Главная Коллекция "Revolution" Медицина Прогнозування розвитку та особливостей поєднаного перебігу артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу

Прогнозування розвитку та особливостей поєднаного перебігу артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу

Основні фактори ризику розвитку цукрового діабету 2 типу у хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками предіабету. Способи корекції метаболічних порушень у хворих на артеріальну гіпертензією. Рекомендації з профілактики цукрового діабету 2 типу.

Рубрика Медицина
Вид диссертация
Язык украинский
Дата добавления 26.06.2018
Размер файла 589,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

0,9733

0,0267

ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,5772

0,0494

0,6830

0,3170

ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,0623

0,8475

0,9505

0,0415

Коефiцiєнт атерогенностi/ ІФР-1 (нг/мл)

0, 1936

0,5465

0,8591

0,1409

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.43, за результатами кореляційного аналізу серед обстежених жінок другої групи з АГ ІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ в крові спостерігався статистично значущий прямий середній кореляційний зв'язок (r=0,5772, р=0,0494<0,05). Серед обстежених жінок першої групи з АГ ІІІ ступеня статистично значущий сильний прямий кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПВЩ у крові (r=0,9733, р=0,0267<0,05), а також між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПДНЩ в крові (r=0,9505, р=0,0415<0,05).

У табл.3.44 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків другої групи АГ за стадією АГ.

Таблиця 3.44. Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків другої групи за стадією артеріальної гіпертензії

Показники

Друга група АГ+ЦД 2 типу n=40 (чоловіки)

Стадія АГ

II

III

Чоловіки

r

p

r

p

ЗХС (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,8693

0,0556

0,3433

0,1631

ТГ (нг/мл) /ІФР-1 (нг/мл)

0,5596

0,3266

0,3820

0,1177

ХСЛПВЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,1378

0,8251

0,1359

0,5907

ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,8856

0,0356

0,3005

0,2257

ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,4352

0,4639

0,3796

0,1203

Коефiцiєнт атерогенностi/ ІФР-1 (нг/мл)

0,1000

0,8729

0,2883

0,2460

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.44, за результатами кореляційного аналізу серед обстежених чоловіків другої групи з АГ ІІ стадії статистично значущий прямий сильний кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ в крові (r=0,8856, р=0,0356<0,05).

У табл.3.45 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок другої групи АГ за стадією АГ.

Таблиця 3.45. Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок другої групи за стадією артеріальної гіпертензії

Показники

Друга група АГ+ЦД 2 типу n=40 (жінки)

Стадія АГ

II

III

Жінки

r

p

r

p

ЗХС /ІФР-1 (нг/мл)

0,0793

0,8865

0,2904

0,5274

ТГ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,2650

0,4594

0,3284

0,7838

ХСЛПВЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,3496

0,3220

0,0839

0,8581

ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,6681

0,7463

0,3527

0,4378

ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,1554

0,6681

0,7898

0,1248

Коефiцiєнт атерогенностi / ІФР-1 (нг/мл)

0,0954

0,7932

0,3965

0,0378

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.45, за результатами кореляційного аналізу серед обстежених жінок другої групи з АГ І групи статистично значущий прямий кореляційний зв'язок слабкої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові (r=0,0520, р=0,0085<0,05). Серед обстежених жінок другої групи з АГ ІІІ групи статистично значущий прямий сильний кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПДНЩ у крові (r=0,0520, р=0,0085<0,05), а статистично значущий прямий кореляційний зв'язок середньої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 у крові та величиною КА (r=0,3965, р=0,0378<0,05).

3.4 Визначення критеріїв прогнозування розвитку цукрового діабету 2 типу у хворих на артеріальну гіпертензію з виділенням стадії предіабету

У табл.3.46 наведено розподіл середнього рівня ІФР-1 в крові хворих на АГ з виділення стадії предіабету.

Таблиця 3.46. Розподiл за статтю середнього рівня ІФР-1 в крові хворих на артеріальну гіпертензію, з виділенням стадії предіабету

Показник

Перша група АГ

n=60

Група АГ + предіабет

n=21

Контрольна група

n=20

Статистична значущість розбіжностей*

Стать

Чол

Жін

Чол

Жін

Чол

Жін

ІФР-1

нг/мл

Me

[LQ; UQ]

100,2

[87,43;

108,25]

111,5

[102,58;

132,21]

100,9

[77,54;

184,36]

114,1

[78,51;

184,36]

101,85

[76,31;

127,71]

105,44

[80,6;

120,88]

Н (1,120) =

91,02,р=0,0000<

<0,05

M ± m

100,6±

4,05

117,84±

5,14

102,68±

7,43

127,07±

7,79

101,71±

7,79

102,49±

7,79

Примітка:

1. * Обчислено значення критерію Краскела-Уолліса (Н) та його значущість (р).

2. # - статистично значуща відмінність від контрольної групи.

3. - статистично значуща відмінність від групи з АГ.

4. Ч - статистично значуща відмінність від групи з АГ та ознаками предіабету.

Як видно з табл.3.46, у кожній з виділених груп середній рівень ІФР-1 у крові жінок виявився вищим, ніж у крові чоловіків.

Найвищий середній рівень ІФР-1 виявився в крові жінок з АГ та ознаками предіабету (127,07±7,79 нг/мл, р=0,0000<0,05) та достовірно відрізнявся від показника в групі з ізольованим перебігом АГ (117,84±5,14 нг/мл, р=0,0000<0,05) та в контрольній групі (102,49±7,79 нг/мл, р=0,0000<0,05).

У табл.3.47 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну і рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету.

Таблиця 3.47. Кореляційні зв'язки між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками предіабету

Показники

Група АГ + предіабет n=21

r

p

Сила взаємозв'язку

ГКН (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,1820

0,4297

Слабка залежність

Інсулін (мкОд/мл) /ІФР- (нг/мл)

0,7031

0,0004

Сильна залежність

HbA1с (%) / ІФР-1 (нг/мл)

0,6792

0,0007

Середня залежність

НОМА-IR / ІФР-1 (нг/мл)

0,7598

0,0068

Середня залежність

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.47, у групі хворих на АГ з ознаками предіабету наявні сильні прямі статистично значущі кореляційні зв'язки між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,7031, р=0,0004<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові, (r=0,6792, р=0,0007<0,05), між рівнем ІФР-1 та величиною індексу НОМА-IR (r=0,7598, р=0,0068<0,05). Найвищий рівень кореляційного зв'язку у групі хворих на АГ з ознаками предіабету спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,7031, р=0,0004<0,05).

У табл.3.48 наведено розподіл результатів кореляційно-регресiйного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету.

Таблиця 3.48. Кореляційні зв'язки між показниками стану ліпідного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками предіабету

Показники

Група АГ + предіабет n=21

r

p

Сила взаємозв'язку

ЗХС (нг/мл) /ІФР-1 (нг/мл)

-0,0982

0,6720

Слабка залежність

ТГ (нг/мл) /ІФР-1 (нг/мл)

0,2806

0,2179

Слабка залежність

ХСЛПВЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,1388

0,5484

Слабка залежність

ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,1802

0,4343

Слабка залежність

ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,2691

0,2381

Слабка залежність

Коефiцiєнт атерогенностi/ ІФР-1 (нг/мл)

0,0366

0,8748

Слабка залежність

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

З табл.3.48 видно, що між показниками стану ліпідного обміну та рівнем ІФР-1 в крові хворих на АГ з ознаками предіабету спостерігалася наявність кореляційних зв'язків слабкої сили.

У табл.3.49 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету.

Таблиця 3.49. Кореляційні зв'язки між показниками стану пігментного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками предіабету

Показники

Група АГ + предіабет n=21

r

p

Сила взаємозв'язку

Білірубін загальний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,3242

0,1517

Середня залежність

Білірубін вільний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,1419

0,5395

Слабка залежність

Білірубін зв'язаний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,1859

0,4199

Слабка залежність

АЛТ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,4061

0,0678

Середня залежність

АСТ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,2365

0,3020

Слабка залежність

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

З табл.3,49 видно, що між показниками стану пігментного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету сильних статистично значущих кореляційних зв'язків не виявлено.

У табл.3.50 наведено розподіл результатів кореляційно-регресiйного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих АГ з ознаками предіабету.

Таблиця 3.50. Кореляційні зв'язки між показниками стану електролітного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками предіабету

Показники

Група АГ + предіабет n=21

r

p

Сила взаємозв'язку

Калiй (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,3220

0,1546

Середня залежність

Натрiй (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,3098

0,1725

Середня залежність

Хлор (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

0,1015

0,6351

Слабка залежність

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.50, показниками стану електролітного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету виявлено слабкі та середньої сили статистично незначущі кореляційні зв'язки.

У табл.3.51 наведено розподіл результатів кореляційно-регресiйного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем ІФР-1 у крові чоловіків групи АГ+предіабет за ступенем АГ.

Таблиця 3.51. Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ+предіабет за ступенем артеріальної гіпертензії

Показники

Група АГ + предіабет n=21

Ступінь АГ

I

II

III

Чоловіки

r

p

r

p

r

p

ГКН (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

0,1143

0,8377

0,1454

0,7558

0,3157

0,6396

Інсулін (мкОд/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,6754

0,0143

0,7477

0,0233

0,8589

0,0032

HbA1с (%) / ІФР-1 (нг/мл)

0,6935

0,0267

0,8396

0,0181

0,8856

0,0175

НОМА-IR / ІФР-1 (нг/мл)

0,5437

0,0649

0,7924

0,0276

0,8194

0,0024

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.51, серед чоловіків з АГ з ознаками предіабету сильні прямі статистично значущі кореляційні зв'язки виявлено серед хворих з АГ ІІ ступеня, та АГ ІІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,7477, р=0,0233<0,05), (r=0,8589, р=0,0032<0,05) відповідно, а також між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,8396, р=0,0181<0,05), (r=0,8856, р=0,0175<0,05) відповідно. Кореляційні статистично значущі кореляційні зв'язки середнього рівня визначалися між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,6754, р=0,0143<0,05), а також між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,6935, р=0,0267<0,05) серед хворих з АГ І ступеня.

У табл.3.52 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ+предіабет за ступенем АГ.

Таблиця 3.52

Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ+предіабет за ступенем артеріальної гіпертензії

Показники

Група АГ + предіабет n=21

Ступінь АГ

I

II

III

Чоловіки

r

p

r

p

r

p

ЗХС (нг/мл) / ІФР-1 нг/мл)

-0,2397

0,4823

-0, 1933

0,6779

-0,4868

0,9367

ТГ (нг/мл) /ІФР-1 (нг/мл)

0,0923

0,4764

0,1822

0,6957

0,3537

0,5784

ХСЛПВЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,3846

0,0194

-0,5381

0,0218

-0,7963

0,0044

ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,1329

0,7248

-0,2442

0,5977

-0,4236

0,9842

ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,0938

0,6951

0,1553

0,7395

0,1259

0,8595

Коефiцiєнт атерогенностi/ІФР-1 (нг/мл)

0,0147

0,8493

0,1380

0,7680

0,4658

0,9238

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.52, серед чоловіків з АГ та ознаками предіабету статистично значущі кореляційні зв'язки виявлено лише між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПВЩ в крові. Серед чоловіків з АГ І ступеня (r=-0,3846, р=0,0194<0,05) та АГ ІІ ступеня (r=-0,5381, р=0,0218<0,05) між цими показниками визначалися зворотні кореляційні зв'язки середньої сили, а серед чоловіків з АГ ІІІ ступеня - сильний зворотній кореляційний зв'язок r=-0,7963, р=0,0044<0,05).

У табл.3.53 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет за ступенем АГ.

Таблиця 3.53

Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків рупи АГ+предіабет за ступенем артеріальної гіпертензії

Показники

Група АГ + предіабет n=21

Ступінь АГ

I

II

III

Чоловіки

r

p

r

p

r

p

Калiй (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,3576

0,4107

-0,5206

0,2310

-0,5878

0,3176

Натрiй (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,2105

0,5398

-0,4001

0,3739

-0,4326

0,7832

Хлор (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

0,5639

0,5794

0,0178

0,4384

-0,5427

0,3895

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.53, за результатами кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет виявлені слабкі та середньої сили зворотні кореляційні зв'язки, які не були статистично значущими.

У табл.3.54 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного та ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет за ступенем АГ.

Таблиця 3.54

Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного та ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет за ступенем артеріальної гіпертензії

Показники

Група АГ + предіабет n=21

Ступінь АГ

I

II

III

Чоловіки

r

p

r

p

r

p

Білірубін загальний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,1532

0,8283

-0,1842

0,6926

-0,2945

0,6373

Білірубін вільний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,2835

0,8739

-0,3284

0,4720

-0,4854

0,7235

Білірубін зв'язаний (нг/мл / ІФР-1 (нг/мл)

0,2427

0,6345

0,3132

0,4939

0,5476

0,8424

АЛТ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,0285

0,8954

0,0019

0,9967

0,2459

0,4853

АСТ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,2465

0,5637

-0,3579

0,4306

-0,4386

0,6672

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.54, за результатами кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного та ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет не виявлено статистично значущих кореляційних зв'язків між вказаними показниками.

У табл.3.55 наведено розподіл результатів кореляційно-регресiйного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи АГ + предіабет за ступенем АГ.

Таблиця 3.55

Результати кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи Г + предіабет за ступенем артеріальної гіпертензії

Показники

Група АГ + предіабет n=21

Ступінь АГ

I

II

III

Жінки

r

p

r

p

r

p

ГКН (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,9053

0,0947

-0, 1963

0,7093

-0,3542

0,5904

Інсулін (мкОд/мл) /ІФР-1 (нг/мл)

0,7929

0, 2071

0,9301

0,0072

0,9674

0,0048

HbA1с (%) / ІФР-1 (нг/мл)

0,6737

0,3263

0,8821

0,0200

0,8937

0,0010

НОМА-IR / ІФР-1 (нг/мл)

0,6382

0,0149

0,9054

0,0065

0,8194

0,0034

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.55, серед жінок з АГ та ознаками предіабету прямі сильні статистично значущі кореляційні зв'язки виявлено серед хворих з АГ І ступеня між рівнем ІФР-1 та величиною індексу НОМА-IR (r=0,6382, р=0,0149<0,05), а також серед хворих з АГ ІІ ступеня та АГ ІІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,9301, р=0,0072<0,05) і (r=0,9674, р=0,0048<0,05) відповідно, між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с в крові (r=0,8821, р=0,0200<0,05), (r=0,8937, р=0,0010<0,05) відповідно, а також між рівнем ІФР-1 у крові та величиною індексу НОМА-IR (r=0,9054, р=0,0065<0,05) і (r=0,8194, р=0,0034<0,05) відповідно.

У табл.3.56 наведено розподіл результатів кореляційно-регресiйного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем ІФР-1 у крові чоловіків з групи АГ + предіабет за стадією АГ.

Таблиця 3.56

Результати кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи Г + предіабет за стадією артеріальної гіпертензії

Показники

Група АГ + предіабет n=21

Стадія АГ

II

III

Чоловіки

r

p

r

p

ЗХС (нг/мл) /ІФР-1 (нг/мл)

0,0107

0,9864

0,5505

0,6501

ТГ (нг/мл) /ІФР-1 (нг/мл)

-0,1747

0,7786

0,3070

0,5540

ХСЛПВЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,0015

0,9981

-0,4308

0,3938

ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,1534

0,8054

-0,5957

0,0212

ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,2153

0,7280

0,3055

0,5560

Коефiцiєнт атерогенностi/ ІФР-1 (нг/мл)

0,0541

0,9311

-0,2933

0,5727

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.56, серед чоловіків з ІІІ стадією АГ та ознаками предіабету наявність статистично значущого кореляційного зв'язку встановлено лише між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ в крові (r=-0,5957, р=0,0212<0,05).

У табл.3.57 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи АГ + предіабет за стадією АГ.

Таблиця 3.57

Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану вуглеводного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи АГ + предіабет за стадією артеріальної гіпертензії

Показники

Група АГ + предіабет n=21

Стадія АГ

II

III

Жінки

r

p

r

p

ГКН (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,2103

0,6892

-0,3843

0,6157

Інсулін (мкОд/мл) /ІФР-1 (нг/мл)

0,8445

0,0343

0,9724

0,0276

HbA1с (%) / ІФР-1 (нг/мл)

0,7207

0,1061

0,9569

0,0431

НОМА-IR / ІФР-1 (нг/мл)

0,8245

0,0052

0,9457

0,0064

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.57, спостерігалися прямі сильні кореляційні зв'язки між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,8445, р=0,0343<0,05) у жінок з АГ ІІ стадії з ознаками предіабету, кореляційний зв'язок між вказаними величинами статистично значущий. Серед жінок з ознаками предіабету та АГ ІІІ стадії прямі сильні статистично значущі кореляційні зв'язки визначені між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,9724, р=0,0276<0,05), а також між рівнем HbA1с та рівнем ІФР-1 в крові (r=0,9569, р=0,0431<0,05).

У табл.3.58 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи АГ + предіабет за стадією АГ.

Таблиця 3.58

Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків рупи АГ + предіабет за стадією артеріальної гіпертензії

Показники

Група АГ + предіабет n=21

Стадія АГ

II

III

Жінки

r

p

r

p

Калiй (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

0,8933

0,0165

-0,7609

0,2391

Натрiй (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,6239

0,1856

0,4875

0,5125

Хлор (ммоль/л) / ІФР-1 (нг/мл)

0,5728

0,6843

0,6437

0,3842

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.58, наявність прямого сильного статистично значущого кореляційного зв'язку між рівнем ІФР-1 та рівнем калію в крові (r=0,8933, р=0,0165<0,05) спостерігалася серед жінок з АГ ІІ стадії та ознаками предіабету.

У табл.3.59 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану ліпідного обміну та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи АГ + предіабет за стадією АГ.

Таблиця 3.59

Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного та ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет за стадією артеріальної гіпертензії

Показники

Група АГ + предіабет n=21

Стадія АГ

II

III

Жінки

r

p

r

p

ЗХС (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,4971

0,3158

0,0413

0,9587

ТГ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,4234

0,4029

0,8223

0,1777

ХСЛПВЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,2376

0,6503

-0,0345

0,9655

ХСЛПНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,4438

0,0378

0,6199

0,0380

ХСЛПДНЩ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,4077

0,4223

0,8187

0,1813

Коефiцiєнт атерогенностi/ ІФР-1 (нг/мл)

0,6988

0,1224

0,0951

0,9049

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.59, прямий статистично значущий кореляційний зв'язок середньої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові жінок з АГ ІІ стадії (r=0,4438, р=0,0378<0,05) та з АГ ІІІ стадії (r=0,6199, р=0,0380<0,05).

У табл.3.60 наведено розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного і ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi жінок групи АГ + предіабет за стадією АГ.

Таблиця 3.60

Розподіл результатів кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану пігментного та ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет за стадією артеріальної гіпертензії

Показники

Група АГ + предіабет n=21

Стадія АГ

II

III

Жінки

r

p

r

p

Білірубін загальний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,4158

0,4122

0,8369

0,1631

Білірубін вільний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

0,7013

0,1205

0,5958

0,4042

Білірубін зв'язаний (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,4344

0,0389

-0,8393

0,0167

АЛТ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,6041

0, 2041

-0,4419

0,5581

АСТ (нг/мл) / ІФР-1 (нг/мл)

-0,1840

0,7271

-0,4754

0,5246

Примітка: 0,7 - 1 - сильна залежність, 0,3 - 0,69 - середня залежність, 0 - 0,29 - слабка залежність; р<0,05.

Як видно з табл.3.60, зворотній статистично значущий кореляційний зв'язок середньої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем зв'язаного білірубіну в крові жінок з АГ ІІ стадії (r=-0,4344, р=0,0389<0,05), а зворотній статистично значущий сильний кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем зв'язаного білірубіну в крові жінок з АГ ІІІ стадії (r=-0,8393, р=0,0167<0,05).

Розділ 4. Побудова моделі для прогнозування особливостей розвитку поєднаного перебігу цукрового діабету 2 типу у хворих на артеріальну гіпертензію

Поєднаний перебіг АГ та ЦД 2 типу підвищує ризик розвитку ускладнень. Важливе прогностичне значення має прогноз розвитку ЦД 2 типу у хворих на АГ [125,126]. Оцінка особливостей порушення стану вуглеводного обміну у хворих на АГ та виділення факторів ризику розвитку ЦД 2 типу має важливе прогностичне значення для передбачення розвитку поєднаної патології АГ та ЦД 2 типу. Пошук нових діагностичних маркерів для прогнозування розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу залишається актуальною проблемою, яка потребує проведення наукових досліджень. Патенти України видано на спосіб прогнозування ризику розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих із поєднаним перебігом артеріальної гіпертонії та цукрового діабету, що включає моніторинг рівня цитокінів, коли при підвищенні рівня інтерлейкіну-18 на фоні зниження рівня інтерлейкіну-10 прогнозують ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих із поєднаним перебігом артеріальної гіпертонії та цукрового діабету 2 [128]. Спосіб прогнозування розвитку ЦД 2 типу у хворих на гіпертонічну хворобу, який включає попереднє діагностування порушення толерантності до глюкози та гіперглікемії натще. У хворих додатково визначають рівень апеліну та за результатами вимірювань прогнозують розвиток ЦД 2 типу [130]. Спосіб прогнозування ризику розвитку ЦД 2 типу, що включає проведення лабораторних досліджень, який відрізняється тим, що визначають у крові рівні глюкози та інсуліну натщесерце і на тридцятій хвилині після перорального вживання 75 г глюкози, розчиненої у воді, з подальшим розрахунком інсуліногенного індексу та індексу НОМА [131]. Спосіб прогнозування виникнення ЦД 2 типу у хворих на артеріальну гіпертензію з ознаками метаболічного синдрому, який включає визначення основних критеріїв метаболічного синдрому, а саме абдомінального ожиріння, показники ліпідного обміну, стану інсулінорезистентності за значенням індексу НОМА, стану вуглеводного обміну за рівнем ГКН та через 2 години після проведення стандартного перорального глюкозотолерантного тесту [132]. Процес прогнозування розвитку дисфункції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ЦД 2 типу, який полягає в тому, що до лікування проводять біохімічне дослідження сироватки крові, у процесі якого як контрольний показник визначають активність протеїназ і оцінюють наявність дисфункції ендотелію судин при гіпертонічній хворобі [133]. Спосіб прогнозування розвитку ЦД 2 типу у хворих на гіпертонічну хворобу, який включає попереднє діагностування порушення толерантності до глюкози та гіперглікемії натще, який відрізняється тим, що у хворих додатково визначають рівень апеліну та при його підвищенні до 0,29 нг/мл порівняно з контрольними показниками прогнозують розвиток ЦД 2 типу [134]. Спосіб діагностики розвитку кардіальних ускладнень у хворих з поєднаним перебігом АГ та ЦД 2 типу включає ехокардіографічне дослідження серця з встановленням геометричного типу ремоделювання лівого шлуночка та дослідження крові для встановлення прогностичних критеріїв розвитку кардіальних ускладнень [135,136].

Традиційні фактори ризику, які враховуються при розгляді ЦД 2 типу в штаті Техас: ожиріння, гіпертонія і серцево-судинні захворювання доповнені нетрадиційними факторами, які включають жорсткість аорти, серцеву структуру, порушену функцію ендотелію і обструктивне апное сну [194]. Виділяють також незалежні фактори ризику - ІР, ендотеліальна дисфункція, мікроальбумінурія, гіпергомоцистеїнемія, пошкодження стінки судин [137]. Винахід методу прогнозування ЦД 2 типу зі зниженим рівнем інсуліну належить до способу в пробірці і включає такі стадії: вимір концентрації бактеріальної 16S-РДНК у біологічному матеріалі та порівняння з пороговим значенням, яке й визначає підвищений чи знижений ризик виникнення ЦД 2 типу [138].

Для прогнозування та запобігання ускладненого перебігу інфаркту міокарда в пацієнтів з супутнім ЦД 2 типу запропоновано використовувати багатофакторну статистичну модель із врахуванням показників віку, рівня креатиніну, величини індексу НОМА-IR, фракції викиду [129].

Для прогнозування використовуються різні підходи. Здебільшого здійснюється побудова статистичних моделей, використання яких дає змогу визначити ступінь порушення функціонування систем в майбутньому [124,127]. Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети з удосконалення ранньої діагностики ЦД 2 у хворих на АГ та прогнозування гендерних особливостей поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 з виділенням факторів ризику на основі вивчення гормонально-метаболічних порушень побудовано модель щодо прогнозування розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу.

Усі пацієнти були поділені на дві групи. До першої групи увійшло 60 хворих з ізольованим перебігом АГ, до другої групи - 40 хворих із поєднаною патологією АГ та ЦД 2 типу, які були подібні за віком та статтю (див. розділ 2 та розділ 3). Для оцінки перебігу захворювання на АГ та ЦД 2 типу важливо виділити та зафіксувати інформативні клінічні показники, які стосуються стану пацієнта, для з'ясування змін, які значною мірою впливають на його одужання. Для вирішення поставлених завдань обрано дискримінантний аналіз. Дискримінантний аналіз використовується для визначення змінних, згідно з якими перелік даних розподіляється по визначених групах. Такі завдання найчастіше пов'язані із прогнозуванням на основі вихідних даних подій у майбутньому. За результатами розрахунків визначаються дві класифікаційні функції, які й використовуються для прийняття рішення про те, які саме змінні розділяють, тобто дискримінують певні набори даних [139,140].

Для моделювання прогнозів використано дискримінантний аналіз. За допомогою дискримінантного аналізу розраховано параметри класифікаційних функцій, щоб обґрунтувати віднесення хворого до групи з ізольованим перебігом АГ або до групи з поєднаною патологією АГ та ЦД 2 типу.

На основі результатів виконаних у третьому розділі статистичних розрахунків для побудови дискримінантної моделі прогнозування розвитку ЦД 2 типу використано перелік з 29 клінічних та лабораторних показників, який представлений у табл.4.1.

Таблиця 4.1

Діагностичні показники, які використовувалися для побудови дискримінантної моделі

№ з/п

Діагностичний показник

Шифр

1

Глюкоза крові натщесерце (ГКН)

К1

2

Вік пацієнта

К2

3

Стадія АГ

К3

4

Ступінь АГ

К4

5

Рівень ризику кардіоваскулярних ускладнень

К5

6

Тривалість стаціонарного лікування

К6

7

Рівень гемоглобіну в крові

К7

8

Кількість еритроцитів

К8

9

Кольоровий показник

К9

10

Кількість лейкоцитів в крові

К10

11

Швидкість осідання еритроцитів

К11

12

Загальний холестерин (ХС)

К12

13

Тригліцериди (ТГ)

К13

14

Холестерин ліпопротеїди високої щільності (ХС ЛПВЩ)

К14

15

Холестерин ліпопротеїди низької щільності (ХС ЛПНЩ)

К15

16

Холестерин ліпопротеїди дуже низької щільності (ХСЛДНЩ)

К16

17

Коефіцієнт атерогенності

К17

18

Аспартат амінотрансфераза АСТ

К18

19

Аланін амінотрансфераза АЛТ

К19

20

Загільний білірубін

К20

21

Вільний білірубін

К21

22

Зв'язаний білірубін

К22

23

Калій

К23

24

Натрій

К24

25

Хлор

К25

26

Креатинін крові

К26

27

Мочевина крові

К27

28

Питома вага сечі

К28,

29

Рівень рН сечі

К29

Діагностичні показники, які представлені в табл.4.1, були визначені із досліджень як результат окремих вимірів, так і комплексні (коефіцієнт атерогенності, індекс НОМА-IR). На основі даних клінічних та лабораторних показників виділено з урахуванням статі дві групи хворих: 1 - чоловіки (група АГ), 2 - чоловіки (група АГ + ЦД 2 типу), 3 - жінки (група АГ), 4 - жінки (група АГ + ЦД 2 типу). Із застосуванням програмного пакету Statistica 6.0, модуль Discriminant Analysis, метод Standart [140]. Модель перевірена на наявність неінформативних змінних. Функція Tolerance даї змогу виключити з моделі неінформативні змінні, якщо величина толерантності змінної має значення менше 0,01, то така змінна визнається неінформативною і виключається з моделі. За результатами перевірки всі 29 змінних пройшли перевірку. На основі даних діагностичних показників для першої групи (АГ) та другої групи (АГ + ЦД 2 типу) розраховано коефіцієнти дискримінантних функцій (k) за статтю та побудовано дискримінантні моделі для прогнозування особливостей розвитку поєднаного перебігу АГ та ЦД 2 типу для чоловіків і жінок. Результати аналізу дискримінантних функцій для підгрупи чоловіків показали, що значення лямбди Уїлкса (Wilks' Lambda) становить 0,3565784, а наближене значення F-статистики дорівнює 2,48872, що більше табличного значення F-розподілу яке становить 1,51 при рівні значимості 0,05 [141], тобто нульова гіпотеза про те, що спостереження належать до одного класу, відкидається, тобто дискримінантний аналіз можливий, і можна зробити висновок про те, що класифікація за допомогою дискримінантного аналізу є коректною. Для перевірки коректності вибірок хворих розглянуто результати класифікаційної матриці, яка дає змогу забезпечити коректність вхідних даних. Усі дані за своїми показниками відповідають більшості характеристик об'єктів, що утворюють однорідну групу. Загальний коефіцієнт коректності вибірок - 100%, тобто вибірка дає змогу коректно віднести до підгрупи всіх чоловіків, отже її можливо використати для знаходження параметрів дискримінантних функцій. Результати аналізу дискримінантних функцій для чоловіків показали, що значення лямбди Уїлкса (Wilks' Lambda) склало 0,2630079, а наближене значення F статистики становить F=3,8475, що більше табличного значення F0,05=1,51 при рівні значимості 0,05, тобто нульова гіпотеза про те, що спостереження належать до одного класу, відкидається [141].

За результатами проведених розрахунків отримано коефіцієнти дискримінантних функцій для побудови прогностичної моделі для чоловіків.

У табл.4.2 наведено коефіцієнти дискримінантних функцій для чоловіків першої та другої груп.

Таблиця 4.2

Коефіцієнти дискримінантних функцій для чоловіків першої та другої груп

Коефіцієнти дискримінант

них функцій

Діагностичний показник

Величина коефіцієнта

АГ n=37

АГ + ЦД 2 n=23

k1

Глюкоза крові натщесерце (ГКН)

20,4

21,5

k2

Вік пацієнта

10,5

10,6

k3

Стадія АГ

40,9

42,2

k4

Ступінь АГ

52,8

54,2

k5

Рівень ризику кардіоваскулярних ускладнень

95,4

98,9

k6

Тривалість стаціонарного лікування

7,3

7,8

k7

Рівень гемоглобіну в крові

6,0

6,2

k8

Кількість еритроцитів

-1,9

-1,9

k9

Кольоровий показник

22,7

22,5

k10

Кількість лейкоцитів в крові

2,5

2,7

k11

Швидкість осідання еритроцитів

6,8

7,0

k12

Загальний холестерин (ХС)

45,4

41,2

k13

Тригліцериди (ТГ)

-127,3

-124,0

k14

Холестерин ліпопротеїди високої щільності (ХС ЛПВЩ)

-522,7

-520,2

k15

Холестерин ліпопротеїди низької щільності (ХС ЛПНЩ)

101,2

108,5

k16

Холестерин ліпопротеїди дуже низької щільності (ХСЛДНЩ)

50,7

51,0

k17

Коефіцієнт атерогенності

-31,5

-33,0

k18

Аспартат амінотрансфераза АСТ

4,7

4,9

k19

Аланін амінотрансфераза АЛТ

-0,5

-0,6

k20

Загільний білірубін

-9,4

-9,5

k21

Вільний білірубін

7,5

7,5

k22

Зв'язаний білірубін

22,4

22,2

k23

Калій

99,0

97,5

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2025, ООО «Олбест» Все наилучшее для вас