Модель залежності рівня ІФР-1 у крові від показника Р3 (під час розрахунку яких враховано 29 показників інструментальних досліджень) для жінок із АГ + ЦД 2 типу має R = - 0,6317, тобто зв'язок є сильним.

Аналогічний розподіл виявлено і для моделі щодо залежності рівня ІФР-1 у крові від показника Р4 (при розрахунку яких враховано лише найвагоміші показники інструментальних досліджень, скорочений перелік) (для жінок із АГ + ЦД 2 типу) (рис.4.2).

Рис.4.2 Графік моделі залежності рівня ІФР-1 у крові від показника Р4 (при розрахунку яких враховано лише найвагоміші показники інструментальних досліджень) (для жінок із АГ + ЦД 2 типу).

Модель залежності рівня ІФР-1 у крові від показника Р4 (при розрахунку яких враховано 29 показників інструментальних досліджень) (для жінок із АГ + ЦД 2 типу) має такий вигляд: ІФР-1 = 419,11 - 0,326 *Р4.

Коефіцієнт кореляції між показниками склав (-0,6317), тобто зв'язок між показниками рівня ІФР-1 у крові та Р4 є помітним [144]. Критерій Фішера більше табличного 5,12, тому зі 100% упевненістю можна стверджувати, що модель є адекватною.

Отже, із всіх побудованих моделей залежності рівня ІФР-1 у крові від показників інструментальних досліджень точною виявилися модель залежності рівня ІФР-1 у крові від показника Р4 (при розрахунку яких враховано 29 показників інструментальних досліджень) (для жінок із АГ + ЦД 2 типу) та модель залежності рівня ІФР-1 у крові від показника Р4 (при розрахунку яких враховано лише найвагоміші показники інструментальних досліджень, скорочений перелік) (для жінок із АГ + ЦД 2 типу).

Модель залежності рівня ІФР-1 в крові від показника Р4 (при розрахунку яких враховано лише найвагоміші показники інструментальних досліджень, скорочений перелік) (для жінок із АГ + ЦД 2 типу) має такий вигляд:

ІФР-1 = 318,41 - 0,45 *Р4.

Коефіцієнт кореляції між показниками склав ( - 0,8402), тобто зв'язок між показниками рівня ІФР-1 у крові та Р4 високий. Коефіцієнт детермінації склав 0,71, тобто 71% варіабельності рівня ІФР-1 у крові пояснюється змінами Р4. Критерій Фішера більше табличного 5,12, тому зі 100% упевненістю можна стверджувати, що модель є адекватною.

Графік розподілу моделі (рис.4.2) добре апроксимується прямою лінією, тому можна зробити висновок, що модель є адекватною.

У табл.4.7 подано узагальнення результатів побудови кореляційних однофакторних моделей залежності рівня ІФР-1 у крові від показників приналежності, обчислених за дискримінантними моделями.

Таблиця 4.7. Характеристика моделей залежності ІФР-1 від показників приналежності Р1, Р2, Р3, Р4 за дискримінантними функціями

Як видно з табл.4.7, рівень зв'язку між рівнем ІФР-1 у крові та показниками двох видів прогностичних дискримінантних моделей без диференціації за статтю та за виділеними групами з АГ та поєднаної патології АГ та ЦД 2 типу є слабким і не дає змоги його використати в експрес-діагностиці щодо раннього виявлення поєднаної патології АГ та ЦД 2 типу. Встановлений зворотній середній (-0,6317) та зворотній високий (-0,8402) рівні зв'язку для однофакторної моделі між рівнем ІФР-1 у крові та показниками прогностичних дискримінантних моделей для групи жінок з поєднаною патологією АГ та ЦД 2 типу, середній рівень зв'язку (0,4809) у моделі залежності між рівнем ІФР-1 у крові та показником Р2 (при розрахунку яких враховано 29 показників інструментальних досліджень для чоловіків із АГ + ЦД 2 типу) свідчить про те, що рівень ІФР-1 у крові може бути маркером ранньої діагностики АГ + ЦД 2 типу, відзначаючи більшу точність для жінок.

Розділ 5. Аналіз та узагальнення результатів дослідження

1. Визначити рівень інсуліноподібного фактора росту-1 та провести порівняльний аналіз його рівнів у крові з урахуванням статевої приналежності у хворих з ізольованим перебігом артеріальної гіпертензії та з поєднаною патологією - артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу.

2. Вивчити показники стану вуглеводного (глюкоза сироватки крові, імунореактивний інсулін, НbA1c, індекс інсулінорезистентності - HOMA-ІR), ліпідного (холестерин та його фракції, тригліцериди в сироватці крові, коефіцієнт атерогенності) обмінів та провести функціональні проби печінки (білірубін та його фракції, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза), рівень креатиніну та мочевини у крові хворих з ізольованим перебігом артеріальної гіпертензії та у хворих на артеріальну гіпертензію з поєднаним цукровим діабетом 2 типу.

3. Встановити наявність впливу рівня інсуліноподібного фактора росту-1 в крові на показники стану вуглеводного й ліпідного обмінів серед хворих з поєднаним перебігом артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу й визначити роль показника рівня ІФР-1 у крові як маркера ризику розвитку порушень вуглеводного обміну у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від статі.

4. Побудувати модель для прогнозування особливостей розвитку поєднаної патології артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу.

Об'єкт дослідження: артеріальна гіпертензія в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу.

Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри внутрішньої медицини № 3 Харківського національного медичного університету "Особливості формування кардіоваскулярних порушень у хворих на цукровий діабет 2 типу в умовах поєднаної патології та шляхи їх корекції" (№ держреєстрації 0115U000993).

Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети та розв'язання завдань обстежено 120 осiб, з яких 100 хворих, які перебували на лікуванні в ендокринологічному та кардіологічному відділеннях КЗОЗ "ОКЛ-ЦЕМД та МК" м. Харкова та 20 практично здорових осіб. Усі хворі були поділені на

2 групи. Першу групу становили 60 хворих з АГ, друга групу - 40 хворих з поєднаним перебiгом АГ та ЦД 2 типу, контрольну групу - 20 практично здорових осіб. Склад контрольної групи був репрезентативним за віком та статтю. Кожному пацієнту та учаснику контрольної групи перед початком проведення запланованих у дисертаційній роботі клінічних досліджень надано інформаційний лист учасника наукового клінічного дослідження та отримано інформовану згоду на участь у науковому клінічному дослідженні. До групи обстежених включалися тільки особи, які не мали тяжких супутніх захворювань. Критеріями виключення були наявність у пацієнтів супутньої клінічнозначущої патології інших органів та систем, гострих запальних та загострення хронічних запальних захворювань, онкологічної патології. Розподіл хворих за статтю і віком проводився відповідно до Міжнародної класифікації вікових періодів. Серед усіх обстежених чоловіків було 70 осіб (58,30%), жінок - 50 осіб (41,70%). У контрольній групі - 10 чоловіків (50,00%) та 10 жінок (50,00%). Вік обстежених був від 35 до 85 років.

Верифікація патологічних станів та соматичної патології здійснювалася згідно з класифікацією МКХ-10, Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги при артеріальній гіпертензії, Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 384 від 24.05.2012, діагностичними критеріями Міжнародної федерації діабету (IDF) та на основі Уніфікованого клінічного протоколу первинної та вторинної медичної допомоги хворим на цукровий діабет 2 типу, Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 1118 від 21.12.2012, рекомендацій Американської асоціації цукрового діабету (АDA), Американської асоціації серця (АНА), Європейського товариства з кардіології (ESC), Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету (EASD). Проводили верифікацію клінічного діагнозу, визначення порушень метаболізму, проведення біохімічних та імуноферментних досліджень, оцінювали клінічні симптоми та дослідження основних біохімічних показників сироватки крові. Для проведення запланованих у дисертаційній роботі лабораторних обстежень з метою мінімізації травматичного впливу на пацієнтів відбір крові кількістю 10 мл здійснювався одномоментно під час госпіталізації, одночасно із забором крові для проведення передбачених клінічними протоколами надання медичної допомоги хворим на АГ та хворим на ЦД 2 типу обстежень. Для верифікації діагнозу "ЦД 2 типу" та оцінки порушень стану вуглеводного обміну проводилося визначення рівня ГКН, концентрації імунореактивного інсуліну в крові. Як метод довгострокового глікемічного контролю використовувалося визначення рівня НbА1с. Критерієм ІР використана гомеостатична модель НОМА-IR (Ноmeostasis model assessment). Вивчалися скарги хворих та дані анамнезу хвороби та анамнезу життя. Також оцінювався стан ліпідного та пігментного обмінів, рівень ІФР-1 у крові. Враховуючи основні принципи доказової медицини та особливості захворювання для визначення впливу на досліджувані параметри, обстежені пацієнти були розподілені на дві групи. Перша група включала хворих з ізольованим перебігом АГ у кількості 60 осіб. Другу групу складали хворі з поєднаним перебігом АГ та ЦД 2 типу у кількості 40 осіб. У першій групі чоловіків було 37 осіб (61,67%), жінок - 23 особи (38,33%), у другій групі - 23 чоловіка (57,50%) та 17 жінок (42,50%). Під час розгляду вікових періодів встановлено, що серед усіх обстежених до вікової групи 55-85 років увійшла найбільша кількість пацієнтів - всього 51 особа (42,50%), з яких у першій групі - 31 пацієнт (52,00%), у другій групі - 20 пацієнтів (50,00%). У групі хворих на АГ з ознаками предіабету більшість 11 осіб (52,00%) складали пацієнти віком 45-54 роки. У контрольній групі переважали особи віком від 35-54 років, яких всього виявилося 16 осіб (80,00%). Найвищий середній рівень ІФР-1 у крові спостерігався в групі хворих з поєднаним перебігом АГ та ЦД 2 типу (110,263±4,019 нг/мл). Також високий рівень ІФР-1 виявлено в групі хворих на АГ та ознаками предіабету (104,29±5,54 нг/мл). Середній рівень ІФР-1 у крові пацієнтів першої групи з ізольованим перебігом АГ (107, 209±3,281 нг/мл, р=0,00153<0,05) та в крові пацієнтів другої групи з поєднаним перебігом АГ та ЦД 2 типу (110,263±4,019 нг/мл, р=0,0452<0,05) був достовірно вищий, ніж у контрольній групі. Середній рівень ІФР-1 у крові жінок виявився вищим, ніж у крові чоловіків у кожній з виділених груп. Найвищий середній рівень ІФР-1 виявився в крові жінок з АГ та ознаками предіабету (127,07±7,79 нг/мл) та достовірно відрізнявся від показника в контрольній групі (102,49±7,79 нг/мл, р=0,0000<0,05). Між показниками середнього рівня ІФР-1 у крові чоловіків першої групи (100,6±4,05 нг/мл) та групи АГ з ознаками предіабету (102,68±7,43 нг/мл) статистично значущих відмінностей не виявлено (р>0,05).

Статистично значущі розбіжності між досліджуваними групами спостерігалися для кожного з показників вуглеводного обміну. Найбільший середній рівень ГКН (9,59±0,25 ммоль/л) та HbA1с (9,31±0,2%) спостерігався в другій групі серед хворих з поєднаним перебігом АГ та ЦД 2 типу, а найвищий середній рівень індексу НОМА-IR (5,96±0,38) виявився в групі хворих на АГ та ознаками предіабету. Значущої різниці між показниками в другій групі з поєднаним перебігом АГ та ЦД 2 типу та серед хворих з АГ та ознаками предіабету не виявлено. Статистична значущість розбіжностей визначалась між показниками у першій групі АГ та в другій групі з поєднаним перебігом АГ та ЦД 2 типу (р=0,0000<0,05). Розбіжність значень ГКН та HbA1с у групах обстежених можна проілюструвати так: контрольна група <АГ<АГ+предіабет< АГ + ЦД 2. Найвищий середній рівень інсуліну виявився у крові жінок першої групи (19,51±0,95 мкМО/мл, р=0,0000<0,05) та в крові чоловіків з АГ та ознаками предіабету (19,77±1,38 мкМО/мл, р=0,0000<0,05).

При порівнянні середнього рівня ГКН у крові виявлено, що цей показник серед жінок був вищим, ніж серед чоловіків як в першій групі, так і в другій. Серед хворих з АГ з ознаками предіабету та серед обстежених контрольної групи середній рівень ГКН у крові чоловіків виявився вищим, ніж у крові жінок. Величина індексу НОМА-ІR у чоловіків (4,91±0,28, р=0,0015<0,05) та жінок (5,26±0,36, р=0,0015<0,05) першої групи достовірно відрізнялися від цих показників у контрольній групі (3,62±0,54, р=0,0015<0,05) і (3,66±0,54, р=0,0015<0,05) відповідно. Середній рівень індексу НОМА-ІR у жінок з ізольованим перебігом АГ та у жінок з АГ з ознаками предіабету виявилися вищими, ніж цей показник у чоловіків у цих групах. Спостерігалися статистично достовірні відмінності середнього рівня HbA1с у крові хворих другої групи та в крові обстежених групи контролю. У першій групі з АГ рівень індексу НОМА-ІR у жінок (5,26±0,36, р=0,0015<0,05) був вишим, ніж у чоловіків (4,91±0,28, р=0,0015<0,05). У другій групі АГ+ЦД 2 типу, навпаки, у чоловіків індекс НОМА-ІR виявився вищим (6,29±0,36 р=0,0000<0,05), ніж у жінок (4,98±0,41 р=0,0000<0,05) та статистично достовірно відрізнявся від рівня індексу НОМА-ІR в обстежених у контрольній групі (3,62±0,54 р=0,0000<0,05).

У групі АГ з ознаками предіабету рівень індексу НОМА-ІR виявився в чоловіків (6,03±0,51, р=0,0000<0,05) вищим, ніж у жінок (5,87±0,54, р=0,0000<0,05) та достовірно відрізнявся від показників у контрольній групі (3,62±0,54, р=0,0000<0,05) і (3,66±0,54, р=0,0000<0,05) відповідно. У кожній з виділених груп середній рівень ІФР-1 у крові жінок виявився вищим, ніж у крові чоловіків. Найвищий середній рівень ІФР-1 виявився в крові жінок з АГ та ознаками предіабету (127,07±7,79 нг/мл, р=0,0000<0,05) і достовірно відрізнявся від показника в контрольній групі (102,49±7,79 нг/мл, р=0,0000<0,05). Між показниками середнього рівня ІФР-1 у крові чоловіків першої групи (100,6±4,05 нг/мл, р=0,0000<0,05) та групи АГ з ознаками предіабету (102,68±7,43 нг/мл, р=0,0000<0,05) статистично значущих відмінностей не виявлено.

У першій групі між рівнем ГКН та рівнем ІФР-1 у крові спостерігалася пряма слабка статистично значуща кореляційна залежність (r=0,0899, р=0,4943<0,05). Між рівнем інсуліну та рівнем ІФР-1 у крові спостерігалася пряма статистично значуща кореляційна залежність середньої сили (r=0,5931, р=0,4943<0,05). Також спостерігалася пряма середньої сили статистично значуща кореляційна залежність між рівнем ІФР-1 у крові та іншими показниками стану вуглеводного обміну: рівнем HbA1с у крові (r=0,3954, р=0,0219<0,05), величиною НОМА-IR (r=0,5857, р=0,0000<0,05).

Серед чоловіків з АГ ІІ ступеня спостерігалася наявність прямого статистично значущого кореляційного зв'язку середньої сили між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,6241, p=0,0045<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,5408, p=0,0168<0,05). Сильна пряма статистично значуща кореляційна залежність виявлена серед чоловіків з АГ І ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,7254, p=0,0033<0,05).

Сильна пряма статистично значуща кореляційна залежність виявлена серед жінок з АГ ІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,7107, p=0,0096<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,8304, p=0,0008<0,05). Сильна пряма статистично значуща кореляційна залежність виявлена серед чоловіків з АГ ІІІ стадії між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,7045, p=0,0008<0,05). Статистично значущі прямі кореляційні зв'язки середньої сили визначалися між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові чоловіків з АГ ІІ стадії (r=0,6673, p=0,0023<0,05), а також між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові чоловіків з АГ ІІІ стадії (r=0,6579, p=0,0022<0,05).

У першій групі серед жінок з АГ І стадії статистично значущий прямий кореляційний зв'язок середньої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну у крові (r=0,6482, p=0,0256<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,4574, p=0,0369<0,05), а також між рівнем ІФР-1 у крові та величиною індексу НОМА-IR (r=0,5968, p=0,0217<0,05). У першій групі серед жінок з АГ ІІ стадії прямі середні статистично значущі кореляційні зв'язки виявлені між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну у крові (r=0,5968, p=0,0376<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,5557, p=0,0286<0,05), а також між рівнем ІФР та величиною індексу НОМА-IR (r=0,4203, p=0,0157<0,05). Статистично значущий прямий сильний кореляційний зв'язок між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,5557, p=0,0286<0,05) визначився у першій групі серед жінок з АГ ІІІ стадії. У другій групі за результатами кореляційного аналізу встановлено, що статистично значущі кореляційні зв'язки середньої сили спостерігалися між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,5387, р=0,0003<0,05), та між рівнем ІФР-1 та індексом НОМА-IR (r=0,4729, р=0,0085<0,05). За результатами кореляційного аналізу встановлено, що сильний зворотній статистично значущий кореляційний зв'язок спостерігався у другій групі серед чоловіків з АГ ІІІ ступеня між рівнем ГКН та рівнем ІФР-1 у крові (r=-0,9983, р=0,0367<0,05). Серед чоловіків другої групи з АГ ІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові також визначався прямий статистично значущий кореляційний зв'язок середньої сили (r=0,9992, р=0,0247<0,05). Сильний прямий статистично значущий кореляційний зв'язок між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові виявлено серед жінок другої групи з АГ ІІІ ступеня крові (r=0,9811, р=0,0189<0,05). Серед жінок з АГ І та ІІІ ступеня прямі статистично значущі кореляційні зв'язки середньої сили спостерігалися між рівнем ІФР-1 в крові та індексом НОМА-IR (r=0,5647, р=0,0315<0,05) і (r=0,6528, р=0,0137<0,05) відповідно. Між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові статистично значущі прямі сильні кореляційні зв'язки виявлені у другій групі серед чоловіків з АГ ІІ стадії (r=0,9731, р=0,0053<0,05) та з АГ ІІІ стадії, (r=0,9437, р=0,0373<0,05). Між рівнем ІФР-1 в крові та величиною індексу НОМА-IR серед чоловіків з АГ ІІІ стадії також спостерігався статистично значущий прямий сильний кореляційний зв'язок (r=0,9463, р=0,0249<0,05). Зворотній сильний статистично значущий кореляційний зв'язок між рівнем ІФР-1 в крові та рівнем ГКН встановлено серед чоловіків з АГ ІІІ стадії (r =-0,9111, р=0,0038<0,05).

У другій групі статистично значущі прямі сильні кореляційні зв'язки між рівнем ІФР-1 у крові та величиною індексу НОМА-IR (r=0,7435, р=0,0375<0,05) виявлено серед жінок з АГ І стадії. Серед жінок з АГ ІІІ стадії у другій групі статистично значущі прямі сильні кореляційні зв'язки виявлено між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну в крові (r=0,7149, р=0,0436<0,05), рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,8563, р=0,0343<0,05), рівнем ІФР-1 у крові та величиною індексу НОМА-IR (r=0,8972, р=0,0276<0,05). Між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну у крові прямий статистично значущий кореляційний зв'язок середньої сили встановлено в другій групі серед жінок з АГ І стадії (r=0,4505, р=0,0208<0,05) та з АГ ІІ стадії (r=0,5585, р=0,0390<0,05).

Статистично значущих відмінностей між рівнями калію, натрію та хлору в крові хворих першої та другої групи між собою та з показниками контрольної групи не виявлено. Між рівнями калію, натрію і хлору та рівнем ІФР-1 у крові хворих першої групи встановлено наявність слабких зворотніх кореляційних зв'язків, які не мали статистичної значущості. Між рівнями калію, натрію, хлору та рівнем ІФР-1 у крові чоловіків першої групи встановлено наявність кореляційних зв'язків різної сили та напрямку, які не мали статистичної значущості. Між рівнем ІФР-1 та рівнями калію, натрію, хлору в крові жінок першої групи встановлено наявність слабких кореляційних зв'язків та кореляційних зв'язків середньої сили, які не мали статистичної значущості. Залежно від стадії АГ між рівнями калію, натрію, хлору та рівнем ІФР-1 у крові чоловіків першої групи не встановлено наявності статистично значущих кореляційних зв'язків. Залежно від стадії АГ між рівнями калію, натрію, хлору та рівнем ІФР-1 у крові жінок першої групи не встановлено наявності статистично значущих кореляційних зв'язків. Між рівнями калію, натрію, хлору та рівнем ІФР-1 у крові хворих другої групи виявилися слабкі кореляційні зв'язки, які не мали статистичної значущості. Відмінності кореляційного зв'язку між рівнем ІФР-1 та рівнями калію, натрію, хлору у крові чоловіків другої групи залежно від ступеня АГ не виявилися статистично значущими. Відмінності кореляційного зв'язку між рівнями калію, натрію, хлору та рівнем ІФР-1 у крові жінок другої групи залежно від ступеня АГ не були статистично значущими. У другій групі статистично значущими кореляційні зв'язки між рівнем ІФР-1 та рівнем натрію у крові виявилися серед чоловіків з АГ ІІ стадії (r=-0,7519, р=0,0126<0,05) та серед жінок з АГ ІІ стадії (r=0,6610, р=0,0374<0,05). Між рівнем ІФР-1 у крові та показниками стану пігментного обміну спостерігалася наявність слабких прямих, та зворотніх кореляційних зв'язків, які не мали статистичної значущості.

Між рівнем ІФР-1 та рівнем білірубіну в крові виявлено прямий статистично значущий кореляційний зв'язок середньої сили (r=0,5881, р=0,0270<0,05). У першій групі серед жінок з АГ І ступеня сильні прямі статистично значущі кореляційні зв'язки спостерігалися між рівнем ІФР-1 та рівнем загального білірубіну в крові (r=0,9303, р=0,0024<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем вільного білірубіну в крові (r=0,9530, р=0,0009<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем зв'язаного білірубіну в крові (r=0,8116, р=0,0267<0,05). Між показниками стану пігментного обміну та рівнем IФР-1 у крові чоловіків першої групи не виявлено статистично значущих кореляційних зв'язків. Прямі сильні статистично значущі кореляційні зв'язки між рівнем ІФР-1 та рівнем загального білірубіну у крові (r=0,8532, р=0,0038<0,05), а також між рівнем ІФР-1 та рівнем зв'язаного білірубіну у крові (r=0,7456, р=0,0133<0,05) спостерігалися серед обстежених жінок з АГ ІІІ стадії. Між показниками стану пігментного і ферментного обмінів та рівнем ІФР-1 у крові хворих другої групи статистично значущих кореляційних зв'язків не виявлено. У другій групі виявлено статистично значущі зворотні кореляційні зв'язки середнього рівня спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем АСТ у крові серед чоловіків з АГ ІІ стадії (r=-0,4699, р=0,0423<0,05) та серед чоловіків з АГ ІІІ стадії (r=-05862, р=0,0258<0,05).

Найбільше значення середнього рівня у крові загального холестерину (4,74±0,19 нг/мл), ТГ (1,8±0,14 нг/мл), ХСЛПВЩ (1,29±0,03 нг/мл), ХСЛПНЩ (2,63±0,15 нг/мл), ХСЛПДНЩ (0,9±0,06 нг/мл) та величини коефiцiєнта атерогенностi (2,8±0,13) було виявлено в групі хворих з поєднаним перебігом АГ та ЦД 2 типу. За результатами кореляційного аналізу між рівнем ІФР-1 у крові та показниками стану ліпідного обміну у хворих з ізольованими перебігом АГ спостерігалися такі взаємозв'язки: сильна пряма статистично значуща кореляційна залежність встановлена між рівнем ІФР-1 у крові та величиною КА (r=0,8750, р=0,0000<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові (r=0,9631, р=0,0000<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПВЩ у крові, (r=0,5301, р=0,0000<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПДНЩ у крові (r=0,3835, р=0,0025<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем ТГ у крові (r=0,3245, р=0,0127<0,05). За результатами кореляційного аналізу між рівнем ІФР-1 у крові та показниками стану ліпідного обміну у хворих з ізольованими перебігом АГ спостерігалися сильні прямі статистично значущі кореляційні зв'язки між рівнем ІФР-1 у крові та величиною КА (r=0,8750, р=0,0000<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові (r=0,9631, р=0,0000<0,05). За результатами кореляційного аналізу серед жінок першої групи з АГ І ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПДНЩ у крові спостерігався середній прямий статистично значущий кореляційний зв'язок (r=0,5152, р=0,0236<0,05). Серед обстежених жінок першої групи з АГ ІІ ступеня встановлено наявність середнього прямого статистично значущого кореляційного зв'язку між рівнем ІФР-1 та рівнем ТГ у крові (r=0,4089, р=0,0186<0,05) між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові (r=0,6076, р=0,0194<0,05). Серед обстежених жінок першої групи з АГ ІІІ ступеня також встановлено наявність середнього прямого статистично значущого кореляційного зв'язку між рівнем ІФР-1 та рівнем ТГ у крові (r=0,6521, р=0,0281<0,05), рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові (r=0,6538, р=0,0384<0,05). За результатами кореляційного аналізу серед обстежених чоловіків першої групи між рівнем ІФР-1 у крові та показниками стану ліпідного обміну встановлено наявність слабких статистично не значущих кореляційних зв'язків. Серед обстежених жінок першої групи з АГ ІІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПДНЩ у крові спостерігався сильний прямий статистично значущий кореляційний зв'язок (r=0,7922, р=0,0063<0,05). Між рівнем ІФР-1 та рівнем ТГ у крові (r=0,6129, р=0,0356<0,05), а також між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПДНЩ у крові (r=0,6568, р=0,0097<0,05) спостерігалися статистично значущі прямі кореляційні зв'язки середньої сили.

За результатами кореляційного аналізу серед обстежених чоловіків другої групи з АГ ІІ та ІІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПДНЩ у крові спостерігалися статистично значущі прямі середні кореляційні зв'язки (r=0,4578, р=0,0487<0,05) та (r=0,5781, р=0,0479<0,05) відповідно.

Серед обстежених жінок другої групи з АГ ІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові спостерігався статистично значущий прямий середній кореляційний зв'язок (r=0,5772, р=0,0494<0,05). Серед обстежених жінок першої групи з АГ ІІІ ступеня статистично значущий сильний прямий кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПВЩ у крові (r=0,9733, р=0,0267<0,05), а також між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПДНЩ у крові (r=0,9505, р=0,0415<0,05).

За результатами кореляційного аналізу серед обстежених чоловіків другої групи з АГ ІІ стадії статистично значущий прямий сильний кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові (r=0,8856, р=0,0356<0,05). Серед обстежених жінок другої групи з АГ І групи статистично значущий прямий кореляційний зв'язок слабкої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові (r=0,0520, р=0,0085<0,05). Серед обстежених жінок другої групи з АГ ІІІ групи статистично значущий прямий сильний кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПДНЩ у крові (r=0,0520, р=0,0085<0,05), а статистично значущий прямий кореляційний зв'язок середньої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 у крові та величиною КА (r=0,3965, р=0,0378<0,05). У кожній з виділених груп середній рівень ІФР-1 у крові жінок виявився вищим, ніж у крові чоловіків. Найвищий середній рівень ІФР-1 виявився у крові жінок з АГ та ознаками предіабету (127,07±7,79 нг/мл, р=0,0000<0,05) та достовірно відрізнявся від показника у групі з ізольованим перебігом АГ (117,84±5,14 нг/мл, р=0,0000<0,05) та у контрольній групі (102,49±7,79 нг/мл, р=0,0000<0,05). У групі хворих на АГ з ознаками предіабету наявні сильні прямі статистично значущі кореляційні зв'язки між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну у крові (r=0,7031, р=0,0004<0,05), між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові, (r=0,6792, р=0,0007<0,05), між рівнем ІФР-1 та величиною індексу НОМА-IR (r=0,7598, р=0,0068<0,05). Найвищий рівень кореляційного зв'язку у групі хворих на АГ з ознаками предіабету спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну у крові (r=0,7031, р=0,0004<0,05). Між показниками стану ліпідного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету спостерігалася наявність кореляційних зв'язків слабкої сили. Між показниками стану пігментного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету сильних статистично значущих кореляційних зв'язків не виявлено. Між показниками стану електролітного обміну та рівнем ІФР-1 у крові хворих на АГ з ознаками предіабету виявлено слабкі та середньої сили статистично незначущі кореляційні зв'язки. Серед чоловіків з АГ з ознаками предіабету сильні прямі статистично значущі кореляційні зв'язки виявлено серед хворих з АГ ІІ ступеня, та АГ ІІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну у крові (r=0,7477, р=0,0233<0,05), (r=0,8589, р=0,0032<0,05) відповідно, а також між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,8396, р=0,0181<0,05), (r=0,8856, р=0,0175<0,05) відповідно. Кореляційні статистично значущі кореляційні зв'язки середнього рівня визначалися між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну у крові (r=0,6754, р=0,0143<0,05), а також між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,6935, р=0,0267<0,05) серед хворих з АГ І ступеня. Серед чоловіків з АГ та ознаками предіабету статистично значущі кореляційні зв'язки виявлено лише між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПВЩ у крові. Серед чоловіків з АГ І ступеня (r=-0,3846, р=0,0194<0,05) та АГ ІІ ступеня (r=-0,5381, р=0,0218<0,05) між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПВЩ у крові визначалися зворотні кореляційні зв'язки середньої сили, а серед чоловіків з АГ ІІІ ступеня - сильний зворотній кореляційний зв'язок (r=-0,7963, р=0,0044<0,05). За результатами кореляційно-регресійного аналізу між показниками стану електролітного обміну та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет виявлені слабкі та середньої сили зворотні кореляційні зв'язки, які не мали статистичної значущості. Між показниками стану пігментного і ферментного обмінів та рівнем IФР-1 у кровi чоловіків групи АГ + предіабет не виявлено статистично значущих кореляційних зв'язків. Серед жінок з АГ та ознаками предіабету прямі сильні статистично значущі кореляційні зв'язки виявлено серед хворих з АГ І ступеня між рівнем ІФР-1 та величиною індексу НОМА-IR (r=0,6382, р=0,0149<0,05), а також серед хворих з АГ ІІ ступеня та хворих АГ ІІІ ступеня між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну у крові (r=0,9301, р=0,0072<0,05) і (r=0,9674, р=0,0048<0,05) відповідно, між рівнем ІФР-1 та рівнем HbA1с у крові (r=0,8821, р=0,0200<0,05), (r=0,8937, р=0,0010<0,05) відповідно, а також між рівнем ІФР-1 в крові та величиною індексу НОМА-IR (r=0,9054, р=0,0065<0,05) і (r=0,8194, р=0,0034<0,05) відповідно. Серед чоловіків з ІІІ стадією АГ та ознаками предіабету наявність статистично значущого кореляційного зв'язку встановлено лише між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові (r=-0,5957, р=0,0212<0,05). Прямий сильний статистично значущий кореляційний зв'язок між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну у крові спостерігалися у жінок з АГ ІІ стадії та ознаками предіабету (r=0,8445, р=0,0343<0,05). Серед жінок з ознаками предіабету та АГ ІІІ стадії прямі сильні статистично значущі кореляційні зв'язки були визначені між рівнем ІФР-1 та рівнем інсуліну у крові (r=0,9724, р=0,0276<0,05), а також між рівнем HbA1с та рівнем ІФР-1 у крові (r=0,9569, р=0,0431<0,05). Наявність прямого сильного статистично значущого кореляційного зв'язку між рівнем ІФР-1 та рівнем калію у крові (r=0,8933, р=0,0165<0,05) спостерігалося серед жінок з АГ ІІ стадії та ознаками предіабету. Прямий статистично значущий кореляційний зв'язок середньої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем ХСЛПНЩ у крові жінок з АГ ІІ стадії (r=0,4438, р=0,0378<0,05) та з АГ ІІІ стадії (r=0,6199, р=0,0380<0,05). Зворотній статистично значущий кореляційний зв'язок середньої сили спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем зв'язаного білірубіну у крові жінок з АГ ІІ стадії (r=-0,4344, р=0,0389<0,05), а зворотній статистично значущий сильний кореляційний зв'язок спостерігався між рівнем ІФР-1 та рівнем зв'язаного білірубіну у крові жінок з АГ ІІІ стадії (r=-0,8393, р=0,0167<0,05).

Висновки