Методи управління експортно-імпортними операціями підприємства

Найбільш важливими сферами прояву логістичних функцій в управлінні матеріальними потоками на зовнішніх ринках є постачання, розподіл, збут. Продуцентами логістичних функцій на макрорівні є транспортно-експедиційні підприємства, підприємства оптової та роздрібної торгівлі, комерційно-посередницькі організації, підприємства-виробники і деякою мірою, підприємства-споживачі. Ці суб'єкти світової економіки формують матеріальні та інформаційні потоки. Вони безпосередньо здійснюють і контролюють процеси руху товарів на світових ринках.

Таким чином, класифікація експортно-імпортних операцій підприємства сприятиме встановленню факторів та параметрів управління ними з метою підвищення ефективності ЗЕД підприємства та оптимізації витрат.

1.3. Роль методів управління під час виконання експортно-імпортних операцій підприємства

Зовнішньоекономічна діяльність стає все більш важливою складовою не лише економічного, соціального розвитку країн світу. Майже відсутні держави, підприємства яких не займалися б будь-яким з видів ЗЕД. Однак, в умовах сучасних тенденцій розвитку міжнародного господарства, зокрема, глобалізації, інтеграції інтернаціоналізації, відбувається інтенсивне зростання обсягів міжнародної торгівлі. В таких умовах зростає неухильно і значимість розвитку ЗЕД та збільшення обсягів експортно-імпортних операцій для кожної держави, що включена у міжнародний поділ праці, «…ЗЕД заснована на взаємовигідних економічних відносинах у різноманітних галузях економік держав, перш за все у галузі міжнародної торгівлі, руху капіталів, міграції робочої сили, передачі технологій» [27].

В країнах із перехідною економікою, де відбулася лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, державне регулювання ЗЕД є невід'ємною частиною зовнішньої політики, що спрямоване на забезпечення захисту інтересів держави та суб'єктів ЗЕД. Крім того, державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має на меті створення рівних можливостей для розвитку усіх видів підприємницької діяльності. Також розвиток нових шляхів використання капіталів та інвестицій, що були б спрямовані на розвиток конкуренції вільних прав і свобод. Проблеми необхідності державного регулювання ЗЕД досліджували багато науковців. Так, Зінь Е.А. у своїх працях пише, що «…регулювання зовнішньоекономічної діяльності держави здійснюється з метою забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку. Також, задля стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки країни в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих країн світу» [18]. Автор зазначає, що «…для ефективного функціонування національних економік необхідною умовою є наявність розвинутої системи зовнішньо-економічних зв'язків» [18]. Також наголошує на необхідності «…включення національної економіки в систему міжнародно-господарських процесів, що має позитивно впливати на розвиток економіки країни та сприяти підвищенню технічного рівня виробництва, раціональному використанню природно-сировинних ресурсів, ліквідації дефіциту окремих товарів, а відтак і підвищенню рівня життя населення» [18].

Отже, до цілей державного регулювання ЗЕД в Україні належать: «…збалансованість економіки та рівноваги на внутрішньому ринку; прогресивні структурні зміни в національній економіці, ефективна участь країни у міжнародному поділу праці розвиток ринкової економіки» [18].

Дроздова Г.М. вказує «…у всіх країнах, де економічні відносини нестабільні, державне втручання в розвиток ЗЕД є об'єктивною необхідністю, що пов'язано з метою захисту національних інтересів при здійсненні ЗЕД, більш повного використання ЗЕД як фактору економічного росту» [28]. Автор зазначає, що «…період до перебудови економіка держави носила закритий характер» [28].

Довгий час влада України мала монопольне право на здійснення ЗЕД та підприємства не мали змоги самостійно виходити на зовнішні ринки та здійснювати експортно-імпортні операції. Розвиток експорту гальмувався незацікавленістю виробників у виготовлені продукції на закордонні ринки. В умовах закритої економіки не могла навіть йти мова сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, а тим паче зовнішньоекономічній діяльності. Лише після здобуття Україною незалежності та перебудови її економіки, а також з прийняттям Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», характер впливу уряду на ЗЕД докорінно змінюється. Лише з цього моменту в історії країни, можемо вже говорити про державне регулювання ЗЕД, що означає створення та налагодження відповідних умов, що сприятимуть ефективному розвитку економіки держави та її складових.

Таким чином, державне регулювання ЗЕД за умов лібералізації має сприяти налагодженню та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків підприємств держави із закордонними контрагентами.

Державне регулювання являє собою систему заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, покликаних удосконалювати ЗЕД в інтересах національної економіки. Державне регулювання ЗЕД здійснюється шляхом розробки та подальшої реалізації зовнішньоекономічної політики держави, яка являє собою певну удосконалену систему заходів, які спрямовані на досягнення ефективного високого рівня розвитку економіки, а також налагодження тісних економічно-взаємовигідних зв'язків із зарубіжними партнерами, враховуючи національні інтереси та поглиблюючі участь країни у міжнародному поділі праці.

Шкурупій О.В. досліджує систему та рівні регулювання міжнародних господарських зв'язків та рівнів регулювання ЗЕД, зокрема, наводить класифікації рівнів регулювання світогосподарських зв'язків, та регулювання ЗЕД (табл. 1.6).

Таблиця 1.6

Структура системи регулювання міжнародних господарських зв'язків

Рівень регулювання	Опис рівня регулювання
Мегаекономічний рівень	Міжнародний	Договірні відносини між країнами в сфері МЕВ
	Наднаціональний	Регулювання завдяки інструментам міжнародного права
Державний (макроекономічний) рівень	Регулювання ЗЕД Законами та нормативними актами держави, через урядові органи.
Рівень підприємства (мікроекономічний)	Регулювання ЗЕД шляхом укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Так, в працях Шкурупій О.В. зазначено, що «…доцільним є визначення трьох рівнів, які враховують особливості вже існуючих в літературі варіантів рівневих структур, що відповідають основним рівням економіки, а також є необхідними і достатніми для системного висвітлення рівневої структури регулювання світогосподарських зв'язків» [12]. Так, виокремлюють такі рівні:

національний і міжнародний рівні;

фірмовий, національний, міжнародний і наднаціональний;

корпоративний, національний, міждержавний, наднаціональний і глобальний.

Кожен із визначених рівнів функціонує порівняно самостійно. На мікрорівні відбувається майже саморегулювання суб'єктів цього рівня - менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Нормативне регулювання ЗЕД підприємства виконується шляхом укладання керівництвом підприємств правових (комерційних) контрактів (угод) з контрагентами.

Суб'єктом національного рівня, виступає держава, в особі уряду та встановлює певні норми поведінки усіх суб'єктів ЗЕД, в межах яких, відбувається її регулювання на інших рівнях. Економісти виділяють багато чинників, які визначають не лише характер, але й напрями впливу регулювання держави на здійснення ЗЕД. Основними серед цих чинників є: рівень економічного розвитку країни, ступінь участі держави в міжнародному поділі праці, ступінь відкритості національної економіки, наявний політико-правовий устрій, залежність національної економіки від експортно-імпортних операцій тощо. При чому, держава як суб'єкт МЕВ виконує подвійну роль: з одного боку - через уповноважені органи виступає учасником міжнародних операцій; з іншого - через нормативно-законодавче регулювання опосередковано впливає на міжнародну діяльність інших суб'єктів.

Мегаекономічний рівень має два рівні регулювання: міжнародний і наднаціональний. Так, «…міжнародний (або міждержавний, міжнаціональний) рівень є системою узгодженого впливу держав, які не є членами інтеграційного угруповання, на МЕВ чи на їх конкретні форми».

На наднаціональному рівні регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою спільних заходів держав, які є учасниками інтеграційних угруповань (членами міжнародних організацій). Інструменти наднаціонального рівня регулювання ЗЕД, є подібними інструментам внутрішньої зовнішньої політики держав, яким притаманні узгоджені, спільні дії по врегулюванню та контролю за дотриманням спільних інтересів. Щодо міжнародних економічних організацій, то можна зазначити, що вони покликані координувати економічні процеси, узгоджувати певні інструменти регулювання, цілей національних економічних політик з метою регулюючого впливу на світові господарські зв'язки. Саме це пояснює наявність широкого спектру принципів, правил, міжнародних договорів та угод, що розробляються міжнародними організаціями на даному рівні.

Незважаючи на те, що між всіма цими рівнями є тісний взаємозв'язок, головним рівнем науковці називають макроекономічний рівень регулювання ЗЕД, або, іншими словами - державний. Держава є головною організаційною структурою у світовому господарстві, через державні органи управління, здійснюється керування експортно-імпортних потоків товарів, послуг та капіталу, а також інші форми зовнішньоекономічних операцій. Це обумовлює значимість верховенства права та суверенітету в управлінні ЗЕД різних країн.

Науковці наголошують на розгляді державного (макрорівня) регулювання ЗЕД як з боку регулювання ЗЕД державними законодавчими актами та органами управління, так і як проведення країнами власних зовнішньоекономічних політик. Серед органів управління ЗЕД на державному рівні є: «…Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, ДФСУ, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, Міністерство закордонний справ України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та інші. Органи державного управління ЗЕД, займаються розробкою та запровадженням методів державного управляння ЗЕД та зовнішньої торгівлі країни, зокрема» [31].

Серед методів державного регулювання, науковці пропонують наступні: економічні, правові, адміністративні, фінансові. Існують різні класифікації методів державного регулювання ЗЕД (табл. 1.7).

Таблиця 1.7 Класифікація методів державного регулювання ЗЕД

Назва методу	Інструменти регулювання	Опис впливу інструменту управління
Економічні Тарифні	експортний тари імпортний тариф	Регулюють як експорт так і імпорт, шляхом стягнення митного тарифу (адвалорного, специфічного або комбінованого) з товарів, що ввозяться/вивозяться з митної території країни при перетинанні кордону.
Економічні нетарифні фінансові	збори, податки, мито; субсидії; дотації; внутрішні податки; кредитування експортерів;	Регулюють як імпорт так і експорт, збільшенням ціни товарів, задля зменшення їх конкурентоспроможності на внутрішніх ринках країни, або навпаки, зменшення ціни товарів на закордонних ринках, для стимулювання експорту.
Адміністративні нетарифні: приховані кількісні	Технічні бар'єри, місцеві вимоги, стандарти, санітарно-гігієнічні норми; Вимоги про наявність місцевих компонентів; Квотування, ліцензування, добровільне обмеження експорту;	Переважно регулюють імпорт, задля захисту внутрішніх виробників від конкуренції з боку імпортних товарів на внутрішніх ринках, шляхом обмеження (або тимчасового обмеження) доступу імпортних товарів на кордони країни

Науковці класифікують інструменти регулювання зовнішньо-економічної політики кожного із розглянутих вище методів державного регулювання на прикладі України (табл. 1.8) та (табл. 1.9).

Таблиця 1.8

Інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

Економічні	Адміністративні	Організаційно-правові
Державна підтримка високотехнологічного виробництва	Реєстрація контрактів у сфері ЗЕД	Створення експортної інфраструктури
Державне інвестування у НДДКР	Кількісні обмеження	Законодавче регулювання ЗЕД
Державне кредитування експорту Страхування експортних кредитів Державні гарантії Пільги іноземним інвесторам Податкове регулювання Митне регулювання Регулювання транспортних тарифів	Приховані методи протекціонізму Система експортного контролю	Створення об'єднань експортерів Маркетингові дослідження кон'юнктури ринку Реклама, виставки та ярмарки Розвиток ЗЕД, прикордонної торгівлі Підготовка кадрів Сприяння експорту через інформаційно-консалтингове обслуговування

Підґрунтям реалізації експортно-імпортних операцій підприємств є зовнішньоторговельну політику держави, як один з головних напрямів регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Складовою зовнішньоекономічної політики є політика зовнішньо-торговельна. Зокрема, автори Босак А.О., Григор'єв О.Ю., Козик В.В., Пайкова Л.А., Крап'як Я.С., зазначають, що «…зовнішньоторговельна політика - це певний курс дій урядових і владних структур, використання таких принципів, методів та інструментів впливу на розвиток зовнішньої торгівлі країни, завдяки яким забезпечується досягнення визначених цілей та реалізація національних інтересів» [31].

Таблиця 1.9 Інструменти державного регулювання ЗЕД

Методи	Правові	Адміністративні	Економічні
			фінансово-бюджетні	кредитно-грошові
Інструменти	Конституція та закони України; Укази і розпорядження Президента; постанови та інші акти Верховної Ради України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; нормативно-правові акти центральних та місцевих органів державного регулювання	реєстрація суб'єктів ЗЕД; ліцензування; контингентування; квотування; регламентація митних процедур; державні стандарти якості; специфічні вимоги до товарів (маркування, упакування); санкції; ембарго; індикатори планування ЗЕД	податки на експорт та імпорт; податкові пільги; субсидування експорту; державні дотації; експортні премії	експортне кредитування; пільгові кредити; регулювання валютних курсів; валютні обмеження експортне страхування і гарантії

У міжнародній практиці виокремлюють два типи зовнішньоекономічних політик в залежності від економічної природи, цілей і впливу на структуру, обсяги та динаміку зовнішньої торгівлі. Зокрема, розрізняють: протекціоністську і ліберальну. Протекціонізм (франц. protectionnisme, від лат. Ptotectio - захист, заступництво) - це «…економічна політика держави, яка спрямована на підтримку національної економіки, шляхом обмеження доступу на національні ринки іноземних продавців» [19]. Серед інструментів здійснення політики протекціонізму виокремлюють торгово-політичних бар'єри, які обмежують доступ на внутрішні ринки для іноземних товарів, знижують їх конкурентоздатність, шляхів збільшення їх ціни. Для політики протекціонізму, «…у міжнародній практиці характерним є заохочення національних виробників та експортерів фінансовими інструментами підтримки» [20]. В різні періоди розвитку міжнародної торгівлі використовувалися різноманітні види та форми політики протекціонізму, відрізнялися заходи торгівельної політики. Зокрема, у період початкового накопичення капіталу та формування капіталістичних відносин основоположниками протекціоністської політики стали меркантилісти. Так, «…політика протекціонізму була розповсюджена у Франції (протекціоністські тарифи 1664 й 1667 Кальдера), Англії та в Австрійській монархії» [20].

Румянцев А.П., Башинська A.L, Корнілова І.М., Коваленко Ю.О., Кириченко О.А., Тюріна Н.М., Карвацка Н.С. та інші стверджують, що «…протекціонізм як політика захисту державного внутрішнього ринку розвивався та змінювався від простих державних заходів до складних систем регулювання зовнішньої торгівлі, які застосовуються інтеграційними угрупованнями» [32]. Крайнім виявом протекціонізму є автаркія (від гр. аutarkeia - самовдоволення) - «…політика відособлення країни від економіки інших країн з метою створення замкненого національного господарства, що характеризується самозабезпеченням» [17, 32].

Довгий час політика протекціонізму застосовувалась лише національними урядами. Розвиток процесів «…інтеграції сприяв розвитку такого виду протекціонізму, який застосовують інтеграційні угруповання стосовно третіх країн»[33]. Так, країни Європейського Союзу ще у 90-х роках мали єдину зовнішньоторговельну політику, в межах якої використовували заходи колективного протекціонізму. Такий прояв протекціоністської політики називають наднаціональним або колективним або протекціонізмом інтеграційних угруповань. Якщо ж інструменти протекціонізму використовується однією державою, то він називається державним або національним. Основні види протекціонізму подано у табл.1.10.

Таблиця 1.10 Види протекціонізму

Критерій класифікації	Вид протекціонізму
За об'єктом захисту	селективний (захисний), наступальний (агресивний) і тотальний (суцільний) протекціонізм
За спрямованістю заходів	обмежувальний (імпортний) і стимулюючий (експортний)
За терміном дії	довгостроковий, короткостроковий та одноразовий

Позитивні наслідки політики протекціонізму полягають: «…досягненні рівноваги торговельного та платіжного балансу; захисті країни від зовнішніх боргів; стимулюванні внутрішнього виробництва; захисті перспективних галузей економіки; підтримці економічної, енергетичної, екологічної безпеки країни; стабільного рівня зайнятості на короткостроковий період» [19]. Інколи політика протекціонізму призводить до торгових війн між країнами, що спричинено негативними наслідками зовнішньоекономічної політики держави. Серед негативних наслідків політики протекціонізму виокремлюють: послаблення певного рівня конкурентоспроможності; зниження добробуту населення, викликане збільшенням рівня цін на товари; збитки через невикористання абсолютних і відносних переваг; зворотні протекціоністські заходи з боку країн-контрагентів» [34].

Наступним проявом зовнішньоекономічної політики країни є вільна торгівля, або фритредерство (від англ. free trade -- вільна торгівля). На відміну від політики протекціонізму, «…передбачає обмеження втручання держави у зовнішньоекономічну діяльність підприємств країни» [21] та вільний рух товарів і послуг між державами при відсутності використання торговельних бар'єрів. Позитивними наслідками такої суперечливої політики є: «…посилення конкуренції на внутрішніх ринках; обмеження монополізму внутрішніх виробників; удосконалення вітчизняного виробництва та підвищення якості продукції; збільшення добробуту населення, через можливість обирати більш дешеві товари та послуги; збільшення ефективності використання виробничих ресурсів держави; формування високих стандартів виробництва» [19].

Негативні наслідки вільної торгівлі: «…порушення стабільності внутрішнього ринку, що викликана коливаннями кон'юнктури світового ринку; продаж продукції різної, іноді невисокої якості» [20].

Уряди країн застосовують у своїй зовнішньоекономічній політиці як деякі інструменти протенкціонізму, так і певні інструменти вільної торгівлі. Від їх співвідношення залежить характер зовнішньої політики: відкритого, помірного чи обмежувального характеру. В залежності від застосування конкретних заходів протекціонізму зовнішньоторговельної політики держави, інструменти впливу поділяють на обмежувальні, вільні або заборонені. Утім, загальним курсом тут є лібералізація зовнішньоторговельних відносин. Зазначимо, що «…країни прагнуть розвивати між собою взаємовигідну торгівлю, а також налагоджувати ефективний для економік режим найбільшого сприяння» [19]. Вибір кожною країною власної моделі політики зовнішньої торгівлі визначається її ступенем конкурентоспроможності, станом торговельного балансу (співвідношенням експорту й імпорту). Наднаціональний або міжнародний мегарівень регулювання зовнішньоекономічної діяльності міжнародної торгівлі управляється спеціальними міждержавними угодами, союзами та міжнародними організаціями.

Основним регулятором міжнародних торговельних відносин у світовій економіці є Світова організація торгівлі (СОТ), створена ще у 1995 р. на основі Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ). З 2008 р. до СОТ приєдналася і Україна. Країни-учасниці цієї організації зобов'язуються дотримуватися єдиних норм і правил міжнародної торгівлі. Серед основних правил - «…забезпечення режиму найбільшого сприяння; взаємні поступки та послаблення митних бар'єрів; уникнення дискримінації; врахування норм приватного права» [35].

Зінь Е.А. вказує, що «методи, що регулюють ЗЕД - це набір інструментів, якими можна впливати на відносини між країнами або контрагентами, які здійснюють зовнішньоекономічні операції» [18]. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється за допомогою таких методів: «…тарифні (економічні) методи регулювання; нетарифні (організаційно-адміністративні) методи регулювання» [14, 17, 18, 32]. Так, Кузнецова Г.В та Подбиралина Г.В. зазначають, що «…основним способом регулювання зовнішньої торгівлі країни є митно-тарифна система, що представляє собою звід митних пошлин і правил, що діють в даній державі» [36].

Автор Зінь Е.А. додає, що «…митне регулювання розглядає і надає детальну характеристику дії таких митних режимів, як: випуск для вільного обігу; реімпорт; транзит; митний склад; вільний склад, магазин безмитної торгівлі; переробка на митній території; переробка під митним наглядом; тимчасове ввезення (вивезення); вільна митна зона; переробка поза митною територією; експорт; реекспорт; знищення; відмова на користь держави».

Гребельник О.П. зазначили, що «…тарифне регулювання державної зовнішньоторговельної політики є головним інструментом впливу на торговельні відносини різних країн та сприяє реалізації політики протекціонізму щодо вітчизняних товаровиробників» [37]. Основою тарифного регулювання виступають ставки мита, які систематизовано в митних тарифах.

Науковці зазначають, що митний тариф є «…систематизованим переліком мит, які стягуються з експортних або імпортних товарів» [17, 18, 37], тим самим, наголошують на тому, що фіскальна функція мита - є головною. Інші науковці вважають, що «…митний тариф - це додаткові кошти, які лягають на плечі покупців через збільшення ціни на експортні/імпортні товари» [38]. Тим самим, підкреслюється значення захисної функції тарифу перед усіма іншими та дефакто головним ефектом від його застосування, в такому випадку виступає ефект переділу. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності виконує дві основні функції:

«…протекціоністську (як інструмент захисту вітчизняних товарів від конкуренції закордонних виробників);

фіскальну (вагомий захід поповнення державного бюджету).

Крім того, використання тарифів може впливати на надходження валюти до країни, а також розвиток її регіонів» [27].

Розрізняють митні тарифи: прості, в тому випадку, якщо вони мають єдину ставку за кожним товаром; складні, при встановленні двох і більше ставок за кожним товаром в залежності від країни їх походження. Ставки тарифів підрозділяють на: максимальні (якщо між країнами не відсутні торговельні договори); мінімальні (для країн, яким надано режим найбільшого сприяння); преференційні (до окремих товарів з окремих країн).

Чимало науковців вважають мито певним збором грошових коштів (податком), який сплачують суб'єкти ЗЕД під час перетину товарів кордону держав. В Україні мита поділяються на експортні, імпортні і транзитні, як основна класифікація. Однак вони також поділяються за наступними критеріями: «…за методом нарахування: адвалорні (нараховуються у відсотках до митної вартості); специфічні (у встановленій сумі до одиниці виміру ваги, площі, об'єму та ін..); змішані (поєднання адвалорних та специфічних, за характером походження: автономні (встановлюються країною в односторонньому порядку); конвенційні (вводяться з підписанням угоди чи домовленості з іншою державою та фіксуються в документі)» [14].

До особливих видів мита відносяться: «…спеціальне (як захисний інструмент вітчизняних виробників від імпортних конкурентних товарів); антидемпінгове (дозволено ГАТТ/СОТ); компенсаційне (використовується, якщо на територію країни ввезені товари при виробництві чи експорті яких використовувались субсидії)» [17].

Особливе мито вводиться лише після проведення спеціального розслідування департаменту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у випадках замовлення вітчизняними або іноземними державними органами. В міжнародній практиці та в Україні використовується сезонне мито (встановлюється на окремі товари на певний період до 3-4 місяців). Використання інструменту зовнішньоторгової політики держави як митний тариф, слід розглядати в межах концепції загальної рівноваги, що передбачає тісний взаємозв'язок усіх подій в економічній системі. Дослідження наслідків використання митного тарифу доцільно розпочати із дослідження впливу імпортного мита на економіку країни в цілому. При цьому зауважимо, що існує певна специфіка впливу митного тарифу на економіку малої і великої країни. При цьому під «малою» або «великою» країною розуміють не масштаби країни, а її вплив на міжнародну торгівлю через вартісні важелі. Детально проаналізувавши виграші і втрати від застосування митних тарифів, економісти дійшли висновку, що вони не є універсальним інструментом політики протекціонізму. Вигоди від введення митних тарифів перш за все притаманні великим країнам. У сучасній практиці застосування інструментів державного регулювання зовнішньоторгівельних операцій використовуються як тарифні інструменти так і останнім часом все активніше - нетарифні.

Використання поряд з тарифними нетарифних інструментів регулювання ЗЕД у світовій практиці пояснюється тим, що: «…тарифні, так і нетарифні методи мають однаковий функціональний зміст та категоріальний апарат - від поповнення державного бюджету до регулювання експортно-імпортних операцій; існує ряд економічних категорій, які використовуються як при митному, так і при нетарифному регулюванні (оцінка митної вартості товарів, митні формальності, УКТ ЗЕД, країна походження товарів та ін.); органи ДФС митного спрямування виконують функцію контролю та оформлення» [17].

Порівняння тарифних та нетарифних інструментів регулювання ЗЕД діяльності на прикладі імпортного тарифу та імпортної квоти. Більш детально основні відмінності між імпортним тарифом та імпортною квотою розглянемо у табл. 1.11. Зазначимо, що кількісні обмешення відрізняються від тарифних характером впливу на обіг товарів через ціновий механізм.

Таблиця 1.11 Відмінні риси імпортного тарифу та імпортної квоти

Показники	Імпортне мито	Імпортна квота
Ефект доходу	Перерозподіл доходу від споживачів до Державного бюджету	Перерозподіл доходу від споживачів до імпортних компаній
Зростання (зменшення) внутрішнього попиту на товар	Збільшує (зменшує) імпорт	Підвищує (знижує) внутрішню ціну
Адміністративний апарат	Виконання є функцією митних органів	Потребує створення системи розподілу імпортних ліцензій
Обтяжувальний ефект	Залежить від коливання імпортних цін	Обмежує імпорт заданим обсягом

Підвищення митних платежів зумовлює підвищення цін на імпортні товари, знижується їх конкурентоспроможність на даному ринку, скорочуються обсяги імпорту. Перевагою тарифних заходів є не обмеження виробника у виходу на зовнішній ринок, не встановлення прямих адміністративних обмежень (кількість або номенклатуру товарів, країн-експортерів / імпортерів). Нетарифні обмеження (кількісні обмеження є формою державного регулювання, що не є сприятливим для виходу підприємств на зовнішній ринок, хоча частіше застосовуються). Відмінність між тарифами і кількісними методами полягає в тому, що мито завжди є обмеженням, тоді як квоти стають ним тільки за певних умов. Так, «…якщо імпорт товару підлягає оподаткуванню митом і підпадає під дію системи квотування, то мито виконує обмежувальну функцію і незалежно від обсягу введеного тарифу, а квота стає обмеженням тільки після того, як імпорт досягає обумовленого обсягу (за умов застосування тарифної квоти)» [17].

За певних умов перевага може надаватись імпортним квотам, а не тарифним обмеженням: така політика гарантує від подальшого збільшення витрат на імпорт, коли іноземна конкуренція підсилюється. Імпортна квота стає гарантом жорстко фіксованого обсягу імпорту. За умов падіння цін на імпортні товари будуть скорочуватися імпортні платежі. При використанні тарифу, зі зниженням імпортних цін, під впливом попиту та пропозиції збільшиться обсяг імпорту. Отже, при використанні імпортного тарифу державі складно контролювати платіжний баланс; завдяки використанню імпортних квот держава має більше можливостей контролю зовнішньоторговельної політики. Підвищення ставок тарифу регламентується міжнародними торговельними угодами. Інколи простішим виявляється встановлення суворіших імпортних квот; нетарифні методи вважаються політично більш прийнятними, оскільки не стають додатковим податковим тягарем для споживачів імпорту; «…адміністративне застосування нетарифних методів значно простіше, обмежити імпорт товару до певної кількості значно простіше, ніж вирахувати ставку імпортного тарифу, яка дасть можливість знизити імпорт до бажаного обсягу» [29].

Чинники, які обумовлюють використання державою кількісних методів обмеження імпорту, не пов'язані з інтересами країни. Головною причиною використання в якості обмежувальних інструментів - є захист інтересів національних виробників, коли всі інші заходи зовнішньоторговельної політики низько ефективні. Якщо виробники підтримують високі ціни на свої товари, та збільшуються їх прибутки, то іноземні виробники самі витісняються зі своєю продукцією з внутрішнього ринку окремої країни. Кількісні обмеження є засобом економічного тиску на інші держави для отримання певних поступок у конкурентній боротьбі і в торговельних переговорах.

Серед інших інструментів нетарифного регулювання ЗЕД, окрім квотування є «добровільне» обмеження експорту (кількісне обмеження експорту, визначене обов'язками одного з партнерів, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару), антидемпінгове регулювання (заборона необґрунтованого зменшення ціни нижче рівня світової), технічні бар'єри (перешкоди для імпорту іноземних товарів, зумовлені їхньою невідповідністю національним стандартам систем виміру та інспекції якості, вимогам техніки безпеки, санітарно-ветеринарним нормам, правилам пакування, маркування та іншим вимогам).

На мікрорівні продуцентами логістичних функцій є відповідні структурні підрозділи суб'єкта господарювання. Наводити повний перелік недоцільно. Основні логістичні функції у зовнішньоекономічній діяльності підприємств це:

планування, організація і управління рухом товару, формування господарських зв'язків із постачання товарів чи надання послуг, їх розвиток, коригування і раціоналізація;

планування, організація і управління укладенням зовнішньоекономічних контрактів з урахуванням їх логістичної складової;

планування, організація і управління транспортним забезпеченням зовнішньоторговельного контракту;

прогнозування потреби у перевезеннях;

планування, організація і управління фінансовими потоками в процесі реалізації зовнішньоторговельної угоди;

планування і контроль інвестицій на створення і розвиток логістичної інфраструктури на зовнішніх ринках;

управління інформаційними системами, що забезпечують рух товарів; - планування, організація і управління процесами розподілу та постачання; - контроль параметрів якості та стандартизація;

визначення обсягів і напрямів матеріальних та інформаційних потоків; - проектування інфраструктурних елементів у логістичних системах і т. ін.

Отже, налагодження ефективної зовнішньоекономічної діяльності та її елементів експортно-імпортних операцій підприємств матиме позитивний вплив на зовнішньоторговельний баланс держави.

Розділ 2. МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ПОЛІМЕР»

2.1 Характеристика та аналіз діяльності підприємства - ТОВ «Полімер»

Виробництво з полімерних матеріалів є однією зі значних підгалузей хімічного виробництва. Основне завдання полімерної галузі виробництво широкої номенклатури продуктів органічного синтезу: поліпропілену, поліетилену, полістиролу, полівінілхлориду тощо. Як правило, виробництвом даної продукції займаються нафтопереробні заводи, а також спеціалізовані заводи органічного синтезу. За своїм походженням полімери діляться на природні біополімери (білки, нуклеїнові кислоти, смоли природні) і синтетичні (поліетилен, поліпропілен, феноло-формальдегідні смоли). Лідируючі позиції в товарній структурі вітчизняного експорту полімерів складають синтетичні каучуки 10%, пластмаси та синтетичні смоли 3,6%, шини і камери 3,4%. Структура вітчизняного експорту основних груп полімерної продукції свідчить про зберігається в експорті пріоритеті товарів сировинного призначення та напівпродуктів. За статистичними даними за 2017 року, «…обсяг імпорту полімерів і продуктів їх переробки перевершує обсяг українського експорту в 5,5 разів» [39]. Імпорт представлений переважно продукцією верхніх переділів з високою доданою вартістю, а експорт продукцією нижніх переділів з низькою доданою вартістю, а також сировиною.

Основним споживачем продукції з полімерних матеріалів на міжнародному рівні є пакувальний сектор, який займає 36% від світового споживання полімерів. На частку інших виробництв товарів народного споживання, волокон, електроніки, побутових приладів припадає 32% від світового споживання. Автомобілебудування переживає підйом, в зв'язку з чим збільшується потреба в ливарних полімерних виробах, що використовуються як в автомобільному виробництві, так і для побутового призначення. Даний сектор займає 8% від світового споживання полімерів, поступаючись сектору «Будівництво» лише на 4%.

Таблиця 2.1 Експорт та імпорт полімерів етилену в первинних формах у 2015-2017рр. (3901000000), тис. дол. США

Країна	Експорт	Імпорт
	2015	2016	2017	2015	2016	2017
1	2	3	4	5	6	7
1. Країни СНД	10386,1	16117,1	46769,3	93908,3	89405,2	85567,1
Азербайджан	-	116,0	64,2	8252,6	10479,0	7792,4
Бiлорусь	225,2	475,9	11201,7	23151,1	12813,6	5252,6
Вiрменiя	-	10,8	9,5	-	-	-
Казахстан	4,2	17,6	-	-	25,9	-
Молдова	504,2	633,9	1173,4	-	-	-
Росiйська федерацiя	9652,5	14862,8	34320,5	62504,6	52248,1	70055,7
Узбекистан	-	-	56926,0		13838,7	2466,4
2.Iншi країни свiту	616,9	1515,2	10156,7	265670,9	288039,9	264767,0
Європа	428,9	1347,6	2601,0	153647,5	127205,5	117453,1
Австрiя		-	3,3	2306,2	2514,0	1894,4
Бельґiя		-		10746,2	9257,0	9881,8
Болгарiя		-	0,6	59,8	4,2	4,9
Велика Британія		-		2906,2	1783,0	2741,0
Данiя	46,5	0,2			-
Єстонія				126,3		63,2
Iспанiя		-	0,7	3712,3	2745,1	1761,3
Iталiя		0,7	7,4	4549,8	3929,9	4635,2
Латвія	7,2					90,6
Литва		-	542,3	144,4	145,0	54,2
Люксембурґ		-	5,6		58,0	85,9
Македонія
Нiдерланди		-		27956,4	21045,2	15945,7
Нiмеччина	346,4	0,8	100,6	28870,9	30371,8	21681,9
Норвеґія		-		465,5	589,6	637,0
Польща		1110,6	1577,8	3477,6	4421,1	6760,0
Портуґалiя		-	0,3	37,4	65,8	145,8
Румунiя	13,9	-	134,7	1779,2	748,1	355,3
Сербія		0,5	66,5	4202,3	2541,4	488,3
Словаччина		0,6	24,4	640,1	4822,8	6388,4
Словенiя		-			71,3	63,0
Угорщина		154,5	1,8	35276,4	20869,6	20763,2
Фiнляндiя		-		4329,2	7375,2	6813,6
Францiя		59,3		8012,4	5336,5	5399,4
Чехія		20,3	134,9	11226,7	5340,7	7678,0
Швейцарiя	2,3	-		152,1	436,0	245,9
Швецiя		-		2670,2	2733,9	2875,6
Азія	188,0	167,6	7555,7	106701,0	147213,2	132914,2
В'єтнам		0,1	-	18,6	-
Гонконґ		-	544,5	-	0,5	1,7
Грузiя	151,7	119,0	112,5	-	-
Iзраїль		-	129,4	608,8	868,2	879,7
Iндiя		-		302,3	258,3	416,9
Iран		-		2207,2	6146,4	1717,3
Катар		-		5732,5	11891,8	10123,0
Китай		-		6152,7	5663,6	6078,7
Корея		-		12446,7	13630,8	13777,5
Кувейт		-		44,3	31,9	269,4
Малайзiя		-		123,2	68,8	-
Oб'єднанi Арабськi Емiрати		-		5561,2	16428,9	8567,5
Саудiвська аравiя		-		66453,7	78925,5	80002,3
Сiнґапур		-		297,5	1314,5	1933,3
Тайвань		-		1888,9	1047,7	96,3
Таїланд		-		4444,6	9835,2	7245,6
Туреччина	36,3	48,5	6769,2	176,9	820,6	1633,7
Фiлiппiни		-		-	106,6	29,0
Японiя		-		241,9	173,9	142,4
Америка		0,1		5143,7	13621,2	14399,6
Бразілiя		-		36,5	585,5	701,0
Канада		-		125,4	51,0	56,9
Мексика		-		1,3	23,2	-
США		-		4980,5	12961,5	13641,8
Всього полімерів етилену в первинних формах	11003,0	17632,3	56926,0	359579,2	377445,1	350334,2
Питома вага полімерів етилену в первинних формах в загальній структурі полімерів, %	2,6	4,3	10,14	13,59	13,16	10,79
Разом полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них	412557,1	409203,7	561135,1	2646219,1	2866880,1	3245800,4

Дипломна робота виконана за матеріалами ТОВ «Полімер», розташованого у м. Києві, вул. Пирогівський шлях, 34. ТОВ «Виробнича фірма «Полімер» заснована в 2003 р. з метою задоволення активно зростаючого попиту на пакувальну полімерну продукцію: термозбіжні і стретч плівки ПВХ, поліолефінові і БОПП плівки, жорстку пластикову упаковку з полістиролу. ТОВ «Виробнича фірма «Полімер» є провідним підрозділом холдингу. Teknika GROUP - визнаний в Україні та країнах СНД холдинг, який включає в себе ряд фірм, що випускають і реалізують полімерну продукцію. Підприємства, що входять до складу Teknika GROUP, забезпечують відмінне співвідношення ціна-якість по всіх групах товарів і здатність швидко реагувати на потреби клієнтів. «Teknika GROUP», є єдиним в Україні виробником харчової плівки стретч ПВХ. Плівка має відповідні сертифікати і висновки СЕС.

Види діяльності підприємства включають: 22.21 Виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас, 28.96 Виробництво машин і устаткування для виготовлення пластмас і гуми, 20.16 Виробництво пластмас у первинних формах.

ТОВ «ВФ «Полімер» випускає в широкому асортименті харчові і нехарчові плівки різного призначення, а також полістирольні листи. Основний напрямок роботи - це виробництво пакувальних матеріалів з поліпропілену; виготовлення вторинного гранульованого полівінілхлориду. Плівка виробництва ТОВ «ВФ «Полімер» вирізняється високою якістю, здатна захистити продукцію від впливу зовнішніх факторів, а також сприяти збільшенню терміну придатності товару та спростити його транспортування. Потужності підприємства дозволяють виробляти плівки з різними характеристиками, що дає можливість задовольнити запити широкого кола замовників, які турбуються про те, щоб їх продукція була надійно захищена і зберегла всі свої властивості. Вся продукція виробляється на сучасному фірмовому обладнанні, з використанням інноваційних технологій. Гарантією якості є відповідність всім міжнародним стандартам виробництва плівок, що підтверджується сертифікатами якості. Продукція підприємства проходить обов'язкову сертифікацію, призначена для контакту з продуктами харчування (має висновок Державної санітарно-гігієнічної експертизи). Продукція підприємства реалізується підприємствами громадського харчування, супермаркетами, в побуті у багатьох країнах: Казахстан, Білорусія.

Використання високотехнологічного обладнання та високоякісної сировини, а також кваліфікований персонал створюють умови для виробництва конкурентної продукції високої якості. Підприємство постійно нарощуючи виробничі потужності, стає все більш активними, як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках. За роки діяльності підприємство стало надійним партнером для багатьох відомих фірм в Україні, Російській федерації, Республіці Білорусь та Казахстані.

Розглянемо основні економічні показники діяльності ТОВ «Полімер» за 2013-2017 рр. За табл. 2.1 протягом періоду дослідження підприємство «Полімер» суттєво покращило фінансовий результат: так, у 2013 році мало чистий збиток у сумі 18208 тис.грн, а у 2017 отримало прибуток - у сумі 137261 тис.грн., хоча його динаміка дещо призупинилась у порівнянні з 2016 роком на 6%, або на 7749 тис.грн. Такі результати отримано за рахунок наступних показників:

зростання інших операційних доходів (від реалізації іноземної валюти; від операційної оренди тощо) у 10 разів в 2015 році (на 467897 тис. у порівнянні з 2017 роком) та на 23% у 2016 році (97 072 тис.грн.);

зменшення інших операційних витрат у 2017 році у порівнянні з 2016 - на 21% або на 83643 тис.грн.;

отримання інших фінансових доходів у 2017 році в сумі 298 тис.грн. та інших доходів - 36603 тис.грн. (додаток Б).

У 2017 році ТОВ «Полімер» взяло довгостроковий кредит в банку на суму 358360 тис.грн., чим зменшило ліквідність, також відбулось зростання оборотних активів, а саме, виробничих запасів на 17% (у 2017 році у порівнянні з попереднім), у порівнянні з 2015 роком таке зростання складає 234,6%. У 2017 році підприємство збільшило обсяги реалізації готової продукції на 115,67% у порівнянні з 2016 роком, і на 179% у порівнянні з 2015 роком (див. табл..2.2).

Таблиця 2.2 Економічно-фінансові показники діяльності ТОВ «Полімер» у 2013 - 2017 рр.

Показники	2013	2014	2015	2016	2017	Відхилення (+,-) 2017 року від:	2017 рік у % до:
						2015	2016	2015	2016
Власний капітал, тис грн	2703378,0	2215127,0	1980993,00	1992202,00	2148700,00	-554678,00	156498,00	79,48	107,86
Нерозподілений прибуток або непокриті збитки тис.грн	247377,00	240874,00	475008,00	463799,00	307301,00	59924,00	-156498,00	124,22	66,26
Вартість основних засобів, тис.грн.	2526459,0	2479258,0	2439195,00	2605029,00	2578316,00	51857,00	-26713,00	102,05	98,97
Вартість оборотних активів, тис. грн.	766094,00	923779,00	1390890,00	1596723,00	2022444,00	1256350,00	425721,00	263,99	126,66
Запаси, тис грн.	299903,00	258326,00	391306,00	577894,00	674929,00	375026,00	97035,00	225,05	116,79
Товари, тис. грн.	796,00	346,00	243,00	503,00	329,00	-467,00	-174,00	41,33	65,41
Виробничі запаси, тис грн.	249424,00	193937,00	309810,00	500135,00	585240,00	335816,00	85105,00	234,64	117,02
Фонд оплати праці, тис.грн.	138777,00	139326,00	235376,00	225649,00	303883,00	165106,00	78234,00	218,97	134,67
Чисельність працівників, чол.	1370,00	1385,00	1355,00	1325,00	1430,00	60,00	105,00	104,38	107,92
Середньомісячна заробітна плата, грн.	8441,42	8383,03	14475,77	14191,76	17708,80	9267,38	3517,04	209,78	124,78
Поточні зобов'язання, тис грн.	410278,00	807544,00	988861,00	2600678,00	1920645,00	1510367,00	-680033,00	468,13	73,85
Довгострокові зобов'язання і забезпечення, тис грн.	621495,00	847408,00	1399171,00	22729,00	1013440,00	391945,00	990711,00	163,06	4458,80
Чистий дохід від реалізації продукції, тис грн	1301142,0	1537515,0	1944171,00	2129351,00	2030168,00	729026,00	-99183,00	156,03	95,34
Собівартість реалізованої продукції, тис грн.	1151451,00	1254826,00	1486470,00	1636315,00	1684139,00	532688,00	47824,00	146,26	102,92
Чистий фінансовий результат (збиток), тис грн.

Подобные документы

• Управління зовнішньоекономічною діяльністю та специфіка проведення митного контролю продукції підприємства при експортно-імпортних операціях на підприємстві ЗАТ "Українська горілчана компанія Nemiroff"

  Методологічні засади формування системи митного контролю при здійсненні експортно-імпортних операцій підприємства. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ "Nemiroff". Шляхи вдосконалення бізнес-процесів планування ЗЕД та проходження митного контролю.
  
  отчет по практике [4,5 M], добавлен 11.07.2010
  

• Управління експортними операціями на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна" (м. Київ)

  Види експортних операцій, особливості управління ними на підприємстві як суб'єкті зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз механізму управління експортними операціями на підприємстві ТОВ "ФА Інтертрейдинг Україна", заходи щодо підвищення його ефективності.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 16.06.2013
  

• Загальна характеристика та економіка Франції

  Вимоги до здійснення експортно-імпортних операцій. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності держави. Основні великі корпорації. Міжнародна валютна система та інвестиційна політика. Аналіз міжурядової угоди між Францією та Україною, перспективи розвитку.
  
  контрольная работа [158,7 K], добавлен 18.09.2013
  

• Управління розрахунковими операціями підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності (на прикладі дочірнього підприємства ТОВ "АНТ" ВАТ "Янцівський гранітний кар'єр")

  Особливості розрахункових операцій в зовнішній торгівлі підприємства. Механізм розрахунків по зовнішньоторгових операціях на ДП ТОВ "АНТ" ВАТ "Янцівський гранітний кар'єр", оцінка ефективності його факторингових та форфейтингових розрахункових операцій.
  
  дипломная работа [3,0 M], добавлен 07.07.2010
  

• Аналіз оборотності коштів та ефективності експортно-імпортних операцій в зовнішньоекономічній діяльності

  Основні стадії обороту коштів та їх сутність. Мета та методика аналізу обороту коштів у експортних операціях. Форми прояву ефекту зовнішньоекономічний операцій та їх основні характеристики. Валютна ефективність експорту та імпорту, їх взаємозалежність.
  
  реферат [41,9 K], добавлен 07.06.2010
  

• Ізраїль у системі міжнародних фінансів

  Характеристика національної грошової одиниці, ринку акцій, облігацій. Особливості управління та організації експортно-імпортних операцій у системі міжнародних фінансових відносин. Характеристика офшорний банківських центрів. Розвиток банківської системи.
  
  контрольная работа [31,8 K], добавлен 10.12.2013
  

• Вдосконалення організації експортно-імпортної діяльності ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"

  Сутність зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств в Україні. Аналіз структури реалізації продукції на експорт та внутрішній ринок ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод". Основні пропозиції по удосконаленню ЗЕД підприємства.
  
  дипломная работа [3,9 M], добавлен 02.07.2010
  

• Особливості регулювання сектору сільськогосподарської продукції в рамках міжнародних організацій

  Історичний розвиток міжнародної торгівлі від минулого до сьогодення. Особливості регулювання сектору сільськогосподарської продукції в рамках СОТ, ФАО і ЄС. Дослідження сучасного стану експортно-імпортних операцій із агропромисловою продукцією в Україні.
  
  курсовая работа [383,7 K], добавлен 02.06.2014
  

• Нормативне забезпечення економічної дипломатії

  Принципи зовнішньоекономічної діяльності, їх взаємозв’язок з правовими аспектами економічної дипломатії. Правове регламентування експортно-імпортних операцій, норми тарифного регулювання, митного, податкового, страхового і транспортного обслуговування.
  
  лекция [67,7 K], добавлен 09.08.2011
  

• Експортні та імпортні операції сільськогосподарських підприємств

  Теоретико-методологічні аспекти обліку зовнішньоторговельних операцій. Міжнародне економічне співробітництво як один із чинників впливу на розвиток країни. Класифікація договорів експортно-імпортних операцій. Облік купівлі та продажу іноземної валюти.
  
  дипломная работа [143,7 K], добавлен 18.05.2011
  

• Зовнішньоекономічна діяльність підприємства

  Теорія порівняльних переваг в міжнародній торгівлі. Види зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Механізм валютного регулювання і валютного контролю в Україні. Поняття і види зовнішньоекономічних договорів. Розрахунки. Експортно-імпортні операції.
  
  контрольная работа [27,3 K], добавлен 27.11.2008
  

• Зовнішньоторговельна угода

  Дослідження товарної кон'юнктури зовнішнього ринку. Правове та економічне обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоторговельної угоди. Валютне регулювання експортно-імпортних операцій та оподаткування. Розробка зовнішньоторговельного контракту.
  
  курсовая работа [770,0 K], добавлен 16.05.2009
  

• Міжнародна торгівля Канади

  Канада як країна-член великої сімки, друга найбільша країна світу, відображення її місця та ролі у світовій торгівлі. Аналіз динаміки основних показників зовнішньої торгівлі країни. Розкриття товарної, географічної структури експортно-імпортних операцій.
  
  контрольная работа [480,8 K], добавлен 29.11.2013
  

• Вплив митно-тарифного регулювання на розвиток міжнародної торгівлі

  Теоретичні засади митно-тарифного регулювання: аналіз митного кодексу - основного інструменту регулювання митної політики країни та мита, як інструмента регулювання експортно-імпортних операцій. Аналіз митно-тарифної політики України на сучасному етапі.
  
  курсовая работа [47,1 K], добавлен 25.04.2010
  

• Порядок імпортних операцій

  Вивчення шляхів управління імпортною стратегією фірм на прикладі конкретного підприємства "СЕА". Аналіз ринку постачальників. Перевірка постачальників щодо надійності постачання та фінансових відносин з ними. Обґрунтування та розрахунок контрактної ціни.
  
  курсовая работа [60,8 K], добавлен 22.07.2010
  

• Зовнішньоекономічна діяльність товариства "Мрія Лізинг"

  Ефективне вирощування культур для оптимізації врожаїв. Схема здійснення експортно-імпортних операцій. Вимоги українських митних норм у порівнянні із нормами ЄС. Митні процедури оформлення експорту та імпорту. Коефіцієнти рентабельності та оборотності.
  
  отчет по практике [497,6 K], добавлен 21.03.2012
  

• Організація імпортної діяльності підприємства ТОВ "Пластек Україна"

  Імпортна діяльність підприємства, її визначення, сутність, нормативно-правове забезпечення та оподаткування. Аналіз динаміки та структури імпортної діяльності підприємства. Особливості здійснення імпортних операцій та визначення митної вартості товару.
  
  курсовая работа [110,1 K], добавлен 14.09.2016
  

• Торгова політика Мальти в умовах Світової організації торгівлі

  Парламент як вищий орган державної влади, який формує торговельну політику в Республіці Мальта. Аналіз документів для здійснення експортно-імпортних операцій в країні. Розгляд особливостей торгової політики Мальти в умовах Світової організації торгівлі.
  
  курсовая работа [66,9 K], добавлен 15.06.2016
  

• Аналіз експортно-імпортної діяльності промислових підприємств України

  Аналіз динаміки та чинників впливу на зміни валового внутрішнього продукту України. Дослідження структури зовнішньої торгівлі, експорту та імпорту промислової продукції промислових підприємств. Проблеми вітчизняних товаровиробників на зарубіжних ринках.
  
  статья [358,3 K], добавлен 13.11.2017
  

• Зовнішньоекономічна діяльність підприємства та її роль у розвитку національної економіки

  Суть, особливості та законодавча база з регулювання зовнішньоекономічної політики України. Структура управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. SWOT-аналіз, аналіз макро- й мікромаркетингового середовища та зовнішньоекономічної діяльності.
  
  дипломная работа [372,6 K], добавлен 03.03.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам