Управління каналами збуту підприємства на зовнішніх ринках

Теоретико-методичні аспекти управління каналами збуту підприємства на зовнішніх ринках. Основні тенденції розвитку світового ринку лікеро-горілчаних виробів. Аналіз українського ринку лікеро-горілчаних виробів. Пропозиції по покращенні умов праці.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 09.12.2014
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Після формування каналів збуту підприємству необхідно обрати методи управління каналами збуту для ефективного його функціонування.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Процес формування каналів розподілу треба здійснювати, ретельно дотримуючись таких характеристик : характер системи розподілу; кількість каналів, їх довжину та ширину; місця складування товарів; рівень знижок і комісійних; типи посередників; систему привілеїв для посередників.

Для ефективного функціонування підприємства необхідно обрати комплекс методів управління каналами збуту, що включає: вибір торгових посередників; виховання в посередників почуття лояльності; виявляння можливих конфліктних ситуацій і їх запобігання; мотивування діяльності суб'єктів каналу.

Підприємство, що виходить на зовнішній ринок, повинно вирішити такі завдання : вивчити та проаналізувати середовище міжнародного маркетингу і його особливості в країнах; прийняти рішення про доцільність виходу на зовнішній ринок; вибрати конкретні ринки, на які підприємство буде виходити; вирішити, які методи використовуватимуться при виході на ринок; прийняти рішення про структуру комплексу маркетингу; прийняти рішення про службу маркетингу.

Отже з врахуванням ризику, який властивий діяльності на міжнародному рівні, підприємству необхідно приймати рішення в області міжнародного маркетингу послідовно, комплексно і виважено.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СВІТОВОГО ТА УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИХ ВИРОБІВ

2.1. Основні тенденції розвитку світового ринку лікеро-горілчаних виробів

Алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом понад 8,5 відсотка етилового спирту, які розлиті у пляшки або іншу тару (крім тари, в якій вони транспортуються і зберігаються для подальшого фасування) з кінцевою метою здійснення роздрібної торгівлі.

Основним документом при виробництві горілок і лікеро-горілчаних напоїв є "Технологічний регламент на виробництво горілок і лікеро-горілчаних напоїв" (ТР У 18.5084-96), розроблений Держхарчопромом України та Українським науково-дослідним інститутом спирту і біотехнології продовольчих товарів. Розділом 1 цього Регламенту "Загальна характеристика виробництва" визначено, що лікеро-горілчане виробництво - галузь харчової промисловості, що забезпечує випуск алкогольної продукції - горілок і лікеро-горілчаних напоїв. Розділом 2 "Загальна характеристика продукції" визначено, що лікеро-горілчана продукція включає горілки і лікеро-горілчані напої.

Горілка - алкогольний напій, який готується шляхом обробки активованим вугіллям в вугільно-очисній батареї водно-спиртового розчину місткістю 38 - 56 % з додаванням до нього інгредієнтів або без них, з наступною фільтрацією. При цьому інгредієнти, що вносяться, не повинні змінювати колір горілки. Горілка - прозора безбарвна рідина без сторонніх включень і осаду з характерним горілчаним ароматом і смаком.

В залежності від якості спирту і інгредієнтів горілки поділяють на горілки і горілки особливі. Особливі горілки (Українська горілка, Древньокиївська, Ювілейна та ін.) відрізняються специфічним ароматом і м'яким смаком, які створюються внесеними інгредієнтами - ароматними спиртами, медом та ін. В залежності від якості горілок їх готують, використовуючи спирт вищої очистки або Екстра, або Люкс, або високоякісний із меляси.

Лікеро-горілчані напої - це напої міцністю 12 - 60 %, виготовлені шляхом змішування напівфабрикатів (спиртових настоїв, соків, морсів, ароматичних спиртів, цукрового сиропу, ефірних олій) з етиловим ректифікованим спиртом, водою з добавкою барвників або без них.

Лікеро-горілчані напої відрізняються міцністю, вмістом екстрактивних речовин органічних кислот й органолептичними показниками. Згідно з класифікацією, визначеною ГОСТ 7190, лікеро-горілчані напої поділяють на групи: лікери (міцні, десертні, емульсійні), креми, наливки, пунші, настоянки (солодкі, напівсолодкі, гіркі слабо градусні), аперитиви, напої десертні, бальзами, коктейлі. Шампанське, вино, коньяк відносяться до виноробної продукції, а не до лікеро-горілчаної.

Історія алкоголю. VI-VII ст. Розроблено процес перегонки з отриманням спирту. Виготовлення першої горілки, точніше, спиртоводного розчину високої міцності історики приписують арабському лікарю Паресу, називаючи точну дату -- 860 р. Розчин використовувався в медичних цілях. Перегонка вина в арабському світі засуджувалася -- Коран забороняє вживання алкоголю. Слово «алкоголь» має арабське коріння і означає «одурманюючий».

ХIV-ХVI ст. Міцний алкоголь поширюється у Європі, набуваючи національних рис виготовлення та споживання. Документально зафіксовано дати народження найпоширеніших сьогодні спиртних напоїв: 1334 р. -- коньяк, 1485 р. -- англійські джин і віскі, 1490-1494 рр. -- шотландське віскі.

1649 року у російській державі офіційно вводиться поняття «просте вино». Просте вино було основним напівфабрикатом, з якого отримували полугар -- поширений на той час вид хлібного вина, а також різні горілки та хлібний спирт. Більшість горілок на Русі вироблялися шляхом розведення спирту водою. Найпростіший рецепт приготування полугару -- на три відра простого вина додається одне відро холодної води. Питні терміни 1649 року (полугар -- міцність 38°, пінне вино -- 44,25°, трипробне -- 47,4°, подвійний спирт -- 74,7° тощо) використовувалися в Російській імперії до XIX ст. [38].

1851-1863 рр. Поступово в різних губерніях Російської імперії запроваджується акцизно-відкупна система оподаткування алкоголю.

1860-1870 рр. У Москві, Санкт-Петербурзі, Казані, Нижньому Новгороді та інших містах Росії відкриваються приватні фірми, що займаються виробництвом алкоголю і торгівлею хлібним вином. Найбільших успіхів у цьому промислі домігся Петро Арсенович Смирнов -- його горілка «Смирновская» наприкінці ХІХ ст. вважалася найкращою. 1870 року «Горілка» поступово витісняє з ужитку поняття «вино» як визначення «хлібного вина». Однак горілкою спиртові напої називають не скрізь. В офіційній мові аж до 1906 р. домінує «вино».

1979 року Шведська державна компанія V&S Vin&Spirit AB розпочала масовий експорт високоякісної горілки, відзначивши таким чином століття національного продукту під назвою Absolute Rent Branvin. До 1982 р. за обсягом продажу Absolut обійшла горілку Finlandia, що на американському ринку з'явилася на десять років раніше. У 1985 р. шведська Absolut у США випередила й радянську Stolyсhnaya. Через 20 років шведи виявилися тільки на 2-й позиції за обсягами продажу в США [38].

2006 року компанія SPI Group та її дистриб'ютор Allied Domecq відсудили в Росії право продавати в США горілку Stolichnaya, рекламуючи її як Russiаn Vodka. Щороку у світі випивають понад 8 млрд пляшок горілки на $45 млрд. Горілка -- найпопулярніший у світі міцний напій: кожна п'ята пляшка з міцним спиртним -- горілка, виготовлена за класичною технологією. Разом з тим бренд «російська горілка» відходить на другий план, наприклад, у США лідер продажу -- французька горілка Grey Goose [35].

Сфера виробництва, обігу і споживання алкогольних напоїв пов'язана з ірраціональною продукцією, що не належить до життєво необхідної, а її надмірне споживання завдає шкоди здоров'ю та негативно впливає на благополуччя людини. Водночас ринкові механізми виявляються неспроможними забезпечити саморегулювання сфери, запобігти негативним соціальним наслідкам споживання продукції в суспільстві та ліквідувати їх. У зв'язку із цим підвищуються вимоги до державного управління процесами виробництва та поширення алкогольної продукції.

Усього за рік у світі продається близько 2 млрд декалітрів міцного алкоголю. Серед них зазвичай окремо виділяють лікеро-горілчану групу (горілки, лікери, настоянки, бальзами тощо) та групу продукції виноробної галузі (виноградні та плодоягідні, ігристі та іскристі вина, коньяки тощо). Серед алкогольної продукції лідерами продажу (світового ринку) є: горілка, віскі, коньяк і бренді, ром, текіла. Розглянемо частки продажу алкогольної продукції в світі у 2010році на рис 2.1.

Рис.2.1. Частки продажу алкогольної продукції в світі у 2010році

Джерело: складено автором за даними [38]

Горілка охоплює лише 20% світового ринку, але навіть з такими показниками вона є лідером продажу в світі.

Світове споживання алкогольних напоїв у 2011 р. зберегло тенденцію зростання як і роком раніше-продаж провідних брендів збільшився в середньому на 2,5-3%. При цьому, згідно з даними американського галузевого журналу Impact, зростання відзначено практично в усіх категоріях алкогольних напоїв. На табл. 2.1. розглянемо найбільші світові бренди горілки в 2011 році.

Таблиця 2.1.

Найбільші світові бренди горілки в 2011 році

Бренд

Компанія

Продажі в 2011р. млн. дал

Зміна за рік, %

1.Smirnoff

Diageo

22,23

1

2.Absolut

Pernod Ricard

10,08

2,9

3.Зеленая марка

CEDC

8,91

-14,2

4.Хлібний дар

Баядера

8,37

-24

5.Nemiroff

Nemiroff

7,2

-12,8

6.Хортиця

Global Spirits

7,2

-5

7.Беленькая

Синергия

6,39

43,6

8.Czysta de Luxe

Stock Spirits

6,3

9

9.Пять озер

АСГ

6,03

5,8

10.Krupnik

Belvedere

4,05

136,8

15. Stolichnaya

SPI Group

2,7

-2,5

Джерело: складено авторами за даними РБК Україна [49]

Найбільш популярними напоями, як і раніше залишаються горілка і віскі. У сотні найпопулярніших напоїв преміум-класу фігурують 32 бренда віскі і 23 марки горілки. Помітною подією в горілчанії категорії стало повернення в трійку лідерів марки Absolut (Pernod Ricard), що зайняла за підсумками продажів в 2011 р. друге місце з показником 10,08 млн дал. Абсолютне лідерство зберіг за собою Smirnoff (Diageo), який реалізував торік 22,23 млн дал. продукції. Повернення Absolut в початок рейтингу стало можливим не стільки завдяки зростанню продажів цього бренду (2,9%), скільки через падіння показників тих, що його випереджали - російської "Зеленої марки" (належить CEDC, продажі її продукції знизилися на 14,2% ) і українського "Хлібного дару" ("Баядера груп", падіння на 24%) [49].

Основними драйверами зростання залишаються ринки, що розвиваються, серед яких виділяються Індія і Китай. На їхньому тлі дисонансом виглядають показники більшості східноєвропейських брендів: провідні марки Україні та Польщі продемонстрували значне падіння. В Україні після чергового підвищення акцизу горілка стала занадто дорогою для споживача. Те ж можна сказати і про Польщу. В цих країнах населення масово переходить на споживання самогону та фальсифікату. В 2011 р. в Україні виробництво горілки та інших міцних спиртних напоїв за січень-грудень 2011 р. в порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. зменшилося на 21,5% - до 33,2 млн дал.

Щороку у світі продається 7-8 млрд пляшок горілки всього приблизно на $45 млрд. Причому, за даними International Wine and Spirit Record, близько 85% всієї виробленої горілки реалізується не більше ніж в десяти країнах - США (39%), Росії (24 %), Польщі (11%), в Україні, Білорусії, Казахстані, Німеччині, Великобританії, Румунії, Узбекистані (все разом - 20%). На Росію, США, Україну, Польщу, Білорусь, Казахстан, Німеччину, Англію, Румунію та Узбекистан припадає 94% світового споживання горілки. Причому частка споживання горілки в Росії перевищує 50%. Більш ніж половину світового споживання забезпечують Росія, Польща, Білорусь та Україна. На частку США, де горілку використовують переважно для приготування коктейлів у закладах HoReCa, припадає 12,5% світового споживання: американці випивають 45-46 млн. дал сорокоградусної на рік. Найбільший за споживанням російський ринок горілки (близько 180 млн дал) оцінюється лише у $13 млрд. Ринок США - $15-20 млрд: півлітрова пляшка горілки у Штатах коштує $25-27 [37].

Через особливості західного споживання міцного алкоголю (більш ніж половину якого випивають у дрібних барах, ресторанах і ресторанчиках) західні дистриб'ютори неохоче працюють з виробниками, які пропонують їм тільки один продукт. Тому на західних ринках упевнено почуваються компанії з портфелем брендів кількох відомих напоїв. Один з останніх прикладів -- купівля Bacardi-Martini за $2,3 млрд у 2004 році французького горілчаного бренда Grey Goose, що за 6 років (1997-2003) стала однією з найпопулярніших горілок у США. Тепер італійці успішно просувають у США не лише свої знамениті ром і вермут, а й горілку, коньяк Otard, джин Bombay Sapphire і віскі Dewars. Grey Goose, що вийшов на американський ринок США майже на сто років пізніше, ніж Smirnoff, і через 20 років після Absolut, зараз міцно посідає в США третє місце за обсягом продажу.

У 2011 році американський журнал Drinks International, відомий своїм рейтингом «брендів-мільйонерів», опублікував список з 50 найдорожчих алкогольних брендів, складений компанією Brand Finance Plc. Вартість брендів розраховувалася в тому числі на основі фінансових показників виробників за останні п'ять років, прогнозів розвитку в середньостроковій перспективі, обсягів виробництва та показника Royalty Relief (можливий дохід потенційних правовласників від відрахувань за використання торгової марки). Розглянемо рейтинг найдорожчих алкогольних брендів світу у 2011 році на табл.2.2.

Таблиця 2.2.

Рейтинг найдорожчих алкогольних брендів світу у 2011 році

Бренд

Категорія напоїв

Країна

Вартість бренда в 2011р. млн.дол

Об'єм продажів в 2009р. млн.кейсов

1

Johnnie Walker

віскі

США

2162

16

2

Bacardi

ром

Бермуди

1913

18,6

3

Smirnoff

водка

США

1704

28,2

4

Chivas Regal

віскі

Франція

1413

4,2

5

Hennessy

коньяк

Франція

1380

4,5

6

Baileys

лікер

США

1278

6,6

7

Absolut

водка

Франція

1127

10,4

8

Jack Daniels

віскі

США

1040

9,6

9

Kweichow Moutai

Традиц.китайська водка

Китай

1017

156**

10

Wuliangye

Традиц.китайська водка

Китай

861

234**

11

Ricard

Настойка

Франція

850

5,4

12

Grey Goose

водка

Бермуди

828

3,5

1кейс= 9 літрів **дані 2008 року

Джерело: складено автором за даними Brand Finance Plc.[36]

Найдорожчим алкогольним брендом є віскі Johnnie Walker (виробник Diageo), оцінений в 2,16 млрд дол. Друге місце займає лідер в сегменті рома Bacardi (1,91 млрд дол), третє - найпопулярніша горілка в світі Smirnoff (1,7 млрд дол.). Певною сенсацією стала поява в списку 50 найдорожчих алкогольних брендів відразу чотирьох локальних китайських марок, причому преміальна горілка Moutai зайняла дев'яте місце з оцінкою понад 1 млрд. дол. Сукупна вартість усіх марок, що потрапили в топ-50, перевищує 28,6 млрд. дол. Неприємним сюрпризом для російського ринку стало відсутність в рейтингу вітчизняних торгових марок, незважаючи на те що російський алкогольний ринок по праву вважається одним з найбільших в світі. За версією укладачів рейтингу, незважаючи на значні обсяги продажів і активну зарубіжну експансію, російські алкогольні бренди не коштують дорожче 125 млн. дол. У відсутності в міжнародному рейтингу розкручених марок Stolichnaya і «Зелена марка», вартість яких, за деякими оцінками, досягає 2 млрд і 0,9 млрд. дол. відповідно, маркетологи звинувачують непрозорість російського ринку алкоголю [36].

За період з 1990-2008рр. в Україні внаслідок наростання кризових явищ в економіці, розвитку її тіньового сектору, істотного звуження внутрішнього і зовнішнього ринків збуту продукції, обсяги виробництва спирту значно скоротилися. Реалізацію спирту і лікеро-горілчаної продукції на експорт за період з 2007-2010рр. наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Експорт спирту і лікеро-горілчаної продукції за 2007-2010рр.

2007

2008

2009

2010

млн. дал

Вартість тис.дол.

млн. дал

Вартість тис.дол.

млн. дал

Вартість тис.дол.

млн. дал

Вартість тис.дол.

Вина виноградні, включаючи вина кріплені; сусло виноградне

1,735

43808,2

2,481

53162,3

6,673

67495,7

6,365

63486,5

Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацiєю спирту 80об.% або більше

6,296

40178,6

4,243

38339,2

4,389

30473,4

2,277

20047,0

Горілка

2,512

145948,4

2,460

139573,2

1,977

106604,5

2,154

112569,2

Лікери і солодкі наливки

0,0625

10552,8

0,061

11348,4

0,061

10568,8

0,0643

10936,0

Джерело:складено автором за даними Статистичного щорічника України за 2007-2010рр.[43]

За інформацією концерну „Укрспирт”, зменшення обсягів експорту спирту відбулося переважно через високу собівартість його виробництва, і, відповідно, недостатній рівень конкурентоспроможності за ціновим фактором на зовнішніх ринках. Майже половина підприємств концерну «Укрспирт» на сьогодні - збиткові. Однією з причин збитковості є реалізацію спирту за цінами нижче собівартості його виробництва.

Найбільші українські компанії, заявляючи про широку географію експорту своєї продукції. У першу чергу, у Росії і країнах СНД (Казахстану, Білорусії). Обсяги продажів на таких великих ринках, як США, Польща, Великобританія, а також Індія і Китай, поки що не можна назвати значними. Основною проблемою є необхідність проведення дорогих рекламних кампаній. Розглянемо канали збуту української горілки у світі в 2009-2010 рр. у табл. 2.4.

Таблиця 2.4.

Канали збуту української горілки в 2009-2010 роках

Країна

2009

2010

Кількість,

л

Вартість, тис.дол.

Кількість,

л

Вартість, тис.дол.

Росія

12 111 015,7

63 217,5

13 268 239,4

62 224,7

Азербайджан

221 642,3

1383,3

126 519,6

819,3

Білорусь

45 056,2

470,2

26 825,5

230,1

Молдова

1 592 806,9

6965,3

1 479 703,3

6805,2

Вірменія

927 363,0

4473,5

449 805,5

2371,4

Казахстан

321 695,8

4154,1

473 504,5

7552,9

Естонія

343 494,0

2008,1

312 173,0

1796,8

Литва

194 562,9

1129,9

339 859,8

1857,1

Нідерланди

2122,2

16,6

2038,0

18,9

Німеччина

412 595,2

2147,0

489 896,0

2526,1

Польща

546 129,8

1998,1

703 361,4

2318,5

Сполучене Королівство

24 993,8

98,4

16 780,7

61,4

Грузія

719 110,3

3677,0

862 734,5

4499,9

Ізраїль

484 283,0

2136,1

604 972,1

2602,3

Китай

64 103,2

265,3

47 840,3

188,6

Туреччина

80 202,9

592,6

164 236,7

1211,3

Америка

172 042,6

1154,5

306 977,8

1492,5

Інші країни

1 502 677,2

10 717

1 865 828,5

13 992,2

Всього

19765897,0

106604,5

21 541 296,6

112 569,2

Джерело: складено автором за даними Статистичного щорічника України 2009 року [43]

На сьогоднішній день українська горілка експортується більше, ніж у 60 країн світу. Лідери української горілчаної промисловості давно довели - найпривабливішою країною для експорту горілки є Росія. Росія - лідер за споживанням горілки в світі. По-друге - горілчаний ринок цієї країни досить хаотичний і відстає по своєму розвитку від українського на кілька років. За даними Держкомстату, за 2009 рік з України в Росію було експортовано 1,21 млн. дал горілки (близько 78% у загальному обсязі українського експорту), а в 2010 р. 1,33 млн. дал горілки (62% всього експорту). Однак наш головний експортний продукт затребуваний не тільки в країнах пострадянського простору.

Виробництво алкогольних напоїв складає 16% від загального обсягу виробленої продукції за 2010 рік. 84% або 310 млн.дал від загального обсягу алкогольних напоїв становить солодове пиво безалкогольне. Виробництво алкогольних напоїв склало 57,2 млн. дал (16%). Серед виробників горілки двома найбільшими за обсягами виробництва 2010 року є Горілчана Компанія «Nemiroff» і ТОВ «Національна Горілчана Компанія». Частки найбільших виробників горілки у 2010 році зображено на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Частки виробників горілки у 2010 році (млн. дал)

Джерело: складено автором за даними дослідження Ерсте Банку

Горілчана Компанія «Nemiroff» виробила (21% всього виробництва) і ТОВ «Національна Горілчана Компанія» (20%). ТОВ «Кримська Водочна Компанія» та АК «Імідж Холдінг АПС» займають частки 14% і 12% відповідно. Львівський лікеро-горілчаний завод та лікеро-горілчаний завод «Прайм» займають частки 6% і 5% відповідно. Решта виробників складає менше чверті виробництва горілки в 2010 році.

Законодавча база та нормативно-правові умови здійсненя експорту. Законодавчою базою проведення зовнішньоторговельних операцій є Митний кодекс України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», укази Державних органів та інституцій України.

Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:

1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;

2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;

3) дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Експорт -- митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти. У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватися за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташований відповідний резидент.

Місце здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України нерезидентами (крім громадян), визначається Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через територію України у режимі транзиту, здійснюється митним органом за місцем ввезення цих товарів і транспортних засобів на митну територію України.

Відповідно до Законів України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”, Указів Президента України від 23 жовтня 2000 року N 1159 “Про Міністерство економіки України”, від 21 серпня 2001 року N 724 “Про перейменування Міністерства економіки України”, постанов Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. N 493 “Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, від 7 серпня 2001 р. N 940 “Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справляння акцизного збору” було затверджено Порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Функція з оформлення і видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів була покладена на відділ нетарифного регулювання департаменту зовнішньоекономічної політики. Відділу нетарифного регулювання департаменту зовнішньоекономічної політики разом з управлінням правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності юридичного департаменту забезпечити реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстицій України в установлений законодавством термін .

Порядок видачі ліцензій на право експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначає механізм розгляду та видачі ліцензій на право експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у Міністерстві економіки України. Ліцензії на право експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються суб'єктам підприємницької діяльності, зареєстрованим в установленому порядку, незалежно від форми власності. Ліцензії на право експорту спирту етилового і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового видаються лише державним підприємствам або організаціям, спеціально уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України; ліцензії на право експорту спирту коньячного видаються лише спеціалізованим коньячним підприємствам, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються Міністерством економіки України за згодою Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України. Ліцензія на право експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, експорту алкогольних напоїв, експорту тютюнових виробів видається окремо на кожний вид зовнішньоекономічної діяльності.

Ліцензії видаються терміном на 5 років, а плата за ліцензії справляється щорічно і зараховується до Державного бюджету України згідно з чинним законодавством. Відмітка про внесення плати за ліцензію за наступний рік проставляється на зворотному боці оригіналу ліцензії. Відмітка про внесення чергового платежу проставляється на підставі таких документів:

листа-звернення;

копії платіжного доручення (з відміткою банку про сплату) про перерахування до бюджету річної плати за ліцензію;

довідки відповідного фінансового органу про фактичне надходження коштів до бюджету.

У разі несвоєчасної сплати чергового платежу дія ліцензії призупиняється. Суб'єкти підприємницької діяльності, які одержали передбачені цим Порядком ліцензії на право імпорту алкогольних напоїв, тютюнових виробів та спирту, подають Міністерству економіки України звіт про обсяги імпорту продукції в установленому законодавством порядку.

Найперспективнішими горілчаними ринками вважаються Росія, Україна, США, Польща, Велика Британія -- основні споживачі горілки сьогодні. Величезний потенціал мають ринки Китаю та Індії. Горілку найбільше споживають в Росії, Казахстані, Білорусії. За 2006 рік росіянин випив 15 літрів, казах -- 12-15, білоруси спожили у середньому 10-11 літрів. Україна з 6-7 літрами на людину ділила четверте місце з Польщею. За споживанням горілки у 2011 році Україна займає третю позицію у світі - після Росії та США. Щорічне споживання гіркої у РФ досягає 18 л, в Україні - 13 л на людину на рік [37].

2.2. Аналіз українського ринку лікеро-горілчаних виробів

Суттєве значення в системі маркетингових досліджень має аналіз конкурентного середовища і конкурентів.

Конкуренція -- властиве товарному виробництву змагання між окремими економічними суб'єктами (конкурентами), заінтересованими у створенні найвигідніших умов виробництва та збуту товарів [34, с. 47].

Згідно з теорією М. Портера аналіз конкурентного середовища доцільно проводити через вивчення дії п'ятьох сил (рис. 2.3.).

Рис. 2.3. Модель 5 сил конкуренції М. Портера

Джерело: Міщенко А.П. Стратегічне управління: Навч. посібник. - К.: “Центр навчальної літератури”, 2004. - 366 с. [ 34, с. 48]

До Великої Жовтневої соціалістичної революції вітчизняна спиртова промисловість була представлена дрібними поміщицькими заводами, кожний з яких в середньому виробляв близько 22 тис. дал спирту в рік. У 1913 р. в сучасних межах СРСР діяло близько 2400 заводів із загальним річним виробленням 55,2 млн. дал. Велика частина спирту випускалася у вигляді вина (горілки), чому і виробництво називалося винокурним. Поступово виробництва спирту і горілки відокремилися, причому спиртові заводи залишилися в зоні сільськогосподарської сировини, а горілчані (що іменувалися тоді казенними винними складами) зосередилися в містах - місцях найбільшого збуту алкогольних напоїв.

Після початку першої світової війни виробництво горілки було повсюдно припинене, різко знизилося і виробництво спирту. У перші роки Радянської влади працювало невелике число спиртових заводів, що задовольняли невідкладні потреби народного господарства.

Відновлення спиртової промисловості відноситься до 1925- 1926 рр., коли діяло 367 заводів із загальним виробництвом спирту 16 млн. дал в рік. У подальші роки виробництво спирту неухильно зростало, корінним чином реконструювалися і розширювалися діючі підприємства, вводилися в експлуатацію нові крупні заводи - Лохвицький, Єфремовській, Петровській, Маріїнський і ін.

Напередодні другої світової війни (1940 р.) спиртові заводи мали сумарну річну потужність близько 145 млн. дал. Під час Великої Вітчизняної війни значна частина спиртових заводів опинилася на тимчасово окупованій території і була зруйнована. У перший мирний 1946 р. було вироблено тільки 32,3 млн. дал спирту.

З 1947 р. почалося друге в історії відновлення промисловості, що характеризувалося швидкими темпами і широкою реалізацією новітніх науково-технічних досягнень. У 1965 р. на 428 заводах було вироблено 127,8 млн. дал спирту. До цього часу число заводів різко скоротилося у зв'язку з ліквідацією дрібних глибинних, не забезпечених сировиною підприємств, одночасно середньодобова потужність одного заводу зросла до 1270 дал. У 1975 р. виробництво спирту досягло 188,1 млн. дал, в 1980 р. його збільшили головним чином для покриття збільшеної потреби в спирті виноробства. На виробництво лікеро-горілчаної продукції, навпаки, витрата спирту дещо скоротилася.

Після проголошення незалежності України в 1990 р. почався новий етап в регулюванні виробництва та обігу спирту і алкоголю. Він насамперед пов'язаний з формуванням засад державності і розвитком всіх форм власності і, в першу чергу, виведенням із державної монополії виробництва та обігу алкогольних напоїв. Запровадження наприкінці 1991 р. акцизів на спирт і алкогольні напої обумовило динамічний процес нормативного регулювання виробництва і реалізації цих товарів та оподаткування їх акцизним збором.

Кардинальними заходами з регулювання вітчизняного ринку спирту і алкоголю та розширення бази оподаткування стали:

- запровадження з 1995 р. марок акцизного збору;

- реєстрація з 1997 р. податковими органами місць зберігання спирту і оптових партій алкоголю;

- включення з 1998 р. до алкогольних напоїв продуктів із вмістом спирту етилового понад 1,2% об'ємних одиниць (так званих слабоалкогольних напоїв);

- запровадження з 1999 р. механізму податкових векселів із акцизного збору, за яким податкові органи можуть продавати акцизні марки виробнику лікеро-горілчаної продукції за умови попередньої сплати ним до бюджету акцизу в рахунок виданого при придбанні спирту векселя;

- врегулювання бартерних операцій зі спиртом та алкоголем (з 10.07.2000 дозволено здійснювати бартер як спиртом, так і алкоголем, але виключно за умови сплати грошима акцизу та ПДВ в розрахунках між суб'єктами, а обмінювати сам спирт на алкогольні напої або алкогольні напої на спирт заборонено ще з 1996 р.);

- заборона з липня 2000 р. сплати акцизного збору зі спирту та алкоголю до бюджету шляхом заліків та в інших формах, які не передбачають його оплату коштами.

У липні 2001 р. Президентом України функції забезпечення реалізації державної політики у сфері виробництва й обігу спирту, алкоголю і тютюну та міжгалузевої координації були покладені на ДПА України. В департаменті з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів (ДААК), створеному в складі ДПА України, поєднано функції щодо, по-перше, галузевої координації, по-друге, адміністрування акцизного збору і продажу акцизних марок, по-третє, ліцензування виробництва і оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, по-четверте, регулювання, контролю і застосування санкцій за порушення законодавства з ліцензування, виробництва і обігу цих товарів.

За 1999-2001 рр. середній щорічний приріст обсягів виробництва спирту становив 5,5 млн дал. Одночасно із цим зростала і кількість отриманого спирту за пільговими ставками акцизного збору. Так, наприклад, кількість отриманого спирту за пільговими ставками для виробництва парфумів склала у 1999 р. - понад 1,2 млн дал, у 2000 - 2,4 млн дал, у 2001 - понад 2,6 млн дал. Однак вітчизняних парфумів в торгівлі та на експорт не збільшилося, а оперативними заходами податківців виявлялися і попереджувалися численні зловживання із цим спиртом. Спирт отримувався для виготовлення парфумів чи есенції харчової за пільговою акцизною ставкою, що в 13 разів менша від повної ставки на спирт і горілку, а фактично використовувався для виготовлення горілки.

З 1 квітня 2012 вступають в силу нові ставки акцизного податку на спирт етиловий та алкогольні напої, згідно змін до Закону України від 22.12.2011 року № 4235-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів». Сума акцизного податку на 1 л 100% спирту з 1 квітня 2012 року складе 45,87 грн. (проти 42,12 грн. до 01.04.2012 року). Відповідно збільшаться акцизи на горілку і лікеро-горілчану продукцію. Внаслідок зміни ставок акцизного податку, з 1 квітня 2012 підприємства-виробники повинні маркувати готову продукцію марками акцизного податку з урахуванням нових ставок. Тобто, на марках акцизного податку, яким буде маркована алкогольна продукція, виготовлена ??з 1 квітня 2012 року, зміняться реквізити, а саме - сума акцизного податку, сплачена за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака.

Наприклад:

- Сума акцизного податку з однієї пляшки горілки 0,5 л з вмістом спирту 40% складе 9,174 грн. (що буде зазначено на акцизній марці), тоді як до 01.04.2012 року було 8,424 грн.;

- Пляшки горілки 1 л з вмістом спирту 40% - 18,348 грн. (Було 16,848 грн.).

З 2,140 грн. до 2,330 грн. за 1 л підвищаться ставки акцизного податку на вина натуральні з додаванням спирту та міцні (кріплені), такі як: портвейн, кагор та інші. Тобто сума акцизу з однієї пляшки такого вина ємністю 0,7 л складе 1,631 грн. (що буде показано на акцизній марці), тоді як до 01.04.2012 р. було 1,498 грн., Літровій упаковки типу «Tetra Pak» - 2,330 грн. (було 2,140 грн.). Зростуть акцизи на вина ігристі і газовані (наприклад, шампанське) - з 3,100 грн. за 1 л до 3,380 грн. і на вермути та вина виноградні натуральні з додаванням рослинних або ароматизованих екстрактів - з 2,140 грн. за 1 л до 2,330 грн. Залишаться без змін ставки акцизного податку на вина виноградні натуральні - 0,01 грн. за 1 л. [41].

Виробництво алкогольних напоїв в Україні зростає дуже стрімко, що свідчить про високий попит на продукцію на внутрішньому ринку й активну експортну політику підприємств на зовнішньому ринку. Розглянемо виробництво основних видів алкогольної продукції в Україні на табл. 2.5.

Таблиця 2.5.

Виробництво основних видів алкогольної продукції в Україні за 2005-2011рр. (млн. дал)

Алкогольні напої

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Коньяки, бренді

2,4

2,8

3,6

3,9

3,1

3,5

4,3

Горілка, інші міцні спиртові напої (спирт питний з вмістом спирту менше 45,4 об.%; спирти, отримані дистилюванням з фруктів)

35,1

35,5

37,2

41,2

42,2

42,3

33,2

Лікери, солодкі наливки, спиртові настоянки, інші спиртові напої, 1

23,1

23,7

25,4

20,5

13,1

11,6

11,3

Спирт етиловий неденатурований із вмістом спирту не менше 80 об.%

29,0

33,7

31,7

27,9

26,7

24,6

19,4

Включаючи слабоалкогольні напої

Джерело: складено автором за даними Державної служби статистики України [44]

Аналіз свідчить, що у 2005 р. в Україні було вироблено 35,1 млн. дал. (декалітрів) горілки та інших міцних спиртових напоїв, у 2006 р. - 35,5 млн. дал. що на 1,2% більше 2005р., у 2007 р. - вироблено на 4,6% більше за 2006 рік. В 2010 році в порівнянні з обсягом випуску 2005 року (35,1 млн. дал) виробництво зросло на 7,2%. Наведені дані свідчать про зростання обсягу випуску горілки з кожним роком, з 2005-2010рр. Виробництво лікерів і наливок почало знижуватись з 2008 року. Випуск лікерів, солодких наливок і спиртових настоянок у 2008 році (20,5 млн. дал) знизилося на 4,9% проти 2007року (25,4 млн. дал). А в 2010 році скоротилося в порівнянні з 2007 роком на 13,8%. Тенденція зниження обсягів випуску спостерігається для спирту етилового з 2007 року, виробництво спирту етилового зменшилось в порівняння з 2006 р. на 2% переважно через скорочення його експортних поставок, а також в деякій мірі внаслідок зменшення попиту на спирт на внутрішньому ринку для виробництва лікерів, солодких наливок, спиртових настоянок. З 2007 року ця тенденція зберігається, виробництво спирту скорочується з кожним роком.

Споживачі. Основними споживачами алкогольних напоїв є торговельні мережі та мережі ресторанів. Продаж алкогольних напоїв через торговельну мережу та мережу ресторанного господарства підприємств показав позитивне зростання протягом 2005-2010 рр., що свідчить лише про ефективність управління на вітчизняних підприємствах (табл. 2.6).

Таблиця 2.6.

Динаміка продажу алкогольних напоїв через торговельну мережу та мережу ресторанного господарства підприємств України за 2005-2010 рр. (млн.дал)

Алкогольні напої,

в натуральному вимірі

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Горілка та лікеро-горілчані вироби

19

19

20

22

20

18

Слабоалкогольні напої

5

5

6

7

6

6

Вино

9

10

11

12

12

11

Коньяк

2

2

2

3

3

3

Вина ігристі (шампанське)

4

4

4

4

4

4

Джерело:складено автором за даними Статистичного щорічника України за 2005-2010рр.[43]

Найбільше за 2005-2010 роки через через торговельну мережу та мережу ресторанного господарства підприємств України було продано горілки та лікеро-горілчаних виробів (18-22 млн. дал).

Статистичні дані про вживання етанолу в Україні не враховують споживання спирту за рахунок самогону. Етиловий спирт -- дуже енергоємкий продукт. 100 г етилового спирту забезпечує 710 ккал в щоденному раціоні населення України. На жаль, детальних досліджень стосовно споживання етилового спирту домашнього виробництва в Україні не проводилось. Разом з тим відомо, що за рахунок алкоголю окремі групи населення можуть задовольняти від 1/3 до 1/2 добової потреби в енергії.

Пропоную також розглянути продаж алкогольних напоїв в 2007-2010 рр. на одну особу за регіонами України на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Динаміка регіонального розподілу продажу алкогольних напоїв на одну особу в абсолютному алкоголі, л

Джерело: складено автором на основі даних Держкомстату 2007-2010рр. [44]

Найбільшими споживачами алкогольних напоїв в 2007-2010рр. є Львівська (3,9-4,6 л на одну особу) та Харківська (3,7-4,7 л на одну особу) область. Найменше алкогольних напоїв споживають в Житомирській області (2,7-3,4 л на одну особу).

Періодичність споживання горілки українцями зображена на рис. 2.5.

Рис. 2.5. Періодичність споживання горілки українцями (% тих, хто п'є )

Джерело: складено автором за даними [46]

З наведених даних можна сказати, що найбільша частина українців 31,2% споживають горілку рідше 1 разу в місяць.

Внаслідок зростання цін на горілку та зниження купівельної спроможності населення змінилася цінова структура ринку. Якщо протягом останніх років спостерігалося підвищення конкуренції у середньо-ціновому сегменті, де сконцентрована більшість торгових марок, то у 2009-2010 роках найбільшим попитом на ринку користувалася дешева горілка. За експертними оцінками, частка продукції низького цінового сегменту в 2010 році зросла до 50% проти 25% у 2008 році.

За ціновим фактором експерти ділять ринок горілки на три сегменти:

"дешева горілка" (до 20 грн. за пляшку 0,5 л) - 50%;

"горілка середнього цінового сегменту" (20 - 35 грн.) - 40%;

"горілка дорогого цінового сегменту" (понад 35 грн.) - до 10%.

Український алкогольний ринок чекає чергове підвищення МРЦ (мінімальних роздрібних цін ) на горілчані та лікеро-горілчані вироби. Мінфін у березні поточного року запропонував підвищити МРЦ на 26,4%. Таким чином оптово-відпускна ціна літра 100% спирту складе 111,9 грн (сьогодні 88,5 грн), а роздрібна - 165 грн за літр 100% спирту (сьогодні 130,5 грн). Ці підвищення істотно позначаться на вартості кінцевого продукту на полицях вітчизняних магазинів. МРЦ на горілку становитиме 33 грн за пляшку об'ємом 0,5 літра. (сьогодні 26,1 грн за пляшку об'ємом 0,5 літра). Чи буде прийнятий новий рівень МРЦ, сьогодні поки що не відомо, але вірогідність цього дуже висока. "Впровадження проекту постанови Кабміну буде сприяти збільшенню надходжень до держбюджету шляхом оптимізації товарної структури, для якої застосовано держрегулювання", - йдеться в пояснювальній записці уряду.

Попереднє підвищення МРЦ було півроку тому, в серпні 2011 року. Тоді уряд підвищив МРЦ на горілчану продукцію з 17,96 грн. на 45,3% - до 26,1 грн. за пляшку 0,5 л. І якщо раніше виробники горілки самі зверталися до прем'єр-міністра Миколи Азарова з проханням підвищити МРЦ на горілку, то сьогодні поведінку уряду представники галузі не підтримують.

Вперше МРЦ на алкоголь були введені в 2001 р., але в 2005р. уряд цю норму скасував. В кінці 2008 р. знову був встановлений нижній рівень цін. Тим часом ситуація в галузі жалюгідна. За підсумками 2011 р., порівняно з 2010 р., виробництво горілки і міцних спиртних напоїв зменшилося на 21,5% - до 33,247 млн. дал і відкинуло ринок у стан 2004 року [42].

Збільшення з серпня 2011 р. рівня МРЦ вже призвело до скорочення споживчого попиту через недостатній рівень купівельної спроможності населення, зростання ж мінімальних цін до запропонованих призведе до заміщення легальної продукції нелегальною, що, в свою чергу, призведе до зменшення обсягів виробництва і, як наслідок, до зменшення надходжень до держбюджету. З чим пов'язане нинішнє різке підвищення МРЦ, поки неясно. Обсяг нелегальної продукції в останні роки зріс з 18% до 40%. Тим часом купити сьогодні горілку нижче рівня МРЦ майже в два рази простіше простого. Підвищення МРЦ на горілку майже на 7 грн. / 0,5 л необгрунтовано. МРЦ - це інструмент, завдання якого захистити легального виробника. МРЦ має бути золотою серединою між інтересами виробника, покупця і держави, що враховує ключові фактори ринку - собівартість продукції, купівельну спроможність, динаміку надходження податків до бюджету. Сьогодні підстав для збільшення МРЦ немає.

Постачальники. Ринок спирту в Україні є головним постачальником для забезпечення виробництва алкогольних напоїв, ліків, кондитерських виробів і складає близько 22 млн. декалітрів. У 2008 році потужності підприємств з виробництва спирту концерну "Укрспирт" (75 підприємств) становили 65,7 млн. дал на рік, з них 3,2 млн. дал на рік - потужності 4 підприємств по випуску спиртовмісних рідин технічного призначення в потоці. Спиртова галузь повністю задовольняє потребу в спирті внутрішнього ринку та частково здійснює поставки на експорт. Розглянемо напрями постачання етилового спирту спиртзаводами у 2009 році на рис.2.6.

Рис. 2.6. Основні напрям постачання спиртзаводами етилового ректифікованого спирту в 2009 році

Джерело: скадено автором за даними Державної служби статистики України [44]

У структурі реалізації спиртовими заводами етилового ректифікованого спирту найбільшу частку займають горілка та лікеро-горілчані вироби: у 2009 році від 81 до 94,5%. Зростання у ІІІ кварталі частки реалізації спирту для виробництва виноробної продукції до 15,3% має сезонний характер у зв'язку з виробництвом виноматеріалів.

Спиртова галузь здійснює експортні поставки. Український спирт присутній на ринку Європейського Союзу ( Австрія, Німеччина, Болгарія, Польща, Угорщина, Словаччина, країни Балтії), Середньої Азії (Туркменістан), Кавказу (Азейбарджан, Грузія), Близького Сходу (Ізраїль, Кіпр, Сирія). На рис.2.7. розглянемо структуру експортних поставок спирту етилового неденатурованого до різних країн світу у 2009 році.

Рис. 2.7. Структура експорту спирту етилового неденатурованого у 2009р.

Джерело: складено автором за матеріалами сайту Акциз [45]

Найбільше за 2009 рік спирту етилового неденатурованого Україна експортувала в Польщу 10558517 літрів (100% спирту) вартістю 7020,4 тис. дол., що в процентному співвідношенні дорівнює 26,1%. До Туркменістану було експортовано 7515119л. вартістю 6189,5 тис.дол (15,8%), до Азербайджану 7206918 л. вартістю 5064,5 тис.дол. (15,2%). Загалом за 2009 рік Україною було експортовано 43890384 літрів спирту етилового неденатурованого на загальну вартість 30473,4тис. дол.

Найбільші українські компанії, заявляючи про широку географію експорту своєї продукції. У першу чергу, у Росії і країнах СНД (Казахстану, Білорусії). Обсяги продажів на таких великих ринках, як США, Польща, Великобританія, а також Індія і Китай, поки що не можна назвати значними. Основною проблемою є необхідність проведення дорогих рекламних кампаній. Розглянемо канали збуту та імпорту української горілки у світі в 2009-2010 роках у табл. 2.7.

Таблиця 2.7.

Імпорт горілки Україною в 2009-2010 роках

Країна

2009

2010

Кількість,

л

Вартість, тис.дол.

Кількість, л

Вартість, тис.дол.

Росія

983407,9

6032,8

2 506 255,3

12 923,1

Білорусь

-

-

3176,4

16,5

Молдова

-

-

798,0

14,3

Литва

151290,5

1700,9

234 021,9

2434,9

Нідерланди

17510,0

185,3

23 648,6

250,9

Німеччина

6718,8

174,5

13 060,6

403,2

Польща

7060,2

33,4

24,0

1,6

Сполучене Королівство

7783,7

118,7

15 044,4

225,9

Фінляндія

58869,9

418,0

41 898,1

523,0

Грузія

-

-

4376,4

22,3

Швеція

17287,2

377,3

27 967,4

545,6

Інші країни

5139,9

125,3

6757,3

147,6

Всього

1255068,1

9166,2

2 877 028,4


Подобные документы

  • Дослідження структури ринку підприємства, ринку збуту, ринку сировини та матеріалів. Конкурентоспроможність продукції та визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах. Оцінювання параметрів товару та цінової політики. Аналіз збутової системи.

    курсовая работа [76,0 K], добавлен 18.02.2014

  • Сутність та стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Методичні аспекти оцінки міжнародної конкурентоспроможності організації на прикладі ВАТ "Юність". Аналіз стану потенційних ринків збуту. Вивід нового товару на міжнародний ринок.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 27.03.2011

  • Характеристика ТОВ "УГМК", аналіз стану фінансово-господарської діяльності, позиція на українському ринку. Аналіз структури управління, шляхи удосконалення організації управління персоналом. Інноваційна діяльність і стратегія розвитку підприємства.

    курсовая работа [484,4 K], добавлен 22.11.2011

  • Поняття та види грошових потоків підприємства, нормативно-правове регулювання управління коштами. Організаційно-правова характеристика підприємства, оцінка потенціалу його господарської діяльності. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 17.06.2014

  • Теоретичні аспекти та концепція стратегічного управління підприємством. Методологія, еволюція розвитку, елементи та принципи стратегічного управління. Аналіз стратегічних факторів зовнішнього середовища, дослідження конкурентоспроможності підприємства.

    дипломная работа [133,3 K], добавлен 10.08.2010

  • Концептуальні засади управління соціальним розвитком підприємства, методичні підходи до оцінки його рівня. Аналіз стану соціального розвитку ЗАТ "Фуршет". Ресурсне забезпечення реалізації програми соціального розвитку торговельного підприємства.

    дипломная работа [407,7 K], добавлен 19.01.2014

  • Визначення можливих напрямів реалізації внутрішніх і зовнішніх чинників управління діяльністю підприємства і розробка заходів для впровадження з метою удосконалення організації управління виробництвом для підвищення ефективності на ФГ "Часовенко А.А.".

    курсовая работа [79,3 K], добавлен 04.12.2010

  • Управління якістю як фактор конкурентоспроможності підприємства. Розвиток українського ринку послуг Інтернет зв'язку. Аналіз управління якістю послуг на прикладі надання послуг інтернет зв'язку інтернет-провайдера Рeople.net, та шляхи його вдосконалення.

    дипломная работа [745,6 K], добавлен 21.08.2010

  • Опис, аналіз і планування діяльності промислового підсобного цеху з виробництва та реалізації хлібних виробів. Укріплення позицій на ринку за рахунок управління якістю та збільшення виробництва доступної для споживача продукції. Виробнича здатність цеху.

    бизнес-план [20,3 K], добавлен 27.05.2009

  • Показники, методи виміру рівня, фактори та резерви росту продуктивності праці. Організаційна характеристика підприємства "Ідея", управління продуктивністю праці. Рекомендації по підвищенню продуктивності праці на підприємствах для сучасних умов.

    курсовая работа [196,3 K], добавлен 13.01.2014

  • Інформація як фактор ефективного управління. Значення директора інформаційної служби. Аналіз показників роботи підприємства. Сучасний стан та тенденції розвитку засобів реалізації інформаційного та документаційного забезпечення управління корпорацією.

    дипломная работа [61,5 K], добавлен 05.01.2011

  • Концептуальні підходи до розвитку теорії управління. Аналіз підходів до теорії управління. Дослідження управлінських моделей. Особливості американської, японської, західноєвропейської моделі управління. Тенденції розвитку методології управління.

    курсовая работа [41,0 K], добавлен 04.04.2007

  • Ефективність управління розвитком як основа забезпечення збалансованого зростання підприємства, методичні підходи до його оцінювання та комплексна система показників. Розробка заходів щодо підвищення ефективності управління розвитком підприємства.

    магистерская работа [840,2 K], добавлен 21.04.2013

  • Середовище і стратегії виробничого планування. Керування трудовими ресурсами. Комплектування штату організації. Методи дослідження ринку збуту. Інструменти політики ціни й умов. Методика визначення та оптимізації цінової та кадрової політики підприємства.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 09.03.2013

  • Стратегічне управління та його роль у діяльності підприємства. Аналіз стану та розробка стратегічного плану підприємства ТОВ "АЛІСА". Посилення контролю за впровадженням системи управління. Підвищення продуктивності праці як засіб збільшення прибутку.

    дипломная работа [233,9 K], добавлен 13.11.2011

  • Концепція управління персоналом на підприємстві. Аналіз системи управління персоналом ЗАТ "Діанет". Стратегії управління персоналом підприємства. Шляхи удосконалення системи управління персоналом ЗАТ "Діанет". Пропозиції щодо покращення.

    дипломная работа [100,6 K], добавлен 10.09.2007

  • Аналіз сутності стратегічного управління. Вивчення теоретичних аспектів міжнародного ринку та основних етапів стратегії виходу підприємства на ринок. Особливості застосування стратегій в зовнішньоекономічній діяльності підприємства ТОВ "Вітмарк Україна".

    дипломная работа [433,4 K], добавлен 21.08.2010

  • Концептуальні засади дослідження ринку цінних паперів як об’єкта державного управління. Глобальні тенденції ринків на сучасному етапі їх розвитку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Модернізація ринку цінних паперів в України.

    курсовая работа [109,3 K], добавлен 27.10.2013

  • Ефективність управління трудовим потенціалом підприємства. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту. Формування капіталу корпорації з внутрішніх і зовнішніх грошових фондів. Фактори ефективності та їх ступінь впливу на прибуток підприємства.

    курсовая работа [38,1 K], добавлен 25.11.2010

  • Поняття стратегічного управління, та його аналіз на прикладі підприємства. Оцінка характеру використання організацією умов зовнішнього середовища. Визначення ступеня оптимальності діючої стратегії підприємства. Оцінка рівня конкурентоспроможності.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 01.10.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.