Дослідження ролі соціальних медіа в інформаційному суспільстві. Характеристика нових форм комунікації держави і соціуму, які створюють передумови розвитку інститутів, організацій громадянського суспільства та сприятимуть ефективному державному управлінню.

Соціальні медіа як опосередкований Інтернетом поліфункціональний комунікативно-інформаційний механізм. Характеристика відмінності традиційних та нових соціальних медіа. Дестабілізаційний вплив мобілізації у соціальних медіа на політичну систему.

У науковій статті автором проаналізовано процес формування й розвитку соціальних медіа від появи мережевих систем і перших онлайн-сервісів та платформ до сьогодення. Авторка робить спробу виокремити власне бачення сучасної структури соціальних медіа.

Аналіз особливості просування "зараженої" інформації через соціальні мережі. Характеристика соціальних мереж в Інтернеті як важливого інструменту розповсюдження пропагандистської інформації. Причини популярності соціальних мереж серед населення.

Соціальні мережі як інструмент для виконання завдання журналістики - інформувати про події суспільно-політичної та інших сфер життя держави і суспільства. Використання журналістами інформації з офіційних сторінок органів влади та акаунтів урядовців.

Правила використання слів на позначення соціально вразливих груп у сюжетах, що відображають ту, чи іншу соціальну проблему. Формування рекомендацій щодо використання тих чи інших слів на позначення соціально вразливих груп та соціальних проблем.

Ефективність, дієвість преси з питань соціального захисту населення. Проблеми соціального захисту у нормативних актах. Висвітлення позиції держави на соціальне забезпечення. Споживчий ринок, його залежність від лібералізації цін та підприємницьких свобод.

Особливості використання в замітках синтаксичних конструкцій з різними типами передавання мовлення. Когнітивно-особистісний аналіз заміток для отримання даних про експліцитні показники прояву авторської позиції та способи переконання читацької аудиторії.

Утвердження інформаційного просьюмеризму в Україні. Поглиблення соціальності засобів масової інформації. Вироблення нового інтелектуального стилю надання інформації для споживача. Дотримання психологічності та етичності медійних сюжетів і героїв.

Причини формування аудиторії новинного онлайн-телебачення. Інтеграція телевізійного контенту з Інтернетом, його особливості. Причини втрати молодої аудиторії ефірним телебаченням. Тенденції, що вплинули на видозміну звичок споживання інформаційних медіа.

Розглянуто платформи мобільних додатків як вектору розвитку радіомовлення. Встановлено, що комунікація набуває мультиекранного характеру, а складовою системи крос-девайсу є програми, орієнтовані на надання доступу користувачів до аудіальної інформації.

Роль соціальних мереж в організації протестних рухів в Україні восени 2013 року. Активність Інтернет-блогах - цінне джерело інформації для об’єктивного вивчення суспільно-політичних настроїв громадян в умовах запуску дезінформаційних повідомлень.

Аналіз стратегії впливу соціально-політичної тематики на висвітлення проблем, які безпосередньо стосуються релігійного середовища та проблеми порозуміння Церкви і суспільства на основі політичних змін у державі. Аналіз контенту інтернет-аудиторії.

Розкриття ролі засобів масової інформації у формуванні "нової комунікативної реальності" шляхом поширення соціально-політичних технологій суб’єктів комунікативної діяльності. Формування суб’єктом знаково-символічної "нової реальності" засобами ЗМІ.

Масова інформація в системі соціального формування особистості. Визначення соціально-психологічного впливу ЗМІ. Формування ціннісних орієнтацій старшокласників засобами радіо. Роль друкованих видань, радіо і телебачення в суспільному житті країни.

Статтю присвячено проблемам впливу інвестигативного медіатексту на смислові, етико-естетичні, духовні орієнтири реципієнтів. Представлено ефективний інструментарій формотворчості та текстотворчості інвестигейтора. Закцентовано увагу на якісних техніках.

Класифікація та оцінка змістовного наповнення основних функцій медіакультури. Використання соціокомунікативного аналізу медіареальності в Україні. Виявлення комунікативної складової в підсистемах моделі соціальної системи. Створення образів і симулякрів.

Дослідження стану та базових проблем використання можливостей телевізійної журналістики бібліотеками Харкова. Створення привабливого іміджу — нагальний процес, необхідний кожній організації, яка має справу з клієнтами, відвідувачами, користувачами.

Аналіз спеціалізованих медичних періодичних, продовжуваних і серіальних видань. Основні фактори виникнення цих видань. Аудиторія таких медіа як споживач інформації, а також учасник її виробництва, а також визначальні соціокомунікативні параметри.

Визначення поняття та особливості формування медіа-кампанії як одного із механізмів медіа-впливу радянської преси 20–30 рр. XX ст. (на прикладі контенту республіканської газети "Комуніст"). Аналіз ідейно-тематичних принципів кампанії "колективізація".

Розглянуто соціокультурні детермінанти, які впливають на оцінне сприйняття медіатексту. Встановлено, що оцінка мас-медійного повідомлення залежить від лінгвокультурної компетенції, ментально-психологічних, соціально-професійних характеристик реципієнта.

Розгляд психологічних рис населення України. Встановлення залежності оцінки мас-медійного повідомлення від лінгвокультурної компетенції, характеристик реципієнта, його ціннісної картини світу, особливостей соціокультурної спільноти, до якої він належить.

Аналіз рис сучасного інформаційного суспільства: комунікації, мозаїчна структура суспільства, конвергенція засобів зв'язку. Знайомство з особливостями визначення медійної своєрідності соціальних мереж. Сутність поняття "інформаційне суспільство".

Вивчення друкованого видання Союзу українського сокільства за кордоном як джерела інформації про діяльність Союзу, його членів. Розкриття в часописі "Український Сокіл" актуальних проблем українського еміграційного сокільського руху в міжвоєнний період.

Развитие периодических изданий в царской России, их роль в формировании научного мировоззрения. Появление специализированных журналов охотничьей тематики. Полемика по вопросам охоты на страницах прессы. Возрастание интереса к природозащитным проблемам.

Причины и предпосылки возникновения специализированного телевидения, принципы и направления его работы, этапы развития и современность, аудитория и функции. Сравнительная характеристика специализированных каналов, структура их вещания и динамика охвата.

Анализ места экстрима в жизни современного человека. Характеристика основных видов экстремального спорта. Освещение эффекта адреналиновой зависимости в спортивной журналистике. Оценка популярности паркура и серфинга по российским и китайским публикациям.

Специальный репортаж на телевидении как инструмент раскрытия социально-значимых тем. Создание специального репортажа, работа над собственным медиапродуктом о маломобильных людях. Особенности и специфика специального репортажа как жанра журналистики.

Наличие "эффекта присутствия", который должен вызвать журналист у аудитории - одна из характерных особенностей телевизионного репортажа. Закадровый текст – голос корреспондента, сопровождающий видеоряд. Анализ основных этапов создания медиапродукта.

Онлайн видео платформы: ключевые характеристики и особенности. Особенности аудиторных характеристик и принципов работы с аудиторией аудиовизуальных форматов. Характеристики героев жанрово-схожих аудиовизуальных форматов на различных медиаплатформах.