Фінансово-господарський контроль

Дікань Л. В.

Передмова

МОДУЛЬ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ

Тема 1. Фінансово-господарський контроль: сутність та зміст

1.1 Необхідність, місце та значення контролю в сучасних умовах

1.2 Фінансовий контроль

1.3 Господарський контроль

1.4 Фінансово-господарський контроль

Тема 2. Міжнародний досвід здійснення фінансово-господарського контролю

2.1 Державний фінансовий контроль в розвинених країнах

2.2 Особливості незалежного аудиту в зарубіжних країнах

2.3 Міжнародний досвід здійснення податкового контролю

Тема 3. Організація фінансово-господарського контролю

3.1 Сутність та зміст організації фінансово-господарського контролю

3.2 Планування як перший етап здійснення фінансово-господарського контролю.

3.3 Дослідження діяльності господарюючого суб'єкта

3.4 Узагальнення результатів фінансово-господарського контролю.

МОДУЛЬ 2. ФІНАНСОВО - ГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ РІЗНИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ

Тема 4. Ревізія, аудит та податковий контроль діяльності промислових виробничих підприємств

4.1 Діяльність промислових виробничих підприємств як об'єкт контролю

4.2 Ревізія та аудит діяльності промислових виробничих підприємств

4.3 Податковий контроль діяльності промислових виробничих підприємств

4.4 Типові порушення в діяльності промислових виробничих підприємств

Тема 5. Сфера послуг як об'єкт ревізії, аудиту та податкового контролю

5.1 Житлово-комунальні послуги. Типові порушення в діяльності житлово-комунальних підприємств.

5.2 Туристичні послуги.

5.3 Стоматологічні послуги. Типові порушення в діяльності підприємств стоматологічної сфери

Тема 6. Аудит та податковий контроль суб'єктів торгової діяльності

6.1 Торгова діяльність як об'єкт аудиту

6.2 Аудит торгових підприємств

6.3 Типові порушення в діяльності торгових підприємств

6.4 Аудит підприємств громадського харчування

6.5 Податковий контроль діяльності підприємств торгівлі та громадського харчування

Тема 7. Ревізія, аудит та податковий контроль на сільськогосподарських підприємствах

7.1 Сільськогосподарські підприємства як об'єкт контролю

7.2 Ревізія та аудит на сільськогосподарських підприємствах

7.3 Податковий контроль нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського податку

7.4 Типові порушення в діяльності сільськогосподарських підприємств

Тема 8. Ревізія, аудит та податковий контроль діяльності будівельних та транспортних підприємств

8.1 Контроль діяльності будівельних підприємств

8.2 Контроль діяльності транспортних підприємств

Тема 9. Аудит та податковий контроль діяльності неприбуткових організацій

9.1 Статус неприбуткової організації

9.2 Аудит неприбуткових організацій

9.3 Податковий контроль діяльності неприбуткових організацій

9.4 Типові порушення в діяльності неприбуткових організацій

Тема 10. Контроль і аудит в банках

10.1 Діяльність банків як об'єкт банківського контролю

10.2 Зовнішній контроль діяльності банківських установ

10.3 Внутрішній контроль та аудит діяльності банківських установ

Перелік літератури

Глосарій

ДОДАТКИ

Додаток А Робоча програма навчальної дисципліни „Фінансово-господарський контроль”

Додаток Б Компетентнісний підхід до вивчення навчальної дисципліни „Фінансово - господарський контроль”

Додаток В Засоби діагностики для перевірки знань магістрів по дисципліні «Фінансово-господарський контроль»

Додаток Д Класифікація господарських засобів (ресурсів) підприємства згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку

Додаток Е Класифікація джерел господарських засобів (ресурсів) згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку

Додаток Є Лімська декларація керівних принципів аудиту державних фінансів

Додаток Ж Таблиця відповідності кодів ЗКГНГ до кодів КВЕД

Додаток З Класифікація видів економічної діяльності

Додаток К Зразок денного забірного листка

Додаток Л Зразок реєстру товарообігу

Додаток М Зразок калькуляційної картки

Додаток Н Зразок реєстру реалізованих страв

Додаток П Відповіді на тестові запитання

Додаток Р Еталонні відповіді на практичні завдання до тем

ПЕРЕДМОВА

Одним із головніших завдань економічної науки в умовах сьогодення є одночасне забезпечення ефективної та законної діяльності господарюючих суб'єктів всіх форм власності. Задля вирішення цього завдання відбувається постійне удосконалення діючої системи контролю, виникнення нових його форм та поширення контролюючих органів. В наслідок цього гостро постає питання теоретичної та практичної підготовки нових кадрів та підвищення кваліфікації існуючих.

Все це зумовило, в свою чергу, інтерес до даної проблеми з боку науковців, що виражається в великій кількості теоретичних напрацювань, присвячених питанням контролю в сучасних умовах.

Сьогодні існує великий вибір підручників та навчальних посібників, різних по підходах до викладення матеріалу, різних по змісту та по структурі.

Але, приступаючи до написання даного видання, автор мав на меті створити принципово новий навчальний посібник, який би об'єднав в собі теоретичні аспекти з практичними рекомендаціями, відображав всю цілісну систему контролю з усіма взаємозв'язками, чітко відокремив би суттєві поняття, які в літературних джерелах нерідко ототожнюються, висвітлював особливості контролю в різних галузях національної економіки тощо.

Написанню даного посібника передує низка навчальних видань:

навчальний посібник „Контроль і ревізія” (2004 р.);

доповнений та перероблений навчальний посібник „Контроль і ревізія” (2007 р.);

навчально-методичний посібник до самостійного вивчення дисципліни „Контроль в бюджетних установах” (2007 р.);

навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни „Державний аудит” (2007 р.).

Поєднавши в собі, найважливіші напрацювання зазначених видань, навчальний посібник „Фінансово - господарський контроль” є істотно новим навчальним виданням як по структурі, так і за змістом. Його новизна проявляється в наступному:

ь в теоретичній частині посібника логічно та доступно викладені основні положення фінансово-господарського контролю як цілісної системи з усіма існуючими взаємозв'язками. При цьому є чітке виокремлення його форм, видів та методів;

ь навчальний посібник побудований згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджений з примірною структурою змісту навчальної дисципліни, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансфертною Системою (ECTS). (див. Додаток А)

ь практична частина містить ґрунтовні поради щодо здійснення фінансово - господарського контролю в різних галузях економіки з урахуванням особливостей кожної;

ь наприкінці кожної з тем наведені тестові запитання для самоконтролю отриманих знань;

ь наприкінці кожної теми практичного модуля наведені практичні завдання, що мають на меті закріплення набутих знань;

ь також наприкінці посібника наведені практичні завдання, побудовані згідно компетентнісного підходу, що дозволяє усвідомити, яких саме професійних знань набув студент, вирішивши запропоновані завдання; (Додатки Б та В)

ь кожна тема другого модуля доповнена типовими порушеннями в певній галузі економіки, що надає більш практичну спрямованість теоретичним темам;

ь наприкінці навчального посібника наведено глосарій, що значно спрощує сприйняття матеріалу.

Отже, метою даного посібника є сприяння поглибленому вивченню та засвоєнню теоретичних основ фінансово-господарського контролю, а також практичних вмінь та навичок здійснення фінансово-господарського контролю в різних галузях національної економіки.

Завданнями даного посібника можна вважати:

Ш надання теоретичних знань з навчальної дисципліни «Фінансово-господарський контроль»та сприяння їх більш легкому та глибокому засвоєнню;

Ш формування практичних вмінь та навичок зі здійснення фінансово-господарського контролю в різних галузях національної економіки;

Ш надання навичок застосування теоретичних знань для вирішення конкретних практичних завдань щодо здійснення фінансово-господарського контролю на підприємствах, в установах та організаціях різних галузей національного господарства;

Ш широке оволодіння системними знаннями з конкретних форм організації фінансово-господарського контролю тощо.

Запропонований до уваги навчальний посібник «Фінансово-господарський контроль» дозволяє оволодіти наступними знаннями:

необхідність, роль та значення фінансово-господарського контролю в сучасних умовах господарювання;

сутність фінансово - господарського контролю та його місце в загальній системі економічного контролю;

міжнародний досвід організації та здійснення фінансово-господарського контролю;

нормативно-правова база, що регламентує діяльність суб'єктів фінансово-господарського контролю;

основні принципи організації фінансово-господарського контролю;

основні етапи здійснення фінансово-господарського контролю;

основні принципи систематизації й узагальнення фінансово-господарського контролю при різних формах його здійснення;

порядок проведення фінансового - господарського контролю за діяльністю промислових виробничих підприємств;

порядок проведення фінансового - господарського контролю за діяльністю підприємств сфери послуг;

порядок проведення фінансового - господарського контролю за діяльністю торгових підприємств та підприємств сфери громадського харчування;

порядок проведення фінансового - господарського контролю за діяльністю неприбуткових підприємств;

порядок проведення фінансового - господарського контролю за діяльністю транспортних та будівельних підприємств;

порядок проведення фінансового - господарського контролю за діяльністю сільськогосподарських підприємств;

порядок проведення фінансово-господарського контролю в банківських установах.

Крім того даний посібник сприяє оволодінню певними вміннями та навичками, необхідними майбутньому фахівцю у галузі фінансово-господарського контролю для належного виконання ним професійної діяльності:

організовувати фінансово-господарський контроль діяльності господарюючих суб'єктів різних галузей економіки;

відбирати найбільш сучасні й ефективні форми, способи й методи контролю при організації контрольно-перевірочного процесу,

збирати зовнішню та внутрішню, первинну і вторинну інформацію про об'єкти контролю існуючими методами;

узагальнювати й обробляти інформацію про фінансово-господарську діяльність об'єктів контролю;

створювати інформаційну базу для прийняття управлінських рішень;

аналізувати інформацію всіх видів, виконувати необхідні розрахунки, готувати звіти й висновки з погляду удосконалювання контрольно-перевірочної діяльності.

складати плани роботи;

складати програму фінансово-господарського контролю суб'єктів господарювання;

складати узагальнюючі документи при різних формах фінансово-господарського контролю;

аналізувати причини порушень чинного законодавства;

розробляти заходи щодо впровадження більш ефективних форм організації та проведення фінансово-господарського контролю.

Таким чином, даний навчальний посібник може стати консультантом та порадником всім тим, хто прагне оволодіти майстерністю здійснення контролю як сучасного та престижного напряму економічного життя.

МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ

Тема 1. Фінансово-господарський контроль: сутність та зміст

1.1 Необхідність, місце та значення контролю в сучасних умовах

Сучасний етап суспільного та економічного розвитку України потребує чіткої керованості процесів трансформування національної економіки. В умовах впровадження ринкових відносин важливо оптимально поєднати притаманні ринку регулятори економіки з усвідомленим, належно організованим управлінням господарством країни. Адже трансформація та розвиток економіки Україні охоплює тією чи іншою мірою всі сфери діяльності суспільства. За умов загального занепаду та розбалансованості економіки, росту тіньового капіталу в усіх сферах діяльності актуального значення набуває контроль як головний важіль забезпечення ефективної та законної діяльності будь - яких господарюючих суб'єктів.

Контроль, в перекладі з французької («controle»), означає перевірку або спостереження з метою перевірки. Цей термін можна трактувати як спостереження, нагляд, перевірку з метою протидії чомусь небажаному.

Втім, у більш загальному під контролем розуміється система відносин з приводу систематичного спостереження і перевірки ходу функціонування відповідного об'єкта деякого суспільного, виробничого або іншого процесу контролюючими органами, установами, уповноваженими особами з метою встановлення відхилень об'єкта контролю від заданих параметрів. [ 86 ]

Контроль має прояв в усіх сферах суспільного життя. Нараховується безмірна кількість різновидів контролю в залежності від сфери, в якій він здійснюється (соціальний, екологічний та багато інших). Контроль, який функціонує в економічному житті суспільства називається економічним.

Економічний контроль - це сукупність економічних відносин, які виникають у системі взаємодії та управління продуктивними силами і виробничими процесами. [ 86 ]

Роль та значення економічного контролю в сучасних умовах проявляється через завдання, які він виконує:

1) економічний контроль, використовуючи наукову теорію, виконує суспільну роль у забезпеченні практичними рекомендаціями виробництво життєво необхідних благ для задоволення потреб людей;

2) виявляючи диспропорції і негативні явища в суспільстві, контроль дає можливість усунути їх і запобігає повторення, а також сприяє раціональної організації виробничих відносин і оптимальному використанню продуктивних сил. Тобто, економічний контроль у своєму розвитку інтегрується з іншими функціональними економічними науками;

3) економічний контроль має місце на всіх без виключення підприємствах, в установах та організаціях, кожного разу маючи на меті забезпечення ефективної та законної їх діяльності;

4) важливим завданням економічного контролю є вплив через систему управління на успішне виконання планів економічного і соціального розвитку, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, запобігання непродуктивних витрат і збитків, зміцнення господарських зв'язків, дотримання господарського і трудового законодавства, забезпечення збереження власності;

5) економічний контроль припускає систематичне спостереження за фінансовим станом підприємства, конкурентною здатністю його продукції на внутрішньому і світовому ринках.

6) за результатами контролю розробляють міри, що сприяють більш ефективному господарюванню, дотриманню принципу соціальної справедливості в розподілі результатів праці в залежності від внеску кожного працюючого. Таким чином, зміст економічного контролю в умовах ринкової економіки полягає в систематичному спостереженні, перевірці та регулюванні процесу розширеного відтворення валового національного продукту і соціально-економічних відносин відповідно до конституційних норм і законодавчого регулювання. Економічний контроль має достатньо широку класифікацію, що зумовлює наявність розмаїття його видів, форм та складових. Основні види економічного контролю наведені на рис. 1.1. Як видно з рис. 1.1., економічний контроль підрозділяють за різними класифікаційними ознаками.

Так, за повнотою охоплення суб'єктів господарювання, що контролюються, економічний контроль ділиться на: повний, який охоплює всі сторони діяльності господарюючого суб'єкта, що вивчається, всі ділянки його роботи та види здійснених операцій;

частковий, коли перевіряються тільки окремі види діяльності підприємства або окремі види господарських операцій, вивчається один або декілька аспектів діяльності підприємства (наприклад, виробництво, споживання, збут тощо), певні види операцій (касові, розрахункові тощо), або зберігання і правильність використання окремих видів сировини, товарів, підзвітних сум, готівки тощо;

наскрізний - який проводиться одночасно на декількох підприємствах, що входять до складу однієї організації (асоціації, об'єднання);

За повнотою вивчення господарських процесів: суцільний - коли перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання за весь період, що контролюється;

вибірковий, який передбачає вивчення не всіх, а лише певної частини документів, що відбираються на підставі науково-обгрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні);

комбінований, в ході якого одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша - вибірковим способом;

За етапами контролю господарських процесів: попередній, основними функціями якого слід вважати розробку процедур і правил поведінки працівників у процесі реалізації прийнятих планів;

поточний, який здійснюється в процесі виробничо-господарської діяльності по всьому ланцюжку ієрархії управління та спрямований на попередження можливих відхилень у виробничому процесі і можливих труднощах;

наступний, який охоплює перевірку правильності в законності проведених господарських операцій, виявляє порушення і зловживання, а також дає можливості розробити заходи щодо усунення недоліків та їх попередження в майбутньому;

За періодичністю проведення, економічний контроль, в свою чергу, розділяється на: перманентний, який триває безперервно, постійно;

періодичний - контроль який здійснюється через певні проміжки часу, повторюється час від часу;

За способом сприйняття господарських процесів: за участю суб'єкта контролю, який здійснюється безпосередньо перевіряючими особами;

автоматизований, який проводиться з використанням комп'ютерної техніки та інформаційних технологій;

За статусом здійснення: державний, який здійснюється державними контролюючими органами;

відомчий, який проводиться певним відомством на підпорядкованому об'єкті;

контроль власника, який проводиться власником на власному підприємстві;

незалежний, який проводиться незалежними приватними суб'єктами контролю;

Відносно господарюючого суб'єкта, економічний контроль розрізняють на: зовнішній, що здійснюється суб'єктами контролю, які не входять до складу структурного підрозділу підприємства, діяльність якого контролюється;

внутрішній, який здійснюється органами внутрішнього контролю (головним бухгалтером підприємства, ревізійною комісією, спостережною радою, тощо). Внутрішній контроль спрямований в основному на те, щоб перевірити законність здійснення операцій та стан збереження державного майна з метою недопущення його розкрадання.

Поряд з наявністю широкого спектра видів, економічний контроль має власні форми.

Форма економічного контролю - це сукупність методів та засобів дослідження підконтрольного об'єкта, які застосовують для вивчення фінансово-господарської діяльності конкретної установи, організації чи підприємства у даний час. Доречі, до того часу, поки Україна не набула незалежності, економічний контроль проявлявся лише в формі державного контролю (ревізії). Але стрімкі процеси роздержавлення власності, які почали відбуватись в національній економіці після 1991 року, спричинили виникнення нових форм власності та істотно нових видів діяльності. Почалось зростання кількості господарюючих суб'єктів різних форм власності.

Як наслідок, крім державного контролю, почали з'являтись нові форми економічного контролю і тому сьогодні економічний контроль проявляється через широкий спектр форм:

Ревізія (інспектування). Згідно із Законом України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» ревізія - є формою здійснення інспектування. Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності суб'єкта контролю і проводиться у формі ревізії. Ревізія, в свою чергу, повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні матеріальних і посадових осіб [9]. Ревізія носить примусовий характер і на відміну від аудиту її головною метою є виявлення правопорушень та покарання винних осіб.

Бюджетний контроль - контроль за операціями бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звітування про його виконання. Здійснюється бюджетний контроль Міністерством фінансів України та місцевими фінансовими органами на кожній стадії бюджетного процесу, а також Державним казначейством України та Державною контрольно-ревізійною службою України на стадії виконання бюджету та звітування.

Державний аудит - перевірка та аналіз фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Об'єктом державного аудиту є як діяльність підконтрольних підприємств, установ і організацій, так і виконання державних (бюджетних) програм. Головною метою державного аудиту є встановлення ефективності використання бюджетних коштів, а також зміцнення законності використання державного і комунального майна.

Податковий контроль - огляд і дослідження документації певного підприємства на предмет правильного і своєчасного вирахування і сплати ним податкових платежів у бюджет та державні цільові фонди. Об'єктами податкового контролю є платники податків, зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів. При цьому податковий контроль може здійснюватись у вигляді документальних і камеральних перевірок платників податків, які, в свою чергу, проводяться як планові і позапланові, комплексні (суцільні) і тематичні (вибіркові), а також зустрічні перевірки.

Внутрішній контроль - незалежна діяльність з перевірки та оцінки роботи суб'єкта господарювання в інтересах останнього, метою якого є висловлення думки контролера відносно ефективності організації і функціонування суб'єкта господарювання, визначити чи має фінансова звітність підприємства суттєві перекручення. Суб'єктом внутрішнього контролю виступає служба внутрішнього контролю, яка створюється на підприємстві для виконання контрольних функцій залежно від мети і завдань, покладених на внутрішніх контролерів керівництвом підприємства. Залежно від специфіки підприємства внутрішній контроль може бути представлений однією особою або цілою службою (відділом внутрішнього контролю).

Казначейський контроль - контроль виконання державного та місцевих бюджетів безпосередньо в процесі затвердження бюджетних призначень, розподілу та доведення бюджетних асигнувань, прийняття бюджетних і фінансових зобов'язань до отримання товарів і послуг та здійснення платежу з бюджетних рахунків з метою зменшення кількості та обсягів порушень бюджетного законодавства та підвищення ефективності використання коштів бюджетів усіх рівнів. Казначейський контроль здійснюється органами державного казначейства України та стосується всіх без виключення бюджетних установ. Особливість контролю, що здійснюється органами Державного казначейства, полягає в тому, що вони є єдиними виконавцями попереднього контролю та контролю на стадії здійснення платежу при виконанні державного бюджету і не здійснюють цей контроль вибірково, а тільки на регулярній основі.

Незалежний аудит - незалежна перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Аудит носить порадний характер і найчастіше здійснюється за ініціативою самого господарюючого суб'єкта.

Контроль та аудит в банках, першочерговим завданням якого є сприяння забезпеченню схоронності грошової маси, дотриманню нормативно-правового регулювання в діяльності банку, його ефективної економічної стабільності, попередження негативних ризиків і банкрутства. Комплексну ревізію фінансової діяльності акціонерних комерційних банків проводять виключно контрольно-ревізійні комісії на суспільних початках, обрані зборами акціонерів. Контроль і аудит в банках спрямовані на комплексне і всебічне дослідження його діяльності з метою активізації його прибутковості, попередження правопорушень і збитків його клієнтів, населення, а також засновників і акціонерів. Взагалі контроль в банківських установах покликаний забезпечити відповідність діяльності банку поставленим перед банком цілям. [ 86]

При цьому кожна з зазначених форм економічного контролю характеризується певними суб'єктами її здійснення

Так, загальноекономічний контроль має прояв лише виключно на макрорівні.

При цьому господарський та фінансовий контроль проявляються без виключення на всіх рівнях, в усіх галузях та на всіх підприємствах, установах та організаціях. Через це дослідження фінансового та господарського контролю як окремих найважливіших складових економічного контролю потребує ретельної уваги. Детально фінансовий контроль та господарський контроль будуть розглянуті в наступних питаннях даної теми.

1.2 Фінансовий контроль

Сучасний стан національної економіки, розповсюдження її тінізації, стрімке зростання економічних правопорушень саме в сфері фінансової діяльності підприємств, установ, організацій обумовлюють необхідність контролю за розподілом та перерозподілом фінансових ресурсів, а також за законністю та правильністю формування даних про фінансовий стан певного господарюючого суб'єкта. Забезпечити це призваний фінансовий контроль.

Фінансовий контроль - це контроль за законністю та правильністю розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів в економічній сфері, а також контроль за законністю надання інформації про фінансовий стан підприємства в розрізі всіх передбачених показників.

Мета фінансового контролю - встановлення правильності та законності фінансової діяльності господарюючого суб'єкта в частині створення, розподілу, перерозподілу та використання його фінансових ресурсів.

Фінансовий контроль передбачає ретельну перевірку всіх аспектів фінансової діяльності і має прояв на всіх без виключення господарюючих суб'єктах. Це зумовлено тим, що всі без виключення господарюючі суб'єкти ведуть фінансову діяльність.

Предметом фінансового контролю виступає фінансова діяльність господарюючого суб'єкта.

Об'єктами фінансового контролю виступають всі напрями фінансової діяльності господарюючого суб'єкта, а саме:

1. грошові кошти підприємства;

2. розрахунки підприємства з контрагентами (покупцями, замовниками, постачальниками та підрядниками);

3. розрахунки з оплати праці;

4. розрахунки з бюджетом та державними цільовими фондами;

5. фінансовий результат діяльності;

6. операції з капіталом підприємства;

7. операції по реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) тощо.

Джерелами інформації при здійсненні фінансового контролю виступають дані фінансового обліку та фінансової звітності підприємства.

Так, на державних підприємствах та в бюджетних установах фінансовий контроль здійснюється у формі ревізії (інспектування).

На приватних підприємствах - в формі незалежного аудиту.

В бюджетних установах в частині виконання ними бюджету - здійснюється бюджетний контроль.

Поточний фінансовий контроль за використанням бюджетних коштів здійснюється у формі казначейського контролю.

На державних підприємствах та в бюджетних установах в частині ефективності використання бюджетних коштів проводиться державний аудит.

На всіх без виключення підприємствах в частині законності та правильності розрахунку та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів здійснюється податковий контроль.

Крім того, для здійснення поточного фінансового контролю створюються внутрішні підрозділи підприємств. В цьому випадку фінансовий контроль проводиться у вигляді внутрішнього контролю.

В банківських установах з метою забезпечення законності, правильності та ефективності їх діяльності здійснюється контроль і аудит в банках.

1.3 Господарський контроль

Економіка України складається з галузей - промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі, транспорту і т.і. Кожна галузь складається з окремих підприємств і організацій. До них відносяться заводи, фабрики, шахти, фермерські господарства, торгові підприємства і т.і., створені для отримання прибутку та задоволення суспільних потреб шляхом здійснення власної діяльності.

Будь-яка діяльність, пов'язана з виробництвом, обміном і споживанням матеріальних і нематеріальних цінностей, наданням і використанням послуг, називається господарською діяльністю.

Господарська діяльність складається з господарських процесів, які діляться на господарські операції. В свою чергу, забезпечують здійснення господарських операцій господарські засоби підприємств та їх джерела (Додатки Д, Е).

Наприклад, на виробничому підприємстві (фабриці, заводі) характерними операціями є операції по закупівлі сировини і інших матеріалів, які в сукупності складають процес заготівки. Також операції по виготовленню виробів з сировини і інших матеріалів складають процес виробництва, а операції з продажу виготовлених виробів є складовою частиною процесу реалізації.

Кожне підприємство веде господарську роботу по розробленому їм плану чи по встановленому для нього державному плану.

Господарська діяльність кожного підприємства вимагає належного керування та забезпечення ефективності. Забезпечити це здатний належний господарський контроль.

Господарський контроль - це контроль за законністю та ефективністю господарської діяльності підприємства, установи, організації.

Метою господарського контролю є встановлення правильності та законності господарської діяльності, а також виявлення резервів підвищення її ефективності.

Предметом господарського контролю виступає господарська діяльність господарюючого суб'єкта.

Об'єктами господарського контролю виступають господарські процеси і їх результати, а також окремі господарські операції. Активи, власний капітал та зобов'язання у процесі здійснення господарської діяльності знаходяться в постійному русі, чинять кругообіг, який складається з трьох господарських процесів:

1) процес постачання (є першою стадією кругообігу активів, де гроші перетворюються в предмети праці, які утворюють виробничі запаси. Придбані підприємством предмети праці на цій стадії вже надійшли у сферу виробництва, але вони ще не приймають безпосередньої участі у виробничому процесі.); В процесі постачання об'єктами господарського контрою є затрати на придбання засобів, обсяг їх заготовлення, розрахунки з постачальниками.

2) процес виробництва ( Із сфери обігу засоби переходять у сферу виробництва. На цій стадії засоби праці, предмети праці та праця, вступаючи до взаємодії, створюють готовий продукт, призначений до реалізації. Процес виробництва найбільш важливий та складний процес, у ході якого відбувається формування собівартості продукції, завершується він випуском готової продукції.); В процесі виробництва об'єктами господарського контролю виступають витрати на виготовлення продукції, наявність і рух готової продукції.

3) процес реалізації (збуту) ( заключна стадія кругообігу. На цій стадії готова продукція реалізується споживачам, виникають розрахункові відносини з покупцями. Результатом процесу реалізації є дохід, отриманий від реалізації продукції. За процесом реалізації знову йде процес постачання, виробництва і т.і.). На стадії реалізації об'єктами господарського контролю є витрати, пов'язані з відвантаженням і реалізацією продукції.

Джерелами інформації при здійсненні господарського контролю виступають дані господарського обліку, первинні документи та фінансова звітність підприємства.

1.4 Фінансово-господарський контроль

Фінансово-господарський контроль - це контроль за фінансовими операціями та господарськими процесами з метою встановлення їх законності, правильності і доцільності, що має місце в усіх галузях національної економіки і з'являється в різних формах залежно від форми власності підконтрольного об'єкта.

Сутність фінансово-господарського контролю, окрім його поняття, також характеризується суб'єктами його здійснення, об'єктами та методами.

Суб'єкти фінансово-господарського контролю - це зовнішні та внутрішні органи контролю. Кожній формі фінансово-господарського контролю відповідає окремий суб'єкт контролю. (див. рис. 1.3.)

Об'єктом фінансово-господарського контролю виступають різноманітні здійснені на підприємстві господарські і фінансові операції, факти, які формують певні господарські процеси та знайшли відповідне документальне відображення. Активи окремого суб'єкта господарювання за тими чи іншими ознаками об'єднуються в економічно однорідні групи (необоротні, оборотні, залучені засоби, джерела їх формування тощо), кожна з яких і є самостійним об'єктом контролю.

Фінансово-господарський контроль на кожному конкретному суб'єкті господарювання охоплює рух всього комплексу активів і зобов'язань, а також всі зміни в структурі капіталу.

Фінансово-господарському контролю притаманні тіж самі форми, що і економічному. Відповідність сфер економіки формам фінансово-господарського контролю наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Відповідність між сферами економіки та формами фінансово-господарського контролю

Метод фінансово-господарського контролю розглядається як сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів, що підлягають дослідженню.

Методи фінансово-господарського контрою поділяються на загальнонаукові та специфічні.

До загальнонаукових методів відносяться ті методи, які використовуються багатьма науками, зовсім непов'язаними між собою (аналіз; синтез; індукція; дедукція; аналогія; моделювання; абстрагування; конкретизація; класифікація.)

Специфічні методи - це методи, сформовані під впливом теорії та практики і спрямовані на вирішення спеціальних завдань у ході перевірки. (інспекція; вивчення по суті; спостереження; опитування; аналітичний огляд; підтвердження; узагальнення.)

Тестові завдання для перевірки знань з теми № 1

1. Вид контролю, який проводиться одночасно на декількох підприємствах, що входять до складу однієї організації (асоціації, об'єднання) - це

а)наскрізний

б) суцільний

в)комбінований

2. Вид контролю, який здійснюється в процесі виробничо-господарської діяльності по всьому ланцюжку ієрархії управління та спрямований на попередження можливих відхилень у виробничому процесі і можливих труднощах - це

а) попередній

б) поточний

в) наступний

3. Сукупність прийомів (методів, засобів) дослідження, які, виходячи з планової мети контролю, доцільно застосувати для вивчення фінансово-господарської діяльності конкретної установи, організації чи підприємства у даний час - це

а) метод економічного контролю

б) форма економічного контролю

в) предмет економічного контролю

4. Встановлення правильності та законності фінансової діяльності господарюючого суб'єкта в частині створення, розподілу, перерозподілу та використання його фінансових ресурсів - це мета…

а) фінансового контролю

б) господарського контролю

5. На державних підприємствах та в бюджетних установах в частині ефективності використання бюджетних коштів проводиться …

а) ревізія (інспектування)

б) державний аудит

в) казначейський контроль

6. В бюджетних установах в частині виконання ними бюджету здійснюється

а) державний аудит

б) бюджетний контроль

в) казначейський контроль

7. Предметом господарського контролю виступає …

а) господарські операції

б) господарська діяльність

в) господарські процеси

8. Об'єктами господарського контролю виступають витрати на виготовлення продукції, наявність і рух готової продукції в процесі ...

а) закупівлі

б) виробництва

в) реалізації

9. Контроль за фінансовими операціями та господарськими процесами з метою встановлення їх законності, правильності і доцільності, що має місце в усіх галузях національної економіки і з'являється в різних формах залежно від форми власності підконтрольного об'єкта - це …

а) фінансово-господарський контроль

б) економічний контроль

10. До загальнонаукових методів фінансово-господарського контролю належать:

а) інспекція

б) синтез

в) інвентаризація

11. Суб'єкти, які здійснюють державний аудит

а) контрольне-ревізійне управління

б) Рахункова палата України

в) казначейство України

г) управління державного аудиту

12. Дайте визначення поняттю « специфічні методи фінансово-господарського контролю».

Відповіді на тестові завдання - Додаток П

Тема 2. Міжнародний досвід здійснення фінансово-господарського контролю

2.1 Державний фінансовий контроль в розвинених країнах

У ряді розвинених країн світу державному фінансовому контролю належить провідне місце серед систем фінансового контролю, що зумовлюється місцем держави в процесах ринкової трансформації. В кожній окремо взятій державі, державний фінансовий контроль здійснюється з певними особливостями, що стосується і підходів до його організації.

Так, класичним прикладом щодо організації державного фінансового контролю в президентській республіці є Сполучені Штати Америки. Незважаючи на те, що законослухняність у США піднесена до рівня культу, окрім казначейства, державний контроль в галузі фінансів тут здійснюють ще Головне контрольно-фінансове управління (ГКФУ) Конгресу, Адміністративне бюджетне управління (АБУ) при Президентові США, Управління з добору і розстановки кадрів, Президентська рада по боротьбі з фінансовими зловживаннями в державних установах („Рада честі і ефективності”), інспектори Федеральної резервної системи, служба внутрішніх доходів (податкова служба) та інші органи. До функцій ГКФУ, зокрема, входить проведення перевірок дотримання процедури укладання і виконання державних контрактів, встановлення оцінки і складання оглядів про виконання федеральних програм, проведення спеціальних обстежень та перевірок обґрунтованості цін на продукцію тощо. Контролю піддаються урядові агентства, установи і підприємства оборони. енергетики, сільського господарства, охорони здоров'я, житлового будівництва та ін. з питань державних фінансів, податків, бухгалтерського обліку. При цьому перевіряється законність, доцільність та ефективність здійснених витрат.

Дещо інший підхід щодо організації державного фінансового контролю існує во Франції. Доречі, Рахункова палата Франції вважається однією з організаційно найскладніших структур державного фінансового контролю розвинених країн. Керівництво палати затверджується Радою Міністрів. До керівного складу палати входять прем'єр-президент (призначається довічно), генеральний прокурор (виступає в державних інтересах та є посередником між палатою, урядом і судовими органами) й генеральний прем'єр-адвокат. Палата діє на колегіальних засадах. У професійному штаті відомства 7 палатних президентів (за галузевими напрямами) та 200 магістратів (юридичні радники, фінансові інспектори, аудитори) [86].

У Румунії основу контролю складають такі його різновиди як парламентський, урядовий та відомчий. Парламентський контроль здійснюється Рахунковою палатою (орієнтовно 300 чоловік), яка має свої дирекції в усіх регіонах (Румунія адміністративно розділена на 41 повіт). Урядовий фінансовий контроль здійснюється Міністерством фінансів (1320 чоловік), яке у своїй структурі має Генеральну дирекцію фіскального контролю та генеральні управління державних фінансів у кожному повіті (450-600 чоловік), які також мають дирекції фіскального контролю. Відомчий фінансовий контроль здійснюється Управлінням контролю і внутрішнього аудиту, які маються в складі галузевих міністерств. При цьому рахункова палата Румунії є незалежним органом, підпорядкованим і підзвітним тільки парламенту, її низові дирекції підпорядковані тільки центральному апарату палати. Місцеві управління державних фінансів підпорядковані безпосередньо Міністерству фінансів, а в частині делегованих повноважень - підзвітні повітовим радам народних депутатів. Органи відомчого контролю підпорядковані і підзвітні відповідним керівникам міністерств і відомств. Контроль, який здійснюють органи Міністерства фінансів та Рахункової палати, спрямований як на встановлення фактів порушень, так і на проведення аналізу. Крім того, місцеві управління державних фінансів проводять попередній аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства чи установи до прийняття рішення про виділення з бюджету коштів. Органи відомчого контролю в основному проводять аудит в установах, підпорядкованих відповідному міністерству чи відомству, перевірки стану бухгалтерського обліку. Всі контролюючі органи Румунії мають повноваження перевіряти правильність і повноту сплати платежів до бюджету та використання бюджетних коштів і державного майна. Повноваження контролюючих органів поширюються на бюджетні установи і організації, на державні підприємства та суб'єкти господарювання, у яких є частка державного майна, та інші суб'єкти, які отримують кошти з бюджету, державних фондів та від міжнародних організацій.

У Швеції, яка є парламентарною монархією, головним відомством у справах державного контролю та обліку є Державне ревізійне управління (яке ще в деяких джерелах називають Національним бюро аудиту). Його метою, як визначено урядом є досягнення високоякісного управління фінансовою діяльністю. Діяльність Управління характеризується двома напрямами: проведенням щорічних ревізій фінансово-господарської діяльності національних установ і підприємств та ревізій ефективності державних закупівель. На відміну від багатьох інших європейських країн міністерства Швеції не наділені повноваженнями безпосереднього управління урядовими відомствами. Тому конституція Швеції дає можливість парламенту та уряду мати власні структури контролю державного сектору. Так, контрольні функції парламенту виконують:

1. Постійний парламентський конституційний комітет, який вивчає роботу уряду в цілому;

2. Парламентський омбудсмен, завданням якого є забезпечення законності дій державних органів;

3. Парламентські аудитори.

4. Уряд наділений функціями контролю через Управління канцлера юстиції у питаннях дотримання законності і захисту прав у державі та через Національне ревізійне управління.

При цьому інститут парламентських аудиторів складається з 12 уповноважених Членів парламенту, 12-ти їх заступників та Управління парламентських аудиторів штатною чисельністю 30 державних службовців. Парламентські аудитори покликані вивчати ефективність використання ресурсів міністерствами та іншими центральними органами державного управління, оцінювати адміністративну діяльність виконавчої влади в цілому. Центральним адміністративним органом Державного фінансового аудиту Швеції є Національне ревізійне управління (НРУ) - незалежний інститут, наділений спеціальними контрольними функціями. Головним завданням НРУ є пошук недоліків і «вузьких місць» в управлінні державними ресурсами через дослідження (аудит) адміністративних і фінансових операцій суб'єктів державного сектору. Узагальнена інформація про результати аудиту та розроблені на його основі рекомендації передаються парламенту, уряду та урядовим відомствам для розгляду і прийняття відповідних рішень.

НРУ очолює Генеральний аудитор, який призначається урядом на 6 років з правом продовження терміну роботи на посаді. Колегіальним органом НРУ є Консультативна рада у складі 10 членів. Штат відомства становить близько 300 державних службовців і головним чином складається з економістів та соціальних дослідників. Роботу НРУ організовано у двох основних напрямах: фінансового аудиту та аудиту адміністративної діяльності. Відповідні оперативні підрозділи взаємодіють з Департаментом поточної діяльності в частині юридичної підтримки, інформаційних технологій, внутрішнього фінансового забезпечення, кадрової політики тощо, а також із Секретаріатом міжнародних зв'язків у виконанні міжнародних проектів. При цьому аудит обов'язково виконує контрольну функцію щодо дотримання фінансової дисципліни. Також робота НРУ націлена на результат, який може бути внеском у підвищення ефективності функціонування окремих організацій та складних розгалужених систем. Незалежність аудиту полягає в тому, що НРУ самостійно обирає об'єкти і методи аудиту та без зовнішніх впливів оголошує свої висновки. При плануванні аудиту пріоритет надається тим сферам, у яких спостерігається підвищений ризик низької продуктивності та створення матеріальних помилок.

Важливою місією Департаменту аудиту адміністративної діяльності є пошук недоліків у системі управління державним сектором. Аудиту підлягають усі державні відомства та організації і фонди, які фінансуються та контролюються урядом. Окружні та муніципальні органи управління не є підконтрольними об'єктами, однак в окремих випадках НРУ уповноважене одержувати від цих структур необхідну інформацію для проведення аудиту виконання програм або реформ, запроваджених парламентом чи урядом [86].

Аудит адміністративної діяльності впроваджений у Швеції в 1967 році і з того часу сфокусований на трьох загальних показниках, які найбільш повно характеризують стан управління державними ресурсами. А саме:

1) ефективність - дієвість, рівень досягання мети;

2) продуктивність - плодотворність, ступінь корисності споживання ресурсів для створення продукту;

3) ощадність - економія, ступінь мінімізації видатків з огляду на якість продукту.

Зразком найоптимальнішого підходу до питання використання функцій вищого органу контролю є досвід Бахрейну. Професійними складниками організаційної структури органу Державного фінансового аудиту цієї країни є секції:

1) фінансового аудиту (аналіз загального фінансового стану підприємств та установ; перевірка дотримання положень нормативно-регулювальних документів);

2) аудиту адміністративної діяльності (визначення економічності й ефективності, оцінка якості й кількості наданих послуг; аналіз досягнення об'єктом контролю поставленої мети);

3) аудиту комп'ютерних та бухгалтерських систем.

До цих трьох напрямів можна додати лише аудит навколишнього середовища, який у деяких розвинених країнах виділяють із аудиту адміністративної діяльності в окремий вид державного контролю.

У Литві державний контроль очолює Генеральний аудитор, який має двох заступників. Генеральному аудитору безпосередньо підпорядковані одинадцять департаментів, серед яких департамент організації аудиту ефективності, чотири департаменти аудиту ефективності та департамент аудиту державних доходів та розрахунків. Одному заступнику Генерального аудитора підпорядковано департамент організації фінансового аудиту та одинадцять департаментів фінансового аудиту. Характерним для департаментів аудиту ефективності та фінансового аудиту є те, що вони працюють за галузевим принципом поділу сфер контролю [Бариніна].

Особливістю здійснення Державного контролю Литви є те, що певні департаменти фінансового аудиту та аудиту ефективності здійснюють перевірку використання коштів Європейського Союзу.

Аудити здійснюються у плановому порядку. Обов'язковим є проведення аудиту виключно за постановою парламенту, а не за зверненням одного чи декількох депутатів.

Питома вага видів аудиту в Держконтролі розподіляється приблизно таким чином:

- 60% - фінансовий аудит;

- 30% - аудит ефективності;

- 10% - змішаний аудит (об'єкти - кошти Європейського Союзу, доходи бюджету, зовнішній борг тощо) [100].

У Литві аудит ефективності здійснюють у сферах: охорони здоров'я, науки, приватизації, використання державного майна, діяльності акціонерних товариств тощо.

Щороку фінансовим аудитом охоплюються усі міністерства, усі області, а також усі ті розпорядники бюджетних коштів, видатки яких перевищують один відсоток річних касових видатків держбюджету [100].

2.2 Особливості незалежного аудиту в зарубіжних країнах

Незалежний аудит насьогодні має місце в усіх без виключення зарубіжних країнах, але в кожній з них він має певні особливості. Водночас, вивчення особливостей та досвіду здійснення аудиту в зарубіжних країнах є для України досить важливим та може бути використаний для підвищення дієвості національного аудиту. Законодавчою основою здійснення будь-якої форми контрою, в тому числі і аудиту є Лімська декларація (Додаток Є).

В Бельгії для будь-якої організації, чисельність працівників якої перевищує 100 осіб, аудиторський звіт повинен бути представлений не лише власникам, але й в робочий комітет цієї організації, члени якої мають право вето на призначення аудитора. Якщо в відношенні такого фахівця не буде досягнута угода, то останнє слово залишається за торговим судом. [ 82]

В Греції проведення аудиторської перевірки становиться необхідним, якщо показники перевищують два із наступних трьох встановлених обмежень: сума активів балансу, обсяг продаж, середня кількість працівників - 50 осіб. [ 82 ]

В Ірландії аудиторський звіт повинен надавати чіткий висновок також і по наступним питанням: чи отримав аудитор всі відомості та пояснення, необхідні для здійснення перевірки, чи ведуться в компанії необхідні бухгалтерські документи, чи були отримані необхідні дані від тих підрозділів, які аудитор не відвідав особисто, чи відповідає баланс та звіт про прибутки/збитки обліковим даним. [ 82 ]