Пароніми української мови

19. Багатир // богатир. Корні багат- (слов'янського походження), богат- (тюркського походження), спільний суфікс -ир-; розрізняються кореневими голосними а, о. Похідні пароніми багатирський // богатирський.

Багатир, -я, ч. (розм.). Багата людина, багатій. Ґазда, що мешкав поряд, був справжній багатир.

Богатир, -я, ч. Оспіваний у народній творчості герой з надзвичайною силою і відвагою; (перен.) дужа, працьовита, відважна людина, велична споруда, а також могутня тварина, рослина. Легендарний богатир, дуб-богатир.

20. База // базис. Корені баз-, базис; розрізняються буквосполученням -ис, закінченнями -а та нульовим; мають різний рід. Похідні пароніми базовий // базисний. В окремих значеннях можуть вступати в синонімічні зв'язки.

База, -и, ж, 1. (тільки одн.). Основа, ґрунт, опора чого-небудь. Надійна, міцна база. 2. Склади, майстерні для постачання армії експедиції, підприємства. Нова база облспоживспілки, база відпочинку.

Базис, -у, ч. 1. Економічний лад суспільства, сукупність виробничих відносин. Матеріальний базис; зміцнювати базис.

2. (рідко). Те саме, що база у 1 зн. 3. (спец.). Точно виміряна пряма на площині, що служить основою для тригонометричних обчислень під час топографічних зйомок. Опорна сторона сітки геодезичних трикутників називається базисом.

21. Батьків // батьківський. Спільний корінь -- бать-, суфікси -к-/-ів-; розрізняються суфіксом -ськ-.

Батьків, -ова, -ове. Який належить батькові; стосується його.

Батькова рідня.

Батьківський, -а, -е. 1. Належний батькам -- батькові й матері. Шанобливе ставлення до батьківського дому є важливою складовою українського менталітету. 2. Який виражає почуття батьків чи батька до своїх дітей; пройнятий любов'ю, ніжний.

Батьківська турбота.

22. Безколірний // безкольоровий. Спільні префікс без- корінь -колір-, -кольор-; розрізняються кореневими буквами ьо, суфіксами -я-, -ов-.

Безколірний, -а, -е. Який не має кольору. Безколірний газ.

Безкольоровий, -а, -е. Який не має забарвлення, чітко виявленого кольору. Безкольорове обличчя.

23. Бережливий // бережний. Спільний корінь береж-; розрізняються суфіксами -лив-; -н-. Похідні пароніми бережливість // бережність; бережливе // бережно.

Бережливий, -а, -е. Ощадливий, економний, дбайливий. Бережливе витрачення матеріальних і трудових ресурсів.

Бережний, -а, -е. Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводиться з чим-небудь. Бережне ставлення до таланту.

24. Бійцівський // бойовий. Спільний корінь бі(о)й- розрізняються суфіксами -ц-/-ів-/-ськ-, -ов-. Похідні пароніми по-бійцівському // по-бойовому.

Бійцівський, -а, -е. Властивий людині, що бореться за здійснення чогось. Бійцівський запал.

Бойовий, -а, -е. 1. Пов'язаний з виконанням воєнних операцій, веденням бою. Бойові заслуги. 2. Готовий до боротьби. Бойовий дух. 3. Дуже важливий; який треба виконати в першу чергу. Бойове завдання.

25. Білуга // білуха. Розрізняються кореневими приголосними г, х.

Білуга, -и, ж. 1. Велика морська риба з родини осетрових. Білуга цінна м'ясом та ікрою. 2. Те саме, що білуха.

Білуха, -и, ж. Ссавець родини дельфінових. Білуха видає різні звуки.

26. Білити // біліти. Спільний корінь -би-; розрізняються суфіксами.

Білити, білю, білиш, недок., що. Робити білим (мазати крейдою, вапном або вибілювати на сонці). Білити хату треба вчасно, поки не почалися дощі.

Біліти, -лію, -лієш, недок. Виділятися білим кольором. Будинок білів у сутінках, мов казковий палац.

27. Болільник // уболівальник. Спільний корінь -бол-; розрізняються префіксом у-, суфіксами -іль-/-ник-, -ів-/-аль-/-ник.

Болільник, -а, ч. Як правило, пов'язаний зі спортивними хвилюваннями. Болільники аналізували футбольний матч,

Уболівальник, -а, ч. Частіше вживається у ситуаціях, не пов'язаних зі спортом. Уболювальник за справи колективу.

28. Болісний // болючий. Спільний корінь бол-; розрізняються суфіксами -іс-/-н-, -юч-. Похідні пароніми болісно // боляче. В окремих значеннях можуть вступати в синонімічні зв'язки.

Болісний, а, е. 1. Пов'язаний з тяжкими переживаннями, тяжкий. Болісна реакція. 2. Те саме, що болючий у зн. Болісний крик.

Болючий, -а, -е, 1. Пов'язаний з фізичним відчуттям болю.

Найболючіші рани. 2. (рідко). Те саме, що болісний у 1 зн. Болюча тема.

29. Болотистий // болотний // болотяний. Спільний корінь болот-, розрізняються суфіксами -ист-, -н-, -ян-. В окремих значеннях можуть вступати в синонімічні зв'язки.

Болотистий, -а, -е. Багнистий, заболочений. Партизанські загони діяли у важкодоступних, нерідко заболочених місцевостях.

Болотний, -а, -е. 1. Той, що з болота; має властивості болота. Метан називають також болотним газом. 2. (рідко). Те саме, що болотяний. Болотні трави.

Болотяний, -а, -е. Який живе, росте в болоті. Квітки болотяних рослин звичайно мають сильний запах.

30. Боцман // лоцман. Корені боцман, лоцман; розрізняються початковими приголосними б, л. Похідні пароніми боцманський // лоцманський.

Боцман, -а, ч. Старшина на судні, безпосередній начальник палубної команди. Боцман віддав наказ починати санітарну обробку палуби.

Лоцман, -а, ч. Провідник суден в певному районі моря, річки, порту, каналу тощо. Служити лоцманом.

31. Будівельний // будівний // будівничий. Спільний корінь буд-, суфікси -ів-, -н-; розрізняються суфіксами -ель-, -ич-.

Будівельний, -а, -е. Пов'язаний з будівництвом, спорудженням чогось: На будівельному майданчику гули машини й звучали голоси.

Будівний, -а, -е (рідко). Те саме, що будівельний, здебільшого виступає, як компонент складних слів. Суднобудівний, домобудівний.

Будівничий, -а, -е. Пов'язаний із створенням чогось, творчий. Будівнича сила природи яскраво проявляється в її творіннях.

32. Будівельник // будівник // будівничий. Спільний корінь буд-, суфікс -ів-; розрізняються суфіксами -ель-/-н-/-ик-, -н-/-ик-, - н-/-ич-. В окремих значеннях можуть виступати синонімами.

Будівельник, -а, ч. Людина, яка має будівельну спеціальність.

Будівельники споруджують міст через гірську річку.

Будівник, -а, ч. 1. Узагальнена назва для людини, яка бере участь у спорудженні чогось. Будівники газопроводу. 2. Той, хто створює що-небудь, творець. Народ-б., б. нового світу.

Будівничий, -чого, ч. 1. Архітектор. Міський будівничий -- це дуже відповідальна посада. 2. Творець, засновник. Великий будівничий.

33. Бювет // кювет. Корені бювет, кювет; розрізняються початковими приголосними б, к.

Бювет, -а, ч. Будівля над мінеральним джерелом, обладнана для приймання лікувальних вод. Бювет мінеральних вод -- популярне місце у відпочиваючих.

Кювет, -у, ч. Водостічна канава вздовж шляху чи залізничного полотна. Перекинутися, спуститися в канаву.

34. Важливий // важний. Спільний корінь важ-; розрізняються суфіксами -л-/-ив-, -н-.

Важливий, -а, -е Який має велике, особливе значення. Важливий документ.

Важний, -а, -е. Поважний, гордий, з виразно виявленим почуттям власної гідності. Важний чин.

35. Варта // вахта. Корені варт-, вахт-; розрізняються кореневими приголосними р, х. Похідні пароніми вартовий і вахтовий.

Варта, -и, ж. 1. Загін, група людей для охорони кого-, чого-небудь; сторожа. Варту перед брамою виставили завчасно. 2. Сам процес охорони, вартування: Прикордонники стоять на варті кордонів Батьківщини.

Вахта, -и, ж. 1. (мор.). Перебування на якому-небудь посту на судні. Заступити на вахту. 2. (мор.). Час перебування на судновому посту. Нічна вахта, вільний від вахти. 3. (перен., перев. уроч.). Трудовий ентузіазм. Трудова вахта вітчизняних будівельників.

36. Вдача // удача. Розрізняються початковими буквами в, у.

Вдача, -ї, ж. Характер людини. У хлопця горда вдача.

Удача, -і, ж. Бажаний результат, щасливий збіг обставин, успіх. У разі удачі вони продовжать експеримент.

37. Величний (величавий) // величальний. Спільний корінь вел-, суфікс -уч-; розрізняються суфіксами -ав-, -а-/-льн-. Похідні пароніми велично (величаво) // величально.

Величний, -а, -е. 1. (перев. уроч.). Який викликає подив, захоплення своєю грандіозністю, надзвичайністю. Відсіля відкривався величний краєвид. 2. Сповнений гідності, поважності. Тополі стояли спокійні й величні, немов слухали степ.

Величавий, -а, -е (рідко). Те саме, що величний. Хмари бігли на південь, за величавою течією Дніпра.

Величальний, -а, -е. (і в зн. ім.; перев. фольк.). Призначений для вшанування, звеличування кого-небудь. Забриніли величальні пісні -- це вітали молодих.

38. Веліти // воліти. Корені вел-, вол-; спільний суфікс -іт-; розрізняються кореневими голосними а, о.

Веліти, -лю, -лиш, недок. і док. (перев. уроч.). Вимагати, наказувати. Веліти вчитися, робити діло. Воліти, -лію, -лієш, недок.

Хотіти, бажати. Вони воліли бути всі вкупі до кінця.

39. Верстак // верстат // верстатна. Корені верстак, верстат, розрізняються кінцевим приголосним к, т, наявністю та відсутністю суфікса -к-.

Верстак, -а, ж. Стіл з кріпленнями для обробки дерев'яних або металевих предметів. Теслярний верстак.

Верстат, -а, ч. 1. (техн.). Машина для обробки деталей або матеріалів. Токарний верстат. 2. (текст.). Дерев'яне устаткування для ткання ручним способом полотна, килимів і т. ін. Ткацький верстат.

Верстатна, -и, ж. Друкарський інструмент для ручного складання, набору.

40. Вертикал // вертикаль. Розрізняються значеннями, м'яким і твердим кінцевим приголосним.

Вертикал, -а, ч. (астр.). Велике коло небесної сфери, що проходить через зеніт і довільну її точку; прилад для вимірювання висоти світил. Користування вертикалом.

Вертикаль, -і, ж. Прямовисна лінія, протилежна горизонталі.

Кросворд складено за вертикаллю і горизонталлю.

41. Виборний // виборчий. Спільні корінь -бор-, і префікс ви-, розрізняються суфіксами -н-, -ч-.

Виборний, -а, -е. Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов'язків. Необхідно підвищити рівень відповідальності виборного активу.

Виборчий, -а, -е. Який стосується виборів, їх організації та проведення. Проведення виборів до Верховної Ради забезпечують кількасот виборчих комісій.

42. Вигляд // вид. Корені -гляд, вид. Схожість далека, проте в мовленні під впливом застарілих значень можливе змішування.

Вигляд, -у, ч. Сукупність зовнішніх ознак, зовнішній вираз.

Акуратний зовнішній вигляд є ознакою вихованої людини.

Вид1, -у, ч. 1. Окрема галузь чогось, різновид у ряді предметів, явищ. Кондитери представши понад двадцять видів нової продукції. 2. (лінгв.) Граматична категорія, що характеризує дію. Морфологічні засоби вираження виду.

Вид2, -у, ч. Обличчя. Прохолодні краплини дощу впали на гарячий вид дівчини.

43. Визволений // визвольний. Спільний корінь -вол(ь)-, префікси ви-/з-; розрізняються суфіксами -єн-, -н-.

Визволений, -а, -е (і в зн. ім.). Який стосується звільнених від ворога територій, народів; звільнений. На початку 1944 року значна частина території України була визволена від окупантів.

Визвольний, -а, -е. Пов'язаний з боротьбою за звільнення. Визвольний суспільний рух.

44. Визначальний // визначний. Спільний корінь -знач-, префікс ви-; розрізняються суфіксами -а-/-льн-, -н-.

Визначальний, -а, -е. Який визначає суть чогось; основний, істотний. Визначальний фактор, принцип, умова.

Визначний, -а, -е. Який відзначається своїми позитивними рисами, важливий за своїм значенням; видатний. Визначна особа, людина, діяч, заслуга.

45. Виклик // заклик // поклик. Спільний корінь клик; розрізняються префіксами ви-, за-, по-. В окремих значеннях можуть вступати в синонімічний зв'язок.

Виклик, -у, ч. 1. (перев. офіц.). Просьба, вимога прийти, з'явитися кудись. Виклик швидкої медичної допомоги. 2. Пропозиція взяти участь у змаганні, вимога до участі в чомусь. Спортсмени прийняли цей виклик і почали готуватися до змагань.

Заклик, -у, ч. 1. Просьба прийти, з'явитися; те, шо кличе кудись, до чогось. Заклик рідних, друзів. 2. Політичне гасло, звернення, відозва; вимога діяти. Заклик до боротьби.

Поклик, -у, ч. 1. Те саме, що заклик у 1 значенні. На поклик потерпілого першим зреагували працівники патрульно-постової служби. 2. (перен., перев. поет.). Притягальна сила чого-небудь; відповідність своїм переконанням, покликанню. Літературна творчість була для Стуса справжнім покликом долі. 3. (рідко). Те саме, що заклик у 2 зн. Віджилі політичні поклики. 4. Викрикнута фраза, слово, звук, вигук. Веселий поклик; поклик друзів, птаха.

46. Вимисел // домисел. Спільний корінь -мисел; розрізняються префіксами ви-, до-. Іноді вступають у синонімічні зв'язки (в побутовому стилі).

Вимисел, -слу, ч. 1. Те, що вигадане. Фантастичний вимисел. 2. (літ). Створено уявою, фантазією митця (засіб творення художніх образів). Вимисел письменника, митця.

Домисел, -слу, ч. Здогад, заснований на припущеннях, міркуваннях. Без письменницького домислу не може існувати літературна творчість.

47. Вирішальний // рішучий. Спільний корінь ріш-; розрізняються суфіксами -аль-/-н-, -уч-, префіксом ви-. Зрідка як застаріле рішучий може виступати у зн. вирішальний (синонім).

Вирішальний, -а, -е. Найважливіший, головний; який визначає дальший перебіг подій. Мала бути надто відповідальна і вирішальна розмова.

Рішучий, -а, -е. 1. Сміливий, непохитний у своїх рішеннях, сильний, енергійний. Рішуча людина. 2. (заст.). Те саме, що вирішальний. Рішуча година, хвилина, момент.

48. Вирішення // рішення. Спільний корінь -ріш-, суфікс -енн(я); розрізняються префіксом ви-.

Вирішення, -я, с. Доходження якого-небудь висновку; знаходження відповіді. Вирішення проблеми, долі.

Рішення, -я, с, 1. Директивні настанови уряду, присуд суду, розпорядження якої-небудь організації, зборів і т. ін. Важливе рішення депутатів Верховної Ради. 2. Продуманий намір зробити що-небудь. Довелося чимало подумати перед тим, як прийняти остаточне рішення. 3. Спосіб вирішення, зображення, розв'язання чого-небудь. Архітекторові вдалося знайти цікаве рішення інтер'єру.

49. Вистава // виставка. Спільний корінь -став-, префікс ви-; розрізняються суфіксом -к-.

Вистава, -и, ж. Твір театрального мистецтва, спектакль. Вистава відбулася на початку театрального сезону.

Виставка, -и, ж. Публічний показ спеціально підібраних предметів і місце цього показу. Виставка -- ось місце, де митець має змогу продуктивно спілкуватися з цінувальниками його творчості.

50. Вихований // виховний. Спільний корінь -хов-, префікс ви-; розрізняються суфіксами -ан-, -н-.

Вихований, -а, -е Який унаслідок виховання здобув певні моральні устої, навички пристойного поводження. Вихована людина.

Виховний, -а, -е. Який стосується процесу виховання. Виховний урок, година, робота.

51. Відносини // відношення. Спільний корінь віднос(ш)-; розрізняються суфіксами -и-/-н-, -енн(я). Відносини, -син, мн. Стосунки, взаємини між ким-небудь; зв'язки з ким-, чим-небудь. Відносини дипломатичні, мирні, офіційні.

Відношення, -я (спец.). Зв'язок між одиницями-поняттями (числами, словами) у математиці, мовознавстві, філософії, архітектурі тощо. Одним із завдань математики є встановлення відношень між числами.

52. Відповідальний // відповідний. Спільні корінь -повід-, префікс від-, суфікс -н-; розрізняються суфіксом -аль-. Похідні пароніми відповідальність // відповідність, відповідально // відповідно.

Відповідальний, -а, -е. На якого покладена відповідальність; особливо важливий, дуже серйозний. Відповідальна людина, особа, працівник. Відповідний, -а, -е. 1. Належний, який підходить якраз для даного випадку. Відповідний час, розгляд, диплом, зміст. 2. чому. Який пов'язаний, узгоджений з чимось. Форма відповідна змістові.

53. Відпуск // відпустка. Спільний префікс від-; корені -пуск, -пуст-; розрізняються кореневими приголосними к, т, суфіксом -к-; мають різний рід.

Відпуск, -у, ч. (тільки одн.). Видача, продаж чого-небудь. Відпуск товарів.

Відпустка, -и, ж. Звільнення на певний час від роботи, навчання. Відпустка щорічна, додаткова.

54. Відтинок // відтінок. Корені -тин- (від тяти -- «різати»), -тін- (від тінь), спільні префікси від-, суфікс -ок-; розрізняються кореневими голосними и, і.

Відтинок, -нка, ч. Частина чого-небудь, вимірюваного в просторі або часі; відрізок. Чималий відтинок.

Відтінок, -нку, ч. Різновид, незначна видозміна в барві; додатковий вияв її. Цей художник -- справжній майстер, який вміє користуватися найтоншими відтінками фарб.

55. Відчуття // почуття. Спільний корінь -чу-, суфікс -тт(я); розрізняються префіксами від-, по-.

Відчуття, -я, с. 1. Відображення мозком людини властивостей предметів об'єктивної дійсності, які безпосередньо впливають на органи чуття; стан організму при безпосередньому впливі подразників. Відчуття дотику вивело його зі стану заціпеніння. 2. Відчування як розуміння чого-небудь, передчуття чогось. Відчуття краси слова -- ось чим приваблюють твори Ліни Костенко.

Почуття, -я, с. Чітке і ясне усвідомлення чогось у сфері психіки, моралі, а також емоції, вияв схвильованості, душевного стану. Він пробував співати... але співав недовго й без почуття.

56. Військовий // воєнний. Спільний корінь ві(о)й- розрізняються суфіксами -ськ-/-ов, -єн-/-н-.

Військовий, -а, -е. 1. Який стосується війська; узвичаєний, установлений у війську, в армії. Військовий командир, службовець, спеціаліст. 2. (у зн. ім.). Людина, що служить у війську;

військовослужбовець. На східцях стояли двоє військових і, здається, чекали на когось.

Воєнний, -а, -е. Який стосується війни. Воєнний блок, значення, компанія.

57. Віршований // віршовий. Спільний корінь вірш-, суфікс -ов-; розрізняються суфіксом -ан-.

Віршовий, -а, -е. Який стосується вірша, його форми, структури. Сучасні поети користуються найрізноманітнішими видами віршового розміру.

Віршований, -а, -я. Написаний віршами.

58. Водник // водник. Розрізняються наголосом.

Водник, -а, ч. Робітник або службовець на водних шляхах сполучення. Значення водників.

Водник, -а, ч. Діжка для води, а також стілець, на якому ця діжка (або відро) стоїть. Біля входу стоїть водник.

59. В'язи // м'язи. Корені в'яз-, м'яз-; розрізняються кореневими приголосними в, м.

В'яза, -ів, мн. (розм.). Шийні хребці, задня частина шиї; шия. Сильні в'язи.

М'язи, -ів, мн., (рідше в одн.) -- м'яз, -а, ч. Тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху, частин тіла. М'язи сильні, напружити м'язи.

60. Газовий // газований. Спільний корінь газ-; вигляд його обличчя вирозрізняються суфіксами -ов-, -ова-/-н-.

Газовий, -а, -е. Який стосується газу; діє за допомогою газу чи пов'язаний із його добуванням. Газове родовище було відкрито майже випадково.

61. Гарантійний // гарантований. Спільний корінь -гарант-, суфікс -н-; розрізняються суфіксами -ій-, -ова-.

Гарантійний, -а, -е. Який стосується гарантії, пов'язаний з нею. Гарантійний лист.

Гарантований, -а, -е. Сталий, постійний, забезпечений; підтриманий законом. Гарантований заробіток, оплата, свобода.

62. Глуз // глузд. Корені глуз, глузд розрізняються кінцевим приголосним д.

Глуз, -у, ч., розм. Насміхання з когось, з чогось; глузування: Сам вигляд його обличчя викликав глузи.

Глузд, -у, ч., розм. Розум, розумний зміст чогось; смисл. Здоровий глузд вимагає дотримання певних правил у бізнесових стосунках.

63. Гнівливий // гнівний. Розрізняються суфіксами -л-/-ив-, -н-.

Гнівливий, -а, -е. Схильний до гніву. Гнівливий чоловік. Гнівливий чоловік.

Гнівний, -а, -е Пройнятий гнівом. Гнівний виступ.

64. Гнійний // гнойовий. Розрізняються кореневими голосними і, о, суфіксами -н-, -ов.

Гнійний, -а, -е. Який стосується гною як продукту гниття тканини живого організму. Гнійна рана.

Гнойовий, -а, -е. Який стосується гною як органічного добрива. Гнойовий ґрунт.

65. Говіркий // говірковий. Розрізняються суфіксом -ов-.

Говіркий, -а, -е. Це охочий до розмов, балакучий. Водій був дуже говіркий, і ми навіть не помітили, як дісталися села.

Говірковий, -а, -е. Який стосується говірки як різновиду загальнонародної мови, поширеного на невеликій території. Говіркова лексика.

66. Гранатний // гранатовий. Розрізняються суфіксами -н-, -ов-.

Гранатний, -а, -е. Який стосується гранати -- розривного снаряда. Гранатні бої.

Гранатовий, -а, -е. 1. Який стосується граната -- дерева. Гранатове дерево. 2. Зроблений з граната, напівкоштовного каменя, прикрашений гранатами. Гранатовий браслет (перстень).

67. Громадський // громадянський. Спільний корінь громад-, суфікс -ськ-; розрізняються суфіксом -ян-.

Громадський, -а, -е. Який стосується суспільства, громади чи окремого колективу; який відбувається в суспільстві (громаді, колективі) або пов'язаний з суспільно корисною діяльністю.

Громадський активіст, діяч, думка, робота.

Громадянський, -а, -е. Який стосується громадянина як члена суспільства, властивий йому. Найкращі твори української літератури сповнені великого громадянського змісту.

68. Група // трупа. Корені груп-, труп-; розрізняються початковими приголосними г, т.

Група, -и, ж. 1. Декілька осіб або предметів, які знаходяться разом, поблизу один від одного. На поляні з'явилася група невідомих людей. 2. Сукупність осіб, істот, предметів, речовин,

об'єднаних спільними інтересами, спільною метою, подібними ознаками чи характерними рисами. Туристська група, група художників.

Трупа, -и, ж. Колектив артистів театру або цирку. Трупа балетна, гастрольна.

69. Гуманізм // гуманність. Спільний корінь гуман-, розрізняються суфіксами -ізм, -ні ість. Похідні пароніми гуманістичний // гуманний.

Гуманізм, -у, ч. 1. Ідейна течія епохи Відродження, яка ставила своєю метою визволення людини від церковного гніту, утвердження моральних прав людини на земне щастя, вільний вияв бажань і прагнень. Гуманізм епохи Відродження. 2. Світогляд, пройнятий любов'ю до людини, піклуванням про її благо, повагою до її гідності. Гуманізм ідеї, демократичний гуманізм.

Гуманність, -ності, ж. Людяність. Гуманність і повага до людської особистості -- ось що вирізняє Олеся Гончара як митця.

70. Гуманний // гуманістичний. Спільний корінь гуман-; розрізняються суфіксами -н-, -іст-/-ич-/-н-, сферою вживання.

Гуманний, -а, -е. Людяний, чуйний, уважний до інших людей, співчутливий. Гуманний закон.

Гуманістичний, -а, -е, (наук.). Властивий ідейному рухові епохи Відродження. Гуманістичні мотиви.

71. Декваліфікація // дискваліфікація. Розрізняються префіксами де-, дис-.

Декваліфікація, -і, ж. Втрата професійних знань, навичок.

Декваліфікація інженера.

Дискваліфікація, -і, ж. Позбавлення спортсмена або команди права брати участь у змаганнях. Дискваліфікація футболіста.

72. Далі // дальше. Спільний корінь дал(ь)-; розрізняються суфіксами -і, -ш(е).

Далі, присл. За межі чого-небудь; потім; продовжувати розпочате; більше, довше. Далі йти, рушати, працювати.

Дальше, виш. ст. від далекий. Дальше розширення, зростання.

73. Дефективний // дефектний. Спільний корінь дефект-; розрізняються суфіксами -ивн-, -н-.

Дефективний, -а, -е. Який має психічні або фізичні вади; ненормальний. Дефектне дитя, жінка, хлопець.

Дефектний, -а, -е. Який має дефект, ваду; неповноцінний, зіпсований. Дефектна лампочка, книга, помідор.

74. Дивізіон // дивізія. Розрізняються суфіксом -он-, закінченням -я; родом.

Дивізіон, -у, ч. Тактичний і організаційно-адміністративний підрозділ у військових. Перший дивізіон.

Дивізія, -і, ж. Тактичні з'єднання у військових. Танкова дивізія.

75. Диктант // диктат. Розрізняються суфіксами -ант, -ат.

Диктант, -у, ч. Письмова робота для перевірки грамотності. Аналіз диктанту.

Диктат, -у, ч. Нав'язування вимог, умов, указівок сильною стороною слабшій. Диктат монополії.

76. Дипломант // дипломат // дипломник. Спільний корінь диплом-; розрізняються суфіксами -ант, -ат, -ник.

Дипломант, -а, ч. 1. Особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі. Дипломант міжнародних конкурсів піаністів.

Дипломат, -а, ч. 1. Службова особа, уповноважена урядом однієї держави для зносин або переговорів з іншою державою. Дипломати роблять все для збереження миру. 2. (перен., розм.). Особа, яка відзначається тактом у стосунках з іншими. Поганий дипломат. Ці слова запозичені з франц. мови (diploma -- аркуш, документ, складений удвоє). 3. (франц.) Назва портфеля, невеликого чемодана, валізки (річ). Шкіряний дипломат.

Дипломник, -а, ч. Учень або студент середніх спеціальних або вищих навчальних закладів, який виконує дипломний проект, дипломну роботу. Сумлінний дипломник.

77. Дистанція // інстанція. Розпізнаються префіксами (етимологічно) ди-, ін-.

Дистанція, -ї, ж. Відстань, проміжок між чим-небудь. Середня дистанція.

Інстанція, -і, ж. Щабель у системі підлеглих один одному органів. Звертатися у вищу інстанцію.

78. Дисциплінований // дисциплінарний. Розрізняються суфіксами -ов-/-ан- і -ар-/-н-.

Дисциплінований, -а, -е. Привчений до дисципліни, організований, витриманий. Дисциплінований учень.

Дисциплінарний, -а, -е. Зв'язаний з дисципліною, порядком.

Дисциплінарний статут; зв'язаний з порушенням дисципліни.

Дисциплінарні заходи, дисциплінарний батальйон.

79. Діагоналевий // діагональний. Розрізняються твердим і м'яким кінцевим кореневим приголосним, суфіксами -ев- і -н-.

Діагоналевий, -а, -е. Зроблений з діагоналі, грубої тканини в рубчик. Діагоналеві штани.

Діагональний, -а, -е. Розташований, скерований по діагоналі.

Діагональний хід.

80. Діалектний // діалектичний // діалектологічний. Розрізняються коренями діалект-, діалектич-, діалектолог-; суфіксами -н- і -іч-/-н-.

Діалектний, -а, -е. Який стосується діалекту -- місцевого різновиду мови. Діалектні особливості вимови.

Діалектичний, -а, -е. Заснований на законах діалектики, який стосується процесу розвитку, руху чого-небудь. Діалектичний матеріалізм. Діалектологічний, -а, -е. Який стосується діалектології -- галузі мовознавства, що вивчає місцеві діалекти. Діалектологічний атлас.

81. Дійовий // діючий. Розрізняються суфіксами -ов- і -уч-, наголосом.

Дійовий, -а, -е. Ефективний, вагомий, результативний. Найбільш відчутним і дійовим для Тичини був вплив Шевченка. Дійова особа -- персонаж драматургічного твору.

Діючий, -а, -е. Здатний діяти, активний. Індустріальний пейзаж також може набрати глибокого актуального змісту і стати діючим виховним засобом мистецтва. Діюча армія -- яка бере безпосередню участь у воєнних діях. Юнак просить командування послати його в діючу армію.

82. Ділянка // дільниця. Спільний корінь діл-, розрізняються суфіксами -ян/-к-, -ниц,-;

Ділянки, -и, ж. 1, Частина якої-небуль поверхні земельної плоші; частина фронту, зона дії військового з'єднання. Мала ділянка. 2. Галузь, сфера якої-небудь діяльності. Керувати ділянкою науки.

Дільниця, -і, ж. Адміністративно-самостійний об'єкт або виробничий вузол на будівництві, підприємстві, залізниці, шахті і тощо. Дільниця токарна, термічна дільниця.

83. Допустимий // допустовий. Розрізняються суфіксами -и-/-м- і -ов-.

Допустимий, -а, -е. Можливий, дозволений. Допустимий варіант.

Допустовий, -а, -е, грам. Який виражає припущення, не взяту до уваги умову, перешкоду. Допустове підрядне речення.

84. Досвід // дослід. Корені -свід, -слід, спільний префікс до-, розрізняються кореневими приголосними в, л.

Досвід, -у, ч. Сукупність знань, навичок, здобутих у житті й засвоєних або випробуваних на практиці. Досвід практичний, передовий.

Дослід, -у, ч. Відтворення якогось явища в штучно створених умовах для його дослідження, вивчення; експеримент. Дослід лабораторний, проводити дослід.

85. Досвідчений // освічений. Корені -свід-, -свіч-; спільний суфікс -ен-, розрізняються префіксами до-, о-, кореневими приголосними д, ч.

Досвідчений, -а, -е. Який має велике знання в якій-небудь галузі, великий життєвий досвід. Досвідчений піаніст, лектор.

Освічений, -а, -е. Який має освіту, який здобув глибокі знання.

Освічений народ, людина.

86. Дослідний // дослідницький. Спільний корінь -слід-, префіксдо-, суфікс -н-, розрізняються суфіксами -иць-/-к-.

Дослідний, -а, -е. Який стосується досліду, пов'язаний з ним.

Дослідне господарство, центр.

Дослідницький, -а, -е. Який стосується дослідника, належить йому. Дослідницька робота тривала навіть у найтяжчих умовах.

87. Драматичний // драматургічний. Спільний корінь драм-, суфікс -ат-, розрізняються суфіксами -ичн-, -ург/ічн-.

Драматичний, -а, -е. 1. Який стосується драми як роду літератури чи окремого жанру; пов'язаний з драмою. Драматичний театр, актор 2. Сповнений драматизму, напруженості. Драматичний момент, фінал.

Драматургічний, -а, -е. Який стосується драматурга або драматургії, пов'язаний з ними. Драматургічне мистецтво, форма, жанр.

88. Дружний // дружній. Спільний корінь друж-, суфікс -н-, розрізняються твердою і м'якою основами; у наз., зн. форми збігаються. Похідні пароніми дружно // дружньо.

Дружний, -а, -є. 1. Згуртований, одностайний. Дружний народ. 2. Який відбувається одночасно, злагоджено, швидко. Дружний виступ, крик, праця.

Дружній, -я, -є. Доброзичливий, прихильний, дружелюбний. Дружня обстановка.

89. Духовий // духовний // душевний. Спільний корінь дух(ш), розрізняються суфіксами -ов-, -овн-, -евн-. Похідні пароніми духовно // душевно.

Духовий, -а, -е (про музичний інструмент). 1. Який діє за допомогою вдування повітря. Духовий інструмент. 2. Який діє за допомогою нагрітого повітря. Духова шафа.

Духовний, -а, -е. 1. Пов'язаний з моральною силою, поглядами, і прагненнями, сферою ідей людини, нематеріальний. Духовний розвиток життя. 2. Який стосується релігійного культу; церковний. Духовна людина.

Душевний, -а, -е. 1. Зв'язаний із внутрішнім психічним станом людини, її переживаннями, почуттями, настроями тощо. Душевний стан. 2. Щирий, відвертий, добрий. Душевна людина.

90. Евакуаційний // евакуйований. Спільний корінь еваку-, розрізняються суфіксами -ац-/-і-/-й-/-н- і -й-/-ов-/-ан-.

Евакуаційний, -а, -е. Пов'язаний з евакуацією, призначений для евакуації. Евакуаційне життя.

Евакуйований, -а, -е. 1. Який залишився після евакуації. Бойові вантажі мали перевозити через евакуйовані квартали. 2. Вивезення з небезпечної зони. Евакуйоване населення.

91. Евени // евенки. Розрізняються суфіксом -к-.

Евени, -ів, мн. Народність, яка живе на узбережжі Охотського моря і в північних районах Якутії. Далі від Охотська на захід, південь, вони, тунгуси, звуть себе евенами.

Евенки, -ів, мн. Народність, яка живе в лісовій смузі Сибіру на Далекому Сході та в Північно-Східному Китаї.

92. Егоїзм // егоїстичність. Спільний корінь его-; розрізняються суфіксами -їзм- і -їст-/-ич-/-н-/-ість.

Егоїзм, -у, ч. Себелюбство, нехтування суспільними інтересами заради особистих інтересів, байдужість до людей. Проявити егоїзм.

Егоїстичність, -ності, ж. Властивість егоїстичного. Егоїстичність поведінки.

93. Економіка // економія. Спільний корінь економ-, розрізняються суфіксами -ік-, -і-. Похідні пароніми економічний // економний та ін. (див. наступну статтю).

Економіка, -и, ж. Сукупність суспільно-виробничих відносин, господарче життя, стан господарства. Економіка сучасна, піднімати економіку.

Економія, -і, ж. (лише одн.). Бережливе, ощадливе витрачання чого-небудь. Економія газу.

94. Економічний // економний. Спільний корінь економ-, суфікс -н-, розрізняються суфіксом -іч-. Похідні пароніми економічність // економність; економічно // економно.

Економічний, -а, -е. Який вигідний з господарського погляду.

Економічний завод, економічна схема.

Економний, -а, -е. Який ощадливо витрачає що-небудь, дотримується економії, отриманий у виявленні чогось. Економна людина.

95. Елліністичний // еллінський. Спільний корінь еллін-; розрізняються суфіксами -іст-/-ич-/-н- і -ськ-, наголосом.

Елліністичний, -а, -е. Який стосується еллінізму, епохи розквіту змішаної греко-східної культури; властивий еллінізму. Елліністична культура.

Еллінський, -а, -е. Який стосується еллінців, властивий їм. Еллінський театр.

96. Елліністка // еллінка. Розрізняються суфіксом -іст-, наголосом.

Елліністка, -и, ж. Прихильниця і знавець Греції, елліністичної культури, спеціаліст з давньої грецької філології. Елліністи й елліністки зібралися на щорічний семінар з давньогрецької мови та культури.

Еллінка, -и, ж. Назва жіночої статі давніх греків, грекиня.

Серед гостей було кілька еллінок.

97. Ерудиція // ерудованість. Спільний корінь еруд-, розрізняються суфіксами -иц-/-і- і -ова-/-н-/-ість.

Ерудиція, -ї, ж. Ученість, начитаність, обізнаність. Франко відзначався великою ерудицією.

Ерудованість, -ності, ж. Властивість, ознака ерудованого. Ерудованість студента.

98. Естакада // естокада. Розрізняються кореневими голосними а і о.

Естакада, -и, ж. Споруда, поміст для прокладання залізничного або іншого шляху над землею, понад вулицями, нижчими будинками. Побудовані естакади, по яких мчать раз у раз поїзди.

Естокада, -и, ж. Перпендикулярний удар шпагою, рапірою або еспадроном при фехтуванні. Застосовувати прийом естокади.

99. Етика // етичність. Спільний корінь етик(ч)-, розрізняються наявністю та відсутністю суфіксів -н-/-ість.

Етика, -и, ж. 1. Наука, що вивчає мораль. Курс лекцій з етики. 2. Норми поведінки. Лікарська етика.

Етичність, -ності, ж. Властивість етичного. Етичність учинку.

100. Ефективний // ефектний. Спільний корінь ефект-, розрізняються суфіксами -ивн-, -я-. Похідні пароніми ефективність // ефектність, ефективно // ефектно.

Ефективний, -а, -е. Дійовий, результативний, корисний, доцільний. Ефективний лікарський препарат.

Ефектний, -а, -е. Який справляє сильне враження, зорове, слухове тощо. Зовнішньо показовий вражаючий ефектний одяг.

101. Жирний // жировий. Спільний корінь жир-, розрізняються суфіксами -н-, -ов-.

Жирний, -а, -е. 1. Такий, в якому багато жиру, просякнутий жиром. Жирний рулет. 2. Багатий на поживні речовини. Жирна земля. 3. Насичений, товстий. Жирна лінія.

Жировий, -а, -е. Такий, що складається з жиру, переробляє жир. Жирова тканина, жировий завод.

102. Жниварський // жнивний. Спільний корінь жнив-; розрізняються суфіксами -ар-/-ськ- і -н-.

Жниварський, -а, -е. Який стосується жниваря, пов'язаний з ним. Жниварський інструмент.

Жнивний, -а, -е. Пов'язаний з жнивами. Жнивна пора.

103. Журавлиний // журавлинний. Розрізняються коренями журавл- і журавлин-; суфіксами -ин- і -и-.

Журавлиний, -а, -е. Який стосується журавля, пов'язаний з ним. Журавлина пісня.

Журавлинний, -а, -е. Який стосується журавлини. Журавлинний сік.

104. Забезпеченість // забезпечення. Спільні префікс за- і корінь -безпеч-; розрізняються суфіксами -ен-/-ість і -ення(я).

Забезпеченість, -ності, ж. Ступінь забезпечення ким-, чим-небудь. Матеріальна забезпеченість.

Забезпечення, -я, с. 1. Створення надійних умов для здійснення чого-небудь, задоволення кого-, чого-небудь в якихось потребах. Забезпечення учнів підручниками. 2. Матеріальні засоби існування. Забезпечення житлом.

105. Забілити // забіліти. Розрізняються суфіксами -и- та -і.

Забілити, -ю, -иш. 1. Зробити що-небудь білим, покриваючи білою фарбою, крейдою. Маруся писала, тримаючи обережно крейду, щоб не дуже забілити пальці (О. Копиленко). 2. Заправити страву сметаною або молоком. Мати забілили борщ сметаною.

Забіліти, -ію, -ієш. І. Почати біліти, стати білим. Навкруги все забіліло. 2. Виділитися своїм білим кольором. Забіліли сніги.

106. Заболоченість // заболочення. Спільні корінь -болоч-, префікс за-; розрізняються суфіксами -ен-/-ість та -енн(я).

Заболоченість, -ності, ж. Наявність боліт. Заболоченість лісів.

Заболочення, -я, с. Перетворення в болото. Заболочення ґрунту.

107. Завершувати // звершувати. Спільний корінь -верш-, суфікс -ува-, розрізняються префіксами за-, з-. Похідні пароніми завершення // звершення.

Завершувати, -ую, -уєш, недок., завершити -шу, -шиш, док., що. Доводити що-небудь до остаточного кінця, закінчувати. Завершувати наступ.

Звершувати, -ую, -уєш, звершати, -аю, -аєш, недок., звершити, -шу, док., що. Здійснювати, робити щось важливе. Звершувати подвиг.

108. Завершеність // завершення. Спільні префікс за-, корінь -верш-; розрізняються суфіксами -ен-/-ість і -ення(я).

Завершеність, -ності, ж. Досконалість, найвищий рівень у викінченні чогось. Українська комедія у своїх найкращих зв'язках завжди відзначалась завершеністю і виразністю комічних характерів.

Завершення, -я, с. Здійснення, доведення чогось до остаточного кінця, закінчення. Завершенням визвольної війни стало історичне рішення Переяславської ради 8-10 січня 1654 року, що знаменувало поворотний етап у всій дальшій долі українського народу.

109. Загрожувати // погрожувати. Спільний корінь грож-, суфікс -ува-, розрізняються префіксами за-, по-. Похідні пароніми загроза // погроза, загрозливий // погрозливий, загрозливо // погрозливо. В окремих значеннях можуть вступати в синонімічні зв'язки.

Загрожувати, -жую, -жуєш, недок., рідко загрозити, -жу, -зиш, док.

1. Містити в собі або становити собою якусь загрозу, небезпеку для кого- або чого-небудь, бути неминучим для когось (про щось страшне, небезпечне). Загрожувати життю. 2. Говорити щось з погрозою, попереджати про що-небудь, нахвалятися. Загрожує знищити.

Погрожувати, -ую, -жуєш, недок., погрозити, -жу, -зиш, док.

1. Грозити покаранням залякувати чим-небудь, нахвалятися. Погрожувати війною.

2. (лише недок., рідко). Те саме, що загрожувати. Погрожував розірватися.

110. Залікувати // залічити. Спільні префікс за-, корінь -лік(ч)- розрізняються суфіксами -ува- і -и-.

Залікувати, -ую, -уєш. 1. Лікуючи, загоювати що-небудь.

В госпіталі їм залікують рани, а на поправку до нас, у домашній санаторій (В. Кучер).

2. (розм.) Неправильно лікуючи, довести людину до смерті. Взагалі, Тарасе, в цій лікарні тебе, бачу, можуть залікувати так, що підеш під білу березу (Ю. Збанацький).

Залічити, -ічу, -ічиш. Включити до складу кого-небудь. Із студентів залічили до будзагонців тільки тих, що вчиться на відмінно.

111. Замітка // помітка // примітка. Спільний корінь -міт-, суфікс -к-, розрізняються префіксами за-, по-, при-.

Замітка, -и, ж. 1. Невелика стаття, повідомлення в газеті, журналі, збірнику. Цікава замітка. 2. Короткий запис. Робити замітки.

Помітка, -и, ж. Напис, позначка. Особлива помітка.

Примітка -и, ж. Короткий запис, що є поясненням якогось тексту, а також додаток до якого-небудь твору, що містить пояснення до нього або відомості про його автора. Змістовна примітка.

112. Запитання // питання. Спільний корінь -пит-, суфікс -анн(я-), розрізняються префіксом за-, в окремих значеннях можуть вступати в синонімічні зв'язки.

Запитання, -я, с. 1. Словесне звертання до кого-небудь, що потребує відповіді. Запитання учня. 2. Прохання, вимога дати якісь відомості або роз'яснення з приводу чогось. Звернутися із запитанням.

Питання, -я, с. 1. Звертання (те саме, що запитання у 1 зн.) Недоречне питання. 2. Проблема, справа, положення, які вимагають обговорення, дослідження, вивчення тощо. Вирішувати коло питань.

...