Обґрунтування медико-організаційної моделі охорони та підтримки грудного вигодовування в закладах первинної допомоги сільської місцевості

2.1 Програма дослідження. Обґрунтування вибору об'єктів дослідження

Дане дослідження ґрунтується на основних результатах, відображених у вищезазначених наукових виданнях. Воно має комплексний та системний характер і стосується глибокого та всебічного вивчення чинників виникнення раннього припинення ГВ дітей, які проживають у сільській місцевості.

Досягнення поставленої мети дослідження потребує наявності спеціальної програми, розробленої з використанням системного підходу.

Дослідження складається з п'яти організаційних етапів, кожен з яких, своєю чергою, включає конкретні завдання другого порядку. Така багаторівнева структуризація завдань дослідження забезпечує його системність, оскільки результати, отримані на попередньому етапі, становлять логічну основу не тільки для наступних етапів, але й для узагальнення отриманих репрезентативних результатів і наукового обґрунтування мети дослідження.

Нами проаналізовано наукові праці щодо проблеми поширеності ГВ серед сільського населення та його організаційно-правових аспектів в Україні і світі; здійснено оцінку медико-демографічної ситуації та поширеності ГВ дітей раннього віку в Полтавській області; доведено необхідність удосконалення процесу впровадження плану дій щодо ГВ, пов'язану з недостатньою його поширеністю, низьким рівнем обізнаності жінок сільської місцевості щодо принципів ГВ, а також зі значним медико-демографічним та економічним значенням даного процесу.

Перший етап присвячено вибору напрямку дослідження, формуванню його мети та завдань, обґрунтуванню методів і обсягу. Проаналізовано документи статистичної звітності центральних районних лікарень і ЦПМСД Полтавської області, зокрема, «Звіт про медичну допомогу дітям» (звітна форма № 31, затверджена наказом МОЗ України від 31.07.2013 р. № 665, за період 2006-2014 рр.). Оцінено показники природного руху населення (народжуваність, природний приріст) за 1999-2014 рр., що є важливим, з точки зору соціально-гігієнічного благополуччя, показником здоров'я населення.

На другому організаційному етапі проаналізовано поширеність ГВ і його зв'язок із рівнем захворюваності дітей раннього віку, які проживають у сільській місцевості Полтавської області. Проведено ретроспективний аналіз поширеності ГВ і показників захворюваності дітей раннього віку в області до і після введення в дію Ініціативи «ЛДД». З цією метою охарактеризовано структурні елементи системи охорони здоров'я матері і дитини в області.

На третьому етапі проаналізовано рівень практичного застосування знань, умінь і навичок середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ зі статусом «ЛДД» і без такого статусу в сільській місцевості Полтавської області, щодо ГВ.

На четвертому етапі визначено вплив медико-демографічних факторів на припинення ГВ у дітей сільської місцевості в Полтавській області. Вивчено значення інформаційних і психологічних факторів у процесі становлення ГВ.

На завершальному, п'ятому, етапі розроблено систему охорони та підтримки ГВ у закладах первинної медичної допомоги, систему її реалізації з апробацією і встановленням медичної результативності. Розроблена програма, матеріали та методи дослідження відображені на рис. 2.1. При розробці програми враховано методичні принципи її створення. Програма складається з таких розділів:

1. Збір інформації, вивчення проблеми, об'єкта та предмета дослідження, мета і завдання дослідження.

2. Розробка інструментарію (анкети) дослідження, генеральна сукупність та вибірка.

3. Обробка й аналіз отриманих даних.

4. Результати дослідження.

5. Впровадження результатів дослідження.

ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛИ, ОБСЯГ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ	ЕТАПИ
1. Системного підходу	I-V
2. Бібліосемантичний	I-V
3. Статистичний	II-V
4. Епідеміологічний	III
5. Описового моделювання	V
6. Експертних оцінок	V

Рис. 2.1. Програма, матеріали, обсяг та методи дослідження

Інформаційною базою для дослідження визначено джерела наукової літератури, нормативно-правових документів і статистично-довідникових матеріалів (усього 274 джерел, у тому числі 84 праці англомовні).

Вивчення рівня та структури дитячої захворюваності та поширеності ГВ проведено на основі статистичних звітів ЗОЗ за 2006-2014 рр. (186 одиниць), а також статистичних звітів інформаційно-аналітичного центру Департаменту охорони здоров'я за цей період (9 одиниць) у Полтавській області.

Враховуючи, що самі лише статистичні дані [180] не можуть забезпечити всебічною об'єктивною інформацією, для вивчення об'єкту дослідження проведено опитування серед вагітних та породіль за спеціально розробленими анкетами (додатки А-Б), що містили відкриті і закриті запитання, на які жінки самостійно давали відповідь.

Анкети розроблені відповідно до вимог соціологічних досліджень із забезпеченням конфіденційності інформації про респондентів і можливості при мінімальній кількості запитань отримати максимум інформації.

Анкети прорецензовані й затверджені на засіданні комісії з питань біомедичної етики ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (протокол від 19.06.2012 р. № 104), а також ухвалені рішенням комісії з етичних питань та біоетики ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (наказ від 08.11.2012 р. № 350).

Заповнення анкет респондентами проводилося як під час відвідування жінок ЗОЗ, так і шляхом відвідування дисертантом організованих колективів. Дисертант роздавала анкети, розповідала жінкам про мету опитування. Після заповнення анкет респонденти здавали їх дисертантові. Участь респондентів у дослідженні була добровільною, про що отримано їхню інформаційну згоду.

Активність жінок становила 90,9%. Роздано 1823 анкети (800 анкет - серед вагітних, 487 - серед матерів, які мають дітей до двох років і припинили ГВ, 536 - серед породіль, які вигодовують дітей грудьми).

Основне завдання проведеного серед жінок соціологічного дослідження відповідало загальній настанові - визначити, шляхом опитування жінок сільської місцевості у Полтавській області, медико-демографічні, інформаційні, психологічні та мотиваційні аспекти ГВ.

Таким чином, дизайн дисертаційного дослідження - ретроспективний, когортний, постінтервенційний. Усі проведені дослідження відповідали принципам біологічної етики та медичної деонтології, що підтверджено висновком Комітету з біологічної етики ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (протокол від 14.01.2015 р. № 120).

Для другого етапу дослідження нами обрано спосіб безповторної вибірки, який найчастіше зустрічається в медико-соціальних дослідженнях.

Генеральною сукупністю, тобто частиною об'єкту дослідження, на яку з визначеним ступенем точності можна поширити висновки дослідження, була когорта вагітних і жінок, які вигодовують дітей грудьми, а також тих, які завершили ГВ, і середній медичний персонал, що працює в ЗОЗ зі статусом «ЛДД» і без такого статусу, в сільській місцевості Полтавської області.

Програма дослідження включала етап визначення генеральної та вибіркової сукупності як мікромоделі першої.

Зв'язок об'єкту дослідження з одиницею спостереження наведено на рис. 2.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2 Методичний алгоритм дослідження

Обсяг вибіркової сукупності соціологічного дослідження розраховано за формулою 2.1:

де n - обсяг вибіркової сукупності;

t - коефіцієнт унормованого відхилення;

p - імовірність наявності ознаки (0,5);

q - імовірність відсутності ознаки (0,5);

N - обсяг генеральної сукупності;

? - припустима помилка (у соціологічних дослідженнях максимальна величина припустимої помилки становить ±5%).

У дослідженнях такого характеру коефіцієнт унормованого відхилення дорівнює 2.

Обсяг вибіркової статистичної сукупності вагітних жінок щодо соціологічного дослідження з питань визначення рівня знань і розуміння ними важливості ГВ згідно із наведеною формулою 2.2 становив:

N (обсяг генеральної сукупності вагітних) складав 12 608 при довірчому рівні 95%

Обсяг вибіркової сукупності згідно з наведеною формулою становив 388 осіб.

Обсяг вибіркової статистичної сукупності новонароджених за формулою 2.3 складав:

N (обсяг генеральної сукупності жінок, які вигодовували дітей до шести місяців) становив 1136 при довірчому рівні 95%

Обсяг вибіркової сукупності згідно з наведеною формулою складав 296 осіб.

Обсяг вибіркової статистичної сукупності середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ зі статусом «ЛДД», щодо соціологічного дослідження з питань визначення рівня практичного застосування ними знань, умінь і навичок стосовно ГВ відповідно до наведеної формули 2.4 становив:

N - обсяг генеральної сукупності середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ зі статусом «ЛДД», складав 106 при довірчому рівні 95%

Обсяг вибіркової сукупності згідно з наведеною формулою становив 84 особи.

Обсяг вибіркової статистичної сукупності середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ без статусу «ЛДД», щодо соціологічного дослідження з питань визначення рівня практичного застосування ними знань, умінь і навичок стосовно ГВ згідно з наведеною формулою 2.5 складав:

N - обсяг генеральної сукупності середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ без статусу «ЛДД», становив 118 при довірчому рівні 95%

Обсяг вибіркової сукупності згідно з наведеною формулою складав 91 особу.

Розрахунки вибіркової сукупності для респондентів становили кількість, яка забезпечила репрезентативність отриманих даних.

Використано безповоротну випадкову вибірку, тобто кожний респондент заповнював анкету тільки один раз.

На другому етапі дослідження статистично оброблено дані щодо виявлення медико-демографічних факторів раннього припинення ГВ. Під час статистичної обробки матеріалу обраховано показники відносних і середніх величин з їх стандартними відхиленнями (SD) та похибками репрезентативності (m_M, m_p); проведено оцінку достовірності різниці середніх для кількісних ознак із нормальним розподілом за критерієм Стьюдента (t); визначено відповідний рівень значущості (p).

На третьому етапі за допомогою спеціальних анкет (додаток В) та інформаційної згоди на опитування оцінено рівень практичного застосування знань, умінь і навичок середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ зі статусом «ЛДД» і без такого статусу, щодо принципів ГВ відповідно до наказу МОЗ України від 28.10.2011 р. № 715 «Про подальше впровадження Розширеної Ініціативи «Лікарня, доброзичлива до дитини» в Україні». У дослідженні застосовано два типи методів статистичного аналізу: представлення (опис) дослідження та пояснення отриманих фактів (встановлення зв'язків між типами відповідей на запитання анкети, оцінка характеру й спрямованості цих зв'язків і залежностей між даними). Цей метод статистичного аналізу спрямований на пошук причинно-наслідкових зв'язків проблеми й ґрунтується на статистичних методах множинного аналізу (порівняльний аналіз тривимірних розподілів). При обробці статистичного матеріалу для відповіді на запитання, чи узгоджуються результати експерименту з гіпотезою про те, що вибіркові дані підпорядковані такому ж закону розподілу, що й генеральна сукупність, використано критерій узгодженості л Пірсона. Він дає змогу порівняти емпіричний і припустимий теоретичний розподіли.

Зв'язок між ознаками встановлено за допомогою статистичного критерію Пірсона, або хі-квадрат (л), за формулою 2.6:

де Р - реальні частоти;

Р ₁ - теоретичні частоти.

На четвертому етапі дослідження для визначення ступеня ризику раннього припинення ГВ обчислено показник відношення шансів за формулою 2.7:

де w - відношення шансів;

f₁₁, ..., f₂₂ - перехресні частоти.

Відношення шансів характеризує ступінь відносного ризику фактора (x) на результат (y) і розраховується як відношення перехресних добутків частот. Для визначення відношення шансів раннього припинення ГВ (до шести місяців) вибіркову сукупність жінок (n=296 осіб), які вигодовували своїх дітей до шести місяців, розподілено на дві групи таким чином: першу - основну групу (n=155 осіб) становили жінки, які вигодовували грудьми своїх дітей до шести місяців і дотримувалися 12 принципів ГВ; другу - контрольну групу (n=141 особа) складали жінки, які вигодовували грудьми своїх дітей до шести місяців і не дотримувались 12 принципів ГВ.

На четвертому етапі дослідження для визначення і характеристики (аналізу) факторів, які впливають на тривалість ГВ, здійснено прогнозування ризику припинення ГВ. Цей ризик розраховано за допомогою регресії Кокса. Об'єктом спостереження визначено пару «мати-дитя», для якої проведено прогнозування ризику припинення ГВ. Визначення прогнозованого ризику припинення ГВ до шести місяців оцінено за допомогою регресії Кокса як вплив на цей ризик незалежних змінних (предикторів). Ризик визначено як функцію, залежну від часу. Ризик настання події для об'єкта подано у вигляді формули 2.8:

hi (t) = h0 (t) exp (в₁Xi₁ + в₂Xi₂ + ... + в_pXi_p), (2.8)

де hі (t) - базовий ризик, однаковий для всіх об'єктів;

в₁, ..., в_p - коефіцієнти;

X₁, ..., X_p - незалежні змінні, предиктори.

Базовий ризик hо (t) - ризик настання події для об'єкта з референтної групи (при цьому всі незалежні змінні X₁, ..., X_p дорівнюють нулю). Статистичну обробку результатів дослідження проведено з використанням методів статистичного аналізу, реалізованих у пакеті ліцензійної прикладної програми STATISTICA 6.1.

На п'ятому етапі дисертаційної роботи, базуючись на отриманих у ході дослідження результатах, даних наукових літературних джерел і рекомендаціях ВООЗ, обґрунтовано й розроблено медико-організаційну модель охорони та підтримки ГВ у закладах первинної допомоги сільської місцевості.

На цьому етапі дослідження визначено результативність запропонованої моделі охорони та підтримки ГВ.

Для оцінки медичної та соціальної результативності запропонованої моделі охорони та підтримки ГВ застосовано метод експертних оцінок на основі заочного анкетного опитування експертів. Для проведення експертного опитування розроблено спеціальну анкету (додаток Д). Запитання сформульовано з використанням загальноприйнятих термінів. Відповіді сформовано за типом «так», «ні».

Експертний висновок містив дані про вік, посаду, стаж роботи в медицині та за спеціальністю, кваліфікаційну категорію, науковий ступінь, вчене звання експерта. За своєю суттю опитування поділялося на дві частини. За результатами відповідей у першій частині анкети експерти визначали рівень досягнення, на їхню думку, поставлених завдань (у балах від 1 до 10), а в другій частині анкети - зазначали, чи вплине впровадження моделі на поліпшення показників, які характеризують діяльність лікувально-профілактичних закладів і здоров'я населення.

Для експертної оцінки розіслано 25 експертних висновків, з яких 20 повернулися.

Відповіді експертів на запитання анкети оброблено шляхом обчислення відносних показників та їх довірчого інтервалу. Усі результати дослідження в цифровій формі внесено в спеціально створену базу даних, зведені таблиці сформовано за допомогою програми STATISTICA 6.1.

Висновки до розділу 2

1. Програма дослідження, розроблена з використанням системного підходу, передбачала виконання поставлених завдань у п'ять етапів. Проаналізовано наукові праці щодо проблеми поширеності грудного вигодовування серед сільського населення. На першому етапі обрано напрям дослідження, сформовано мету і завдання, обґрунтовано методи та обсяги. На другому організаційному етапі проаналізовано поширеність грудного вигодовування та його зв'язок із рівнем захворюваності дітей раннього віку, які проживають у сільській місцевості Полтавської області. На третьому етапі за допомогою спеціальних анкет та інформаційної згоди на опитування оцінено рівень практичного застосування знань, умінь і навичок середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ зі статусом «Лікарня, доброзичлива до дитини» і без такого статусу в сільській місцевості Полтавської області, щодо принципів грудного вигодовування. На четвертому етапі визначено вплив медико-демографічних факторів на припинення грудного вигодовування в дітей сільської місцевості. Вивчено значення інформаційних і психологічних факторів у процесі становлення грудного вигодовування. На п'ятому етапі, базуючись на отриманих у ході дослідження результатах, даних наукових літературних джерел і рекомендаціях ВООЗ, обґрунтовано та розроблено модель охорони та підтримки грудного вигодовування у закладах первинної допомоги сільської місцевості.

2. Для досягнення поставленої мети проаналізовано документи статистичної звітності центральних районних лікарень і центрів первинної медико-санітарної допомоги в Полтавській області, зокрема, «Звіт про медичну допомогу дітям» (звітна форма № 31, затверджена наказом МОЗ України від 31.07.2013 р. № 665, за період 2006-2014 рр.).

3. Програма та матеріали дослідження дали змогу науково обґрунтувати концептуальні підходи до розробки медико-організаційної моделі охорони та підтримки грудного вигодовування у закладах первинної допомоги сільської місцевості.

Результати досліджень, наведені в даному розділі, опубліковані в наступних наукових працях

1. Синенко О. А. Питання грудного вигодовування на сучасному рівні післядипломної підготовки сімейних сестер медичних загальної практики в умовах реформування охорони здоров'я / О. А. Синенко // Вища освіта в медсестринстві: проблеми і перспективи : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Житомир, 27 листопада 2012 р. // Збірник матеріалів конференції. - Житомир, 2012. - С. 246-247.

2. Голованова І. А. Динаміка показників грудного вигодовування дітей Полтавської області як оцінка правового забезпечення / І. А. Голованова, О. А. Синенко // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої Всесвітньому дню здоров'я, м. Київ, 6 квітня 2013 р. // Східноєвропейський журнал громадського здоров'я громадського здоров'я. - 2013. - № 1 (21). - С. 249-250.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ТА ПІДТРИМКИ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Грудне вигодовування має значний позитивний вплив на здоров'я дітей, які його отримують, і жінок, які його здійснюють. Грудне молоко не можна розглядати як виключно нутрієнтне та енергетичне джерело, оскільки воно містить широкий комплекс мікроелементів, регулюючих та інформаційних носіїв - гормонів, біологічно активних речовин і стимуляторів диференціювання окремих органів і систем, а також факторів імунного захисту. Крім цього, надзвичайно важливою в природному вигодовуванні є унікальна система психологічного зв'язку матері і дитини в процесі годування грудьми [199; 207].

Проведені дослідження показали, що як у країнах із низьким, так і в країнах із високим рівнем доходів ГВ сприяє зниженню дитячої смертності, захворюваності дітей першого року життя, попереджує виникнення гастроентериту, респіраторних захворювань [97].

Водночас, у матерів, які вигодовують дітей грудьми, простежується зниження ризику цукрового діабету [166].

У сільських громадах, де жінки не завжди мають змогу отримати своєчасну кваліфіковану медичну допомогу, матері-годувальниці можуть стикатися з неабиякими труднощами [200; 205].

За даними статистики, населення Полтавської області станом на 01.01.2015 р. становило 146 496 осіб, з яких 574 476 (39,3%) сільських жителів і 890 484 (60,7%) міські. В області налічувалося 789 700 (53,9%) осіб жіночої статі [18; 61].



Рис. 3.1 Рівень народжуваності дітей у Полтавській області та по Україні в цілому за 1999-2014 рр. (на 1000 населення)

Протягом 1999-2014 рр. народжуваність у Полтавській області була меншою, ніж по Україні в цілому (рис. 3.1), хоча у 2002-2014 рр. цей показник незначно збільшився (від 7,1 до 10,0 на 1000 населення).

У 1999-2014 рр., за даними табл. 3.1, кількість дітей першого року життя, які проживали в сільській місцевості Полтавської області, зменшилась на 26,0%, тоді як у містах когорта таких дітей збільшилась на 22,0%, що обумовлено темпами урбанізації населення регіону. У сільській місцевості у 2014 р. мешкали 4783 (34,3%) дитини першого року життя, а в містах - 9150 (65,7%) дітей аналогічного віку. Усього в Полтавській області станом на 2014 р. проживало 13 933 дитини першого року життя.

В Україні протягом останніх десятиріч спостерігається демографічна криза, коли кожне покоління народжених за чисельністю менше покоління своїх батьків і не може поповнити втрати населення.

Таблиця 3.1

Кількість дітей першого року життя в Полтавській області

№ пор.	Рік народження	Кількість дітей першого року життя
		сільська місцевість	міська місцевість
		абс.	%	абс.	%
1.	1999	5613	46,1	6540	53,9
2.	2000	5014	44,8	6165	55,2
3.	2001	4730	42,8	6296	57,2
4.	2002	4270	49,7	4257	50,3
5.	2004	4121	37,9	6738	62,1
6.	2005	3800	35,1	7020	64,9
7.	2006	3979	35,4	7245	64,6
8.	2007	4474	34,7	8410	65,3
9.	2008	4456	35,0	8244	65,0
10.	2009	4811	34,8	9011	65,2
11.	2010	4787	34,6	9024	65,4
12.	2011	4817	35,4	8769	64,6
13.	2012	4783	34,3	9150	65,7
14.	2013	4854	34,4	9328	65,6
15.	2014	4948	34,3	9437	65,7

Зменшення чисельності дитячого населення на тлі зниження рівня народжуваності в Україні потребує зрушень в організації роботи з охорони здоров'я матері і дитини на державному та законодавчому рівнях.

Особливого значення набуває якість здоров'я нових поколінь дитячого населення в цілому, а воно значною мірою залежить від здоров'я батьків дитини, характеру перебігу вагітності та пологів у матері, якості та доступності медичних послуг дітям і матерям. Особлива увага в цьому аспекті має приділятися вигодовуванню немовлят, що є запорукою здоров'я підростаючого покоління.

За даними статистики, протягом останніх 14 (2001-2014) років кількість міських дітей, які знаходилися винятково на ГВ до шести місяців, збільшилась від 25,9% у 2003 р. до 59,7% у 2014 р., тоді як сільських - від 29,2% у 2003 р. до 52,5% у 2011 р. (рис. 3.2).



Рис. 3.2 Грудне вигодовування дітей до досягнення ними шестимісячного віку в Полтавській області за 2001-2014 рр. (%)

3.1 Організація грудного вигодовування в закладах, які забезпечують медичне обслуговування жінок у сільській місцевості Полтавської області

У 1996 р. з метою впровадження Ініціативи ВООЗ/ЮНІСЕФ затверджено наказ МОЗ України від 05.01.1996 р. № 4 «Організація та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні», виконання якого є одним із головних механізмів реалізації програми впровадження ГВ в Україні.

Крім того, Загальнодержавна програма «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» до 2016 р., затверджена Законом України від 05.03.2009 р. № 1065, створює умови для збереження здоров'я кожної дитини протягом усього періоду дитинства та забезпечує доступність медичних послуг усім дітям [251; 254].

Сформовані в Україні нормативні засади спрямовані на необхідність забезпечення ГВ і ВГВ дітей, розробку та впровадження сучасних медико-організаційних технологій, які сприяють його розширенню та забезпечують розвиток і моніторинг діяльності закладів зі статусом «ЛДД» [233].

Саме Ініціатива «ЛДД» дає змогу реалізувати 12 принципів успішного і тривалого ГВ не лише в умовах пологового будинку, але і вдома, коли жінка повертається у ЦПМСД. В амбулаторії загальної практики - сімейної медицини (АЗПСМ) сестра медична ЗПСМ під керівництвом сімейного лікаря забезпечує налагодження та підтримку ГВ у дітей сільської місцевості.

Встановлено, що протягом 2009 р. в Полтавській області на вторинному рівні організовано перші шість ЗОЗ, які отримали статус «ЛДД». Це пологові відділення і ЖК центральних районних лікарень. До 2014 р. в області організовані і діють 16 таких ЗОЗ зі статусом «ЛДД». Слід зазначити, що організація роботи в ЗОЗ зі статусом «ЛДД» сприяє поліпшенню поширеності ГВ: якщо у 2011 р. цей показник становив 37,1%, то у 2014 р. - 46,3%, тоді як у ЗОЗ без статусу «ЛДД» - відповідно 19,8% і 26,5%. У ході дослідження отримані нами результати засвідчили наявний кореляційний зв'язок (r=0,971; p=0,001) між поширеністю ГВ та ефективністю роботи щодо ГВ у ЗОЗ зі статусом «ЛДД» (рис. 3.3).

Слід зазначити, що в Полтавській області, як і в цілому по Україні, акушерсько-гінекологічна допомога жінкам надається відповідно до наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» і характеризується принципами наступності та етапності.

У контексті вищезазначеного наказу встановлено, що навчання етапам ГВ організовується в «Школах відповідального батьківства» (ШВБ). Заняттями в таких школах охоплені 93,5% жінок, що має позитивний вплив на рішення матерів вигодовувати дітей грудьми. Зокрема, у 2011 р. вигодовували малюків до досягнення ними чотиримісячного віку 42,5% опитаних жінок, а у 2014 р. - вже 57,8%.

Рис. 3.3 Динаміка поширеності грудного вигодовування дітей до досягнення ними дванадцятимісячного віку (%) залежно від їх народження в закладах зі статусом «Лікарня, доброзичлива до дитини» чи без такого статусу в Полтавській області за 2006-2014 рр. (%)

Нами проаналізовано заходи галузевої програми підтримки ГВ і встановлено, що кількість жінок, які вигодовували дітей грудьми, у період 2006-2014 рр. збільшилася на 35%. Важливими, з нашої точки зору, стали дані про те, що в середньому 92,5% опитаних жінок у перші дві години після пологів прикладали дитину до грудей, забезпечуючи цим контакт «шкіра - до шкіри», що дало змогу в середньому 96,6% породіллям на час виписування з пологового стаціонару налагодити вигодовування малюка грудьми. За даними досліджень, уже через чотири місяці після пологів (рис. 3.4) в середньому кількість жінок, які вигодовували дитину грудьми, зменшилася до 32,9%, що вказало на зниження рівня ГВ жінками за показником темпу на 65,9%. На підставі цього можна зробити висновок про недостатню роботу медичного персоналу ЦПМСД у плані сприяння становленню ГВ дітей та подовження його тривалості.

Рис. 3.4 Результати впровадження 12 принципів грудного вигодовування серед жінок у закладах охорони здоров'я Полтавської області (%)

Слід зазначити, що у 2014 р. серед жінок, які годували дитину грудьми на момент виписування з пологового будинку (95,8%), кількість матерів, які продовжували ГВ, зменшилася протягом чотирьох місяців на 38,0%. Таким чином, число жінок, які годували дітей грудьми до чотиримісячного віку, становило 57,8%.

Доведено, що на вторинному і третинному рівнях медичної допомоги в ЗОЗ зі статусом «ЛДД» план дій щодо впровадження ГВ виконується в середньому на 92,0%, а при виписуванні з пологового будинку 100% жінок отримують рекомендації та призначення стосовно ГВ. Тоді як у ЗОЗ первинного рівня цей показник через три місяці зменшується в середньому до 32,9%, через недостатню поінформованість як сімейного лікаря, так і сестри медичної ЗПСМ.

Слід зазначити, що, згідно з наказом МОЗ України від 13.04.2011 р. № 204 «Примірний перелік послуг перинатальної допомоги на всіх етапах її надання», на первинному рівні медичної допомоги лікар загальної практики - сімейний лікар і сестра медична ЗПСМ готують майбутніх матерів та їхні сім'ї до народження дитини. За даними досліджень, медики первинного рівня виконують профілактичну та інформаційно-просвітницьку роботу з вагітними тільки на 75%.

Крім того, при першому спільному відвідуванні вдома новонародженого лікар загальної практики - сімейний лікар і сестра медична ЗПСМ, відповідно до наказів МОЗ України від 20.03.2008 р. № 149 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років» та від 04.04.2005 р. № 152 «Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років», у 100% випадків ознайомлюють породіль із правилами вигодовування дитини, доглядом за грудьми, правильністю прикладання дитини до грудей і навчають техніці зціджування грудного молока.

Такий індивідуальний підхід до кожної породіллі дуже важливий, оскільки порушення техніки вигодовування малюка призводить до неповного спорожнювання грудних залоз, унаслідок чого порушуються процеси становлення лактогенезу з наступним розвитком гіпогалактії [271; 274].

Згідно з додатком 1 наказу МОЗ України від 23.02.2001 р. № 72 «Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини» в «Примірному положенні про медичну сестру загальної практики - сімейної медицини», а також додатком 7 «Кваліфікаційна характеристика медичної сестри із спеціальності «Загальна практика - сімейна медицина» цього ж наказу, сестри медичні у 65% випадків проводять санітарно-просвітницьку роботу стосовно здорового способу життя серед населення, яке обслуговується в АЗПСМ, а також консультують населення з медико-соціальних і медико-психологічних питань, у тому числі з питань планування сім'ї та догляду за дитиною в плані підтримки ГВ.

Згідно з наказом МОЗ України від 28.10.2011 р. № 715 «Про подальше впровадження Розширеної Ініціативи «Лікарня, доброзичлива до дитини», медичний персонал вторинного та третинного рівнів (99,3%) проходить самооцінку знань щодо підтримки ГВ із попереднім 18-годинним навчанням, що включає вивчення усіх 12 принципів ГВ, тоді як на первинному рівні медичної допомоги в сільській місцевості статус «ЛДД» лікувального закладу нормативною базою не передбачений, тому в Полтавській області подібна самооцінка знань у 100% медичного персоналу ЦПМСД не здійснюється. Очевидно, що лікар загальної практики - сімейний лікар і сестра медична ЗПСМ, які працюють в АЗПСМ і на фельдшерсько-акушерському пункті (ФАПі), можуть мати недостатні (53,0%) знання щодо плану дій з підтримки ГВ. Але саме ці знання необхідні для забезпечення тривалого ГВ у дітей, які знаходяться під наглядом медиків первинного рівня медичної допомоги. Тому просвітницька робота в ЦПМСД, яка сприяє профілактиці гіпогалактії, має включати комплекс різних послідовних заходів, які необхідно розпочинати ще до настання вагітності, продовжувати під час гестаційного процесу та в післяпологовий період, а закінчувати по досягненню дитиною дворічного віку [235; 237].

3.2. Ретроспективний аналіз поширеності грудного вигодовування та рівня захворюваності дітей раннього віку у Полтавській області до та після введення в дію Розширеної Ініціативи «Лікарня, доброзичлива до дитини»

Нами встановлено, що протягом останніх 14 (2001-2014) років кількість сільських дітей у Полтавській області, які отримували ГВ до досягнення ними шестимісячного віку, збільшилась на 62,0% порівняно з 2001 р. Темп приросту був найбільшим у 2014 р. (62,0%), а найменшим - у 2003 р. (-27,3%), тобто із введенням в дію Розширеної Ініціативи «ЛДД» більше дітей до досягнення шестимісячного віку знаходились на ГВ (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Динаміка поширеності грудного вигодовування дітей до досягнення ними шестимісячного віку в сільській місцевості Полтавської області за 2001-2014 рр. (%)

Рік	Абсолютний рівень	Абсолютний приріст	Темп росту	Темп приросту
			при змінній основі	при постійній основі
2001	40,7	-	-	100,0	-
2002	39,6	-1,1	97,3	97,0	-2,7
2003	29,2	-11,5	73,7	72,0	-27,3
2004	52,5	11,8	129,0	129,0	2,0
2005	41,4	0,7	78,8	102,0	2,0
2006	41,6	0,9	100,5	102,0	26,0
2007	30,1	-10,6	72,3	74,0	-5,0
2008	38,5	-2,2	127,9	95,0	-17,0
2009	33,6	-7,1	87,3	83,0	-18,4
2010	39,4	-1,3	117,3	97,0	-3,0
2011	40,8	0,1	103,5	100,0	0,0
2012	50,1	9,4	122,8	123,0	23,0
2013	65,1	24,4	129,9	160,0	60,0
2014	65,8	25,1	101	162,0	62,0

Аналіз поширеності ГВ дітей до досягнення ними тримісячного віку в сільській місцевості Полтавської області в динаміці за 2001-2014 рр. показав, що у 2014 р. кількість таких малюків зменшилася порівняно з 2001 р. на 69,0%. Слід зазначити, що темп приросту був найбільшим у 2009 р. і становив 59,5%, а найменшим (-70,4%) - у 2007 р. (табл. 3.3).

Нами встановлено, що організаційні заходи щодо впровадження ГВ у дітей, які народилися в ЗОЗ зі статусом «ЛДД», позитивно позначаються як на зростанні рівня поширення ГВ, так і на зниженні показника захворюваності дітей першого року життя.

Таблиця 3.3

Динаміка поширеності грудного вигодовування дітей до досягнення ними тримісячного віку в сільській місцевості Полтавської області за 2001-2014 рр. (%)

Рік	Абсолютний рівень	Абсолютний приріст	Темп росту	Темп приросту
			при змінній основі	при постійній основі
2001	57,8	-	-	100,0	-
2002	59,4	1,6	102,8	91,9	2,8
2003	58,7	-0,7	98,8	101,5	-1,5
2004	35,1	-23,6	59,8	60,7	-39,3
2005	26,8	-8,3	76,3	46,4	-53,6
2006	25,7	-1,1	95,9	44,5	-55,5
2007	17,1	-8,6	66,5	29,6	-70,4
2008	34,1	17,0	199,4	59,0	41,0
2009	23,4	-10,7	68,6	40,5	59,5
2010	28,7	5,3	122,6	49,6	50,4
2011	21,7	-7	75,6	37,5	-62,5
2012	23,6	1,9	108,7	40,8	-59,2
2013	18,7	-4,9	79,2	32,3	-67,7
2014	17,8	-0,9	95,1	30,7	-69,0

Створені в цих лікарнях умови сприяють ГВ і орієнтовані на потреби усіх дітей, у тому числі немовлят із низькою масою тіла і малюків, які опинилися в надзвичайних ситуаціях [272].

Слід зазначити, що свіжозціджене молоко і молозиво, яке подається безпосередньо через рот, навіть у мінімальних кількостях забезпечує запуск механізмів, спрямованих на збереження грудного вигодовування в майбутньому, коли малюк зміцніє і матиме можливість отримувати материнське молоко самостійно [261]. Для цього необхідно залучати до даного процесу сім'ю (мотивація, підтримка та психологічна налаштованість) [249; 252].

Усі ці досягнення є можливими завдяки роботі спеціально виділеного персоналу в ЗОЗ зі статусом «ЛДД», який забезпечує підтримку та контроль лактації [256].

За отриманими даними, поширеність ГВ дітей до досягнення ними дванадцятимісячного віку достовірно зросла: до введення в дію статусу «ЛДД» - 25,9±1,1%, після введення в дію такого статусу - 41,8±2,8% (р=0,01).

Визначено, що до введення в дію статусу «ЛДД» показник поширеності ГВ дітей, яким припинили ГВ у тримісячному віці становив 32,8±3,8%, а після введення цього статусу рівень поширеності ГВ достовірно знизився до 22,3±1,6% (p=0,02), (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Поширеність грудного вигодовування дітей першого року життя до та після введення в дію статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини» (%)

Показники поширеності ГВ	До введення в дію статусу «ЛДД» (кількість ЗОЗ, n=9)	Після введення в дію статусу «ЛДД» (кількість ЗОЗ, n=16)	р
ГВ до 3 місяців	32,8±3,8	22,3±1,6	0,02
ГВ до 6 місяців	43,7±5,4	63,8±2,6	0,06
ГВ до 12 місяців	25,9±1,1	41,8±2,8	0,01

Слід зазначити, що нами досліджено загальний рівень захворюваності дітей першого року життя, а також захворюваності на хвороби органів травлення та на анемії залежно від того, в якому ЗОЗ (зі статусом «ЛДД» чи без нього) малюки народилися. Встановлено, що серед народжених у ЗОЗ зі статусом «ЛДД» загальний показник захворюваності становив 1432,2±45,9 випадку на 1000 новонароджених, тоді як серед дітей, народжених у ЗОЗ без статусу «ЛДД», - 1699,6±39,1 випадку на 1000 новонароджених (p=0,01); показник захворюваності на хвороби органів травлення дорівнював відповідно 57,7±2,6 випадку і 67,1±2,8 випадку на 1000 новонароджених (p=0,05); а показник захворюваності на анемію - відповідно 9,9±1,6 випадку та 13,7±8,2 випадку на 1000 новонароджених (p=0,01), (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Рівень захворюваності дітей першого року життя до та після введення в дію статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини» (на 1000 новонароджених)

Показники захворюваності	До введення в дію статусу «ЛДД» (кількість ЗОЗ, n=9)	Після введення в дію статусу «ЛДД» (кількість ЗОЗ, n=16)	р
Захворюваність на кишкові інфекційні хвороби	24,3±1,0	23,7±0,7	0,6
Інфекційна захворюваність	39,1±2,5	35,1±1,1	0,1
Захворюваність на хвороби органів травлення	67,1±2,8	57,7±2,6	0,05
Захворюваність на хвороби органів дихання	759,2±18,8	732,3±19,1	0,4
Захворюваність на анемії	13,7±8,2	9,9±1,6	0,01
Загальна захворюваність	1699,6±39,1	1432,2±45,9	0,01

Висновки до розділу 3

1. Встановлено, що в Полтавській області за 1999-2014 рр. кількість дітей першого року життя, які проживали в сільській місцевості, зменшилася на 26,0%, окрім того, виявлено, що на час виписування з пологового стаціонару в середньому 96,6% породіль вигодовували малюка грудьми, проте при досягненні дитиною чотиримісячного віку в середньому кількість жінок, які здійснювали грудне вигодовування, зменшилася в середньому до 32,9%, що вказало на зниження рівня поширеності грудного вигодовування жінками за показником темпу на 65,9%.

2. Виявлено, що організація роботи в пологових закладах зі статусом «Лікарня, доброзичлива до дитини» сприяла зростанню показника поширеності грудного вигодовування у 2014 р. на 57,2% випадків (463 випадки проти 265 випадків на 1000 новонароджених у закладах без такого статусу), що підтверджено кореляційним зв'язком (r=+0,9) і значним впливом на стан здоров'я новонароджених дітей: захворюваність на хвороби органів травлення зменшилася на 16,3% випадків (57,7 випадка після введення статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини» порівняно із 67,1 випадка на 1000 новонароджених до введення даного статусу); зменшилась на 27,7% випадків захворюваність на анемії (9,9 випадка після введення статусу проти 13,7 випадка до введення статусу на 1000 новонароджених дітей).

3 Визначено, що навчання етапам грудного вигодовування організовувалося в «Школах відповідального батьківства», якими охоплено 93,5% опитаних жінок, що значно вплинуло на рішення жінок вигодовувати дітей грудьми. Зокрема, кількість жінок, які вигодовували дітей до чотиримісячного віку, у 2014 р. порівняно з 2011 р. зросла на 36% (57,8% проти 42,5%)

4. Доведено, що на вторинному і третинному рівнях медичної допомоги в закладах зі статусом «Лікарня, доброзичлива до дитини» план дій щодо підтримки грудного вигодовування виконувався в середньому на 92,0%, тоді як у закладах первинного рівня медичної допомоги через три місяці цей показник зменшився в середньому до 32,9% через недостатню інформованість про важливість ГВ та правила його здійснення як лікаря загальної практики - сімейної медицини, так і сестри медичної ЗПСМ.

5. Виявлено, що після введення в дію статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини» показник поширеності грудного вигодовування дітей тримісячного віку, яким припинили грудне вигодовування знизився на 67,9% випадків (до введення статусу - 328 випадків після введення статусу - 223 випадки на 1000 новонароджених, при p=0,02).

Результати досліджень, наведені в даному розділі, опубліковані в наступних наукових працях

1. Синенко О. А. Вплив інформаційних чинників на готовність жінок сільської місцевості вигодовувати дитину грудьми / О. А. Синенко // Медична наука в практиці охорони здоров'я : матеріали науково-практичної конференції, м. Полтава, 23 листопада 2012 р. // Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2012. - Т. 12, Вип. 3 (39). - С. 90-93.

2. Синенко О. А. Медико-соціальні та біологічні чинники успішності лактації у жінок сільської місцевості Полтавської області, які мають дітей віком до двох років / О. А. Синенко // Медико-соціальні проблеми педіатрії акушерства та гінекології : матеріали науково-практичної конференції, м. Тернопіль, 20-21 вересня 2012 р. // Вісник наукових досліджень. - 2012. - № 3 (68). - С. 130-131.

3. Голованова І. А. Аналіз законодавчих змін щодо підтримки грудного вигодовування та їх значення в показниках захворюваності дітей до одного року в сільській місцевості Полтавської області / І. А. Голованова, О. А. Синенко // Україна. Здоров'я нації. - 2013. - № 4 (28). - С. 164-165.

4. Охорона здоров'я в Україні: організація та законодавче забезпечення : монографія / О. А. Синенко, І. А. Голованова, В. П. Лисак, В. М. Пашков. - Полтава, 2014. - 336 с.

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК СЕРЕДНЬОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЩОДО ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ

4.1 Аналіз рівня практичного застосування знань, умінь і навичок середнього медичного персоналу, який працює в закладах зі статусом «Лікарня, доброзичлива до дитини» і без такого статусу в сільській місцевості Полтавської області, щодо грудного вигодовування

Загальність і доступність медичної допомоги є невід'ємним конституційним правом громадян України. Якість медичної допомоги забезпечується, з одного боку, розвитком ПМСД, а з іншого - високотехнологічними видами медичної допомоги. Жорсткі економічні умови спонукають до необхідності впровадження нових форм управління галуззю. Кожен громадянин повинен стежити за власним здоров'ям, оскільки держава, переживаючи непрості економічні та політичні процеси, не в змозі повністю взяти на себе турботу про стан здоров'я своїх громадян [230; 236].

Найважливішим елементом сучасної політики охорони здоров'я є формування у свідомості людей потреби бути здоровими, вести здоровий спосіб життя, брати відповідальність за стан власного здоров'я та здоров'я своїх дітей. Реалії сучасного життя засвідчують, що лише близько 10% українців піклуються про власне здоров'я [169].

Одне з основних завдань сімейної медицини в роботі з породіллями полягає в профілактиці гіпогалактії та впровадженні сучасних принципів ГВ. Отже, завдання лікаря загальної практики - сімейного лікаря та сестри медичної ЗПСМ щодо впровадження ГВ - підтримати породіллю в прийнятті нею рішення здійснювати ГВ та допомогти їй у становленні лактації. Саме від знань, практичних навичок сестри медичної, а також від її вміння донести до кожної жінки потребу вигодовувати грудьми залежить подальше здоров'я дитини та матері-годувальниці [177].

Дослідження засвідчили, що навіть більшість медиків недостатньо володіє інформацією про переваги ГВ для здоров'я матері і дитини. А саме для них ці знання є надзвичайно важливими в щоденній професійній діяльності [231].

На думку науковців, необхідно змінювати світогляд суспільства в цілому та сучасної молоді, зокрема, з питань підтримки ГВ. Адже відомо, що від обізнаності та свідомого ставлення до материнства і батьківства значною мірою залежить успішність ГВ дітей, а значить, здоров'я майбутнього покоління. З огляду на це проблема ГВ та планування сім'ї набуває актуальності [239].

Визначивши рівень практичного застосування знань, умінь і навичок середнього медичного персоналу та вдосконаливши їх, можна закласти фундамент для здоров'я майбутніх поколінь. На думку дослідників [232], робота з населенням, його інформування, активне залучення до проведення зрозумілих і доступних для кожного заходів охорони та зміцнення власного здоров'я дадуть значно більший ефект для подовження активного життя. У цій роботі важлива роль належить сестрі медичній ЗПСМ, до функціональних обов'язків якої входить організація і проведення просвітницької роботи серед населення, у тому числі щодо підтримки ГВ [238].

За науковими даними, коли молоді матері хочуть годувати дітей грудним молоком, але в них виникають певні труднощі або зменшується кількість молока, вони не мають знань про тактику подолання труднощів, про стимуляцію утворення молока. А це може бути причиною розвитку гіпогалактії і втрати ГВ у майбутньому[193].

Отже, саме з налагодженого ГВ починається шлях дитини до здорового способу життя. Основні труднощі в організації ГВ припадають на його початок або становлення, лактаційну кризу, процес відлучення дитини від грудей [196].

Із 12 принципів ГВ, запропонованих Ініціативою ВООЗ/ЮНІСЕФ, для детального вивчення нами обрано 8 принципів, які найкраще висвітлюють роботу середнього медичного персоналу ЗОЗ без статусу «ЛДД». Для опитування середнього медичного персоналу саме за цими напрямками сформульовано запитання анкети.

У дослідженні взяли участь середні медичні працівники, які працюють у ЗОЗ зі статусом «ЛДД» і без такого статусу в сільській місцевості Полтавської області. Анкети містили відкриті запитання. На питання «Чи проводите Ви роботу щодо грудного вигодовування?» отримано 100% схвальних відповідей від усіх респондентів.

Одним із постулатів, на яких базується вся програма підтримки ГВ, є медична опіка над вагітними, що включає в себе профілактичну та інформаційно-просвітницьку роботу відповідно до наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417 «Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги».

У ході аналізу проведеного анкетування у відповідях на запитання «Яким чином Ви проводите роз'яснювальну роботу з вагітними щодо цінності ГВ?» не виявлено статистичних відмінностей між відповідями середнього медичного персоналу, які працюють у ЗОЗ зі статусом «ЛДД» і без такого статусу: майже всі респонденти (100% і 97% відповідно) дали повну обґрунтовану відповідь про організацію роботи, яку вони проводять із вагітними жінками згідно з наказом МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417 «Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги» додатку 10 «Школа підготовки сім`ї до пологів».

Одним із важливих аспектів ГВ є знання його 12 принципів, затверджених наказом МОЗ України від 28.10.2011 р. № 715 «Розширена Ініціатива «Лікарня, доброзичлива до дитини». Виконання даного наказу дає змогу забезпечити правильний життєвий старт для кожної дитини грудного віку та необхідну підтримку матерям у справі ГВ.

На сьогодні цей контрольний перелік використовується в лікарнях понад 150 країн світу [198].

За даними анкетування, проведеного нами серед медичних працівників середньої ланки в сільській місцевості Полтавської області, встановлено, що серед опитаних дотримувалися сучасних принципів вигодовування 78,2% (66 осіб) середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ зі статусом «ЛДД», порівняно з 65,3% (59 осіб) середніх медичних працівників ЗОЗ без такого статусу.

Серед анкетованих назвали три принципи ГВ лише 34,7% (32 особи) середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ без статусу «ЛДД», і 21,8% (18 осіб) середніх медичних працівників ЗОЗ зі статусом «ЛДД».

Вищий рівень обізнаності щодо 12 принципів ГВ спостерігався в середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ зі статусом «ЛДД», - 78,2% проти 65,3% середніх медичних працівників ЗОЗ без такого статусу, при p<0,05. Результати відображено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Рівень обізнаності середнього медичного персоналу щодо 12 принципів грудного вигодовування

Рівень	Працівники ЗОЗ зі статусом «ЛДД» (n=84)	Працівники ЗОЗ без статусу «ЛДД» (n=91)	ч квадрат	p
	абс.	%	абс.	%
Достатній	66	78,2	59	65,3	4,1	p<0,05
Недостатній	18	21,8	32	34,7

За науковими даними, техніка прикладання дитини до грудей матері в перші дні після пологів має неабияке значення для здоров'я як матері, так і дитини.

Насамперед це - профілактика утворення тріщин сосків, появи болю під час годування грудьми, а також попередження виникнення в жінки страху перед відчуттям болю і пов'язаного з цим гальмування рефлексу виведення молока [194].

Неефективне смоктання дитини призводить до її незадоволення, зниження маси тіла малюка, а залишок молока в грудях приводить до лактостазу, зменшення його секреції, і, як наслідок, до гіпогалактії [241]. Основними причинами порушення правильної техніки годування дитини грудьми є недосвідченість самої матері та медичного персоналу, який її консультує.

Саме тому, на думку вчених, при впровадженні режиму спільного перебування матері й дитини, особливо в перші дні після пологів, дуже важливо, щоб породілля отримала достатню увагу й професійну допомогу з боку медичного персоналу, навчилася правильно вигодовувати свого малюка [273].

Це є однією з провідних умов доцільності використання режиму спільного перебування матері й дитини як головної, центральної ланки всієї сучасної системи підтримки ГВ [245].

Нами визначено, що серед опитаних не виявили достатнього рівня практичного застосування знань, умінь і навичок з питання «Як потрібно прикладати малюка до грудей?» 17,0% (14 осіб) середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ зі статусом «ЛДД», і 39,6% (36 осіб) працівників ЗОЗ без такого статусу; а застосовували свої знання, уміння і навички в повному обсязі відповідно 83,0% (70 осіб) і 60,4% (55 осіб) опитаних.

Встановлено, що серед анкетованих були краще обізнані з питань техніки прикладання дитини до грудей і застосовували на практиці відповідні знання, уміння і навички 83,0% середнього медичного персоналу, який працює в ЗОЗ зі статусом «ЛДД», проти 60,4% медиків ЗОЗ без такого статусу, при p<0,01. Результати наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Рівень практичного застосування знань, умінь і навичок середнього медичного персоналу з питання «Як потрібно прикладати малюка до грудей?»

Рівень	Працівники ЗОЗ зі статусом «ЛДД» (n=84)	Працівники ЗОЗ без статусу «ЛДД» (n=91)	ч квадрат	p
	абс.	%	абс.	%
Достатній	70	83,0	55	60,4	39,6	p<0,01
Недостатній	14	17,0	36	39,6

На думку вчених, найбільший стрес за все своє життя людина переживає під час народження, адже вона втрачає фізичний зв'язок із матір'ю, що був в утробі [269].

Грудне вигодовування слід починати яком...