахунок абсолютних значень екологічно скоригованих показників не завжди дозволяє об'єктивно оцінити рівень екологічно збалансованого розвитку регіону. Більш змістовним є їх зіставлення із традиційними показниками регіонального розвитку - ВРП і ЧРП. Як індикатори порівняння можуть застосовуватися: питома природоємність, інтенсивність ресурсоспоживання, середнє споживання ресурсів на одну особу.

Оскільки еколого-економічні відносини характеризуються взаємодією екологічної та економічної підсистем територій і є вираженням взаємовідносин щодо залучення природних ресурсів до виробничої діяльності та зворотним потоком речовин у вигляді відходів до екосистеми, дуже важливо, щоб на фазах відтворення інвестиційного потенціалу зберігався на сталому рівні якісний стан природного капіталу та асиміляційні можливості навколишнього середовища регіону.

Вплив екологічних факторів на величину інвестиційного потенціалу відбувається у формі прямої та непрямої дій. До факторів впливу (прямого чи непрямого) належать чинники, що формуються поза еко-соціо-економічною системою і здатні змінювати як стан усієї системи, так і параметри стану її елементів, а також характер зв'язків між ними.

Прямі зв'язки характеризуються дією економіки на довкілля і виявляються у використанні природних ресурсів і розміщенні відходів у довкіллі. Зворотні зв'язки визначають, якою мірою стан довкілля (наявність і виснаження природних ресурсів, якість елементів довкілля) впливає на ефективність економічної, а відтак і інвестиційної діяльності.

Наслідками прямого впливу на довкілля є: викиди в атмосферне повітря, використання природних ресурсів, використання сировини і матеріалів, утворення і розміщення відходів, скидання стічних вод. Непрямий вплив відбувається при переробленні відходів, транспортуванні і забезпеченні ланцюга поставок, впровадженні неякісних проектних характеристик продукції, що випускається (показник екологічності продукції).

Об'єктами негативного впливу результатів виробничої діяльності в регіоні є трудові, матеріально-технічні та природні ресурси. Відповідно вклад цих ресурсів у формування та використання інвестиційного потенціалу суттєво зменшується.

Аналіз впливу екологічного фактора на рівень інвестиційного потенціалу, на нашу думку, має здійснюватися у такій послідовності:

1) вибір та обґрунтування показників екологічного впливу на рівень інвестиційного потенціалу регіону;

2) визначення ступеня та напряму впливу екологічних факторів на величину та процеси відтворення інвестиційного потенціалу регіону.

Вплив екологічного фактора на величину інвестиційного потенціалу регіону проявляється через ступінь використання природно-ресурсного та асиміляційного потенціалу (табл. 1.1).

Вплив екологічного фактора на відтворення інвестиційного потенціалу регіону проявляється при:

1) використанні природних ресурсів для виробничих цілей;

2) забрудненні навколишнього середовища внаслідок здійснення виробничої діяльності підприємствами регіону;

3) погіршенні якості природних ресурсів унаслідок забруднення довкілля.

Використання природних ресурсів на виробничі цілі призводить до утворення та накопичення відходів виробництва, зменшення запасів природних ресурсів, зміни їх якісних характеристик. Крім того, забруднення навколишнього середовища зменшує його асиміляційні характеристики. Зміна кількісного та якісного стану природних ресурсів у регіоні призводить до зменшення обсягів накопичення внутрішніх та залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів.

Виходячи з позицій обмеженості природного капіталу, стрімкого зростання забруднення навколишнього середовища, необхідно враховувати вплив екологічного фактора на відтворення інвестиційного потенціалу та на характер взаємозв'язків між його складовими. Вплив екологічного фактора на відтворення інвестиційного потенціалу регіону має різний характер (табл. 1.2).

Таблиця 1.1 - Показники впливу екологічного фактора на відтворювальні компоненти інвестиційного потенціалу регіону [3, с. 75]

ЕКОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ	Природно-ресурсний потенціал	Елементи	Показники впливу екологічного фактора
		Мінерально-сировинні ресурси	1) ступінь вилучення основних компонентів з мінеральної сировини; 2) обсяги видобування корисних копалин
		Паливно-енергетичні ресурси	1) ступінь розробленості родовищ нафти та газу
		Земельні ресурси	1) загальна площа комунікацій, шляхів, водопостачання, каналізації, енергопостачання; 2) частка площі, зайнятої під відходи виробництва; 3) площа рекультивованих ділянок; 4) площа забудованих земель
		Лісові ресурси	1) кількість продукції та послуг, виготовлених з лісу
		Водні ресурси	1) обсяги води, яка забирається; 2) обсяги свіжої води, яка споживається; 3) обсяги води, використаної на виробничі цілі; 4) скинуті стічні води; 5) частка забруднених стічних вод; 6) частка стічних вод без очищення; 7) частка стічних вод, нормативно очищених
		Рекреаційні ресурси	1) частка заповідних територій у загальній площі регіону; 2) наявність рекреаційних ресурсів (мінеральні джерела, лікувальні грязі, морські та річкові пляжі)
	Кліматичний потенціал	Природні умови	1) викиди парникових газів; 2) кліматичні умови; 3) умови залягання шарів корисних копалин, ефективність видобутку мінеральних ресурсів
		Рельєф місцевості	1) рельєфні особливості регіону, їх значення для сільського господарства, транспорту, рекреаційного господарства
		Географічне розташування	1) напрямки та характер економічних зв'язків, транспортних витрат тощо
	Асиміляційний потенціал навко-лишнього природного середовища	Атмосферне повітря	1) викиди шкідливих речовин за джерелами і видами;
		Водний басейн	1) скиди забруднювальних речовин у водні об'єкти
	Асиміляційний потенціал навколишнього природного середовища	Елементи	Показники впливу екологічного фактора
		Відходи виробництва та споживання	1) кількість твердих відходів, що утворюються; 2) кількість утилізованих твердих відходів; 3) кількість знищених твердих відходів; 4) кількість твердих відходів, що підлягають захороненню

Таблиця 1.2 _ Вплив екологічного фактора на складові інвестиційного потенціалу регіону

Фактори відтворення інвестиційного потенціалу регіону	Характеристика впливу екологічного фактора
Фактори формування
Виробничий потенціал	зростання витрат на екологізацію виробництва, зменшення прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств
Природно-ресурсний потенціал	виснаження природних ресурсів, погіршення їх якісних характеристик
Трудовий потенціал	зменшення економічно активного населення у регіоні та продуктивності праці внаслідок зростання рівня його захворюваності
Фактори розподілу
Інвестиційна привабливість окремих галузей економіки	зниження рівня інвестиційної привабливості галузей економіки внаслідок зростання витрат на фінансування природоохоронних заходів
Рівень рентабельності підприємств за видами економічної діяльності	зниження ефективності за видами діяльності внаслідок зростання екологічних витрат
Інвестиційні стратегії на рівні держави та регіону	необхідність урахування впливу екологічного фактора на інвестиційні процеси при розробленні та реалізації інвестиційних стратегій
Фактори використання
Інституційні	зростання кількості інститутів з підтримки та забезпечення екологічно сталого економічного розвитку
Фінансові	зростання витрат підприємств на відшкодування екологічних збитків; витрати органів державної влади на підтримання екологічної рівноваги
Інноваційні	необхідність розробки та впровадження екологічно чистих, енергозберігаючих та природоохоронних технологій
Інфраструктурні	забезпечення потреби в інфраструктурі екологічної спрямованості
Соціальні	погіршення умов життя та праці населення внаслідок несприятливої екологічної ситуації в регіоні
Екологічні	погіршення характеристик асиміляційного потенціалу навколишнього середовища регіону

Екологічний фактор може позитивно впливати на інвестиційний потенціал через інноваційну та інфраструктурну його складові, оскільки збільшується кількість екологічних організацій, підтримка екологічних фондів, що, у свою чергу, вимагає відповідного інфраструктурного та інноваційного забезпечення.

Дослідимо вплив екологічного фактора на процеси відтворення інвестиційного потенціалу регіону. На залучення внутрішніх та зовнішніх інвестиційних ресурсів у сучасних умовах господарювання впливає екологіч-ний фактор, який стає суттєвим при формуванні інвестиційної політики. Екологічний фактор призводить до зменшення можливості накопичення інвестиційних ресурсів. Це проявляється через перерозподіл інвестиційних ресурсів у напрямку зменшення або ліквідації екологічних наслідків, зменшуючи таким чином їх обсяг на виробниче інвестування (рис. 1.4).

У цілому екологічний фактор у процесі інвестування характеризується такими показниками, як: зміна цінності природи, якісних характеристик навколишнього природного середовища і природних ресурсів; рівень асиміляційного потенціалу; саморегулювання й відтворення природних систем; деградація навколишнього природного середовища; зменшення природних ресурсів; можливості життєзабезпечення населення з боку природи; зміни в інформаційному просторі навколишнього природного середовища.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.4 _ Формування інвестиційних ресурсів регіону під впливом екологічного фактора [4]

Забруднення навколишнього природного середовища призводить до втрат ВРП, по-перше, внаслідок недовикористання у часі і щодо продуктивності економічних ресурсів, а по-друге, внаслідок перерозподілу інвестиційних ресурсів з виробничого в невиробниче призначення. Так, екологічно небезпечний стан навколишнього середовища вимагає направлення певної частини інвестицій не на виробництво валового регіонального продукту, а на збереження навколишнього середовища, попередження та ліквідацію негативних екологічних наслідків, підтримку екологічної безпеки регіону.

Інвестиції є ефективним засобом забезпечення структурних зрушень в охороні довкілля, поліпшення якісних показників діяльності на регіональному рівні.

Негативному впливу забруднення навколишнього природного середовища на інвестиційний потенціал регіону непрямо сприяє низька частка природоохоронних витрат у складі ВРП. Так, у Сумській області природоохоронні витрати по відношенню до ВРП становлять менше 1 %.

Негативний вплив екологічного фактора на формування інвестиційного потенціалу регіону проявляється, з одного боку, у зниженні зацікавленості внутрішніх та зовнішніх інвесторів, а з іншого - зменшує можливості регіону у забезпеченні його сталого розвитку.

1.3 Екологічно-орієнтоване інвестування в системі інвестиційного потенціалу регіону

Кожен регіон має свої особливості, що відрізняють його від інших в таких аспектах: геополітичному, природному (наявність та якість природних ресурсів), соціально-економічному (розвиток виробництва, стан основних фондів, населення), організаційному. Відмінність регіону за різними аспектами визначає також і розвиток його інвестиційного потенціалу, який можна визначити як здатність інвестора (регіону) залучати інвестиційні ресурси (як внутрішні, так і зовнішні) в інвестиційний процес та використовувати результат від здійснення інвестицій для розвитку регіону. Інвестиційний потенціал території містить дві складові: інвестиційна привабливість регіону та інвестиційні ризики. Розвиток інвестиційного потенціалу залежить від обох складових.

...