Адвокатура України

Однак на практиці чимало адвокатів фактично працювали поза рамками передбачених законом організаційних форм. Повісивши адвокатські свідоцтва у рамках на стіну, адвокати реєструвалися як підприємці, створювали товариства з обмеженою відповідальністю та приватні підприємства. Таке нехтування нормами профільного закону самими порушниками пояснювалося відсутністю прямих вимог стосовно обов'язкового обрання тієї чи іншої організаційної форми здійснення адвокатської діяльності, хоча аналіз норм ЗУ «Про адвокатуру» свідчить про відсутнітсть у особи, що має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, можливості реалізовувати професійні права поза встановленими законом організаційними формами.

Своєрідною була (і ще залишається) організація адвокатської дільності в колегіях - адвокатських об'єднаннях, спадкоємцях ще радянських колегій адвокатів. Адвокати таких колегій, хоч і є членами адвокатського об'єднання, фактично здійснюють практику індивідуально. Їх відносини з колегіями іноді обмежуються лише сплатою внесків «на утримання президії».

Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» організаційні форми здійснення адвокатської діяльності фактично залишає незмінними. Стаття 4 закону встановлює, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Як бачимо, все лишилося як було, хіба що законодавець прибрав варіанти назв адвокатських об'єднань (фірми, контори, тощо). Тепер адвокати створюватимуть тільки об'єднання. І хоча ніхто не може завадити включити у найменування об'єднання ті ж поширені зараз «фірма» і «контора», слова «адвокатське об'єднання» як інформація про організаційно-правову форму юридичної особи тепер обов'язково мають вказуватися у найменуванні на виконання вимог статті 90 ЦК України.

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою і може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до статті 14 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Відповідно до статті 15 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників).

Адвокатське бюро та адвокатське об'єднання діють на підставі статуту. Державна реєстрація адвокатського бюро та адвокатського об'єдрання здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Адвокатське бюро та адвокатське об'єднання мають самостійний баланс, можуть відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

Тепер закон передбачає ведення Єдиного реєстру адвокатів України (стаття 17 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), що має забезпечувати відкритий доступ зацікавлених осіб до достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів, а також про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця. Відповідно до статті 17 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до Єдиного реєстру вносяться відомості про найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або в разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі) такі документи:

1. заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, до якої може бути подана як додаток заява щодо обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

2. примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом (рішення про створення бюро).

3. два примірники установчих документів (у разі подання електронних документів - один примірник) - Статуту Бюро

4. документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи. У разі подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи підтвердженням внесення плати за проведення державної реєстрації юридичної особи є примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом.

Після проведення державної реєстрації державним реєстратором видається на руки (або надсилається поштою, якщо відповідний пункт відмітити в реєстраційній картці) один примірник статуту, а також виписка з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського бюро адвокат, який створив адвокатське бюро, протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об'єднання, зміну складу його учасників адвокатське об'єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

Якщо старий закону «Про адвокатуру» надзвичайно лаконічно регулював питання організації і структури адвокатських об'єднань, то, як це не дивно, новий закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у цих питаннях навіть ще більш лаконічний.

Адвокатське бюро чи об'єднання як юридична особа можуть обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку, за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV Податкового кодексу України.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи (частина четверта статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Старий закон передбачав такі засади діяльності адвокатських об'єднань, як добровільність, самоврядування, колегіальність та гласність. Відповідно до старого закону порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, мали регулюватися статутом відповідного об'єднання.

У новому законі не знайти ні засад діяльності адвокатських бюро та об'єднань, ні навіть натяків на вимоги до змісту їх статутів. Не можу не зауважити, що цей факт яскраво свідчить про справжні інтереси авторів тексту закону, які прагнули не врегулювати адвокатську діяльність, а об'єднати адвокатів у певну структуру з ієрархією і бюрократичним апаратом, що існуватиме за рахунок внесків (що і вдалося).

Однак не слід вважати відсутність згаданих норм у новому законі недоліком. Адже і у рамках старого закону адвокати мали при створенні адвокатських об'єднань значний «простір для маневру». Нормами статуту структуру адвокатського об'єднання та відносини адвокатів - членів об'єднання власне з об'єднанням і між собою можна було «підігнати» фактично під будь-яку зручну для адвокатів схему.

Очевидно, що ця можливість зберігається і з набранням чиності новим законом.

На сьогоднішній день в Україні склалися два типи адвокатських об'єднань, що відрізняються перш за все своєю внутрішньою організацією. У своїх попередніх роботах я назвав їх «традиційні» та «командні (партнерські)».

Традиційні об'єднання за своєю організацією є прямими спадкоємцями адвокатських колегій і юридичних консультацій радянського часу. Саме у такі об'єднання переродилася більшість старих адвокатських колегій. Адвокати, що здійснюють свою діяльність в рамках традиційних об'єднань фактично працюють індивідуально. Кожен адвокат такого об'єднання «сам по собі». Він сам підшукує клієнтів, сам веде справи. Можна сміливо сказати, що адвокати традиційних об'єднань об'єднувалися не для здійснення адвокатської діяльності, а для спільної експлуатації офісних приміщень, оргтехніки та утримання своїх керівних органів.

Фінансування традиційних об'єднань здійснювалося за рахунок внесків адвокатів - членів. Заробіток та майновий стан адвоката такого об'єднання практично не залежить від результатів роботи інших адвокатів та об'єднання в цілому. Члени традиційних об'єднань як правило не можуть розраховувати на якісь виплати при виході з об'єднання. Така взаємна незалежність адвокатів - членів традиційного об'єднання один від одного і від об'єднання в цілому аж ніяк не стимулює їх до співпраці.

Роль керівних органів традиційних об'єднань до недавнього часу зводилася майже виключно до представницьких функцій, а також до вирішення питань щодо здійснення адвокатом захисту у кримінальній справі за призначенням. Зміна законодавства (набрання чинності законами «Про безоплатну правову допомогу» та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») зводить ці дві функції нанівець.

Відповідно до нового закону, саме адвокатське бюро та адвокатське об'єднання є стороною договору про надання правової допомоги. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання. Ця норма дещо ускладнить роботу традиційних об'єднань, членами яких часто є сотні адвокатів.

Тому скорише за все найближчим часом традиційні адвокатські об'єднання припинять свою діяльність, а їх керівники спробують пересісти у крісла посадовців органів адвокатського самоврядування.

На відміну від традиційних, партнерські адвокатські об'єднання продовжать свою діяльність за новим законом практично без суттєвих змін. Партнерське адвокатське об'єднання у більшості випадків будується на тих же основних засадах, на яких створюються господарські товариства. У адвокатів партнерського об'єднання відсутні «індивідуальні» клієнти. Всі клієнти - це клієнти фірми. Розподіл гонорарів здійснюється відповідно до установчих документів. Партнерські об'єднання здатні забезпечити реальну спеціалізацію своїх адвокатів, адже навіть якщо якийсь час для адвоката певної спеціалізації не буде роботи, він зможе отримувати доходи зі спільних заробітків об'єднання. Тільки партнерські об'єднання здатні забезпечити формування «єдиного стилю» роботи. А новий закон, як уже зазначалося, дає адвокатам у створенні адвокатського об'єднання навіть більшу свободу, ніж це було раніше.

З набранням чинності ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з'явиться значно більше адвокатських бюро, що по суті являтимуть собою адвокатське об'єднання з одним учасником.

І адвокатські бюро, і адвокатські об'єднання за новим законом мають можливість залучати до виконання укладених договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах, за умови забезпечення дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. Такий собі «адвокатський субпідряд».

16. Законодавче врегулювання та практика діяльності адвокатських об'єднань в Україні

ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: стаття 15. Адвокатське об'єднання

1. Адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

2. Державна реєстрація адвокатського об'єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

3. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.

4. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об'єднання, зміну складу його учасників адвокатське об'єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

5. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.

6. Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Юридичний статус об'єднання:

Об'єднання є юридичною особою за законодавством України та має право від свого імені укладати правочини, набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов'язки, виступати позивачем та відповідачем у судах, господарських судах, адміністративних та інших спеціалізованих судах, судових органах України та інших країн, міжнародних судових інстанціях, третейських судах. Об'єднання має право на володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном, на яке за законодавством України може бути звернено стягнення. Учасники об'єднання не відповідають за його зобов'язаннями, так само як об'єднання не відповідає за зобов'язаннями його учасників. Для досягнення своєї мети об'єднання має право утримувати на своєму балансі і орендувати будівлі, приміщення, транспортні засоби, інше рухоме й нерухоме майно, укладати правочини з транспортними, промисловими та іншими організаціями, установами, підприємствами, а також фізичними особами, укладати будь-які правочини відповідно до законодавства України. Об'єднання набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації відповідно до законодавства України. Про створення, реорганізацію або ліквідацію об'єднання, зміну складу його учасників об'єднання у встановлений законом строк письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

4. Учасники об'єднання

До складу об'єднання входять адвокати, що у встановленому статутом порядку набули статус учасників. Учасникам об'єднання присвоюється один з наступних статусів: адвокат старший партнер, адвокат партнер, адвокат. Зміст прав і обов'язків старших партнерів, партнерів та адвокатів об'єднання визначаються статутом та рішеннями керівних органів об'єднання. Не можуть бути учасниками об'єднання особи, відносно яких існують обставини несумісності з діяльністю адвоката, передбачені Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. У випадку виникнення обставин несумісності, учасник об'єднання зобов'язаний негайно вийти з об'єднання.

Під виходом з об'єднання розуміється: для адвоката - припинення трудових відносин або договірних відносин з об'єднанням; для старшого партнера чи партнера - припинення трудових або договірних відносин та майнових відносин з об'єднанням (отримання вартості частки у статному капіталі, відчуження частки у статутному капіталі).

Учасниками об'єднання-адвокатами є особи, що мають право на заняття адвокатською діяльністю за законодавством України, прийняті на роботу в об'єднання на посаду адвоката на умовах трудового договору відповідно до трудового законодавства або виконують роботу на умовах цивільно-правову договору з об'єднанням.

Адвокати мають право: отримувати заробітну плату (гонорар) та інші виплати відповідно до цього статуту, рішень керівних органів об'єднання, трудового законодавства, законодавства про оплату праці, іншого чинного законодавства; користуватися правом на відпустку та на всі види допомоги по державному соціальному страхуванню; на призначення і виплату допомоги і пенсій по державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про соціальне страхування і соціальне забезпечення; користуватися майном об'єднання відповідно до рішень його керівних органів; брати участь у засіданнях Ради об'єднання з правом дорадчого голосу, вносити пропозиції на розгляд Ради об'єднання; вийти з об'єднання (звільнитися) у порядку встановленому статутом та чинним законодавством.

Адвокати зобов'язані: працювати в об'єднанні, тобто здійснювати адвокатську діяльність в організаційній формі об'єднання, суворо дотримуватися норм закону та правил адвокатської етики; додержуватися вимог цього статуту і виконувати рішення керівних органів об'єднання; виконувати свої зобов'язання перед об'єднанням; не розголошувати адвокатську таємницю та іншу конфіденційну інформацію про діяльність об'єднання та його клієнтів; надавати об'єднанню інформацію, необхідну для ефективної його діяльності; сприяти об'єднанню у досягненні інших цілей його діяльності; утримуватися від дій, що можуть заподіяти шкоду об'єднанню.

Учасниками об'єднання-партнерами є особи, що прийняті до складу партнерів відповідно до вимог, встановлених статутом. Партнери є власниками часток у статутному капіталі об'єднання. Партнери користуються правами і виконують обов'язки учасників об'єднання. Додатково до прав учасників об'єднання, партнери мають право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, передбаченому статутом, займати посаду Заступника голови (Заступника керуючого партнера); брати участь у розподілі прибутку об'єднання та одержувати його частку (дивіденди); виходу з об'єднання з отриманням вартості частки у статному капіталі об'єднання; здійснити відчуження частки у статутному капіталі об'єднання. Додатково до обов'язків учасників об'єднання, партнери зобов'язані: виконувати свої зобов'язання перед об'єднанням, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади та додаткові вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими цим статутом та рішеннями керівних органів об'єднання.

Учасниками об'єднання-старшими партнерами є особи, що заснували об'єднання, а також особи, що прийняті до складу старших партнерів відповідно до вимог, встановлених статутом. Старші партнери є власниками часток у статутному капіталі об„єднання. Старші партнери користуються правами і виконують обов'язки партнерів і учасників об'єднання. Додатково до прав партнерів і учасників об'єднання, старші партнери мають право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, передбаченому цим статутом; обирати та бути обраними до керівних органів об'єднання, займати посаду Голови (Керуючого партнера); одержувати інформацію про діяльність об'єднання, в тому числі знайомитися з даними бухгалтерського обліку і звітності, відповідно до чого, будь-які документи об'єднання мають надаватися старшому партнеру для ознайомлення негайно, на першу вимогу; вносити пропозиції на розгляд органів об'єднання, відповідно до чого, пропозиції старшого партнера підлягають обов'язковому включенню до порядку денного засідань керівних органів об'єднання.

Помічником адвоката в об'єднанні можуть працювати особи, що маютьповну вищу юридичну освіту. Помічники адвоката працюють на підставі трудового договору (контракту), укладеного з об'єднанням, з додержанням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” і законодавства про працю. Один або кілька помічників адвоката, за рішенням Керуючого партнера, можуть підпорядковуватися конкретному учаснику об'єднання.

Колектив об'єднання складають учасники, помічники адвоката, та технічний персонал.

Керівні органи об'єднання: Вищим органом об'єднання є Рада. Виконавчим органом об'єднання є Голова (Керуючий партнер). Голова (Керуючий партнер) має заступників. Кількість заступників визначається вищим органом об'єднання.

Рада є вищим органом об'єднання, що складається із старших партнерів та партнерів. Адвокати можуть брати участь у засіданнях Ради з правом дорадчого голосу, вносити до Ради свої пропозиції та висловлювати зауваження у процесі прийняття рішень Радою. Голосувати на засіданні Ради мають право старші партнери та партнери. Кожен старший партнер та партнер має кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Засідання Ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні старші партнери та партнери об'єднання сукупний розмір часток яких складає більше 60 відсотків. Рішення Ради вважається прийнятим простою більшістю голосів.Рішення Ради оформлюється протоколом.

Голова (Керуючий партнер) обирається та відкликається вищим органом об'єднання з числа старших партнерів. Голова (Керуючий партнер): представляє об'єднання, без довіреності, у взаємовідносинах з усіма організаціями, закладами та установами будь-яких форм власності, включаючи суди, інші органи влади, а також перед будь-якими іншими юридичними та фізичними особами як в Україні, так і за кордоном; вчиняє від імені об'єднання, без довіреності, правочини, укладає та підписує одноособово, від імені об'єднання, договори з українськими чи іноземними юридичними та/або фізичними особами, будь-які інші правочини, та забезпечує їх виконання; видає довіреності, доручення на вчинення дій від імені об'єднання; відкриває рахунки у фінансово-кредитних установах, розпоряджається майном об'єднання у межах своєї компетенції, видає накази, обов'язкові для учасників та інших співробітників об'єднання.

17. Створення, реорганізація, ліквідація адвокатських бюро та адвокатських об'єднань

Державна реєстрація адвокатського об'єднання та адвокатського бюро здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БЮРО

14.1. Бюро припиняє свою діяльність шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації, з дотриманням вимог законодавства.

14.2. При реорганізації бюро сукупність його прав і обов'язків переходить до правонаступників.

14.3. Припинення діяльності бюро відбувається за рішенням його вищого органу, а у випадках, передбачених законом, за рішенням суду.

14.4. Про прийняте рішення про припинення бюро, учасник бюро зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

14.5. Учасник бюро призначає комісію з припинення бюро (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлює порядок і строк пред'явлення кредиторами своїх вимог до бюро. Виконання функцій комісії з припинення бюро (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на керівні органи бюро. До комісії з припинення бюро (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами бюро. Голова комісії, її члени або ліквідатор бюро представляють його у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені бюро.

14.6. Ліквідація бюро здійснюється ліквідаційною комісією. Ліквідаційна комісія призначається вищим органом бюро або органом, що прийняв рішення про ліквідацію в порядку, встановленому законодавством України.

14.7. Ліквідаційна комісія вчиняє всі передбачені законом дії щодо ліквідації бюро, складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження вищим органом Бюро, судом або органом, що прийняв рішення про припинення бюро, та забезпечує подання органам державної податкової служби.

14.8. Грошові кошти, що належать бюро, включаючи виручку від реалізації майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці працівників, виконання зобов'язань перед бюджетом і кредиторами, передається в розпорядження учасника Бюро.

14.9. Документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, передаються в установленому законодавством порядку відповідним архівним установам.

14.10. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

14.11. Про реорганізацію або ліквідацію бюро, зміну складу його учасників бюро протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

Припинення діяльності об'єднання

15.1. Об'єднання припиняє свою діяльність шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації, з дотриманням вимог законодавства.

15.2. При реорганізації об'єднання сукупність його прав і обов'язків переходить до правонаступників.15.3. Припинення діяльності об'єднання відбувається за рішенням його вищого органу, а у випадках, передбачених законом, за рішенням суду.

15.4. Учасники об'єднання, що прийняли рішення про припинення об'єднання, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

15.5. Учасники об'єднання, що прийняли рішення про припинення об'єднання, призначають комісію з припинення об'єднання (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до об'єднання. Виконання функцій комісії з припинення об'єднання (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на керівні органи об'єднання. До комісії з припинення об'єднання (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами об'єднання. Голова комісії, її члени або ліквідатор об'єднання представляють його у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені об'єднання.

15.6. Ліквідація об'єднання здійснюється ліквідаційною комісією. Ліквідаційна комісія призначається вищим органом об'єднання або органом, що прийняв рішення про ліквідацію в порядку, встановленому законодавством України.

15.7. Ліквідаційна комісія вчиняє всі передбачені законом дії щодо ліквідації об'єднання, складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками об'єднання, судом або органом, що прийняв рішення про припинення об'єднання, та забезпечує подання органам державної податкової служби.

15.8. Грошові кошти, що належать об'єднанню, включаючи виручку від розпродажу майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці працівників, виконання зобов'язань перед бюджетом і кредиторами, розподіляється між старшими партнерами і партнерами пропорційно часткам у статутному капіталі об'єднання.

15.9. Документи, що підлягають обов'язковому зберіганню, передаються в установленому законодавством порядку відповідним архівним установам.

15.10. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

15.11. Про реорганізацію або ліквідацію об'єднання, зміну складу його учасників об'єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.

18. Види адвокатської діяльності

Стаття 19. Види адвокатської діяльності

1. Видами адвокатської діяльності є:

1. надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2. складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3. захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4. надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5. представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6. представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7. представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

8. надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

19. Професійні права та обов'язки адвоката

1. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

1. звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);

2. представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;

3. ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

4. складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

5. доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

6. бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

7. збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;

8. застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;

9. посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів;

10. одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

11. користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Стаття 21. Професійні обов'язки адвоката

1. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний:

1. дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2. на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3. невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4. підвищувати свій професійний рівень;

5. виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6. виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

2. Адвокату забороняється:

1. використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;

2. без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;

3. займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;

4. відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

3. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

20. Адвокатська таємниця та наслідки її розголошення

1. Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, зміст порад, консультацій, роз'яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

2. Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.

3. Обов'язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання зобов'язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.

4. У разі пред'явлення клієнтом вимог до адвоката у зв'язку з адвокатською діяльністю адвокат звільняється від обов'язку збереження адвокатської таємниці в межах, необхідних для захисту його прав та інтересів. У такому випадку суд, орган, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно адвоката, інші органи чи посадові особи, які розглядають вимоги клієнта до адвоката або яким стало відомо про пред'явлення таких вимог, зобов'язані вжити заходів для унеможливлення доступу сторонніх осіб до адвокатської таємниці та її розголошення.

5. Особи, винні в доступі сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошенні, несуть відповідальність згідно із законом.

Предметом адвокатської таємниці є факт звернення до адвоката, мотиви, що спонукали до звернення, відмова адвоката від доручення та її мотиви, умови договору про надання юридичної допомоги, документи, які передані адвокату клієнтом, суть консультацій, порад та роз'яснень, правові документи, що складені адвокатом, відомості, які отримані з матеріалів справи, процесуальні дії адвоката, що спрямовані на реалізацію прав клієнта, відомості про особисте життя клієнта та членів його родини, будь-які інші відомості, що можуть бути розголошені лише з дозволу клієнта.

Адвокатська таємниця розглядається в двох аспектах, а саме: таємниця клієнта (факт та мотиви звернення, відомості про особисте життя тощо, що не можуть бути розголошені без дозволу клієнту) та таємниця адвоката (умови договору, суть консультацій, порад та роз'яснень, зміст правових документів, що складені адвокатом, відомості з матеріалів справи тощо. Таємниця клієнта є визначальною, оскільки, в широкому розумінні, і таємниця адвоката є таємницею клієнта. Гарантією правового забезпечення адвокатської таємниці є право підозрюваного, обвинуваченого, поряд з іншими правами, на побачення віч-на-віч з захисником до першого допиту, заборона допиту захисника як свідка, заборона знайомитись з матеріалами, що складають адвокатське досьє, заборона щодо розголошення даних попереднього слідства тощо. Гарантією правового забезпечення адвокатської таємниці є перелік підстав, які виключають участь адвоката як захисника в кримінальній справ.

За розголошення відомостей, що становлять адвокатську таємницю, адвокат несе дисциплінарну відповідальність. У Присязі адвокат бере на себе обов'язок «суворо зберігати адвокатську таємницю». Порушивши в цій частині Присягу адвоката України, він має нести дисциплінарну відповідальність.

Стаття 34. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності

4. розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

Правила адвокатської етики встановлюють обов'язок адвоката (адвокатського об'єднання) забезпечити розуміння і дотримання принципу конфіденційності його помічниками та технічним персоналом, створити умови зберігання документів, що містять конфіденційну інформацію, які виключають доступ до них сторонніх осіб. Він не повинен приймати доручення, виконання якого може потягти за собою розголошення відомостей, конфіденційність яких охороняється Правилами, крім випадків письмової згоди на це особи, зацікавленої у збереженні конфіденційності, за умови, що її інтересам не буде завдано шкоди. Правилами встановлено обов'язок адвоката у разі суперечності інтересів клієнтів або неможливості дотримання принципу конфіденційності розірвати угоду з клієнтом про надання правової допомоги, якщо від нього (або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації) не буде отримано письмової згоди на розголошення конфіденційної інформації.

21. Ведення адвокатського досьє

Робота адвоката потребує обробки великого обсягу інформації. Під час вироблення правової позиції потрібно підняти великий пласт правових актів, коментарів, монографій, судової практики. У досьє має фіксуватись записи ознайомлення з матеріалами справи, зустрічі зі свідками та довірителем, імена й адреси людей, з якими зустрічається адвокат.

Вся ця інформація має бути систематизована і проаналізована. Попри наявність сучасної техніки (комп'ютерів, планшетних ПК тощо) під рукою потрібно мати такий зручний і важливий для адвоката інструмент, як досьє. Адвокатське досьє - це сукупність відомостей, документів, предметів та інших носіїв інформації, зібраних адвокатом у процесі надання правової допомоги. В умовах нового КПК роль досьє підвищується.

Добросовісне виконання доручення вимагає ведення адвокатського досьє. У роботі в умовах нового КПК потрібно вести фіксацію істотної у справі інформації. Справи іноді складаються із сотень томів, постійно відкладаються, викликаються десятки і сотні свідків97. Процеси часом відзначаються високою інтенсивністю. Тому чітка фіксація істотних моментів може допомогти правильно сформувати питання конкретному свідку.

Іноді в судах (особливо в апеляції) можна побачити такі картину: Адвокат вказує, що "свідок С. показав у судовому засіданні таке".

Запитання суду: "Яке засідання маєте на увазі? Назвіть том і лист справи". Адвокат починає шукати і виявляє, що не зафіксував посилання на том і лист справи. А суд, звичайно, не бажає чекати. Отже, адвокатське досьє - це той документ, який є основною базою для вироблення правової позиції та аналізу зібраних доказів. Адвокатське досьє дозволяє перевірити якість роботи адвоката й, у всякому разі, якщо клієнт вимагає звіту його роботи або заявляє якісь претензії, то досьє дає можливість адвокату захистити себе від таких вимог і скарг на його роботу.

Адвокатське досьє допомагає адвокату сформувати його власний архів, що дозволяє працювати не з нуля в інших схожих справах. Адвокат сам визначає зміст досьє. У всякому разі воно має містити записи про зустрічі адвоката, його переписку в конкретній справі, копії клопотань, процесуальні документи, угоди про правову допомогу тощо.

Матеріали розміщуються в хронологічному порядку або блоками. Якщо у адвоката є помічник, його можна залучити до цієї роботи. Іноді (переважно у цивільних справах) складають з клієнтом акти про виконані послуги. Це своєрідна страховка на випадок претензій з боку клієнта. Адвокати нерідко використовують схеми аналізу доказів, де викладено версії обвинувачення та подано версії захисту, посилання на свідків, які підтверджують ту чи іншу версію, розроблені плани захисту. В досьє вказують дати початку і кінця справи.

Події останніх років у Росії та Україні засвідчують, що у офісах адвокатів можуть бути проведені обшуки. Водночас досьє може стати джерелом цінної інформації для протилежної сторони. Отже, потрібно продумати таке зберігання досьє, яке б убезпечило адвоката навіть у випадку обшуку. Після закінчення справи певний час (принаймні З роки) досьє доцільно зберігати. Оригінали документів можна повернути клієнту, а саме досьє перенести на електронні носії для постійного зберігання.

Ознайомившись із матеріалами справи, захисник переходить до важливого та безумовно необхідного кроку у захисній діяльності -- складання адвокатського досьє. У адвокатському досьє мають бути копії таких документів: обвинувального висновку, постанови про притягнення як обвинуваченого, постанови про порушення кримінальної справи, про прийняття справи слідчим до свого провадження, про обрання запобіжного заходу, висновків експертиз, заявлених чи підготовлених клопотань та відповіді на них, матеріалів, що характеризують підзахисного. Ці копії захисник може зробити, використовуючи своє право застосовувати науково-технічні засоби в ході ознайомлення із матеріалами справи (ст. 48 КПК). Крім того, в адвокатському досьє безумовно повинні міститись докладні виписки із матеріалів справи, що представляють інтерес при здійсненні захисту по цій справі.

Однак простим зібранням цих копій та виписок складання адвокатського досьє не обмежується. Після того як всі зазначені матеріали зібрано, починається аналітична робота, направлена на систематизацію наявних матеріалів та вироблення на їх базі позиції та плану захисту. Систематизувати матеріали справи можна за епізодами, за показаннями підзахисного, потерпілого, свідків, за експертними висновками, у хронологічному порядку. В будь-якому разі, захисник повинен вільно орієнтуватись у зроблених виписках та вміти швидко використати їх у ході судового розгляду справи. Доцільно окремо складати таблички, що відображають наявні суперечності в обвинувальному висновку та наявних у справі доказах, у показаннях підзахисного та потерпілого, у первинній та повторній експертизах і т. д.

І, нарешті, підготовка захисника до участі в судовому розгляді кримінальної справи безумовно містить обрання захисником та його підзахисним правової позиції та, виходячи з цього, складання певного плану захисту. Такий план зазвичай містить визначення змісту та моменту подачі клопотань та заяв в суді, доказів захисту, особливо важливих моментів при допиті учасників процесу. Наявність такого плану звичайно не зв'язує захисника у його діях в суді, але дає можливість не заплутатись та не забути найважливіші для відстоювання позиції захисту моменти, особливо у справах складних та багатоепізодних.

22. Зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю

Стаття 31. Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю

1. Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі:

1. подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності;

2. набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 32 цього Закону;

3. накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4. визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.

2. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1. повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2. порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3. систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

3. Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється:

1. з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката;

2. з підстав, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої цієї статті, - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;

3. з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

Копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого пунктом 3 цієї частини, у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

4. Право на заняття адвокатською діяльністю поновлюється у разі:

1. зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону заяви адвоката про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю;

2. зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону підтвердження про погашення або зняття в установленому законом порядку судимості;

3. зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня закінчення строку, на який згідно з рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було зупинено право на заняття адвокатською діяльністю;

4. зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідного рішення суду.

У разі зупинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, таке право також поновлюється з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду або з дня прийняття відповідного рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

5. Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв'язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з'їздом адвокатів України.

6. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Стаття 32. Припинення права на заняття адвокатською діяльністю

1. Право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі:

1. подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

2. визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

3. смерті адвоката;

4. накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю;

5. встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України;

6. набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.

2. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1. порушення присяги адвоката України;

2. розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

3. заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;

4. систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.

3. Право на заняття адвокатською діяльністю припиняється:

1. з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката;

2. з підстав, передбачених пунктами 2 і 6 частини першої цієї статті, - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;

3. з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

У разі припинення права на заняття адвокатською діяльністю з підстав, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про припинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

...