Історія України
Етапи давньої історії українських земель. Походження Київської Русі. Причини і наслідки роздробленості давньоруських земель. Національно-визвольна війна українського народу. Періодизація та етапи національного відродження. Розбудова незалежної держави.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | курс лекций |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.05.2020 |
| Размер файла | 298,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Зміна форм правління Київської Русі ІХ-ХІІІ ст.
|
Етап розвитку державності |
Форма правління |
Характерні риси |
|
|
Становлення |
Дружинна держава |
В основі - примітивний апарат управління, судочинства і збирання данини, який сформувався на основі княжої дружини, що виконувала роль не лише війська, а й радників князя |
|
|
Розквіт |
Централізована монархія |
Уся повнота влади - в руках князя, який спирався на князівську раду, до якої входили старші дружинники і вихідці зі старої племінної знаті - бояри |
|
|
Роздробленість |
Федеративна монархія |
Влада князя обмежувалася його уділом. Найважливіші для усієї Русі питання вирішувалися на князівських з`їздах (снемах). Боротьба за Київ між різними гілками династії Рюриковичів. Зростання ролі віче і боярства |
Організація державної влади
· Князь - головний носій державної влади (законодавча, судова, військова і виконавча; необмежена влада), представник держави на міжнародній арені; військову підтримку князя забезпечувала дружина, ідеологічну - церква;
· Князівська рада - дорадчий орган при князі (від давньослов`янської ради старійшин), складалася з старших дружинників, міської знаті, представників вищого духовенства; у разі відсутності князя виконувала його функції; питання обрання нового князя;
· Віче - народні збори всіх дорослих чоловіків, що вирішували важливі громадські та державні питання (від племінних зборів у давніх слов`ян).
3. Феодальна роздробленість Русі (ХІІ-XIV ст.)
1054-1068 рр. - князювання в Києві Ізяслава Ярославовича.
1068 р. - поразка руських дружин Ярославовичів на р. Альті від половців. Виступ киян проти князя Ізяслава.
1073 р. - початок боротьби за київський стіл між Ярославовичами.
1097 р. - Любецький з'їзд князів.
Сутність феодальної роздробленості полягає у зміцненні самостійності удільних князівств.
Причини феодальної роздробленості:
· Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення;
· Посилення боярства, яке ставило місцеві інтереси вище загальнодержавних; розвиток вотчинного землеволодіння;
· Розвиток і піднесення удільних князівств і земель, що спричиняло розвиток місцевого сепаратизму і загострення міжкнязівських взаємин;
· Зміна торгівельної кон`юнктури, унаслідок чого Київ утратив роль центру торгівлі;
· Посилення експансії кочовиків на руські землі.
Найвпливовіший був київський князь, а решта князів корилася йому як найстаршому, найавторитетнішому. Такі відносини називають васалітетом, а форму правління в державі - монархією. Монархію, у якій усі частини держави підпорядковувалися стольному правителю, називають централізованою.
За наступників Ярослава Мудрого та їхніх нащадків на зміну централізованій монархії прийшла федеративна, де осібні землі-князівства мали чималі права й суперничали величчю з Києвом.
Федерація (від лат. - «союз, об'єднання») - форма державного устрою, союзна держава, що складається з кількох державних утворень, за якими зберігається певна самостійність.
Вотчинне землеволодіння передбачало закріплення тих або тих територій за певною гілкою князівського роду.
Вотчина - земельне володіння феодала, яке передавалось у спадщину, його можна було продати, обміняти, поділити.
Уділ - частка члена князівської сім'ї в родовому володінні.
Князівські вотчини - володіння, що належали батькам. Вотчинні землі закріплювалися за певними гілками князівського роду й могли передаватися у спадок дітям та онукам.
1072 р. - перший князівський з`їзд, схвалення «Правди Ярославичів».
1113-1125 рр. - князювання в Києві Володимира Мономаха.
1125-1132 рр. - князювання в Києві Мстислава Володимировича.
1185 р. - похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців, невдовзі описаний у поемі «Слово о полку Ігоревім».
1187 р. - найдавніша згадка назви «Україна» в Київському літописі.
Монголо-татарська навала на руські землі
1223 р. - битва на р. Калка, русичі зазнали ніщивної поразки.
1237-1238 рр. - монголо-татари під керівництвом хана Батия спустошили Північно-Східну Русь.
1239 р. - захоплення монголо-татарами Чернігова.
7 грудня 1240 р. - захоплення монголо-татарами Києва.
Золота Орда - державне утворення монголо-татар на Волзі.
Залежність від Золотої Орди виявлялася в трьох формах:
1) видача ярликів (грамот) на князювання, причому без врахування конкретних прав на престол, що призвело до численних інтриг;
2) сплата данини. Князі виходились під наглядом представників ханів - баскаків. Збиралося 14 видів ординських даней і повинностей (безпосередньо для хана, торгові збори, візничі повинності, «корм» баскакам та ін.);
3) забезпечення монгольської армії рекрутами.
Соціальна піраміда Русі ХІ-ХІІІ ст.
|
Великий князь Київський |
|
|
Удільні князі |
|
|
Бояри |
|
|
Князівські дружинники |
|
|
Міщани Вільні смерди селяни залежні (рядовичі, закупи) |
Основні групи залежного населення Київської Русі
|
Верства |
Особливості становища |
|
|
Смерди |
Особисто вільні селяни, мали власне господарство, земельні наділи, виплачували данину державі й виконували на її користь певні повинності |
|
|
Закупи |
Тимчасово залежні селяни, втратили власне господарство, змушені працювати на землевласника за купу (грошову позику) |
|
|
Рядовичі |
Тимчасово залежні селяни, які укладали із землевласником договір (ряд) про найм і працювали в його господарстві |
|
|
Челядь |
Різні категорії залежного населення, що втратили своє господарство і працювали на землевласника. Їх дозволялося продавати, дарувати, передавати у спадок |
|
|
Холопи |
Особи, що перебували у повній власності землевласника |
З розвитком феодальних відносин данина почала перетворюватись на феодальну ренту - економічну реалізацію земельної власності. Були три види ренти: відробіткова, натуральна, грошова. Переважала натуральна рента - оброк.
4. Галицько-Волинське князівство та його роль у вітчизняній історії
Періодизація розвитку Галицько-Волинської держави
|
Період |
Особливості |
|
|
1199-1205 рр. |
Виникнення і становлення об`єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславича |
|
|
1205-1238 рр. |
Тимчасовий розпад Галицько-Волинської держави, посилення боротьби за владу боярства |
|
|
1238-1264 рр. |
Відновлення єдності та зміцнення Галицько-Волинської держави за Данила Романовича Галицького |
|
|
1264-1340 рр. |
Розвиток Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького. Поступове ослаблення і занепад князівства |
В 1199 р. волинський князь Роман Мстиславич здійснив похідна Галич і об`єднав Волинське і Галицьке князівства.
В 1205 р. після смерті Романа Мстиславича Галицько-Волинське князівство розпадається внаслідок спустошливої війни, розв`язаної галицькими боярами. Спираючись на підтримку міст, служилого боярства й дворянства, син Романа Мстиславича - Данило Романович утверджується спочатку на Волині, потім зайняв у 1238 р. Галич, а в 1240 р. - Київ.
В березні 1238 р. війська Данила розгромили німецьких лицарів під Дорогочином.
У 1245 р. Папа Інокентій IV скликав церковний собор, на якому обговорювалися питання взаємин з монголо-татарами. В 1253 р. Інокентій IV оголосив хрестовий похід проти монголо-татар. В цьому ж році Данила Галицького в Дорогочині коронував папський легат Опізон. Проте Рим не допоміг у боротьбі з Ордою, тому Данило розірвав контакти з папою й вирішив боротися з Ордою власними силами. Незважаючи на перемогу в 1254 р. над ханом Курамсою, Данило Галицький змушений був визнати владу Золотої Орди і хана Бурундая в 1259 р.
По смерті Данила Галицького 1264 р. з приходом до влади його наступників почався поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. Міжнародна обстановка була дуже складною. В Литві до влади прийшло угруповання феодалів-язичників на чолі з князем Тройденом, яке посилило наступ на землі Волині. Інтерес до галицьких земель проявляли польські феодали.
На початку XIV ст. в результаті міжусобної боротьби золотоординських ханів послаблюється їх вплив на Південно-Західну Русь-Україну. Цими сприятливими обставинами скористався галицько-волинський князь Юрій Львович (1301-1315 рр.) - онук Данила Галицького. Період його князювання характеризується зростанням міст і сіл, розвитком ремесел, торгівлі, піднесенням культури. В 1303 р. започатковано Галицьку митрополію. Втім вже зі смертю останнього галицько-волинського князя Юрія ІІ (Болеслава - онука Юрія Львовича) Галицько-Волинське князівство остаточно занепадає.
Питання для самоконтролю:
1. Охарактеризуйте основні концепції походження Київської Русі. Аргументуйте власну точку зору на давньоруський державотворчий процес.
2. Визначте основні етапи формування давньоруської державності, стисло їх охарактеризуйте.
3. Чи були економічні чинники серед причин феодальної роздробленості? Аргументуйте відповідь.
4. Чи означає феодальної роздробленість розпад держави?
5. У чому, на Ваш погляд, причина перемог монголо-татарського війська в Русі? Охарактеризуйте специфіку монголо-татарського панування.
6. Чому Галицько-Волинське князівство вважаємо продовженням державницької традиції на українських теренах?
7. Чому, на Ваш погляд, князівська влада переймалася шкільництвом?
8. Аналізуючи поступ і вплив православ'я визначте, яким воно було - руським чи візантійським (грецьким)? Аргументуйте відповідь.
Завдання для індивідуальної роботи:
1. Походження назв “Русь”, “Україна”.
2. Історичні постаті давньоруської історії (на вибір).
3. Утвердження християнства в Київській Русі і його роль в етнополітичній та етнокультурній консолідації суспільства.
4. Розвиток торгівельно-ремісничих центрів у Галицько-Волинській державі.
Тема 3. Литово-польська доба української історії (XIV - сер. XVII ст.)
Мета і завдання
З'ясувати причини захоплення українських земель сусідніми державами, зокрема Литвою та Польщею; основні етапи еволюції їх соціально-економічного становища та адміністративно-політичного устрою. Встановити основні передумови і наслідки підписання Кревської та Люблінської уній. Розкрити причини і джерела виникнення українського козацтва, дати характеристику Запорозької Січі як феномену української історії.
План лекції:
1. Захоплення українських земель Литовським князівством та шляхетською Польщею.
2. Люблінська унія та її наслідки для українських земель.
3. Зародження козацтва. Запорозька Січ - ядро формування козацької державності.
Основні поняття:
Велике князівство Литовське, Річ Посполита, експансія, Кревська унія 1385 р., Люблінська унія 1569 р., Брестська церковна унія 1596 р., уніатська церква, братства, Литовські статути, Магдебурзьке право, магнати, шляхта, сейм, фільварок, шляхетська демократія, козацтво, Запорозька Січ.
Література:
1. Боплан Г.Л. Опис України. - К., 1990.
2. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. - К., 1991.
3. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. - К., 1996.
4. Голобуцький В. Запорозьке козацтво. - К., 1994.
5. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 1-2. - К.. 1992.
6. Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. - Львів, 1996.
7. Історія українського козацтва: Нариси: У 2 т. / Редкол.: В.А. Смолій (відп. ред.) та ін. - К., 2006. - Т. 1.
8. Історія України в особах. Литовсько-польська доба. - К., 1997.
9. Русина О.В. Україна під татарами і Литвою // Україна крізь віки. - Т. 6. - К., 1998.
10. Сергійчук В.І. Іменем Війська Запорізького. Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI - середина XVII століття. - К., 1991.
11. 100 найвідоміших українців / За заг. ред. Ю. Павленка. - К., 2005.
12. Ульяновський В., Кржижанівський О., Плохій С. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3 кн. - К., 1994.
13. Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. - К., 1987.
14. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. - К., 1990 - 1993.
15. Яковенко Н.М. Здобутки і втрати Люблінської унії // Київська старовина. - 1993. - №3.
16. Яковенко Н.М. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. - К., 2006.
17. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). - К., 1993.
1. Захоплення українських земель Литовським князівством та шляхетською Польщею
Причини швидкого підпорядкування литовцями руських земель
Руські землі були ослаблені золотоординським пануванням
У протистоянні Литви з Ордою населення руських земель віддавало перевагу литовцям
Ослаблення Золотої Орди внаслідок усобиць та розпаду на ворогуючі між собою частини
Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського
|
Ім'я, роки правління |
Основні заходи |
|
|
Великий князь литовський Гедимін (1316-1341) |
Активно проводив політику захоплення українських і білоруських земель. Протягом 1319-1320 рр. приєднав Берестейщину, Підляшшя і Дорогочин. За літописним переказом, у другій чверті XIV ст. підпорядкував північну частину Київського князівства разом з Києвом. Після Юрія І Болеслава в 1340 р. поставив свого сина Любарта князем Волині. Першим став титулуватися «королем литовців і русинів» |
|
|
Великий князь литовський Ольгерд (1345-1377) |
Близько 1355-1356 рр. відвоював у татар Чернігово-Сіверську землю. 1362 р. в битві біля річки Сині Води (вважається, що це річка Синюха - ліва притока Південного Бугу) розбив татар і приєднав до Литви Київщину, Поділля і Переяславщину. Вів тривалу боротьбу з Польщею за Волинь, унаслідок чого 1377 р. до Литви увійшли Берестейський, Володимирський і Луцький уділи. За його правління у Великому князівстві Литовському українська (руська) мова набула статусу офіційної |
|
|
Великий князь литовський Вітовт (1392-1420) |
Вів тривалу боротьбу з татарами, намагаючись витіснити їх з Північного Причорномор'я. У 20-х рр. XV ст. за домовленістю з ханом Тохтамишем заволодів Чорноморським узбережжям. Збудував на південних кордонах своєї держави систему укріплень, яка складалася з фортець Каравул, Білгород, Хаджибей |
Битва на Синіх Водах (1362 р.)
Основні наслідки:
Територіальні межі Золотої Орди в пониззі Дністра та Південного Бугу було відсунуто до прибережної смуги, а на Дніпрі - до порогів
Суттєве послаблення впливу татарських орд, що мешкали на захід від Дніпра, і загострення суперечностей у Золотій Орді
Закріплення переважної більшості українських земель у складі Литовської держави
Перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського
|
Період |
Характерні риси |
|
|
1316-1362 рр. |
«Оксамитове», але досить активне проникнення та утвердження литовського правління на українських землях |
|
|
1362-1385 рр. |
Поступове «ослов'янення» литовських князів. Велике князівство Литовське набуває форми своєрідної федерації земель-князівств, рівноправними суб'єктами якої були князівства на українських землях |
|
|
1385-1471 рр. |
Поступова ліквідація удільних князівств на українських землях і перетворення їх на звичайні провінції Литви (кінця XIV ст., відновлення, 50-70 рр. XV ст.) |
|
|
1471-1569 рр. |
Посилення змагань за українські землі в умовах боротьби між Москвою і Литвою за право бути центром «збирання руських земель». Періодичні московсько-литовські війни |
Основні відмінності польського й литовського володарювання на українських землях
Польська влада:
Прагнення перетворити українські землі на свою провінцію, підпорядковану польському королю
Поширення норм польського права й систем судочинства Витіснення православ'я шляхом утвердження католицизму
Офіційною мовою стає латинська
Литовська влада:
Збереження існуючої системи управління, за якої литовські князі Гедиміновичі лише замінили Рюриковичів
Збереження судочинства на підставі норм «Руської правди»
Розширення сфери дії руського православ'я на теренах Литовської держави
Набуття «руською мовою» статусу офіційної
Правління великого князя литовського Вітовта
|
Дата |
Подія |
|
|
1390 р. |
Початок боротьби частини литовської знаті на чолі з князем Вітовтом за збереження самостійності Литви |
|
|
1392 р. |
Польський король Ягайло визнав Вітовта своїм намісником, тобто фактичним володарем Великого князівства Литовського |
|
|
1393-1394 рр. |
Виступ Новгород-Сіверського, Київського і Подільського удільних князівств, передача їх під управління намісників Вітовта |
|
|
1398 р. |
Скасування Кревської унії |
|
|
1399 р. |
Битва на р. Ворскла. Поразка Вітовта від монголо-татар |
|
|
1401 р. |
Віленська унія: Велике князівство Литовське визнало васальну залежність від Польщі. Всі землі після смерті Вітовта переходили під владу польського короля |
|
|
1409 р. |
Вітовт допоміг Тохтамиту утвердитися в Золотій Орді. Тохтамит зрікається історичних прав на руські землі |
|
|
1410 р. |
Грюнвальдська битва |
|
|
1413 р. |
Городельська унія |
|
|
1420-ті рр. |
Поширення влади Вітовта на узбережжя |
|
|
1430 р. |
Невдала спроба коронації. Смерть Вітовта |
Кревська унія 1385 р. -- угода про державно-політичний союз між Польським королівством і Великим князівством Литовським, укладена поляками з литовським великим князем Ягайлом Ольгердовичем 14 серпня 1385 р. в литовському місті Крево.
|
Загальна характеристика |
||
|
Причини укладання: |
· Прагнення Великого князя Литовського Ягайла знайти підтримку в боротьбі за владу, що точилася між синами Ольгерда та його племінником Вітовтом;· Необхідність об'єднати сили Польського королівства і Великого князівства Литовського в боротьбі з агресією Тевтонського ордену;· Прагнення Польщі мирним шляхом через унію з Литвою здобути руські землі, підпорядковані литовцям;· Виникнення нової загрози Литві зі Сходу -- з боку Московського князівства |
|
|
Основні умови: |
· Великий князь литовський Ягайло Ольгердович мав одружитися з польською королевою Ядвігою і стати польським королем, одночасно залишаючись правителем Литви;· Польща і Литва утворювали єдину державу, хоча формально Литва зберігала незалежність;· В обмін на польську корону Ягайло зобов'язувався прийняти разом з язичницьким населенням Литви хрещення за католицьким обрядом;· Литва повертала Польщі всі будь-коли захоплені землі, приєднувала «на віки-вічні свої литовські й руські землі до Корони польської» й обертала на її користь великокнязівську казну |
|
|
Наслідки: |
· Фактична ліквідація Литви як держави, забезпечення умовами унії панівної ролі поляків у новому державному формуванні;· Боротьба литовського боярства, підтримуваного частиною руської знаті, за збереження самостійності Литви |
Грюнвальдська битва 1410 р. -- вирішальна битва Великої війни (1409 - 1411 рр.), яка відбулася 15 липня 1410 р. поблизу сіл Грюнвальден і Танненберг у Східній Пруссії.
Наслідки
· Було підірвано військово-політичну могутність Тевтонського ордену, розпочався його занепад;
· Зупинено просування ордену на слов'янський Схід
Городельська унія 1413 р. - угода між польським королем Владиславом II Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом, укладена 2 жовтня 1413 р. в замку Городель на річці Західний Буг.
|
Причини укладення: |
Суттєве зміцнення позицій Великого князівства Литовського внаслідок перемоги в Грюнвальдській битві Посилення прагнень литовських князів здобути незалежність від Польщі Згода поляків на певні поступки Литві з метою збереження польсько-литовської унії |
|
|
Основні умови: |
Заперечувала положення Кревської унії 1385 р. й підтверджувала існування Великого князівства Литовського з його політичною самостійністю Надання Вітовту прав пожиттєвого правителя Великого князівства Литовського під зверхністю польського короля Уніфікація адміністративно-територіального устрою за польським зразком, запровадження у Литві власного сейму та посадових осіб, подібних до польських Українські землі після смерті Вітовта не переходили під владу польського короля, як це передбачалося Віленською унією, а залишалися у складі Литовської держави Зрівняння у правах і привілеях шляхти католицького віросповідання Литви і Польщі. Литовці-католики, на відміну від православних, мали можливість повністю розпоряджатися своїми землеволодіннями (до цього землеволодіння належали їм умовно) |
|
|
Наслідки: |
Зміцнення союзу Великого князівства Литовського і Польського королівства в боротьбі з Тевтонським орденом Стала провісником релігійної нетерпимості прокатолицької польської державної влади до прихильників православ'я на підпорядкованих їй землях Призвела до релігійного розколу між православними народними масами й окатоличеною знаттю у Великому князівстві Литовському і, зокрема, на українських землях |
Спроба створення Великого князівства Руського
Остаточна ліквідація удільного устрою українських земель
|
дата |
подія |
|
|
1430 p. |
Проголошення великим князем литовським Свидригайла |
|
|
1432 р. |
Заколот проти Свидригайла литовської знаті, проголошення великим князем литовським Сигізмунда |
|
|
1432 р. |
Українська і частина білоруської знаті відмовилася визнати владу Сигізмунда і створила «Велике князівство Руське», очолюване Свидригайлом |
|
|
1435 р. |
Битва під Вількомиром, поразка Свидригайла |
|
|
1438 р. |
Поширення влади Сигізмунда на всі землі Великого князівства Литовського |
|
|
1440 р. |
Змова української знаті. Вбивство Сигізмунда. |
|
|
1440 р. |
Обрання великим князем литовським Казимира, який у 1447 р став королем Польщі |
|
|
1441 р. |
Відновлення Волинського князівства на чолі з Свидригайлом. Відновлення Київського князівства на чолі з Омелько Володимировичем |
|
|
1452 р. |
Ліквідація Волинського князівства |
|
|
1471 р. |
Ліквідація Київського князівства |
|
|
1481 р. |
Невдала змова руських князів |
|
|
1508 р. |
Повстання Михайла Глинського, поразка |
Державна приналежність українських земель на середину XVI ст.
|
Держава |
Які українські землі належали |
|
|
Велике князівство Литовське |
Волинь, Підляшшя, Київщина, Східне Поділля |
|
|
Польське королівство |
Галичина, Західне Поділля, Холмщина |
|
|
Московське царство |
Чернігово-Сіверщина |
|
|
Молдавське князівство (васал Османсько/Імперії) |
Буковина |
|
|
Трансільванське князівство |
Східне Закарпаття |
|
|
Володіння австрійських Габсбургів |
Західне Закарпаття |
Господарське життя в Україні в другій половині ХІV-ХV ст.
|
Сільське господарство |
Відбуваються помітні якісні зрушення. У XIV ст. переважала примітивна експлуатація великих природних багатств українських земель -- різні види, мисливства та ловства (шкурка бобра цінувалась більше, ніж мірка пшениці). У XV ст. в Європі зростають ціни на худобу і зерно. Істотного розвитку на українських землях набуває тваринництво і виробництво зерна. З'являються фільваркові господарства. Поява водяних, а згодом і вітряних млинів |
|
|
Ремесло |
Поглиблюється спеціалізація ремісництва. Наприкінці XV ст. існувало близько 200 ремісничих спеціальностей. Для захисту своїх інтересів і регулювання виробництва ремісники об'єднувалися в цехи. Перші цехи виникли в XIV ст. на Галичині та Закарпатті. Православні українці часто не могли вступити в цехи, оскільки їх членами могли бути лише католики. Позацехових ремісників, що з різних причин не могли вступити до цехів, називали партачами |
|
|
Торгівля |
Активізація розвитку торгівлі. У містах влаштовувалися спеціальні майданчики для постійної торгівлі -- базари. У XV ст. набула поширення ярмаркова торгівля. Перші постійні ярмарки виникли у Львові, Галичі, Луцьку, Києві. Українські землі опинилися в центрі активних торговельних відносин після падіння Константинополя (1453 р.). Активізується експорт зерна з українських земель до європейських країн, які раніше споживали візантійське зерно. Через Львів проходив єдиний для Європи торговельний шлях зі Сходом |
Ставлення до православного духовенства
|
Польське королівство |
Велике князівство Литовське |
|
|
Православне духовенство на відміну від католицького обкладалося податками; Православних єпископів не допускали до сенату -- верхньої палати польського сейму; Православне населення зазнавало різних утисків і обмежень; Православна церква дуже залежала від польської влади. Відбувалася відверта торгівля церковними посадами |
Ставлення литовської влади до православної церкви було терпимим; Питання призначення на митрополичу і єпископські кафедри залежало від великого князя литовського. На державних землях він також визначав, хто буде архімандритом чи ігуменом Князі й пани мали на приватних землях такі ж права стосовно православних церков і монастирів, як і великий князь |
Якщо Литва толерантно ставилася до православної церкви, звичаїв українського народу, економічного та культурного життя, що створило умови для його подальшого розвитку, то керівні кола Речі Посполитої взяли курс на знищення залишків спадщини Київської Русі, насильне окатоличення та закріпачення селян.
Становий поділ українського суспільства на початку XVI ст.
|
Привілейований стан |
Напівпривілейований стан |
Непривілейований стан |
||
|
Шляхта |
Духівництво |
Міщани |
Селяни |
|
|
Князі Пани Зем`яни Бояри |
Церковні ієрархи Парафіяльні священники |
Патриціат Бюргерство Плебс |
«Похожі» («вільні») «Непохожі» («Отчичі») |
Шляхта -- привілейований пануючий стан у Польщі, Литві, на українських та білоруських землях, що в XIV-XVIII ст. входив до складу Великого князівства Литовського чи Речі Посполитої.
3 кінця XV ст. активно формується новий стан суспільства - козацтво, який на кінець XVI ст. набув юридичного оформлення і певних привілеїв.
Привілей - пільга, право, надане володарем окремим особам, групам людей, станам.
Фільварок - хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок. Був багатопрофільним господарством, у якому вся земля належала панові і яке базувалося на праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину. Набув поширення на українських землях у XVI ст.
«Устав на волоки» (1557 р.), підписаний польським королем і великим князем литовським Сиґізмундом II Августом. Згідно з документом усі земельні володіння великого князя вимірювалися й ділилися на однакові ділянки - волоки. Найкращі орні землі відводилися під великокнязівські фільварки, решта розподілялася між селянами. Тяглові селяни з усіма дорослими членами своєї родини за користування волокою повинні були відпрацьовувати два дні панщини у фільварку.
В українських містах в цей час провідною стає цехова організація. Вона не лише визначала професійну належність, але й виступала як своєрідний соціум, в якому чітко регламентувалися всі сфери життя та діяльності людини. Запровадження Магдебурзького права (захист населення від сваволі урядовців та землевласників, створення сприятливих умов для торгівлі й розвитку ремесел) - виборна система органів міського самоврядування та суду, визначення їхніх функцій, регламентація діяльності купецьких об'єднань і цехів тощо. Магдебурзьке право сприяло формуванню в Україні засад громадянського суспільства.
2. Люблінська унія та її наслідки для українських земель
Люблінська унія 1569 р. стала знаковим явищем в історії України. Вона була зумовлена такими чинниками:
· тривалим досвідом Литовсько-Польських союзів XIV - XV ст. (спільна боротьба проти Тевтонського ордену, об'єднання зусиль для боротьби проти зростаючої татарської загрози; подолання опозиції в середовищі литовської та руської еліти; вкорінення ідеї унії у свідомості української політичної верхівки).
· московською загрозою (Литва була у стані перманентної Лівонської війни з Московщиною (1558-1583 рр.), внаслідок якої опинилася на грані повної державної катастрофи. Літовці відчули, що порятунком стане порозуміння з Польщею).
· династичними зв'язками (польський король Сигізмунд ІІ Август, не маючи синів і розуміючи, що політично недалекоглядно покладатись на думку сеймів у визначенні нового правителя, рішуче підтримав ідею нової унії).
· прагненням української шляхти здобути права, якими користувались польські шляхтичі (не сплачувати окремі види податків, отримати допомогу в охороні своїх земель від набігів кримських татар тощо).
З польського боку зацікавленість в укладенні унії пояснюється передусім прагненням розширити свої територіальні володіння, насамперед за рахунок Центральної України з її родючими землями. Литовці вважали, що об`єднання обох держав має відбутися виключно на федеративній основі. Польська ж сторона, навпаки, наполягала на безумовній інкорпорації Великого князівства Литовського до складу Польщі.
1 липня 1569 р. було укладено акт, згідно якого Польща і Литва об'єдналися “в одне нерозривне тіло” - нову федеративну державу “двох народів” Річ Посполиту (з польськ. - республіка). В новій державі встановлювалися єдиний король, сейм, грошова система, закони, державною релігією проголошувалося католицтво. Велике князівство Литовське зберігало самостійність державного організму з окремою вищою адміністрацією, власною скарбницею, військом, судово-правовою системою.
Наслідки Люблінської унії для українських земель:
· Більшість українських земель було об'єднано в межах однієї держави, що сприяло політичному і культурному згуртуванню українського народу;
· На приєднаних до Польського королівства українських землях було збережено судочинство за Литовськими статутами 1529 і 1566 рр. та існуючий адміністративний устрій. Зберігалося ведення діловодства руською мовою
· На українських землях українські князі й шляхта отримали виключне право обіймати посади в місцевих урядах, незалежно від свого віросповідання;
· Через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів;
· Українські землі залучалися до нових форм соціального і політичного життя: шляхетська демократія, корпоративна організація суспільства, міське самоврядування тощо;
· Необхідність брати участь у роботі сеймиків, сейму, трибуналу, спілкуватися з польськими урядовцями - усе це вимагало від української шляхти якомога швидше пристосуватися до нових умов. Це спричиняло її полонізацію і денаціоналізацію, що, у свою чергу, призвело до втрати українським суспільством своєї політичної еліти;
· Виникнення на українських землях величезних латифундій польських магнатів, закріпачення селянства, постійне зростання визиску підневільного населення і безжальна експлуатація природних багатств України. Українське населення починає зазнавати релігійних і національних утисків.
Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої:
Воєводства: Руське (Львів), Белзьке (Белз), Підляське (Дорогочин), Волинське (Луцьк), Брацлавське (Брацлав), Київське (Київ), Подільське (Кам`янець).
Берестейська церковна унія 1596 р. - об`єднання католицької (Вселенської) церкви з православною церквою України та Білорусії, проголошене на церковному соборі в Бересті (Бресті).
Основні умови:
· Прийняття католицької догматики про чистилище, походження Духа Святого від Бога-Отця та Бога-Сина;
· Визнання зверхності Папи Римського як першоієрарха всієї християнської церкви;
· Збереження православної візантійської обрядовості та юліанського календаря;
· Проведення богослужінь церковнослов`янською мовою;
· Виборне право на заміщення митрополичої та єпископської кафедр з наступним затвердженням обраних духовних осіб світською владою;
· Збереження за нижчим духовенством права одружуватися, на відміну від обов`язкової безшлюбності (целібату) католицького духовенства;
· Підтвердження східних принципів організації чернечого життя;
· Зрівняння у правах руського духовенства з католицьким у Речі Посполитій: звільнення від сплати податків, право займати державні посади, надання єпископам прав сенаторів;
· Навчання у школах і семінаріях на україно-білоруських землях повинно проводитися грецькою та слов`янською мовами. Підпорядкування братств єпископам.
80-ті роки XVI ст. - поява православних братств - національно-релігійні громадські організації міщан при православних церквах, що виступали на захист соціально-економічних, релігійних та духовних інтересів українців:
1586 р. - Львівське Успенське братство;
1617 р. - Луцьке Хрестоздвиженське братство;
1615 р. - Київське Богоявленське братство;
наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. - близько 30 братських шкіл (в Рогатині, Красноставі, Городку, Галичі, Перемишлі, Любачеві, Дрогобичі та інших містах).
3. Зародження козацтва. Запорозька Січ - ядро формування козацької державності
Козак - вільна людина, прикордонник, охоронець. Перша згадка про козаків датована 1492 р. Козаками називали вільних людей, що ходили в степи на лови й билися з татарами.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Козацька рада - відігравала роль законодавчо-розпорядчого зібрання Війська Запорозького на якому кожен козак міг висловити свою думку, її рішення були обов'язковими до виконання. Козацька рада обирала гетьмана і військову старшину. Гетьман наділявся вищою судовою і виконавчою владою, був головнокомандувачем, представляв Військо Запорозьке на дипломатичних переговорах. У розпорядженні гетьмана була військова старшина, до якої належали обозний (керував артилерією), писар (очолював військову канцелярію), суддя (чинив суд) і осавули (два порученці гетьмана).
За допомогою кошової системи здійснювалося розміщення козаків у коші - польовому таборі під час військових походів та на самій Січі. У коші козацтво розподілялося на курені (усього 38) - військово-адміністративна одиниця і, одночасно, козацьке житло. Їх очолювали виборні курінні отамани. Полковий територіально-військовий устрій реєстрового козацтва розпочав формуватися з 1625 р., коли було підписано угоду про створення приписаних до певної території реєстрових полків. Центрами полків були міста Біла Церква, Канів, Черкаси, Корсунь і Переяслав.
Запорозька січ у XV-XVIII ст.
Січ - укріплене місто козаків, лежало за дніпровими порогами на островах. Перша Січ виникла на о. Мала Хортиця. Заснована Дмитром Вишневецьким.
Хортиця (колишня Велика Хортиця) - острів на Дніпрі нижче від дніпрових порогів. Був важливим стратегічним опорним пунктом козаків. До 1775 р. входив до запорізьких володінь. З 1965 р. державний історико-культурний заповідник.
|
Назва Січі |
Роки існування |
Місце розташування |
|
|
Хортицька |
1553(6) - 1557 |
Острів Хортиця |
|
|
Томаківська |
70-ті рр. XVI ст. - 1593 |
Острів Томаківка |
|
|
Базавлуцька |
1593 - 1638 |
Острів Базавлук |
|
|
Микитинська |
1639 - 1652 |
Острів Микитин Ріг |
|
|
Чортомлицька |
1652 - 1709 |
Острів, який омивався річками Чортом лик, Прочна і Скарбна |
|
|
Кам`янська |
1709 - 1711 |
Мис, утворений річковою протокою Козацьке Річище та гирлом річки Кам`янка |
|
|
1730 - 1734 |
|||
|
Олешківська |
1711 - 1728 |
Урочище Олешки на південь від місця впадання Інгулу в Дніпро |
|
|
Нова (Підпільненська) |
1734 - 1775 |
Півострів, що омивався річкою підпільною (протока Дніпра) |
Клейноди Війська Запорозького
Клейноди - спеціальні військові знаки, регалії або атрибути українського козацтва, які використовувалися в XVI - XVIII ст. Уперше були надані Війську Запорозькому 1578 р. польським королем Стефаном Баторієм (хоругва, бунчук, булава, печатка). Згодом до них додали інші відзнаки (литаври, пернач тощо).
|
Назва |
Характеристика |
|
|
Хоругва |
Бойовий прапор у військових підрозділах українського козацтва та збройних силах шляхетської Польщі в Х\/І-Х\/ІІІ ст. Хоругва надавалася польським королем усьому Війську Запорозькому. Її завжди носив хорунжий попереду війська, поруч із гетьманом |
|
|
Бунчук |
Палиця завдовжки 2-2,5 м, з кулею або вістрям на верхньому кінці, під яким прикріплювалися китиці чи волосся з кінського або телячого хвоста, Надавався гетьману, але його завжди носив бунчужний або бунчуковий. Указував місцезнаходження гетьмана під час бою |
|
|
Булава |
Ознака влади гетьмана. Зокрема, Б.Хмельницький з 1648 р. мав срібну позолочену булаву, оздоблену перлами і коштовним камінням |
|
|
Печатка |
Печатка Війська Запорозького надавалася судді. Мала круглу форму, виготовлялася зі срібла. На ній був зображений козак у гостроверхій шапці й кафтані, із шаблею, порохівницею на боці та мушкетом на лівому плечі |
Реєстрове козацтво - частина українського козацтва, яку влада Речі Посполитої взяла на військову службу в другій половині XVI - першій половині XVII ст. і внесла до спеціальних реєстрів (списків).
1572 р. - до реєстру внесено 300 козаків -- для захисту південних кордонів Речі Посполитої від турецько-татарських нападів. Перші офіційні державні реєстри козаків датуються 1581, 1583, 1590 р., коли на службу було взято 300, потім 600, 1000 осіб. Вони вважалися на державній службі, користалися привілеями (зарплатня, озброєння, особиста свобода, право власності на землю, дозвіл на промисел і торгівлю). Центр дислокації - м. Трахтемірів (Чигирин, Черкаси, Переяслав, Корсунь, Біла Церква, Канів - полкові міста).
Отже, протягом XVI - на початку XVII ст. в українських землях, що перебували під владою Литви та Польщі, відбувався процес формування соціально-класової структури суспільства, консолідації двох основних класів феодальної держави - селянства та шляхти. Посилення в суспільстві позицій шляхти супроводжувалось швидким закабаленням селянства та запровадженням кріпосного права. Правлячі кола Литви та Польщі послідовно проводили політику ліквідації автономії українських земель, наступу на православ'я. Українське козацтво, генезис якого відбувається в цей період, перебрало на себе функцію виразника й захисника національних, релігійних і культурних інтересів народу. Саме воно взяло на себе історичну місію будівничого національної держави.
Разом з тим, інкорпорація українських земель до складу Речі Посполитої сприяла інтегруванню України в політичний, економічний та культурний простір Європи. В той же час козацтво як носій ідеї української державності синтезувало традиційні політичні цінності з новими, які активно утверджувалися у ранньоновітній Європі.
Питання для самоконтролю
1. Якими були наслідки входження українських земель до складу Великого князівства Литовського?
2. Розкрийте зміст та сутність Кревської та Люблінської уній.
3. Проаналізуйте соціально-економічний розвиток України за польсько-литовської доби.
4. Розкрийте причини виникнення і джерела формування українського козацтва.
5. Охарактеризуйте Запорозьку Січ, особливості її військово-політичного та адміністративного устрою.
6. Дайте характеристику козацтва як політичної сили, що справляла значний вплив на суспільний розвиток Речі Посполитої та українських земель, що входили до її складу.
Завдання для індивідуальної роботи:
1. Створення Кримського ханства і його стосунки з Україною.
2. Історичний портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
3. Українське козацтво і національно-культурний рух в Україні в ХVІ - середині ХVІІ ст.
4. Релігійне життя в Україні в Україні в ХІV - ХVІ ст.
5. Культурно-освітня політика Петра Могили.
Тема 4. Національно-визвольна війна українського народу 1648-1657 рр.
Мета і завдання
Визначити причини війни, її характер, мету, рушійні сили. Засвоїти процеси визвольної війни, перемоги і невдачі козацьких військ. Розкрити історичне значення національних державотворчих процесів в період Національно-визвольної війни та роль Б. Хмельницького. Дати оцінку українсько-московських угодам і зовнішній політиці козацько-гетьманської держави в цілому. Розкрити історичне значення і наслідки Національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 рр.
План лекції:
Причини, характер, рушійні сили та періодизація національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького 1648 - 1657 рр.
Формування української козацької державності в ході боротьби.
Зовнішня політика Української держави й укладення союзу з Росією.
Основні поняття:
Національно-визвольна війна, козацькі привілеї, козацький адміністративний устрій, старшина, Зборівський мир, Білоцерківський мир, Слобожанщина, Переяславська угода, Березневі статті, Хмельниччина, спадкоємний гетьманат
Література:
1. Апанович О.М. Українсько-російський договір 1654 р.: Міфи і реальність. - К., 1994.
2. Батюк В.С. Українська державність напередодні та в роки Визвольної війни 1648-1654 рр. у працях дослідників із західної діаспори // УІЖ. - 1993. - №1.
3. Березневі статті Б. Хмельницького // Пам'ятки України. - 1991. - №2.
4. Гетьмани України. Історичні портрети. - К., 1991.
5. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна // Україна крізь віки. - Т. 8. - К., 1999.
6. Літопис гадяцького полковника Григорія Граб'янки. - К., 1992.
7. Мицик Ю. Національно-визвольна війна українського народу 1648-1658 рр. // Пам'ять століть. - 1998. - №4.
8. Пасічник М. Варшава, Москва і Стамбул у боротьбі за Україну (1657-1665). - Львів, 1998.
9. Сергійчук Г. До і після Переяславської Ради // Наука і суспільство. - 1990. - №1.
10. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. - К., 1995.
11. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея. - К., 1997.
12. Степанков В.С. Українська революція 1648 - 1676 рр. в контексті європейського революційного руху XV - XVII ст.: спроба порівняльного аналізу // УІЖ. - 1997. - №1.
13. Стецишин О. Метаморфози політики гетьмана Хмельницького // Політика і культура. - №41 (172). - 2002. - с. 42-43.
14. Стецишин О. Міф, який живе й донині // Політика і культура. - №42 (173). - 2002. - с. 42-43.
15. Стецишин О. Політичні ігри гетьмана Хмельницького // Політика і культура. - №40 (171). - 2002. - с. 44-45.
16. Чухліб Т. Козаки та Яничари: Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500 - 1700 років. - К., 2010.
17. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. - К., 1999.
18. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. - К., 1990 - 1993.
19. Яковенко Н.М. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. - К., 2006.
1. Причини, характер, рушійні сили та періодизація Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького 1648-1657 рр.
В першій половині XVII ст. в Україні зберігався цілий вузол протиріч, серед козаків, селян, міщан жевріло невдоволення, і для організації нового повстання бракувало лише відважного і енергійного керманича. В лютому 1648 р. Богдан Хмельницький, обраний запорожцями гетьманом, організував нове козацьке повстання, що ознаменувало початок грандіозної Національно-визвольної війни, яка тривала до 1676 р.
У ході цієї війни відбулися докорінні зміни у житті українського соціуму - в державному устрої, соціально-економічних відносинах, у духовній сфері.
Причини національно-визвольної війни:
1) здійснення польською шляхтою щодо України політики соціального, національного та релігійного гноблення, курс польського уряду на ліквідацію козацтва як стану;
2) стрімкий розвиток національної самосвідомості українців;
3) формування на основі козацтва нової української політичної еліти, яка визначила національні інтереси і сформувала цілі українського руху, розробила його політичну програму, відіграла провідну роль у процесі державотворення.
Рушійні сили визвольної боротьби:
1) козацтво - стало керівною і провідною силою визвольної боротьби, ядром української армії;
2) селянство - виступало проти національного, релігійного та, насамперед, проти соціального гноблення;
3) міщани - відіграли важливу, а в окремих регіонах (західне Поділля, Волинь, Галичина) - провідну роль у національно-визвольній і соціальній боротьбі;
4) частина української шляхти - відіграла помітну роль в перші чергу у формуванні нової української еліти, політичної програми, розбудові державності;
5) представники православного духовенства - взяла безпосередню участь у подіях революції, у процесах державотворення.
Цілі боротьби:
1) ліквідація польського і будь-якого іншого панування;
2) звільнення від національно-релігійного гноблення;
3) ліквідація магнатського землеволодіння, фільварково-панщинної системи господарювання, кріпацтва, завоювання особистої свободи і права власності на землю селян, козаків, міщан;
4) генезис ідеї утворення незалежної соборної української держави.
Характер національно-визвольної війни:
Виходячи з причин, складу учасників та цілей Національно-визвольної війни, її характер визначають як національно-визвольний, релігійний, соціальний.
В історичній літературі висловлюється думка про наявність у подіях 1648-1676 рр. в Україні елементів революції, оскільки соціальна боротьба була спрямована на встановлення нової за своєю суттю моделі соціально-економічних відносин.
До сьогодні питання про періодизацію й хронологічні межі Національно-визвольної війни середини XVII ст. залишається дискусійним. Більшість вітчизняних дослідників визначають п`ять періодів перебігу Національно-визвольної війни:
· перший (лютий 1648 - червень 1652 рр.) - період найбільшого розмаху та інтенсивності національно-визвольної та соціальної боротьби;
· другий (червень 1652 - серпень 1657 рр.) - період погіршення економічного і геополітичного становища козацької України;
· третій (вересень 1657 - червень 1663 рр.) - порід різкого загострення соціально-політичної боротьби, що призвело до громадянської війни і розколу козацької України на Правобережну і Лівобережну;
· четвертий (липень 1663 - червень 1668 рр.) - період відчайдушної боротьби національно-патріотичних сил за возз`єднання України в умовах прагнення польського й російського урядів поділити Українську державу;
· п`ятий (липень 1668 - вересень 1676 рр.) - період кризи і поразки визвольної війни; ліквідація державності на Правобережжі.
Хронологія національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького (1648-1657 рр.)
|
Дата |
Подія |
Зміст |
|
|
1648 р. |
Антипольськє повстання на Запорозькій Січі під проводом Богдана Хмельницького |
Початок визвольної війни. Слідом за запорожцями на боротьбу піднялись усі верстви українського населення |
|
|
1648-1657 pp. |
Гетьманство Б. Хмельницького |
Після втечі з-під арешту на Січ, козаки обирають Б. Хмельницького гетьманом |
|
|
1648 р., лютий |
Союзний договір із Кримом |
Хмельницький використовує суперечності між Кримським ханством і Польщею. Хан допомагає козакам кіннотою |
|
|
1648 р., травень |
Перемога козацького війська під Жовтими Водами |
Народний рух охоплює вже майже всю Наддніпрянщину |
|
|
1648 р., червень |
Перемога Б. Хмельницького під Корсунем |
Україну звільнено від польського війська |
|
|
1648 p., вересень |
Перемога під Пилявцями |
Польська шляхетська армія розгромлена вщент і практично припиняє своє існування. Але Хмельницький, дійшовши до етнічних кордонів України, зупиняє похід, бо плекає надію порозумітися з королем |
|
|
1648 р., 1 грудень |
Урочистий в'їзд Б. Хмельницького до Києва |
Апофеоз національно-визвольної війни українського народу. Б. Хмельницький зустрічається з Патріархом Єрусалимським. За допомогою київського духовенства сформульовано програму створення Української держави |
|
|
1649 р. |
Укладення договору з турецьким султаном |
Козаки отримують право вільного плавання Чорним морем |
|
|
1649 р. |
Розгром польського війська під Зборовом |
Статті Зборівського мирного договору: реєстр -- 40 тис. чоловік; під гетьманським управлінням -- Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства; ті, хто залишився поза реєстром, повертаються до тих самих поміщиків. Питання про збереження унії виноситься на засідання сейму. Обидві сторони незадоволені договором: козаки -- бо не всю Україну звільнено і навіть на козацькій території більшість селянства не отримала свободи; поляки вважають, що пішли на занадто великі поступки козакам |
|
|
1650 р., січень |
Повстання козаків на Запорожжі |
Січ вимагає перегляду Зборівського договору, обирає новим гетьманом Худолія. За наказом Хмельницького повстання жорстоко придушене, Худолій страчений |
|
|
1650 p., 1 вересень |
Союзний договір з Молдавією |
Господар Молдавії Василь Лупул зобов'язується не допомагати Польщі; тим самим Україна забезпечує свій лівий фланг |
|
|
1651 p., 10 лютого |
Напад польського шляхетського війська на прикордонні заслони селянсько-козацьких полків на Брацлавщині |
Народно-визвольний рух в Україні знову набирає сили, і починається новий етап війни |
|
|
1651 p., |
Подобные документы
Визвольна війна українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького в середині XVII ст., її основні причини та наслідки, місце в історії держави. Характеристика соціально-економічного розвитку України в середині 60-х-початок 80-х р. XX ст.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 31.10.2010Первіснообщинний лад на території України. Історичне значення хрещення Русі, період феодальної роздробленості. Виникнення українського козацтва. Берестейська церковна унія. Визвольна війна українського народу, гетьмани. Декабристський рух в Україні.
шпаргалка [90,6 K], добавлен 21.03.2012Суспільний устрій слов’ян. Зовнішня політика київських князів. Розпад Київської Русі, боротьба з монголами. Виникнення козацтва, визвольна війна українського народу. Скасування кріпацтва. Революції, поразка Центральної Ради. Відбудова країни після війни.
учебное пособие [165,8 K], добавлен 24.11.2011Історіографічний огляд концепцій походження державно-політичного утворення Русі. Об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва і зміцнення ранньофеодальної держави на Русі. Діяльність великих київських князів. Соціально-економічна історія Русі.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 03.04.2011Причини війни, що призвела до змін в розвитку українських земель. Зборівська угода 1648 р., її наслідки для обох сторін. Союз зі шведами, розчарування Xмельницького москвинами. Війна Речі Посполитої з козаками й Москвою. Історичні особи даного періоду.
реферат [45,7 K], добавлен 08.04.2014Причини політичного, соціального и національно-релігійного характеру. Характер і рушійні сили. Цілі Національно-визвольної війни. Прагнення Хмельницького завершити звільнення й об'єднання українських земель. Наростання протиріч між Гетьманщиною і Росією.
курсовая работа [19,8 K], добавлен 19.01.2010Причини, характер, рушійні сили визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Етапи національно-визвольної війни. Формування української державності в ході визвольної війни. Російсько-українська міждержавна угода 1654 р.: неоднозначність оцінок.
курсовая работа [80,9 K], добавлен 27.03.2011Становлення та розвиток Давньоруської держави, теорії її походження. Політика і реформи у Київській Русі, причини її феодальної роздробленості. Монголо-татарська навала, її оцінка в історіографії. Етапи державного розвитку Галицько-Волинського князівства.
презентация [2,6 M], добавлен 27.11.2013Причини визвольної війни українського народу, її хід та рушійні сили. Військова стратегія і тактика Б. Хмельницького. Внутрішня і зовнішня політика Б. Хмельницького. Переяславська рада 1654 р. та її наслідки. Суспільний розвиток українського народу.
контрольная работа [33,5 K], добавлен 19.10.2012Причини та цілі, початок і хід війни. Характер і рушійні сили всенародного руху. Політичні і соціально-економічні зміни в українських землях. Переяславська рада. Наростання протиріч між Гетьманщиною і Росією. Дипломатична діяльність Б. Хмельницького.
презентация [960,0 K], добавлен 28.03.2016Початок Другої світової війни, шлях українського народу від початку війни до визволення від фашистських загарбників, причини, характер та періодизація війни. Окупація українських земель, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА, визволення України.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 01.08.2010Характеристика первісного суспільства і перші державні утворення на території України. Сутність українських земель у складі Литви і Польщі. Особливості розвитку Української національно-демократичнлої революції. Національно-державне відродження України.
книга [992,2 K], добавлен 13.12.2011Головні періоди політичного розвитку Київської Русі, особливості процесу об'єднання всіх давньоруських земель в одній державі. Релігійні реформи князя Володимира та прилучена Русі до християнської культури. Опис суспільно-політичного життя та культури.
контрольная работа [35,0 K], добавлен 10.11.2010Причини і цілі національно-визвольної війни середини XVII ст., її етапи і розвиток подій. Суспільний лад України у цей період, становлення національної держави. Найважливіші джерела права і правові норми внутрішнього життя і міжнародного становища країни.
реферат [33,0 K], добавлен 04.01.2011Війна українського народу проти польського панування під проводом Б. Хмельницького. Мета повстання: знищення польського панування, створення власної держави, ліквідація кріпацтва, феодальної власності на землю, утвердження козацького типу господарювання.
реферат [33,1 K], добавлен 29.04.2009Виникнення Литви та її спорідненість с Київщиною. Легенда про походження Литви, постання національної держави. Початок Литовської доби на Русі-Україні. Значення битви на Синіх водах. Устрій українських земель, зростання значення Київського князівства.
реферат [16,4 K], добавлен 23.12.2009Дослідження соціально-економічних і політичних передумов утворення Давньоруської держави. Аналіз основних етапів історії Київської Русі. Характерні риси державного ладу Давньоруської держави. Галицько-Волинське князівство та його історичне значення.
реферат [23,0 K], добавлен 18.05.2010Історія та існуючі теорії походження слов'ян, етапи формування окремих груп слов'янських мов. Створення та перші правителі Київської Русі, становлення та завоювання нової держави. Процвітання металургійної промисловості та основні ремесла пращурів.
реферат [19,5 K], добавлен 25.03.2010Дослідження по здобуттю незалежності Мексики. Мексиканська війна, її етапи, здобутки та особливості. Приходський священик Мігель Ідальго - "генерал-капітан" Америки. Визвольна війна від іспанського колоніального гніту та створення незалежної держави.
реферат [17,3 K], добавлен 27.10.2011Початок Другої світової війни. Окупація українських земель фашистською Німеччиною. Партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА. Визволення України від німецько-фашистських загарбників, перемога у війні. Вклад українського народу в боротьбу з гітлерівцями.
реферат [32,2 K], добавлен 10.10.2011
