Патологічна анатомія легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених від матерів з ускладненою вагітністю

4.3 Морфологічна характеристика аорти у плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією різного ступеня тяжкості

Морфологічний стан аорти у плодів та новонароджених групи порівняння.

У плодів та новонароджених ГП при макроскопічному дослідженні стінка аорти мала еластичну консистенцію, гладку й блискучу інтиму кольору «слонової кістки». Середній периметр гирла аорти складав 2,16±0,01Ч10-2м. Мікроскопічне дослідження при забарвленні гематоксиліном та еозином виявило три оболонки судини: внутрішню (tunica intima), середню (tunica media) та зовнішню (tunica adventitia).

Внутрішню оболонку утворювали ендотелій, підендотеліальний шар, сплетіння еластичних волокон. Ендотелій представлено переважно одноядерними клітинами різної величини та форми, які розташовувалися на базальних мембранах. Ендотеліоцити були крупними й мали полігональну чи округлу форму шириною в середньому 15,78±0,44Ч10-6м та висотою в середньому 5,72±0,21Ч10-6м, що щільно прилягали одна до одної. Гематоксилін рівномірно інтенсивно забарвлював центрально розташоване овальне ядро з одним ядерцем у складі. У місці розташування ядра клітини спостерігалося незначне випинання в просвіт судин. Цитоплазма була однорідною та помірно еозинофільною. Місцями виявлено поодинокі клітини ендотелію, які були десквамовані (0?1 клітина в полі зору, або 0,69±0,09, Ч200). Адгезивні властивості ендотеліоцитів відображав маркер CD34, оптична щільність інтенсивності світіння якого становила 0,615±0,03 ум. од. св. для даної групи. Тонкі базальні мембрани рівномірно забарвлювалися еозином, відокремлювали ендотеліальні клітини від сполучної тканини, яка підлежала. Базальні мембрани ендотелію однаково накопичували колаген IV типу. Він був у вигляді імунофлюоресценції помірної інтенсивності світіння та становив 0,556±0,02 ум. од. св.

До складу підендотеліального шару (шару Лангханса) входили пухка тонкофібрилярна сполучна тканина, яка переважно накопичувала колаген III типу, велика кількість клітин зірчастої форми. Колаген I типу візуалізувався як дуже слабке світіння.



Рис. 4.7. Аорта плода ГП терміном гестації 38 тижнів. Експресія колагену ІІІ типу в стінці судини. Непрямий метод Кунса з МКАт до колагену ІІІ типу, Ч100.

Таблиця 4.11. Оптична щільність інтенсивності світіння колагенів й ендотелію CD34 в аорті групи порівняння (ум. од. св.)

	Колаген І типу	Колаген ІІІ типу	Колаген IV типу	Ендотелій CD34
ГП	0,289±0,02	0,383±0,02	0,556±0,02	0,615±0,03

Окрім цього при забарвленні МКАт до Monoclonal Anti-Нuman Smooth Muscle Actin виявлено поодинокі гладком'язові клітини. При забарвленні за методом Маллорі визначалося густе сплетіння еластичних волокон у складі внутрішньої оболонки, яке розташовувалося глибше підендотеліального шару, та відповідало внутрішній еластичній мембрані.

Ураховуючи те, що внутрішня оболонка в аорті плодів та новонароджених дуже тонка, складалася з ендотелію, підендотеліального шару, сплетіння еластичних волокон та без чітких меж переходила в медію, ми визначали відносний об'єм tunica intima та tunica media разом й окремо tunica adventitia (таблиця 4.12).

Відносний об'єм tunica intima та tunica media становив 70,00±7,64 % стінки судини.

Таблиця 4.12. Відносні об'єми основних структурних компонентів аорти групи порівняння (%)

	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
ГП	70,00±7,64	30,00±7,64

Колагенові й еластичні волокна, гладкі міоцити, вікончасті еластичні мембрани входили до складу середньої оболонки. Відносний об'єм еластичних і колагенових волокон в аорті становив 50,90±9,13 % та 49,10±9,13 % відповідно. Щільність розташування в стінці аорти гладком'язових клітин, що являли собою клітини продовгуватої форми з помірно інтенсивною експресією маркера в цитоплазмі, становила 28,76±0,68 клітини в полі зору (Ч1000), при цьому вони були розподілені рівномірно по всій товщі судини й визначені, окрім інтими та медії, ще в стінках судин адвентиції (рис. 4.8).

Рис. 4.8. Аорта плода ГП терміном гестації 39 тижнів. Розташування гладких міоцитів у стінці судини. Непрямий імунопероксидазний метод з використанням МКАт до Anti-Нuman Smooth Muscle Actin, Ч1000

При визначенні апоптозу клітин за допомогою маркера CD95 у стінці аорти даної групи було встановлено 20,64±0,91 клітин у полі зору (Ч600).

При дослідженні кількості макрофагів у стінці судини за допомогою маркера CD16 знайдено 29,13±1,11 клітин в полі зору (Ч600).

Зовнішня оболонка (tunica adventitia) аорти складала 30,00±7,64 % відносного об'єму щодо загальної товщі судини. В її складі виявлено колагенові й еластичні волокна, окрім цього, малі кровоносні й лімфатичні судини (vasa vasorum) та нервові волокна (nervi vasorum). У судинах судин відзначено помірне повнокрів'я. У нервових волокнах ознак дистрофічних змін знайдено не було.

Забарвлення стінки аорти пікрофуксином за ван Гізоном виявило в адвентиції помірну фуксинофілію.

Таким чином, морфологічний стан стінки аорти у плодів та новонароджених ГП відповідав загальновизнаному уявленню про фізіологічну норму та міг бути використаний для співставлення при вивченні морфологічних особливостей аорти в плодів та новонароджених від матерів з ПЕ різного ступеня тяжкості.

Патоморфологічні особливості аорти у плодів та новонароджених від матерів з прееклампсією різного ступеня тяжкості

Стінка аорти в групі ПЕ І при макроскопічному дослідженні була еластичною, з білуватою, гладкою та помірно блискучою інтимою. Периметр гирла аорти в середньому складав 2,15±0,02Ч10-2м. Мікроскопічне дослідження при забарвленні гематоксиліном та еозином виявило три оболонки судини: внутрішню (tunica intima), середню (tunica media) та зовнішню (tunica adventitia).

Ендотелій, підендотеліальний шар і сплетіння еластичних волокон складали внутрішню оболонку. Ендотеліоцити різної величини та з одним ядром розташовувалися на базальних мембранах. Сплющені клітини витягнутої овальної форми прилягали одна до одної, подекуди мали палісадоподібне розташування відносно стінки судини. Ширина ендотеліальних клітин становила в середньому - 10,85±0,44Ч10-6м, висота в середньому - 4,78±0,15Ч10-6м. Центрально розташоване ядро з одним ядерцем, переважно овальної форми, гематоксиліном забарвлювалося інтенсивно. Цитоплазма відносно рівномірно накопичувала еозин. У полі зору визначено по 0?1 десквамованому ендотеліоциту (Ч200, 0,69±0,09 клітин). На відміну від ГП, дещо слабкіше накопичувався маркер CD34, про це свідчило зниження його оптичної щільності світіння (0,572±0,01 ум. од. св.). Від сполучної тканини, яка підлежала, клітини відокремлювали товстіші, ніж у ГП, подекуди гофровані, базальні мембрани. Вони інтенсивно забарвлювалися еозином та дифузно помірно інтенсивно експресували колаген ІІІ типу, оптична щільність світіння якого складала 0,387±0,035 ум. од. св. Колаген ІV типу базальними мембранами накопичувався нерівномірно порівняно з ГП (таблиця 4.13).

Таблиця 4.13. Оптична щільність інтенсивності світіння колагенів та ендотелію CD34 в аорті групи легкої прееклампсії (ум. од. св.)

	Колаген І типу	Колаген ІІІ типу	Колаген IV типу	Ендотелій CD34
ПЕ І	0,307±0,04	0,387±0,035	0,516±0,03	0,572±0,01

До підендотеліального шару (шару Лангханса) входили пухка тонкофібрилярна сполучна тканина, яка накопичувала колаген III та І типів, та клітини зірчастої форми. Колаген I типу виявляли у вигляді інтенсивного світіння. Забарвлення МКАт до Monoclonal Anti-Нuman Smooth Muscle Actin ідентифікувало розташовані тут гладкі міоцити. Глибше підендотеліального шару в складі внутрішньої оболонки знаходилося густе сплетіння еластичних волокон, які добре визначалися при забарвленні за Маллорі, що відповідало внутрішній еластичній мембрані.

Ураховуючи те, що внутрішня оболонка в аорті плодів та новонароджених дуже тонка, складалася з ендотелію, підендотеліального шару, сплетіння еластичних волокон та без чітких меж переходила в медію, ми визначали відносний об'єм tunica intima та tunica media разом й окремо tunica adventitia (таблиця 4.14).

Таблиця 4.14. Відносні об'єми основних структурних компонентів аорти групи легкої прееклампсії (%)

	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
ПЕ І	68,00±7,77	32,00±7,77

Внутрішня та середня оболонки складали 68,00±7,77 % відносного об'єму щодо основних структурних компонентів стінки судини. У медії розташовувалися колагенові й еластичні волокна, гладком'язові клітини, кількість яких зменшена порівнянно з ГП, вікончасті еластичні мембрани. Відносний об'єм еластичних і колагенових волокон в аорті становив 53,50±9,11 % та 46,50±9,11 % відповідно (рис. 4.9).

Рис. 4.9. Аорта плода групи легкої ПЕ терміном гестації 40 тижнів. Розташування колагенових і еластичних волокон у стінці судини. Забарвлення за Маллорі, Ч40

Гладкі міоцити розташовані в стінці нерівномірно, переважно в ближчій до просвіту третині медії. Окрім інтими та медії вони ще були визначені в стінках судин адвентиції. Клітини мали довгасту форму, помірно інтенсивно експресували маркер у цитоплазмі. Щільність розташування їх в одному полі зору складала 27,72±0,67 клітини, Ч1000.

При визначенні апоптозу клітин за допомогою маркера CD95 у стінці аорти даної групи було встановлено 22,81±1,71 клітини в полі зору (Ч600).

При дослідженні кількості макрофагів у стінці судини за допомогою маркеру CD16 знайдено 30,48±0,68 клітин в полі зору (Ч600).

Тunica adventitia (32,00±7,77 % відносного об'єму щодо загальної товщі судини) була представлена колагеновими й еластичними волокнами з ознаками набряку. Також тут були малі кровоносні й лімфатичні судини (vasa vasorum), нервові волокна (nervi vasorum). Кровоносні судини помітно повнокровні, розширені. Нервові волокна без ознак дистрофічних змін.

Забарвлення аорти пікрофуксином за ван Гізоном виявляло посилення фуксинофілії в адвентиції.

Стінка аорти в групі ПЕ ІІ при макроскопічному дослідженні була еластичною, з білуватою, гладкою та помірно блискучою інтимою. Мікроскопічне дослідження при забарвленні гематоксиліном та еозином виявило три оболонки судини: внутрішню (tunica intima), середню (tunica media) та зовнішню (tunica adventitia). Периметр гирла аорти в середньому складав 2,13±0,01Ч10-2 м.

Ендотелій, підендотеліальний шар і сплетіння еластичних волокон утворювали внутрішню оболонку. Ендотеліоцити різної величини та з одним ядром знаходилися на базальних мембранах. Сплющені клітини витягнутої овальної форми прилягали одна до одної, подекуди мали палісадоподібне розташування відносно стінки судини. Середній показник ширини клітин ендотелію становив 12,16±0,86Ч10-6м, висоти - 3,47±0,18Ч10-6м. Центрально розташоване ядро з одним ядерцем, переважно овальної форми, гематоксиліном забарвлювалося інтенсивно. Цитоплазма відносно рівномірно накопичувала еозин. У полі зору визначено по 3?4 десквамованих ендотеліоцити (3,34±0,09, Ч200). Слабкіше накопичувався маркер CD34 (0,501±0,02 ум. од. св) порівняно з ГП та ПЕ І. Від сполучної тканини, яка підлежала, клітини відокремлювали потовщені, на відміну від ГП, подекуди гофровані, базальні мембрани. Вони інтенсивно забарвлювалися еозином, дифузно інтенсивно експресували колаген ІІІ типу, оптична щільність світіння якого складала 0,406±0,02 ум. од. св. Базальними мембранами колаген ІV типу накопичувався нерівномірно порівняно з ГП (таблиця 4.15).

Таблиця 4.15. Оптична щільність інтенсивності світіння колагенів та ендотелію CD34 в аорті групи прееклампсії середньої тяжкості (ум. од. св.)

	Колаген І типу	Колаген ІІІ типу	Колаген IV типу	Ендотелій CD34
ПЕ ІІ	0,359±0,02	0,406±0,02	0,438±0,038	0,501±0,02

До підендотеліального шару (шару Лангханса) входили пухка тонкофібрилярна сполучна тканина, яка накопичувала колаген III та І типів, та клітини зірчастої форми. Колаген I типу виявлявся у вигляді інтенсивного світіння. Забарвлення МКАт до Monoclonal Anti-Нuman Smooth Muscle Actin виявило тут гладкі міоцити. Глибше підендотеліального шару розташовувалося густе сплетіння еластичних волокон у складі внутрішньої оболонки, що добре було виявлено при забарвленні за Маллорі та відповідало внутрішній еластичній мембрані.

Ураховуючи те, що внутрішня оболонка в аорті плодів та новонароджених дуже тонка, складалася з ендотелію, підендотеліального шару, сплетіння еластичних волокон та без чітких меж переходила в медію, ми визначали відносний об'єм tunica intima та tunica media разом й окремо tunica adventitia (таблиця 4.16).

Таблиця 4.16. Відносні об'єми основних структурних компонентів аорти групи прееклампсії середньої тяжкості (%)

	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
ПЕ ІІ	62,00±8,09	38,00±8,09

На внутрішню та середню оболонки припадає 62,00±8,09 % відносного об'єму основних структурних компонентів судини. В останній розташовувалися колагенові та еластичні волокна, гладком'язові клітини, кількість яких зменшена порівнянно з ГП, вікончасті еластичні мембрани. Відносний об'єм еластичних і колагенових волокон в аорті становив 52,30±9,12 % та 47,70±9,12 % відповідно. Гладкі міоцити мали довгасту форму, помірно інтенсивно експресували маркер у цитоплазмі, були визначені нерівномірно, з перевагою у внутрішній третині медії, а також у стінках адвентиціальних судин. Щільність їх розташування складала 25,72±0,67 клітини в одному полі зору, Ч1000.

При встановленні апоптозу клітин за допомогою маркера CD95 у стінці аорти даної групи було встановлено 24,58±1,54 клітини в полі зору (Ч600).

При дослідженні кількості макрофагів у стінці судини за допомогою маркера CD16 знайдено 31,84±0,57 клітини в полі зору (Ч600).

Тunica adventitia (38,00±8,09 % відносного об'єму щодо загальної товщі судини) була представлена колагеновими й еластичними волокнами з ознаками набряку. Також тут розташовувались малі кровоносні й лімфатичні судини (vasa vasorum), нервові волокна (nervi vasorum). Кровоносні судини помітно повнокровні, розширені. Нервові волокна без патологічних змін.

Забарвлення аорти пікрофуксином за ван Гізоном виявило посилення фуксинофілії в адвентиції (рис. 4.10).

Рис. 4.10. Аорта плода терміном гестаціїї 38 тижнів від матері з середньою ПЕ. Посилення фуксинофілії в адвентиції судини. Забарвлення за ван Гізоном, Ч100

Стінка аорти в групі ПЕ ІІІ макроскопічно була еластичною, мала білувату, гладку та помірно блискучу інтиму. Середній периметр гирла аорти складав 2,11±0,01Ч10-2м. Мікроскопічне дослідження при забарвленні гематоксиліном та еозином виявило три оболонки судини: внутрішню (tunica intima), середню (tunica media) та зовнішню (tunica adventitia). Внутрішня оболонка була представлена ендотелієм, підендотеліальним шаром і сплетінням еластичних волокон. Ендотеліоцити різної величини та з одним ядром розташовувалися на базальних мембранах. Клітини були сплющені, форма наближена до витягнутої овальної, прилягали одна до одної, у деяких полях зору мали палісадоподібне розташування відносно стінки судини. Ширина ендотеліальних клітин у середньому становила 12,23±0,86Ч10-6м, висота в середньому - 3,38±0,18Ч10-6м. Ядро локалізувалосцентрально я, було переважно овальної форми, інтенсивно забарвлювалося гематоксиліном. Цитоплазма відносно рівномірно накопичувала еозин. У полі зору визначено по 5?6 десквамованих ендотеліоцитів (5,69±0,09, Ч200). Маркер CD34 накопичувався слабкіше, порівняно з ГП, ПЕ І та ІІ (0,398±0,03 ум. од. св.). Від сполучної тканини, яка підлежала, клітини відокремлювали потовщені порівняно з ГП, подекуди гофрованого вигляду, базальні мембрани. Останні інтенсивно забарвлювалися еозином та дифузно інтенсивно експресували колаген ІІІ типу, оптична щільність світіння якого складала 0,449±0,03 ум. од. св. Колаген ІV типу (0,319±0,048 ум. од. св.) накопичувався базальними мембранами нерівномірно на відміну від ГП (таблиця 4.17).

Таблиця 4.17. Оптична щільність інтенсивності світіння колагенів та ендотелію CD34 в аорті групи тяжкої прееклампсії (ум. од. св.)

	Колаген І типу	Колаген ІІІ типу	Колаген IV типу	Ендотелій CD34
ПЕ ІІІ	0,375±0,03	0,449±0,03	0,319±0,048	0,398±0,03

До складу підендотеліального шару (шару Лангханса) входили пухка тонкофібрилярна сполучна тканина, що накопичувала колаген III та І типів, клітини зірчастої форми. Колаген I типу виявлявся у вигляді інтенсивного світіння. Забарвлення МКАт до Monoclonal Anti-Нuman Smooth Muscle Actin виявило розташовані тут гладкі міоцити. Густе сплетіння еластичних волокон у складі внутрішньої оболонки було розташовано глибше підендотеліального шару, добре визначалося при забарвленні за Маллорі, це відповідало внутрішній еластичній мембрані.

Ураховуючи те, що внутрішня оболонка в аорті плодів та новонароджених дуже тонка, складалася з ендотелію, підендотеліального шару, сплетіння еластичних волокон та без чітких меж переходила в медію, ми визначали відносний об'єм tunica intima та tunica media разом й окремо tunica adventitia (таблиця 4.18).

Таблиця 4.18. Відносні об'єми основних структурних компонентів аорти групи тяжкої прееклампсії (%)

	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
ПЕ ІІІ	60,00±8,16	40,00±8,16

Внутрішня та середня оболонки складали 60,00±8,16 % відносного об'єму щодо структурних компонентів стінки судини. У tunica media розташовувалися колагенові й еластичні волокна, гладком'язові клітини, кількість яких зменшена порівняно з ГП, вікончасті еластичні мембрани. Відносний об'єм еластичних і колагенових волокон в аорті становив 49,10±9,13 % та 50,90±9,13 % відповідно. Гладкі міоцити, які мали продовгувату форму та помірно інтенсивно експресували маркер у цитоплазмі, локалізувалися зі щільністю 22,28±0,68 клітини в одному полі зору, Ч1000, що значно менше за такі показники в ГП, ПЕ І та ІІ. Найбільша їх кількість зосереджувалася у внутрішній третині середньої оболонки. Окрім інтими та медії, гладком'язові клітини ще спостерігалися в стінках судин адвентиції. При визначенні апоптозу клітин за допомогою маркера CD95 у стінці аорти даної групи було встановлено 26,13±1,38 клітини в полі зору (Ч600). При дослідженні кількості макрофагів у стінці судини за допомогою маркера CD16 знайдено 33,06±0,56 клітини в полі зору (Ч600).



Рис. 4.11. Аорта новонародженого, мати якого страждала на тяжку ПЕ, віком 3 години. Нерівномірне розташування гладких міоцитів у стінці судини. Непрямий імунопероксидазний метод з використанням МКАт до Anti-Нuman Smooth Muscle Actin, Ч100

Тunica adventitia (40,00±8,16 % відносного об'єму щодо загальної товщі судини) була представлена колагеновими й еластичними волокнами з ознаками набряку. Окрім останніх, тут були малі кровоносні й лімфатичні судини (vasa vasorum), нервові волокна (nervi vasorum). Кровоносні судини помітно повнокровні, розширені. Нервові волокна без ознак дистрофічних змін.

Забарвлення аорти пікрофуксином за ван Гізоном виявило посилення фуксинофілії в адвентиції.

Таким чином, аорта у плодів та новонароджених у групі ПЕ І, ІІ та ІІІ мала певні патоморфологічні зміни. Останні проявлялися в потовщенні базальних мембран (унаслідок наявності в складі нехарактерного для їх будови інтерстиціального колагену ІІІ типу при дефіциті колагену IV типу); зниженні адгезивних властивостей ендотеліоцитів (зниженні оптичної щільності інтенсивності світіння маркера CD34), зонах деендотелізації; формуванні склеротичних змін у стінці судини (зростання показника оптичної щільності інтенсивності світіння колагену І типу, посилення фуксинофілії при забарвленні за ван Гізоном); зменшенні кількості гладких міоцитів; зміненні відносного об'єму колагенових та еластичних волокон у бік зменшення останніх; збільшенні апоптозу клітин та кількості макрофагів у стінці судини; набряканні адвентиції, повнокров'ї та розширенні її кровоносних судин. Наслідком всіх цих процесів стало збільшення середньої товщини аорти, головним чином за рахунок внутрішньої та зовнішньої оболонки. Це, своєю чергою може відобразитися на погіршенні трофіки аорти, зниженні еластичності її стінки.

Проте всі вищеназвані показники в групі легкої ПЕ несуттєво відрізнялися від значень ГП, що вказує на нетяжкі зміни та можливість їх оборотності після усунення патогенного чинника. На нашу думку, ПЕ І стимулює початок розвитку компенсаторно-адаптивних змін в аорті плодів та новонароджених. У групах середньої ПЕ вищезазначені показники дослідження аорти відрізнялися значно більше від ГП, що вказувало на утяжеління змін. Ми припускаємо, що ПЕ ІІ закріплює компенсаторні процеси в аорті плодів та новонароджених і робить їх необоротними. Проте в групі тяжкої ПЕ деякі досліджувані показники аорти мали тенденцію до зниження порівняно з середньою ПЕ, залишаючись вищими за ГП та легку ПЕ. Цей факт, на нашу думку, може свідчити про різкий зрив компенсаторно-адаптивних механізмів.

5. Результати власних досліджень експериментального матеріалу

5.1 Морфологічна характеристика легеневої артерії у плодів та новонароджених під впливом хронічної внутрішньоутробної гіпоксії

Морфологічний стан легеневої артерії у плодів та новонароджених від матерів з фізіологічною вагітністю (група контролю).

Стінка ЛА в групі плодів та новонароджених від матерів з фізіологічною вагітністю при макроскопічному дослідженні за допомогою лупи (Ч3, 8 діоптрій) була еластичною, мала гладеньку інтиму білувато-сіруватого кольору. Мікроскопічно при забарвленні гематоксиліном та еозином визначено всі три оболонки судини: внутрішню (tunica intima), середню (tunica media) та зовнішню (tunica adventitia) (рис. 5.1).

Інтима складалася з ендотелію, базальних мембран, сплетіння еластичних волокон. Ендотелій являв собою пласт одноядерних клітин різної величини й форми, що щільно прилягали одна до одної та розташовувалися на базальних мембранах. Середня ширина ендотеліоцитів становила 7,12±0,15Ч10-6м, висота - 3,20±0,04Ч10-6м. Центрально розташоване овальне ядро рівномірно інтенсивно забарвлювалося гематоксиліном. У місці його локалізації клітини мали незначне випинання в просвіт судин. Цитоплазма була однорідною та помірно еозинофільною. В одному полі зору (Ч1000) розмір полів десквамації складав 2,40±0,09 клітини. Адгезивні властивості ендотеліоцитів відображав маркер CD34, оптична щільність інтенсивності світіння якого становила 0,495±0,01 ум. од. св. для даної групи. Тонкі, еозинофільні базальні мембрани відокремлювали клітини ендотелію від сполучної тканини, що підлежала, однаково накопичували колаген IV типу, який було виявлено у вигляді імунофлюоресценції помірної інтенсивності світіння та становив 0,526±0,02 ум. од. св.



Рис. 5.1. ЛА новонародженого щура Ке віком 1 доба. Наявність внутрішньої, середньої та зовнішньої оболонок у стінці судини. Забарвлення гематоксиліном та еозином, Ч200

Підендотеліальний шар утворювався тонкофібрилярною сполучною тканиною, що переважно накопичувала колаген III типу, клітинами зірчастої форми, гладкими міоцитами, які було визначено при забарвленні МКАт до Monoclonal Anti-Нuman Smooth Muscle Actin. Колаген I типу візуалізувався як дуже слабке світіння (таблиця 5.1).

Ураховуючи те, що внутрішня оболонка ЛА в плодів та новонароджених дуже тонка, складалася з ендотелію, підендотеліального шару, сплетіння еластичних волокон і без чітких меж переходила в медію, ми визначали відносні об'єми tunica intima та tunica media разом і tunica adventitia окремо.

Таблиця 5.1. Оптична щільність інтенсивності світіння колагенів та ендотелію CD34 легеневої артерії групи контролю (ум. од. св.)

	Колаген І типу	Колаген ІІІ типу	Колаген IV типу	Ендотелій CD34
Ке	0,530±0,01	0,498±0,01	0,526±0,02	0,495±0,01

Відносний об'єм tunica intima та tunica media становив 62,25±11,43 % стінки судини (таблиця 5.2).

Таблиця 5.2. Відносні об'єми основних структурних компонентів ЛА групи контролю (%)

	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
Ке	62,25±11,43	37,75±11,43

До складу tunica media входили колагенові й еластичні волокна, що були визначені при забарвленні за методом Маллорі, гладкі міоцити. Гладком'язові клітини мали продовгувату форму, з помірною інтенсивністю експресували маркер у цитоплазмі, рівномірно розташовувалися в товщі стінки ЛА зі щільністю 28,20±0,63 клітини у полі зору (Ч1000). Окрім інтими та медії, вони ще розташовувалися в стінках судин адвентиції. Відносний обсяг еластичних і колагенових волокон складав 59,57±11,57 % та 40,43±11,57 % відповідно.

При визначенні апоптозу клітин за допомогою маркера CD95 у стінці ЛА даної групи було встановлено 16,86±1,03 клітин в полі зору (Ч600).

При дослідженні кількості макрофагів у стінці судини за допомогою маркера CD16 знайдено 26,35±1,42 клітин в полі зору (Ч600) (рис. 5.2).



Рис. 5.2. Стінка ЛА новонародженого Ке віком 1 доба. Експресія клітин, що мають рецептори CD16. Непрямий метод Кунса з МКАт до CD16, Ч1000

Зовнішня оболонка (tunica adventitia) складала 37,75±11,43 % відносного об'єму щодо загальної товщі судини. Вона формувалася колагеновими й еластичними волокнами, помірно повнокровними кровоносними судинами (vasa vasorum), нервовими волокнами (nervi vasorum) без ознак дистрофічних змін.

В адвентиції при забарвленні ЛА пікрофуксином за ван Гізоном спостерігалася помірна фуксинофілія.

Таким чином, морфологічний стан стінки ЛА в плодів та новонароджених Ке відповідав загальновизнаному уявленню про фізіологічну норму й міг бути використаний як ГП при вивченні морфологічних особливостей ЛА у плодів та новонароджених від матерів з ХВГ.

Патоморфологічні особливості легеневої артерії у плодів та новонароджених під впливом хронічної внутрішньоутробної гіпоксії.

Стінка ЛА в групі плодів та новонароджених, які зазнали впливу ХВГ, при макроскопічному дослідженні за допомогою лупи (Ч3, 8 діоптрій) була еластичною, інтима її гладенькою, білувато-сіруватого кольору. Мікроскопічно визначено всі три оболонки судини при забарвленні гематоксиліном та еозином: внутрішню (tunica intima), середню (tunica media) та зовнішню (tunica adventitia).

Ендотелій, базальні мембрани, сплетіння еластичних волокон утворювали інтиму. Ендотеліальні клітини були одноядерні, мали різну величину й форму. Вони щільно прилягали одна до одної, розташовувалися на базальних мембранах. Середня ширина ендотеліоцитів сягала 7,94±0,11Ч10-6м, а висота - 2,96±0,03Ч10-6м. Ядро знаходилося центрально, було овальної форми, при забарвленні гематоксиліном у ньому виявлено оптичні пустоти. Цитоплазма однорідна та помірно еозинофільна. По 4-6 десквамованих клітин (4,87±0,15) спостерігалося в одному полі зору (Ч1000). Дещо слабкіше, порівняно з Ке, накопичувався маркер CD34, про це свідчило зниження його оптичної щільності світіння (0,397±0,02 ум. од. св.) (рис. 5.3).

Базальні мембрани були потовщені порівняно з контролем, відокремлювали клітини від сполучної тканини, що підлежала. Вони інтенсивно забарвлювалися еозином, дифузно не дуже інтенсивно експресували колаген ІІІ типу, оптична щільність світіння якого складала 0,351±0,02 ум. од. св. Базальна мембрана накопичувала колаген ІV типу нерівномірно порівняно з Ке (таблиця 5.3).

Тонкофібрилярна сполучна тканина, яка накопичувала колаген III та І типів, клітини зірчастої форми, гладкі міоцити, що були виявлені при забарвленні МКАт до Monoclonal Anti-Нuman Smooth Muscle Actin, формували підендотеліальний шар.



Рис. 5.3. ЛА новонародженого щура, що зазнав впливу ХВГ, віком 1 доба. Слабка експресія ендотеліоцитами маркера CD34. Непрямий метод Кунса з МКАт до CD34, Ч1000

Таблиця 5.3. Оптична щільність інтенсивності світіння колагенів та ендотелію CD34 легеневої артерії групи хронічної внутрішньоутробної гіпоксії (ум. од. св.)

	Колаген І типу	Колаген ІІІ типу	Колаген IV типу	Ендотелій CD34
ХВГ	0,660±0,02	0,351±0,02	0,497±0,02	0,397±0,02

Нами визначено відносні об'єми tunica intima та tunica media разом і tunica adventitia окремо через те, що внутрішня оболонка ЛА в плодів та новонароджених дуже тонка, складалася з ендотелію, підендотеліального шару, сплетіння еластичних волокон і без чітких меж переходила в медію. Відносний об'єм tunica intima та tunica media становив 76,39±10,62 % стінки судини (таблиця 5.4).

Таблиця 5.4. Відносні об'єми основних структурних компонентів легеневої артерії групи хронічної внутрішньоутробної гіпоксії (%)

	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
ХВГ	76,39±10,62	23,61±10,62

Колагенові й еластичні волокна, які визначалися при забарвленні за методом Маллорі, гладком'язові клітини формували tunica media. Зі щільністю 20,00±0,35 клітини в полі зору (Ч1000) рівномірно розташовувалися гладкі міоцити у товщі стінки ЛА, що було нижче від контрольних значень. Гладком'язові клітини мали продовгувату форму, з помірною інтенсивністю експресували маркер у цитоплазмі. Окрім інтими та медії, вони ще були визначені в стінках судин адвентиції. Відносний обсяг еластичних і колагенових волокон складав 65,65±11,87 % і 34,35±11,87 % відповідно.

При визначенні апоптозу клітин за допомогою маркера CD95 у стінці ЛА даної групи було встановлено 20,77±1,69 клітини в полі зору (Ч600).

При дослідженні кількості макрофагів у стінці судини за допомогою маркера CD16 знайдено 29,45±0,84 клітини в полі зору (Ч600).

Адвентиція вищезазначеної судини складала 23,61±10,62 % відносного об'єму щодо загальної її товщі. До складу tunica adventitia входили колагенові й еластичні волокна, помірно повнокровні кровоносні судини (vasa vasorum) і нервові волокна (nervi vasorum) без ознак дистрофічних змін.

При забарвленні ЛА пікрофуксином за ван Гізоном у зовнішній оболонці спостерігалося посилення фуксинофілії.

Таким чином, порівняно з контрольною групою ЛА у плодів та новонароджених, які перенесли ХВГ, мала певні патоморфологічні зміни. Це проявлялося в потовщенні базальних мембран (унаслідок наявності у їх складі нехарактерного колагену ІІІ типу при дефіциті колагену IV типу); зниженні адгезивних властивостей ендотеліоцитів (зниження оптичної щільності інтенсивності світіння маркера CD34), зонах деендотелізації; наявності склеротичних змін у стінці судини (зростання показника оптичної щільності інтенсивності світіння колагену І типу, посилення фуксинофілії при забарвленні за ван Гізоном); зниженні кількості гладких міоцитів; зміненні відносного об'єму колагенових й еластичних волокон у бік збільшення останніх; збільшенні апоптозу клітин й кількості макрофагів у стінці судини; набряканні адвентиції, повнокров'ї та розширенні її кровоносних судин. Як наслідок, збільшувалася середня товщина ЛА, переважно за рахунок внутрішньої та середньої оболонок, що своєю чергою може відобразитися на погіршенні трофіки, зниженні еластичності її стінки.

5.2 Морфологічна характеристика аорти у плодів та новонароджених під впливом хронічної внутрішньоутробної гіпоксії

Морфологічний стан аорти у плодів та новонароджених від матерів з фізіологічною вагітністю (група контролю).

Стінка аорти в групі плодів та новонароджених від матерів з фізіологічною вагітністю при макроскопічному дослідженні за допомогою лупи (Ч3, 8 діоптрій) була еластичною, мала гладеньку інтиму кольору «слонової кістки». Мікроскопічне дослідження при забарвленні гематоксиліном та еозином виявило всі три оболонки судини: внутрішню (tunica intima), середню (tunica media) та зовнішню (tunica adventitia).

Ендотелій, базальні мембрани, сплетіння еластичних волокон утворювали інтиму. Ендотліальні клітини одноядерні, мали різну величину й форму, щільно прилягали одна до одної та розташовувалися на базальних мембранах. Середній показник ширини ендотеліоцитів складав 7,25±0,18Ч10-6 м, висоти - 3,44±0,06Ч10-6 м. Рівномірно інтенсивно забарвлене гематоксиліном ядро розташовувалося центрально, мало овальну форму. Спостерігалося незначне випинання клітини в просвіт судини в місці знаходження ядра.

Цитоплазма була однорідною та помірно еозинофільною.

Визначено 1?3 десвамовані клітини в одному полі зору (2,15±0,15 клітини, Ч1000).

Рис. 5.4. Аорта новонародженого щура Ке віком 1 доба. Наявність внутрішньої, середньої та зовнішньої оболонок у стінці судини з помірним повнокрів'ям vasa vasorum. У просвіті судини визначаються еритроцити. Забарвлення гематоксиліном та еозином, Ч200

Адгезивні властивості ендотеліоцитів відображав маркер CD34, оптична щільність інтенсивності світіння якого становила 0,476±0,01 ум. од. св. для даної групи. Тонкі, еозинофільні базальні мембрани відокремлювали ендотеліальний покрив від сполучної тканини, що підлежала. Колаген IV типу однаково накопичувався базальними мембранами ендотелію, виявлявся у вигляді імунофлюоресценції помірної інтенсивності світіння (0,531±0,02 ум. од. св.).

Тонкофібрилярна сполучна тканина, що накопичувала переважно колаген III типу, клітини зірчастої форми та гладкі міоцити, типовані при забарвленні МКАт до Monoclonal Anti-Нuman Smooth Muscle Actin, формували підендотеліальний шар. У вигляді дуже слабкого світіння визначався колаген I типу (таблиця 5.5).

Таблиця 5.5. Оптична щільність інтенсивності світіння колагенів та ендотелію CD34 аорти групи контролю (ум. од. св.)

	Колаген І типу	Колаген ІІІ типу	Колаген IV типу	Ендотелій CD34
Ке	0,540±0,01	0,638±0,02	0,531±0,02	0,476±0,01

Ми встановили відносний обсяг tunica intima та tunica media разом і tunica adventitia окремо через те, що внутрішня оболонка аорти плодів та новонароджених дуже тонка, складалася з ендотелію, підендотеліального шару, сплетіння еластичних волокон і без чітких меж переходила в медію. Відносний об'єм tunica intima та tunica media становив 70,09±10,79 % стінки судини.

Таблиця 5.6. Відносні об'єми основних структурних компонентів аорти групи контролю (%)

	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
Ке	70,09±10,79	29,91±10,79

Визначені при забарвленні за методом Маллорі колагенові й еластичні волокна, гладком'язові клітини утворювали tunica media. Зі щільністю 24,62±0,76 клітини в полі зору (Ч1000) рівномірно розташовуються гладкі міоцити в товщі стінки вказаної судини. Вони мали продовгувату форму, з помірною інтенсивністю експресували маркер у цитоплазмі. Окрім інтими та медії, ці клітини ще було визначено в стінках судин адвентиції. Відносний обсяг еластичних волокон склав 57,74±11,64 %, а колагенових - 42,26±11,64 %.

При встановленні апоптозу клітин за допомогою маркера CD95 у стінці аорти даної групи виявлено 14,85±1,45 клітини в полі зору (Ч600).

При дослідженні кількості макрофагів у стінці судини за допомогою маркера CD16 знайдено 26,00±1,36 клітини в полі зору (Ч600).

Адвентиція аорти складала 29,91±10,79 % відносного об'єму щодо загальної товщі. До її складу входили колагенові й еластичні волокна, кровоносні судини (vasa vasorum) з ознаками помірного повнокрів'я, нервові волокна (nervi vasorum) без ознак дистрофічних змін.

При забарвленні аорти пікрофуксином за ван Гізоном спостерігалася помірна фуксинофілія зовнішньої оболонки (рис. 5.5).

Рис. 5.5. Аорта новонародженого щура групи контролю віком 1 доба. Помірна фуксинофілія адвентиції судини. Забарвлення за ван Гізоном, Ч200

Таким чином, морфологічний стан стінки аорти в плодів та новонароджених Ке відповідав загальновизнаному уявленню про фізіологічну норму й міг бути використаний як група порівняння при вивченні морфологічних особливостей аорти в плодів та новонароджених від матерів з ХВГ.

Патоморфологічні особливості аорти у плодів та новонароджених під впливом хронічної внутрішньоутробної гіпоксії

Стінка аорти в групі плодів та новонароджених, які зазнали впливу ХВГ, при макроскопічному дослідженні за допомогою лупи (Ч3, 8 діоптрій) була еластичною, інтима її гладенькою, мала колір «слонової кістки». Усі три оболонки судини визначалися мікроскопічно при забарвленні гематоксиліном та еозином: внутрішня (tunica intima), середня (tunica media) та зовнішня (tunica adventitia).

Внутрішню оболонку формували ендотелій, базальні мембрани, сплетіння еластичних волокон. Одноядерні ендотеліоцити різні за величиною та формою щільно прилягали один до одного, розташовувалися на базальних мембранах. Їх середня ширина складала 5,95±0,10Ч10-6м, а висота - 3,06±0,06Ч10-6м. При забарвленні гематоксиліном у центрально розташованому ядрі овальної форми виявлено оптичні пустоти. Цитоплазма була однорідною та помірно еозинофільною. В одному полі зору (Ч1000) визначено по 4?6 (4,60±0,16) десквамованих клітин. Маркер CD34 накопичувався дещо слабкіше порівняно з Ке, про що свідчило зниження його оптичної щільності світіння (0,379±0,02 ум. од. св.). Потовщені порівняно з контролем базальні мембрани відокремлювали клітини від сполучної тканини, що підлежала. Вони інтенсивно забарвлювалися еозином, дифузно не дуже інтенсивно експресували колаген ІІІ типу, оптична щільність світіння якого складала 0,526±0,01 ум. од. св. При цьому колаген ІV типу накопичувався базальними мембранами нерівномірно порівняно з групою без гіпоксії.

До складу підендотеліального шару входили тонкофібрилярна сполучна тканина, що накопичувала колаген III та І типів, клітини зірчастої форми, гладкі міоцити, які ідентифікувалися при забарвленні МКАт до Monoclonal Anti-Нuman Smooth Muscle Actin.

Таблиця 5.7. Оптична щільність інтенсивності світіння колагенів та ендотелію CD34 аорти групи хронічної внутрішньоутробної гіпоксії (ум. од. св.)

	Колаген І типу	Колаген ІІІ типу	Колаген IV типу	Ендотелій CD34
ХВГ	0,600±0,01	0,526±0,01	0,495±0,03	0,379±0,02

Оскільки внутрішня оболонка в аорті плодів та новонароджених була дуже тонкою, складалася з ендотелію, підендотеліального шару, сплетіння еластичних волокон і без чітких меж переходила в медію, визначено відносні обсяги tunica intima та tunica media разом і tunica adventitia окремо. Відносний об'єм tunica intima та tunica media становив 68,72±11,59 % стінки судини.

Таблиця 5.8. Відносні об'єми основних структурних компонентів аорти групи хронічної внутрішньоутробної гіпоксії (%)

	Внутрішня та середня оболонки	Зовнішня оболонка
ХВГ	68,72±11,59	31,28±11,59

Медіа складалася з колагенових й еластичних волокон, що розрізнялися при забарвленні за методом Маллорі, гладком'язових клітин. Останні в товщі аорти розташовувалися рівномірно зі щільністю 18,67±0,56 клітини в полі зору (Ч1000), що нижче від контрольних показників. Вони мали довгасту форму, з помірною інтенсивністю експресували маркер у цитоплазмі. Окрім інтими та медії, ще локалізувалися в стінках судин адвентиції. Відносний обсяг еластичних волокон становив 61,69±12,15 %, а колагенових - 38,31±12,15 %.



Рис. 5.6. Аорта новонародженого щура віком 1 доба групи ХВГ. Рівномірне розташування гладких міоцитів у стінці судини. Непрямий імунопероксидазний метод з використанням МКАт до Anti-Нuman Smooth Muscle Actin, Ч600

При визначенні апоптозу клітин за допомогою маркера CD95 у стінці аорти даної групи було встановлено 19,80±1,88 клітини в полі зору (Ч600).

При дослідженні кількості макрофагів у стінці судини за допомогою маркера CD16 знайдено 28,45±0,68 клітини в полі зору (Ч600) (рис. 5.2.4).

Тunica adventitia складала 31,28±11,59 % відносного об'єму щодо загальної товщі вищезазначеної судини. До її складу входили колагенові й еластичні волокна, помірно повнокровні кровоносні судини (vasa vasorum) і нервові волокна (nervi vasorum) без ознак дистрофічних змін.

Визначено посилення фуксинофілії зовнішньої оболонки аорти при забарвленні пікрофуксином за ван Гізоном.



Рис. 5.7. Стінка аорти новонародженого щура віком 1 доба з групи ХВГ. Експресія клітин, що мають рецептори CD16.Непрямий метод Кунса з МКАт до CD16, Ч1000

Таким чином, аорта в плодів та новонароджених щурів, що зазнали впливу ХВГ, мала певні патоморфологічні зміни. Вони проявлялися в потовщенні базальних мембран (унаслідок наявності у їх складі нехарактерного колагену ІІІ типу при дефіциті колагену IV типу); зменшенні адгезивних властивостей ендотеліоцитів (зниження оптичної щільності інтенсивності світіння маркера CD34), зонах деендотелізації; наявності склеротичних змін у стінці судини (зростання показника оптичної щільності інтенсивності світіння колагену І типу, посилення фуксинофілії при забарвленні пікрофуксином за ван Гізоном); зменшенні кількості гладких міоцитів; зміненні відносного об'єму колагенових й еластичних волокон з домінуванням останніх; збільшенні апоптозу клітин та кількості макрофагів у стінці судини; набряканні адвентиції, повнокров'ї та розширенні її кровоносних судин.

Унаслідок цього збільшувалася середня товщина аорти переважно за рахунок внутрішньої й середньої оболонки, це своєю чергою може відобразитися на погіршенні трофіки, зниженні еластичності її стінки.

6. Обговорення результатів дослідження

Вивчивши дані літератури та дані власних спостережень, ми переконалися в негативному впливі ПЕ на ЛА та аорту у плодів та новонароджених, що своєю чергою відіграє роль у процесах морфогенезу й функціонування даних структур з можливістю формування судинної патології в майбутньому.

За результатами досліджень архівного матеріалу (2006-2010 роки) 8,82 % вагітностей були ускладнені ПЕ, що не суперечить даним літератури [116, 153, 204]. При цьому відмічалася стійка тенденція до зниження частоти виникнення серед плодів та новонароджених летальних випадків, спричинених даним ускладненням вагітності у матерів, це можна пояснити проведенням своєчасних профілактичних, діагностичних і лікувальних заходів (рис. 6.1) [153].

Рис. 6.1. Частота виникнення випадків мертвонародження та смерті дітей першого року життя від матерів з ПЕ в місті Харкові та Харківській області за період 2006-2010 років

Мертвонародження (71,43 %) домінували над випадками смерті дітей першого року життя (28,57 %). Імовірно, даний факт спричинено тяжкими гіпоксичними умовами й змінами в плодовому кровообігу на тлі перебігу ПЕ в матері, про що є неодноразові свідчення різних учених [11, 106, 108]. Нами виявлено вищий рівень смертності серед хлопчиків порівняно з дівчатами (55,36 % та 44,64 % відповідно), що можна пояснити статевими відмінностями, про які є згадано у літературі [154].

ПЕ найчастіше зустрічалася у молодих жінок (18-25 років), тим часом як найбільша кількість випадків тяжкої ПЕ спостерігалася у жінок старших вікових періодів (36-40 років), що знаходить своє відображення в роботах іноземних дослідників [7]. При цьому у жінок-мешканок міста частіше виникали як мертвонародження (70,00 %), так і смертельні випадки у дітей першого року життя (60,00 %), порівняно з жінками, що проживали в області (30,00 % та 40,00 % відповідно). На нашу думку це явище можна пов'язати з частішим виникненням стресових ситуацій та гіршими екологічними умовами в місті, які, як відомо, негативно впливають і на перебіг вагітності, і на розвиток самої ПЕ [17, 155].

За нашими даними, найбільша кількість випадків мертвонародження припадало на період 30-33 (19,64 %) та 34-37 (17,87 %) тижнів вагітності, що збігається з небезпечними періодами для розвитку фетоплацентарної недостатності [156]. Остання, як відомо, супроводжує ПЕ та може спричинити загибель плоду [157]. Найбільша частота передчасних пологів спостерігалася в терміні 26-29 тижнів гестації (12,50 %), що означає народження дітей глибоко недоношеними з несприятливим прогнозом для здоров'я та життя в цілому [243, 244].

Отримані нами результати щодо екстрагенітальної та генітальної патології жінок, вагітність яких ускладнилася ПЕ, підтверджують дані, представлені в сучасній літературі. Так, серед екстрагенітальної патології найчастіше зустрічалися ожиріння (21,21 %), гіпертонічна хвороба (15,20 %), захворювання щитоподібної залози, серед яких аутоімунний тиреоїдит та дифузний зоб, (13,63 %), вегето-судинна дистонія (12,12 %), вади серця (9,09 %) та хронічний пієлонефрит, цистит (7,57 %), а серед генітальної патології - інфекції статевих шляхів (58,33 %). Подекуди спостерігалось їх поєднання. За свідченнями низки авторів, вищезазначені нозології належать до факторів ризику розвитку ПЕ [6, 15, 17, 93-96].

Основною причиною смерті серед мертвонароджених плодів виступала анте-, інтранатальна асфіксія (92,50 %), що не суперечить даним Леоновой Е.В., Висмонт Ф.И. (2003), дослідження яких вказують на перевагу внутрішньоутробної гіпоксії й асфіксії під час пологів серед причин перинатальної смерті [121]. Новонароджені в межах даного дослідження найчастіше помирали в результаті мозкового крововиливу (25,00 %), пренатальної пізньої неінфекційної, діабетичної (в 1 випадку) фетопатії (18,75 %) та хвороби гіалінових мембран (12,50 %), що на нашу думку, пов'язано з наслідками у тому числі й гіпоксичного впливу на плід під час вагітності та пологів. Показники зросту мертвонароджених та дітей першого року життя також збільшувалися від тижня до тижня. Індекс Кетле мав динаміку до зростання у міру збільшення терміну гестації, за винятком 28-29, 30-31 тижнів, коли його показники мали тенденцію до зниження, що скоріше за все пов'язано з наявністю декількох випадків із затримкою внутрішньоутробного розвитку плоду. При цьому найвищу кількість балів за шкалою Апгар одержали діти, народжені від матерів з ПЕ середнього ступеня тяжкості, як на 1-й, так і на 5-й хвилинах життя. Найвірогіднішою причиною цього є негативний вплив на стан новонароджених не тільки ПЕ, але й іншої патології матері.

Таким чином, незважаючи на тенденцію до зниження частоти ПЕ у жінок з перинатальними втратами, залишається високою частота мертвонароджень, особливо серед дітей чоловічої статі. Значну роль у виникненні даного ускладнення вагітності відіграють фактори ризику.

Плоди та новонароджені, які склали клінічну ГП, були доношеними, мали нормальні показники ваги тіла, зросту та індексу Кетле [152]. Це дозволило їх використовувати для порівняння з плодами та новонародженими, матері яких страждали на ПЕ різних ступенів тяжкості.

У результаті аналізу досліджуваного клінічного матеріалу з'ясовано, що жінки з груп різних ступенів тяжкості ПЕ мали ще й екстрагенітальну патологію, серед якої ожиріння (ПЕ І - 16,67 %, ПЕ ІІ - 8,33 %, ПЕ ІІІ - 40,00 %), дифузний зоб (ПЕ І - 16,67 %), сечокам'яна хвороба (ПЕ І - 8,33 %), гіпертонічна хвороба (ПЕ ІІ - 8,33 %), вегето-судинна дистонія (ПЕ ІІ - 16,67 %). Усі вони, як відомо з наукових джерел, є серед факторів ризику розвитку ПЕ [6, 15, 17, 93-96, 203].

У групі ПЕ І плоди та новонароджені були також доношені. Їх загальні та гендерні показники маси тіла, зросту та індексу Кетле не відрізнялися від значень ГП та між собою всередині групи (р?0,05). Цей факт ще раз підтверджує нетяжкий вплив патогенних чинників на плід за умов розвитку легкої ПЕ у матері, що знаходить своє відображення в публікаціях вітчизняних та іноземних дослідників [46, 52, 55, 108]. Плоди та новонароджені з групи ПЕ середнього ступеня тяжкості були доношеними, але загальні показники їх маси тіла та зросту були достовірно нижчими від ГП (р<0,05). Тоді як, величини маси тіла у хлопчиків та дівчат цієї групи відрізнялися недостовірно від ГП відповідної статі (р?0,05), тільки зріст дівчат був достовірно меншим порівняно зі значеннями ГП (р<0,05). Гендерних відмінностей у зрості та масі тіла в групі ПЕ ІІ не знайдено (р?0,05). Значення індексу Кетле відрізнялися недостовірно від ГП (р?0,05), навіть були трохи вищими за нього у дівчат та загальній величині. Скоріше за все це можна пояснити наявністю випадків затримки внутрішньоутробного розвитку у трьох дівчат. Усі плоди та новонароджені групи тяжкої ПЕ - доношені, з нижчими показниками маси тіла та зросту, індексу Кетле за значення ГП, ПЕ І та ІІ, що знаходить своє підтвердження і в сучасній літературі [11, 106]. У групі ПЕ ІІІ наявні достовірно менші показники маси тіла плодів та новонароджених серед загальних значень та у хлопчиків порівняно з ГП (р<0,05). Зріст тіла плодів та новонароджених від матерів з ПЕ ІІІ був достовірно меншим за ГП (р<0,05), хоча окремо цей показник у дівчат, хлопчиків та між ними не мав суттєвих відмінностей всередині групи (р?0,05). Загальне значення індексу Кетле в цій групі не було достовірно меншим від ГП (р?0,05), лише у хлопчиків спостерігалися достовірні відмінності (р<0,05), вірогідніше за все через випадки гіпотрофії. Показники індексу Кетле у дівчат не мали суттєвих відмінностей ні від значень ГП, ні від значень хлопчиків всередині групи (р?0,05).

Отже, ПЕ матері, особливо середнього та тяжкого ступенів, негативно впливає на розвиток дітей [11, 16, 106, 108], що безпосередньо за нашими результатами відображається в прогресивному зниженні маси тіла, зросту та індексу Кетле у плодів та новонароджених.

У даному дослідженні при аналізі морфологічних особливостей ЛА та аорти у плодів та новонароджених ГП і з різними ступенями тяжкості ПЕ не знайдено макроскопічних відмінностей. Середній периметр гирла ЛА в ГП був достовірно більшим за аорту (р<0,05), що знайшло своє підтвердження в дослідженнях Cartier M.S. et al. (1987) [170]. У міру зростання тяжкості ПЕ у матері діаметр вищезазначених судин у плодів та новонароджених зменшувався, при цьому в групі легкої ПЕ їх показники недостовірно відрізняються від ГП (р?0,05), а при середній та тяжкій ПЕ - зменшення було достовірним (р<0,05) (таблиця 6.1). Слід зазначити, що в цьому випадку не йдеться про формування стенозу гирл ЛА та аорти. Вірогідніше за все даний факт можна пояснити потовщенням стінки судин.

Таблиця 6.1. Середній периметр гирла легеневої артерії та аорти у плодів та новонароджених (клінічний матеріал)

	Середній периметр гирла легеневої артерії (10-2м)	Середній периметр гирла аорти (10-2м)
ГП	2,50±0,02	2,16±0,01 р2<0,05
ПЕ І	2,48±0,02 р1?0,05	2,15±0,02 р1?0,05; р2<0,05

Примітка. р1 - достовірність різниці двох середніх між ГП та досліджуваною групою; р2 -достовірність різниці двох середніх між ЛА та аортою в одній групі.

Мікроскопічне дослідження виявило відмінності між ЛА та аортою в групі порівняння та групах з ПЕ.

Ендотеліальні клітини в ЛА ГП були дещо нижчими (р?0,05) та вужчими (р<0,05) за аортальні (таблиця 6.2). Можна припустити, що це пов'язано з впливом більш високого артеріального тиску в судинах малого кола за умов внутрішньоутробного існування та ще деякий час після народження [51, 80, 201, 202]. У міру зростання тяжкості ПЕ висота ендотеліоцитів в ЛА ставала достовірно менше за значення ГП (р<0,05), тоді як ширина клітин в ПЕ І мала лише тенденцію до зниження (р?0,05), а в ПЕ ІІ та ІІІ - зростала, достовірно перевищуючи ГП (р<0,05). В аорті клітини ендотелію прогресивно сплющувалися з наростанням тяжкості ПЕ (р<0,05), водночас показники їх ширини зменшувалися в легкій ПЕ (р<0,05), а в середній та тяжкій ПЕ були ширші за легку, проте достовірно меншими за значення ГП (р<0,05). Такі зміни висоти клітин, можливо, пов'язані з погіршенням плодового кровообігу у міру прогресування даної патології матері [108].

...