Нормативно-стильові основи професійного спілкування
Дотримання орфоепічних норм української мови як передумова успішної комунікації. Морфологічні та стилістичні норми української мови та їх дотримання в професійному спілкуванні. Особливості вживання синтаксичних конструкцій у фаховій комунікації.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | учебное пособие |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.11.2014 |
Размер файла | 212,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Вправа 6. Підберіть слова, у яких відбувається чергування голосних: е - и, о -а, е -і, е - о, і - а.
Чергування приголосних |
|||
При словотворенні та словозміні |
|||
г- ж - з |
к - ч - ц |
х - ш - с |
|
нога -ніжка -на нозі |
рука - ручка - у руці |
вухо - вушко - у вусі |
|
При творенні прикметників із суфіксом -ськ- й іменників із суфіксом -ств- |
|||
г, ж, з+ -ськ- , -ств- = -зьк(ий), -зтв(о) |
к, ч, ц+-ськ- , -ств- = -цьк(ий), -цтв(о) |
х, ш, с+-ськ- , -ств- = -ськ(ий), -ств(о) |
|
Острог - острозький, Запоріжжя -запорізький, боягуз - боягузтво |
Парубок - парубоцький, парубоцтво, Гадяч - гадяцький, Суец - суецький |
Сиваш - сиваський, товариш - товариський, товариство |
|
При творенні іменників із суфіксом -ин- від прикметників на -ськ-, -зьк, -цьк- |
|||
-ськ- |
-цьк- |
||
-щ- [шч] черкаський - Черкащина |
-чч- донецький - Донеччина |
||
При творенні форм вищого ступеня порівняння якісних прикметників і прислівників за допомогою суфікса -ш- |
|||
г, ж, з |
с |
||
-жч- важкий-важчий-важче |
-щ- високий-вищий-вище |
||
При словотворенні приголосні основи |
|||
к |
ц |
||
-чн- рік-річний, пшениця-пшеничний |
Вправа 7. Від наведених прикметників утворіть іменники за допомогою суфікса -ин(а).
Уманський, одеський, вінницький, галицький, солдатський, слобожанський, турецький, волинський, луганський, житомирський, кріпацький, вояцький, хмельницький, панський, гайдамацький, тульський, черкаський.
Вправа 8. Утворіть прикметники від поданих географічних назв.
Кривий Ріг, Париж, Кременчук, Сиваш, Полісся, Запорожжя, Карабах, Дрогобич, Волга, Гадяч, Камчатка, Коростень, Банґладеш, Білопілля, Гамбурґ, Тибет, Булонь, Виборг, Прип'ять, Цюрих, Гринвіч, Умань, Прага, Одеса, Риґа, Буг.
Чергування приголосних у коренях дієслів при дієвідмінюванні |
||||
Чергування |
Наприклад |
Чергування |
Наприклад |
|
д - дж |
cадити - саджу, радити - раджу |
х-ш |
колихати - колишу |
|
зд - ждж |
їздити - їжджу |
г-ж |
допомогти - допоможу, бігти - біжу |
|
з - ж |
казати - кажу, мазати -мажу |
б - бл: |
робити - роблю, любити - люблю |
|
с - ш |
писати - пишу, косити - кошу |
п - пл |
топити - топлю, купити - куплю |
|
к - ч |
плакати - плачу, ткати - тчу |
в - вл |
правити - правлю, давити - давлю |
|
т - ч |
хотіти - хочу, платити - плачу |
м - мл |
гриміти - гримлю, стомитися - стомлююся |
|
ст - щ [шч] |
мостити - мощу, ростити - рощу |
ф -фл |
графити - графлю |
Вправа 9. Поставте дієслова у формі першої особи однини теперішнього або майбутнього часу, поясніть чергування приголосних, що при цьому відбулися.
Котити, вирядити, губити, спекти, бігти, допомогти, провести, носити, виростити, косити, місити, мостити, відрядити, нагородити, полагодити, скрутити, познайомити, ухопити, їздити, пестити, колихати, вразити.
Основні випадки чергування у-в, і-й. |
||||
у/в |
і/й |
Приклад |
||
між двома приголосними |
у |
і |
Цілий день сидів у кімнаті; Наш учитель; Плачуть і моляться білі троянди |
|
незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученням літер льв, св, тв, хв і под. |
у |
- |
Конференція проходила у Львові |
|
на початку речення перед приголосним |
у |
і |
У нашому салу росли дивні квіти; Увійшли до хати; І кожний з нас те знав, що слави нам не буде |
|
після паузи (на письмі розділового знака) |
у |
і |
Приходжу додому - у хаті чисто; Дай мені руку - і в поле біжим |
|
перед словом, що розпочинається на й, я, ю, є, ї |
- |
і |
Налетів вітер, і єдиний листок опустився додолу |
|
при зіставленні або протиставленні понять |
- |
і |
зима і літо; дні і ночі |
|
між голосними |
в |
й |
Цього літа вона відпочивала в Одесі; Літо й осінь я проводжу в селі |
|
на початку речення перед голосним |
в |
- |
В очах його світилася надія |
|
після голосного перед більшістю приголосних |
в |
й |
Росла в гаю конвалія; Дико там навкруги й похмуро |
Вправа 10. Визначте, у якому з поданих фрагментів порушено норми милозвучності.
1. Вірю в пам'ять, ішов у поле, одягнена у форму. 2. Сосна і ялина, батьки і діти, Олена і Іван. 3. Василь і Галина, поїхала в Острог, купалася в озері. 4. Працював уночі, радилася з онуками, були в гостях. 5. Видатних учених, крок уперед, сини і онуки, в наш вік, замітки зі залу суду. 6. Комісій усіх рівнів, зв'язатися зі станцією, знайомство зі світом, не міг і відрадити. 7. Наш учитель, Петро й Іван, яка вже приїхала, робота зі слухачами, село й місто. 8. Один з кращих, з перших днів узятися, а в нас краще, він і вона, рідний край усіх нас. 9. Будь зі мною, я з тобою, знав вірші, із задоволенням піду, ми і вони.
Спрощення груп приголосних |
||||
Правило |
Приклади |
Винятки |
||
Випадіння середнього звука |
-ждн-, -здн-, -стл-, -стн- |
Тиждень - тижня, проїзд - проїзний, щастя - щасливий, честь - чесний |
Кістлявий, пестливий, хвастливий, зап'ясний, хворостняк, шістнадцять, шістдесят, шістсот |
|
-зкн-, -скн- + суфікс -ну- |
Брязк - брязнути, писк - писнути |
Випуск - випускний, виск - вискнути, риск - рискнути |
||
-слн-(випадає л) |
Масло - масний, мисль - навмисне, ремесло - ремісник |
|||
У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження, спрощення НЕ відбувається. |
Контраст - контрастний, баласт - баластний, форпост - форпостний |
Вправа 11. Від поданих іменників утворіть прикметники, запишіть їх. Поясніть орфограми.
Область, форпост, пристрасть, захист, контраст, почесть, якість, гігант, цілість, злість, користь, хвастати, інтелігент, ненависть, перехрестя, альпініст, випуск, об'їзд, баласт.
Правопис префіксів |
|||
Префікс |
Правила |
Приклади |
|
с- |
Перед глухими приголосними к, п, т, ф, х |
сказати, спалах, стримати, сформувати, схопити |
|
з- (зі-) |
Перед іншими приголосними та голосними |
збір, зшиток, зцілення, зчепити, зумовити, зекономити, зорієнтуватися, зім'яти, зіщулитися |
|
без-, роз-, від-, воз-, між-, над-, перед-, понад-, пред-, через- |
Кінцевий дзвінкий приголосний перед глухим не змінюється |
безкраїй, розшитий, відтінок, возз'єднаний, міжконти-нентальний, надзвуковий, передчасний, понадплановий |
|
пре- |
Вживається для вираження найвищого ступеня ознаки |
превеликий, премудрий, препогано, пречудовий |
|
при- |
Вживається у дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії |
прикріпити, приворожити, приручити, притулити. прив'язати |
|
прі- |
Вживається тільки у словах |
прізвище, прізвисько, прірва. |
Вправа 12. До поданих слів додайте префікс з- (с-)і запишіть слова у дві колонки. У першу - з префіксом з-, у другу - з префіксом с-.
..сохну, ..шитий, ..творення, ..чесаного, ..мішаний, ..хвалені, ..тискачем, ..пинити, ..байдужіти, ..шиточок, ..дертого, ..човгаю, ..тратою, ..фабрикувати, ..клеєні, ..цідженого.
Ключ. Підкресліть треті з кінця літери у словах, що правильно розподілені в колонки, і прочитаєте закінчення вислову французького філософа Дені Дідро: «Ні про що не думає лише той ...».
Вправа 13. До поданих слів додайте префікси пре- або при-.
..гарний, ..кріпити, ..живлений, ..орати, ..добрий, ..високий, ..мружений, ..кидати, ..солодкий, ..мудрість, ..голубити, ..кислий, ..старкуватий, ..значити, ..везений, ..красно, ..злий, ..гнути, ..люто, ..тяжкого, ..гнати, ..дорогий, ..тягну, ..тримати, ..чорний.
Ключ. Підкресліть у словах з префіксом при- четверту з кінця літеру й прочитаєте закінчення вислову В. Шекспіра: «Жарт іноді буває...».
Подвоєння приголосних |
||
Правила |
Приклади |
|
1. Подвоєння приголосних відбувається при збігу однакових приголосних: а) префікса і кореня; б) кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів; в) кореня або основи на -н-(-нь-) і суфіксів -н(ий), -ник, -ниц(я); г) основи дієслова минулого часу на с і постфікса -ся |
ввічливий, заввишки, відділ, роззброїти; військкомат, страйкком, юннат; сон - сонний, вина - винний, день - щоденник, вікно - віконниця; розрісся, понісся, затрясся. |
|
2. Буквосполучення -нн- пишеться: а) у збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн(ий); б) у прикметниках на -енн(ий), анн(ий), -янн(ий) зі значенням можливості або неможливості дії; в) у прикметниках на -енн(ий) старослов'янського походження; |
здоровенний, страшенний; несказанний, нездоланний, незрівнянний; благословенний, огненний, священний, блаженний. |
|
Запам'ятайте: н не подвоюється у дієприкметниках: вивершений, вихований, зроблений, поораний, спечений, сказаний. Розрізняйте: здійснений - здійсненний, нездоланий - нездоланний, несказаний -несказанний. |
||
Подовження приголосних |
||
Правила |
Приклади |
|
Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли стоять після голосного: а) перед я, ю, є, і в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини); б) перед я, ю, е, і в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни; в) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м'який або шиплячий приголосний; г) перед я, ю в прислівниках; д) перед ю, е у словах, що утворені від дієслова лити; |
знання, знанню, знанням, життям, сторіччя, гілля; суддя, статтею, рілля; Ілля, Іллі; молоддю, віссю, сіллю тінню, розкішшю, піччю, але: радістю (радість), повістю (повість), матір'ю (матір); зрання, навмання, спросоння, попідвіконню; ллю, ллє, виллє, ллється. |
Вправа 14. Запишіть слова, розкриваючи дужки. Поясніть орфограми.
Бе(з,зз)еме(л,лл)я, І(л,лл)я, стажува(н,нн)я, ро(з,зз)броювати, мудріс(т,тт)ю, пони(з,зз)я, ри(с,сс)ю, фуражува(н,нн)я, грома(д,дд)я, ви(л,лл)є, гайдама(ч,чч)ина, безсні(ж,жж)я, буркун-зі(л,лл)я, ема(л,лл)ю, перли(н,нн)о, передгро(з,зз)я, істи(н,нн)ий, на(д,дд)ністрянський, розсаджува(н,нн)я, квасо(л,лл)я, черезсму(ж,жж)я, безплі(д,дд)я, газува(н,нн)я, радіс(т,тт)ю.
Правопис складних іменників |
||
Разом |
Через дефіс |
|
а) зі сполучними звуками о, е: лісостеп, пароплав, самохід, тепловоз; б) без сполучних голосних поєднання дієслова в наказовій формі та іменника: горицвіт, зірвиголова, пройдисвіт, Перебийніс; в) поєднання кількісного числівника у родовому відмінку (сто - у називному відмінку) та іменника: двохсотріччя, семитонка, сторіччя, шестиденка, г) з першою частиною пів-, напів-, полу-: піваркуша, пів'яблука, напівсон, полукіпок д) з трьох і більше основ: автомотогурток, відеоцентр, світловодолікування, телерадіоцентр. |
а) утворені без сполучного звука з двох іменників, що означають близькі або протилежні за змістом поняття; спеціальність, професію; назви казкових персонажів: батько-мати, інженер-технолог, лікар-еколог, купівля-продаж, Лисичка-сестричка; б) назви державних посад, військові, наукові звання: прем'єр-міністр, генерал-лейтенант в) іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година, людино-день, тонно-кілометр; г) іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, міді-, обер- : віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі-спідниця, міні-футбол; д) іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост; е) словосполучення, що означають переважно назви рослин: іван-чай, розрив-трава, чар-зілля; є) власні назви з першою частиною пів-: пів-Європи, пів-Києва; ж) скорочені іменники, в яких наводиться початок і кінець слова: б-ка (бібліотека), р-н (район); з) якщо після першої частини складного слова йде слово з такою ж другою частиною: тепло- і газопостачання, радіо- й телеапаратура. |
|
Правопис складних прикметників |
||
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: лісостеповий, трубопрокатний, чорноземний; б) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: важкоатлетичний, народнопоетичний, правобережний; в) складні прикметники з другою дієслівною частиною: всесвітньовідомий, важкодоступний, вищезгаданий, свіжозрубаний; г) складні прикметники, в яких перша частина - прислівник, та ті, у яких друга частина - дієприкметник: волелюбний, вантажопідйомний, домобудівний; д) прикметники, у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником: зернобобовий, вузькодіалектне, лінгвостилістичні. |
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: генерал-губернаторський, дизель-моторний, унтер-офіцерський; б) складні прикметники, утворені з прикметникових основ, між якими можна вставити сполучник і: літературно-меморіальний, мистецько-художній, на-вчально-виховний, музично-розважальний; в) складні прикметники, перша частина яких закінчується на -ико, -іко: історико-архітектурний, фізико-математичний, механіко-технічний; г) складні прикметники з першою частиною військове-, воєнно-: військово-морський, воєнно-політичний, але: військовозобов'язаний, військовополонений; д) складні прикметники, у яких перша частина не має прикметникового суфікса, але за змістом є однорідна з другою частиною й приєдується до неї за допомогою сполучного звука о або е: м'ясо-вовняний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковий; е) складні прикметники, що позначають відтінки кольору або смаку, проміжних сторін світу: світло-синій, жовто-зелений, гірко-кислий, північно-західний, але: жовтогарячий. |
Вправа 15. Запишіть слова разом, через дефіс чи окремо й поясніть їх причини того чи того написання.
Крає/знавець, коротко/часний, 47/тисячний, пів/Львова, науково/технічний, військово/інженерний, трьох/елементний, пів/дороги, жовто/блакитний, прем'єр/міністр, жовто/гарячий, вище/сказаний, мілі/ампер/метр, електро/акустичний, віце/президент, унтер/офіцер, біло/сніжний, мовно/стилістичний, хліб/сіль, лужно/кислотний, максі/спідниця, норд/вест, високо/піднятий, приват/доцент, соціал/демократія, гірничо/видобувний, близько/споріднений, діалектико/матеріалістичний, внутрішньо/політичний, тонно/кілометр, мати/й/мачуха, вагоно/ремонтний, прямо/залежний, кіловат/година, 35/мільйонний, руко/прикладство, клятво/переступництво, блок/система, постачально/збутовий, радіо/фізичний, вертикально/свердлильний, спортивно/оздоровчий, масово/політичний, Сент/Екзюпері, нар/суд, російсько/український, крило/подібний, вище/зазначений, густо/насаджений.
И та і в словах іншомовного походження |
||
І пишеться: |
И пишеться: |
|
На початку слова: ідея, Індія, Інструкція, Інтернат, Іспанія; |
У загальних назвах після д, т, з, с, ц, ж, дж, ч, ш, р (Де Ти ЗїСи Цю ЧаШу ЖиРу) перед наступним приголосним: джинси, дистанція, риторика, силует, стимул, фізика; |
|
Після приголосного перед голосним є та й: аксіома, артерія, артилерія, Віардо, діалект, пієтет, тріумф; |
У географічних назвах з кінцевим _ида, -ика: Атлантика, Балтика, Корсика, Мексика, Флорида; |
|
Після приголосних в особових іменах і в географічних назвах та похідних від них прикметниках перед наступним приголосним та в кінці слова: Анрі, Грімм, Дідро, Дізель, Капрі, Лісабон, Нагасакі, Севілья, Сочі; |
У географічних назвах після дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним: Вірджинія, Чилі, Чикаго, Вашингтон, Лейпциг; |
|
Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: журі мерсі парі, попурі, таксі; |
У географічних назвах із звукосполученням -ри-перед приголосним: Крит, Мавританія, Париж, Рим, Цюрих; |
|
В усіх інших випадках після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бітет, пілот, вітраж, міраж, фініш, логіка, кіно, архітектор, лінія; |
1. У деяких словах, що давно засвоєні українською мовою, після зазначених приголосних пишеться и: вимпел, гиря, єхидна, імбир, кипарис, лимон, лиман, миля, мирт, нирка, спирт 2. У словах церковного вжитку: диякон, єпископ, єпитимія, митрополит; |
|
У складних словах, перша частина яких закінчується на голосний, а також після префікса: антиісторичний, дезінформація, розіграш, староіндійський Енеїда, Ізмаїл, прозаїк, протеїн. |
У географічних назвах після д, т перед приголосним та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аргентина, Бразилія, Ватикан, Єгипет, Китай, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Тибет. |
Вправа 16. Запишіть слова, поставивши замість крапок потрібну букву. Поясніть написання іншомовних слів.
Ц..ліндр, ауд..єнція, фа..тон, Мадр..д, Адр..атика, Ка..р, хр..стиянство, єп..скоп, д..зель, р..зограф, мон..тор, д..сплей, ауд..т, д..с..дент, в..з..т, пр..з..дент, пс..холог, дж..нси, к..пар..с, д..р..ктива, к..нджал, Пар..ж, Єг..пет, аз..мут, ас..метр..я, Корс..ка.
Подвоєння приголосних у слова іншомовного походження |
||
Зберігається |
Не зберігається |
|
В окремих загальних назвах: аннали, білль, бонна, бритти, брутто, булла, ванна, вілла, дурра, канна, мадонна, манна, мірра, мокко, мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна; |
У загальних назвах іншомовного походження: ват (хоч Ватт), грип, група, колектив, комісія, піца, сума, шасі; |
|
При збігу однакових приголосних префікса й кореня, якщо в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція, імміграція, інновація, ірраціональний, ірреальний, сюрреалізм; |
Виняток: анотація, конотація. |
|
У географічних, особових та інших власних назвах та похідних від них словах: Андорра, Гаронна, Голландія, Міссісіпі, Міссурі, марокканець, Руссо, яффський. |
Вправа 17. Запишіть подані слова українською мовою. Поясніть їх написання.
Оппонент, диффузия, контрразведка, грамм, гроссмейстер, финн, барокко, ватт, кросс, территория, бонна, вилла, масса, нетто, интермеццо, аттестация, иммиграция, Лиссабон, тонна, миллион, шоссе, атташе, ирреальный, мирра, булла, панно, профессия, террор, массаж.
Апостроф у словах іншомовного походження |
||
Апостроф ставиться |
Апостроф не ставиться |
|
Після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р перед я, ю, є, ї на позначення роздільної вимови: барб'є, комп'ютер, п'єдестал, Ф'єзоле, Руж'є, миш'як, кар'єр. |
Перед йо: курйоз, серйозний. |
|
Після кінцевого приголосного префікса: ад'ютант, ін'єкція, кон'юнктура. |
Коли я, ю позначають пом'якшення попереднього приголосного: бязь, бюджет, рюш, Барбюс, Мюллер, Гюго. |
|
М'який знак в іншомовних словах |
||
Ь пишеться |
Ь не пишеться |
|
Після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: адью, Готьє, консьєржка, ательє, Мольєр, бульйон, віньєтка, каньйон, Реньє, Віньї; |
Перед я, ю, коли вони пом'якшують попередній приголосний: мадяр, малярія, тюбик, тюрбан, Дюма, Цюрих; |
|
Відповідно до вимови після л перед приголосним: альбатрос, Нельсон, фільм; |
Але: залп, катафалк; |
|
Відповідно до вимови в кінці слів: Булонь, магістраль, Рафаель. |
Але: бал, Галац, метал, Суец. |
Вправа 18. Запишіть слова українською мовою. Поясність причини вживання чи невживання апострофа та м'якого знака в українських словах.
Карьера, объект, павильон, месье, Лавуазье, портье, мадьяр, бильярд, миллиард, шампиньон, лосьон, виньетка, Кювье, Ривьера, бюджет, фюзеляж, конферансье, марсельеза, фельетон, пресс-папье, Кордильеры, монпансье.
Правопис російських прізвищ |
||||
Літера в росій ській мові |
Позиція |
Літера в українській мові |
Приклади |
|
е |
1) після літер на позначенняприголосни ; |
е |
Веселовський, Державін, Озвров; |
|
2) у суфіксі -ев після ц, ж, ч, ш,щ, р у ненаголошеніи позиції; |
е |
Гнатищев, Лазарев, Солнцев, Тютчев; |
||
е |
1) на початку слів; |
є |
Євдокимов, Євлах, Єгоров; |
|
2) у середині слів після голосного, апострофа та м' якогознака; |
є |
Аляб'єв, Афанасьєв, Горяєв; |
||
3) після приголосних (крім шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв,-єєв; |
є |
Аракчеєв, Сергєєв, Тимірязєв, Фадєєв; |
||
4) у корені, якщо російському е відповідає в українській мові і; |
є |
Бєлов (білий,), Бєлкін (білка,), Лебедєв (бо лебідь - лебедя), Лєсков (ліс); |
||
ё |
1 ) на початку слова, в середині після голосного та 6, п, в, м, ф; |
йо |
Йолкін, Воробйов, Бугайов; |
|
2) у середині слова після м'яких приголосних; |
ьо |
Дегтярьов, Корольов, Тьоркін, Хмельов; |
||
3) у прізвищах, утворених відспільних імен в російській і українській мовах; |
е |
Артемов, Семенов, Федоров; |
||
4) під наголосом після ч, щ; |
о |
Горбачов, Лихачов, Хрущов, Борщов; |
||
э |
завжди; |
е |
Ельконін, Естонов; |
|
ы |
завжди; |
и |
Риков, Чєрнишов; |
|
и |
1) на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц); |
і |
Іванов, Бородін, Мічурін; |
|
2) після голосних, апострофа, м'якого знака; |
і |
Абраімов, Захар'їн, Іль'ін; |
||
3) після дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним; |
и |
Жилін, Цецилін, Чичиков, Шилов, Щипкін, але:перед голосним пишеться і: Жіоно, Тиціан; |
||
4) в прізвищах, утворених від спільних в російській і українській мовах імен і назв; |
и |
Миронов, Кирилов, Никифоров, Одинцов, але: Ніколаєв, Філілов, Нікітін; |
||
5) у префіксі при; |
и |
Пришвін, Привалов; |
||
6) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-; |
и |
Крутиков, Новиков, Божкович, Радищев; |
||
-ск- -цк- |
завжди |
-ськ- -цьк- |
Донськой, Луговськой, Яблонський, Трубецькой. |
Вправа 19. Запишіть подані прізвища українською мовою і поясніть їх написання.
Алексеев, Бестужев, Веселовский, Державин, Лермонтов, Тургенев, Мицкевич, Ефимов, Вересаев, Григорьев, Нехорошев, Писарев, Филиппов, Николаев, Киселев, Лесков, Репин, Семеркин, Щипачев, Воинов, Гущин, Пивоваров, Миронов, Домбровский, Черных, Толстой, Соловьев, Скиталец, Вяльцева, Палацкая, Данилова, Репнина, Петровская.
Вправа 20. Пригадайте і запишіть українською мовою 15 - 20 прізвищ відомих закордонних учених, композиторів, митців слова. Обґрунтуйте написання цих прізвищ українською мовою.
Правила вживання великої літери |
||
3 великої літери пишуться: |
З малої літери пишуться: |
|
Імена людей, по батькові, прізвища, прізвиська, псевдоніми людей: Тарас Григорович Шевченко, Леся Українка, Нестор Літописець, Нечуй-Левицький; |
1. Різні частки у середині прізвищ іншомовного походження: Абд ель Кєрім, Нур ед Він; |
|
У китайських, корейських, в'єтнамських, бірманських, індонезійських і таїландських прізвищах та іменах усі складові частини: Мао Цзедун, Кім Ір Сен, Хо Ші Мін; |
Прізвища та імена, що стали загальними назвами або вживаються зневажливо: дизель, ловелас, новітні наполеони, робінзон, рентген; |
|
Індивідуальні назви міфологічних істот і божеств, крім родових понять: Зевс, Афродіта, Будда, Перун; |
Винятки: фея,лісовик, німфа, муза, русалка; |
|
Назви дійових осіб у байках, казках, драматичних творах: Лебідь, Щука і Рак, Дід Мороз, Червона Шапочка, Лісовик, Мавка; |
Якщо назви персонажів із казок не виступають дійовими особами, а використовуються як загальні: баба-яга, дід-мороз, іван-покиван, зайчик-побігайчик; |
|
Назви найвищих державних посад України та міжнародних посад та інших країн згідно з вимогами дипломатичного протоколу: Президент України, Голова Верховної Ради України, Президент Сполучених Штатів Америки; |
Назви посад, звань, учених ступенів: заслужений діяч мистецтв, лауреат премії, міністр, президент Академії наук, секретар, академік, народний артист України; |
|
Назви посад міністрів, послів, президентів академій в офіційних документах, а також для підкреслення урочистості: Міністр культури України, Посол Республіки Польща; |
2. Назви титулів, рангів, чинів: граф, барон, імператор, король, цар, принц, шах; |
|
Умовні власні назви в актах, договорах та інших офіційних документах: Високі Договірні Сторони, Автор і Видавництво, Орендар і Орендодавець; |
||
Клички свійських тварин, а також приручених та дресированих звірів і птахів: корова Лиска, кіт Мурчик, папуга Фараон, лев Вогнистий, собака Дружок; |
Назви порід тварин: бульдог, вівчарка, ангорська кішка; |
|
Назви сортів рослин у спеціальній літературі: Антонівка, Білий налив, Лісова красуня; |
Назви сортів рослин у загальному вжитку: угорка, іллінка, шпанка; |
|
Астрономічні назви незалежно від кількості їхніх складників: Велика Ведмедиця, Марс, Чумацький Шлях, Козеріг, Венера; |
Родові означення при астрономічних назвах: сузір 'я Великого Пса, Тунгуський метеорит, комета Галлея; |
|
Слова земля, сонце, місяць, якщо вони вживаються як астрономічні поняття: Навколо Сонця обертається планета Земля зі своїм супутником Місяцем; |
||
Назви сторін світу, якщо під ними розуміються краї чи народи: Північне Полісся, країни Заходу, курорти Півдня, народи Півночі; |
||
Географічні й топографічні назви, крім службових слів і родових означень: Африка, Кримський півострів, озеро Сиваш, ріка Десна, Кам'янець-Подільський, Карпатські гори; |
||
Коли означуване слово, що входить до географічної назви, не виражає родового поняття: Біла Церква, Булонський Ліс, Жовті Води, Зелений Гай, Нова Гвінея; |
Через дефіс пишуться родові позначення в іншомовних назвах вулиць, майданів, площ: Кайзер-плац, Пенсильванія-авеню, Трептов-парк, Уолл-стрит; |
|
Артиклі й частки, що стоять на початку іншомовних географічних назв і приєднуються дефісом: Лос-Анджелес, Де-Брейне, Ла-Манш, Ле-Крезо; |
Прийменники, артиклі й сполучники, що стоять в середині назв і відокремлюються дефісом: Ріо-де-Жанейро, Булонь-сюр-Мер, Франкфурт-на-Майні, Сен-е-Уаз; |
|
Родові позначення в іншомовних географічних назвах, що пишуться через дефіс: Аю-Цаг, Іссик-Куль, Порто-Алегре, Ріо-Негро, Хара-Нур; |
Утворені від географічних найменувань назви тварин, птахів, страв, напоїв, тканин: бостон (тканина), мадера (вино), сенбернар (собака), саяни (напій); |
|
Назви груп або союзів держав і найвищих міжнародних організацій, крім родових позначень: Організація Об'єднаних Націй, комітет Червоного Хреста, Антанта, Рада Безпеки; |
||
Назви держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць: Франція, Республіка Польща, Об'єднані Арабські Емірати, Автономна Республіка Крим; |
||
Неофіційні назви держав, одиниць територіального поділу та образні назви географічних об'єктів: Буковина, Галичина, Донбас, Зауралля, Поділля, Полісся, Слобожанщина, а також Вітчизна, Батьківщина; |
||
Перше слово: У назвах державних, партійних, громадських, профспілкових та інших установ і організацій як України, так і інших держав: Верховний суд США, Збройні сили України, Народна палата Республіки Індії, Центральна рада, У назвах найвищих державних установ України всі слова пишуться з великої літери: Тимчасовий уряд, Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України; |
||
У назвах міністерств та інших головних управлінь, а також у назвах інших установ і організацій: Міністерство охорони здоров'я, Книжкова палата України, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури; |
||
У назвах автономних областей і округів, районів, сільрад, а також назви старого адміністративно-територіального поділу: Чернігівська область, Ставропольський край, Німецький автономний округ, Калинівська сільрада, Подільська губернія, Сосницька сотня, Старо-дубський полк; |
||
У назвах установ місцевого значення: Чернігівський міськвиконком, Деснянський відділ соціального забезпечення; |
||
У назвах партій України та інших країн світу: Демократична партія України, Трудова партія України, Республіканська партія США; |
||
У назвах міжнародних і закордонних професійних, громадських та інших організацій: Гельсінська спілка, Міжнародна асоціація україністів, Федерація незалежних профспілок України; |
||
У повних назвах заводів, виробничих об'єднань, підприємств, установ, наукових і навчальних закладів, кінотеатрів, театрів, парків культури, клубів та ін. (символічна назва береться в лапки): Харківський тракторний завод, Київська макаронна фабрика, Інститут літератури, Дергачівська середня школа, Кінотеатр ім. О. Довженка, Чернігівський історичний музей ім. В. Тарновського, Будинок книги, Дніпропетровське виробниче об'єднання «Зоря»; |
У скорочених назвах перше слово пишеться з малої літери, а символічна назва з великої: педуніверситет ім. Сковороди, житловий кооператив «Маяк», стадіон «Динамо»; |
|
У назвах іноземних телеграфних агентств усі слова, крім родового імені, пишуться з великої літери, а в назвах іноземних фірм, банків, компаній - тільки перше слово, а сама назва береться в лапки: агентство Франс Прес, агентство Бі-Бі-Сі, банк «Гаранті траст компані», компанія «Дженерал моторс»; |
||
У назвах художніх творів, наукових праць, газет, журналів (назва береться в лапки): роман «Чорна рада», картина «Одиноке дерево», художній фільм «Білий птах з чорною ознакою», газета «Вечірній Київ»; |
||
Умовні назви будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, ресторанів беруться в лапки і пишуться з великої літери: будинок відпочинку «Світанок», санаторій «Пролісок», ресторан «Десна», кав'ярня «Мрія»; |
||
У назвах пам'яток архітектури, замків, храмів: Золоті ворота, Печорська лавра, Антонієві печери, Спасопреображенський собор; |
||
У назвах історичних подій, епох, воєн, революцій, повстань, свят, знаменних дат: Велика французька революція, Вітчизняна війна, Коліївщина, Друга світова війна, Льодове побоїще, Відродження, Новий рік, День учителя, Свято Перемоги; |
||
Назви релігійних свят і постів, а також культових книг (без лапок) і назви основних релігійних понять: Великдень, Різдво, Теплого Олекси, Великий піст, Пилипівський піст, Біблія, Апостол, Коран, Часослов, Бог, Святий Дух, Пресвята Богородиця; |
Назви історичних подій, епох, воєн, географічних періодів, які етапи загальними: громадянська війна, хрестові походи, кам'яний вік, доб... |
Подобные документы
Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.
реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.
реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015Проблема дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови в сучасному суспільстві, свідомого, невимушеного, цілеспрямованого, майстерного вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування між респондентами.
презентация [2,5 M], добавлен 19.06.2017Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Навчання української мови в 1-4 класах. Ознайомлення першокласників з різними частинами мови, дотримання граматичних норм. Аналіз лінгводидактичного матеріалу до вивчення частини мови "іменник" у початкових класах. Формування умінь ставити питання.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 17.03.2015Засіб формування, оформлення та існування думки. Формування української мови. Норми української літературної мови. Стилі сучасної української мови. Ділова українська мова. Найважливіший засіб спілкування людей.
реферат [13,9 K], добавлен 17.07.2007Фонетика й вимова української абетки. Вживання фразеологічних зворотів. Морфологічні особливості української літературної мови. Неправильне використання форм роду іменників, приклади помилок. Найпоширеніші синтаксичні вади засобів масової інформації.
реферат [29,5 K], добавлен 27.09.2013Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Мова української преси початку XXI ст. на тлі соціальної динаміки. Суспільна зумовленість динаміки мови сучасних українських газет. Функціональні зміни в українській пресі та їх вплив на стилістичні ресурси синтаксису. Стилістичне навантаження речень.
дипломная работа [108,0 K], добавлен 20.10.2010Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Поняття, класифікація та види процесу спілкування. Основні правила ведення мовлення для різних видів мовленнєвої діяльності та правила для слухача. Взаємозв’язок етикету і мовлення. Поняття культури поведінки, культури спілкування і мовленнєвого етикету.
реферат [20,4 K], добавлен 16.08.2010Основні причини міжособових зіткнень, виникнення бар’єрів у спілкуванні та методи їх подолання в комунікації. Мистецтво судової мови, формування тез та характеристика основної частини виступу обвинувача. Правила та особливості розмови по телефону.
контрольная работа [28,5 K], добавлен 14.10.2010Норми української літературної мови: орфоепічні, графічні, орфографічні, лексичні та граматичні, стилістичні та пунктуаційні. Правила написання листа-рекомендації та виробничої характеристики співробітників як групи документів ділового спілкування.
контрольная работа [23,9 K], добавлен 01.11.2012Суть поняття вставні та вставлені конструкції та їх особливості, причини вживання у періодиці. Визначення ролі вживання розмовних слів та конструкцій на формування правильної літературної української мови на базі аналізу українських періодичних видань.
курсовая работа [29,9 K], добавлен 22.11.2014Лінгвістичні та екстралінгвістичні основи дослідження пареміології. Способи й засоби, лінгвокультурологічні особливості семантичної репрезентації опозиції життя/смерть у пареміях української мови. Лексеми часових параметрів як складники паремій.
курсовая работа [84,0 K], добавлен 23.10.2015Роль мови у суспільному житті. Стильові різновиди української мови. Офіційно-діловий стиль. Етика ділового спілкування. Текстове оформлення, логічна послідовність та граматична форма ділових документів. Вставні слова і словосполучення у діловому мовленні.
реферат [22,7 K], добавлен 29.05.2010Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Співвідношення частин мови в тексті. Експресивні та смислові відтінки тексту. Морфологічні помилки як ненормативні утворення. Найголовніша ознака літературної мови – її унормованість. Характеристика загальноприйнятих правил - норм літературної мови.
реферат [56,1 K], добавлен 16.11.2010Постать Б. Грінченка як різнопланового діяча. Традиційні методи упорядкування довідкових видань. Основна організаційно-творча робота над "Словарем української мови". Використання "Словаря української мови" Бориса Грінченка у сучасній лексикографії.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.06.2011