Нормативно-стильові основи професійного спілкування
Дотримання орфоепічних норм української мови як передумова успішної комунікації. Морфологічні та стилістичні норми української мови та їх дотримання в професійному спілкуванні. Особливості вживання синтаксичних конструкцій у фаховій комунікації.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | учебное пособие |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.11.2014 |
Размер файла | 212,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ступені порівняння якісних прикметників
Вищий |
Найвищий |
|||
Проста форма |
Складена форма |
Проста форма |
Складена форма |
|
Прикметник + суфікси -іш- або -ш-: товст(ий) +іш > товстіший, зручн(ий) + іш > зручніший. |
Звичайний неступеньований прикметник + допомогою слова більш (менш): товстий - більш товстий; зручний - менш зручний, високий - більш високий. |
Проста форма вищого ступеня+ префікс най-: приємніший -найприємніший, миліший -наймиліший, вужчий -найвужчий, гірший -найгірший. |
Неступеньований прикметник + слова найбільш (найменш): найбільш глибокий, найменш рішучий. |
|
При додаванні суфікса -ш-: - суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають: шир(ок)ий + ш > ширший, глиб(ок)ий + ш > глибший; - кінцевий приголосний основи с змінюється на -шч- (щ): вис(ок)ий +ш > вищий; - кінцеві приголосні основи г, з, ж змінюються на жч: ву(зь)кий + ш > вужчий, бли(зь)кий + ш > ближчий, доро(г)ий + ш> дорожчий. Винятки: довгий - довший, легкий - легший. |
||||
Варто пам'ятати! Деякі прикметники утворюють просту форму вищого ступеня порівняння від іншої основи: великий-більший, малий - менший, поганий - гірший, хороший - кращий. |
Варто пам'ятати!
В українській літературній мові ступені порівняння за допомогою слова самий не утворюють.
Увага! Не утворюють ступенів порівняння якісні прикметники, що мають:
- префікси пре-, над-, ультра-, екстра-, архі-: премудрий, архіважливий, надзвичайний;
- суфікси здрібнілості, згрубілості, пестливості -еньк-, -есеньк-, -усіньк- ( юсіньк-), -езн-, -енн- тощо: маленький, тоненький, гарнесенький, величезний;
- суфікси, які передають неповноту ознаки: синюватий, чорнявий;
- непорівнювану ознаку: голий, лисий, хворий, моральний;
- прикметники, які означають масть тварин: вороний, гнідий, буланий.
Вправа 8. Утворіть форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників. Схарактеризуйте особливості творення синтетичних та аналітичних форм.
Бадьорий, густий, вузький, фіолетовий, гарний, таємничий, важкий, високий, лисий, змістовний, глухий, відповідальний, інтелігентний, глибокий, дужий, дорогий, близький, легкий, слабкий, високий, молодий, багатий, тонкий, тяжкий, далекий, короткий, живий, швидкий, низький, товстий, поганий, рідкий, досконалий, активний, демократичний.
Вправа 9. Перекладіть українською мовою. З'ясуйте відмінності у творенні форм вищого і найвищого ступенів порівняння й у синтаксичному зв'язку українських прикметників у порівнянні з російськими.
День короче ночи. Сон слаще меда. Величайшее открытие. Самый дорогой человек. Наиболее интересный рассказ. Тончайшие оттенки. В кратчайший срок. Выбирай книгу потолще и поинтереснее. Оля выше брата. Брат внимательнее сестры. Берись за дела поважнее. Путь длиннее, чем предполагалось.
Відмінювання числівників «5 - 30»
Відмінок |
|||
Н. Р. Д. З. О. М. |
п'ять п'яти (п'ятьох) п'яти(п'ятьом) як у Н. або п'ятьох п'ятьма (п'ятьома) (на) п'яти (п'ятьох) |
тринадцять тринадцяти (тринадцятьох) тринадцяти (тринадцятьом) як у Н. або тринадцятьох тринадцятьма (тринадцятьома) (на) тринадцятьох |
«50 - 80»
Варто пам'ятати! У числівниках на -десять в українській мові, на відміну від російської, перша частина не змінюється, пор.: укр. шістдесяти, шістдесятьма - рос. шестидесяти, шестьюдесятью.
Н. |
п'ятдесят |
вісімдесят |
|
Р. |
п'ятдесяти і п'ятдесятьох |
вісімдесяти (-тьох) |
|
Д. |
п'ятдесяти і п'ятдесятьом |
вісімдесяти (-тьом) |
|
З. |
п'ятдесят або п'ятдесятьох |
вісімдесят (-тьох) |
|
О. |
п'ятдесятьма і п'ятдесятьома |
вісімдесятьма (-тьома) |
|
М. |
(на) п'ятдесяти і (на) п'ятдесятьох |
(на) вісімдесяти (тьох) |
«40, 90, 100»
Числівники сорок, дев'яносто, сто в усіх непрямих відмінках, крім знахідного, мають закінчення -а.
«200 - 900»
Варто пам'ятати! У складних числівниках, що називають сотні, відмінюються обидві частини: трьомстам, сьомастами та ін.
Н. |
двісті |
сімсот |
дев'ятсот |
|
Р. |
двохсотШ |
семисотШ |
дев'ятисотШ |
|
Д. |
двомстам |
семистам |
дев'ятистам |
|
З. |
двісті |
сімсот |
дев'ятсот |
|
О. |
двомастами |
сімомастами |
дев'ятьмастами |
|
М. |
(у) двохстах |
семистах |
дев'ятистах |
У складених кількісних числівниках відмінюються всі частини:
Н. |
чотириста сорок п'ять |
|
Р. |
чотирьохсот сорока п'яти (п'ятьох) |
|
Д. |
чотирьомстам сорока п'яти (п'ятьом) |
|
З. |
чотириста сорок п'ять |
|
О. |
чотирмастами сорока п'ятьма(п'ятьома) |
|
М. |
(на) чотирьохстах сорока п'яти(п'ятьох) |
У дробових числівниках перший компонент (чисельник) відмінюється як кількісний, а другий (знаменник) - як порядковий числівник:
Н. |
чотири десятих |
дві третіх |
|
Р. |
чотирьох десятих |
двох третіх |
|
Д. |
чотирьом десятим |
двом третім |
|
З. |
чотири десятих |
дві третіх |
|
О. |
чотирма десятими |
двома третіми |
|
М. |
(на) чотирьох десятих |
(на) двох третіх |
Вправа 10. Запишіть подані числа й умовні позначки словами.
7,5 млрд грн.; 8,2 млн т; 5,3 м/сек; 4,2 квт; 20,5 км; 0,9 мг; 10,7 га; 250,3 %; 2,5 хв; 5,8 ц; 0,9 м; 8,7 млрд; 12,4 г.
Вправа 11. Провідміняйте числівники.
7583; 3847; 1243; 58,4; кілька, кільканадцять, кількасот.
Варто пам'ятати!
Особливості сполучення числівників з іменниками
1. Числівник один і всі порядкові числівники узгоджуються з іменником у роді, числі й відмінку: один відсоток, одна установа, одне підприємство, з однією метою, одними намірами; третя декада, четвертий квартал.
2. Числівник два має дві форми роду: два дні (ч. р.), дві працівниці (ж. р.).
3. Числівники два, три, чотири, обидва вимагають від іменника форми називного відмінка множини з наголосом як у родовому однини: два місяці, три урядовці, чотири закони, обидва рази. Виняток становлять іменники із суфіксом -ин, який зникає у формах множини. Такі слова вживаються у формі родового відмінка однини: два громадянина, три харків'янина.
При цьому означення до іменника може вживатися або в називному, або в родовому відмінках: два обраних (обрані) депутати, три відомих (відомі) урядовці.
У непрямих відмінках ці числівники узгоджуються з іменниками: двох службовців, трьома законами.
4. Числівники п'ять і більше в усіх відмінках, а також збірні числівники (двоє, троє і далі) вимагають від іменника родового множини: двоє студентів, п'ять днів.
5. Після числівників тисяча, мільйон, мільярд та дробових іменники вживаються в родовому відмінку однини: тисяча кілометрів, три четвертих складу, вісім сотих кілометра, десяти сотих гектара.
6. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора сполучається з іменником у родовому відмінку однини, а числівник півтораста вимагає родового множини. В інших відмінках ці числівники сполучаються з відповідними формами множини іменників:
Н.півтора дняпівтораста метрів
Р.півтора дняпівтораста метрів
Д.півтора днямпівтораста метрам
З.півтора дняпівтораста метрам
О.півтора днямипівтораста метрами
М.(на) півтора днях (на) півтораста метрах
7. У назвах дат порядковий числівник відмінюється, а іменник уживається завжди в родовому відмінку: Восьме березня - з Восьмим березня.
8. Кількісні числівники два, три, чотири не поєднуються з іменниками:
- що мають тільки форму множини (двері, ножиці);
- ІV відміни - назвами малих істот (каченя, кошеня).
У цьому разі для переліку вживаються або збірні числівники, або звороти зі словами голів, штук, одиниць тощо: троє окулярів, двоє дверей, троє поросят, четверо кошенят; сім штук курчат.
Вправа 12. Наведені числівники поєднайте з іменниками, поданими в дужках. Прочитайте утворені словосполучення згідно з акцентуаційними нормами.
Три, два, чотири (товариш, шлях, ректор, паспорт, слюсар, учитель, директор, приятель, хліб, колір).
БЛОК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Як визначається рід незмінюваних іменників?
2. Як утворюються імена по батькові чоловічого й жіночого роду?
3. Від яких імен утворюються рівнозначні форми імен по батькові?
4. Які українські прізвища не відмінюються?
5. Які ступені порівняння має прикметник?
6. Від яких прикметників не утворюються ступені порівняння?
7. Як утворюють прості форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників?
8. Як відмінюються порядкові числівники (прості, складні та складені)?
9. Які числівники не відмінюються?
ЛІТЕРАТУРА
1. Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За ред. І. К. Білодіда. - К. : Наук. думка, 1969. - 582 с.
2. Терещенко В. М. Ділова українська мова. Збірник контрольних завдань для студентів нефілологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / В. М. Терещенко, О. С. Черемська, О. В. Ткач. - Х. : ХДПУ, 2004. - 195 с.
3. Український правопис / НАН України ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні ; Інститут української мови. - [Стереотип. вид.]. - К. : Наук. думка, 2008. - 288 с.
4. Шевчук С.В. Практикум з українського ділового мовлення: Навч. посіб. / С. В. Шевчук, О. О. Кабиш. - К.: Атіка, 2007. - 160 с.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6. МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЇХ ДОТРИМАННЯ В ПРОФЕСІЙНОМУ СПІЛКУВАННІ
План
1. Дієслово та його особливі форми (дієприкметник, дієприслівник).
2. Правопис прислівників.
3. Службові частини мови.
4. Написання часток не, ні з різними частинами мови
Блок завдань
Творення дієприкметників
Час |
Активні дієприкметники |
Пасивні дієприкметники |
|||||
Твірна основа |
Суфікс |
Приклади |
Твірна основа |
Суфікс |
Приклади |
||
Теперішній |
Дієслово 3-ї особи множини теперішнього часу |
-уч- -юч- -ач- -яч- |
зрідка:виконуючий, зростаючий, мобілізуючий, організуючий,лежачий, сплячий |
||||
Минулий |
Неозначена форма неперехідних дієслів |
-л- |
почорнілий зниклий посивілий |
Неозначена форма дієслова, перехідні дієслова |
-н- -ен- -т- |
прибраний зроблений забутий |
Варто пам'ятати!
В українській мові не існує активних дієприкметників взагалі, і випадки їх уживання є не більш, ніж простим суржиком.
Слова ж із суфіксами -ущ-, -ющ-, -ач-, -яч-, подані в таблиці, - це віддієслівні прикметники, що втратили дієслівні ознаки (час і вид) і означають уже не дію, як дієприкметники, а сталу властивість когось чи чогось: лежачий («Лежачого не б'ють». - М. Номис), питущий («Я - не питущий, отже, не підкочуйтесь до мене з чаркою». - В. Кучер), невмирущий («Слався, горде комсомольське плем'я, невмируща молодість моя». - І. Нехода), трудящий, роботящий («А трудяще, а чепурне, а роботяще!» - Т. Шевченко) тощо.
Вправа 1. Перекладіть українською мовою, з'ясуйте відмінності у використанні активних дієприкметників теперішнього часу в українській і російській мовах.
Стоящий у колодца человек, обучающаяся молодежь, вращающееся колесо, запрещающий проезд знак, враждующие издавна племена, уходящая вдаль дорога.
Вправа 2. Перекладіть речення з дієприкметниками.
1. Все дошедшие к нам древние славянские тексты написаны кирилицей, а об употреблении глаголицы известно очень мало (к примеру ею сделаны надписи внутри храма Святой Софии в Киеве). 2. К 1240 году из стен Киево-Печерского монастыря вышли более 80 лиц, ставших впоследствии епископами православной церкви. 3. Одним из первых иконописцев был киевлянин Алимпий, издавший в Х веке большую икону «Богоматерь Большая Панагия» для ярославского Спасо-Преображенского монастыря. 4. Лейтмотивом данного столетия оказалось соперничество за власть между родами Мономаховичей из Переяслава и Ольговичей Черниговских. 5. При многих церковних парафиях и монастырях действовали приходские школы, где странствующие дьяки учили детей письму, чтению и счету.
Вправа 3. Перекладіть дієприкметники українською мовою.
Агитирующий, адресующий, арендующий, бастующий, бездействующий, болеутоляющий, военнослужащий, действующий (закон), жизнеутверждающий, заведующий, занимающий должность, исполняющий обязанности, несоответствующий, обслуживающий персонал, оказывающий влияние, оплачивающий, последующий, предшествующий, потребляющий, служащий, торгующий.
Творення дієприслівників
Час і вид дієприслівників |
Спосіб творення |
Приклади |
||
Твірна основа |
Суфікс |
|||
Теперішній час недоконаний вид |
Дієслово теперішнього часу і дієвідміни |
-учи -ючи |
Ідучи, пишучи, малюючи; |
|
Дієслово теперішнього часу II дієвідміни |
-ачи -ячи |
бачачи, роблячи; |
||
Минулий час доконаний вид |
Дієслово минулого часу чоловічого роду |
-ши -вши |
спікши, бравши, купивши; |
Вправа 4. Відредагувати речення з дієприслівниками.
1. Приймаючи участь у цій важливій справі, він аніскільки не сумнівалася в її успіхові. 2. Їдучи на змагання, всім хочеться перемагати. 3. Дізнавшись про твої успіхи, мені було дуже приємно. 4. Познайомившись з Максимом ближче, стало зрозуміло, яка це чудова людина. 5. Приїхавши у Київ, нами були відвідані майже всі музеї. 6. Підводячи підсумки, доходимо висновку, що рівень знань по українській мові недостатній. 7. Стоячи біля річки, дівчина була гарна собою. 8. Заплющивши очі, мені пригадалася краса весняного саду. 9. Читаючи роман, в моїй уяві постають картини тяжкого життя сільської громади. 10. Обговорюючи проблему текучості кадрів, думки майже всіх присутніх на засіданні співпали.
Правопис прислівників |
|||
Разом |
Окремо |
Через дефіс |
|
а) прийменник з прислівником: віднині, наскрізь, подекуди, позавчора взимку, ззаду; б) прийменник з іменником: наперед, поблизу, вгору, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, внизу, восени, напідпитку, напоказ, наполовину, улітку, униз, уночі, уперед, уплав, уплач; в) прийменник з коротким прикметником: завидна, зрідка, нашвидку, спроста; г) прийменник з числівником вдвоє, водно, натроє, поодинці, учотирьох; д) прийменник з займенником внічию, навіщо, передусім, почім; е) кілька прийменників із будь-якою частиною мови: завтовшки, навмисне, навскоси, позавчора, спідлоба; є) слова з кількох основ: ліворуч, мимоволі, натщесерце, повсякчас; ж) частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абияк, анітрохи, деінде, деколи, чимало, щовечора, якраз, якнайдовше. |
а) прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, у яких іменник зберігає своє лексичне значення і граматичну форму, а між прийменником та іменником можна вставити означуване слово: без кінця, в обріз, до діла, з болю, на славу, на жаль, на зло, на зразок, у цілому; б) прийменника з повним прикметником чоловічого роду: в основному, в цілому; в) прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо; г) словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників та прийменника з дня на день, з ранку до ночі, один в один, рік у рік; д) сполуки, що в реченні виконують функцію прислівника та складаються з узгоджуваного прийменника (числівника, займенника) та іменника: другого дня, таким чином, тим разом, тим часом. |
а) від прикметників і займенників за допомогою префікса по- та закін-чення -ому, ему, -й: по-дружньому, по-нашому, по-своєму, по-материнськи, по-людськи; б) за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-перше, по-друге, по-третє; в) також пишуться через дефіс неозначені складні прислівники з частками будь-, -небудь, казна-, -то, хтозна-: аби-то, будь-де, десь-то, казна-коли, куди-небудь, хтозна-як; г) з двох прислівників: вряди-годи, десь-інде, десь-інколи, сяк-так; д) повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними: віч-на-віч, далеко-далеко, ледве-ледве, пліч-о-пліч, як-не-як. |
Варто пам'ятати!
Відрізняйте прислівники з префіксами від сполучень прийменників з іменниками:
повернути вбік- ударити в бік
спочатку було весело - з початку концерту пройшло 15 хвилин
вивчити вірш напам'ять- подарувати фото на пам'ять
назустріч вибігла дівчина - на зустріч з однокурсниками з'їхались усі
вперше ми зустрілись навесні - з дороги звернули в перше село
сонце світило високо вгорі- в горі знайшли печеру
насилу дійшли додому - ми покладалися на силу захисника
якось воно буде - як ось і Марка на поріг
виконали завдання наполовину- розраховували на половину прибутків.
Вправа 5. Перекладіть прислівники українською мовою. Визначте їх розряди за значенням.
Вдвое, вдребезги, верхом, вприпрыжку, вручную, всегда, всюду, высоковато, давненько, давным-давно, кругом, кувырком, лучше, назло, наизусть, напоказ, неспроста, очень, покорнейше, по-летнему, сгоряча, сдуру, слишком, тотчас, умышленно, чуть-чуть, ярко.
Вправа 6. Від поданих прикметників утворіть прислівники на -о, -е й запишіть форми вищого й найвищого ступенів порівняння цих прислівників.
Далекий, гарячий, добрий, завзятий, сліпучий, високий, злий, колючий.
Вправа 7. Розкрийте дужки й випишіть прислівники та прислівникові сполучення у дві колонки: а) прислівники, які пишуться разом; б) прислівникові сполучення, що пишуться через дефіс; в) прислівникові сполучення, що пишуться окремо.
(До) смаку, (до) тла, (до) загину, (в) прах, (на) (в) знак, (на) пам'ять, (на) зажди, (на) (про) чуд, (на) (в) почіпки, (на) скрізь, (з) нічев'я, (до) побачення, (на) добраніч, (на) гора, пліч (о) пліч, сам (на) сам, раз (по) раз, (кінець) кінцем, (з) (давніх) давен, (за) видна, коли (не) коли, (не) переливки, день (у) день, (в) (ряди) годи, один (по) одному, (на) самоті, (тишком) нишком, (на) двоє, (на) віки.
Правопис складних прийменників
Разом |
Через дефіс |
Окремо |
|
1. Складні прийменники, утворені сполученням одного або двох прийменників з будь-якою частиною мови: внаслідок, вподовж, замість, навколо, щодо. 2. Складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: задля, заради, навпроти, поза, поміж, понад, щодо. |
Складні прийменники з початко-вим з-, із-: з-поміж, з-за, з-під, з-поза, з-попід, з-посеред, з-проміж, із-за, із-під. |
Прийменникові сполуки: у разі, під кінець, під час, що ж до. |
Вправа 8. Знявши скісну риску, запишіть прийменники разом або через дефіс. Поясніть написання.
З/за, із/за, з/під, по/серед, з/по/серед, з/поміж, по/під, по/за, у/кінці року, на/зустріч літу, на/перекір зимі, з/початку чверті.
Правопис складних сполучників
Разом |
Окремо |
Через дефіс |
|
Складні сполучники, що становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притому, притім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо, абощо, тощо. |
1. Сполучники з частками б, би, ж, же: коли б, коли б то, хоча б, хоч би, або ж, адже ж, але ж, бо ж, от же ж, а як же. 2. Складні сполучники: дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, незважаючи на те що, після того як, при цьому, та й, так що, тимчасом як, тому що, у міру того як, через те що. |
Сполучники отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то, якби-то. |
|
Варто пам'ятати! Розрізняйте сполучники і однозвучні слова: зате - за те, проте - про те, щоб - що б, якби - як би, якщо - як що, якже - як же, таж - та ж та ін. 1. Сполучники можна замінити синонімічними сполучниками: Бійці замовкли, проте (але) пісня продовжувала звучати десь надворі. На те й лихо, щоб (аби) з ним боротись. 2. Сполучники членами речення не бувають і на питання не відповідають, а однозвучні поєднання слів є членами речення і відповідають на питання: Що б (що?) не робив, роби найкраще. Розповів я вам про те (про що?), що сам від людей чув. Якщо (питання не можна поставити) він справжній поет, то повинен співчувати своїй Вітчизні. |
Вправа 9. Утворіть і запишіть речення з поданими сполучниками, знявши риски. Поясніть написання сполучників.
А/би, що/б, ні/би, ні/би/то, немов/би, немов/би/то, буцім/то, як/що, за/те, дарма/що, незважаючи/на/те/що, так/що.
Правопис складних часток
Разом |
Окремо |
Через дефіс |
|
1. Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абияк, аніскільки, дехто, чимало, щодня, якби. 2. Частки би (б), то, що, же (ж) у складі сполучників і інших часток: щоб, абощо, авжеж, атож. 3. Частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах, займенниках і прислівниках: будується, робиться, трудився, котрийсь, якийсь, десь, колись. |
1. Частка що у сполуках дарма що, тільки що, хіба що, що ж до. 2. Частка то в експресивних сполученнях: що то за, чи то. 3. Формотворчі частки хай, нехай, би (б): хай живе, зробив би, написала б. 4. Модальні частки: а)же (ж), що відіграє у реченні видільну роль: Ходи ж зі мною. б) то, це, які в реченні мають значення вказівності: А хто ж це з тобою? |
1. Частки бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремого слова: іди-бо, давай-но, так-от, як-от, тим-то, все-таки, так-таки. 2. Компоненти будь-, -будь, -небудь, казна, хтозна- у складі займенників і прислівників: будь-де, коли-небудь, хтозна-як. |
Вправа 10. Перепишіть, розкриваючи дужки.
(Аби)чий, (ні)чого, тільки(но), посади(но), (ні)коли, поки(що),(таки)прийшов, що(б), (анти)соціальний, (от)як, (не)мовля, (що)правда, як(от), дарма(що), (не)зібрали, (не)абиякий, ні(за)що, хто(зна)який, ані(кого), з(ким)не/будь.
Правопис часток не, ні
Разом |
Окремо |
|
Частка не |
||
а) з будь-якими словами, якщо вони не вживаються без не: невтямки, негода, немовля, ненавидячи, нехтувати; б) з іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо до них можна підібрати синонім без не: недруг (ворог), невеселий (сумний), непокоїтися (хвилюватися), недалеко (близько); в) у складі префікса недо-, який означає неповноту ознаки чи дії недоїдати, недооцінка, недолік, недозрілий, недоказаний; г) з дієприкметниками, що виконують функцію означення і не мають пояснювальних слів незакінчена праця, непрочитана книга, нез'ясовані питання. |
а) з усіма частинами мови при протиставленні: не поважати, а зневажати, не слава, а ганьба; не широка, а вузька; б) з дієсловами, дієприслівниками, числівниками, прийменниками, сполучниками, частками, з більшістю займенників, прислівників, а також із незмінюваними присудковими словами: не бачити, не підходячи, не до ладу, не зовсім, не від того, не можна, не треба, не має (дієслово,) але: немає (нема); в) з дієприкметниками, якщо вони мають будь-які пояснювальні слова або виконують роль присудка; г) з прикметниками, якщо вони мають пояснювальні слова з ні або далеко, аж ніяк, зовсім: не полоханий ніким, не бачений досі, не чуваний ніколи, ні до чого не здатний, зовсім не близький, аж ніяк не повний; д) Із словами, що пишуться через дефіс: не по-домашньому, не по-доброму. |
|
Частка ні |
||
а) з іменниками, прикметниками, прислівниками, які без ні не вживаються: нісенітниця, нікудишній, нікчемний, ніяково; б) Із займенниками, якщо ні не відділяється прийменником і прислівниками: нікого (ні до кого), ніякий (ні у якого), ніде, ніколи, нінащо, ніяк. |
а) у реченні для заперечення наявності предмета чи ознаки, зокрема в деяких стійких сло-восполученнях без дієслова (присудка) що мають характер заперечного звороту: ні живий ні мертвий, ні місяця ні сонця, ні сюди ні туди; б) як повторюваний єднальний сполучник: Дитина ще не вміє ні ходити, ні говорити; в) у складі займенників, якщо в непрямих відмінках вона відділяється від займенників прийменником: ні за що, ні на якому, ні в кого, ні з ким. |
Вправа 11. Запишіть подані слова разом або окремо з не.
Не/щодавно, не/величка, не/відомий мені, не/года, не/втішна, не/врожай, не/завжди, не/зчутися, не/мов/бито, не/зважаючи на, не/кожний, не/вимовно, не/знайомий, не/нароком, не/забутній, не/дописана автором, не/благонадійний, не/добрати, не/тривкий, не/переконливий, не/дарма.
Вправа 11. З'єднайте, де потрібно, не зі словами. Поясніть написання частки не.
Не хотіти; не вгамований; не волячи; не зліченний; не перший; не тільки; не года; не званий гість; не весело, а сумно; не спростований досі факт; не внесений вазон; не настінний; не озорий; не відповідаючи; не ми; не збагненний; не врожай; не друг, а ворог; не до смаку; не добачати; не в'янучі квіти; бланк не заповнений; не біж; не осідланий кінь; не втямки; не відповісти; не письменний; не знайко; не порядок, а анархія; не винно; зовсім не оброблена земля; не стільки.
Ключ. У словах, які пишуться з часткою не разом, підкресліть четверту від початку букву й прочитаєте закінчення вислову Ж.-Ж. Руссо: «Правдиве серце - ...».
БЛОК ЗАВДАНЬ І ПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Як утворюються активні й пасивні дієприкметники?
2. Як творяться форми дієприслівників?
3. У яких випадках частки не й ні пишуться разоміз різними частинами мови?
4. У яких випадках частки не й ні пишуться окремо із різними частинами мови?
5. Як творяться ступені порівняння прислівників?
6. У яких випадках прийменники пишуться разом із іменниками?
ЛІТЕРАТУРА
1. Сучасна українська літературна мова. Морфологія / За ред. І. К. Білодіда. - К. : Наук. думка, 1969. - 582 с.
2. Терещенко В. М. Ділова українська мова. Збірник контрольних завдань для студентів нефілологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / В. М. Терещенко, О. С. Черемська, О. В. Ткач. - Х. : ХДПУ, 2004. - 195 с.
3. Український правопис / НАН України ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні ; Інститут української мови. - [Стереотип. вид.]. - К. : Наук. думка, 2008. - 288 с.
4. Шевчук С.В. Практикум з українського ділового мовлення: Навч. посіб. / С. В. Шевчук, О. О. Кабиш. - К.: Атіка, 2007. - 160 с.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ У ФАХОВІЙ КОМУНІКАЦІЇ
План
1. Специфіка узгодження підмета з присудком.
2. Складні випадки керування.
3. Уживання пошанної множини в професійному спілкуванні.
4. Особливості побудови ряду однорідних членів речення в діловому мовленні.
Блок завдань
Правила уживання присудка у формі однини чи множини
1. При підметі, вираженому поєднанням числівника один (та інших числівників із ним) з іменником, присудок ставиться у формі однини: На роботу вийшов двадцять один працівник.
2. При підметі, вираженому поєднанням числівників два, три, чотири, обидва з іменниками, присудок ставиться в однині лише за умови використання безособової конструкції з дієслівними формами на -но, -то: Три заяви розглянуто за півгодини; але Три заяви розглянуті за півгодини.
3. При підметі, вираженому поєднанням числівників п'ять і більше з іменниками, присудок уживається як в однині, так і в множині, що залежить від значення предмета (предметів), вираженого підметом:
а) якщо підмет співвідноситься з пасивними предметами, які виступають у вигляді нерозчленованої, цілісної групи, то присудок переважно ставиться в однині: П'ять аудиторів увійшло до складу комісії;
б) якщо підмет називає групу предметів, кожний з яких діє активно, то присудок ставиться переважно у формі множини: П'ять слухачів написали роботу на «відмінно».
4. При підметі, вираженому поєднанням кількісного числівника й іменника на позначення неістоти (неживого предмета), присудок може стояти як в однині, так і в множині: П'ятнадцять комп'ютерів списано (списані) за цим актом.
5. При підметі, вираженому поєднанням іменника в родовому відмінку множини та неозначено-кількісного числівника або слова на позначення приблизної, відносної або точно не визначеної кількості предметів, що виконують певні дії (більшість, меншість, частина, багато, кілька, решта тощо), присудок уживають переважно у формі однини: Значна частина студентів відвідала виставку; Більшість положень цього законопроекту не відповідає Конституції.
6. При підметі, вираженому поєднанням іменника із займенниками зі значенням невизначеної кількості (хто, ніхто, дехто), присудок ставиться в однині: Дехто з працівників віддає перевагу активному відпочинку в горах; Ніхто з опозиційної фракції не відгукнувся на заклик президії.
Вправа 1. Запишіть подані словосполучення літерами, уставивши, де потрібно, відсутні букви; скорочення розшифруйте.
531 студент.. присутн.., 3 важлив.. закон.., у 4 розбит.. вікна, за півтор.. місяц.., 4 тиж..н.., від 78-х депутат.., 67 міл..нам т, 2 конкретн.. план.., 5 Ѕ г, за півтор.. р., 84 стільц.., 56-ма грн., до 2-х із половиною га, на півтор.. раз...
Вправа 2. Відредагуйте речення щодо правильності дієслівних форм при числівниково-іменних сполученнях. Перепишіть, записуючи цифри словами.
1. Кілька районів поступово поліпшує (-ють) дисципліну. 2. Більшість американських експертів прибула (-и, -о) в Україну. 3. Як зазначено в доповіді міністра, уже не одне, а декілька бандитських угрупувань знешкоджено (-і, -е). 4. 80 підприємців прибули (-о) на виставку. 5. У село повернулося (-ися) 11 молодих спеціалістів. 6. 4 керівники провідних відділів приїхали (-ло) на конференцію. 7. Решта пацієнтів теж обстежені (-а, -о).
Вправа 3. Розкрийте дужки, поясніть особливості зв'язку підмета з присудком.
1. Авто (йти) суцільним потоком. (О. Гончар). 2. На мене Капрі (вплинути) дуже добре (М. Коцюбинський). 3. Двадцятеро (обізватись), що (бачити) все теє (Г. Квітка-Основ'яненко). 4. Троє (повернути) ліворуч, загін (рушити) праворуч, у луги (С. Скляренко). 5. Жінка-сержант (побажати) доброї ночі, (лягти), (вкритися) шинеллю й одразу (заснути) (Ю. Яновський). 6. Ґанок маленького будиночка на дві квартири (заплести) троянди й сині дзвіночки (М. Рудь). 7. Там три верби (схилитися), мов (журитися) вони (Л. Глібов). 8. (Снитися) мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідного Дінця (В. Сосюра).
Вправа 4. Виправіть помилки.
Щиро дякую батька за його поради. Вiн зрадив менi у найскрутнiшу хвилину. Футболiсти «Зенiта» в цьому матчi зазнали поразку. Хiрургiчним втручанням йому тiльки завдали шкоду. Дiвчина хворiла ангiною. Наш край славиться на пiснi. Цей край багатий хлiборобами. Засоби масової iнформацiї невчасно проiнформували населенню про цю подiю.
Конструкції з прийменником ПО
Найбільші труднощі виникають у вживанні прийменника по, який в українській мові, на відміну від російської, має вужчу сферу функціонування й поєднується з іменником лише в конструкціях:
1) зі значенням мети (прийти по книгу, ходити по воду, збирати документи по інстанціях);
2) зі значенням місця чи напрямку дії (ходити по крамницях, розкласти документи по теках, розійтися по кабінетах, повідомлення по телефону, їхати по дорозі);
3) зі значенням місця поширення дії (наказ по об'єднанню, майстер по дереву, вдарити по нозі);
4) зі значенням часу (відпочити по обіді = після обіду, вшанувати по смерті = після смерті);
5) зі значенням розподільності (роздати по примірнику книги кожному, заплатити по п'ять гривень на кожного);
6) зі значенням збірної кількості (ходити по двоє, працювати по троє);
7) зі значенням певних стосунків чи взаємин (колега по роботі, сестра по матері, називати по батькові).
У решті випадків прийменник по поступається місцем прийменникам на, за, з, до, для, від, під, у та ін.
Типові випадки заміни російського по в українських конструкціях
Російська мова |
Українська мова |
|
ПО |
ЗА |
|
По приказу, по правилам, по схеме, по роману, по сведениям, по указанию, по адресу (проживать), по призванию; |
За наказом, за правилами, за схемою, за романом, за свідченнями, за вказівкою, за адресою (мешкати), за покликанням; |
|
ПО |
З |
|
по случаю, по инициативе, по вопросам торговли, по уважительной причине, исследования по маркетингу, лекции по праву, заместитель по хозчасти; |
з нагоди, з ініціативи, з питань торгівлі, з поважної причини, дослідження з маркетингу, лекції з права, заступник з госпчастини; |
|
ПО |
НА |
|
по заказу, по требованию, по просьбе, по адресу (прислать), по предложению; |
на замовлення, на вимогу, на прохання, на адресу (надіслати), на пропозицію; |
|
ПО |
У/В |
|
инспекция по делам несовершеннолетних, прийти по делу, по выходным, по всем направлениям; |
інспекція у справах неповнолітніх, прийти у справі, у вихідні, у всіх напрямках; |
|
ПО |
ДЛЯ (значення мети) |
|
меры по улучшению условий труда, курсы по изучению английского языка; |
заходи для поліпшення умов праці, курси для вивчення англійської мови; |
|
ПО |
ПІСЛЯ (значення часу) |
|
по прибытии, по истечении времени, по получении; |
після прибуття, після закінчення часу, після отримання; |
|
ПО |
ЧЕРЕЗ (значення причини) |
|
по болезни; |
через хворобу; |
|
ПО |
БЕЗ ПРИЙМЕННИКА |
|
по улице, по почте, по объему, по содержанию, младший по званию; |
вулицею, поштою, обсягом, змістом, молодший званням; |
|
ПО |
ПО |
|
дежурный по району, по возможности, коллеги по работе, приказ по институту. |
черговий по району, по можливості, колеги по роботі, наказ по інституту. |
Конструкції з прийменником ЗА
Прийменник за в українській мові має багато значень і може виступати відповідником російських прийменників по, при, в, о, без.
1. На місці російського по:
а) на позначення напрямку (йти за вітром, пливти за течією);
б) на позначення якості, властивості, відношення (важливий за значенням, добрий за характером, великий за обсягом, старший за посадою, за єдиним зразком, за станом на 1 вересня);
в) на позначення відповідності, джерела інформації (за ініціативою, за наказом, за дорученням, за станом здоров'я, за інформацією);
г) на позначення об'єкта співчуття, туги, суму (сумувати за минулим, туга за рідним краєм, скучати за дітьми).
2. На місці російського при:
а) на позначення епохи, періоду, часу, протягом якого відбувається дія (за життя поета, за правління цього уряду);
б) на позначення участі кого-, чого-небудь у чомусь (за участі представників преси, за допомоги іноземних держав, за підтримки держави);
в) на позначення обставин, умов протікання дії (за умови дотримання чогось, за високої температури, за складних обставин, за згодою міністерства).
3. На місці російського в:
а) на позначення відстані (за три кілометри);
б) на позначення мети (поставити за приклад, узяти за основу).
4. Замість російського о на позначення об'єкта впливу (хвилюватися за тебе, говорити за себе, думати за інших).
5. Замість російського без при позначенні нецілої години (зараз за чверть сьома, зустрінемося за двадцять хвилин до четвертої).
Конструкції з прийменниками ДЛЯ, НА, З
1. Прийменник для в більшості конструкцій уживається як відповідник російського по на позначення мети й призначення (комісія для розслідування, підприємство для виготовлення, гурток для вивчення).
2. Прийменник на використовується як відповідник російського по в конструкціях на позначення:
а) способу називання (називати на прізвище, називати на ім'я по батькові);
б) відповідності (виріб на замовлення, рахунок на виплату, на пропозицію депутата);
в) місця розташування або спрямування (сісти на місця, розташований на берегах, направити на адресу).
У ряді виразів прийменник на в українській мові вживається замість інших російських прийменників, таких, як:
а) прийменник в (на захист, на мою адресу, одержати на виплату, перетворити на жарт, п'єса на три дії);
б) прийменник к (на початок року, на третю годину).
3. Прийменник з (із, зі) вживаються як відповідник російського прийменника по в конструкціях на позначення:
а) причини (з нагоди, з вини конструктора, з власної волі, з багатьох причин, звернутися з питання);
б) понять, що окреслюють певне коло знань, галузь науки, діяльності, спеціальності тощо (фахівець з економіки, інструктор із плавання, чемпіон з боксу, лекція з державного управління, посібник зі статистики, співбесіда з маркетингу).
Варто пам'ятати!
Російська мова |
Українська мова |
|
завод по производству |
завод, що виготовляє,завод для виготовлення |
|
заместитель по хозработе |
заступник із госпроботи |
|
инспекция по делам несовершеннолетних |
інспекція у справах неповнолітніх |
|
инструкция по пользованию |
інструкція щодо використання |
|
исследования по маркетингу |
дослідження з маркетингу, маркетингові дослідження |
|
курсы по изучению английского языка |
курси для вивчення англійської мови, курси англійської мови |
|
лекции по праву |
лекції з права |
|
мероприятия по улучшению |
заходи щодо поліпшення |
|
меры по улучшению условий труда |
заходи для поліпшення умов праці, заходи щодо поліпшення умов праці |
|
по вопросам торговли |
з питань торгівлі |
|
по выходным |
у вихідні |
|
по договоренности |
за домовленістю |
|
по знакомству |
завдяки знайомству |
|
по истечении срока |
після закінчення терміну |
|
по крайней мере |
щонайменше, принаймні |
|
по накладной |
відповідно до накладної |
|
по объему |
обсягом, за обсягом |
|
по ошибке |
помилково,через помилку |
|
по семейным обстоятельствам |
через сімейні обставини |
|
по собственному желанию |
за власним бажанням |
|
по совместительству |
за сумісництвом |
|
по содержанию |
змістом, за змістом |
|
по техническим причинам |
через технічні причини, унаслідок технічних причин |
|
расплачиваться по счетам |
виплачувати рахунки |
|
расходы по |
витрати на, витрати щодо |
|
расхождения по контракту |
розбіжності за контрактом |
|
служба по трудоустройству |
служба працевлаштування |
|
специалист по программированию |
фахівець із програмування |
Вправа 5. Доберіть російські чи українські відповідники до поданих словосполучень. Порівняйте засоби вираження в них синтаксичних відношень.
І. З усіх сил, боротися за владу, поїздка до моря, пливти катером, кращий за нас, яблуневий цвіт, екзамен із математики, подорожуючи лісом, за покликом серця, схильний до повноти, дорожчий за життя.
ІІ. Больной гриппом, по вашему совету, синий от холода, сильнее остальных, невзирая на лица, старший по возрасту, поехать к родителям, бег с препятствиями, ухаживать за больным, знать больше всех, работать с увлечением.
Вправа 6. Перекладіть словосполучення українською мовою, звертаючи увагу на вживання або невживання прийменника по.
Отсутствовать по болезни, находиться по этому адресу, поделить по крайней мере на пятерых, работать по новой схеме, приём по личным вопросам, выставка с января по март, племянник по отцу, младший по возрасту сын, поговорить по душам, проректор по науке, бюро по трудоустройству, ошибка по недоразумению, называть по имени, выступать по поручению руководителя, отчитываться по окончании срока, скучать по детям, коллеги по работе, большой по объему, дежурный по школе, о...
Подобные документы
Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.
реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.
реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015Проблема дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови в сучасному суспільстві, свідомого, невимушеного, цілеспрямованого, майстерного вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування між респондентами.
презентация [2,5 M], добавлен 19.06.2017Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Навчання української мови в 1-4 класах. Ознайомлення першокласників з різними частинами мови, дотримання граматичних норм. Аналіз лінгводидактичного матеріалу до вивчення частини мови "іменник" у початкових класах. Формування умінь ставити питання.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 17.03.2015Засіб формування, оформлення та існування думки. Формування української мови. Норми української літературної мови. Стилі сучасної української мови. Ділова українська мова. Найважливіший засіб спілкування людей.
реферат [13,9 K], добавлен 17.07.2007Фонетика й вимова української абетки. Вживання фразеологічних зворотів. Морфологічні особливості української літературної мови. Неправильне використання форм роду іменників, приклади помилок. Найпоширеніші синтаксичні вади засобів масової інформації.
реферат [29,5 K], добавлен 27.09.2013Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Мова української преси початку XXI ст. на тлі соціальної динаміки. Суспільна зумовленість динаміки мови сучасних українських газет. Функціональні зміни в українській пресі та їх вплив на стилістичні ресурси синтаксису. Стилістичне навантаження речень.
дипломная работа [108,0 K], добавлен 20.10.2010Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Поняття, класифікація та види процесу спілкування. Основні правила ведення мовлення для різних видів мовленнєвої діяльності та правила для слухача. Взаємозв’язок етикету і мовлення. Поняття культури поведінки, культури спілкування і мовленнєвого етикету.
реферат [20,4 K], добавлен 16.08.2010Основні причини міжособових зіткнень, виникнення бар’єрів у спілкуванні та методи їх подолання в комунікації. Мистецтво судової мови, формування тез та характеристика основної частини виступу обвинувача. Правила та особливості розмови по телефону.
контрольная работа [28,5 K], добавлен 14.10.2010Норми української літературної мови: орфоепічні, графічні, орфографічні, лексичні та граматичні, стилістичні та пунктуаційні. Правила написання листа-рекомендації та виробничої характеристики співробітників як групи документів ділового спілкування.
контрольная работа [23,9 K], добавлен 01.11.2012Суть поняття вставні та вставлені конструкції та їх особливості, причини вживання у періодиці. Визначення ролі вживання розмовних слів та конструкцій на формування правильної літературної української мови на базі аналізу українських періодичних видань.
курсовая работа [29,9 K], добавлен 22.11.2014Лінгвістичні та екстралінгвістичні основи дослідження пареміології. Способи й засоби, лінгвокультурологічні особливості семантичної репрезентації опозиції життя/смерть у пареміях української мови. Лексеми часових параметрів як складники паремій.
курсовая работа [84,0 K], добавлен 23.10.2015Роль мови у суспільному житті. Стильові різновиди української мови. Офіційно-діловий стиль. Етика ділового спілкування. Текстове оформлення, логічна послідовність та граматична форма ділових документів. Вставні слова і словосполучення у діловому мовленні.
реферат [22,7 K], добавлен 29.05.2010Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Співвідношення частин мови в тексті. Експресивні та смислові відтінки тексту. Морфологічні помилки як ненормативні утворення. Найголовніша ознака літературної мови – її унормованість. Характеристика загальноприйнятих правил - норм літературної мови.
реферат [56,1 K], добавлен 16.11.2010Постать Б. Грінченка як різнопланового діяча. Традиційні методи упорядкування довідкових видань. Основна організаційно-творча робота над "Словарем української мови". Використання "Словаря української мови" Бориса Грінченка у сучасній лексикографії.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.06.2011