Фінанси підприємств

За умов ринкової економіки спостерігається відхід від загального планування на підприємстві в бік фінансового з розробленням цілої низки бюджетів за структурними підрозділами, тобто відзначається зростання ролі внутріфірмового фінансового планування.

Бюджет - це оперативний план підприємства, що складається у формі кошторису або балансу доходів і витрат на короткостроковий період із метою найбільш ефективного витрачання коштів підприємства.

Процес складання бюджетів і контролю за їх виконанням являє собою бюджетування.

Бюджетування - це технологія складання, коригування, контролю та оцінки виконання поточних фінансових планів (бюджетів), суть якої полягає в узгодженні між собою основних складових фінансово-господарської діяльності: збуту, постачання, виробництва, фінансів із метою досягнення певних фінансових результатів.

Бюджетування базується на таких вимогах:

- структурованість бюджетів;

- розроблення бюджетів усіма підрозділами;

- обґрунтованість показників бюджетів;

- забезпечення єдиного порядку підготовки, розгляду та розміщення бюджетів;

- забезпечення єдиного порядку аналізу виконання бюджетів.

Бюджетування має спрямовуватись на виконання таких основних завдань:

- визначення складу й обсягу витрат, пов'язаних із діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів;

- забезпечення покриття запланованих витрат фінансовими ресурсами.

У системі оперативного фінансового планування бюджети, що складаються, класифікуються за низкою ознак (рис. 10.2).

Бюджетування здійснюється за схемою: „підприємство - підрозділ - підприємство”. На етапі „підприємство - підрозділ” підприємство доводить до підрозділів основні натуральні і затратні показники. Підрозділи на основі отриманих показників становлять відповідні бюджети. На етапі „підрозділ - підприємство” підрозділи складені бюджети надають підприємству для їх зведення в єдиний бюджет. Інтегрування бюджетів підрозділів у бюджет підприємства загалом здійснюється вільно, бо завдання підрозділів такі самі, як і завдання підприємства.

Процес бюджетування на майбутній рік починається з аналізу виробництва і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та визначення рівня, до якого можуть бути знижені витрати та збільшено прибуток. Потім здійснюється вибірка і розрахунок економічною службою підприємства основних економічних показників, які входять у стратегічний план підприємства, та доведення їх до окремих підрозділів у розрізі відповідних періодів. На основі одержаних показників підрозділи розробляють прогнозні бюджети, координують їх показники, затверджують і доводять до виконавців.

На основі індивідуальних бюджетів підрозділів, що характеризують прогнозовані обсяги продажу продукції, робіт, послуг, витрат виробництва тощо, складається консолідований (зведений) бюджет підприємства.

Зведений бюджет містить дві частини:

· операційний бюджет;

· фінансовий бюджет.

Операційний бюджет уключає систему таких бюджетів:

· бюджет продажу;

· бюджет виробництва;

· бюджет витрат за їх видами (адміністративних, витрат на збут, трудових витрат тощо);

· прогноз собівартості продукції, що реалізується;

· прогноз фінансових результатів (прибутків і збитків). Фінансовий бюджет уключає:

· бюджет грошових коштів;

· бюджет капітальних інвестицій;

· прогнозний бухгалтерський баланс.

Схема бюджетів у складі оперативного фінансового планування підприємства дає змогу встановити ефективний контроль за формуванням витрат виробництва, виходом продукції, надходженням і витрачанням коштів, сприяє підвищенню ефективності виробництва.

Рис. 10.2. Класифікація основних видів бюджетів, що розробляються на підприємстві в процесі оперативного фінансового планування



Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення фінансового планування на підприємстві.

2. Розкрийте значення фінансового планування.

3. Охарактеризуйте методи фінансового планування на підприємстві.

4. Розкрийте зміст фінансової стратегії на підприємстві.

5. Поясніть значення перспективного, поточного та оперативного фінансового планування на підприємстві.

6. Назвіть види бюджетів, що включаються до оперативного фінансового плану.

7. Розкрийте зміст бюджетування на підприємстві.

8. Охарактеризуйте контролінг на підприємстві.

9. Дайте визначення операційного та фінансового бюджету підприємства.

10. Назвіть і охарактеризуйте складові фінансового бюджету підприємства.

11. Перелічіть та охарактеризуйте складові операційного бюджету підприємства.

12. Назвіть і охарактеризуйте розділи фінансового стану.

Тема 11. Фінансова санація та банкрутство підприємств

План

1. Економічна сутність санації підприємств.

2. Планування та фінансування санації підприємства.

3. Банкрутство підприємств.

1. Економічна сутність санації підприємств

Термін “санація” походить від латинського “sanare” і перекладається як оздоровлення чи одужання.

Економічний словник трактує це поняття як систему заходів, що здійснюються для запобігання банкрутству промислових, торгових, банківських монополій.

Новий закон “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” 1999 р. розрізняє поняття “санація” та “досудова санація”.

Санація - це система заходів, що здійснюється в процесі впровадження справи про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення його фінансово-господарського стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна боржника, інвестор із метою запобігання банкрутства боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство.

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поповнення або збереження ліквідності, прибутковості і платоспроможності підприємства, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики чи на умовах власності, на поворотній чи безповоротній основі.

За джерелами фінансових ресурсів розрізняють автономну і гетерономну санацію:

Ш автономна передбачає фінансування оздоровлення підприємства за рахунок його власних ресурсів і коштів, наданих власниками;

Ш гетерономна (зовнішня) санація характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема банків, інших кредиторів, клієнтів, держави.

Санаційні заходи організаційно-правового характеру спрямовані на: вдосконалення організаційної структури; підвищення якості менеджменту; закриття непродуктивних виробничих структур; поліпшення стосунків між членами колективу. В цьому контексті розрізняють:

Ш санації зі збереженням існуючого юридичного статусу;

Ш санації зі зміною організаційно-правової форми та юридичного статусу (реорганізація).

Виробничо-технічні заходи: модернізація й оновлення основних виробничих фондів, зменшення простоїв та підвищення ритмічності, скорочення технологічного часу, поліпшення якості продукції і зменшення її собівартості, вдосконалення асортименту.

Санаційні заходи соціального характеру передбачають уведення поміркованої політики звільнення, створення і фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук і пропозицію альтернативних робочих місць, додаткові виплати з безробіття, надання звільненим працівникам позик.

2. Планування та фінансування санації підприємства

Опрацювання плану фінансового оздоровлення здійснюється зазвичай фінансовими й контролінговими службами підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, представниками потенційного санатора, незалежними аудиторськими та консалтинговими фірмами. Об'єктами планування є фінансові, виробничі та трудові ресурси підприємства, процеси господарської діяльності тощо.

Порядок проведення санації державних підприємств викладений у „Положенні про порядок проведення санації державних підприємств” (для підприємств недержавної форми власності це положення має рекомендаційний характер), що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р.

У разі прийняття рішення про проведення досудової санації підприємство за участю представників уповноваженого органу та кредиторів у місячний термін складає план санації і подає його на затвердження уповноваженому органу.

План досудової санації має містити:

· реквізити підприємства;

· відомості про фінансово-господарський стан;

· заходи щодо відновлення платоспроможності і терміни їх здійснення;

· визначення джерел фінансування заходів;

· умови участі інвесторів і кредиторів у проведенні досудової санації;

· очікуванні наслідки проведення плану досудової санації.

У загальному вигляді структурно-логічну схему плану санації показано на рис. 11.1.

Рис. 11.1. Структурнологічна схема плану санації

Основні джерела інформації, які використовуються під час складання плану санації, наведено на рисунку 11.2.

Здійснення санації передбачає наявність відповідних джерел її фінансування.

Основними джерелами фінансування санації можуть бути:

· власні кошти підприємства (самофінансування);

· кошти власників:

· кошти кредиторів;

· державні кошти.



Рис. 11.2. Джерела інформації , які використовуються в процесі оцінки санаційної спроможності

Використання власних фінансових ресурсів спрямовується, як правило, на поліпшення або відновлення платоспроможності та ліквідності господарюючих суб'єктів. Цю процедуру здійснюють зазвичай за такими напрямами:

· реструктуризація активів;

· зменшення витрат;

· збільшення виручки від реалізації;

· реструктуризація пасивів.

Власники підприємства можуть здійснювати фінансування санації шляхом збільшення (зменшення) статутного фонду, надання позик, надання цільових внесків на безповоротній основі та ін.

Участь кредиторів у фінансові санації боржника може здійснюватись шляхом:

· надання додаткових кредитних ресурсів;

· пролонгації та реструктуризації наявної заборгованості;

· надання кредитного забезпечення (поручительства, гарантії);

· трансформації боргу у власність тощо.

Крім кредиторів, у фінансовій санації підприємства може брати участь і його персонал. Основними формами фінансування санації персоналом може бути:

· купівля працівниками акцій цього підприємства;

· відмова від дивідендів і винагороди за виробничі результати;

· надання працівниками позик підприємству.

Державна фінансова підтримка санації підприємств може здійснюватись:

· прямим бюджетним фінансуванням у вигляді надання субсидій, дотацій, повного або часткового викупу державою акцій підприємства, яке перебуває на межі банкрутства;

· надання бюджетних позик тощо.

3. Банкрутство підприємств

Банкрутство підприємств - це наслідок глибокої фінансової кризи. Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини. На практиці з кризою ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування .

Головне завдання провадження справи про банкрутство підприємства полягає в якомога повнішому задоволенні вимог кредиторів, що досягається через застосування певного типу процедури: ліквідації підприємства; реорганізаційні та санації; мирової угоди (рис. 11.3.).

До ліквідаційних процедур відносять примусову ліквідацію підприємства-боржника за ухвалою господарського суду та добровільну ліквідацію підприємства підприємство контролем кредиторів.

До реорганізаційних процедур належить фінансове оздоровлення підприємства на основі переведення боргу на санатор в обмін на повну або часткову зміну власника.

Вдало реалізувавши план санації, можна погасити претензії кредиторів за рахунок грошових надходжень від фінансово-господарської діяльності боржника.

Рис. 11.3. Альтернативні варіанти розвитку справи про банкрутство

Мирова угода укладається між боржником і кредиторами на будь-якому етапі провадження справи про банкрутство, якщо сторони дійшли компромісу щодо умов відстрочення сплати заборгованості.

В умовах ринкової економіки банкрутство підприємств є звичайним явищем. Причини банкрутства різнобічні . Вони можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми.

До зовнішніх причин можна віднести: скорочення попиту на продукцію підприємства і спад цін на неї; зростання цін на сировину, матеріали й енергоресурси; економічна криза та інфляція в країні.

До внутрішніх причин банкрутства можна віднести: недостатньо кваліфіковане керівництво підприємством; його нездатність вчасно і правильно реагувати на зміни в економіці; прорахунки у виробничо-технічній політиці; помилки у виборі стратегії розвитку підприємства; невміння організувати колектив на виконання поставлених завдань.

Банкрутство може бути реальним, фіктивним і навмисним. Навмисне банкрутство виявляється в тому, що керівник або власник у чиїхось або особистих інтересах навмисно робить підприємство неплатоспроможним. Фіктивне банкрутство - це фальшиве оголошення про неспроможність підприємства з метою отримання від кредиторів відстрочки платежів (боргів) чи їх зниження.

Етапи провадження справи про банкрутство показано на рисунку 11.4.

Рис. 11.4. Етапи провадження справи про банкрутство

Питання для самоперевірки

1. Сформулюйте основні фінансові цілі санації підприємства.

2. Назвіть типові причини фінансової кризи вітчизняних підприємств.

3. Назвіть основні ситуації, коли можна прийняти рішення про проведення фінансової санації.

4. Охарактеризуйте зміст та основні завдання оперативної програми, яка реалізується в процесі фінансового оздоровлення підприємства.

5. Назвіть характерні риси досудової санації.

6. Перелічіть основні внутрішні фінансові джерела санації підприємства.

7. Назвіть способи фінансування санації підприємства його власниками.

8. Укажіть основні форми участі в санації підприємства його кредиторів.

9. Сформулюйте основні підстави для порушення справи про банкрутство боржника.

10. Назвіть порядок задоволення претензій кредиторів під час розподілу ліквідаційної виручки.

11. Назвіть особливості плану санації, який реалізується в процесі провадження справи про банкрутство.

12. Сформуйте основні функції керуючого санацією підприємства.

13. Охарактеризуйте порядок укладання мирової угоди.

14. Дайте визначення понять „приховане”, „фіктивне” та „навмисне” банкрутство.



VІ. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

А

Авальний кредит - банківський кредит, призначений для сплати за зобов'язанням клієнта в тому разі, коли він сам неспроможний цього зробити. Здійснюється у формі авалю векселя.

Акредитив - документ, за яким банк-емітент за дорученням клієнта або від свого імені зобов?язаний виконати платіж на умовах акредитиву на користь бенефіціара або доручити іншому банку здійснити цей платіж.

Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, дасть змогу отримати економічні вигоди в майбутньому.

Активи обігові - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації і споживання протягом операційного циклу чи протягом терміну не більшого за дванадцять місяців із дати балансу.

Активи необігові - сукупність матеріально-фінансових ресурсів, що використовуються підприємством у господарській діяльності в своїй натуральній формі тривалий час (більше року) і мають значну вартість окремого об?єкта.

Акцизний збір - непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їх ціну в твердих сумах з одиниці реалізованого товару або виходячи з відсоткової ставки до оподатковуваного обороту.

Амортизація - поступове перенесення по частинах ( у міру фізичного зносу) вартості основних фондів на виготовлений за їх допомогою продукт (послуги).

Амортизація прискорена - метод більш швидкого, порівняно з нормативними строками експлуатації основних фондів, перенесення їх балансової вартості на витрати виробництва й обігу, з одного боку, і формування фінансових ресурсів для запровадження більш ефективних машин та устаткування - з другого.

Б

Баланс - узагальнений звіт про активи і пасиви підприємства, який відображає на певну дату стан його активів, зобов'язань, власного капіталу та пасивів.

Банкрутство - неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Безготівкові розрахунки - грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, переказом певної суми коштів із рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Бюджетний рахунок - рахунок, що відкривається установам, організаціям, яким виділяються кошти з бюджету для цільового використання.

В

Вексель - розрахунковий документ установленої форми, що містить письмове зобов?язання боржника (векселедавця) сплатити відповідну суму коштів своєму кредитору - власнику векселя (векселедержателю) у встановлений термін.

Вексель переказний - розрахунковий документ, що містить наказ боржнику (трасату) про сплату в установлений термін зазначеної суми коштів третій особі.

Вексель простий - розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити безпосередньо своєму кредитору-векселедержателю зазначену в ньому суму боргу.

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов?язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Витрати валові - загальна сума витрат, здійснених платником податку на прибуток протягом звітного періоду, вилучаються з суми скоригованого валового доходу для вирахування суми оподатковуваного прибутку.

Г

Готівкові розрахунки - платежі готівкою між підприємствами, підприємцями і фізичними особами за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) й за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Гроші - специфічний товар, який виконує в суспільстві роль загального еквівалента.

Грошові кошти - кошти у вигляді грошей, які знаходяться у касі підприємства, на рахунках в установах банків, в акредитивах, у підзвітних осіб і т.ін.

Грошові потоки - сукупність розподілених за часом грошових надходжень і напрямів використання коштів, що мають місце в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.

Д

Депозитний рахунок - рахнок, який відкривається установою банку на певний конкретний строк для зберігання грошових коштів юридичних і фізичних осіб.

Діяльність звичайна - будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення.

Діяльність інвестиційна - придбання та реалізація тих необігових активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Діяльність операційна - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Діяльність основна - операції, пов?язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу.

Діяльність фінансова - діяльність, яка приводить до змін розміру і складу власного та залученого капіталу підприємства.

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов?язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власника).

З

Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Звичайна діяльність - будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення.

Знос основних засобів - утрата вартості основних засобів у процесі їх експлуатації.

Зобов?язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов?язання довгострокові - зобов?язання, які повинні бути погашені підприємством після операційного циклу або через дванадцять місяців із моменту їх виникнення.

Зобов?язання поточні - зобов?язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

І

Інвестиційна діяльність - сукупність операцій із придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів.

Інвестиційна стратегія - формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення.

Інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів у обмін на кошти або майно.

К

Капітал - сума джерел формування активів підприємства, зафіксована у пасиві його балансу.

Капітал власний - це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку.

Капітал додатковий вкладений - сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість (емісійний дохід).

Капітал додатковий інший - сума дооцінки необігових активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних і фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Капітал неоплачений - заборгованість власників (учасників) із внесків до статутного капіталу.

Капітал пайовий - сукупність засобів юридичних і фізичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько- фінансової діяльності. Пайовий капітал - пайові внески членів союзів споживчого товариства, житлово-будівельного кооперативу й інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Капітал резервний - сума резервів, створених за рахунок прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або установчих документів. Витрачається на покриття непередбачених витрат.

Капітал статутний - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внесками засновників (учасників) у капітал підприємства.

Кредит - економічні відносини, пов?язані з акумуляцією і використанням за допомогою перерозподілу установами банків тимчасово вільних коштів на умовах повернення, платності, цільового використання, терміновості і забезпеченості.

Кредит банківський - основна форма кредиту, наданого комерційними банками в грошові формі підприємствам у тимчасове користування за плату на умовах повернення і цільового використання.

Кредит лізинговий - кредит, наданий позичальнику у формі розстрочки платежу за майно, взяте в оренду на умовах укладеного договору. Кредитний договір - документ, що укладається між банком і позичальником про взаємні зобов?язання про видачу, використання та погашення кредиту.

Кредитор - суб?єкт кредитних відносин, що одержав у користування кошти на умовах повернення, платності, терміновості, цільового використання.

Л

Лізинг - довгострокова оренда майна на умовах розстрочки плати за нього.

Лізингодавець - суб?єкт підприємницької діяльності, що передає у користування об?єкти лізингу за договором лізингу.

Лізинг оперативний - це такий вид договору лізингу, відповідно до якого лізингоотримувач одержує в платне користування від лізингодавця об?єкт лізингу на термін, менший від терміну, за який амортизується 90% вартості об?єкта лізингу, визначеної на момент складання договору.

Лізинг фінансовий - це такий вид договору лізингу, відповідно до якого лізингоотримувач одержує в платне користування від лізингодавця об?єкт лізингу на термін, не менше від терміну, за який амортизується 75% вартості лізингу, визначеної на момент складання договору.

Ліквідаційна процедура - здійснення щодо визнаного банкрутом підприємства заходів, пов'язаних із задоволенням вимог кредиторів через продаж майна та ліквідацію юридичної особи боржника.

Ліквідність підприємства - здатність підприємства швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.



М

Мирова угода - процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних кредиторам платежів або щодо зменшення суми боргів.

Мито - непрямий податок, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни.

Місцеві податки - податки, що їх сплачують юридичні й фізичні особи для забезпечення наповнення місцевих бюджетів.

Н

Норма обігових активів - обчислена в установленому порядку по кожному виду обігових активів відносна або мінімальні їх величина, необхідна для розрахунку нормативу.

Норматив обігових активів - мінімальний розмір власних обігових активів у грошовому виразі, необхідних підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції і розрахунків.

О

Об?єкт оподаткування - це встановлена в законодавчому порядку база оподаткування відповідним податком.

Основні засоби - сукупність матеріально-речових цінностей, що функціонують у натуральній формі протягом тривалого часу у виробничій і невиробничій сферах.

П

Пасиви - це джерела утворення активів, тобто кошти власні, позикові та залучені.

Пасиви сталі - це грошові кошти, що не належать підприємству, але в силу діючої системи розрахунків постійно знаходяться в його обігу.

Платоспроможність - здатність підприємства вчасно і повністю погасити свої платіжні зобов?язання.

Податки (платежі) - це обов?язкоі внески до бюджету відповідного рівня чи до державних цільових фондів, які здійснюють платники в порядку і на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування.

Подія надзвичайна - подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Прибуток - грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основна форма грошових накопичень господарюючих суб?єктів, а також сума, на яку доходи перевищують пов?язані з ними витрати.

Прибуток нерозподілений - частка загального прибутку, отриманого підприємством у звітному періоді, за мінусом сплачених податків і сум прибутку, використаного по інших каналах у цьому періоді.

Р

Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних затрат підприємства.

Реорганізація підприємства - повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох інших.

С

Самофінансування - фінансування діяльності підприємства за рахунок власних фінансових ресурсів.

Санація - система економіко-організаційних заходів, спрямованих на підвищення прибутковості й ефективності виробництва, на оздоровлення фінансового стану підприємства-боржника.

Ф

Фінансова криза - неспроможність підприємства здійснювати фінансове забезпечення власної поточної виробничо-фінансової діяльності.

Фінансова робота - це система економічних заходів щодо визначення фінансових ресурсів в обсягах, необхідних для забезпечення виконання планів економічного і соціального розвитку підприємства, здійснення контролю за їх цільовим та ефективним використанням.

Фінансове планування - це процес розрахунку фінансових результатів і їх розподілу, визначення обсягів надходження відповідних фінансових ресурсів та їх розподіл за напрямами використання в плановому році.

Фінансовий план - це таблиця, в якій відображається розрахунок суми фінансових результатів, обсяги надходжень і напрями використання фінансових ресурсів підприємства в плановому році.

Фінансовий стан підприємства - це рівень забезпечення підприємства відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності і вчасних розрахунків за своїми зобов?язаннями.

Фінансові ресурси - це власний, позиковий і залучений грошовий капітал, що використовується підприємствами для формування своїх активів та здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою одержання відповідного доходу, прибутку.

Фінанси підприємств - це система грошових відносин, які виникають у процесі отримання та розподілу грошових доходів і накопичень, формування і використання відповідних фондів грошових коштів.



V. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Про підприємства в Україні: Закон України // Бізнес. - 1998. - №36. - С.4-6.

2. Про банки і банківську діяльність: Закон України // Бізнес. - 1998. - №37. - С. 6-12.

3. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 р. № 2343 - ХІІ // Голос України. - 1999. - 30 липня.

4. Про державну підтримку малого підприємництва: Закон України від 19.10.2000 р. № 2063 - ІІІ // Все про бухгалтерський облік. - 2000. - №114.

5. Про оподаткування прибутку підприємств зі змінами, внесеними Законом України від 01.07.2004 р. № 1947-ІV// Все про бухгалтерський облік. - 2004. - №85.

6. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР // Все про бухгалтерський облік. - 2005. - №18.

7. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22 // Инвестиционная газета. - 2004.- №39. - С. 4-32.

8. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні // Бухгалтерія. - 2001. - №18. - С. 74-88.

9. Національні стандарти бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку // Бухгалтерія. - 2001. - №5. - 226 с.

10. Аранчій В.І. Фінанси підприємств: Навч. посібник. - К.: Професіонал, 2004. - 304 с.

11. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. - К.: Либідь, 2003. - 384 с.

12. Біла О.Г. Фінансове планування і прогнозування: Навч. посібник - Львів: Компакт - ЛВ, 2005. - 312 с.

13. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-центр, 2000. - 656 с.

14. Гребельный А.М. Финансы предприятий: Учебное пособие. - К.: Европейский университет, 2003. - 231 с.

15. Гриньова В.М. Фінанси підприємств в схемах: Навч. посібник. - Харків: ІНЖЕК, 2003. - 192 с.

16. Грідчіна М.В. Управління фінансами акціонерних товариств: Навч. посібник. - К.:АСК, 2005. - 384 с.

17. Зятковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посібник. - К.: Знання, 2003. - 454 с.

18. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - 2-е вид., стереотип. ? К.: МАУП, 2001. - 152 с.

19. Карлін М.І. Фінанси зарубіжних країн: Навч. посібник - К.: Кондор, 2005. - 196 с.

20. Крайник О.П., Клепікова З.В. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник. - Львів: Декор, 2001. - 260 с.

21. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник. ? К.: КНЕУ, 2004. ? 546 с.

22. Рудюк Л.В. Фінанси підприємств: Навч. посібник. Для дистанційного навчання - К.:Університет „Укріїна”, 2005. - 226 с.

23. Слав'юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2004. - 460 с.

24. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.: Знання, 2004. - 654 с.

25. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. - М.: Перспектива, 2000. - 399с.

26. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 554 с.

27. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2005. - 400 с.

28. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / О.М.Бандурка, М.Я.Коробов, П.І.Орлов, К.Я.Петрова. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 2003. - 384 с.

29. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник / За ред. Г.Г.Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2002. - 496 с.

30. Хруцкий В.Е. Внутрифирменное бюджетирование. Настольная книга по постановке финансового планирования. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 464 с.

31. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2005. - 196 с.

32. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - К.: АСК, 2003. - 240 с.

Размещено на Allbest.ru

...