Маркетингове забезпечення стратегічного управління ВАТ "Житомирхліб"

Роль маркетингу в стратегічному управлінні. Економічний механізм маркетингового забезпечення стратегічного управління підприємством. Аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів в активах підприємства. Діагностика рівня витрат і доходів.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 15.10.2015
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2

Прийнята маркетингова концепцію управління

1) формування концепції

2) модель реалізації

3) ступінь реалізації

3

Система управління маркетингом

1) організаційна структура

2) положення про відділ (структурний підрозділ)

3) посадові інструкції

4) інформаційна система

5) інтеграція з іншими організаційними структурами управління виробництвом

6) організація маркетингових досліджень

7) соціально-психологічна корпоративна атмосфера

8) система мотивації і стимулювання

4

Розробка і впровадження маркетингових стратегій

1) система стратегічного планування;

2) узгодження стратегій;

3) узгодження в процесі впровадження: концептуальних положень управлінських рішень, термінів виконання, взаємодії

5

Ефективність реалізації маркетингових стратегій

1) запровадження

2) часткове корегування: концепція, товар (виробнича послуга)

3) повна заміна

6

Кадрове забезпечення

1) сприйняття маркетингової орієнтації керівництвом вищого рівня

2) рівень освіти

3) професійна кваліфікація співробітників служби

4) обґрунтованість прийнятих рішень

7

Економічні результати виробничо-комерційної діяльності

1) система показників ефективності

2) рівень досягнутих результатів

8

Загальна ефективність маркетингової діяльності

Ефективність маркетингової діяльності досягається через зусилля, направлені на товар (виробничу послугу), на ефективне використання всіх видів ресурсів підприємства та створення консолідованого корпоративного соціально-психологічного стану в системі відносин [9; с. 56].

Таким чином маркетингове забезпечення стратегічного управління полягає у створенні необхідних інформаційних масивів для прийняття обґрунтованих стратегічних рішень, розробки стратегічних планів та тактичних програм, а також у аналізі та контролі реалізації стратегій організації з позиції маркетингової ефективності.

1.3 Правові та нормативні засади маркетингового забезпечення стратегічного управління підприємством

Маркетингове забезпечення стратегічного управління базується на ряді нормативних та правових документів. Національні законодавчі акти наведено нижче:

1. Господарський Кодекс України.

2. Закон України „Про захист від недобросовісної конкуренції”.

3. Закон України „Про інформацію”.

4. Закон України „Про захист економічної конкуренції”.

5. Закон України „Про рекламу” тощо.

Нормативно-правові основи маркетингового забезпечення діяльності підприємства визначені в Господарському Кодексі України від 16 січня 2003 року N 436-IV [31].

Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно Кодексу держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку.

В Україні рекламна діяльність регулюється Законом України „Про рекламу”. Цей Закон визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. В законі визначене наступне:

Основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.

У рекламі забороняється:

- поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;

- вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;

- подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

- використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами;

- наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром;

- використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви органів державної влади України, крім випадків, передбачених законом;

- рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії;

- вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без згоди цієї особи;

- імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

- рекламувати послуги, пов'язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

- розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів.

Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

Закон України „Про захист від недобросовісної конкуренції” визначає правові засади захисту господарюючих суб'єктів (підприємців) і споживачів від недобросовісної конкуренції.

Закон спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин.

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Закон застосовується до відносин, у яких беруть участь господарюючі суб'єкти (підприємці), їх об'єднання, а також органи державної влади, громадяни, юридичні особи та їх об'єднання, що не є господарюючими суб'єктами (підприємцями), у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, в тому числі у разі вчинення ними дій за межами України, якщо ці дії мають негативний вплив на конкуренцію на її території.

Неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання.

Використання у фірмовому найменуванні власного імені фізичної особи не визнається неправомірним, якщо до власного імені додається який-небудь відмітний елемент, що виключає змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).

Законом забороняється використання порівняльної реклами - це реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).

Закон України „Про інформацію” регулює відносини з приводу отримання та подання інформації.

Основними принципами інформаційних відносин є:

Ш гарантованість права на інформацію;

Ш відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;

Ш об'єктивність, вірогідність інформації;

Ш повнота і точність інформації;

Ш законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Об'єктами інформаційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.

Учасниками інформаційних відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених законом прав і обов'язків у процесі інформаційної діяльності. Основними учасниками цих відносин є: автори, споживачі, поширювачі, зберігачі (охоронці) інформації.

Учасники інформаційних відносин мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом.

В галузі нормативного забезпечення стратегічного управління підприємство має керуватися і міжнародними актами, зокрема при проведенні маркетингових досліджень.

Існує цілий ряд міжнародних організацій, що займаються координацією діяльності в області маркетингових досліджень. Однієї з таких організацій є ESOMAR - Європейське товариство по вивченню суспільної думки і ринку, створене в 1948 році з метою установити правила для діяльності по вивченню ринку і забезпечити виконання цих правил. Членство в ESOMAR надає можливість розмістити свої реквізити в довіднику дослідницьких фірм і можливість подальшої діяльності [53; с. 67].

Для прийняття загальноприйнятих принципів чесної конкуренції відповідно до високих технологічних стандартів був підготовлений звід правил - Міжнародний кодекс практики маркетингових досліджень ESOMAR. Громадськість у цілому і будь-яка зацікавлена особа повинні мати право на повні гарантії того, що будь-яке маркетингове дослідження буде проводитися в суворій відповідності з Міжнародним кодексом практики маркетингових і соціологічних досліджень (ESOMAR) і що їх права на збереження конфіденційності будуть дотримані. Респонденти повинні бути абсолютно переконані, що особиста або конфіденційна інформація, надана ними в ході маркетингового дослідження, не буде розкрита жодній приватній особі або організації (поза залежністю від того, приватна вона або державна) і не буде винесена за межі дослідницької фірми. Дані маркетингових досліджень можуть бути представлені тільки в узагальненому або анонімному виді.

Дослідницька діяльність повинна проводитися відповідно до загальноприйнятих принципів чесної конкуренції і з високими технологічними стандартами. Фахівці в області маркетингових і соціальних досліджень повинні бути готові до надання інформації, необхідної для оцінки якості проведеної ними роботи й обґрунтування отриманих даних, будь-якому особі, що має законне право на доступ до інформації і результатів досліджень.

Правила проведення маркетингового дослідження. Будь-яка заява, зроблена для того, щоб забезпечити співробітництво з респондентом, і будь-які гарантії, що даються респондентові, як усні, так і письмові, повинні бути коректними і правдивими.

Анонімність респондентів. В усіх випадках, крім зазначених, респондентові повинна бути гарантована анонімність. Особлива увага повинна бути приділено тому, щоб будь-яка інформація, що розкриває особисті дані респондента, була строго засекречена доти, поки вона не буде відділена від зв'язаного з ним дослідження. Ця вимога поширюється на саму одержувану інформацію, на проведення процесу інтерв'ювання, а також на ту продукцію, з яким респондент вступає в яку-небудь взаємодію в ході дослідження (наприклад при її апробуванні). Ціль дослідження повинна бути розкрита в тих випадках, коли інформація, надана без знання цієї мети, може завдати шкоди респондентові [53; с. 69].

Володіння даними маркетингових досліджень. Комерційна пропозиція і дані про розцінки на проведення маркетингового дослідження, надані дослідником на прохання клієнта, залишаються власністю дослідника, що їх надає. Майбутній клієнт не має права надавати пропозиції одного дослідника іншому дослідникові, крім тих випадків, коли останній є консультантом клієнта по даному проекті. Крім того, клієнт не повинен використовувати пропозиції або розцінки одного дослідника, щоб впливати на пропозиції іншого дослідника. Аналогічно ідея і конкретні деталі маркетингового дослідження, надані клієнтом, залишаються власністю клієнта.

Дані й інформація, отримані при маркетинговому дослідженні, є власністю клієнта. Дослідник не має права відкривати дані, отримані при дослідженні, третій стороні доти, поки на це не буде отриманий письмовий дозвіл клієнта.

Виконання правил. Будь-яка особа або організація, що беруть участь у маркетинговому дослідженні і/або планувальні його, несуть відповідальність за виконання правил Кодексу маркетингових досліджень.

Будь-які порушення правил, зазначених у Кодексі, що відбулися в конкретній країні, повинні негайно стати відомими національної організації, що прийняла зобов'язання дотримання дійсного Кодексу.

У випадку, якщо:

а) не існує відповідної національної організації або

б) національна організація не може за якимись причинами вирішити проблему і змусити дослідників виконувати правила Кодексу, або

в) одна зі сторін, що беруть участь у конфлікті, хоче вирішити проблему через міжнародну організацію (безпосередньо або через її представників), або

г) у конфлікт втягнуті представники різних держав (приміром, при міжнародному маркетинговому дослідженні), проблеми повинні бути передані в секретаріати ICC або ESOMAR, що спільно пророблять дане питання і прийдуть до єдиного рішення. У випадках, коли представляється неможливим розв'язати проблему традиційним способом, створюється спеціальна комісія (засновувана спільно ICC і ESOMAR), що бере участь у дозволі проблеми.

1.4 Зарубіжний досвід маркетингового забезпечення стратегічного управління

На сьогоднішній день в світі широко використовується метод фокус-груп як провідний інструмент визначення потреб споживачів.

Ніхто не знає, коли була проведена перша фокус-група. Зрештою, сам термін просто є різновидом назви групового обговорення, у якому звичайно бере участь від 8 до 12 чоловік, і тема якого „фокусується” на якійсь зазначеній області. Але ж це один із самих популярних методів маркетингових досліджень.

Тільки в США мається більш 1000 постійних місць для проведення фокусів-груп, і більш 200 000 таких фокусів-груп проводиться щорічно. Усі проводять фокус-групи. Це і є одна з проблем - фокус-групи занадто легко проводити.

Фокус-групи часто проводять з кількох причин, частина з яких споконвічно помилкова. Звичайно, фокус-групи можна провести швидко (організація займає від декількох днів до тижня), вони коштують дешевше (якщо порівняти з кількісним дослідженням) і можуть надати деяку базову, а іноді і глибинну інформацію усередині цих „швидкий і недорогих” рамок.

Фокус-групи можуть бути корисні при їх грамотному використанні, і є кілька причин для їх проведення. Основні з них:

Ш довідатися мову і термінологію споживачів;

Ш протестувати припущення або гіпотези, що стосуються реакції споживачів на нові продукти і послуги;

Ш показати клієнтові, незнайомому з дослідженнями, наскільки мало споживачі знають, або як мало їх хвилюють його нові концепти або ідеї.

Але навіть у цьому випадку у фокус-груп є обмеження. Вони направляють, а не проектують; указують, а не вимірюють [30].

Хоча конкурентне оточення може відрізнятися в кожнім місті, практично в кожній продуктовій категорії, мотивації і думки споживачів про продукти і брендах, ті самі. Більш того, розходження такого роду, якщо вони взагалі існують, можна знайти кількісними дослідженнями.

Фокус-групи покладаються, іноді навіть занадто, на те, що озвучують люди під час обговорення. Коли люди починають говорити, неважливо з незнайомцями або друзями, вони не хочуть виставляти себе в непривабливому світлі або займатися самокритикою. Тому вони часто говорять добре звучні речі: „Реклама на мене не впливає” - прекрасний приклад. Якби це було так, то ніякої реклами б не було. Але ми знаємо, що реклама впливає на людей, незалежно від того, що вони говорять і як до неї відносяться.

Модератори фокус-груп (у всіх дисциплінах крім маркетингових досліджень модератора називають „куратором”) повинен постійно бути насторожі, щоб не дати учасникам, що володіють владною особистістю або знає більше інших, вести дискусію. Іноді модераторові приходиться усувати конкретну людину, оскільки його або її вплив занадто значний.

Ще одна проблема полягає в тім, що висновки часто приймаються буквально. Просто тому що один або два, або навіть усі люди з групи сказали щось, це зовсім не означає, що вам потрібно слідувати їх раді.

Наступним досягненням західної маркетингової науки є такий різновид отримання інформації як конвент-аналіз [89].

Проводячи опитування, соціолог викликає до життя нову інформацію. Але в масі випадків її можна витягти з носіїв, призначених для збереження і передачі, - з документів. Уся справа в тім, як і для чого їх читати. Документами дослідники називають широке коло предметів: листа і звукозапис, ікони і рекламні ролики, картини і газетні публікації. Для вивчення сукупності однотипних документів до середини XX в. склалася методика контент-аналіза (буквально: аналіз змісту). У розглянутій нами сфері це безліч рекламних текстів, телевізійних і радіопередач, матеріалів газет і журналів. Метод відомий мало, тому легше зрозуміти його суть при зіставленні з більш відомим опитуванням. У випадку з контент-аналізом питання „задаються” текстам, а відповіді так само стандартизовані, як і в опитуваннях. Кожен матеріал, що потрапив у вибірку (до неї пред'являються ті ж вимоги, що і при опитуваннях, - вона повинна бути репрезентативною, якщо не суцільною), проходить через однаковий для усіх фільтр - систему категорій і ознак. Наприклад, при аналізі масивів рекламних текстів категорія аналізу - сектор ринку, а ознаки - перелік цих секторів.

За допомогою контент-аналіза можна вивчати ємність інформаційних каналів, їх тяжіння до визначених секторів ринку, активність різних фірм, коло пропозицій товарів і послуг, що маються в даному секторі ринку, ступінь уваги каналу до різних суб'єктів економічної діяльності. Контент-аналіз здатний допомогти вивчати навіть таємні зв'язки, тяжіння між суб'єктами інформаційної, економічної, політичної діяльності. Вони виявляються з застосуванням кількісних методів, установленням статистичних тенденцій і зв'язків (кореляцій). Близький до процедури контент-аналіза рекламний аудит - зовнішнє спостереження, що ведуть деякі дослідницькі організації. Метод спостереження досить трудомісткий, його не завжди можна застосувати. На відміну від опитування спостерігач повинний бути „тут і зараз” - під час здійснення події, що спостерігається.

В роботі закордонних компаній сьогодні є поширеним новий напрям стратегічного управління є маркетингові стандарти CRM (Customers Relationship Management - Управління Взаєминами з Клієнтами). Рішення пояснюється наступним:

– Витрати на залучення нового клієнта в середньому в 5 разів більше, ніж на утримання існуючих.

– Вдоволений клієнт розповість про вдалу покупку в середньому 5 своїм знайомим. Незадоволений - мінімум 10.

– Велика частина клієнтів окупається лише через рік роботи з ними (відповідно, якщо клієнт „пішов” до цього терміну, то він приніс збитки).

– Збільшення частки утриманих клієнтів на 5% збільшує прибуток компанії на 50-100%, [54, с. 36].

Загальновідомо, що CRM, це не тільки використання відповідних програмних засобів, але і цілісна корпоративна ідеологія, спрямована на збільшення обсягів продажів за рахунок більш ефективної роботи з клієнтами. А важливою частиною будь-якої корпоративної ідеології є технологія управління.

Для того щоб зрозуміти місце CRM-системи в інформаційній структурі підприємства, зробимо невеликий екскурс у зовсім недавнє минуле. Розвиток комерційних служб і комерційної діяльності можна умовно розділити на три етапи.

Етап перший: кінець 80-х - початок 90-х. Початок епохи „дикого капіталізму” характеризувалося появою великої кількості нових продуктів і послуг, попит на які найчастіше перевищував пропозицію. Ознаками того часу були: ненасиченість ринків і абсолютно хаотична їх організація, розрив старих господарських зв'язків, часта зміна постачальників. Відсутність „профільної” діяльності для багатьох фірм і підприємств було нормою, фірми з'являються і зникають. Зрозуміло, що в цих умовах говорити про лояльність клієнтів і довгострокових відносин та цільових сегментів не приходилося. Технологія ж взаємодії з клієнтами, була нікому нецікава.

Етап другий: у другій половині 90-х ситуація змінилася. Ринки поступово насичувалися товарами і послугами. У конкурентній боротьбі, що посилювалася, перемагали компанії, для яких конкретний бізнес став профільним. На зміну комерсантам-індивідуалістам прийшли комерційні служби і менеджери по продажах, що працювали тільки на реалізацію товарів або послуг визначеного напряму. Для цього періоду характерна наступна технологія - менеджер протягом якогось часу „набирає” собі клієнтську базу і далі самостійно з нею працює, одержуючи відсотки з продажів. Фактично, результат його діяльності залежить від особистого досвіду в даній галузі, уміння знайти клієнта і його умовити.

Етап третій: у сучасних умовах, коли конкуренція на деяких ринках стає твердою, питання активного управління продажами постає дуже гостро. Для більш оперативного реагування на ринкову ситуацію, що змінюється, необхідний контроль не тільки за кінцевою фазою - надходженням грошей, але і за всіма етапами процесу продажів. Важливими показниками роботи комерційної служби стають не тільки результати продажів (штуки, гроші), але і, так називані, „непродажні” показники - число активних звертань до потенційних клієнтів і від них, стан переговорів, що ведуться, причини відмовлення від співробітництва, число „нових” або навпаки, „загублених” клієнтів і багато чого іншого. А це саме ті дані, що може дати керівництву підприємства використання в комерційній службі CRM-системи [20, с. 214].

CRM-система стає не тільки корпоративним сховищем даних, але й інструментом управління КС підприємства. І в цьому, можливо, і складається її головна цінність для керівництва підприємства.

Якщо розглядати CRM на рівні конкретних бізнесів-процесів, то можна виділити два основних рівні:

1. Комунікативний (або оперативний), що дозволяє удосконалювати взаємодію з клієнтами.

2. Аналітичний, що дозволяє узагальнювати і систематизувати клієнтську базу, робити прогнози.

Інакше кажучи, CRM - це управлінська концепція ведення бізнесу, що має комп'ютерну підтримку, яка дозволяє фіксувати всі процеси, що протікають між клієнтами організації і її співробітників, керувати цими процесами і накопичувати інформацію для підвищення їх ефективності. Збір інформації про клієнтів, їх потребах, про конкурентів і ринок у цілому є лише однією з задач, розв'язуваних СRМ-системами, але саме вони вирішують цю задачу найбільше ефективно. Причини цього наступні:

1. Збір маркетингової інформації здійснюється безпосередньо в процесі основної діяльності співробітників. СRМ-система автоматизує велику частину рутинних операцій по збору інформації, здійснюваних співробітниками відділів продажів, маркетингу і сервісного обслуговування (тобто тими, хто в компанії в процесі роботи одержує інформацію про ринок), тому їм зручно використовувати її у своїй роботі.

2. Інформація збирається в єдиній базі даних за визначеними правилами, обумовленим потребами організації. Завдання таких правил і їх виконання забезпечує можливість аналізу інформації саме таким чином, яким необхідно для рішення самих різних маркетингових задач даної організації.

3. Інформація, що збирається, є гранично об'єктивною маркетинговою інформацією про попит або відношення споживачів до продукції. Слід зазначити, що достовірність потреб і побажань, на які в процесі проведенні маркетингових досліджень вказують потенційні клієнти, насправді невідома.

4. Системи дозволяють розмежувати права доступу до інформації або її обробки. Це якість СRМ-систем досить значима, оскільки якісно зібрана інформація має високу комерційну цінність. CRM повинна передбачати засобів введення інформації в єдину базу даних (як службовцями підприємства, так і самим клієнтом, наприклад, через web-сайт при реєстрації або покупці), причому дані повинні централізовано обновлятися при кожнім новому контакті. Наступним рівнем є засоби обробки даних (ранжирування, кластеризація, агрегування, візуалізація тощо).

Загальна структурна схема обміну інформацією при впровадженні CRM може бути наступною (рис. 1.6):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.6. Структурна схема обміну інформацією при впровадженні CRM на підприємстві

Переваги використання даної технології для підприємства наступні:

Для керівництва:

1. Контроль поточної роботи комерційної служби, управління продажами на всіх етапах;

2. Одержання всієї інформації, необхідної для прийняття рішень в одному форматі;

3. Широкі можливості управління процесом продажів при рішенні стратегічних і тактичних задач.

Для комерційної служби:

1. Чітка постановка задачі по продажах;

2. Додаткова мотивація при рішенні стратегічних задач;

3. Адекватні міри просування, що відповідають поставленим задачам.

4. Одержання всієї інформації, необхідної для планування і проведення заходів щодо просування;

5. Швидке одержання інформації від існуючих і потенційних клієнтів. Додаткові можливості сегментації клієнтів;

6. Швидке одержання зворотного зв'язку від проведення заходів щодо просування.

Якісно розроблена і впроваджена програма CRM дозволить підприємству:

1. Зібрати воєдино найважливішу інформацію про кожного клієнта;

2. Визначити цільових клієнтів, що приносять самий високий прибуток, і розробити спеціальні маркетингові програми, спрямовані на підвищення їх лояльності до підприємства;

3. Розробити персональний пакет продуктів і послуг для кожного клієнта;

4. Різко збільшити доход у перерахуванні на кожного торговельного представника й ефективність роботи в кожнім регіоні і скоротити при цьому питомі витрати на кожного клієнта і на кожну торговельну операцію;

5. Забезпечити більш швидку і точну роботу з потенційними замовниками, оперативні дії по рекомендаціях і відповіді на запити клієнтів;

6. Практично виключити імовірність того, що клієнти або ті, хто міг би ними стати, „випадуть через тріщини” застарілої або перевантаженої системи взаємодії з ними;

7. Скласти для керівництва компанії докладну і точну картину всієї роботи зі збуту і маркетингу;

8. Миттєво реагувати на зміни кон'юнктури ринку.

Таким чином, CRM-програма при грамотному виборі і технології впровадження є невід'ємною частиною загальної системи управління комерційною діяльністю підприємства.

Таким чином, CRM-системи забезпечують оперативний доступ до інформації і використовуються для аналізу таких задач, як:

- оперативні (забезпечують оперативний доступ до інформації);

- аналітичні (використовуються для аналізу різних даних, стосовних як до клієнта, так і до діяльності фірми);

- задач по співробітництву (надають клієнтам можливість більшого впливу на діяльність підприємства) [89].

Зупинимося докладніше на конкретних перевагах, що одержує підприємство при використанні CRM-технології.

1. Управління продажами

1.1. Збільшення виручки:

– Продавець має повну інформацію про клієнта й історію продажів, збільшуються кількість і швидкість укладання угод, спрощується процес повторних продажів існуючим клієнтам компанії, можлива передача потреби клієнта між агентами (так звана „Естафета продажів”).

– Фіксація в базі даних вичерпної інформації про потенційних і реальних клієнтів, отриманої як у результаті моніторингу ринку, так і з історії роботи з ними. Це не дає забути ні про одного із клієнтів і дозволяє кожному з менеджерів реагувати на запити.

1.2. Підвищення імовірності укладання угоди:

– Статистична інформація дозволяє оцінити імовірність укладання угоди і при нестачі ресурсів сконцентруватися на найбільш перспективних клієнтах.

– Скорочення циклу продажів і поширення кращого досвіду на всіх продавців.

– Бази знань по стандартних питаннях клієнтів, по слабких і сильних сторонах роботи конкурентів дозволяє ефективно працювати з клієнтом навіть починаючому продавцеві.

1.3. Збільшення валового прибутку:

– При вивченні накопиченої інформації виникає краще розуміння потреб клієнта, більш високий рівень їх задоволеності, і, як наслідок, знижується необхідність у додаткових знижках;

– Класифікувати клієнтів по ознаках, що відбиває фінансові можливості і готовність до покупки, і надавати знижку тільки найбільш чуттєвим до ціни покупцям у процесі додаткових переговорів.

1.4. Зниження дебіторської заборгованості:

Функція контролю платежів клієнтів дає можливість простежити всю історію взаємин і на цій підставі робити висновки про максимальну суму кредиту, термінах повернення.

1.5. Зниження витрат за рахунок автоматизації рутинних процесів:

– З'являється можливість автоматизувати рутинні за допомогою використання бази знань про звертання клієнтів (наприклад, автоматизація контролю проходження заявок). Упровадження системи дозволяє знизити час відповіді на запит клієнта, обробку повернення.

– Знижуються витрати на роботу з клієнтами і поліпшується якість їх обслуговування.

– CRM дозволяє створити і використовувати шаблони контактів і дій для виконання типових операцій. Наприклад, можливе виконання автоматичної підготовки комерційних пропозицій із заміною реквізитів одержувача.

– Управління розсиланням і одержанням електронних листів через інтеграцію з електронною поштою.

2. Управління персоналом

2.1. Підвищення продуктивності співробітників, якості їх роботи:

– Можливість планування контактів і засобів роботи зі співробітниками дозволяють ефективно використовувати робочий час.

– Керівники контролюють не тільки результати, але і сам процес збутової діяльності за допомогою об'єктивних показників: ефективність первинних контактів, тривалість процесу продажу товару, середній обсяг угоди і т.п. Можна виявляти слабкі місця в роботі менеджерів і коректувати їх діяльність.

– Менеджери одержують зручний інструмент для збору, збереження і пошуку даних про клієнтів, планування своєї роботи, масового розсилання інформації, а також можливість автоматичного оформлення рахунків і накладних, реєстрації планових і фактичних сум платежів.

2.2. Можливість оперативного аналізу ефективності збуту:

– Одержання звітів про ефективність роботи з клієнтами, збір і обробка інформації про ринок у єдиній базі даних дозволяє виявляти проблеми на етапі їх появи (зміна попиту, задоволеності клієнтів тощо).

– Можливий поділ продажів на окремі етапи і процеси; контроль термінів і результатів виконання угод, прогноз обсягу продажів, оцінка результатів і ефективності роботи.

2.3. Зниження плинності кадрів, підвищення мотивації співробітників:

Співробітник може співвіднести свої успіхи з діями інших співробітників, одержати інформацію про бонуси, як минулих, так і планованих, і зрозуміти, як домогтися більшого шляхом концентрації зусиль на більш цінних угодах. Система дає співробітникові впевненість у тому, що одержувана їм винагорода не залежить від особистих відносин з керівництвом, а залежить тільки від якості його роботи.

3. Маркетинг

3.1. Спрямований маркетинг:

– Управління маркетингом поліпшується за рахунок використання системи планування, розробки, управління і реалізації маркетингових кампаній, а також маркетингового аналізу.

– З'являється можливість проводити дешеві й ефективні акції прямого маркетингу (direct marketing). Це автоматичні розсилання по базі клієнтів через пошту або факс рекламних матеріалів.

– Через сегментування ринку й аналіз клієнтської бази можлива розробка пропозицій, орієнтованих на визначену групу клієнтів.

– Слід також зазначити нові можливості прямого маркетингу по обліку індивідуальних потреб клієнтів. Наприклад, об'єднання клієнтів у категорії і розсилання тих або інших матеріалів у залежності від категорії клієнта.

3.2. Ефективне управління маркетинговою кампанією:

– Рекламні кампанії мають більш точну спрямованість і сфокусовані на потрібній клієнтській вибірці. Профайли клієнтів засновані на всій сукупності даних, зібраних у компанії.

– Планування і проведення рекламних і маркетингових кампаній, аналіз їхніх результатів для кожної цільової групи, продукту, регіону і т.д.

– Можна не тільки відстежити результативність конкретних маркетингових акцій і каналів просування продукції, але і провести аналіз причин відмовлень від покупки, що допоможе скорегувати маркетингову діяльність. Також можливе проведення моніторингу ходу продажів у цільових сегментах, аналізу ефективності витрат на рекламний бюджет.

3.3. Дослідження конкурентного середовища:

Допомагає створити ефективну конкурентну політику, дозволяє накопичувати інформацію про стан ринку, конкурентах, їх товарах, цінах.

4. Підтримка клієнтів

4.1. Зниження витрат на службу підтримки:

Здійснюється реєстрація проблем клієнтів, їх аналіз на основі типових проблемних випадків. Згодом накопичується база знань. Проводиться планування дій по усуненню проблем.

4.2. Поліпшення якості сервісу, підвищення задоволеності клієнта:

– Повна інформація про клієнта дозволяє більш точно ідентифікувати категорію обігу і точно визначити необхідний ресурс для вирішення проблеми. Не потрібно переключатися на інших представників служби підтримки в процесі розмови з клієнтом.

– Відстеження проходження заявок (контроль процесу обробки запитів, реакції на них і складання звітів по обслуговуванню) гарантує високу якість обслуговування.

– Забезпечується очікування клієнта працювати з фірмою, що завжди точно і вчасно надає інформацію, підтримує регулярні контакти з ним, завжди вчасно і якісно вирішує сервісні проблеми, ставиться до нього персоналізовано і будь-яка людина в організації має повну інформацію про взаємодію з ним.

– При використанні технології автоматизації система нагадає про заплановані заходи. Усе це дозволяє кожному клієнтові почувати себе „особливим клієнтом” компанії, тобто не разовим покупцем, а постійним клієнтом, з яким фірма розділяє труднощів і успіхи.

– Крім того, існує можливість автоматично готувати звіти і тим самим керувати в режимі реального часу.

4.3. „Якісний” сервіс сприяє повторним покупкам, додатковому прибутку

Якісний сервіс дає клієнтові позитивний досвід спілкування з товариством, підвищує лояльність клієнта, тобто викликає бажання продовжувати спілкування з фірмою.

5. У цілому для фірми

5.1. Забезпечення захисту бази організації, розмежування доступу:

– База не розподілена по комп'ютерах співробітників, а знаходиться на сервері, тому відхід з організації ключових співробітників не спричиняє втрату інформації про контакти з клієнтами.

– При звільненні менеджера вся інформація з його клієнтів залишається в базі даних і може бути передана іншому співробітникові.

– Швидкий і зручний доступ до інформації про клієнта. Вся інформація утримується в одному місці, що дозволяє оперативно одержати необхідні відомості про клієнта співробітникам, причому відбувається розмежування прав доступу користувачів до інформації в програмі.

5.2. Підвищення взаємодії між відділами підприємства:

– Ведення історії контактів клієнтів із усіма співробітниками і відділами організації, оперативна передача інформації про клієнта між відділами. Дозволяє вчасно реагувати на потреби клієнта, знизити час обслуговування зобов'язань перед клієнтами, вирішувати існуючі або потенційні проблеми клієнтів набагато швидше.

– Виконується погоджена робота співробітників різних підрозділів із клієнтами [89].

Таким чином, система маркетингового забезпечення створює потужну базу даних для прийняття обґрунтованих управлінських рішень при розробці та реалізації стратегії організації, оскільки інформація, що надходить є своєчасною і об'єктивною.

Розділ 2. Діагностика стану господарської діяльності ВАТ „Житомирхліб”

2.1 Діагностика організаційної моделі підприємства як суб'єкта ринкової економіки

Хлібопекарська промисловість України має велике значення для підтримки соціальної стабільності в суспільстві. Підприємства галузі задовольняють потреби всіх шарів населення і бюджетних організацій у своїй продукції, що була, є і залишиться продуктом номер один. Стаціонарні хлібопекарські підприємства, на яких працює близько 50 тис. кваліфікованих професіоналів, постійно підтверджують свою здатність в екстремальних умовах забезпечувати населення хлібом. На сьогоднішній день в Україні на ринку хліба існують 3 галузеві громадянські організації: Об'єднання підприємств хлібопекарної промисловості „Укрхлібпром”, Всеукраїнська Асоціація пекарів і Асоціація приватних пекарів і кондитерів України, що охоплюють фактично всі хлібопекарні підприємства.

Починаючи з 1994 року, у структурі галузі відбулися значні зміни. На базі колишніх структурних одиниць, які входили в 24 обласні об'єднання хлібопекарної промисловості і об'єднання Автономної республіки Крим, створені акціонерні товариства, які об'єднують близько 400 хлібозаводів потужністю від 15 до 200 тонн хліба і хлібобулочних виробів у добу. Крім того, на ринку виробництва хліба працює багато малих і приватних підприємств.

Щорічно в Україні виробляється близько 2,5 млн. тонн хліба і хлібобулочних виробів. 70 % від загального обсягу випікають спеціалізовані промислові підприємства, а інші - підприємства Укоопсоюза, Укрпродсоюза, а також малі і приватні підприємства. Разом з тим сьогодні пекарі виробляють хліба майже в 3 рази менше, ніж у 1990 році (2,4 млн. тонн проти 6,7 млн. тонн). Середньодобове споживання хліба на 1 особу знизилося за цей період з 355 г до 129 г, і воно в 2 рази менше, чим передбачено продовольчим кошиком (277 г у добу).

Дисбаланс між необхідною кількістю хліба, виходячи зі споживання на рівні споживчого кошика, і фактичними обсягами виробництва - от одна з проблем, що вимагає вивчення і рішення. Адже за цим стоїть і проблема повноцінного харчування, і наповнюваність бюджету, і завантаження потужностей. Загальна річна потреба хлібопекарських підприємств усіх форм власності в зерні - 2,2 млн. тонн, у т.ч. пшениці - 1,9 млн. тонн, жита - 0,3 млн. тонн, що складає відповідно: 86% і 14% від загальної потреби.

Виробництво хліба - це сектор економіки, що має вирішальне значення для підтримки соціальної стабільності в суспільстві. Звідси - особлива роль і відповідальність хлібопекарської галузі. Тому ця галузь є найбільш регульованою в Україні. Відповідно до інформації, отриманої з регіонів, регулювання цін на хліб і хлібобулочні вироби здійснюється практично у всіх регіонах України.

Рішення про впровадження державного регулювання цін на хліб і хлібобулочні вироби на регіональних ринках приймається Урядом Автономної Республіки Крим, облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами разом з відповідними органами Антимонопольного комітету. Якщо ж підприємство і не підпадає під дію зазначеної постанови, то урядом вводяться оперативні заходи щодо керованості ціновою ситуацією на ринку хліба. Ситуація в галузі була особливо напруженої в неврожайному 2003 році, коли було зібрано 20 млн. тонн зерна проти 39 млн. тонн у попередньому. Це були самі низькі показники врожаю зернових за всі роки незалежності України. Ціни на зерно тоді виросли в 2,5 рази.

Ціни на хліб залишалися при цьому незмінними майже до листопаду місяця. Пекарі зазнавали величезних збитків. Тоді урядом і пекарями вчасно були початі міри, щоб ситуація на ринку хліба не вийшла з-під контролю. З ініціативи пекарів була підготовлено і прийнята Постанова Кабінету Міністрів від 10 листопаду 2003 року № 1747 про встановлення 5% рівня рентабельності, що на той час забезпечувало беззбиткову роботу хлібопекарських підприємств і гарантувало цінову стабільність на хліб до нового врожаю. У результаті роздрібні ціни на хліб і хлібобулочні вироби збільшилися в 1,3-1,4 рази при збільшенні цін на борошно в 1,8 рази. Після адміністративного регулювання цін рентабельність продукції знизилася з 12,7 % у 1996 році до 2-3 - у 2003 році при наявності збиткових підприємств.

Наслідки такого стримування цін підприємства відчули на собі цілком:

Ш галузь стала непривабливою для інвесторів;

Ш були згорнуті всі програми технічного переозброєння;

Ш довелося практично заморозити заробітну плату при тім, що по інших галузях був зафіксований її ріст: при збільшенні рівня заробітної плати в цілому по Україні в 2003 році на 23% по хлібопекарській галузі це збільшення складало всього 8%;

Ш унаслідок цього в галузі виникла така проблема, як плинність кадрів.

У 2004 році завдяки високому врожаєві і, відповідно, зниженню цін на борошно пекарям удалося відстояти невелике зниження цін на хліб. За даними Держкомстату, у 2004 році індекс цін на борошно пшеничну склав 85, 7% (тобто зниження на 14,3 %). а індекс цін на хліб зафіксований на рівні 98 %, тобто зниження 2%. Це дало можливість незначного збільшення заробітної плати: 18% по галузі при такому ж показнику по Україні 28%. Інші проблеми залишилися і вимагають негайного рішення.

Оскільки основним джерелом для проведення технічного переоснащення була і залишається частина прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, то в умовах такого твердого регулювання її невелика маса дає можливість у кращому випадку тільки підтримувати наявне старе устаткування в робочому стані. Якщо середнє українське підприємство в 1996 році могло придбати за рахунок прибутку 2 печі, то з 2003 року - уже тільки 1 піч за 3 роки.

Ще одна проблема - це невідповідність хлібопекарських підприємств вимогам, що пред'являються до них при можливому вступі України у Всесвітню організацію торгівлі. При нульовій модернізації і при відсутності державної підтримки хлібопекарська галузь буде мати серйозні проблеми з вступом України в СОТ.

Перейдемо до аналізу діяльності головного об'єднання хлібопекарської галузі України - Укрхлібпрому.

З Укрхлібпромом у 2006 р. році співпрацювало 110 стаціонарних промислових хлібопекарських підприємств, які безперебійно забезпечували населення якісною хлібобулочною продукцією та борошняними кондитерськими виробами. Ними вироблено продукції в діючих оптових цінах на суму понад 2,7 млрд. гривень. Питома вага випікання хліба та хлібобулочних виробів підприємствами, інтереси яких представляє Укрхлібпром, від загального обсягу їх виробництва в Україні за 2006 рік становить 71,4 % (за оперативними даними в Україні вироблено 2,1 млн. тонн хліба та хлібобулочних виробів).

На підприємствах галузі в 2006 році в натуральному виразі вироблено продукції:

Ш хліба та хлібобулочних виробів - 1,5 млн.тонн;

Ш тортів, тістечок та здобних виробів - 61,5 тис. тонн;

Ш пряників, печива солодкого та виробів аналогічних - 5,6 тис. тонн;

Ш макаронних виробів - 1,2 тис. тонн;

Ш сухарних та бараночних виробів - 24,5 тис. тонн.

Структура виробництва наведена на рис. 2.1.

Порівняно з 2004 роком, в Україні в 2006 році зменшився попит на хліб і хлібобулочні вироби, тож відбувся спад виробництва на 1,9 відсоткових пунктів. Проте на підприємствах Укрхлібпрому скорочення попиту і відповідно зменшення виробництва хлібобулочної продукції складає лише 1,2 відсоткових пунктів. Разом з тим, в 6 регіонах спостерігалось збільшення обсягів випуску хліба та хлібобулочних виробів.

Рис. 2.1. Структура виробництва хлібобулочних виробів в Україні в 2006 році

У 2006 році за рахунок поліпшення асортименту та його якості збереглася тенденція росту виробництва таких видів продукції, як тортів, тістечок і здобних виробів на - 20,5%, пряників та печива - на 9,5, кондитерських виробів з цукру - на 8,8, сухарних і бараночних виробів на - 17,1%. Падіння обсягів випуску макаронних виробів (на 29,8 %) відбулося з причини демонтажу лінії виготовлення макаронних виробів та перепрофілювання цеху на Ватутінскому хлібокомбінаті.

Останніми роками у зв'язку з виникненням на ринку значної кількості виробників хліба інших форм власності, потужності промислових підприємств по випуску хліба та хлібобулочних виробів використовуються лише на 30-35% (крім м. Києва та окремих обласних хлібокомбінатів). Це говорить про те, що хлібопекарська галузь забезпечена потужностями і має можливість повністю гарантувати потреби населення в цій продукції.

Варто також підкреслити, що виготовлення хліба та хлібобулочних виробів в дні підвищеного попиту збільшується в 1,3-1,5 рази, і тільки промислові хлібопекарські підприємства, які мають резервні потужності здатні забезпечити такий попит.

Протягом звітного року роздрібні ціни на масові види хліба та батон практично не змінювалися. Станом на 1 січня поточного року середні рівні роздрібних цін на масові види хліба становили:

Ш хліб з борошна першого сорту - 1,70 грн. за 1 кг,

Ш хліб із суміші борошна житнього та пшеничного - 1,57 грн. за 1 кг;

Ш батон з борошна вищого сорту - 1,47 грн. за 0,5 кг.

Середня оптова ціна 1 тонни хліба та хлібобулочних виробів в середньому по галузі за грудень 2006-го склалася на рівні 1577 грн., що на 1,1% менше, ніж у січні позаминулого року (1595 грн.). На цей показник вплинуло зменшення цін та зміни в асортименті.

Варто зазначити, що згідно з даними Державного комітету статистики за 2005 рік при індексі цін на борошно пшеничне 96,8 % (зниження - 3,2 %), індекс цін на хліб та хлібобулочні вироби зафіксовано на рівні 100,4 % (зниження - 2 %).

Другий рік поспіль у країні збирають доволі високий урожай зернових: 42 і 38 млн. тонн відповідно до 2004 та 2005 років. Так, незважаючи на ці показники та обнадійливі ознаки поліпшення фінансового стану підприємств хлібопекарської промисловості, внаслідок державного регулювання цін на хліб він залишається ще досить складним.

Ціни на борошно в 2005 році в деякій мірі стабілізувалися. Проте частка борошна у витратах на виробництво хліба становить майже 50 %. Водночас, складові витрат, що формують ціну допоміжна сировина, пальне, електроенергія, транспортні витрати, мінімальна заробітна плата, нарахування на ;неї тощо за цей період збільшилися на 12-80%. Середньогалузева рентабельність продукції за 2006 рік не перевищує 6%.

За цими цифрами стоять серйозні проблеми. Низькорентабельна робота підприємств - це відсутність коштів, які не удають змоги оновлювати матеріальну базу виробництва, впроваджувати сучасні технологи нові види виробів, задовольняючи різноманітні потреби споживачів, збільшувати заробітну плату, вирішувати соціальні питання.

Адміністративне стримування росту економічно обґрунтованих цін на хліб призводить також до зменшення або відсутності надходжень до Державного бюджету (податки ж хлібопекарські підприємства завжди сплачують своєчасно і в повному обсязі). Навіть Антимонопольний комітет України, проаналізувавши стан соціальне важливих ринків, зокрема стану ринку хліба та хлібобулочних виробів і суміжних з ними ринків зерна і борошна, підкреслив, що розвиток конкуренції на цих ринках стримує державне регулювання цін.

Отримані висновки комітету засвідчили, що запровадження у багатьох областях регулювання соціальне важливих сортів хліба призвело до зниження рентабельності виробництва та їх збитковості. За результатами зазначеного дослідження Антимонопольний комітет направив листи до Президента України та Кабінету Міністрів України із пропозиціями щодо забезпечення стабільності функціонування ринку хліба та хлібобулочних виробів і суміжних ринків зерна та борошна і недопущення кризових ситуацій на цих ринках.

Одними з найважливіших пропозицій Антимонопольного Комітету для хлібопекарської галузі є розробка механізмів поступового переходу на вільне ціноутворення на ринках хліба та хлібобулочних виробів, а також відшкодування малозабезпеченим верствам населення різниці в цінах на хліб у разі їх зростання. Крім того. Міністерство економіки України, проаналізувавши ситуацію на ринку зерна, борошна та хліба, своїм листом від 28.11.2005 № 88-20/7730-10 Кабінету Міністрів та Раді національної безпеки та оборони України рекомендувало доручити міністерствам і відомствам проводити роботу щодо запобігання спекуляції у засобах масової інформації стосовно підвищення цін на хліб.

Незважаючи на складний фінансовий стан на хлібопекарських підприємствах, у 2005 році проводилась робота по технічному переоснащенню. Спільно з машинобудівними заводами розглядались пропозиції щодо створення нового та вдосконалення існуючого обладнання, з подальшим його впровадженням.

Продовжувалась робота по впровадженню вітчизняної хлібопекарської печі А2-ХПК, розробленої ВАТ „Укрндіпродмаш” та виготовленої Калинівським машинобудівним заводом. Це піч нового покоління, аналогів якої немає в Україні та країнах близького зарубіжжя. Вона призначена для хлібозаводів, що потребують заміну печей ФТЛ-2 - енергоємних, кам'яної кладки. Піч дає змогу підприємствам економити значні кошти за рахунок зменшення споживання газу. За звітний період на підприємствах Укрхлібпрому було встановлено 6 таких печей.

На Новоград-Волинському хлібозаводі Житомирської області випробувано хлібопекарську піч (виробництва Хорватії). Піч забезпечує випуск широкого асортименту якісної продукції. В її конструкції передбачено монтаж 4 парогенераторів, завдяки яким немає потреби в окремій котельні. Технічна рада схвалила доцільність придбання таких печей. Проведено автоматизацію процесу горіння печей та котлів із встановленням більш економічних пальників також на Сумському, Запорізькому № 5, Миколаївському та Васильківському хлібокомбінатах.

Укрхлібпром постійно приділяє увагу економному і раціональному використанню паливно-енергетичних ресурсів. З його ініціативи вперше в Україні на кошти підприємств спільно з ЗАТ НВО „Харчопромавтоматика” розроблено галузеву „Інструкцію з нормування ПЕР при виробництві хліба, хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів”, яка впроваджена на більшості підприємств. У результаті розроблених у 2005 році організаційно-технічних заходів з економії паливно-енергетичних ресурсів у галузі фактично зекономлено 360 тонн пального, 105Гкал теплоенергії, 175 тис. Квт.год електроенергії.

Хлібопекарська галузь за останні роки не була обділена увагою державних керівників, проте вона потребує постійної підтримки по створенню стабільної законодавчої бази, фінансування галузевих науково-технічних програм та вирішення інших нагальних проблем. Другий рік поспіль робочою група об'єднання доопрацьовує ініційований та розроблений Укрхлібпромом проект Закону України „Про хліб та хлібобулочні вироби” (реєстраційний номер 5270), який вже був розглянутий на засіданні Комітету з питань аграрної політики й земельних відносин Верховної Ради України та рекомендований на розгляд в першому читанні в сесійній залі ВР.

...

Подобные документы

  • Методи стратегічного аналізу при оцінці виробничої діяльності підприємства. Політика підприємства щодо ефективного управління прибутком. Рівень забезпечення використання виробничих і фінансових ресурсів на підприємстві. Організаційний устрій підприємства.

    курсовая работа [88,4 K], добавлен 21.12.2008

  • Теоретико-методологічні основи сучасного стратегічного планування маркетингу. Аналіз стратегічного планування на підприємстві на прикладі ТзОВ "АгроІндикСервіс". Аналіз та оцінка господарської діяльності підприємства. Стратегічна діагностика середовища.

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 09.07.2014

  • Маркетингове управління: концепція і процес, його основні функції та механізм їх реалізації. Аналіз природно-економічних умов розвитку підприємства. Оцінка ринкових можливостей. Розрахунок витрат на маркетинг, їх планування та оцінка ефективності.

    курсовая работа [960,1 K], добавлен 10.12.2010

  • Основи маркетингового управління підприємствами-товаровиробниками. Стратегічне планування збутової діяльності підприємств-товаровиробників, роль в реалізації маркетингових програм. Аналіз роботи підприємства з маркетингового стратегічного сегментування.

    дипломная работа [440,2 K], добавлен 29.03.2011

  • Основні принципи та функції маркетингу на підприємстві. Види сучасного маркетингу. Система внутрішньофірмового управління. Розробка маркетингових стратегій діяльності підприємства. Аналіз маркетингової діяльності і обґрунтування її необхідності.

    дипломная работа [156,3 K], добавлен 23.05.2012

  • Глибокий всебічний аналіз діяльності шоколадної фабрики корпорації Roshen. Особливості розробки стратегії функціонування підприємства. Основні етапи маркетингової політики, мотивація, методологія та практичні положення стратегічного управління галуззю.

    реферат [18,1 K], добавлен 21.09.2016

  • Сутність та складові маркетингової діяльності підприємства. Стратегічне планування та аудит маркетингу. Процес управління маркетингом. Контроль і маркетинговий аналіз діяльності підприємства. Організаційно-правові основи маркетингової діяльності.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 02.11.2007

  • Поняття торговельно-посередницької діяльності. Практичні рекомендації організації маркетингового стратегічного планування на прикладі "Metro Cash & Carry" (м. Харків), пошук шляхів його удосконалення. Економічно-фінансова характеристика підприємства.

    курсовая работа [340,8 K], добавлен 23.07.2016

  • Визначення стратегічного планування і його основних понять. Стратегічне управління, основні поняття. Сутність стратегічного управління. Стратегічний контроль як завершальний етап реалізації стратегії. Підходи до автоматизації процедур стратегічного контро

    курсовая работа [99,5 K], добавлен 18.03.2007

  • Основи маркетингового стратегічного планування. Процес розробки маркетингової стратегії в ДАХК "Артем". Етапи процесу формування стратегії. Рекомендації щодо розробки маркетингової стратегії. Дослідження діяльності відділу стратегічного маркетингу.

    дипломная работа [349,7 K], добавлен 22.08.2008

  • Маркетингове середовище - сукупність суб'єктів, умов та сил, що діють за межами фірми і здатні вплинути на її маркетингову діяльність. Фактори зовнішнього середовища маркетингу та їх класифікація. Складові внутрішнього середовища, їх роль і управлінні.

    контрольная работа [374,8 K], добавлен 25.02.2011

  • Сутність маркетингового антикризового управління підприємством. Загальна характеристика компанії ТОВ "Астеліт" як соціально-відповідальної компанії. Правила і процедура антикризового маркетингу. Проникнення мобільного зв'язку в Україні в різних групах.

    курсовая работа [121,8 K], добавлен 16.05.2013

  • Системне управління підприємством: принципи та типології системних концепцій менеджменту. Організаційний аспект та технологія маркетингової діяльності. Планування збуту та аналіз товарного асортименту як фактор забезпечення платоспроможності організації.

    курсовая работа [204,8 K], добавлен 22.02.2011

  • Сутність та роль стратегічного планування маркетингу. Маркетингові стратегії: визначення, цілі і класифікація. Роль маркетингу в стратегічному плануванні. Маркетингова стратегія при розробці інвестиційних проектів. Маркетинговий аналіз та його значення.

    реферат [27,1 K], добавлен 13.09.2010

  • Маркетингове управління: сутність, завдання, функції. Аналіз ринкових можливостей підприємства. Відбір цільових ринків. Аналіз та планування маркетингових заходів, які вживаються на ЗАТ "Сармат", з метою просування на ринок безалкогольних напоїв та пива.

    курсовая работа [684,9 K], добавлен 12.01.2012

  • Планування як функція управління. Управління як одна з головних засад маркетингу. Маркетингове планування: сутність, принципи, задачі. Стратегічне і тактичне планування. Зміст плану маркетингу. Розділи плану маркетингу. Розробка бюджету маркетингу.

    курсовая работа [61,5 K], добавлен 18.06.2007

  • Актуальність інформації в управлінні маркетинговою діяльністю. Сутність інформаційних систем в маркетингу. Необхідність, тенденції використання МІС в управлінні маркетинговою діяльністю підприємства. Аналіз споживчого ринку за сегментами в ІС Акцент 7.0.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 14.04.2011

  • Законодавча та нормативна база з питань стратегічного планування маркетингу та розвитку зовнішньоекономічної діяльності агропідприємства. Аналіз показників рентабельності реалізованої продукції, капіталу та активів підприємства "АгроІндикСервіс".

    дипломная работа [1,4 M], добавлен 13.07.2014

  • Економічний зміст та класифікація витрат підприємства. Обґрунтування теоретичних та методичних положень управління витратами, а також розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення управління системою витрат підприємства на прикладі ВАТ "Рейнфорд".

    курсовая работа [46,4 K], добавлен 13.08.2008

  • Сутність та складові маркетингової діяльності підприємства. Маркетинговий аудит. Удосконалення функцій і механізму торгівельного підприємства. Функції оптової торгівлі в умовах ринку. Особливості організації управління оптовим підприємством ТОВ "Спроба".

    дипломная работа [609,8 K], добавлен 25.01.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.