Пряме оподаткування підприємств в Україні та шляхи його удосконалення

На підставі інформації про градієнт орендної плати посадові особи, які займаються податком на нерухомість, розділять місто на зони, що нагадуватимуть концентричні кола навколо центру міста, в межах яких нерухомість з найбільш схожими характеристиками матиме приблизно однакову вартість. У межах кожної зони різні об'єкти нерухомості можна розрізняти за віком та наявністю чи відсутністю значних ремонтних робіт. Озброєні цією інформацією, посадові особи зможуть розрахувати зобов'язання з податку на нерухомість, виходячи з площі житла.

Після виконання оцінки вартості місто може встановити ставку податку на нерухомість у гривнях на квадратний метр. Для цього треба загальну кількість зважених квадратних метрів на його території поділити на суму доходів, яку воно хоче одержати за рахунок податку на нерухомість. Ця ставка, помножена на кількість зважених квадратних метрів, визначатиме обсяг податкових зобов'язань з кожного об'єкта нерухомості. Проілюструвати, як працюватиме цей процес, можна за допомогою простої арифметичної моделі, в якій розглядаються чотири об'єкти власності, розташовані в різних зонах. У наведеній нижче таблиці 3.7 наочно показано, як може на практиці працювати такий податок на нерухомість.

Таблиця 3.7 Ілюстрація податку на нерухомість на основі вартості одиниці площі об'єкта нерухомості

У цій моделі ми виходимо з припущення, що кожен об'єкт власності має однакову житлову площу - по 50 кв. м. З урахуванням коефіцієнтів розташування та якості, наведених у цій таблиці, база оподаткування визначається шляхом множення цих коефіцієнтів на однаковий для всіх показник метражу оподатковуваної житлової площі. Зважена кількість квадратних метрів - 800 - складає базу місцевого податку на нерухомість. Якщо припустити, що органи місцевого самоврядування цього міста хочуть одержати загалом від цих об'єктів 1600 грн. доходів від податку на нерухомість, то вони мають встановити ставку податку на нерухомість на рівні 2 грн. за квадратний метр площі об'єкта власності (1600 : 800 = 2). Застосування цієї єдиної ставки до всіх об'єктів власності дає суми податкових зобов'язань, показані в останньому стовпчику таблиці 1.

З часом, коли будуть накопичені дані про операції на ринку нерухомості й підготовлені оцінки нерухомого майна, можна буде перейти від оцінки за вартістю одиниці площі до більш точної оцінки за ринковою вартістю.

Слід також зазначити, що, коли для оцінки за вартістю одиниці площі застосовуються коефіцієнти розташування, то до оцінки нерухомого майна включається вартість землі. При тому що існує окремий податок на землю, це означатиме, що після запровадження оцінки за вартістю одиниці площі матиме місце подвійне оподаткування. Тому було б бажано продумати, як на певному етапі сумістити ці два податки в єдиний податок на нерухомість, що враховуватиме і землю, і будівлі. Однім із варіантів розв'язання цього питання є збереження плати за землю в сільській місцевості, а в містах заміна її на податок на нерухомість, що нараховуватиметься на вартість одиниці площі об'єкта.

Оцінка податкового навантаження на Автомехбазу „Київпастранс”

Оцінка ефективності розробленої податкової політики підприємства здійснюється у процесі порівняння альтернативних її варіантів за допомогою системи відповідних показників. Основними з цих оціночних показників є:

a) коефіцієнт ефективності оподаткування.

Він дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику вибраної податкової політики підприємства, показуючи, як співвідносять між собою показники чистого прибутку та загальної суми податкових платежів. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

Еп = П / ЗП

де Еп - коефіцієнт ефективності оподаткування операційної діяльності підприємства; П - сума чистого прибутку підприємства; ЗП - загальна сума податкових платежів.

Для характеристики податкового навантаження використовують також і обернений показник, який визначає долю податкових виплат в загальній сумі прибутку підприємства. В даному випадку береться співвідношення суми податкових платежів до балансового прибутку.

b) коефіцієнт податкомісткості реалізації товару

Цей показник дозволяє визначити загальну суму податкових платежів, що припадають на 1цю обсягу реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

КПМр = ЗП / ОРп

де КПМр - коефіцієнт податкомісткості реалізації товару підприємством; ОРп - доход (виручка) від реалізації продукції.

c) коефіцієнт оподаткування операційних доходів

Цей показник дозволяє судити про рівень оподаткування операційних доходів підприємства відповідними видами податків і зборів, що включаються у ціну продукції. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

КПд = Пц / ОРп

де КПд - коефіцієнт оподаткування операційних доходів; Пц - загальна сума податкових платежів, що включається у ціну продукції.

У ціну продукції включаються непрямі податки, такі як ПДВ і акциз, що в даній роботі не розглядаються.

d) коефіцієнт оподаткування операційних витрат

Цей показник характеризує рівень податків, що включається до операційних витрат, до загальної суми цих витрат. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

КПв = Пс / В

де КПв - коефіцієнт оподаткування операційних витрат; Пс - загальна сума податкових платежів, що включаються до операційних витрат; В - загальна сума операційних витрат підприємства.

e) коефіцієнт оподаткування операційного прибутку

Цей показник характеризує рівень податків, що сплачуються за рахунок операційного прибутку підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

КПп = Пп / ВП

де КПп - коефіцієнт оподаткування операційного прибутку; Пп - загальна сума податкових платежів, що здійснюється за рахунок операційного прибутку; ВП - прибуток підприємства від операційної діяльності.

f) коефіцієнт пільгового оподаткування операційної діяльності

Цей показник дозволяє визначити наскільки ефективно підприємство використовує надані законодавством пільги по податках, пов'язаних з його операційною діяльністю. (цей коефіцієнт дозволяє судити і про ефективність використання пільг по окремим видам податків).

За допомогою вищенаведеної системи показників оцінюється альтернативні варіанти розробленої податкової політики підприємства, порівняння яких дозволяє вибрати для реалізації найбільш ефективний її варіант.

Застосовуючи цю систему, спочатку необхідно проаналізувати, в якому з трьох років, що досліджуються, існуюча податкова система була найбільш сприятливою для підприємств. Під існуючою податковою системою розуміється незмінність механізму оподаткування суб'єктів господарювання податком на прибуток, ПДВ та зборами на соціальні заходи. В основу дослідження покладено ряд особливостей обчислення та сплати податків, а також розрахунок відповідних коефіцієнтів, саме в тій частині, що безпосередньо стосується діяльності суб'єкта, на базі якого проводиться дослідження. Це Автомехбаза „Київпастранс”. Для цього на підставі даних форм Ф2-м „Звіт про фінансові результати” за 2000, 2001, 2002 роки розглянемо таблицю 3.8, в якій показано динаміку змін вищенаведених коефіцієнтів за період, що аналізується.

Табл. 3.8

За коефіцієнтом ефективності оподаткування найсприятливішим для підприємства був 2002 рік, коли при існуючій податковій системі на 1 грн. загальних податкових платежів припадає 1,62 чистого прибутку, і менш сприятливим - 2000 рік, коли на 1 грн. загальних податкових платежів припадає 35 коп. чистого прибутку.

Серед всіх інших коефіцієнтів, що аналізуються, найефективнішими є ті, що мають менше значення, оскільки вони вказують, яка частина податкових платежів припадає на джерела цих платежів.

Коефіцієнт податкомісткості реалізації є найбільш надійним для характеристики податкового навантаження, оскільки в сучасних умовах значна частина підприємств України є збитковими. Він визнає, яку частину виручених коштів продавець сплачує у вигляді податків. За коефіцієнтом податкомісткості реалізації товару найбільш ефективним для Автомехбази був 2002 рік, коли на 1 грн. загального обсягу реалізації товару припадає 14,6 коп. загальних податкових платежів і найменш ефективним - 2000 рік, коли цей показник дорівнював 18,4 коп.

Коефіцієнт оподаткування операційних витрат показує, що податковий період 2000 року на 1 грн. операційних витрат припадає 15,4 коп. відрахувань до фондів, у 2001 - 11,2, а в 2002 - 7,8 коп.

За коефіцієнтами оподаткування операційного прибутку найсприятливішим був 2002 рік, коли на 1 грн. прибутку отриманого від реалізації товару, припадає 9,6 коп. податкових платежів, що здійснюється за його рахунок. В 2001 р. показник дорівнював 16,7 , а у 2000 році - 21,2 коп.

Реформування податкової політики проходить дуже складно. І це не випадково. Цьому є об'єктивних та суб'єктивні причини. Нині основним завданням є те, що кількісні показники податкової системи мають поступитись якісним шляхом скорочення кількості податків, зборів і обов'язкових платежів та запровадження системи врегульованих, науково-обгрунтованих, оптимальних форм і методів податкового впливу, регулювання підприємницької діяльності через якісно нові, найвпливовіші, а головне, ефективні та стимулюючі податкові важелі. Податкова політика має бути жорсткою, але справедливою, стабільною, зрозумілою та привабливою. Вона має виступати провідним стимулюючим фактором у стабілізації виробництва, забезпечувати повне, якісне і своєчасне виконання доходів бюджетів всіх рівнів.

Висновки

На основі проведеного аналізу фінансового стану підприємства Автомехбази „Київпастранс” можна зробити висновок, що дане підприємство є крупним платником податків, що забезпечує постійне їх надходження до бюджету країни. Більшу частину податкових платежів підприємства складають податок на прибуток і транспортний податок.

Податок з транспортних засобів є другим по величині податковим платежем, що сплачує підприємство. У 2001 році він, навіть номінально майже дорівнював податку на прибуток (податок на прибуток становив 39,45 тис. грн., а транспортний податок - 35,1 тис. грн.). Автомехбаза „Київпастранс” являється автотранспортним підприємством, що надає не лише ремонтні, але й транспортні послуги підприємствам КП „Київпастранс”. Підприємство сплачує податок у повному обсязі, оскільки, згідно Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” у редакції від 18.02.1997 р. №75/97-ВР пільги мають підприємства автомобільного транспорту загального користування. Таке становище сприяє нерівномірному розподілу податкового тягаря серед інших підприємств-платників податку. Деякі економісти вбачають вихід з ситуації у повному скасуванні пільг. Я з цим не згодна. До того ж, як зазначив Григорій Оперенко, податкова служба ніколи не була проти надання пільг, спрямованих на підвищення рівня виробництва, поповнення оборотних коштів. На мій погляд, вигідним був би варіант встановлення 50% пільги на податок з транспортних засобів як для підприємств автомобільного транспорту загального користування, так і для підприємств, основною діяльністю котрих є надання транспортних послуг іншим підприємствам.

Підтвердження вищезгаданої проблеми знаходимо у таких статистичних данних: у 2001 році податкові надходження підприємства скоротилися на 38%. Цей спад обумовлений значним скороченням доходів підприємства (оподаткований прибуток у 2001 р. порівнянно з 2000 р. зменшився майже удвічі) та зменшенням кількості автотранспортних засобів. У 2002 р. Автомехбаза покращує своє фінансове положення, підвівши його до рівня 2000 р. Однак, це покращення є ілюзорним. Підприємство вирішило свої проблеми за рахунок скорочення кількості автотранспортних засобів, скорочення кількості робітників і тривалості їх робочого дня, в той же час збільшуючи навантаження на кожен автобус. Така економія тимчасово покращує фінансовий стан підприємства, але з часом може призвести до його занепаду.

Покращення ситуації я вбачаю у зменшенні ставки податку на прибуток підприємств до 25%, а також введення пільги на податок з транспортних засобів у розмірі 50%. Такі заходи скоротять податкові платежі підприємства близько на 35 тис. грн., вивільнивши ці кошти для його розвитку (на ремонт та придбання нових транспортних засобів, збільшення штату працівників, покращення умов праці та якості послуг, що надаються Автомехбазою іншим структурним підрозділам КП „Київпастранс”.

Актуальність питання послаблення податкового тиску зумовлено тим, що рівень оподаткування в Україні, порівняно з іншими країнами, є одним із найвищих. Збереження високого рівня оподаткування в умовах сучасної соціально-економічної кризи стає однією з причин гальмування виходу з неї. Тому розробка послідовної та ефективної податкової політики є першочерговою задачею українського уряду.

Сучасна податкова політика в Україні, як вже зазначалося є не досить ефективна і є одним із найважливіших чинників, що стримують зростання виробництва та розвиток економіки країни. Основними хибами податково політики є високий рівень податкового тиску на сумлінних платників податків та нестабільність податкової системи.

Засоби стимулювання окремих видів господарської діяльності та підприємств, з використанням податкової політики, неоднозначно впливають на економічні процеси. Будь-які податкові пільги, стимулюючи корисну для держави діяльність, порушують конкурентну рівновагу і сприяють зловживанням та ухиленню від сплати податків. Це негативно впливає як на рівень податкових надходжень до бюджету, так і на розвиток відносин в Україні взагалі.

Довгоочікуваний Податковий кодекс має забезпечити комплексний підхід до регулювання податкових відносин, бути універсальним інструментом усунення прогалин, недосконалості і неузгодженості податкового законодавства, його гармонізації з конституційним, бюджетним, цивільним, адміністративним і кримінальним законодавствами. Одночасно він повинен змінити чинну систему оподаткування, зробити її простою і прозорою, спростити процедуру обліку і забезпечити невідворотність сплати податків.

Обсяг формування чистого прибутку підприємства значно залежить від суми його податкових платежів. За рахунок якого джерела та на якому етапі операційної діяльності підприємства вони б не здійснювались, ці платежі зменшують розмір прибутку, що залишається у його розпорядженні. Тому кожним підприємством повинні активно використовуватися можливості мінімізації податкових платежів, з тим щоб забезпечити збільшення розміру чистого прибутку, а відповідно і фінансових ресурсів для підвищення темпів розвитку своєї операційної діяльності.

Для цього на підприємстві повинно формуватися ефективна податкова політика - вибір найбільш ефективного варіанту сплати податків при альтернативних напрямках операційної діяльності.

При формуванні справді результативної податкової політики підприємства повинні дотримуватися таких принципів:

1. Суворе дотримання чинного податкового законодавства.

Це виключає ймовірну сплату штрафів за порушення діючих податкових норм, які зменшують величину чистого прибутку підприємства.

2. Співвідношення задачі мінімізації податкових платежів з цілями загальної політики управління прибутком підприємства.

Мінімізація податкових платежів завжди повинна бути направлена на збільшення величини чистого прибутку, а не здійснюватись за рахугнок скорочення операційної діяльності.

3. Пошук та використання найбільш ефективних господарських рішень, що забезпечують мінімізацію бази оподаткування у процесі операційної діяльності.

Доцільно ефективно використовувати податкові пільги, враховувати специфіку окремих елементів бази оподаткування.

4. Оперативний облік змін у діючій податковій системі.

5. Планове визначення сум майбутніх податкових платежів.

Процес формування податкової політики підприємства може здійснюватись за такими етапами:

1. Виявлення напрямків операційної діяльності підприємства, що дозволяють мінімізувати податкові платежі за рахунок різних ставок оподаткування.

2. Виявлення можливостей скорочення бази оподаткування операційної діяльності підприємства за рахунок використання прямих податкових пільг.

3. Врахування непрямих податкових пільг у формуванні податкової політики підприємства

Склад непрямих податкових пільг визначається можливостями зменшення бази оподаткування при незмінних його ставках. Це може бути, наприклад, використання методів прискореної амортизації активної частини виробничих повних фондів (скорочує податкову базу по прибутку); заміна живої праці машинами і механізмами (скорочує податкову базу сплати відрахувань від фонду оплати праці).

4. Врахування регіональних особливостей формування податкової політики держави.

В процесі регіональної диверсифікації операційної діяльності підприємств виникають можливості використання податкових переваг, що діють у вільних економічних зонах, зарубіжних країнах з більш досконалою податковою системою, офшорних зонах.

5. Визначення методичних принципів податкового планування на підприємстві.

6. Оцінка ефективності розробленої податкової політики підприємства.

Податкова концепція повинна передбачати становлення в Україні податкової системи ринкового типу, перехід до регулюючої податкової політики, яка відрізняється від фіскальної, що вихідним пунктом при визначенні видів податків, рівня ставок, податкових пільг є не потреби держбюджету, а необхідність розв'язання економічних та соціальних проблем: інвестиційної, структурної, екологічної та інших.

Метою регулюючої податкової політики в Україні має бути сприяння процесам активізації трудової і господарської ініціативи, пожвавлення інвестиційної діяльності, подолання економічної кризи.

Проте ефективність податкового регулювання залежить не тільки від якості концепції податкової політики, а й цілого ряду об'єктивних і суб'єктивних обставин:

1. Своєчасність податкових змін.

2. Наближеність фактичного рівня податкового преса в країні до його критичної межі.

3. Органічне поєднання податкових законів з прийнятою системою бухгалтерського обліку, що відповідає міжнародним стандартам.

4. Стабільність податкового законодавства.

5. Прозорість і спрощеність системи оподаткування, податкової звітності та процедури сплати податків, установлення партнерських відносин податкової служби з платниками податків.

6. Поєднання стимулюючої податкової політики з комплексом інших заходів.

Реформування податкової системи держави та її інтереси повинні бути висвітлені у єдиному всеохоплюючому податковому законі - Податковому кодексі. Слід зазначити, що в Україні вперше створюється такий цілісний документ з питань оподаткування.

Для подальшого реформування і зростання економіки України прийнятий у першому читанні проект Податкового кодексу - „економічної конституції” держави потребує якнайшвидшого доопрацювання з урахуванням поданих доповнень та зауважень в прийняття Верховною Радою України.

Додаток 1

Виконання основних показників діяльності Автомехбази КП „Київпастранс” за 2001 рік

Додаток 2

Матеріальні витрати за 2001 рік по Автомехбазі

Додаток 3

Інші витрати По Автомехбазі за 2001 рік

Додаток 4

Порівняння методів і норм амортизації основних засобів (ОЗ) та основних фондів (ОФ) з використанням правил податкового законодавства

Додаток 5

Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів

Розрахунок на 2003 рік

Розрахунок за придбані транспортні засоби

Размещено на Allbest.ru