Главная Коллекция "Revolution" Медицина Діагностична та прогностична значущість стану ендотеліальної функції та профіброгенних медіаторів у дітей, хворих на геморагічний васкуліт

Діагностична та прогностична значущість стану ендотеліальної функції та профіброгенних медіаторів у дітей, хворих на геморагічний васкуліт

Характеристика системи гемостазу та показники клітинної, гуморальної ланок імунітету та фагоцитозу у дітей, хворих на геморагічний васкуліт. Аналіз стану ендотелію у дітей із геморагічним васкулітом за даними ультразвукової доплерографії судин.

Рубрика Медицина
Вид диссертация
Язык украинский
Дата добавления 26.06.2018
Размер файла 1,0 M
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Таблиця 3.12

Показники клінічного аналізу крові у дітей, хворих на геморагічний васкуліт з ІІІ ступенем активності, в динаміці захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Група контролю (к) n=17

Період захворювання

І n=19

ІІ n=19

Гемоглобін, г/л

125 (123;129)

123 (117;140)

119 (115;129)

Еритроцити, 1012/л

4,3 (4,2;4,6)

4,2 (3,9;4,5)

4,0 (3,7;4,3)*

Лейкоцити, 109/л

5,9 (5,6;6,3)

11,8 (6,4;15,0)*

7,3 (6,0;8,5)*

Тромбоцити, 109/л

266 (250;287)

194 (156;256)*

188 (160;217)*

Палочкоядерні, %

1,2 (1,0;2,0)

4,0 (1,0;5,0)*

1,0 (1,0;1,0)

Сегментоядерні, %

50,7 (48,0;54,0)

60,0 (55,0;70,0)*

50,0 (46,0;57,0)

Еозінофіли, %

1,1 (1,0;1,0)

1,0 (1,0;2,0)

1,0 (1,0;2,0)

Лімфоцити, %

42,3 (40,0;45,0)

29,0 (19,0;36,0)*

40,0 (36,0;47,0)

Моноцити, %

4,4 (3,0;6,0)

4,0 (2,0;5,0)

5,0 (4,0;7,0)

ШОЕ, мм/г

7,7 (7,0;9,0)

25,0 (22,0;28,0)*

6,0 (5,0;10,0)

Реєстрували також достовірне підвищення рівнів серомукоїду, глікопротеїдів та гамма-глобулінів, як маркерів гострої фази запалення, в порівнянні з показниками дітей групи контролю (рІ-к=0,000, рІ-к=0,000, рІ-к=0,000, відповідно) (табл 3.13).

На фоні проведеної терапії у 11 (57,8±11,3%) хворих спостерігався рецидив шкірного синдрому. У хворих зі змішаною формою з нирковим синдромом сечовий синдром зберігався на протязі 1-2 місяців.

Таблиця 3.13

Динаміка показників гострої фази запалення та протеїнограми у дітей, хворих на геморагічний васкуліт з ІІІ ступенем активності, в динаміці захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Група контролю (к) n=17

Період захворювання

І n=19

ІІ n=19

Серомукоїд, од.опт. щ.

3,9 (3,6;4,3)

7,2 (4,8;9,1)*

4,2 (3,7;4,5)

Глікопротеїди,

од. опт. щ.

0,300

(0,265;0,345)

0,492 (0,338;0,554)*

0,333 (0,273;0,456)

Загальний білок, г/л

69,7 (66,0;75,0)

65,5 (60,0;75,0)

65,0 (60,0;68,0)

Альбуміни, %

57,0 (54,8;58,0)

55,6 (50,0;60,6)

54,0 (50,0;57,0)

Глобуліни:

б1, %

5,0 (4,6;5,6)

4,4 (3,0;5,0)*

4,9 (3,3;6,9)

б2, %

9,0 (7,9;10,1)

9,5 (7,6;11,4)

8,9 (8,4;12,1)

в, %

12,1 (11,6;12,6)

10,0 (8,6;11,0)*

13,0 (10,5;14,1)

г, %

15,7 (14,6;16,9)

25,0 (21,5;26,0)*

14,2 (8,9;20,5)

Стосовно лабораторних показників, то в динаміці рівні лейкоцитів знизились (Т=26, рІ-ІІ=0,005), але залишились достовірно вищими за рівні групи контролю (рІІ-к=0,008). Рівні палочкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів, лімфоцитів та ШОЕ статистично достовірно змінились (Т=0, рІ-ІІ=0,003, Т=26, рІ-ІІ=0,005, Т=22, рІ-ІІ=0,003, Т=1, рІ-ІІ=0,000 відповідно) та відповідали нормам. Показники гострої фази запалення також знизились та досягли нормальних рівнів (серомукоїд Т=6, рІ-ІІ=0,000, глікопротеїдиТ=24, рІ-ІІ=0,004).

3.3. Характеристика системи гемостазу у дітей, хворих на геморагічний васкуліт

Патогенез розвитку геморагічного васкуліту у дітей в значній мірі визначається порушеннями систем зсідання та проти зсідання, що спричинені пошкодженим ендотелієм судинної стінки в системі мікроциркуляції. Зміни в системі гемостазу при геморагічному васкуліті схожі з такими при ДВЗ-синдромі, проте є відмінності від «класичного» ДВЗ. При васкулиті процес обмежується I (гіперкоагуляційною) стадією. Вкрай рідко (тільки при блискавичній формі) виникають ознаки, властиві II і III стадіями ДВЗ.

Про стан коагуляційного потенціалу крові судили за результатами показників аутокоагуляціоного тесту (АКТ), рівнів протромбінового часу (індексу) і фібриногену, а також тромбоцитів крові. Показники аутокоагуляційного тесту дозволяють оцінити ранні етапи утворення тромбопластину і тромбіну, про що судять за показниками активності зсідання (А, %) на другій хвилині інкубації гемолізат-кальцієвої суміші, максимальної активності зсідання (МА, %), Т1-часу (хв.) досягнення половини МА, Т2-часу (хв.) досягнення максимальної активності зсідання, індексу інактивації тромбопластину і тромбіну (ІІТ, у.о.), що дозволяє побічно судити про рівень антитромбіну-III в крові, фібринолізу (Ф, хв.). Оскільки висхідна частина кривої АКТ відображає наростання і максимальну активність зсідання крові, а спадна - швидкість і інтенсивність інактивації тромбіну, то АКТ дає досить переконливе уявлення про стан системи гемостазу.

На нашу думку, доцільним було проведення аналізу показників коагуляційного гемостазу в залежності від ступеня активності ГВ, як в гострий період, так і в період клініко-лабораторної ремісії (табл. 3.14).

Встановлено, що у дітей з мінімальним ступенем активності в гострий період статистично достовірно підвищувались рівні А та фібриногену (р1-к=0,000, р1-к=0,000, відповідно) та зменшувались рівні T2, ІІТ та протромбінового індексу (р1-к=0,000, р1-к=0,016, р1-к=0,028) в порівнянні з показниками дітей контрольної групи.

Таблиця 3.14

Показники систем зсідання та проти зсідання крові у дітей хворих на геморагічний васкуліт в залежності від ступеня активності захворювання в гострий період, (Me(Lq;Uq))

Показник

Група контролю (к) n=17

Ступень активності

І

n=19

ІІ

n=22

ІІІ

n=19

А, %

16, 0 (15,6;16,5)

28,0 (26,0;30,0)*

26,0

(24,0;28,0)*

30,5

(24,0;33,0)*

Т1, хв.

3,4 (3,2;3,5)

3,1 (2,8;3,7)

3,5 (3,4;3,7)

3,6 (3,2;3,9)

Т2, хв.

10,0 (10,0;10,0)

8,0

(8,0;9,0)*

8,0

(8,0;10,0)*

8,0

(8,0;10,0)*

МА, %

97,0

(96,0;98,0)

98,0 (93,0;103,0)

103,5 (100,0;105,0)*

105,0 (98,0;108,0)*

Ф, хв

54,0 (53,0;54,0)

53,0 (50,0;54,0)

54,0 (50,0;60,0)

54,0 (53,0;60,0)

ІІТ, у.о.

2,0

(2,0;2,1)

2,0

(1,8;2,0)*

1,9

(1,7;2,0)*

1,8

(1,7;2,0)*

Фібриноген, г/л

3,0 (2,8;3,3)

3,8 (3,6;4,0)*

3,6 (2,7;4,4)

4,4 (3,6;5,0)*

Протромбіновий індекс, %

99,8 (99,5;100,0)

98,0 (84,0;100,0)*

94,5 (87,0;100,0)*

96,0 (90,0;100,0)

KWH (А, %)=43,23, p=0,000, KWH (Т2, хв.)=19,58, p=0,000, KWH (МА, %)=21,89, p=0,000, KWH (ІІТ, у.о.)=11,55, p=0,000, KWH (Фібриноген, г/л)=24,88, p=0,000

Примітки:

1. *- р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

2. І, ІІ, ІІІ - ступінь активності

У дітей з ІІ ступенем активності виявили ідентичні зміни показників системи гемостазу, але ще більш виражені та до них долучилось підвищення рівня максимальної активності зсідання (р2-к=0,000). Зміни показників систем зсідання та проти зсідання у дітей з важким перебігом та ІІІ ступенем активності ГВ мали найбільш виражений характер порушень. Наведені дані свідчать про суттєві порушення системи гемостазу, які проявляються різним ступенем гіперкоагуляції, яка, в свою чергу знаходилась в прямій залежності від важкості перебігу захворювання.

Виявлені наступні кореляційні зв'язки між деякими біохімічними показниками та рівнями значень системи зсідання та проти сідання. Так, у хворих з мінімальним ступенем активності ГВ зафіксовано достовірні прямі кореляційні зв'язки рівнів активності зсідання (А, %) на другій хвилині інкубації гемолізат-кальцієвої суміші та рівнів ШОЕ, серомукоїду, глікопротеїдів, максимальної активності зсідання (МА, %), фібриногену (rxy=0,70, rxy= 0,68, rxy= 0,64, rxy= 0,47, rxy= 0,51 відповідно (р<0,05)), рівнів Т2 та рівнів тромбоцитів, ІІТ (rxy = 0,64, rxy = 0,52 відповідно (р<0,05)). Зворотній кореляційний зв'язок спостерігали серед рівнів А та показників Т1, Т2 (rxy=-0,53, rxy=-0,54, відповідно (р<0,05)), між рівнем Т1 та рівнем фібриногену (rxy=-0,47, відповідно (р<0,05)), рівнів Т2 та рівнів серомукоїду (rxy = -0,56, відповідно (р<0,05)). У хворих з ІІ ступенем активності ГВ зареєстровані достовірні прямі кореляційні зв'язки рівнів А та показників лейкоцитів, ШОЕ, серомукоїду, фібриногену (rxy = 0,50, rxy = 0,58, rxy = 0,63, rxy = 0,45 відповідно (р<0,05)), між рівнями МА та фібриногену (rxy = 0,45 відповідно (р<0,05)), рівнів фібриногену та рівнів лейкоцитів, ШОЕ, серомукоїду (rxy = 0,46, rxy = 0,58, rxy = 0,43, rxy = 0,52 відповідно (р<0,05)). Зворотній кореляційний зв'язок спостерігали серед рівнів А та показників Т1 (rxy = -0,66, відповідно (р<0,05)), рівнів МА та рівнів ІІТ (rxy = -0,42, відповідно (р<0,05)). У дітей з ІІІ ступенем активності ГВ виявлені достовірні позитивні кореляційні зв'язки рівнів А та рівнів ШОЕ, тромбоцитів, серомукоїду, глікопротеїдів, гамма-глобулінів, фібриногену крові (rxy = 0,46, rxy = 0,53, rxy = 0,71, rxy = 0,47, rxy = 0,60, rxy = 0,73, rxy = 0,60 відповідно (р<0,05)). Зворотні кореляційні зв'язки рівнів А та Т1, Т2 (rxy = -0,57, rxy = -0,67, відповідно (р<0,05)), рівнів Т2 та серомукоїдів, глікопротеїдів, гамма-глобулінів крові (rxy = -0,58, rxy = -0,49, rxy = -0,54, відповідно (р<0,05)).

Таким чином, наявними кореляційними зв'язками підтверджено залежність характеру та вираженості коагуляційних порушень від важкості та активності запального процесу.

Таблиця 3.15

Показники систем зсідання та проти зсідання крові у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, в залежності від ступеня активності захворювання в період клініко-лабораторної ремісії, (Me(Lq;Uq))

Показник

Група контролю (к) n=17

Ступень активності

І

n=19

ІІ

n=22

ІІІ

n=19

А, %

16, 0 (15,6;16,5)

18,0

(16,0;23,0)

17,9

(12,0;20,5)

24,0

(20,0;25,0)*

Т1, хв.

3,4 (3,2;3,5)

3,0 (2,7;3,4)

3,4 (3,3;3,6)

3,0 (2,8;3,3)*

Т2, хв.

10,0 (10,0;10,0)

10,0 (10,0;10,0)

10,0

(8,0;11,0)

10,0 (10,0;10,0)

МА, %

97,0

(96,0;98,0)

100,0 (98,0;103,0)

100,0 (94,0;103,0)

100,0 (100,0;103,0)*

Ф, хв

54,0 (53,0;54,0)

52,0 (52,0;52,0)*

52,0 (52,0;53,0)*

54,0 (52,0;54,0)

ІІТ, у.о.

2,0 (2,0;2,1)

2,0 (1,8;2,0)

2,0 (2,0;2,1)

2,0 (2,0;2,1)

Фібриноген, г/л

3,0 (2,8;3,3)

3,0 (2,2;3,6)

3,1 (2,4;3,6)

3,1 (2,4;3,6)

Протромбіновий індекс, %

99,8

(99,5;100,0)

98,0 (86,0;100,0)

93,0

(83,0;98,0)*

98,0 (92,0;104,0)

KWH (А, %)=26,29, p=0,000, KWH (Т1, хв.)=17,40, p=0,000, KWH (МА, %)=14,31, p=0,002

Примітка. * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

В динаміці, в період формування клініко-лабораторної ремісії спостерігали зменшення ознак гіперкоагуляції та покращення процесів фібринолізу, що сприяло врівноваженню функціональній активності систем зсідання та проти зсідання крові (табл. 3.15).

3.4. Показники клітинної, гуморальної ланок імунітету та фагоцитозу у дітей, хворих на геморагічний васкуліт.

Щоб мати уявлення про специфічні та неспецифічні показники захисту організму у дітей, хворих на ГВ, в динаміці захворювання вивчались наступні показники: абсолютні та відносні рівні CD3 (Т заг.), абсолютні та відносні рівні CD4 (Т хелп.), абсолютні та відносні рівні CD8 (Т кіл.), співвідношення CD4/CD8, абсолютні та відносні рівні CD22 (В лімф.), абсолютні та відносні рівні CD16 (NK), ЦІК, Ig G, Ig A, Ig M. Ig M, г/л, нейтрофіли фагоцитуючі, фагоцитарне число, ІАН, мієлопероксидаза, ЛКБ, NST-тест.

Стосовно клітинних ефекторів імунної системи в гострий період захворювання, то їх зміни носили різноспрямований характер при різних ступенях важкості ГВ. Так, вміст Т-лімфоцитів в крові у дітей з І ступенем активності патологічного процесу статистично не відрізнявся від показників групи контролю.

У дітей з ІІ ступенем активності зафіксовано підвищення загального числа абсолютної та відносної кількості Т-лімфоцитів (2,50 (2,20;3,20) *109/л, 73 (68;80) %) в порівнянні з показниками крупи контролю, що свідчить про гіперреактивність системи. Також виявлено підвищення показника співвідношення Т-хелперів та Т-супресорів за рахунок підвищення перших та зниження останніх в порівнянні з показниками групи контролю. Також рівень натуральних кілерів був в 2 рази вище за рівні даних групи контролю. У дітей з ІІІ ступенем активності ГВ виявлені аналогічні зміни стану Т-клітинної ланки, але ще більш виражені. Зниження функції CD8 веде до переважання стимулюючого впливу Т-хелперів, в тому числі і на В-лімфоцити, які продукують антитіла. При цьому їх кількість може досягти критичного рівня, що здатне викликати пошкодження власних тканин організму (табл. 3.16).

Таблиця 3.16

Показники клітинної ланки імунітету в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту у дітей, в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

CD3 (Т заг.), абс.ч.

*109/л

1,60

(1,56;1,68)

2,50

(2,20;3,20)*

5,70

(4,00;6,90)*

1,60

(1,40;1,80)

%

67

(65;68)

73

(68;80)

79

(76;80)*

69

(65;72)

CD4 (Т хелп.), абс.ч.*109/л

0,90

(0,90;1,00)

1,75

(1,50;2,00)*

3,90

(3,20;4,50)*

0,90

(0,80;1,00)

%

36

(34;40)

37

(36;39)

53

(51;60)*

37

(35;40)

CD8 (Т кіл.), абс.ч.*109/л

0,75

(0,65;0,75)

0,75

(0,70;0,80)

1,70

(1,00;2,00)*

0,74

(0,70;0,80)

%

32

(30;34)

26

(22;30)

27

(24;30)

30

(27;32)

CD4/ CD8

1,28

(1,20;1,53)

2,31

(1,50;2,85)*

2,38

(1,85;2,73)*

1,17

(1,12;1,25)

CD16 (NK), абс.ч.*109/л

0,34

(0,30;0,35)

0,60

(0,50;0,90)*

1,80

(0,90;2,00)*

0,30

(0,20;0,30)

%

12

(11;12)

18

(15;19)*

23

(18;25)*

12

(10;14)

Примітка. *-р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Наведені дані підтверджує аналіз рівнів клітинних ефекторів гуморальної ланки імунітету (CD22), який вказує на їх підвищення та наявність прямої залежності від важкості перебігу ГВ (табл. 3.17).

Таблиця 3.17

Показники гуморальної ланки імунітету в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту у дітей, в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

CD22 (В лімф.), абс.ч.*109/л

0,60

(0,50;0,65)*

1,21

(1,10;1,32)*

1,90

(1,60;2,40)*

0,50

(0,40;0,60)

%

18

(17;20)

26

(22;29)*

35

(27;37)*

17

(13;19)

Ig A,

г/л

2,29 (2,12;2,43)*

3,25 (2,90;3,50)*

2,70 (2,20;3,30)*

1,22 (0,90;1,62)

Ig M,

г/л

1,70 (1,10;2,00)*

2,15 (2,00;2,60)*

1,55 (1,26;2,40)*

0,98 (0,82;1,11)

Ig G,

г/л

10,70 (9,98;12,30)

14,35 (13,00;15,70)*

9,98 (8,00;12,70)

9,95 (8,16;11,24)

ЦІК, у.о.

67 (59;74)*

81 (76;86)*

136 (100;162)*

29 (25;34)

Примітка. * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

В гострий період захворювання реєстрували підвищення рівнів ЦІК в крові. Статистична обробка отриманих даних вказують на достовірні відмінності рівнів ЦІК у дітей від мінімального до максимального ступеня активності ГВ (67 (59;74) у.о., 81 (76;86) у.о., 136 (100;162) у.о., відповідно). Підчас аналізу рівнів Ig A в сироватці крові в гострий період ГВ виявлені статистично значущі відмінності з показниками групи контролю. Найбільш виражені зміни виявлені у дітей з ІІ ступенем активності (3,25 (2,90;3,50) г/л). Стосовно рівнів Ig G в сироватці крові, то достовірне підвищення зареєстровано у дітей з середньоважким перебігом ГВ (14,35 (13,00;15,70) г/л). Рівень Ig M в сироватці крові достовірно підвищено в гострий період захворювання у дітей всіх ступенів активності (табл. 3.17).

Таблиця 3.18

Показники фагоцитозу в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту у дітей, в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

Нейтрофіли фагоцитуючі, %

88

(85;94)*

67

(64;77)*

50

(47;55)*

82

(78;86)

Фагоцитарне число

6,0 (4,3;6,5)*

3,2 (3,1;5,0)

2,4 (2,2;3,1)*

4,2

(3,8;4,8)

ІАН

0,98 (0,90;1,00)*

1,10 (0,90;1,30)

0,92 (0,78;0,92)*

1,09 (1,00;1,15)

Мієлопероксидаза, СЦК

2,30 (2,25;2,45)*

2,25 (2,25;2,34)*

2,00 (1,88;2,50)*

2,56 (2,55;2,57)

ЛКБ, СЦК

1,26 (1,20;1,30)

1,27 (1,22;1,35)

1,24 (1,12;1,26)*

1,23 (1,22;1,24)

NST-тест, %

26 (24;30)*

35 (30;38)*

18 (14;20)*

9 (7;12)

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Процеси фагоцитозу реалізуються за рахунок киснезалежних механізмів, які в свою чергу здійснюються за допомогою пероксидази або перексидазонезалежних реакцій про які судять за NST-тестом, або кисненезалежних механізмів, про які судять за рівнями лізосомальних катіонних білків.

У хворих з мінімальним ступенем активності в гострий період захворювання спостерігається достовірне збільшення показників факоцитуючих нейтрофілів та фагоцитарного числа (88 (85;94) %, 6,0 (4,3;6,5), відповідно). У дітей з ІІ та ІІІ ступенем активності ГВ реєстрували поступове зниження цих показників, що може свідчити про низький резерв компенсаторних можливостей фагоцитозу у хворих даних груп та виснаження їх у зв'язку з залученням їх до елімінації продуктів запалення та ЦІК із організму.

У всіх хворих з різним ступенем активності захворювання зафіксовано достовірне збільшення показників NST-тесту в порівнянні з показниками групи контролю. Найбільші цифри реєстрували у дітей з ІІ ступенем активності (35 (30;38) %).

Активність мієлопероксидази лейкоцитів, за даними середнього цитохімічного коефіцієнту, в гострий період знижена у хворих всіх груп в порівнянні з показниками контрольної групи, особливо у дітей з ІІІ ступенем активності ГВ (2,00 (1,88;2,50), СЦК) (табл. 3.18).

Показники ЛКБ у дітей з І та ІІ ступенем активності статистично не відрізнялись від показників групи контролю, достовірне їх збільшення зафіксовано у дітей з ІІІ ступенем активності (1,24 (1,12;1,26), СЦК).

Аналізуючи показники клітинної ланки імунітету в період клініко-лабораторної ремісії з'ясовано, що у дітей з мінімальною активністю ГВ достовірних відмінностей в порівнянні з показниками групи контролю не виявлено. У дітей з ІІ ступенем активності також результати наближались до нормальних значень окрім абсолютних значень CD16 (0,50 (0,30;0,70) *109/л). У дітей з максимальною активністю патологічного процесу зберігались досить значні порушення клітинної ланки імунітету, а саме високі рівні Т-хелперів (1,60 (1,10;2,30) *109/л). Проте дещо підвищились рівні Т-супресорів (1,0 (0,75;2,10) *109/л), за рахунок чого прийшов до нормальних значень показних співвідношення CD4/CD8. Вміст абсолютного та відносної кількості CD16 залишався на високому рівні та статистично відрізнявся від показників групи контролю (1,30 (0,50;1,80) *109/л, 20 (14;24) %) (табл. 3.19).

Таблиця 3.19

Показники клітинної ланки імунітету в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту у дітей, в період клініко-лабораторної ремісії захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

CD3 (Т заг.), абс.ч.

*109/л

1,61 (1,51;1,65)

1,85 (1,70;2,10)

4,20 (2,84;4,80)*

1,60

(1,40;1,80)

%

66 (64;68)

68 (63;75)

72 (70;74)

69 (65;72)

CD4 (Т хелп.), абс.ч.*109/л

0,90 (0,80;0,90)

1,10 (0,80;1,40)

1,60 (1,10;2,30)*

0,90

(0,80;1,00)

%

35 (34;37)

37 (35;39)

31 (25;36)*

37 (35;40)

CD8 (Т кіл.), абс.ч.*109/л

0,70 (0,65;0,75)

0,80 (0,75;0,95)

1,0 (0,75;2,10)*

0,74

(0,70;0,80)

%

30 (28;31)

30 (28;34)

31 (28;35)

30 (27;32)

CD4/ CD8

1,20 (1,14;1,28)

1,34 (0,88;1,57)

1,21 (0,91;2,00)

1,17

(1,12;1,25)

CD16 (NK), абс.ч.*109/л

0,30 (0,25;0,32)

0,50 (0,30;0,70)*

1,30 (0,50;1,80)*

0,30

(0,20;0,30)

%

12 (11;12)

12 (11;14)

20 (14;24)*

12 (10;14)

Примітка. * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Показники гуморальної ланки імунітету у дітей різних ступенів активності ГВ в період клініко-лабораторної ремісії представлені в табл. 3.20. Реєстрували підвищення абсолютних значень CD22 (0,86 (0,80;0,99) *109/л) у дітей з ІІ ступенем активності ГВ в період клініко-лабораторної ремісії. Рівні ЦІК у дітей всіх ступенів активності патологічного процесу перевищували показники контрольної групи проте виявлена чітка тенденція до їх зниження.

В період одужання рівні Ig A у дітей з І та ІІ ступенем активності статистично не відрізнялись від такових дітей контрольної групи, проте у дітей з максимальним ступенем активності вміст Ig A в сироватці крові значно перевищував показники групи контролю (2,30 (1,90;3,00) г/л). Також у дітей з ІІІ ступенем активності залишався підвищений рівень Ig G (15,00 (12,10;15,78) г/л). Показники Ig M статистично не відрізнялись від показників групи контролю у дітей з І та ІІІ ступенів активності та перевищували їх у дітей з ІІ ступенем активності (табл. 3.20).

Таблиця 3.20

Показники гуморальної ланки імунітету в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту у дітей, в період клініко-лабораторної ремісії захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

1

2

3

4

5

CD22 (В лімф.), абс.ч.*109/л

0,55 (0,50;0,60)

0,86 (0,80;0,99)*

0,60 (0,30;1,00)

0,50

(0,40;0,60)

%

17 (17;18)

20 (17;23)

19 (11;21)

17 (13;19)

Ig A,

г/л

1,41

(1,24;1,55)

1,17

(0,90;1,40)

2,30

(1,90;3,00)*

1,22 (0,90;1,62)

1

2

3

4

5

Ig M,

г/л

1,37

(0,77;1,67)

1,30

(1,20;1,70)*

1,10

(1,00;1,50)

0,98 (0,82;1,11)

Ig G,

г/л

9,50 (8,78;11,10)

8,90 (7,90;10,60)

15,00 (12,10;15,78)*

9,95 (8,16;11,24)

ЦІК, у.о.

47 (45;51)*

59 (54;64)*

62 (49;74)*

29 (25;34)

Примітка. * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

В період констатації одужання процеси фагоцитозу дещо нормалізувались та набули нормальних значень. Проте у дітей з ІІ ступенем активності ГВ рівні мієлопероксидази та ЛКБ залишались нижче показників групи контролю. На етапі одужання показники NST-тесту залишались вище показників групи контролю та статистично значимо відрізнялись від них. Такі дані, ймовірно, відображають напругу функціональних метаболічних резервних можливостей лейкоцитів з напрацювання форм активованого кисню, які забезпечують знешкодження та загибель чужорідних речовин та ЦІК в умовах порушення гемостазу.

Таблиця 3.21

Показники фагоцитозу в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту у дітей, в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник

Ступень активності

Група контролю (n=17)

І

(n=19)

ІІ

(n=22)

ІІІ

(n=19)

1

2

3

4

5

Нейтрофіли фагоцитуючі, %

76 (72;80)*

76 (73;82)

76 (74;80)

82 (78;86)

Продовження таблиці 3.21

1

2

3

4

5

Фагоцитарне число

3,90 (3,90;4,20)

4,25 (3,90;5,10)

3,60 (3,30;4,20)*

4,2

(3,8;4,8)

ІАН

1,00 (1,00;1,10)

1,15 (1,00;1,30)

0,93 (0,75;1,25)

1,09 (1,00;1,15)

Мієлопероксидаза, СЦК

2,28 (1,95;2,60)

2,16 (1,95;2,55)*

2,10 (1,98;2,63)

2,56 (2,55;2,57)

ЛКБ, СЦК

1,21 (1,15;1,25)

0,98 (0,94;1,10)*

1,24 (1,11;1,26)

1,23 (1,22;1,24)

NST-тест, %

22 (21;24)*

25 (21;28)*

12 (10;15)*

9 (7;12)

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Узагальнюючи результати отриманих даних, можна констатувати, що специфічні та неспецифічні фактори захисту при ГВ у дітей мають значні зміни. Ці зміни неоднозначні та характеризуються, а першу чергу, підвищенням рівнів ЦІК, ступінь яких знаходиться в прямій залежності від важкості перебігу ГВ від мінімального до максимального ступеня активності патологічного процесу. Підвищеним утворюванням ЦІК представляється можливим пояснити підвищення рівнів всіх класів Ig, які є постачальниками антитіл при утворювання імунних комплексів. Враховуючи, що В-лімфоцити експерсують всі види Ig, можна пояснити їх підвищення наявними кореляційними зв'язками у дітей з ІІ ступенем активності рівнів Ig A, Ig M, Ig G та CD22 (rxy = +0,44, rxy = +0,53, rxy = +0,73 відповідно, n=22) та у у дітей з ІІІ ступенем активності рівнів Ig A, Ig M, Ig G та CD22 (rxy = +0,86, rxy = +0,80, rxy = +0,82, відповідно, n=19). Що стосується клітинного імунітету, то зміни його показників характеризувались підвищенням рівнів Т-хелперів та зниженням рівнів Т-супресорів та внаслідок чого підвищення показника співвідношення CD4/CD8, який знаходився в прямій залежності від активності патологічного процесу.

Отримані дані відносно процесів фагоцитозу вказують на виснаження його компенсаторних можливостей, киснезалежних та кисненезалежних механізмів кілінга та відчиняє шлях до хронізації імунокомплексного процесу, розвитку імунопатологічних органних уражень, ускладнень, включаючи і формування гломерулонефриту, на що вказують найбільш виражені зміни у дітей з максимальним ступенем активності.

Висновки до розділу 3

Більшість дітей хворіють на ГВ у віці до 12 років, що свідчить про значне «омолодження» цієї патології. Кожна друга дитина основної групи мала алергічну настроєність організму та наявні хронічні вогнища інфекцій ЛОР-органів, що може значно впливати на захисні сили організму та сприяти в подальшому розвитку ГВ. Шкіряний синдром реєстрували у всіх дітей основної групи. У більш ніж 80% дітей зафіксований суглобовий синдром, у кожної 2 хворої дитини реєструвався абдомінальний синдром та у кожної 5 - нирковий. Таким чином число зареєстрованих синдромів більше числа дітей, які знаходились під наглядом, що пояснюється різноманітними варіантами поєднання синдромів у хворих. Серед дітей з І ступенем переважали хворі зі шкірно-суглобовою формою, ІІ ступінь майже порівну розділили між собою шкірно-суглобова та змішана форми та серед дітей з ІІІ ступенем активності переважали хворі зі змішаною формою з нирковим синдромом.

Лабораторні показники клінічного аналізу крові та показники гострої фази запалення відображали ступінь активності патологічного процесу, які на фоні отриманої терапії приходили до нормальних значень. Наявними кореляційними зв'язками підтверджено залежність характеру та вираженості коагуляційних порушень від важкості та активності запального процесу.

Зниження функції CD8 веде до переважання стимулюючого впливу Т-хелперів, в тому числі і на В-лімфоцити, які продукують антитіла. При цьому їх кількість може досягти критичного рівня, що здатне викликати пошкодження власних тканин організму. Рівні ЦІК у дітей всіх ступенів активності патологічного процесу перевищували показники контрольної групи проте виявлена чітка тенденція до їх зниження в період одужання. Підвищеним утворюванням ЦІК представляється можливим пояснити підвищення рівнів всіх класів Ig, які є постачальниками антитіл при утворювання імунних комплексів. Враховуючи, що В-лімфоцити експерсують всі види Ig, можна пояснити їх підвищення наявними кореляційними зв'язками.

Основні результати дослідження та його положення, які викладені в даному розділі, апробовані на місцевому рівні, що знайшло відображення в таких публікаціях:

1. Яворович М.В. Особливості перебігу геморагічного васкуліту у дітей / Ю.В. Одинець, М.В. Яворович // Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією: матеріали Української науково-практичної конференції лікарів-педіатрів з міжнародною участю, 18 березня 2016 р. -Харків, 2015. - С.109-110.

РОЗДІЛ 4
ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ГЕМОРАГІЧНИЙ ВАСКУЛІТ

4.1. Вміст метаболітів оксиду азоту та ФВ в сироватці крові при геморагічному васкуліті у дітей

На сучасному етапі велика увага приділяється вивченню ролі оксиду азоту (NO), як універсального трансмітера, в розвитку різних патологічних станів, а саме стану функції ендотелію. Щоб мати уявлення про вміст оксиду азоту визначали концентрацію стабільних його метаболітів (NO2, NO3, S-нітрозотіол) в сироватці крові. При фізіологічних умовах ендотелій судин продукує велику кількість біологічно активних факторів, які безперервно пов'язані з гомеостазом, фібринолізом, порушенням судинного тонусу і проникністю судин. Однією з таких речовин і є фактор Віллебранда, який визначався у дітей з геморагічним васкулітом в якості одного з провідних показників функціонального стану ендотелію судин.

Як свідчать дані табл. 4.1, рівні NO2 в кожній віковій групі не відрізнявся від показників контрольної групи, але його рівні у підлітків були достовірно вищими (14,49 (12,99;16,34) мкмоль/л) ніж у дітей дошкільного та шкільного віку. Показники NO3 та S-нітрозотіолу були достовірно вищими у дітей дошкільного віку та підлітків (35,82 (14,98;46,57) мкмоль/л, 0,56 (0,24;0,64) ммоль/л та 45,22 (35,21;47,28) мкмоль/л, 0,54 (0,46;0,62) ммоль/л, відповідно) в порівнянні з показниками дітей групи контролю в гострий період захворювання. Рівень ФВ був майже в півтора рази вищим у дітей всіх вікових груп ніж у дітей групи контролю в гострий період захворювання. При аналізі окремих лабораторних показників функції ендотелію (NO2, NO3, S-нітрозотіол, фактор Віллебранда) в залежності від віку ми відмітили, що найбільша схильність до розвитку ендотеліальної дисфункції при геморагічному васкуліті характерна для дітей віком 1-6 років та 13-17 років, про що свідчать дані табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Показники метаболітів оксиду азоту та фактору Віллебранда у дітей різного віку, хворих на геморагічний васкуліт в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

<...

Показник

Група контролю (к)

n=17

Вік дітей, хворих на ГВ

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены