Фінанси підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка Кафедра фінансів та банківської справи

Опорний конспект лекцій

із дисципліни „Фінанси підприємств”

для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання

Полтава 2008



Опорний конспект лекцій із дисципліни „Фінанси підприємств” для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання. - Полтава: ПолтНТУ, 2008. - 112 с.

Укладач: Н.М. Живолуп, асистент.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри фінансів та банківської справи В.О.Онищенко, д.е.н., професор.

Рецензенти:

Редактор Н.В.Жигилій

Коректор Н.О.Янкевич



ЗМІСТ

Вступ

І. Типова програма навчальної дисципліни „Фінанси підприємств”

ІІ. Методичні рекомендації для засвоєння матеріалу

ІІІ. Опорний конспект лекцій

Тема 1. Сутність і основи організації фінансів підприємств

Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств

Тема 3. Грошові надходження підприємств

Тема 4. Формування і розподіл прибутку

Тема 5. Оподаткування підприємств

Тема 6. Оборотні кошти та їх організація на підприємстві

Тема 7. Кредитування підприємств

Тема 8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

Тема 9. Оцінка фінансового стану підприємства

Тема 10. Фінансове планування на підприємствах

Тема 11. Фінансова санація та банкрутство підприємств

VІ. Термінологічний словник

V. Рекомендована література



ВСТУП

В Україні відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені створенням ринкового господарства. Важливу роль як у самій структурі ринкових відносин, так і в механізмі його регулювання з боку держави відіграють фінанси підприємств. Фінанси підприємств є основою фінансових системи країни.

Для студентів освітньо кваліфікаційного рівня „бакалавр” напряму „Економіка і підприємництво” дисципліна „Фінанси підприємств» є однією з профілюючих. А це означає, що поряд із вивченням теорії фінансів, важливо засвоїти нормативні матеріали, набути практичні навички з питань організації фінансів підприємств.

Метою дисципліни „Фінанси підприємств” є вивчення фінансових взаємовідносин як специфічної форми суспільних відносин, підсистеми економічного базису, а також здобуття студентами базових знань із питань теорії та практики фінансів суб'єктів господарювання.

Предметом дисципліни є система фінансово-економічних відносин, які виникають у процесі поточної та інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання.

Курс „Фінанси підприємств” пов'язані з дисциплінами „Економіка підприємств”, „Фінанси”, „Гроші та кредит”, „Облік і аудит”, Фінансовий менеджмент”, „Фінансовий аналіз”. Його вивчення дозволяє здобути базові знання з фінансових питань діяльності підприємств. Засвоєння питань програми є необхідною частиною підготовки фахівця економічного профілю. У результаті вивчення дисципліни „Фінанси підприємств” студенти повинні знати: суть фінансів, їх роль і функції; принципи побудови та основні ланки фінансово-кредитної системи; організацію фінансової роботи на підприємстві; систему платежів у державні й позабюджетні фонди; суть та функції податків, види податків, податкову систему України, порядок нарахування і сплати основних видів податків; техніку проведення фінансових розрахунків та визначення фінансових результатів у господарствах різних форм власності й господарювання; ефективність використання виробничих фондів підприємства; фінансове планування та прогнозування; санацію і процедуру банкрутства підприємства.

Вивчивши курс „Фінанси підприємств”, студенти мають уміти: оформляти розрахунково-платіжні документи; визначати показники фінансових результатів роботи підприємства; розраховувати суми платежів по податках і зборах; складати розрахунки за податками та зборами; визначати показники нормування оборотних засобів; складати фінансовий план діяльності підприємства; прогнозувати показники платоспроможності й проводити аналіз фінансового стану підприємства; здійснювати взаємовідносини з фінансовими органами, банками, партнерами по бізнесу, виробництву; визначати потреби у короткострокових кредитах та оцінювати кредитоспроможність позичальника; розраховувати рівень цін і затрат з окремих видів продукції; аналізувати показники фінансової стабільності.



І. ТИПОВА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ”

Тема 1. Сутність і основи організації фінансів підприємств

Сутність фінансів підприємств, принципи їх організації та зміст. Функції фінансів підприємств і їх характеристика. Фінансові ресурси підприємств, їх склад та характеристика. Особливості організації фінансів підприємств різних форм власності. Сутність фінансової діяльності підприємств та управління нею. Зміст, завдання й організація фінансової роботи на підприємствах.

Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств

Грошові кошти, канали їх надходження, порядок зберігання та витрачання. Економічний зміст, принципи організації і класифікації розрахунків. Поточні й інші рахунки підприємств у банках, порядок їх відкриття та руху коштів на них. Форми безготівкових розрахунків і платіжні документи: розрахунки із застосуванням платіжних доручень; розрахунки з використанням платіжних вимог-доручень; розрахунки платіжними дорученнями; розрахунки із застосуванням розрахункових чеків; розрахунки за акредитивами; розрахунки з використанням векселів; розрахунки пластиковими картками; розрахунки заліку взаємної заборгованості; інші форми безготівкових розрахунків. Касові операції й організація контролю за дотриманням касової дисципліни. Розрахунково-платіжна дисципліна: наслідки порушення та способи зміцнення.

Тема 3. Грошові надходження підприємств

Характеристика та склад грошових надходжень підприємств. Доходи від операційної діяльності: визнання доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); методи формування цін на продукцію (товари, роботи, послуги); планування виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Доходи від іншої операційної діяльності. Грошові надходження від інвестиційної, фінансової та іншої звичайної діяльності підприємств. Формування валового і чистого доходу.

Тема 4. Формування і розподіл прибутку

Формування прибутку підприємства: прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства; прибуток від реалізації продукції та його формування; методи розрахунку прибутку від реалізації продукції; сутність і методи обчислення рентабельності. Розподіл та використання прибутку.

Тема 5. Оподаткування підприємств

Система оподаткування підприємств: сутність, призначення і функції системи оподаткування підприємств; використання податків для регулювання діяльності підприємства. Оподаткування прибутку підприємства: становлення оподаткування прибутку підприємства в Україні; чинний порядок оподаткування прибутку. Платежі за ресурси: плата за землю; фіксований сільськогосподарський податок; податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; податок на нерухоме майно (нерухомість); плата (податок) за землю; плата за воду; сплата. Сплата підприємствами непрямих податків: особливості впливу непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємств; податок „мито” й особливості його сплати; сплата акцизного збору; податок на додану вартість та його вплив на діяльність підприємств. Платежі (збори) підприємств на загальнообов'язкове державне пенсійне і соціальне страхування. Оподаткування доходів фізичних осіб. Місцеві податки та збори: комунальний податок; податок із реклами; місцеві збори. Оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Джерела і порядок погашення податкових зобов'язань платником податків.

Тема 6. Обігові кошти та їх організація на підприємстві

Сутність обігових коштів та їх організація на підприємстві. Склад і розміщення обігових коштів. Необхідність та методи визначення потреби в обігових коштах. Метод прямого розрахунку й сфера його застосування.

Поняття норм і нормативів обігових коштів, їх розрахунок. Економічний метод обчислення потреби в обігових коштах та його використання. Джерела формування обігових коштів. Власні обігові кошти. Позичені і залучені обігові кошти. Показники стану й ефективності використання обігових коштів. Оборотність обігових коштів і способи її прискорення. Вплив розміщення обігових коштів на фінансовий стан підприємства.

Тема 7. Кредитування підприємств

Кругообіг коштів підприємств та необхідність залучення кредитів. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам. Банківське кредитування підприємств. Види банківського кредиту і їх характеристика. Умови й порядок отримання банківського кредиту. Кредитний договір. Порядок погашення банківського кредиту підприємством. Позичковий процент, фактори, що на нього впливають, джерела сплати. Небанківське кредитування підприємств. Комерційне кредитування підприємств. Лізингове кредитування підприємств. Державне кредитування підприємств. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово- кредитних інститутів.

Тема 8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

Сутність основних засобів та їх відтворення. Показники стану й ефективності використання основних засобів. Знос і амортизація основних засобів. Сутність та склад капітальних вкладень. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень. Фінансування витрат на поліпшення основних засобів.

Тема 9. Оцінка фінансового стану підприємства

Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств. Показники оцінки фінансового стану підприємства. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. Оцінка фінансової стійкості підприємства. Оцінка майнового стану підприємства. Аналіз прибутковості підприємства. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.

Тема 10. Фінансове планування на підприємствах

Фінансова стратегія підприємств. Зміст, завдання і методи фінансового планування. Зміст поточного фінансового плану та порядок його складання. Зміст і значення оперативного фінансового плану. Бюджетування в системі оперативного фінансового планування. Контролінг.

Тема 11. Фінансова санація та банкрутство підприємств

Фінансова санація підприємства, її економічний зміст та порядок проведення. Фінансова криза на підприємстві: симптоми і фактори, що її спричиняють. Економічна сутність санації підприємств. Прийняття рішень про фінансове оздоровлення підприємства. Порядок проведення фінансової санації. Планування й фінансування санації підприємства. План санації. Санаційна спроможність підприємства та її оцінка. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств. Санація із залученням коштів власників підприємства. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника. Фінансова участь персоналу в санації підприємства. Державна фінансова підтримка санації підприємств. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств. Необхідність, функції й завдання інституту банкрутства підприємств. Порядок оголошення підприємства банкрутом. Задоволення претензій кредиторів. Фінансова санація на ухвалу господарського суду. Мирова угода. Санація через реорганізацію (реструктуризацію). Приховане, фіктивне та навмисне банкрутство.



ІІ. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ

Тема 1. Основи фінансів підприємств

Вивчення даної теми необхідно розпочати зі з'ясування сутності і функцій фінансів підприємств. При цьому слід звернути увагу на те, що на підприємствах відбуваються основні господарські процеси, які формують фундамент економічної структури суспільства. Тому фінансові відносини у матеріальному виробництві впливають на всю систему взаємозв'язків у суспільстві. Завдяки фінансам підприємств здійснюється як процес виробництва на самому підприємстві, так і створюються бюджетні й позабюджетні фонди, проводяться різні види страхувань. Сутність фінансів підприємств проявляється в тому, що вони пов'язані з формуванням та розподілом грошових доходів і накопичень та їх використанням для виконання зобов'язань перед фінансовою й банківською системою, фінансуванням витрат щодо розширеного відтворення виробництва, соціального обслуговування і матеріального стимулювання працівників та засновників господарюючих суб'єктів.

Вивчаючи функції фінансів, слід усвідомити, що вони є похідними від сутності, котру вони виражають, і показують, яким чином реалізується суспільне призначення даної економічної категорії. Питання щодо кількості й змісту функцій фінансів підприємств є дискусійним. Учені-економісти визначають поряд із розподільною та контрольною функціями фінансів підприємств і такі, як забезпечення підприємства грошовими коштами, підтримання заданої структури капіталу, раціональне використання фінансових ресурсів тощо.

Для фінансового забезпечення функціонування підприємства та досягнення ним поставлених цілей на рівні господарюючих суб'єктів створюється спеціальна організаційна підсистема. Її структура і чисельність залежать від організаційно-правової форми підприємства, характеру господарської діяльності, обсягів виробництва та кількості працівників. На невеликих підприємствах фінансову роботу виконує сектор у складі бухгалтерії, на великих - фінансовий відділ, структура якого відповідає змісту фінансової роботи, а саме:

- фінансове прогнозування і планування;

- аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

- оперативна фінансово-економічна робота.

При вивченні цього питання необхідно звернути увагу на основні завдання фінансової діяльності підприємств в умовах ринкових перетворень, зокрема такі, як фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності, пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності й платоспроможності; виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, іншими господарюючими суб'єктами; мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробництва і соціальних програм, збільшення власного капіталу; контроль за ефективним цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Реалізація завдань фінансової стратегії й тактики підприємства здійснюється через фінансовий механізм як сукупність методів і форм, інструментів та важелів впливу на економічний і соціальний розвиток господарюючого суб'єкта. Основним методом господарювання підприємства в умовах ринкової економіки є комерційний розрахунок, який полягає в зіставленні в грошовій формі витрат та результатів діяльності.

Головним об'єктом дослідження фінансиста є фінансові ресурси. Їх формування здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них коштів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку й надходження коштів від фінансово-банківської системи в порядку перерозподілу.

В організаційній та управлінській роботі підприємства особливе місце займає фінансова діяльність. Від неї багато в чому залежить вчасність і повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою й іншими суб'єктами господарювання.

Необхідно розглянути основні завдання фінансової діяльності підприємства, а саме: фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності; пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності; виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками; мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробництва і соціальних програм, збільшення власного капіталу; контроль за ефективним цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств

Грошовий обіг між суб'єктами господарювання проходить у вигляді купівлі-продажу на основі грошових розрахунків. Згідно з діючими нормативними документами Національного банку України (НБУ) вони можуть здійснюватись як у готівковій, так і в безготівковій формі. При цьому слід зазначити, що готівкова форма має істотні переваги.

Готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Касові операції пов'язані як із прийняттям, так і з видачею готівки. Порядок ведення касових операцій регламентується НБУ на основі Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою № 72 від 19.02.2001 року, яке поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності і виду діяльності, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (крім банків та підприємств зв'язку).

Безготівкові розрахунки являють собою цілісну систему, котра включає: класифікацію розрахунків, їх організацію, форми відповідних документів, взаємовідносини платників із банками. У класифікації безготівкових розрахунків розрізняють: розрахунки за товарними операціями й розрахунки за нетоварними операціями. Відповідно до територіального розміщення підприємств-покупців, підприємств-продавців і банківських установ, що їх обслуговують, розрахунки поділяються на місцеві, міжміські та міжнародні.

Організація розрахунків передбачає їх здійснення записом коштів із рахунку покупця на рахунок продавця або взаємозаліком розрахунків між ними.

В Україні з переходом до ринкових форм господарювання використовують такі форми безготівкових розрахунків: платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, векселями, пластиковими картками, платіжними вимогами, інкасовими дорученнями. Уважно розгляньте схеми кожної форми розрахунків, звернувши особливу увагу на переваги й недоліки кожної з форм розрахунків, а також доцільність їх застосування при здійсненні конкретних господарських операцій.

Для розрахункового обслуговування між банком і підприємством укладається договір банківського обслуговування, в якому викладаються зобов'язання сторін згідно із чинним законодавством, правилами та інструкціями. Види рахунків клієнта, що відкриваються в банку, визначаються його правовим статусом і характером діяльності. Це можуть бути розрахункові, поточні, бюджетні, позикові, транзитні, депозитні, валютні та інші рахунки. Вивчаючи це питання, слід звернути увагу на порядок відкриття рахунків у банку і перелік документів, що подаються в банк для відкриття рахунків.

Окремі види розрахунків (виплата заробітної плати працівникам підприємства, придбання сировини та інших матеріальних цінностей, оплата різного виду послуг) здійснюються у готівковій формі. Обсяги готівкових грошей у касі підприємств обмежуються. У зв'язку із цим установлюються ліміти грошей у касі. Кожне підприємство зобов'язане вести касову книгу, вякій відображається рух готівки. На кожному підприємстві у встановлені керівником строки (але не рідше одного разу на квартал) проводиться ревізія каси. Крім цього, перевірки касової дисципліни здійснюються органами Державної податкової адміністрації, Державної контрольно-ревізійної служби, фінансовими органами та установами банку.

Тема 3. Грошові надходження підприємств

Фінансові ресурси набувають реальну практичну сутність із того моменту, коли вони надходять у розпорядження підприємства. У зв'язку із цим виникає головна проблема фінансової діяльності - як залучити капітал і як раціонально його використати. Тому дана тема має важливе значення для розуміння процесів формування грошових потоків підприємства.

Вивчення цих питань пропонується розпочати з основного фінансового документа, що обліковує грошові потоки підприємства, - Звіту про рух грошових коштів. Аналіз цієї звітності дозволяє дати відповідь на три ключових питання:

1. Яку кількість грошових коштів підприємство отримало за звітний період?

2. Які джерела грошових надходжень?

3. Як підприємство використало свої грошові кошти?

Студентам пропонується ознайомитися зі стандартом бухгалтерського обліку №4, звернути особливу увагу на визначення таких понять, як грошові кошти, рух грошових коштів, операційна діяльність, інвестиційна діяльність, фінансова діяльність. Після цього необхідно ретельно вивчити структуру форми №3 і представити потоки грошових коштів підприємства у вигляді схеми. Її аналіз дозволить більш глибоко зрозуміти значення грошових надходжень для забезпечення нормальної фінансової діяльності підприємства.

Цілеспрямоване управління грошовими потоками здійснюється на основі їх планування. Для проведення цієї процедури необхідно визначити фактори, що впливають на величину грошових коштів (виручки) на підприємствах у різних галузях економіки. Слід підкреслити, що методика планування виторгу залежить і від з'ясування моменту реалізації продукції. У зв'язку із цим студентам пропонується ознайомитись із способами обліку виручки та методами її розрахунків.

Виручка від основної діяльності відіграє важливу роль у відтворювальному процесі матеріального виробництва. Виступаючи кінцевою ланкою кругообігу коштів підприємства, вона створює економічні умови для нового виробничого циклу. У цьому аспекті доцільно розглянути схему розподілу виручки від операційної діяльності, а також формування валового і чистого доходу підприємства.

Звернути увагу необхідно на грошові надходження від інвестиційної та фінансової діяльності. Хоча слід зауважити, що оскільки підприємства намагаються розширити й модернізувати виробничі потужності, то інвестиційна діяльність найчастіше призводить до відпливу грошових коштів. Фінансова діяльність на підприємстві ведеться з метою примноження його грошових коштів і служить для фінансового забезпечення виробничо- господарської діяльності.

Свою інвестиційну діяльність підприємство здійснює відповідно до розроблених стратегічних напрямів, які зумовлюють розподіл інвестицій на капітальні та фінансові. Фінансові інвестиції поділяються на довгострокові й поточні.

Тема 4. Формування і розподіл прибутку

Грошовим вираженням основної частини грошових надходжень, які створюються на підприємстві в процесі підприємницької діяльності, виступає прибуток.

Характеризуючи економічний зміст прибутку, доцільно звернути увагу на три таких аспекти: прибуток - це показник, який найбільш повно відображає ефективність виробництва; завдяки прибутку підприємства можуть здійснювати свою діяльність на основі принципу самофінансування; за рахунок прибутку підприємств формуються не тільки фінансові ресурси суб'єктів господарювання, але й бюджетні ресурси та позабюджетні фонди.

Прибуток як кінцевий результат господарської діяльності визначається на основі бухгалтерського обліку всіх господарських операцій підприємства і розраховується за результатами звітного періоду в Звіті про фінансові результати.

Студентам пропонується ознайомитись із стандартом бухгалтерського обліку №3. Ретельно вивчити структуру форми №2 і подати у вигляді схеми порядок формування чистого прибутку підприємства.

На формування прибутку підприємства впливають дві групи факторів: 1.Зовнішнього середовища (кон'юнктура ринку, система оподаткування, рівень цін на енергоносії й сировину, природні умови господарювання).

2.Внутрішні (рівень господарювання, конкурентоспроможність продукції, рівень організації виробництва і праці, дотримання режиму економії).

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. Розміри прибутку від операційної діяльності значною мірою залежать від собівартості реалізованих товарів і рівня цін на них. Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств. Існують певні особливості у формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства.

На підприємствах можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.

При формуванні системи розподілу прибутку головна вимога зводиться до того, щоб органічно поєднувались інтереси підприємства, суспільства в цілому і конкретних працівників.

Реалізація цієї вимоги обумовлює основні принципи розподілу прибутку:

· першочергове виконання фінансових зобов'язань перед суспільством у цілому в особі держави;

· максимальне забезпечення за рахунок прибутку потреб розширеного відтворення;

· використання прибутку на матеріальне стимулювання працівників;

· спрямування прибутку на задоволення соціально-культурних потреб.

Зверніть увагу на те, які фонди грошових коштів створюються за рахунок чистого прибутку і яким чином використовується нерозподілений прибуток.

Одним із найважливіших показників, що характеризує кінцевий фінансово-господарський результат діяльності підприємства, є рентабельність.

Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва.

В економічній практиці використовується ціла система показників рентабельності:

· показники, що розраховуються на основі виробничих активів;

· показники, що розраховуються на основі собівартості продукції;

· показники, що розраховуються на основі використання виручки;

· показники, що розраховуються на основі капіталу.

Уважно ознайомтесь із методикою розрахунків перелічених показників і практикою їх застосування в управлінні господарською діяльністю.



Тема 5. Оподаткування підприємств

Важливим напрямом фінансової діяльності підприємств виступають взаємовідносини з державою щодо сплати податків, зборів і платежів. Засади фінансової політики держави у сфері оподаткування знаходять конкретний вираз у спеціальних актах податкового права, серед яких найбільш суттєве значення для підприємств мають закони України „Про податок на додану вартість”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про плату за землю”, „Про податок з власників транспортних засобів”, декрети Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір”, „Про місцеві податки і збори”, „Про стягування не внесених у встановлений термін податків та податкових платежів” та ін.

При вивченні цієї теми в першу чергу необхідно з'ясувати сутність категорії „податок”, яка забезпечує вилучення й перерозподіл створеного внутрішнього продукту і формування централізованих фондів грошових ресурсів держави. Категорію „податок” слід розглядати в трьох аспектах:

· за економічною сутністю, котра проявляється у функціях, що виконують податки (регулюючу, стимулюючу, розподільну, фіскальну);

· за формою прояву - види податкових платежів, що встановлюються законодавчими органами (прямі і непрямі; прогресивні, регресивні й пропорційні);

· з організаційно-правового боку - залежно від рівня державних структур, що встановлюють податки (загальнодержавні і місцеві).

Вивчаючи кожен із наведених видів податків, зборів та платежів, слід звернути увагу на такі основні його елементи, як об'єкт оподаткування, джерела сплати податку, розмір податкових ставок і методика визначення податкового платежу, термін сплати податків, надання податкових пільг, застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Господарюючі суб'єкти й підприємці повинні бути інформованими та юридично грамотними платниками податків. В умовах ринку кожен із них зацікавлений у зменшенні податкового тягаря шляхом податкового планування, яке полягає в організації діяльності підприємства таким чином, щоб на тривалий період зменшити податкові зобов'язання, не порушуючи при цьому чинне законодавство. Процес податкового планування пов'язаний із застосуванням податкових щитів - інструментів, які дозволяють у рамках діючого законодавства захистити доходи платників від оподаткування. Слід мати на увазі, що податкові щити діляться на класи залежно від: впливу на оподаткований дохід; методології формування витрат; видів господарської діяльності; організаційно-правової форми господарюючих суб'єктів, їх місця розташування. Знання цих питань і вміле застосування їх на практиці дозволить збільшити доходи підприємства.

Тема 6. Обігові кошти та їх організація на підприємстві

Оборотні засоби - це активи підприємства, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші.

Оборотні активи - це грошові кошти, що авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу. Вони забезпечують безперервність процесів виробництва та проведення розрахунків. Слід підкреслити, що оборотні активи не витрачаються, авансуються і повертаються після закінчення кожного кругообороту. Кругообіг оборотного капіталу включає три стадії: закупівлю, виробництво та реалізацію. Відмітною особливістю оборотних активів є їх висока оборотність. Завдяки оборотним активам процес виробництва здійснюється безперервно. Уречевлені елементи оборотного капіталу повністю споживаються у кожному виробничому циклі і в повному обсязі включаються до собівартості продукції.

Потреба підприємств в оборотних активах залежить від багатьох факторів: обсягів реалізації, систем товаропостачання, розмірів підприємства, системи розрахунків, асортименту товарів, що реалізуються, умов і практики кредитування підприємств. Установлення оптимальних розмірів коштів, що авансовані в запаси матеріальних цінностей, передбачає визначення економічно обґрунтованих норм та потреби в оборотних активах. При розрахунку нормативів оборотних активів використовуються три методи: аналітичний, прямого розрахунку і коефіцієнтний.

Для оцінки обігу оборотного капіталу застосовуються такі показники: обіговість оборотного капіталу в днях; коефіцієнт оборотності в разах; коефіцієнт закріплення оборотних активів. Ознайомтесь із методикою розрахунку кожного показника і з'ясуйте їх сутність. При цьому слід пам'ятати, що прискорення обігу оборотних активів приводить до скорочення потреби підприємства в оборотних активах, а отже, й до більш ефективного їх використання.

Тема 7. Кредитування підприємств

У період економічної кризи і кризи неплатежів господарюючі суб'єкти відчувають гостру нестачу фінансових ресурсів. Одним із засобів отримання додаткових фінансових ресурсів є кредит - фінансова операція, що полягає в наданні в тимчасове користування господарюючими суб'єктами матеріальних або грошових засобів на умовах повернення, платності, строковості, цільового використання і забезпечення. Суб'єктами кредитних відносин можуть бути будь-які самостійні підприємства.

У сучасній практиці господарювання переважає короткострокове кредитування підприємств, яке здійснюється на термін, що не перевищує одного року, і направлене на поповнення обігових коштів. Короткострокові кредити підприємствам надають комерційні банки або підприємства- постачальники у вигляді продажу товарів із відстроченням платежу. Розглядаючи два названих види кредиту, слід звернути увагу на відмінності між ними і способи надання.

Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. Необхідно розглянути класифікацію банківських кредитів за такими ознаками: цільове спрямування; термін кредитування; вид відсоткової ставки; валюта кредиту; види обслуговування.

Усі питання, пов'язані з наданням кредиту, банки здійснюють на договірній основі. Ознайомлюючись із змістом кредитної угоди, зверніть увагу на права й обов'язки сторін, що її уклали. Сама ж схема кредитування включає такі основні етапи:

· розгляд заяви на кредит;

· вивчення банком кредитоспроможності клієнта;

· оформлення кредитного договору;

· надання кредиту;

· контроль за виконанням кредитного договору.

Вивчаючи зміст кожного з вищеперелічених етапів, особливу увагу слід звернути на висвітлення таких моментів: який пакет документів необхідно подати в банк разом із заявою на кредит; які фактори враховуються при оцінюванні кредитоспроможності клієнта; на основі яких методик визначається класність клієнта; які елементи включає механізм кредитування і на основі чого він обґрунтовується; які бувають способи надання позик залежно від обсягу кредиту; яким чином здійснюється контроль за процесом погашення позик та сплатою процентів; яку відповідальність несе позичальник при порушенні умов кредитного договору; в яких випадках банк може порушити справу про банкрутство підприємства-боржника; яка процедура задоволення вимог кредиторів за рішенням господарського суду.

Довгострокове кредитування здійснюється на фінансування капітальних вкладень. Для оформлення кредитного договору на видачу довгострокової позики в банк необхідно подати техніко-економічне обґрунтування проекту з розрахунком окупності та рентабельності об'єкта кредитування. Ці дані служать основою для визначення ефективності позики і строків її окупності. Довгострокові позики можуть надаватися одноразовим платежем або поетапно. Порядок сплати процентів та погашення позик визначається в кредитному договорі за домовленістю сторін.

При вивченні цієї теми необхідно розглянути порядок нарахування простих і складних відсотків за кредитними операціями.

Своєрідним методом довгострокового кредитування виступає лізинг - форма матеріально-технічного постачання, яка поєднує оренду окремих об'єктів майна з відкриттям додаткової специфічної кредитної лінії. Заслуговують на увагу питання, що стосуються визначення плати за лізингові послуги, змісту лізингового договору, переваг лізингу порівняно з банківським кредитуванням, розвитку лізингу в Україні.

Тема 8. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

Необоротні активи підприємства становлять його основний капітал, представлений сукупністю основних фондів, вкладень у незавершене будівництво, нематеріальних активів і довгострокових фінансових вкладень.

Слід зазначити, що найбільшу частку в активах займають основні фонди - матеріальні цінності, які використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, котрий перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зношуванням.

При вивченні цієї теми необхідно розглянути поділ основних фондів на групи згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку і відповідно до податкового законодавства (Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства” зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2002 р. №349 -VІ).

Відтворення основних фондів включає такі основні етапи: зношування основних фондів, нарахування амортизації і використання амортизаційного фонду. Під амортизацією розуміють поступове відшкодування витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів та нематеріальних активів у межах норм амортизаційних відрахувань. Останні показують у грошовій формі вартість зношення основних фондів і нематеріальних активів. Амортизаційний фонд - це сума амортизаційних відрахувань, нарахованих за певний період.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до П(С)БО 7 „Основні засоби” амортизацію основних засобів (крім інших необоротних активів) нараховують, застосовуючи такі методи: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий та податковий, а для визначення оподаткованого прибутку підприємства податковим законодавством передбачено метод нарахування амортизації основних засобів, за яким квартальна сума амортизації визначається як добуток балансової вартості груп основних засобів на початок звітного кварталу і квартальної норми амортизації, встановленої у відсотках до балансової вартості кожної групи основних засобів.

При вивченні цього питання рекомендується розглянути такі поняття, як переоцінка й індексація основних засобів, порядок проведення цих процедур.

Відновлення основних фондів на діючих підприємствах здійснюється за рахунок капітальних вкладень - витрат на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів. Слід відмітити, що розрізняють просте і розширене відтворення основних засобів.

Однією з форм відтворення основних фондів є їх ремонт. Вчасність проведення ремонту діючих основних виробничих фондів запобігає передчасному їх зношенню і вибуттю, продовжує термін служби, підвищує експлуатаційні можливості й ефективність використання відремонтованих основних фондів.

Капітальні вкладення підприємств забезпечуються фінансовими ресурсами з різних джерел. Склад джерел фінансування, що спрямовуються на капітальні вкладення, залежить від рівня централізації здійснюваних капітальних вкладень, а також від того, хто є інвестором і яку форму власності він представляє.

При вивченні цієї теми необхідно розглянути показники, що характеризують стан основних засобів та ефективність їх використання:

· рівень забезпечення підприємства основними фондами;

· стан основних виробничих фондів;

· ефективність використання основних виробничих фондів.

До показників, які характеризують рівень забезпечення підприємства основними виробничими фондами, належать: питома вага основних виробничих фондів у майні підприємства; фондоозброєність і фондомісткість.

Стан основних виробничих фондів характеризується такими показниками: коефіцієнтом оновлення; коефіцієнтом вибуття; коефіцієнтом приросту; коефіцієнтом зносу; співвідношенням основних виробничих та невиробничих фондів.

Ефективність використання цих виробничих фондів визначається розрахунком таких показників: фондовіддачі; рівня рентабельності фондів; розміру прибутку на одиницю середньорічної вартості основних фондів.

Тема 9. Оцінка фінансового стану підприємства

Опрацювання цього розділу навчальної програми необхідно розпочати з визначення поняття „фінансовий стан підприємства”. Студентам слід звернути увагу на те, що фінансовий стан - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства й однією з найважливіших характеристик його діяльності. Одночасно фінансовий аналіз є часткою загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємопов'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства мають професійний інтерес для різних категорій спеціалістів: кредиторів, інвесторів, керівництва підприємства. Зміст внутрішнього й зовнішнього аналізу фінансового стану визначається метою, відповідно до якої він проводиться, і залежить від вимог, що висувають до цієї роботи певні категорії споживачів. Вивчаючи такі питання, доречно визначити спільні характеристики та відмінності між внутрішнім і зовнішнім аналізом фінансового стану підприємства.

Традиційно оцінка фінансового стану підприємства здійснюється за даними балансу і звіту про фінансові результати за такими основними напрямами:

· характеристика майнового стану підприємства;

· характеристика джерел формування фінансових ресурсів;

· оцінка фінансової стійкості;

· оцінка ліквідності балансу;

· аналіз і оцінка показників прибутку та рентабельності.

При проведенні аналізу можуть використовуватись різні методичні прийоми: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, трендовий аналіз, аналіз коефіцієнтів, порівняльний аналіз, факторний аналіз.

Загальне уявлення про фінансовий стан підприємства дає аналіз структури вартості його майна. Основними характеристиками майнового стану виступають: валюта балансу, частини необоротних коштів у валюті балансу, частка активної частки основних засобів, коефіцієнт зношення основних засобів. Характеризуючи джерела формування фінансових ресурсів, слід розрахувати коефіцієнт фінансової незалежності підприємства і дослідити його динаміку, а також джерела формування основних фондів та обігових засобів.

Фінансова стійкість - це такий рух грошових коштів, який забезпечує постійне перевищення надходжень коштів над їх витратами, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами і шляхом їх ефективного використання сприяє безперебійному процесу виробництва та реалізації продукції.

Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає і платоспроможність

– здатність вчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання. Вищою формою сталості підприємства є його кредитоспроможність - наявність умов для отримання кредиту і здатність вчасно повернути взяту позику зі сплатою відповідних процентів.

До відносних показників, за допомогою яких характеризують фінансову стійкість, належать:

· частка власного капіталу в загальній сумі джерел;

· коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу;

· частка позикового капіталу в загальній сумі довгострокових пасивів, під якими розуміють власний та позиковий капітал;

· коефіцієнт забезпеченості процентів по кредитах і позиках. У якості основних характеристик платоспроможності виступають:

· величина власних оборотних коштів;

· коефіцієнт ліквідності.

Ліквідність балансу виражається в можливості швидко мобілізувати діючі кошти (активи) для оплати у відповідні строки зобов'язань (пасивів), а також непередбачених боргів. Оцінка ліквідності здійснюється на основі використання системи коефіцієнтів: абсолютної ліквідності, проміжного та загального коефіцієнта покриття і фінансової стійкості.

Певний інтерес являє собою факторний аналіз рентабельності власних коштів підприємства та рентабельності його активів .

На рівень рентабельності власного капіталу впливають дохідність реалізованої продукції, ресурсовіддача і структура авансованого капіталу. Цей взаємозв'язок можна виразити за допомогою формули Дюпона

Р_вк = Р_п х Р х К_фз,

де Р_вк - рентабельність власного капіталу; Р_п - рентабельність продажу;

Р - ресурсовіддача;

К_фз - коефіцієнт фінансової залежності.

На рівень рентабельності активів підприємства впливають рентабельність продажу і коефіцієнт трансформації активів. Цей зв'язок можна виразити за допомогою іншої формули Дюпона

Р_а = Р_п х К_т,

де Р_а - рентабельність активів; К_т - коефіцієнт трансформації.

Визначення впливу показників-факторів на рівень рентабельності власного капіталу та рівень рентабельності активів проводиться з використанням різноманітних методів елімінування.

Тема 10. Фінансове планування на підприємствах

Вивчення цієї теми потрібно розпочати з усвідомлення значення і необхідності фінансового планування на підприємстві в умовах ринкових перетворень. При цьому слід підкреслити такі основні його аспекти:

· завдяки фінансовому плану поставлені стратегічні цілі підприємства набувають форми конкретних показників;

· у фінансових планах визначаються межі витрат, необхідні для реалізації всієї сукупності планів;

· розроблення фінансових планів є одним із основних засобів контактів із зовнішнім середовищем: постачальниками, споживачами, кредиторами, інвесторами.

У зв'язку із цим фінансовий план повинен бути добре продуманим й обґрунтованим. Фінансове планування - це діяльність відповідних структурних підрозділів підприємства, спрямована на визначення джерел грошових надходжень і основних напрямів використання фінансових ресурсів, а також установлення оптимальних співвідношень у розподілі прибутку. Процес фінансового планування включає такі основні етапи:

1. Аналіз фінансових показників підприємства за попередній період. Для його проведення використовують баланс, звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів.

2. Довгострокове фінансове планування охоплює коло питань, що стосуються придбання елементів основного капіталу, інвестиційної діяльності тощо. Ступінь деталізації цих планів невисокий. Вони виступають рамковою конструкцією, складовими елементами якої є короткострокові плани.

3. Поточне фінансове планування охоплює плани, що розробляються на період до одного року з різним ступенем деталізації.

Центральними елементами фінансового плану на рівні підприємства виступають: план грошових надходжень та виплат, план доходів і витрат та баланс.

При складанні прогнозних документів застосовуються методи прямих планово-економічних розрахунків, диференційованого темпу зростання, аналізу беззбитковості, експертних оцінок, бюджету грошових коштів та ін. Найбільш точних результатів при розробленні фінансового плану підприємства можна досягти на основі застосування останнього методу. Кожне підприємство повинне вдосконалювати інформаційну базу фінансового планування таким чином, щоб забезпечити себе системою бюджетів за окремими напрямами використання фінансових ресурсів.

Самі по собі фінансові документи не дають чіткого уявлення про фінансовий стан підприємства. Аналіз фінансових показників дозволяє виявити критичні точки в діяльності підприємства, причини недоліків у господарсько-фінансовій діяльності і розробити заходи щодо їх ліквідації. При розробленні фінансових планів розраховують три групи найбільш значущих показників: ліквідності, ділової активності, прибутковості. Всі вони зводяться в таблицю, в якій порівнюються з показниками попереднього періоду. Завершальна стадія фінансового планування полягає у визначенні потреби у зовнішньому фінансуванні.

При вивченні цієї теми слід розглянути сутність і значення бюджетування в системі оперативного фінансового планування. Важливе місце в бюджетуванні належить контролю. Ієрархічна система бюджетів підприємства дає змогу встановити ефективний контроль за надходженням і витрачанням коштів, створити реальні умови для реалізації ефективної фінансової стратегії.

Тема 11. Фінансова санація та банкрутство підприємств

Незадовільна робота з управління фінансовим забезпеченням підприємства призводить до його банкрутства. Вивчення цієї теми пов'язане з розглядом таких понять, як фінансова криза, банкрутство, санація, ліквідація.

Фінансова криза - це складний фінансовий стан підприємства, що супроводжується розбалансованістю діяльності та обмеженими можливостями впливу на фінансові відносини. Для усунення причин фінансової неспроможності підприємства необхідно провести аналіз причин її виникнення. Фактори, що зумовлюють виникнення кризи на підприємстві, прийнято поділяти на зовнішні й внутрішні. До зовнішніх факторів відносять: спад економічного розвитку в країні, значний рівень інфляції, нестабільність фінансового стану і валютних ринків тощо. До внутрішніх факторів належать: відсутність стратегічної направленості підприємства, низький рівень менеджменту та маркетингу, недоліки організаційної структури, незадовільне використання виробничих ресурсів тощо.

Підприємство-банкрут нездатне виконати свої зобов'язання перед кредиторами, бюджетом, позабюджетними фондами тому, що його зобов'язання перевищують ліквідні активи. Слід зазначити, що банкрутство є невід'ємною складовою конкурентного ринкового середовища, тобто без банкрутства немає і конкуренції. Рішення про банкрутство господарюючих суб'єктів приймає господарський суд. Зверніть увагу на підстави й наслідки банкрутства.

Господарський суд може застосувати до боржника такі типи процедур: мирову угоду; реорганізаційні та санаційні; ліквідаційні.

У разі, коли підприємство має реальну можливість відновити платоспроможність, ліквідність та прибутковість, приймається рішення про проведення його санації. Санація - це система заходів, що здійснюються для запобігання банкрутству суб'єктів господарювання. Вона охоплює фінансово-економічні, виробничо-технічні, організаційні та соціальний напрями діяльності підприємства щодо виведення його з кризи і відновлення прибутковості й конкурентоспроможності в довгостроковому періоді. Особливе місце в процесі санації посідають фінансові джерела її проведення. Важливим етапом здійснення санації є розроблення проекту фінансового оздоровлення підприємства. Зверніть увагу на його структуру і зміст кожного розділу.

Поряд із можливістю участі кредиторів у санації боржника поза провадженням справи про банкрутство, законодавство багатьох країн передбачає можливість такої участі вже в ході провадження справи - через укладання мирової угоди. Мирова угода - це досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів. Ознайомтесь з умовами рішення про проведення даної процедури, порядком затвердження господарським судом мирової угоди.

Одним з інструментів фінансового оздоровлення підприємства є реструктуризація - запровадження організаційно-господарських, фінансово- економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. З'ясуйте форми даної процедури та основні заходи в рамках певної реструктуризації.

У разі, коли санація недоцільна, підприємство підлягає ліквідації.

Рекомендується ознайомитись із порядком проведення даної процедури.



ІІІ. ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Сутність і основи організації фінансів підприємств

План

1. Суть та функції фінансів підприємств.

2. Склад і характеристика фінансових ресурсів підприємств.

3. Організація фінансової роботи на підприємствах.

1. Суть та функції фінансів підприємств

У фінансовій системі держави головною, визначальною її ланкою виступають фінанси підприємств. Тому що вони функціонують у тій самій сфері суспільного виробництва, де створюються матеріальні блага, валовий внутрішній продукт і національний дохід суспільства, а також формується основна частина фінансових ресурсів держави.

Фінанси підприємств - це економічні відносини, пов'язані з рухом грошей, формуванням грошових потоків, розподілом та використанням доходів і грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі відтворення.

Економічну природу фінансів підприємств розкриває сукупність грошових відносин, які виникають у господарюючих суб'єктів у процесі їх створення й здійснення виробничо-господарської діяльності (схема 1.1).



Схема 1.1. Групи відносин у сфері фінансів

Об'єктом фінансів підприємств виступають грошові відносини, пов'язані з отриманням доходів, їх розподілом, формуванням і використанням відповідних грошових коштів.

Суб'єктами є підприємства й організації, установи (банківські і бюджетні), позабюджетні фонди та інші господарюючі суб'єкти.

У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія виявляються та виражають свою сутність, свою внутрішню властивість через функції (схема 1.2.).

Схема 1.2. Функції фінансів у процесі відтворення

...