Фінансово-господарський контроль

5. Перевірка документального оформлення надходження товарів та їх аналітичного обліку. Основним завданням аудиту на торгових підприємствах є контроль за виконанням договірних постачань товарів постачальниками, продажем товарів покупцям (роздрібним підприємствам), контроль за станом товарних запасів.

До складу транспортно-заготовчих витрат (ТЗР) входять витрати на заготівку товарів, оплата тарифів за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування товарів всіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню ризиків транспортування товарів. Для визначення собівартості реалізованих товарів підприємства торгівлі можуть застосовувати будь-який з методів, передбачених П(С) БУ 9 „Запаси” (за винятком методу нормативних витрат).

Під час перевірки операцій щодо надходження товарів аналізують записи з рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Зокрема, з'ясовують:

наявність рахунків постачальників, які підтверджують суму, віднесену на цей рахунок;

чи не числяться на вказаному рахунку товари, які тривалий час перебувають у дорозі. Які заходи вжито для розшуку цих товарів;

чи немає на цьому рахунку претензійних сум щодо розрахунків з постачальниками або нестачі товарів.

Записи у звітах завідувачів складів порівнюють з даними первинних документів і встановлюють правильність бухгалтерської обробки їх. Записи у звітах мають бути підтверджені документами. Перевіряється також в документах правильність таксування, підрахунків і суму до розрахунку.

Аналітичний облік товарів на оптових складах може бути партіонним, ґатунковим і оперативно-бухгалтерським. В оптовій торгівлі аналітичний облік товарів у бухгалтерії торгової бази здійснюється тільки у вартісному вираженні в розрізі матеріально відповідальних осіб і груп товарів.

Нерідко бувають випадки розкрадання товарів шляхом неповного їх оприбуткування при надходженні від постачальників. Про ознаки такого розкрадання можуть свідчити незадоволені постачальником рекламації (комерційні акти) на «недопостачання» товарів з його боку. З метою документування розкрадання товарів слід проаналізувати такі документи: договір постачання; комерційний акт; товарно-транспортну накладну, рахунок-фактуру, подорожній лист; рахунок - платіжну вимогу, виписки банку; товарний звіт, товарну книгу; звіт про рух тари.

6. Перевірка наявності неповернених і невикористаних доручень у матеріально відповідальних осіб, порушення правил видачі й оформлення доручень.

При цьому встановлюється, чи своєчасно й правильно складено претензійні й позовні заяви до органів транспорту чи постачальників. Крім того, перевіряється правильність заповнення товарно-транспортних накладних. Книжки товарно-транспортних накладних слід ураховувати як бланки суворої звітності, вони мають бути пронумеровані й мати штамп торговельної бази.

7. Перевірка наявності безтоварних операцій. У практиці фінансово-господарської діяльності торгового підприємства часто зустрічають такі порушення, як безтоварні операції. Сутність їх полягає в тому, що підробленими документами оформлюються неіснуючі операції з руху товарів з додержанням встановлених правил їх оформлення. Безтоварні операції можуть бути як повністю, так і частково фіктивними, але всі вони спрямовані на розкрадання товарів або на привласнення грошових коштів.

Як свідчить досвід, найпоширенішими серед них є:

перекриття нестач в одних місцях зберігання надлишками в інших;

оприбуткування матеріалів, які не надійшли на підприємство з метою привласнення призначених для їх придбання грошових коштів;

списання фіктивно оприбуткованих матеріальних цінностей на витрати виробництва;

приписки обсягів випуску з метою фіктивного списання товарів;

приховування нестач товарів при інвентаризації.

Ефективність дослідження безтоварних операцій залежить від точного визначення ознак, які характеризують можливість їх здійснення. Такими ознаками можуть бути:

невідповідність показників у різних примірниках одних і тих самих документів, що знаходяться у постачальника й одержувача продукції;

відсутність платіжних доручень підприємства-покупця про оплату вартості будь-яких товарів;

відсутність дозволу посадових осіб на внутрішнє переміщення товарів;

невідповідність даних у документах про рух товарів даним транспортних документів;

відсутність транспортних документів, які засвідчують перевезення відвантажених товарів, а також документів на нарахування заробітної плати за вантажно-розвантажувальні роботи;

відсутність пропусків на вивіз і доручень на отримання товарів та ін.

Треба підкреслити, що виявлені при дослідженні документів викладені вище ознаки самі по собі не є безумовними свідченнями фактичного здійснення безтоварних операцій. Вони можуть бути результатом помилок осіб працівників бухгалтерії та ін.

6.3 Типові порушення в діяльності торгових підприємств

Аудит торгових підприємств являє собою складний процес. Це зумовлено тим, що діяльність торгових підприємств містить найчастіше велику кількість правопорушень. Типові правопорушення в діяльності торгових підприємств наведені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Типові порушення в діяльності торгових підприємств

№з\п	Зміст типового порушення	Методи виявлення	Наслідки порушення
1.	Неправильне оформлення уставних документів	Аналіз	Перекручення уявлення про торгову фірму
2.	Порушення в обліку витрат продукції	Перевірка та аналіз виробничого звіту	Збільшення витрат на продукцію та завищення собівартості
3.	Порушення правил обліку прибуття товарів	Аналіз, арифметичний перерахунок	Заниження даних про загальну кіль кість товарів, перекручення даних звітності
4.	Відсутність окремих ліцензій	фактична перевірка	Незаконний продаж товарів споживачам
5.	Несвоєчасне документальне оформлення операцій	Аналіз	Викривлення обліку продукції, втрата прибутку, застосування штрафних санкцій
6.	Порушення порядку ведення касових операцій	Аналіз	Перекручення даних обліку та звітності
7.	Неправильне документальне відображення приходу товарів	Аналіз, документальна перевірка	Перекручення даних обліку та звітності

6.4 Аудит підприємств громадського харчування

Важливою рисою підприємств громадського харчування є те, що в своїй діяльності вони поєднують і виробництво, і торгівлю.

Джерелами інформації при проведенні аудиту на підприємствах громадського харчування є:

денний забірний листок, в якому вказується кількість відпущених за день виробів з зазначенням точного часу та отримувача; (Додаток К)

реєстр товарообігу - складається на кожний місяць і містить дані в розрізі кожного дня про загальні суми реалізованих товарів; дані денного забірного листка повинні співпадати з сумою, що вказана в реєстрі товарообігу за цій день. (Додаток Л)

калькуляційна картка, в якій розраховується продажна ціна окремого блюда. (Додаток М)

реєстр реалізованих страв, в якому вказуються кількість реалізованих за день страв в розрізі ціни та кількості з підрахуванням загальної виручки від продажу за день; (Додаток Н)

Аудит підприємств громадського харчування проводиться за декількома напрямами:

1. Перевірка формування ціни. Найбільш детальної перевірки на підприємствах громадського харчування потребує правильність формування ціни на товари. Структуру ціни на підприємствах громадського харчування наведено на рис. 6.3.

На підприємствах громадського харчування прийнято розраховувати не собівартість, а ціну реалізації одиниці продукції, що випускається.

При формуванні продажної ціни на готові вироби застосовуються калькуляційні картки. У них розраховується ціна одиниці виробу (порції), виходячи з норм сировинного закладення та цін на сировину.

На кожний вид страви (кулінарного виробу), у тому числі й фірмові страви, заводиться окрема калькуляційна картка.

Калькуляційна картка є документом, що обґрунтовує встановлену продажну ціну на страви, що виготовляються, і товари, що продаються.

У калькуляційній картці зазначаються норма закладення сировини на 100 порцій (10 кг) у кілограмах згідно з рецептурою зі збірника, а також ціна на сировину (як правило, за продажними цінами з урахуванням закладеної націнки). Відсоток націнки встановлюється приватним підприємцем самостійно.

Наприклад, установивши 200 % націнки, при купівлі 1 кг апельсинів за ціною 5,50 грн. до калькуляційної картки заноситься ціна за 1 кг апельсинів на рівні 16,50 грн. Далі визначається ціна 1 порції страви чи виробу.

2. Дотримання вимог щодо організації діяльності. Вимоги, що висуваються до організації діяльності підприємств громадського харчування, визначено Правилами роботи закладів (підприємств) громадського харчування, затверджено наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. N 219, зі змінами та доповненнями. [76] Згідно з цими правилами на фасаді приміщення має бути вивіска із зазначенням типу і назви підприємства або уповноваженого ним органу. Біля входу на видному місці розміщується інформація про режим роботи, його повинні дотримуватися підприємства всіх форм власності. Зал для обслуговування повинен мати естетично оформлений інтер'єр, меблі, посуд, столові прибори та інший необхідний інвентар відповідно до типу підприємства. Суб'єкти господарювання повинні забезпечити: наявність на видному та доступному для відвідувачів місці “куточка покупця”, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків і пропозицій, адреси і телефони контролюючих органів, розміщення торгового патенту, ліцензії.

При виготовленні харчової продукції підприємці повинні дотримуватися технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх заміна, режим холодної та теплової обробки тощо) і вимог нормативної документації (збірники рецептур і санітарні правила).

3. Перевірка стану виробничих, торговельних і складських приміщень, а також прилеглої до підприємства території, упорядкування та озеленення мають забезпечуватися відповідно до встановлених законодавством вимог.

4. Перевірка рецептур та фактичного закладення в них продуктів. Норми закладення такої сировини встановлюються шляхом контрольної переробки. Контрольна переробка оформляється актом довільної форми у двох примірниках.

5. Перевірка технологічної документації. Порядок розроблення та затвердження технологічної документації на фірмові страви, кулінарні та борошняні вироби на підприємствах громадського харчування затверджено наказом Мінекономіки України від 25.09.2000 р. N 210. Приготовлені страви мають відповідати вимогам ГОСТ30390-95 «Громадське харчування. Кулінарна продукція, що реалізується населенню. Загальні технічні умови» та іншим чинним нормативним документам на такі вироби.

До технологічних карт на нові фірмові страви та вироби вносяться відомості про: технологічний процес приготування фірмової страви чи виробу; перелік продуктів, продовольчої сировини, речовин і супутніх матеріалів, що використовуються у процесі приготування, із зазначенням даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті; термін придатності до вживання; умови зберігання та спосіб реалізації споживачу.

Меню і прейскурант має бути підписано приватним підприємцем та матеріально відповідальною особою (завідувачем виробництва, бригадиром, буфетником, барменом тощо) та скріплено печаткою (за її наявності).

Фірмові страви зазначаються в меню серед стандартних, наведених у рецептурних збірниках. Але оскільки одна назва такої страви відвідувачу закладу громадського харчування ще ні про що не говорить, у меню потрібно давати розшифрування її інгредієнтів. Вдалим рішенням у такому разі є розміщення в меню фотографій фірмових страв.

При зазначенні цін у меню та прейскурантах слід керуватися Інструкцією про порядок визначення роздрібних цін на товари народного споживання у підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затвердженою наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 04.01.97р. N 2 зі змінами та доповненнями. [37]

Відповідальність за правильне складання та оформлення технологічної документації на фірмові страви, кулінарні та борошняні кондитерські вироби несе приватний підприємець.

Контроль за дотриманням порядку розроблення та затвердження технологічної документації на фірмові страви та вироби здійснюєтеся посадовими особами органів виконавчої влади. До них належать територіальні органи СЕС і торговельні відділи виконавчих комітетів органів місцевого самоврядування.

Відсутність технологічних карт на робочому місці кухаря, порушення описаного в них технологічного процесу, порушення порядку їх розроблення та погодження класифікується як порушення правил надання послуг у сфері громадського харчування. Так, порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від 1 до 10 необлагаємих мінімальних доходів громадян (17 --170 грн.).

6.5 Податковий контроль діяльності підприємств торгівлі та громадського харчування

На торгових підприємствах та на підприємствах громадського харчування в обов'язковому порядку здійснюється податковий контроль.

Метою податкового контролю на торгових підприємствах та на підприємствах громадського харчування є встановлення правильності та законності їх діяльності в частині дотримання ними вимог чинного податкового законодавства.

Податковий контроль на торгових підприємствах та на підприємствах громадського харчування здійснюється за типовим алгоритмом

При здійсненні податкового контролю діяльності торгових підприємств та підприємств громадського харчування особливостей немає. Перевірка здійснюється за загальноприйнятими принципами.

Особливої уваги, все ж таки, потребує податковий контроль розрахунку та сплати податку на прибуток підприємства. Це зумовлено першочерговістю та вагомістю даного податку в загальній структурі податкових платежів торгової та торгово-виробничої діяльності.

Податковий контроль податку на прибуток торгових підприємств та підприємств громадського харчування містить такі стадії:

1) перевірка правильності визначення платників податку на прибуток та дослідження їх особливостей;

2) попередня перевірка податкової звітності;

3) перевірка правильності визначення валових доходів;

4) перевірка правильності нарахування валових витрат;

5) перевірка правильності визначення амортизаційних відрахувань;

6) перевірка правильності визначення прибутку до оподаткування та сум фактично сплаченого податку на прибуток.

Першим кроком перевіряючого під час перевірки правильності нарахування податку на прибуток є з'ясування:

1) юридичної і фактичної адреси підприємства, дати його державної реєстрації та постановки на податковий облік, форми власності, організаційно-правової форми, наявності представництв, філій, розміру статутного капіталу, даних про засновників;

2) виду діяльності, яке підприємство може здійснювати відповідно статутних документів, наявних ліцензій, інших дозвільних документів;

3) даних про пільгові види діяльності;

4) кількості відкритих поточних, депозитних, кредитних чи транзитних (розподільчих) рахунків у банківських установах;

5) експортно-імпортних операцій;

6) зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій;

7) даних про результати попередніх перевірок правильності нарахування податку на прибуток, винесених щодо них рішень та стану їх виконання підприємством;

8) технологічного процесу і організаційної структури підприємства, що перевіряється. Деякі підприємства мають велику інфраструктуру (основне виробництво, допоміжне виробництво, управління капітального будівництва, підсобні господарства, підрозділи соціальної сфер, громадського харчування тощо), що впливає на порядок нарахування податку на прибуток підприємства у цілому.

Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно підприємства та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Вибір об'єкта оподаткування (валового доходу чи прибутку) є достатньо принциповим і залежить від багатьох обставин. Об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податків і суму амортизаційних відрахувань.

Досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить, що об'єктом оподаткування здебільшого є прибуток підприємств. Податок на прибуток належить до тих податків, з допомогою яких активно реалізується регулююча функція щодо виробництва, інших сфер господарської діяльності підприємств.

Тестові завдання для перевірки знань з теми № 6

1. Торгова діяльність - це -…

2. З чого починається контроль торгівельного підприємства :

а) знайомство з діяльністю

б) інвентаризації

в) своя відповідь

3. Чи можуть бути непокриті недостачі товарів в межах норм

природного спаду ?

а) так

б) ні

4. Які дозволи повинен мати суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа для здійснення торгівлі ?

5. Яка торгівля здійснюється без торгового патенту ?

а) медична

б) продаж товарів власного виробництва

в) діяльність по закупівлі у населення продукції

6. Чи потрібно перевіряти сертифікацію всіх товарів ?

а) ні

б) так

в) тільки деяких

7. До складу ціни товару входить

а) собівартість

б) акцизний збір

в) витрати на транспортування

8. Чи використовують метод нормативних витрат для визначення собівартості реалізованих товарів ?

а) так

б) ні

9. Сертифікат якості - це …

10. Під час перевірки операцій щодо надходження товарів слід

проаналізувати записи за рахунками :

а) 28

б) 36

в) 63

11. Аналітичний облік на оптових складах може бути :

а) партіонний

б) гатунковий

в) оперативно-бухгалтерський

г) всі відповіді вірні

12. Діяльність підприємств громадського харчування - це діяльність

а) торгово-виробнича

б) торгова

в) виробнича

Відповіді на тестові завдання - Додаток П

Практичне завдання № 3 до теми 6

Мета практичного завдання: закріплення та апробація на практиці студентами теоретичних знань з теми: „Аудит та податковий контроль суб'єктів торгової діяльності”, а також здобуття практичних вмінь та навичок здійснення фінансово - господарського контролю за діяльністю підприємств суб'єктів торгової діяльності.

Умови завдання: необхідно здійснити фінансово-господарський контроль в формі аудиту за діяльністю торгової фірми „Весна”.

Завдання 3.1

Складіть Програму аудита, яка б включала тільки специфічні питання аудиторської перевірки.

Програма незалежного аудиту

№з\п	Перелік аудиторських процедур	Виконавець	Метод перевірки	Примітки аудитора
1	2	3	4	5

Завдання 3.2

Торгова фірма „Весна” має в своєму розпорядженні наступний набір документів: свідоцтво про державну реєстрацію; договір оренди торгового приміщення; ліцензії на торгівлю тютюновими виробами; квитанцію про сплату ринкового збору за торгівлю на ринку; товарно-касову книгу (ТКК). Прокоментуйте цю ситуацію, обґрунтуйте висновки.

Завдання 3.3

Перевірте Товарний звіт торгової фірми „Весна” № 140

Документ	Документ	Вартість, грн..
	дата	номер	товару	тари
Залишок на 18.06.2004р.	-	-	255,00	10,00
Надходження:
Накладна	18.06.01	132	35,00	-
Накладна	20.06.01	47	600,00	12,00
Всього надходжень			675,00	22,00
Всього надходження з залишком			890,00	22,00
Витрачання:
2-звіт ЕККА за 18.06.04	18.06.01	193	245,00	-
2-звіт ЕККА за 19.06.04	19.06.01	194	148,00	-
2-звіт ЕККА за 20.06.04	20.06.01	195	414,00	-
Всього витрачання			790,00	-
Залишок на 20.06.2004 р.			96,00	22,00

Знайдіть та обґрунтуйте порушення.

Завдання 3.4

Перевірте бухгалтерські записи підприємства щодо реалізації товарів роздрібної торгівлі.

№ з/п	Зміст господарської операції	Сума, грн.	Кореспонденція рахунків
			дебет	кредит
1.	Відображено в складі доходу виручка від реалізації товарів по продажним цінам	42000	301	702
2.	Відображено податкові зобов'язання з ПДВ	11000	70	641
3.	Списано торгову націнку на реалізовані товари (або сторно зворотною прописую	13 133	285	282
4.	Списано собівартість реалізованих товарів	28867	902	282
5.	Списано наприкінці місяця транспортно - заготовчі витрати	5478	902	289
6.	Списано дохід (виручка) від реалізації за вирахуванням ПДВ на фінансовий результат	35000	702	791
7.	Списано собівартість реалізованих товарів на фінансовий результат	32340	791	1902

Знайдіть та обґрунтуйте порушення. Які з виявлених порушень є типовими, а які зустрічаються рідко. Згрупуйте виявлені порушення по можливим причинам виникнення.

Завдання 3.5

По даним інвентаризації на підприємствах оптової торгівлі встановлено, що товар первісною вартістю 220 грн. дещо втратив свої сервісні якості та його чиста вартість реалізації дорівнює 190 грн.

Прийнято рішення щодо уцінки товарів на суму 30 грн.

В обліку уцінка відобразилась наступним чином.

Бухгалтерські записи по уцінці товарів

Зміст господарської операції	Сума, грн.	Кореспонденція рахунків
		дебет	кредит
Відображено суму уцінки	30	946	282
Списана сума уцінки на фінансовий результат	60	791	949

Знайдіть та обґрунтуйте порушення.

Завдання 3.6

Складіть аудиторський висновок за результатами аудиторської перевірки.

Еталонна відповідь на практичне завдання - Додаток Р

Тема 7. Ревізія, аудит та податковий контроль на сільськогосподарських підприємствах

7.1 Сільськогосподарські підприємства як об'єкт контролю

Під впливом природних і соціальних факторів сільське господарство як галузь матеріального виробництва характеризується рядом особливостей, зокрема:

1. Найважливішим чинником серед засобів виробництва в сільському господарстві є земля, яка просторово обмежена, а кожна окрема її ділянка має різну продуктивну здатність через різницю в родючості ґрунтів. На відміну від інших засобів, які в процесі виробництва поступово зношуються, а частина їх вартості переноситься на новостворений продукт, земля є незмінним засобом виробництва. При розумному і вмілому використанні вона не зношується, а навпаки, - підвищує свою родючість.

2. Специфічними засобами виробництва, характерними для сільського господарства, є живі організми - тварини й рослини, а в окремих його галузях у процесі виробництва дії економічних і біологічних факторів переплітаються.

3. Виробництво сільськогосподарської продукції просторово розпорошено, його здійснюють на великих площах із застосуванням сільськогосподарської техніки і робочої сили.

4. Процес виробництва продукції в сільському господарстві здійснюють під впливом природних умов, а його тривалість залежить від впливу зовнішнього середовища на біологічні процеси розвитку рослин (світло, температура повітря, опади). Зважаючи на це, в сільському господарстві зберігається сезонність, а сам виробничий процес інколи виходить за межі календарного року і досягає кількох років (при вирощуванні багаторічних насаджень).

5. Через біологічні особливості від однієї сільськогосподарської культури чи виду тварин одержують кілька видів продукції.

6. У сільському господарстві час проведення затрат на вирощування сільськогосподарських культур не збігається з часом надходження і реалізації продукції. Термін одержання готової продукції продиктовані дозріванням рослин і вирощування тварин. Нерівномірність надходження і реалізації продукції спричиняє дефіцит грошових коштів.

7. Особливе значення також мають особливості сільськогосподарського виробництва з точки зору їх впливу на організацію обліку в аграрних підприємствах [88, С.185]

7.2 Ревізія та аудит на сільськогосподарських підприємствах

На сільськогосподарських підприємствах в залежності від форми їх власності фінансово-господарський контроль може здійснюватись в формі ревізії (на державних підприємствах) або в формі аудиту (на приватних підприємствах).

Слід зауважити, що незалежно від того, в якій формі здійснюється фінансово-господарський контроль на промисловому виробничому підприємстві (ревізії чи аудиту), мета, завдання, джерела інформації та інші ознаки здійснення такого контролю є єдиними.

Метою ревізії (аудиту) сільськогосподарських підприємств є встановлення законності, правильності та доцільності їх діяльності.

Завданнями ревізії (аудиту) є:

1. контроль правильності обліку земельних ресурсів;

2. контроль правильності обліку живих організмів, що належать сільськогосподарському підприємству;

3. контроль правильності розрахунку собівартості виробленої сільськогосподарської продукції;

Джерелами інформації при проведенні ревізії (аудиту) виступає ряд специфічної документації: акт на оприбуткування приплоду тварин; акт про хід окоту овець; акт виведення на сортування добового молодняку птиці; накопичувальний акт на оприбуткування приплоду звірів; розрахунок визначення приплоду тварин; акт на переведення тварин із групи в групу; акт на вибуття тварин і птиці; акт на відбракування тварин з основного стада; звіт про рух худоби і птиці на фермі тощо.

Ревізія (аудит) на сільськогосподарських підприємствах здійснюється за типовим алгоритмом.

Таким чином, ревізія (аудит) діяльності сільськогосподарських підприємств здійснюється за наступними специфічними напрямами перевірки:

1. Перевірка правильності обліку витрат і виходу продукції у Виробничому звіті. Виробничий звіт складається за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об'єктів аналітичного обліку по відповідних статтях витрат. Дані Виробничого звіту по кредиту аналітичних рахунків виробництва в межах структурних підрозділів співставляються зі зведеною відомістю. Підсумки зведеної відомості в розрізі синтетичних рахунків в свою чергу звіряються з Журналом-ордером 10.3 з.-г, а кредитові обороти з Журналу-ордеру - з Головною книгою.

2. Перевірка обліку витрат предметів праці: акт на витрачання насіння і посадочного матеріалу (ф.119); акт Про використання мінеральних, органічних і бактерійних добрив отрутохімікатів і гербіцидів (ф. 118); акт на списання виробничого і господарського інвентарю, МБП (ф.126); лімітно-заборна карта на отримання матеріальних цінностей (ф. 117 АПК); накладна (внутрішньогосподарчого значення) (ф. 87) та інші. Дані первинних документів в кінці місяця повинні бути систематизовані в звітах про рух матеріальних цінностей (ф.121).

3. Перевірка відомості дефектів на ремонт машини (ф.130). Всі зазначені суми повинні бути підтверджені актами експертиз.

4. Перевірка обґрунтованості транспортних витрат. Транспортні витрати відображаються лише на підставі даних шляхних листів вантажного автомобіля (ф. 2 і 4 з), згрупованих в накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. 38), шляхних листів трактора (ф. 68).

5. Перевірка надходження продукції рослинництва. Під час такої перевірки перевіряються різні первинні документи. До них відносяться: по зернових культурах - реєстр відправки зерна і іншої продукції з поля (ф. 77), путівка на вивіз продукції з поля (ф. 77 а), талони водія (ф. 77 б), комбайнера (ф. 77 в), реєстр приймання зерна і іншої продукції (ф. 78), реєстр приймання зерна вагарем (ф. 78 а), відомість руху зерна і іншої продукції (ф. 80); по картоплі, овочам, плодово-ягідним і іншим культурам - щоденник надходження сільськогосподарської продукції (ф. 81), щоденник надходження продукції закритого ґрунту (ф. 83), щоденник надходження продукції садівництва (ф. 84); по кормових культурах - акт на приймання грубих і соковитих кормів (ф. 92), акти на оприбутковування пасовищних кормів (ф. 93 і 93 а) та інші.

6. Перевірка собівартості продукції. Особливим питанням при здійсненні фінансово - господарського контролю сільськогосподарських підприємств є перевірка правильності формування собівартості продукції.(рис. 7.2.)

7.3 Податковий контроль нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського податку

На даний час багато сільськогосподарських підприємств є платниками фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП).

Згідно статті 1 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” - це податок, який не змінюється впродовж року і справляється з одиниці земельної площі. [25] Як правило сплата даного податку є вигідною для сільськогосподарських підприємств, оскільки замінює сплату більшості податків і зборів: податку на прибуток підприємств, плати за землю, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, комунального податку, збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, плати за придбання торгового патенту на здійснення торгівельної діяльності, збору за спеціальне водокористування.

Податковий контроль сільськогосподарських підприємств здійснюється за наступними напрямами:

1. Перевірка того, чи на законній основі підприємство сплачує ФСП.

Платниками ФСП можуть бути:

сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції; рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водойомах.



Рис. 7.2. Послідовність перевірки собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств

При цьому:

сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік на даних підприємствах повинна перевищувати 75% загальної суми валового доходу;

зазначені сільськогосподарські підприємства повинні мати сільгоспугіддя, передані їм у власність, надані в користування або оренду;

зазначені рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства повинні мати згадані вище сільгоспугіддя та землі водного фонду.

Платниками фіксованого сільськогосподарського податку не можуть бути суб'єкти господарювання, які:

реалізують інвестиційні або інноваційні проекти у спеціальних економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в умовах технологічних парків;

реалізують інноваційні проекти;

зареєстровані платниками єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва.

Об'єктом оподаткування ФСП є площа сільськогосподарських угідь або площа земель водного фонду.

2. Перевірка Податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку на предмет правильності застосовуваних ставок.

Ставка ФСП встановлюється у відсотках до грошової оцінки земель, в тому числі водного фонду:

для ріллі, сінокосів і пасовищ - 0,15 %

для багаторічних насаджень - 0,09 %

для земель водного фонду - 0,45 %

Для платників ФСП, що проводять діяльність у гірських районах і на поліських територіях:

для ріллі, сінокосів і пасовищ - 0,09 %

для багаторічних насаджень - 0,03 % [89, С. 74 ]

3.Перевірка методики розрахунку ФСП

4.Перевірка правильності розподілу загальної суми ФСП по кварталах

5.Перевірка правильності розподілення нарахованих сум податку. В кінці року сума ФСП повинна розподілятися:

у сільськогосподарських підприємствах - між об'єктами витрат продукції рослинництва пропорційно площі сільськогосподарських угідь, зайнятих відповідними культурами;

у рибницьких, рибальських та риболовецьких господарствах - згідно з площею земель водного фонду, які використовуються такими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водойомах.

При цьому дебетується рахунок 23 в кореспонденції з кредитом рахунку 91.

6.Перевірка повноти сплати ФСП. Наприкінці перевірки нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського податку перевіряється той факт, чи в повному обсязі нараховані суми податку перераховані на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки

7.4. Типові порушення в діяльності сільськогосподарських підприємств

В діяльності сільськогосподарських підприємств можна виділити ряд порушень, які з огляду на їх систематичність можна віднести до типових. Узагальнений перелік типових порушень в діяльності сільськогосподарських підприємств наведений в таблиці 7.1

Таблиця 7.1

Типові порушення в діяльності сільськогосподарських підприємствах

№з\п	Зміст типового порушення	Методи виявлення	Наслідки порушення
1	Накази кадрових переміщень та відпусток складаються за довільними формами	Аналіз	Викривлення звітних даних
2	Використання нетипових форм та умовних позначень при ведені табелів обліку робочого часу	Аналіз	Ускладнення підрахунків фонду робочого часу та призводить до помилок при здійсненні нарахувань зар. плати
3	Випадки відсутності підписів керівників та відповідальних осіб в первинних документах	Аналіз	Не налагоджений належним чином первинний облік
4	Неправильний розрахунок облікової та середньооблікової кількості працівників	Аналіз	Викривлення статистичних звітних даних
5	При визначенні показника фонду оплати праці невірне включення суми нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності, які не належать до фонду оплати праці	Арифметичні розрахунки, аналіз	Викривлення статистичних звітних даних помилки при розрахунку показника середньомісячної заробітної плати як усіх, так і штатних працівників
6	При визначенні показника фонду оплати праці неправомірне включення витрат на оплату навчання працівників у ВНЗ	Арифметичні розрахунки, аналіз
7	При визначенні показника фонду оплати праці неправомірне включення суми разової матеріальної допомоги	Арифметичні розрахунки, аналіз

Тестові завдання для перевірки знань з теми № 7

1. Які існують специфічні засоби сільськогосподарського виробництва ?

а) температура, опади, повітря.

б) тварини і рослини

2. Що являється метою фінансово-господарського контролю на сільськогосподарських підприємствах?

3. Перерахуйте завдання фінансово-господарського контролю.

4. За який термін складається виробничий звіт ?

а) тиждень

б) місяць

в) квартал

5. З яким документом звіряються підсумки зведеної відомості в розрізі синтетичних рахунків ?

а) журналом-ордером

б) головною книгою

в) фінансовою звітністю

6. Чи змінюється ставка сільського фінансового податку впродовж року ?

а) так

б) ні

7. Сума одержана від реалізації сільської продукції не повинна

перевищувати загальної суми валових доходів :

а) 35%

б) 80%

в) 75%

8. Назвіть суб'єкти господарювання, які не можуть бути платниками ФСП.

9 . Яка сума продажу повинна бути нарахована, розподілена, та сплачена по кварталам ?

а) 1кв. - 10%

2 кв. - 10%

3 кв. - 50%

4 кв. - 30%

б) 1 кв. - 20%

2 кв. - 10%

3кв. - 40%

4 кв. - 30%

10. Що таке податковий контроль ?

11. Як повинна розподілятись сума ФСП в кінці року ?

а) у сільських підприємствах між об'єктами витрат продукції рослинництва пропорційно площі сільських угод, зайнятих відповідними культурами.

б) у сільських підприємствах згідно з площею земель водного фонду.

12. Сформулюйте мету здійснення податкового контролю за сплатою фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповіді на тестові завдання - Додаток П

Практичне завдання № 4 до теми 7

Мета практичного завдання: закріплення та апробація на практиці студентами теоретичних знань з теми: „Ревізія, аудит та податковий контроль діяльності сільськогосподарських підприємств”, а також здобуття практичних вмінь та навичок здійснення фінансово - господарського контролю за діяльністю сільськогосподарських підприємств.

Умови завдання: необхідно здійснити фінансово-господарський контроль в формі податкового аудиту за діяльністю сільськогосподарського підприємства „Колос” в частині правильності та нарахування фіксованого сільськогосподарського податку.

Завдання 4.1

Складіть Програму податкового аудиту нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського податку. На основі Програми податкового аудиту, розробить алгоритм проведення податкової перевірки нарахування та сплати фіксованого сільськогосподарського податку.

Завдання 4.2

Підприємство „Колос” розраховує суму фіксованого сільськогосподарського податку наступним чином:

Загальна сума ФСП = ФСП з ріллі + ФСП з сінокосів + ФСП з пасовищ + ФСП з багаторічних насаджень + ФСП з земель водного фонду

При цьому, є така інформація:

площа ріллі - 12 Га

грошова оцінка ріллі - 845 грн.\Га

площа сінокосів - 45 Га

грошова оцінка сінокосів - 124 грн.\Га

площа пасовищ - 14,8 Га

грошова оцінка пасовищ - 401 грн.\Га

площа багаторічних насаджень - 8 Га

грошова оцінка багаторічних насаджень - 1023 грн./Га

площа земель водного фонду - 0,5 Га

грошова оцінка земель водного фонду - 798 грн./0,1 Га

При цьому, підприємство сплачує щорічно 786,9 грн. фіксованого сільськогосподарського податку. Чи є це правильним?

Завдання 4.3

Підприємством „Колос” за результатами 2006 року нараховано 978 грн. фіксованого сільськогосподарського податку. Цю суму перераховано чотирма платежами: 1 квартал - 70 грн.; 2 квартал - 308 грн.; 3 квартал -90,5 грн.; 4 квартал - 509, 5 грн.; Прокоментуйте цю ситуацію, обґрунтуйте висновки.

Еталонна відповідь на практичне завдання - Додаток Р

Тема 8. Ревізія,аудит та податковий контроль діяльності будівельних та транспортних підприємств

8.1 Контроль діяльності будівельних підприємств

Будівництво - це спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт.

Суб'єктами будівництва є підприємства, які надають будівельні послуги (загальнобудівельні та спеціалізовані підприємства).

Будівельні підприємства мають певні особливості в організації бухгалтерського обліку, а саме:

розрахунок собівартості надаваємих будівельних послуг відбувається на основі технічної та кошторисної документації;

будівельна діяльність підлягає ліцензуванню кожні 5 років;

особливості інвентаризації будівельних матеріалів;

специфіка обліку тимчасових нетитульних споруд тощо. [ 89 ]

Однією з важливіших особливостей обліку в будівельних організаціях є застосування кошторисної документації:

1. локальні кошториси (первинні кошторисні документи на окремі види робіт);

2. об'єктні кошториси (об'єднують в своєму складі зведення з
локальних кошторисів);

3. об'єктні кошторисні розрахунки (об'єднують в своєму складі зведення з локальних кошторисів і локальних кошторисних розрахунків;

4. кошторисні розрахунки на окремі види робіт;

5. зведені кошториси (складаються на підставі об'єктних кошторисів і об'єктних кошторисних розрахунків на окремі види витрат);

6. зведення витрат (кошторисний документ, об'єднуючий зведені кошторисні розрахунки вартості будівництва);

7. відомість кошторисної вартості будівництва об'єктів, які входять в пусковий комплекс;

8. розрахунок вартості будівництва на повний розвиток підприємства або споруди.

Склад кошторисної документації визначається залежно від стадійної проектно-кошторисної документації і складності об'єкту.

В будівельних організаціях в залежності від форми їх власності фінансово-господарський контроль може здійснюватись в формі ревізії (на державних підприємствах) або в формі аудиту (на приватних підприємствах).

Слід зауважити, що незалежно від того, в якій формі здійснюється фінансово-господарський контроль на будівельному підприємстві (ревізії чи аудиту), мета, завдання, джерела інформації та інші ознаки здійснення такого контролю є єдиними.

Метою ревізії (аудиту) на будівельних підприємствах є встановлення законності, правильності та доцільності діяльності такого підприємства.

Завданнями ревізії (аудиту) є:

1. інвентаризація будівельних матеріалів;

2. контроль наявності дозволів на здійснення будівельної діяльності;

3. контроль порядку формування цін на будівельні послуги;

4. контроль виконання договірних зобов'язань;

5. перевірка обліку витрат в будівництві.

Джерелами інформації при проведенні ревізії (аудиту) окрім загальновідомої документації виступає ряд специфічної документації:

1. договори з замовниками;

2. журнал обліку виконаних робіт;

3. акт приймання виконаних підрядних робіт;

4. довідка про вартість виконаних робіт і витрат;

5. лімітно-забірна карта;

6. договір про матеріальну відповідальність тощо.

Ревізія та аудит діяльності будівельних підприємств здійснюється за типовим алгоритмом:

Так, ревізія (аудит) на будівельних підприємствах здійснюються за наступними напрямами:

1. Перевірка системи ціноутворення. Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових і матеріально-технічних ресурсів. Тому. перш за все, співставляються фактичні ціни підприємства з нормативами.

Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові і матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва. Решта витрат, які враховуються у вартості будівництва, визначається не по нормах, а шляхом спеціальних розрахунків. До таких витрат відносяться накладні витрати, засоби на зведення і розбирання титульних тимчасових будівель і споруд, додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт в зимовий період і ін.

2. Перевірка собівартості та правильності обліку витрат будівельного підприємства. Собівартість будівельно-монтажних робіт - це витрати будівельної організації, безпосередньо пов'язані з виконанням на свій ризик, власними силами за замовленням підприємств, установ, організацій і громадян.

Склад витрат, що формують собівартість робіт, регламентований П(С) БУ 16 „Витрати”.

Облік витрат по будівельних контрактах регламентується також П(с) БУ 18 „Будівельні контракти”. [64]

Однією з відмітних особливостей формування витрат по будівельному контракту є те, що загальновиробничі витрати не діляться на постійні і змінні. І відповідно постійні загальновиробничі витрати - не підлягають розподілу на постійні розподілені і постійні нерозподілені.

Вся сума загальновиробничих витрат ділиться між будівельними контрактами, що виконуються підрядною організацією.

Отже, виробнича собівартість містить виключно виробничі витрати і не містить невиробничих. Невиробничі витрати не включаються в собівартість виконаних робіт і відносяться безпосередньо на фінансовий результат діяльності підрядної організації.

3. Перевірка об'єму виконаних будівельно - монтажних робіт, який визначається на підставі інвентаризації шляхом інструментального виміру і підрахунку. Виконані роботи по закінчених частинах конструктивних елементів здаються генеральним підрядчиком замовнику щомісячно пропорційно обміру і кількості в натуральних вимірниках.

4. Перевірка відпуску матеріалів. Відпуск матеріалів має здійснюватися в межах попередньо затверджених лімітів. Ліміти відпуску матеріалів на виконання будівельно-монтажних робіт встановлює плановий відділ при складанні проектно-кошторисної документації. Основою лімітів є затверджені у встановленому порядку виробничі норми витрачання матеріалів на одиницю конструктивного елемента або виду робіт з урахуванням організаційно-технологічних заходів, які покладено в основу затвердженого плану зниження вартості будівництва, відображені у технологічній картці. Зміни до лімітів вносяться з дозволу тих осіб, яким надано право їх затвердження. Лімітування видачі матеріалів і додержання технологічних карток будівництва попереджує створення надмірних запасів і сприяє їх економному використанню.

5. Інвентаризація будівельних матеріалів. Особливості проведення інвентаризації будівельних матеріалів полягають у тому, що сипучі будівельні матеріали (щебінь, пісок, цемент) важко виміряти, оскільки їх зберігають насипом на спеціальних майданчиках. Тому перед інвентаризацією матеріально відповідальні особи повинні надати їм певної геометричної форми (паралелепіпеда, конуса).

На будівельних підприємствах крім того в обов'язковому порядку здійснюється податковий контроль.

Метою податкового контролю на будівельних підприємствах та є встановлення правильності та законності їх діяльності в частині дотримання ними вимог чинного податкового законодавства.

Податковий контроль на будівельних підприємствах здійснюється за типовим алгоритмом, наведеним на рисунку 8.2.



Рис. 8.2. Типовий алгоритм податкового контролю будівельних підприємств

При здійсненні податкового контролю діяльності будівельних підприємств особливостей немає. Перевірка здійснюється за загальноприйнятими принципами.

8.2 Контроль діяльності транспортних підприємств

Транспортними підприємствами є підприємства, що надають населенню послуги з транспортних перевезень та супутні ним.

Бухгалтерський облік на транспортних підприємствах має ряд особливостей, а саме:

1. Особливістю обліку в транспортних підприємствах є наявність великої ваги в основних засобах рухомого складу - транспорту, навантажувально - розвантажувальних машин, а також необхідність постійного обліку їх технічного стану, необхідності технічного обслуговування та ремонту.

2. Обліковують специфічні запаси: паливо - мастильні матеріали, шини, запасні частини та агрегати. В цьому випадку на перший план виходить правильно організований аналітичний облік цих запасів, а також доцільність відкриття субрахунків третього рівня.

3. Для обліку витрат за господарськими операціями автотранспортних підприємств використовують рахунок 23 „Виробництво”. До цього рахунку доцільно відкривати такі субрахунки: транспортування вантажів; перевезення пасажирів; транпортно-експедиційні послуги; інші види діяльності.

4. На автотранспортних підприємствах (АТП) відсутнє незавершене виробництво, а всі витрати відносяться на собівартість реалізованих послуг.

5. В АТП в процесі виробничої та фінансової діяльності виконуються наступні види господарських операцій:

-експлуатаційні перевезення пасажирів і вантажів;

-гаражне обслуговування і зберігання рухомого складу;

-технічне обслуговування і ремонт автомобілів;

-транспорно-експедиційне обслуговування підприємств та населення;

-попутне завантаження транспорту;

-перегін нового рухомого складу;

-утримання та експлуатація транспортних агенств, станцій технічного обслуговування, автовокзалів, депо тощо. [ 89, С.108-109 ]

На транспортних підприємствах в залежності від форми їх власності фінансово-господарський контроль може здійснюватись в формі ревізії (на державних підприємствах) або в формі аудиту (на приватних підприємствах). Крім того, незалежно від форми власності господарюючого суб'єкта, його діяльність підлягає обов'язковому податковому контролю.

Метою ревізії на транспортних підприємствах є встановлення законності, правильності та доцільності діяльності транспортного підприємства, виявлення правопорушень, встановлення винних осіб з подальшим їх покаранням.

Метою аудиту на транспортних підприємствах є встановлення законності, правильності та доцільності діяльності транспортного підприємства, виявлення правопорушень, встановлення винних осіб з подальшим їх покаранням.

Слід зауважити, що незалежно від того, здійснюється на будівельному підприємстві ревізія чи аудит, завдання під час їх здійснення переслідуються одні і тіж самі.

Так, завданнями ревізії (аудиту) є:

1. контроль наявності ліцензій;

2. контроль правильності визначення собівартості транспортних послуг;

3. контроль порядку формування цін на транспортні послуги;

4. перевірка правильності ведення обліку витрат на поточний ремонт автотранспортних засобів;

5. перевірка правильності ведення обліку витрат на капітальний ремонт автотранспортних засобів;

6. контроль правильності розрахунків за автопослуги;

7. контроль правильності документального оформлення надаваємих автотранспортних послуг тощо.

Джерелами інформації при проведенні ревізії (аудиту) на транспортних підприємствах, окрім загальновідомої документації виступає ряд специфічної документації:

1. талон замовника;

2. подорожний лист вантажного автомобіля;

3. товарно-транспортна накладна (ТТН) за формою 1-ТН і шляхового листа вантажного автомобіля (форма « 2, що діє в межах України);

4. подорожний лист вантажного автомобіля міжнародного сполучення тощо.

Ревізія та аудит на промислових виробничих підприємствах здійснюється за типовим алгоритмом.:

Таким чином, ревізія (аудит) на транспортних підприємствах здійснюється за наступними напрямами:

1. Контроль обліку палива, тому що саме в цій галузі зустрічається найбільша кількість порушень.

Облік витрат палива здійснюється на підставі даних шляхних листів, видається водію кожен робочий день (зміну) за умови здачі водієм листа за минулий день (на більший термін видаються лише у випадках виїзду в інше місто терміном більше доби). Після закінчення роботи водій здає шляховий лист (з вказівкою даних спідометра і залишків пального в баку автомобіля) при поверненні в гараж. Після обробки путнього листа заповнюються картка обліку витрат палива автомобіля і особиста картка водія.

2. Контроль відповідності фактичної витрати палива встановленим нормам. Нормативна витрата палива визначається по Нормам витрати палива і змащувальних матеріалів для автотранспорту, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43.

Норми витрати підвищуються за роботу в зимовий час, в гірській місцевості, на території міста або пов'язану з частими зупинками. Крім того застосовується такий метод як контрольний замір, тобто на експерименті визначити, скільки насправді витрачає той чи інший автомобіль.

3. Контроль собівартості надаваємих транспортних послуг. У собівартість продукції (робіт, послуг) включаються фактично витрачені палива, використані для заправки і вантажних, і легкових автомобілів. Сума непідтвердженої документами витрати палива не може бути списана на собівартість.

До того ж,на транспортних підприємствах в обов'язковому порядку здійснюється податковий контроль.

Метою податкового контролю на транспортних підприємствах є встановлення правильності та законності їх діяльності в частині дотримання ними вимог чинного податкового законодавства.

Податковий контроль діяльності транспортних підприємств здійснюється за типовим алгоритмом, наведеним на рисунку 8.4.

Рис. 8.4. Типовий алгоритм податкового контролю діяльності транспортних підприємств

При здійсненні податкового контролю діяльності транспортних підприємств особливостей немає. Перевірка здійснюється за загальноприйнятими принципами.

Тестові завдання для перевірки знань з теми № 8

1. Спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація монтажних робіт це:

а) ремонт

б) будівництво

в) модернізація

2. Особливістю обліку у будівельних організаціях є застосування:

а) планів-графіків

б) кошторисної документації

в) відомості матеріалів

3. Що являють собою об'єкти кошторису ?

4. Кошторисний документ, об'єднуючий зведені кошториси розрахунку вартості будівництва це ?

а) зведені кошториси

б) зведення витрат

в) відомість кошторису

5. Прямі витрати у вартості будівництва визначаються на підставі :

а) кошторисних норм та поточних цін

б)кошторисних норм

в) кошторисних норм та майбутніх цін

6. Витрати будівельної організації, безпосередньо пов'язані з використання на свій ризик і власними силами за замовленням підприємств, установ, орган громадян це :

а) кошторис

б) собівартість будівельно-монтажних робіт

в) собівартість монтажних робіт

7. Склад витрат, що формують собівартість робіт регламентований:

а) П(с)БУ № 16

б) П(с)БУ № 17

в) П(с)БУ № !)

8. Чи діляться загально виробничі витрати по будівельному контракту на постійні та змішані ?

а) так

б) ні

в) іноді

9. Вся сума загальновиробничих витрат ділиться між :

а) будівельниками

б) будівельними контрактами

в) власниками та інвесторами

10. Перелік і склад статей калькуляцій собівартості робіт встановлюється:

а) власником

б) підприємством

...