Управління міжнародною конкурентоспроможністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Аналіз стратегічних груп конкурентів та побудова відповідних карт стратегічних конкурентів

Відомі американські економісти А.Томсон та А.Стрікленд для ідентифікації стратегічних груп конкурентів на ринку пропонують застосовувати графічний метод, а саме побудову карти стратегічних груп. Вона являє собою двовимірну систему координат, на якій позиції зображуваних конкурентів визначаються щонайменше двома найбільш вагомими критеріями їх класифікації. Компанії, які мають близькі позиції на карті відносять до однієї стратегічної групи, при цьому площа круга є пропорційною сукупній ринковій частці стратегічної групи. На рис. зображено карту стратегічних груп для ринку ювелірних виробів США. В якості найбільш вагомих критеріїв обрано співвідношення ціна/якість ювелірних виробів та рівень спеціалізації учасників ринку

2. Вплив постачальників продукції на інтенсивність конкуренції

Інтенсивність конкуренції - це ступінь протистояння між конкуруючими на ринку компаніями. Інтенсивність конкуренції: кількість конкурентів; динаміка розвитку ринку; рентабельність ринку; ступінь стабільності ринкової частки; узагальнений показник інтенсивності конкуренції; незаконні методи конкуренції; переваги головних конкурентів. Конкурентна сила постачальників:

- кількість та рівень концентрації постачальників;

- договірна політика постачальників;

- витрати на зміну постачальника;

- важливість товару, що постачається;

- небезпека прямої та зворотної інтеграції;

- ступінь диференціації продукції, яка постачається;

- наявність ефективних замінників продукції, що постачається.

3. Державна політика в сфері регулювання конкуренції

Сучасний механізм держ рег-ня міжн конк-сті під-ств у розвинених країнах включає: стратегічну компоненту, методологію і методику стратегії нарощування конкурентоспроможності та організаційно-економічний механізм її реалізації --систему інститутів, методів й інструментів підтримки та зростання конкурентоспроможності. Стратегічною компонентою, або центральним ядром держ механізму нарощування конк-сті ек розвинених країн є довгострокові федеральні програми конк-сті, які охоплюють усі рівні формування конкурентоспроможності -- макро-, мезо- та мікроекономічний. Реалізація програмних цілей та установ здійснюється шляхом розробки та впровадження нац-державної стратегії конкурентоспроможності, суб'єктом якої виступає «держава-система». Організаційно-ек механізм підтримки та стимулювання міжнародної конк-сті підп.-ва являє собою складну сукупність інституціон, організаційних, ек, соц, політ та інших структур, інструментів і засобів держ впливу на умови формування та відтворення ресурсних, технологічних, інноваційних, глоб та соціокультурних конкурентних переваг підприємства. Сприяння розвитку нац економіки в рамках держ ек політики здійснюється шляхом: а) розробки та реалізації різноманітних варіантів структурної політики; б) розробки та реалізації науково-технолог політики; в) форм розвитку ефективної інфраструктури; г) впровадження гнучкої податкової, кред-фін, цінової та конкурентної політики; д) розширення ємності вн ринку за рахунок зростання доходів та купівельної спроможності суб'єктів попиту та пропозиції товарів (послуг) на вн ринку. Захист нац ринку від іноземної конкуренції відбувається шляхом розробки й реалізації цілеспрямованої зовнішньоторгполітики, важливими складовими якої є: а) митно-тарифне регулювання зовн торгівлі країни; б) режим квотування та ліцензування імпорту; в) впровадження держ норм і стандартів щодо споживчих характеристик товарів, що імпортуються, їх сертифікація; г) застосування спеціальних інструментів, що виконують протекціоністську функцію -- компенсаційних зборів, антидемпінгового мита, тарифної ескалації тощо. Підтримка нац товаровиробників на зовн ринках здійснюється на основі застосування таких інструментів мак-роекономічної дії: а) пільгове кредитування; б) держ страхування експортних кредитів; в) пільгове оподаткування експортної діяльності вітчизняних підприємств; г) пряме субсидування експортної діяльності вітчизняних підприємств; д) інформаційна, консультативна та рекламна підтримка експортної діяльності вітчизняних підприємств; е) корпоративно-інституціональна підтримка експортної діяльності вітчизняних підприємств через міжнародні інститути та механізм регулювання конкуренції на світових ринках, укладання дво (багато) сторонніх угод та створення інтеграційних угруповань. Форм та розвиток ефективного експортного потенціалу країни та суб'єктів її ЗЕД ґрунтується на концептуальних положеннях сучасної теорії порівняльних переваг і міжнародного поділу праці. Державне регулювання природоресурсних, технологічних, інноваційних, глобальних та соціокультурних умов формування конкурентних переваг національних товаровиробників.

4. Детермінанти міжнародної конкурентоспроможності згідно моделі ромбу конкурентоспроможності М. Портера

Згідно теорії М.Портера конкурентноздатність країни розглядається через призму міжнародної конкурентноздатності її фірм, що як правило представлені певними галузями. Принципове значення має здатність цих фірм ефективно використовувати ресурси, що дислокуються всередині країни.

4 детермінанти конкурентноздатності країни поєднуються у діамант, або ромб:

Детермінанти - кожен окремо і всі разом - сприяють досягненню національного успіху або гальмують його. Вони представляють собою комплексну систему, що знаходиться в стані постійного розвитку. Один детермінант постійно впливає на інший. Підтримання конкурентноздатності в галузі на високому рівні являється результатом “самопідсилюючої” взаємодії переваг зразу в декількох областях, що визначають середовище, яке іноземним конкурентам буває важко відтворити. Національна система вцілому є важливішою, аніж окремі її частини.

Два елементи - внутрішня конкуренція та концентрація промисловості в одному географічному регіоні - мають особливо важливе значення для перетворення “ромба” в систему. Внутрішня конкуренція сприяє удосконаленню “ромба” в цілому, а географічна концентрація посилює взаємодію всередині цього “ромба”.

Дія системи детермінантів призводить до того, що конкурентноздатні національні галузі не розподілені рівномірно в економіці, а зв”язані в те, що можна назвати “кластерами” (пучками), що складаються з галузей, які залежать одна від одної.

Взаємодія детермінантів національної конкурентноздатності дозволяє зрозуміти, чому національні галузі чахнуть та вмирають, а разом з ними і деякі економяки та держави.

5. Діагностика конкурентного середовища підприємств на основі карт стратегічних груп конкурентів та матриць конкурентного профілю

Конк.сер-ще п-ва - це суб'єкти конкурентної боротьби і їх дії із забезпеч. власних інтересів, в рез-ті чого формуються певні умови д-ті п-ва

Відомі американські економісти А.Томсон та А.Стрікленд для ідентифікації стратегічних груп конкурентів на ринку пропонують застосовувати графічний метод, а саме побудову карти стратегічних груп. Вона являє собою двовимірну систему координат, на якій позиції зображуваних конкурентів визначаються щонайменше двома найбільш вагомими критеріями їх класифікації. Компанії, які мають близькі позиції на карті відносять до однієї стратегічної групи, при цьому площа круга є пропорційною сукупній ринковій частці стратегічної групи. На рис. зображено карту стратегічних груп для ринку ювелірних виробів США. В якості найбільш вагомих критеріїв обрано співвідношення ціна/якість ювелірних виробів та рівень спеціалізації учасників ринку

6. Діагностика міжнародної конкурентоспроможності підприємства

Діагностика міжнародної конкурентоспроможності підприємства -- системний цільовий аналіз, спрямований на виявлення і оцінку фактичних та потенційних загроз для розвитку підприємства, внутрішніх проблем його функціонування як суб'єкта міжнародної конкуренції, визначення його переваг у порівнянні з конкурентами (у виробничій, фінансовій, науково-дослідній, маркетинговій сферах, матеріально-технічному забезпеченні, управлінні персоналом тощо).

Етап 1-й. Створення інформаційної бази дослідження. Завданням даного етапу діагностичного дослідження є формування якісної інформаційної бази, яка обумовлює вибір методів дослідження та коректність узагальнюючого діагностичного висновку.

Найдоцільнішим способом створення інформаційної бази дослідження є сканування зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства на підставі маркетингових досліджень, стратегічного контролю і внутрішньо-фірмового економічного аналізу. Інформація має давати повне та об'єктивне уявлення щодо ринково-товарної та просторово-часової структури зовнішньоекономічних операцій підприємства, обсягів і термінів їх виконання та фінансових платежів, що їх супроводжують.

Етап 2-й. Діагностика проблеми міжнародної конкурентоспроможності підприємства. Результатом даного етапу має бути ранжований перелік найбільш суттєвих негативних та позитивних чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, які визначають реальний рівень міжнародної конкурентоспроможності підприємства. Це дає змогу встановити головні причини виникнення проблеми.

Етап 3-й. Прогнозування наслідків виникнення проблеми міжнародної конкурентоспроможності підприємства (організації). Метою проведення даного етапу дослідження є оцінка ринкових та фінансово-економічних наслідків виникнення та поширення проблеми. Ці наслідки слід оцінювати у площині зміни показників (критеріїв) стану системи «підприємство --цільовий зовнішній ринок»

Етап 4-й. Дослідження та оцінка потенціалу подолання проблеми конкурентоспроможності має ґрунтуватися на: 1) нейтралізації та обмеженні кількості негативних факторів впливу, що обумовлюють виникнення проблеми, шляхом формування захисту проти них або шляхом знаходження тих сегментів зовнішнього ринку, де дія цих факторів є найслабкішою; 2) використанні позитивних факторів впливу (нереалізованих можливостей), що можуть бути залученими до локалізації проблеми та її подолання.

7. Діагностика стану внутрішнього середовища підприємства

Внутрішнє середовище компанії - це система факторів, які забезпечують життєздатність та довгострокову прибутковість організації і перебувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу організації.

Зміст дій і рішень на етапі діагностичного дослідження внутрішнього середовища полягає в:

а) ідентифікації усіх матеріальних і нематеріальних активів, які є у розпорядженні підприємства;

б) виявленні взаємозв'язків поточних активів з операційними процесами та прийнятті рішень щодо змін їх конфігурації (складу, структури , загального обсягу);

в) оцінюванні (визначенні рангів) значущості кожного з активів у площині нових вимог зовнішнього середовища.

Ідентифікація ключових активів підприємства пов'язана з виявленням категорії і типів активів, цінність (ранг) яких є найбільшою у забезпеченні успіху у конкурентній боротьбі у релевантному зовнішньому ринку.

Ідентифікація ключових активів підприємства здійснюється на основі двох основних підходів: 1) від поточної стратегії до ключових активів; 2) від ключових активів до потенціальної (майбутньої) стратегії.

Оцінка запасів та потреб у ключових активах підприємства передбачає визначення існуючого обсягу ключових активів та потреб у них, необхідних для реалізації поточної або потенціальної стратегії підприємства. Недостатні обсяги кожного виду ключових активів -- розриви -- мають бути закриті на основі формулювання та реалізації програми розвитку (розробки) ключових активів підприємства.

8. Діагностика стану міжнародної конкурентоспроможності підприємства

Діагностика міжнародної конкурентоспроможності підприємства -- системний цільовий аналіз, спрямований на виявлення і оцінку фактичних та потенційних загроз для розвитку підприємства, внутрішніх проблем його функціонування як суб'єкта міжнародної конкуренції, визначення його переваг у порівнянні з конкурентами (у виробничій, фінансовій, науково-дослідній, маркетинговій сферах, матеріально-технічному забезпеченні, управлінні персоналом тощо).

Етап 1-й. Створення інформаційної бази дослідження. Завданням даного етапу діагностичного дослідження є формування якісної інформаційної бази, яка обумовлює вибір методів дослідження та коректність узагальнюючого діагностичного висновку.

Найдоцільнішим способом створення інформаційної бази дослідження є сканування зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства на підставі маркетингових досліджень, стратегічного контролю і внутрішньо-фірмового економічного аналізу. Інформація має давати повне та об'єктивне уявлення щодо ринково-товарної та просторово-часової структури зовнішньоекономічних операцій підприємства, обсягів і термінів їх виконання та фінансових платежів, що їх супроводжують.

Етап 2-й. Діагностика проблеми міжнародної конкурентоспроможності підприємства. Результатом даного етапу має бути ранжований перелік найбільш суттєвих негативних та позитивних чинників зовнішнього і внутрішнього середовища, які визначають реальний рівень міжнародної конкурентоспроможності підприємства. Це дає змогу встановити головні причини виникнення проблеми.

Етап 3-й. Прогнозування наслідків виникнення проблеми міжнародної конкурентоспроможності підприємства (організації). Метою проведення даного етапу дослідження є оцінка ринкових та фінансово-економічних наслідків виникнення та поширення проблеми. Ці наслідки слід оцінювати у площині зміни показників (критеріїв) стану системи «підприємство --цільовий зовнішній ринок»

Етап 4-й. Дослідження та оцінка потенціалу подолання проблеми конкурентоспроможності має ґрунтуватися на: 1) нейтралізації та обмеженні кількості негативних факторів впливу, що обумовлюють виникнення проблеми, шляхом формування захисту проти них або шляхом знаходження тих сегментів зовнішнього ринку, де дія цих факторів є найслабкішою; 2) використанні позитивних факторів впливу (нереалізованих можливостей), що можуть бути залученими до локалізації проблеми та її подолання.\

9. Еволюція теорій міжнародної конкурентоспроможності суб'єктів міжнародних економічних відносин

a. Меркантилізм (Мен, Монкретьєн) - ключ. переваги: протекц. політика держави

b. Теорія абсол. переваг (Сміт) - ключ. переваги: абсолютні рівні витрат вир-ва

c. Теорія відносних переваг (Рікардо) - кл.п: відносні рівні витрат вир-ва

d. Теор. співвіднршення факторів Хекшера-Оліна - кл.п: відмінність у факторах вир-ва та ефект-сть їх застосування

e. Еволюційна теор.Шумпетера - кл.п: інновації та підприємництво

f. Конкурентні переваги (Портер) - кл.п: продуктивність у використ.факторів на різних стадіях конк-сті

g. Теор. глоб.випередження конкурентів (Хамел, Прахалад) - кл.п: ключові компетенції, інтел.лідерство

h. Теорія Прахалада - кл.п: створення спільних цінностей зі споживачами.

10. Економічна природа конкурентної боротьби суб'єктів міжнародних економічних відносин

Конкуренція - боротьба незалежних економічних суб'єктів за обмежені економічні ресурси. Це економічний процес взаємодії, взаємозв'язку і боротьби між виступаючими на ринку підприємствами з метою забезпечення кращих можливостей збуту своєї продукції, задовольняючи різноманітні потреби покупців. Конкуренція як невід'ємна складова системи підприємництва, є ключовою ланкою функціонування всього механізму ринку і ринкової економіки в цілому.

Особисті інтереси виступають базою стимулювання розвитку підприємницької діяльності, а конкуренція спрямовує діяльність суб'єктів господарювання в русло інтересів споживачів. Будь-які диспропорції в економіці обертаються або надлишками або дефіцитом. Конкуренція безжалісно вибраковує фірми , які займаються виробництвом непотрібної ринку продукції. Відповідно скорочуються обсяги випуску продукції, яка не сприйнята ринком, та "поза конкуренцією" дефіцитна продукція.

Конкуренція змушує підприємців час від часу переглядати стратегію розвитку підприємств, змінювати пріоритети, переналагоджувати своє виробництво. Розвиток ринкових відносин ставить підприємців в такі умови, які примушують їх вивчати основи конкурентної боротьби, досвід інших країн та окремих підприємств в галузі формування та підтримання конкурентних переваг.

Таким чином, конкуренція є доповненням і противагою індивідуалізму капіталістичної економіки. Якщо особисті інтереси дають найсильнішу мотивацію учасникам господарських процесів (усе, що вони роблять, робиться винятково для себе, для власної вигоди), то конкуренція направляє їхню діяльність у сприятливе для всього суспільства русло. Адже в ній перемагає той, що краще задовольняє інтереси споживачів.

Селекція конкуренції проявляється в тому, що від скорочення попиту на певні товари по різному страждають фірми, сильні знаходять свої сегменти ринку, слабкі - не виживають.

Наслідком конкуренції є, з одного боку, загострення виробничих і ринкових відносин, а з іншого боку - підвищення ефективності господарської діяльності, прискорення НТП. Отже, конкуренції приділяється не тільки функція ринкового регулювання, але і стимулююча роль. Інакше кажучи, вона розглядалася як чинник розвитку, удосконалювання виробництва і якості виробленої товарної маси.

Отже, конкуренція - це суперництво досить великої кількості відособлених виробників за увагу споживачів з метою найбільш повного і якісного задоволення запитів останніх відповідно до їх фінансових можливостей, а також за одержання виробниками максимального прибутку.

11. Етапи діагностики конкурентного середовища підприємств

Конк.сер-ще п-ва - це суб'єкти конкурентної боротьби і їх дії із забезпеч. власних інтересів, в рез-ті чого формуються певні умови д-ті п-ва.

Етапи:

1).виявлення переліку фірм, що знаход-ся на релевантному р. (визнач.стратегії к-в, стратег.гр.)

2).збір вихідної інфо + приведення вартісних і фін.показників до порівняльного виду

3).визнач.типу р. (р.продавця/р.покупця) + розрах-к хар-к, що відображають рівень впливу на п-во конк.сил (яка к-я: досконала/олігополія...)

4).визнач.р-х часток на кін.баз.періоду і на кін.аналізованого періоду

5).побудова табл.р-х часток фірм, розрах-к сер.ринк.частки, що приходяться на фірму

6).розрах-к узагальнених хар-к інтенсивності к-ї, оцінка ступеню монополізації р-ку

7).факторний аналіз динаміки р-х часток конкурентів

8).вибір виду статист.розподілу р-х часток

9).формув.гр.фірм, що є на р-ку + розрах-к сер.ринк.частки, що приходиться на групу

10).розрах-к темпу приросту ринк.частки кожної гр.фірм

11).побудова конк.картки р-ку

12).виявлення типових стратег.положень фірм на р-ку

13).ситуац-й аналіз і прогнозув.стратегій

12. Загострення міжнародної конкуренції суб'єктів міжнародних економічних відносин умовах глобалізації

Зараз ф-я суб'єктів МЕВ усе більшою мірою підпадає під вплив процесів глоб-ї і ТН-ї. Дані процеси зумовили появу нових видів ек. загроз, пов'язаних з розвитком ек. інтеграції, посиленням впливу світових промислово-фінансових центрів і МО, передусім, СОТ, на порядок ведення ЗЕД.

Сучасна глоб-я міжн. відносин нац. господарств зумовила зростання відкритості нац. ек-к, її суб'єктів господарювання, що призвело до посилення впливу зовн. факторів на рівень їх ек. безпеки. В рез-ті майже усі нац. ек-ки та суб'єкти господарювання підпадають під дію факторів міжн. к-ї, коливань попиту і пропозиції на світових ринках, кризових явищ у різних секторах глобал. ек. системи.

Загалом, глобалізація стає, з одного боку, джерелом і стимулятором конкуренції, надаючи нові можливості розвитку, а з другого - породжує суперечності, конфлікти і кризи локального і загальноцивілізаційного масштабу.

Як наслідок, з точки зору к/сті, все більш очевидною стає міжкраїнова асиметрія глобалізації. На одному полюсі концентруються країни - глобальні лідери, а на 2 - більшість країн - глобальних аутсайдерів. І оскільки на сьогодні, глоб-я є процесом не завершеним як геоекономічно, так і науково-технологічно та галузево-функц-но, то слід очікувати ще більшого загострення (завтра-наукомісткі гал.).

13. Інноваційні фактори міжнародної конкурентоспроможності країн

Міжн.к/сть кр.-здатність кр.займати та утримувати стійкі позиції на певних сегментах світ.р-ку. при наявності потужного ек.потенціалу, що забезп.динамічне зрост.ек-ки на інноваційній основі, розвинутой системи р-х інститутів.

Необх-ть володіння інновац.фактором зумовлена тим, що: володіння значним ін тел.капіталом, ін вест.рес., останніми розробками дає змогу гнучко реагувати на зміни світ. кон'юнктури, диверсифікувати своє в-во, при цьому мах забезпечуючи реаліз-ю нац.інтересів.

Зараз: посилення тенденції регіоналізації, інтеграції та глобалізації у світовій економіці конкурентна боротьба між країнами загострюється і інновац.фактор стає найбільш значущим.

Ф-ри міжн.к/сті кр.: ек.потенціал, ін тел.капітал, інвест.рес.,розвинутість р-х інститутів, швидкість реакції на зміну ринк.конюнктури - їх зрост.залежить саме від наявності інноваційного чиннику.

Рейтинг к/сті кр.: 3 стадії: рес.-орієнтовані, еф.-орієнт., кр.-інновац.лідери (тому що досконалість бізнесу, інновації).

Але наявність великої частки інновац.фактору може призвести до: технолог.к-ї (з базою на активн.використ.технолог.рес.)=>зросте роль інтел.рес.у забезпеч.монопольного рівня конк.переваг, загостр.к-ї, зрост.техноглобалізму, що є „-„.

14. Інтегральні показники міжнародної конкурентоспроможності п-в

+ розрах-к ринк.часток фірми

15. Класифікація конкурентних переваг підприємств

Конк.перевага п-ва-ступінь реалізації конк.потенціалу п-вом.

Класифікація:

1).за х-ром джерела:

*ті, що базуються на ек.факторах (ефект.бізнес сер-ща, що виражається у вал.курсі, привабл.інвест.клімату, розвитку інфрастр-ри)

*на норм.-правових факторах (оподаткув.)

*географ.факторах (вигідність регіону, зменш.видатків для переміщень тов.)

*демограф.факторах (освітній рів.,міграція)

*технологічні (розв.технологій)

*баз-ся на поінформованості (інфо)

*інновац.фактор (сприяти.інновац.клімат, дає можливість мати абс.конк.перевагу)

*стр-рного х-ру (можливості для інтеграції комп.)

*викликані адмін.заходами (можливості влади створ.сприятливі умови для розв.бізн.)

*визначені рівнем розв.інфр-ри р-ку (розв.з-бів комунік., розв.дистриб.мереж)

*не правового х-ру (хабарництво, корупція, що веде до недобросовісної к-ї)

2).відношення до ціни: цінові, нецінові

3).можливість імітації: унікальні, можуть бути скопійовані

4).сфера прояву: НДДКР, в-во, реалізація, сервіс та експлуатація

5).х-р динаміки: стабільні, нестабільні

6).х-ка: абс., відносні (в одних умовах є, а в інш.-ні)

7).ініціатор конк.переваг: кон'юнктура р-ку, держ.пол.в сфері регул.к-ї, д-ть к-в і безпосередньо п-ва

8).рівень ієрархії: на рівні тов.,фірми, галузі, ек-ки

9).термін дії: коротко, середньо, довгостр.

16. Конкурентне зак-во країн

Батьківщиною КП вважаються США, де його традиційно називають антитрестовим правом. Це пов'язано з тим, що норми антитрестового зак-ва були спрям. проти монополій (трестів). Вважалося, що монополії -- це економічні аномалії, які необхідно заборонити на законодавчому рівні. Слід зазначити, що антитрестове зак-во США регулює не лише відносини, пов'язані з монополією на ринку, а й попереджує недобросовісну конк-ю.

В ЄС забезп-ня рівних конк-х можливостей для всіх підпр-в на території всіх держав -- членів ЄС досягається шляхом централізованого правового рег-ня та забезпечується тим, що називається в теорії м/н права принципом наднаціональності, який означає, що норми, створені м/н об'єднанням, мають перевагу над нормами національного права. Такі норми є частиною нац. права, мають пряму силу дії і обов'язкові для заст.-ня, у т.ч. в ді-сті нац. судових органів. Це формує специфічну правову си-му, де право ЄС має перевагу над національним правом держав -- членів ЄС, тому у разі невідповідності національного права праву ЄС діють принципи верховенства права ЄС і прямої дії норм права ЄС.

Європейське Співтовариство формує вимоги до національних законодавств, як інструмент для підвищення економічної ефективності та надання однакових можливостей усім товаровиробникам, включаючи малий бізнес.

Засадовим стосовно яп. Антимон. права є Закон Японії “Про заборону прив. монополії та забезпечення чесних угод”, підготовлений за участю ам. експертів відповідно до правових ідей, виражених у З-ні Шермана, З-ні Клейтона, та З-ні про Фед. Торг. комісію США.

Цей з-н визначає ді-сть держави щодо запобігання монополізму та розвитку кон-ї. Мета його забор.приватну монополію, нечесне укл-ня угод та несправедливі засоби угод, запобігти надмірній кон-ї екон. могутності, виключити нечесне обмеж. ви-ва, техніки, реалізації, цін та ін. засобів, стрим-ня підпр-ї ді-сті й тим самим спонукати до справедливої та вільної кон-ї, стимул. прояви підпр-ї ініціативи, розвивати підпр-ку ді-сть

17. Конк. сер-ще підпр-ва та основні етапи його діагностики

КС -- це результат і умови взаємодії великої кількості суб'єктів ринку, що визначає відповідний рівень екон. суперництва і можливість впливу окремих екон. агентів на загально ринкову ситуацію. Важливим є те, що конкурентне сер-ще утвор. не лише і не стільки власне суб'єктами ринку, взаємодія яких викликає суперництво, але в першу чергу - відносинами між ними.

Міжнародне конкурентне середовище - си-ма чинників макро- та мікро-се-ща, що сприяють або протидіють розвитку м/н ді-сті фірми.

Етапи діагностики:

Ш Аудит складових сер-ща та їх впливу

Ш Виз-ня типу сер-ща

Ш Ідентифікація ключових чинників сер-ща

Ш Виз-ня конкурентної позиції фірми

Ш Виділення та оцінка принципових можливостей та загроз

Ш Виз-ня страт. позиції

Одним з важливих методів діагностики середовища організації є SWOT- Даний вид аналізу може здійснюватися стосовно всього підприємства, його структурних підрозділів, а також у розрізі окремих видів прод-ї.

18. Конкурентні переваги та основні компетенції в забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності підприємства

КП є концентрованим проявом переваги над конкурентами в різних сферах (видах) діяльності підприємства. Іншими словами, КП фірми полягають у випереджені конк-в за рахунок реалізації ринкових факторів успіху або ключових компетенцій.

Джерелами КП п-ва на м/н ринку. слугують: умовні пор. переваги країни, пов'язані із мін. витратами ви-ва або з покращеною якістю прод-ї, які дозволяють спец-ся на ви-ві такої прод-ї та експортувати її до ін. країн; економія на масштабах ви-ва, що додатково досягається при виході за межі нац. ринку; переваги від тов. диверсифікації; можливість викор-ня запатентованих технологій ви-ва одночасно на декількох нац. ринках із отриманням економії у глоб. масштабі; мобільність ви-ва

Внутрішній аспект забезпечення КП: ключові компетенції. КК - являють собою сук. навичок і технологій, яка баз. на явних та прихованих знаннях, забезпечує форм. цінностей у си-мі клієнта, є ориг. по відношенню до конк-ів і відкриває доступ до нових ринків. Їх складно імітувати та передавати. Ресурси фірми приймають форму КК, якщо відбір і комбінація рес-ів здійсн. краще, ориг-ше, швидше за конк-в. КК повинні стабільно забезпечувати КК та ресурсну асиметрію відносно ринкових суперників. Можливість відтворення конкурентами КК веде до її знецінення.

19. Конкурентні інноваційні стр-ї компаній

ІС - стр-ї створ. нових продуктів, ідеї, життєвого циклу.

Види Інн стр-й під-ва: наступальна, оборонна, імітаційна, залежна, традиційна, за випадком

Наступальна (агресивна)- вона пов'яз. з бажанням під-ва досягти тех-го і ринкового лідерства шляхом створ. і впров. нових прод-в, така Інн. стр-я передбачає по-перше тісний зв'язок під-ва зі світ. досягненнями науки і технології, по-друге пряму залежність від наук. розробок які фін-ся і здійсн-ся самим під-вом, передбачається можливість під-ва швидко реагувати і прист-ся до нових технол-х можливостей. Особливістю цієї стр-ї є існ. спеціалізованого підрозділу під-ва ф-ями якого є досл. і розробки. Ця Інн. стр-я виправдовує себе при потенційному захисті нової технол-ї чи нового продукту і ств. короткочасної монополії на прибуток новатора.

Захисна- пов'язана з освоєнням новітніх технол-ій і завдяки їм виходу на нові ринки вперше створеним піонерами і в даній області. Як правило ця стр-я не можлива як звичайна імітація нової прод-ї і вимагає істотних поліпшуючих Інн-й, які створюють нову продукцію з новими споживчими властивостями, саме в порівнянні з базовою Інн. Але викор. цієї Інн. стр-ї вимагає від під-ва високої мобільності і здатності до оволодіння авангардними розробками, крім того здатність удосконалення цих розробок, тобто вона вимагає розвинутої наук-тех-ї бази. Дуже важливим чинником цієї стр-ї є придбання патентів на прод-ю. В рез. чого зниж. витрати на освоєння та розробку нової прод-ї. Ця стр-я пов'язана із завоюванням та утриманням передових позицій на ринку.

Імітаційна - пов'яз. з копіюванням техн-ї вир-ва прод-ї фірм піонерів. Вона пов'яз. з придбанням ліцензії на вир-во нової прод-ї, копіювання нової прод-ї. Для викор. Інн. стр-ї під-во повинно мати: - квал. наук- тех-й персонал, який здатний освоїти Інн-ю. Ця стр-я має переваги які пов'язати із зниженням вартості прод-ї за рахунок залучення дешевої робочої сили і залучення місцевої сировини і ресурсів і використання існуючих вир-чих потужностей в новому призначенні. Але вона вдала при значній державній підтримці і захисті своїх підств новаторів. Ця стр-я ефективна при збереженні хоч би національного ринку, тобто це стр-я пов'язана з ефектом масштабу.

Залежна-х-р тех-х змін та під-ва залежить від політики інш. фірм які виступають як основні в технол-х зв'язках. Залежні під-ва не роблять самост. спроб змінити свою прод-ю, бо вони тісно пов'яз. з вимогами до нього ведучого під-ва. Мова йде про субпідрядні роботи. Цей тип Інн. стр-ї характерний для під-ств, що створ. і існують зараз в У. (світ. лідерами) і виступають субвиробниками для їх прод-ї.

Традиційна - відсутність технологічних змін на під-ві. На цих вир-вах закріплюються певні Інн. форми на тривалий період їх життєвого циклу. Традиційна стр-я вважається Інн.ною як осмислена відмова від оновлення прод-ї, після ретельного аналізу ринкової сит. та стану конк-ів. Трад. стр-я не уникає Інн. поведінки, оскільки вона пов'яз. з удосконаленням форми і сервісу трад. прод-ї. Прикладом може служити ресторани і гот. сервіс.

За нагодою пов'язана з використанням інформації і можливостей які виникають у зовнішньому середовищі під-ва характерною рисою є відсутність власної наук. - техн. ді-ті. Такий тип ще називають "стр-я ніши", оскільки перевага її полягає в знаходженні особливої ніши на існуючих ринках товарів і яка має споживача з нетиповими потребами але значною її різноманітністю. На практиці можуть існувати різні модифікації цих стр-й. Кожне під-во може паралельно застосовувати різні Інн.ні стр-ї для окремих галузей чи окремих видів прод-ї.

20. Конкурентні переваги вузької спеціалізації

Спеціалізація починається з закріплення у відокремленому ринковому сегменті.

У прод-ї виробника, який зайняв певний сегмент, є свої покупці з досить визначеними прихильностями або потребами. Ніша може бути визначена з точки зору геогр. унікальності, спеціальних вимог до використання прод-ї або особливостей її хар-к, важливих тільки для членів ніші. Осн. ідея полягає в тому, що компанія може обслуговувати вузький цільовий ринок більш ефективно, ніж конкуренти, які розсіюють свої ресурси на всьому ринку. Базою КП фірми, яка реалізує стр-ю ринкової ніші, є або низькі (в порівняння з конкурентами) витрати на обслуг-ня ніші, або здатність запропонувати покупцям ніші щось відмінне від ін. конк-в. Стр-я ринкової ніші, засн. на низьких витратах, залежить від наявності сегменту покупців, потреби яких задовольнити дешевше, ніж потреби покупців іншої частини ринку. Стр-я ринкової ніші, заснована на диференціації, залежить від наявності сегменту покупців, яким потрібна продукція з унікальними якостями.

21. Конкурентні переваги підприємств та їх класифікація

внутр конкур переваги:

виробн -- продукт-ть праці, ек-ть витрат, раціональність експлуатації осн-х фондів, забезпеченість мат-техн ресурсами, бездефектність;

технологічні - сучасність, досконалість, гнучкість технологх процесів, використня досягнень НТП;

кваліфікаційні - професійність, майстерність, активність, творч-ть перс-лу, схильність до нововведень;

орг.-ні -- сучасність, прогресивність, гнучкість, структурованість наявної орг.-ної структури;

упр-кі - ефект-ть і результат-ть діючої с-ми менеджменту, ефект-ть упр-ня оборотними засобами, якістю, виробничими, закупівельними та збутовими процесами, дієвість с-ми мотивування перс-лу;

інноваційні -- с-ми і методи розробки та впровадження нових технологій, продуктів, послуг, наявність і впровадження "ноу-хау";

спадкові -- ринкова культура підприємства, традиції, історія розвитку;

ек-ні -- наявність джерел фін-ня, платоспроможність, ліквідність, прибутковість, рентабельність;

географ - розміщення, близькість до джерел мат і людських ресурсів, ринків збуту, транспортних шляхів та каналів розподілу.

зовн конкур переваги:

інформаційні -- діючі на підприємстві с-ми збирання та обробки даних, ступінь поінформованості підпр-ва про стан і тенденції розвитку ринку, дію сил та умов навкол бізнес-середовища, поведінку спож-в, конкур-в та інших господар-х суб'єктів;

конструктивні -- технічні х-ки продукції, її дизайн, упаковка;

якісні - рівень якості продукції за оцінками споживачів;

поведінкові -- ступінь поширення філософії маркетингу серед працівників підпр-ва, націленість його діяльності на задов.-ня потреб спож-в конкретних цільових ринків;

кон'юнктурні -- ринкові умови діяльності, конкур середовище (к-ть і поведінка конкур-в, гострота конкур-ції);

сервісні -- рівень та якість послуг, що надаються підприємством;

іміджеві -- загальні уявлення споживачів про підприємство та його товари, популярність;

цінові -- рівень ринкової влади підприємства та можливості зміни цін;

збутові - портфель замовлень, прийоми та методи розподілу продукції;

комунікаційні -- канали і способи розповс-ня інф-ції про підпр-во, наявність і вико рис-ня зворотного зв'язку.

Внутр конкур перевага базується на перевазі фірми стосовно витрат в-цтва, менедж-ту фірми чи товару, що створює “цінність для виробника”, яка дозволяє досягти собівартості меншої, ніж у конкурента. Внутр конкурентна перевага є наслідком більш високої продуктивності, яка забезпечує фірмі більшу рентабельність та більшу стійкість в умовах зниження цін продажів, що нав'язуються ринком чи конкуренцією.

Зовн конкур перевага базується на визначних якостях товару, які створюють цінність для покупця за рах-к або скорочення витрат, або підвищення ефект-ті. Зовн конкурентна перевага збільшує “ринкову силу” фірми, оскільки вона може примусити ринок приймати ціну продажів вищу, ніж у пріоритетного конкурента, який не забезпечує відповідної визначної якості.

22. Конкурентні політики високорозвинутих країн світу

Досвід високорозвинених країн світу таких як США, ЄС показує, що створення постіндустріального суспільства, підвищення міжнародної конкурентоспроможності можливе лише на інноваційній основі при максимальному використанні інноваційного потенціалу регіонів, та з урахуванням особливостей кожного з них. Адже створення та реалізація принципово нової продукції відіграє вирішальну роль в посиленні конкурентних позицій товаровиробників на світових ринках. А це, як відомо, можливо лише за умов ефективної Національної інноваційної системи (НІС), яка формується індивідуально в кожній країні і включає такі підсистеми як сфера науководослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР)? освіта і професіональна підготовка? інноваційна інфраструктура? виготовлення онкурентоспроможної продукції та послуг? інституції правового, соціального й фінансового характеру 5 . Визначальна роль у цій системі належить регіональним інноваційним системам.

США

Створена Рада з питань конкурентоспроможності -- з метою розробки рекомендацій стосовно довгострокових стратегій забезпечення міжнародної конкурентоспроможності промисловості США.

У документах Конгресу Ради були накреслені такі напрями державної науково-технологічної політики для підвищення конкурентоспроможності американської економіки, науки, а також технологій на світовому ринку у ХХІ ст. [31]:

здійснення довгострокової політики стимулювання цивільних НДДКР у передових сферах науки і технології;

створення сприятливого підприємницького клімату для здійснення НДДКР;

активізація формування й діяльності дослідних партнерств для розширення промислових інновацій;

орієнтація федеральних досліджень на задоволення потреб економіки у зв'язку з можливостями бюджету;

сприяння промисловості в розвитку технологій;

заохочення розвитку, комерціалізації і використання технологій;

інтеграція військових і промислових технологій, які здатні ефективно вирішувати різні завдання;

надання підтримки університетам США і вдосконалення вищої і шкільної освіти.

Широко впроваджується в цій країні практика пільгового оподаткування витрат на освіту з метою зробити вищу освіту доступною для широких верств населення.

Отже, нова інноваційна стратегія США базується на стимулюванні залучення приватних інвестицій для розроблення й ефективного використання технологій в економіці країни. При цьому зростає фінансування фундаментальної науки та інвестицій у людський капітал, а також у галузі «нової економіки», продовжується високоефективне партнерство держави і приватного сектору у сфері комерціалізації нововведень з допомогою венчурного капіталу.

Амер-ка ек-ка відрізняється і потужними високотехнолог-ми компаніями та корпораціями, які

— безперервно ведуть масштабні НДДКР;

— підвищують гнучкість та ефект-ть в-цтва;

— враховують внутр і зовн попит;

— використ-ть ефект масштабу;

— розміщують в-цтва за кордоном.

23. Конкурентні стратегії в сфері масового виробництва

Масове в-цтво створюється для задоволення масового попиту. Осн їх перевагою є можливість використ ефекту економії на масштабах в-цтва, сутність якого полягає в тому, що зі збільш-ням розмірів підпр-ва та зі зрост-м обсягів випуску продукції витрати на в-цтво одиниці продукції скорочуються.

Скорочення питомих витрат обумовлено, в першу чергу, технологічними причинами.

Великі компанії мають суттєві переваги перед фірмами малого та середнього бізнесу у сфері фінансування науково-дослідних та досвідно-конструкторських робіт (НДДКР).

Саме великі компанії орг.-ть і масовий збут та просування на ринок свого товару, а також створюють ринкові переваги за рахунок можливостей фін-ня гучних та потужних рекламних акцій

Конкур стратегія являє собою основу конкур-ї поведінки підпр-ва на ринку. Стратегія конкур-ї описує схему забезп-ня переваг підпр-ва порівняно з його осн-ми суперниками та формує стратегію упр-ня підпр-м.

відомою класифікацією М.Портера є:страт-я найменших сукупних витрат;стратегія диференціації;стратегія зосередження.

Стратегія найменших сукупних витрат:

Намагання бути виробником із найменшими в галузі витратами; Завоювання великої частки ринку; Спроможність забезпечити загальний рівень витрат нижчий, ніж у конкурентів;

Умови формування: . Велика частка фірми на ринку і можливості доступу до дешевих сировинних та або труд ресурсів. 2. Цінова еластичність і однорідність попиту на продукцію підприємства. 3. Переважно цінова конкуренція. 4. Втрата споживачами значної частки свого доходу в разі підвищення цін.5. Галузева стандартизація і відсутність ефективної диференціації.

Асортимент: Гарний осн-й продукт з невеликою к-тю модифікацій (задовільний рівень якості за обмежених можливостей вибору для покупців).

Принцип орг.-ї виробн. Діяльності: Постійний пошук можливостей для зниження витрат без втрати досягнутого рівня якості та суттєвих функціональних можливостей товару.

Намагання бути лідером у сфері досягнення найменшої галузевої собівартості вимагає:

· використання дешевих ресурсів або застосування ресурсозбережуючих технологій (зокрема - механізації та автоматизації найбільш трудомістких процесів);

· створення оптимальних за розмірами (відповідно до критерію мінімізації витрат) виробництв та мереж реалізації продукції;

· гуртової реалізації продукції;

· уваги до постійного скорочення змінних витрат; здійснення чіткого контролю за накладними та іншими видами постійних витрат.

«+»:витіснення з ринку конкурентів з вищою ціною на аналогічні вироби; додаткове зростання обсягів продажів та отримання надприбутку завдяки збільшенню власної ринкової частки;гарантоване отримання прибутку навіть у тому випадку, коли споживачі змогли домогтися зниження цін у найближчих конкурентів;гарантоване отримання прибутку навіть у тому випадку, коли постачальники підвищують ціни на сировину, матеріали, комплектуючі та напівфабрикати;підвищення вхідних бар'єрів для підприємств, що прагнуть увійти у цей бізнес, але не мають змоги знизити собівартість продукції до рівня, встановленого лідером;руйнування стратегій конкурентів у сфері диференціації продукції за рахунок цінової доступності своїх виробів;виштовхування з ринку товарів-замінників за рахунок масовості та низьких витрат виробництва;створення іміджу сумлінного та надійного партнера, який піклується про бюджет споживачів.

Стратегію диференціації (стратегія диферент-ня продукту). Страт-я базується на спец-ції підпр-ва у виготовленні особл-ї прод-ї, яка є модифікацією стандартного виробу. Така продукція незамінна для споживача в разі, коли стандартні вироби його не задовольняють. Диференціація комерц-х х-к товару може відбуватися або шляхом створення продукції з більш досконалими, ніж у стандартних виробів, техн.-ми параметрами, або на базі вищої якості виконання, або на основі забезп-ня ширшого вибору послуг при реалізації та експлуатації виробів. Увага фірм, що використ-ть стратегію диферент-ня, зосереджується на широких колах споживачів, які визнають за справедливу вищу ціну за вищу якість.

Вдала диференціація дозволяє фірмі:встановлювати на свій товар підвищену ціну (фірма - диференціатор створює додатк цінність для покупця, тому притаманна стратегії диферент-ня вища ціна є відображенням як реально переданої покупцеві цінності, так і рівня цінності, сприйнятого покупцем);продавати більшу к-сть одиниць товару;домогтися більшої лояльності покупців (завдяки тому, що покупці визнають за важливі для себе певні специфічні характеристики диференційованого товару).

Намагання бути лідером у сфері диференціювання продукту вимагає:наявності легко та швидко переналагоджуваного виробництва;високого рівня конструкторської підготовки виробництва та здійснення НДДКР власними силами;створення оптимальних за розмірами мереж реалізації продукції та виробництв;активної роботи потужної маркетингової служби підприємства, зорієнтованої на охоплення всього ринку;роздрібної або ж дрібногуртової реалізації продукції.

«+»:витіснення з ринку конкурентів, що пропонують стандартні недиференційовані товари чи послуги; додаткове зрост-ня обсягів продажів та отримання надприбутку за рахунок завоювання прихильності різних груп споживачів на основі переваг у якості та за рах-к забезп-ня можливостей більш широкого вибору;гарантоване отримання прибутку від реалізації продукції споживачам, що купують товари або користуються послугами лише цієї компанії;гарантоване отримання прибутку навіть у тому випадку, коли постачальники підвищують ціни на сировину, матеріали, комплектуючі та напівфабрикати;підвищення вхідних бар'єрів до галузі за рах-к наявності вже сформованих переваг споживачів;руйнування стратегій конкурентів у сфері зниження собівартості стандартної продукції за рахунок урізноманітнення пропонованої продукції та завдяки лояльності споживачів;виштовхування з ринку товарів-замінників шляхом зміцнення зв'язків зі споживачами;створення іміджу сумлінного та надійного партнера, який піклується про різних споживачів та макс-но повне задоволення їх специфічних запитів.

В кін ХХ ст вподобання масового споживача однозначно схилилися до персоніфікованих товарів. З'являється навіть новий термін - customisation-англ., кастомізація-укр. - для того, щоб визначити процес надання стандартній від початку продукції властивостей та параметрів у відповідності до замовлення кожного конкретного споживача. Новий тип виробництва отримує назву “масове виробництво на замовлення”.

Величезним плюсом масового виробництва на замовлення є те, що розширюються можливості для споживачів мати точно те, чого вони бажають, але по цінах масового виробництва, цінах, що є низькими в більшості випадків завдяки всеохоплюючій економії на масштабі виробництва. Покупці по всьому світові віддають перевагу виготовленому на замовлення продукту, одночасно і без компромісів обираючи і його низьку ціну.

Страт зосередження: Концентрація зусиль на вузькій частині ринку, а не робота на всьому ринку; Завоювання вузької ніші ринку, в якій потреби та вподобання покупців суттєво відрізняються від загально ринкових; Більш низькі витрати при задоволенні запитів даної ніші ринку або здатність запропонувати клієнтам цієї ніші товар, спеціально адаптований до їхніх запитів і смаків;

Умови форм-ня: 1. Урізноманітнення спож-в щодо спож-ня і цільового використ-ня товару. 2. Відсутність спец-ції конкурентів на конкр-х сегментах ринку. 3. Обмеженість можливостей підпр-ва щодо обслуговування всього ринку.

Асортимент: пристосований до того, щоб задовольнити особливі запити вибраного сегменту ринку.

Індивідуалізація товару відповідно до особливих запитів покупців вибраної ніші ринку

24. Конкурентні стратегії М.Трейсі та Ф.Вірсеми

„Ціннісні дисципліни” Трейсі і Вірсеми. представили 3 ціннісні дисципліни, або способи доставки споживачеві тієї або іншої цінності, - виробн досконалість, лідерство по продукту і близькість до споживача. Компанії, що прагнуть домінувати на своїх ринках, повинні вибрати одну і лише одну з цих дисциплін і доcягти в ній досконалості.

виробнИЧА досконалість. Компанії, що володіють досконалим виробн-м процесом, доставляють своїм споживачам таке поєднання якості, цін і простоти придбання, з яким на даному ринку ніхто не може порівнятися. Ці компанії не пропонують нових продуктів або послуг і не культивують особл-х, нетрадиц-х відносин з своїми спож-ми. Вони діють виключно добре, а їх пропозиція споживачам гарантує низьку ціну і безумовне, на першу вимогу, обслуговування.

( Dell Computer, Saturn Corporation, FedEx, Southwest Airlines, General Electric, Wal-Mart.)

Головні х-ки цих компаній:

Акцент на ефект-ті і координованості виробн.-х процесів. Надають дешеві, добротні, нескладні продукти і (або) послуги.

Оптимізація або раціоналізація виробничих процесів. Використовують стандартні і ефективні виробничі процедури. Стандартизовано навіть маті активи.

Упр-ня побудоване за зразком армійського командування. Кожен працівник точно знає як інструкції, так і свої обов'язки. Від працівників чекають відповідності правилам і обов'язкам. Волелюбність і оригінальність не вітаються. Високо винагороджується робота в командах.

Розвиток близьких і безперешкодних відносин з постачальниками.

Розв-к і підтримка інтегрованих, надійних і швидкодіючих інформ-х с-м і інших технологій, що дозволяють підвищувати ефективність діяльності і удосконалювати контроль і управління.

Нетерпимість до втрат і винагорода ефективності.

Надання станд-х базових послуг без суперечок із споживачами і на їх першу вимогу. Ці компанії уникають різноманітності відносин зі споживачами, тому що вона шкодить ефект-ті.

Упр-ня підпр-м будується так, щоб забезп-ти приблизно однаковий обсяг роботи протягом дня, тижня і року. Зростання і зниження попиту на продукт або послугу вважаються серйозними проблемами, які необхідно усувати.

Ключовим словом тут є „формула” - майстерне переплетіння унікальних знань, застосування технологій і жорстке упр-ня.

2) лідерство по продукту. Компанії, що прагнуть стати лідерами за продуктом, зосереджують свої зусилля на пропозиції товарів і послуг, які розширюють існуючі межі ефективності і якості (Microsoft, Disney, Motorola, Harley-Davidson, Nike, Intel, Reebok, Johnson & Johnson, Revlon, Mercedes-Benz, Swatch.)

Головні х-ки цих компаній:

Акцент на винаходах, розвитку продуктів і експлуатації ринку.

Децентр-ні, змінні в міру необхідності і для виріш-ня конкретних завдань підпри-кі структури. Персонал ділять на функц-ні команди або кластери.

Винятковий творчий потенціал і швидкість комерціалізації ідей.

Поетапна орг-я роботи з чітко визн-ною метою кожної стадії і жорсткими термінами виконання.

Орг-я вироб-х процесів з метою забезп-ня їх швидкості, постійне прагнення до скорочення тимчасових циклів в-цтв.

Швидкість ухвалення рішень.

Експерименти в області опл праці і використання ідей маловідомих розробників.

Генер-ня безлічі концепцій нових прод-в з подальшим скороченням портфелю проектів і збереж-м лише тих, які, найшвидше, матимуть справжній успіх.

3) близькість до споживача. Компанії, які захищають цінність за допомогою близькості до споживача, створюють зв'язки, подібні до відносин між добрими сусідами. Близькі до споживачів компанії поставляють не те, що хоче ринок, а те, що потрібно конкр-му спож-ві. Такі компанії роблять свій бізнес на знанні своїх клієнтів і їх потреб, постійно адаптують свої товари і послуги до запитів конкретних споживачів, причому за розумну ціну ( IBM, Baxter International, Johnson Controls, Four Seasons Hotel, Nordstrom, Home Depot).

Гол х-ки цих компаній:

Розвиток довгострокових відносин із споживачами.

Глибоке розуміння і бачення основної діяльності клієнтів.

Послідовне надання клієнтам більшого, ніж вони чекають.

Адаптація продуктів і послуг до вимог клієнтів.

Як правило, відмова від продажу наймодніших і найновіших товарів.

Робота з клієнтами для вирішення їх проблем і подальше управління реалізацією знайдених рішень.

Ухвал-ня рішень в значній частині делеговане працівникам, що безпосередньо контактують з клієнтами.

25. Конкурентні стратегії підприємств: їх види та класифікація

Віолентна ("силова") стратегія. Ця стратегія є х-ною для фірм, які діють у сфері крупного, станд-го в-цтва товарів і послуг. Фундаментальним джерелом сили цих підпр-в є те, що таке в-цтво зазвичай можна налагодити більш ефект-но і з меншими витратами, ніж виготовлення невеликих партій товарів, які будуть дуже відрізнятися один від одного. Віоленти використ-ть переваги, які створюються широкомасштабними наук дослідженнями, розвинутою збут мережею та крупними рекламними компаніями. Стратегія віолентів є простою: спираючись на свою гігантську силу фірма намагається домінувати на обширному ринку, по можливості витискуючи з нього конкурентів. Вона приваблює покупців порівняною дешевизною і добротністю (середнім рівнем якості виробів).

Патієнтна (нішова) стратегія. Ця стратегія є типовою для фірм, які встали на шлях вузької спеціалізації. Вона передбачає виготовлення особливої, незвичайної продукції для певного (частіше) вузького кола споживачів. Ринкова сила компаній - патієнтів полягає в тому, що їх вироби стають незамінними для відповідної групи клієнтів.

...