Обґрунтування медико-організаційної моделі охорони та підтримки грудного вигодовування в закладах первинної допомоги сільської місцевості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

УДК 614.2:613.953.11(1-22)(043.3)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

обґрунтування медико-організаційної моделі охорони та підтримки грудного вигодовування в закладах первинної допомоги сільської місцевості

14.02.03. - соціальна медицина

Синенко Олена Анатоліївна

Науковий керівник:

Голованова Ірина Анатоліївна доктор медичних наук, професор

Полтава - 2016

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ДИТИНИ І МАТЕРІ

1.1 Значення грудного вигодовування для здоров'я дітей першого року життя

1.2 Організаційно-правові аспекти грудного вигодовування в державі

1.3 Медико-соціальні аспекти тривалості грудного вигодовування

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛ, ОБСЯГ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Програма дослідження. Обґрунтування вибору об'єктів дослідження

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ТА ПІДТРИМКИ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

3.1 Організація грудного вигодовування в закладах, які забезпечують медичне обслуговування жінок у сільській місцевості Полтавської області

3.2 Ретроспективний аналіз поширеності грудного вигодовування та рівня захворюваності дітей раннього віку у Полтавській області до та після введення в дію Розширеної Ініціативи «Лікарня, доброзичлива до дитини»

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК СЕРЕДНЬОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЩОДО ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ

4.1 Аналіз рівня практичного застосування знань, умінь і навичок середнього медичного персоналу, який працює в закладах зі статусом «Лікарня, доброзичлива до дитини» і без такого статусу в сільській місцевості Полтавської області, щодо грудного вигодовування

РОЗДІЛ 5. Фактори ризику РАННЬОГО ПРИПИНЕННЯ Грудного вигодовування ДІТЕЙ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5.1 Аналіз медико-демографічних факторів припинення грудного вигодовування дітей у сільській місцевості Полтавської області

5.2 Роль інформаційних і психологічних факторів у процесі становлення грудного вигодовування дітей у сільській місцевості Полтавської області

5.3 Фактори ризику, які впливають на тривалість грудного вигодовування дітей у сільській місцевості Полтавської області

РОЗДІЛ 6. ОБҐРУНТУВАННЯ МЕДИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ОХОРОНИ ТА ПІДТРИМКИ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ В ЗАКЛАДАХ ПЕРВИННОЇ ДОПОМОГИ СІЛЬСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ

6.1 Модель охорони та підтримки грудного вигодовування в закладах первинної допомоги сільської місцевості

6.2 Результати впровадження моделі охорони та підтримки грудного вигодовування в закладах первинної допомоги сільської місцевості

УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВИСНОВКИ

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АЗПСМ амбулаторія загальної практики - сімейної медицини

ВГВ виключно грудне вигодовування

ГВ грудне вигодовування

ЖК жіноча консультація

ЗОЗ заклади охорони здоров'я

ЗПСМ загальна практика - сімейна медицина

ЛДД лікарня, доброзичлива до дитини

МОЗ України Міністерство охорони здоров'я України

ФАП фельдшерсько-акушерський пункт

ЦПМСД центр первинної медико-санітарної допомоги

ШВ штучне вигодовування

ШВБ школа відповідального батьківства

ВСТУП

Сьогодні в Україні стан здоров'я дітей є однією з найактуальніших соціальних проблем, зі сталою тенденцією до зростання захворюваності, поширеності хвороб та інвалідності, який погіршується на тлі несприятливої демографічної ситуації. За таких умов збереження і поліпшення здоров'я жінок і дітей набуває загальнодержавного значення [13].

Протягом усієї історії людства грудне вигодовування (ГВ), як одна з найбільш геніальних знахідок еволюції, було єдиним способом годування дітей. Грудне молоко повністю забезпечує унікальні потреби дитячого організму в харчових компонентах у перші шість місяців життя [17; 30].

Позбавлення дитини ГВ, і особливо виключно грудного вигодовування (ВГВ), протягом першого півроку життя є важливим чинником ризику захворюваності й смертності дітей грудного і раннього віку [16].

Саме тому суттєвий вплив на формування та збереження здоров'я дітей має ВГВ, впровадження якого передбачають заходи Глобальної стратегії ВООЗ щодо вигодовування дітей грудного і раннього віку [22; 28].

Ідеальний вид харчування, здатний забезпечити оптимальний розвиток дітей першого року життя й адекватний стан їхнього здоров'я, - природне вигодовування. Грудне молоко вважається найкращою їжею для грудних дітей, оскільки воно повністю забезпечує унікальні потреби дитячого організму в харчових компонентах у перші шість місяців життя [1]. Саме грудне молоко є найбільш здоровою, оптимально збалансованою природою їжею для новонародженої дитини [11].

Раціональне вигодовування немовлят материнським молоком сприяє адекватному дозріванню всіх органів і тканин дитячого організму, забезпечує оптимальні параметри фізичного, психомоторного, інтелектуального розвитку, а також формує стійкість організму дитини до інфекцій та впливу інших несприятливих зовнішніх факторів [23; 24]. Тому в закладах охорони здоров'я (ЗОЗ) мають застосовуватися комплексні заходи щодо збереження тривалого ГВ.

Отже, ГВ та сприяння його поширенню є вагомою частиною національної політики, спрямованої на зміцнення здоров'я матері і дитини.

Демонструючи відповідальність і послідовність у виконанні міжнародних зобов'язань, Україна підтримала та приєдналась до впровадження основних документів ВООЗ/ЮНІСЕФ з організації підтримки ГВ та ВГВ [32; 56].

В основі загальної політики із заохочення ГВ лежить затверджена Кабінетом Міністрів України (постанова «Про затвердження Державної програми «Репродуктивне здоров'я нації на період до 2015 року» від 27.12.2006 р. № 1849) Державна програма «Репродуктивне здоров'я нації» на період до 2015 року, прикінцева мета якої полягає в поліпшенні репродуктивного здоров'я населення України як важливої складової загального здоров'я, впливу на демографічну ситуацію та забезпечення соціально-економічного потенціалу країни, а одним з індикаторів досягнення цієї мети до 2015 р. є збільшення частки дітей, які перебувають на ГВ до шести місяців, до 60% [55].

Втілення регламентованих Глобальною стратегією заходів щодо годування дітей грудного і раннього віку відбувається завдяки розробці затвердженої Законом України від 05.03.2009 р. № 1065-VІ Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» до 2016 р., мета якої полягає у створенні умов для народження здорового немовляти, збереженні здоров'я кожного малюка протягом усього періоду дитинства, а також у забезпеченні доступності якісних медичних послуг усім дітям [63].

В Україні кожен регіон має свій рівень розвитку життя населення, певні соціально-побутові умови, соціальні переваги, особливості організації лікувально-профілактичної допомоги. У ряді регіонів країни, серед яких і Полтавська область, відповідно до законодавчої бази впроваджується план дій щодо підтримки ГВ [88].

Отже, сприяння поширеності ГВ забезпечує підтримку здоров'я дитячого населення, що, своєю чергою, є одним з основних напрямів пріоритетного національного проекту у сфері охорони здоров'я. Таким чином, поширеність ГВ є соціальною проблемою, для успішного вирішення якої необхідна активна державна підтримка, координація зусиль усіх центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Актуальність теми обґрунтована необхідністю виконання ЗОЗ Закону України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги» від 07.07.2011 р. № 3611-VI та наказу Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України від 28.10.2011 р. № 715 «Про подальше впровадження Розширеної Ініціативи «Лікарня, доброзичлива до дитини» в Україні». Першочергові завдання цих нормативно-правових документів полягають у поліпшенні стану здоров'я матері та дитини, а також передбачають проведення наукових досліджень існуючої проблеми.

Очікується, що виконання вищезазначених нормативно-правових документів дасть змогу істотно підвищити рівень інформованості населення щодо факторів ризику раннього припинення ГВ та їх корекцію, яка забезпечить збільшення тривалості вигодовування малюків, сприятиме зниженню рівня дитячої захворюваності, пов'язаної з порушенням природного вигодовування немовлят, а також поліпшить їхній фізичний розвиток.

Проблема поширеності ГВ в Україні висвітлена в багатьох наукових публікаціях авторитетних науковців [84; 85; 99].

Але наукові дослідження з проблеми впровадження ГВ спрямовані переважно на клінічні та патофізіологічні аспекти.

До цього часу найменш вивченими залишаються медико-соціальні чинники, які обумовлюють раннє припинення ГВ, особливо в жителів сільської місцевості. На думку науковців [10; 19; 20], саме медико-соціальні фактори призводять до раннього переведення малюка на штучне вигодовування (ШВ). Відсутність глибоких і всебічних досліджень, які стосуються виявлення ризиків раннього припинення ГВ й застосування можливих запобіжних заходів, обмежує можливість повного та ефективного використання потужного арсеналу соціально-гігієнічних, організаційних і управлінських заходів.

Вивчення факторів ризику припинення ГВ, визначення груп ризику щодо гіпогалактії серед жіночого населення сільської місцевості, удосконалення організованих засад первинної профілактики раннього припинення ГВ на рівні ЗОЗ первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) - саме цим питанням присвячена дана робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» «Наукове обґрунтування технологій управління і організації різних видів медичної, у тому числі стоматологічної, допомоги дорослому та дитячому населенню в період реформування системи охорони здоров'я» № 0113U004778 на період 2013-2018 рр. Автором виконано фрагмент науково-дослідницької роботи, який відповідає темі дисертації.

Мета і завдання дослідження. Мета - підвищення рівня поширеності ГВ новонароджених дітей шляхом наукового обґрунтування медико-організаційної моделі охорони та підтримки ГВ у закладах первинної допомоги сільської місцевості.

Завдання дослідження, зумовлені поставленою метою, передбачали:

1. Визначити роль ГВ у формуванні здоров'я дитини і матері та вивчити організаційно-правові аспекти його підтримки.

2. Провести аналіз застосування організаційних технологій на первинному та вторинному рівнях медичної допомоги в Полтавській області щодо реалізації плану дій з підтримки ГВ і вивчити його вплив на захворюваність новонароджених дітей до та після надання ЗОЗ статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини» («ЛДД»).

3. Дослідити вплив медико-демографічних, інформаційних і психологічних чинників на становлення ГВ у жінок сільської місцевості в Полтавській області.

4. Встановити фактори ризику припинення ГВ дітей у жінок сільської місцевості в Полтавській області.

5. Вивчити рівень практичного застосування знань, умінь і навичок середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ зі статусом «ЛДД» і без такого статусу в сільській місцевості Полтавської області, щодо охорони та підтримки ГВ.

6. Розробити, опрацювати і обґрунтувати медико-організаційну модель охорони та підтримки ГВ у закладах первинної допомоги сільської місцевості.

Об'єкт дослідження: стан організації грудного вигодовування в закладах первинної медичної допомоги сільської місцевості Полтавської області.

Предмет дослідження:

• поширеність ГВ дітей раннього віку в Полтавській області;

• показники народжуваності та рівень захворюваності дітей раннього віку в сільській місцевості Полтавської області;

• соціальні, медико-демографічні, інформаційні, психологічні, мотиваційні чинники тривалості ГВ дітей у сільській місцевості;

• фактори ризику раннього припинення ГВ дітей раннього віку;

• визначення рівня практичного застосування знань, умінь і навичок середнього медичного персоналу в сільській місцевості.

Методи дослідження. Методичний апарат дисертаційної роботи становить комплекс медико-соціальних методів дослідження, що загалом визначає як напрям наукового пошуку, так і зміст дослідження в спектрі соціальної медицини.

У роботі безпосередньо та в різних комбінаціях використано такі методи наукового дослідження:

– бібліосемантичний - для вивчення світового досвіду стосовно досліджуваної проблеми;

– системний підхід і аналіз - застосовано на всіх етапах роботи для формування та вирішення проблеми системного дослідження;

– історичний - для вивчення охорони та підтримки ГВ в Україні;

– контент-аналіз - для вивчення нормативно-правових актів із питань охорони та підтримки ГВ;

– статистичний - для статистичної обробки матеріалів дослідження (методи описової та аналітичної статистики для визначення середніх і відносних показників, їх похибок, вірогідності різниці показників, регресія Кокса), вивчення поширення ГВ та рівня захворюваності дітей раннього віку в Полтавській області;

– соціологічний - для анкетування вагітних та породіль, середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ зі статусом «ЛДД» та без такого статусу, в сільській місцевості Полтавської області;

– концептуального моделювання - для розробки моделі охорони та підтримки ГВ у закладах первинної допомоги сільської місцевості;

– експертних оцінок - для визначення доцільності застосування пропонованої моделі в ЗОЗ первинної медичної допомоги в сільській місцевості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором уперше в Україні:

– системно вивчені сучасні погляди жінок у сільській місцевості Полтавської області на ГВ;

– проведено комплексне дослідження серед вагітних та породіль у сільській місцевості Полтавської області з метою визначення медико-демографічних, інформаційних і психологічних чинників, які впливають на тривалість ГВ;

– встановлені фактори ризику, які викликають раннє припинення ГВ;

– виявлено недостатній рівень практичного застосування середнім медичним персоналом знань, умінь і навичок із питань охорони та підтримки ГВ у ЗОЗ первинної медичної допомоги в сільській місцевості Полтавської області;

– обґрунтовано роль сестри медичної загальної практики - сімейної медицини (ЗПСМ) центру первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) у справі поширення практики ГВ у сільській місцевості Полтавської області;

– розроблено медико-організаційну модель охорони та підтримки ГВ у закладах первинної допомоги сільської місцевості.

Теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в суттєвому доповненні теорії соціальної медицини в частині профілактичних аспектів охорони материнства і дитинства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дослідження дозволяють:

– визначити медико-демографічні, інформаційні та психологічні чинники, які сприяють тривалому ГВ;

– виявити фактори ризику, які викликають раннє припинення ГВ;

– удосконалити недостатній рівень практичного застосування середнім медичним персоналом знань, умінь і навичок із питань охорони та підтримки ГВ у ЗОЗ первинної медичної допомоги в сільській місцевості;

– визначити роль сестри медичної ЗПСМ ЦПМСД у справі поширення практики ГВ у сільській місцевості;

– розробити та впровадити медико-організаційну модель охорони та підтримки ГВ в закладах первинної допомоги сільської місцевості.

Впровадження результатів дослідження у практику проведено на етапах його виконання:

I. На галузевому рівні:

а) при укладанні інформаційного листа «Визначення ролі медико-соціальних факторів ризику поширення грудного вигодовування сільськими жінками» № 226. - Київ, 2014. - Вип. 8 з проблеми «Соціальна медицина», рішення проблемної комісії «Соціальна медицина». Протокол № 2 від 2014 р.

II. На регіональному рівні:

а) використання одержаних результатів у навчальному процесі профільних кафедр медичних університетів України: ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (акт впровадження від 20.01.2015 р.), Запорізького державного медичного університету (акт впровадження від 22.01.2015 р.), Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (акт впровадження від 23.01.2015 р.), Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 27.01.2015 р.), Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (акт впровадження від 28.01.2015 р.), Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (акт впровадження від 29.01.2015 р.), Буковинського державного медичного університету (акт впровадження від 18.01.2015 р.), Одеського національного медичного університету (акт впровадження від 26.01.2015 р.) та Запорізької медичної академії післядипломної освіти (акт впровадження від 21.01.2015 р.)

б) у центрах первинної медико-санітарної допомоги Полтавської області: КЗ «Гадяцький ЦПМСД» (акт впровадження від10.02.2015 р.), КЗ «Зіньківський ЦПМСД» Зіньківської районної ради (акт впровадження від 12.02.2015 р.), КЗ «ЦПМСД» Диканського району (акт впровадження від 16.02.2015 р.), КЗ «Миргородський ЦПМСД» (акт впровадження від 18.02.2015 р.), КЗ «Чутівський ЦПМСД» (акт впровадження від 24.02.2015 р.), КЗ «Котелевський ЦПМСД» (акт впровадження від 24.02.2015 р.), КЗ «ЦПМСД у Глобинському районі» (акт впровадження від 09.02.2015 р.), КЗ «Оржицький ЦПМСД» (акт впровадження від 26.02.2015 р.), ЦПМСД Шишацької селищної ради (акт впровадження від 04.02.2015 р.), КЗ «Семенівський ЦПМСД» (акт впровадження від 03.02.2015 р.), КЗ «Гребінківський ЦПМСД (акт впровадження від 02.02.2015 р.), ЛЗ «ЦПМСД» Хорольського району (акт впровадження від 05.02.2015 р.). Усього - 12 актів впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно визначено мету, завдання і методи дослідження, проведено інформаційний пошук та аналіз джерел наукової літератури стосовно досліджуваної проблеми. Розроблено програму та визначено етапи наукового дослідження, обґрунтовано вибір його напряму та об'єктів дослідження, сформовано групи для проведення дослідження. Обрано адекватні до поставленої мети й завдань методичні підходи і методи дослідження, вивчено рівень поширеності ГВ дітей сільської місцевості. Розроблено анкети та проведено анкетування. Повністю зібрано і систематизовано первинний матеріал, проведено статистичний та інформаційний аналізи, узагальнено результати дослідження, сформульовано висновки й рекомендації. Автором не використовувалися результати досліджень та ідей співавторів публікацій. Дисертантом опрацьовано, обгрунтовано і впроваджено медико-організаційну модель охорони та підтримки ГВ у закладах первинної допомоги сільської місцевості. Самостійно проведено статистичну обробку одержаних даних за допомогою статистичного пакету STATISTICA 6.1.

Апробація результатів дисертації. Положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені та апробовані на конгресах, науково-практичних конференціях:

- на міжнародному рівні: Міжнародна науково-практична конференція «Старіння та здоров'я», присвячена Всесвітньому дню здоров'я (Київ, 9-10 квітня 2012); Конференція, читання, присвячені пам'яті професора Г.М. Троянського, «Зубоврачевание в России: история и современность» (Москва, 4 жовтня 2012); IV (66) Міжнародний науково-практичний конгрес студентів та молодих учених «Актуальні проблеми сучасної медицини» (Київ, 17-19 жовтня 2012); Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров'я (Київ, 7-8 квітня 2013); LXIX International Research and Practice Conference and III stage of the Championship in Medical and Pharmaceutical sciences (London, 14-20 листопада 2013); Міжнародна конференція, присвячена пам'яті Владислава Віанського (Польща, 24 лютого 2014); LXXVIII International Research and Practice Conference and I stage of the Championship in Medicine and Pharmaceutics, Biology, Veterinary Medicine and Agriculture (London, 21-26 березня 2014);

- на державному рівні: Науково-практична конференція «Медико-соціальні проблеми педіатрії, акушерства та гінекології» (Тернопіль, 20-21 вересня 2012); Всеукраїнська науково-практична конференція «Вища освіта в медсестринстві: проблеми і перспективи» (Житомир, 23 лисопада 2012); Всеукраїнська науково-практична конференція «Теоретико-правові засади формування сучасного медичного права в Україні» (Полтава, 26-27 жовтня 2012); Науково-практична конференція «Медико-соціальні питання у реформуванні сфери охорони здоров'я» (Київ, 23 листопада 2013); Науково-практична конференція «Актуальні проблеми сучасної медицини» (Полтава, 23 листопада 2012).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 наукових праць, з них 6 відображають основні наукові результати (4 наукові праці у виданнях, рекомендованих МОН України та 2 публікації в іноземних наукових журналах), 10 праць апробаційного характеру, 2 - додатково відображають наукові результати дослідження.

РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ДИТИНИ І МАТЕРІ

1.1 Значення грудного вигодовування для здоров'я дітей першого року життя

Грудне вигодовування є ідеальним, фізіологічно адекватним способом харчування новонароджених і дітей першого року, оскільки воно не має рівних у плані забезпечення дітей раннього віку всіма необхідними речовинами для повноцінного розвитку і росту, чинить унікальний біологічний та емоційний вплив на здоров'я матері і дитини [8].

Глибокий фізіологічний та психологічний зв'язок матері і дитини, закладений ще у внутрішньоутробному періоді, не припиняється після народження саме завдяки годуванню материнським молоком [15].

Грудне вигодовування є не лише засобом харчування немовлят, але й соціально необхідним елементом екології дитинства. Воно визначає властивості розвитку й здоров'я як на період дитинства, так і на наступні періоди життя. Оптимальною формулою ГВ для дітей перших місяців життя є ВГВ, що здійснюється через прикладання дитини до грудей матері [25].

Природне вигодовування - це феномен найбільшої мудрості еволюції життя, загального біологічного впливу на безпосереднє та віддалене здоров'я дитини й дорослої людини, включаючи основи її духовності [2].

Годування грудьми забезпечує життєво важливі функції не лише харчового та захисного характеру, але й найтоншої регуляції - управління розвитком і диференціюванням особистості [26].

У різних країнах на ГВ впливають економічний рівень, соціально-економічні умови життя матері, традиції щодо тривалості ГВ, які, безумовно, пов'язані з рівнем постачання продуктами дитячого харчування й поінформованістю матерів стосовно їх використання [48].

Серед бідного міського і, особливо, сільського населення лактація триває не менше 1,5-2 років. Більшість дітей, які народилися в країнах Африки, отримують грудне молоко протягом тривалого часу (іноді до 3-4 років). У країнах Східної Азії тривалість ГВ є найдовшою (до 2-3 років) у сільських регіонах [263; 265].

Дослідження, проведені в Австралії, показали, що такі фактори, як низький рівень освіти, недостатні знання про переваги ГВ, неправильна техніка прикладання дитини до молочної залози, негативно впливають на тривалість годування грудьми [268; 270].

Проблема поширеності ГВ дітей раннього віку в Україні висвітлена в багатьох публікаціях авторитетних вчених [79; 93; 94].

Дослідження більшості українських авторів присвячені переважно клінічним і патофізіологічним аспектам ГВ [105; 109].

Грудне молоко має оптимальну кількість і якість основних нутрієнтів, мікрокомпонентів, що винятково важливі для повноцінного росту й розвитку дитини. Воно містить також компоненти (ферменти), що сприяють засвоєнню основних поживних речовин [60; 67].

Склад грудного молока динамічно змінюється, пристосовуючись до потреб дитини в процесі росту. Формуються шляхи оптимальної метаболізації мікроелементів, що забезпечують адаптацію до продуктів, які отримуватиме дитина після грудного молока. Забезпечується захист від шкідливої дії надлишкового надходження нутрієнтів [100].

Навіть при надлишковому харчуванні, пов'язаному з інтенсивним смоктанням і високою концентрацією ліпідів і вуглеводів у молоці матері, діти реагують тільки підвищеним накопиченням жирової тканини. Це не супроводжується дистрофічними змінами в тканинах і гетерохронізацією розвитку, що має місце при надлишковому введенні нутрієнтів при ШВ [80; 104; 173].

Материнське молоко має неповторний індивідуальний склад, усі його інгредієнти максимально близькі до складу тканин дитини. Воно містить легкозасвоювані протеїни, жири та вуглеводи, незамінні амінокислоти, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни й мікроелементи [51; 64; 81].

Крім основних макро- та мікроінгредієнтів, жіноче молоко містить велику кількість біологічно активних речовин і захисних чинників (таурин, полінуклеотиди, гормони, фактори росту, імуноглобуліни, макрофаги, антитіла, лізоцим тощо), які сприяють росту, імунологічній резистентності, інтелектуальному та нервово-психічному розвитку дитини, що й обумовлює переваги ГВ над ШВ [58; 59].

Жіноче молоко є унікальним фізіологічним джерелом харчування, яке забезпечує рівновагу обміну заліза в організмі, хоча вміст цього елемента в ньому незначний - усього 0,5 мг/л. Встановлено, що діти з дефіцитом заліза в організмі мають не тільки більш низькі показники психомоторного розвитку в перші роки життя, але й менш здатні до запам'ятовування інформації та концентрації уваги в шкільному віці [9; 71].

Сучасна клінічна медицина має переконливі докази переваг ГВ, яке виконує важливу біологічну роль: захисну, регуляторну та профілактичну [4; 6; 7].

Народження для дитини є суттєвою зміною навколишнього середовища, що вимагає від малюка готовності до протидії, напруженості адаптаційних механізмів, видозміни темпів обміну речовин та функціонального стану органів і систем [62; 74]. Після народження немовля отримує стерильне та вільне від мікробів материнське молоко, а це є надійною профілактикою гострих кишкових інфекцій. Температура грудного молока є оптимальною, що також важливо для дитячого організму [73; 211].

Доведено, що ГВ являє собою пасивний шлях передачі захисних факторів, забезпечує оптимальні умови для планомірного росту функціональної зрілості імунної системи та здійснює тривалий позитивний вплив на імунологічну реактивність організму дитини [98].

У материнському молоці містяться компоненти, необхідні для розвитку нервової системи дитини, у тому числі незамінні ненасичені жирні кислоти, лактоза тощо [101;102]. Крім того, контакт між матір'ю і дитиною в процесі годування грудьми становить основу для повноцінного розвитку інтелекту та психіки дитини [29; 31].

Грудне вигодовування покликане стати першою підтримкою в житті маляти. Раннє прикладання до материнських грудей забезпечує ефективний захист немовляти від бактеріальної агресії, перешкоджаючи заселенню умовно-патогенними чи патогенними представниками флори шкіри і слизових оболонок, а також відіграє захисну роль - «теплу вакцинацію» у процесі отримання дитиною молозива, даруючи їй відчуття тепла, любові, які сприяють становленню її нервової та імунної системи [49; 208].

Дитина на другому році життя є емоційно нестабільною, але якщо мати може забезпечити малюкові ГВ, то вся сім'я набагато легше переживе непросту пору вікових психологічних криз [122; 206].

Відсутність ГВ або його короткочасність негативно впливає на фізичний розвиток дитини [57; 66], його імунний статус [108], стан здоров'я та рівень захворюваності в дитячому або підлітковому віці [107].

Більшість малюків першого року життя отримують материнське молоко, але близько 11% дітей, крім ГВ, споживають ще й коров'яче молоко, близько 3% новонароджених харчуються виключно коров'ячим молоком, а 17% - молочними сумішами та коров'ячим молоком [14].

Жінки міста вірогідно частіше, ніж жінки сільської місцевості, для догодовування немовлят на першому місяці життя використовують адаптовані та напівадаптовані суміші. За відсутності молока жінки міста вигодовують дітей низькоадаптованими сумішами також у 5 разів частіше, ніж сучасними адаптованими сумішами [72; 89].

Жінки сільської місцевості за відсутності у них молока вірогідно частіше, ніж жінки міста, використовують для годування своїх дітей коров'яче молоко і в 3 рази рідше - адаптовані суміші [91; 114].

Встановлено, що молоко в жінок відрізняється від молока свійських тварин (коров'ячого, козиного, кобилячого) не тільки іншим вмістом жирів, вуглеводів, макро- і мікроелементів та вітамінів, але й тим, що має специфічні властивості. Тому заміна його молоком тварин може мати ускладнення при засвоєнні дитячим організмом [127; 137; 138].

Діти, які отримують молочні суміші, мають велику товщину шкірно-жирових складок і більшу прибавку у вазі порівняно з дітьми, які перебувають на ГВ [128; 174]. Крім медичних переваг ГВ, пов'язаних із поліпшенням здоров'я, вигодовування грудьми сприяє більш гармонійному розвитку дітей [141].

Грудне молоко за якістю перевершує усі його замінники, у тому числі адаптовані молочні суміші. Незважаючи на розвиток індустрії дитячого харчування, альтернативи ГВ сьогодні немає [156; 162; 163].

ГВ суттєво регламентує материнську поведінку. За його допомогою триває симбіотична єдність, яка виражається у продовженні безперервного фізичного та емоційного контакту між матір'ю і дитиною [129].

Годування грудьми є одним з етапів реалізації фертильної функції для жінки і надає процесу народження дитини певної фізіологічної завершеності. Перший цикл - пологи, а другий - ГВ дитини забезпечують завершення морфофункціонального дозрівання материнського організму. Це стосується як самих молочних залоз, так і системи нейроендокринної регуляції лактації, гормонального статусу жінки [144].

Вигодовування грудьми сприяє нормальному перебігу післяпологового періоду (зменшує ризик кровотеч, анемії, гнійно-септичних захворювань). Не менш важливим є психологічний вплив годування. Існують переконливі підтвердження того, що становлення і закріплення материнської поведінки з домінування комплексу емоцій любові, турботи формується не в процесі вагітності і пологів, а саме при прикладанні новонародженої дитини до грудей [157; 167].

Завершеність фізіологічного періоду розвитку й репродуктивного циклу при ГВ має значення й для подальшого життя та здоров'я жінки у віддалені терміни. У багатьох дослідженнях показано суттєве зменшення частоти мастопатій, злоякісних новоутворень грудної залози, яєчників, матки в жінок, які годували грудьми тривалий час [47; 78].

Грудне вигодовування є продовженням контакту між немовлям і матір'ю, витоком якого є внутрішньоутробний період. У процесі тривалого й найтіснішого фізичного й емоційного контакту при годуванні розвивається психоемоційний зв'язок між матір'ю і дитиною. Поступово цей зв'язок трансформується в постійну й незалежну від годування реакцію на матір як джерело та символ спокою й захисту. Контакт, сформований у період ГВ, безсумнівно впливає на формування подальших стосунків дитини з батьками [117; 197].

Годування грудьми створює всі умови для зміцнення контакту матері та дитини, який зберігається протягом довгих років їхнього життя [145; 189]. І, як результат, при такому тісному зв'язку матері та немовляти в процесі ГВ формується цілий комплекс ще більш складних психофізіологічних відносин, що стане базою для подальшої соціалізації дитини [52; 76].

Встановлено, що діти, які з перших днів життя отримували грудне молоко, більш активні як емоційно, так і фізично. При цьому важливим компонентом ранньої соціалізації є звукова сигналізація взаємного пристосування: певні типи звуків із боку дитини - сигнали голоду, насичення, комфорту, дискомфорту, а з боку матері - слова, інтонації заспокоєння, підтримки, допомоги. Це в подальшому сприяє формуванню особистості дитини [131; 134].

Оптимальний склад жіночого молока формує такі особливості жирового, вуглеводного, мінерального та енергетичного обміну, за яких забезпечуються якнайкращі умови для фізичного та інтелектуального розвитку дитини, зниження ризику розвитку атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, ожиріння, цукрового діабету та хронічних захворювань кишечнику, а також ГВ є запорукою довголіття [130; 139; 142].

Грудне молоко сприяє формуванню захисту від алергічних реакцій та імунологічної толерантності до антигенів продуктів, що вживає мати. З грудним молоком дитина отримує обмежену кількість неінфекційних антигенів і алергенів [21; 46; 53].

За останні роки зростає кількість алергічних реакцій у дітей. Така ситуація приводить до поширення ШВ. Хоча ГВ не є панацеєю від алергічних захворювань, їх частота значно менша в тих дітей, яких вигодовували грудним молоком [65; 69; 125].

В окремих дослідженнях [82; 83] підтверджується значення достатньо тривалого природного вигодовування (понад шість місяців) у зниженні частоти харчової алергії в дітей першого року життя [181; 182].

Доведено, що ШВ збільшує ризик алергічних захворювань у дітей першого року життя, які не мають атопічних захворювань у сімейному анамнезі. Особливо різко збільшується частота бронхіальної астми й алергічного бронхіту [86; 87].

При вивченні поширеності алергічних реакцій на медикаменти та продукти з'ясувалося, що дана патологія частіше спостерігається в дітей, які вигодовувалися коров'ячим молоком. Крім того, такі алергічні стани виникають частіше в дітей при введенні їм коров'ячого молока на першому місяці життя дитини [90; 92; 110].

Діти, які вигодовуються грудним молоком, дуже рідко мають анемії, тоді як у 30% дітей, які вигодовуються сумішами, спостерігаються анемії різного ступеня тяжкості [146; 154].

Незважаючи на переконливі переваги ГВ, усе ж його частота як в Україні, так і у світі залишається відносно низькою [161; 210].

1.2 Організаційно-правові аспекти грудного вигодовування в державі

На державному рівні робота щодо підтримки ГВ в Україні ведеться в рамках нижчезазначених документів: Декларації ВООЗ/ЮНІСЕФ «Охорона, заохочення, підтримка практики грудного вигодовування», «Особлива роль родопомічних служб» (1989); «Інносентійської декларації про охорону, заохочення і підтримку грудного вигодовування» (1990); Ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ «Лікарня, доброзичлива до дитини» (1991); «Глобальної стратегії щодо годування дітей грудного і раннього віку» ВООЗ/ЮНІСЕФ (2002); Державної програми «Репродуктивне здоров'я нації» на період до 2015 р. (2006); «Глобальної стратегії охорони здоров'я жінок та дітей» ООН (2010) та Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» до 2016 р. (2009) [118; 119].

Прийнята ВООЗ/ЮНІСЕФ «Глобальна стратегія з вигодовування дітей грудного та раннього віку» головним напрямком передбачає підтримку ГВ зі своєчасним введенням пригодовування, що дає змогу матерям поліпшити стан здоров'я дітей, а державам - вирішити соціально-економічні проблеми.

Глобальна стратегія ВООЗ/ЮНІСЕФ щодо вигодовування дітей грудного віку рекомендує ГВ дітей до дворічного віку і старше, при тому, що ВГВ має тривати до досягнення дитиною, як мінімум, шестимісячного віку.

Завдання стратегії:

- підвищити рівень інформованості населення з питань вигодовування дітей грудного та раннього віку, визначити наявні проблеми та напрямки їх вирішення;

- сприяти прихильності урядів держав, суспільства і міжнародних організацій у питанні оптимального вигодовування дітей грудного та раннього віку із втіленням у життя відповідних дій і рішень на державному рівні;

- створити умови, що дають змогу матерям та іншим членам родини в будь-якій ситуації здійснювати обґрунтований вибір щодо оптимальної практики годування дітей грудного та раннього віку.

Одним із пріоритетних завдань стратегії є впровадження у ЗОЗ України Ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ «ЛДД». Ця Ініціатива спрямована на зміцнення здоров'я дітей раннього віку шляхом забезпечення для них тривалого й успішного ГВ на всіх ланках медичної допомоги матерям і дітям, де створюють умови для забезпечення успішного тривалого ГВ [190].

Наразі в усіх регіонах України створені та функціонують регіональні організаційно-методичні центри впровадження галузевої програми підтримки ГВ дітей. Основні завдання цих центрів:

1. Підвищення рівня інформованості населення щодо переваг ГВ немовляти.

2. Підготовка вагітних жінок до ГВ новонародженої дитини.

3. Створення системи підготовки спеціалістів із питань ГВ новонароджених.

4. Розробка критеріїв відповідності ЗОЗ статусу «ЛДД».

5. Створення реєстру лікарень зі статусом «ЛДД».

6. Моніторинг та оцінка харчування дітей методом ГВ.

7. Наукові дослідження впливу ГВ на здоров'я дітей.

8. Залучення громадських організацій до сприяння поширенню практики ГВ новонароджених.

На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1849 «Про затвердження державної програми «Репродуктивне здоров'я нації на період до 2015 року» та відповідно до ст. 24 Конвенції ООН «Про права дитини», Глобальної стратегії ВООЗ/ЮНІСЕФ щодо вигодовування немовлят і дітей раннього віку, Європейської стратегії ВООЗ «Здоров'я та розвиток дітей та підлітків», а також з метою поліпшення стану здоров'я жінок та дітей видано наказ МОЗ України від 28.10.2011 р. № 715 «Про подальше впровадження Розширеної Ініціативи «Лікарня, доброзичлива до дитини» в Україні», в якому передбачено організаційні заходи щодо подальшого впровадження Розширеної Ініціативи «ЛДД» в Україні, об'єднані у 12 принципів підтримки ГВ:

1. Наявність плану дій щодо підтримки ГВ і регулярне доведення його положень до відома всіх медичних працівників ЗОЗ, вагітних, матерів і членів їхніх родин.

2. Систематичне навчання медичного персоналу щодо впровадження плану дій з підтримки ГВ.

3. Впровадження в практику сучасних методів підготовки сім'ї до народження дитини. Інформування та навчання вагітних, матерів і членів їхніх родин щодо переваг та методів ГВ.

4. Допомога матерям у питанні успішного початку раннього ГВ.

5. Навчання вагітних, матерів і членів їхніх родин методиці годування грудьми та збереження лактації у складних ситуаціях, у тому числі у випадках тимчасового відокремлення матері від дитини.

6. Підтримка ВГВ до досягнення дитиною шестимісячного віку, за винятком випадків, зумовлених медичними й соціальними показниками, та продовження ГВ до одного року і більше зі своєчасним введенням пригодовування.

7. Забезпечення цілодобового спільного перебування матерів із дітьми та участі матері породіллі (членів родини) у догляді за дитиною.

8. Заохочення матерів до ГВ «на вимогу» дитини за умови відсутності медичних протипоказань.

9. Відмова від використання для дітей, які знаходяться на ГВ, сосок, пустушок чи інших засобів, які імітують функцію материнських грудей.

10. Створення груп підтримки ГВ і направлення до них матерів.

11. Дотримання Міжнародного Зведення Правил збуту замінників грудного молока.

12. Практика партнерських пологів (підготовка партнерів і допомога жінці під час пологів, вибір вільної позиції породіллі в пологах). Вільне відвідування родиною породіллі (матері і дитини) у відділенні спільного перебування.

Дотримання національних принципів впровадження ГВ в організацію роботи медичного персоналу із підтримки та заохочення жінок до ГВ дітей сприятиме збереженню лактації в породіллі. Така робота має здійснюватися не тільки в пологодопоміжних закладах, але й у жіночих консультаціях (ЖК), дитячих амбулаторних і лікувальних закладах, тобто на всіх ланках медичної допомоги матерям і дітям. Саме цей момент реалізації даної програми дає змогу відстежити тісну взаємодію та послідовність у роботі всіх ланок системи охорони здоров'я, які опікуються вагітною жінкою, породіллею, матір'ю-годувальницею та дитиною (жіноча консультація - пологовий будинок - дитяча поліклініка і дитячий стаціонар) [27].

Як національний, так і міжнародний досвід оцінки пологодопоміжних закладів на відповідність статусу «ЛДД» показав, що Ініціатива ефективно впроваджується там, де існує тісний взаємозв'язок між усіма ланками системи надання допомоги матері і дитині [143].

Водночас, відсутність єдиних принципів із питань ведення лактації та ГВ у роботі лікарів-акушерів-гінекологів і лікарів-неонатологів, з одного боку, та дільничних лікарів-педіатрів і лікарів загальної практики - сімейних лікарів, з іншого, негативно впливає на результати впровадження ГВ [158; 184; 191].

Таким чином, чинна нормативно-правова база підтримки ГВ у державі забезпечує:

– формування правильного ставлення суспільства до ГВ;

– підвищення ролі медичних установ у підтримці ГВ;

– поглиблення знань медичного персоналу щодо ГВ.

1.3 Медико-соціальні аспекти тривалості грудного вигодовування

Вигодовування дітей грудного віку визначене певними суб'єктивними та об'єктивними факторами: національними традиціями й звичаями, прийнятими в кожній соціальній групі населення, соціально-економічними умовами життя сім'ї, належністю її до певного соціального класу, ступенем зайнятості жінки у сфері виробництва, а також рекомендаціями медичних працівників [3; 45; 70].

Виявлено основні причини переведення дітей на ШВ: у 62,2% випадків - гіпогалактія, яка розвивається в матерів у перші тижні та місяці після народження малюка; у 22,9% - захворювання дитини, переважно у періоді новонародженості (у тому числі недоношені, ослаблені діти та новонароджені з малою вагою, а також немовлята з тяжкою перинатальною патологією); у 3,2% - захворювання матері (у тому числі тріщини сосків, мастит, обтяжений акушерський анамнез, патологічний перебіг вагітності і пологів); у 1,5% - відмова дитини від грудей; у 8,4% - асоціальна поведінка матері; у 1,8% - інші причини [75; 123].

Водночас, тріщини сосків є частою причиною припинення ГВ, на що вказують 46% матерів, які годують дітей грудьми, і 41% тих, що закінчили ГВ. Наявність цієї проблеми свідчить про неправильне прикладання дитини до грудей унаслідок низької поінформованості породіллі про правила ГВ новонародженого [135; 136; 140].

Одним із факторів, які впливають на готовність годувати малюка грудьми, є вік, до якого жінки самі в дитинстві отримували ГВ. Так, у групі матерів-годувальниць, які народжують уперше і у свій час самі отримували ГВ до одного року, 55% їхніх дітей теж знаходяться на ГВ до 12 місяців. У даній групі 40% респондентів зазначають, що планують годувати дитину грудьми до одного року, а 26% вказують на бажання годувати дитину грудним молоком до досягнення нею півторарічного віку [159; 164].

Ще одним фактором, який впливає на готовність жінок годувати грудьми наступних новонароджених малюків, є досвід цих жінок щодо вигодовування грудним молоком своїх старших дітей. При проведенні опитування серед матерів, які народжували не вперше, виявлено, що 92% респондентів цієї групи планують годувати своїх новонароджених немовлят до одного року і довше, при цьому 50% цих породіль уже годували своїх старших дітей до 12 місяців [171; 172].

Ситуація, яка склалася з організацією ГВ дітей в Україні, переважно пов'язана з існуючою в багатьох акушерських стаціонарах практикою пізнього прикладання дитини до грудей матері, перебування породіллі та її дитини в окремих приміщеннях, а також із такими рекомендаціями медичних працівників, які гальмують успішний початок і тривалість ГВ (наприклад, годування малюка суворо по годинах, годування з пляшечки, раннє введення продуктів додаткового харчування тощо) [168; 178]. Натомість, суттєвий позитивний вплив на тривалість ГВ має дотримання рекомендованих сучасних принципів, покладених в основу міжнародної Ініціативи «ЛДД» [95; 133; 258].

Важливий вплив на ставлення матері до ГВ, на його успішність і тривалість має інформаційна підтримка жінки медичними працівниками, особливо на допологовому етапі [5; 12; 229]. Майже 50% вагітних, яким найближчим часом потрібно народжувати, вважають себе недостатньо поінформованими або взагалі не поінформованими про майбутнє ГВ [68; 106].

Недостатній рівень знань матерів і членів їхніх сімей про важливість ГВ, про особливості фізіології та регуляції лактації, неналежна психологічна підтримка породіллі родичами та медичними працівниками призводять до раннього припинення ГВ [121; 124].

Більшість жінок визнають, що вони переважно довіряють медичним працівникам, але роль медиків у пропаганді та навчанні ГВ явно недостатня, особливо на етапі спостереження вагітної в ЖК. Недостатня поінформованість вагітних про оптимальну тривалість ГВ і неналежна пропаганда його переваг призводять до того, що до пологів більшість жінок не мають відповідних сучасних наукових знань стосовно тривалості майбутнього годування дітей грудьми [126; 224]. Майже 50% вагітних, навіть до початку годування, як підкреслюють науковці [50; 115], готові припинити ГВ у разі виникнення будь-яких суб'єктивних на те причин.

Інформація, отримана жінкою від медичного персоналу, про сучасні 12 принципів ГВ переконує майбутню маму в необхідності тривалої лактації [77]. За даними Інституту соціологічних досліджень, третина опитаних батьків вважають ШВ не гіршим за ГВ. Упевнені в цьому батьки необґрунтовано рано переводять дітей на ШВ [183; 255; 257]. За результатами опитування породіль, 26% серед них годували дітей грудним молоком до 10-12 місяців і при цьому вказали, що наприкінці першого року життя дитини ГВ недоцільне. Це переконання і стало причиною припинення годування материнським молоком [160; 165; 185].

У деяких дослідженнях детально проаналізовано вплив факторів домінанти лактації на тривалість ГВ і виявлено, що найдовше годують своїх малюків жінки, які надають перевагу психоемоційному зв'язку матері і дитини, порівняно з тими, які вказують на інші переваги ГВ, зокрема, на поживність молока [187; 188]. Встановлено, що на тривалість ГВ впливає вік матері. Так, найменшою є тривалість ГВ у жінок віком до 20 років [111; 112].

У багатьох дослідженнях вивчено вплив житлово-побутових умов сім'ї на тривалість ГВ дитини. Оптимальна тривалість ГВ до двох років спостерігається в сім'ях, які проживають у приватному будинку зі зручностями [234]. Крім того, найбільша тривалість ГВ відмічається в повних складних сім'ях, де поряд із подружньою парою, яка має немовля, проживають батьки молодого подружжя [292; 295].

Деякі науковці вказують на передчасний (до досягнення дитиною трирічного віку) вихід жінки на роботу як на фактор раннього припинення ГВ. У зв'язку з недостатнім задоволенням матеріальних потреб 75,4% матерів обстежуваного контингенту виходять на роботу до досягнення дитиною трирічного віку: на першому році життя дитини - 1,3%, на другому - 42,5%, на третьому - 31,6%. Передчасний вихід на роботу для 20,1% жінок є причиною припинення ГВ, тоді як 4,5% матерів продовжують нічне годування дитини [103]. Психологічний вплив членів сім'ї та друзів на матір, яка годує немовля грудьми, відіграє велике значення для успішної лактації. Тривалість ГВ довша, якщо в оточенні матері-годувальниці переважають жінки, які годують (годували) дітей грудьми. За таких умов матір перебуває у спонтанній групі підтримки, де має місце взаємодопомога та взаємопідтримка в бажанні годувати дитину грудним молоком, що є запорукою для успішного й тривалого ГВ [176; 227].

Аналіз наукової літератури щодо організаційно-правових аспектів ГВ на державному рівні свідчить, що сучасні принципи вигодовування немовлят слід і надалі активно впроваджувати, відмовляючись від застарілих організаційних підходів до цього процесу. Як і раніше, поширеність ГВ у дітей раннього віку є недостатньою за обсягом, особливо серед сільського населення, яке отримує медичну допомогу на первинному рівні [116].

Висновки до розділу 1

Узагальнений аналіз даних наукової літератури свідчить, що раннє припинення грудного вигодовування і недостатня його поширеність призводять до зростання рівня дитячої захворюваності, а отже, становлять проблему державного рівня, з медико-соціальної та економічної точок зору, оскільки це впливає на здоров'я майбутніх поколінь. Значущість даної проблеми обумовлює потребу невідкладного її вирішення.

1. Встановлено, що грудне вигодовування є ідеальним способом харчування, оскільки воно не має рівних у плані забезпечення дітей раннього віку всіма необхідними речовинами для повноцінного росту і розвитку, має унікальний біологічний та емоційний вплив на здоров'я матері і дитини.

2. Проаналізовано державно-правові аспекти щодо грудного вигодовування, спрямовані на тривале грудне вигодовування дітей.

3. Обґрунтовано умови становлення успішної лактації: навчання (інформаційна підготовка) вагітних до процесу годування грудьми; забезпечення психологічної підтримки жінок з боку найближчого оточення і формування в них домінанти лактації; впровадження 12 принципів успішного грудного вигодовування в закладах усіх ланок (жіноча консультація, пологовий стаціонар, дитяча консультація); дотримання жінками після виписки з пологового стаціонару рекомендацій щодо грудного вигодовування.

4. Проаналізовано застосування 12 принципів грудного вигодовування в закладах зі статусом «Лікарня, доброзичлива до дитини», дотримання яких сприятиме тривалому грудному вигодовуванню дітей.

5. Встановлено, що вивчення медико-соціальних аспектів підтримки грудного вигодовування дітей у сільській місцевості в умовах реформування насамперед первинної медико-санітарної допомоги дасть змогу виявити проблемні медико-соціальні чинники стосовно досліджуваних питань і визначити шляхи їх вирішення.

Результати досліджень, наведені в даному розділі, опубліковані в наступних наукових працях

1. Голованова І. А. Нормативно-правове забезпечення підтримки грудного вигодовування немовлят у державі / І. А. Голованова, О. А. Синенко // Старіння та здоров'я : матеріали науково-практичної конференції, присвяченої Всесвітньому дню здоров'я, м. Київ, 5-6 квітня 2012 р. // Східноєвропейський журнал громадського здоров'я. - 2012. - № 1 (17). - С. 119-120.

2. Голованова І. А. Державна політика у сфері охорони здоров'я, спрямована на підтримку грудного вигодовування в Україні / І. А. Голованова, О. А. Синенко // Теоретико-правові засади формування сучасного медичного права в Україні : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Полтава, 26-27 жовтня 2012 р. // Збірник матеріалів конференції. - Полтава, 2012. - С. 157-160.

3. Синенко Е. А. История кормления грудью: от библейских времен до наших дней / Е. А. Синенко // Чтения, посвященные памяти профессора Г. Н. Троянского : материалы конференции, г. Москва, 30 сентября 2012 г. // Зубоврачевание в России: история и современность : сборник материалов конференции. - Москва, 2012. - С. 126-127.

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛ, ОБСЯГ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

...