Патологічна анатомія легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених від матерів з ускладненою вагітністю

Отримані дані статистично обробляли на персональному комп'ютері за допомогою ліцензійного пакету прикладних програм «IBM SPSS Statistics» («IBM Corp.») та «Portable Statistica 8.0» («Statsoft, Inc»). Застосовували методи варіаційного, альтернативного (визначення середнього арифметичного, середнього квадратичного відхилення, стандартної похибки середнього арифметичного, оцінки розподілу величин) і кореляційного аналізу. Статистичну значущість відмінностей порівнюваних ознак оцінювали шляхом обчислення t - критерію Стьюдента для груп з нормальним розподілом ознаки. Для малих вибірок застосовували непараметричний U-тест Манна-Уїтні. Якісні ознаки оцінювали за допомогою точного критерію Фішера. Відмінності вважалися статистично достовірними при рівні значущості р<0,05, що відповідає 95% вірогідності безпомилкового прогнозу.

Оцінку морфофункціональних взаємодій між показниками проводили за допомогою непараметричних методів з використанням коефіцієнта кореляції Спірмена (rs). Якщо коефіцієнт кореляції був у межах 1,0?0,70; 0,69?0,3; 0,29?0,01, то взаємозв'язок між досліджуваними параметрами називався міцним, помірним і слабким відповідно [149-151].

3. Аналіз архівного матеріалу

Для виявлення частоти зустрічаності ПЕ в місті Харкові та Харківській області, а також встановлення чинників, що створюють передумови для досліджуваної нозології, проаналізовано архівний матеріал за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року включно, що являв собою протоколи 420 випадків розтинів плодів, які загинули в терміні гестації 22?42 тижні, та 215 випадків розтинів померлих новонароджених (усього 635 спостережень), виконаних на базі міського перинатального патологоанатомічного центру спеціалізованого міського клінічного пологового будинку № 5 міста Харкова. У результаті було відібрано 56 плодів та новонароджених від матерів, вагітність яких була ускладнена ПЕ. Ці випадки розподілили на три групи: ПЕ легкого ступеня, ПЕ середнього ступеня, ПЕ тяжкого ступеня.

Частота даного ускладнення вагітності серед усіх випадків аутопсій склала 8,82 %. Виявлено, що з року в рік кількість летальних випадків плодів і новонароджених від матерів з ПЕ в місті Харкові та Харківській області зменшувалася: 2006 рік - 23 випадки (15,54 %), 2007 рік - 13 випадків (8,97 %), 2008 рік - 10 випадків (7,19 %), 2009 рік - 8 випадків (6,66 %), 2010 рік - 2 випадки (2,41 %) (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1. Частота летальних випадків плодів і новонароджених від матерів з прееклампсією в місті Харкові та Харківській області

Рік	Усього		ПЕ І	ПЕ ІІ	ПЕ ІІІ	Усього
2006	148	Абс. число/%	10/6,76	7/4,73	6/4,05	23/15,54
2007	145	Абс. число/%	8/5,52	4/2,76	1/0,69	13/8,97
2008	139	Абс. число/%	5/3,59	3/2,16	2/1,44	10/7,19
2009	120	Абс. число/%	4/3,33	4/3,33	-/-	8/6,66
2010	83	Абс. число/%	1/1,2	-/-	1/1,2	2/2,41

Дане ускладнення вагітності зустрічалося частіше серед випадків смерті дітей першого року життя (13,02 %) порівняно з мертвонародженням (6,66 %). Переважно летальні випадки відмічалися за легкої ПЕ (4,41 %), тоді як за середньої та тяжкої ПЕ (2,83 % і 1,57 % відповідно) - рідше (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2. Частота прееклампсії серед мертвонароджених плодів і померлих дітей першого року життя в місті Харкові та Харківській області

Назва групи	ПЕ І	ПЕ ІІ	ПЕ ІІІ	Разом
	Абс. число/%	Абс. число/%	Абс. число/%	Абс. число/%
Мертвонароджені плоди (420 випадків)	20/4,76	3/0,71	5/1,19	28/6,66
Діти, які померли протягом 1 року життя (215 випадків)	8/3,72	15/6,97	5/2,33	28/13,02
Усього (635 випадків)	28/4,41	18/2,83	10/1,57	56/8,82

Серед усіх випадків смерті плодів та новонароджених від матерів з ПЕ кількість мертвонароджених (40 випадків, 71,43 %) домінувала над кількістю летальних випадків серед дітей першого року життя (16 випадків, 28,57 %). У результаті гендерного аналізу плодів та новонароджених від матерів з цим ускладненням вагітності встановлено, що частіше помирали хлопчики (31 випадок, 55,36 %), ніж дівчата (25 випадків, 44,64 %). З'ясовано, що серед дітей чоловічої статі спостерігалося більше випадків мертвонародження (77,42 %), ніж випадків смерті дітей впродовж перших 12 місяців життя (22,58 %). Серед дітей жіночої статі також більше мертвонароджень (64,00 %), ніж смерті дітей на першому році життя (36,00 %) (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3. Розподіл плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією різного ступеня тяжкості за статевими ознаками

Стать дитини	Усього	Мертвонароджені	Діти, які померли протягом 1 року життя
		ПЕ І	ПЕ ІІ	ПЕ ІІІ	ПЕ І	ПЕ ІІ	ПЕ ІІІ
Хлопчики	31/ 55,36 %	14/ 58,33	7/ 29,17	3/ 12,50	5/ 71,42	1/ 14,29	1/ 14,29
Дівчата	25/ 44,64 %	6/ 37,50	8/ 50,00	2/ 12,50	3/ 33,33	2/ 22,22	4/ 44,45

Аналіз вікових особливостей жінок, вагітності яких ускладнилися ПЕ, показав, що їх вік коливався в межах 18?47 років (29,34±0,93). Найбільш часто вона виникала у віці 18?25 років (21 випадок, 37,50 %) та 31?35 років (13 випадків, 23,22 %). У вікові періоди 26?30 років (11 випадків, 19,64 %), 36?40 років (7 випадків, 12,50 %), 41?47 років (4 випадки, 7,14 %) дане ускладнення вагітності спостерігалося рідше. Цікаво, що серед молодих жінок 18?25 років легка ПЕ зустрічалася частіше за середню та тяжку її форми (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4. Вік матерів серед випадків мертвонародження та смерті дітей першого року життя

Вік матерів	ПЕ І	ПЕ ІІ	ПЕ ІІІ	Усього (м-н/н*)
	Абс. число (м-н/н*)/%	Абс. число (м-н/н*)/%	Абс. число (м-н/н*)/%
18?25 років	15(9/6)/26,78	5(4/1)/8,93	1(0/1)/1,79	21(13/8)/37,50
26?30 років	5(4/1)/8,93	4(4/0)/7,14	2(2/0)/3,57	11(10/1)/19,64
31?35 років	5(5/0)/8,93	6(6/0)/10,71	2(1/1)/3,57	13(12/1)/23,22
36?40 років	3(2/1)/5,36	-/-	4(1/3)/7,14	7(3/4)/12,50
41?47 років	-/-	3(1/2)/5,36	1(1/0)/1,79	4(2/2)/7,14

Примітка. м-н/н* - мертвонароджені плоди / новонароджені, що померли протягом першого року життя.

Окрім цього, було проаналізовано місце проживання вагітних жінок з ПЕ. Так, у місті загальна кількість випадків мертвонародження серед жінок із цим ускладненням вагітності була більшою від відповідного показника в області, а також випадки виникнення ПЕ І та ІІ домінували в місті (таблиця 3.5).

Загальна частота випадків смерті дітей у перший рік життя від матерів з ПЕ та окремо за ступенями її тяжкості була більшою в мешканок міста, ніж області (таблиця 3.6).

Таблиця 3.5. Місце проживання жінок з ПЕ серед випадків мертвонародження

Місце проживання	ПЕ І	ПЕ ІІ	ПЕ ІІІ	Усього
	Абс. число/%	Абс. число/%	Абс. число/%
місто	14/35,00	12/30,00	2/5,00	28/70,00 %
область	6/15,00	3/7,50	3/7,50	12/30,00 %

Таблиця 3.6. Місце проживання жінок з прееклампсією серед випадків смерті дітей першого року життя

Місце проживання	ПЕ І	ПЕ ІІ	ПЕ ІІІ	Усього
	Абс. число/%	Абс. число/%	Абс. число/%
місто	4/26,67	2/13,33	3/20,00	9/60,00 %
область	3/20,00	1/6,67	2/13,33	6/40 %

За даними нашого аналізу, наявність абортів в анамнезі в жінок не є фактором ризику для розвитку ПЕ. У домінуючої більшості жінок (35 випадків, 62,50 %) не було згадувань про аборти у минулому, тоді як аборти мала в анамнезі 21 жінка (37,50 %). Серед жінок з абортами 10 (17,86 %) страждали на ПЕ І, 4 (7,14 %) - на ПЕ ІІ, 7 (12,50 %) - на ПЕ ІІІ.

Лише в 2 жінок (3,57 %) було згадування про ПЕ за попередньої вагітності. Дані акушерсько-гінекологічного анамнезу свідчили про наявність у 2 жінок (3,57 %) випадків антенатальної загибелі плоду та ще в 2 жінок (3,57 %) - позаматкової вагітності.

Для 34 жінок (60,71 %) дані пологи були першими, для 18 жінок (32,14 %) - другими, для 4 жінок (7,15 %) - третіми. У 5 випадках мала місце двійня (8,93 %).

Аналіз гестаційного віку окремо серед мертвонароджених плодів та дітей, померлих упродовж 1 року життя (таблиці 3.7 та 3.8) установив його коливання від 22 до 40 тижнів (31,00±0,66 тижні). Мертвонародження частіше за все спостерігалися на 30?33 тижні (11 випадків, 19,64 %) та на 34?37 тижні (10 випадків, 17,87 %).

Аналіз гестаційного віку та триваості життя новонароджених виявив, що на 26?29 тижні гестації частіше за все відбувалися передчасні пологи (7 випадків, 12,50 %).

Найчастіше діти помирали віком 6?10 діб (5 випадків, 8,92 %).

Таблиця 3.7. Гестаційний вік мертвонароджених плодів від матерів з прееклампсією

	Термін гестації	Усього
	22?25 тижнів	26?29 тижнів	30?33 тижнів	34?37 тижнів	38?40 тижнів
Абс. число/%	6/10,71	7/12,50	11/19,64	10/17,87	6/10,71	40/71,43

Під час визначення частоти зустрічаності ПЕ за ступенем тяжкості в рамках нашого аналізу встановлено, що ПЕ І мала місце в 28 випадках (50,00 %), ПЕ ІІ - у 18 випадках (32,14 %) та ПЕ ІІІ - у 10 випадках (17,86 %).

Таблиця 3.8. Гестаційний вік та тривалість життя померлих новонароджених від матерів з прееклампсією

Вік (доби)	Термін гестації	Усього
	22-25 тижнів	26-29 тижнів	30-33 тижнів	34-37 тижнів	38-40 тижнів
до 1 доби	1/1,79 %	-/-	2/3,57 %	-/-	-/-	3/5,36 %
2?5 діб	1/1,79 %	1/1,79 %	-/-	-/-	-/-	2/3,57 %
6?10 діб	-/-	2/3,57 %	1/1,79 %	1/1,79 %	1/1,79 %	5/8,92 %
11-20 діб	-/-	2/3,57 %	-/-	-/-	1/1,79 %	3/5,36 %
більше 20 діб	-/-	2/3,57 %	1/1,79 %	-/-	-/-	3/5,36 %
Усього	2/3,57 %	7/12,50 %	4/7,14 %	1/1,79 %	2/3,57 %	16/28,57 %

У жінок із зазначеним ускладненням вагітності було знайдено екстрагенітальну патологію (таблиця 3.9), серед якої найчастіше відмічалося ожиріння різних ступенів (21,21 %), гіпертонічна хвороба різних ступенів (15,20 %), захворювання щитоподібної залози, серед яких аутоімунний тиреоїдит, дифузний зоб, (13,63 %), вегето-судинна дистонія по гіпертонічному та змішаному типам (12,12 %), вади серця (9,09 %), хронічний пієлонефрит та цистит (7,57 %). При цьому в більшості жінок мало місце поєднання декількох патологій - як генітальної, так і екстрагенітальної.

Таблиця 3.9. Екстрагенітальна патологія в жінок з прееклампсією

Назва патології	Абсолютне число/%
Ожиріння	14/21,21
Гіпертонічна хвороба	10/15,20
Аутоімунний тиреоїдит, дифузний зоб	9/13,63
Вегето-судинна дистонія	8/12,12
Вади серця	6/9,09
Хронічний пієлонефрит, цистит	5/7,57
Міопія	3/4,54
Дисплазія сполучної тканини	2/3,03
Варикозне розширення вен нижніх кінцівок	1/1,51
Хронічний панкреатит	1/1,51
Гангренозно-перфоративний апендицит з перитонітом	1/1,51
Цукровий діабет	1/1,51
Інфекційна патологія матері (вірус простого герпесу, цитомегаловірус, токсоплазмоз)	4/6,06
ВІЧ-інфекція	1/1,51

Серед генітальної патології в жінок із нашого дослідження (таблиця 3.10) найчастіше спостерігалися інфекції статевих шляхів (58,33 %).

У 8 жінок (14,29 %) відмічалися ще й інші ускладнення вагітності, серед яких анемія (60,88 %), гестаційний пієлонефрит (17,39 %) тощо (таблиця 3.11).

У 2 жінок (3,57 %) мали місце шкідливі звички (ін'єкційна наркоманія та тютюнопаління).

Таблиця 3.10. Генітальна патологія жінок з прееклампсією

Назва патології	Абсолютне число/%
Інфекція статевих шляхів	7/58,33
Фіброміома матки	3/25,00
Ерозія шийки матки	2/16,67

Таблиця 3.11. Ускладнення вагітності жінок з прееклампсією

Назва патології	Абсолютне число/%
Анемія	14/60,88
Гестаційний пієлонефрит	4/17,39
Резус-конфлікт	2/8,69
Токсикоз 1 триместру вагітності	2/8,69
Післяпологова еклампсія	1/4,35

У 17?ти випадках (30,35 %) за медичними показаннями було виконано операцію кесаревого розтину. Відповідно в 39 жінок (69,65 %) пологи відбувалися через природні пологові шляхи.

Нами був проведений аналіз патологоанатомічних діагнозів мертвонароджених плодів та новонароджених, померлих протягом першого року життя (таблиця 3.12).

Встановлено, що частіше за все мертвонароджені плоди гинули внаслідок асфіксії (37 випадків, 92,50 %).

Таблиця 3.12. Аналіз патологоанатомічних діагнозів мертвонароджених плодів від матерів з прееклампсією

Патологоанатомічний діагноз	ПЕ І	ПЕ ІІ	ПЕ ІІІ
	Абс. число/%	Абс. число/%	Абс. число/%
Асфіксія	20/50,00	13/32,50	4/10,00
Гемолітична хвороба плоду	-/-	1/2,50	-/-
Двобічний крововилив у шлуночки мозку	-/-	1/2,50	1/2,50

У результаті аналізу патологоанатомічних діагнозів померлих новонароджених від матерів з ПЕ встановлено, що найчастіше діти помирали від мозкового крововиливу (4 випадки, 25,00 %), пренатальної пізньої неінфекційної, діабетичної (в 1 випадку) фетопатії (3 випадки, 18,75 %) та хвороби гіалінових мембран (2 випадки, 12,50 %) (таблиця 3.13).

Таблиця 3.13. Аналіз патологоанатомічних діагнозів дітей, померлих протягом першого року життя, від матерів з прееклампсією

Патологоанатомічний діагноз	ПЕ І	ПЕ ІІ	ПЕ ІІІ
	Абс. число/%	Абс. число/%	Абс. число/%
Мозковий крововилив	3/18,75	-/-	1/6,25
Пренатальна фетопатія	1/6,25	1/6,25	1/6,25
Хвороба гіалінових мембран	-/-	2/12,50	-/-
Ателектаз легенів	1/6,25	-/-	1/6,25
Двобічна аспіраційна бронхопневмонія	1/6,25	-/-	-/-
Внутрішньоутробна інфекція	1/6,25	-/-	-/-
Асфіксія	-/-	-/-	1/6,25
Постгеморагічна оклюзійна гідроцефалія	-/-	-/-	1/6,25
Постгіпоксична енцефалопатія	1/6,25	-/-	-/-

При аналізі маси тіла, зросту мертвонароджених та живонароджених дітей при народженні виявлено, що маса тіла та зріст прогресивно збільшувалися відповідно до терміну гестації (таблиця 3.14). Індекс Кетле мав динаміку до зростання згідно зі збільшенням терміну гестації, за винятком 28?29, 30?31 тижнів, коли його показники мали тенденцію до зниження.

Таблиця 3.14. Маса тіла при народженні, зріст та індекс Кетле мертвонароджених і живонароджених дітей від матерів з прееклампсією

Термін гестації (тижні)	Маса тіла, Ч10-3 кг	Зріст, Ч10-2 м	Індекс Кетле
22?23	546,67±99,39	30,00±0,58	6,03±0,91
24?25	802,86±101,18	32,71±1,02	7,32±0,52
26?27	911,43±85,48	33,07±1,15	8,38±1,00
28?29	1075,00±177,06	35,83±1,82	8,05±0,75
30?31	1306,67±130,64	39,44±0,83	8,12±0,54
32?33	1823,33±279,61	42,80±1,88	10,11±0,95
34?35	1941,43±227,09	43,57±1,49	10,23±1,11
36?37	2769,67±398,34	48,00±2,31	12,01±1,03
38?40	3200,00±320,49	51,88±1,41	12,05±1,03

При дослідженні стану новонароджених, який визначався за шкалою Апгар, встановлено, що діти від матерів з легкою ПЕ мали нижчу кількість балів на 1 та 5 хвилинах життя, ніж діти від матерів із середньою та тяжкою ПЕ (таблиця 3.15). Новонароджені від жінок з ПЕ ІІІ також мали меншу кількість балів за Апгар на 1?ій та 5?ій хвилинах життя ніж діти, народжені від матерів з ПЕ ІІ.

У результаті порівняння стану новонароджених на 1 та 5 хвилинах виявлено, що на 5 хвилині життя кількість балів за Апгар збільшувалася у всіх дітей від матерів з різними ступенями тяжкості ПЕ.

Таблиця 3.15. Оцінка стану новонароджених за шкалою Апгар

Назва групи	1 хвилина (кількість балів)	5 хвилина (кількість балів)
ПЕ І	2,29±0,36	4,14±0,51
ПЕ ІІ	5,00±0,58	6,33±0,67
ПЕ ІІІ	3,40±0,68	4,60±0,68

Резюме. Частота ПЕ в період 2006-2010 років мала значну тенденцію до зниження. У жінок, вагітності яких ускладнилися ПЕ, переважно траплялося мертвонародження.

Хлопчики помирали частіше. Найвища частота виникнення ПЕ (37,50 %) припадала на 18?25 років життя вагітних жінок.

У матерів, які проживали в місті, спостерігалося більше випадків мертвонародження та смерті дітей першого року життя. При цьому мертвонародження частіше траплялося на 30?33 тижні та 34?37 тижні вагітності, а передчасні пологи - на 26?29 тижні. Найбільша кількість новонароджених дітей загинула в перші 6?10 діб життя. Жінки з ПЕ мали екстрагенітальну, генітальну патології, подекуди їх поєднання. Причиною мертвонароджень переважно була пре- та інтранатальна асфіксія, а смерть новонароджених наступала частіше за все в наслідок мозкового крововиливу, пренатальної фетопатії та хвороби гіалінових мембран. Стан новонароджених дітей за шкалою Апгар був кращим при ПЕ ІІ як на 1, так і на 5 хвилинах життя.

4. Результати власних досліджень клінічного матеріалу

4.1 Статистичний аналіз даних історій пологів і протоколів аутопсій плодів та новонароджених

Статистичний аналіз даних історій пологів і протоколів аутопсій плодів та новонароджених група порівняння.

У ГП увійшло 13 випадків. Серед плодів і новонароджених цієї групи було 7 хлопчиків (53,85 %) та 6 дівчат (46,15 %). Середня вага тіла становила 3354±70,93Ч10-3 кг, зокрема для хлопчиків - 3272±91,64Ч10-3 кг, для дівчат - 3450±104,88Ч10-3 кг, останні показники недостовірно відрізнялися один від одного (р?0,05). Середній зріст становив 52,20±0,72Ч10-2 м (для хлопчиків - 52,00±0,76Ч10-2 м, для дівчат - 52,50±1,36Ч10-2 м), без достовірних відмінностей між статями (р?0,05). Ваго-ростовий показник (індекс Кетле) дорівнював 12,35±0,35 у цій групі, що мав значення 12,11±0,31 для хлопчиків і 12,63±0,69 для дівчат, та недостовірно (р?0,05) різнився між ними (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1. Показники маси тіла, зросту та ваго-ростового показнику (індексу Кетле) у плодів і новонароджених групи порівняння та від матерів з прееклампсією різного ступеня тяжкості

ГП

ПЕ І

ПЕ ІІ

ПЕ ІІІ

Показник

Загальна

Хлопчики

Дівчата

Загальна

Хлопчики

Дівчата

Загальна

Хлопчики

Дівчата

Загальна

Хлопчики

Дівчата

Маса тіла, Ч10-3 кг

3354± 70,93

3272± 91,64

3450± 104,88 р1?0,05

3395± 130 р2?0,05

3404± 174 р2?0,05

3367± 88 р1?0,05 р2?0,05

2917± 219 р2<0,05

2775± 111 р2?0,05

2988± 330 р1?0,05 р2?0,05

2384± 286 р2<0,05

2010± 110 р2<0,05

2633± 437 р1?0,05 р2?0,05

Зріст, Ч10-2 м

52,20± 0,72

52,00± 0,76

52,50±1,36 р1?0,05

52,3± 0,59 р2?0,05

52,11±0,79 р2?0,05

52,70±0,33 р1?0,05 р2?0,05

48,25±1,21 р2<0,05

50,25±1,38 р2?0,05

47,25±1,61 р1?0,05 р2<0,05

47,60±1,44 р2<0,05

47,50± 2,50 р2?0,05

47,67± 2,19 р1?0,05 р2?0,05

Індекс Кетле

12,35± 0,35

12,11± 0,31

12,63±0,69 р1?0,05

12,41±0,38 р2?0,05

12,49±0,50 р2?0,05

12,13±0,18 р1?0,05 р2?0,05

13,39±2,10 р2?0,05

11,07±0,77 р2?0,05

14,54±3,12 р1?0,05 р2?0,05

10,42±0,79 р2?0,05

8,93± 0,45 р2<0,05

11,41± 0,87 р1?0,05 р2?0,05

Примітка. р1 - достовірність відмінностей між хлопчиками та дівчатами однієї групи;

р2 - достовірність відмінностей з ГП.

Гестаційний вік плодів та новонароджених у ГП становив 38?42 тижні, у середньому - 39,58±0,29 тижнів.

6 плодів (46,15 %) загинуло антенатально (4 хлопчики, 2 дівчинки), 6 плодів (46,15 %) - інтранатально (3 хлопчики, 3 дівчинки) та 1 новонароджений (7,70 %) - постнатально (дівчинка), тривалість життя якого становила 2 години.

Усі антенатально померлі плоди загинули через антенатальну асфіксію (6 випадків, 100,00 %). Смерть інтранатально померлих плодів настала унаслідок антенатальної асфіксії (6 випадків, 100,00 %), яка була спричинена відшаруванням нормально розташованої плаценти або розривом аномально розташованих судин пуповини. Один новонароджений загинув у результаті двобічного крововиливу в шлуночки головного мозку (7,70 %).

Вік матерів знаходився в діапазоні 19?34 роки, у середньому - 25,54±1,33 роки.

У 3 жінок (23,08 %) було діагностовано екстрагенітальну патологію, зокрема ожиріння ІІ і ІІІ ступенів (2 випадки, 15,38 %) та міопія високого ступеня (7,69 %).

Дві вагітні цієї групи страждали на анемію І ступеня (15,38 %). При цьому одна з них (7,69 %) мала поєднання двох нозологій одночасно (анемія та міопія) (таблиця 4.2).

Аналіз акушерсько-гінекологічного анамнезу виявив, що в 6 жінок (46,15 %) дана вагітність була першою, у 4 жінок (30,77 %) - другою, у 3 жінок (23,08 %) - третьою та більше. При цьому в 6 (46,15 %) матерів в анамнезі існувала інформація про наявність одного та більше абортів.

Таблиця 4.2. Генітальна патологія та інші ускладнення вагітності матерів групи порівняння та груп з прееклампсією І, ІІ та ІІІ

Патологія	ГП	ПЕ І	ПЕ ІІ	ПЕ ІІІ
Екстрагенітальна	ожиріння	15,38 %	16,67 %	8,33 %	40,00 %
	міопія	7,69 %	-/-	-/-	-/-
	дифузний зоб	-/-	16,67 %	-/-	-/-
	гіпертонічна хвороба	-/-	-/-	8,33 %	-/-
	вегето-судинна дистонія	-/-	-/-	16,67 %	-/-
	сечокам'яна хвороба	-/-	8,33 %	-/-	-/-
Інші ускладнення вагітності	анемія	15,38 %	25,00 %	-/-	-/-
	гестаційний пієлонефрит	-/-	8,33 %	-/-	-/-

Дані пологи відбувалися вперше в 10 жінок (76,92 %), удруге - у 2 жінок (15,39 %) та втретє - в 1 жінки (7,69 %). При цьому двоє жінок мали живих дітей у результаті попередніх вагітностей та пологів (15,38 %), а в однієї - унаслідок передчасних пологів (28 тижнів) дитина померла (7,69 %).

У 10 випадках (76,92 %) пологи проходили через природні родові шляхи, а в 3 випадках (23,08 %) розродження відбулося в результаті операції кесаревого розтину за медичними показаннями (кровотеча через передчасне відшарування нормально розташованої плаценти - 2 випадки, міопія високого ступеня - 1 випадок.). При цьому в 1 випадку (7,69 %) застосовувалася медикаментозна стимуляція пологів. Третій період пологів пройшов без особливостей, за винятком одного випадку (7,69 %), коли виконували епізіотомію та епізіорафію.

Статистичний аналіз даних історій пологів і протоколів аутопсій плодів та новонароджених від матерів, вагітність яких ускладнилась прееклампсією різного ступеня тяжкості.

Групу ПЕ І склало 12 випадків. У цій групі було 9 хлопчиків (75,00 %) і 3 дівчинки (25,00 %). Вага тіла плодів та новонароджених дорівнювала в середньому 3395±130Ч10-3 , для хлопчиків - 3404±174Ч10-3 , для дівчат - 3367±88Ч10-3 , різниця між якими була недостовірною (р?0,05). Середній зріст плодів та новонароджених був 52,30±0,59Ч10-2 м (52,11±0,79Ч10-2 м - у хлопчиків, 52,70±0,33Ч10-2 м - у дівчат), достовірної різниці в зрості між дітьми різної статі не знайдено (р?0,05). Ваго-ростовий показник (індекс Кетле) у цій групі становив 12,41±0,38, для хлопчиків - 12,49±0,50 і для дівчат - 12,13±0,18, різниця між якими була недостовірною (р?0,05) (таблиця 4.1.1).

Гестаційний вік плодів та новонароджених групи ПЕ І був у середньому 39,33±0,33 тижня (38?42 тижні).

2 плоди (16,67 %) загинули антенатально (2 хлопчики) в результаті антенатальної асфіксії (16,67 %).

Інтранатально померли 4 (33,33 %) плоди (2 хлопчики та 2 дівчинки) через інтранатальну асфіксію (33,33 %), що розвилася в результаті передчасного відходження навколоплідних вод (2 випадки, 16,67 %), передчасного відшарування нормально розташованої плаценти (1 випадок, 8,33 %), фетоплацентарної недостатності (1 випадок, 8,33 %).

Новонароджені - 6 дітей (50,00%, 5 хлопчиків, 1 дівчинка) - померли в результаті двобічного крововиливу в шлуночки головного мозку (4 випадки, 33,33 %), пренатальної фетопатії (1 випадок, 8,33 %).

Новонароджені прожили від 2,5 до 10 годин (у середньому - 6,33±1,17 годин).

Вік матерів коливався від 18 до 35 років, у середньому - 25,67±1,68 роки.

У всіх жінок цієї групи було діагностовано ПЕ легкого ступеня.

Чотири жінки страждали на екстрагенітальну патологію, серед якої мали місце ожиріння І та ІІІ ступенів (2 випадки, 16,67 %), дифузний зоб І ступеня (2 випадки, 16,67 %), сечокам'яна хвороба (1 випадок, 8,33 %). При цьому в однієї жінки (8,33 %) було поєднання двох нозологій одночасно.

У 3-х матерів із цієї групи (25,00 %), окрім ПЕ, спостерігалися ще й інші ускладнення вагітності, а саме: гестаційний пієлонефрит (1 випадок, 8,33 %), анемія І та ІІ ступенів (3 випадки, 25,00 %). Слід відмітити, що в 1 із жінок цієї групи (1 випадок, 8,33 %) було поєднання екстрагенітальної патології та ускладнення вагітності одночасно, не враховуючи ПЕ.

Під час аналізу даних акушерсько-гінекологічного анамнезу з'ясувалося, що дана вагітність була першою для 8 жінок (66,66 %), для 2 жінок (16,67 %) - другою, ще для 2 жінок (16,67 %) - третьою та більше. При цьому 3 (25,00 %) жінки в анамнезі мали один і більше абортів.

Пологи були першими в житті для 10 жінок (83,33 %), другими - для 2 жінок (16,67 %), які вже мали живих дітей.

Через природні родові шляхи пологи відбувалися в 11-ти випадках (91,67 %), та лише в одному (8,33 %) було проведено операцію кесаревого розтину за медичними показаннями (наявність рубця на матці через перші пологи шляхом оперативного втручання). При цьому, в 1 випадку (8,33 %) застосовувалася медикаментозна стимуляція пологів. Жодного разу не відмічено ускладнень у третьому періоді пологів.

У групу ПЕ ІІ увійшло 12 плодів та новонароджених, з них 4 хлопчики (33,33 %) та 8 дівчат (66,67 %). Середня маса тіла плодів та новонароджених становила в середньому 2917±219Ч10-3 кг і була дещо нижчою за дві попередні групи. Для хлопчиків ці показники становили 2775±111Ч10-3 кг, для дівчат - 2988±330Ч10-3 кг і недостовірно відрізнялися одне від одного (р?0,05). Зріст плодів та новонароджених цієї групи в середньому дорівнював 48,25±1,21Ч10-2 м, зокрема для хлопчиків - 50,25±1,38Ч10-2 м, для дівчат - 47,25±1,61Ч10-2 м, що мало недостовірну різницю між статями (р?0,05). Ці значення також були нижчими, ніж у ГП та ПЕ І. Ваго-ростовий показник (індекс Кетле) у групі дорівнював 13,35±2,11, для хлопчиків - 11,07±0,77 і для дівчат - 14,49±3,12, що також мало недостовірні (р?0,05) розбіжності (таблиця 4.1.1).

Середній гестаційний вік плодів та новонароджених групи ПЕ ІІ був 39,5±0,29 тижня (38-41 тиждень).

7 плодів (58,33 %) загинули антенатально (2 хлопчики та 5 дівчат) через антенатальну асфіксію (58,33 %).

В результаті інтранатальної асфіксії (16,67 %) інтранатально померли 2 плоди (16,67 %), серед яких 1 хлопчик та 1 дівчинка.

3 новонароджені (25,00 %) дитини (1 хлопчик, 2 дівчинки) померли в результаті тяжкої асфіксії новонародженого (25,00 %).

Новонароджені прожили в середньому 7,70±1,70 годин (від 4,5 до 10,30 годин).

Вік матерів коливався від 19 до 39 років (25,33±1,70 років).

Усі жінки цієї групи страждали на ПЕ середнього ступеня тяжкості. Окрім цього мала місце екстрагенітальна патологія в 3 матерів (25,00 %) із досліджуваної групи: гіпертонічна хвороба ІІ ступеня (1 випадок, 8,33 %), вегето-судинна дистонія за гіпертонічним типом (2 випадки, 16,67 %) та ожиріння ІІ ступеня (1 випадок, 8,33 %). Слід відмітити, що в однієї з них відмічено одночасно дві нозології (вегето-судинна дистонія й ожиріння), не враховуючи ПЕ.

Аналіз акушерсько-гінекологічного анамнезу показав, що дана вагітність була першою для 9 жінок (75,00 %), для 1 жінки (8,33 %) - другою, ще для 2 жінок (16,67 %) - третьою та більше. При цьому в анамнезі 2 (16,67 %) жінок існувала інформація про один і два аборти.

Для 9 жінок ці пологи були першими (75,00 %), для 3 жінок - другими (25,00 %), вони вже мали живих дітей.

У всіх випадках пологи відбувалися через природні родові шляхи (100,00 %) та без ускладнень у третьому періоді. При цьому, лише в 2 випадках (16,67 %) застосовувалася медикаментозна стимуляція пологової діяльності.

У групу тяжкої ПЕ увійшло 5 плодів та новонароджених, з яких 2 хлопчики (40,00 %) і 3 дівчинки (60,00 %). Плоди та новонароджені важили в середньому 2384±286Ч10-3 кг, ці показники були нижчими за дві попередні групи. Хлопчики мали вагу в середньому 2010±110Ч10-3 кг, дівчата - 2633±437Ч10-3 кг, що недостовірно відрізнялося одне від одного (р?0,05). Показник зросту плодів та новонароджених у групі тяжкої ПЕ дорівнював у середньому 47,60±1,44Ч10-2 м, зокрема для хлопчиків - 47,50±2,50Ч10-2 м, для дівчат - 47,67±2,19Ч10-2 м, що між статями недостовірно відрізнявся (р?0,05) та був нижчим порівняно ГП, ПЕ І та ІІ. Ваго-ростовий показник (індекс Кетле) у цій групі склав 10,42±0,79, у хлопчиків - 8,93±0,45, у дівчат - 11,41±0,87, без достовірної різниці (р?0,05) між ними.

Гестаційний вік плодів та новонароджених групи ПЕ ІІІ склав у середньому 39,0±0,42 тижнів (38-40 тижнів).

Через антенатальну асфіксію (80,00 %) загинуло 4 плоди (80,00 %), 2 хлопчики та 2 дівчинки.

Одна новонароджена дівчинка (20,00 %), проживши 3 години, померла в результаті асфіксії (20,00 %).

Вік матерів коливався від 21 до 35 років, що в середньому складало 27,60±2,82 років.

Усі жінки досліджуваної групи страждали на ПЕ тяжкого ступеня. Окрім цього, екстрагенітальна патологія була тільки у 2 матерів (40,00 %): ожиріння ІІ ступеня.

Аналіз акушерсько-гінекологічного анамнезу виявив, що дана вагітність була першою для 1 жінки (20,00 %), другою - для 3 жінок (60,00 %), третьою - ще для 1 жінки (20,00 %). При цьому 1 мати мала один аборт в анамнезі (20,00 %).

Пологи відбувалися вперше для 2 жінок (40,00 %), удруге - для 2 жінок (40,00 %) та втретє - для 1 жінки (20,00 %), при цьому вони вже мали живих дітей від попередніх вагітностей.

У 4 випадках пологи відбувалися через природні родові шляхи (80,00±17,89 %) та без ускладнень у третьому періоді. Лише в одному випадку проведено операцію кесаревого розтину (20,00 %). Медикаментозна стимуляція пологової діяльності не застосовувалася.

Таким чином, плоди та новонароджені з ГП були доношеними, мали нормальні показники ваги тіла та зросту, індексу Кетле [152], вагітності матерів не були ускладнені ПЕ, а отже, вони можуть буди використані як випадки порівняння.

Усі плоди й новонароджені групи ПЕ І були доношеними, з нормальними показниками ваги тіла та зросту, індексу Кетле [152], їх матері під час вагітності страждали на ПЕ легкого ступеня, що мало вплив на її перебіг та розвиток майбутніх дітей, проте без суттєвих відмінностей від показників ГП.

Усі плоди й новонароджені груп ПЕ ІІ та ІІІ - доношені, з нижчими показниками ваги тіла та зросту, індексу Кетле порівняно зі значеннями ГП та групи ПЕ І. Їх матері страждали на ПЕ середнього й тяжкого ступенів під час вагітності, що вплинуло на її перебіг та розвиток майбутніх дітей.

4.2 Морфологічна характеристика легеневої артерії у плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією різного ступеня тяжкості

Морфологічний стан легеневої артерії у плодів та новонароджених групи порівняння

Макроскопічне дослідження ЛА плодів та новонароджених з ГП виявило, що стінка її еластична, з білуватою, гладкою йа блискучою інтимою. Середній периметр гирла ЛА складав 2,50±0,02Ч10-2м. При мікроскопічному дослідженні при забарвленні гематоксиліном та еозином чітко візуалізувалися всі три оболонки судини: внутрішня (tunica intima), середня (tunica media) та зовнішня (tunica adventitia) (рис. 4.1).



Рис. 4.1. ЛА новонародженого ГП віком 2 години. Судина має інтиму, медію та адвентицію, у якій розташовано помірно повнокровні судини. Забарвлення гематоксиліном та еозином, Ч100

Внутрішня оболонка була представлена ендотелієм, підендотеліальним шаром, сплетінням еластичних волокон. Ендотелій являв собою переважно одноядерні клітини, різні за величиною та формою, розташовані на базальних мембранах. Ендотеліальні клітини - великі, мали полігональну чи круглясту форму, завширшки в середньому 12,67±0,82Ч10-6м та заввишки в середньому 5,69±0,21Ч10-6м, щільно прилягали одна до одної. Ядро рівномірно інтенсивно забарвлювалося гематоксиліном, розташовувалося в центральній зоні (де спостерігалося незначне випинання в просвіт судини), було переважно овальної форми, з одним ядерцем. Цитоплазма забарвлювалася еозином рівномірно однорідно. Подекуди виявлялися поодинокі поля десквамації ендотелію площею 0?2 (1,31±0,12) клітини в полі зору (Ч200). Адгезивні властивості ендотеліоцитів відображав маркер CD34, оптична щільність інтенсивності світіння якого становила 0,620±0,03 ум. од. св. для даної групи. Клітини були відокремлені від сполучної тканини, що підлежала, добре вираженими тонкими базальними мембранами, які рівномірно забарвлювалися еозином, однаково накопичували колаген IV типу (рис. 4.2.2). Останній виявлявся у вигляді імунофлюоресценції помірної інтенсивності та становив 0,560±0,02 ум. од. св.

До складу підендотеліального шару (шару Лангханса) входила пухка тонкофібрилярна сполучна тканина, що рівномірно накопичувала переважно колаген III типу. Колаген I типу був у вигляді дуже слабкого світіння.

Рис. 4.2. ЛА плода терміном гестації 40 тижнів ГП. Імунофлюоресценція помірної інтенсивності колагену IV типу в базальних мембранах ендотелію. Непрямий метод Кунса з МКАт до колагену IV типу, Ч1000

Таблиця 4.3. Оптична щільність інтенсивності світіння колагенів та ендотелію CD34 у легеневій артерії групи порівняння (ум. од. св.)

	Колаген І типу	Колаген ІІІ типу	Колаген IV типу	Ендотелій CD34
ГП	0,291±0,02	0,385±0,02	0,560±0,02	0,620±0,03

Також тут була розташована велика кількість клітин зірчастої форми, поодинокі гладкі міоцити, які визначалися при забарвленні МКАт до Monoclonal Anti-Нuman Smooth Muscle Actin. Глибше підендотеліального шару у складі внутрішньої оболонки розташовувалося густе сплетіння еластичних волокон, останні добре виявлялися при забарвленні за Маллорі, це відповідало внутрішній еластичній мембрані.

Ураховуючи те, що внутрішня оболонка в ЛА плодів та новонароджених дуже тонка, складалася з ендотелію, підендотеліального шару, сплетіння еластичних волокон та без чітких меж переходила в медію, визначали відносний об'єм tunica intima та tunica media разом й окремо tunica adventitia (таблиця 4.4).

Середню оболонку (tunica media) ЛА формували колагенові й еластичні волокна, гладком'язові клітини, вікончасті еластичні мембрани.

Таблиця 4.4. Відносні об'єми основних структурних компонентів легеневої артерії групи порівняння (%)

	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
ГП	62,00±8,09	38,00±8,09

На відносний об'єм tunica intima та tunica media припадало 62,00±8,09% стінки судини. Відносний об'єм еластичних та колагенових волокон становив 48,00±9,12% та 52,00±9,12% відповідно.

Гладкі міоцити довгастої форми з помірною інтенсивністю експресії маркера в цитоплазмі були розташовані в стінці ЛА рівномірно, їх щільність у полі зору (Ч1000) становила 27,03±0,49 клітини. Окрім інтими та медії, вони ще були визначені в стінках судин адвентиції.

При визначенні апоптозу клітин за допомогою маркера CD95 у стінці ЛА даної групи встановлено 19,82±0,97 клітини в полі зору (Ч600).

При дослідженні кількості макрофагів у стінці судини за допомогою маркера CD16 було знайдено 27,42±1,18 клітини в полі зору (Ч600).

Зовнішню оболонку (tunica adventitia), що займала 38,00±8,09% відносного об'єму щодо загальної товщі судини, утворювали колагенові й еластичні волокна. Також адвентиція мала у своєму складі малі кровоносні та лімфатичні судини (vasa vasorum), окрім цього - нервові волокна (nervi vasorum). Кровоносні судини помірно повнокровні. Нервові волокна без ознак дистрофічних змін.

При забарвленні стінки судини пікрофуксином за ван Гізоном виявлено помірну фуксинофілію в адвентиції.

Таким чином, морфологічний стан стінки ЛА в плодів та новонароджених ГП відповідав загальновизнаному уявленню про фізіологічну норму й міг бути використаний для співставлення при вивченні морфологічних особливостей цієї судини в плодів та новонароджених від матерів з ПЕ різного ступеня тяжкості.

Патоморфологічні особливості легеневої артерії у плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією різного ступеня тяжкості.

У групі ПЕ І при макроскопічному дослідженні стінка ЛА була еластичною, інтима - білуватою, гладкою та помірно блискучою. При забарвленні гематоксиліном та еозином мікроскопічне дослідження виявляло три оболонки судини: внутрішню (tunica intima), середню (tunica media) та зовнішню (tunica adventitia). Периметр гирла ЛА складав 2,48±0,02Ч10-2м у середньому.

Внутрішня оболонка була представлена ендотелієм, підендотеліальним шаром та сплетінням еластичних волокон. На базальних мембранах розташовувалися ендотеліоцити різної величини та з одним ядром. Сплющені клітини видовженої овальної форми прилягали одна до одної, подекуди мали палісадоподібне розташування відносно стінки судини. Середня ширина клітин ендотелію склала 11,38±0,45Ч10-6м, середня висота - 3,92±0,15Ч10-6м. Ядро було розташовано центрально, переважно овальної форми, мало одне ядерце, гематоксиліном забарвлювалося інтенсивно. Еозин відносно рівномірно накопичувався цитоплазмою. По 0?2 десквамованих ендотеліоцити (Ч200, 1,31±0,12) було визначено в полі зору. Порівняно з ГП дещо слабкіше накопичувався маркер CD34, про це свідчило зниження показника його оптичної щільності світіння (0,580±0,01 ум. од. св.). Потовщені порівнянно з ГП, подекуди гофровані базальні мембрани відокремлювали клітини від сполучної тканини, яка підлежала (рис. 4.3).

Рис. 4.3. ЛА плода від матері з легкою ПЕ терміном гестації 39 тижнів. Нерівномірна експресія колагену IV типу в базальних мембранах ендотелію. Непрямий метод Кунса з МКАт до колагену IV типу, Ч1000

Вони інтенсивно забарвлювалися еозином, дифузно помірно інтенсивно експресували колаген ІІІ типу (0,390±0,035 ум. од. св.). Колаген ІV типу базальні мембрани накопичували нерівномірно порівняно з ГП.

Таблиця 4.5. Оптична щільність інтенсивності світіння колагенів та ендотелію CD34 у легеневій артерії групи легкої прееклампсії (ум. од. св.)

	Колаген І типу	Колаген ІІІ типу	Колаген IV типу	Ендотелій CD34
ПЕ І	0,308±0,04	0,390±0,035	0,520±0,03	0,580±0,01

Пухка тонкофібрилярна сполучна тканина, яка накопичувала колаген III та І типів, і клітини зірчастої форми входили до підендотеліального шару (шару Лангханса). Колаген I типу виявлявся у вигляді інтенсивного світіння. Розташовані тут гладком'язові клітини ідентифікувалися забарвленням МКАт до Monoclonal Anti-Ниman Smooth Muscle Actin. Глибше підендотеліального шару розташовувалося густе сплетіння еластичних волокон у складі внутрішньої оболонки, добре визначалося при забарвленні за Маллорі, що відповідало внутрішній еластичній мембрані.

Ураховуючи те, що внутрішня оболонка в ЛА плодів та новонароджених дуже тонка, складалася з ендотелію, підендотеліального шару, сплетіння еластичних волокон та без чітких меж переходила в медію, ми визначали відносний об'єм tunica intima та tunica media разом й окремо tunica adventitia (таблиця 4.6).

Таблиця 4.6. Відносні об'єми основних структурних компонентів легеневої артерії групи легкої прееклампсії (%)

	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
ПЕ І	64,00±8,00	36,00±8,00

Tunica intima та tunica media становили 64,00±8,00 % відносного об'єму основних структурних компонентів стінки судини. В середній оболонці розташовувалися колагенові й еластичні волокна, гладко-м'язові клітини, вікончасті еластичні мембрани. Гладкі міоцити мали довгасту форму, з помірною інтенсивністю експресували маркер у цитоплазмі, розташувалися зі щільністю 25,83±0,44 клітини в полі зору (Ч1000), що менше порівнянно з ГП. При цьому найбільшу кількість клітин виявлено в третині середньої оболонки, що ближче до інтими. Також, окрім інтими та медії, гладком'язові клітини ще визначалися в стінках судин адвентиції. Відносний об'єм еластичних і колагенових волокон у ЛА становив 47,20±9,11 % та 52,80±9,11 % відповідно (рис. 4.4).



Рис. 4.4. ЛА новонародженого групи легкої ПЕ віком 7 годин. Колагенові й еластичні волокна в стінці судини. Забарвлення за Маллорі, Ч200

При визначенні апоптозу клітин за допомогою маркера CD95 у стінці ЛА даної групи було встановлено 22,19±1,76 клітин в полі зору (Ч600).

При дослідженні кількості макрофагів у стінці судини за допомогою маркера CD16 було знайдено 29,77±0,73 клітини в полі зору (Ч600).

Тunica adventitia (36,00±8,00 % відносного об'єму щодо загальної товщі судини) складалася з колагенових та еластичних волокон з ознаками набряку. Також тут виявлено малі кровоносні та лімфатичні судини (vasa vasorum), нервові волокна (nervi vasorum). Кровоносні судини помітно повнокровні, розширені. Нервові волокна без ознак дистрофічних змін.

Спостерігалося посилення фуксинофілії в адвентиції при забарвленні ЛА пікрофуксином за ван Гізоном.

ЛА в групі ПЕ ІІ при макроскопічному дослідженні була еластичною, з білуватою, гладкою та помірно блискучою інтимою. Периметр гирла ЛА в середньому складав 2,44±0,01Ч10-2м. Мікроскопічно при забарвленні гематоксиліном та еозином виявлено три оболонки судини: внутрішню (tunica intima), середню (tunica media) та зовнішню (tunica adventitia).

Внутрішня оболонка складалася з ендотелію, підендотеліального шару та сплетіння еластичних волокон. На базальних мембранах розташовувалися різні за величиною ендотеліоцити з одним ядром. Сплющені клітини видовженої овальної форми прилягали одна до одної, інколи мали палісадоподібне розташування відносно стінки судини. Ширина клітин ендотелію становила в середньому 13,53±0,49Ч10-6м, висота - 3,43±0,09Ч10-6м. Ядро з одним центрально розташованим ядерцем, переважно овальної форми, інтенсивно забарвлювалося гематоксиліном. Цитоплазма відносно рівномірно накопичувала еозин. В одному полі зору (Ч200) визначено по 4?5 десквамованих ендотеліоцити (4,34±0,09). На відміну від ГП слабкіше накопичувався маркер CD34, про це свідчило зниження рівня його оптичної щільності світіння (0,508±0,02 ум. од. св.). Від сполучної тканини, що підлежала, клітини відокремлювали подекуди гофровані, потовщені порівняно з ГП базальні мембрани. Вони інтенсивно забарвлювалися еозином, експресували колаген ІІІ типу помірно інтенсивно (0,408±0,02 ум. од. св.). Колаген ІV типу накопичувався базальними мембранами менш рівномірно, ніж у ГП (таблиця 4.7).

Таблиця 4.7. Оптична щільність інтенсивності світіння колагенів та ендотелію CD34 у легеневій артерії групи прееклампсії середньої тяжкості (ум. од. св.)

	Колаген І типу	Колаген ІІІ типу	Колаген IV типу	Ендотелій CD34
ПЕ ІІ	0,356±0,02	0,408±0,02	0,442±0,04	0,508±0,02

Підендотеліальний шар (шар Лангханса) був утворений пухкою тонкофібрилярною сполучною тканиною, яка накопичувала колаген III і І типів, та клітинами зірчастої форми. Колаген I типу виявлявся у вигляді помірно інтенсивного світіння (рис. 4.2.5). Забарвлення МКАт до Monoclonal Anti-Нuman Smooth Muscle Actin ідентифікувало розташовані тут гладкі міоцити. Глибше підендотеліального шару було густе сплетіння еластичних волокон у складі внутрішньої оболонки, що добре визначалося при забарвленні за Маллорі та відповідало внутрішній еластичній мембрані.

Рис. 4.5. ЛА плода від матері з середньою ПЕ терміном гестації 38 тижнів. Помірно інтенсивна експресія колагену I типу в стінці судини. Непрямий метод Кунса з МКАт до колагену I типу, Ч100

Ураховуючи те, що внутрішня оболонка в ЛА плодів та новонароджених дуже тонка, складалася з ендотелію, підендотеліального шару, сплетіння еластичних волокон та без чітких меж переходила в медію, ми визначали відносний об'єм tunica intima та tunica media разом й окремо tunica adventitia (таблиця 4.8).

Таблиця 4.8. Відносні об'єми основних структурних компонентів легеневої артерії групи прееклампсії середньої тяжкості (%)

	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
ПЕ ІІ	66,00±7,89	34,00±7,89

Tunica intima та tunica media займали 66,00±7,89% відносного об'єму щодо основних структурних компонентів стінки судини. У середній оболонці виявлено колагенові й еластичні волокна, гладком'язові клітини, кількість яких була зменшена порівняно з ГП, вікончасті еластичні мембрани. Відносний об'єм еластичних і колагенових волокон у ЛА становив 44,50±9,07 % та 55,50±9,07 % відповідно. Гладкі міоцити, що мали продовгувату форму й помірно інтенсивно експресували маркер у цитоплазмі, розташовувалися нерівномірно, з перевагою у внутрішній третині медії, зі щільністю 15,83±0,64 клітини в одному полі з...