Патологічна анатомія легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених від матерів з ускладненою вагітністю

Таблиця 6.2. Розміри ендотеліоцитів легеневої артерії та аорти (клінічний матеріал)

	Розміри ендотеліоцитів легеневої артерії	Розміри ендотеліоцитів аорти
	Ширина (Ч10-6м)	Висота (Ч10-6м)	Ширина (Ч10-6м)	Висота (Ч10-6м)
ГП	12,67±0,82	5,69±0,21	15,78±0,44 р2<0,05	5,72±0,21 р2?0,05
ПЕ І	11,38±0,45 р1?0,05	3,92±0,15 р1<0,05	10,85±0,44 р1<0,05; р2?0,05	4,78±0,15 р1<0,05; р2<0,05
ПЕ ІІ	13,53±0,49 р1<0,05	3,43±0,09 р1<0,05	12,16±0,86 р1<0,05; р2?0,05	3,47±0,18 р1<0,05; р2?0,05
ПЕ ІІІ	13,61±0,49 р1<0,05	3,15±0,08 р1<0,05	12,23±0,86 р1<0,05; р2?0,05	3,38±0,18 р1<0,05; р2?0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між ГП та досліджуваною групою; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

У ГП, як в ЛА, так і в аорті, були знайдені поля деендотелізації (у ЛА - 1,31±0,12 клітин, в аорті - 0,69±0,09 клітин; р?0,05), що не суперечить існуючим уявленням про норму [53]. Розміри полів десквамації прогресивно збільшувалися в групах з ПЕ. Так, якщо в ПЕ І цей показник збігався зі значеннями ГП (для ЛА - 1,31±0,12 клітин, для аорти - 0,69±0,09 клітин, р?0,05), то в ПЕ ІІ та ІІІ - значно відрізнявся (для ЛА: ПЕ ІІ - 4,34±0,09 клітин, ПЕ ІІІ - 6,34±0,09 клітин; для аорти: ПЕ ІІ - 3,34±0,09 клітин, ПЕ ІІІ - 5,69±0,09 клітин). Слід зазначити, що десквамативні зміни в ЛА достовірно відрізнялися від аорти (р<0,05), що вірогідніше за все пов'язано з підвищенням артеріального тиску та особливостями функціонування судин малого кола внутрішньоутробно та в перші дні після народження [53, 80, 87, 88, 200-202]. Відтак, даний факт може бути розцінений як морфологічне підтвердження наявності ендотеліальної дисфункції за середньої та тяжкої ПЕ у плодів та новонароджених, а не тільки у матерів, про що свідчать клінічні роботи багатьох вчених [9, 46, 52, 55].

Дані, отримані Потаповой Н.И. (1990) та Марковським В.Д. (1992) щодо розмірів ділянок деендотелізації в аорті у плодів та новонароджених від матерів з ПЕ дещо відрізняються від одержаних нами даних. Це пов'язано з тим, що вищезазначені дослідники вивчали лише люмінальну поверхню ендотелію, на відміну від даного дослідження, в якому будова судини вивчалася в сагітальній площині з візуалізацією всіх оболонок ЛА та аорти [34, 35].

Окрім цього нами вивчалися адгезивні властивості ендотеліальних клітин (таблиця 6.3). З'ясовано, що в препаратах досліджуваних судин, оброблених МКАт до CD34, оптична щільність світіння ендотелію у міру збільшення тяжкості ПЕ знижувалася порівняно з ГП, при легкій ПЕ - недостовірно (р?0,05), при середній та тяжкій ПЕ - достовірно (р<0,05). При цьому достовірна різниця між судинами не була знайдена (р?0,05).

Цікаво, що в базальних мембранах оптична щільність світіння колагену IV типу у міру зростання тяжкості ПЕ прогресивно знижувалася, так в ПЕ І це було недостовірно (р?0,05), в ПЕ ІІ та ІІІ - достовірно (р<0,05), як в ЛА, так і в аорті, при цьому без суттєвих відмінностей між собою (р?0,05). Водночас починаючи вже з легкої ПЕ в складі базальних мембран ендотелію, де має бути колаген IV типу, загальновизнана складова цих структур, виявлявся інтерстиціальний колаген ІІІ типу, що свідчить про формування склеротичних процесів у них [158, 159].

Для виявлення зв'язку між оптичною щільністю світіння колагену IV типу в базальних мембранах та оптичною щільністю інтенсивності світіння ендотеліоцитів CD34 проведено кореляційний аналіз, у результаті якого між цими показниками встановлено прямий слабкий зв'язок у ГП (для ЛА - rs=+0,159, р<0,05; для аорти - rs=+0,174, р<0,05). За умов ПЕ спостерігається зростаючий слабкий односпрямований зв'язок між цими показниками в ЛА та аорті (ПЕ І: для ЛА - rs=+0,067, р<0,05; для аорти - rs=+0,073, р<0,05; ПЕ ІІ: для ЛА - rs=+0,196, р<0,05; для аорти - rs=+0,180, р<0,05; ПЕ ІІІ: для ЛА - rs=+0,277, р<0,05; для аорти - rs=+0,283, р<0,05).

Таблиця 6.3. Оптична щільність інтенсивності світіння ендотелію CD34 у стінці легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених (клінічний матеріал)

	Оптична щільність інтенсивності світіння ендотелію CD34 (ум. од. св.)
	легенева артерія	аорта
ГП	0,620±0,03	0,615±0,03 р2?0,05
ПЕ І	0,580±0,01 р1?0,05	0,572±0,01 р1?0,05; р2?0,05
ПЕ ІІ	0,508±0,02 р1<0,05	0,501±0,02 р1<0,05; р2?0,05
ПЕ ІІІ	0,401±0,01 р1<0,05	0,398±0,03 р1<0,05; р2?0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між ГП та досліджуваною; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

Таким чином, як надлишок, так і дефіцит колагену IV типу в базальних мембранах призводить до зниження адгезивних властивостей ендотеліальних клітин. Склеротичні процеси, що проявляються в їх потовщенні, неодмінно відображаються на ендотеліальному покриві, спричиняючи дистрофічні, а надалі - десквамативні зміни. Цей факт знайшов своє підтвердження у дослідженнях Liliensiek S.J. et al. (2009) [245].

Отримані результати змін відносних об'ємів основних структурних компонентів ЛА та аорти були різноспрямовані в групах з ПЕ (таблиця 6.4). Так, у ЛА залежно від тяжкості ПЕ спостерігалася тенденція до зростання відносного об'єму tunica intima + tunica media (р?0,05) та відповідно зменшення відносного об'єму tunica adventitia (р?0,05). Одночасно в аорті - зменшувався відносний об'єм внутрішньої та середньої оболонок (р?0,05), тоді як зростав відносний об'єм зовнішньої оболонки (р?0,05). Вірогідніше за все, ці результати можна пояснити особливостями кровообігу плода. Оскільки, як відомо, внутрішньоутробно в ЛА артеріальний тиск значно вищий порівняно з аортою. Можливо саме це і є етіологічним субстратом для подібних змін в стінці ЛА у плодів та новонароджених. Після народження й початку повноцінного функціонування малого кола кровообігу артеріальний тиск починає вирівнюватися, а потім - зростати в аорті [53, 80, 87, 88, 200-202].

Згідно з даними літератури, ЛА та аорта є еластичними судинами [37]. При дослідженні відносних об'ємів еластичних та колагенових волокон в ГП було виявлено домінування колагенових волокон в ЛА, тоді як в аорті еластичних волокон було більше, ніж колагенових, хоча і недостовірно між собою (р?0,05). Це може бути пов'язано з різницею артеріального тиску в них.

Таблиця 6.4. Відносні об'єми основних структурних компонентів легеневої артерії та аорти (клінічний матеріал)

	Відносні об'єми основних структурних компонентів легеневої артерії (%)	Відносні об'єми основних структурних компонентів аорти (%)
	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
ГП	62,00±8,09	38,00±8,09	70,00±7,64 р2?0,05	30,00±7,64 р2?0,05
ПЕ І	64,00±8,00 р1?0,05	36,00±8,00 р1?0,05	68,00±7,77 р1?0,05; р2?0,05	32,00±7,77 р1?0,05; р2?0,05
ПЕ ІІ	66,00±7,89 р1?0,05	34,00±7,89 р1?0,05	62,00±8,09 р1?0,05; р2?0,05	38,00±8,09 р1?0,05; р2?0,05
ПЕ ІІІ	68,00±7,77 р1?0,05	32,00±7,77 р1?0,05	60,00±8,16 р1?0,05; р2?0,05	40,00±8,16 р1?0,05; р2?0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між групою порівняння та досліджуваною групою; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

Цікаво, що за умов впливу ПЕ в досліджуваних судинах спостерігалося прогресивне збільшення відносних об'ємів колагенових волокон від ПЕ І до ПЕ ІІІ (р?0,05), тимчасом як відносні об'єми еластичних волокон відповідно зменшувалися в тому самому напрямку (р?0,05) (таблиця 6.5). Даний факт можна розцінити як реакцію на гіпоксію за умов розвитку вищезгаданого ускладнення вагітності [108].

Таблиця 6.5. Відносні об'єми еластичних та колагенових волокон легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених (клінічний матеріал)

	Відносні об'єми еластичних та колагенових волокон легеневої артерії (%)	Відносні об'єми еластичних та колагенових волокон аорти (%)
	Еластичні волокна	Колагенові волокна	Еластичні волокна	Колагенові волокна
ГП	48,00±9,12	52,00±9,12	50,90±9,13 р2?0,05	49,10±9,13 р2?0,05
ПЕ І	47,20±9,11 р1?0,05	52,80±9,11 р1?0,05	53,50±9,11 р1?0,05; р2?0,05	46,50±9,11 р1?0,05; р2?0,05
ПЕ ІІ	44,50±9,07 р1?0,05	55,50±9,07 р1?0,05	52,30±9,12 р1?0,05; р2?0,05	47,70±9,12 р1?0,05; р2?0,05
ПЕ ІІІ	44,00±9,06 р1?0,05	56,00±9,06 р1?0,05	49,10±9,13 р1?0,05; р2?0,05	50,90±9,13 р1?0,05; р2?0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між групою порівняння та досліджуваною групою; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

При дослідженні вмісту колагенів в ЛА та аорті плодів та новонароджених ГП в медії та адвентиції знайдено помірно інтенсивне світіння колагенів ІІІ та І типів, що є нормальним, за свідченнями багатьох дослідників [178, 183, 184]. Тимчасом як, при зростанні тяжкості ПЕ відносна щільність світіння цих колагенів прогресивно збільшувалася як в ЛА, так і в аорті (ПЕ І - р?0,05, ПЕ ІІ та ІІІ - р<0,05) без достовірних відмінностей між собою (р?0,05) (таблиця 6.6).

Таблиця 6.6. Відносна щільність світіння колагену IV типу в базальних мембранах, інтерстиціальних колагенів I та III типів у середній та зовнішній оболонках легеневої артерії та аорті (клінічний матеріал)

	Відносна щільність світіння колагенів у легеневій артерії (ум. од. св.)	Відносна щільність світіння колагенів в аорті (ум. од. св.)
	І тип	ІІІ тип	ІV тип	І тип	ІІІ тип	ІV тип
ГП	0,291± 0,02	0,385± 0,02	0,560± 0,02	0,289±0,02 р2?0,05	0,383±0,02 р2?0,05	0,556±0,02 р2?0,05
ПЕ І	0,308± 0,04 р1?0,05	0,390± 0,035 р1?0,05	0,520± 0,03 р1?0,05	0,307±0,04 р1?0,05; р2?0,05	0,387±0,035 р1?0,05; р2?0,05	0,516±0,03 р1?0,05; р2?0,05
ПЕ ІІ	0,356± 0,02 р1<0,05	0,408± 0,02 р1?0,05	0,442± 0,04 р1<0,05	0,359±0,02 р1<0,05; р2?0,05	0,406±0,02 р1?0,05; р2?0,05	0,438±0,038 р1<0,05; р2?0,05
ПЕ ІІІ	0,380± 0,03 р1<0,05	0,452± 0,03 р1<0,05	0,321± 0,05 р1<0,05	0,375±0,03 р1<0,05; р2?0,05	0,449±0,03 р1<0,05; р2?0,05	0,319±0,048 р1<0,05; р2?0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між групою порівняння та досліджуваною групою; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

Такі зміни, на думку Серова В.В., Шехерта А.Б. (1984) та Камоевой С.В. (2013), також вказують на склеротичні процеси в стінці судин [69, 159]. На користь цього ще свідчило посилення фуксинофілії при забарвленні за методом ван Гізоном в ЛА та аорті в групах з ПЕ [160].

Відомо, що в стінці ЛА та аорти міститься багато гладких міоцитів, які структурно та функціонально пов'язані з клітинами ендотелію, колагеновими та еластичними волокнами [50, 56, 62, 177-179]. Нами встановлено, що зі збільшенням тяжкості даного ускладнення вагітності прогресивно зменшувалася кількість гладком'язових клітин в одному полі зору (Ч1000) в обох судинах (р<0,05) (таблиця 6.7). При цьому в ЛА достовірно менше гладких міоцитів в усіх групах, порівняно з аортою (р<0,05).

Цікаво, що чим більше було гладком'язових клітин, тим клітин, що експресували рецептори до CD95 (як відомо, серед клітин, що експресують рецептори CD95, наявна також популяція гладких міоцитів) [161, 246]. Знайдено односпрямований зв'язок середньої сили між кількістю клітин CD95 та кількістю гладких міоцитів, як в ЛА (rs=+0,646, р<0,05), так і в аорті (rs=+0,684, р<0,05). Надалі при легкій ПЕ в досліджуваних судинах цей зв'язок стає слабким (ЛА - rs=+0,163, р<0,05; аорта - rs=+0,215, р<0,05). За умов середньої ПЕ в ЛА встановлено односпрямований середній зв'язок (rs=+0,449, р<0,05). Вірогідніше за все посилення зв'язку відбувалося через напруження компенсаторно-пристосувальних процесів при ПЕ середньої тяжкості, хоча він і не сягав сили ГП. В аорті в цій групі спостерігалась зміна спрямованості зв'язку та сили (rs=-0,046, р<0,05). За тяжкої ПЕ в ЛА цей зв'язок стає середнім та різноспрямованим (rs=-0,670, р<0,05), а в аорті - слабким та також різноспрямованим (rs=-0,258, р<0,05). Скоріше за все це пов'язано зі зривом компенсаторних механізмів в обох судинах групи ПЕ ІІІ [108].

Таблиця 6.7. Щільність розташування гладких міоцитів у стінці легеневої артерії та аорти (клінічний матеріал)

	Щільність розташування гладких міоцитів у стінці легеневої артерії в полі зору (Ч1000)	Щільність розташування гладких міоцитів у стінці аорти в полі зору (Ч1000)
ГП	27,03±0,49	28,76±0,68 р2<0,05
ПЕ І	25,83±0,44 р1<0,05	27,72±0,67 р1<0,05; р2<0,05
ПЕ ІІ	15,83±0,64 р1<0,05	25,72±0,67 р1<0,05; р2<0,05
ПЕ ІІІ	14,41±0,58 р1<0,05	22,28±0,68 р1<0,05; р2<0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між групою порівняння та досліджуваною групою; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

На думку багатьох авторів, у патогенезі розвитку ПЕ відіграють суттєву роль імунні механізми [112-114]. При цьому є роботи, що вказують на порушення імунного статусу у плодів та новонароджених від матерів, що страждали на таке ускладнення вагітності [8, 115]. Через це цікаво було дослідити кількість макрофагів, що визначалися за допомогою маркера МКАт до CD16 [247, 248]. У результаті знайдено, що щільність клітин, експресуючих маркер CD16 в одному полі зору (Ч600) прогресивно збільшувалася порівяно з ГП, як в ЛА (ПЕ І - р?0,05; ПЕ ІІ і ІІІ - р<0,05), так і в аорті (ПЕ І і ІІ - р?0,05; ПЕ ІІІ - р<0,05), що не мало достовірних відмінностей між собою (р?0,05) (таблиця 6.8).

Таблиця 6.8. Щільність розташування клітин, експресуючих маркери СD16, у стінці легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених (клінічний матеріал)

	Щільність розташування клітин, експресуючих маркер СD16 (Ч600)
	легенева артерія	аорта
ГП	27,42±1,18	29,13±1,11 р2?0,05
ПЕ І	29,77±0,73 р1?0,05	30,48±0,68 р1?0,05; р2?0,05
ПЕ ІІ	31,52±0,61 р1<0,05	31,84±0,57 р1?0,05; р2?0,05
ПЕ ІІІ	32,65±0,54 р1<0,05	33,06±0,56 р1<0,05; р2?0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між групою порівняння та досліджуваною групою; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

Таким чином, у результаті комплексного морфологічного дослідження встановлено, що в ЛА та аорті у плодів та новонароджених від матерів з ПЕ спостерігається потовщення базальних мембран, що призводить до порушення трофіки ендотелію, та як наслідок - його десквамації; змінення співвідношення відносних об'ємів еластичних і колагенових волокон в бік останніх; зменшення щільності розташування гладком'язових клітин у полі зору; формування та посилення склеротичних процесів не тільки в базальних мембранах, а й у медії та адвентиції; підвищення щільності розташування кількості макрофагів в стінці судини. Усе це може бути розцінено як морфологічне «старіння» судин, бо саме такі процеси відбуваються з віком [45, 53, 90, 91]. Адже відомо, що порушення морфогенезу судини, зокрема аорти (Губина-Вакулик Г.И. и соавт., 2014), та ранній розвиток компенсаторних реакцій можуть призвести до зниження адаптаційних можливостей судини в подальшому житті та до розвитку судинної патології з великою вірогідністю [131].

Ряд науковців зазначає, що внутрішньоутробна гіпоксія плоду супроводжує багато ускладнень вагітності, у тому числі ПЕ, соматичні й інфекційні захворювання матері, тютюнопаління та вплив інших шкідливих факторів [16, 19-23, 165, 166]. У той же час відомо, що ПЕ є складним захворюванням, у патогенезі якого відіграє роль низка факторів, зокрема судинні, імунні, плацентарні та інші [109, 110, 112, 113]. Для виявлення специфічного, так званого «чистого», впливу ХВГ та встановлення особливостей впливу ПЕ на морфологію ЛА та аорти плоду та новонародженого було проведено експериментальне дослідження на щурах.

Макроскопічних відмінностей між ЛА та аортою в групі з фізіологічним перебігом вагітності та групі з ХВГ не знайдено. При мікроскопічному дослідженні в Ке показники ширини та висоти клітин ендотелію в аорті були більшими за такі в ЛА (р?0,05 і р<0,05 відповідно), що збігалося з відповідною групою клінічного матеріалу (таблиця 6.9). При цьому в групі з гіпоксією в ЛА ендотеліоцити ставали ширшими та нижчими, що достовірно відрізнялося від контролю (р<0,05), в аорті - вужчими та нижчими (р<0,05). При цьому, слід зазначити, що ширина клітин в аорті достовірно менша за ЛА (р<0,05), чого не відмічалось з показниками висоти між судинами (р?0,05).

Із наукової літератури відомо, що перенесена гостра гіпоксія призводить до гіперплазії, неправильної орієнтації та набухання ендотеліоцитів в артеріях та артеріолах коронарних судин серця плодів та новонароджених [134].

Проте у нашому дослідженні гіпоксія є хронічною, що може спричинити виснаження компенсаторних можливостей ендотеліальних клітин і проявитися їх сплющенням.

При порівнянні з клінічним матеріалом характер процесів був подібний.

Таблиця 6.9. Розміри ендотеліоцитів легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених (експериментальний матеріал)

	Розміри ендотеліоцитів легеневої артерії	Розміри ендотеліоцитів аорти
	Ширина (10-6м)	Висота (10-6м)	Ширина (10-6м)	Висота (10-6м)
Ке	7,12±0,15	3,20±0,04	7,25±0,18 р2?0,05	3,44±0,06 р2<0,05
ХВГ	7,94±0,11 р1<0,05	2,96±0,03 р1<0,05	5,95±0,10 р1<0,05; р2<0,05	3,06±0,06 р1<0,05; р2?0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між контрольною та досліджуваною групами; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

Розміри зон десквамації ендотелію в Ке експериментального матеріалу майже не відрізнялися (р?0,05) між ЛА (2,40±0,09 клітин) та аортою (2,15±0,15 клітин). Тоді як у групі ХВГ кількість десквамованих клітин була достовірно більшою (р<0,05), як в ЛА (4,87±0,15 клітин), так і в аорті (4,60±0,16 клітин), що недостовірно відрізнялося між собою (р?0,05). При цьому адгезивні властивості ендотеліоцитів в групі з гіпоксією порівняно з контролем мали достовірно нижчі показники (р<0,05) в обох судинах, без суттєвих відмінностей між собою (р?0,05) (таблиця 6.10). Таким чином, зміни ендотелію при ПЕ та впливі ХВГ схожі.

Таблиця 6.10. Оптична щільність світіння ендотелію CD34 в стінці легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених (експериментальний матеріал)

	Оптична щільність світіння ендотелію CD34 (ум. од. св.)
	легенева артерія	аорта
Ке	0,495±0,01	0,476±0,01 р2?0,05
ХВГ	0,397±0,02 р1<0,05	0,379±0,02 р1<0,05; р2?0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між контрольною та досліджуваною групами; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

При дослідженні стану базальних мембран за умов впливу хронічної недостатності кисню з'ясовано, що вміст колагену IV типу достовірно зменшувався порівняно з контролем в аорті (р<0,05) та недостовірно в ЛА (р?0,05), при цьому в ЛА його суттєво менше в порівнянні з аортою (р<0,05). Окрім цього під впливом ХВГ спостерігається поява інтерстиціального колагену ІІІ типу в структурі базальних мембран досліджуваних судин, що є ознакою формування склеротичних процесів [67, 159]. Відомо, що гіпоксія стимулює колагеноутворення [233]. За деякими свідченнями, підвищення кількості колагену в інтимі спричиняє дефекти ендотелію і, як наслідок, агрегацію тромбоцитів [38].

Слід відмітити, що у міру зменшення вмісту колагену IV типу в базальних мембранах адгезивні властивості ендотеліоцитів, експресуючих рецептори CD34, зменшувалися, про що свідчив виявлений помірний односпрямований кореляційний зв'язок між цими показниками в групі ХВГ (для ЛА: rs=+0,443, p<0,05; для аорти: rs=+0,425, p<0,05). У Ке між оптичною щільністю світіння колагену IV типу та оптичною щільністю світіння ендотелію, експресуючого рецептори CD34, у ЛА та аорті прослідковувався односпрямований слабкий зв'язок (для ЛА: rs=+0,274, p<0,05; для аорти: rs=+0,147, p<0,05). Таким чином, ХВГ змінює силу взаємовідношень між досліджуваними показниками.

Порівняльний аналіз кореляційних зв'зків вищезазначених показників у плодів та новонароджених від матерів з ПЕ та під впливом експериментальної ХВГ встановив подібність у спрямованості зв'язку та розбіжність у його силі. Він слабкий односпрямований в ГП клінічного (в ЛА: rs=+0,159, р<0,05; в аорті: rs=+0,174, р<0,05) і Ке експериментального (в ЛА: rs=+0,274, р<0,05; в аорті: rs=+0,147, р<0,05) матеріалу, у групах з ПЕ: односпрямований слабкий (ЛА: ПЕ І - rs=+0,067, р<0,05; ПЕ ІІ - rs=+0,196, р<0,05; ПЕ ІІІ - rs=+0,277, р<0,05; аорта: ПЕ І - rs=+0,073, р<0,05; ПЕ ІІ - rs=+0,180, р<0,05; ПЕ ІІІ - rs=+0,283, р<0,05;), в групах з ХВГ: середній односпрямований (в ЛА: rs=+0,443, р<0,05; в аорті: rs=+0,425, р<0,05). Даний факт можна поянити тим, що за умов ПЕ на ендотеліоцити та базальні мембрани впливає не лише гіпоксія, а й циркулюючі імунні комплекси, що призводить до нестабільності базальних мембран та спричиняє зниження адгезивних властивостей клітин ендотелію.

Дослідження відносних об'ємів основних структурних компонентів стінки ЛА та аорти в експериментальних тварин виявило домінування інтіми-медії над адвентицією у вказаних судинах, що не суперечило результатам дослідження клінічного матеріалу. Під впливом ХВГ спостерігалася тенденція до потовщення інтими-медії в ЛА (р?0,05) та, відповідно, стоншення її адвентиції (р?0,05). В аорті за умов ХВГ спостерігалися процеси іншої спрямованості, так інтима-медіа ставала тоншою (р?0,05), а адвентація - товстішою (р?0,05) порівняно з контролем (таблиця 6.11). При цьому достовірних відмінностей цих показників між судинами в експерименті не знайдено (р?0,05). Скоріше за все такі зміни спричинені різним рівнем артеріального тиску та особливостями функціонування даних судин в ембріональний та ранній постнатальний періоди [53, 80, 87, 88, 200-202]. Такі самі процеси відзначаються і в досліджуваних судинах у плодів та новонароджених від матерів з ПЕ.

Таблиця 6.11. Відносні об'єми основних структурних компонентів легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених (експериментальний матеріал)

	Відносні об'єми основних структурних компонентів (%)
	легенева артерія	аорта
	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
Ке	62,25±11,43	37,75±11,43	70,09±10,79 р2?0,05	29,91±10,79 р2?0,05
ХВГ	76,39±10,62 р1?0,05	23,61±10,62 р1?0,05	68,72±11,59 р1?0,05; р2?0,05	31,28±11,59 р1?0,05; р2?0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між контрольною та досліджуваною групами; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

Відносні об'єми еластичних волокон в експериментальних тварин Ке домінували в досліджуваних судинах над колагеновими без достовірної різниці між ЛА та аортою (р?0,05). При порівнянні даних показників у лабораторних тварин-щурів та людини встановлено, що еластичні волокна превалюють у перших, при цьому їх відносний об'єм більший, ніж у людини (у людини: у ЛА - 48,00±9,12 %, в аорті - 50,90±9,13 %; у щурів: у ЛА - 59,57±11,57 %, в аорті - 57,74±11,64 %). Це можна пояснити фізіологічними особливостями щура. При ХВГ збільшується відносний об'єм еластичних волокон (р?0,05), тоді як колагенових - зменшується (р?0,05). У людини спростерігається протилежна динаміка, відносні об'єми еластичних волокон зменшуються (р?0,05), а колагенових - збільшуються в обох судинах (р?0,05). Вищезазначені зміни можна пояснити особливостями реакцій на гіпоксію саме цих лабораторних тварин, адже не у всіх лабораторних тварин спостерігаються ідентичні морфологічні зміни в судинах за умов впливу хронічної гіпоксії [167, 230, 235, 236]. У той же час це також може бути спричинено активацією білків теплового шоку, що беруть участь у синтезі еластичних волокон за умов гіпоксії [242].

Нами були відмічені особливості колагеноутворення в медії та адвентиції ЛА та аорти в нормі та за умов впливу ХВГ у плодів та новонароджених щурів. За даними літератури відомо, що в середній та зовнішній оболонках обох судин у нормі визначаються колаген ІІІ та І типу [178, 183, 184]. Це було підтверджено й у нашому дослідженні, також в рамках цієї роботи з'ясовано, що показники вищезазначених типів колагенів домінували в аорті (колаген І типу - р?0,05, колаген ІІІ типу - р<0,05) порівняно з ЛА. У групі ХВГ рівень колагену І типу зростав в обох судинах (у ЛА - р<0,05, в аорті - р<0,05), а рівень колагену ІІІ типу, навпаки, зменшувався як у ЛА (р<0,05), так і в аорті (р<0,05). При цьому показники колагену І типу в ЛА трохи перевищували такі ж в аорті (р?0,05), тоді як колаген ІІІ типу в аорті достовірно був більше ніж в ЛА (р<0,05). Такі зміни, вірогідно, спричинені швидким дозріванням інтерстиціального колагену ІІІ типу в більш зрілий колаген І типу [184]. Вищезазначені зміни свідчать про склеротичні процеси в стінці судин [69, 159]. Підтвердженням цьому було посилення фуксинофілії при забарвленні за методом ван Гізоном в ЛА та аорті [160]. Одночасно при зіставленні значень відносної щільності світіння колагенів ІІІ та І типів у людини та експериментальних тварин з'ясовано, що в людини рівні обох колагенів збільшуються на відміну від тварин.

У літературі існують дві теорії щодо формування колагену І типу за умов впливу гіпоксії: 1) фібробласти посилюють продукцію протоколагенів до колагену І типу [67, 234, 242]; 2) незрілий колаген ІІІ типу швидко дозріває в більш зрілий колаген І типу [184]. Можливо, саме другий процес і мав місце в даному випадку.

Дослідження морфологічних особливостей гладком'язових клітин в стінці судин у лабораторних тварин виявило, що їх кількість в ЛА за нормальних умов перевищує таку в аорті (р<0,05), тоді як при впливі ХВГ кількість гладких міоцитів у досліджуваних судинах достовірно зменшувалася (р<0,05), хоча і без суттєвої різниці між ЛА та аортою (р?0,05) (таблиця 6.12).

Таблиця 6.12. Щільність розташування гладких міоцитів у стінці легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених (експериментальний матеріал)

	Щільність розташування гладких міоцитів в стінці легеневої артерії у полі зору (Ч1000)	Щільність розташування гладких міоцитів в стінці аорти у полі зору (Ч1000)
Ке	28,20±0,63	24,62±0,76 р2<0,05
ХВГ	20,00±0,35 р1<0,05	18,67±0,56 р1<0,05; р2?0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між контрольною та досліджуваною групами; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

Таку саму тенденцію можна помітити у плодів та новонароджених від матерів з ПЕ (ЛА: ПЕ І, ІІ, ІІІ - р<0,05; аорта: ПЕ І, ІІ, ІІІ - р<0,05). За нечисленними даними літератури відомо, що тяжка гіпоксія, аноксія спричиняє зниження проліферації гладких міоцитів в ЛА [241]. Стосовно поводження гладком'язових клітин судин при дії гострої гіпоксії думки науковців різняться. Частина з них указує, що проліферація гладких міоцитів підвищується [238] безпосередньо в ЛА [240], а інші навпаки, говорять про зниження розмноження цих клітин у ЛА за таких умов [239].

Слід зазначити, що проведений кореляційний аналіз у ЛА та аорті у щурів Ке виявив наявність односпрямованого міцного зв'язку між показниками кількості гладком'язових клітин та клітин, експресуючих рецептори до CD95 (ЛА: rs=+0,836, р<0,05; аорта: rs=+0,791, р<0,05). За умов впливу ХВГ встановлено, що в обох судинах змінювалася тільки сила зв'язку на слабку (ЛА: rs=+0,107, р<0,05; аорта: rs=+0,225, р<0,05). Можливо, це пов'язано з адаптацією гладких міоцитів до тривалої дії гіпоксії, що дає можливість закріпитися компенсаторним процесам. При цьому за умов дії середньої ПЕ в ЛА та аорті виявлено зв'язок різного характеру та сили, тоді як тяжка ПЕ супроводжується зв'язком однакового характеру та різної сили.

При вивченні кількості макрофагів в стінці судини за умов впливу хронічної недостатності кисню встановлено, що щільність розташування клітин, які експресують маркер CD16, в стінці судини мала тенденцію до збільшення в групі ХВГ порівняно з контролем, як у ЛА (р?0,05), так і в аорті (р?0,05), також без відмінностей між судинами (р?0,05) (таблиця 6.13).

Таблиця 6.13. Щільність розташування клітин експресуючих маркери СD16 у стінці легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених (експериментальний матеріал)

	Щільність розташування клітин, експресуючих маркер СD16 (Ч600)
	легенева артерія	аорта
Ке	26,35±1,42	26,00±1,36 р2?0,05
ХВГ	29,45±0,84 р1?0,05	28,45±0,68 р1?0,05; р2?0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між контрольною та досліджуваною групами; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

Ці показники були подібні до відповідних у плодів та новонароджених від матерів з ПЕ, що може свідчити про те, що макрофагальна реакція задіяна в обох випадках впливу патогенних чинників: і ПЕ, і ХВГ.

Таким чином, у результаті комплексного морфологічного дослідження ЛА та аорти у плодів та новонароджених за умов впливу експериментальної ХВГ встановлено порушення трофічних процесів в ендотеліоцитах з розвитком їх десквамації в результаті формування склерозу в базальних мембранах з їх потовщенням; збільшення відносних об'ємів еластичних волокон над колагеновими; зменшення щільності розташування гладком'язових клітин у полі зору; розвиток склеротичних процесів в медії та адвентиції; накопичення кількості макрофагів в стінці судин. Ці зміни також вказують на морфологічне «старіння» судин. Вищенаведені особливості при ХВГ за багатьма параметрами схожі з такими при ПЕ, проте можливо прослідкувати відмінності.

Так, ПЕ призводить до збільшення відносного об'єму саме колагенових волокон у стінці ЛА та аорти, а не еластичних, як при ХВГ. Окрім того, особливості колагеноутворення в медії та адвентиції ЛА та аорти за умов впливу ПЕ різного ступеня тяжкості проявляються в збільшенні відносної щільності світіння колагенів ІІІ та І типів, тоді як при ХВГ зростає відносна щільність світіння тільки більш зрілого колагену І типу на фоні зниження відносної щільності світіння колагену ІІІ типу, що, можливо, вказує на тяжчі склеротичні процеси за умов ПЕ. Кореляційні зв'язки між отптичною щільністю світіння колагену IV типу й ендотеліоцитами, що експресують рецептори CD34, при ПЕ слабкіші, на відміну від ХВГ, де вони дещо сильніші.

Висновки

У дисертаційній роботі подано теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання, що дозволило виявити морфофункціональні особливості легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією та за умов експериментальної хронічної внутрішньоутробної гіпоксії на підставі комплексного патоморфологічного дослідження.

1. Аналіз архівного матеріалу протоколів аутопсій плодів та новонароджених за 2006-2010 роки в місті Харкові та Харківській області виявив частоту прееклампсії в жінок з перинатальними втратами, яка в середньому становила 8,82 %, з тенденцією до зниження частоти зустрічаності цього ускладнення вагітності з року в рік та домінуванням мертвонародження (71,43 % проти 28,57 % живонародження). Екстрагенітальна та генітальна патологія впливали на виникнення прееклампсії.

2. Аналіз даних історій пологів та протоколів аутопсій плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією різного ступеня тяжкості виявив достовірне (р<0,05) зменшення загальних показників маси тіла та зросту нащадків у групах середньої та тяжкої прееклампсії на відміну від групи порівняння.

3. Морфологічно встановлено в легеневій артерії у нащадків від матерів з прееклампсією склеротичні процеси в базальних мембранах (експресія колагену ІІІ типу), медії та адвентиції судини, достовірне (р<0,05) зниження адгезивних властивостей ендотеліоцитів, збільшення розмірів зон десквамації ендотелію, збільшення апоптозу клітин за середньої та тяжкої прееклампсії, достовірне (р<0,05) зменшення кількості гладких міоцитів у міру прогресування тяжкості прееклампсії (ПЕ І - 25,83±0,44 клітин у полі зору, ПЕ ІІ - 15,83±0,64 клітин у полі зору, ПЕ ІІІ - 14,41±0,58 клітин у полі зору).

4. Морфологічне дослідження аорти у плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією різних ступенів тяжкості виявило склеротичні зміни базальних мембран, у медії та адвентиції судини, достовірне (р<0,05) зниження адгезивних властивостей ендотеліальних клітин, збільшення кількості десквамованих ендотеліоцитів та апоптозу клітин у групі середньої та тяжкої прееклампсії, прогресивне достовірне (р<0,05) зменшення кількості гладких міоцитів у міру прогресування тяжкості прееклампсії (ПЕ І - 27,72±0,67 клітин у полі зору, ПЕ ІІ - 25,72±0,67 клітин у полі зору, ПЕ ІІІ - 22,28±0,68 клітин у полі зору).

5. Морфологічні зміни легеневої артерії та аорти нащадків за умов впливу хронічної внутрішньоутробної гіпоксії проявились у потовщенні базальних мембран (наявність у їх складі нехарактерного колагену ІІІ типу при дефіциті колагену IV типу), склеротичних змінах у медії та адвентиції судин, достовірному (р<0,05) зниженні адгезивних властивостей ендотеліоцитів та збільшенні розмірів зон деендотелізації, збільшенні апоптозу клітин, зниженні кількості гладких міоцитів у досліджуваних судинах. Зазначені зміни між легеневою артерією та аортою відрізнялись недостовірно (р?0,05).

6. Патоморфологічними особливостями впливу прееклампсії порівняно з впливом хронічної внутрішньоутробної гіпоксії на легеневу артерію та аорту у нащадків стало збільшення відносного об'єму колагенових волокон, збільшення оптичної щільності світіння колагенів ІІІ і І типів в медії та адвентиції досліджуваних судин за умов впливу різних ступенів тяжкості прееклампсії, тоді як при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії зростала оптична щільність світіння тільки колагену І типу при зниженні оптичної щільності світіння колагену ІІІ типу. Кореляційні зв'язки між оптичною щільністю світіння колагену IV типу та ендотеліоцитами, що експресують рецептори CD34, при прееклампсії слабкіші на відміну від хронічної внутрішньоутробної гіпоксії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

1. Отримані в дисертаційній роботі дані про патоморфологічні зміни в тканині ЛА та аорти плодів та новонароджених під впливом ХВГ і від матерів з ПЕ дозволяють рекомендувати неонатологам, педіатрам включати цих дітей у групу ризику можливих уроджених порушень функціонування ЛА та аорти з подальшим комплексним обстеженням та спостереженням для виявлення судинних порушень у більш ранні терміни для їх своєчасної корекції.

2. Вивчені гістологічні, гістохімічні та імуногістохімічні особливості, морфометричні показники ЛА та аорти можна використовувати в практичній патологічній анатомії для поліпшення патологоанатомічної діагностики впливу ХВГ та ПЕ матері на зміни в стінці ЛА та аорти у нащадків.

Література

1. Юлиш Е.И. Еще раз о младенческой смертности. Взгляд педиатра / Е.И. Юлиш //Здоровье ребенка. - 2006. - № 1.

2. Знаменская Т.К. Приоритетные направления развития перинатальной службы в Украине / Т.К. Знаменская // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2011. - Т. 1, № 2. - С. 6-11.

3. Проценко О.С. Патологічна анатомія гепатобіліарної системи плодів та новонароджених від матерів з ускладненою вагітністю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук : спец. 14.03.02 «Патологічна анатомія» / О.С. Проценко ; Харківський національний медичний університет. - Харків, 2013. - 39 с.

4. Хамидуллина З.Г. Современный взгляд на патогенез преэклампсии / З.Г. Хамидуллина // Наука и здравоохранение. - 2010. - № 5. - С. 4-6.

5. Преэклампсия беременных: особенности патогенеза, тактики ведения / И.И. Иванов, М.В. Чепирко, Н.В. Косолапова [и др.] // Таврический медико-биологический вестник. - 2012. - Т. 5, № 2 (58). - С. 273-286.

6. Факторы риска развития тяжелой преэклампсии / А.В. Слободина, Е.Б. Рудакова, В.Т. Долгих [и др.] // Сибирский медицинский журнал. - 2012. - № 5. - С. 68-71.

7. Тверская А.В. Изучение роли генов-кандидатов фолатного обмена в формировании преэклампсии : автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. мед. наук : спец. 03.02.07 «Генетика» / А.В. Тверская ; Белгородский государственный национальный исследовательский унивеситет. - Белгород, 2014. - 18 с.

8. Яхамова Н.Н. Состояние иммунного статуса новорожденного при осложненном гестозом течении беременности у матерей / Н.Н. Яхамова, Н.П. Чеснокова // Вестник новых медицинских технологий. - 2009. - Т. 16, № 1. - С. 99-100.

9. Киселева Н.И. Вазорегулирующие свойства сосудистого эндотелия при неосложненном течении беременности и беременности, осложненной гестозом / Н.И. Киселева // Вестник Витебского государственного медицинского университета. - 2006. - Т. 5, № 4. - Режим доступу до журн. : http://cyberleninka.ru/article/n/vazoreguliruyuschie-svoystva-sosudistogo-endoteliya-pri-neoslozhnennom-techenii-beremennosti-i-beremennosti-oslozhnennoy-gestozom.

10. Раднаева Э.В. Анализ состояния здоровья новорожденных с низкой массой тела от матерей с преэклампсией / Э.В. Раднаева // Бюллетень ВСНЦ СО РАМН. - 2009. - № 2 (66). - С. 74-75.

11. Структура акушерской патологии у беременных с преэклампсией / Е.Г. Сюндюкова, Б.И. Медведев, С.Л. Сашенков [и др.] // Вестник ЮУрГУ. Серия «Образование, здравоохранение, физическая культура». - 2013. - Т. 13, № 1. - С. 90-95.

12. Венцківський Б.М. Гестози вагітних: Навчальний посібник / Венцківський Б.М., Запорожан В.М., Сенчук А.Я. - Київ : Аконіт, 2002. - 112 с.

13. Зелинский А.А. Перинатальные потери и факторы риска акушерко-гинекологической патологии / А.А. Зелинский, Е.А. Карауш // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України: К., 2005. - С. 183-187.

14. Поздние токсикозы (гестозы) беременных (Клиническая лекция, часть 1) / Е.В. Коханевич, С.В. Дутка, В.В. Каминский [и др.] // Здоровье женщины. - 2004. - № 1 (19). - С. 20-23.

15. Білоусов О.Г. Прогнозування, рання діагностика та профілактика тяжких форм прееклампсії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / О.Г. Білоусов ; Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. - Донецьк, 2006. - 22 с.

16. Шаряпова О.Ш. Тяжелый гестоз. Исходы для детей: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.01 «Акушерство и гинекология» / О.Ш. Шаряпова ; Российский государственный медицинский университет Федерального агенства по здравоохранению и социальному развитию. - Москва, 2008. - 26 с.

17. Калиматова Д.М. Современные представления о роли маркеров дисфункции эндотелия в развитии патологии беременности при острых респираторных заболеваниях / Д.М. Калиматова, Е.П. Шатунова // Практическая медицина. - 2015. - № 1 (86). - С. 21-25.

18. Шевченко Л.И. Влияние гипоксических состояний различного генеза на развитие плода и течение раннего неонатального периода у новорожденных / Л.И. Шевченко, Т.К. Знаменская, Е.В. Розова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2011. - Т. 1, № 1. - С. 113-118.

19. Полиорганные нарушения у новорожденных детей с гипоксически-ишемическими поражениями мозга / О.И. Галянт, О.А. Сенькевич, Л.В. Сацко [и др.] // Дальневосточный медицинский журнал. - 2013. - № 3. - С. 58-60.

20. Актуальные проблемы перинатальной кардиологии / В.А. Таболин, Н.П. Котлукова, Л.В. Симонова [и др.] // Педиатрия. -- 2000. -- № 5. -- С. 13-18.

21. Виноградова И.В. Особенности состояния сердечно-сосудистой системы у новорожденных с экстремально низкой массой тела / И.В. Виноградова, М.В. Краснов, Н.Н. Иванова // Современные технологии в медицине. - 2009. - № 2. - С. 82-86.

22. Виноградова И.В. Постнатальная адаптация сердечно-сосудистой системы у новорожденных с экстремально низкой массой тела / И.В. Виноградова, М.В. Краснов // Вестник Чувашского университета. - 2010. - № 3. - С. 63-69.

23. Бессолова Н.А. Медико-социальные аспекты беременности и родов у женщин с никотиновой зависимостью / Н.А. Бессолова, Л.Г. Киселева, А.Г. Соловьев // Экология человека. - 2008. - № 46-49.

24. Галата Д.І. Патоморфологічні особливості імунної системи плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.02 «Патологічна анатомія» / Д.І. Галата ; Харківський національний медичний університет. - Харків, 2011. - 20 с.

25. Потапов С.М. Патоморфологічні особливості сім'яних залоз плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.02 «Патологічна анатомія» / С.М. Потапов ; Харківський національний медичний університет. - Харків, 2012. - 20 с.

26. Гольєва Н.В. Патологічна анатомія провідної системи серця плодів та новонароджених від матерів з артеріальною гіпертензією, пізнім гестозом, цукровим діабетом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук : спец. 14.03.02 «Патологічна анатомія» / Н.В. Гольєва ; Харківський державний медичний університет. - Харків, 2004. - 34 с.

27. Кихтенко О.В. Патологічна анатомія епіфізу мозку і гіпофізу плодів та новонароджених від матерів з гестозами : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. мед. наук : спец. 14.03.02 «Патологічна анатомія» / О.В. Кихтенко ; Харківський державний медичний університет. - Харків, 2003. - 18 с.

28. Андреев А.В. Перинатальная гипоксия как причина патологических изменений надпочечников плодов и новорожденных / А.В. Андреев, Г.И. Губина-Вакулик // Международный медицинский журнал. - 2013. - № 3. - С. 65-69.

29. Кихтенко Е.В. Особенности эмбриогенеза адренокортикотропоцитов аденогипофиза плода в условиях хронической внутриутробной гипоксии / Е.В. Кихтенко // Український медичний альманах. - 2009. - Т. 1, № 1. - С. 34-36.

30. Мекенбаева Р.Т. Клинические и морфологические изменения в миокарде у умерших новорожденных, перенесших перинатальную гипоксию / Р.Т. Мекенбаева // Clinical medicine of Kazakhstan. - 2013. - № 3 (29). - С. 11-15.

31. Мирошниченко М.С. Влияние хронической внутриутробной гипоксии на морфофункциональные особенности органов мочевыделительной системы плодов и новорожденных / М.С. Мирошниченко, В.Д. Марковский, И.В. Сорокина // Морфологія. - 2013. - Т. VII, № 2. - С. 57-60.

32. Постгипоксическая дисфункция сердечно-сосудистой системы у новорожденных детей / М.В. Нароган, Л.К. Баженова, Е.И. Капранова [и др.] // Вопросы современной педиатрии. - 2007. - Т. 6, № 3. - С. 42-46.

33. Кабиева С.М. Изменения функционального состояния миокарда новорожденных детей, перенесших гипоксию в перинатальном периоде / С.М. Кабиева // Российский педиатрический журнал. - 2010. - № 2. - С. 25-27.

34. Потапова Н.И. Морфология сосудистых изменений в системе «плацента-плод» при заболеваниях матери с риском атеросклероза : автореф. дисс. на соиск. научн. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.15 «Патологическая анатомия» / Н.И. Потапова ; Харьковский медицинский институт. - Харьков, 1990. - 24 с.

35. Марковський В.Д. Морфофункциональные особенности сердца плодов и новорожденных от матерей при артериальной гипертонии у беременных : автореф. дисс. на соиск. научн. степени докт. мед. наук : спец. 14.00.15 «Патологическая анатомия» / В.Д. Марковский ; Харьковский медицинский институт. - Харьков, 1992. - 34 с.

36. Тодоров С.С. Патоморфологические изменения аорты при врожденных заболеваниях сердечно-сосудистой системы у детей первого полугодия жизни : автореф. дисс. на соиск. научн. степени докт. мед. наук : спец. 14.03.02 «Патологическая анатомия» / С.С. Тодоров ; ФГУ Новосибирский научно-исследовательский институт патологии кровообращения имени академика Е.Н. Мешалкина Минздравсоцразвития РФ. - Новосибирск, 2011. - 27 с.

37. Хомутов А.Е. Ангиология: Учебно-методическое пособие / Хомутов А.Е., Крылова Е.В., Копылова С.В. - Нижний Новгород : Нижегородский университет, 2012. - 77 с.

38. Хэм А. Гистология : пер с англ. / А. Хэм, Д. Кормак. - М. : Мир, 1983. - Т. 4. - 245 с.

39. Эндотелий - структурная основа системы кровообращения: история проблемы / Ю.Л. Шевченко, П.Е. Асташев, С.А. Матвеев [и др.] // Вестник Национального медико-хирургического Центра им. Н.И. Пирогова. - 2011. - Т. 6, № 2. - С. 9-15.

40. Особенности гистологического строения стенки восходящей аорты при аневризме / Ю.В. Белов, Д.Н. Федоров, Б.К. Тааев [и др.] // Кардиология и сердечно-сосудистая хирургия. - 2013. - № 2. - С. 34-36.

41. Реконструктивная хирургия корня аорты / Караськов А.М., Горбатых Ю.Н., Синельников Ю.С. [и др.] // Дальневосточный медицинский журнал. - 2007. - № 2. - С. 56-62.

42. Волченко К.Л. Вес сердца и периметры предсердно-желудочковых отверстий, легочной артерии и аорты у детей первых трех месяцев жизни в зависимости от веса тела при рождении / К.Л. Волченко // Архив патологии. - 1971. - № 7. - С. 65-67.

43. Куперина М.М. Анатомия человека: учебник для вузов / Куперина М.М., Ожигова А.П., Никитина А.А. - Москва : Владос, 2003. - 384 с.

44. Ковалева О.Н. Диагностическое значение определения комплекса интима-медиа для оценки особенностей ремоделирования и атеросклеротического поражения сосудов / О.Н. Ковалева, А.В. Демиденко // Практическая ангиология. - 2009. - № 1 (20).

45. Бобрик И.И. Развитие кровеносных и лимфатических сосудов / Бобрик И.И., Шевченко Е.А., Черкасов В.Г. - Киев : Здоровья, 1991. - 206 с.

46. Грищенко О.В. Роль матрикса соединительной ткани в обеспечении функциональной активности эндотелия беременных / О.В. Грищенко, А.В. Сторчак, Б.С. Тоан // Репродуктивная ендокринология. - 2011. - № 1. - С. 36-41.

47. Головченко Ю.И. Современные представления о физиологии и патологии эндотелия сосудов головного мозга / Ю.И. Головченко, М.А. Трещинская // Український хіміотерапевтичний журнал. - 2008. - № 1-2 (22). - С. 22-28.

48. Лисицина Н.В. Медикаментозные средства, влияющие на синтез оксида азота и их место в патогенетической терапии преэклампсии / Н.В. Лисицина // Научные ведомости. Серия Медицина. Фармация. - 2010. - № 10 (81). - С. 46-54.

49. Блощинская И.А. Вазорегулирующая функция сосудистого эндотелия при физиологической беременности и гестозе / И.А. Блощинская, Т.А. Петричко, И.М. Давидович // Журнал акушерства и женских болезней. - 2003. - Т. LII, № 1. - С. 26-32.

50. Антошина Н.Л. Современные представления об этиологии и патогенезе гестоза / Н.Л. Антошина, С.И. Михалевич // Медицинские новости. - 2005. - № 3. - С. 23-28.

51. Ультраструктура эндотелия аорты в условиях регресса экспериментального атеросклероза и после введения криоконсервированной плаценты / Т.П. Говоруха, Л.Н. Марченко, Н.В. Репин [и др.] // Теоретична і експериментальна медицина. - 2009. - № 4. - С. 33-36.

52. Эндотелиальная дисфункция - один из ведущих патогенетических факторов развития гестоза / Г.С. Салахеева, Е.В. Понукалина, Т.Н. Понукалина [и др.] // Современные проблемы науки и образования. - 2006. - № 5. - С. 12-14.

53. Маляренко Ю.Е. Онтогенетические особенности кровообращения у человека / Ю.Е. Маляренко, Т.Н. Маляренко, Е.П. Громыко // Вестник томского государственного университета. - 1996. - Т. 1, № 1. - С. 39-50.

54. Иванова О.Ю. Состояние вазорегулирующей функции эндотелия при физиологическом и осложненном течении беременности / О.Ю. Иванова, М.Г. Газазян, Н.А. Пономарева // Курский научно-практический вестник «Человек и его здоровье». - 2010. - № 4. - С. 68-73.

55. Хрипунова Г.И. О роли дисфункции эндотелия в развитии гестоза / Г.И. Хрипунова, Е.В. Понукалина, Г.С. Сахалиева // Акушерство и гинекология. - 2007. - № 3 (17). - С. 60-62.

56. Титов В.Н. Анатомические и функциональные основы эндотелий-зависимой вазодилатации, оксид азота и эндотелин / В.Н. Титов // Российский кардиологический журнал. - 2008. - № 1 (69). - С. 71-85.

57. Марков Х.М. Роль оксида азота в патогенезе болезней детского возраста / Х.М. Марков // Российский вестник перинаталогии и педиатрии. - 2000. - № 4. - С. 43-47.

58. Малаховская Е.А. Доноры оксида азота в терапии гестоза: влияние на состояние эндотелия и гемодинамику в функциональной системе мать-плацента-плод / Е.А. Малаховская, М.С. Зайнулина // Журнал акушерства и женских болезней. - 2004. - Т. LIII, № 4. - С. 42-46.

59. Кузьминова Н.В. Функциональное состояние сосудистого эндотелия у больных гипертонической болезнью / Н.В. Кузьминова, В.К. Серкова // Український терапевтичний журнал. - 2008. - № 2. - С. 21-27.

60. Ярмыш Н.В. Эндотелиальная дисфункция и ее регуляторные факторы / Н.В. Ярмыш, Л.Н. Грозная // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Т. 2 (111), № 3. - С. 37-43.

61. Бойків Н.Д. Роль ендотелію в патогенезі гострих розладів мозкового кровообігу / Н.Д. Бойків // Вісник ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2013. - Т. 13, № 4 (44). - С. 220-225.

62. Проскурня С.А. Особливості еластичного каркасу кровоносних судин легень в нормі / С.А. Проскурня // Вісник проблем біології і медицини. - 2013. - Т. 1 (98), № 1. - С. 196-198.

63. Зашихин А.Л. Структура популяции гладких миоцитов (аспекты внутриорганной организации гладкой мышечной ткани) / А.Л. Зашихин, Ю.В. Агафонов // Морфология. - 1997. - Т. 112, № 4. - С. 61-67.

64. Зашихин А.Л. Висцеральная гладкая мышечная ткань / А.Л. Зашихин, Я. Селин. - Архангельск : Изд. Центр СГМУ, 2001. - 195 с.

65. Зашихин А.Л. К вопросу о фенотипических различиях гладких миоцитов, входящих в состав висцеральной и сосудистой гладкой мышечной ткани / А.Л. Зашихин, Ю.В. Агафонов // Вопросы морфологии ХХІ века. - 2010. - № 2. - С. 134-138.

66. Зашихин А.Л. Структурно-функциональная организация темных и светлых миоцитов в составе мускулатуры висцеральных органов / А.Л. Зашихин, Я. Селин, Ю.В. Агафонов // Морфология. - 2004. - Т. 126, № 5. - С. 41-45.

67. Агафонов Ю.В. Тканевые механизмы адаптации гладкой мускулатуры к различным физиологическим нагрузкам / Ю.В. Агафонов // Актуальные аспекты жизнедеятельности человека на Севере : материалы Всероссийской научно-практической конференции с международным участием. - Архангельск, 2006. - С. 343-344.

68. Гансбургский А.Н. Закономерности физиологической и репаративной регенерации гладкомышечного дифферона кровеносных сосудов / А.Н. Гансбургский, А.В. Яльцев, Н.Л. Овчинников // Вопросы морфологии ХХІ века. - 2010. - № 2. - С. 86-89.

69. Камоева С.В. Ферментные и генетические аспекты патогенеза пролапса тазовых органов и дисфункции тазового дна у женщин / С.В. Камоева // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2013. - № 3. - С. 31-35.

...