Системні фактори ефективності логістичної концепції постачання на підприємствах

Реалізація запропонованих напрямків вдосконалення політики управління поставками на основі логістичної концепції повинна передбачати не лише зниження собівартості молока та відповідно молочної продукції і покращення показника чистого прибутку, а також ряд інших позитивних змін, які можна відобразити за допомогою інтегрального показника. За методикою, наведеною в підрозділі 2.1 роботи, здійснимо розрахунок даного інтегрального показника економічного ефекту, який можна отримати в результаті реалізації логістичної концепції постачання на підприємствах-об'єктах дослідження (табл. 19).

За результатами таблиці найбільше значення показника економічного ефекту від реалізації логістичної концепції мають молокопереробні підприємства групи В - 8,2 в.од. та А - 5,5 в.од., які при формуванні фінансового результату орієнтуються на підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності.

Підприємства груп D та C, які мають потенційно менші значення показника економічного ефекту від реалізації логістичної концепції (відповідно 1,4 та 1,6 в.од.) при розробці логістичної стратегії управління поставками керуються в першу чергу своїм внутрішнім потенціалом, а саме - економією поточних витрат, скороченням простоїв тощо. Отже, ефективність логістичної системи постачання визначається врахуванням потреб зовнішнього середовища підприємства, відповідно до яких повинна корегуватися і внутрішня політика суб'єкта господарювання. Це є один із основних принципів ефективного функціонування промислових підприємств в ринкових умовах.

Таблиця 19. Розрахунок економічного ефекту від реалізації логістичної концепції на молокопереробних підприємствах Вінницької області станом на кінець 2005 р.*

Показник	Група підприємств
	D	С	В	А
Фінансовий результат:	5776,4	4690,8	14390,2	19951,8
економія на вартості сировини при здійсненні закупівель за нижчою ціною, грн.;	3234,8	2626,9	8058,5	11173
скорочення транспортних витрат при виборі найближчих джерел сировини, грн.;	1848,5	1501,1	4604,9	6384,6
скорочення відходів, тобто економія на сировині за рахунок зменшення неякісних поставок, грн.	693,1	562,8	1726,8	2394,2
Величина капіталу, інвестована в логістику:	4280,7	2868,7	1750,7	3602,9
вартість сировини, виходячи із закупівельної ціни, грн.;	3646,3	2681,7	1029,5	2658,1
середня за період вартість транспортних засобів, що використовуються для здійснення поставок сировини, грн.;	624,6	173,6	703,7	927,1
витрати на оплату праці учасників системи постачання, грн.;	8,9	12,3	15,2	15,6
витрати на проведення лабораторних аналізів якості сировини, грн.	0,9	1,1	2,3	2,1
Показник економічного ефекту від реалізації логістичної концепції, в.од.	1,4	1,6	8,2	5,5

*) За даними річних звітів підприємств

Додатково визначимо рівень економічної ефективності логістичної системи постачання за методикою, наведеною в підрозділі 2.1 роботи, згідно з якою враховується розрахунок ефекту логістичної системи постачання на молокопереробних підприємствах різних груп. З табл. 19 видно, що величиною можливого ефекту можна вважати результат по групі В, тобто найвище значення ефекту. Таким чином, для молокопереробних підприємств групи В ефективність функціонування матеріального потоку в логістичному ланцюзі дорівнює одиниці (К_еВ=1), оскільки ці підприємства досягнули планового рівня ефекту. Тоді для решти груп ефективність функціонування матеріального потоку в логістичному ланцюзі розрахуємо за формулою (8).

Для підприємств групи D цей показник складає:

;

для підприємств групи C:

;

для підприємств групи A:

.

Отже, порівняно з підприємствами групи B найбільшу ефективність функціонування матеріального потоку в логістичному ланцюзі мають підприємства групи A - 0,67 в.од., що було підтверджено показниками ефективності логістичної системи постачання молокопереробних підприємств Вінницької області. Відповідно, підприємства груп C та D повинні нарощувати свій потенціал в логістичній системі постачання для покращення своїх показників.

Для підприємств групи D різниця (Е ₀-Е_Ф) складає:

Еп-Еф = 8,2-1,4 = 6,8;

для підприємств групи C:

Еп-Еф = 8,2-1,6 = 6,6;

для підприємств групи A:

Еп-Еф = 8,2-5,5 = 2,7.

Як видно з розрахунків, рівень ефективності логістичної системи управління поставками найбільше наближається до середнього рівня по регіону (тобто до рівня підприємств групи B) по молокопереробних підприємствах групи A, які мають найменше відхилення рівня ефективності їх логістичної системи постачання від максимального рівня. З іншого боку, недостатньо використовують свій потенціал в цьому напрямку підприємства груп D та C, на яких ще переважає традиційна система управління поставками, орієнтована на створення значних резервів сировини для виробництва сталого асортименту продукції, що гальмує оборотність та ефективність використання запасів.

Отримані значення показників економічної ефективності управління матеріальними запасами є універсальними і можуть бути використані:

- на стадії розробки стратегії управління матеріальними запасами для прогнозування можливих результатів;

- на стадії ухвалення рішення для вибору найбільш ефективного варіанта управління матеріальними запасами;

- на стадії аналізу для оцінювання результатів діяльності по управлінню матеріальними запасами по закінченні визначеного періоду.

Стан підприємств-об'єктів дослідження відображає загалом стан усіх підприємств молокопереробної промисловості Вінницької області. На макрорівні логістична стратегія управління поставками підприємства має узагальнений характер, однак вона також відображає взаємозв'язок внутрішнього та зовнішнього середовищ підприємства, а саме залежність виробника молочної продукції від постачальника сировини, державної політики ціноутворення та стимулювання розвитку молокопереробної промисловості області.

Розробка і реалізація логістичної стратегії управління поставками на кожному молокопереробному підприємстві Вінницької області забезпечить довготривалий розвиток молочної галузі регіону в цілому, а також дозволить розвивати ринок молочної вітчизняної продукції, витісняючи закордонну продукцію.

3.3 Моделювання та інформаційне забезпечення процесу оптимізації логістичної концепції постачання

Протягом останніх років в розвинених країнах було розроблено низку моделей управління запасами сировини, матеріалів та напівфабрикатів [53, 208, 209, 210, 212, 213]. За допомогою моделювання було доведено [214, с. 36] ефективність заходів програм постачання на основі показника періодів проходження сировини через весь ланцюг поставки. За допомогою моделювання можна також перевірити проекти гнучких ділянок поставки, що обслуговуються автоматичними транспортними засобами, оцінити витрати на матеріально-технічне постачання закупівель сировини. Проектування складів із застосуванням комп'ютера дає можливість одержати інформацію про їх оптимальну систему, величину необхідних капіталовкладень і витрати на експлуатацію складів.

Можна привести приклади масового використання підприємствами економіко-математичних моделей для вибору рівнів запасів шляхом балансування витрат на підготовчі операції або витрат на виконання замовлення і зіставлення витрат при дефіциті запасів з витратами на зберігання запасів. При цьому витрати на зберігання запасів включають не тільки витрати на утримання запасів на складі, витрати внаслідок псування продукції, вартість морального зносу, але і витрати капіталу, іншими словами, норму прибутку, який можна б було одержати, використовуючи інші можливості інвестування при еквівалентному ризику.

Один із варіантів зниження ризику при зберіганні запасів - використовування технологій, заснованих на системах гнучкого виробництва. В цьому випадку перевагою є скорочення часу і витрат на підготовчі операції. Це робить економічно вигідним виготовлення продукції невеликими партіями, що особливо важливо в умовах жорсткої конкуренції і постійних змін вимог ринку, що дуже характерно для ринку молочної продукції.

Оптимізація управління поставками сировини розглядається як найважливіший етап оптимізації величини запасів, зменшення яких надає можливості для значного збільшення їх оборотності. Саме на цьому етапі оптимізації логістичної моделі необхідно приймати найбільш обґрунтовані рішення, оскільки на більш пізніх етапах помилки і прорахунки планування обумовлять зростаючий ризик збільшення збитків.

Процес планування і організації поставки молока базується на специфікації продукції, яку необхідно виготовити, яка є частиною контрактних угод на виробництво, що підписується між замовником і виробником. Специфікація звичайно корегується кожного місяця. Процес оптимізації планування і організації поставки молока на молокопереробне підприємство складається з таких етапів:

1. Початковими даними при плануванні є дані специфікації на виробництво. На цьому етапі необхідно одержати від замовника вчасно і точно в строк уточнену програму виробництва з точністю до тижня. Це дозволяє виготовляти готову продукцію точно в строк відповідно до виробничих планів замовника, а також організовувати поставки сировини точно в строк і уникати замовлення непотрібних для виробництва в даний момент часу видів та обсягів сировини.

2. Розробляється програма, яка дозволяє підсумовувати потребу в однакових видах сировини, що входять до складу різних видів продукції і здійснювати їх розбиття по тижневих потребах для кожного цеху окремо.

Відстежування руху молока на підприємство зручно здійснювати в електронних таблицях Excel із масивом даних за такими показниками:

- поступило молока;

- розхід молока по цехах;

- відхилення об'єму молока, що поступило у цехи, від того, що поступило на підприємство;

- норма молока по цехах в залежності від технології виробництва та обсягів виробництва;

- вихід готової продукції;

- відхилення (бракована продукція, недоотримання обсягу продукції).

Внесення змін до цієї таблиці здійснюється щодня із накопиченням по тижнях. Вперше робиться відмітка на прохідній, далі в прийомному пункті. На цьому етапі по локальній мережі директор підприємств та інші працівники, які мають доступ (в т.ч. і бухгалтер), можуть бачити на екранах своїх комп'ютерів об'єм завезеного на підприємство молока.

Після проведення необхідних лабораторних аналізів молоко в разі його придатності поступає у цеха, і на даному етапі важливо простежити відповідність об'єму молока, що завезено, і тим об'ємом, що в цілому поступило у цехи.

За відповідними нормами молока на виробництво окремого виду молочної продукції здійснюється зіставлення обсягів отриманої продукції фактично та плановими обсягами.

Оперативне врахування вказаних відхилень (якщо вони є) дозволяє контролювати відповідність між поставками та обсягами виробництва на молокопереробних підприємствах.

Для звіту адміністрації форма руху молока може подаватись у зручному згрупованому вигляді, де видно лише кінцевий результат без проміжних даних. В разі виникнення питань розгортається лише необхідна частина форми.

Використання інформаційних систем подібного роду із безпосереднім доступом до них всіх працівників підприємства, які на основі їхніх даних приймають управлінські рішення, дозволяє вести облік руху молока і серед основних переваг використання таких системи в управлінні поставками є такі:

- дозволяє здійснювати щоденне планування сировини;

- дозволяє виявляти відхилення у процесі використання відповідної сировини;

- дозволяє тримати працівників підприємства постійно поінформованими щодо обсягів поставок молоко та виходу готової продукції з нього.

3. На базі тижневих потреб у сировині складається замовлення на закупівлю кожному постачальнику окремо.

На цьому етапі, як зазначалось в підрозділі 2.3, важливо не лише забезпечити виробничий процес необхідною кількістю сировини відповідної якості, але й поставити сировину на підприємство за оптимальними цінами. Одним із найефективніших способів цього досягти є фінансова взаємовигідна співпраця із постачальником, результатом якої повинна стати можливість поставки молока за виробничою собівартістю. Тобто мова йдеться про спільну організацію власного виробництва молока.

Однак, жодне молокопереробне підприємство Вінницької області не зможе за короткий строк налагодити власне виробництво молока або повністю переобладнати виробництво певного постачальника. Тому постає нове завдання, яке полягає у тому, що необхідно визначити який об'єм молока підприємство може виготовити самостійно, а який - постачати ззовні (задача МОВ). І це завдання успішно можна вирішити за допомогою програми Excel. Складемо і розв'яжемо задачу МОВ на прикладі ТОВ "Люстдорф" (група А), ВАТ "Жмеринський маслосирзавод" (група В), ТОВ "СДС-Інвест" (група С) та ТОВ "Молочний Дім" (група D).

Постановка задачі:

Молокопереробні підприємства щоденно постачають молоко з певних джерел, однак кожне з них має певні обмежені можливості самостійно утримувати визначену кількість корів та забезпечувати себе сировиною, або підприємство може знаходитись в технологічній інтеграції із основним постачальником і мати домовленість про поставку молока по собівартості.

Необхідно визначити оптимальні обсяги власного виробництва молока (або закупівлі по собівартості) та обсяги додаткової поставки за умови досягнення мінімальних загальних витрат та даних, наведених у табл. 21. Наприклад, необхідно врахувати, що підприємства групи D власними силами можуть заготовити за добу не більше 20000 т молока і закупити не більше 40000 т, тобто при 100%-ому завантаженні потужностей ці підприємства можуть спожити за добу у виробничому процесі не більше 60000 т молока.

Таблиця 21. Можливі добові обсяги власного виробництва молока молокопереробними підприємствами та обсяги поставок

Показник	Група молокопереробних підприємств
	А	В	С	D
Виробничі можливості підприємств, т	60000	35000	25000	20000
Можливості постачальника, т	120000	65000	45000	40000
Загальний добовий обсяг споживання молока підприємствами при повному завантаженні виробничих потужностей, т	180000	100000	70000	60000

Визначення плану, цільової функції та обмежень:

Для розв'язання задачі визначимо два невідомих шуканого плану: В - об'єм молока, яке треба виготовити, К - об'єм молока, яке треба закупити.

Витрати:

Витрати на виготовлення молока (ВВ) та витрати на купівлю (ВК) наведені у табл. 22 за даними табл. 21.

Загальні витрати (цільова функція ЦФ): ЗВ=ВВ+ВК> мінімум.

Таблиця 22. Витрати на виготовлення та витрати на купівлю молока, грн.

Показник	Група молокопереробних підприємств
	А	В	С	D
Витрати на виготовлення молока (ВВ), грн.	0,17*В	0,3*В	0,28*В	0,32*В
Витрати на купівлю молока (ВК), грн.	0,9*К	1*К	0,8*К	0,83*К

Обмеження:

В цілому підприємства всіх груп при 100%-му завантаженні потужностей за добу можуть переробити не більше 410000 т молока (180000+100000+70000+60000):

(?(В_і+К_і))?410000 т.

Обмеження по групах підприємств такі:

В_А?60000 т, К_А?120000 т;

В_В?35000 т, К_В?65000 т;

В_С?25000 т, К_С?45000 т;

В_D?20000 т, К_D?40000 т.

При зміні відсотка завантаження виробничих потужностей підприємств змінюється загальний обсяг споживання молока і його розподіл по групах підприємств в розрізі виробничих можливостей підприємств та їх постачальників. Відповідно формується загальна величина витрат при незмінній закупівельній ціні на молоко та витрат на власне виробництво 1 л молока.

Цв - витрати на власне виробництво 1л молока;

Цк - витрати на купівлю 1 л молока.

Цв?Цк.

Граничні умови:

В_і, К_і?0.

Математична модель:

Знайти два вектори В та К такі, щоб:

- загальні витрати (ЗВ) > мінімум;

- за обмежень:

(?(В_і+К_і))?410000 т;

В_А?60000 т, К_А?120000 т;

В_В?35000 т, К_В?65000 т;

В_С?25000 т, К_С?45000 т;

В_D?20000 т, К_D?40000 т;

Цв?Цк

і граничних умов: В_і, К_і?0.

Початкові дані вводимо в електронну таблицю (рис. 42).

Рис. 42. Початкові дані

Реалізація моделі:

Щоб знайти рішення, треба вказати програмі оптимізатору Поиск решения:

- цільову функцію і критерій оптимізації (максимум, мінімум);

- план;

- обмеження;

- параметри (рис. 43).



Рис. 43. Пошук рішення

Результат:

Програма видає оптимальні обсяги власного виробництва та закупки молока за умови мінімального значення цільової функції (рис. 44).

Рис. 44. Результат пошуку рішення

Аналіз результату:

Результати вирішення задачі МОВ та їх графічна інтерпретація подані у додатку Ж. При досягненні мінімальних витрат для створення необхідного запасу сировини в цілому молокопереробні підприємства Вінницької області повинні орієнтуватись на зовнішніх постачальників, якщо відсоток завантаження потужностей перевищує 70%. При меншому завантаженні потужностей підприємства можуть використовувати власні сили у забезпеченні сировиною. При завантаженні на 10-30% вони повністю здатні забезпечити себе сировиною власного виробництва. Виявлення такої можливості підтверджує той факто, що потенціал підприємств у виробництві власної сировини (або закупівлі за собівартістю в умовах інтеграції з постачальником) може зростати. А це дозволить значно знизити витрати на виробництво молочної продукції.

Підприємства груп А та В можуть бути забезпечені власною сировиною при завантаженні потужностей відповідно до 70 та 90%, що підтверджує фактичний ефект з точки зору витрат від їх співпраці із постачальниками молока. Підприємства груп С та D можуть розраховувати на такі поставки лише у обсягах, які дозволять завантажити виробничі потужності відповідно лише на 40 та 50%. В умовах конкурентної боротьби за якісну і недорогу сировину вони поступаються підприємствам груп А та В, однак, при врахуванні не лише економічного ефекту оптимізації поставок молока, але й стратегічного ефекту логістичної концепції ці підприємства можуть значно покращити своє становище. Підтвердженням цього є те, що серед слабких підприємств, окрім тих, які зникають з ринку молочної продукції, є ті, які виходять на новий рівень розвитку.

На етапі оптимізації управління постачанням молока не менш важливим постає завдання оптимізації фінансових потоків. Тому і було визначено величину закупівельної ціни на молоко як один із вагомих критеріїв при виборі постачальника, зокрема із сукупності с.-г. підприємств та приватних господарств. Такі постачальники встановлюють різні закупочні ціни на молоко. В середньому ціни с.-г. підприємств вищі за ціни приватного сектора на 20-40%, що пов'язано із більшими затратами на первинну обробку та зберігання молока, а отже забезпеченням високої якості молока. Тому пропозиція переробного підприємства підвищити закупівельну ціну на молоко від населення повинна розглядатись не як підстава зростання собівартості сировини, а як стимул для виробника молока підвищувати якість молока. Як результат - взаємовигідне досягнення інтересів обох сторін.

Результат реалізації моделі МОВ підтвердив більшу доцільність інтеграційної співпраці із постачальниками молока порівняно із власним виробництвом сировини при нарощенні обсягів виробництва молочної продукції. Однак, при розв'язуванні цієї задачі було визначено оптимальне співвідношення обсягів закупленого і виробленого молока, виходячи із фіксованої потреби у молоці. З іншого боку, ця потреба змінюється, і її величина може бути оптимізована з врахуванням важливих факторів. Для вирішення цієї задачі пропонується використовувати побудовану економіко-математичну модель оптимізації величини виробничих запасів молокопереробного підприємства за логістичною концепцією (табл. 23).

Таблиця 23. Побудова економіко-математичної моделі оптимізації величини виробничих запасів молокопереробного підприємства за логістичною концепцією

Елементи економіко-математичної моделі	Позначення елементів економіко-математичної моделі	Економічний зміст елементів економіко-математичної моделі
Результатив-ний показник	х	Оптимальна величина виробничих запасів, тис. грн.
Параметри	Виробник молока
	p	Ціна закупки 1 т молока, грн.
	m	Середньорічний удій молока від однієї корови, л
	Споживач молока
	t	Вартість транспортних засобів, тис. грн.
	d	Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн.
	с	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
Цільова функція	f (x)= . f (x)= .	Сукупні витрати по заку-півлі сировини і виготов-ленню молочної продукції Сукупний потенціал постачальника молока та молокопереробного підприємства
Система обмежень економіко-математичної моделі		Наявність постійного постачальника за певної ціни на молоко повинна дозволити забезпечити молокопереробне підпри-ємство необхідним запасом сировини та досягти пози-тивного фінансового ре-зультату господарювання

В цій моделі використовуються вихідні дані (змінні параметри), які стосуються як постачальника молока, так і його споживача, із звітності підприємств (табл. 24). Зокрема, параметрами діяльності виробника молока в даній моделі є ціна закупки 1 т молока та середньорічний удій молока від однієї корови, а молокопереробного підприємства - вартість транспортних засобів, чистий дохід (виручка) від реалізації, собівартість реалізованої продукції. При цьому сукупні витрати по закупівлі сировини і виготовленню молочної продукції повинні наближатись до мінімуму, а сукупний потенціал постачальника молока та молокопереробного підприємства повинен бути максимальним.

Таблиця 24. Вихідні дані для побудови економіко-математичної моделі оптимізації величини виробничих запасів молокопереробного підприємства за логістичною концепцією*

Роки	Показник
	величина виробничих запасів, тис. грн.	собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн.	вартість транспортних засобів, тис. грн.	ціна закупки 1 т молока, грн.	середньо-річний удій молока від однієї корови, л
2000	382,4	2040,3	1871,4	81,18	533,2	2359
2001	415,05	3995,4	3718,1	141,81	581,2	2709
2002	539,2	12525,9	13073,5	430,60	537,4	2873
2003	766,35	24277,1	28321,9	830,80	685,9	2528
2004	1031,5	56901,9	62460,3	1561,95	808,2	3202
2005	1235,7	75522,6	81578	1896,65	915	3196

*) За даними річних звітів підприємств

Обробка даних здійснюється за допомогою симплексного методу з використанням програми персонального комп'ютера Microsoft Excel - 2003. Вплив зазначених параметрів на ефективність системи постачання молока (цільова функція) оцінюється на типовому молокопереробному підприємстві.

Перед застосуванням у моделі зазначених параметрів необхідно визначити чи є зв'язок між цими параметрами. Для цього використаємо функцію кореляційного аналізу. Результатом цього аналізу є кореляційна матриця (додаток З), яка показує кореляційний зв'язок для кожної пари змінних. За даними матриці зв'язок між вхідними параметрами моделі тісний (коефіцієнт кореляції склав 0,8-1) і є позитивним. Логічним є те, що зв'язок між удоєм молока від 1 корови та рештою параметрами найменший (0,76-0,84), однак він достатній для того, щоб враховувати цей параметр у моделі.

Для визначення оптимальної величини виробничих запасів скористаємось регресійним аналізом, який дозволяє визначити вплив на результативний показник зазначених вище змінних параметрів шляхом розподілу величини запасів за цими параметрами (табл. 25).

За результатами регресійного аналізу рівняння оптимальної величини виробничих запасів має такий вигляд:

х = 371,94 + 1,2*p - 0.33*m +2.17*t - 0.16*d + 0.13*c.

Таблиця 25. Регресійний аналіз економіко-математичної моделі оптимізації величини виробничих запасів молокопереробного підприємства за логістичною концепцією

Регресійна статистика
Множинний R	1
R-квадрат	1
Нормований R-квадрат	65535
Стандартна помилка	0
Спостереження	6
Коефіцієнти
Y-перетин	371,94
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	0,13
Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис. грн.	-0,16
Вартість транспортних засобів, тис. грн.	2,17
Ціна закупки 1 т молока, грн.	1,20
Середньорічний удій молока від однієї корови, л	-0,33

За отриманими значеннями коефіцієнтів при змінних можна зробити такі висновки:

1. При зростанні ціни на молоко попит на нього зменшується, однак вартість запасів зростає (коефіцієнт при параметрі р складає (+1,2)).

2. При зростанні продуктивності корів тенденція зменшення кількості поголів'я худоби з метою зниження витрат на їх утримання буде, очевидно, посилюватись. В результаті цього можливе зменшення закупівельної ціни на молоко, що призведе до зниження вартості виробничих запасів молокопереробного підприємства, яке співпрацює з цим господарством (коефіцієнт при параметрі m складає (-0,33)).

3. Із зростанням вартості транспортних засобів переробного підприємства, тобто їх оновленням, підприємство може здійснювати постачання більшої кількості молока, а отже виробничі запаси будуть зростати (коефіцієнт при параметрі t складає (+2,17)).

4. При плануванні зростання доходу від реалізації молочної продукції підприємство повинно дотримуватись одного з основних принципів логістики постачання, а саме мінімізації запасів та витрат на їх формування і утримання (коефіцієнт при параметрі d складає (-0,16)).

5. Враховуючи те, що виробництво молочної продукції є досить матеріаломістким, між вартістю запасів сировини і собівартістю готової продукції є прямий зв'язок (коефіцієнт при параметрі с складає (+1,13)).

Результати регресії можуть бути використані для прогнозування нового рівня виробничих запасів при зміні значень параметрів. Пропонується визначити прогнозовані значення виробничих запасів окремо при зміні кожного параметра (додаток К). При цьому параметри максимізації (чистий дохід (виручка) від реалізації, вартість транспортних засобів та середньорічний удій молока від однієї корови) пропонується збільшувати, а параметри мінімізації (ціна закупки 1 т молока та собівартість реалізованої продукції) - відповідно зменшувати. Результати прогнозування показані на рис. 45.

Рис. 45. Прогнозування рівня виробничих запасів молокопереробних підприємств при зміні значень параметрів моделі

Як видно з рис. 45, при дотриманні умов максимізації і мінімізації параметрів виробничі запаси зменшуються (окрім випадку при збільшенні вартості транспортних засобів). Це підтверджує принцип логістичного підходу до формування запасів, який полягає у їх мінімізації як у натуральному, так і у вартісному вираженні. Однак, крива параметра вартості транспортних засобів має напрямок, протилежний напрямку кривих решти параметрів. Це означає, що прагнення переробного підприємства оновлювати транспортні засоби (молоковози) не може виникати при планування зменшення виробничих запасів. Однак, постачальники молока не можуть так швидко збільшити обсяги поставок, як підприємство придбати новий молоковоз. Тому за умов, які склались в регіоні, а також враховуючи логістичну концепцію мінімізації запасів, молокопереробне підприємство повинно розглядати параметр вартості транспортних засобів як критерій мінімуму.

В цілому за силою впливу на величину виробничих запасів параметри, що розглядаються, можна проранжувати у такій послідовності: d, c, p, m, t, тобто підсилюючи вплив зокрема параметра чистого доходу (виручки) від реалізації при прийнятті рішення про розмір виробничих запасів, можна досягти найбільшого зменшення останнього порівняно із ситуацією, коли увага приділяється іншим параметрам. Менший вплив на мінімізацію запасів мають параметри c, p, m, t. Тому, приймаючи рішення про зміну виробничих запасів, необхідно враховувати напрямок впливу параметрів та силу їх впливу. Окрім того, з рис. 45 видно, що між кривими параметрів з роками зростає розрив; особливо віддаляються криві m та t (параметри удою молока та вартості транспортних засобів). Отже, підприємство повинно використовувати диференційований підхід до зміни цих параметрів. Щодо параметрів d, c та p, то їх криві можна об'єднати у одну (пунктирну) криву. Це означає, що параметри чистого доходу (виручки) від реалізації, ціни закупки 1 т молока та собівартості реалізованої продукції тісно взаємопов'язані між собою і можуть бути об'єднані в комплексний параметр, який є предметом внутрішньої фінансової політики молокопереробного підприємства. Входження параметра ціни закупки 1 т молока у комплексний внутрішній параметр підкреслює доцільність об'єднання і співпраці переробного підприємства із постачальником молока у процесі визначення закупівельної ціни для досягнення спільних цілей.

Виокремлення параметра удою молока підтверджує його важливість, а наближеність його кривої до кривої комплексного параметра - і необхідність переробного підприємства формувати зовнішню інтеграційну політику із постачальником молока для підтримки продуктивності корів на належному рівні, що в подальшому позитивно вплине на фінансовий результат діяльності обох сторін.

Вищесказане можна узагальнити у вигляді графічної моделі оптимізації величини виробничих запасів молокопереробного підприємства за логістичною концепцією (рис. 46).

Рис. 46. Графічна модель оптимізації величини виробничих запасів молокопереробного підприємства за логістичною концепцією

Отже, враховуючи дані графічної моделі, можна зробити такі висновки:

1. Цільовою функцією є мінімізація виробничих запасів.

2. Параметрами максимізації є чистий дохід (виручка) від реалізації, вартість транспортних засобів та середньорічний удій молока від однієї корови, параметрами мінімізації є ціна закупки 1 т молока та собівартість реалізованої продукції.

3. Параметр t (вартість транспортних засобів) в результаті оптимізації поставок молока переходить із системи параметрів максимізації в систему параметрів мінімізації.

4. Параметри d, p, c (відповідно чистий дохід (виручка) від реалізації, ціна закупки 1 т молока та собівартість реалізованої продукції) об'єднуються у комплексний внутрішній параметр для молокопереробного підприємства.

5. Зовнішнім важливим параметром для молокопереробного підприємства є удій молока.

6. Для досягнення цільової функції необхідно враховувати як внутрішні, так і зовнішні параметри моделі оптимізації величини виробничих запасів.

Використання розробленої економіко-математичної моделі оптимізації величини виробничих запасів молокопереробного підприємства за логістичною концепцією та її графічної інтерпретації дозволяє систематично контролювати вплив певних параметрів на ефективність системи постачання сировини, виявляти ефектоутворюючі фактори та фактори, які знижують ефективність поставок молока. На основі цього в залежності від групової приналежності переробного підприємства можна розробляти спільну із постачальником стратегію зміцнення сировинної бази.

Запропонована модель оптимізації системи постачання сировини на молокопереробне підприємство, на нашу думку, побудована на принципах ефективної логістичної концепції, оскільки при її реалізації досягається ефективна інтеграція потенціалів обох сторін системи постачання молока. Вважаємо, що основною особливістю подібного методологічного та методичного підходу є те, що на першому плані стоїть не тимчасова фінансова вигода, а довгострокова взаємовигідна співпраця, результатом якої є стратегічний соціально-економічний ефект.

Висновки

Управління постачанням сировини відноситься до найскладніших задач управління підприємством, оскільки є основою для виробничого процесу та реалізації в результаті цього високоякісної готової продукції. Додаткові труднощі, характерні для сучасного етапу розвитку економіки України, виникають через високу невизначеність і слабку прогнозованість зовнішнього середовища суб'єктів ринку та фінансової системи. Все це обумовлює значний рівень неефективного управління поставками, а також інвестиційного ризику при формуванні ефективних взаємовідносин між підприємством та його постачальниками. Таким чином задача вдосконалення управління постачанням в рамках загальної стратегії підвищення конкурентоспроможності сучасного вітчизняного підприємства носить об'єктивний характер.

В роботі розглядається новий підхід до управління постачанням в складних економічних системах - управління на основі логістичної концепції, новизна якого полягає в інтегрованому управлінні поставками сировини та побудові на цій основі загальної стратегії організаційного розвитку. Відповідно проведене дослідження дозволило зробити такі висновки та пропозиції.

За умов посилення впливу ринкових факторів господарювання в процесі управління поставками перехід до логістичної концепції видається одним з найдієвіших напрямків стратегічного розвитку вітчизняних підприємств, зокрема, молокопереробної галузі АПК. Тлумачення поняття "логістика постачання" пропонується доповнити з погляду її мети та завдань, а також системної функціональності.

Відповідно, в сучасних умовах господарювання сторони відносин постачання у найбільшій мірі можуть бути взаємоузгодженими на основі інтеграції їх інтересів; вищий рівень такої інтеграції може бути поданий у формі партнерства, стратегічного союзу, сторонньої логістики або контрактної логістики та базуватись на принципах інтегральної або горизонтальної інтеграції.

Останніми тенденціями діяльності молокопереробних підприємств майже за усіма видами молочної продукції є значне збільшення обсягів виробництва та усталене пожвавлення загальногосподарської діяльності. Для даних підприємств з огляду на особливості діяльності (сезонність виробництва, низькі терміни зберігання сировини, нерівномірне завантаження обладнання) важливим є раціональне використання сировини, що може бути ефективно досягнуто, як показав аналіз, перш за все і лише через систему логістики постачання.

У роботі доведено прямий зв'язок між досконалістю логістики постачання та рівнем ефективності підприємств. При цьому критерії ефективності несуть як суто економічний, так і соціальний зміст. Виходячи з цього, ефективність логістичної концепції постачання являє собою комплексну характеристику системи постачання, яка відображає ступінь економічної та соціальної відповідності цієї системи сучасним вимогам логістики постачання за даного рівня логістичних витрат.

Оцінювання ефективності логістики постачання може бути здійснено за комплексною системою критеріїв, які об'єднують можливості (або ж загрози) як постачальників молока, так і його переробників. Ці критерії знайшли своє відображення у таких методах оцінювання рівня ефективності системи постачання, як методи класифікації і структуризації, методи визначення потреби в матеріальних ресурсах, методи визначення розміру партії та інтервалу поставки, а також методи управління запасами.

Враховуючи специфіку функціонування молокопереробних підприємств, здійснено їх групування за видом молочної продукції та такими відносними показниками, як частка матеріальних затрат в операційних витратах, коефіцієнт оборотності сировини, матеріалів, рентабельність сировини і матеріалів. Таке групування дозволяє виділити критерії оцінки стану управління поставками стосовно окремих груп підприємств галузі.

Аналіз особливостей системи постачання сировини на молокопереробних підприємствах Вінницької області за такими показниками, як мінімізація запасів сировини, здійснення щоденного постачання у розрахунку на добові виробничі потреби та ін. засвідчив значну питому вагу молока як матеріального ресурсу в матриці балансу ресурсно-сировинних і фінансових потоків, зокрема в загальній величині матеріальних затрат підприємства, а також винятково вагомий вплив на його величину фактора сезонності.

Аналіз механізму формування сировинної бази молокопереробного підприємства показав, що серед постачальників молока за обсягами переважають приватні господарства. Однак, дедалі актуальнішою стає проблема підвищення та утримання на належному рівні якісних параметрів молока. Тому більшість підприємств впроваджує чи удосконалює існуючі системи контролю якості молока, яке поступає на переробку. Наявність таких систем дозволяє встановити та максимально тривалий час підтримувати двосторонні зв'язки із постачальниками, виходячи із стратегічної необхідності задоволення потреби населення у якісній молочній продукції.

Можливості оптимізації функціональних складових логістики постачання на молокопереробних підприємствах обумовлені системністю взаємозалежності таких п'яти основних етапів формування оптимізаційної моделі: вибір систем пріоритетів та можливих суттєвих критеріїв; формування безконфліктної системи критеріїв; оцінювання важливості ("ваги") кожного критерію; оцінювання кожного постачальника за вибраними критеріями; розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальника.

В роботі при формуванні оптимальної логістичної системи постачання молока визначені та ідентифіковані кількісно за вагомістю значення такі критерії як відстань між молокопереробним підприємством та постачальником, якість молока, ціна закупки, умови закупки (передоплата, кредит), термін поставки, фінансовий стан постачальника, можливість позапланової закупки та ін. У такій оптимізаційній логістичній моделі найважливішим виявився фактор якості молока та терміни його поставки.

Дослідження також показали, що інтеграційне виробництво і переробка молока є більш ефективним та вигідним порівняно із звичними поставками молока. Інтеграційна логістична схема організації виробництва і переробки молока передбачає утворення виробничих та економічних зв'язків між виробниками та споживачами молока, націлене на реалізацію ефективної логістичної концепції постачання.

Оцінка стану логістики постачання на молокопереробних підприємствах Вінницької області дозволили розробити ряд пропозицій по удосконаленню процесу управління поставками на основі логістичної стратегії. Це, зокрема, організаційні, стратегічні та інформаційні напрямки оптимізації системи постачання молока.

Ефективність організаційного планування обумовлене перш за все ефектом співпраці на підприємстві відділу сировини із лабораторіями та ветеринарною службою, висновки яких беруться до уваги при прийнятті рішення про вибір постачальника, а також налагодженням зв'язків із постачальниками сировини. Стратегічними напрямками удосконалення співпраці виробника молока та репрезентативного молокопереробного підприємства є: визначення оптимального розміру поточних запасів підприємств, побудова ефективної системи контролю якості та руху запасів на підприємствах, оптимізація обсягу виробництва на давальницькій сировині, оновлення активної частини основних засобів.

Інформаційний фактор оптимізації логістики постачання передбачає використання комп'ютеризованого програмного забезпечення зокрема для обліку та контролю руху молока по цехам і виходу готової продукції. Також запропоновано схему автоматизації процесу прийняття рішення щодо можливого часткового спільного із сільгосппідприємством виробництва молока. Здійснено порівняння витрат на власне виробництво молока спільно із певними типами сільськогосподарських підприємств та витрат на закупку тієї ж самої кількості молока за методикою МОВ. Окрім цього, побудована економіко-математична модель оптимізації системи постачання сировини за логістичною концепцією, яка дозволяє виявити позитивні та негативні аспекти співпраці із певним постачальником чи сукупністю постачальників.

Здійснений аналіз та розробка пропозицій з оптимізації постачання є базою для оцінки ефективності управління поставками на основі логістичної концепції. Здійснено підрахунок системи показників економічної ефективності логістичної системи постачання. З'ясовано, що основні витрати здійснюються на оновлення виробничих фондів, формування та зберігання запасів, що формує переважну частку логістичних витрат підприємства. Такі витрати в останній час мають тенденцію до зростання. Було визначено і змодельовано ефект від використання капіталу, інвестованого в логістику. Цей показник зростає на тих підприємства, які покращують якість сировини, раціонально її використовують. Це визначає і величину ефекту від функціонування матеріального потоку, який є основою для удосконалення стратегії управління закупками за моделлю логістичної концепції.

Література

1. Альбеков А.У., Митько О.А. Коммерческая логистика: Учебное пособие. - Ростов н\Д: Феникс, 2002. - 416 с.

2. Линдерс Майкл Р., Харольд Е. Фирон. Управление снабжением и запасами. Логистика: Пер. с англ. - СПб.: ООО "Виктория плюс", 2002. - 768 с.

3. Академия рынка: маркетинг: Пер. с фр./А. Дайан, Ф. Букерель, Р. Ланкар и др. - М.: Экономика, 1993. - 572 с.

4. Акофф Р. Планирование будущего корпорации: Пер. с англ - М.: Прогресс, 1985. - 328 с.

5. Баскин А.И., Варданян Г.И. Экономика снабжения предприятий сегодня и завтра. - М.: Экономика, 1990. - 207 с.

6. Крикавський Є. Логістика: Навч. посібник. - Львів: Видавництво Державного ун-ту "Львівська політехніка", 1999. - 264 с.

7. Крикавський Є. Логістика. Для економістів: Підручник. - Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004. - 448 с.

8. Баскин А.И., Зенкова Г. В условиях меняющейся мотивации хозяйствования // РИСК. - 1996. - № 8-9. - С. 32-38.

9. Баскин А.И., Зенкова Г. Материальные запасы. Поиск оптимума с учетом новых возможностей и новых требований.// РИСК. - 1997. - № 3-4. - С. 56-64.

10. Окландер М. Компоненты и принципы построения логистических систем // Бизнес-Информ. - 1997. - № 23. - С. 35-38.

11. Беляев Ю.А. Дефицит, рынок и управление запасами: н-п. лит-ра. - М.: Изд-во УДН, 1991. - 230 с.

12. Бережная Е.В., Бережной В.И. Математические методы моделирования экономических систем: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 368 с.

13. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - К.: Ника-Центр Эльга, 2001. - 528 с.

14. Брезін А.І. Організаційно-методологічні засади інтеграції виробництва в АПК // Економіка АПК. - 2000. - № 3. - С. 15-18.

15. Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 148 с.

16. Логистика: Учебн. пособие / Под ред. Б.А. Аникина. - М.: ИНФРА - М, 1997. - 327 с.

17. Любушкин Н.П., Лешева В.Б., Дьякова В.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия. - М.: ЮНИТИ-Дана, 1999. - 471 с.

18. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навчальний посібник: Вид. 2-ге., перероб. та доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 328 с.

19. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 192 с.

20. Родников А.Н. Логистика: Терминологический словарь. 2-е изд. исправленное и дополн. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 252 с.

21. Венгерук І.Ю. Удосконалення економічних відносин інтеграції у молокопродуктовому підкомплексі // Економіка АПК. - 2002. - № 6. - С. 50-52.

22. Волгин В.В. Запасные части: особенности маркетинга и менеджмента. - М.: "Ось-89", 1997. - 128 с.

23. Гастев Ю.А. Логистика // Большая Советская Энциклопедия, 3-е изд. - Т. 14. - М.: Сов. Энциклопедия, 1973. - 610 с.

24. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1994. - 327с.

25. Coyle I.J., Bardi E.I., Lancley C.I. The Management of Business Logistic. - Fifth Edition. - St.Paul: West Publishing Company, 1992. - 500.

26. Глібов Р.В. Резерви підвищення конкурентноздатності товаровиробників молока // Економіка АПК. - 2004. - № 2. - С. 122-129.

27. Deshipande V., Cohen M.A., Donohue K. A threshold inventory rationing policy for service-differentiated demand classes // Management science. - Providence, 2003. - Vol. 49, № 6. - P. 683-703.

28. Гордон М. Комплексное управление товародвижением // Матеріально-техническое снабжение. - 1990. - № 4. - С. 100-104.

29. Гордон М. Оптовые посредники // РИСК. - 1997. - № 1. - С. 67-74.

30. Джонсон, Джеймс, Вуд, Дональд, Ф., Вордлоу, Дэниель, Л., Мерфи-мл., Поль, Р. Современная логістика, 7-е издание: Пер. с англ. - М.: Издат. дом "Вильямс", 2005. - 624 с.

31. Гордон М.П., Тишкин Е.М., Усков Н.С. Как осуществить экономичную доставку товара отечественному и зарубежному покупателю: Справочное пособие для предпринимателя. - М.: Транспорт, 1993. - 64 с.

32. Кальченко А.Г. Логістика: Підручник. - К.: КНЕУ, 2004. - 284 с.

33. Дамари Р. Финансы и предпринимательство: Финансовые инструменты, используемые западными фирмами для роста и развития организаций. / Пер. с англ. Вышинской Е.В., Пипейкина В.П.; Науч. ред. Рысина В.Н. - Ярославль, "Елень", 1993. - 222 с.

34. Дегтерев Г.П. Качество молока в зависимости от санитарного состояния доильного оборудования // Молочная промышленность. - 2000. - № 5. - С. 23-26.

35. Дерій В.А., Рожелюк В.М. Організаційно-технологічні особливості молокопереробного виробництва та облік витрат // Економіка АПК. - 2000. - № 1. - С. 61-64.

36. Джемелінська Л.В. Оцінка конкурентоспроможності молочної продукції // Економіка АПК. - 2003. - № 1. - С. 124-131.

37. Дихтль Е., Хершген X. Практический маркетинг: Учеб. пособие / Пер. с нем. - М.: Высш. шк., 1995. - 255 с.

38. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель / Пер. с англ. - СПб.,1992. - 49б с.

39. Долгов А.П. Теория запасов и логистический менеджмент: методология системной интеграции и принятия эффективных решений. - СПб.: Изд. СПб. ГУЭФ, 2004. - 272 с.

40. Друри К. Введение в управленческий и производственный учет: Пер. с англ. / Под ред. С.А. Табалиной - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1994. - 560 с.

41. Дубицький В.В. Становлення інтегрованих агропромислових формувань ринкового типу // Економіка АПК. - 2000. - № 10. - С. 17-21.

42. Промышленная логистика / Адапт. перев., сопр. и обр. выполнили А.В. Проскуряков и др. - СПб.: Политехника, 1994. - 168 с.

43. Дяченко Т. Логістика як чинник підвищення конкурентоспроможності АТП // Економіка України. - 2002. - № 4. - С. 89-92.

44. Економіка підприємств АПК. За ред. С.Л. Дусановського, В.М. Олійника, Т.Г. Дудара. Вид-во "Тернопіль". - 1997. К. - 258 с.

45. Аванесов Ю.А., Клочко А.Н., Васынин Е.В. Основы коммерции - М.: Экономика, 1995. - 180 с.

46. Лайсонс К., Джиллингем М. Управление закупочной деятельностью и цепью поставок. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 798 с.

47. Ефимова О.В. Как анализировать финансовое положение предприятия. - М.: А/О "Бизнес-школа Интел-Синтез", 1994. - 111 с.

48. Євчук Л.А. Проблеми ринку молокопродуктів // Економіка АПК. - 2002. - № 12. - С. 100-103.

49. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навчальний посібник. - Х.: Еспада, 2003. - 688 с.

50. William C. Copacino. Creating the Perfect Order // Traffic Management. - 1993. February. P. 27.

51. Захаров К.В., Цыганок А.В., Бочарников В.П., Захаров А.К. Логистика, эффективность и риски внешнеэкономических операций. - К.: ИНЕКС, 2001. - 237 с.

52. Рыжова О.А. Организация материальных потоков в "толкающих" и "тянущих" системах производства: Конспект лекций. - Саратов: СГТУ,1995. - 50 с.

53. Бажин И.И., Сысоев В.В. Проектно-логистическое управление ресурсным обеспечением. Монография. - Н. Новгород: Изд. Гладкова О.В., 2005. - 222 с.

54. Зимовець В.Н. Економічні проблеми розвитку виробництва та ринку молокопродукції // Економіка АПК. - 2002. - № 5. - С. 128-130.

55. Зимовець В.Н., Ільчук М.М. Економічне регулювання молочного виробництва в країнах Європейського Союзу // Економіка АПК. - 2001. - № 6. - С. 124-128.

56. Зябин В.К., Степанов В.И. Сверхнормативные запасы материальных ресурсов в промышленном производстве. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 224 с.

57. Иозайтис B.C., Львов Ю.А. Экономико-математическое моделирование производственных систем: Учеб. пособие для инженерно-эконом. спец. вузов. - М.: Высш. шк., 1991. - 192 с.

58. Іванова Н.А. Розвиток інтегрованих форм організації виробництва і переробки // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання. - К.: ІАЕ, 2001. - Т.1. - 851 с.

59. Ігнатов С.Н. Тенденції розвитку молочної промисловості в 1995-2005 роках. Вінницьке обласне управління статистики. 10.09.2006.

60. Ільчук М.М. Ефективне функціонування молокопродуктового підкомплексу України. - К.: Нічлава, 2004. - 312 с.

61. Калина А.В., Конева М.І., Яценко В.О. Сучасний економічний аналіз і прогнозування: Навч.посібник. - К.: МАУП, 1998. - 272 с.

62. Камілова С.Р. Розвиток молокопродуктового підкомплексу в Україні // Економіка АПК. - 2002. - № 2. - С. 27-31.

63. Карамушка Ю.Н. Повышение эффективности производства и переработки молока на интеграционной основе // Економіка АПК. - 1998. - № 12. - С. 26-28.

64. Карп І.М. Роль інтегрованої логістики в управлінні підприємством // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 2. - С. 166-171.

65. Кинг В., Клиланд Д. Системный анализ и целевое управление: Пер. с англ. - М.: Сов. радио, 1974. - 280 с.

66. Кириленко А. Интеграционные процессы в сельском хозяйстве // Экономист. - 2003. - № 3. - С. 86-88.

67. Ковалев А.И., Привалов А.Н. Финансовый анализ деятельности предприятия. - М.: Центр экономики, 1997. - 192 с.

68. Окландер М.А., Хромов О.П. Промислова логістика: Навч. посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 222 с.

69. Гаджинский А.М. Основы логистики: Учеб. пособие. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 1995. - 122 с.

70. Коган Э. Поставки продукции и товаров // РИСК. - 1996. - №4-5. - С. 27-30.

71. Коган Э. Упущенная выгода // РИСК. - 1996. - №6-7. - С. 43-46.

72. Кожейкина Е. Выбор поставщика материальных ресурсов // РИСК. - 2005. - № 1. - С. 41-43.

73. Козаченко О. Молоко та молочні стандарти для сертифікації // Стандарт. Сертифікація. Якість. - 2002. - № 3. - С. 28-29.

74. Костоглодов Д.Д., Харисова Л.М. Распределительная логистика. - Ростов-на-Дону: "Экспертное бюро", 1997. - 127 с.

75. Плоткин Б.К. Введение в коммерцию и коммерческую логистику: Учебн. Пособие. - СПб.: Изд-во СПб УЭФ, 1996. - 171 с.

76. Плоткин Б.К. Основы логистики: Учеб. пособие. - Л.: Изд-во ЛФЭИ, 1991. - 54 с.

77. Котков В.П. Основні методичні положення розробки моделі розвитку регіонального молокопродуктового підкомплексу // Економіка АПК. - 2000. - № 5. - С. 11-12.

78. Крепкий О. Методология коммерческого успеха // РИСК. - 1996. - №4-5. - С. 50-55; № 6-7. - С. 54-59.

79. Кузьмичов А.І., Медведєв М.Г. Математичне програмування в Exsel: Навч. посіб. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - 320 с.

80. Плоткин Б.К. Экономико-математические методы и модели в материально-техническом снабжении: Учеб. пособие. - Л.: ЛФЭИ, 1977. - 55 с.

81. Плоткин Б.К. Экономические основы коммерческой логистики и маркетинга: Учеб. пособие. - СПб.: Изд-во СПб УЭФ, 1992. - 64 с.

82. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту. - К.: "Академ-видав", 2003. - 416 с.

83. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001. - 280 с.

84. Ледин М.И. Управление запасами (экономико-математические методы). - М.: Знание, 1978. - 64 с.

85. Леонова Л. Спілка молочних підприємств // Харчова і переробна промисловість. - 2002. - № 8. - С. 11-12.

86. Лисенко А.М. Державне регулювання ринку молочної продукції та основні напрями його удосконалення // Економіка АПК. - 2002. - № 5. - С. 62-70.

87. Лобов С.П. Система управления запасами предприятия // Економіка. Фінанси. Право. - 2003. - № 7. - С. 18-22.

...