У 2005 р. «Укрпродукт Груп», «Cardinal Resources», «21 Століття» стали першими підприємствами, які зробили первинне публічне розміщення акцій на альтернативному майданчику (AIM) Лондонськoї фондовoї біржі i залучили близько 0,17 млрд. дол. У 2007 р. підприємство «Ferrexpo AG» зробило рекорд в історії українських первинних публічних розміщень акцій, залучивши найбільший обсяг капіталу впродовж останніх років - 0,42 млрд. дол. зa продаж 25% своїх акцій. У 2007 р. ще такі підприємства, як: «Dragon-Ukrainian Properties & Development (DUPD)» (0,20 млрд. дол. зa 100%) i «Landkom International» (0,11 млрд. дол. зa 54,9%) підтвердили зацікавленість зарубіжних інвесторів в цінних паперах українських підприємств [49, с.113-114; 50].

Наступні великі розміщення акцій були проведені підприємствами агропромислового комплексу: підприємство «Миронівський Хлібопродукт» (0,32 млрд. дол. зa продаж 19,4% акцій) в 2008 р. та підприємство «Авангард» (0,20 млрд. дол. за продаж 22,5% акцій) в 2010 р. [49, с.113-114; 50].

Розглянемо основні особливості функціонування Лондонської фондової біржі (LSE), яка є одним з найкращих у світі торговельних майданчиків для залучення капіталу і вважається найбільш інтернаціональною біржею. Іншою важливою перевагою цієї біржі є сприятливий податковий клімат для міжнародних підприємств у Великобританії.

Нa Лондонській фондовій біржі (LSE) функціонують основний та альтернативний (AIM) майданчики, які дозволяють залучати кошти і середнім, і великим підприємствам. Для того, щоб отримати лістинг на основному майданчику, підприємство повинно мати [52]:

– мінімальну ринкову капіталізацію 700 000 фунтів;

– мінімум 25% акцій повинні бути в руках інвесторів;

– для 75% бізнесу необхідно подати історію прибутків за три останні роки;

– річні звіти за три останні роки, перевірені аудиторами.

Альтернативний (AIM) майданчик був створений у 1995 р. і за цей час більше, ніж 3000 підприємств з усього світу приєдналися до нього. З точки зору галузевої структури, на AIM представлені 40 секторів економіки, що відображають повний спектр ділової активності всього світу [52].

Альтернативний (AIM) майданчик продовжує допомагати малим та динамічно зростаючим підприємствам залучати кошти, необхідні для їхнього подальшого розвитку. Українські середні за розміром підприємства в основному проводили розміщення своїх акцій на AIM, оскільки тут є набагато нижчі вимоги.

Наприклад, відсутні вимоги щодо мінімального рівня капіталізації підприємства і потрібно подати бухгалтерський звіт лише за останній рік. Однак, при цьому незалежний консультант повинен провести аналіз господарської діяльності підприємства, його фінансового стану та становища на ринку (due diligence), який і вирішує, чи підприємство зможе провести первинне публічне розміщення акцій. Дозвіл на початок торгів видається в середньому через три місяці [52].

Саме альтернативний (AIM) майданчик, на нашу думку, найбільше підходить для середніх підприємств, які швидко розвиваються і бажають дізнатись про реальну ринкову вартість свого підприємства та вважають такий майданчик першою сходинкою до основного майданчику Лондонської фондової біржі.

Як видно з рис. 2.3, Варшавська фондова біржа (WSE) займає друге місце за обсягом залученого капіталу під час проведення первинного публічного розміщення акцій вітчизняними підприємствами. Варшавська фондова біржа свою роботу 16 квітня 1991 р. і швидко розвивається. Уже кілька років WSE є провідною біржею в Європі за кількістю проведених первинних публічних розміщень акцій. У 2012 р. у Варшаві були представлені 40% всіх первинних розміщень акцій в Європі. Якщо аналізувати загальну вартість проведених угод з первинного публічного розміщення акцій в 2012 р., то виходить 731 млн. євро. WSE посіла п'яте місце серед бірж, що працюють на європейських ринках капіталу [53].

Поряд з основним майданчиком (Main market), 30 серпня 2007 р. було запущено NewConnect - альтернативну торгівельну платформу WSE. NewConnect призначений в першу чергу для динамічних стартапів, що працюють в секторі нових технологій. NewConnect є одним з наймолодших та найбільш надійних альтернативних ринків у Європі. У 2012 р. було відзначено інтенсивне зростання з 89 новими підприємствами, внесених до лістингу (це набагато більше, ніж на будь-якому іншому альтернативному ринку акцій в Європі). Наприкінці 2012 р., через понад п'ять років роботи, вже було 429 підприємств, що котирувалися на NewConnect [54].

Першими українськими підприємствами, які провели первинне публічне розміщення акцій на Варшавській фондовій біржі (WSE) були: «Астарта» (0,03 млрд. дол. зa продаж 20%) в 2006 р. та «Кернел» (0,16 млрд. дол. зa продаж 38%) в 2007 р. Наступні великі розміщення акцій спостерігалися в 2010 р.: «Агротон» (0,05 млрд. дол. зa продаж 26,2%), «Мілкіленд» (0,08 млрд. дол. зa продаж 22%) та в 2011 р. - «Coal Energy S.A.» (0,08 млрд. дол. зa продаж 25%), «ВЕСТА» (0,04 млрд. дол. зa продаж 25,02%) [49, с.113-114; 50]. Діяльність Варшавської фондової біржі (WSE) регулюється законами Європейського Союзу. Це означає, що, коли підприємство вже зареєстроване на даній біржі, тоді воно має право отримати другу реєстрацію на іншій європейській біржі, що сприяє збільшенню кількості потенційних інвесторів. Внаслідок цього зростає можливість отримати вищу ціну за свої акції. З іншого боку, якщо підприємство вже зареєстроване на Лондонській фондовій біржі (LSE), воно не має права бути зареєстрованим на іншій біржі. Процес лістингу становить близько 9 місяців та має нижчі витрати, ніж на

Лондонській фондовій біржі [53].

Основні вимоги до лістингу на основному майданчику Варшавської фондової біржі є [53]:

– мінімальна ринкова капіталізація емітента повинна мати PLN еквівалент EUR 15 000 000;

– відсутність банкрутства або ліквідаційного процесу;

– фінансові звіти за останні 3 роки;

– мінімум 15% всіх акцій підприємства, якими володіють дрібні акціонери (кожен не більше 5%) і принаймні 100 000 акцій підприємства з загальною вартістю PLN, яке еквівалентне не менше EUR 1000 000.

На альтернативному майданчику NewConnect вимоги до лістингу є нижчими [54]:

– мінімальна ринкова капіталізація емітента PLN 500 000;

– відсутність банкрутства або ліквідаційного процесу;

– мінімум 15% всіх акцій підприємства, якими володіють мінімум 10 акціонерів (кожен не більше 5%);

– мінімальна вартість акції PLN 0,10;

– фінансовий звіт за останній рік.

На нашу думку, саме Варшавська фондова біржа (WSE) найбільше підходить для невеликих за розміром підприємств, які мають можливість здобути корисний європейський досвід для майбутніх розміщень акцій.

Третьою за обсягами первинних публічних розміщень акцій вітчизняних підприємств є Франкфуртська фондова біржа (FSE). Тут було продано 13,1% підприємства «TMM» зa 0,10 млрд. дол., інші підприємства провели приватні розміщення акцій (PP) обсягом понад 0,70 млрд. дол. впродовж 2005-2011 рр. [49, с.113-114; 50].

Франкфуртська фондова біржа є однією з провідних у світі, на якій понад 10000 підприємств, у тому числі, міжнародні лідери ринку з усіх великих секторів промисловості, проводять торгівлю цінними паперами. Цінні папери торгуються на торговій платформі Xetra, що є однією з найшвидших і найбільш ефективних торгових систем у світі. Заявки виконуються на найвигідніших умовах в централізованій електронній книзі заявок. Xetra дозволяє трейдерам зі всієї Європи брати участь у торгівлі незалежно від їх місця розташування: близько 225 учасників у 18 країнах і більше, ніж 4600 авторизованих трейдерів напряму підключені до Xetra. Авторизовані трейдери представляють 35 відсотків світового інституційного капіталу [55].

У Європі існують два шляхи виходу підприємств на ринок капіталів. З одного боку, це ринки, які регулюються ЄС, а з іншого - це ринки, регульовані самими фондовими біржами, тобто регульовані неофіційні ринки. На Франкфуртській фондовій біржі регульовані ЄС ринки - це доступ в сегменти General Standard або Prime Standard. Сегмент Entry Standard регулюється самою біржею.

Існують різні вимоги до прозорості ринкових сегментів. Так, сегмент Prime Standard підходить для підприємств, які добре зарекомендували себе, та для середніх підприємств, що працюють на міжнародних ринках і зосереджують свою увагу на глобальних інвесторах. Сегмент General Standard найкраще підходить для підприємств, що бажають отримати допуск на регульований ринок ЄС з нижчими вимогами до прозорості. Сегмент Entry Standard дозволяє вихід на ринок капіталів досить невеликим підприємствам, але з високими темпами зростання [55].

Для проходження реєстрації в сегментах Prime Standard та General Standard потрібні [55]:

- фінансова звітність згідно з міжнародними стандартами за останні три роки;

- мінімальний обсяг акцій для продажу 10 000 млн. євро;

- мінімальна капіталізація - 1,25 млн. євро.

Вимоги до cегменту Entry Standard є доволі невисокі: підприємство повинне існувати не менше року, а обмеження щодо мінімального рівня капіталізації чи обсягу первинного публічного розміщення акцій відсутні [55].

Варто також підкреслити, що на Франкфуртській фондовій біржі (FSE) проводити первинне публічне розміщення акцій набагато дешевше порівняно з Лондонською фондовою біржею (LSE).

Отже, результати проведеного нами аналізу показують, що самe нa Лондонськiй фондовiй біржi (LSE) було залучено найбільше капіталу українськими підприємствами за допомогою первинного публічного розміщення акцій. Незважаючи на високі затрати, порівняно з іншими біржами, Лондонська фондова біржа (LSE) надає підприємствам можливість розмістити свої акції швидко і за найвищою ціною у зв'язку з присутністю тут великої кількості інвесторів та значними обсягами торгів. Франкфуртська і Варшавська біржі використовувались переважно середніми за величиною підприємствами, які прагнули розмістити свої акції.

Основними причинами, які унеможливлюють для багатьох вітчизняних підприємств залучення капіталу на міжнародних фондових ринках, є [56]:

– високі витрати, тому лише великі підприємства можуть виходити на первинне публічне розміщення акцій;

– непрозора структура підприємства (інвестори хочуть зрозуміти cтрук- туру менеджменту і як здійснюється контроль за фінансово-грошовими потоками підприємства). Значна кількість бізнес-груп в Україні свідомо створювалась з непрозорою з юридичної точки зору структурою, в якій неможливо виділити або навіть простежити материнське підприємство (інвестора), що дозволяло оптимізувати податкове навантаження на бізнес та зменшувало ризики рейдерських атак;

– непрозора фінансова звітність (більшість підприємств мають дві пара- лельні звітності: в одному звіті занижують показники звітності,

«оптимізуючи» сплату податків, а в іншому - відображають реальну поточну фінансову ситуацію на підприємстві (так званий звіт для власного використання). Останнє властиве для майже 50% підприємств української економіки, оскільки вона в значній мірі є «тіньовою». Якщо підприємство прагне залучити кошти на міжнародних фондових біржах, воно повинне подати свої бухгалтерські звіти, складені відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності за останні три роки, але не всі з таких підприємств готові показати реальну фінансову звітність і, таким чином, платити реальні податки. Також розповсюдженою практикою є складання для Групи підприємств з непрозорою структурою так званої «комбінованої фінансової звітності», тобто фінансової звітності, в якій сукупно представляються дані щодо активів, зобов'язань та результатів фінансової діяльності всіх підприємств Групи.

Отже, в основному українські підприємства активно освоюють міжнародні фондові ринки, залучаючи необхідні фінансові ресурси для свого розвитку шляхом первинного публічного розміщення акцій, враховуючи при цьому особливості функціонування кожної з фондових бірж.



Рис. 2.4. Галузевий аналіз капіталу, залученого за допомогою первинних публічних (IPO) розміщень акцій та кількість трансакцій за період 2005- 2011 рр., млрд. дол.

Джерело: розраховано автором на основі даних з [49, с.113-114; 50].

Надалі у цьому розділі буде здійснено галузевий аналіз українських підприємств, які провели первинне публічне розміщення акцій, щоб з'ясувати, підприємства яких галузей залучили найбільші обсяги капіталу і дослідити, яка з теорій, зміст яких наведено у першому розділі, може це пояснити.

Як видно з рис. 2.4, перше місце із залучення капіталу за допомогою первинних публічних розміщень акцій, належить підприємствам аграрного сектору економіки, оскільки впродовж 2005-2011 рр. вони отримали капітал в розмірі 1,45 млрд. дол. Варто вказати на тенденцію до зростання залученого капіталу аграрними підприємствами України з року в рік за винятком 2009 та 2011 рр.

Впродовж перших двох років (2005-2006 рр.) аграрними підприємствами було залучено 0,04 млрд. дол., але вже за 2007-2008 рр. розмір залученого капіталу становив 0,7 млрд. дол., що було майже у сімнадцять разів більше від попереднього періоду. Якщо аналізувати у розрізі років, то в 2010 р. було залучено найбільший обсяг капіталу - 0,6 млрд. дол. (рис. 2.5). У 2005 році «Укрпродукт Груп» була першим українським агропідприємством, яке зробило первинне публічне розміщення акцій на міжнародній фондовій біржі. Воно продало 27,2% акцій за 0,01 млрд. дол. на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі. «Укрпродукт Груп» виробляє, переробляє та розповсюджує продукти харчування (масло і сир) та експортує сухе молоко [49, с.113-114; 50].

Рис. 2.5. Динаміка обсягів капіталу, залученого підприємствами аграрного сектору економіки за допомогою первинного публічного розміщення акцій (IPO) та кількість трансакцій за період 2005-2011 рр., млрд. дол.

Джерело: розраховано автором на основі даних з [49, с.113-114; 50]

Механізм, що використовувався для проведення первинного публічного розміщення акцій, є дуже поширеним для всіх українських підприємств, які здійснюють продаж своїх акцій за кордоном.

«Укрпродукт Груп» створила підприємство за кордоном, в м. Джерсі (Нормандські острови), яке і провело первинне публічне розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі і стало власником 100 % акцій українського підприємства.

У 2006 р. лише одне підприємство зробило первинне публічне розміщення акцій - «Астарта», великий український виробник цукру, який продав 20% акцій за 0,03 млрд. дол. на Варшавській фондовій біржі [49, с.113- 114; 50].

У 2007 р. «Кернел», який виробляє, очищає, продає соняшникову олію та експортує зерно, провів первинне публічне розміщення акцій на Варшавській фондовій біржі і отримав 0,21 млрд. дол. за продаж 38 % акцій. Отримані кошти були використані для збільшення своїх земельних активів [49, с.113- 114; 50].

Підприємство «Landcom International», яке виробляє сільськогосподарську продукцію, включаючи олію рапсу для біопалива та зерно, залучило 0,11 млрд. дол. за продаж 54,9% акцій за допомогою первинного публічного розміщення акцій на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі в 2007 році [49, с.113-114; 50].

«Миронівський хлібопродукт» - одне з провідних агропромислових підприємств, найбільший український виробник курячого м'яса, здійснив продаж 19,4 % акцій за 0,32 млрд. дол. шляхом первинного публічного розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі в 2008 році. Це був найвищий обсяг залученого капіталу серед українських агропідприємств впродовж останніх трьох років [49 с.113-114; 50].

У 2010 р. було залучено найбільший обсяг капіталу серед агропідприємств - 0,6 млрд. дол. (рис. 2.5). Група підприємств «Авангард» - найбільша агропромислова група України, яка спеціалізується на виробництві курячих яєць і яєчних продуктів, отримала 0,2 млрд. дол. за продаж 22,5% акцій при допомозі первинного публічного розміщення акцій на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі [49, с.113-114; 50].

Підприємство «Мілкіленд» - міжнародний диверсифікований виробник молочних продуктів, виробничі потужності якого дозволяють переробити понад 1 млн. тонн молока на рік, залучив 0,08 млрд. дол. від продажу 22% акцій шляхом первинного публічного розміщення акцій на Варшавській фондової біржі [49, с.113-114; 50].

У 2010 р. також було здійснено перше первинне публічне розміщення акцій українським підприємством на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE).

«AgroGeneration» - сільськогосподарське підприємство, яке обробляє на сьогоднішній день 50 500 га в центральних і західних областях України і 16 000 га в Аргентині, залучило 0,01 млрд. дол. за продаж 25% акцій. Метою підприємства було збільшення земельного банку в Україні до 120 000 га після завершення операції зі злиття з іншим українським виробником. Воно вирощує пшеницю, ріпак, кукурудзу, ячмінь та інші сільськогосподарські культури [57]. У 2011 р. всі первинні публічні розміщення акцій агропідприємствами були проведені на Варшавській фондовій біржі. Серед них були такі підприємства, як «Агроліга», «Індустріальна Молочна Компанія», «KSG Agro», «ОВОСТАР» [49, с.113-114; 50].Загальна вартість всього залученого агропідприємствами капіталу з первинного публічного розміщення акцій становила 1,45 млрд. дол. (рис. 2.4), що й зробило аграрну галузь лідером на українському ринку первинного публічного розміщення акцій за 2005-2011 рр. Аграрні та продовольчі підприємства користуються популярністю у іноземних інвесторів. Однією з причин є те, що аграрні підприємства вирощують кукурудзу та ріпак, який зараз використовується у великому обсязі для виробництва біопалива. Крім того, задовольняються зростаючі потреби споживачів продуктів харчування через збільшення доходів у таких країнах, які швидко розвиваються, як: Китай, Індія, Бразилія.

Родючі чорноземи, сприятливі кліматичні умови і попит на світовому продовольчому ринку є важливими перевагами українських підприємств на світовому ринку первинного публічного розміщення акцій. Варто також зазначити, що Україна має великий потенціал, щоб розширити сільськогосподарські угіддя і, таким чином, збільшити обсяг врожаю.

Зокрема, рентабельність ріпаку становить 200 %, більша частина ріпаку експортується і цей показник постійно зростає. Основними споживачами є країни ЄС. Ціни за українську продукцію є значно нижчими, ніж в ЄС, що і є основною перевагою [58].

Іншою великою перевагою агропромислових підприємств є те, що вони орендують сільськогосподарські землі і платять в середньому 30 дол. за 1 га впродовж року, що є дуже невеликою ціною. У країнах ЄС - орендна плата за користування сільськогосподарськими землями в середньому становить 200- 300 дол. за 1га [59].

Первинне публічне та приватне розміщення акцій на фондовій біржі є основним джерелом фінансування розвитку свого бізнесу українськими агропідприємствами. Вітчизняні банківські кредити для агропідприємств коштують дуже дорого, майже до 24 % річних у гривні. Та банки, як правило, дають лише невеликі суми. Причина такого криється в тому, що в якості застави агропідприємства можуть дати менш ліквідні активи - обладнання, заводи. Підприємства не мають права на купівлю землі в Україні і тому вони беруть її в оренду. Таким чином, вони не можуть використовувати землю як заставу кредиту [59].

Друге місце за розміром залученого капіталу підприємствами за допомогою первинного публічного розміщення акцій (IPO) впродовж 2005- 2011 рр. займають підприємства сектору нерухомості із обсягом залученого капіталу - 0,63 млрд. дол. ІРО з цієї галузі були репрезентовані в основному в 2005 р. та 2007 р. Зокрема, в 2007 р. було залучено більшу частину - 0,49 млрд. дол. Це було зумовлено піком у розвитку сектору нерухомості: ціни на нерухомість значно зростали і первинне публічне розміщення акцій стало доброю можливістю для залучення капіталу з метою подальшого розвитку підприємств цієї галузі.

Металургія займає третє місце із залучення капіталу за допомогою первинного публічного розміщення акцій. Головна різниця між секторами нерухомості і металургії полягає в різній кількості підприємств, які проводили первинне публічне розміщення акцій: перша була представлена шістьма, а друга - одним підприємством «Ferrexpo AG». Це підприємство зробило рекорд в історії українського первинного публічного розміщення акцій, залучивши в 2007 р. 0,42 млрд. дол. Необхідно також наголосити, що це було перше первинне публічне розміщення акцій в металургійній галузі [49, с.113-114; 50].

На четвертому місці за обсягом залученого капіталу знаходяться підприємства нафто- і газодобувної галузей, величина якого становить 0,29 млрд. дол. Такий обсяг акціонерного капіталу був залучений такими підприємствами: «Cadogan Petroleum Plc» (0,27 млрд. дол. за продаж 26% акцій), «Cardinal Resources» (0,02 млрд. дол. за продаж 39,7% акцій) [49, с.113-114; 50].

Особливістю функціонування підприємств цієї галузі є те, що, по-перше, видобуті в країні газ і нафта можуть бути реалізовані тільки на внутрішньому ринку і ціни на них є порівняно невисокими. По-друге, високий рівень оподаткування цих ресурсів зумовлює зрівняння цін з імпортованими газом і нафтою з Росії. Однак в Україні наявні перспективні родовища нафти і газу (Чорне море, Донбас, Карпати), які потребують великих обсягів інвестицій. Саме тому у майбутньому слід очікувати більше первинних публічних розміщень акцій цієї галузі. У середньому прибутковість приватного газо- та нафтодобувного підприємства становить 40-50%, однак це залежить від стадії виробництва, на якій вона знаходиться [60].

На п'ятому місці розташовані підприємства вугільної галузі економіки, які залучили 0,11 млрд. дол. Ця галузь представлена такими підприємствами: «Sadovaya Group», що залучила 0,03 млрд. дол. за продаж 25% акцій в 2010 р. та «Coal Energy S.A.» отримала 0,08 млрд. дол. за продаж 25% акцій в 2011 р. [49, с.113-114; 50]. Оскільки 90% підприємств вугільної галузі України досі перебуває у державній власності і надзвичайно повільні темпи здійснення їх приватизації, що у майбутньому не сприятиме активному первинному публічному розміщенню акцій таких підприємств.

Машинобудування займає шосте місце із залучення капіталу за допомогою первинного публічного розміщення акцій і представлене одним підприємством - виробником батарейок та акумуляторів «ВЕСТА», який залучив 0,04 млрд. дол. за продаж 25% акцій в 2011 р.

Серед приватних розміщень акцій позитивним прикладом у машино- будівній галузі став виробник двигунів «Мотор Січ», який продав 6% акцій за 0,01 млрд. дол. на Франкфуртській фондовій біржі в 2007 р. [49, с.113-114; 50]. На сьомому місці розташований банківський сектор вітчизняної економіки, який залучив 0,03 млрд. дол. Він представлений одним банком «Укрінбанк», який продав 20% акцій за 0,03 млрд. дол. на українській фондовій біржі ПФТС в 2006 р. [49, с.113-114; 50]. Такі банки, як «Платінум» (IMB Group), «Родовiд», «Форум», «Мегабанк», «Надра» провели приватні розміщення акцій на українській фондовій біржі ПФТС та за кордоном, на Франкфуртській та Віденській фондових біржах. Розміщення акцій здійснювалися переважно в 2005-2007 рр. та 2009 р. [49, с.113-114; 50].

Такі галузі як страхування, роздрібна торгівля, машинобудування залучали капітал не за допомогою первинного публічного розміщення акцій, а шляхом незначних за обсягом приватних розміщень акцій. Наприклад, у галузі страхування лише два підприємства («Оранта», «Універсальна») зробили приватні розміщення акцій на суму 0,09 млрд. дол. впродовж 2006-2007 рр. Такі незначні обсяги залучення капіталу мають певні причини. Так, ринок страхових послуг лише формується і тому підприємства мають невисокий рівень капіталізації, що не відповідає вимогам для залучення капіталу на іноземних фондових біржах, але вони мають певні можливості в Україні, оскільки тут ці вимоги є набагато нижчими. Інша причина криється у самій організаційно-правовій формі підприємств галузі страхування. Переважна їх кількість функціонує у формі закритих акціонерних товариств, що не дозволяє здійснювати емісію акцій [61].

Для багатьох українських страхових підприємств це питання не є актуальним, оскільки більшість з них придбана такими великими міжнародними фірмами, як: «ERGO, Allianz» (Німеччина), «Fortis» (Нідерланди), «AIG» (США), «BNP Paribas Group»/AXA (Франція), які вже мають лістинг на міжнародних фондових біржах. Така значна присутність міжнародних підприємств на вітчизняному страховому ринку пояснюється низькою ціною їх купівлі та відсутністю особливих обмежень при входженні на ринок [62]. Підприємства роздрібної торгівлі теж не були представлені на ринку первинного публічного розміщення акцій. Однак, чотири підприємства цієї галузі зробили приватні розміщення акцій на українській ФБ «ПФТС» та на Франкфуртській фондовій біржі і залучили 0,1 млрд. дол. («Велика Кишеня», «МКС», «Anthousa Limited» (Фуршет), «Пакко Холдинг») [49, с.113-114; 50].

Отже, результати проведеного нами аналізу показують, що найбільший обсяг капіталу було залучено українськими підприємствами з допомогою первинного публічного розміщення акцій в таких галузях як аграрна, сектор нерухомості та металургії. Це дозволить прискорити процес модернізації основного капіталу підприємств та набути технічної і технологічної конкурентоспроможності в глобалізованому економічному суперництві.

У таблиці 2.1 наведено порівняння вимог до підприємств-емітентів на основних фондових біржах, які були проаналізовані в цьому розділі.

Таблиця 2.1. Порівняння вимог до підприємств-емітентів на основних міжнародних фондових біржах

	LSE	LSE (AIM)	WSE	WSE (New connect)	FSE (Prime, General Standard)
мінімальна ринкова капіталізація	0,7 млн. фунтів	нема вимог	15 млн. євро	0,5 млн. злотих	1,25 млн. євро
фінансову звітність згідно з міжнародними стандартами (за останні роки)	3	1	3	1	3
відсутність банкрутства або ліквідаційного процесу	так	так	так	так	так
мінімальна частка акцій для розміщень	25%		10%	мінімальна вартість акції 0,10 злотих	мінімальний обсяг акцій для продажу 10 000 млн. євро
інші вимоги		незалежний консультант повинен провести аналіз господарської діяльності компанії, її фінансового стану та становища на ринку (due diligence), який і вирішує, чи компанія зможе провести первинне публічне розміщення акцій.	мінімум 15% всіх акцій компаній, якими володіють дрібні акціонери (кожен не більше 5%) і принаймні 100 000 акцій компанії з загальною вартістю злотих еквівалент принаймні 1 млн. євро.	мінімум 15% всіх акцій компаній, якими володіють мінімум 10 акціонерів (кожен не більше 5%)

Джерело: розраховано автором на основі [52-54; 55].

Підсумовуючи, можна стверджувати, що, незважаючи на високі затрати, порівняно з іншими біржами, на Лондонській фондовій біржі (LSE) було залучено найбільше капіталу українськими підприємствами за допомогою первинного публічного розміщення акцій, оскільки вона надає підприємствам можливість розмістити свої акції швидко і за найвищою ціною. Франкфуртська, Варшавська біржі використовувались переважно середніми за величиною підприємствами, які прагнули розмістити свої акції.

2.2 Ефективність первинного публічного розміщення акцій українськими підприємствами

У цьому підрозділі буде здійснено аналіз економічних результатів українських підприємств, що провели первинне публічне розміщення акцій, щоб дослідити, які з теорій, проаналізованих у першому підрозділі, можуть бути надалі ними застосовані.

Як вже було зазначено (підрозділ 1.2.), є три типи теорій, що використовуються акціонерними підприємствами при первинному публічному розміщенні акцій: життєвого циклу, вибору моменту виходу на біржу, ціноутворення на акції [12].

Перший тип - теорії життєвого циклу, згідно з якими підприємства вирішують провести первинне публічне розміщення своїх акцій на фондовій біржі, коли вони вже знаходяться на певному рівні свого розвитку.

Другий тип - теорії вибору моменту виходу на біржу, в яких стверджується про те, що підприємства проводять первинне публічне розміщення акцій в найбільш сприятливий момент часу. Сприятливі настрої інвесторів можуть мати великий вплив на оцінку вартості підприємств. У випадку, коли інвестори є надмірно оптимістичними та переоцінюють вартість підприємства, воно відповідає на це збільшенням числа емісії своїх акцій на біржі, щоб використати це тимчасове «вікно можливостей». Зміст гіпотези «вікна можливостей» полягає в тому, що насправді підприємства не варті таких оптимістичних оцінок та вкладень грошей інвесторів, оскільки після проведення первинного публічного розміщення акцій показують негативний розвиток і не виправдовують очікувань інвесторів.

Як було нами зазначено (підрозділ 2.1.), підприємствами аграрного сектору економіки України зроблено найбільшу кількість первинних публічних (IPO) та приватних (PP) розміщень акцій і залучено найбільше акціонерного капіталу за період 2005-2011 рр. Як видно з рис. 2.6, основний пік залучень інвестицій припадав на 2007-2008 рр. та 2010 р.

Рис. 2.6. Динаміка обсягу залученого капіталу підприємствами аграрного сектору економіки за допомогою публічних (IPO) та приватних (PP) розміщень акцій за 2005-2011 рр., млрд. дол.

Джерело: розраховано на основі даних з [49, с.113-114; 50]

На рис. 2.7 зображено S&P GSCI Сільськогосподарський Індекс (S&P GSCI Agriculture Index), який широко визнано для вимірювання динаміки цін на сільськогосподарські товари в світовій економіці, що включає в себе частки таких сільськогосподарських культур у світовому виробництві: пшениці (19,9%), канзас пшениці (5,0%), кукурудзи (30,5%), сої (15,6%), бавовни (7,9%), цукру (13,3%), кави (6,3%), какао (1,4%). Він розраховується на зваженому базисі від світового виробництва, який визначається середньою кількістю виробленої продукції впродовж останніх п'яти років наявних даних [63].

S&P GSCI Сільськогосподарський Індекс показав швидке зростання від середини 2007 р., з найкращими показниками в 2008 р. (рис. 2.7).

Іпотечна криза в США, яка розпочалась влітку 2007 р. може бути одним із чинників такого розвитку прибутковості акцій. Інвестори швидко почали інвестувати в сільськогосподарські товари, де простежувався високий попит і, відповідно, - ціни зросли.

Рис. 2.7. Динаміка S&P GSCI Сільськогосподарського Індексу (S&P GSCI Agriculture Index) за період 2001-2011 рр.

Джерело: [63]

Крім аналізу змін цін на сільськогосподарські продукти на світовому ринку, дослідимо розвиток вартості агропідприємств на фондовій біржі за допомогою S&P Глобального Індексу Агробізнесу (S&P Global Agribusiness Index). Він включає в себе 24 найбільших підприємства агробізнесу з усього світу, акціями яких публічно торгують на фондових біржах. Індекс складається з виробників, дистриб'юторів і переробників сільськогосподарської продукції та постачальників обладнання і матеріалів (рис.2.8).

Якщо проаналізувати розвиток S&P Глобального Індексу Агробізнесу за період з 17.09.2008 до 2013 рр., то, як видно з рис. 2.8, на кінець 2010 р. припадає перший пік зростання індексу після фінансової кризи 2008 р.

Рис. 2.8. Динаміка S&P Глобального Індексу Агробізнесу (S&P Global Agribusiness Index) за період 17.09.2008 - 2013 рр.

Джерело: [64].

Порівняння моменту, коли українські агропідприємства вийшли на міжнародні фондові біржі, ринкової ситуації на основі S&P GSCI Сільськогосподарського Індексу та S&P Глобального Індексу Агробізнесу, засвідчує, що ці підприємства зробили первинне публічне розміщення за найсприятливішої ситуації на ринку - висока оцінка агропідприємств інвесторами - кінець 2007-2008 рр. Ще одна велика хвиля первинних публічних розміщень акцій українських агропідприємств простежувалася наприкінці 2010 р. Обидва індекси також показують подальше швидке зростання показників після піку в 2008 році [64].

Для спростування чи підтвердження гіпотези «вікна можливостей» слід проаналізувати фінансову звітність цих підприємств за наступні роки після проведення первинних публічних розміщень акцій. Якщо агропідприємства покажуть недостатній розвиток, тоді будуть виконані вимоги до гіпотези «вікна можливостей». Аналіз будемо проводити за допомогою економіко- математичного моделювання на основі показника чистого прибутку (net income), взятого з річних фінансових балансів агропідприємств, опублікованих на їхніх веб-сайтах.

Економіко-математичні моделі загалом використовують для діагностики стану об'єктів управління, при вивченні динаміки соціально-економічних явищ і процесів, у моніторингу економічної кон'юнктури, при прогнозуванні та прийнятті раціональних управлінських рішень [65, с.3]. Дослідження динаміки поведінки економічних систем також дає змогу визначити перспективи їхнього розвитку, виявити можливі резерви, розробити комплекс адаптивних управлінських рішень, які забезпечать ефективне функціонування економічних об'єктів.

Методологічним апаратом економічної динаміки є економіко- математичне моделювання, зокрема економетричні моделі та методи математичного аналізу, диференціального і варіаційного числення [66, с. 205]. Одним із найбільш поширених способів моделювання тенденції часового ряду є побудова аналітичної функції, що характеризує залежність рівнів ряду від часу або тренду. Цей спосіб називають аналітичним вирівнюванням часового ряду [67, с. 110]. Оскільки залежність від часу може приймати різні форми, для її формалізації можна використовувати різні види функцій. Для побудови трендів найчастіше застосовують лінійний тренд, гіперболу, експоненційний тренд; тренд у формі степеневої функції та параболи другого і більш високого порядків. Параметри кожного з перерахованих вище трендів можна визначити звичайним методом найменших квадратів.

Проаналізуємо часові ряди показників чистого прибутку (net income) підприємств. Інформаційною базою значень показників служать дані з офіційних веб-сайтів підприємств (Додаток Ж).

Маємо справу з динамічним рядом, який містить низку моментів часу t0,t1, t2… tТ та відповідних значень траєкторії Q0, Q1,Q2, …,QТ для кожного підприємства зокрема [66, с.209].

Одним із найважливіших завдань дослідження економічної динаміки є встановлення загальної закономірності (тенденції) розвитку. Для цього використовуємо методи згладжування ряду за допомогою середніх та аналітичне вирівнювання ряду (моделі тренда), тобто вираження головної тенденції розвитку у вигляді функції показника від часу.

Динамічний ряд для кожного досліджуваного нами підприємства та кожної галузі, який відображає деякий економічний процес, у межах періоду також має деяку закономірність динаміки - головну тенденцію.

Для побудови моделі тренду для кожного підприємства та галузі потрібно пройти декілька етапів. На першому етапі необхідно вибрати клас функцій тренда. На другому - оцінити параметри функцій. На третьому - зробити розрахунок значень формальних критеріїв апроксимації. На четвертому - провести аналіз залишкової компоненти динамічного ряду. На п'ятому - здійснити вибір функції тренда [66, с.240].

Використовують декілька способів визначення типу тенденції. До більш поширених відносяться якісний аналіз процесу, що вивчається, побудова і візуальний аналіз графіка залежності рівнів ряду від часу, розрахунок деяких основних показників динаміки.

Вибір найкращого рівняння у випадку, якщо ряд містить нелінійну тенденцію, можна здійснити шляхом перебору основних форм тренду, розрахунку за кожним рівнянням скоригованого коефіцієнта детермінації R2 і вибору рівняння тренду з максимальним значенням скоригованого коефіцієнта детермінації [67, с.110].

Реалізація цього методу відносно проста при комп'ютерній обробці даних. Для цього ми скористались пакетом SPSS. У нашому випадку найбільш адекватною формою кривої є кубічна парабола.

Різні економічні процеси або один і той самий процес, але у різні періоди свого розвитку, можуть суттєво відрізнятись за характеристиками розвитку, тому виділяють щонайменше чотири типи економічного розвитку: рівномірний, прискорений, уповільнений та розвиток із якісною зміною характеристик динаміки впродовж періоду часу, який розглядають [66, с.220].

Для нашого дослідження зупинимось на трендових моделях розвитку зі зміною характеристик динаміки. Введемо позначення: Q(t) - фактична траєкторія динаміки, x(t) - модель тренда, xt- фактичне значення показника динаміки ряду ( t ? 1,T ).

Характерною властивістю трендових моделей, що описують економічний розвиток із зміною характеристик динаміки, є наявність точки перегину траєкторії t=t*, в якій абсолютне прискорення дорівнює нулю і змінює свій знак:

(2.1)

Для такої ситуації можна використати такі моделі [36, с.233]:

1. Параболічно-логарифмічна модель тренда

2. Трендова модель у вигляді параболи третього порядку

3. Трендова модель у вигляді логістичної функції

4. Трендова модель у вигляді кривої Гомперця.

Аналізуючи часові ряди показників наших даних, бачимо, що ситуацію найкраще відображає друга модель - трендова модель у вигляді параболи третього порядку. Абсолютний приріст динаміки для цієї моделі розраховують за формулою:

Абсолютне прискорення:

Точка перегину траєкторії:

Якщо

t?? t* , то ?€(t) зростає, якщо t ? t* , то ?€(t) спадає.

За допомогою пакета SPSS для кожного підприємства розраховано коефіцієнти моделі та коефіцієнт детермінації. Результати здійснених розрахунків відображені в Додатку З. Коефіцієнти детермінації R2 показують, скільки відсотків вибіркових об'єктів охоплює кожний вид рівняння.

Моделі тренду матимуть вигляд для аграрної галузі:

? для підприємства «Астарта»:

x(t) = 109279,6 - 38674,4t - 8354,2t2+ 3514,78t3,

R2=0,895 означає, що емпіричною лінією регресії є кубічна парабола, яка охоплює 89,5% досліджуваних даних.

- для підприємства «Укрпродукт Груп»:

x(t) = 5392,7 + 4024,1t + 219,6t2 - 75,7t3,

R2=0,505 означає, що кубічна парабола охоплює 50,5% досліджуваних даних.

- для підприємства «Миронівський хлібопродукт (MHP)»:

x(t) = 2396920,7 - 2576947,5t + 835948t2 - 69353,8t3,

R2=0,953 означає, що кубічна парабола охоплює 95,3% досліджуваних даних.

- для підприємства «Кернел»:

x(t) = 224079 - 330336,8t + 115281,3t2 - 5205,8t3,

R2=0,996 означає, що кубічна парабола охоплює 99,6% досліджуваних даних.

Використовуючи побудовані рівняння, можемо графічно зобразити досліджувану ситуацію розвитку агропідприємства до та після первинного публічного розміщення акцій (рис. 2.9, 2.10).

Рис. 2.9. Динаміка змін чистого прибутку (net income) агропідприємства «Астарта» та «Укрпродукт Груп» до та після первинного публічного розміщення акцій, тис. грн. Джерело: розраховано автором на основі даних з [68; 69].

Рис. 2.10. Динаміка змін чистого прибутку (net income) агропідприємства «Кернел» та «Миронівський хлібопродукт (MHP)» до та після первинного публічного розміщення акцій, тис. грн.

Джерело: розраховано автором на основі даних з [70; 71].

Моделі тренду матимуть такий вигляд для решти підприємств аграрної галузі:

- для підприємства «AgroGeneration»:

x(t) = 107711 - 312326,5t + 158527t2 - 21386,5t3,

R2=1,00 означає, що кубічна парабола охоплює 100,00% досліджуваних даних.

- для підприємства «Агротон»:

x(t) = -607377 + 702222,6t - 225165,2t2+22168,2t3,

R2=0,814 означає, що кубічна парабола охоплює 81,4% досліджуваних даних.

? для підприємства «Мілкіленд»:

x(t) = -2279,2 +28519,6t + 28050,6t2 - 5684t3,

R2=0,745 означає, що кубічна парабола охоплює 74,5% досліджуваних даних.

? підприємства «Авангард»:

x(t) = -827910,4 +1549213,6t - 361844,8t2 - 31543,6t3,

R2=0,996 означає, що кубічна парабола охоплює 99,6% досліджуваних даних.

? для підприємства «Агроліга»:

x(t) = 43524 - 15949,5t2 + 4904,5t3,

R2=1,00 означає, що кубічна парабола охоплює 100,00% досліджуваних даних.

- для підприємства «Індустріальна Молочна Компанія»:

x(t) = 280267,2 - 333129,3t + 132881,1t2 - 14333,6t3,

R2=0,884 означає, що кубічна парабола охоплює 88,4% досліджуваних даних.

- для підприємства «ОВОСТАР»:

x(t) = 92432,0 - 163942,7t + 106529,5t2 - 14841,8t3,

R2=1,00 означає, що кубічна парабола охоплює 100,00% досліджуваних даних.

Використовуючи побудовані рівняння, можемо графічно зобразити досліджувану ситуацію розвитку решти підприємств аграрної галузі до та після первинного публічного розміщення акцій.

На рис. 2.9 та 2.10 показано розвиток показника чистого прибутку для агропідприємств, які здійснили первинне публічне розміщення акцій в 2005- 2008 рр. Отже, для таких підприємств є наявні дані стосовно їх розвитку щонайменше за наступні три роки після виходу на біржу.

На рис. 2.9 та 2.10, три підприємства («Астарта», «Кернел», «Миронівський хлібопродукт» - MHP) з чотирьох показали стрімке зростання показника чистого прибутку впродовж всіх проаналізованих років після первинного публічного розміщення акцій. На підприємстві «Укрпродукт Груп» не простежувалося його зростання після здійснення первинного публічного розміщення акцій.

У Додатку К зображено розвиток агропідприємств, які провели первинне публічне розміщення акцій в 2010-2011 рр. (наявні дані за один-два роки після проведення первинного публічного розміщення акцій). В п'ятьох («AgroGeneration», «Авангард», «ОВОСТАР», «Агроліга», «Індустріальна Молочна Компанія») з семи підприємств простежувалося зростання показника чистого прибутку після здійснення первинного публічного розміщення акцій.

На рис. 2.11 зображено розвиток показника чистого прибутку для аграрної галузі, який розраховувався як середній прибуток агропідприємств в кожному році, де охоплено всі агропідприємства, що провели первинне публічне розміщення акцій в 2005-2011 рр. Як видно з рис. 2.11, з початком проведення первинного публічного розміщення акцій в 2005 р. простежується зростання чистого прибутку агропідприємств. Отже, гіпотеза «вікна можливостей» для агропідприємств не підтверджується, оскільки незважаючи на те, що вони вибрали сприятливий час для проведення первинного публічного розміщення акцій, щоб скористатися із завищеної оцінки вартості підприємства інвесторами, але також вони показали позитивний розвиток після IPO.

Моделі тренду для сектору нерухомості:

- для підприємства «21 Століття»:

x(t) = -13250000 + 20270000t - 7507060,8t2 + 753207,1t3,

R2=0,274 означає, що кубічна парабола охоплює 27,4% досліджуваних даних.

- для підприємства «ТММ»:

x(t) = 126954,3 - 132977,4t + 61035,4t2 - 6752,2t3,

R2=0,806 означає, що кубічна парабола охоплює 80,6% досліджуваних даних.

- для підприємства «KDD Group N.V.»:

x(t) = 4001927,8 - 4009348,2t + 1131850,8t2 - 94417,1t3,

R2=0,333 означає, що кубічна парабола охоплює 33,3% досліджуваних даних.

- для підприємства «Dragon-Ukrainian Properties & Development Plc (DUPD)»:

x(t) = 1981794,8 - 2634143,9t + 987628,2t2 - 112911,9t3,

R2=1,00 означає, що кубічна парабола охоплює 100,00% досліджуваних даних.

Рис. 2.11. Динаміка змін показника чистого прибутку для підприємств аграрної галузі, які провели первинне публічне розміщення акцій в 2005-2011 рр., тис. грн.

Джерело: розраховано автором на основі даних з [57; 68-71; 75-77; 82; 85; 86].

Використовуючи побудовані рівняння, можемо графічно зобразити досліджувану ситуацію розвитку підприємств сектору нерухомості до та після первинного публічного розміщення акцій.



Рис. 2.12. Динаміка змін чистого прибутку (net income) підприємств сектору нерухомості «21 Століття» та «Dragon-Ukrainian Properties & Develop- ment Plc - DUPD» до та після первинного публічного розміщення акцій, тис. грн.

Джерело: розраховано автором на основі даних з [72; 74].

Як видно з рис. 2.12, підприємство «21 Століття», яке здійснило первинне розміщення акцій в 2005 р., в перший рік після первинного публічного розміщення показувало зростання чистого прибутку, однак через іпотечну кризу в 2008-2009 рр. простежувався спад, який мав місце після 2007 р. на підприємствах «Dragon-Ukrainian Properties & Development Plc - DUPD» та «KDD Group N.V.» (Додаток Л). Тільки одне підприємство - «ТММ» - показувало навіть в період кризи та після неї невелике зростання чистого прибутку (Додаток Л).

Моделі тренду для підприємства «Ferrexpo AG» з металургійної галузі:

x(t) = -578505,3 + 1312754,3t - 441778,9t2 + 61847,4t3,

R2=0,873 означає, що кубічна парабола охоплює 87,3% досліджуваних даних.

Як видно з рис. 2.13, підприємство «Ferrexpo AG» - перше та єдине підприємство з металургійної галузі, яке провело первинне публічне розміщення акцій, показало стрімке зростання чистого прибутку після його здійснення в 2007 році.

Рис. 2.13. Динаміка змін чистого прибутку (net income) підприємства з металургійної галузі «Ferrexpo AG» до та після первинного публічного розміщення акцій, тис. грн.

Джерело: розраховано автором на основі даних з [73]

Моделі тренду для інших галузей:

- для підприємства «Sadovaya Group» вугільного сектору економіки:

x(t) = -425230 + 516485,7t - 177293t2 + 20509,3t3,

R2=1,00 означає, що кубічна парабола охоплює 100,00% досліджуваних даних.

- для підприємства «Coal Energy S.A.» з вугільної галузі економіки:

x(t) = -336389,5 + 394241,6t - 19986,1t3,

R2=1,00 означає, що кубічна парабола охоплює 100,00% досліджуваних даних.

- для підприємства «Cadogan Petroleum Plc» з нафто- і газодобувної галузі:

x(t) = -846791 + 1436262t - 710070,9t2 + 88406,3t3,

R2=0,838 означає, що кубічна парабола охоплює 83,8% досліджуваних даних.

Використовуючи побудовані рівняння, можемо графічно зобразити досліджувану ситуацію розвитку підприємств до та після первинного публічного розміщення акцій (рис. 2.14)

Рис. 2.14. Динаміка змін чистого прибутку (net income) підприємств вугільного сектору економіки «Coal Energy S.A.» та «Sadovaya Group» до та після первинного публічного розміщення акцій, тис. грн.

Джерело: розраховано автором на основі даних з [78; 84]

Як видно з рис. 2.14, два підприємства вугільної галузі економіки показали зростання чистого прибутку після здійснення первинного публічного розміщення акцій. Підприємства «Cadogan Petroleum Plc» з нафто- і газодобувної галузі, які здійснили первинне публічне розміщення акцій в 2008 р., перший рік показували спад, але вже в 2010-2011 рр. засвідчили зростання чистого доходу (рис. 2.15).

Отже, розвиток підприємства після проведення первинного публічного розміщення акцій є різнонаправленим залежно від приналежності підприємства до галузі національної економіки, ситуації на ринку та внутрішніх чинників підприємства.

Рис. 2.15. Динаміка змін чистого прибутку (net income) підприємства «Cadogan Petroleum Plc» до та після первинного публічного розміщення акцій, тис. грн.

Джерело: розраховано автором на основі даних з [83].

У таблиці 2.2 зібрана інформація щодо віку підприємств до первинного публічного розміщення акцій. Як бачимо, більшість підприємств провели первинне публічне розміщення акцій тоді, коли були на ринку понад 10 років, незважаючи на те, до якої галузі вони належали. Це підтверджує правдивість теорії життєвого циклу, представники якої стверджують, що підприємства вирішують здійснити первинне публічне розміщення своїх акцій на фондовій біржі, коли вони вже знаходяться на певному рівні свого розвитку.

Експерти також стверджують, що однією з причин такого стану є те, що коли кількість інформації про підприємства, які вже знаходяться на ринку, є достатньою, тоді витрати на оцінку її справжньої вартості будуть низькими [32].

Згідно з теорією ієрархії (pecking order) за умови, що менеджери підприємства мають більше інформації щодо реальної вартості підприємства, ніж потенційні інвестори, підприємства використовують різні джерела фінансування (власні кошти, банківські кредити, венчурні фонди), лише в останню чергу використовуючи публічне розміщення акцій на фондовій біржі, стверджують Майерс С. і Маілюф Н. (1984 р.) [29].

Таблиця 2.2. Кількість років з початку заснування підприємства до моменту проведення первинного публічного розміщення акцій у 2005-2011 рр.

Галузь	Компанія	Біржа	вік до IPO
Аграрна	«AgroGeneration»	NYSE (Alternext)	3
	«Авангард»	LSE	7
	«Укпродукт Груп»	LSE (AIM)	8
	«Миронівський хлібопродукт»	LSE	10
	«Кернел»	WSE	12
	«Астарта»	WSE	13
	«Індустріальна Молочна Компанія»	WSE	13
	«ОВОСТАР»	WSE	13
	«Мілкіленд»	WSE	16
	«Агротон»	WSE	18
	«Агроліга»	WSE (New connect)	19
Промислове в-во	«ВЕСТА»	WSE	19
Будівництво	«KDD Group N.V.»	LSE (AIM)	14
	«ТММ»	FSE (Open Market)	15
Металургія	«Ferrexpo AG»	LSE	більше 30
Вугільна	«Sadovaya Group»	WSE	15
	«Coal Energy S.A.»	WSE	16
Нафто- та газовидобувна	«Cadogan Petroleum Plc»	LSE	4

Джерело: розраховано автором на основі веб-сайтів вказаних підприємств, біржі: Франкфуртська - FSE, Лондонська - LSE, Скандинавська - OMX, ПФТС - PFTS, Віденська - Vienna, Варшавська - WSE, Нью-Йоркська - NYSE

Первинне публічне розміщення акцій на фондовій біржі, незважаючи на значні організаційні витрати, будуть проводити у випадку, коли підприємство зростає, має високе боргове навантаження, низьку ліквідність акцій та відсутність диверсифікації портфеля [29].

Як уже зазначалось, підприємствами аграрного сектору економіки було зроблено найбільшу кількість публічних (IPO) та приватних (PP) розміщень акцій, а також залучено найбільше грошового капіталу за період 2005-2011 рр. Як видно з рис. 2.6, основний пік залучень інвестицій припадав на 2007- 2008 рр. та 2010 рік.

Через високий попит і, відповідно, зростання цін на сільськогосподарську продукцію, українським агропідприємствам необхідний був капітал для подальшого розвитку. У 2007-2008 рр. майже неможливо було залучити такі великі обсяги коштів на внутрішньому ринку, тому агропідприємства провели первинне публічне розміщення акцій на міжнародних фондових біржах. Однією з причин такого був низький рівень розвитку й низька ліквідність українського фондового ринку, що не дозволяло проведення великих первинних публічних розміщень акцій.

...