Українська мова професійного спілкування
Місце української мови серед інших мов світу. Основні стилі сучасної української літературної мови. Види і жанри усного професійного мовлення. Український мовленнєвий етикет. Термін у системі професійного мовлення. Абревіатури в діловому мовленні.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | учебное пособие |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.07.2017 |
Размер файла | 457,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
е) особисті відомості (рік народження, національність, громадянство, сімейний стан);
є) додаткова інформація (володіння іноземними мовами і комп'ютером, наявність прав водія, закордонного паспорта, членство у фахових організаціях, партіях, коло зацікавлень, якщо воно пов'язане з майбутньою роботою, ділові риси та ін.);
ж) вказівка про можливість надання рекомендацій.
Примітки до оформлення реквізитів.
Найефективнішим засобом зв'язку з претендентом на посаду є телефон, тому подавати його потрібно обов'язково (домашній, робочий, стільниковий чи контактний).
Ім'я та прізвище пишуть посередині аркуша і виділяють великим жирним шрифтом.
Усі інші блоки варто також подавати так, щоб вони не зливалися у суцільний текст, а чітко вирізнялися і легко читалися; виділити заголовки, подбати про те, щоб оформлення було в одному стилі.
Усі події описують не в прямому, а у зворотному часовому порядку, тобто спочатку вказують останнє місце праці, навчання.
Випускники і студенти розташовують розділ „Освіта" перед розділом ,Досвід роботи". Потрібно зазначати лише середні спеціальні та вищі навчальні заклади, у яких навчалися або вчаться. Тут описують і аспірантуру, курси або інші форми підвищення кваліфікації. Можна повідомити про відзнаки, наголосити на тих вивчених дисциплінах, які відповідають майбутній посаді. Що більше часу минуло після закінчення навчального закладу, то менше місця цей пункт займає в резюме.
У багатьох випадках розділ „Досвід роботи" („Професійна діяльність") є основним, тому його потрібно продумати і заповнити особливо ретельно. Зазначають роки (місяці) праці, посаду, повну назву установи (фірми, підприємства чи організації); можна коротко описати сферу і напрями діяльності, функціональні обов'язки, але намагатися, щоб це було системно, тоді кар'єра спостерігатиметься виразніше. Не потрібно охоплювати весь трудовий стаж, а лише виділити два-три місця праці (за останні 10 років). І навпаки, якщо досвіду немає, то цей розділ не подають. Можна також як досвід вказати практику, яку проходять студенти під час навчання.
У частині „Особисті відомості" зазначають вік, вказуючи лише рік народження або кількість років, про сімейний стан пишуть: заміжня/незаміжня або одружений / неодружений; дітей називають за статтю і віком.
У „Додатковій інформації" варто насамперед сказати про ступінь володіння іноземними мовами та навички роботи з комп'ютером.
Рівень знання іноземної мови можна оцінити за такою градацією: досконало, вільно, добре, зі словником, на розмовному рівні. Не потрібно завищувати рівень знання мови. Доцільно вказати, яка мова є рідною.
Працювати з комп 'ютером можна вміти на рівні користувача чи програміста, варто чітко вказати мови і програми, які знаєте. Важливу роль відіграє знання Інтернету, вміння користуватися електронною поштою, володіння бухгалтерськими програмами, а також спеціальними, наприклад, графічними редакторами, тощо.
Знання оргтехніки передбачає вміння працювати з офісними міні-АТС, ксероксом, факсом.
Наявність водійського посвідчення, закордонного паспорта, власного автомобіля, ПК також може мати значення. Додатково вказують закінчені курси, вміння, які для майбутньої роботи будуть доречні.
Перелічуючи ділові риси, досить назвати три-чотири, які є вагомими для обраної посади, наприклад, відповідальність, порядність, комунікабельність, креативність, врівноваженість, мобільність, організаторські здібності, безконфліктність.
9. Вислови Рекомендації будуть надані на вимогу або При потребі подам рекомендаціїможна вміщувати лише в тому разі, якщо такі рекомендації справді існують.
10. Не варто перенасичувати документ великою кількістю інформації, головне, щоб текст характеризував автора як досвідченого, надійного, перспективного працівника (пошукувача). Потрібно надавати перевагу позитивній інформації, зосереджувати увагу на досягненнях. Уся інформація, викладена в резюме, має бути достовірною.
10. Не варто описувати причини, через які пішли з попередньої роботи, фізичні характеристики; зазначати вимоги до зарплати; додавати фотографію, якщо цього спеціально не передбачено; називати імена людей, які дають рекомендацію.
Останніми роками вага резюме у процесі пошуку роботи зросла. Це перший погляд на особу, яка прагне зайняти певну посаду, очима роботодавця чи кадрового агентства, тому від чіткості форми і дохідливості змісту документа залежить, чи свій шанс особа-претендент зможе використати. На перегляд резюме витрачають 2-3 хвилини, і якщо воно не привернуло уваги, - отже, не спрацювало.
Резюме можна надсилати до установи, що оголосила про наявність вакантної посади (як паперовий чи електронний варіант), або розміщувати в Інтернеті на спеціалізованих мережевих сайтах. Рукописний варіант неприпустимий.
Для кожного нового місця праці бажано складати окреме резюме, правильно розставляючи акценти саме на тих навичках і знаннях, які потрібні для цієї пропозиції. Непогано скласти резюме двома мовами; резюме іноземною мовою має відповідати правописним і стилістичним нормам, бути оформлене за тими самими вимогами, що ставляться й до резюме українською мовою.
Зразок 1:
Резюме
вул. Широка, 48, кв.31, м. Львів, 79052 тел.67-50-42
e-mail: oleksa(g).vahoo.com
ОЛЕКСІЙ КИРИЛИЧ
Мета: заміщення вакантної посади керівника рекламного відділу з умовою професійного вдосконалення і росту.
Освіта: 1997-2002 pp. - Львівський національний університет імені Івана Франка, економічний факультет, спеціальність „Менеджмент організацій".
Досвід: серпень 2002 р. - дотепер - менеджер з реклами ТзОВ „Пол-Гарт".
Особисті відомості: українець, 1980 року народження, неодружений.
Додаткова інформація: вільно володію англійською, російською мовами, польською - на розмовному рівні; маю навички роботи з комп'ютером - Word, Internet, Excel, PowerPoint; є права водія категорії В і С; зацікавлення - автомобілі, комп'ютер. Рекомендації будуть надані на вимогу.
Зразок 2:
Резюме
вул. Пилипа Орлика, 40, кв.18, м. Львів, 790038 тел. 240-69-04 моб. 8-067-929-12-26 e-mail: fish@,ua.fm
НАТАЛІЯ СТЕЦЮК Мета: заміщення вакантної посади провідного спеціаліста відділу внутрішньобанківських операцій. Освіта: 1992-1997 рр. - Львівський національний університет імені
Івана Франка, економічний факультет, спеціальність „Фінанси", магістр.
Досвід: 2000 р. - дотепер - економіст відділу внутрішньобанківських операцій ВАТ „КБ „Мрія";
вересень 1997 р. - грудень 1999 р. - касир відділу касових операцій ВАТ „КБ „Мрія". Особисті відомості: українка, 1975 року народження, заміжня, маю доньку 7 років.
Додаткова інформація: знання мов - українська, російська (вільно), англійська, німецька (вільно); комп'ютерні навички: ОДБ, OpenOffice, 1 С-Бухгалтерія, NC, World, Internet, Excel, програмування на C++, Java, HTML. Вмію користуватися оргтехнікою. Особисті якості: відповідальність, самостійність, вимогливість, організаційні здібності. При потребі подам рекомендації.
Характеристика - це документ, в якому в офіційній формі висловлено громадську думку про працівника як члена колективу, дано оцінку його ділових та моральних якостей.
Характеристику складають на вимогу самого працівника або на письмовий запит іншої установи. Характеристика може бути потрібна при вступі до навчального закладу, висуванні на виборні посади, при обранні за конкурсом, атестації працівника тощо.
Реквізити документа:
1. Назва виду документа (посередині).
2. Анкетні відомості особи, якій видається характеристика (прізвище, ім'я, по-батькові, посада (вчений ступінь і звання), рік народження, національність, освіта - справа у стовпчик.
3. Текст, який містить такі відомості:
а) трудова діяльність працівника (з якого часу в цій установі, на якій посаді);
б) ставлення до службових обов'язків (ставлення до роботи, підвищення професійного та наукового рівня, досягнення, урядові нагороди, заохочення, дотримання трудової дисципліни);
в) громадська діяльність;
г) моральні якості (риси характеру, ставлення до колег);
д) висновки (пропозиції, рекомендації щодо працівника, призначення характеристики).
4. Дата (ліворуч).
5. Назва посади, прізвище та ініціали і підпис відповідальної службової особи.
6. Гербова печатка організації, яка видала характеристику.
Примітки до оформлення реквізитів.
Анкетні відомості (у правій половині аркуша) подають у формі родового відмінка (без прийменника), крім відомостей про освіту - у називному відмінку.
Щоб уникнути перекручення прізвища особи, якій видають характеристику, починати текст потрібно з прізвища, імені, по батькові в називному відмінку.
Текст пишуть від третьої особи. Кожне нове повідомлення починають з абзацу.
Зразок 1:
Характеристика
Федорович Христини Вікторівни, студентки факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, 1985 року народження, українки, освіта середня
Федорович Х.В. навчається на III курсі факультету міжнародних відносин за спеціалізацією „Країнознавство". Протягом навчання в університеті зарекомендувала себе здібною студенткою.
До навчання ставиться сумлінно, має глибокі знання з усіх предметів, усебічно розвинена. Постійно підвищує свій професійний рівень, виступає з науковими доповідями на звітно-наукових студентських конференціях. Складає сесії на відмінно.
Федорович Христина брала участь у V Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика і зайняла на другому етапі перше місце.
Упродовж навчання є активним членом гуртка „Молода дипломатія". Зарекомендувала себе хорошим організатором під час студентських публічних дебатів на тему „Стратегічні пріоритети України".
Відповідальна, вимоглива до себе, доброзичлива. Має повагу серед товаришів і викладачів факультету.
Рекомендуємо Федорович Христину до участі в міжнародному студентському проекті „Україна - Європа: шлях до інтеграції".
20.04.05
Декан факультету міжнародних відносин Львівського національного університету
імені Івана Франка (Підпис) О.М. Коломієць
6. Документ як основний вид писемного ділового мовлення
Зразок 2:
Характеристика
Лукеренка Миколи Андрійовича, методиста аналітичного відділу ТзОВ „Соцінформ", 1980 року народження, українця, освіта вища
Лукеренко М.А. працює на посаді методиста з листопада 2002 року після закінчення економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. До своїх посадових обов'язків ставиться сумлінно і відповідально. Дбає про вдосконалення фахових умінь, виявляє творчу активність у написанні нових соціологічних проектів.
Брав участь у міжнародній програмі „Молодь проти наркотиків", підготував матеріали для публікації результатів соціологічних досліджень у межах програми. Працював у складі групи, яка відповідала за проведення екзит-полів на виборчих дільницях м. Львова під час президентських виборів 2004 року. Засвідчив уміння оперативно опрацьовувати статистичні відомості, має аналітичні здібності.
Є позаштатним працівником газети „Галицький вісник", в якій веде рубрику „Цифри і факти".
Ініціативний, енергійний, наполегливий у роботі, неконфліктний, у ставленні до колег доброзичливий. Має повагу серед членів колективу.
Характеристика призначена для подання в соціологічну службу Львівської міської ради.
14. 05.05
Директор (Підпис) Г.І. Драбик
Рекомендаційний лист - це документ, який подають у ситуації клопотання про посаду, влаштування на нову відповідальну роботу, подання на здобуття стипендії, гранту тощо. Особа-претендент бажає заручитися поважною рекомендацією, коли влаштовується на роботу (навчання) чи подає клопотання про матеріальне заохочення.
За рекомендаційним листом можна звертатися до особи, яка добре знає претендента, його професійні та моральні якості, наукові здобутки, коло зацікавлень тощо, а також має авторитет та визнання у своїй галузі. Той, хто рекомендує, несе відповідальність за рекомендовану особу. Справа честі - подати об'єктивну та правдиву інформацію. Якщо рекомендацію просить особа малознайома чи ненадійна, то навряд чи варто ставити свій підпис на рекомендаційному листі. Рекомендації можуть бути й негативними, якщо автор вважає, що претендент не відповідає посаді, про яку клопочеться. У такий спосіб вдасться попередити можливі ускладнення чи непорозуміння. В рекомендаційному листі можна зазначити про вади претендента, які могли б йому зашкодити на шляху до успіху, напр.: Кириленко А.П. принципова, уважна до клієнтів, має великий досвід роботи у цій сфері, але досягти найвищих результатів їй часом заважає зайва запальність та нестриманість, або На жаль, я не можу взяти на себе відповідальності високо оцінити професійні якості А.П. Кириленка, або Ковалюк В.І. не зможе виконувати покладених на нього обов 'язків тощо.
Рекомендаційні листи обов'язково містять відомості:
* як довго, звідки ви знаєте претендента;
* як оцінюєте його професійний рівень;
* з якими його працями чи досягненнями ознайомлені;
* як оцінюєте моральні якості претендента;
* висновки щодо відповідності претендента посаді, про яку клопочеться.
Зразок рекомендаційного листа:
Шановні колеги,
дозвольте представити Вам випускницю економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Петришин Марію Іванівну.
Петришин М.І. успішно захистила магістерську роботу на тему „Ринкова трансформація України", має глибокі знання проблем рин¬кових відносин, володіє практичними навичками організації та розви¬тку малого бізнесу в умовах ринку. Як керівник її магістерської робо¬ти хочу вказати на вміння бачити проблему і знаходити ефективні шляхи її розв'язання. Відзначається самостійністю мислення, аналі¬тичним розумом, наполеглива та цілеспрямована.
6. Документ як основний вид писемного ділового мовлення
Знаю Петришин М.І. як переможця конкурсу студентських наукових робіт. Вона неодноразово виступала на студентських наукових конференціях та засіданнях наукового гуртка. За наявності відповідних умов праці може досягти значних успіхів і забезпечити Вашій фірмі істотну користь.
Гадаю, що прийнявши Петришин М.І. на посаду завідувача відділу статистики, Ви зробите вдалий вибір.
20.06.05 Доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Львівського національного університету імені Івана Франка (Підпис) К.П. Біланюк
Деколи для полегшення роботи і охоплення всіх рис претендента на дотації, стипендії, премії, гранти тощо додають формуляри рекомендацій. Той, хто рекомендує, має лише заповнити відповідні пункти, напр.:
1. Коротко з'ясуйте, відколи ви знаєте претендента і наскільки озна-
йомлені з його роботою.
Якщо претендент студент чи аспірант, заповніть, будь ласка, пункти 2-7.
2. Загальна підготовка.
Оригінальність.
Розсудливість.
Старанність, працьовитість.
Вміння усно і письмово висловлювати думки.
Загальні зауваження.
Візитна картка (візитівка, візитка) - документ, який представляє приватну особу чи організацію. Обмін візитними картками - обов'язковий атрибут ділових стосунків. Візитна картка - це природний, органічний, усталений спосіб подання інформації про себе і встановлення контактів між людьми, матеріальний слід знайомства, який можна довго зберігати, символ ділового втаємничення.
Вигляд сучасної візитної картки пов'язаний із виглядом і особливо форматом американської кредитної картки, яку легко сховати до гаманця. Цей формат "business card " - 9 х 5 cm - загальноприйнятий у світі. Існує застереження про формат 6 х 10 см - для високих посадових осіб та особливий формат у різних європейських країнах для дружин офіційних осіб (4x8 см).
Візитна картка - прямокутник з твердого паперу білого кольору (допускають два кольори). На візитній картці може бути знак фірми, фото власника. Шрифт суворо не регламентується, декоративні елементи вважають зайвими. Текст краще писати однією мовою, залишаючи зворотний бік вільним для будь-яких інших записів, не варто друкувати двома мовами на різних боках картки. Застерігають утримуватися від написів іноземною мовою, якщо немає певності щодо грамотності.
Основне завдання візитної картки - давати повну інформацію тому, хто її отримує, про того, хто її вручає. Щоб виконувати цю функцію, візитна картка має містити такі відомості: ім'я та прізвище, видрукуване одним шрифтом; становище, посада, функції; назва установи, закладу, підприємства, організації; адреса (службова, домашня), телефон. Подавати номер домашнього телефону у деяких країнах, наприклад, у Франції, не прийнято. Кількість вказаної на картці інформації залежить від призначення картки (представляти приватну особу чи мати рекламний характер, тобто представляти фірму чи організацію). Рекламні візитні картки подають більше інформації, ніж приватні, часто художньо оформлені, виконують функції рекламного оголошення фірми, її послуг, комерційних пропозицій тощо.
Автори візитних карток мають перед собою два критерії, що іноді важко погодити між собою, - імідж і функціональність, вигляд візитної картки також виявляє смак і почуття міри її власника. Лаконічна повнота титулів і звань, витонченість ліній, гармонічні пропорції, правильний підбір шрифту - усе це робить візитну картку привабливою і водночас природною. Можливо, тому, наприклад, в Японії існує градація візитних карток. Японці в повсякденному житті користуються не однією візиткою, а замовляють різні види: для офіційних прийомів, для неофіційних зустрічей, для близьких друзів тощо.
Наявність візитної картки під час ділових контактів - знак серйозності ділового партнера та його намірів, компетентності та відповідальності.
Застосування візитної картки також має певні правила. Основні протокольні випадки використання її такі: привітання, висловлення співчуття, висловлення подяки, від'їзд з країни, представлення, запрошення на прийом, зміна адреси та ін. Залежно від випадку на візитній картці роблять напис простим олівцем найчастіше зліва. Традиційно це скорочення відповідного тексту французькою мовою, але залежно від характеру стосунків можна писати українською мовою повним текстом:
p. f. (pour fйliciter) - щоб привітати;
p. f. N. a. (pour fйliciter le Nouvel an) - щоб привітати з Новим роком;
p. r. f. N. a. (pour remersier et fйliciter le Nouvel an) - щоб подякувати і привітати з Новим роком;
p. p. (pour presenter) - щоб відрекомендувати;
р. с. (pour condolйances) - щоб висловити співчуття;
p. r. (pour remersier) - щоб подякувати;
р. р. с. (pour prendre conde) - щоб попрощатися.
Картки передають особисто, через секретаря, кур'єра або надсилають поштою. їх вкладають у спеціальний конверт із зазначенням адресата. Етикет вимагає, щоб на отриману картку адресат відповів протягом доби.
Туристичне агентство „Світ"
Яворська Людмила Миколаївна
заступник директора
Зразки візитних карток:
Львівський національний університет імені Івана Франка
Філологічний факультет
Лебідь Андрій Вікторович
S Відпочинок вул. Перемоги, 46
Екскурсії м. Донецьк, 83121
Оздоровлення Тел / факс: (062) 384-50-21
доцент кафедри прикладного мово'знаастаа
пл. Ринок, 8, кв. 12 Тел.: (032) 296-40-15
м. Львів, 79000 E-mail: lebid@ua.fm
Доручення - це документ, який надає право конкретній особі на певні дії від імені окремого громадянина чи організації (отримання грошових або матеріальних цінностей, юридично значущі дії).
Доручення поділяють на особисті (приватні) та офіційні.
Особисті доручення складають особи, які передають власні права іншим особам, Це може бути право на отримання заробітної плати, поштового переказу, матеріальних цінностей та ін.
Офіційні доручення видають на одержання грошових і товарно-матеріальних цінностей, здійснення господарських, посередницьких, транспортних операцій тощо.
Залежно від обсягу та змісту повноважень, що надаються представникові, доручення поділяють на разові, спеціальні та загальні.
Разові видають на виконання одноразової дії (отримання коштів, матеріальних цінностей); спеціальні - на здійснення приватною чи службовою особою однотипних дій (представництво в органах суду, виконання господарських і банківських операцій); загальні - на виконання розширених повноважень (управління майном, банківські операції).
Максимальний термін дії доручення не може перевищувати трьох років. Якщо термін не вказано, він зберігає юридичну силу протягом одного року від дня його укладання. Важливі доручення засвідчуються нотаріально.
Особисте разове доручення має такі реквізити:
Назва документа (посередині сторінки).
Текст документа, у якому зазначено:
а) прізвище, ім'я, по батькові особи, яка видає доручення (паспортні відомості);
б) прізвище, ім'я, по батькові особи, що отримує доручення (паспортні відомості);
в) зміст дій, обов'язків, прав, які має повноваження виконувати довірена особа;
г) термін дії разового доручення.
Дата складання.
Підпис особи, яка видає доручення.
Засвідчення підпису особи, яка видає доручення, керівником організації, де вона працює чи навчається (Підпис Іванчуксґ П.М. засвідчую);
Посада, назва організації, підпис, ініціали та прізвище того, хто засвідчує.
Дата засвідчення.
Печатка організації, де працює засвідчувач.
Зразок особистого доручення:
Доручення
Я, Андрійчук Олександр Іванович, студент II курсу економічного факультету (паспорт серії КЛ № 813962, виданий Кам'янка-Бузьким РВ УМВС України у Львівській області 4 липня 2003 р.) доручаю Зубик Світлані Іванівні (паспорт серії ВЛ № 306725, виданий Старови-жівським РВ УМВС у Волинській області 21 серпня 2002 р.) отримати в касі Львівського національного університету імені Івана Франка належну мені стипендію за грудень 2004 року.
Доручення дійсне до 31 січня 2005 року.
15 січня 2005 р. (Підпис)
Підпис Андрійчука О.І. засвідчую:
Декан економічного факультету (Підпис) М.С. Бондаренко
17 січня 2005 р.
Розписка - це документ, який підтверджує передавання й отримання документів, грошей, товарів, матеріальних цінностей від установи чи іншої особи.
Розписки бувають особисті (приватні) та службові. Розписка може мати довільну форму викладу, але обов'язково містить такі реквізити:
Назва документа (посередині сторінки).
Текст розписки, де зазначено:
а) прізвище, ім'я, по батькові, посада (а також назва установи) особи,
яка видає розписку і підтверджує отримання цінностей;
б) прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, яка передала цінності;
в) найменування матеріальних цінностей, їх кількість і вартість, точна сума коштів - цифрами і словами (у дужках);
г) підстава для передавання й отримання цінностей (для службової розписки).
Дата складання документа.
Підпис особи, яка отримала цінності.
Засвідчення підпису (у приватній розписці).
Якщо передають суму грошей, у розписці вказують адресу, паспортні відомості того, хто їх отримує. Підпис особи, яка дає розписку, засвідчує нотаріус. Розписку пишуть тільки в одному примірнику. Виправлень у розписці не може бути.
Зразок розписки:
Розписка
Я, асистент кафедри соціології економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Ткач Марія Семенів-на, отримала від завідувача кафедри 150 анкет для соціологічного дослідження на суму 86 (вісімдесят шість) гривень для проходження практики студентів III курсу спеціальності „Соціологія".
Підстава: наказ декана економічного факультету № 20 від 12.06. 05.
17.06.05 (Підпис)
Протокол - це документ, що відображає процес і результати постійних та тимчасових колегіальних органів, фіксує проведення зборів, нарад, засідань, обговорень тощо.
За обсягом протоколи можна поділити на:
1) стислі, у тексті яких написано лише ухвали;
2) повні, у тексті яких стисло записують виступи доповідачів та інших учасників зборів, засідань, нарад, формулюють ухвали;
3) стенографічні, у яких усі виступи записують дослівно.
Реквізити протоколу:
Назва документа.
Порядковий номер протоколу.
3. Назва заходу, який протоколюється (збори, нарада, засідання, конференція тощо).
Назва організації, де відбувався захід.
Дата проведення заходу (ліворуч).
Місце (місто, село) проведення заходу (праворуч на рівні дати проведення заходу).
Посада, прізвище, ініціали керівників заходу (голови, секретаря, членів президії).
Кількісний склад учасників заходу.
Порядок денний (у називному відмінку).
Текст протоколу.
11. Перелік додатків (із зазначенням кількості сторінок, якщо потрібно).
12. Підписи керівників заходу (голови і секретаря).
Примітки до оформлення реквізитів.
Якщо кількісний склад учасників заходу становить 10-12 осіб, то можна назвати всіх присутніх. Якщо їх більше, вказують кількість присутніх і додають до протоколу реєстраційний листок. Так само оформляють кількість відсутніх.
Текст протоколу відповідає пунктам порядку денного. Текст кожної позиції укладають за формою: СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ. Біля "СЛУХАЛИ" римськими цифрами ставлять номер питання, що розглядається. Після слова ставлять двокрапку. Потім подають ініціали та прізвище доповідача, ставлять тире і розкривають зміст виступу. Якщо є текст доповіді, це позначають у дужках зауваженням Текст доповіді додається.
Виступ можна оформляти як пряму мову особи, яка його виголошує, або як непряму мову.
Ухвала може складатися з одного чи декількох пунктів, які нумерують арабськими цифрами. Якщо ухвала має форму резолюції, вона складається з констатуючої та резолюційної частин (у констатуючій частині обґрунтовують важливість питання, що розглядається, дають стислу характеристику стану справ; у резолюційній - визначають заходи для виконання завдань, розв'язання проблем, усунення недоліків).
Учасник заходу може викласти особливу думку щодо прийнятої ухвали. Це оформляють на окремому аркуші, на якому мусить бути підпис і дата, та додають до протоколу.
5. Результати голосування записують так: За Бакаленко Н.І. подано 37 голосів, проти -- 2, утримався -- 1.
Протокол укладає спеціально призначений (обраний) працівник -секретар, який пише чернетку під час роботи колегіального органу, доопрацьовує текст документа після засідання і подає його на підпис голові. Протокол набуває чинності після того, як його підписали секретар і голова.
Зразок протоколу:
Протокол № 4
14.01.05 М.Львів
загальних зборів акціонерів ВАТ „ПК-сервіс"
Присутні: 254 особи (реєстраційний листок додається) Голова: Л.Г. Михайлюк Секретар: ТІ. Павленко
Порядок денний
1. Звіт Правління про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2004 рік.
Визначення основних напрямів діяльності Товариства на 2005 рік.
Переобрання членів Правління Товариства.
І. СЛУХАЛИ:
Звіт Голови Правління Даців Т.С. про результати фінансово-господарської діяльності Товариства (текст звіту додається).
ВИСТУПИЛИ:
Голова Спостережної ради Товариства Павлюк Л.П. - вказала на важливість внесення змін і доповнень до Положення'про Правління Товариства.
Голова Ревізійної комісії Степанюк P.O. - висловила зауваження Ревізійної комісії щодо фінансово-господарської діяльності Товариства за 2004 рік.
УХВАЛИЛИ:
Звіт Голови Правління Даців Т.С. схвалити.
Пропозицію Павлюк Л.П. врахувати. II. СЛУХАЛИ: ...
Голова Секретар
(Підпис) (Підпис)
Л.Г. Михайлюк ТІ. Павленко
Витяг з протоколу - це відтворення частини протоколу, яка стосується розгляду окремого питання. Іноді з тих чи інших причин ця інформація стає потрібною фізичній чи юридичній особі.
Реквізити:
Назва виду документа.
Номер витягу з протоколу (відповідає номеру повного протоколу).
Назва заходу, який протоколюється.
Назва організації, де відбувся захід.
Дата проведення заходу (пишуть ліворуч).
Місце (місто, село) проведення заходу (пишуть праворуч на рівні дати проведення заходу).
Пункт порядку денного, що цікавить особу чи установу, якій видають витяг.
Ухвала (вміщують повний текст ухвали з питання порядку денного або ту частину ухвали, яка безпосередньо стосується замовника витягу).
Примітка:
Витяг засвідчується підписами голови та секретаря зборів і скріплюється печаткою та підписом посадової особи, яка згідно з розподілом функціональних обов'язків видає витяги і є відповідальною за їх достовірність та відповідність текстові протоколу-оригіналу.
Зразок витягу з протоколу:
Витяг з протоколу № 2
24.10.04 м.Львів
засідання профспілкового комітету Львівського національного університету імені Івана Франка
І. СЛУХАЛИ: Про надання путівки до лікувально-профілактичного санаторію „Карпати" лаборантові кафедри педагогіки і психології Сенику Д.Г.
УХВАЛИЛИ: Надати лаборантові кафедри педагогіки і психології Сенику Д.Г. путівку до лікувально-профілактичного санаторію „Карпати". Оригінал підписали:
Голова (Підпис) В.М. Андріюк
Секретар (Підпис) СІ. Герега
Пояснювальна записка - це документ, який укладають для пояснення ситуації, що склалася, фактів, дій або вчинків працівника на вимогу керівника, а у деяких випадках - з ініціативи підлеглого.
Пояснювальні записки є службові та особисті.
Реквізити:
Адресат (посада, прізвище та ініціали керівника, якому подається записка).
Автор документа (його посада, прізвище та ініціали); назва структурного підрозділу, який подає документ.
Назва виду документа.
Заголовок до тексту (у службовій пояснювальній записці).
Текст.
Дата.
Підпис.
Примітка:
Пояснювальну записку, що не виходить за межі установи, пишуть на стандартному аркуші паперу; ту, що скеровується за межі установи, оформляють на бланку і реєструють.
Зразок особистої пояснювальної записки:
Деканові
хімічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка проф. Терлецькому П.М.
Пояснювальна записка
Я, Михальченко Сергій Володимирович, студент групи ХМХ-32, не прийшов 18 лютого 2005 року на заняття з неорганічної хімії у зв'язку з хворобою.
Довідку № 27 від 15.02.05 з поліклініки додаю.
21.02.05
(Підпис)
§ 5. Різновиди наукових робіт
Реферат - це короткий письмовий (або усний) виклад змісту наукової праці, результатів наукової діяльності; доповідь на будь-яку тему, що складається на основі огляду літературних та інших джерел і в якій викладають найголовніше з обраної теми, подають як чужі, так і власні думки та оцінки, роблять висновки.
Реферат обов'язково містить такі елементи:
Титульну сторінку.
План.
3. Текст, який складається зі вступу, основної частини, висновків (назв цих частин не подають).
4. Список використаної літератури.
Титульна сторінка -- це перша сторінка реферату, яка призначена для початкового ознайомлення з роботою. Вона містить такі реквізити:
Назва міністерства, якому підпорядковується установа.
Назва закладу, в якому навчається автор.
Тема реферату.
Вказівка на тип роботи (реферат).
Відомості про автора роботи.
Місце і рік написання.
Зразок титульної сторінки реферату:
Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка
НЕДОЛІКИ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ
Реферат
студентки І курсу економічного факультету групи ЕКЕ-12 Гапчин Наталії Богданівни
Львів 2005
Наукова стаття - це невеликий за обсягом твір у збірнику, журналі, газеті. У ній поєднуються аналіз, опис, критичне осмислення стану дослідження проблеми.
Наукова стаття має такі неодмінні елементи:
постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями;
аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв'язання конкретної проблеми і на які спирається автор, виділення тих частин загальної проблеми, яким присвячено статтю;
* формулювання мети та завдань статті;
виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням одержаних наукових результатів;
висновки з проведеного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі.
Оформлення статті залежить переважно від вимог друкованого органу, куди її подано. Наприклад, для друку у фаховому виданні „Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія філологічна" наукові статті мають відповідати таким вимогам:
Текст [обсяг до 10 сторінок] подавати особисто на дискеті разом із одним надрукованим примірником у такому оформленні:
Текстовий редактор Microsoft Word 6.0 або 7.0.
На аркушах формату A4 шрифт Times New Roman, розмір - 10 кеглів, інтервал 1, поле верхнє, нижнє - 4,6 см, ліве, праве - 4 см від краю колонтитула, верхнього, нижнього - 4,6 см.
У лівому верхньому кутку - УДК статті. Через інтервал великими літерами назва статті (по центру). Ім'я та прізвище автора посередині рядка, виділені жирним шрифтом. Через інтервал анотація, ключові слова українською мовою. Текст подавати з абзацу (1,5 см).
Посилання подавати в тексті у квадратних дужках із зазначенням прізвища автора (авторів), року видання та сторінки цитованого джерела, напр.: [Пономарів: 1981: 145].
Бібліографію, складену за алфавітом, подати після тексту за зразком: Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова (відіменні деривати). - К., 1981.
6. Після бібліографії подати ім'я та прізвище автора, назву статті, коротку анотацію та ключові слова англійською мовою.
Зразок фрагмента наукової статті: УДК 811.161.2'3737
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН „ДЕРЖАВА - ПІДПРИЄМНИЦТВО"
Сергій Марченко
На основі аналізу напрямів розвитку економічних відносин, що сформувались у світовій економіці другої половини XX ст., оцінено процеси реформування української економіки на етапі переходу до ринку. Основну увагу зосереджено на висвітленні механізмів взаємоузгодження інтересів держави і підприємництва та побудові на цій основі господарсько-фінансових відносин між ними.
Ключові слова: господарсько-фінансові відносини, реформування, підприємництво, приватизація, державний бюджет.
(Далі подають текст статті)
Курсова (дипломна, магістерська) робота - одна з важливих форм фахової підготовки майбутніх фахівців (бакалаврів, спеціалістів та магістрів). Вона має продемонструвати глибокі спеціальні теоретичні знання та вміння практично їх використовувати для розв'язання конкретної проблеми. Курсова (дипломна, магістерська) робота пов'язана з формуванням умінь опрацьовувати і творчо використовувати наукову літературу, самостійно добирати фактичний матеріал, систематизувати та по-науковому описувати його, робити висновки та узагальнення.
Курсова (дипломна, магістерська) робота - це результат наукового пошуку, який проводять студенти під керівництвом викладача. Формулювання тематики курсових (дипломних, магістерських) робіт пов'язане з урахуванням змісту спеціальних дисциплін та спецкурсів, які слухають студенти впродовж навчання. Тему для дослідження студент вибирає самостійно із низки тем, які пропонує викладач. Дипломна (магістерська) робота може бути своєрідним продовженням розпочатої на попередніх курсах праці. Унаслідок розширення аспектів опису, залучення нового фактичного матеріалу студент вивчає проблему на вищому науковому рівні, робить ґрунтовніші висновки.
Захист наукових робіт відбувається в кінці навчального року. Під час захисту курсової роботи студент коротко доповідає про результати дослідження, відповідає на запитання. На основі захисту та попередньої оцінки керівника, висловленої в рецензії, виставляють остаточну оцінку.
Дипломну (магістерську) роботу оцінює рецензент. Керівник пише відгук, в якому висловлює думку щодо рекомендації дипломної (магістерської) роботи до захисту. Остаточну оцінку виставляють члени державної екзаменаційної комісії на підставі рецензії та публічного захисту дипломної (магістерської) роботи.
Мінімальний обсяг курсової роботи - 25 сторінок, дипломної - 65 рукописних або 45 друкованих сторінок; магістерської - 60 друкованих сторінок. До загальної кількості сторінок наукової роботи не входять додатки, список використаної літератури, таблиці та рисунки, які за обсягом займають сторінку, хоча їх теж нумерують.
Курсову (дипломну, магістерську) оформляють на папері формату А4 (297 ммх210 мм). Текст друкують через півтора міжрядкових ін-тервала, кегль шрифту - 14. Шрифт друку має бути чітким, чорного кольору, середньої насиченості, щільність тексту однакова.
Нумерація сторінок курсової (дипломної, магістерської) роботи починається з четвертої сторінки. Титульну сторінку, зміст, першу сторінку вступу враховують, але не нумерують. Номери проставляють посередині верхнього поля аркуша арабськими цифрами на відстані не менше 10 мм. Слово „сторінка" не пишуть, а біля цифр не ставлять ніяких позначок.
Рубрикація тексту курсової (дипломної, магістерської) роботи передбачає членування на частини та їх називання: вступ, розділ, висновки.
Заголовки мають бути короткі та однозначні. Основні частини роботи починають писати з нової сторінки.
Встановлено вимоги до змісту, структури та обсягу, яких слід дотримуватися у процесі написання та оформлення наукових робіт.
Курсова (дипломна, магістерська) робота складається з таких змістових компонентів: вступ, основна частина, висновки.
Вступ - це початкова змістова частина наукового дослідження. Обсяг вступу не має перевищувати 10% загального обсягу роботи. Цей компонент наукової роботи не потребує поширених цитувань, абстрактних роздумів.
У вступі мотивують актуальність теми, з'ясовують зміст основних термінів (понять), ступінь вивчення зазначеної теми (огляд літератури, історія питання), предмет та об'єкт дослідження, формулюють мету, визначають завдання, обґрунтовують застосування відповідних методів та прийомів, з'ясовують теоретичне та практичне значення роботи, вказують на її джерельну базу, зазначають структуру роботи.
Основні вимоги до написання структурних елементів вступу курсової (дипломної, магістерської) роботи:
Актуальність - пов'язана з формулюванням суті проблеми, яка завжди виникає тоді, коли попередні дослідження не спроможні пояснити функціонування певного явища чи теорія не може пояснити щойно виявлені факти.
Зміст основних термінів, понять - дослідник обґрунтовує вживання ключових термінів, подає їхнє тлумачення за допомогою посилань на конкретні лексикографічні джерела чи наукові праці (це можуть інколи з'ясовувати в першому розділі).
Ступінь вивчення теми - передбачає огляд літератури, критичний її аналіз, виділення суттєвого, оцінювання того, що зробили раніше інші дослідники, що привернуло увагу науковців, але не стало об'єктом їхнього докладного аналізу.
Предмет дослідження - це явище, обране для вивчення, яке зумовлює проблемну ситуацію.
Об'єкт дослідження - це матеріал, який безпосередньо аналізують, систематизують, опрацьовують у роботі і на основі опису якого роблять відповідні висновки.
Мета - це запланований кінцевий результат, якого прагне досягти дослідник у процесі виконання дослідження.
Завдання - це проміжний результат, якого планує досягти дослідник на конкретних етапах виконання роботи. Вони визначають спрямованість і хід дослідження, структуру роботи (кожному із завдань може відповідати певна змістова частина - розділ, параграф).
Методи дослідження - це основні шляхи, прийоми розв'язання проблеми.
Теоретичне та практичне значення роботи визначає спроба осмислити, систематизувати певні явища, дослідити закономірності і тенденції їх функціонування, можливості використати здобуті результати в практичній діяльності.
Джерельна база - це носії фактичного матеріалу, який послужив базою для дослідження.
Наприкінці вступу доцільно вказати на структуру роботи, тобто подати перелік її основних змістових частини, зазначити наявність додатків.
Основна частина - це найбільший за обсягом компонент курсової (дипломної, магістерської) роботи, що засвідчує вміння студента самостійно описувати, аналізувати та систематизувати матеріал. Теоретичну основу наукового опису становлять наукові праці (статті, монографії, підручники).
Основну частину подають у вигляді розділів, у межах яких виділяють підрозділи, пункти, підпункти. Виділення розділів, їх кількість та назву узгоджують з різними аспектами опису та напрямами дослідження. Для виділення підрозділів (пунктів, підпунктів) можна використати критерії систематизації матеріалу. Розділи нумерують римськими цифрами і паралельно з нумерацією подають слово Розділ, а підрозділи - арабськими, вживаючи знак параграфа (§), якщо використовують традиційну систему рубрикації. Назва має бути коротка (переважно просте називне речення), відповідати змісту виділеної частини, не допускати двозначності в трактуванні слів та заголовка в цілому. Наприклад, назву одного з розділів (і параграф) до теми „Моделі багатофак-торного статистичного аналізу" можна сформулювати так:
Розділ І
Основні статистичні оцінки багатофакторного рівняння регресії §1. Вибіркові похибки коефіцієнтів множинної регресії
Після назви розділу можна подавати невеликий за обсягом текст, в якому викладають загальні твердження, обґрунтовують доцільність визначених параметрів опису, формулюють принципи класифікації, називають виділені класи, підкласи. Кожен розділ і параграф має короткі, приблизно 3>-4 речення, висновки про результати опису.
У тексті основних розділів широко використовують фактичний матеріал, який ілюструє сформульовану автором роботи думку.
Для підтвердження висловлених думок у тексті основної частини широко використовують цитати, поклики на праці науковців, обсяг яких не повинен перевищувати 30% від загального обсягу текстової частини роботи. Використані цитати оформляють за типом речень з прямою або непрямою мовою, напр.: Економіст О.О. Терещенко стверджує: „ Санація - це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових, соціальних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності, ліквідності та прибутковості під-приємства-боржника ", або: Як зауважує економіст О. О. Терещенко, „санація -- це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових, соціальних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності, ліквідності та прибутковості підприємства-боржника ", або: економіст О. О. Терещенко зауважує, що санація -це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових, соціальних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності, ліквідності та прибутковості підприємства-борж-ника. У ролі присудка можуть бути слова стверджувати, відзначати, зазначати, констатувати, наголошувати, а також конструкції на думку науковців, за спостереженням економістів, як свідчать дослідження останніх років. Доцільно також використовувати слова-кваліфікато-ри, напр.: справедливо (стверджує), переконливо (свідчить), багатьох (науковців) та ін.
При цитуванні слід дотримуватися таких правил:
Книгу для цитування вибирають за останнім або за авторизованим виданням. Бажано не вилучати окремих слів чи фраз із тексту; цитату не скорочувати, а подавати її повністю, але з коментарем. Скорочуючи цитати, обов'язково вживати три крапки (...).
Використану в тексті цитату беруть у лапки і відповідно нумерують, у підрядковій примітці повторюють цей номер із зазначенням джерела згідно з правилами бібліографічного опису друкованих праць.
Застосовують ще й такі форми покликів: а) у тексті після цитати в круглих дужках подають бібліографічний опис використаного джерела (скорочено); б) після цитати в тексті у квадратних дужках зазначають номер поклику відповідно до зведеного бібліографічного списку літератури в кінці роботи.
До тверджень інших авторів, не цитованих, а вільно переказаних у тексті, подають точний бібліографічний опис у підрядковій примітці з пояснювальним словом Див.
Цитату, узяту не з першоджерела, а з іншої наукової літератури, подають за останнім джерелом. У цьому випадку вводять такі пояснювальні слова, як Цит. за або Див.
Повторно цитуючи за тим самим джерелом, бібліографічне посилання на тій самій сторінці роботи подають у формі Там само. - С. 25, а на наступних сторінках - скорочено. Скорочувати можна: а) заголовок роботи, якщо він багатослівний чи складається з одного або більше підзаголовків; б) вихідні дані, крім зазначеної сторінки.
Скорочення у цитатах і бібліографічних покликах позначають за допомогою трьох крапок.
Висновки - це завершальна частина курсової (дипломної, магістерської) роботи, в якій узагальнено викладають результати наукового дослідження. Висновки не містять опису фактичного матеріалу. Узагальнені відомості підтверджують невеликою кількістю прикладів.
Висновки становлять 10% від загального обсягу роботи.
Текст висновків - це сукупність мікротем, що відображають багатство аспектів опису. Відсутність узагальнень щодо якогось з аспектів опису є свідченням його незначущості. Одна мікротема може складатися з одного абзацу або об'єднувати кілька абзаців. Подібно до тез, їх можна нумерувати за допомогою арабських цифр, але частіше одну думку від іншої відділяють абзацами.
Послідовність викладу висновків відповідає порядку опису матеріалу в основній частині роботи. Початкові речення висновків визначають актуальність теми, потребу всебічного її вивчення. Наприклад, до курсової роботи на тему „Моделі багатофакторного статистичного аналізу" їх можна сформулювати так:
Багатофакторний статистичний аналіз - це шлях, який допомагає знайти явний вигляд залежності досліджуваного показника від численних факторів, що впливають на його зміну, а також кількісно оцінити їхній вплив.
Дослідивши основні аспекти побудови багатофакторноїмоделі та проаналізувавши отримані результати на прикладі багатофакторної лінійної регресійної моделі, можна зробити такі висновки.
Прикінцеві фрази висновків можуть бути пов'язані з узагальненням проведеного в роботі опису матеріалу в різних аспектах та напрямах, визначенням перспектив подальшого дослідження проблеми. Наприклад, висновки до роботи на запропоновану вже тему можна закінчити такими реченнями:
Сфера практичного застосування методу моделювання обмежується можливостями й ефективністю формалізації економічних проблем і ситуацій, а також станом інформаційного, математичного, технічного забезпечення використовуваних моделей. Перспективною може стати спроба застосувати математичну модель для досягнення бажаних результатів щодо зростання внутрішнього валового продукту.
Крім названих змістових частин, до структури роботи входять титульна сторінка, зміст, список використаної літератури. Роботу можна також доповнити додатками та списком умовних скорочень.
Титульна сторінка - перша сторінка наукової роботи, призначена для початкового знайомства з працею, тому важливо, щоб на ній були зафіксовані відомості про роботу. Титульна сторінка подає таку інформацію:
Назва міністерства, якому підпорядковується установа.
Назва закладу, в якому навчається автор.
Назва кафедри, на якій виконано роботу.
Тема курсової (дипломної, магістерської) роботи.
Вказівка на тип роботи (курсова, дипломна, магістерська).
Відомості про автора роботи.
Науковий ступінь, посада, прізвище та ініціали керівника роботи.
Місце і рік написання роботи.
Зразок титульної сторінки курсової роботи:
Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Економічний факультет
Кафедра економічної теорії
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ
Курсова робота студентки II курсу економічного факультету групи ЕКЕ-22 Гапчин Наталії Богданівни
Науковий керівник -проф. Заставний В.П.
Львів 2005
Зміст - це друга або остання сторінка роботи, на якій відтворено назви основних змістових частин роботи із зазначенням їх початкової сторінки.
Зразок змісту курсової роботи:
Зміст
Вступ З
Розділ І. Класична лінійна багатофакторна модель та її модифікації
§ 1. Процес побудови багатофакторної регресійної моделі 6
§ 2. Методи побудови багатофакторної регресійної моделі 15
Розділ II. Особливості економічних спостережень і вимірювань
§ 1. Застосування методу математичного моделювання в економіці 21
§ 2. Випадковість і невизначеність в економічному розвитку 26
§ 3. Перевірка адекватності моделей 37
§ 4. Етапи економіко-математичного моделювання 45
Висновки 55
Додаток А
Додаток Б
Список використаної літератури - це бібліографічний опис використаної наукової літератури, джерел, лексикографічних посібників. Розміщують після висновків. У списку використаної літератури рекомендовано окремо подавати джерела та словники, відділивши їх абзацом.
Вивчивши наукове джерело, треба зробити його повний бібліографічний опис. Список використаної літератури оформляють за такими зразками:
Характеристика джерела |
Приклад оформлення |
|
Монографія |
Головенко С.Ф., Єфименко В.І. Фінансовий та управлінський облік.-К., 1996.-544 с. |
|
Підручник |
Василик ОД. Державні фінанси України: Навч. посібн. - К., 1997. -383 с. |
|
Складові частини а) журналу б) матеріалів конференцій |
Чугунок І.Я., Луценко Р.В. Основні підсумки виконання бюджету у 2002 році // Фінанси України. - 2003. - № 5. - С. 25^1. Кудін С.І. Становлення акціонерної справи // Актуальні проблеми економічної системи України: Матеріали міжнар. студ.-аспір. наук. конф. -Львів, 2002. -С. 153-155. Бутейко Ю. Марки акцизного збору нового зразка // Вісник податкової служби України. - 2003. - № 35. - С. 25-27. |
|
Автореферати |
Процик І.Р. Українська фізична термінологія другої половини XIX - першої половини XX століття: Автореф. дис... канд. філол. наук.-Львів, 1999.-21 с. |
|
Дисертації |
Галь В. І. Розвиток валютного ринку економіки України: Дис... канд. екон. наук. - Львів, 2003. - 209 с. |
|
Перекладні видання |
Словник сучасної економіки Макміллана / Пер. з англ. - 4-те вид. / Гол. ред. Девіс В. Пірс. - К., 2000. |
|
Словники Енциклопедії |
Словник фондового ринку / Автори-укладачі: А.Т. Головко, В.Ф. Кобзар, О.О. Науменко та ін. - К.,1999. Банківська енциклопедія / Уклад.: МІ. Савлук, А.М. Поддерьогін, A.A. Пересада та ін.; За ред. А.М. Мороза. - К., 1993. - 327 с. |
|
Інтернет-видання |
Декрет Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір" № 18 від 26.12.92 року // www.rada.kiev.ua |
Додатки оформляють у кінці наукової роботи. Правила оформлення додатків передбачають використання заголовків, які друкують угорі малими літерами, крім першої, симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком друкують слово Додаток і велику літеру, що його позначає.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, напр.: Додаток А, Додаток Б і т. д. Єдиний додаток позначається як Додаток А.
Текст кожного додатка можна поділити на розділи й підрозділи, пронумерувати їх у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, напр.: Додаток А. 2 -другий розділ додатка А; Додаток В. 3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.
Відгук - це висновки уповноваженої особи (кількох осіб) про наукові роботи, вистави, фільми, подані на розгляд чи до захисту.
Реквізити документа:
Назва документа.
Заголовок, що містить вказівку на:
а) характер роботи;
б) прізвище, ім'я та по батькові автора роботи;
в) назву роботи;
г) місце і рік написання;
д) кількість сторінок.
3. Текст, що містить:
а) вступ;
б) стислий виклад змісту роботи;
в) критичні зауваження;
г)висновки.
4. Підпис особи, що склала відгук.
У разі потреби підпис засвідчують печаткою.
Зразок відгуку:
Відгук
про дипломну роботу студента V курсу економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Демчука Василя Івановича на тему: „Моделі багатофакторного статистичного аналізу". - Львів, 2004. - 79 с.
Дипломну роботу присвячено вивченню параметрів багатофактор-ної моделі з довільною кількістю вихідних факторів. Такі дослідження дуже актуальні, особливо на сучасному етапі, коли українська економіка стає на шлях інтенсивного розвитку.
...Подобные документы
Для вивчення навчально-професійної лексики проводиться переклад тексту з російської мови на українську. Культура професійного мовлення та лексичне багатство української мови. Культура ділового професійного мовлення та укладання тексту документа.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 01.02.2009Засіб формування, оформлення та існування думки. Формування української мови. Норми української літературної мови. Стилі сучасної української мови. Ділова українська мова. Найважливіший засіб спілкування людей.
реферат [13,9 K], добавлен 17.07.2007Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.
реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015Усна і писемна форма спілкування. Граматична правильність мовлення. Досконалість звукового оформлення. Мовний етикет та виразність мовлення. Багатство і різноманітність мовлення, культура діалогу. Основа орфоепічних або вимовних норм літературної мови.
реферат [32,5 K], добавлен 17.12.2010Основні етапи виникнення та становлення української мови, її роль і місце серед інших мов світу, особливості та відмінні риси. Проблеми мови та її значення в закріплення української державності в радянські часи та на сучасному етапі, шляхи її укріплення.
книга [235,7 K], добавлен 07.03.2010Поняття, класифікація та види процесу спілкування. Основні правила ведення мовлення для різних видів мовленнєвої діяльності та правила для слухача. Взаємозв’язок етикету і мовлення. Поняття культури поведінки, культури спілкування і мовленнєвого етикету.
реферат [20,4 K], добавлен 16.08.2010Культура усного ділового спілкування. Вимоги до усного ділового спілкування та його особливості. Усне професійне та ділове спілкування як складова частина ділового спілкування. Види усного професійного мовлення. Основні етапи підготовки публічної промови.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 27.05.2015Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Місце фонетики та орфоепії в національно-мовному просторі особистості. Звук мовлення і фонема. Рух і положення мовних органів при вимові певних звуків. Правила фонетичного та орфографічного складоподілу. Основні фонетичні одиниці української мови.
контрольная работа [84,2 K], добавлен 21.11.2010Поняття "термін" у лінгвістичній науці. Джерела поповнення української термінології. Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови. Специфіка словотвірної мотивації конфіксальних іменників. Конфіксальні деривати на позначення зоологічних назв.
дипломная работа [118,0 K], добавлен 15.05.2012Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Особливості стилістики сучасної української літературної мови. Стилістика літературної мови і діалектне мовлення. Особливості усного та писемного мовлення. Загальна характеристика лексичної стилістики. Стилістично-нейтральна та розмовна лексика.
курсовая работа [67,4 K], добавлен 20.10.2012Комунікативні характеристики української мови. Дослідження Смаль-Стоцьким стилістики офіційного й розмовного спілкування. Стилістика усної літературної мови: святкова, товариська, дружня. Особливості усного та писемного, діалектного та книжного мовлення.
курсовая работа [46,1 K], добавлен 13.10.2012Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.
реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017Поняття культури мовлення. Норми сучасної української мови. Сутність і види білінгвізму (двомовності). Інтерференції в мовленні двомовної особи. Аналіз психічних особливостей породження мовленнєвої діяльності у контексті продуктивного білінгвізму.
реферат [28,1 K], добавлен 23.11.2011Роль мови у суспільному житті. Стильові різновиди української мови. Офіційно-діловий стиль. Етика ділового спілкування. Текстове оформлення, логічна послідовність та граматична форма ділових документів. Вставні слова і словосполучення у діловому мовленні.
реферат [22,7 K], добавлен 29.05.2010Культура мови. Типові відхилення від норми в сучасному українському мовленні на різних рівнях. Уроки зв'язного мовлення у школі. Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення. Приклад уроку з української мови "Письмовий твір-опис предмета".
курсовая работа [29,8 K], добавлен 30.04.2009Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.
реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012Мовне питання в Україні. Функціонування словникового складу української мови. Фактори, які спричиняють утворення неологізмів. Лексична система мови засобів масової інформації як джерело для дослідження тенденцій у розвитку сучасної літературної мови.
реферат [18,0 K], добавлен 12.11.2010Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007