Пароніми української мови

113. Засвоювати // освоювати. Спільний корінь -сво-, суфікс -юва-, розрізняються префіксами за-, о-. Похідні пароніми засвоєння // освоєння, засвоєний // освоєний.

Засвоювати, -оюю, -оюєш, недок., засвоїти -ою, -оіш, док.

1. Сприймаючи щось нове, робити його звичним і звичайним для себе. Засвоювати теорію. 2. Вбирати в себе, поглинати, перетравлювати. Засвоювати вітаміни.

Освоювати, -оюю, -оюєш, недок., освоїти, -ою, -оїш, док. 1. Робити придатним для використання в народному господарстві, повністю або частково використовувати. Освоювати багатства природи. 2. За допомогою навчання опанувати щось. Освоювати нову техніку.

114. Заслухати // прослухати // вислухати.

Заслухати, -аю, -єш. Вживається стосовно офіційних повідомлень, доповідей на зборах, засіданнях, конференціях. Заслухати доповідь студента.

Прослухати, -аю, -єш. 1. Слухати що-небудь від початку до кінця. Прослухати курс лекцій. 2. Не слухати, не чути сказаного. Прослухати найсуттєвіше. 3. Визначати стан кого-, чого-небудь. Прослуховувати хворого, мотор.

Вислухати, -аю, -єш. 1. Слухати все повністю, до кінця. 2. Те саме, що прослухати у 3 зн.

115. Заснований // оснований. Спільні корінь -снов-, суфікси -ова-, -н-; розрізняються префіксами за-, о-.

Заснований, -а, -е, ким. Закладений, розпочатий, побудований, організований. Засноване село, місто.

Оснований, -а, -е, на чому. Який ґрунтується на чомусь, містить у своїй основі те, про що йдеться, говориться. Оснований на принципах.

116. Засуджувати // осуджувати. Спільні корінь -судж-, суфікс -ува-, розрізняються префіксами за-, о-, в окремих значеннях можуть вступати в синонімічні зв'язки.

Засуджувати, -ую, -уєш, недок., засудити, -суджу, -судиш, док. 1. Визначати яку-небудь міру покарання винуватому. Засуджувати людину. 2. Кого, що. Не схвалювати, негативно ставитися до кого, чого-небудь. Засуджувати культ особи.

Осуджувати, -ує, -уєш, недок., осудити, суджу, судиш, док.

Висловлювати невдоволення чиїмись діями, вчинками; поширювати погані думки про когось. Осудити шахраїв.

117. Затверджувати // утверджувати. Спільні корінь -твердж-, суфікс -ува-, розрізняються префіксами за-, у-.

Затверджувати, -джую -джуєш, недок., затвердити, -джу, -диш, док. Схвалювати що-небудь, вважати остаточно вирішеним, узаконювати щось, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню. Затверджувати план роботи. 2. Кого, ким. Визнавати законним, правильним призначення, обрання когось на якусь посаду, роботу. Затверджувати директором.

Утверджувати, -джую, -джуєш, недок., утвердити, -джу, -диш, док., що. Установлюючи що-небудь, робити міцним, непорушним; остаточно зміцнювати. Утверджувати рівність, свободу.

118. Зачин // почин. Розрізняються префіксами за- і по-. Зачин, -у, ч. (у літ.). Початок, перші вступні рядки або фрази у художніх творах. Франко майстерно користується казковим прийомом зачинів і кінцівок.

Почин, -у, ч. Перші моменти вияву якоїсь дії, початок. Він, Тугар Вовк, святкував почин свого нового життя (І. Франко).

119. Збідніти // збіднити. Розрізняються суфіксами -і- та -н-. Збіднити, -ню, -ниш. Зробити щось дрібнішим, менш виразним. Збіднився внутрішній світ.

Збідніти, -ію, -ієш. Стати бідним, біднішим на щось, втратити що-небудь. Збідніла країна.

120. Збірка // збірник // зібрання. Спільні корінь -бір-, префікс з(і)-; розрізняються суфіксами -к-, -ник, -анн(я).

Збірка, -и, ж. Книжка, яка містить у собі твори одного або кількох авторів, дібрані за певним принципом. Збірка віршів.

Збірник, -а. ч. 1. Книжка, що містить у собі однотипні матеріали, документи, зведені закони, розпорядження, тексти певного призначення тощо. Тематичний збірник. 2. Споруда або інша ємкість (бак, балон тощо) для збирання і зберігання якої-небудь рідини або газу. Порожній збірник.

Зібрання, -я, с. 1. Сукупність творів, однорідних предметів, багатотомне видання праць якогось автора. Нове зібрання творів. 2. Зустріч групи людей, товариства для розваги, дискусії, відпочинку і т. ін. Зібрання літературне.

121. Звичай // звичка. Розрізняються суфіксами -ай і -к(а).

Звичай, -ю, ч. 1. Загальноприйнятий порядок, традиційно прийняті правила громадської поведінки, що побутують у якогось народу, колективу. Усталені звичаї. 2. Давній, традиційно усталений порядок святкування, відзначення пам'ятних і урочистих подій, дат. Язичницькі звичаї.

Звичка, -и, ж. 1. Властивий кожній людині певний спосіб дії, манера поведінки, схильність до чого-небудь, що склалися протягом якогось часу і стали постійними для неї. Позбутися шкідливих звичок. 2. Уміння, навички, набуті тривалим досвідом, тренуванням. Без звички співати.

122. Зв'язаний // зв'язний. Спільні корінь -в'яз-, префікс з-, суфікс -н-; розрізняються суфіксом -а-.

Зв'язаний, -а, -е. 1. З'єднаний петлею, вузлом за допомогою мотузка, троса, шляхів сполучення тощо. Зв'язані снопи. 2. Обмежений у рухах. Бути зв'язаним. 3. Сполучений, з'єднаний з іншим елементом, речовиною. Зв'язаний азот.

Зв'язний, -а, -е. 1. Логічний, послідовний. Зв'язна мова. 2. Який має якусь зв'язаність, певний ступінь зчеплення частин. Зв'язний ґрунт.

123. Здійснений // здійсненний. Розрізняються суфіксами -ен- і -енн- та наголосом.

Здійснений, -а, -е. Який здійснився, став дійсним, реальним.

Здійснені мрії.

Здійсненний, -а, -е. Який можна здійснити або який може здійснитися. Фантастика в науково-фантастичному творі повинна бути здійсненною, корисною, а не безглуздою, непотрібною нам (О. Донченко).

124. Земельний // земляний. Спільний корінь зем(е)л(ь)-, розрізняються суфіксами -н-, -ян-.

Земельний, -а, -е. Який стосується землі як ґрунту, що обробляється і використовується для вирощування рослин, або землеволодіння та замлепорядкування. Земельна площа.

Земляний, -а, -е. 1. Зроблений із землі або споруджений у землі. Земляний насип. 2. Складова частина назв рослин, тварин, що ростуть, живуть в (на) землі. Земляна груша.

125. Змістовий // змістовний. Спільні корінь зміст-, суфікс -ов-, розрізняються суфіксом -н-.

Змістовий, -а, -е. Пов'язаний із реальним змістом, зображенням чогось, суттю, характерними рисами. Змістова завершеність.

Змістовний, -а, -е. Багатий змістом, зображенням чого-небудь; який має розумну основу, мету, призначення. Змістовний урок.

126. Знаменитий // знаменний. Розрізняються суфіксами -ит-, -н-.

Знаменитий, -а, -е. Який має широку славу, популярний, славнозвісний. Знаменитий співак.

Знаменний, -а, -е. Дуже важливий з певного погляду; видатний. Знаменний день.

127. Зріднитися // поріднитися. Розрізняються префіксами з-, по-.

Зріднитися, -нюся, -нишся, з ким. Стати близьким, дорогим одне одному. Вона полюбила тебе за твої мрії, ідеали, прийняла їх, як свої, духовно зріднилася з тобою (В. Колесник).

Поріднитися, -нюся, -нишся, з ким. Стати родичами. «Породичатися ми хочемо, поріднитися з вами,-- сказав сват.-- У вас дочка на виданні, а в нас жених» (І. Нечуй-Левицький).

128. Зрошувальний // зрошуваний. Спільні префікс з-, корінь -рош-, суфікс -ува-; розрізняються суфіксами -льн- і -н-.

Зрошувальний, -а, -е. Призначений для зрошування або який здійснює зрошення. Зрошувальний канал.

Зрошуваний, -а, -е. Який зрошують. Зрошувані поля.

129. Зумовлювати // обумовлювати. Розрізняються префіксами з-, об-.

Зумовлювати, -юю, -юєш. 1. Бути причиною чогось, приводити до чогось, викликати щось. Серед багатьох причин, які зумовлюють низьку схожість насіння, основною є надмірний вміст у ньому вологи. 2. Бути умовою існування, розвитку, формування чогось, визначати його характер, якість, специфіку та ін. Зумовлювати погоду.

Обумовлювати, -влюю, -влюєш, недок., обумовити, -елю, -виш, док., що, чим. Ставити в залежність від певних умов, обставин, визначати умови, термін виконання чогось. Адміністрація підприємства не має права вимагати виконання роботи, яка не була обумовлена при укладанні колективного договору.

130. Ікристий // ікряний. Розрізняються суфіксами -ист-, -ян-.

Ікристий, -а, -е. Який містить багато ікри. Ікриста риба.

Ікряний, -а, -е. 1. Який містить у собі ікру. Ікряна риба. 2. Виготовлений з ікри. Ікряна страва.

131. Ілюстративний // ілюстрований. Розрізняються суфіксами -ат-/-ивн-, -ова-/-н-.

Ілюстративний, -а, -е. Призначений для ілюстрування чогось, наочний. Ілюстративна цитата.

Ілюстрований, -а, -е. Який має ілюстрації. Ілюстрована книга.

132. Індіанці // індійці // індуси. Розрізняють суфіксами -і-/-ан-/-ц-, -і-/-й-/-и-, -ус.

Індіанці, -ів, мн., одн.-- індіанець, -нця, ч., індіанка, -и, ж. Загальна назва корінного населення Америки, крім ескімосів.

Індійці, -ів, мн., одн.-- індієць, -йця, ч., індійка, -и, ж. Загальна назва всього корінного населення Індії та Пакистану.

Індуси, -ів, мн., одн.-- індус, -а, ч., індуска, -и, ж. 1. Те саме, що індійці. 2. Послідовники індуїзму -- панівної в Індії релігії.

133. Індосант // індосат. Розрізняються суфіксами -ант, -ат.

Індосант, -а, ч. Особа, яка переводить вексель на іншу особу.

Індосант перевів цінні папери.

Індосат, -а, ч. Особа, на яку переводять цінні папери, чеки, векселі тощо за передавальним написом. Індосат отримав вексель.

134. Іноземний // іншомовний. Близькі за вимовою, відрізняються коренями -зем-, -мов-.

Іноземний, -а, -е. Який стосується іншої держави, країни, належний їм; чужоземний. Іноземний турист, іноземна валюта, іноземне устаткування.

Іншомовний, -а, -е. Який стосується іншої мови. Іншомовний текст.

135. Інструктивний // інструкційний. Розрізняються суфіксами -ивн-, -ій-/-н-.

Інструктивний, -а, -е. Який інструктує або містить у собі керівні вказівки, настанови. Інструктивний лист.

Інструкційний, -а, -е. Який належить до інструкції, міститься в інструкції. Інструкційна карта.

136. Інтегральний // інтеграційний. Розрізняють кореневими приголосними -л(ь)- і -ц-, суфіксами -н-, -ій-/-н-.

Інтегральний, -а, -е. 1. мат. Який стосується інтеграла, інтегралів. Інтегральне числення. 2. Книжн. Суцільний, єдиний, нерозривно зв'язаний характерною ознакою. В конструкції літака застосовано 160 інтегральних частин.

Інтеграційний, -а, -е. Об'єднувальний. Інтеграційні процеси в розвитку мов.

137. Інтелігентний // інтелігентський. Розрізняються суфіксами -н-, -ськ-.

Інтелігентний, -а, -е. Освічений, культурний. Інтелігентний хлопець, інтелігентне товариство.

Інтелігентський, -а, -е. Який стосується інтелігента, інтелігенції, переважно рис характеру особи, що відноситься до інтелігенції. Інтелігентська верства, слабкість.

138. Кампанія // компанія. Корені кампані(я), компані(я); розрізняються кореневими голосними а, о.

Кампанія, і, ж. Сукупність заходів для здійснення важливих громадсько-політичних, господарських або культурних завдань. Виборча кампанія.

Компанія, -ї, ж. Група осіб, об'єднана певними інтересами; товариство. Весела компанія.

139. Кам'яний (камінний) // кам'янистий (каменистий). Спільний корінь кам'я(і, е)н- розрізняються суфіксами -н-, -ист-.

Кам'яний (камінний), -а, -е. 1. Утворений, виготовлений з каменю. Кам'яний берег. 2. Непорушний, застиглий, холодний. Кам'яний погляд.

Кам'янистий (каменистий), -а, -е. Такий, у (на) якому багато каміння. Кам'янистий схил, дно.

140. Каракулевий // каракульський. Спільний корінь каракул(ь)-, розрізняються суфіксами -ев-, -ськ-.

Каракулевий, -а, -е. Який стосується каракуля як цінного хутра зі шкіри ягнят; виготовлений з каракуля. Каракулева шапка.

Каракульський, -а, -е. Який стосується каракуля як породи овець. Каракульські ягнята.

141. Керівництво // керування. Спільний корінь кер-; розрізняються суфіксами -ів-/-н-/-иц-/-тв-, -у-/-ва-/-нн(я).

Керівництво, -а, с. 1. Спрямовуючий характер діяльності людини або групи людей, на чолі з якими здійснюється діяльність певного колективу. Під керівництвом центру «Жінка для жінки». 2. Збірне поняття, що означає групу керівників установи, організації та ін. Ця людина була з обласного керівництва в справах молоді.

Керування, -я, с. 1. Керівна дія, здійснена в межах системи, структури, до яких входить керований об'єкт. Слово керування характеризує керівну діяльність вужче, ніж керівництво. Розв'язання проблеми керування термоядерними реакціями відкриває для людства нове могутнє джерело енергії. 2. наук., лінгв. Такий вид підрядного зв'язку між членами словосполучення, при якому пояснююче слово, обслуговуючи головне слово, набирає певної форми непрямого відмінка. Деякі дієслова вимагають тільки керування. 3. муз. Конкретне виконання твору, диригування оркестром, хором. Нові твори українських композиторів виконав оркестр народних інструментів під керуванням Олександра Завгороднього, але оркестр народних інструментів працює під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Володимира Іванченка.

142. Китайка // китаянка. Спільний корінь китай-; розрізняються суфіксами -к- і -ан- (орфографічно -ян-).

Китайка, -и, ж. Первісно -- густа, здебільшого синя шовкова тканина, яку привозили з Китаю, пізніше -- бавовняна тканина, яку виробляли в Росії. Хустина з китайки.

Китаянка, -и, ж. Представниця народу, що становить основне населення Китаю. У п'ятій вирішальній партії перемогли китаянки.

143. Класичний // класний // класовий. Спільний корінь клас-; розрізняються суфіксами -ич-/-н-, -н-, -ов-.

Класичний, -а, -е. 1. Пов'язаний з давньогрецьким, давньоримським світом, з його культурою, античний; який красою подібний до статуї у стародавніх греків і римлян -- правильний. Класичне обличчя. 2. Який стосується класицизму -- одного із основних напрямів у європейській літературі й мистецтві XVII -- поч. XIX ст., зразком для якого було давньогрецьке і давньоримське мистецтво. Класичний стиль. 3. Створений класиком, видатним письменником, діячем мистецтва, науки, спорту тощо; зразковий; (розм.) чудовий, найкращий. Класичний метод, п'єса.

Класний, -а, -е. 1. Стосовний ДО класу. Класний керівник. 2. Який має певний виробничий або спортивний розряд, рівень. Класний спеціаліст. 3. розм. Прекрасний, що заслуговує на найвищу оцінку. Класна людина.

Класовий, -а, -е. Який стосується суспільних класів, їхніх взаємостосунків. Класова солідарність.

144. Книжковнй // книжний. Спільний корінь книж-; розрізняються суфіксами -к-/-ов-, -н-.

Книжковий, -а, -е. Який стосується книжки чи пов'язаний з нею, призначений для неї; який випускає, виготовляє книжки або торгує ними. Книжкова фабрика.

Книжний, -в, -е. Характерний для писемно-літературного викладу, невластивий живій розмовній мові. Книжний стиль.

145. Комплекс // комплект. Корені комплекс (лат. соmplex -- «поєднання», «зв'язок»), комплект (лат. соmplect -- «повний»); розрізняються кінцевими приголосними. Похідні пароніми комплексний// комплектний.

Комплекс, -у, ч. Поєднання, сукупність предметів чи явищ, що становлять собою щось ціле. Комплекс наук.

Комплект, -у, ч. Повний набір предметів, інструментів, книг і т. д., які мають однакове чи споріднене призначення. Комплект інструментів.

146. Комфортабельний // комфортний. Спільний корінь комфорт-; розрізняються морфемами -аб-/-ельн-, -н-.

Комфортабельний, -а, -е. Вигідний, зручний; це переважно зовнішній комфорт, побутові зручності. Комфортабельний готель.

Комфортний, -а, -е. Має тісний зв'язок зі словами комфорт, комфортність, які можуть вживатися не тільки для характеристики Їякихось побутових зручностей, зовнішніх умов, а й навіть внутрішнього стану людини. Комфортний стан.

147. Консервація // консервування. Спільний корінь консерв-; розрізняються суфіксами -аці(я), -ува-/-нн(я). В окремих значеннях можуть вступати в синонімічні зв'язки.

Консервація, -ї, ж. 1. Забезпечення чогось від псування, розкладу; створення спеціальних умов для зберігання. Консервація металу. 2. Тимчасове припинення ходу, розвитку або діяльності чого-небудь. Консервація заводу.

Консервування, -я, с. 1. Перетворення продуктів у консерви. Консервування продуктів. 2. Те саме, що консервація у 1 зн. Консервування крові.

148. Конструктивний // конструкційний. Спільні корінь конструкт(ц)-, суфікс -я-; розрізняються суфіксами -ив-, -ій-.

Конструктивний, -а, -е. 1. Пов'язаний з конструкцією, конструюванням. Конструктивна схема. 2. Який може стати умовою для дальшої роботи; творчий. Конструктивна розмова.

Конструкційний, -а, -е. Придатний для конструкцій, для споруд, будівель або їх частин. Конструкційні метали.

149. Контингент // континент. Розрізняються кореневим приголосним г.

Контингент, -у, ч. 1. Сукупність людей, що становлять якусь однорідність з певного погляду; склад осіб певної категорії. Контингент студентів. 2. Установлена для певної мети визначена кількість когось або чогось, норма. Поповнення щодня прибувало і контингент табору тримався на рівні 600-650 чоловік.

Континент, -у, ч. Материк, велика ділянка суші площею не менше кількох мільйонів квадратних кілометрів, оточена з усіх боків океаном. Закинута майже на тисячокілометрову висоту маленька кулька почала облітати планету коло за колом, її радіосигнали було чути на всіх континентах, і вони були однаково зрозумілі всім (Наука і життя).

150. Корали // коралі. Розрізняються закінченням -и, -і.

Корали, -ів, мн. Морські тварини, що живуть колоніями на морських та океанських стелях, а також вапнисті відклади деяких видів морських тварин, які використовують як прикрасу. Рифові корали.

Коралі, -ів, мн. 1. Намисто з коралів, з вапнистих відкладів взагалі. Червоні коралі. 2. Нарости червоного кольору на шиї індика. Індик сердито труснув коралями.

151. Кордон // закордон. Похідні пароніми за кордоном // закордоном. Розрізняються відсутністю і наявністю префікса за-.

Кордон, -у, ч. Межа, рубіж між територіями. Поїхав за кордон, приїхав з-за кордону, побував за кордоном.

Закордон, -у, ч. Іноземні держави, чужі краї. Закордон захоплено аплодував українським артистам; за останні роки значно зросла торгівля і поширилися культурні зв'язки із закордоном.

152. Кореневий // корінний. Спільний корінь коре(і)н- розрізняються суфіксами -ев-, -н-.

Кореневий, -а, -е. 1. Який стосується кореня рослини. Кореневий волосок. 2. Який стосується кореня -- головної значущої частини слів; який складається лише з кореня. Коренева частина слова.

Корінний, -а, -е. 1. Споконвічний, постійний. Корінне населення. 2. Дуже важливий, істотний. Корінне завдання,

53. Корисливий // корисний. Відрізняються суфіксами -лив-, -н-.

Корисливий, -а, -е. Який прагне до власної вигоди, робить щось заради власної наживи; користолюбний. Корислива людина.

Корисний, -а, -е, для кого і кому. 1. Який приносить або здатний приносити користь, добрі наслідки. Дітям мед дуже корисний.

2. спец. Який має певне призначення. Корисний час машини.

154. Крейдистий // крейдяний. Розрізняються суфіксами -ист-, -ян-.

Крейдистий, -а, -е. Який містить у своєму складі крейду або схожий на крейду. Крейдисті породи.

Крейдяний, -а, -е. 1. Виготовлений з крейди. Крейдяний порох.

2. Який має колір крейди. Білий крейдяний папір.

155. Кристал // кришталь. Розрізняються кореневими приголосними с, ш та твердою і м'якою основами.

Кристал, -у, ч. Тверде неорганічне тіло, що має форму правильного багатогранника. Обезбарвлені кристали.

Кришталь, -ю, ч. Скло високого ґатунку, вироби з такого скла, здебільшого посуд. Дорогий кришталь.

156. Кристалічний // кришталевий.

Розрізняються кореневими приголосними с, ш, суфіксами -іч-/-н-, -ев-.

Кристалічний, -а, -е. Який має кристалічну будову, складається з кристалів. Кристалічна порода.

Кришталевий, -а, -е. 1. Який стосується кришталю, виготовлений з нього. Кришталевий кубок. 2. Ясний, прозорий, блискучий, мелодійний. Кришталевий голос. 3. Високоморальний. Кришталева людина.

157. Кубічний // кубовий. Розрізняються суфіксами -іч-/-н-, -ов-. Кубічний, -а, -е. 1. Який має форму куба. Кубічна будівля. 2. мат. Який стосується куба -- добутку трьох однакових співмножників або третьої степені числа. Кубічний корінь 3. спец.

Який має три виміри. Кубічний метр.

Кубовий, -а, -е. Яскраво-синій (про тканину); індиговий. Кубова тканина.

158. Кулінарний // кулінарський. Розрізняються суфіксами -н-, -ськ-.

Кулінарний, -а, -е. Який стосується кулінарії. Кулінарні вироби, кулінарні рецепти.

Кулінарський, -а, -е. Який стосується кулінара і пов'язаний з ним. Кулінарський талант.

159. Лев -- лева // Лев -- Льва. Розрізняються значенням і відмінковими формами (наявністю голосного е в загальній назві та його відсутністю у власній).

Лев, лева, ч. Великий хижий звір родини котячих. Чорногривий лев.

Лев, Льва, ч. Ім'я людини. На зборах не було тільки Льва Олексійовича.

160. Лікувати // лічити. Корені лік-, ліч-; розрізняються кореневими приголосними к, ч, суфіксами -ува-, -т-.

Лікувати, -кую, -куєш, недок., кого, що. Застосовувати ліки та інші засоби припинення болю, захворювання. Лікувати хворого.

Лічити, лічу, лічиш, недок. Називати числа у послідовному порядку, вести підрахунки, рахувати. Лічити учнів, вагони.

161. Лісник // лісівник // лісничий // лісовик. Спільний корінь ліс-; розрізняються суфіксами -н-/-ик, -ів-/-ник, -нич-, -ов-/-ик.

Лісник, -а, ч. Це людина, що охороняє ліс, а також виконує ще деякі види робіт. Дбайливий лісник.

Лісівник, -а, ч. Фахівець із вирощування лісів. Лісівник-експериментатор.

Лісничий, -чого, ч. Службовець лісництва або завідуючий лісництвом. Старший лісничий.

Лісовик, -а, ч. 1. Люди, які живуть у лісі або займаються лісовими промислами, полюванням. 2. Назва міфологічної істоти, яка, за уявленням багатьох народів, у тому числі й українців, жила в лісі, була охоронцем його скарбів. Добрий лісовик.

162. Любимий // улюблений. Спільний корінь -люб(л)-; розрізняються суфіксами -им-, -ен-, префіксом у-.

Любимий, -а, -е, (рідко). Той, якого люблять. Любима мати.

Улюблений, -а, -е. Уподобаний, такий, якому надають перевагу. Улюблений письменник, пісня.

163. Людний // людяний. Спільний корінь люд-; розрізняються суфіксами -н-, -ян-.

Людний, -а, -е. Багатолюдний. Людне місто.

Людяний, -а, -е. Гуманний, доброзичливий, чуйний до інших. Людяний закон.

164. Материн // материнський. Спільні корінь мат-, суфікс -ер-/-ин-; розрізняються суфіксом -ськ-. Іноді можуть вступати в синонімічні зв'язки.

Материн, -а, -е. Належний матері. Материна хустка.

Материнський, -а, -е. 1. Властивий матері, такий, як у матері; щирий, ніжний, рідний. Материнська ласка, ніжність. 2. Такий, що дає основу для життя. Материнська рослина, клітина.

165. Матеріал // матерія. Спільний корінь матер-; розрізняються суфіксами -і-/-ал-, -і(я), мають різний рід. В окремих значеннях можуть вступати в синонімічні зв'язки.

Матеріал, -у, ч. Сировина, те, з чого що-небудь будують, виготовляють. Покрівельний матеріал.

Матерія -і, ж. 1. (тільки одн.). Філософська категорія для означення об'єктивної реальності, яка дана людині у відчуттях її, яка копіюється, фотографується, відображується нашими відчуттями, існуючи незалежно від них. Місце матерії у філософії. 2. Те, з чого складаються всі тіла в природі, речовина. Матерія безмежна. 3. Те саме, що тканина. Матерія дешева, міцна.

166. Мелодика // мелодія. Спільний корінь мелод-; розрізняються суфіксами -ик-, -ія-.

Мелодика, -и, ж. 1. Сукупність властивостей, які характеризують мелодичні явища в музиці, мові, поезії. Мелодика вірша. 2. Наука про мелодію. Успіхи мелодики.

Мелодія, -і, ж. Єдність звуків, організованих ритмічно й ладово-інтонаційно, які створюють мотив; наспів. Мелодія вальсу.

167. Мелодраматизм // мелодраматичність. Розрізняються суфіксами -изм, -ич-/-н-/-ість.

Мелодраматизм, -у. ч. Перебільшені чутливість, сентиментальність, могутність в зображенні чого-небудь, властиві мелодрамі. Ця сцена сповнена мелодраматизму.

Мелодраматичність, -ності, ж. Властивість чого-небудь, що сповнене мелодраматизму. Мелодраматичні ситуації.

168. Метеор // метеорит. Розрізняються наявністю і відсутністю суфікса -ит.

Метеор, -а, ч. Падаюча зірка, явище спалаху в атмосфері. Фотографія метеора.

Метеорит, -а, ч. Тверде тіло, що випадає на поверхню Землі, залишок метеора. Падіння метеорита.

169. Метеоритний // метеоричний // метеорний. Спільний корінь метеор-, розрізняються суфіксами -ит-/-н-, -ич-/-н-, -н-.

Метеоритний, -а, -е. Який стосується метеорита. Метеоритне розпилення.

Метеоричний, -а, -е. Властивий метеору, подібний до нього. Метеоричний літ птахів.

Метеорний, -а, -е. Який стосується метеора, має відношення до нього. Метеорний дощ.

170. Мимохідь // мимохіть. Спільний корінь мимо-, різні корені -хідь (від ходити), -хіть (від хотіти).

Мимохідь, прися. 1. Приходячи мимо кого-, чого-небудь. По дорозі мимохідь заглянути, зазирнути. 2. Побіжно, не зосереджуючись на чому-небудь. Мимохідь сказати.

Мимохіть, присл. Без певного наміру, мимоволі, несвідомо.

Мимохіть подумати, згадати,

171. Місто // місце. Розрізняються кореневими приголосними т, ц, закінченнями -о, -е.

Місто, -а, с. Великий населений пункт. Зелене місто.

Місце, -я, с. 1. Простір, пункт, де що-небудь розміщене. Вигідне місце, бути на місці. 2. Частина, уривок твору, художнього чи музичного. Виправлені деякі місця в оригіналі. 3. Становище в суспільстві, службова посада. Вийшов на перше місце.

172. Міфічний // міфологічний. Мають спільний корінь міф-, розрізняються наявністю та відсутністю другого кореня лог-і відтінками значення.

Міфічний, -а, -е. Властивий міфові -- стародавньому народному сказанню про богів і героїв. Міфічний образ.

Міфологічний, -а, -е. Прикметник від іменника міфологія, що вживається в значенні сукупності, системи міфів і науки про міфи. Старовинні надписи на міфологічні теми на стінах.

Міфічний і міфологічний. Можуть часом вживатися як синоніми, коли йдеться про щось властиве і окремому міфу, і міфології в цілому: міфічний і міфологічний герой та міфічний сюжет і міфологічний сюжет.

173. Мова // мовлення. Спільний корінь мов(л)-; розрізняються суфіксом -енн(я), мають різний рід. Похідні пароніми мовний // мовленнєвий; в окремих значеннях можуть вступати в синонімічні зв'язки.

Мова, -и, ж. 1. Основний засіб спілкування і взаємного розуміння в людському суспільстві. Мова рідна, іноземна. 2. (тільки одн.). Те саме, що мовлення; спосіб, манера висловлюватися, окремий стиль. Мова розмовна, мова моряків.

Мовлення, -я, с. (книжн., перев. лінгв.). 1. Процес говоріння, результат цього говоріння; втілення, реалізація мови як системи; манера говорити. Мовлення чітке, культурне. 2. Те саме, що стиль мови. Мовлення усне, літературне.

174. Морфемний // морфологічний. Спільний корінь морф-; розрізняються морфемами -ем-/-н-, -о-/-лог-/-ічн-.

Морфемний, -а, -е, (лінгв.). Який стосується морфеми як найменшої значущої частини слова. Морфемний аналіз.

Морфологічний, -а, -е, (лінгв.). Який стосується морфології як розділу граматики, що визначає форму слова. Морфологічні категорії.

175. Мотив // мотивація. Спільний корінь мотив-, розрізняються наявністю та відсутністю суфіксів -ац-/-і-(я).

Мотив, -у, ч. 1. Підстава для певних дій. Мотиви людських вчинків. 2. Основна музична побудова, мелодія. Мотив вальсу. 3. Тема мистецького твору. Соціальні мотиви в творчості Шевченка.

Мотивація, -і, ж. Сукупність мотивів; обґрунтування. Психологічна мотивація поведінки героїв твору.

176. Музикальний // музичний. Спільний корінь музик(ч)-; розрізняються суфіксами -альн-, -н.

Музикальний, -а, -е. 1. Обдарований здатністю тонко сприймати музику, відчувати музичні твори, виконувати їх. Музикальна людина, дитина. 1. Мелодійний, приємний звучанням. Музикальний твір, голос.

Музичний, -а, -е. Який стосується музики як виду мистецтва.

Музична творчість.

177. Нагода // пригода. Спільний корінь -год-; розрізняються префіксами на-, при-.

Нагода, -и, ж. Зручні для здійснення чого-небудь, обставини, слушний момент. Вимріяна нагода.

Пригода, -и, ж. 1. Те, що трапилось (здебільшого непередбачене, несподіване); подія, випадок. Тяжка, лиха пригода. 2. (перев. мн.). Події, які трапляються під час подорожей, мандрівок. Веселі пригоди.

178. Надчутливий // надчуттєвий. Спільні префікс над-, корінь -чут-; розрізняються суфіксами -лив-, -тєв-.

Надчутливий, -а, -е. Який має чутливість, більшу за звичайну. Надчутливі органи у деяких тварин.

Надчуттєвий, -а, -е. Який, за твердженням ідеалістичної філософії, міститься по той бік матеріального світу і недоступний для чуттєвого сприймання. Надчуттєве сприйняття.

179. Нажива // пожива. Розрізняються префіксами на-, по-.

Нажива, -и, ж. 1. Збагачення шляхом махінацій, нагромадження матеріальних цінностей. Погоня за наживою. 2. Принада, почеплена на гачок чи іншу снасть, для ловіння риби, птахів, звірів. Нажива для риби.

Пожива, -и, ж. 1. Те, що живить організм. Вороненятка повикльовувались, і мати полетіла шукати для них поживи (І. Франко). 2. Те, що дає матеріал для роздумів, збагачує духовний світ. Оригінальні казки дають поживу розумові.

180. Найми // наймитування. Розрізняються суфіксами -ит-/-ув-/-анн(я).

Найми, -ів, мн. Робота або служба, на яку хтось найнявся. У наймах мав служити.

Наймитування, -я, с. Праця наймитом. Роки наймитування.

181. Наймит // найманець. Мають спільний корінь найм-, розрізняються суфіксами -ит-, -ан-/-ець.

Наймит, -а, ч. 1. До революції означало найманого сільськогосподарського робітника. Опріч Графійки, було ще два наймити (М. Коцюбинський). 2. (перен.). Має забарвлення осуду, виражає презирливе ставлення мовця до об'єкта розмови. Бандит, криміналіст, німецький наймит (О. Гончар).

Найманець, -я, ч. 1. Солдати і офіцери найманих військ. 2. (перен.) Той, хто захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих цілей. Лібкнехт і Люксембург були по-звірячому вбиті найманцями німецького імперіалізму (З періодичної преси).

182. На протязі // протягом. Спільний корінь протяг(з)-, етимологічно -- різні форми одного слова.

На протязі, прийм. з ім. Різкий струмінь повітря, що продуває. Стояти, сидіти на протязі.

Протягом, присл. Уживається при позначенні часу тривання, існування якої-небудь дії, процесу. Протягом дня, години.

183. Напруженість // напруження. Розрізняються суфіксами -ен-/-ість, -енн(я).

Напруженість, -ості, ж. Властивість, стан чого-небудь відносно знач. прикм. напружений. Ослаблення міжнародної напруженості.

Напруження, -я, с. Вищий ступінь вияву дії чого-небудь. Нервове напруження.

184. Напрям // напрямок. Мають спільний корінь -прям-, префікс на-; розрізняються суфіксом -ок і відтінками значення.

Напрям, -у, ч. 1. (перен.). Шлях розвитку, ідейна спрямованість, суспільний, літературний рух, течія. Всіляко підтримуючи демократичний напрям в українській літературі, він (Чернишевський) дуже високо оцінював творчість Шевченка (І. Цюпа). 2. Ділянка фронту. Червона кімната на Київському напрямі прорвала фронт польських армій (О. Гончар).

Напрямок, -у, ч. Визначає лінію фізичного руху на невеликих відстанях. В одній з таких яруг, глибоких та покручених по всіх напрямках весняними водами, на самому дні ворушились люди (М. Коцюбинський).

185. Народний // народницький. Розрізняються наявністю та відсутністю суфіксів -и-/-цьк-.

Народний, -а, -е. 1. Який створений народом, належить йому.

Народна творчість. 2. Який тісно пов'язаний з народом, відповідає його світоглядові. Твори народних поетів живуть віки.

Народницький, -а, -е. Пов'язаний з народництвом -- суспільно-політичним рухом в Росії в пореформований час. Народницька інтелігенція.

186. Наступальний // наступний. Спільні префікс на-, корінь -ступ-; розрізняються суфіксами -а-/-льн-, -н-.

Наступальний, -а, е. Який пов'язаний з інтенсивними діями для досягнення бажаного. Наступальні бої.

Наступний, -а, -е. Який з'являється слідом за чимось, найближчий у часі чи просторі. Наступного дня.

187. Натуралістичний // натуральний // натурний. Спільний корінь натур; розрізняються суфіксами -ал-/-іст-/-ичн-, -аль-/-н-, -н-.

Натуралістичний, -а, -е. 1. Який стосується натуралізму -- напряму в мистецтві та в літературі, що вимагає фотографічно-точного копіювання окремих явищ життя. Натуралістичне мистецтво. 2. Який механічно копіює дійсність без належних узагальнень. Закидали часом Котляревському і деякі гостро натуралістичні риси.

Натуральний, -а, -е. 1. Природного походження, протилежний штучному. Натуральний каучук. 2. Справжній, невдаваний. Рука автора була натуральною. 3. Який виражається натурою. Натуральне господарство.

Натурний, -а, -е. Який виконується з натури, робиться на фоні природи. Натурні зйомки.

188. Натхненність // натхнення. Розрізняються наявністю та відсутністю суфікса -їсть.

Натхненність, -ості, ж. Властивість, що характеризує піднесення творчих сил людини, активізацію її психічних процесів. Натхненність поетичного стилю Пушкіна.

Натхнення, -я, с. Психічний стан піднесеності творчих потенцій людини. Сповнений натхнення.

189. Невичерпаний // невичерпний. Розрізняються суфіксами -ан-, -н-, наголосом.

Невичерпаний, -а, -е. Якого не витратили, не вичерпали, який зберегли. Невичерпане багатство квітів.

Невичерпний, -а, -е. Яке неможливо вичерпати, великий. Бажаю невичерпної наснаги.

190. Нерозуміння // непорозуміння. Розрізняються префіксами не-, не-/по-.

Нерозуміння, -я, с. Нездатність зрозуміти, збагнути що-небудь. Нерозуміння теми.

Непорозуміння, -я, с. Взаємне нерозуміння; незгода, суперечка. Виникло непорозуміння.

191. Обмін // обмінюваність. Спільні префікс об-, корінь -мін-; розрізняються наявністю та відсутністю суфіксів -юва-/-н-/-ість.

Обмін, -у, ч. Процес обмінювання чимось. Обмін товарами.

Обмінюваність, -ності, ор. -ністю, ж. Здатність до обміну.

Обмінюваність товару.

192. Обумовлювати // зумовлювати. Розрізняються префіксами об-, з-

Обумовлювати, -юю, -юєш. Встановлювати (в договорах, угодах тощо) певні умови, строки, показники. Обумовлені в договорах терміни не було порушено.

Зумовлювати, -юю, -юєш. Спричиняти, викликати що-небудь. Охолодження організму зумовлює захворювання.

193. Обшукати // ошукати. Розрізняються префіксами об-, о-.

Обшукати, -каю, -каєш. 1. Зробити обшук. Поліція обшукала весь дім. 2. Старанно шукати кого-, що-небудь. Обшукати навколо хати.

Ошукати, -каю, -каєш, розм. Обдурювати когось. Хотів пан когось ошукати, та й сам ошукався (С. Руданський).

194. Одинарний // ординарний. Розрізняються наявністю та відсутністю кореневої приголосної р.

Одинарний, -а, -е. Не подвійний, який складається з однієї частини. Одинарна рама.

Ординарний, -а, -е. Звичайний, банальний, який нічим не відрізняється від інших. Ординарне обличчя.

195. Ожеледь // ожеледиця. Спільний корінь ожелед-; розрізняються суфіксом -иц(я). Донедавна виступали синонімами.

Ожеледь, -і, ж. Переохолоджені краплі дрібного дощу або мряки, що замерзають при слабкому морозі. Дерева вкрилися ожеледдю.

Ожеледиця, -і, ж. Тонкий шар льоду на поверхні землі, коли після дощу або відлиги вдарить мороз. На дорогах ожеледиця.

196. Олива // оліфа // олія. Мають подібні корені олив-, оліф-, олій-.

Олива, -и, ж. 1. Субтропічна рослина родини маслинових; плоди (це маслина). Смачна олива. 2. Олія з плодів оливи. Заправити салат оливою.

Оліфа, -и, ж. Рідка речовина, що її одержують переробкою олії для виготовлення фарб, лаків. З насіння льону-довгунця добувають льняну олію, яка є харчовим продуктом і йде на виготовлення оліфи. Розвести оліфою.

Олія, -ї, ж. 1. Рідка жирова речовина, яку добувають з насіння або плодів деяких рослин. Соняшникова олія. 2. спец. Олійна фарба.

197. Орден // ордер. Корені орден, ордер (етимологічно спільнокореневі, від. лат. оrdeo -- ряд, порядок); розрізняються кореневими приголосними н. р.

Орден, ч. 1. род. -а. Почесна відзнака, якою нагороджують за військові або трудові заслуги. Одержати орден. 2. род. -у. Чернеча або лицарсько-чернеча громада з певним статутом; назва деяких таємних об'єднань. Таємний орден.

Ордер1, -а, ч. Письмове розпорядження про обшук, арешт чи звільнення з ув'язнення когось; документ на одержання чи видачу певних цінностей. Ордер на квартиру; оплатити за ордером.

Ордер2, -а, ч., (спец.). Певна структура і художня обробка складових частин стояково-балочної конструкції будівлі. Ордер храму.

198. Оркестрантський // оркестровий. Спільний корінь оркестр-; розрізняються суфіксами -ант-/-ськ-, -ов-.

Оркестрантський, -а, -е. Який стосується оркестранта, оркестрантів. Оркестрантський хист.

Оркестровий, -а, -е. Призначений для оркестру; виконуваний оркестром. Оркестрова сюїта.

199. Освідчення // освічення. Корні -свід-, -свіч(т)-. Спільні префікс о-, суфікс -енн(я); розрізняються кореневим приголосним д, суфіксом -ч-.

Освідчення, -я, с. Признання в коханні; пропозиція одружитися. Дівчина відтягувала відповідь на освідчення.

Освічення, -я, с. (рідко). Навчання, знання, культура. Освічення населення.

200, Особистий // особовий. Спільний корінь особ- розрізняються суфіксами -ист-, -ов-.

Особистий, -а, -е. 1. Який належить певній особі; призначений для індивідуального користування чи обслуговування (переважно про конкретні предмети). Особисте господарство. 2. Який безпосередньо стосується якоїсь особи, виражає її індивідуальність (перев. у спол. з абстрактними назвами). Особисті уподобання. 3. Який здійснюється самою собою безпосередньо, а не через інших. Особистий внесок.

Особовий, -а, -е. 1. Який стосується окремої людини, індивіда; вживається в кількох усталених словосполученнях. Особова назва; особове посвідчення; особовий склад; особова справа; особовий рахунок. 2. Який виражає категорію особи. Особові дієслівні утворення.

201. Паливо // пальне. Спільний корінь пал(ь)- розрізняються суфіксами -ив-, -н- похідні пароніми паливний // пальнийю.

Паливо, -а, с. Горюча тверда, рідка або газоподібна речовина (дрова, вугілля, нафта, газ), яка служить джерелом теплової енергії тіла. Природне паливо.

Пальне, -ого, с. Паливо для двигунів внутрішнього згорання (бензин, солярка тощо). Високоякісне пальне.

202. Пам'ятка // пам'ятник. Спільний корінь пам'ят-; розрізняються суфіксами -к-, -н-/-ик.

Пам'ятка, -и, ж. Предмет матеріальної культури минулого, який зберігся. Історична пам'ятка.

Пам'ятник, -а, ч., кому, чому. Архітектурна або скульптурна споруда в пам'ять чи на честь когось-чогось. Гранітний пам'ятник.

203. Первинний // первісний. Спільні корінь -пере-; суфікс -н-; розрізняються суфіксами -ин-, -іс-.

Первинний, -а, -е. 1. Від якого, з чого починається що-небудь; початковий. Первинна обробка молока. 2. Який з'явився раніше вторинного. Первинна основа. 3. Який є початковою ланкою якоїсь структури, організації; низовий. Первинна профспілкова ланка.

Первісний, -а, -е. 1. Який існував у найдавніші періоди. Первісні люди винайшли найпростіші знаряддя праці. 2. Який існував спочатку і був замінений чимось іншим. Первісний задум.

204. Перекладацький // перекладний. Спільний корінь -клад-, префікс пере-; розрізняються суфіксами -а-/-цьк-, -н-. Перекладацький, -а, -е. Який стосується перекладача і його діяльності. Перекладацька діяльність, манера.

...