Діагностична та прогностична значущість стану ендотеліальної функції та профіброгенних медіаторів у дітей, хворих на геморагічний васкуліт

Me

Lq

Uq

107,49

104,18

132,74*

112,30

101,40

128,45*

120,60

105,30

148,47*

137,63

137,01

143,23*

100,0

95,4

102,4

Примітка. * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Оцінка маркерів дисфункції ендотелію в залежності від активності захворювання в період клініко-лабораторної ремісії показала, що у дітей 1 групи рівні метаболітів оксиду азоту не відрізнялись від показників дітей групи контролю Рівень ФВ реєструвався з незначною тенденцією до збільшення (104,32 (98,78;110,32) %).

Таблиця 4.8

Показники метаболітів оксиду азоту та ФВ у дітей в залежності від ступеня активності геморагічного васкуліту в період клініко-лабораторної ремісії

Показник	Статистичний показник	Ступень активності	Група контролю (n=17)
		І (n=19)	ІІ (n=22)	ІІІ (n=19)
NO2, мкмоль/л	Me Lq Uq	13,43 12,43 14,54	12,58 11,36 13,44	11,64 11,29 12,73*,**	12,79 12,35 14,00
NO3, мкмоль/л	Me Lq Uq	30,89 28,74 34,89	40,98 30,78 45,88*	23,73 23,14 24,50*,**	30,93 28,79 32,05
S-нітрозотіол, ммоль/л	Me Lq Uq	0,35 0,32 0,40	0,38 0,31 0,40	0,26 0,16 0,30*,**	0,33 0,28 0,36
Фактор Віллебранда, %	Me Lq Uq	104,32 98,78 110,32*	139,73 130,98 147,29*	119,78 110,78 137,63*,**	100,0 95,4 102,4

Примітки: * - р<0,01 - різниця вірогідна відносно показників дітей контрольної групи; ** - р<0,01 - різниця вірогідна відносно показників пацієнтів з І та ІІ ступенем активності.

Аналізуючи аналогічні показники дітей, що мали ІІ ступінь активності захворювання, нами доведено, що показники NO₂ та S-нітрозотіолу були на рівнях встановленої норми, рівень NO₃ статистично достовірно перевищував рівень групи контролю на 32,4%. Так, достовірно вищим був рівень ФВ, що становив (139,73 (130,98;147,29) %, що 1,4 рази вище рівня ФВ дітей контрольної групи. У дітей з ІІІ ступенем активності патологічного процесу зясовано, що рівні метаболітів оксиду азоту достовірно нижчі, ніж у дітей групи контролю, а рівень ФВ на 19,7 % вищий за аналогічний показник групи контролю (табл 4.8).

Нами проведена оцінка статистичної значущості показників ендотеліальної дисфункції в динаміці захворювання (табл. 4.9).

Таблиця 4.9

Статистичні характеристики порівняння рівнів NO₂, NO₃, S-нітрозотіолу, ФВ в сироватці крові обстежених дітей в гострий період та період клініко-лабораторної ремісії

Статистичні критерії порівняння	NO2	NO3	S-нітрозотіол	фактор Віллебранда
І ступінь активності (n=19)
Т	69	0	0	0
рІ-ІІ	0,2954	0,0001	0,0001	0,0001
ІІ ступінь активності (n=22)
Т	0	2	0	0
рІ-ІІ	0,0000	0,0000	0,0000	0,0000
ІІІ ступінь активності (n=19)
Т	0	0	0	0
рІ-ІІ	0,0001	0,0001	0,0001	0,0001

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна відносно показників гострого періоду (І) та клініко-лабораторної ремісії (ІІ).

4.2. Аналіз структурного та функціонального стану ендотелію у дітей з ГВ за даними ультразвукової доплерографії судин

Всім дітям з ГВ, для визначення структурного та функціонального стану ендотелію при ГВ, виконано ультразвукову доплерографію ЗСА з якісною оцінкою її структури за допомогою вимірюванням величини КІМ в середній третині загальних сонних артерій. Результати визначення КІМ ЗСА у дітей в гострий період захворювання на ГВ представлені в табл. 4.10.

Таблиця 4.10

Показники КІМ ЗСА у дітей різного віку, хворих на ГВ в гострий період захворювання (Me(Lq;Uq)).

Показник	Група контролю (к) n=17	Вік дітей, хворих на ГВ
		1 рік - 6 років 11 міс 29 днів n=29	7 років - 12 років 11 міс 29 днів n=23	13 років - 17 років 11 міс 29 днів n=8
КІМ ЗСА, мм	0,62 (0,61;0,64)	0,60 (0,50;0,90)	0,80 (0,60;1,00)*	0,70 (0,65;0,77)

Примітка.*-р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Ми порівняли розміри комплексу інтима-медіа загальної сонної артерії у дітей різного віку в гострий період та виявили, що найменша ширина КІМ зареєстрована у дітей в віці 1 - 6 років - (0,60 (0,50;0,90) мм, що не відрізняється від показників дітей групи контролю. А у дітей віком від 7 до 12 років, хворих на ГВ, ширина КІМ мала найбільші показники (0,80 (0,60;1,00) мм), що в 1,3 раз більше порівняно з контрольною групою. У дітей підліткового віку показники КІМ ЗСА не відрізнялись від показників групи контролю.

Також нами проведений аналіз залежності показників функції ендотелію ЗСА в залежності від форми захворювання. У дітей зі шкірною, шкірно-суглобовою та змішаною формами показники товщини КІМ ЗСА не відрізнялись від показників дітей групи контролю. Достовірне потовщення КІМ ЗСА зареєстровано при змішаній формі з нирковим синдромом (1,00 (0,90;1,00) мм), порівняно з показником дітей групи контролю, що свідчить про виражені прояви ендотеліальної дисфункції у обстежених дітей з даною формою захворювання (табл. 4.11).

Таблиця 4.11

Показники КІМ ЗСА у дітей, хворих на геморагічний в залежності від форми ГВ в гострий період захворювання

Показник	Статистичний показник	Форма геморагічного васкуліту	Група контролю (n=17)
		Шкірна (n= 8)	Шкірно- суглобова (n=24)	Змішана (n=19)	Змішана з нирковим синдромом (n=9)
КІМ ЗСА, мм	Me Lq Uq	0,60 0,45 0,75	0,65 0,50 0,80	0,70 0,50 0,90	1,00 0,90 1,00*	0,62 0,61 0,64

Примітка.* - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Нами відмічено, що у досліджуваних пацієнтів виявлене потовщення КІМ СА лише у дітей з максимальним ступенем активності (0,90 (0,90;1,00) мм), що майже на 50 % вище ніж у дітей з групи контролю (рис. 4.5). У дітей з І та ІІ ступенем активності змін товщини КІМ ЗСА виявлено не було (табл. 4.12).

Таблиця 4.12

Показники КІМ ЗСА у дітей в залежності від ступеня активності ГВ в гострий період захворювання

Показник	Статистичний показник	Ступень активності	Група контролю (n=17)
		І (n=19)	ІІ (n=22)	ІІІ (n=19)
КІМ ЗСА, мм	Me Lq Uq	0,60 0,45 0,70	0,60 0,50 0,70	0,90 0,90 1,00*	0,62 0,61 0,64

Примітка.* - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Рисунок 4.5 Товщина КІМ ЗСА у дітей, хворих на геморагічний васкуліт, в залежності від ступеня активності в гострий період.

Ендотелійзалежна вазодилатація є важливим показником, що відображає функціональний стан судинної стінки. Встановлено, що вимір ступеня ендотелій-залежної дилатації плечової артерії в період реактивної гіперемії є неінвазивним і доступним об'єктивним методом оцінки функції ендотелію. Результати визначення ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії при ГВ у дітей різного віку в гострий період захворювання надані в табл. 4.13.

Аналіз отриманих результатів показав, що діаметр плечової артерії до оклюзії статистично достовірно не відрізнявся від показників групи контролю. У дітей всіх вікових груп при проведенні ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії зафіксована вазоконстрикція на 30 с після оклюзії. Найбільші зміни притаманні дітям віком від 1 до6 років (-6,66 (-12,00;-3,44) %) та дітям від 7 до 12 років (-6,25 (-10,71;-3,33) %), що достовірно відрізняється від показників групи контролю.

Таблиця 4.13

Показники ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії дітей різного віку в гострий період захворювання на ГВ, (Me(Lq;Uq))

Показник	Група контролю (к) n=17	Вік дітей, хворих на ГВ
		1 рік - 6 років 11 міс 29 днів n=29	7 років - 12 років 11 міс 29 днів n=23	13 років - 17 років 11 міс 29 днів n=8
d ПА до оклюзії, мм	3,00 (2,50;3,30)	2,80 (2,50;3,10)	2,90 (2,80;3,00)	3,10 (2,75;3,50)
КД30, %	20,00 (18,75; 24,00)	-6,66 (-12,00;-3,44)*	-6,25 (-10,71; -3,33)*	-4,00 (-7,73; 0,13)*
КД60, %	23,33 (17,64; 25,80)	-8,00 (-15,38; -3,33)*	-9,30 (-11,53; -5,00)*	-3,51 (-9,45; 0,00)*

Примітка.* - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

У дітей підліткового віку також спостерігалась патологічна реакція при проведенні ЕЗВД у вигляді вазоконстрикції (-4,00 (-7,73;0,13) %), Крім цього, отримані матеріали дозволили констатувати, що показники приросту d ПА на 60 с після оклюзії у дітей в віці від 1 до6 років та у дітей від 7 до 12 років погіршились (-8,00 (-15,38;-3,33) %, -9,30 (-11,53;-5,00) % відповідно), а у дітей старшого віку вони залишились статистично незмінними (-3,51 (-9,45;0,00) %) (табл. 4.13).

Таблиця 4.14

Показники ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії дітей, хворих на ГВ, в залежності від форми в гострий період захворювання.

Показник	Статистичний показник	Форма геморагічного васкуліту	Група контролю (n=17)
		Шкірна (n= 8)	Шкірно- суглобова (n=24)	Змішана (n=19)	Змішана з нирковим синдромом (n=9)
d ПА до оклюзії, мм	Me Lq Uq	2,85 2,40 3,25	2,90 2,55 3,00	2,90 2,80 3,10	3,00 2,80 3,40	3,00 2,50 3,30
КД30, %	Me Lq Uq	-3,58 5,94 -1,42*	-3,92 -6,78 0,00*	-10,71 -13,79 -3,44*	-12,00 -14,28 -9,67*	20,00 18,75 24,00
КД60, %	Me Lq Uq	2,85 2,40 3,25*	-3,92 -8,68 -1,66*	-10,71 -16,12 -3,44*	-14,70 -16,66 -10,00*	23,33 17,64 25,80

Примітка.*-р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Також нами проведений аналіз показників ЕЗВД плечової артерії в залежності від форми захворювання (табл. 4.14). Результати d ПА до оклюзії дозволили констатувати відсутність залежності цього показника від форми захворювання. Процент приросту діаметра ПА на 30 с після оклюзії у дітей зі всіма формами ГВ мав негативні значення, що статистично достовірно відрізнялось від показників дітей групи контролю. Найбільші зміни зафіксовано у дітей зі змішаною формою та змішаною з нирковим синдромом (-10,71 (-13,79;-3,44) % та -12,00 (-14,28;-9,67) % відповідно). Відносно показників коефіцієнта дилатації на 60 с, то статистично значимих відмінностей з показниками КД₃₀ нами не встановлено.

Аналізуючи функції ендотелію у дітей, хворих на ГВ, в залежності від активності захворювання, статистично значущих відмінностей розміру вихідного діаметра ПА в порівнянні з дітьми групи контролю не виявлено. Показники ЕЗВД як на 30 с, так і на 60 с мали негативну реакцію, а саме прояви вазоконстрикції та мали достовірну різницю в порівнянні з показниками групи контролю (табл. 4.15, рис. 4.6, 4.7).

Таблиця 4.15

Показники ендотелійзалежної дилатації плечової артерії дітей, хворих на ГВ в залежності від активності в гострий період захворювання.

Показник	Статистичний показник	Ступень активності	Група контролю (n=17)
		І (n=19)	ІІ (n=22)	ІІІ (n=19)
d ПА до оклюзії, мм	Me Lq Uq	2,80 2,50 3,00	2,90 2,60 3,10	3,00 2,90 3,20	3,00 2,50 3,30
КД30, %	Me Lq Uq	-3,84 -5,00 0,00*	-5,20 -10,71 -2,85*	-12,50 -14,28 -8,00*	20,00 18,75 24,00
КД60, %	Me Lq Uq	0,00 -6,66 0,00*	-8,45 -10,71 -3,84*	-13,79 -17,14 -9,67*	23,33 17,64 25,80

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Рисунок 4.6 Відсоток приросту діаметра ПА на 30 с у дітей, хворих на ГВ в залежності від ступеня активності в гострий період.

Рисунок 4.7 Відсоток приросту діаметра ПА на 60 с у дітей, хворих на ГВ, в залежності від ступеня активності в гострий період.

Всім дітям проводилась ультразвукова доплерографія ПА та оцінювались параметри периферичного судинного опору. Як видно з табл. 4.16, вірогідної різниці в показниках RI до оклюзії у обстежених дітей різних вікових груп не з'ясовано. Встановлено, що у дітей всіх вікових груп були статистично достовірно підвищені рівні індексу резистивності після оклюзії в порівнянні з показниками дітей контрольної групи. Слід відмітити, що показники РІ, S/D до та після оклюзії були достовірно нижчими порівнюючи з показниками практично здорових дітей (р<0,01) в усіх вікових групах.

Таблиця 4.16

Показники ультразвукової доплерографії плечових артерій дітей, хворих на ГВ, різних вікових груп в гострий період захворювання, (Me(Lq;Uq))

Показник	Група контролю (к) n=17	Вік дітей, хворих на ГВ
		1 рік - 6 років 11 міс 29 днів n=29	7 років - 12 років 11 міс 29 днів n=23	13 років - 17 років 11 міс 29 днів n=8
RI	0,86 (0,80;0,90)	0,85 (0,84;0,90)	0,85 (0,83;0,87)	0,87 (0,83;0,90)
RI після оклюзії	0,80 (0,76;0,85)	0,86 (0,84;0,88)*	0,86 (0,84;0,90)*	0,87 (0,85;0,88)*
PI	1,4 (1,3;1,5)	1,20 (1,10;1,40)*	1,20 (1,10;1,35)*	1,20 (1,15;1,35)
PI після оклюзії	1,3 (1,2;1,5)	1,10 (1,00;1,30)*	1,20 (1,00;1,20)*	1,20 (1,15;1,32)
S/D	6,86 (5,60;7,90)	4,90 (3,50;5,40)*	4,80 (3,30;5,20)*	4,95 (4,75;5,35)*
S/D після оклюзії	5,40 (4,80;6,30)	4,80 (3,20;5,20)*	4,70 (3,00;5,00)*	4,85 (4,67;5,15)*

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Для оцінки функціонального стану судинної стінки, також ми провели аналіз показників ультразвукової доплерографії ПА в залежності від форми захворювання (табл. 4.17). Рівні індексу резистивності до оклюзії залишались в межах нормальних в порівнянні з показниками практично здорових дітей, але після проведення компресії ПА ми зафіксували статистично достовірне його підвищення у дітей з різними формами ГВ.

Пульсаційний індекс та систоло-діастоличне співвідношення до та після оклюзії, були знижені у дітей, хворих на ГВ, порівняно з показниками практично здорових дітей, що свідчить про підвищення загального периферичного опору судини, але суттєво не відрізнялись в залежності від форми захворювання (шкірної, шкірно - суглобової та змішаної). Проте, нами відмічено, що найбільш виражені зміни спостерігались при змішаній формі з нирковим синдромом: PI - (1,10 (1,05;1,15) і 0,90 (0,90;0,95)), до та після оклюзії відповідно, що на 21-30% нижче показників дітей групи контролю, S/D - (3,10 (3,00;3,20) і 2,80 (2,70;2,90)), до та після оклюзії відповідно, що на 54 % та 48 % менше, відносно результатів групи контролю.

Аналізуючи функції ендотелію у дітей, хворих на ГВ, в залежності від активності захворювання, нами не зареєстровано суттєвих змін рівнів індексу резистивності до оклюзії між результатами досліджуваних та практично здорових дітей, та не виявлено зв'язку з активністю захворювання, але після оклюзії рівень RI достовірно збільшився у всіх дітей з ГВ не залежно від ступеня активності патологічного процесу в порівнянні з показниками групи контролю. Рівні пульсаційного індексу до та після компресії ПА достовірно знижувались у дітей з середнім (1,20 (1,10;1,20), 1,20 (1,10;1,30), відповідно) та важким (1,15 (1,10;1,20), 1,00 (0,90;1,05)) перебігом ГВ. Встановлено достовірне зниження значень S/D у обстежених дітей порівняно з показником практично здорових дітей до оклюзії ПА від мінімальної активності до максимальної на 19 %, 28 % та 53 %, відповідно.

Таблиця 4.17

Показники ультразвукової доплерографії плечових артерій дітей, хворих на ГВ в залежності від форми в гострий період захворювання

Показник	Статистичний показник	Форма геморагічного васкуліту	Група контролю (n=17)
		Шкірна (n= 8)	Шкірно- суглобова (n=24)	Змішана (n=19)	Змішана з нирковим синдромом (n=9)
RI	Me Lq Uq	0,87 0,85 0,88	0,85 0,83 0,89	0,85 0,83 0,88	0,84 0,83 0,87	0,86 0,80 0,90
RI після оклюзії	Me Lq Uq	0,87 0,85 0,90*	0,87 0,84 0,90*	0,86 0,84 0,88*	0,84 0,83 0,86*	0,80 0,76 0,85
PI	Me Lq Uq	1,37 1,15 1,45	1,30 1,20 1,40	1,20 1,10 1,30*	1,10 1,05 1,15*	1,40 1,30 1,50
PI після оклюзії	Me Lq Uq	1,25 1,15 1,35	1,20 1,17 1,30	1,10 1,00 1,25*	0,90 0,90 0,95*	1,30 1,20 1,50
S/D	Me Lq Uq	5,35 5,00 5,55*	5,05 4,40 5,45*	4,80 3,50 5,10*	3,10 3,00 3,20*	6,86 5,60 7,90
S/D після оклюзії	Me Lq Uq	5,00 4,85 5,25	4,90 4,35 5,25*	4,70 3,20 4,90*	2,80 2,70 2,90*	5,40 4,80 6,30

Примітка.* - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю.

Відносно показників S/D після оклюзії ПА, то зменшення їх від мінімальної активності до максимальної становило на 2 %, 11 % та 46 %, відповідно (табл. 4.18). Слід зауважити, що виявлені нами зміни показників ультразвукової доплерографії плечових артерій дітей, хворих на ГВ, можуть свідчити про підвищення загального периферичного опору судин, що більш виражене у дітей з максимальною активністю захворювання. (рис. 4.8, 4.9)

Таблиця 4.18

Показники ультразвукової доплерографії плечових артерій дітей, хворих на ГВ в залежності від активності в гострий період захворювання

Показник	Статистичний показник	Ступень активності	Група контролю (n=17)
		І (n=19)	ІІ (n=22)	ІІІ (n=19)
RI	Me Lq Uq	0,86 0,83 0,90	0,85 0,84 0,87	0,85 0,83 0,89	0,86 0,80 0,90
RI після оклюзії	Me Lq Uq	0,86 0,84 0,88*	0,87 0,85 0,90*	0,86 0,83 0,90*	0,80 0,76 0,85
PI	Me Lq Uq	1,45 1,40 1,50	1,20 1,10 1,20*	1,15 1,10 1,20*	1,40 1,30 1,50
PI після оклюзії	Me Lq Uq	1,30 1,20 1,35	1,20 1,10 1,30*	1,00 0,90 1,05*	1,30 1,20 1,50
S/D	Me Lq Uq	5,50 5,40 5,70*	4,90 4,80 5,00*	3,20 3,10 3,40*	6,86 5,60 7,90
S/D після оклюзії	Me Lq Uq	5,30 5,10 5,40	4,80 4,70 4,90*	2,90 2,80 3,10*	5,40 4,80 6,30

Примітка. * - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей контрольної групи.

Рисунок 4.8 Рівні РІ до та після оклюзії ПА у дітей, хворих на ГВ, в залежності від ступеня активності в гострий період.

Рисунок 4.9 Рівні S/D до та після оклюзії ПА у дітей, хворих на ГВ, в залежності від ступеня активності в гострий період.

Аналіз результатів дисперсійного аналізу Краскла-Уолліса для множинного порівняння статистичних характеристик показників КІМ ЗСА, d ПА до оклюзії, КД₃₀, та КД₆₀ обстежуваних груп дітей за ступенем активності наведені в табл. 4.19. Зазначимо, що критерій Краскла-Уолліса Н високо значущий за параметрами коефіцієнта дилатації на 30 с та 60 с. Для виявлення різниці показників серед обстежуваних груп при попарному порівнянні зафіксовані достовірні відмінності показників КД₃₀, КД₆₀ та показників групи контролю. Значущої відмінності серед дітей різних ступенів активності не виявлено, окрім показників КД₆₀ у дітей з І та ІІІ ступенями активності.

Таблиця 4.19

Статистичні характеристики множинного та попарного порівняння КІМ ЗСА, d ПА до оклюзії, КД₃₀ та КД₆₀ обстежених дітей, хворих на ГВ, в залежності від ступеня активності в період клініко-лабораторної ремісії

Статистичні критерії порівняння	КІМ ЗСА, мм	d ПА до оклюзії, мм	КД30, %	КД60, %
KW	H	7,07	3,89	41,78	43,69
	p	0,0697	0,2733	0,0000*	0,0000*
MW	p	рІ-ІІ=0,0280 рІ-ІІІ=0,0318 рІІ-ІІІ=0,4721 рк-І=0,0572 рк-ІІ=0,7446 рк-ІІІ=0,6010	рІ-ІІ=0,0672 рІ-ІІІ=0,0876 рІІ-ІІІ=0,9478 рк-І=0,2347 рк-ІІ=0,9887 рк-ІІІ=0,8368	рІ-ІІ=0,4252 рІ-ІІІ=0,0504 рІІ-ІІІ=0,4176 рк-І=0,0000* рк-ІІ=0,0000* рк-ІІІ=0,0000*	рІ-ІІ=0,1167 рІ-ІІІ=0,0008** рІІ-ІІІ=0,9791 рк-І=0,0000* рк-ІІ=0,0000* рк-ІІІ=0,0000*

Примітки: * - р<0,01 - різниця вірогідна з показником дітей групи контролю; ** - р<0,01 - різниця вірогідна між показниками дітей різних ступенів. І, ІІ, ІІІ - ступінь активності геморагічного васкуліту, к - група контролю.

Результати проведеного дисперсійного аналізу Краскла-Уолліса для множинного порівняння статистичних характеристик показників RI, PI та S/D до оклюзії серед обстежуваних груп представлено в табл. 4.20. Необхідно відмітити високо значущий критерій Краскла-Уолліса (Н) за параметрами PI та S/D до оклюзії, що дає право стверджувати на наявні відмінності серед обстежуваних груп. При подальшому попарному порівнянні цих показників з показниками групи контролю достовірні відмінності зафіксовані лише відносно показників S/D до оклюзії у дітей ІІ та ІІІ ступеня активності. При порівнянні показників PI та S/D до оклюзії серед дітей різних ступенів активності виявлені достовірні відмінності обох показників у дітей з І та ІІ ступенями активності та у дітей з І та ІІІ ступенями активності.

Таблиця 4.20

Статистичні характеристики множинного та попарного порівняння RI, PI та S/D до оклюзії обстежених дітей, хворих на ГВ в залежності від ступеня активності в період клініко-лабораторної ремісії

Статистичні критерії порівняння	RI	PI	S/D
KW	H	1,96	26,96	46,18
	p	0,5787	0,0000*	0,0000*
MW	p	рІ-ІІ=0,8959 рІ-ІІІ=0,2610 рІІ-ІІІ=0,1781 рк-І=0,5684 рк-ІІ=0,4966 рк-ІІІ=0,9747	рІ-ІІ=0,0000** рІ-ІІІ=0,0000** рІІ-ІІІ=0,3740 рк-І=0,0216 рк-ІІ=0,1652 рк-ІІІ=0,3664	рІ-ІІ=0,0000** рІ-ІІІ=0,0000** рІІ-ІІІ=0,0006** рк-І=0,0961 рк-ІІ=0,0006* рк-ІІІ=0,0000*

Примітки: * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю; ** - р<0,01 - різниця вірогідна між показниками дітей різних ступенів. І, ІІ, ІІІ - ступінь активності геморагічного васкуліту, к - група контролю

Критерій Краскла-Уолліса (Н) для показників RI, PI та S/D після оклюзії у дітей з ГВ в період клініко-лабораторної ремісії має високе значення. Це дає нам змогу стверджувати, що існують відмінності серед порівнюваних груп. При попарному порівнянні за допомогою критерію Манна-Уітні виявлені достовірні відмінності показників S/D після оклюзії серед дітей групи контролю та дітей з ІІІ ступенем активності ГВ. Також достовірно відрізнялись рівні PI та S/D після оклюзії дітей з І та ІІ ступенями активності та І та ІІІ ступенями активності патологічного процесу(табл. 4.21).

Таблиця 4.21

Статистичні характеристики множинного порівняння показників RI, PI та S/D після оклюзії обстежених дітей, хворих на ГВ, в залежності від ступеня активності в період клініко-лабораторної ремісії.

Статистичні критерії порівняння	RI	PI	S/D
KW	H	18,69	31,88	44,96
	p	0,0003*	0,0000*	0,0000*
MW	p	рІ-ІІ=0,0451 рІ-ІІІ=0,7481 рІІ-ІІІ=0,0798 рк-І=0,0035 рк-ІІ=0,0002 рк-ІІІ=0,0026	рІ-ІІ=0,0000** рІ-ІІІ=0,0000** рІІ-ІІІ=0,1229 рк-І=0,0198 рк-ІІ=0,5710 рк-ІІІ=0,7998	рІ-ІІ=0,0000** рІ-ІІІ=0,0000** рІІ-ІІІ=0,0002** рк-І=0,3259 рк-ІІ=0,0103 рк-ІІІ=0,0001*

Примітки: * - р<0,01- різниця вірогідна з показником дітей групи контролю; ** - р<0,01 - різниця вірогідна між показниками дітей різних ступенів. І, ІІ, ІІІ - ступінь активності геморагічного васкуліту, к - група контролю

При проведенні кореляційного аналізу між ступенем активності ГВ та окремими інструментальними показниками ендотеліальної дисфункції (КІМ ЗСА, d ПА до оклюзії, КД₃₀, КД₆₀) отримані наступні результати: r_xy = +0,75, r_xy = +0,29, r_xy = -0,53, r_xy = -0,63 відповідно при р<0,05.

Виявлені нами кореляційні зв'язки між загальноприйнятими лабораторними ознаками активності запального процесу та окремими інструментальними показниками ендотеліальної функції серед обстежених дітей, хворих на ГВ з різним ступенем активності, представленими в табл. 4.22, свідчать про розвиток та маніфестацію запального процесу на ендотелії та безпосередній вплив на розвиток його дисфункції при ГВ у дітей, особливо при максимальній активності патологічного процесу.

Таблиця 4.22

Кореляційні зв'язки між загальноприйнятими лабораторними ознаками активності запального процесу та окремими інструментальними показниками ендотеліальної дисфункції у обстежених дітей з різним ступенем активності ГВ в гострий період

...

Показники	КІМ ЗСА, мм	d ПА до оклюзії, мм	КД30, %	КД60, %
1	2	3	4	5
І ступінь n=19
Лейкоцити,109/л	-0,22	+0,02	-0,23	-0,09
ШОЕ, мм/г	-0,16	+0,43	-0,33	-0,49*
Серомукоїд, од.опт.щ.	-0,24	+0,52*	-0,15

Подобные документы

• Геморагічні захворювання

  Особливості терапії гемофілії. Поліклінічний етап реабілітації дітей, хворих на гемофілію. Лікування парагемофілії (хвороби Стюарта — Прауер). Особливості терапії з ідіопатичною тромбоцитопенічною пурпурою. Лікувальна програма при геморагічному васкуліті.
  
  реферат [343,8 K], добавлен 12.07.2010
  

• Стан системного та місцевого імунітету та рівень протизапальних цитокінів у дітей, хворих на бронхіальну астму

  Механізми виникнення вторинних імунодефіцитів при карієсі у дітей та змін в бронхо-легеневому змиві у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Сучасні погляди на імунну систему у дітей. Клініко-імунологічна ефективність препарату імунофан.
  
  научная работа [84,6 K], добавлен 29.03.2011
  

• Фізична реабілітація при хронічному бронхіті у дітей

  Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, їх зв'язок з хворобами дихальної системи. Епідеміологія, етіологія, патогенез, клінічні симптоми та методи дослідження хронічного бронхіту у дітей. Фізіотерапевтичні методи лікування хворих дітей.
  
  курсовая работа [47,9 K], добавлен 21.01.2011
  

• Вплив антигіпертензивних препаратів різних групп на структурно-функціональний стан серцево-судинної системи у хворих з артеріальною гіпертензією та метаболічними порушеннями

  Артеріальна гіпертензія. Ризик виникнення ішемічної хвороби серця, серцево-судинних ускладнень та смертності. Зміни структурно-функціонального стану серця та функціонального стану судин середнього калібру у хворих з АГ. Параметри діастолічної функції.
  
  автореферат [40,1 K], добавлен 09.03.2009
  

• Реабілітація бронхіальної астми у дітей

  Форми бронхіальної астми у дітей, її етіологія та патогенез, клінічні прояви і діагностика. Обгрунтування застосування танцювальної терапії та методики Стрельникової в реабілітації хворих дітей. Аналіз ефективності корекційної програми в умовах санаторію.
  
  курсовая работа [231,9 K], добавлен 17.10.2012
  

• Особливості нейровегетативних розладів у дітей, хворих на енурез

  Комплексне дослідження гомеостазу у дітей, хворих на енурез, виявлення його відмінності порівняно з різними формами вегетативних дисфункцій. Діагностичні можливості методів досліджень. Вплив соціально несприятливого середовища на перебіг енурезу.
  
  автореферат [38,1 K], добавлен 06.04.2009
  

• Вплив освітньої програми на ефективність лікування бронхіальної астми в дітей

  Психологічні особливості дітей, хворих на бронхіальну астму і методи психологічної допомоги. Методика фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму. Вплив спеціальної освітньої програми на перебіг захворювання та ефективність лікування.
  
  автореферат [59,2 K], добавлен 09.03.2009
  

• Ароматерапія в комплексній реабілітації дітей, хворих на гострі респіраторно-вірусні інфекції

  Етіологія, патогенез, клінічні прояви гострих респіраторно-вірусних інфекцій. Особливості дихальної системи у дітей. Підходи до використання ароматерапії в реабілітації дітей з ГРВІ у поєднанні з іншими засобами. Розробка програми реабілітаційних заходів.
  
  дипломная работа [2,1 M], добавлен 21.06.2012
  

• Метаболізм заліза та диференційована корекція його порушень у дітей раннього та дошкільного віку, хворих на залізодефіцитну анемію

  Підвищення ефективності діагностики та лікування залізодефіцитної анемії у дітей на основі ретроспективного експертного аналізу карт стаціонарних хворих за десятирічний період. Показання до призначення препаратів людського рекомбінантного еритропоетину.
  
  автореферат [51,2 K], добавлен 29.03.2009
  

• Оптимізація комплексного лікування хворих на псоріаз з урахуванням стану імунітету

  Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.
  
  автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009
  

• Особливості патогенезу неврологічних проявів клімаксу

  Клініко-неврологічна характеристика жінок з неврологічними, вегетативними порушеннями в клімактеричному періоді. Стан церебральної гемодинаміки за даними ультразвукової доплерографії та нейровізуалізації у хворих з цереброваскулярними порушеннями.
  
  автореферат [40,5 K], добавлен 05.04.2009
  

• Порівняльний фармакологічний аналіз імунотропних властивостей ряду антибактеріальних препаратів, які застосовуються при туберкульозі легенів

  Імунологічні особливості впливу протитуберкульозних засобів при експериментальному туберкульозі легенів у морських свинок і щурів. Вплив рифампіцину, рифабутину, офлоксацину, ізоніазиду і канаміцину на показники клітинної і гуморальної ланок імунітету.
  
  автореферат [36,7 K], добавлен 10.04.2009
  

• Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) та бронхіти у дітей

  Основні клінічні синдроми ГРВІ у дітей залежно від її етіології. Принципи та особливості госпіталізації та терапії невідкладних станів у дітей, хворих на ГРВІ та бронхіти. Загальна характеристика сучасних препаратів для етіопатогенетичної терапії ГРВІ.
  
  реферат [27,8 K], добавлен 12.07.2010
  

• Вплив нейроендокринних факторів на клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей

  Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.
  
  автореферат [35,0 K], добавлен 09.03.2009
  

• Роль дисфункції ендотелію при вроджених вадах серця у дітей раннього віку

  Маркери дисфункції ендотелію у дітей раннього віку з вадами серця залежно від анатомії вади і ступеня недостатності кровообігу. Ранні діагностичні ознаки вторинної легеневої гіпертензії у новонароджених. Аналіз метаболізму ендотеліальних факторів.
  
  автореферат [81,9 K], добавлен 10.04.2009
  

• Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції шлункових дисритмій у хворих на цукровий діабет 2-го типу

  Клінічні особливості перебігу шлункових дисритмій у хворих на ЦД 2-го типу та ФД. Дослідженняи і аналіз вмісту гастроінтестинальних гормонів та стану вуглеводного обміну. Вплив мосаприду на показники МЕФШ у хворих з уповільненим спорожненням шлунку.
  
  автореферат [42,5 K], добавлен 21.03.2009
  

• Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом

  Статистичні дані про захворюваність на дитячий церебральний параліч. Слабкість і асиметричний тонус м'язів, контрактури, деформації кінцівок у дітей із церебральним паралічем. Проблемі фізичної реабілітації хворих дітей: кардіореспіраторна система.
  
  автореферат [41,8 K], добавлен 12.04.2009
  

• Комплексне хірургічне лікування гострого калькульозного холециститу, ускладненого коломіхуровим інфільтратом

  Удосконалення комплексного хірургічного лікування хворих на гострий калькульозний холецистит ускладнений коломіхуровим інфільтратом. Порушення у хворих стану білковосинтезуючої функції печінки, гуморального імунітету, ферментів цитолізу гепатоцитів.
  
  автореферат [41,5 K], добавлен 21.03.2009
  

• Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з дитячим церебральним паралічем

  Етіологія, патогенез, класифікація, клінічні форми уражень центральної нервової системи (на прикладі ДЦП). Оцінка ефективності занять з ЛФК, сеансів з масажу, фізіотерапії за методиками фізичної реабілітації дітей, хворих на церебральний параліч.
  
  дипломная работа [3,1 M], добавлен 24.09.2014
  

• Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини

  Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку. Методика дослідження нервової системи в дітей, оцінка їх нервово-психічного розвитку. Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей, принципи діагностування.
  
  реферат [26,7 K], добавлен 12.07.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам