Розробка концептуальної схеми підпроцесів математичного і геоінформаційного моделювання екологічної мережі. Створення типологічної класифікації критеріїв ідентифікації і рівня природно-каркасної значущості, стану модельних об’єктів регіональної екомережі.

Пропонується методика дослідження територіальної ідентичності мешканців Дніпропетровської області. Уточнено поняття "територіальна ідентичність", її складові, охарактеризовані основні напрямки досліджень, актуальні для території Дніпропетровської області.

Разработка методики районирования культурных ландшафтов на локальном и региональном уровнях. Районирование культурно-ландшафтного пространства Псковской области. Создание серии картосхем, отражающей дифференциацию культурно-ландшафтного пространства.

Понятие о биосфере, описание ее состава и строения. Учение В.И. Вернадского о биосфере. Место и система знаний об этой особой оболочке земли, в школьном курсе географии. Описание форм, методов и средств изучения биосферы в курсе географии средней школы.

Анализ методами математической статистики результатов измерения яркости излучения неба, полученных в процессе сканирования пространства в небольшом интервале времени, при котором процессы, протекающие в атмосфере, которые можно считать стационарными.

Назначение работ по геолого-структурному изучению угольных месторождений. Методы сбора полевой информации. Причины тектонических нарушений. Оценки энергоемкости флюидогенной переработки углей и вмещающих их пород. Характеристики процессов сорбции.

Рассмотрены особенности регионального ландшафтного картографирования с использованием традиционных методов – полевого, картографического и методов дистанционного зондирования. Анализ карт природы, литературных источников и дешифрирования снимков.

Анализ возможности использования программных средств для создания мультимедийных атласов и распространения их в сети Интернет. Разработка методики создания регионального мультимедийного атласа и инструментов интерактивного природоохранного реагирования.

Методичні аспекти вивчення категорії умови життя населення великих міст. Розробка алгоритму, основою якого є об’єктивно-суб’єктивна оцінка умов життя населення великих міст за чотирма складовими: економічною, соціальною, екологічною та соціокультурною.

Визначення суспільно-географічної суті і змісту якості життя сільського населення, розробка суспільно-географічної методики її оцінки. Дослідження умов, укладу та обґрунтування суспільно-географічних підходів до аналізу якості життя сільського населення.

Методи формування географічних понять. Фізичні, соціальні та економічні підходи щодо характеристики природних і суспільних явищ. Розгляд змісту фізико-географічних та економіко-географічних понять. Формування загальногеографічного поняття "землетрус".

Методы прогнозирования численности населения в РФ. Оценка прогнозов с помощью экстраполяционных методов, демографических моделей и данных о дефиците демографического потенциала. Описание каждого метода, применение в условиях глобализирующейся экономики.

Методы и процедуры оценки товарных торговых коэффициентов между российскими регионами в контексте межрегиональной структуры ввоза—вывоза. Разработка детальной модели оценки экономического потенциала отраслевого развития регионов однородного формата.

Физико-географическая характеристика Нижнего Приангарья. Геологическое строение и рельеф территории. Изучение климата Нижнеангарского региона. Классификация лесов по характеру использования. Модели годового стока водосборных бассейнов притоков Ангары.

Разработка методики оценки туристско-рекреационного потенциала (ТРП). Оценка ТРП административных районов области, разработка положений их использования. Зонирование области с учетом ее потенциала. Направления развития внутреннего и въездного туризма.

Формування в учнів екологічної культури і компетентності, вмінь природобезпечної діяльності. Здатність особистості до ситуативної діяльності в природно-господарському середовищі та побуті з усвідомленням наслідків для стану довкілля та збереження ґрунтів.

Решение проблем повышения качества научно-информационной базы для целей управления региональным развитием - основной элемент современных географических исследований. Характеристика современных представлений об антропогенной трансформации геосистем.

Разработка методологии расчетной оценки качества погодно-климатических условий, их агрессивности, жесткости относительно технических объектов. Создание нового канала взаимодействия и взаимопонимания специалистов от техники и метеорологов-климатологов.

Дослідження суспільно-географічної системи для потреб управління розвитком регіону. Аналіз необхідних умов зародження та розвитку суспільно-географічних систем, системотворчих зв’язків. Суспільно-географічна інтерпретація загальної теорії управління.

Концепція територіальних систем розселення, жорстко прив’язаних до сучасного адміністративно-територіального устрою країни. Посилення уваги географів до генетичної систематики розселення, яка істотно поглиблює і конкретизує теорію сучасної екістики.

Систематизація уявлень про просторові рекреаційно-туристські ресурси. Дослідження поняттєво-термінологічного апарату рекреаційної географії. Розробка методики аналізу рекреаційно-туристських ресурсів території України з виходом на її районування.

Определение целей и задач физико-географических исследований, их классификация по Б.М. Кедрову. Применение аэрометодов исследования в физической географии, описание картографического и исторического методов в физико-географических исследованиях.

Геодезические пункты, ориентиры и местные предметы. Характеристика гидрографии и гидротехнических сооружений. Процесс подготовки картографических материалов к использованию. Сущность и значение геодезических пунктов, ориентиров и местных предметов.

Понятие и сущность атмосферы и аэрономии. Характеристика процесса совершенствования методов исследования в метеорологии. Распространение дистанционного метода зондирования атмосферы, его описание и отличительные черты. Деятельность гидрометеослужб.

Ландшафт как геосистема. Экспедиционные, стационарные, дистанционные методы районирования и классификации ландшафтов. Принятая унификация знаков и порядок их использования. Ландшафтный подход в природоведении. Общая схема ландшафтного исследования.

Характеристика основных научных концепций развития геосферных оболочек и тектоники литосферных плит. Структура и химический состав атмосферы. Характеристика последовательности событий, которую включает в себя геологическая история Земли как планеты.

Современные способы сбора, обработки и представления географической информации. Выявление когнитивных основ пространственной картографической локализации. Методы уменьшения размерности до разработки когнитивно-правдоподобных интерактивных визуализаций.

У дисертації розроблено концепцію еколого-ландшафтометричного дослідження. З’ясовано наявність системного зв’язку між хорологічним ландшафтним різноманіттям та якістю (оптимальністю значень параметрів) екостану геосистемно організованого довкілля.

Понятие метрологического обеспечения как установленных норм и правил, нужных для соблюдения принципа единства и требуемой точности измерений. Рассмотрение структуры государственной метрологической службы, ее функции и задачи, нормативное регулирование.

Мета – розкрити еволюцію підходів до визначення та сучасні уявлення про метрополітенські регіони на фоні урбанізаційних процесів у світі, та тенденцій розвитку такого регіону для випадку Нью-Йорка – центру одного з найбільших метрополітенських регіонів.