Аналіз міжтекстових зв'язків сонетів Вільяма Шекспіра та роману Ентоні Берджесса "На сонце не схожі". Дослідження та класифікація цитат, алюзій та ремінісценцій роману Берджесса за способом введення в текст та розгляд особливостей їх функціонування.

Інтертекстуальне прочитання романів В. Домонтовича, окреслення найбільш очевидних дискурсів. Аналіз романів "Дівчина з ведмедиком", "Доктор Серафікус", "Без ґрунту", дослідження таких явищ як текст, контекст, інтертекст, метатекст, поле їх функціонування.

Аналіз новелістики Н. Королевої крізь призму інтертекстуальності, зв'язки з культурним і духовним контекстом Святого Письма. Шляхи модернізації новелістичного жанру через актуалізацію міжлітературної взаємодії і трансформацію християнських ремінісценцій.

Інтертекстуальність - невід’ємна складова ідіостилю М. Дочинця. Визначення впливу інтертекстуальних елементів та форм їх реалізації на тематологічний, сюжетний, образний рівні романів письменника. Численні приклади міжтекстової взаємодії з творів.

Аналіз художньої семантики та сюжетних функцій інтертекстуальної референції на роман М. Загоскіна "Юрій Милославський" у Шевченковій повісті "Княгиня". Відтворення у романі національного колориту епохи, побуту і звичаїв, історичних постатей у житті.

Особливості актуалізації інтертекстуального дискурсу. Дослідження оповідання "Опришок" у площині міжтекстової взаємодії, наявність у ньому різнорідних претекстів, які актуалізуються як у формі алюзії-деталі, так і відкритого цитатного запозичення.

Загальна характеристика стильових домінантів творчості У. Самчука. Аналіз проблеми міжтекстових зв’язків роману У. Самчука "Темнота" в контексті української прози ХХ століття і основних стильових та світоглядних особливостей українського письменства.

Інтерес англійського літературного постмодернізму до культурної спадщини попередніх епох, з яких найбільш "діалогічною" стала вікторіанська доба. Суть інтертекстуального діалогу, що ведеться між сучасним британським романом та вікторіанською літературою.

Експлікація оригінальних рис карнавального дискурсу в творі "Рекреації"; зосередження уваги на діалектиці сакрального, профанічного та інфернального. Виокремлення семантичних перетинів карнавальних практик в працях представників сучасного бахтінознавства.

Суть пластів інтертексту та екфраз у спадщині Л. Стаффа як наслідку "поетичного стану" та спровокованих перекладами інших текстів. Аналіз робіт, інспірованих творами М. Метерлінка, семіотизованих у концептах мовчання та часовому моменті очікування.

Аналіз і оцінка параметрів інтертекстуальності в текстовому просторі роману "Шкіра для барабана" в напрямках суто авторського прийому інтертекстуальності. Використання антропонімів з історично-культурного контексту та функціонування цитат з інших творів.

Аналіз функціонального призначення різних форм інтертекстуальності в різножанрових публіцистичних текстах Надії Світличної та Соломії Павличко в контексті порушення ними питання щодо становища українського жіноцтва. Розгляд факторів ліризму тексту.

Розгляд базові концепти української поезії та проведення аналіз цих концептів з мотивами творчості Тараса Шевченка. Формотворчий характер поетичної спадщини письменника та віддзеркалення у сучасній поезії тяглості культурних традицій попередніх епох.

Інтерпретація художньої спадщини Ю. Липи в контексті інтертекстуальності як літературного прийому, детермінованого стратегією автора. Дослідження у контактному, типологічному аспектах складових і структурної специфіки текстових масивів як знакових систем.

Міжтекстові зв'язки роману Орхана Памука "Біла фортеця". Художній досвід інонаціональних творів. Рецепція мотивів і образів барокової та романтичної літератур, пропущених крізь призму постмодерної поетики. Інтертекстуальні коди прози Орхана Памука.

Особливості полісемантичного сакрального образу-концепт ворона, що сформувався у психіці автора на синтезі фольклорно-міфологічних уявлень українців, літературної традиції та авторської фантазії. Аналіз міжтекстових зв’язків ліричних творів Б. Олійника.

Простеження новаторства митця в осмисленні євангельського сюжету про Юду Іскаріота. Аналіз інтертекстуальності драми "Ціна крові" Черкасенка. Виявлення культурних впливів, асоціацій, слідів "чужих текстів". Вивчення авторського розуміння феномена зради.

Аналіз інтертекстуальності драми "Ціна крові" українського письменника-модерніста Черкасенка. Новаторство митця в осмисленні євангельського сюжету про Юду Іскаріота. Вивчення особливостей авторського розуміння феномена зради. Біблійний інтертекст драми.

Поняття "антропонімічна інтертекстуальність" як ключ до інтерпретації текстів. Огляд прози Оксани Забужко та виявлення у ній особливостей вживання автентичних імен. Особливості і можливість використання антропоніма у діалозі із попередньою культурою.

Розгляд ліричних циклів у якості інтертекстуальних систем. Виявлення найбільш типових для індивідуально-авторської манери М. Волошина прийомів, що "працюють" на формування у творах поета конструктивних способів освоєння простору ліричного тексту.

Дослідження новел українських письменників зламу ХІХ-ХХ століть із позицій становлення синтетичного письма. Зображення внутрішнього світу персонажа та визначення концептів його взаємодії з довкіллям. Порівняльне дослідження творів новелістичного жанру.

Зв’язок між авторською інтенцією достовірної фіксації колективного урбаністичного дискурсу та інтертекстуальністю. Дослідження засобів реалізації інтертекстуальності у художньому тексті: референції та цитати. Стилістичне забарвлення авторських коментарів.

Дослідження міжтекстових зв’язків, спостережених у мовотворчості Максима Рильського. Описання різновидів інтертекстуальних компонентів, як цитата, алюзія, натяк, жанровий зв ’язок текстів, посилання на власний передтекст (самоцитація, самоповтор).

Виявлення конкретних форм діалогу Стуса та Світличного із зарубіжними та національною культурами. Визначення та характеристика сутності інтертекстуальності, як загальнокультурного модусу оновлення духовної спадщини в процесі літературної рецепції.

Аналіз інтертекстуальності в художньому дискурсі Барнса. Вживання прецедентних імен біблійного походження, пов’язаний з використанням як культурний знак для найменування певного місця або ситуації. Алюзії на Творця, Диявола, Святу церкву, Панування Бога.

Інтертекстуальні форми у творчості письменниці Н. Бічуї - цитування, ремінісценції, алюзії. Архітекстуальні ознаки філософських відступів-медитацій, що набувають міжстильових і міжтекстових зв’язків. Паратекстуальні можливості заголовка твору та епіграфа.

Функції інтертекстуальності в романах М. Турньє, зв’язок поетики автора з жанровою специфікою творів, вплив типу інтертекстуальності на формування жанрової стратегії. Жанрові особливості романів Турньє на основі домінантного типу інтертекстуальності.

Дослідження та аналіз інтертекстуальних зв'язків на матеріалі роману Пола Остера "City of glass". Визначення особливостей інтертекстуальності, яка слугує ефективним прийомом творення можливих світів у межах текстового простору літературного твору.

Дослідження інтертекстуальних зв'язків новел та оповідань Галини Пагутяк. Використання алюзій, ремінесценцій, метатекстуальності для розкриття художнього світу творів письменниці й авторської інтерпретації образів. Типи і форми міжтекстовості у прозі.

Вигуки й звуконаслідувальні слова як складники індивідуальної картини світу поета П. Карманського. Семантичні розряди інтер’єктивів, що корелюються із загальним настроєм творів поета, особливостями його світобачення, світорозуміння й світовідчуття.