Діагностичне значення інфекції Helicobacter Pylori у прогнозуванні серцево-судинного ризику у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом 2 типу

21,43%

50,00%

Високий/дуже високий

38,46%

15,38%

46,15%

р=0,452, критерій ч²=1,589

Ступінь КВР

Генотипи rs 1044471 гену ADIPOR2

в групі II (ІХС + ЦД + НР-)

ТТ

СС

ТС

Високий

50,00%

25,00%

25,00%

Дуже високий

33,33%

11,11%

55,56%

Високий/дуже високий

38,46%

15,38%

46,15%

р=0,466, критерій ч²=1,526

Аналізуючи отримані результати, можна припустити що носійство алеля Т і генотипу СТ і ТТ підвищує ризик розвитку ІХС в поєднанні з ЦД-2 у сер опозитивних по НР пациіентів, а наявність алелі С і генотипу СС навпаки знижує ризик розвитку захворювання прия наявності гендерних особливостей, які слід враховувати для розуміння формування кардіоваскулрних подій.

4.2 Метаболічний профіль хворих ішемічну хворобу серця у поєднанні з цукровим діабетом, які інфіковані H. рylori, носіїв мутантного алелю поліморфного гену ADIPOR2 (rs 1044471)

Для виявлення можливо існуючого взаємозв'язку між поліморфним маркером ADIPOR2 та метаболічними порушеннями, визначальними КВР, нами були оцінені значення загального холестерину (ЗХС), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), рівня адипонектину в групах поліморфних за маркером ADIPOR2 (rs1044471) - носіїв СТ та ТТ-генотипів.

Порівняльний аналіз змісту основних метаболічних показників, асоційованих з КВР показав, що у пацієнтів з наявністю СТ-генотипу відзначалися достовірні зміни в ліпідному профілі, які характеризувалися підвищенням ХC ЛПНЩ і зниженням ХC ЛПВЩ в порівнянні з аналогічними показниками пацієнтів носії ТТ - генотипу (р = 0,001). Отримані зміни носили проатерогенний характер, незважаючи на відсутність достовірних відмінностей в групах, що порівнювались, за рівнем ЗХС (табл.4.5). Рівень глюкози натще, як показник компенсації вуглеводного обміну, у пацієнтів носії СТ-генотипу достовірно перевершував аналогічний у пацієнтів носіїв ТТ-генотипу (р = 0,027). Звертала увагу достовірна перевага рівня інсуліну у пацієнтів I групи в порівнянні з II групи (р = 0,001). Отримані дані свідчили про те, що формування метаболічних змін у пацієнтів ІХС в поєднанні з ЦД-2 серопозитивних по НР відбувається в умовах дисліпідемії, дісглікіі і гіперінсулінемії, що посилює кардіоваскулярний ризик цієї категорії пацієнтів в порівнянні з серонегативними по НР пацієнтами.

Враховуючи суттєвий вклад в формування кардіометаболічних змін гормонів жирової тканини, нами оцінено зміст рівня адипонектину і С-реактивного білку (СРБ), яке продемонструвало достовірне зниження адіпоцітарного гормону у пацієнтів носіїв СТ-генотипу та підвищення СРБ, як маркера імунного запалення в порівнянні з аналогічними показниками пацієнтів носіїв ТТ-генотипу (р=0,001). Можна припустити, що інфекція НР привертає до формування гормонально-метаболічних змін у вигляді гіпоадіпонектінеміі, що в свою чергу створює умови для погіршення компенсації вуглеводного і ліпідного профілю.

Таблиця 4.5 Порівняльна характеристика змісту метаболічних маркерів, асоційованих з КВР в групах що вивчалися за розподілом генотипу ADIPOR2 (rs1044471) серопозитивних за НР

Показники	Група I ІХС+ ЦД2 + НР+ носії СТ генотипу n= 28	Група II ІХС+ ЦД2 + НР+ +носії ТТ генотипуn= 24	Значимість
	M	± m	Ме (Me25; Me75)	M	± m	Ме (Me25; Me75)	Р
Адипонектин	7,40	1,24	7,32 (6,34; 8,23)	8,60	1,47	8,42 (7,36; 9,84)	0,001
СРБ	12,32	2,36	12,28(10,65;14,48)	10,23	1,78	9,88(8,77;11,95)	0,001
HbA1	7,80	1,21	7,49 (6,81; 8,58)	7,20	1,30	7,01 (6,12; 8,17)	0,070
Інсулін	16,85	3,02	16,58(14,36;19,50)	13,65	3,54	12,96(10,40;15,71)	0,001
Глюкоза	8,20	1,53	8,12 (6,68; 9,25)	7,20	1,83	6,79 (5,62; 8,37)	0,027
ЗХС	6,21	0,82	6,16 (5,46; 6,92)	5,90	0,64	5,96 (5,55; 6,38)	0,114
ТГ	2,48	0,79	2,29 (1,93; 3,22)	2,15	0,64	2,07 (1,60; 2,48)	0,078
ХC ЛПДНЩ	1,12	0,37	1,04 (0,81; 1,47)	0,98	0,29	0,94 (0,73; 1,13)	0,100
ХC ЛПНЩ	4,24	0,47	4,27 (3,88; 4,57)	3,78	0,59	3,88 (3,52; 4,14)	0,001
ХС ЛПВЩ	0,84	0,20	0,84 (0,64; 1,04)	1,06	0,23	1,06 (0,87; 1,23)	0,001

Концентрації рівня адипонектину у серопозитивних пацієнтів ІХС в поєднанні з ЦД-2 носіїв різних генотипів ADIPOR2 rs1044471 істотно відрізнялися один від одного. Низькі концентрації адипонектину (р = 0,001), високі показники ЗХС (р = 0,02), ЛПНЩ (р = 0,01), ЛПВЩ (р = 0,001), що характеризують несприятливий метаболічний профіль були зареєстровані у серопозитивних пацієнтів, переважно носіїв в більшій мірі носіїв СТ-генотипу, та в меншій - ТТ генотипу , що обумовлює зв'язок з більш високими градаціями КВР. Крім того, поєднання гіпоадіпонектінеміі з проатерогенними показниками у носіїв СТ генотипу є доказом, з одного боку, ролі гіпоадіпонектінеміі в розвитку КВР, а з іншого - участь інфекції НР в механізмах, пов'язаних з формуванням серцево-судинних подій у пацієнтів ІХС в поєднанні з ЦД -2.

Результати дослідження узгоджуються з даними Vijayvergiya R. та співавт., які показали, що у хворих на ЦД-2 з високим ризиком розвитку ІХС, інфекція HP схиляє до судинних подій, в зв'язку з чим, зв'язок між ЦД-2 та HP-інфекції набуває особливого значення, бо її наявність може бути підставою для обговорення питання про лікування НР-інфекції у хворих на ЦД-2 для зниження ризику серцево-судинних подій у цих пацієнтів [175].

При проведенні порівняння досліджуваних показників, які наведені в табл.4.6 спостерігалися достовірні відмінності (критерій «хі»-квадрат) досліджуваних показників залежно від генотипів поліморфного маркера rs 1044471 гена ADIPOR2 переважно у носіїв С алелю та СТ генотипу. Одержані результати говорять про те, що хворі на ІХС в поєднанні з ЦД-2, у яких С>Т 1044471 гена ADIPOR2, мають підвищений ризик прогресування захворювання у майбутньому.

Таблиця 4.6 Достовірність відмінностей (р) досліджуваних показників у хворих ІХС на тлі ЦД-2 в залежності від генотипів поліморфного маркера rs 1044471 гена ADIPOR2 (критерій «хі»-квадрат)

Показник	ч2	Рівень значущості, р
ІМТ	12,11	0,007
Адипонектин	16,29	0,0010
Hb1C	14,89	0,0019

Отримані дані щодо розподілу алелей ADIPOR2 rs 1044471 дозволили припустити, що, хоча і не отримана залежність між КВР і алелем Т, але, в теж час, ймовірно, його наявність підвищує ризик розвутку кардіоваскулярних подій у хворих ІХС в поєднанні з ЦД-2. Це наочно демонструє рис.4.2.

Слід зазначити, що зміст адипонектину у носіїв СТ генотипу ADIPOR2 rs1044471 перевершувало більш ніж на 28% його значення у носіїв ТТ генотипу, що підтверджує думку про те, що, ймовірно, Т аллель «стримує» розвиток КВР у пацієнтів ІХС на тлі ЦД-2.



Рис. 4.2 Гістограма, що демонструє розподіл Т алеля ADIPOR2 rs 1044471 залежно від КВР (прим. gr 1 - група пацієнтів високим КВР; gr 2 - група пацієнтів з дуже високим КВР; gr 3 - група пацієнтів з наявністю інфарктів в анамнезі; 0 - відсутність Т алеля; 1 - носій Т алеля)

Данні залежності показників метаболічних маркерів від виділених генотипів, відповідно до критерія Краскела-Уолліса, є статистично вірогідними, про що свідчить таблиця із рівнями значущості (табл. 4.7).

Отримані дані дозволили виявити наявність асоціації між метаболічними порушеннями і КВР у досліджуваної категорії пацієнтів.

Нами показано, що пацієнти ІХС в поєднанні з ЦД-2, що є носіями Т алеля та СТ -генотипу ADIPOR2 rs1044471, в порівнянні з носіями С алелі мають більшу ймовірність формування в умовах дуже високого ступеня КВР серцево-судинних подій, що підтримується не тільки ліпідним змінами, а й рівнем адипонектину, і показником ТКІМ,ч² = 9,27; p=0,025.

Таблиця 4.7 Достовірність відмінностей (р) метаболічних порушень, асоційованих з КВР у хворих ІХС на тлі ЦД-2 в залежності від генотипів ТС, ТТ, СС

Показник	Рівень значущості
Адипонектин	0,0089
ТКІМ	0,0001
ЗХС	0,0000
ЛПНЩ	0,008
ЛПВЩ	0,0001
КА	0,0010
Наявність СС подій в анамнезі (інфарктів, інсультів)	0,001

Роль генетичних факторів у розвитку ІХС та ЦД-2 довгий час залишалася невідомою. ADIPOR2 відноситься до числа афінних рецепторів, відповідальних за «посередницькі» ефекти адипонектину [15].

Отримані нами результати узгоджуються з висновками дослідження Halvatsiotis I. і співавт., в якому показано, що варіанти ADIPOR2 можуть бути визначальними в розвитку атеросклерозу і залежать від інсулінорезистентності, можливо, впливаючи на білок ADIPOR2. При цьому авторами відзначені значні відмінності в розподілі алелей ADIPOR2 в групах пацієнтів з наявністю серцево-судинних захворювань та без в грецькій популяції (р = 0,017) [92]. Рядом дослідників не було виявлено значної різниці в розподілі алелей по rs1044771 поліморфного маркера ADIPOR2 [165]. Навпаки, в українській популяції нами простежено достовірну різницю в розподілі алелей rs1044771 ADIPOR2 в залежності від ІХС та її ускладнень при поєднаному перебезі з ЦД-2. Різноманітні дані, отримані в дослідженнях, ймовірно, пояснюються етнічними особливостями досліджуваних вибірок.

У німецькому когорті дослідженні SNP rs767870 ADIPOR2 не був пов'язаний з метаболічними параметрами, антропометричними даними [105]. В останніх дослідженнях не було виявлено локус в ADIPOR2, який би виступав в якості регулятора ліпідного статусу [36,161]. Тільки один SNP rs2058032 в ADIPOR2, показав рівень значущості (р) для ЛПВЩ (P = 0,017) і ТГ (P = 0,086) у дослідженні по ЦД-2 випадок-контроль. Такі розбіжності, ймовірно, є свідоцтвом не тільки труднощів щодо виявлення конкретних SNP, які мають вплив на фенотипічні ознаки. До останніх, перш за все, відноситься ліпідний спектр сироватки крові, на зміни в якому впливають багато незалежних факторів в тому числі і спосіб життя.

В останні роки активно вивчаються гени, що беруть участь у формуванні ІХС та її ускладнень. При цьому, до сих пір не знайдено одного єдиного гену, відповідального не тільки за розвиток, та й прогноз ІХС.Так, наприклад, гени, відповідальні за ризик інфаркту міокарда, які були спочатку визначені на тваринних моделях, не були підтверджені і відтворені в дослідженнях генома людини [103].

У нашому дослідженні показано, що алель Т ADIPOR2 rs1044471 поряд з «агресивними» властивостями, зменшує ймовірність формування КВР високих градацій, при цьому пацієнти з СТ генотипом - це група пацієнтів ІХС в поєднанні з ЦД-2 генетично схильна до більш високого ступеню КВР.

Таким чином, серопозитивні по НР пацієнти ІХС в поєднанні з ЦД-2 мають проатерогенний ліпідний профіль, більш виражені зміни в показниках глюкози натще на тлі гіперінсулінемії в порівнянні з серонегативними по НР пацієнтами. Гіпоадіпонектінемія та підвищення рівня СРП можуть розглядатися як фактори кардіометаболічного ризику у серопозитивних пацієнтів ІХС в поєднанні з ЦД-2. Відсутність або наявність інфекції НР у хворих на ІХС в поєднанні з ЦД-2 не сполучена з збільшенням кардіоваскулярного ризику у представників різних генотипів поліморфного маркера rs 1044471 гену ADIPOR2. Серопозитивні по НР пацієнти ІХС в поєднанні з ЦД-2, носії ТТ генотипу поліморфного гену ADIPOR2 rs1044471, є групою ризику формування кардіоваскулярних подій. У розвиток КВР пацієнтів ІХС в поєднанні з ЦД-2 важливу роль відіграє інфекція НР, наявність якої погіршує кардіометаболічний статус пацієнта.

Отримані дані підтверджують вплив метаболічного фенотипу, інфекції НР та генетичних факторів в якості носія СТ-генотипу поліморфного маркеру rs 1044471 гену ADIPOR2 на формування більш високих градацій КВР у пацієнтів ІХС в поєднанні з ЦД-2 та розвиток кардіоваскулярних подій. Ймовірно, це опосередковується ефектами рецепторів адипонектину, призводячи до генетичної мінливості в локусі ADIPOR2 та впливаючи на рівні експресії ADIPOR2 та/або їх функції.

Наведені у розділі результати досліджень опубліковано в наступних літературних джерелах:

1. Козырева Т.Е. Связь инфекции Helicobakter pylori с развитием кардиоваскулярного риска у больных ишемической болезнью сердца в сочетании с сахарным диабетом 2 типа / Т.Е. Козырева, Е.В.Колесникова, И.В. Шуть // Медицинские новости Грузии. - 2016.- №7-8 (256-257).- С.24-29 (Дисертанту належить виконання інформаційного пошуку, участь у написанні статті, підготовка її до друку).

РОЗДІЛ 5. Спосіб прогнозування перебігу ішемічної хвороби серця у поєднанні з цукровим діабетом на тлі НР (з урахуванням патогенетичних факторів серцево-судинного ризику)

5.1 Модель прогнозування сумарного серцево-судинного ризику у пацієнтів з ІХС і ЦД- 2, інфікованих НР

Для реалізації алгоритму прогнозування розроблено експертну систему диференціальної діагностики методом багатовимірного дискриминантного, аналізу, яка прогнозує вірогідність появи серцево-судиннї події взагалі, що впливає на перебіг та ступінь важкості захворювання.

Основні положення моделей є такими. Існує група пацієнтів з референтним діагнозом (стосовно наявності/відсутності НР та наявність або відсутність атеросклеротичсної бляшки) й сукупністю клінічних, лабораторних та інструментальних показників. Із усієї сукупності показників відбираються найбільш інформативні, з точки зору диференціювання діагнозу, так звані, “дискримінантні змінні”. Класифікуючою змінною у цих випадках є наявності/відсутності НР та наявність або відсутність атеросклеротичсної бляшки. Взагалі, у дискримінантному аналізі існує дві задачі: інтерпретації та класифікації. Задача інтерпретації - визначення кількості та значущості канонічних дискримінантних функцій та їх значень для пояснювання різниць між класами (у нашому випадку - між різними діагнозами). Канонічні дискримінантні функції являють собою деяку лінійну комбінацію дискримінантних змінних (тобто показників).

На першому етапі дослідження з'ясовували, чи можна розробити систему визначення можливості появи серцево-судиннї подій лише з урахуванням атеросклеротичної бляшки на підставі метаболічного «портрету» людини.

Була досліджена група з 120 пацієнтів з ІХС. Залежно від наявності НР усі пацієнти були розділені на 2 групи: пацієнти без Нр (60 осіб); пацієнти з НР (60 осіб). При вирішенні поставленого завдання використовувалися дві вибірки пацієнтів, по 60 чоловік кожна: одна - навчальна (та що аналізується) друга - тестова (перевірочна).

Всі пацієнти кожної вибірки були розділені на підгрупи в такий спосіб: 1-а група - без атеросклеротичної бляшки; 2-а група - пацієнти з атеросклеротичною бляшкою.

Підібрана з навчальної вибірки бінарна логістична функція має вигляд:

де - ймовірність розвитку атеросклеротичної бляшки;

Х1- ТКІМ

Х2 -ХсЛПНЩ

Х3 -КВР

Х4 -HbA1c

Х5 -rs А1044471

Х6- Інсулін

Х7 - Апо_В/Апо_А1

Х8 -Наявність НР

Порівняння груп 1 і 2 показало, що з усіх оцінюваних чинників статистично значимий вплив на ймовірність розвитку атеросклеротичної бляшки надавали ТКІМ, ХСЛПНЩ, КВР, HbA1c, А1044471, інсулін, Апо_В / Апо_А1, наявність НР.

Всі змінні, згідно статистики Вальда, значимі (p <0,05) і підібрані правильно.

Отримані результати свідчать про ймовірність переходу від стану «немає атеросклеротичної бляшки» до стану «наявність атеросклеротичної бляшки».

Створена регресійна модель має високу якість і для 86,7% об'єктів результати прогнозу виявилися вірними.

На рис. 5.1 наведена ??діаграма класифікації

Рисунок 5.1- ??діаграма класифікації

Символи: н - немає атеросклеротичної бляшки; е - є атеросклеротична бляшка. За точку розподілу було прийнято значення р-0,5.

По горизонтальній осі відкладені значення прогнозованої ймовірності, які обчислюють за рівнянням регресії, по вертикалі - частоти. Чим ближче значення прогнозованої ймовірності до одиниці, тим імовірніше розвиток атеросклеротичної бляшки. Про кількість правильних і неправильних прогнозів дозволяє судити класифікаційна таблиця 5.1.

Таблиця 5.1Класифікаційні результати моделі бінарної логістичної регресії, створеної для визначення ймовірності розвитку атеросклеротичної бляшки

Спостережувані групи	Спрогнозовані результати (n)	% вірно передбачених показників
	1	2
1	33	4	89,2
2	4	19	82,6
Сумарний показник	86,7

Для оцінки ефективності моделі використовувався ROC-аналіз. Значення площі під кривою AUC (AreaUnderCurve) склало 0,946.

Roc-аналіз отриманої моделі (рис. 5.2, таблиця 5.2) виявив її характеристики, які є показником відмінної якості досліджуваної моделі.

Рисунок 5. 2- ROC Крива

Таблиця 5.2 Результати ROC-аналізу

Характеристики ROC Кривої	Асимптотичний 95% Довірчий інтервал
Площа	Стандартна помилка	Асимптотична значимість	Нижня межа	Верхня межа
0,946	0,027	0,001	0,892	1,000

Тестова вибірка включає 60 пацієнтів, які розділені на 2 групи: 1-я-пацієнти без атеросклеротичної бляшки (37 пацієнтів); 2-я - з атеросклеротичною бляшкою (23 пацієнта).

Результати перевірки моделі представлені в табл. 5.3.

Таблиця 5.3 Класифікаційні результати моделі для тестової вибірки

Спостережувані групи	Спрогнозовані результати (n)	% вірно передбачених показників
	Група 1	Група 2
Група 1	33	4	89,20
Група 2	3	20	86,96
Сумарний показник	88,33

Згідно з отриманими результатами для 53 обстежених пацієнтів прогнозовані значення були передбачені вірно. Таким чином, для пацієнтів тестової вибірки прогноз підтвердився в 88,33% випадках.

Для оцінки ефективності моделі використовувався ROC-аналіз. Значення площі під кривою AUC (AreaUnderCurve) склало 0,954.

Roc-аналіз отриманої моделі (табл. 5.4, рис. 5.3) виявив її характеристики, які є показником відмінної якості досліджуваної моделі.

Таблиця 5. 4 Результати ROC-аналізу

Характеристики ROC Кривої	Асимптотический 95% Довірчий інтервал
Площа	Стандартна помилка	Асимптотична значимість	Нижня межа	Верхня межа
0,954	0,026	0,001	0,903	1,000

Таким чином, можно стверджувати, що за домогою використання експертної системи у хворих на ІХС у поєднанні з ЦД-2, серопозитивних на НР, можно з високою вірогідністю та чутливістю з урахуванням таких факторів, як ТКІМ, ХСЛПНЩ, КВР, інсулін, Апо_В/Апо_А1, А1044471, HbA1c. Наявність НР, прогнозувати розвиток атеросклеротичної бляшки, наявність якої впливає на розвиток подальших кардіоваскулярних подій.

На другому етапі дослідження основна ідея аналізу полягала в розподілі значень досліджуваних факторів в залежності від наявности НР у пацієнтів ІХС у поєднанні з ЦД-2 та обчислені значень класифікуючих функцій, що є втіленням прогнозу щодо постанови визначення коронарних подій у цих хворих (табл. 5.5).

Таблиця 5.5Розподіл значень досліджуваних факторів в залежності від наявності Нр у пацієнтів з ІХС та ЦД-2

Фактор	Значення фактору	Наявність Нр
		з Нр	без Нр
Сумарний кардіоваскулярний ризик (SCORE калькулятор)	високий	42 (70,0)	26 (43,3)
	дуже високий	18 (30,0)	34 (56,7)
Наявність атеросклеротичної бляшки	Присутня	44 (73,3)	30 (50,0)
	Відсутня	16 (26,7)	30 (50,0)
Наявність коронарних подій протягом 1 року спостереження	без коронарних подій протягом 1 року спостереження	52 (86,7)	38 (63,3)
	перенесли коронарні події протягом 1 року спостереження	8 (13,3)	22 (36,7)

Таким чином, 56,7% хворих з НР мають дуже високий кардіоваскулярний ризик, 50,0% хворих з НР мають атеросклеротичні бляшки і у 36,7% хворих з НР протягом 1 року спостереження мали місце коронарні події.

Як відсутність асоціації досліджуваного фактора (НР) з сумарним кардіоваскулярним ризиком /наявністю коронарних подій протягом 1 року спостереження/ наявністю атеросклеротичної бляшки, розглядали відношення шансів (OR) = 1, як позитивну асоціацію - OR>l, а OR<l - як негативну асоціацію. У нашому випадку всі значення OR>l л. Довірчий інтервал являє собою інтервал значень, в межах якого з ймовірністю 95% знаходиться очікуване значення OR.

За результатми відносин шансів (табл. 5.6) у пацієнтів з НР дуже високий сумарний кардіоваскулярний ризик спостерігається у 3,051 рази частіше, ніж серед пацієнтів без НР (р <0,05).

Таблиця 5.6 Відносини шансів

Результат	OR	95% довірчий інтервал
		Нижня	Верхня
Дуже високий сумарний кардіоваскулярний ризик	3,051	1,053	8,839
Наявність атеросклеротичної бляшки	2,750	1,034	8,100
Наявність коронарних подій протягом 1 року спостереження	3,763	1,038	13,646

У пацієнтів з НР наявність атеросклеротичної бляшки спостерігається у 2,750 рази частіше, ніж серед пацієнтів без НР (Р <0,05).

У пацієнтів з НР наявність коронарних подій протягом 1 року спостерігається у 3,763 рази частіше, ніж серед пацієнтів без НР (Р <0,05).

Отримані дані стали підставою для подальшого покрокового аналізу 120 пацієнтів з ІХС у поєднанні з ЦД-2. З них 68 з високим кардіоваскулярним ризиком по SCORE, 52 - з дуже високим. Розподіл значень факторів ризику представлено в таблицях 5.7 - 5.11.

Таблиця 5.7 Розподіл значень фактора “HbA1c” в залежності від сумарного кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE

	КВР	Разом
	Високий	дуже високий
HbA1c	7 та менше	36	12	48
	Більше 7	32	40	72
Разом	68	52	120

Таблиця 5.8Розподіл значень фактора “Вік” більше 45 років в залежності від сумарного кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE

	КВР	Разом
	Високий	дуже високий
Вік	55 та менше	38	18	56
	Старше 55 років	30	34	64
Разом	68	52	120

Таблиця 5.9Розподіл значень фактору “наявність НP” в залежності від сумарного кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE

	КВР	Разом
	Високий	Дуже високий
Наявність НP	Серонегативні НP	42	18	60
	Серопозитивні НP	26	34	60
Разом	68	52	120

Таблиця 5.10Розподіл значень фактора “Адипонектин” в залежності від сумарного кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE

	КВР	Разом
	Високий	дуже високий
Адипонектин	7 та більше	52	34	86
	Менше 7	16	18	34
Разом	68	52	1200

Таблиця 5.11 Розподіл значень фактора наявність “СТ- генотип” в залежності від сумарного кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE

	КВР	Разом
	Високий	дуже високий
Наявність генотипу СТ	Генотип СТ	42	46	88
	інший генотип	6	6	32
Разом	48	52	120

Як відсутність асоціації досліджуваних п'яти чинників з сумарним кардіоваскулярним ризиком, розглядали відношення шансів (OR) = 1, як позитивну асоціацію - OR>l, а OR<l - як негативну асоціацію. У нашому випадку виявлена негативна асоціація з наявністю СТ-генотипа (табл. 5.12).

Таблиця 5.12 Оцінка ризику

Фактор	ОR	95% довірчий інтервал
		Нижня	Верхня
HbA1c>7,0	3,750	1,207	11,655
Вік<55	2,393	1,234	6,465
Навність Нр	3,051	1,053	8,839
Адипонектин <7,0	1,721	1,355	5,335
Наявність СТ генотипу	0,211	0,053	0,844

Рисунок 5.4 демонструє внесок факторів ризику (HbA1c>7,0, ОR=3,75; Вік<55, ОR=2,393; Нр+, ОR=3,051; Адипонектин <7,0 нг/мл, ОR=1,721; Наявність СТ генотипу rs 1044471, ОR=0,211) в розвиток сумарного КВР.

Рис. 5.4 - Внесок факторів ризику в розвиток сумарного КВР

Нижче отримана нова модель визначення ймовірності настання негативної ризикової події (серцево-судинної події).

Підібрана з навчальної вибірки бінарна логістична функція має вигляд:

где - ймовірність розвитку серцево-судинної події

Х1	- HbA1c;
Х2	- вік;
Х3	- наявність НP;
Х4	- адипонектин;
Х5	- генотип CT rs А1044471.

Перевірка значущості підібраних коефіцієнтів b проводилася за допомогою статистики Вальда, що представляє собою квадрат відносини відповідного коефіцієнта до його стандартної помилки.

Всі змінні, згідно статистики Вальда, значимі (р <0,05) і підібрані правильно.

Розраховані коефіцієнти регресійної функції та результати перевірки їх значимості представлені в таблиці 5.13.

Таблиця 5.13 Коефіцієнти регресійної функції

Показники	b	Стандартна помилка (S)	Критерій Вальда (W)	Значимість
HbA1c	1,342	0,660	4,132	0,042
Вік	0,934	0,629	2,206	0,037
Наявність Нр	1,288	0,645	3,985	0,046
Адипонектин	0,108	0,671	0,026	0,048
СТ генотип	-2,019	0,835	5,843	0,016
Константа	-3,533	2,009	3,092	0,039

Створена регресійна модель має високу якість і для 78,3% об'єктів результати прогнозу виявилися вірними (табл. 5.13). На рис. 5.5 наведена діаграма класифікації.

Рисунок 5.5 - діаграма класифікації

Точкою розподілу служило значення р-0,5.

По горизонтальній осі відкладені значення прогнозованої ймовірності, які обчислюють за рівнянням регресії, по вертикалі - частоти.

Про кількість правильних і неправильних прогнозів дозволяє судити класифікаційна таблиця 5.14.

Таблиця 5.14 Класифікаційні результати моделі бінарної логістичної регресії, створеної для визначення ризику коронарних подій протягом 1 року спостереження

Спостережувані групи	Спрогнозовані результати (n)	% вірно передбачених показників
	Група 1	Група 2
Група 1	56	12	82,4
Група 2	14	38	73,1
Сумарний показник	78,3

Загальна оцінка згоди між впливом виявлених в моделі факторів ризику і реально зафіксованим настанням несприятливого результату проводилася з використанням тесту згоди Хосмера-Лемешова (), в якому значення р тим вище, чим менше відмінності між частотою тих результатів, що спостерігаються, та результатів передбачених на підставі даних регресійної моделі.

Roc-аналіз отриманої моделі (рис. 5.6, табл. 5.15) виявив її характеристики, які є показником відмінної якості досліджуваної моделі.

Для оцінки ефективності моделі використовувався ROC-аналіз. Значення площі під кривою AUC (AreaUnderCurve) склало 0,821.

Рисунок 5.6 - ROC Крива

Таблиця 5.15 Результати ROC-аналізу

Характеристики ROC Кривої	Асимптотичний 95% довірчий інтервал
Площа	Стандартна помилка	Асимптотична значимість	Нижня межа	Верхня межа
0,821	0,056	0,001	0,710	0,931

5.2 Стратифікація пацієнтів залежно від кардіоваскулярного ризику та впливу інфекції НР на розвиток ІХС у поєднанні з ЦД-2

Результати багатофакторного аналізу свідчать про те, що при прогнозуванні ризику розвитку несприятливих серцево-судинних подій у хворих на ІХС у поєднанні з ЦД-2 важливим серед нетрадиційних факторів ризику є вплив інфекції НР, як додаткової причини, що обумовлює прогресування ІХС на тлі ЦД-2 шляхом ініціювання запального процесу і атероматозних змін, що визначає прогноз захворювання.

Тому, нами запропоновано «Спосіб прогнозування ризику розвитку кардіоваскулярних подій при коморбідному перебігу ішемічної хвороби серця та цукрового діабету 2-го типу у пацієнтів з хелікобактеріозом»:

-додатково проводять ультразвукове дослідження сонних артерій та молекулярно-генетичне тестуванням ДНК;

- і у хворих на ІХС, асоційованою з ЦД 2-го типу та при наявності інфекції Helicobacter pylori як прогностичні критерії вимірюють товщину комплексу інтима-медіа (ТКІМ) загальних сонних артерій (Х₁); визначають вміст холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) (X₂); визначають кардіоваскулярний ризик (КВР) розвитку серцево-судинних ускладнень згідно шкали SCORE (Х₃); вимірюють рівень глікозильованого гемоглобіну (НbA1c) у венозній крові (Х₄); за молекулярно-генетичним тестуванням ДНК визначають генотип поліморфного маркеру rs А1044471 гена ADIPOR2 (Х₅); у сироватці крові вимірюють рівень інсуліну (Х₆) та рівні аполіпопротеїнів А1 та В з визначенням їх співвідношення

( Апо_В / Апо_А1) (Х₇); визначають наявність або відсутність інфекції Нр (Х₈);

- здійснюють індивідуальну кількісну оцінку прогностичних критеріїв та розраховують в автоматичному режимі в Exсel прогностичний індекс за розробленою формулою:

,

де:

z=,

Р- прогностичний індекс; (х₁-х₈) - можливі значення прогностичних критеріїв конкретного хворого, а саме: Х₁ - ТКІМ ( мм ); Х₂ - вміст ХС ЛПНЩ (в ммоль/л); Х₃ - КВР згідно шкали SCORE (1- високий ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, 2- дуже високий ризик розвитку серцево-судинних ускладнень); Х₄ - рівень НbA1c (в ммоль/л); Х₅ - генотип поліморфного маркеру rs А1044471 гена ADIPOR2 (Х₅) (1 - генотип СС, 2 - генотип СТ, 3 - генотип ТТ); Х₆ - рівень інсуліну (мкОд/мл); Х₇ - співвідношення Апо_В / Апо_А1; Х₈ - наявність або відсутність інфекції Нр (відсутність Нр - 0, наявність Нр - 1);

- і якщо розраховане значення прогностичного індексу (Р) більше, ніж 0,5, свідчить про прогресування атеросклерозу та ішемічної хвороби серця і на цій підставі прогнозують дуже високий ризик розвитку кардіоваскулярних подій.

У корисній моделі, яку заявляють, максимальне виділення групи високого ризику розвитку кардіоваскулярних подій та оцінка реальної ймовірності ризику досягається як вимірюванням обраних прогностичних критеріїв, так і комплексним аналізом їх змін, зведених у розроблену формулу. Кількісна оцінка взаємозв'язку та взаємовпливу обраних прогностичних критеріїв, які відображають різні ланцюги патогенетичних процесів при коморбідній патології та наявності інфекції НР, дозволить оптимізувати лікувальну тактику ведення цієї категорії хворих.

Дослідження за запропонованою корисною моделлю проведені в ДУ „Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України”. Обстежено 60 осіб (29 чоловіків та 31 жінка) з верифікованою ІХС у поєднанні з ЦД 2-го типу з та без ознак інфекції Нр, середній вік яких складав 46,6±,6,2 роки. Пацієнти були поділені на 2 групи: I група складалася з пацієнтів на ІХС з асоційованим ЦД 2 типу та з наявністю інфекції Нр (n=28), II група була представлена пацієнтами з верифікованою ІХС у поєднанні з ЦД 2-го типу та відсутністю інфекції НР (n=32). Контрольну групу склало 20 практично здорових осіб. За проведеною кількісною оцінкою ризику (згідно власних даних оригінальних досліджень) виявлено 37 пацієнтів на коморбідну патологію та наявністю НР без наявності атеросклеротичної бляшки, прогнозований високий ризик розвитку кардіоваскулярних подій та 23 пацієнта цієї категорії - з атеросклеротичною бляшкою, прогнозований дуже високий ризик розвитку кардіоваскулярних подій.

Можливість здійснення на практиці корисної моделі, яку заявляють, підтверджується клінічними прикладами. Приклади надаються для хворих на ІХС в поєднанні з ЦД-2, які інфіковані H. рylori.

Приклад 1. Хворий М., 45 років, історія хвороби № 1081, 2015 р., був госпіталізований зі скаргами на відчуття періодичного дискомфорту в прекардіальній зоні при фізичному навантаженні, слабкість, підвищену стомлюваність.

Проводять загальноприйняті методи обстеження: анамнез захворювання та анамнез життя, об'єктивне обстеження.

Анамнез захворювання: вважає себе хворим біля 4 років, коли вперше зафіксовано підвищення ваги, сухість в роті. При плановому обстеженні було виявлено порушення глікемії натще. Рівень глікозильованого гемоглобіну становив 7,2 ммоль/л. Діагностовано ЦД-2, вперше виявлений. Рекомендовано дієта, прийом метформину 1000 мг/добу. З 2013 року діагностовано ІХС за даними коронарографії. У сімейному анамнезі - у матері спостерігалась ішемічна хвороба серця, ЦД-2.

Об'єктивне обстеження: загальний стан відносно задовільний. Шкіряні покрови звичайного кольору, сухі. Над легенями везикулярне дихання. Межі відносної серцевої тупості розширені вліво на 0,5 см. Серцева діяльність ритмічна, тони приглушені. ЧСС 76 уд. за хв. АТ 140/90 мм рт. ст Периферійні набряки відсутні. Стул та діурез без відмінностей.

Оцінюють антропометричні показники: маса тіла 92 кг, зріст 167 см; вимірюють індекс маси тіла (ІМТ) 32,99 кг/м², що перевищує норму (25 кг/м²) та свідчить про ожиріння легкого ступеню. Визначають об'єм талії (ОТ) 126 см (більше ніж 94 см для чоловіків), об'єм стегон (ОС) 104 см, ОТ/ОС 1,21.

При пальпації живіт збільшений у розмірах за рахунок надлишкової жирової тканини, м'який, безболісний. Печінка збільшена у розмірах. Розміри по Курлову 14х13х12 см.

Хворому, поряд з загальноприйнятим комплексом досліджень та оцінкою КВР за шкалою SCORE (визначений високий ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, значення прогностичного критерію-1), проводять додаткові інструментальні дослідження (доплерівське дослідження судин шиї з оцінкою товщини комплексу інтима-медіа (ТКІМ)), лабораторні (визначення рівнів HbA1c, інсуліну, АпоВ/АпоА1 в сироватці крові, антитіл до інфекції HР).

Результати інструментальних досліджень:

За даними доплерівського дослідження судин шиї ТКІМ=0,9 мм.

Результати лабораторних досліджень:

У сироватці крові: загальний холестерин (ХС) - 6,87 ммоль/л, тригліцериди - 2,7 ммоль/л, ХС ЛПДНЩ - 0,28 ммоль/л; розраховане значення ХС ЛПНЩ - 2,8 мммоль/л; глюкоза - 6,2 ммоль/л.

Рівень HbA1c (х₄) - 7,8 ммоль/л, що свідчить про незадовільну компенсацію вуглеводного обміну на тлі гіперінсулінемії.

Хворому, згідно корисної моделі, додатково проводять молекулярно-генетичне тестування ДНК з визначенням генотипу поліморфного маркеру rs А1044471 гена ADIPOR2.

Результати: пацієнт є носієм СТ генотипу ADIPOR2 rs А1044471, прогностичний критерій приймає значення 2.

Визначають наявність антитіл IgG до інфекції H. Pylori. Результат: у хворого виявлена наявність інфекції H. Pylori, прогностичний критерій -1.

Таким чином, у хворого визначені наступні значення прогностичних критеріїв : ТКІМ (х₁₎- 0,9, вміст ХСЛПНЩ (х₂) - 2,8 ммоль/л, КВР за таблицею SCORE (х₃) - 1, рівень HbA1c (х₄) - 7,8 ммоль/л, генотип поліморфного маркеру ADIPOR2 rs А1044471 (х₅)- 2; рівень інсуліну (х₆) - 16,4 мкОд/мл, співвідношення АпоВ/АпоА1 (х₇) - 1,3; наявність H. Pylori (х₈) - 1.

Згідно корисної моделі, хворому здійснюють індивідуальну кількісну оцінку прогностичних критеріїв та розраховують в автоматичному режимі в Exсel прогностичний індекс за розробленою формулою:

При цьому прогностичні критерії у формулі приймають наступні значення: х₁ = 0,9; х₂ = 2,8; х₃ =1; х₄ = 7,8; х₅ =2; х₆ =16,4; х₇ = 1,3; х₈ = 1.

Значення постійних коефіцієнтів значимості (а₁-а₈): а₁ (+17, 465), а₂ (+4, 003), а₃(+2, 935), а₄(+1, 167), а₅(-1,086), а₆(-0, 582), а₇(+1, 342), а₈(+0, 133), -36, 042;

Розрахований прогностичний індекс Р дорівнює 0,001, що менше, ніж 0,5, свідчать про розвиток атеросклерозу та ішемічної хвороби серця і на цій підставі прогнозують високий ризик розвитку кардіоваскулярних подій.

Рекомендовано: своєчасна корекція медикаментозної терапії з постійним спостереження та моніторингом додаткових інструментальних методів дослідження, тому, що хворий М. має високий ризик розвитку кардіоваскулярних подій з ймовірним ризиком розвитку фатальних ускладнень - гострого інфаркту міокарду та інсульту. Це необхідно для зменшення ймовірності розвитку судинних катастроф та дозволить знизити інвалідність та виникнення фатального нападу у цього хворого, що має не тільки медичний, але і соціально-економічний ефект.

Приклад 2. Хворий В., 42 років, історія хвороби № 847, 2016 р., звернувся в поліклініку Інституту терапії до кардіолога зі скарги на дискомфорт за грудиною, який рецидивував до 3-4 разів на добу тривалістю до 15-20 хвилин, купирувався прийомом 2-3 табл. нітрогліцерину.

Проводять загальноприйняті методи обстеження: анамнез захворювання та анамнез життя, об'єктивне обстеження.

Анамнез захворювання: вважає себе хворим протягом 5 років, коли вперше при плановому обстеженні виявлені ознаки дисліпідемії. Далі не обстежувався, лікування не проводилось, придержувався дієти. Алкоголь та гепатотоксичні препарати не вживає. В сімейному анамнезі - у матері дисліпідемія IV типу за D. Fredrickson.

Об'єктивне обстеження: загальний стан середньої важкості. Шкіряні покрови звичайного кольору. Відзначаються ксантелазми повік. Над легенями везикулярне дихання. Межі відносної серцевої тупості розширені вліво 0,5 см. Серцева діяльність ритмічна, тони приглушені. ЧСС 68 уд. за хв. АТ 145/90 мм рт. ст Периферійні набряки відсутні. Стул та діурез без відмінностей.

Оцінюють антропометричні показники: маса тіла 69 кг, зріст 167 см; вимірюють індекс маси тіла (ІМТ) 24,7 кг/м², що не перевищує норму (25 кг/м²). Визначають об'єм талії (ОТ) 93 см (більш, ніж 94 см для чоловіків), об'єм стегон (ОС) 94 см, ОТ/ОС 0,99. При пальпації живіт не збільшений у розмірах, м'який, безболісний. Печінка збільшена в розмірах. Розміри по Курлову 14х13х12 см.

Хворому, згідно корисної моделі, поряд з загальноприйнятим комплексом досліджень та оцінкою КВР за шкалою SCORE (визначений дуже високий ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, значення прогностичного критерію - 2) проводять додаткові інструментальні дослідження (доплерівське дослідження судин шиї з оцінкою товщини комплексу інтима-медіа (ТКІМ)), лабораторні (визначення рівнів HbA1c, інсуліну, АпоВ/АпоА1 в сироватці крові, антитіл до інфекції H. Pylori).

Результати інструментальних досліджень:

За даними УЗД сонних артерій - збільшення ТКІМ до 1,3 мм, що відповідає стенозу в 43%.

Результати лабораторних досліджень:

У сироватці крові: загальний холестерин (ХС) - 7,2 ммоль/л, тригліцериди - 2,1 ммоль/л, ХС ЛПДНЩ - 0,31 ммоль/л; ХС ЛПНЩ - 3,9 мкмоль/л. Глюкоза - 8,9 ммоль/л. Рівень HbA1c склав 8,4 ммоль/л. Рівень інсуліну - 26,4 мкОд/мл, що свідчить про гіперінсулінемію. Значення співвідношення АпоВ/АпоА1 склало 1,5.

Хворому, згідно корисної моделі, додатково проводять молекулярно-генетичне тестування ДНК з визначенням генотипу поліморфного маркера rs А1044471 гена ADIPOR2.

Результати: пацієнт є носієм ТТ генотипу ADIPOR2 rs А1044471, прогностичний критерій приймає значення 3.

Визначають наявність антитіл IgG до інфекції H. Pylori. Результат: у хворого виявлена наявність інфекції H. Pylori, прогностичний критерій -1.

Таким чином у хворого визначені наступні значення прогностичних критеріїв для оцінки ризику: ТКІМ (х₁₎- 1,3, вміст ХСЛПНЩ (х₂) - 3,9 ммоль/л, КВР (х₃) - 2, вміст HbA1c (х₄) - 9,8 ммоль/л, генотип поліморфного маркеру ADIPOR2 rs А1044471 (х₅)- 3; рівень інсуліну (х₆) - 26,4 мкОд/мл, співвідношення АпоВ/АпоА1 (х₇) - 1,5, наявність H. Pylori (х₈) - 1.

Згідно корисної моделі, хворому здійснюють індивідуальну кількісну оцінку прогностичних критеріїв та розраховують в автоматичному режимі в Exсel прогностичний індекс за розробленою формулою:

При цьому прогностичні критерії у формулі приймають наступні значення: х₁ = 1,3; х₂ = 3,9; х₃ =2; х₄ = 9,8; х₅ =3; х₆ =26,4; х₇ = 1,5; х₈ = 1.

Значення постійних коефіцієнтів значимості (а₁-а₈): а₁ (+17, 465), а₂ (+4, 003), а₃(+2, 935), а₄(+1, 167), а₅(-1,086), а₆(-0, 582), а₇(+1, 342), а₈(+0, 133), -36, 042;

Розрахований прогностичний індекс Р дорівнює 0,96, що більш, ніж 0,5, у хворого свідчать про прогресування атеросклерозу та ішемічної хвороби серця і на цій підставі прогнозують дуже високий ризик розвитку кардіоваскулярних подій.

Рекомендовано: враховуючи дуже високий ризик розвитку кардіоваскулярних подій у пацієнта В., який обумовлений прогресуванням атеросклеротичного звуження сонних артерій і прогредієнтного зростання розмірів атеросклеротичної бляшки хворому терміново показано призначення гіполіпідемічну терапію. Крім того, родичам першого ступеню рекомендовано додаткове клініко-інструментальне та молекулярно-генетичне тестування з метою проведення своєчасних профілактичних заходів для запобігання розвитку кардіоваскулярних подій.

Використання корисної моделі у медичній практиці дозволить розширити область використання способу та з високим ступенем вірогідності прогнозувати ризик розвитку кардіоваскулярних подій за рахунок оцінки патогенетичних механізмів розвитку коморбідної патології ІХС та ЦД 2-го типу при наявності інфекції Helicobacter pylori з урахуванням генетичних особливостей. А це дозволить оптимізувати лікувальну тактику у кожному конкретному випадку, знизити частоту ймовірного ризику розвитку кардіоваскулярних подій та підвищити якість життя цієї категорії хворих.

Рис. 5.7. Алгоритм стратифікації серопозитивних за Helicobacter pylori пацієнтів ІХС у поєднанні з ЦД-2 для визначення прогнозу захворювання

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Останні роки продемонстрували можливе існування асоціації між інфекцією Helicobacter pylori (НР), ішемічною хворобою серця (ІХС) та цукровим діабетом 2 типу (ЦД-2). При цьому, ІХС та ЦД-2 залишаються групою захворювань, сполучених з формуванням кардіоваскулярних подій, що призводять до серйозних ускладнень і збільшення числа летальних випадків. Існують різноманітні припущення про участь інфекції НР у збільшенні ризику кардіоваскулярних подій і ЦД-2.

Встановлено, що у пацієнтів з нестабільним перебігом ІХС розвиток повторних коронарних подій асоціюється зі зростанням ступеня обсіменіння НР слизової оболонки антрального відділу шлунка. Атерогенний вплив НР обумовлюється тривало існуючим виробленням циркулюючих медіаторів запалення, зміною складу ліпідів і активуванням лімфоцитів, які в системному кровотоці можуть взаємодіяти з ендотелієм і атеросклеротичними бляшками. Є дані про те, що хронічна інфекція НР, придбана замолоду збільшує ризик виникнення ІХС, а ризик розвитку ускладнень ІХС на тлі інфекції НР збільшується в декілька разів незалежно від інших тригерних факторів. Продемонстровано збільшення частоти виникнення інфекції НР у 1,3 рази у хворих на ЦД-2, ніж без нього. Інфекція НР, активує, як локальну, так і системну запальну відповідь, може розглядатися в якості можливого додатково фактора ризику і нестабільного перебігу ІХС і ЦД-2.

Суперечливість наявних досліджень вивчення взаємозв'язку інфекції НР з ІХС та ЦД-2, диктує необхідність пошуку чинників, які за участю інфекції НР, сприяли б або запобігали розвиток кардіоваскулярних подій у пацієнтів ІХСу поєднанні з ЦД-2, з метою максимальної оптимізації терапії та профілактики даної категорії пацієнтів.

У зв'язку з цим метою дослідження стала оптимізація прогнозування серцево-судинного ризику на підставі визначення впливу інфекції НР та кардіометаболічних порушень на перебіг ішемічної хвороби серця у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу.

При виконанні роботи були поставлені такі завдання: Визначити частоту поширеності факторів ризику розвитку ІХС і ЦД-2 серед постійних мешканців Харкова й Харківської області віком старше за 45 років; встановити питому вагу носіїв НР-інфекції серед пацієнтів ІХС у поєднанні з ЦД-2, проаналізувати особливості поєднаного перебігу та визначити кардіоваскулярний ризик у цих хворих; визначити метаболічні показники, що характеризують стан ліпідного та вуглеводного обмінів, маркери запалення в серопозитивних та серонегативних на НР пацієнтів ІХС у поєднанні із ЦД-2; дослідити ранні маркери атеросклерозу (товщину комплексу інтима-медіа та наявність атеросклеротичних бляшок у сонних артеріях) та оцінити кардіометаболічний профіль серопозитивних і серонегативних на НР пацієнтів ІХС у поєднанні з ЦД-2 в залежності від показника ТКІМ; установити наявність або відсутність асоціації поліморфного гена ADIPOR2 (rs 1044471) з генетичною схильністю до виникнення ІХС у пацієнтів з ЦД-2, інфікованих HP, та порівняти метаболічний профіль носіїв різних генотипів; на підставі результатів дослідження побудувати власну багатофакторну модель прогнозування впливу HР на ризик розвитку серцево-судинних подій у пацієнтів ІХС у поєднанні з ЦД-2 та створити алгоритм стратифікації для цих хворих.

Дослідження включало два етапи. На першому (популяційному) етапі, у якому взяли участь 458 респондентів, проведено анкетування для виявлення серцево-судинних факторів ризику. Анкетування проведено на підставі анкет ARIC і ВООЗ в умовах медсанчастин ПАТ «Харківська бісквітна фабрика», ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» та поліклініки ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України». За даними анкет, які були заповнені учасниками скринінгу, серед осіб у віці 45 років і старше були виділені 2 групи респондентів: І група з ознаками ізольованої ІХС (n=236) та ІІ група з ознаками ІХС у поєднанні з ЦД-2 (n=222), серед яких детально проаналізовані традиційні фактори серцево-судинного ризику (ССР). Анкета складалася з таких частин: паспортні та антропометричні дані, рівні артеріального тиску, статус уживання алкоголю й куріння, відомості про спадкову обтяженість із ССЗ, ЦД, опитування з фізичної активності, особливостей харчування, психологічного статусу, характеру сну та перенесених захворювань, у тому числі гастроінтестинальних, які пов'язані з інфекцією НР. Анкета була головним документом і матеріалом для подальшої рандомізаціїї та проведення статистичної обробки.

На другому клінічному етапі на базі ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України» проведено ретельне обстеження 124 осіб з діагнозом ІХС та ЦД-2.

У дослідження були включені особи з верифікованим діагнозом ІХС за результатами клініко-біохімічних та інструментальних досліджень. ІХС діагностували на підставі даних анамнезу, фізикального та інструментального обстеження, включаючи стандартний опитувальник ВООЗ з виявлення болю в грудній клітці при фізичному навантаженні й наявність перенесеного інфаркту міокарда, а також змін на ЕКГ, які характерні для стенокардії й перенесеного інфаркту міокарда за Міннесотським кодом. Серед обстежених хворих на ІХС 48% мали в анамнезі вказівки на перенесений інфаркт міокарда, у решти 52% діагноз було підтверджено за результатами коронарографії.

Діагноз ЦД установлювали за стандартами ВООЗ 2006/2011. Визначення стадії та ступеня АГ проведене згідно з критеріями, рекомендованими у 2013 році Європейським товариством гіпертензії (ESH), Європейським товарист...