Обґрунтування використання антибактеріальної терапії при лікуванні переломів нижньої щелепи в осіб молодого віку

Згідно з сучасними уявленнями, при переломах нижньої щелепи розвивається комплекс місцевих та загальних порушень, типовий для гострої травми взагалі, який активізує гіпоталамо-гіпофіз-адреналову систему. Це супроводжується викидом в кров стрес-гормонів (глюкокортикоїдів, кортизолу і АКТГ), що впливають на імунну систему, знижуючи її активність й неспецифічну резистентність.

Таким чином визначено, що на момент надходження пацієнтів до стаціонару, фагоцитарна ланка імунітету функціонувала без відхилень від вікових норм, встановлених для практично здорових людей.

Наступним етапом досліджень стало вивчення реакцій неспецифічного імунітету на застосування антибактеріальних препаратів в комплексі проведеного лікування.

Встановлено, що у паціентів ІІ клінічної групи після лікування показники фагоцитозу практично не відризнялись від показників при надходженні хворих до стаціонару. Тоді як у пацієнтів І клінічної групи після проведеного лікування всі досліджені показники достовірно (р<0,01) знижувались порівняно з вихідними показниками. Так, ФІ знижувався, в середньому, в 1,4 разу (р<0,01), ПФ - в 1,35 разу (р<0,01), сНСТ - в 1,6 разу (р<0,01), іНСТ - в 2,2 разу (р<0,01). Це вказує на порушення фагоцитарної активності і киснезалежних механізмів біоцидної дії фагоцитів під впливом антибактеріальних препаратів.

Аналіз показників фагоцитарної ланки між групами показав, що у пацієнтів ІІ групи, ФІ був, в середньому, в 1,3 разу (р<0,01), ПФ - в 1,45 разу (р<0,01), сНСТ - в 1,55 разу (р<0,01), іНСТ - в 2,16 разу (р<0,01) вище, порівняно з аналогічними показниками пацієнтів І групи. У пацієнтів, які отримували в комплексі терапії протимікробні засоби, спостерігали нижчі показники індукованого НСТ-тесту: в середньому, 22,33 %, проти 48,16 % у пацієнтів, яким не проводили антибіотикотерапію.

Порівняння відношення числа фагоцитованих тест-мікробів до числа активних фагоцитів встановило, що кількість фагоцитів з високою активністю у пацієнтів ІІ групи була вище в 1,4 разу, тоді як кількість фагоцитів з низькою активністю була нижче в 1,3 разу, порівняно з пацієнтами І групи.

Таким чином, за результатами досліджень, встановлено, що у осіб, які отримували антибактеріальні препарати, порівняно з пацієнтами, які не приймали протимікробні засоби, здатність фагоцитів поглинати й руйнувати мікроорганізми була достовірно нижчою. Зазначене свідчить про пригнічення протимікробними засобами фагоцитарної ланки імунітету. Тобто, нераціональне використання антибактеріальної терапії у всіх без виключення пацієнтів з переломами нижньої щелепи може призводити до неефективної боротьби з патогенами за рахунок зниження неспецифічної резистентності макроорганізму, а також призводити до виникнення антибіотикостійких штамів, що може сприяти генералізації інфекційного процесу.

Дослідження цитокінового профілю у пацієнтів двох основних груп до початку лікування встановило достовірні відміни показників, порівняно з показниками умовно здорових пацієнтів.

Згідно отриманих результатів, рівень прозапального цитокіну IЛ-1в, як в сироватці крові, так і в слині пацієнтів з переломами нижньої щелепи, був достовірно (р<0,05) вище, в середньому, в 3,41-5,05 разу, порівняно з показниками практично здорових осіб. Таке підвищення IЛ-1в вказує на розвиток місцевого запального процесу, можливо, за рахунок дії стресу та наявності змін проникності стінок капілярів.

Встановлено, що у хворих з переломами рівень IЛ-10 в сироватці крові був, в середньому, нижче в 1,15 разу (р<0,05), тоді як в слині - навпаки, вище, в середньому, в 2,53 разу (р<0,05), порівняно з показниками контрольної групи. На нашу думку, це пов'язано з «передислокацією» даного цитокіну на місцевий рівень для захисту ушкоджених тканин від гіперзапалення (протизапальна дія на етапі активного розвитку запального процесу на місцевому рівні). Таким чином, за зміною рівня IЛ-10 в біологічних рідинах пацієнтів можливо прогнозувати активність перебігу запального процесу.

Визначено, що у пацієнтів з переломами НЩ, рівень ІФН-г в сироватці крові достовірно не відрізнявся від показників практично здорових осіб, тоді як в слині осіб з переломами відмічалося достовірне підвищення цього цитокіну, в середньому, в 1,45 разу (р<0,05). Таке збільшення рівня ІФН-г в слині, з нашої точки зору, вказує на активацію місцевих механізмів захисту.

Наступна ланка досліджень була присвячена визначенню рівня цитокінів після терапії (з застосуванням та без застосування антибактеріальних препаратів в комплексі проведеного лікування).

Встановлено, що у хворих, які приймали антибіотики, рівень цитокінів в біологічних рідинах був достовірно (р<0,01) нижчим, порівняно з пацієнтами, які в схемі лікування не отримували антибактеріальну терапію. Так, рівень ІЛ-1в був, в середньому, нижче в 3,9-4,8 разу, рівень ІЛ-10 - в 2,7-3,2 разу, а ІФН-г - в 7,3-12,2 разу. Тобто, у осіб, які отримували в комплексі терапії протимікробні препарати, відбувалось пригнічення продукції як прозапальних, так і протизапальних цитокінів. Це свідчить про розвиток дисбалансу в імунній системи пацієнтів.

Таким чином, на тлі прийому протимікробних препаратів відбувається різке зниження імунореактивності хворих, а це, в свою чергу, може призводити до погіршення процессів відновлення кісткової тканини. Отримані дані підтверджують висновки науковців про те, що антибактеріальні препарати є потужними імунодепресантами [10-13].

У пацієнтів, які не приймали антимікробні засоби, рівень цитокінів знижувався порівняно з показниками до лікування, але більш повільно, ніж у хворих, що отримували антибактеріальні препарати. Так, в середньому, в усіх біологічних рідинах що досліджувались, рівень ІЛ-1в був нижче в 2,6-2,7 разу (р<0,05), рівень ІЛ-10 -- в 1,2-1,4 разу (р<0,05), рівень ІФН-г - в 2,7-2,8 разу (р<0,05) у порівнянні з вихідними показниками. Однак, не зважаючи на досить високі показники цитокінового профілю пацієнтів ІІ клінічної групи, вони все одно не досягали рівня показників осіб контрольної групи (практично здорові особи).

Порівняння показників між клінічними групами встановило, що у ІІ клінічній групі кількість ІЛ-1в в слині була, в середньому, в 4,8 разу (р<0,01) вище, а в сироватці крові - в 3,9 разу (р<0,01) вище аналогічних показників І клінічної групи. Така ж тенденція була відмічена й для ІЛ-10 та ІФН-г: рівень ІЛ-10 в слині був, в середньому, вище в 3,2 разу (р<0,01), в сироватці - в 2,77 разу (р<0,01); а рівень ІФН-г в слині був, в середньому, вище в 12,3 разу (р<0,01), в сироватці крові - в 7,3 разу (р<0,01). Тобто, у осіб ІІ клінічної групи (не отримували антибіотики), порівняно з відповідними показниками хворих, які отримували протимікробні препарати, рівень цитокінів був достовірно вищим (р<0,01). Це свідчить про спроможність організму пацієнтів з переломами НЩ до захисту від розвитку аутоімунних процесів та вказує на подальший сприятливий прогноз перебігу хвороби.

Особливу увагу ми надали зазначеним показникам в слині, оскільки слизова оболонка порожнини рота є найкращим фізіологічним бар'єром на шляху інфекції, а її захисні фактори залежать від розчинених у ній біологічних сполук, здатних обумовлювати неспецифічну резистентність організму групи.

У хворих, які в комплексі терапії отримували протимікробні препарати, рівень всіх досліджених цитокінів був достовірно нижче (р<0,01), порівняно з пацієнтами, що не отримували антибіотики. Це свідчить про пригнічення імунітету протимікробними засобами, що, в свою чергу, може обумовлювати додаткове ослаблення захисних сил організму. Тобто, зниження імунореактивності макроорганізму може обумовити неефективну боротьбу з патогенами, створити умови для формування недостатності локальних і системних механізмів ефективного захисту, що, в свою чергу, може стати однією з причин розвитку синдрому вторинної імунної недостатності.

Метою наступної ланки досліджень стало порівняння концентрацій sIgA та лізоциму в слині обстежених пацієнтів.

З'ясовано, що досліджувані показники місцевого імунітету осіб контрольної та клінічних груп до лікування відповідали рівню референс-показників. Тобто, визначено, що місцева ланка імунітету функціонувала без відхилень від вікових норм, встановлених для практично здорових людей.

Наступним етапом досліджень стало вивчення реакцій місцевого імунітету на застосування антибактеріальних препаратів в комплексі проведеного лікування.

З'ясовано, що у пацієнтів обох груп після проведеного лікування рівень sIgA достовірно знижувався. Так, порівняно з вихідними показниками в слині пацієнтів ІІ клінічної групи рівень sIgA знижувався, в середньому, в 1,18 разу (р<0,05), тоді як рівень лізоциму практично не змінювався. Однак, не дивлячись на зниження sIgA після проведеного лікування у пацієнтів, що в комплексній терапії не отримували антибактеріальні препарати, вміст sIgA та лізоциму в слині відповідав референтним значенням лабораторії.

У пацієнтів І клінічної групи вміст sIgA та лізоциму в слині достовірно (р<0,05) знижувався, відповідно в 1,57 й 1,56 разу, у порівнянні з вихідними показниками та був нижчим за відповідні референс-показники.

Порівняння показників місцевого імунітету у осіб, які отримували антибіотики, встановило достовірні відміни за відповідними показниками пацієнтів ІІ клінічної групи з референтними значеннями. Так, рівень sIgA в слині пацієнтів, що приймали протимікробні засоби був нижче, в середньому, в 1,4 разу (р<0,01), порівняно з пацієнтами, які не застосовували антибактеріальні засоби та в 2,1 разу (р<0,01), порівняно з показниками практично здорових осіб.

Вміст лізоциму в слині осіб І клінічної групи порівняно з хворими ІІ клінічної групи був нижче, в середньому, в 1,6 разу (р<0,01), а порівняно з практично здоровими особами - в 2,07 разу (р<0,01).

Таким чином, отримані дані підтверджують пригнічуючу дію антибактеріальних препаратів на імунну систему. Вказане диктує необхідність визначення стану місцевого імунітету для подальшого диференційованого призначення схеми медикаментозного лікування хворих з переломами нижньої щелепи.

Підсумовуючі отримані результати зазначимо, що у хворих, які в комплексі терапії отримували протимікробні препарати, рівень всіх досліджених показників був достовірно нижче (р<0,01), порівняно з пацієнтами, що не отримували антибіотики. Це свідчить про пригнічення протимікробними засобами імунітету, що в свою чергу, може обумовлювати додаткове ослаблення захисних сил організму. Тобто, зниження імунореактивності макроорганізму може обумовити неефективну боротьбу з патогенами, створити умови для формування недостатності локальних і системних механізмів ефективного захисту, що, в свою чергу, може стати однією з причин розвитку синдрому вторинної імунної недостатності.

При порівнянні результатів мікробіологічних досліджень виявлено, що терапія ІІ клінічної групи (без застосування антибактеріальних препаратів) менш негативно впливає на індигенну мікрофлору порожнини рота. Частота виділення, наприклад, б-гемолітичних стрептококів, умовно патогенних коринебактерій, нейсерій та мікробів роду Haemophillus залишилися на вихідному рівні, хоча щільність колонізації достовірно знизилася у 10-1000 разів (р<0,05). Представники симбіотичної мікрофлори (стоматокок, лактобактерії, мораксели, ентерококи та ін.), які виділялися з низькою частотою до лікування, після надання медичної допомоги або не вилучались у досліджуваному матеріалі, або показники їх заселення залишалися без змін. Етіотропна терапія без застосування антибіотиків не так активно впливала, як у І клінічній групі, на представників гнієрідних бактерій. Хоча показники заселення їх після лікування хворих знизилися, але залишилися на достатньо істотному рівні.

Застосування антибіотиків у схемі лікування дозволило зменшити кількість представників НФГНБ та гнієрідних бактерій (у т.ч. в-гемолітичних стрептококів, S. aureus) до нульових показників. До позитивних результатів також слід віднести відсутність зростання частоти вилучення грамнегативних анаеробних мікробів, що спостерігалися у хворих у разі госпіталізації у пізні строки. До того ж, щільність заселення слизової оболонки порожнини рота зазначеними бактеріями була невисокою (lg 4,0-4,5 КУО/г).

Поряд зі зменшенням показників частоти вилучення бактерій та щільності мікробної колонізації, застосування антибіотиків дало і негативні наслідки. Значних порушень зазнала симбіотична мікрофлора. Це, в першу чергу, стосується б-гемолітичних стрептококів. Частота їх виділення та щільність заселення зменшилась у 1,8 разу (р<0,05). Такі зрушення у ценозах можуть призвести до послаблення природного захисного бар'єру не тільки у локальних травмованих ділянках тканин, але й у межах усієї ротової порожнини.

Однак під впливом антибіотиків відбулося селекційне зростання більш ніж у 2 разу ентерококів, чого не спостерігалося у ІІ клінічній групі. Та обставина, що збільшилась тільки частота їх виділення, тоді як показники щільності залишилися на вихідному рівні, свідчить, що етіологічно значущі зміни у субпопуляціях можуть досить реально відбуватися при різних комбінаціях й інтенсивності антибіотикотерапії. Тим більше, що пошуки оптимального вибору протимікробних препаратів ще не закінчені. Про це свідчить недостатня ефективність етіотропного лікування у разі домінування в ділянці перелому ентеробактерій. Хоча під впливом антибіотиків частота їх вилучення зменшилась, але вона залишалась на досить високих показниках.

Поряд зі зменшенням субпопуляційної чисельності більшості асоціантів ротової порожнини після прийому антибіотиків, вони спричиняють також і появу нових співчленів мікробних угрупувань. Включення у ценози дріжджоподібних грибів можливо доцільно віднести до перестороги, оскільки щільність їх у місцях заселення низька. Але високі показники виділення цих мікробів й обмежений арсенал протигрибкових препаратів примушує віднести такі зміни у мікрофлорі до підґрунтя високого ризику розвитку ускладнень.

Якщо провести порівнювальні підсумки впливу проведеного лікування на мікрофлору порожнини рота хворих з переломами нижньої щелепи обох груп, то терапія І клінічної групи, як зазначалося вище, була більш результативна щодо гнієрідних бактерій, а медикаментозний супровід ІІ клінічної групи не сприяв селекційному збільшенню ентерококів та дріжджеподібних грибів.

Таким чином, проведене дослідження продемонструвало відсутність різниці у результатах лікування хворих молодого віку з травматичними переломами нижньої щелепи при наявності чи за відсутності антибіотиків у схемі медикаментозної терапії, що дозволяє диференціювати їх призначення та використовувати більш раціонально відповідно до рекомендацій ВООЗ.

ВИСНОВКИ

1. Переломи нижньої щелепи спостерігаються найчастіше серед травм щелепно-лицевої ділянки (67,3-87,1% випадків). Від 65,8 до 82,0% переломів нижньої щелепи локалізуються в межах зубного ряду і, отже, є відкритими. Відтак виникає питання щодо об'єму медикаментозної терапії, необхідної при лікуванні перелому нижньої щелепи в межах зубного ряду, особливо в осіб молодого віку, які складають більшість пацієнтів, госпіталізованих до стаціо-нару. У дисертаційній роботі вирішене науково-практичне завдання підви-щення ефективності лікування переломів нижньої щелепи за рахунок розробки показань до застосування антибіотиків у хворих молодого віку без проявів супутньої соматичної патології, госпіталізованих у перші дві доби після травми.

2. Встановлено, що при зіставленні рівнів кількісних і якісних показників перебігу загоєння переломів нижньої щелепи у досліджуваних групах хворих статистично достовірного їх розходження не виявлено. Середній термін розсмоктування інфільтрату склав 4,5±0,9 дні у I групі, 4,3±0,6 дні у ІІ групі. Термін зникнення болю в ділянці перелому нижньої щелепи у хворих I групи склав 3,7±0,8 дні, у хворих ІІ групи 3,4±0,5 дні.

3. Встановлено, що дослідження маркерів ремодулювання кісткової тканини не виявили достовірних відмінностей у результатах лікування I і II клінічних груп. У пацієнтів, які при лікуванні не отримували протимікробних препаратів, рівень проміжних продуктів пероксидації був в середньому, в 1,35 разу (р<0,05) нижчим, ніж рівень ТБК-АП у осіб, що отримували стандартну терапію з застосуванням антибіотиків.

4. Отримані результати імунологічних досліджень підтвердили пригнічуючу дію антибактеріальних препаратів на імунну систему (фагоцитарну ланку, цитокіновий статус, показники місцевого імунітету). У пацієнтів, які отримували антибіотики виявлені порушення киснезалежних механізмів біоцидної дії фагоцитів: величини показників індукованого НСТ-тесту у пацієнтів, яким не проводили антибіотикотерапію, склали в середньому 48,16% проти 22,33% у осіб, які отримували антибактеріальні препарати. Встановлено, що у хворих, які приймали антибіотики, рівень цитокінів був достовірно (р<0,01) нижчим, порівняно з пацієнтами, які в схемі лікування не отримували антибактеріальну терапію. У ротовій рідині пацієнтів, що приймали антибіотики, рівень sIgA був нижчим, у середньому, в 1,4 разу (р<0,01), вміст лізоциму був нижчим, у середньому, в 1,6 разу (р<0,01) порівняно з пацієнтами, які не застосовували антибактеріальних засобів.

5. При порівняльному вивченні мікрофлори порожнини рота у досліджуваних групах хворих встановлено, що застосування антибіотиків викликає кількісне зменшення субпопуляцій індигенної мікрофлори, гноєрідних бактерій, однак сприяє селекції ентерококів і дріжджоподібних грибів, а схема лікування пацієнтів без застосування антибіотиків менш інтенсивно, порівняно з наявністю антибактеріальної терапії, пригнічує індигенну мікрофлору, гноєрідні бактерії, проте не викликає селекції ентерококів і дріжджоподібних грибів. Після лікування в І групі ентеробактерії вилучалися у 83,3% хворих, Candida spp. у 50,0% хворих, у ІІ групі у 20,0% та 2,0% відповідно.

6. Результати дослідження активності протестованих антисептичних засобів in vitro показують їх ефективність стосовно штамів бактерій, стійких до антибіотиків системної дії. Сумарний відсоток чутливих та помірно-стійких штамів до декаметоксину становив 91,1; до хлоргексидину біглюконату - 76,8; гексетидину - 57,1.

7. На підставі вивчення безпосередніх та віддалених (до 0,5 року) результатів лікування хворих віком 18-35 років без використання антибіотиків запропоновано медикаментозний комплекс, що включає гіпосенсибілізуючі, нестероїдні протизапальні засоби системної дії та антисептичні препарати для місцевого застосування. Використання комплексу забезпечує 96% спостережень перебігу переломів нижньої щелепи без ускладнень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Хворим з травматичними переломами тіла і кута нижньої щелепи без супутніх хронічних захворювань внутрішніх органів, у віці від 18 до 35 років, госпіталізованим не пізніше 2 діб з моменту травми, при відсутності ознак запалення у ділянці перелому після репозиції та іммобілізації уламків не рекомендоване застосовування антибіотиків.

2. Протягом іммобілізації нижньої щелепи рекомендовано призначати гіпосенсибілізуючі препарати, нестероїдні протизапальні засоби системної дії у терапевтичних дозах та антисептичні препарати для місцевого застосування (декаметоксин).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексєєв С.Б. Реабілітація постраждалих з переломами нижньої щелепи із застосуванням пелоїдотерапії : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.22 / Алексєєв С.Б. ; Укр. мед. стомат. акад. - Полтава, 2003. - 22 с.

2. Анісімова Л.А. Ефективність застосування Кальцеміну та Терафлексу в комплексному лікуванні перелому нижньої щелепи на тлі пародонтиту / Л.А.Анісімова // Український стоматологічний альманах. - 2010. - № 3. - С. 40-43.

3. Архипов В.Д. Повреждения челюстно-лицевой области мирного времени / Архипов В.Д., Дорофеев В.М., Наумова Т.А. // Диагностика, лечение и реабилитация больных с повреждениями челюстно-лицевой области. - Смоленск, 1981 - С. 41-44.

4. Бадзошвили Н.Г. Изучение особенностей клинического течения и методов лечения переломов нижней челюсти : автореф. дис. … канд. мед. наук / Бадзошвили Н.Г. - Москва, 1974 - 35 с.

5. Барер Г.М. Рациональная фармакотерапия в стоматологии / Г.М. Барер, Е.В.Зорян. - Москва : Литера, 2006. - 568 с.

6. Бернадский Ю.И. Травматология и восстановительная хирургия черепно-челюстно-лицевой области / Ю.И. Бернадский. - 3-е изд., перераб. и доп. - Москва : Медицина, 2006. - 456 с.

7. Бессонова С.С. Влияние ретаболила и тирокальцитонина на белковый и минеральный обмен костей скелета при переломе нижней челюсти / Бессонова С.С., Петрович Ю.А. // Стоматология. - 1976. - № 1. - С. 8-11.

8. Бик Я.Г. Рентгеноморфологическая характеристика репаративной регенерации нижней челюсти под влиянием фонофореза в эксперименте / Бик Я.Г., Гоцко Е.В. // Стоматология. - 1982. - № 1. - С. 13-15.

9. Билич Г.Л. Фармакология регенерации : фило-, онтогенетические и биохимические аспекты // Сравнительные аспекты изучения регенерации и клеточной пролиферации : тез. VII Всесоюз. конф. по вопросам регенерации и клеточного деления. - Москва, 1985. - Ч. 1. - С. 17-20.

10. Боймурадов Ш.А. Динамика иммунных показателей при применении иммуномодулина у больных с переломом нижней челюсти / Ш.А.Боймурадов // Стоматология. - 2000. - № 4. - С. 34-36.

11. Боровой В.Н. Комплексное лечение переломов нижней челюсти с применением плазменного потока аргона : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.21 / Боровой Владимир Николаевич ; Смолен. гос. мед. акад. - Смоленск, 2001. - 18 с.

12. Варганова Н.В. Рентгенологическая и функциональная характеристика реабилитации больных при переломах нижней челюсти / Варганова Н.В., Осипов В.Ю. // Актуальные вопросы реабилитации в стоматологии. - Москва, 1986. - С. 84-86.

13. Варес Я.Е. Діагностично-лікувальна тактика щодо третіх молярів, розташованих у щілині ангулярних переломів нижньої щелепи (власний досвід) / Я.Е. Варес, А.В. Філіпський, Т.А. Філіпська // Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. - 2012, № 4. - С. 99-105.

14. Варес Я.Е. Клінічно-експериментальне обґрунтування нових методів лікування пацієнтів із травматичними пошкодженнями кісток лицевого скелета : автореф. дис. ... д-ра мед. наук : 14.01.22 / Варес Ян Евальдович ; Львів. нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького. -- Львів, 2010. -- 35 с.

15. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів : наказ М-ва охорони здоров охорони здоров'я України . - [Чинний від 2007-04-05]. - Київ : МОЗ України, 2007. - 78 с. - (Нормативний документ МОЗ України. Вказівки. Накази).

16. Винницкий Л.И. Проблема клинического применения иммунокорректоров в хирургической практике / Л.И. Виницкий // Антибиотики и химиотер. - 2000. - Т. 45, № 2. - С. 12-16.

17. Герасименко М.Ю. Ультрафонофорез и фотофорез мази «Хондроксид» в комплексном лечении переломов нижней челюсти / Герасименко М.Ю, Хамитова Г.С., Байков М.А. // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 2004. - № 4. - С. 36-38.

18. Гордійчук М.А. Комплексне лікування переломів нижньої щелепи при корекції умов репаративних процесів : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.22 / Гордійчук М.А. ; Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. - Київ, 2010. - 21 с.

19. Гордіюк М.М. Лікуванння запальних ускладнень переломів нижньої щелепи : автореф. дис. … д-ра мед. наук / Гордіюк М.М. - Полтава, 1993. - 38 с.

20. Гостищев В.К. Инфекции в хирургии / В.К. Гостищев. - Москва : ГЭОТАР-МЕД, 2007 - 761 с.

21. Гоцко Е.В. Стимуляция репаративной регенерации лицевого скелета фонофорезом метилурацила / Гоцко Е.В., Бик Я.Г. // Стоматология. - Киев, 1986. - Вып. 21. - С. 87-90.

22. Григоров С.М. Патогенетичні механізми, діагностика та профілактика ускладненого перебігу пошкоджень лицевого черепа [Текст] : автореф. дис. ... д-ра мед. наук : 14.01.22 / Григоров Сергій Миколайович ; Харк. нац. мед. ун-т. - Харків, 2012. - 38 с.

23. Гулюк А.Г. Профилактика осложнений консолидации при переломах нижней че-люсти у больных со структурно-метаболическими изменениями костной ткани [Електронний ресурс] / А. Г. Гулюк, А. Э. Тащян, Л. Н. Гулюк // Вісник стоматології. - 2012. - № 2. - С. 65-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/VSL_2012_2_22.pdf.

24. Дерябин Е.И. Лазерное излучение и некогерентная инфракрасная терапия при лечении переломов нижней челюсти // Стоматология. - 2001. - № 6. - С. 35-37.

25. Дмитриева В.С. Влияние магнитного поля на заживление переломов нижней челюсти / Дмитриева В.С., Меленчук Т.М., Пильтяй С.В. // Функциональная диагностика в стоматологии. - Москва, 1984. - С. 102-103.

26. Дудин А.Б. Низкочастотная магнитотерапия в комплексном лечении больных с переломами нижней челюсти : автореф. дис. …. канд. мед. наук : 14.01.21 / Дудин А.Б. ; Перм. гос. мед. ин-т. - Пермь, 1987. - 15 с.

27. Дудин А.Б. Роль низкочастотной магнитотерапии в профилактике травматического остеомиелита при переломах нижней челюсти / Дудин А.Б., Мозговая С.В., Боровков О.П. // Профилактика стоматологических заболеваний : V Всерос. съезд стоматологов : тез. докл. - Новосибирск, 1988. - С. 101-102.

28. Дунаев М.В. Применение гипербарической оксигенации в комплексном лечении больных травматическим остеомиелитом нижней челюсти : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.0121 ; 14.01.16 / Дунаев Михаил Васильевич ; Моск. мед. стомат. акад. им. Н.А. Семашко. - Москва, 1983. - 24 с.

29. Дуфаш Ихсан Халиль Мухаммед. Функциональная реабилитация пострадавших с переломами нижней челюсти с учетом динамики локальных мышечных нарушений : автореф. дис. … канд. мед. наук / Дуфаш Ихсан Халиль Мухаммед . - Киев, 2007 - 20 с.

30. Евдокимов А.И. К вопросу об удалении зуба, находящегося в линии перелома челюсти // Травматология и восстановительная хирургия челюстно-лицевой области. - Ленинград, 1959. - С. 19-22.

31. Ерокина Н.Л. Ранняя диагностика осложненного течения переломов нижней челюсти и обоснование иммунокоррекции : автореф. дис. … канд. мед. : 14.01.16 / Ерокина Н.Л. ; Волгогр. мед. акад. -- Волгоград, 1998. -- 20 с.

32. Ерокина Н.Л. Современные методы обследования и обоснование патогенетического лечения воспалительных заболеваний пародонта у больных с переломами нижней челюсти : автореф. дис. … д-ра мед. наук : 14.01.21 / Ерокина Н. Л. ; Волгогр. гос. мед. ун-т Росздрава. - Волгоград, 2009. - 41 с.

33. Ефимов Ю.В. Переломы нижней челюсти и их осложнения : дис. ... д-ра мед. наук : 14.00.21 / Ефимов Юрий Владимирович ; [Центр. НИИ стоматологии]. - Москва, 2004. - 234 с. : ил.

34. Зуев В.П. Патогенез, клиника и лечение гнойно-воспалительных осложнений переломов лицевого скелета : автореф. дис. … д-ра мед. наук / В.П. Зуев. - Москва, 1983 - 34 с.

35. Иващенко Н.И. Травмы лица у юношей (опыт и размышления) / Н.И. Иващенко. - Москва : Медицина, 2006. - 328 с.

36. Изосимов А.А. Оптимизация комплексного лечения переломов нижней челюсти : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.21 / Изосимов А.А. ; ПГМА им. Е. А. Вагнера Росздрава. - Уфа, 2007. - 23 с.

37. Изучение иммунологической активности лизоцима in vitro у больных с травмами челюстных костей, осложненными гнойной инфекцией / Царев В.Н., Булгаков В.С., Виноградова Н.И., Панкратов А.С. // Стоматология. - 1985. - № 2. - С.42-43.

38. Каліновський Д.К. Лікування та реабілітація постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем : автореф. дис... канд. мед. наук : 14.01.22 / Каліновський Д.К.; Укр. мед. стомат. акад. -- Полтава, 2003. -- 22 с.

39. Калужская С.М. Сравнительная эффективность различных комплексов физиотерапии в лечении переломов нижней челюсти : автореф. дис. … канд. мед. наук 14.01.21 / Калужская Светлана Макаровна ; АООТ «Стоматология». - Москва, 1993. - 19 с.

40. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / В.С. Камышников. - 3-e изд. - Москва : МЕДпресс-информ, 2009. - 896 с. : ил.

41. Карасюнок Е.А. Новые варианты профилактики воспалительных осложнений при переломах нижней челюсти // Комплексная профилактика стоматологических аболеваний : тез. докл. - К., 1984. - С. 123-124.

42. Карасюнок Е.А. Экспертная оценка непосредственных и отдаленных результатов нового лечебно-профилактического комплекса в реабилитации больных с переломами нижней челюсти / Карасюнок Е.А., Ясницкий Б.Ю., Снегирев В.П. // Комплексное лечение и профилактика стоматологических заболеваний : тез. докл. - Киев, 1989. - С. 147-148.

43. Кац А.Г. Изменение величины кровотока при лечении неосложненного перелома нижней челюсти с применением лазера / Кац А.Г., Робустова Т.Г., Вавилина Л.А. // Стоматология. - 1987. - № 2. - С. 38-40.

44. Кельбедин Н.А. Вакуум-электрофорез в комплексном лечении больных с переломами нижней челюсти // Воен.- мед. журн. - 1983. - № 1. - С. 48-49.

45. Керівництво з хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії / за ред. О.О. Тимофєєва - Київ : Рута, 2004. - 1062 с.

46. Клинико-микробиологические исследования при парадонтитах. - Москва, 1987. - 21 с. - (Нормативный документ МЗ СССР. Методические рекомендации).

47. Ковальчук, Л.В. Иммунокоррекция цитокинами / Л.В. Ковальчук, Л.В. Ганковская, В.А. Левченко // Вестник РГМУ. - 2002. - № 3 (24). - С. 6.

48. Козлов В.А. Применение добавочного парентерального питания в комплексном лечении больных с переломами нижней челюсти при прогнозировании развития травматического остеомиелита / Козлов В.А., Маркелов И.М., Панакаев Р.Б. // Метод. рекомендации. - Ленинград : Б. и., 1985. - 14 с.

49. Коррекция иммунного статуса у больных с травматическим остеомиелитом нижней челюсти / Н.В.Шабанова, А.С.Борзенко, Е.В.Фомичев [и др.] // Актуальные вопросы стоматологии : сб. науч. ст. - Рязань, 1999. - С. 174-176.

50. Кужонов Д.Т. Стоматологический статус больных с переломами нижней челюсти и его влияние на развитие воспалительных осложнений: автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.00.21 ; 14.00.27 / Кужонов Д.Т. ; Кабардино-Балкар. гос. ун-т. - Нальчик, 2005. - 21 с.

51. Кулагин В.М. Биоэлектрическая стимуляция и профилактика осложнений при лечении переломов нижней челюсти средствами межчелюстной иммобилизации : автореф. дис. … канд. мед. наук / Кулагин В.М. ; Воен.-мед. акад. им. С.М. Кирова. - Ленинград, 1984. - 19 с.

52. Лабинская А.С. Общая и санитарная микробиология с техникой микробиологических исследований / Лабинская А.С., Блинкова А.П., Ещина А.С. - Москва : Медицина, 2004. - 576 с.

53. Лазерная терапия и лазеры в стоматологии / Владимиров Ю.А., Прохончуков А.А., Жижина Н.А. [и др.]. - Москва : РГМУ, 2005. - 50 с.

54. Лечение переломов нижней челюсти с применением гипербарической оксигенации / И.С. Карапетян, А.И. Воложин, Р.А. Дружинина, Н.Н, Олейник // Стоматология. - 1985. - № 3. - С. 35-38.

55. Лещинский А.Ф. Комплексное использование лекарственных средств и физических факторов при различной патологии / Лещинский А.Ф., Улащик В.С. - Киев : Здоров'я, 1988. - 240 с.

56. Ломницкий И.Я. Клинико-рентгенологическая характеристика заживления переломов нижней челюсти после применения излучения гелий-неонового лазера / Ломницкий И.Я., Гоцко Е.В. // Стоматология. - 1985. - № 3. - С. 38-40.

57. Мазуркявичус Ю.П. Диагностика репаративной регенерации нижней челюсти / Мазуркявичус Ю.П., Терционас П.В., Кубилюс Р.З. // Новое в терапевтической, детской и хирургической стоматологии : тез. докл. - Москва, 1987. - Т. 2 - С. 229-231.

58. Мазуркявичюс Ю.П. Динамика заживления переломов нижней челюсти : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.21 / Мазуркявичус Ю.П. ; Моск. гос. мед. стомат. ин-т им. Н.А. Семашко. - Москва, 1986. - 17 с.

59. Мазуркявичюс Ю.П. О репаративной регенерации переломов нижній челюсти // Актуальные вопросы изучения механизмов гомеостаза. - Каунас, 1983. - С. 62.

60. Макаренков, В.В. Профилактика воспалительных осложнений переломов нижней челюсти с использованием инфракрасного лазерного и магнитолазерного излучения / В.В. Макаренков, А.Г. Шаргородский // Стоматология. 1998. - № 4. - С. 20-22.

61. Маланчук В.А. Фактори ризику виникнення посттравматичних ускладнень у хворих з відкритими переломами нижньої щелепи / Маланчук В.А., Копчак А.В. // Вісник стоматології . - 2002, № 2. - С.18-20.

62. Малевич О.Е. Местная гипотермия в ближайшем посттравматическом периоде при переломах нижней челюсти / Малевич О.Е., Комок А.С. // Стоматология. - 1989. - № 4. - С. 30-32.

63. Малышев В.А. Переломы челюстей / В. А. Малышев, Б.Д. Кабаков. - 2-е изд., перераб. - Санкт-Петербург : СпецЛит, 2005. - 224 с.

64. Маркина М.Л. Иммунокоррекция с применением тактивина и кемантана в комплексном лечении больных с переломами нижней челюсти : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.21 / Маркина М.Л.; Моск. гос. мед.-стомотолог. ун-т МЗ РФ. - Москва, 2001. - 21 с.

65. Матрос-Таранец И.Н. Лечение переломов нижней челюсти (по материалам клиники челюстно-лицевой хирургии Донецкого медицинского университета за 1990-1999 гг.) / И.Н. Матрос-Таранец // Вісн. пробл. біології і медицини. - 2001. - № 1. - С. 75-82

66. Медицинские лабораторные технологии : руководство по клинич. лаб. диагностике : в 2 т. / [В. В. Алексеев и др.] ; под ред. А. И. Карпищенко. - 3-е изд., перераб. и доп. - Т. 2. - Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2013. - 792 с. : ил.

67. Методичні рекомендації «Лабораторна діагностика гнійно-запальних захворювань, обумовлених аспорогенними анаеробними мікроорганізмами» МОЗ України. - Харків, 2000. - 35 с.

68. Миелопид: иммунокорригирующая активность при переломах лицевых костей и травматическом остеомиелите / Степаненко Р.Н., Рязанов Н.К., Молдокулов О.А., Власенко Р.Я. // Иммунология. - 1991. - № 1. - С. 44-47.

69. Михайлов А.А. Превентивная антибактериальная терапия при хирургическом лечении больных с посттравматическими деформациями лицевого черепа : автореф. дис. … канд. мед. наук : спец. 14.01.21 / Михайлов Андрей Анатольевич ; ЦНИИ стоматологии. - Москва, 2002. - 20 с.

70. Міжнародна статистична класифікація хвороб (МКХ - X). Короткий адаптований варіант для використання в Україні / МОЗ України, Центр медичної статистики. - Київ: МОЗ України, 1998. - 307 с.

71. Морозова М.В. Эффективность сочетанного применения сукцината натрия, лазеромагнитотерапии и электростимуляции в комплексном лечении больных с переломами нижней челюсти : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.21 / Морозова Марина Владимировна ; Кубан. гос.мед. акад. - Краснодар, 2002. - 23 с.

72. Мустафаев М.Ш. Профилактика воспалительных ослонений переломов нижней челюсти с использованием озвученных растворов иммунокорректора / Мустафаев М.Ш., Хараев З.Ф., Тарчокова Э.М. // Здоровье и образование в ХХI веке. - 2010. - № 4, Т. 12. - С. 226.

73. Наказ МОЗ України № 566 від 23.11.2004 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями "ортопедична стоматологія", "терапевтична стоматологія", "хірургічна стоматологія", "ортодонтія", "дитяча терапевтична стоматологія", "дитяча хірургічна стоматологія"» [Електронний ресурс]. - Режим доступа: https://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20041123_566.html.

74. Немсадзе О.Д. Применение остеогенных стимуляторов при лечении травм и остеомиелитов челюстных костей : автореф. дис.. … д-ра мед. наук : 14.01.21 ; 14.0120 / Немсадзе О.Д. - Казань, 1983. - 40 с.

75. Нимаев Б.Ц. Пути оптимизации лечения больных с переломами нижней челюсти на фоне дисплазии соединительной ткани : автореф. дис … канд. мед. наук : 14.01.21 / Нимаев Б.Ц. ; Омская гос. мед. акад. - Омск, 2000. - 21 с.

76. Новосядлая Н.В. Клинико-иммунологические параллели осложненного и неосложненного течения переломов нижней челюсти и возможности иммунокоррекции : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.36 ; 14.00.21 / Новосядлая Н.В. ; Рост. гос. мед. ун-т. - Ростов-на-Дону, 2000. - 25 с.

77. Новые методы физиотерапевтического лечения травматических повреждений нижней челюстно-лицевой области / Матрос-Таранец И.Н., Калиновский Д.К., Алексеев С.Б., Хахелева Т.Н. // Травма. - 2005. - Т. 6, № 2. - С. 195-199.

78. Олейник Н.Н. Лечение переломов нижней челюсти с применением гипербарической оксигенации : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.0121 ; 14.01.16 /Олейник Надежда Николаевна ; Моск. мед. стомат. акад. им. Н.А. Семашко. - Москва, 1983. - 19 с.

79. Определитель бактерий Берджи : в 2-х т. / под ред. Хоулта Дж., Крига Н., Снита П., Стейли Дж., Уилльямса С. ; пер. с англ. под ред. Заварзина Г.А. - 9-е изд. - Москва : Мир, 1997. - Т. 1. - 432 с.

80. Осложнения травматических повреждений челюстно-лицевой области : инфраструктура, предпосылки возникновения, лечение / И. Н. Матрос-Таранец [и др.] // Вестник гигиены и эпидемиологии. - 2001. - Т. 5 , № 1 - С. 21-25.

81. Особенности иммунных расстройств и эффективность их коррекции у больных с хроническим травматическим остеомиелитом нижней челюсти / А.М.Земсков, Н.Г.Коротких, И.Б.Нектаревская [и др.] // Стоматология. - 2001. - № 6. - С. 31-34.

82. Панкратов А.С. Анализ современной эпидемиологической картины переломов нижней челюсти // Рос. стомат. журнал. - 2001. - № 4. - С. 26-30.

83. Пархимович Н.Н. Гелий-неоновый лазер в комплексном лечении травматических неосложненных переломов нижней челюсти / Пархимович Н.Н., Крищанович А.Ю. // Здравоохранение Белоруссии. - 1986. - № 1. - С. 60-61.

84. Патент 7674796 B2. Сполучені Штати Америки, МПК A61K31/506, C07D405/14, C07D409/14, C07D403/12, C07D403/14, C07D417/14, C07D401/14, A61P35/00, C07D413/14, C07D513/04. Pyrimidine derivatives for the treatment of abnormal cell growth / M.J. Luzzio, J.C. Kath ; заявник та патентовласник Pfizer Inc. - № 12/059,889 ; заявл. 31.03.08 ; опубл. 09.03.10.

85. Переломы нижней челюсти. Прогнозирование течения, специализированная помощь, реабилитация больных : метод. рекомендации / Уразалин Ж.Б., Ибрагимова Р.С., Курмангалиев З.К., [и др.]. - Алма-Ата. - 1989.

86. Пинелис И.С. Применение гепарин-электрофореза при лечении больных с переломами нижней челюсти // Стоматология. - 1982. - № 4 - С. 37-38.

87. Понуровская Е.А. Клинико-патогенетическое обоснование применения селена в комплексном лечении больных с переломом нижней челюсти : автореф. дис. … канд. мед. нук : 14.01.21 / Понуровская Е.А. ; Иркут. гос. мед. ун-т . - Иркутск, 2009. - 23 с.

88. Порівняльна характеристика ефективності нестероїдних протизапальних препаратів, які застосовуються при лікуванні захворювань щелепно-лицьової області / О.О. Тимофєєв, Н.О. Ушко, О.О. Тимофєєв [та ін.] // Соврем. стоматология. - 2013, № 4. - С. 95-106.

89. Правила надлежащей клинической практики (GCP) в Европейском Союзе. Хельсинская Декларация Медицинской Ассоциации // Провизор. -1997. - № 15. - С. 11-15.

90. Приказ Минздрава СССР от 22.04.1985 № 535 «Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений» [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.lawrussia.ru/bigtexts/law_2312/index.htm.

91. Рабухина Н.А. Рентгенодиагностика в стоматологии / Н.А. Рабухина, А.П. Аржанцев. - 2-е изд., стер. - Москва : МИА, 2003. - 449, [2] с.

92. Результаты применения лазеротерапии в сочетании с фитотерапией при лечении хронических травматических остеомиедитов нижней челюсти / Березовская Н.А., Гарлаускайте И.Ю., Довбыш Н.А., Ходорович П.В. // Комплексное лечение и профилактика стоматологических заболеваний : тез. докл. - Киев, 1989. - С. 128-129.

93. Руденко А.Т. Питание больных с травмой лица и челюстей и уход за ними / Б.Д. Кабаков, А.Т. Руденко - Ленинград : Медицина, 1977. - 134 с.

94. Рузин Г.П. Влияние медико-географических русловий на течение переломов нижней челюсти / Рузин Г.П., Захаров Ю.С. // Стоматология. - 1986. - № 4. - С. 40-42.

95. Рузин Г.П. Программное обеспечение прогнозирования течения перелома нижней челюсти / Рузин Г.П., Чередниченко А.И. // X международная конференция челюстно-лицевых хирургов и стоматологов 24-26 мая 2005 г., Санкт-Петербург : материалы конф. / Санкт-Петербург. мед. акад. последиплом. образования. - Санкт-Петербург, 2005. - С. 159.

96. Руман Г.М. Магнитотерапия переломов нижней челюсти / Руман Г.М., Рылюк А.Ф. // Диагностика, лечение и реабилитация больных с повреждениями челюстно-лицевой области : сб. науч. тр. - Смоленск, 1981. - Т. 64. - С. 75-77.

97. Саленков В.Р. Применение электростимуляции в комплексной реабилитации больных с переломами нижней челюсти // Актуальные вопросы реабилитации в стоматологии. - Москва, 1986. - С. 87-89

98. Саленков В.Р. Влияние электростимуляции на кровообращение в зоне перелома нижней челюсти // Стоматология. - 1987. - № 2. - С. 31-34.

99. Сапагельдыев Н.Б. Динамика заживления инфицированного перелома нижнечелюстной кости при воздействии андекалина и контрикала / Сапагельдыев Н.Б., Баев Р.Ю. // Стоматология. - 1991. - № 1. - С. 17-19.

100. Саттон Д. Определитель патогенных и условно патогенных грибов : пер. с англ. / Д. Саттон, А. Фотергилл, М. Ринальди. - Москва : Мир, 2001. - 486 с.

101. Семкин В.А. Медицинская реабилитация больных с переломами нижней челюсти и флегмонами челюстно-лицевой области : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.00.21 / Семкин В.А. - Москваа, 1981. - 24 с.

102. Симбирцев, A.C. Применение препарата «Беталейкин» в клинической практике / A.C. Симбирцев // TERRA MEDICA. - 2002. - № 2. - С. 10-12.

103. Скагер А.А. Хирургическая ангиостоматология. Кровообращение и регенирация / А.А. Скагер. - Рига : Зинатне, 1985. - 140 с.

104. Содержание кальция в сыворотке крови больных с переломами нижней челюсти в процессе лечения в регионах с различными медико-географическими условиями / В.Ф,Чистякова, Е.А.Карасюнок, Ю.С.Захаров [и др.] // Охрана окружающей среды и здоровья : тез. докл. - Полтава, 1986. - С. 103-104.

105. Соловьев М.М. Электростимуляция репаративного остеогенеза при остеопластике нижней челюсти / Соловьев М.М., Катинас Г.С. // Стоматология. - 1981. - № 4. - С. 27-30.

106. Способы объективной оценки результатов комплексного лечения травматического остеомиелита нижней челюсти с применением гипербарической оксигенации / Н.М. Александров, И.А. Сапов, Р.Ф, Низова [и др.] // Специализированная медицинская помощь - клинические аспекты : тез. докл. - Москва, 1982. - С. 89-90.

107. Стош Н.В. Действие постоянного магнитного поля на репаративный остеогенез в эксперименте / Стош Н.В., Подколзин А.А., Харлампович С.И. // Проблемы и перспективы научных исследований в теоретической и практической медицине. - Москва, 1980. - С. 186-190.

108. Стрюк Э.В. Оптимизация репаративного остеогенеза антиоксидантами при травме нижней челюсти в эксперименте / Стрюк Э.В., Чистякова В.Ф., Рузин Г.П. // Научно-технический прогресс и здоровье человека : тез. докл. - Полтава, 1987. - С. 115-116.

109. Тегза Н.В. Медико-экономическое обоснование применения сухих питательных смесей в питании военнослужащих с травмами и заболеваниями челюстно-лицевой области в лечебных учреждениях МО РФ: автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.00.07 / Тегза Н.В. ; Воен.-мед. акад. им. С. М. Кирова. - Санкт-Петербург, 2008. - 24 с.

110. Терапия инфекционно-воспалительных заболеваний челюстно-лицевой области : практ. рекомендации для врачей-стоматологов / сост. Ковалевский А.М., Романцов М.Г. - Санкт-Петербург, 2007 - 13 с.

111. Техника и методики физиотерапевтических процедур / под ред. В.М. Боголюбова. - Москва : Медицина, 2002 - 408 с.

112. Тимофеев А.Н. Анализ травматических повреждений нижней челюсти по материалам клиники челюстно-лицевой хирургии Главного военного госпиталя / А.Н. Тимофеев, В.Г. Шалыга, В.В. Коваленко // Вестник стоматологии. - 1997. - № 3. - С. 472-473.

113. Титова А.Т. Сочетанная травма челюстно-лицевой области / Титова А.Т., Лимберг А.А. // Травмы челюстно-лицевой области / под ред. Александрова Н.М., Аржанцева П.З. - Москва : Медицина, 1986. - С. 196-203.

114. Ткаченко С.С. Возможности воздействия рубинового лазера на регенерацию костной ткани / Ткаченко С.С., Мясников А.П., Руцкий В.В. // Ортопедия, травматология, протезирование. - 1978. - № 3. - С. 81-85.

115. Травматология челюстно-лицевой области / под ред. В.О. Кенбаева. - Шымкент, 2006. - 118 с.

116. Тургунов К. Минеральный состав крови у больных с переломами нижней челюсти, леченных мумие-асиль / Тургунов К., Арифджанов А.К., Жаббаров Б.Н. // Клинич. стоматология. - Ташкент, 1982. - С. 58-61.

117. Тургунов К. Постоянный электрический ток в комплексном лечении переломов нижней челюсти / Тургунов К., Саидкаримова У.А., Жаббаров Б.Н. // Основные стоматологические заболевания : сб. науч. тр. - Ташкент, 1983. - С. 51-54.

118. Уразалин Ж.Б. Комплексное лечение переломов нижней челюсти : метод. рекомендации / Уразалин Ж.Б., Лурье Т.М. - Москва : Б. и., 1985. - 21 с.

119. Фаренюк О.О. Використання внутрішньоротових репозиційно-фіксуючих пристроїв в лікуванні хворих з переломами нижньої щелепи [Текст] : автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.01.22 / Фаренюк О.О. ; АМН України, Ін-т стоматології, Одес. держ. мед. ун-т. - Одеса : [б. в.], 2002. - 17 с.

120. Федотов С.Н. Иммунокорригирующее лечение при переломах нижней челюсти у жителей европейского Севера / С.Н.Федотов, В.А.Лызганов // Стоматология. - 2000. - № 3. - С. 26-28.

121. Харькова И.А. Ранняя диагностика и фармакологическая профилактика травматического остеомиелита нижней челюсти : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.21 / Харькова И.А. ; Волгогр. мед. акад. - Волгоград, 1998. - 19 с.

122. Хегай Д.М. Патогенетическое обоснование комплексного лечения посттравматического послеоперационного остеомиелита : автореф. дис. … канд. мед. наук : спец. 14.01.15 / Хегай Д.М. ; С.-Петерб. гос. мед. акад. им. И. И. Мечникова . - Санкт-Петербург, 2010. - 20 с.

123. Чегринець С.В. Структура пошкоджень щелепно-лицевої ділянки / Чегринець С.В., Готь І.М. // Практична медицина. - 1999. - № 7/8. - С. 66-68.

124. Челюстно-лицевой травматизм в промышленном мегаполисе : современный уровень, тенденции, инфраструктура / Матрос-Таранец И.Н. [и др.] - Донецк, 2001. - 193 с.

125. Чередніченко О.І. Показання і протипоказання до збереження зубу в щілині перелому на основі багатофакторного комп'ютерного аналізу : автореф. дис. … канд. мед. наук : 14.01.22 / Чередніченко Анатолій Іванович ; Харків. нац. мед. ун-т. - Харків, 2012. - 20 с.

126. Швырков М. Б. Неогнестрельные переломы челюстей / М.Б. Швырков, В.В. Афанасьев, В.С. Стародубцев. - Москва : Медицина, 1999. - 334 с.

127. Чистов В.Б. Влияние низкоинтенсивного излучения гелий-неонового лазера на активность щелочной фосфатазы при неосложненном переломе нижней челюсти и травматическом остеомиелите // Стоматология. - 1989. - № 6. - С. 13-15.

128. Ярыгин Н.В. Энзимо- и иммунотерапия в комплексном лечении больных с посттравматическим остеомиелитом (экспериментально-клиническое исследование) : автореф. дис. … д-ра мед. наук : 14.00.22 / Ярыгин Н.В. ; НИИ скорй помощи им. Н.В. Слифосовского . - Москва, 2003. - 38 с.

129. A comparative study of mandibular fractures in the United States and Turkey [Electronic resourse] / S. Simsek, B. Simsek, A.O. Abubaker, D.M. Laskin // International Journal Oral Maxillofac Surgery. - 2007. - Vol. 36, no 5. - P. 395-3977. - Режим доступу : http://dx.doi.org/10.1016%2fj.ijom.2006. 11.010.

130. A retrospective study of mandibular fracture in a 40-month period [Electronic resourse] / F.P. de Matos, M.F.M. Arnez, C.E. Sverzut, A.E. Trivallato // International Journal Oral Maxillofac Surgery. - 2010. - Vol. 39, no 1. - P. 10-5. - Режим доступу : http://dx.doi.org/10.1016%2fj.ijom. 2009.10.005.

131. A Systematic Review of Prophylactic Antibiotics in the Surgical Treatment of Maxillofacial Fractures Original Research Article [Electronic resourse] / Jens O. Andreasen, Simon S. Jensen, Ole Schwartz, Yцren Hillerup // Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. - 2006. - Vol. 64, Issue 11. - P. 1664-1668. - Режим доступу : http://dx.doi.org/10.1016/j.joms.2006.02.032.

132. Abubaker A.O. Postoperative antibiotic prophylaxis in mandibular fractures : A preliminary randomized, double- blind, and placebocontrolled clinical study [Electronic resourse] / Abubaker A.O., Rollert M.K. // Journal Oral and Maxillofac Surg. - 2001. - Vol. 59, Issue 12. - P. 1415-1419. - Режим доступу : http://dx.doi.org/10.1053/joms.2001.28272.

133. Adalarasan S. Prophylactic Antibiotics in Maxillofacial Fractures : A Requisite? [Electronic resourse] / S. Adalarasan, A. Mohan, S. Pasupathy // Journal of Craniofac. Surg. - 2010. - Vol. 21, Issue 4. - P. 1009-1011. - Режим доступу : http://journals.lww.com/jcraniofacialsurgery/Abstract /2010/07000/Prophylactic_Antibiotics_in_Maxillofacial.15.aspx.

134. Adi M. An analysis of mandibular fractures in Dundee, Scotland (1977-1985) [Electronic resourse] / Adi M., Ogden G.R., Chisholm D.M. // British Journal Oral Maxillofacial Surgery. - 1990. - Vol. 28, Issue 3. - P. 194-199. - Режим доступу : http://dx.doi.org/10.1016/0266-4356(90)90088-3.

135. Ali Ghalib Mutar Mahdi. A retrospective analytic study of mandibular fracture patterns in two different periods in Baghdad [Electronic resourse] / Ali Ghalib Mutar Mahdi?, Issam Abdul Aziz Ali // Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, Medicine, and Pathology. - 2013. - Vol. 25, Issue 3. - P. 205-209. - Режим доступу : http://dx.doi.org/10.1016/j.ajoms. 2012.08.006.

136. Allan B.P. Fractures of the mandible. A 35-year retrospective study [Electronic resourse] / B. Allan, C. Daly // International Journal Oral Maxillofac Surgery . - 1990. - Vol. 19, no 5. - P. 268-271. - Режим доступу : http://dx.doi.org/10.1016%2fS0901-5027(05)80417-5.

137. Al-Moraissi E. A. What Method for Management of Unilateral Mandibular Angle Fractures Has the Lowest Rate of Postoperative Complications? A Systematic Review and Meta-Analysis [Electronic resourse] / Al-Moraissi E. A., Ellis E. // Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. - 2014. - Т. 72. - №. 11. - С. 2197-2211. - Режим доступу : http://dx.doi.org/10.1016/j.joms. 2014.05.023.

138. Antimicrobial resistance: global report on surveillance [Electronic resourse] / World Health Organization. - 2014 - Режим доступу : http://apps.who.int/iris/bitstream/10665/112642/1/9789241564748_eng.pdf

139. Anwar M. Surgical Management of Mandibular Fractures by Different Treatment Modalities [Electronic resourse] / Anwar M., Haider Z. // Journal of Surgery Pakistan (International). - 2013. - Vol. 18, no 4. - С. 167-171. - Режим доступу : http://www.jsp.org.pk/Issues/JSP%2018%20%284%29% 20Oct-Dec%202013%20PDF/Muhammad%20Anwar%20OA.pdf.

140. Asadi Syed Ghias. The aetiology of mandibular fractures at an urban centre [Electronic resourse] / Asadi Syed Ghias, Asadi Zenobia // The Journal of the Royal Society for the Promotion of Health. - 1997. - Vol. 117, Issue 3. - P. 164-167. - Режим доступу : http://dx. doi.org 10.1177/ 146642409711700308.

...