Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

Навчально-методичний посібник

для студентів спеціальності 7.05.0104 "Фінанси",

базового напрямку 6.05.01 "Економіка та підприємництво"

Бюджетна система

Алєксєєв І.В., Ярошевич Н.Б.,

Кондрат І.Ю.

Львів 2003

Зміст

Вступ

Розділ 1. Основні положення дисципліни "бюджетна система"

Тема 1. Сутність, призначення та роль бюджету держави

1.1 Сутність бюджету

1.2 Ознаки бюджету як економічної категорії

1.3 Функції бюджету

1.4 Вплив бюджету на соціально-економічні процеси

1.5 Фактори впливу на бюджет

1.6 Бюджетна політика

Теми рефератів

Запитання для самоконтролю

Тести

Тема 2. Бюджетна система України

2.1 Склад бюджетного законодавства

2.2 Бюджетна система України та її структура

2.3 Бюджетний устрій

Теми рефератів

Запитання для самоконтролю

Тести

Тема 3. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання

3.1 Міжбюджетні відносини

3.2 Розподіл доходів і видатків між ланками бюджетної системи

3.2.1 Механізм розподілу доходів і видатків

3.2.2 Розподіл видатків та функціональні повноваження рівнів державної влади

3.2.3 Розподіл доходів

3.2.4 Проблеми міжбюджетних відносин в Україні

3.3 Бюджетне регулювання

Теми рефератів

Запитання для самоконтролю

Тести

Тема 4. Система доходів бюджету

4.1 Бюджетна класифікація

4.2 Доходи Державного бюджету України

4.2.1 Класифікації доходів бюджету

4.2.2 Загальнодержавні податки і збори

4.3 Доходи місцевих бюджетів

Теми рефератів

Запитання для самоконтролю

Тести

Тема 5. Система видатків бюджету

5.1 Класифікація видатків

5.2 Видатки Державного бюджету України

5.3 Видатки місцевих бюджетів

5.4 Кошторисне фінансування

Теми рефератів

Запитання для самоконтролю

Тести

Тема 6. Бюджетний дефіцит. Державний борг. Державний кредит

6.1 Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування

6.2 Державний борг

6.3 Державний кредит

Теми рефератів

Запитання для самоконтролю

Тести

Тема 7. Бюджетний процес

7.1 Сутність бюджетного процесу

7.2 Учасники бюджетного процесу та їх повноваження

7.3 Стадії бюджетного процесу на загальнодержавному рівні

7.4 Стадії бюджетного процесу на місцевому рівні

Теми рефератів

Запитання для самоконтролю

Тести

Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави і науку

8.1 Видатки бюджету на економічну діяльність

8.2 Видатки бюджету на науку

Теми рефератів

Запитання для самоконтролю

Тести

Тема 9. Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу

9.1 Видатки бюджету на соціальний захист

9.2 Видатки бюджету на соціальну сферу

Теми рефератів

Запитання для самоконтролю

Тести

Тема 10. Видатки бюджету на національну оборону та управління

10.1 Видатки бюджету на національну оборону

10.2 Видатки бюджету на управління

Теми рефератів

Запитання для самоконтролю

Тести

Розділ 2. Методичні вказівки для практичних і семінарських занять

Розділ 3. Методичні вказівки до виконання курсової роботи на тему "бюджетний процес"

3.1 Мета і зміст роботи

3.2 Структура курсової роботи

3.3 Вимоги до складових частин курсової роботи

3.4 Завдання

3.5 Вимоги до оформлення

Розділ 4. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів

Список рекомендованої літератури

Додатки

бюджет держава видаток соціальний

Вступ

Навчальна дисципліна "Бюджетна система" є нормативною для підготовки бакалаврів спеціальності "Фінанси", напрямку "Економіка і підприємництво".

Метою вивчення дисципліни є отримання студентами фундаментальних теоретичних знань щодо найбільшої складової макроекономічної сфери - державних фінансів - бюджетної системи; та прикладних базових знань з методики бюджетної роботи та проведення розрахунків показників бюджету.

Завданнями вивчення дисципліни "Бюджетна система" є:

формування теоретичних і практичних знань щодо формування і використання бюджету держави управління державним боргом;

вивчення бюджетного устрою та структури бюджетної системи України; складу бюджетного законодавства; міжбюджетних відносин та системи бюджетного вирівнювання; системи доходів та системи видатків бюджету;

розуміння бюджетного процесу в Україні та функцій його учасників;

оволодіння методикою складання кошторисів бюджетних установ.

В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:

бюджетний устрій та структуру бюджетної системи України;

систему доходів бюджету;

систему видатків бюджету;

систему бюджетного вирівнювання;

механізм формування і використання бюджету;

учасників бюджетного процесу та їх повноваження у бюджетному процесі.

Дисципліна "Бюджетна система" тісно поєднана з такими економічними курсами як гроші і кредит фінанси податкова система місцеві фінанси фінанси і соціальна політики соціальне страхування.

Самостійна робота є невід'ємною частиною навчального процесу, перед якою постають досить важливі завдання щодо формування знань, навичок, фінансового мислення та фінансової культури майбутніх фахівців у галузі економіки та підприємництва. У ринкових умовах самостійна робота студента набуває нового значення, оскільки допомагає виробити майбутньому спеціалісту навички індивідуальної роботи, роботи без допомоги сторонніх осіб. Самостійна робота студентів з курсу "Бюджетна система" полягає у вивченні і опрацюванні навчально-методичної; періодичної літератури; законодавчих; нормативних актів та виконанні навчальних завдань при підготовці до практичних; семінарських занять; модульних контролів та іспиту.

Розподіл навчального часу а темами курсу "Бюджетна система" рекомендується провести наступним чином. Однак цей бюджет часу та його розподіл може уточнюватися залежно від підготовки тих чи інших спеціалістів Національного університету "Львівська політехніка".

Тематичний план дисципліни

Тема 1. Сутність, призначення та роль бюджету держави

1.1 Сутність бюджету

Слово "бюджет" походить від старонормандського - bougette (шкіряний мішок) 105, фінансовий зміст отримав на початку ХІХ ст. і на сьогодні має широкий спектр значень. В літературі налічується близько 50 похідних значень цього терміну. Існують такі основні значення терміну "бюджет": під бюджетом особи розуміють доходи і витрати однієї людини; під бюджетом сім'ї - доходи і витрати окремої сім'ї; під бюджетом підприємства, установи - вхідні та вихідні грошові потоки; під бюджетом часу - баланс часу людини, групи людей, конкретного заходу; під бюджетом маркетингу - витрати на дослідження ринку, товаропросування і збуту товарів; під бюджетом держави - централізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функції, передбачених Конституцією; під бюджетом державних централізованих фондів - вхідні та вихідні грошові потоки інших централізовані фонди, які не включаються до складу зведеного бюджету.

Сутність бюджету відображають економічні відносини між державою, суб'єктами господарювання різних форм власності та населенням: держава має потребу у фінансових ресурсах для виконання своїх функцій; суб'єкти господарювання постачають грошові ресурси державі у вигляді податків, та можуть отримувати їх від неї у вигляді дотацій, субсидій; населення є платником податків, так і отримувачем грошових коштів (допомога дітям, матерям, інвалідам, пенсіонерам тощо). Бюджет є основною ланкою державних фінансів.

Проф. Юрій С.І.114 подає наступні визначення бюджету.

За сутністю економічної категорії державний бюджет - це грошові відносини, які проявляються між державою, з одного боку, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, з іншого боку, з приводу утворення фонду грошових засобів і його використання на розширене відтворення.

За матеріальним змістом державний бюджет - це централізований фонд грошових засобів держави, які перебувають у постійному русі.

За формою державний бюджет - це основний фінансовий план держави.

За організаційною структурою державний бюджет - це центральна ланка державної фінансової системи, яка зумовлює розподіл і перерозподіл ВВП.

За характером державний бюджет - це обов'язковий документ у вигляді закону.

1.2 Ознаки бюджету як економічної категорії

Ознаками бюджету як економічної категорії є:

історичність (бюджет, як категорія склався історично, має свої специфічні риси зародження у кожній країні);

плановість (основною функцією бюджету є його плановий характер);

юридичний характер (бюджет має силу правового акту);

терміновість (бюджет завжди складається і виконується на протязі певного терміну).

1.3 Функції бюджету

Є дві основні функції бюджету: розподільна і контрольна.

Розподільна функція бюджету полягає в тому, що держава зосереджує всі джерела бюджетних надходжень та розподіляє їх по вертикалі (між міністерствами, відомствами, головними розпорядниками бюджетних коштів) та горизонталі (між галузями економіки, блоками галузей, територіями) економіки.

Сфера дії розподільної функції дуже велика, жодна з ланок фінансів в державі не здійснює такого багато профільного перерозподілу, тому бюджет є основною ланкою державних фінансів.

Сутність контрольної функції полягає в тому, що специфічні державні або недержавні структури контролюють збирання бюджетних коштів (доходів бюджету) їх розподілення (видатки бюджету) та вирівнюють бюджетний розподіл.

1.4 Вплив бюджету на соціально - економічні процеси

Розрізняють економічне, політичне та суспільне значення бюджету.

Економічне значення бюджету полягає в можливості держави в особі органів управління, шляхом мобілізації фінансових ресурсів та їх розподілу впливати на хід економічних та соціальних процесів в державі. Вплив бюджету на соціально-економічні процеси здійснюється прямими і непрямими методами. До прямих методів відносяться - правові (законодавчі і нормативні) акти, які безпосередньо регулюють фінансові відносини між державою, суб'єктами підприємництва і населенням; визначають види, ставки податків, механізм їх стягнення, відповідальність. До непрямих методів належать дії державних органів щодо перерозподілу бюджетних ресурсів.

Політичне значення бюджету полягає в тому, що його затверджує законодавчий орган, до складу якого входять обрані народом представники - народні депутати, таким чином реалізується воля народу.

Суспільне значення бюджету полягає в тому, що за допомогою бюджету вирішуються питання соціального характеру - через бюджет фінансуються наука, культура, спорт, охорона здоров'я, освіта, забезпечення і утримання пенсіонерів і інвалідів, тощо. Рівень соціальних видатків визначається фінансовою моделлю суспільства. В світовій практиці існують два варіанти послідовності розподілу ВВП: 1) в умовах ринкової економіки; 2) в межах адміністративної економіки.

В ринковій економіці створений ВВП спочатку розподіляється між виробниками - робітники і службовці отримують заробітну плану; підприємці - прибуток. Після цього, шляхом оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб здійснюється формування централізованих фондів грошових коштів. В адміністративній економіці держава спочатку централізує у бюджеті необхідну частину ВВП, а залишок розподіляється між виробниками.

За рівнем централізації ВВП у бюджеті розрізняють (умовно) 3 моделі:

американська (25--30% централізації ВВП у бюджет);

західноєвропейська (30-40%);

скандинавська (50-60%).

1.5 Фактори впливу на бюджет

На бюджет впливають економічні, політичні і соціальні фактори. До економічних факторів відносяться: величина валового внутрішнього продукту (ВВП); величина Національного доходу (НД); економічне зростання (спад) виробництва; продуктивність суспільної праці; рівень розвитку важливих галузей науки і техніки; фінансова політика.

До соціальних факторів відносяться: обсяг і рівень заробітної плати різних категорій працівників; розмір споживчого кошика; мережа лікарень; поліклінік; шкільних дошкільних закладів; вузів тощо.

До політичних факторів: забезпечення обороноздатності країни; підтримання внутрішнього правопорядку; раціональність організації управління державою; ефективність діяльності законодавчої і виконавчої влади.

1.6 Бюджетна політика

Під бюджетною політикою розуміють сукупність заходів держави щодо організації і використання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного та соціального розвитку. Бюджетна політика держави виявляється у формах і методах мобілізації бюджетних коштів; формах і методах їх використання; у джерелах формування і напрямах використання бюджетних коштів.

На сучасному етапі виділяють такі основні завдання бюджетної політики:

сприяння процесу збалансованості макроекономічної стабілізації, структурній перебудові економіки, подолання інфляційних процесів.

здійснення податкової політики в напрямку стимулювання підприємницької діяльності вітчизняних виробників товарів та послуг;

здійснення структурних реформ за критерієм економічного зростання і підвищення рівня економіки України;

формування взаємовідносин у бюджетній системі в напрямку забезпечення самостійності місцевих бюджетів;

оптимізація рівня бюджетного дефіциту, державного боргу та пошук джерел їх реалістичного фінансування;

пошук додаткових джерел доходів бюджету.

Теми рефератів

Походження терміну бюджет.

Становлення бюджету України в період існування Київської Русі і Галицько-Волинського князівства та польсько-литовської доби (ХІV - XVIст.).

Становлення бюджету України в період Запорізької Січі та Гетьманщини.

Становлення бюджету України у складі Російської та Австро-Угорської імперій в період з кінця ХVІІІ і до початку ХХ ст.

Становлення бюджету України в 1917-1922 рр.ХХ ст.

Становлення бюджетних відносин в Англії.

Зародження і становлення бюджетних відносин у Франції.

Становлення бюджетних відносин у Сполучених Штатах Америки.

Взаємозв'язок бюджету і соціально-економічних процесів.

Поняття, сутність, напрями бюджетної політики.

Запитання для самоконтролю

Чому бюджет є основною ланкою державних фінансів?

Поясніть сутність розподільної функції бюджету.

Поясніть сутність контрольної функції бюджету.

Поясніть економічне, політичне і суспільне значення бюджету.

Які економічні фактори вплив на бюджет ви знаєте?

Які політичні фактори впливу на бюджет ви знаєте?

Які соціальні фактори впливу на бюджети знаєте?

Тести

1.1. За сутністю економічної категорії державний бюджет - це .....

а) грошові відносини, які проявлявляються між державою, з одного боку, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, з іншого, з приводу утворення фонду грошових засобів і його використання на розширене відтворення;

б) основний фінансовий план держави;

в) централізований фонд грошових засобів держави, які перебувають у постійному русі;

г) центральна ланка державної фінансової системи, яка зумовлює розподіл і перерозподіл ВВП;

д) обов'язковий документ в вигляді закону.

1.2. Розподіл бюджетних коштів по вертикалі - це розподіл між....

а) міністерствами;

б) відомствами;

в) блоками галузей;

г) територіями.

1.3. Розподіл бюджетних коштів по горизонталі - це розподіл між.....

а) міністерствами;

б) відомствами;

в) блоками галузей;

г) територіями.

1.4. До економічних факторів впливу на бюджет відносяться:

а) величина валового внутрішнього продукту;

б) розмір споживчого кошика;

в) ефективність діяльності законодавчої і виконавчої влади.

г) мережа лікарень;

д) рівень розвитку важливих галузей науки і техніки.

1.5. До економічних факторів впливу на бюджет відносяться:

а) підтримання внутрішнього правопорядку;

б) економічне зростання (спад) виробництва;

в) продуктивність суспільної праці;

г) забезпечення обороноздатності країни;

д) обсяг і рівень заробітної плати різних категорій працівників;

е)мережа шкільних і дошкільних закладів.

1.6. До соціальних факторів впливу на бюджет відносяться:

а) величина валового внутрішнього продукту;

б) розмір споживчого кошика;

в) ефективність діяльності законодавчої і виконавчої влади.

г) мережа лікарень;

д) рівень розвитку важливих галузей науки і техніки.

1.7. До політичних факторів впливу на бюджет відносяться:

а) величина валового внутрішнього продукту;

б) розмір споживчого кошика;

в) ефективність діяльності законодавчої і виконавчої влади;

г) мережа лікарень;

д) рівень розвитку важливих галузей науки і техніки.

1.8. Бюджет держави є складовою ланкою.....

а) місцевих фінансів;

б) державних фінансів;

в) міжнародних фінансів;

г) спеціальних позабюджетних фондів.

Тема 2. Бюджетна система України

2.1 Склад бюджетного законодавства

В Україні бюджетні відносини регулюють:

Конституція України (прийнята 28 червня 1996 року) визначає основні бюджетні положення; механізм прийняття законів України; повноваження Верховної Ради України; Президента, Кабінету Міністрів, органів місцевого самоврядування.

Бюджетний кодекс України (прийнятий 21 червня 2001 року Законом України № 2542-ІІІ) визначає засади бюджетної системи країни, її структуру, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Закон України "Про Державний бюджет України".

Інші закони України, що регулюють відносини, що виникають в процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання.

Нормативно - правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України.

Нормативно-правові акти інших органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу та інших законів України, та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України.

Рішення органів Автономної Республіки Крим (АРК), місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті на підставі Бюджетного кодексу.

2.2 Бюджетна система України та її структура

Бюджетною системою називається сукупність всіх бюджетів, що формуються в країні відповідно до її бюджетного устрою. Згідно з Бюджетним кодексом, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Державний бюджет України - це встановлений законом на бюджетний період основний фінансовий план доходів і видатків централізованого фонду грошових коштів держави. Державний бюджет України затверджується Верховною Радою України в вигляді Закону України "Про Державний бюджет України".

Бюджетним кодексом України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему становить 1 календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Відповідно до Конституції України, бюджетний період для Державного бюджету може бути змінено за особливих обставин, якими є введення воєнного стану, оголошення надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайного екологічної ситуації. Бюджетний період Державного бюджету України завершується складанням Кабінетом Міністрів України (КМУ) і поданням до парламенту звіту про виконання бюджету.

До місцевих бюджетів відносяться:

бюджет Автономної Республіки Крим;

обласні бюджети;

районні бюджети;

міські бюджети;

сільські бюджети;

селищні бюджети;

бюджети районів міст.

Місцеві бюджети складаються місцевими фінансовими органами і затверджуються місцевими радами народних депутатів.. Місцевий фінансовий орган - це установа, що відповідно до законодавства України здійснює функції по складанню, виконанню місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету (районні та міські фінансові відділи рай(міськ)держадміністрацій і фінансові управління облдержадміністрацій). Документом, що затверджує місцевий бюджет є рішенням про місцевий бюджет - нормативно-правовий акт відповідного місцевого фінансового органу. Бюджет Автономної республіки Крим затверджується рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим; обласні та районні бюджети - відповідно обласними та районними державними адміністраціями; міські, сільські, селищні бюджети - виконавчими органами місцевого самоврядування.

Також розрізняють поняття бюджетів місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Усі бюджети бюджетної системи України мають самостійний характер - мають власні джерела доходів та право визначення напрямків використання коштів. В Україні налічується понад 12 000 самостійних місцевих бюджетів.

Зведений (консолідований) бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави; зведений бюджет не затверджується.

Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим (АРК), зведених бюджетів областей та зведених бюджетів міст Києва і Севастополя. Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету АРК, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення. Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів та бюджетів міст обласного значення. Зведений бюджет району включає показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу, а якщо місту чи його району підпорядковано села чи селища, то і показники бюджетів цих сіл і селищ.

2.3 Бюджетний устрій

Бюджетний устрій визначає яким чином здійснюється побудова бюджетної системи. Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, функціонування та взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетний устрій визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу країни на таких засадах:

виділення видів бюджетів;

встановлення принципів побудови бюджетної системи;

розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи;

визначення характеру і фор м взаємовідносин між бюджетами

Теоретично можливі 3 варіанти виокремлення видів бюджетів:

створення єдиного бюджету для всієї країни (не має практичного застосування);

створення окремих регіональних бюджетів (не має практичного застосування);

створення на кожному рівні адміністративного поділу централізованих відповідно до певної адміністративної одиниці (Державний бюджет України, бюджет АРК) і децентралізованих видів бюджетів (має застосування, але також має ряд недоліків).

Можливі два альтернативні варіанти побудови бюджетної системи - за принципом єдності (всі бюджети створені в країні є одним цілим) та за принципом автономності (кожен бюджет є відносно відокремленим і формується автономно від інших).

Принцип єдності бюджету забезпечується затвердженням на кожному рівні зведеного бюджету єдиної системи доходів і видатків; управлінням бюджетом з єдиного центру - Міністерства фінансів.

Перевага системи побудованої за цим принципом - можливість здійснювати централізоване управління бюджетом; недолік - не створює зацікавленості місцевим органам влади, немає реальної самостійності місцевих органів влади.

Принцип автономності забезпечується за рахунок затвердження і виконання кожного бюджету окремо; чіткого розмежування доходів і видатків між бюджетами; необмежених прав місцевих органів влади та управління у затвердженні і виконанні власних бюджетів. Перевага: втручання згори неможливо.

Бюджетна система України відповідно до Бюджетного кодексу побудована за наступними принципами:

Принцип єдності	- означає існування єдиної правової бази, єдиної грошової системи, єдиної бюджетної класифікації, єдиного порядку виконання бюджетів, єдиним формам бюджетної документації для всіх бюджетів в Україні.
Принцип збалансованості	- означає, що видатки будь-якого бюджету мають відповідати обсягу доходів цього бюджету.
Принцип самостійності	- за кожним бюджетом закріплені відповідні джерела доходів, відповідні органи державної влади, органи влади АРК та органи влади місцевого самоврядування мають право визначення напрямів використання коштів відповідного бюджету. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за зобов'язаннями органів влади АРК та органів влади місцевого самоврядування. Органи влади АРК та місцевого самоврядування не несуть відповідальності за зобов'язаннями один одного та держави.
Принцип повноти	- до складу бюджетів включаються всі надходження та видатки бюджету, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів відповідних органів влади.
Принцип обґрунтованості	- бюджет повинен формуватися на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку на основі розрахунків надходжень і видатків, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил.
Принцип ефективності	- всі учасники бюджетного процесу повинні прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та отримати максимальний результат.
Принцип субсидіарності	- розподіл видатків між бюджетами різних рівнів повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.
Принцип цільового використання бюджетних коштів	- бюджетні кошти повинні використовуватися виключно на цілі, визначені бюджетним призначенням.
Принцип справедливості і неупередже-ності	- бюджетна система України будується на засадах справедливості і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Можливість здобуття освіти чи доступ до соціального захисту, охорони здоров'я не повинні залежати від регіону проживання громадянина і податкоспроможності цього регіону.
Принцип публічності і прозорості	- затверджені Державний бюджет України та місцеві бюджети а також звіти про їх виконання підлягають оприлюдненню в засобах масової інформації. Доступність інформації про бюджет передбачає ст.28 Бюджетного кодексу України. Міністерство фінансів України забезпечує доступність для публікації проекту закону про Державний бюджет (в газеті "Урядовий кур'єр" не пізніше ніж через 7 днів від моменту подання його до ВР); закону про Державний бюджет; інформації про виконання Державного бюджету за підсумкам кварталу і року; інформації про показники виконання зведеного бюджету України. Рішення про місцевий бюджет має бути оприлюднене не пізніше як через 10 днів з дня його прийняття.
Принцип відповідальності	- на кожній стадії бюджетного процесу кожен його учасник несе відповідальність за свої дії або бездіяльність.

Принцип єдності і самостійності є взаємовиключними поняттями і обидва є суттєво обмеженими: єдиний бюджет не створюється на жодному рівні; місцеві органи влади не мають реальної самостійності. Більшість країн будують бюджетні системи за принципом автономності.

Теми рефератів

Законодавча і нормативна база функціонування бюджетної системи України.

Бюджетний кодекс України.

Автономність бюджетів як передумова ефективної діяльності місцевого самоврядування.

Переваги і недоліки бюджетної системи, побудованої за принципом єдності.

Сучасна бюджетна система України.

Сучасна бюджетна система Великобританії.

Сучасна бюджетна система Франції.

Сучасна бюджетна система Німеччини.

Сучасна бюджетна система Сполучених Штатів Америки.

Сучасна бюджетна система Японії.

Запитання для самоконтролю

Які види бюджетів ви знаєте?

Які ланки бюджетної системи України ви знаєте?

Призначення зведеного бюджету.

Як співвідносяться бюджетний устрій і бюджетна система?

Назвіть переваги і недоліки бюджетної системи побудованої за принципом єдності.

Тести

2.1. Бюджетний період для державного бюджету може бути змінено за особливих обставин, якими є:

а) введення воєнного стану;

б) неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет до 1 січня;

в) оголошення надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях;

г) невчасне подання Кабінетом Міністрів до Верховної Ради України проекту закону про державний бюджет;

д) оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайного екологічної ситуації.

2.2. Сукупність всіх бюджетів, що формуються в країні називається .....

а) зведений бюджет;

б) державний бюджет;

в) місцевий бюджет;

г) бюджетна система.

2.3. Сукупність показників бюджетів називається .....

а) зведений бюджет;

б) державний бюджет;

в) місцевий бюджет;

г) бюджетна система.

2.4. До бюджетів місцевого самоврядування відноситься

а) бюджет Сокальського району Львівської області;

б) бюджет Львівської області;

в) бюджет міста Львова;

г) бюджет Залізничного району міста Львова.

2.5. До місцевих бюджетів можна віднести

а) бюджет Сокальського району Львівської області;

б) Зведений бюджет Львівської області;

в) бюджет міста Львова;

г) бюджет Автономної Республіки Крим.

Тема 3. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання

3.1 Міжбюджетні відносини

Міжбюджетні відносини - це відносини між державою, Автономною Республікою Крим і місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функції, передбачених Конституцією України 85.

За іншим визначенням міжбюджетні відносини є внутрішніми бюджетними потоками, які відображають перерозподіл доходів і видатків між бюджетами 99.

Механізм реалізації міжбюджетних відносин включає:

- моделі,

- форми,

- методи,

- інструменти,

- інституційно-правові структури організації міжбюджетних відносин.

Моделі міжбюджетних відносин залежать від державного устрою. Розрізняють дві основні моделі міжбюджетних відносин:

централізовану;

децентралізовану.

Розрізняють дві основні організаційні форми міжбюджетних відносин, що також залежать від державного устрою:

унітарна (бюджетний унітаризм / фіскальний унітаризм);

федеральна (бюджетний федералізм / фіскальний федералізм);

Україна є унітарною державою (Ст. 2 Конституції); до її складу входить Автономна Республіка Крим, яка не має фінансової автономії. Тому Україна має унітарну форму бюджетоустрою, але децентралізовану модель міжбюджетних відносин.

Міжбюджетні відносини за напрямами поділяються на:

вертикальні (між бюджетами різних рівнів);

горизонтальні (міжбюджетами одного рівня).

Бюджетом 1-го рівня є Державний бюджет України; 2-го рівня - місцеві бюджети - Республіканський бюджет АРК, обласні, міські міст державного підпорядкування (м. Києва і м. Севастополя); 3-ій рівень - районні бюджети, бюджети міст обласного підпорядкування; 4-ий рівень - бюджети міст районного підпорядкування, бюджети селищ, сіл, районів у містах. До прийняття Бюджетного кодексу в Україні існували лише вертикальні відносини між бюджетами; починаючи з 2001 року БК передбачено також взаємовідносини між бюджетами одного рівня, наприклад на утримання об'єктів спільного користування.

Розрізняють такі види міжбюджетних відносин:

регламентовані законодавчими і нормативними актами;

договірні.

Розрізняють такі форми взаємовідносин між бюджетами:

субсидіювання - виділення коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня;

вилучення коштів - передача коштів з бюджету нижчого рівня до бюджету вищого рівня, коли доходи бюджету нижчого рівня перевищують його заплановані видатки;

взаємні розрахунки - розрахунки між бюджетами різних рівнів в процесі виконання бюджету протягом року;

бюджетні позички - тимчасова передача коштів одного бюджету до іншого у зв'язку з виникненням тимчасового касового розриву.

В процесі виконання бюджету фінансування видатків в часі не співпадає з зарахуванням доходів. Ця ситуація називається касовим розривом.

Субсидіювання буває таких видів:

субсидія - грошова допомога, що надається вищестоящим бюджетом нижчестоящому з метою забезпечення ним реалізації конкретних цілей, але без необхідності вкладання коштів з боку отримувача 109 Субсидія буває експортна - надається підприємствам з бюджету з метою стимулювання експорту; або субсидія цін - надається виробникам з бюджету для компенсації витрат при реалізації продукції за цінами, які нижчі від витрат виробника 89.

субвенція - міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в певному порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції;

дотація - міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує.

Бюджетним кодексом України передбачено наступні види міжбюджетних трансфертів (кошти, що безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого):

дотація вирівнювання;

субвенція;

кошти, що передаються до Державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

інші дотації.

Надання бюджетних позичок одного бюджету іншому в Україні заборонено.

3.2 Розподіл доходів і видатків між ланками бюджетної системи

3.2.1 Механізм розподілу доходів і видатків

Механізм здійснення міжбюджетних відносин передбачає щорічний перерозподіл коштів всередині бюджетної системи з метою збалансування всіх бюджетів на рівні, необхідному для виконання кожним місцевим органом влади своїх завдань і функцій. Цей розподіл носить назву бюджетного регулювання. Досягнення збалансування всіх бюджетів означає досягнення задоволення всіх сторін економічних відносин і всіх соціальних груп населення.

За кожною бюджетною ланкою Бюджетним кодексом закріплено перелік доходів і видатків. Доходи і видатки поділяються на такі, що враховуються при визначенні обсягу трансфертів і такі, що не враховуються при визначенні обсяг трансфертів.

В процесі планування і збалансування бюджетів встановлюється сума видатків, необхідна кожному місцевому бюджету для виконання місцевими органами влади своїх завдань і функцій. Необхідна сума видатків кожного бюджету порівнюється з його кошиком доходів. Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування - це податки і збори, що закріплені Бюджетним кодексом на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Якщо доходи місцевого бюджету перевищують заплановану суму видатків, то суму різниці між доходами і видатками передають до Державного бюджету. Якщо ж власних ресурсів, що враховуються при визначенні трансфертів є недостатньо для виконання органами місцевої влади своїх повноважень, то даному бюджету надається дотація вирівнювання з Державного бюджету.

3.2.2 Розподіл видатків та функціональні повноваження між рівнями державної влади

Розмежування доходів і видатків між окремими бюджетами починається з розподілу видатків. В основі розмежування видатків лежить визначення функціональних повноважень між окремими рівнями державної влади і управління. При цьому функціональні повноваження розділяються на:

власні повноваження;

делеговані повноваження;

неделеговані повноваження.

Видатки на здійснення неделегованих повноважень - це видатки на забезпечення конституційного ладу в державі, державного суверенітету а інші видатки, які не можуть бути передані на виконання місцевого самоврядування. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. До видатків на виконання неделегованих повноважень відносяться видатки на державне управління, законодавчу і виконавчу владу, утримання Адміністрації Президента, судову владу, міжнародну діяльність, фундаментальні і прикладні дослідження, національну оборону, правоохоронну діяльність, державні програми підтримки пріоритетних галузей економіки, засобів масової інформації, розвитку транспорту і зв'язку, загальнодержавні інвестиційні проекти, державні програми ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; створення і поповнення державних запасів, обслуговування державного боргу, проведення загальнодержавних виборів та референдумів, інші програми загальнодержавного значення.

Видатки на здійснення делегованих повноважень - це видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути переданими на виконання місцевому самоврядуванню. Такі видатки здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів і бюджетних трансфертів. Розмежування видів видатків за делегованими повноваженнями між місцевими бюджетами відбувається на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуг і наближення їх до безпосереднього споживача.

Видатки на здійснення власних повноважень - це видатки на реалізацію прав, обов'язків та функцій місцевого самоврядування, які мають місцевий характер. Такі видатки виконуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Розподіл видатків може ґрунтуватися на двох принципах:

принцип відомчої підпорядкованості - суб'єкт бюджетного фінансування отримує кошти з того бюджету, який відповідає рівню органа управління цим бюджетом (наприклад, Національний університет "Львівська політехніка" фінансується з Державного бюджету України оскільки університет підпорядкований Міністерству освіти і науки України);

принцип територіального розташування - фінансування здійснюється з бюджету тієї адміністративної одиниці, на території якої знаходиться суб'єкт фінансування.

Відповідно до ст.86 Бюджетного кодексу видатки на виконання делегованих повноважень поділяються на 3 групи:

перша група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання соціальних послуг гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів (здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст і їх об'єднань);

друга група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання соціальних послуг для всіх громадян України (здійснюються з районних, обласних бюджетів та бюджету АРК);

третя група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання соціальних послуг для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України (здійснюються з обласних бюджетів та бюджету АРК).

З бюджетів міст Києва і Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

3.2.3 Розподіл доходів

Розподіл доходів є похідним від розподілу видатків, оскільки право на здійснення видатків передається державою органам місцевого самоврядування за умови відповідності передачі бюджетних ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частин з державного бюджету.

Метою розподілу доходів між бюджетними ланками є збалансування бюджетів і забезпечення самостійності кожної ланки.

Принципи розподілу доходів:

забезпечення надійної фінансової бази для фінансування закріплених видатків;

встановлення залежності між зусиллями органів влади і управління та формуванням доходів окремих бюджетів;

встановлення зацікавленості місцевих органів влади у пошуку і мобілізації фінансових ресурсів;

недопущення адміністративного вилучення доходів для бюджетів вищого рівня.

Розподіл доходів між бюджетами проводиться за допомогою двох методів:

закріплення доходів за кожним бюджетом у повній сумі або за фіксованими нормативами;

бюджетне регулювання для досягнення принципу єдності бюджету.

Розподіл доходів ґрунтується на встановленні загальнодержавних податків і платежів та місцевих податків і зборів.

Загальнодержавні податки і збори поділяються на:

закріплені - доходи, які повністю, або частково (за твердо фіксованим нормативом) надходять до даного бюджету;

регулюючі - доходи, від яких встановлюються відрахування до бюджетів нижчих рівнів відповідно до їх потреб, тобто нормативи відрахувань диференціюються в розрізі окремих бюджетів і періодично (щорічно) змінюються.

Метою встановлення фіксованих нормативів є наповнення бюджету; плаваючих нормативів - збалансування бюджетів.

Місцеві податки і збори закріплюються за місцевими бюджетами відповідно до того, який орган їх встановлює. При цьому може також визначатися їх розподіл між окремими ланками місцевих бюджетів.

Два види закріплених доходів закріплюють за конкретною ланкою місцевого бюджету не в повному обсязі, а у встановленому Бюджетним кодексом відсотку - це прибутковий податок з громадян і плата за землю (табл.1).

Таблиця 1. Відсоток закріплення окремих доходів за місцевими бюджетами

Вид місцевого бюджету	до доходів зараховуються
	від прибуткового податку з громадян	від земельного податку
бюджет м. Києва	100%	100%
бюджет м. Севастополя	100%	100%
бюджети міст республіканського значення	75%	75%
бюджети міст обласного значення	75%	75%
бюджети міст районного значення	25%	60%
бюджети селищ, сіл їх об'єднань	25%	60%
бюджет Автономної Республіки Крим	25%	25%
бюджет області	25%	25%
бюджет району	50%	15%

3.2.4 Проблеми системи міжбюджетних відносин в Україні

Вітчизняні дослідники виділяють наступні проблеми системи міжбюджетних відносин в Україні.

1. Невідповідність між зобов'язаннями та джерелами фінансування.

Відсутній чіткий поділ які послуги має надавати кожен з рівнів влади. Чинні законодавчі акти та процедури не визначають чітко, який вид послуг на якому рівні влади має надаватися. Органи всіх рівнів влади мають певні повноваження працювати в кожній із галузей, але згідно Конституції органи місцевого самоврядування можуть надавати послуги лише на підставі делегування їм відповідних повноважень. Але в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Законі України "Про місцеві державні адміністрації" не встановлені:

правила і процедури делегування повноважень місцевими органами влади іншим рівням влади;

правила і процедури відкликання делегованих повноважень;

правила і процедури визначення обсягів фінансування, необхідних для реалізації делегованих повноважень після передачі їх від одного рівня влади до іншого

Негативним наслідком цього є те, що органи влади місцевого рівня мають дуже обмежені можливості фінансування.

2. Відсутність стимулів для органів місцевого самоврядування у підвищенні обсягу надходжень і зниження видатків.

По-перше, якщо доходи місцевого бюджету перевищать заплановані видатки, то ці кошти передаються до Державного бюджету.

По-друге, будь-яке збільшення місцевих надходжень, в наступному бюджетному періоді може привести до перегляду і зміни (зменшення) нормативів щорічних відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, що спрямовуються до місцевих бюджетів; заходи по економії, що зменшать видатки місцевого бюджету можуть привести до зменшення частки дотації вирівнювання в наступному бюджетному періоді.

Система трансфертів створена для вирішення проблеми згладжування нерівностей між адміністративно-територіальними одиницями, що зумовлені різною податкоспроможністю і відповідно різними соціально-економічними можливостями різних регіонів. За допомогою системи міжбюджетних трансфертів виконується принцип справедливості, але система трансфертів створює для місцевих органів влади стимули підтримувати високий рівень видатків.

Негативним наслідком цього є нераціональність і незбалансованість в бюджетній системі.

3. Відсутні чіткі правила формування місцевих бюджетів. Негативним наслідком щорічних змін правил формування місцевих бюджетів є непрозорість бюджетного процесу.

3.3 Бюджетне регулювання

Бюджетне регулювання здійснюється кожним представницьким органом щодо бюджетів безпосередньо нижчого рівня. Регулювання між Державним і місцевими бюджетами здійснюється у розрізі бюджету кожного району, області та міста обласного значення.

Розрізняють два напрямки бюджетного регулювання:

економічний напрямок;

соціальний напрямок.

Існують такі методи економічного регулювання:

прямий метод - регулювання відносин з допомогою нормативно-правових актів (ставки податків, механізм їх стягнення, відповідальність за порушення законодавства);

непрямий метод - дії державних органів влади щодо перерозподілу бюджетних ресурсів, до яких відносяться закріплення доходів за кожним бюджетом; встановлення суми відрахувань до бюджетів нижчих рівнів, виходячи з їх потреб.

Існують такі форми регулювання бюджету:

централізована - розподіл міжбюджетних трансфертів між державним і місцевими бюджетами здійснюється на основі застосування затверджених формул (формули затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1195 від 5 вересня 2001 р.);

децентралізована - регулювання здійснюється місцевими органами влади самостійно.

Методи регулювання бюджету:

податковий метод (отримання платежів за встановленими ставками податків);

метод перерозподілу (збалансування бюджетів через нормативи відрахувань, дотації, субвенції);

метод дотацій;

метод субвенцій;

нормативний метод;

метод коефіцієнтів (розрахунки бюджету проводяться із застосуванням коефіцієнтів, що пов'язано з інфляційними процесами);

балансовий метод (збалансування доходної і видаткової частин бюджету).

Дотації вирівнювання розраховані на основі розроблених формул визначаються як добуток кількості населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці та різниці між середньодушовими видатковими потребами, обчисленою на основі видаткових нормативів, та середньодушовою платоспроможністю.

Оцінку платоспроможності здійснюють на основі індексу платоспроможності бюджетів місцевого самоврядування Індекс платоспроможності бюджетів місцевого самоврядування визначається як відношення середньодушового кошика доходів місцевого самоврядування до середнього по Україні середньодушового обсягу кошика доходів. Визначені індекси відносної платоспроможності переглядаються не частіше як один раз на три роки. Сума дотації місцевому бюджету є рівною різниці між середньодушовими видатковими потребами місцевого самоврядування та його середньодушовою платоспроможністю, помножена на кількість населення.

Обсяг дотації вирівнювання з Державного бюджету, що передаються до місцевого бюджету визначається за загальним фондом бюджету адміністративно-територіальної одиниці як різниця між розрахунковим обсягом видатків, прогнозним показником обсягу доходів, що акумулюються на її території із застосуванням коефіцієнта вирівнювання за єдиним типом формул:

T_i = _i (V_i - D_i),

де T_i - обсяг дотації вирівнювання з Державного бюджету до місцевого бюджету;

_i - коефіцієнт вирівнювання;

V_i - розрахунковий обсяг видатків місцевого бюджету;

D_i - прогнозний показник обсягу доходів місцевого бюджету.

Розрахунок прогнозного показника обсягу здійснюється на основі індексу відносної платоспроможності адміністративно-територіальної одиниці. Індекс розраховується на основі звітних даних про фактичні надходження відповідних податків та зборів до місцевих бюджеті за остання 3 роки (бюджетні періоди).

Розрахунок прогнозного обсягу доходів, закріплених за місцевими бюджетами здійснюється на основі прогнозного обсягу доходів зведеного бюджету України.

Коефіцієнт вирівнювання для кожного місцевого бюджету має індивідуальне значення в межах від 0,6 до 1.

Теми рефератів

Форми взаємовідносин між бюджетами.

Закріплені і регулюючі податки і збори.

Методи бюджетного регулювання.

Автономність бюджетів як передумова ефективної діяльності місцевого самоврядування.

Методика розрахунку обсягу дотації вирівнювання.

Дотації вирівнювання у Європейській хартії про місцеве самоврядування.

Фактори, що визначають порядок і пропорції розподілу видатків між бюджетами.

Взаємні розрахунки між бюджетами, причини їх виникнення і порядок проведення.

Субсидіювання та його види: субсидії, субвенції, дотації.

Вилучення бюджетних надлишків як форма бюджетного регулювання.

Запитання для самоконтролю

Що таке бюджетний унітаризм і бюджетний федералізм? Яка з цих форм застосовується в Україні?

Які міжбюджетні відносини є централізованими, а які децентралізованими?

Які повноваження органів державної влади є власними, делегованими і неделегованими?

З яких бюджетів фінансуються різні групи видатків на виконання делегованих повноважень?

Що таке закріплені і регулюючі доходи?

З якою метою надається дотація вирівнювання?

З якою метою надається субвенція?

Що таке субсидія і для чого вона застосовується?

Що таке індекс відносно платоспроможності бюджету місцевого самоврядування і для чого він використовується ?

Що таке коефіцієнт вирівнювання і для чого він застосовується?

Тести

3.1. Розрізняють такі форми міжбюджетних відносин:

а) централізована;

б) федеральна;

в) договірна;

г) горизонтальна;

д) децентралізована;

е) унітарна.

3.2. Розрізняють такі напрями міжбюджетних відносин:

а) централізовані;

б) федеральні;

в) договірні;

г) горизонтальні;

д) децентралізовані;

е) вертикальні.

3.3. Розрізняють такі види взаємовідносин між бюджетами:

а) субсидіювання;

б) бюджетні асигнування;

в) вилучення коштів;

г) запозичення.

3.4. Міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує називається:

а) субсидія;

б) субвенція;

г) дотація вирівнювання;

д) запозичення.

3.5. Міжбюджетний трансферт для використання на певну мету називається

а) субсидія;

б) субвенція;

г) дотація вирівнювання;

д) запозичення.

3.6. Видатки на утримання Адміністрації Президента - це видатки на виконання ...

а) власних повноважень місцевого самоврядування ;

б) делегованих повноважень;

в) неделегованих повноважень.

3.7. Доходи, від яких встановлюються відрахування до бюджетів нижчих рівнів, нормативи яких диференціюються в розрізі окремих бюджетів і періодично змінюються називаються

а) закріплені;

б) регулюючі;

в) місцеві;

г) загальнодержавні.

3.8. До доходів міст обласного значення зараховують % від загального обсягу прибуткового податку громадян у розмірі

а) 25%;

б) 50%;

в) 75%;

г) 100%.

3.9. Видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання соціальних послуг для всіх громадян України здійснюються

а) з бюджетів сіл;

б) з бюджетів міст обласного значення;

в) з бюджетів міст районного значення;

в) з районних бюджетів;

г) з обласних бюджетів.

3.10. Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування - це

а) доходи бюджетів місцевого самоврядування, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

б) доходи бюджетів місцевого самоврядування, які не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

в) місцеві податки і збори;

г) закріплені доходи;

д) регулюючі доходи.

Тема 4. Система доходів бюджету

4.1 Бюджетна класифікація

Бюджетна класифікація - це єдине систематизоване згрупування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою а іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна класифікація є єдиною для всіх бюджетів і застосовується в процесі складання бюджетів різних рівнів та розробці кошторисів бюджетних установ. Бюджетну класифікацію затверджує Міністр фінансів України та в обов'язковому порядку інформує про це Верховну Раду України. В 2001 році в Україні затверджено бюджетну класифікацію 72, яка включає:

класифікацію доходів бюджету;

класифікацію видатків бюджету;

класифікацію фінансування бюджету;

класифікацію боргу.

Повноваженнями щодо надання роз'яснень з питань застосування класифікації доходів бюджету, функціональної класифікації видатків бюджету, класифікації фінансування бюджету та класифікації боргу - Департамент бюджету Міністерства фінансів України; економічної класифікації видатків бюджету - Державне казначейство України.

Відповідно до Бюджетної класифікації доходи бюджету складаються з таких груп джерел:

податкові надходження;

неподаткові надходження;

доходи від операцій з капіталом;

офіційні трансферти;

цільові фонди.

Податковими надходженнями є загальнодержавні і місцеві податки і збори і інші обов'язкові платежі.

...