Фінансово-господарський контроль

2) дотримання вимог чинного законодавства щодо переліку, розміру та термінів сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

3) стану податкового обліку, правильності документування господарських операцій, відповідності та ув'язки даних бухгалтерського і податкового обліку та звітності;

4) дотримання термінів подання податкової звітності та сплати
обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів;

5) правильності самостійного нарахування підприємством, якщо
є потреба, штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, а також подання уточнених податкових декларацій та розрахунків;

6) стану та використання активів підприємства й своєчасності повернення надмірно сплачених коштів до бюджету або державних цільових фондів.

Джерелами податкового контролю виступають:

1) первинні документи, якими оформлені фінансово-господарські
операції, зокрема податкова накладна, форма та зміст якої визначені наказом ДПА України „Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення” [60];

2) реєстри аналітичного бухгалтерського та податкового обліку підприємства;

3) податкові декларації та розрахунки, якими підприємство узгодило суми своїх податкових зобов'язань згідно з вимогами статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” [17];

4) уточнені податкові декларації та розрахунки, а також податкові
повідомлення, за допомогою яких коригувалися узгоджені податкові
зобов'язання підприємства;

5) акти звірки розрахунків із державними контролюючими органами про стан розрахунків підприємства за податками, зборами (обов'язковими платежами);

6) акти перевірок, постанови, рішення контролюючих органів та інші документи, які пов'язані з нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Промислові виробничі підприємства є платниками великої кількості податків, зборів та обов'язкових платежів. Таке різноманіття сплачуваних податкових платежів обумовлене специфікою діяльності підприємств промисловості. Податкові платежі промислових виробничих підприємств наведена на рисунку 4.2.



Рис. 4.2. Податкові платежі промислових виробничих підприємств

Кожен з наведених податкових платежів регулюється відповідним законодавчим актом. Законодавче регулювання податкових платежів промислових виробничих підприємств наведено на рисунку 4.3.



Рис. 4.3. Законодавче регулювання податкових платежів промислових виробничих підприємств

Кожен з наведених податкових платежів промислових виробничих підприємств є об'єктом податкового контролю. При цьому зазначені податкові платежі є достатньо специфічними та мають певні особливості.

Так, об'єктом оподаткування діяльності промислових виробничих підприємств при нарахуванні податку з прибутку підприємств є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на:

1. суму валових витрат платника податку;

2. суму амортизаційних відрахувань;

Прибуток платників податку оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

1. поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу;

2. ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі -- імпорту).

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Об'єктами оподаткування податком з власників транспортних засобів на промислових виробничих підприємствах є: трактори (колісні), сідельні тягачі, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, автомобілі легкові, автомобілі вантажні , автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 см3, яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних), човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних), інші човни (крім спортивних)

Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування: трактори на гусеничному ходу, мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 см3 , тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні ;транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, машини і механізми для сільськогосподарських робіт; тільки яхти, судна парусні і човни спортивні.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується у розмірах згідно спеціально розроблених та законодавчо встановлених ставок в розрізі кожної моделі транспортного засобу. :

Збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння.

Нормативи збору за виконані геологорозвідувальні роботи встановлюються окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин згідно з додатком.

Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів -- учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель,підвищення родючості грунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Плата за користування надрами для видобування вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо - хімічної, гірничорудної та будівельної сировини утримується з промислових виробничих підприємств у розмірах встановлених законодавчо.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі -- викиди) стаціонарними і пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів.

Об'єктами обчислення збору є:

для стаціонарних джерел забруднення-- обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

для пересувних джерел забруднення-- обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів загальнодержавного і місцевого значення, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв, та скидання в них зворотних вод.

Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Обсяг використаної води визначається водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів.

Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів установлені окремо для поверхневих вод, підземних вод; нормативи збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту встановлені окремо для потреб гідроенергетики і для водного транспорту.

Нормативи збору за спеціальне використання води з поверхневих водних об'єктів та підземних вод установлюються в копійках за кубічний метр; за користування водами для потреб гідроенергетики -- в копійках за 100 кубічних метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій; за користування водою для потреб водного транспорту -- в копійках за одну тоннаж-добу експлуатації вантажних суден та одне місце-добу експлуатації пасажирських суден.

Податковий контроль на промислових виробничих підприємствах здійснюється за типовим алгоритмом, наведеним на рисунку 4.4.



Рис. 4.4. Типовий алгоритм податкового контролю діяльності промислового виробничого підприємства

Таким чином, як видно з рис. 4.4., податковий контроль діяльності промислових виробничих підприємств являє собою складний багатоступеневий процес, починаючи зі стадії перевірки державної реєстрації промислового виробничого підприємства та закінчуючи складанням акту податкової перевірки.

4.4 Типові порушення в діяльності промислових виробничих підприємств

Найбільш типові порушення в діяльності промислових виробничих підприємств наведені в таблиці 4.1:

Таблиця 4.1

Типові порушення в діяльності промислових виробничих підприємств

№	Зміст порушення	Метод виявлення	Наслідки порушення
1	2	3	4
1	Оцінка готової продукції не відповідає методу оцінки, встановленому обліковою політикою	Аналіз, арифметичний перерахунок	Не вірне від ображення сум готової продукції в обліку
2	Оцінка відвантаженої продукції не відповідає встановленому обліковою політикою методу	Аналіз, арифметичний перерахунок	Не вірне від ображення сум готової продукції в обліку
3	Неправильний розрахунок і відображення відхилень фактичної собівартості від вартості її по обліковим цінам	Арифметичний перерахунок	Порушення в обліку
4	Відображення в обліку власної готової продукції, що випрацьована з давальчеської сировини	Аналіз	Порушення в обліку
5	Неповне відображення в обліку виробленої продукції	Аналіз	Продукція, що не відповідає вимогам від ображення в обліку вражаються незавершеною
6	Несвоєчасне відображення в обліку відвантаженої продукції	Аналіз	Викривлення даних звітності
7	Не здійснення інвентаризації готової продукції	Арифметичний перерахунок	Відсутність повної, правдивої та достовірної інформації о продукції
8	Неправильне від ображення в обліку морально застарілої, порченої готової продукції	Аналіз, арифметичний перерахунок	Недостовірність інформації про фактичну наявність готової продукції, перекручення суми зносу
9	Невірне визначення діяльності по виготовленню продукції з давальчеської сировини як торгівельної	Аналіз	Неправильне визначення бази оподаткування

Таким чином, в діяльності промислових виробничих підприємств зустрічається велика кількість порушень і, як свідчать дані таблиці 4.1., найчастіше вони зустрічаються в обліку готової продукції.

Тестові завдання для перевірки знань з теми № 4

1. На підставі яких документів матеріали можуть випускатися на

виробництво:

а) акт прийому передачі основних засобів

б) лімітно-заборна карта або маршрутний лист

в) накладна

2. Що включається до складу прямих матеріальних витрат ?

а) вартість сировини і матеріалів, покупних напівфабрикатів,

комплектуючих виробів

б) заробітна плата та інші витрати працівникам, зайнятим на виробництві продукції саме певного об'єкта витрат

в) відрахування на соц. заходи, амортизація основних виробничих

фондів, збитки від остаточного браку

3. Фактична вартість незавершеного виробництва визначається:

а) на початок звітного періоду

б) в кінці кожного року

в) в кінці звітного періоду

4. Основною метою фінансово-господарського контролю на промислових виробничих підприємствах є:

а) правильність та доцільність надзвичайної діяльності

б) розрахунки підприємств з бюджетом

в) встановлення законності, правильності та доцільності

діяльності виробничого підприємства в т. ч. розрахунків

підприємства з бюджетом в чистині сплати податків, зборів

та обов'язкових платежів

5. Комплексне використання сировини матеріалів створює труднощі в:

а) їх розподіл між окремими об'єктами калькулювання

б) їх використання

в) їх переробці

6. Специфіка процесу виробництва і форми організації праці вимагає особливого обліку:

а) виробітку

б) витрат часу

в) виробітку і витрат часу

7. Що призводить до застосування розширеної номенклатури

калькуляційних статей :

а) складність технологічного процесу

б) наявність великої кількості об'єктів обліку витрат

в) складність технологічного процесу і наявність великої

кількості об'єктів обліку витрат

8. Наявність великої кількості калькуляційних об'єктів впливає:

а) на форму калькуляційного листа

б) на методику калькулювання собівартості продукції

в) на форму калькуляційного листа і методику

калькулювання собівартості продукції

9. Перечислить законодавчу базу що регулює діяльність промислових виробничих підприємств:

10. З чого починається контроль за діяльністю промислово виробничого підприємства:

а) зі знайомства

б) з раптової інвентаризації

в) з планової інвентаризації

11. Як ви вважаєте, є особливості при проведенні інвентаризації

промислового підприємства?

а) так

б) ні

12. В якій галузі промисловості НЗП відсутнє?

Відповіді на тестові завдання - Додаток П

Практичне завдання № 1 до теми 4

Мета практичного завдання: закріплення та апробація на практиці студентами теоретичних знань з теми 4: „Ревізія, аудит та податковий контроль діяльності промислових виробничих підприємств”, а також здобуття практичних вмінь та навичок здійснення фінансово - господарського контролю за діяльністю промислових виробничих підприємств.

Умови завдання: необхідно здійснити фінансово-господарський контроль в формі ревізії за діяльністю державного промислового виробничого підприємства „Світанок”, що функціонує в добувної галузі.

Для цього, по-перше, надається Програма ревізії (Зразок 1):

Зразок 1

Програма ревізії ВП „Світанок”

№ з\п	Питання ревізії
1	Контроль правильності визначення собівартості продукції
2	Контроль правильності визначення незавершеного виробництва
3	Контроль обліку витрат підприємства
4	Контроль обліку бракованої продукції
5	Узагальнення результатів ревізії

Завдання 1.1.

На основі Програми ревізії (Зразок 1) складіть Робочий план ревізора за формою:

№ з\п	Питання ревізії	Зміст контрольних Заходів	Джерела інформації	Законодавча база
1	2	3	4	5

На основі Програми ревізії та Робочого плану ревізора складіть алгоритм проведення ревізії.

Завдання 1.2

Згідно розрахунку виробничої собівартості вугілля, що здобуте підприємством „Світанок” 12.08 2007 р.:

Собівартість 1 тони вугілля = вартість сировини 452 грн.+оплата праці виробничих працівників 1342 грн.+відрахування на соціальні заходи 453 грн.+збитки від остаточного браку 435 грн.+розподілені загальновиробничі витрати 43 грн.= 2725 грн.

Перевірка фактичних документів дозволила ревізору здобути наступну інформацію:

на здобутті вугілля 12.08.2007 року було зайнято 4 працівника, кожен з місячним окладом 1230,95 коп.

браку по обліковим документам виявлено не було

розподілені загальновиробничі витрати складатимуть дійсно 43 грн. на тону вугілля

Перерахуйте суму виробничої собівартості, опішить виявлені порушення.

Завдання 1.3

Згідно даних, отриманих ревізором, на рахунку 23 підприємства „Світанок” обліковується сума 56780 тис. грн., з них незавершене виробництво - 24098 грн. НЗП на підприємстві складається з продукції, що не пройшла всіх стадій обробки, передбачених технологічним процесом, а також неукомплектованих виробів, що не пройшли випробувань і технічного приймання. Знайдіть та обґрунтуйте порушення.

Завдання 1.4

На підприємстві „Світанок”, витрати підприємства списуються наступним чином:

Списано загальновиробничі витрати щоденно

дебет 23

кредит 92

Списано змінні розподілені витрати щоденно

дебет 901

кредит 91

Списано змінні нерозподілені витрати щоденно

дебет 903

кредит 92

Знайдіть та обґрунтуйте порушення.

Завдання 1.5

На підприємстві „Світанок” було виявлено невиправний внутрішній брак.

Собівартість втрат від браку розраховано:

прямі витрати на виготовлення бракованого виробу - 124 грн.

частина загальновиробничих витрат - 9,10 грн.

витрати, пов'язані з ліквідацією бракованої продукції - 74 грн.

матеріальна компенсація споживачу - 250 грн.

Знайдіть та обґрунтуйте порушення.

Завдання 1.6

Систематизуйте виявлені порушення та складіть акт ревізії ВП „Світанок”.

Еталонна відповідь на практичне завдання - Додаток Р

Тема 5. Сфера послуг як об'єкт ревізії, аудиту та податкового контролю

5.1 Житлово-комунальні послуги. Типові порушення в діяльності житлово-комунальних підприємств

До підприємств сфери житлово-комунальних послуг належать підприємства різних форм власності, які надають комунальні послуги населенню та підприємствам, установам і організаціям:

1. підприємства тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, санітарної очистки, обслуговування ліфтів. Ці підприємства надають послуги безпосередньо населенню та іншим підприємствам і отримують оплату щомісячно згідно з тарифами за укладеними договорами;

2. підприємства, які надають послуги населенню з обслуговування житла, ремонту квартир та житлових будинків, збирання і перерахування деяких комунальних платежів відповідним комунальним підприємствам, а також надають послуги з надання нежитлових приміщень в оренду;

3. інші комунальні підприємства - зеленого господарства, зовнішнього благоустрію, міський електротранспорт, бюро технічної інвентаризації, готелі тощо, - які фінансуються з бюджету або отримують оплату від фізичних або юридичних осіб за конкретні послуги. [89, С.126]

Специфіка діяльності підприємств сфери житлово-комунальних послуг знаходить відображення в обліку діяльності таких підприємств, накладаючи при цьому певні особливості. Так, діяльність житлово-комунальних підприємств має деякі специфічні ознаки:

1. надання населенню субсидій і пільг потребує ведення розрахунків з бюджетом з урахуванням його особливостей і затримок з виплатами;

2. отримані дотації на покриття збитків не обкладаються ПДВ, що потребує коригування сум податкового кредиту пропорційно до сум отриманих дотацій;

3. пільги з ПДВ передбачають до використання субрахунків 643, 644 в момент нарахування, якщо ця подія сталася раніше оплати;

4. на житлові будинки та об'єкти зовнішнього благоустрою амортизація в податковому обліку не нараховується, а в бухгалтерському нараховується з одночасним визнанням доходу на суму нарахованої амортизації;

5. є суттєві особливості надання в оренду державного та комунального майна, прийняття на баланс і передачі з балансу житлового фонду;

6. комунальні підприємства сплачують до бюджету щоквартальні дивіденди. Розмір дивідендів визначається множенням значення рядка 220 Звіту про фінансові результати на ставку дивідендів і відображається в рядку 21 Декларації про прибуток підприємства;

7. комунальні підприємства складають фінансовий план на рік, в частині першій якого відображаються очікувані доходи за їх видами, витрати за статтями. фінансові результати і розподіл чистого прибутку,а в частині другій - джерела формування та надходження коштів і напрями їх використання. [89, С.127 ]

Деякі комунальні підприємства є приватизованими (приватні ЖЕК, ВАТ „Укрліфт” тощо). На таких приватних підприємствах фінансово-господарський контроль, як правило, проявляється у вигляді незалежного аудиту, на підприємствах державної власності проводяться ревізії. Крім того, незалежно від форми власності, на підприємствах житлово-комунальної сфери обов'язково здійснюється податковий контроль.

Форми фінансово-господарського контролю на житлово - комунальних підприємствах наведена на рис. 5.1.

Ревізія (аудит) діяльності житлово-комунальних підприємств здійснюється за типовим алгоритмом, наведеним на рис. 5.2.

Так, ревізія (аудит) на підприємствах житлово-комунальної сфери здійснюється без певних особливостей. Але, все ж таки, перевірка житлово-комунальних підприємств здійснюється з урахуванням особливостей обліку основних засобів та нарахування амортизації житлово-комунальними підприємствами.

Так, більшість підприємств житлово-комунальної сфери нараховує амортизацію за податковим методом. Цей метод передбачає, що на невиробничі основні засоби амортизація не нараховується. Тому, підприємство повинно в податковому обліку амортизацію невиробничих основних засобів не відображати, але в бухгалтерському обліку її відображення є обов'язковим. Також в житлово-комунальному господарстві є такі об'єкти основних засобів, нарахування амортизації на які відбувається з певними особливостями. Ці основні засоби (житлові будинки та об'єкти зовнішнього благоустрою) зношуються як і всі інші об'єкти основних засобів, але сума їх зносу не повинна включатись до собівартості послуг житлово-комунальних підприємств, щоб невиправдано не завищувати останню.

Деякі об'єкти основних засобів підприємства житлово-комунального господарства отримують від органів місцевої влади безоплатно. Тому, на підприємстві повинен бути зроблений такий бухгалтерський запис:

Дебет 10 „Основні засоби”

Кредит 424 „Додатковий капітал”

Але на деяких підприємствах безоплатно отримані основні засоби зараховують до складу статутного капіталу або капітальних інвестицій, що є помилковим.

Крім того, житлово-комунальні підприємства підлягають обов'язковому податковому контролю, який здійснюється за типовим алгоритмом, наведеним на рисунку 5.3.

Рис. 5.3. Типовий алгоритм податкового контролю діяльності житлово-комунального підприємства

При здійсненні податкового контролю розрахунків житлово-комунального підприємства з квартиронаймачами, існує особливість, зумовлена специфікою відображення податкових зобов'язань по ПДВ. Так, в житлово-комунальному господарстві зобов'язання з ПДВ при розрахунках з квартиронаймачами відображаються в обліку в момент отримання коштів від населення. Таку пільгу з ПДВ мають лише окремі галузі житлово-комунального господарства.

В діяльності житлово-комунальних підприємств зустрічаються порушення, які можна вважати типовими для даної сфери (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Типові порушення в діяльності житлово-комунальних підприємств

№з\п	Зміст типового порушення	Методи виявлення	Наслідки порушення
1	2	3	4
1	Застосування завищених норм амортизації	Суцільна перевірка документації	Завищена вартість наданих послуг
2	Заниження обсягів наданих послуг з водопостачання та водовідведення	Порівняння затрачених ресурсів з об'ємами наданих послуг	Приховування одержаних прибутків; недоотримання коштів бюджетом держави.
3	Недотримання норм законодавства стосовно повноти врахування доходів від цільового фінансування капітальних інвестицій	Аналітичне дослідження	Приховування одержаних прибутків; недоотримання коштів бюджетом держави.
4	Не забезпечено належний контроль за законним витрачанням коштів на ремонт	Інвентаризація коштів	Не цільове використання бюджетних коштів; порушення норм існуючого законодавства
5	Не обмежене збільшення операційних витрат за рахунок інших	Співставлення реальних даних з нормативними	Збільшення вартості послуг, які надаються; в результаті нарахування амортизації
6	Заниження сум заборгованості за минулі роки, які треба відшкодувати в бюджет	Вибіркове дослідження	Не виконання чинного законодавства; недоотримання коштів бюджетом держави.
7	Включення в собівартість витрат, не пов'язаних з наданням послуг	Документальна перевірка	Приховування реальних прибутків від держави.
Закінчення табл. 5.1
1	2	3	4
8	Завищення фактичних витрат з виробництва теплової енергії для населення	Співставлення реальних даних з нормативними	Приховування реальних прибутків від держави; незаконне підвищення тарифів для населення за опалення
9	Незаконне одержання з бюджету субвенцій	Суцільна перевірка доходів і витрат	Порушення норм діючого законодавства
10	Завищення вартості ремонтно-будівельних робіт підрядними організаціями	Камеральна на перевірка	Порушення норм діючого законодавства; завищена вартість наданих послуг

Таким чином, як свідчать дані таблиці 5.1., в діяльності житлово-комунальних підприємств зустрічається велика кількість різманітних порушень. Для того, щоб в деякій мірі зменшити їх кількість необхідно покращити контроль з боку керівників житлово-комунальних підприємств, які приймають роботи виконані підрядними організаціями, підвищити норми кримінальної відповідальності бухгалтерів за навмисне завищення вартості послуг, що надаються підприємством, підвищити контроль з боку місцевих органів самоврядування; ввести преміювання робітників житлово-комунальних підприємств для підвищення якості роботи тощо.

5.2 Туристичні послуги

Згідно статті 1 Закону України „Про туризм ”, туристична діяльність - це діяльність із надання різних туристичних послуг відповідно діючому законодавству. [24]

До підприємств сфери туристичних послуг належать: туристичні агенції, бюро подорожей, бюро екскурсій, екскурсійні бюро, бюро з приймання туристів, туристичні оператори, готелі, мотелі, кемпінги, туристичні комплекси та бази, інші юридичні та фізичні особи, які здійснюють туристичну діяльність згідно з їх статутами або положеннями.

До послуг, які можуть надаватися туристам належать послуги з їх розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги установ культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб цієї категорії громадян. [89, С.153]

З огляду на те, що насьогодні практично всі туристичні підприємства є приватними, фінансово-господарський контроль на них здійснюється в формі незалежного аудиту та в формі податкового контролю.

Метою аудиту на туристичних підприємствах є встановлення законності, правильності та доцільності діяльності суб'єкта туристичного бізнесу.

Завданнями аудиту є:

1. перевірка наявності дозволів на здійснення туристичної діяльності;

2. перевірка наявності та законності сертифікатів відповідності надаваємих послуг;

3. контроль дотримання правил страхування туристів;

4. контроль правильності розрахунку та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів;

5. перевірка законності договорів з туристами;

6. контроль правильності розрахунку собівартості туристичних послуг тощо.

Джерелами інформації при проведенні аудиту окрім загальновідомої документації виступає ряд специфічної документації:

1. договори з туристами;

2. калькуляція витрат;

3. страховий поліс туриста;

4. сертифікат відповідності надаваємих послуг;

5. ліцензії та інші дозволи на здійснення туристичної діяльності;

6. прибуткові касові ордера на оплату за надаваємі послуги тощо.

Аудит підприємств, що надають туристичні послуги здійснюється за типовим алгоритмом, наведеним на рисунку 5.4.



Рис. 5.4. Типовий алгоритм аудиту діяльності суб'єктів туристичної діяльності

Як видно з рисунку 5.4., аудит суб'єктів туристичної діяльності містить деякі специфічні напрями перевірки:

1. Перевірка укладених туристичною фірмою з туристами договорів. При цьому перевіряється термін виконання кожного окремого договору, суми договірних зобов'язань та співставляється сума надаваємої туристичної послуги, що вказана в договорі з прибутковим касовим ордером.

2. Перевірка правильності та своєчасності видачі туристичних ваучерів. Бланки ваучерів є документами суворої звітності. Тому досліджується порядок їх видачі. Оскільки туристичний ваучер є не тільки підставою для отримання туристом послуг, зазначених в договорі, а й гарантією оплати послуг для сторони, що приймає туриста, то спостерігаються випадки безпідставного списання бланків ваучерів з метою здійснення махінацій. Особливе місце посідає також облік бланків туристичних ваучерів. Згідно законодавства вони повинні обліковуватись на рахунках 209 „Інші матеріали” та на забалансовому рахунку 08 „Бланки суворого обліку”.

3. Перевірка визначення собівартості туристичного продукту.

Собівартість туристичного продукту - це вартісна оцінка матеріальних та інших витрат, які використовуються у процесі виробництва та продажу туристичного продукту, а також інших витрат на його просування та реалізацію.

Собівартість реалізованого туристичного продукту складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована впродовж року, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Суб'єкти туристичної діяльності також підлягають обов'язковому контролю з боку податкових органів.

Метою податкового контролю діяльності суб'єктів туристичної діяльності є встановлення законності, правильності та повноти розрахунків підприємства з бюджетом та державними цільовими фондами в частині сплати ним податків, зборів та обов'язкових платежів.

Типовий алгоритм податкової перевірки суб'єктів туристичної діяльності наведено на рисунку 5.5.

Рис. 5.5. Типовий алгоритм податкового контролю діяльності суб'єктів туристичної діяльності

Таким чином, при здійсненні податкового контролю діяльності суб'єктів підприємництва, що надають туристичні послуги особливостей немає. Всі питання податкової перевірки опрацьовуються за загальноприйнятими напрямками.

5.3 Стоматологічні послуги. Типові порушення в діяльності підприємств стоматологічної сфери

Стоматологічні послуги надаються підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, а також приватними особами, які можуть надавати стоматологічні послуги за умов наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Надання стоматологічних послуг підлягає ліцензуванню, але не вимагає патентування.

На підприємствах стоматологічної сфери в залежності від форми власності, фінансово-господарський контроль здійснюється в формах незалежного аудиту (приватні стоматологічні поліклініки) або ревізії (інспектування) - (державні стоматологічні поліклініки). Крім того, незалежно від форми власності, діяльність суб'єктів стоматологічного бізнесу підлягає обов'язковому податковому контролю.

Форми фінансово-господарського контролю в стоматологічних поліклініках наведені на рис. 5.6

Специфічним питанням при проведенні ревізії (аудиту) діяльності стоматологічних поліклінік є контроль за формуванням ціни на стоматологічні послуги.

Ціна на стоматологічну послугу складається з фактичної собівартості послуги, планового прибутку та суми ПДВ (якщо підприємство не звільнено від сплати ПДВ). При цьому всі ціни повинні бути відображені в прейскуранті, підписаному директором підприємства, що надає стоматологічні послуги. [89]

Крім того, діяльність стоматологічних поліклінік підлягають обов'язковому податковому контролю, який здійснюється за типовим алгоритмом, наведеним на рисунку 5.8.



Рис. 5.8. Типовий алгоритм податкового контролю діяльності стоматологічних поліклінік

Існують певні особливості діяльності суб'єктів стоматологічного бізнесу як платників податків, що зумовлює специфіку проведення податкового контролю.

Так, Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачає пільговий режим оподаткування для більшості медичних закладів, але для стоматологічних кабінетів, що надають платні послуги - пільг при оподаткуванні податком на прибуток не передбачено. [14]

Особливості є й при розрахунку та сплаті ПДВ. Отже, звільняються від сплати ПДВ стоматологічні кабінети, які:

мають ліцензію на здійснення стоматологічної діяльності;

послуги признані послугами з охорони здоров'я;

послуги не входять до переліку послуг, які не звільняються від обкладання ПДВ, згідно з Постановою КМУ „Про послуги з охорони здоров'я, операції з надання яких закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг, звільняються від обкладення податком на додану вартість” [19]

Найбільш типові порушення в діяльності суб'єктів стоматологічної діяльності наведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

Типові порушення в діяльності суб'єктів стоматологічної діяльності

№з\п	Зміст типового порушення	Методи виявлення	Наслідки порушення
1	2	3	4
1	Відсутність законодавчо оформлених установчих документів	Перевірка документів за формальними ознаками і за змістом, нормативна перевірка документів	Приміщення стоматологічної клініки використовувались не за цільовим призначенням
2	Відсутність ліцензії й документів на право володіння займаними приміщеннями	Перевірка документів за формальними ознаками і за змістом, нормативна перевірка документів	Приміщення стоматологічної клініки використовувались не за цільовим призначенням
3	Невідповідність посад у штатному розкладі дозволеним ліцензією роботам і послугам і номенклатурі посад МОЗ	Перевірка документів за формальними ознаками і за змістом, нормативна перевірка документів	Неякісне обслуговування пацієнтів
4	Відсутність документів, що згоджують якість лікарських препаратів	Перевірка документів за формальними ознаками і за змістом, нормативна перевірка документів	Неякісне обслуговування пацієнтів та летальний результат пацієнта
5	Відсутність порядку ведення журналів обліку роботи кварцової лампи, генеральних прибирань	Зустрічна перевірка документів, аналіз	Невірний облік основних засобів та нарахування на них зносу
6	Відсутність порядку виконання вимог нормативних документів по обліку лікарських засобів	Перевірка документів за формальними ознаками і за змістом, нормативна перевірка	Невірний облік по зберіганню, виписуванню й використанню лікарських засобів
7	Відсутність затвердженого прейскуранта, відповідність його дозволеним роботам і послугам	Нормативна перевірка документів, аналіз	Шахрайство
8	Використання наркотичних, психотропних, сильнодіючих і отрутних лікарських засобів	Спостереження	Летальний результат пацієнта чи побічні дії цих препаратів
9	Встановлено незаконне витрачання коштів на оплату праці та грошове забезпечення	Нормативна перевірка документів, аналіз	Недотримання законодавства при наданні та оплаті навчальних і тарифних відпусток, нарахуванні працівникам доплат, надбавок та премій
10	Недотримання законодавства при відшкодуванні працівникам витрат по оплаті добових та на проїзд	Нормативна перевірка документів, аналіз	Незаконно витрачено бюджетні кошти
11	Невірне нарахування розміру матеріальної допомоги та доплат	Нормативна перевірка документів, аналіз, арифметичний розрахунок	Завищені витрати на оплату праці працівників

Таким чином, як свідчать дані табл. 5.2., в діяльності стоматологічних поліклінік зустрічається велика кількість правопорушень.

Тестові завдання для перевірки знань з теми № 5

1. Які з підприємств належать до сфери житлово-комунальних послуг:

а) підприємства газо-, водо-, тепло-постачальне.

б) будівельні підприємства, які будують і ремонтують житло

в) житлово-комунальні секції курортних міст

2. В якому документі відображаються щоквартальні дивіденди

комунальних підприємств?

а) декларація по ПДВ

б) декларація про прибуток

в) розрахунок дивідендів

3. На приватизованих комунальних підприємствах фінансово-господарський контроль проявляється у виді:

а) ревізій

б) аудиту

в) інспектування

4. В якому обліку амортизація невиробничих ОС є обов'язковою?

а) в бухгалтерському

б) в податковому

в) в управлінському

5. Вкажіть кореспонденцію операції «Житлово-комунальне підприємство безкоштовно отримало ОС від органів місцевої влади».

а) Дебіт 10 «ОС»

Кредит 424 «Додатковий капітал».

б) Дебіт 10 «ОС»

Кредит 423 « Резервний капітал»

6. Яким способом в житлово-комунальному господарстві відображається ПДВ при розрахунках з квартиронаймачами:

а) касовим способом

б) по передоплаті

в) рахунковим способом

7. Чи відноситься бюро подорожей до сфери туристичних послуг?

8. Чи потрібні ліцензії та інші дозволи на здійснення туристичних послуг?

9. На якому рахунку відображається облік бланків туристичних ваучерів:

а) 209 «Інші матеріали»

б) 209,08 «Бланки суворого обліку»

в) 22 «МБП»

10. Надання стоматологічних послуг підлягає:

а) ліцензуванню

б) патентуванню

в) відповіді а та б

11. Чи мають пільги при оподаткуванні податками на прибуток

стоматологічні кабінети, що надають платні послуги ?

12. З чого складається ціна на стоматологічні послуги:

а) собівартості послуг, прибутку, ПДВ

б) Собівартості послуг, прибутку, податку на прибуток

Відповіді на тестові завдання - Додаток П

Практичне завдання № 2 до теми 5

Мета практичного завдання: закріплення та апробація на практиці студентами теоретичних знань з теми: „Сфера послуг як об'єкт ревізії, аудиту та податкового контролю”, а також здобуття практичних вмінь та навичок здійснення фінансово - господарського контролю за діяльністю підприємств сфери послуг.

Умови завдання: необхідно здійснити фінансово-господарський контроль в формі аудиту за діяльністю житлово-комунального підприємства „Укрліфт”, туристичної фірми „Ямайка”, стоматологічної клініки „32”.

Завдання 2.1

Складіть Програму аудита для кожного об'єкта аудиту, яка б включала тільки специфічні питання аудиторської перевірки.

Програма незалежного аудиту

№з\п	Перелік аудиторських процедур	Виконавець	Метод перевірки	Примітки аудитора
1	2	3	4	5

Завдання 2.2

Житлово-комунальне підприємство „Укрліфт” розраховує собівартість надаваємих послуг як:

сума оплати праці обслуговуючого персоналу + витрати на паливо службових автомобілів + амортизація обладнання + амортизація житлових будинків, що обслуговуються + загальновиробничі нерозподілені витрати.

Знайдіть та обґрунтуйте порушення.

Завдання 2.3

Підприємству житлово-комунального господарства безоплатно передано від органів місцевої влади 5 нових кабін ліфтів, вартістю 1890,76 грн. кожна. На підприємстві зроблений такий бухгалтерський запис:

Дебет 10 Кредит 40

Дебет 641 Кредит 631

Знайдіть та обґрунтуйте порушення.

Завдання 2.4

Туристичною фірмою „Ямайка” придбано бланки туристичних ваучерів. На підприємстві зроблений такий бухгалтерський запис:

Дебет 202 Кредит 301

Знайдіть та обґрунтуйте порушення.

Завдання 2.5

Стоматологічна клініка „32” надає платні послуги:

При цьому ціни розраховані як сума фактичної собівартості послуги, планового прибутку та суми ПДВ, сума акцизного збору. Знайдіть та обґрунтуйте порушення.

Завдання 2.6

Систематизуйте виявлені порушення по всім перевіреним підприємствам, порівняйте їх в табличному вигляді. Визначтесь з видом аудиторського висновку. Розробить рекомендації щодо їх усунення.

Еталонна відповідь на практичне завдання - Додаток Р

Тема 6. Аудит та податковий контроль суб'єктів торгової діяльності

6.1 Торгова діяльність як об'єкт аудиту

Торгівля є однією з основних галузей економічної діяльності держави, це найрозвиненіша форма підприємництва. Відповідно до «Порядку заняття торговою діяльністю і правилами торгового обслуговування населення» торгова діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних, фізичних осіб по здійсненню купівлі-продажу товарів з метою отримання прибутку.

Торгова діяльність здійснюється у сфері роздрібної і оптової торгівлі, а також в торгово-виробничій (громадське харчування) сфері. [ 89, С.163 ] (рис. 6.1.)

Рис. 6.1. Структура торгової діяльності

Суб'єкти торгової діяльності мають певні особливості функціонування, в певній мірі це стосується й специфічних ознак бухгалтерського обліку в торгових організаціях:

1. специфічна система обліку руху товарів. Бухгалтерський облік роздрібного товарообороту ведуть тільки у вартісному вираженні за цінами продажу;

2. в торгівлі є великі запаси товарно-матеріальних цінностей, тому дуже важливо організувати правильний контроль за їх збереженням;

3. специфічна система обліку витрат. Видатки торгових підприємств утворюють витрати обігу, які обліковують за видами, статтями і покривають за рахунок доходів підприємства. В торгівлі не застосовують такі поняття як „калькуляція”, „собівартість”;

4. специфічна система визначення валового доходу. Валовий дохід формується за рахунок торгових націнок на реалізовані товари. За рахунок валового доходу покриваються витрати обігу й утворюється чистий дохід. Визначення цих показників ведуть в обліку на рахунку 46 ”Реалізація”. [ 88, С. 247 ]

6.2 Аудит торгових підприємств

Торгові підприємства насьогодні в більшості є приватизованими, тому майже завжди на них здійснюється фінансово-господарський контроль в формі незалежного аудиту та в формі податкового контролю.

Метою аудиту торгівельних підприємств є встановлення законності, правильності та доцільності діяльності торгового підприємства, в тому числі розрахунків підприємства з бюджетом в частині сплати податків, зборів та обов'язкових платежів.

Завданнями аудиту торгівельних підприємств є:

1. обґрунтованість прийнятих у фінансовому плані розрахунків для визначення об'ємних показників роботи підприємств, фондів заробітної платні, рівня собівартості продукції, прибутку, правильність віддзеркалення в звітності планових показників, наявності випадків необґрунтованих змін планів виробництва і реалізації продукції, фондів заробітної платні, прибутку, платежів до бюджету;

2. виконання плану за основними кількісними і якісними показниками, вплив окремих чинників на відхилення від затверджених планів;

3. зміст господарських операцій за даними первинних документів для встановлення їх законності, доцільності і достовірності;

4. записи в регістрах бухгалтерського обліку в зіставленні з первинними документами, дані облікових регістрів з показниками звітності, звітні дані з плановими;

5. дані різних документів, що відносяться до взаємозв'язаних господарських операцій, наприклад, зіставлення даних про кількість випущених виробів з документами про нарахування заробітної платні за вироблення цих виробів; порівняння даних про відвантаження (відпустці) продукції з пропусками на її відпуск з території підприємства;

6. дотримання встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку грошових коштів і матеріальних цінностей, а також обґрунтованість кореспонденції рахунків в облікових регістрах;

7. достовірність звітних даних, виявлення приписок і інших спотворень показників звітності;

8. ефективність використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, своєчасність документального оформлення господарських операцій, повноти виявлення і мобілізації внутрішньогосподарчих резервів, причини утворення непродуктивних витрат і втрат;

9. дотримання діючого порядку встановлення і застосування цін і тарифів;

10. виконання вказівок по усуненню недоліків, виявлених попередньою ревізією.

Джерелами інформації при проведенні аудиту окрім загальновідомої документації виступає ряд специфічної документації:

1. договори;

2. накладна на відпустку товарно-матеріальних цінностей (типова форма М-20), яка фіксує передачу матеріальних цінностей водію (експедитору) і є підставою для вибуття матеріальних цінностей зі складу підприємства;

3. товарно-транспортна накладна (ТТН) за формою 1-ТН і шляхового листа вантажного автомобіля (форма « 2, що діє в межах України).

4. шляховий лист;

5. прибуткові ордера (форма М-4), які використовуються для оприбутковування товарів, що поступили від постачальників, відповідних даним супровідних документів. Вони складаються матеріально відповідальною особою, що приймає товари;

6. акт про приймання матеріалів (форма М-7). Вони використовуються для оприбутковування товарів, коли є розбіжності якості і кількості з даними супровідних документів і для товарів, що поступили без документів тощо.

В ході проведення аудиторської перевірки здійснюється збір доказів щодо того, що:

- грошові кошти дійсно існують на певну дату;

- грошові кошти дійсно належать підприємству, що перевіряється;

- операції з грошовими коштами, відбиті в облікових регістрах, дійсно відбулися;

- всі операції, які здійснювалися з грошовими активами, повністю відбиті в бухгалтерському обліку;

- грошові активи, правильно оцінені і відбиті у всіх істотних аспектах в обліку за правильною вартістю.

Для отримання вказаних доказів використовуються різні за змістом методичні прийоми. Серед них можна виділити інвентаризацію, перевірку документів за формою, по суті і змісту, арифметичну, логічну, експертну, стрічні перевірки, прийоми взаємного контролю операцій, опитування і т.і.

Аудит на торгівельних підприємствах здійснюються за типовим алгоритмом, який наведено на рисунку 6.2.



Рис. 6.2. Типовий алгоритм аудиту діяльності торгових підприємств

Як видно з рисунку 6.2., аудит суб'єктів торгової діяльності містить деякі специфічні напрями перевірки:

1. Інвентаризація. Організація, техніка й документальне оформлення проведення інвентаризації встановлені Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69.

Починають аудит з раптової інвентаризації грошей. Остаточні результати інвентаризації визначаються після проведення пересортовування ТМЦ і відображаються в бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому закінчена інвентаризація.

Вартість недостач в межах норм природного спаду і невідшкодованих недостач ТМЦ (по яких винні особи не встановлені) списується на витрати звітного періоду. Вартість наднормативних недостач товарів, по яких встановлені винуватці, відноситься на винних осіб. Сума відшкодування винуватцями нанесених збитків обчислюється відповідно до діючого порядку визначення розміру збитку від розкрадання, недостачі, знищення, псування ТМЦ.

Порядок віддзеркалення інвентаризаційних різниць в обліку залежить від того, як здійснюється облік ТМЦ: за купувальними або продажними цінами.

2. Перевірка наявності дозволів на здійснення торгової діяльності. Відповідно до законодавства суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи для здійснення торгівлі повинні мати: свідоцтво про державну реєстрацію; дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі (рішення сесії місцевої ради народних депутатів) або договір оренди приміщення; ліцензії або їх копії, затверджені органом, який її видав; торговий патент на кожну торгову крапку - звичайний або пільговий, залежно від асортименту або виду товару; квитанцію про сплату ринкового збору за торгівлю на ринку; документи по приходу товару (накладні, сертифікати якості); електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), використовуваний в торгівлі в стаціонарних приміщеннях, в окремих випадках, передбачених законодавством, товарно-касову книгу (ТКК).

Порядок організації і здійснення торгової діяльності в Україні передбачає виконання суб'єктами господарювання певних вимог і норм, встановлених чинним законодавством. Однією з таких вимог є ліцензування та патентування.

Ліцензуванню підлягають види діяльності, які впливають на: здоров'я людини (лікарські засоби, алкогольні напої і тютюнові вироби); безпеку держави (вироби з використанням дорогоцінних металів, каменів, зброя); навколишнє середовище (особливо небезпечні хімічні речовини, спеціальні засоби індивідуального захисту, заправлені речовинами сльозоточивої і дратівливої дії). Тому під час перевірки наявності ліцензій необхідно звернувшись до законодавства усвідомити, які саме ліцензії повинна мати конкретна торгова фірма та порівняти з фактичними, які обліковуються на рахунку 127 „Інші нематеріальні активи”.

Патентуванню підлягає торгова діяльність, здійснювана в пунктах продажу товарів (магазинах, кіосках, лотках, прилавках, автокрамницях, АЗС, їдальнях, ресторанах і інших пунктах громадського харчування, оптових базах і складах, використовуваних для оптової торгівлі за наявні засоби, і т.д.). Не розповсюджується дія Закону на торгову діяльність за поданням побутових послуг: підприємств, військової торгівлі, державних аптек; суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які: торгують на ринках, сплачуючи ринковий збір; платять податок на промисел; продають продукцію, вирощену в особистому підсобному господарстві; сплачують держмито за нотаріальні послуги підприємств, утворених громадськими організаціями інвалідів, що мають податкові пільги.

Без торгового патенту здійснюється: торгівля основними продуктами харчування; продаж товарів власного виробництва працівникам підприємства; діяльність по закупівлі у населення продукції, якщо подальша реалізація відбувається в безготівковій формі; торгово-виробнича діяльність (громадське харчування) на підприємствах, установах, зокрема в учбових закладах, по обслуговуванню їх працівників, студентів, що вчаться. Тому під час перевірки наявності торгового патенту вивчаються наявність та правильність торгового патенту, під час його відсутності ставиться під сумнів законність здійснення торгової діяльності взагалі.

3. Перевірка наявності та правильності сертифікації товарів. Об'єктом сертифікації є продукція, призначена для продажу. Проводиться обов'язкова і добровільна сертифікація продукції.

Обов'язкова сертифікація здійснюється в державній системі сертифікації відповідно до Переліку продукції, належній обов'язковій сертифікації в Україні. Добровільну сертифікацію можуть здійснювати підприємства, на які покладена функція органу по добровільній сертифікації і які подають Держкомстату України інформацію для реєстрації виданих сертифікатів в установленому порядку.

4. Перевірка правильності формування цін на товари.

Ціна товару встановлюється як договірна між продавцем та споживачем. Державою регулюються лише ціни на товари стратегічного призначення (цукор, хліб, пальне тощо) (рис. 6.3.):

Торгова націнка, що відноситься до реалізованих товарів і залишку нереалізованих товарів, визначається за наступною формулою:

Торгова націнка = продажна роздрібна вартість реалізованих товарів * середній відсоток торгової націнки

При цьому середній відсоток торгової націнки визначається за формулою:

Середній відсоток торгової націнки = (залишок торгових націнок на початок звітного місяця + торгові націнки в продажній вартості, одержані в звітному місяці товарів) \ продажна (роздрібна) вартість залишку товарів на початок звітного місяця + продажна (роздрібна) вартість одержаних за місяць товарів

У первинну вартість придбаних товарів включаються витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування товарів, страхування ризиків транспортування і інші витрати, пов'язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану придатних до продажу.

...