Клінічне значення цитокератину 18 та фактора росту фібробластів 21 у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі гіпертонічної хвороби

За допомогою УЗД вивчали стан портальної гемодинаміки. В ході дослідження у кожного пацієнта визначали розміри печінки, оцінювали структуру печінкової паренхіми, стан елементів жовчовивідної системи, розміри і будову селезінки. У кожній судині вимірювали діаметр (D), визначали максимальну систолічну швидкість кровотоку (Vmах), кінцево-діастолічну швидкість кровотоку (Vmin), максимальну лінійну швидкість кровотоку, усереднену за часом (Тамх); розраховували об'ємну швидкість кровотоку (Q). Для оцінки кровотоку в артеріальних судинах розраховували пульсаційний індекс (РІ, визначався як відношення різниці максимальної швидкості кровотоку (Vmax) і мінімальної швидкості кровотоку (Vmin) до середньої швидкості (Vmed) протягом серцевого циклу) і індекс резистентності (RI, ставлення різниці між максимальною систолічною і кінцевою діастолічної швидкістю до максимальної систолічної швидкості кровотоку).

Діагноз НАЖХП було встановлено відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 06 листопада 2014 року № 826 «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги: неалкогольний стеатогепатит» та критеріїв European Association for the Study of the Liver (EASL), European Association for the Study of Diabetes (EASD) and European Association for the Study of Obesity (EASO) the Clinical Practice Guidelines propose recommendations for the diagnosis, treatment and follow-up of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD), 2016р. Діагноз ГХ був встановлений за наказом МОЗ України № 384 від 24.05.2012 «Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги при артеріальній гіпертензії» та критеріями європейських (ESH/ESC) клінічних рекомендацій з артеріальної гіпертензії, 2013року. У дослідження були включені хворі на ГХ І-ІІ стадії, 1-2 ступеню.

Всі пацієнти отримали рекомендації по модифікаціям дієти та фізичної активності. З метою оцінки впливу запропонованої комплексної терапії хворі на НАЖХП були обстежені в динаміці терапії через місяць від початку лікування. Пацієнтам з НАСГ в якості базисної терапії призначався S-адеметіонин 800 мг в/в струмно перші 10 днів з подальшим прийомом у таблетованій формі - 400мг 2 рази на день та урсодезоксихолева кислота у дозі 10 мг/кг ваги на добу перорально тривалістю до одного місяця. Всі хворі на ГХ додатково отримували лізиноприл у дозі 20 мг.

Згідно анамнестичних даних, серед хворих НАЖХП, більш ніж у половини, а саме у 47 пацієнтів (52,22%) був присутній дискомфорт у животі. У третини пацієнтів - 36,6% (33/90) спостерігалися скарги на загальну слабкість. Біль у правому верхньому квадранті живота була наявна у 34,44% (31/90) хворих. Диспепсичні скарги були представлені збільшенням апетиту (7,77%(7/90)), відчуттям швидкого насичення їжею (15,55%(14/90)) та нудотою (11,11%(10/90)). У 30 хворих (33,33%) відмічалась схильність до запорів, у 17 (18,88%) - нестійкий стілець. 44,44% хворих (40/90) відзначали присутність метеоризму.

Визначено, що надлишкова вага тіла була характерна для всіх груп обстежуваних хворих. Середнє значення ІМТ склало 28,9 ±0,73 кг/м^2. При порівнянні груп за антропометричними параметрами було виявлене достовірні відмінності за показниками ваги, ІМТ, ОТ/ОС, із вірогідним переважанням абдомінального ожиріння в групі із поєднаною патологією.

Продемонстрована достовірна різниця при порівнянні рівнів АТ у хворих НАЖХП із групою контролю, а також хворих основної та групи порівняння. Середні значення хворих НАЖХП склали 140 (130;150) мм рт.ст. САТ та 90(80;100) мм рт. ст. ДАТ, коли в группі контроля - 120(110;120) мм рт. ст. та 70 (70;70) мм рт.ст. (медіана, 25й та 75й квартілі відповідно) (р=0,001). Порівняння САТ та ДАТ між групами хворих із НАЖХП без ГХ та при його поєднанні із ГХ також виявило відмінності. Так показники у групі із ізольованим НАЖХП склали 130 (120;140) мм рт. ст. САТ та 80 (80;90) мм рт.ст. ДАТ, коли у пацієнтів із НАЖХП на тлі ГХ - 150 (140;160) мм рт.ст. та 90 (85;100) мм рт.ст. (р=0,001). Таким чином, отримані дані свідчать про тенденцію до переважання високого нормального тиску у хворих на НАЖХ без ГХ.

Для оцінки змін метаболічних показників хворих на НАЖХП на тлі ГХ була досліджена ферментативна активність печінки. В ході дослідження виявлена є статистично значущою різниця при співставленні даних між основною групою та групою порівняння за показником АлАТ - що в групі хворих на НАЖХП на тлі ГХ був вище в в 1,15 разів ніж у хворих НАЖХП (р=0,009) та АсАТ, який в групі із поєднаною патологією перевищував в 1,2 рази результат хворих із ізольованою (р=0,007). Продемонстрована більш висока ферментативна активність печінки у хворих НАЖХП на тлі ГХ наштовхнула нас на висновки про більшу активність гепатиту у таких хворих, та, як наслідок, підвищений ризик розвитку фіброзу. Ліпідний профіль хворих НАЖХП у порівнянні із показниками групи контролю, характеризувався достовірно вищими рівнями ЗХ, ТГ, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ та зниженням протиатерогеного показника ХС ЛПВЩ (р?0,001). Дисліпідемія мала місце у всіх хворих із НАЖХП, як з поєднаною, так із ізольованою патологією. Достовірне підвищення було виявлено за показниками загального холестерину, який перевищував результати щодо групи контролю на 34% та 25 % (р=0,001) в основній групі та групі порівняння відпрвідно, за ТГ, які склали - 1,55(1,3;1,75) ммоль/л у хворих НАЖХП та 1,73(1,49;2,1) ммоль/л при поєднанні НАЖХП та ГХ (р=0,02).

Для вивчення інсулінорезистентності у обстежуваних хворих було проведено аналіз показників вуглеводного обміну у хворих НАЖХП на тлі ГХ. Порівняння даних, за показниками інсуліну та індексу НОМА-ІR, між групами в залежності від наявності поєднаної патології, виявило підвищення рівнів інсуліну та НОМА-ІR у 2,2 та 2 рази у хворихосновної групи та групи порівняння щодо групи контролю(р=0,002). Таким чином, встановлено, що гіперінсулінемія та інсулінорезистентність були більш виражені у хворих із поєднаною патологією.

Визначено, що при аналізі портальної гемодинаміки у хворих основної групи та групи порівняння достовірні відмінності було виявлено за показниками ворітної вени - максимальної та мінімальної швидкості лінійного кровотоку, а також її діаметра, за діаметром та максимальною швидкостю лінійного кровотоку загальної печінкової артерії та індексом резистентності. В групі із поєднаною патологією виявлено збільшення діаметру воротної вени в середньому на 2,3 см/с та 1,3 см/с (р=0,002) у хворих із поєднаною та ізольованою патологією відповідно, зменшення її максимальної (на 36,8% та 38,1% (р=0,013)) та мінімальної (на 4,2% (р=0,04) швидкості кровотоку в групі з поєднаною патологією, збільшення діаметру загальної печінкової артерії на 5,7% та 3,7% (р=0,001) та індексу резістентності у 1,3 рази та більше в обох групах. При наявності коморбідності НАЖХП з ГХ відбуваються більш виражені патологічні зміни портального кровотоку, ніж при ізольованому перебігу захворювання. Серед показників портальної гемодинаміки при їх розподілі в залежності від стадії фіброзу виявили достовірні відмінності за показниками D _{v. portae}, Q _{v. portae}, D _v.lienalis, Q _v.lienalis, RI (р?0,05). Було виявлено середнє - сильний позитивний кореляційний зв'язок (коефіцієнт кореляції Спірмена r = 0, 65) між значеннями стадії фіброзу F₁ і значеннями діаметра v.portae у групи пацієнтів НАЖХП у поєднанні з ГХ, а також помірний кореляційний зв'язок (r = 0,35) у пацієнтів з НАЖХП без ГХ за цим параметром.

Аналогічно іншим хронічним захворюваням печінки, найбільш важливим показником тяжкості і прогресування ураження печінки при НАЖХП є наявність і ступінь фіброзу печінки, на тлі цього сироваткові маркери фіброзу, об'єднані в ряд різних діагностичних алгоритмів, вимагають незалежної перевірки і порівняння [38,80].

Проведена оцінка фібротичного стану печінки виявила відсутність фіброзу за даними тесту у 15,6% хворих, 27,8% мали ступінь F₁, ще в 56,6% пацієнтів було діагностовано ступінь F2_2-3. При оцінці розподілу співвідношення стадій фіброзу печінки у хворих основної групи виявлено, що у 13% фіброз був відсутній, ступінь F₁ мали 27%, F_2-3 - 60%. Схожі результати були отримані у хворих групи порівняння: ступінь F₀ була виявлена у 20% хворих, F₁- у 30%, дещо менша кількість хворих із ступенем F2-3 - 50%.

Отриманні дані відображують зростання рівнів цитокіну із підвищенням стадії ФП у пацієнтів при поєднанні НАЖХП із ГХ. При цьому рівні СК-18 у хворих із стадією F₀ склали 263,1 (246,6;273,2) Од/л; F₁ - 281,9 (275,0;316,7) Од/л та F2-3 - 342,3 (326,3;393,1)Од/л (р?0,004). Схожі результати були отримані при аналізі розподілу рівнів FGF-21 у хворих основної групи згідно до стадій ФП за тестом Фібромакс, результати отримані у пацієнтів із стадією F₁ в 1,2 рази а F_2-3 в 1,4 рази результат пацієнтів із стадією F₀ (р?0,05). Також із зростанням ступеню фіброзу виявлене зростання і ферментативної активності печінки. При цьому, при порівнянні показників АсАТ та АлАТ хворих із стадією фіброзу F0 достовірно вищі значення продемонстрували групи хворих із стадією F2-3, та між групами F1 та F2-3 (р₂?0,05, р₃?0,05), коли порівняння результатів хворих із стадією фіброзу F0 із групою F₁ виявило тільки тенденцію до зростання активності запального процесу у печінці (р?0,05). Тенденцію до зростання було виявлено серед усіх показників ліпідного профілю окрім ЛПВЩ, який навпаки із зростанням стадії фіброзу знижувався, відображаючи виснаження протиатерогенної функції (р?0,05).

Отримані результати дозволяють стверджувати, що досліджувані цитокіни грають роль у патогенезі НАЖХП на тлі ГХ. Підвищення рівнів СК-18 та FGF-21 було виявлено у всіх хворих НАЖХП та перевищувало показники практично здорових осіб у 3 та більше разів (р=0,001). При порівнянні отриманих даних у хворих основної групи та групи порівняння виявлені підвищенні рівні СК-18 та FGF-21 у порівнянні із групою контролю (р ?0,001), та при порівнянні груп між собою (р ?0,05).

Доведено наявність кореляційних зв?язків між біомаркерами СК-18 та FGF-21 та показниками метаболічного профілю. Коефіцієнт кореляції вивчаємих цитокінів із ІМТ свідчить про слабкий прямий зв'язок, із СК-18 він склав r =0,35 та з FGF-21 - r =0,31 (р=0,001). Також слабкий прямий зв'язок було виявлено із показниками ліпідного профілю, а саме коефіцієнт кореляції СК-18 із ЗХ склав r =0,43, ТГ - r =0,39, ХС ЛПНЩ - r =0,42, ХС ЛПДНЩ r =0,29 та r =0,4 із КА (р=0,001). Слабка пряма кореляція FGF-21 із показниками ліпідного профіля була представлена r =0,41 із ЗХ, r =0,36 - ТГ, r =0,44 - ХС ЛПНЩ, r =0,34 - ХС ЛПДНЩ та r =0,42 із КА (р=0,001). Показники вуглеводного обміну продемонстрували слабкий зв'язок з досліджуваними цитокінами r =0,4 та r =0,48 із глюкозою, r =0,41 та r =0,41 із інсуліном та r =0,44, r =0,42 з НОМА-індексом СК-18 та FGF-21 відповідно(р=0,001). Зворотній слабкий кореляційний зв'язок було виявлено між рівнем ХС ЛПВЩ та досліджуваними маркерами. Кореляція із СК-18 склала r = -0,33, із FGF-21 - r = -0,39 (р=0,001).Середню ступінь кореляції цитокінів виявлено із ЛФ - r =0,64 для СК-18 та r =0,61 для FGF-21, та FGF-21 із АсАТ та АлАТ - r =0,57 та r =0,59 відповідно (р=0,001). Сильний же прямий зв'язок визначався між СК-18 та показниками ферментативної активності печінки - АсАТ та АлАТ. Коефіцієнти склали r =0,72 та r =0,72 (р=0,001). Аналіз результатів кореляційного зв'язку свідчить про те, що із підвищенням запальної активності печінки - зростання рівнів АсАТ, АлАТ, ЛФ - підвищується синтез маркерів СК-18 та FGF-21, глюкози, проатерогенних показників ліпідного профілю - ЗХ, ТГ, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ, КА та зменшується синтез протиатерогенного показника - ХС ЛПВЩ. Таким чином, виявлені кореляції підтверджують патогенетичний зв'язок між СК-18 та FGF-21 та розвитком запалення у печінці.

В ході дослідження виявлено середнє-сильний позитивний кореляційний зв'язок (r = 0,73) між значеннями FGF-21 і діаметром v.Lienalis у пацієнтів із поєднаною патологією; помірний негативний кореляційний зв'язок між цитокіном СК-18 і показниками об'ємного кровотоку по v.lienalis у хворих НАСГ без ГХ (r = -0,43), та сильну кореляційну залежність (r = 0,81) у пацієнтів НАСГ у поєднанні з ГХ.

Для оцінки впливу комплексного лікування проведено аналіз динаміки вивчаємих цитокінів та інших метаболічних показників. Всі хворі отримували рекомендації по належній дієті та модифікації способу життя. В якості комплексної терапії пацієнти отримували: УДХК 10 мг/кг на добу у поєднанні з адеметіоніном 800 мг в/в струменево із подальшим прийомом 400 мг 2 рази на день перорально до одного місяця. Хворі на ГХ у складі стандартної терапії отримували лізиноприл 20 мг на добу. Аналіз динаміки біохімічних показників та цитокінів СК-18 та FGF-21 проводився на початку та через 1 місяць лікування.

У динамиці лікування хворих НАЖХП на тлі ГХ, рівні СК-18 та FGF-21 продемонстрували достовірне зниження (р=0,001). Рівні СК-18 через місяць прийому хворими комбінованої схеми показники основної групи продемонстрували зниження на 9%, коли у групі порівняння - 7% (р=0,001), середній рівень FGF-21 змінився на 19,6% та 9,4%, в основній та групі порівняння відповідно (р=0,001).

Було виявлено позитивний вплив комплексного лікування на показники ферментативної активності печінки. Через місяць лікування зниження відбулося зниження показників АлАТ у 1,8 разів, нормалізації АсАТ. Вуглеводний та ліпідний обміни під впливом базисної терапії продемонстрували зниження рівня глюкози на 10,5%, НОМА-індексу на 41% (р=0,001), також зафіксовано усунення гіперліпідемії та гіпертригліцеридемії - рівень загального холестерину знизився з 5,6 (5,1; 6,4) ммоль/л до 4,89 (4,42; 5,3) ммоль/л, ТГ - з 1,7 (1,4; 2,0) ммоль/л до 1,24 (1,05; 1,6) ммоль/л (р=0,001). Що свідчить про переважання позитивних ефектів при залученні адеметіонину, урсодезоксихолевої кислоти та лізиноприлу до комплексної терапії хворих неалкогольною жировою хворобою печінки у поєднанні із гіпертонічною хворобою.

З метою можливості удосконалення прогнозу прогресування ФП у хворих НАЖХП на тлі ГХ за допомогою досліджуваних показників нами була створена математична модель, яка дозволяє оцінити ризик прогресування стадії 0 до 1 стадії, до якої увійшло 4 показника: СК18; ЛПВЩ; ДАТ та ГГТП ( AUC 0,977). Та для прогнозу ризику прогресування ФП 1 стадії до 2-3стадії, розроблено модель, до якої увійшло 4 показника: АлАТ; FGF-21; ІМТ; рівень тромбоцитів (AUC 0,986). Тестування цієї моделі продемонструвало те, що за наявності у пацієнта НАЖХП на тлі ГХ стадії фіброзу печінки F_0, але при цьому підвищенних СК-18, ДАТ вище 99 мм рт. ст., ГГТП ? 32 Од/л у жінок та 49 Од/л у чоловіків, ЛПВЩ ? 0,9 - риск розвитку фіброзих змін протягом року високий. А при наявності у хворого НАЖХП на тлі ГХ стадії фіброзу печінки F₁ саме АлАТ ? 42 Од/л; підвищенні рівні FGF-21; ІМТ? 25 кг/м² та рівень тромбоцитів нижчій за 180 10⁹ г/л свідчить про високий ризик переходу фіброзу печінки до стадій F_2-3 відповідно протягом року.

Наявність ГХ у хворих НАЖХП обтяжує клінічний перебіг захворювання, створюючи умови для проатерогенного ліпідного профілю, підвищення активності трансаміназ, інсулінорезистентності, що, в свою чергу, призводить до зростання ризику формування ранніх фібротичних змін в печінці.

Своєчасне виявлення предикторних маркерів ФП у хворих НАЖХП на тлі ГХ сприяє ініціації терапії в більш ранні строки з урахуванням прогнозу, який включає наступні фактори ризику: СК18, ЛПВЩ, ДАТ, ГГТП, АлАТ; FGF-21; ІМТ; рівень тромбоцитів. Моніторінг за факторами ризику розвитку і прогрессування фіброзу печінки дозволить забеспечити сприятливий перебіг НАЖХП на тлі ГХ.

Висновки

1. Наведено вирішення актуального питання сучасної внутрішньої медицини, а саме підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні із гіпертонічною хворобою на підставі визначення діагностичного значення цитокінів СК-18 та FGF-21, в якості маркерів, що беруть участь у прогнозуванні перебігу неалкогольного стеатогепатиту.

2. У хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі гіпертонічної хвороби спостерігаються достовірні відмінності у порівнянні з групою контролю щодо підвищення ферментативної активності печінки (АсАТ у 2,8 рази (р=0,007) та АлАТ у 3,6 рази (р=0,03)); ліпідного профілю (підвищення загального холестерину на 34% (р=0,001) та ТГ у 2,1 рази (р=0,02)); підвищення рівнів інсуліну та НОМА-ІR перевищувало показники групи контролю у 2,2 рази (р=0,002). Це свідчить про запальні процеси в печінці, її атерогенну активність та тенденцію до розвитку інсулінорезистентності.

3. Ознаки фіброзу печінки частіше зустрічаються у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні із гіпертонічною хворобою, ніж без неї: F0 діагностовано у 13% хворих, F1 - у 27% та F2-3 в 60% хворих в групі із поєднаною патологією проти 20% хворих з стадією F0, 30% з F1 та 50% із F2-3 в групі хворих ізольованою неалкогольною жировою хворобою печінки (р?0,01). По мірі зростання стадії фіброзу печінки достовірно підвищуються рівні досліджуваних цитокінів СК-18 та FGF-21, що підтверджує можливість їх використання в діагностиці стадії фіброзу (р?0,01).

4. Наявність гіпертонічної хвороби у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки, погіршує стан портального кровотоку, що проявляється збільшенням діаметру ворітної вени в середньому на 2,3 мм та 1,3 мм (р=0,002) у хворих із поєднаною та ізольованою патологією, відповідно, зменшенням її максимальної (на 36,8% та 38,1% (р=0,013)) та мінімальної (на 4,2% (р=0,45) в групі з поєднаною патологією) швидкості кровотоку, збільшенням діаметру загальної печінкової артерії (на 5,7% та 3,7% (р=0,001)) та індексу резистентності у 1,3 рази та більше в обох групах, що свідчить про самостійний вклад гіпертонічної хвороби у розвиток фібротичних змін в печінці.

5. У хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі гіпертонічної хвороби факторами ризику, що впливають на швидкість переходу стадії фіброзу печінки з 0 стадії в 1 стадію, виступають цитокератин 18, ліпопротеїди високої щільності, діастолічний артеріальний тиск, гамаглутамілтранспептидаза, а для переходу 1 стадії в 2-3 стадію - аланінамінотрансфераза, фактор росту фібробластів 21; індекс маси тіла; рівень тромбоцитів.

6. Призначення адеметіонину, урсодезоксихолевої кислоти та лізиноприлу до комплексної терапії хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні із гіпертонічної хвороби супроводжується переважанням позитивних ефектів за рахунок зниження в крові АлАТ у 1,8 разів, нормалізації АсАТ, зменшення рівня глюкози на 10,5%, НОМА-індексу на 41% (р=0,001), усунення гіперліпідемії та гіпертригліцеридемії - рівень загального холестерину знизився на 12,6%, ТГ - на 27% (р=0,001) протягом одного місяця спостережень.

Практичні рекомендації

1. До обстеження хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні із гіпертонічною хворобою поряд із клініко-лабораторними дослідженнями доцільно включати визначення рівнів СК-18 та FGF-21 в плазмі крові та показників портального кровотоку: діаметру ворітної вени, її максимальної та мінімальної швидкості кровотоку, діаметру селезінкової вени, її максимальної та мінімальної швидкості кровотоку, діаметру загальної печінкової артерії та індексу резистентності (р?0,05).

2. Моніторинг розвитку фіброзу печінки у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні із гіпертонічною хворобою рекомендовано здійснювати при стадії фіброзу печінки F0 з урахуванням неінвазивних маркерів цитокератина 18, ліпопротеїдів високої щільності, діастолічного артеріального тиску, гамаглутамілтранспептидази, а при стадії фіброзу печінки F1 - аланінамінотрансферази, фактора росту фібробластів 21; індексу маси тіла; рівня тромбоцитів.

3. Для запобігання фібротичних змін та зниження активності запальних процесів печінки хворі на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні із гіпертонічною хворобою потребують комплексного лікування, до якого рекомендовано включати комбінацію препаратів урсодезоксихолевої кислоти в дозі 10 мг/кг на добу у поєднанні з адеметіоніном 800 мг в/в струмно 10 діб із подальшим прийомом 400 мг 2 рази на день перорально, та додатково у якості антигіпертензивної терапії - лізиноприл 20 мг на добу.

Література

1. Андреев, Д. Н., et al. "Неалкогольная жировая болезнь печени: лечение спозиций доказательной медицины." Журнал «Лечащий Врач» 2-2017 (2017): 45.

2. Бабак, О. Я., et al. "Влияние генетического полиморфизма на формирование неалкогольной жировой болезни печени." Гастроентерологiя 47.1 (2013).

3. Булатова, Ирина Анатольевна, et al. "Метаболические нарушения и полиморфизмы генов в 2-адренергического рецептора и аполипопротеинов В при хроническом гепатите С и неалкогольной жировой болезни печени." Клиническая медицина 93.1 (2015).

4. Вельков, В. В. "Неинвазивные биомаркеры фиброза печени: До свиданья, биопсия?." Клинико-лабораторный консилиум 5 (2009): 34-44.

5. Вялов, С. С. "Алгоритмы диагностики.-5-е изд." М.: МЕДпресс-информ (2014).

6. Герок, Вольфганг, and Хуберт Е. Блюм. "Заболевания печени и желчевыделительной системы."(2009).

7. Драпкина, Оксана Михайловна, and Ольга Николаевна Корнеева. "Континуум неалкогольной жировой болезни печени: от стеатоза печени до сердечно-сосудистого риска." Рациональная фармакотерапия в кардиологии 12.4 (2016).

8. Драпкина, Оксана Михайловна, and Ольга Николаевна Корнеева. "Неалкогольная жировая болезнь печени и сердечно-сосудистый риск: влияние женского пола." Фарматека 15 (2010): 28-33.

9. Драпкина, О. М., and Ю. В. Дуболазова. "Антигипертензивная терапия у пациентов с патологией печени: роль блокаторов ренин-ангиотензиновой системы." Consilium Medicum 10.12 (2008): 18-21.

10. Драпкина, О. М. "РААС и фиброз. Гепатокардиальные связи." Русский медицинский журнал 19.18 (2011).

11. Драпкина, О. М., and В. Т. Ивашкин. "Эпидемиологические особенности неалкогольной жировой болезни печени в России (Результаты открытого многоцентрового проспективного исследования-наблюдения DIREG L 01903)." Рос журн гастроэнтерол гепатол колопроктол 24.4 (2014): 32-38.

12. Журавльова, Анна Костянтинівна, and А. К. Журавлева. Диагностическая ценность неинвазивного метода оценки морфо-функционального состояния печени у пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени и сахарным диабетом 2 типа. Diss. 2015.

13. Звенигородская, Л. А., С. Г. Хомерики, and Е. Г. Егорова. "Морфологические изменения печени при инсулинорезистентности." РМЖ 16.4 (2008): 161-165.

14. Зиновьева, Е. Н., С. Н. Мехтиев, and О. А. Мехтиева. "Современные аспекты патогенетического лечения неалкогольной жировой болезни печени. " Эффективная фармакотерапия 26 (2012): 24-29.

15. Колесникова, Е. В. "Современный пациент с заболеванием печени и патологией сердечно-сосудистой системы: какой выбор сделать?." Сучасна гастроентерологія 2 (2014): 85-94.

16. Лапшина Е. А. and Бабак, Олег Якович, "Лечебная тактика у пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени с учетом уровня цитокератина-18 в плазме крови." Сучасна гастроентерологія 2 (2016): 15-20.

17. Лапшина Катерина Аркадіївна and Бабак, Олег Якович, "Метаболічні зміни та малоінвазивна діагностика неалкогольного стеатогепатиту у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі гіпертонічної хвороби та ожиріння." (2016).

18. Лапшина, К. А. "Особливості портальної гемодинаміки у хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з гіпертонічною хворобою." Український терапевтичний журнал 2 (2017): 73-77.

19. Лапшина Катерина Аркадіївна and Бабак, Олег Якович, Показатели липидного спектра и фактор роста фибробластов-21 в зависимости от индекса массы тела у пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени на фоне гипертонической болезни. (2016).

20. Лапшина Катерина Аркадіївна and Бабак, Олег Якович, "Фактор росту фібробластів-21 в крові у хворих неалкогольною жировою хворобою печінки на тлі гіпертонічної хвороби." ScienceRise 4.3 (21) (2016): 27-32.

21. Лапшина, Катерина Аркадіївна. Цитокины цитокератин-18 и фактор роста фибробластов-21 в крови у пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени в стадии неалкогольного стеатогепатита на фоне гипертонической болезни. (2016).

22. Лапшина Катерина Аркадіївна and Бабак, Олег Якович, Варіабельність ліпідного спектру у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки на тлі гіпертонічної хвороби в залежності від індексу маси тіла. (2015).

23. Лапшина, Катерина Аркадіївна. Fibroblast growth factor-21 levels in nonalcoholic fatty liver disease patients with hypertension. (2016).

24. Лапшина Катерина Аркадіївна and Бабак, Олег Якович, Показатели липидного спектра и фактор роста фибробластов-21 в зависимости от индекса массы тела у пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени на фоне гипертонической болезни. (2016).

25. Лапшина Катерина Аркадіївна and Бабак, Олег Якович, Використання біомаркерів для малоінвазивної діагностики неалкогольного стеатогепатиту у хворих на неалкогольну жирову хворобу печіки на тлі гіпертонічної хвороби в залежності від наявності ожиріння. (2017).

26. Лапшина, Катерина Аркадіївна. Возможности использования цитокератина-18 для малоинвазивной диагностики неалкогольного стеатогепатита у больных неалкогольной жировой болезнью печени на фоне гипертонической болезни. (2017).

27. Лапшина, Катерина Аркадіївна. Динамика цитокератина-18 в плазме крови у пациентов неалкогольной жировой болезнью печени под влиянием комплексной терапии. (2016).

28. Лапшина Катерина Аркадіївна and Бабак, Олег Якович, Ліпідний профіль та фактор росту фібробластів 21 у пацієнтів неалкогольною жировою хворобою печінки. (2017).

29. Лапшина Катерина Аркадіївна and Бабак, Олег Якович, Ліпідний спектр та амінотрансферази у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки на тлі гіпертонічної хвороби в залежності від індексу маси тіла. (2016).

30. Лапшина, Катерина Аркадіївна. Рівні фактора росту фібробластів-21 та трофологічний статус у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки на тлі гіпертонічної хвороби. (2016).

31. Лапшина, Катерина Аркадіївна, Тетяна Миколаївна Голенко, and Юлія Сергіївна Циганок. Рівні цитокератину-18 та індекс маси тіла у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки на тлі гіпертонічної хвороби. (2016).

32. Лапшина Катерина Аркадіївна and Бабак, Олег Якович, "Роль фактора росту фібробластів-21 у регуляції обміну речовин при різних захворюваннях." Сучасна гастроентерологія 5 (2015): 89-95.

33. Лапшина Катерина Аркадіївна and Бабак, Олег Якович,et al. "Стратегия лечения болезней печени. Роль и место адеметионина с позиции доказательной медицины." (2015).

34. Лохов, П. Г., et al. "Масс-спектрометрический анализ липидома плазмы крови, как способ диагностики заболеваний, оценки эффективности и оптимизации лекарственной терапии." Биомедицинская химия 61.1 (2015): 7-18.

35. Маев, И. В., et al. "Неинвазивные методы исследования морфофункциональных изменений печени при неалкогольном стеатогепатите и сахарном диабете 2 типа." Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология 3 (103) (2014).

36. Маев, Игорь Вениаминович, et al. "Современные и перспективные подходы к диагностике неалкогольной жировой болезни печени." Consilium medicum 17.8 (2015): 20-27.

37. Маевская, Е. А., Ю. А. Кучерявый, and И. В. Маев. "Кишечная микрофлора и неалкогольный стеатогепатит: от механизмов патогенеза к патогенетической терапии." Лечащий врач 8 (2014): 1-7.

38. Медведева, Ирина Васильевна. "Клинико-патогенетическое значение неалкогольной жировой болезни печени в формировании высокого сердечно-сосудистого риска у больных с метаболическим синдромом. Возможности коррекции." (2015).

39. Мехтиев, Сабир Насрединович, et al. "Портальная гипертензия у больных хроническим гепатитом и циррозом печени." (2004).

40. Зиновьева, Е. Н., С. Н. Мехтиев, and С. В. Соколовский. "Эндотелиальная дисфункция как фактор прогрессирования неалкогольного стеатогепатита. Терапевтические подходы." Эффективная фармакотерапия 6 (2011): 36-43.

41. Мехтиев, С. Н., and О. А. Мехтиева. "Жировая болезнь печени как фактор изменения риска сердечно-сосудистых «катастроф» у больных артериальной гипертензией." Лечащий врач 5 (2015): 66-71.

42. Павлов, Ч. С., О. Н. Коновалова, and В. Т. Ивашкин. "Ультразвуковое ангиологическое исследование и эластометрия--перспективные направления неинвазивной диагностики фиброза печени." Consilium Medicum 2 (2008): 23-26.

43. Пальгова, Людмила Константиновна. "Группы риска по развитию неалкогольной жировой болезни печени: кому и как проводить скрининг." Эффективная фармакотерапия 16 (2017): 26-32.

44. Пасієшвілі, Л. М., Н. М. Железнякова, and Т. М. Пасієшвілі. "Неалкогольна жирова хвороба печінки та артеріальна гіпертензія: патогенетичні чинники формування та прогресування." Гастроентерологiя 52.2 (2014).

45. Селивёрстов, П. В. "Неалкогольная жировая болезнь печени: от теории к практике." Архивъ внутренней медицины 1 (2015).

46. Стаценко, Михаил Евгеньевич, et al. "Неалкогольная жировая болезнь печени как мультисистемное заболевание." Вестник Волгоградского государственного медицинского университета 2 (58) (2016).

47. Степанов, Ю. М., and В. И. Диденко. "Современные методы верификации фиброза печени." Здоров'я України (тематичний номер «Гастроентерологія») 4 (2013): 30.

48. Тирикова, Олеся Владимировна, et al. "Проблемы диагностики неалкогольной жировой болезни печени." Сибирский медицинский журнал (Иркутск) 138.7 (2015).

49. Харченко, Н. В., et al. "Современные возможности метаболической терапии в комплексном лечении пациентов с хроническим токсическим гепатитом." Сучасна гастроентерологія 4 (2015): 43-50.

50. Чеснокова, Л. В., et al. "Инсулинорезистентность, атерогенные нарушения и фиброз печени у больных с метаболическим синдромом." Ожирение и метаболизм 2 (2014).

51. Чеснокова, Лариса Валентиновна, et al. "Содержание провоспалительных цитокинов в зависимости от стадии фиброза печени у больных с метаболическим синдромом и неалкогольной жировой болезнью." Клиническая медицина 91.12 (2013).

52. Широких, Илья Николаевич, et al. "Диагностика фиброза печени: идеальны ли методы?." Пермский медицинский журнал30.3 (2013).

53. Abrigo, Jill M., et al. "Non-alcoholic fatty liver disease: spectral patterns observed from an in vivo phosphorus magnetic resonance spectroscopy study." Journal of hepatology 60.4 (2014): 809-815.

54. Acharya, U. Rajendra, et al. "Ultrasound-based tissue characterization and classification of fatty liver disease: A screening and diagnostic paradigm." Knowledge-Based Systems75 (2015): 66-77.

55. Akyol, Taner, et al. "Serum Matrix Metalloproteinase-9 and Tissue Inhibitor of Metalloproteinase-1 Expression in Patients with Non-alcoholic Fatty Liver Disease." Disease and Molecular Medicine 3.2 (2015): 11-17.

56. Alkhouri, Naim, et al. "Circulating soluble Fas and Fas ligand levels are elevated in children with nonalcoholic steatohepatitis." Digestive diseases and sciences 60.8 (2015): 2353-2359.

57. Andersen, Teis, et al. "Hepatic effects of dietary weight loss in morbidly obese subjects." Journal of hepatology 12.2 (1991): 224-229.

58. Aneni, Ehimen, et al. "Prehypertension and Hypertension Are Associated With Non-Alcoholic Fatty Liver Disease Independent of Traditional Cardiovascular Disease Risk Factors." (2013): A17529-A17529.

59. Angulo, Paul. "The natural history of NAFLD." Non-alcoholic fatty liver disease: a practical guide (2013): 37-45.

60. Angulo, Paul, et al. "Independent predictors of liver fibrosis in patients with nonalcoholic steatohepatitis." Hepatology 30.6 (1999): 1356-1362.

61. Arun, Janani, et al. "Influence of liver biopsy heterogeneity and diagnosis of nonalcoholic steatohepatitis in subjects undergoing gastric bypass." Obesity surgery 17.2 (2007): 155-161.

62. Asazawa, Hitomi, et al. "Serum fucosylated haptoglobin in chronic liver diseases as a potential biomarker of hepatocellular carcinoma development." Clinical Chemistry and Laboratory Medicine (CCLM)53.1 (2015): 95-102.

63. Ascha, Mustafa S., et al. "The incidence and risk factors of hepatocellular carcinoma in patients with nonalcoholic steatohepatitis." Hepatology 51.6 (2010): 1972-1978.

64. Babak, O. Y., et al. "Biomarkers usage in minimally invasive diagnosis of nonalcoholic steatohepatitis in nonalcoholic fatty liver disease patients." NEW ARMENIAN MEDICAL JOURNAL 11.2 (2017): 46-51.

65. Ballestri, Stefano, et al. "Risk of cardiovascular, cardiac and arrhythmic complications in patients with non-alcoholic fatty liver disease." World Journal of Gastroenterology: WJG 20.7 (2014): 1724.

66. Balsells, Montserrat, et al. "Glibenclamide, metformin, and insulin for the treatment of gestational diabetes: a systematic review and meta-analysis." Bmj 350 (2015): h102.

67. Bantel, Heike, et al. "Detection of apoptotic caspase activation in sera from patients with chronic HCV infection is associated with fibrotic liver injury." Hepatology 40.5 (2004): 1078-1087.

68. Baranova, E. I., et al. "Safety and Efficacy of Amlodipine, Lisinopril and Rosuvastatin Therapy in Patients With Metabolic Syndrome and Nonalcoholic Fatty Liver Disease." Kardiologiia 55.10 (2015): 68.

69. Bekyarova, Ganka, et al. "Heme-oxygenase-1 upregulated by s-adenosylmethionine. Potential protection against non-alcoholic fatty liver induced by high fructose diet." FARMACIA 65.2 (2017): 262-267.

70. Bellentani, Stefano, et al. "Natural history of nonalcoholic steatohepatitis-associated hepatocellular carcinoma." Clinical Liver Disease 8.4 (2016): 105-107.

71. Bhala, Neeraj, Ramy Ibrahim Kamal Jouness, and Elisabetta Bugianesi. "Epidemiology and natural history of patients with NAFLD." Current pharmaceutical design 19.29 (2013): 5169-5176.

72. Bhatia, Lokpal, et al. "Improvement in non-alcoholic fatty liver disease severity is associated with a reduction in carotid intima-media thickness progression." Atherosclerosis 246 (2016): 13-20.

73. Bhatia, Lokpal S., et al. "Non-alcoholic fatty liver disease: a new and important cardiovascular risk factor?." European heart journal33.10 (2012): 1190-1200.

74. Bizino, Maurice B., et al. "MR of multi-organ involvement in the metabolic syndrome." Magnetic Resonance Imaging Clinics 23.1 (2015): 41-58.

75. Bril, Fernando, et al. "Clinical value of liver ultrasound for the diagnosis of nonalcoholic fatty liver disease in overweight and obese patients." Liver International 35.9 (2015): 2139-2146.

76. Byrne, Christopher D., and Giovanni Targher. "NAFLD: a multisystem disease." Journal of hepatology 62.1 (2015): S47-S64.

77. Calori, Giliola, et al. "Fatty liver index and mortality: The cremona study in the 15th year of follow?up." Hepatology 54.1 (2011): 145-152.

78. Casino, Philip R., et al. "The role of nitric oxide in endothelium-dependent vasodilation of hypercholesterolemic patients." Circulation 88.6 (1993): 2541-2547.

79. Celermajer, David S., et al. "Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis." The lancet 340.8828 (1992): 1111-1115.

80. Cequera, A., and MC Garcнa de Leуn Mйndez. "Biomarkers for liver fibrosis: advances, advantages and disadvantages." Revista de Gastroenterologнa de Mйxico (English Edition) 79.3 (2014): 187-199.

81. Chalasani, Naga, et al. "The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: Practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases." Hepatology(2017).

82. Chalasani, Naga, et al. "Genome-wide association study identifies variants associated with histologic features of nonalcoholic Fatty liver disease." Gastroenterology 139.5 (2010): 1567-1576.

83. Chen, Jing, et al. "Serum cytokeratin?18 in the diagnosis of non?alcoholic steatohepatitis: A meta?analysis." Hepatology Research44.8 (2014): 854-862.

84. Li, Chung-Hao, et al. "Increased arterial stiffness in subjects with impaired glucose tolerance and newly diagnosed diabetes but not isolated impaired fasting glucose." The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism 97.4 (2012): E658-E662.

85. Colak, Yasar, et al. "Assessment of endothelial function in patients with nonalcoholic fatty liver disease." Endocrine 43.1 (2013): 100-107.

86. Corey, Kathleen E., and Mary E. Rinella. "Medical and surgical treatment options for nonalcoholic steatohepatitis." Digestive diseases and sciences 61.5 (2016): 1387-1397.

87. Crossan, Catriona, et al. "Results: meta-analysis data." (2015).

88. Cusi, Kenneth, et al. "Long-Term Pioglitazone Treatment for Patients With Nonalcoholic Steatohepatitis and Prediabetes or Type 2 Diabetes MellitusA Randomized TrialLong-Term Pioglitazone for Patients With NASH and Prediabetes or T2DM." Annals of internal medicine 165.5 (2016): 305-315.

89. Czaja, Mark J. "Function of autophagy in nonalcoholic fatty liver disease." Digestive diseases and sciences 61.5 (2016): 1304-1313.

90. de Alwis, Nimantha Mark Wilfred, and Christopher Paul Day. "Non-alcoholic fatty liver disease: the mist gradually clears." Journal of hepatology 48 (2008): S104-S112.

91. de Ledinghen, Victor, et al. "Controlled Attenuation parameter (cap) for the diagnosis of steatosis: a prospective study of 5, 323 examinations." Hepatology 58 (2013): 477A.

92. Dogru, Teoman, et al. "Elevated asymmetric dimethylarginine in plasma: an early marker for endothelial dysfunction in non-alcoholic fatty liver disease?." Diabetes research and clinical practice 96.1 (2012): 47-52.

93. Duda, A. K., et al. "Liver Fibrosis: Current Principles of Diagnosis." ACTUAL INFECTOLOGY 3.04 (2014): 59-64.

94. Dyson, J. K., Q. M. Anstee, and S. McPherson. "Republished: Non-alcoholic fatty liver disease: a practical approach to treatment." Postgraduate medical journal 91.1072 (2015): 92-101.

95. European Association for the Study of the Liver, and European Association for the Study of Diabetes (EASD. "EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease." Obesity facts 9.2 (2016): 65-90.

96. Ekstedt, Mattias, et al. "Fibrosis stage is the strongest predictor for disease?specific mortality in NAFLD after up to 33 years of follow?up." Hepatology 61.5 (2015): 1547-1554.

97. Estep, J. Michael, et al. "Adipocytokine expression associated with miRNA regulation and diagnosis of NASH in obese patients with NAFLD." Liver International 35.4 (2015): 1367-1372.

98. Fallo, Francesco, et al. "Non-alcoholic fatty liver disease is associated with left ventricular diastolic dysfunction in essential hypertension." Nutrition, Metabolism and Cardiovascular Diseases19.9 (2009): 646-653.

99. Feldstein, Ariel E., et al. "Cytokeratin?18 fragment levels as noninvasive biomarkers for nonalcoholic steatohepatitis: a multicenter validation study." Hepatology 50.4 (2009): 1072-1078.

100. Ferolla, Silvia M. "Non-alcoholic Fatty Liver Disease in Obesity." Obesity. Springer International Publishing, 2016. 159-179.

101. Ferraioli, Giovanna, et al. "Accuracy of real?time shear wave elastography for assessing liver fibrosis in chronic hepatitis C: A pilot study." Hepatology 56.6 (2012): 2125-2133.

102. Festi, D., et al. "the diagnosis of non?alcoholic fatty liver disease-availability and accuracy of non?invasive methods." Alimentary pharmacology & therapeutics 37.4 (2013): 392-400.

103. Fisher, Ffolliott M., et al. "Fibroblast growth factor 21 limits lipotoxicity by promoting hepatic fatty acid activation in mice on methionine and choline-deficient diets." Gastroenterology 147.5 (2014): 1073-1083.

104. Fouad, Ahmad, et al. "Comparative diagnostic study of biomarkers using FibroMax™ and pathology for prediction of liver steatosis in patients with chronic hepatitis C virus infection: an Egyptian study." International journal of general medicine 6 (2013): 127.

105. Friedel, H. A., K. L. Goa, and P. Benfield. "S-Adenosyl-L-methionine: A review of its therapeutic potential in liver dysfunction and affective disorders in relation to its physiological role in cell metabolism." Drugs 38.3 (1989): 389-416.

106. Frith, James, et al. "Non-alcoholic fatty liver disease in older people." Gerontology 55.6 (2009): 607.

107. Gangadharan, Bevin, Nicole Zitzmann, and Raymond A. Dwek. "Clinical diagnosis of hepatic fibrosis using a novel panel of human serum protein biomarkers." U.S. Patent No. 9,012,162. 21 Apr. 2015.

108. Giannini, Cosimo, et al. "Circulating levels of FGF-21 in obese youth: associations with liver fat content and markers of liver damage." The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism 98.7 (2013): 2993-3000.

109. Gieseler, Robert K., et al. "Hepatocyte apoptotic bodies encasing nonstructural HCV proteins amplify hepatic stellate cell activation: implications for chronic hepatitis C." Journal of viral hepatitis 18.11 (2011): 760-767.

110. Goh, George Boon-Bee, and Arthur J. McCullough. "Natural history of nonalcoholic fatty liver disease." Digestive diseases and sciences 61.5 (2016): 1226-1233.

111. Granйr, Marit, et al. "Ectopic fat depots and left ventricular function in nondiabetic men with nonalcoholic fatty liver disease." Circ Cardiovasc Imaging 8.1 (2015).

112. Grint, Daniel, et al. "Increased incidence of antiretroviral drug discontinuation among patients with viremic hepatitis C virus coinfection and high hyaluronic acid, a marker of liver fibrosis." Aids 28.4 (2014): 577-587.

113. Halfon, Philippe, Mona Munteanu, and Thierry Poynard. "FibroTest-ActiTest as a non-invasive marker of liver fibrosis." Gastroenterologie clinique et biologique 32.6 (2008): 22-39.

114. Harrison, Stephen A., et al. "Development and validation of a simple NAFLD clinical scoring system for identifying patients without advanced disease." Gut 57.10 (2008): 1441-1447.

115. Haukeland, John Willy, et al. "Systemic inflammation in nonalcoholic fatty liver disease is characterized by elevated levels of CCL2." Journal of hepatology 44.6 (2006): 1167-1174.

116. He, Lei, et al. "Diagnostic Value of CK-18, FGF-21, and Related Biomarker Panel in Nonalcoholic Fatty Liver Disease: A Systematic Review and Meta-Analysis." BioMed research international 2017 (2017).

117. Hirata, Takumi, et al. "Effect of telmisartan or losartan for treatment of nonalcoholic fatty liver disease: Fatty Liver Protection Trial by Telmisartan or Losartan Study (FANTASY)." International journal of endocrinology 2013 (2013).

118. Iacobellis, Gianluca, et al. "Epicardial fat thickness and nonalcoholic fatty liver disease in obese subjects." Obesity 22.2 (2014): 332-336.

119. Ito, Minako, and Yasuhiko Mochimatsu. "Nonalcoholic Fatty Liver Disease is More Strongly Associated with Arteriosclerosis than is Abdominal Obesity in Health Check-up Examinees." Ningen Dock International (2016).

120. Johnston, Bradley C., et al. "Comparison of weight loss among named diet programs in overweight and obese adults: a meta-analysis." Jama 312.9 (2014): 923-933.

121. Joka, Diana, et al. "Prospective biopsy?controlled evaluation of cell death biomarkers for prediction of liver fibrosis and nonalcoholic steatohepatitis." Hepatology 55.2 (2012): 455-464.

122. Kдchele, Martin, et al. "Presence of fatty liver and the relationship between alcohol consumption and markers of inflammation." Mediators of inflammation 2015 (2015).

123. Kahl, Sabine, et al. "Comparison of liver fat indices for the diagnosis of hepatic steatosis and insulin resistance." PLoS One9.4 (2014): e94059.

124. Kapravelou, Garyfallia, et al. "Aerobic interval exercise improves parameters of nonalcoholic fatty liver disease (NAFLD) and other alterations of metabolic syndrome in obese Zucker rats." Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism 40.12 (2015): 1242-1252.

125. Kдrдjдmдki, Aki J., et al. "Non-alcoholic fatty liver disease as a predictor of atrial fibrillation in middle-aged population (OPERA Study)." PLoS One 10.11 (2015): e0142937.

126. Karbasi-Afshar, Reza, Amin Saburi, and Hossein Khedmat. "Cardiovascular disorders in the context of non-alcoholic Fatty liver disease: a literature review." The Journal of Tehran University Heart Center 9.1 (2014): 1.

127. Khov, Nancy, Amol Sharma, and Thomas R. Riley. "Bedside ultrasound in the diagnosis of nonalcoholic fatty liver disease." World Journal of Gastroenterology: WJG 20.22 (2014): 6821.

128. Khripun, Irina Alexandrovna, et al. "Endothelial function in men with type 2 diabetes without clinical signs of cardiovascular disease." Diabetes mellitus 19.5 (2016): 383-387.

129. Kim, Donghee, et al. "Association between noninvasive fibrosis markers and mortality among adults with nonalcoholic fatty liver disease in the United States." Hepatology 57.4 (2013): 1357-1365.

130. Kim, Nan Hee, et al. "Non-alcoholic fatty liver disease, metabolic syndrome and subclinical cardiovascular changes in the general population." Heart 100.12 (2014): 938-943.

131. Kim, Soo-Kyung, et al. "Nonalcoholic fatty liver disease is associated with increased carotid intima-media thickness only in type 2 diabetic subjects with insulin resistance." The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism 99.5 (2014): 1879-1884.

132. Kronenberger, B., et al. "Apoptotic cytokeratin 18 neoepitopes in serum of patients with chronic hepatitis C." Journal of viral hepatitis12.3 (2005): 307-314.

133. Kьhn, Jens?Peter, et al. "Quantitative chemical shift?encoded MRI is an accurate method to quantify hepatic steatosis." Journal of Magnetic Resonance Imaging 39.6 (2014): 1494-1501.

134. Kwok, R., et al. "Systematic review with meta?analysis: non?invasive assessment of non?alcoholic fatty liver disease-the role of transient elastography and plasma cytokeratin?18 fragments." Alimentary pharmacology & therapeutics 39.3 (2014): 254-269.

135. LaBrecque, Douglas R., et al. "World Gastroenterology Organisation global guidelines: Nonalcoholic fatty liver disease and nonalcoholic steatohepatitis." Journal of clinical gastroenterology48.6 (2014): 467-473.

136. Lassailly, Guillaume, et al. "Bariatric surgery reduces features of nonalcoholic steatohepatitis in morbidly obese patients." Gastroenterology 149.2 (2015): 379-388.

137. Lee, Min-Kyung, et al. "Higher association of coronary artery calcification with non-alcoholic fatty liver disease than with abdominal obesity in middle-aged Korean men: the Kangbuk Samsung Health Study." Cardiovascular diabetology 14.1 (2015): 88.

138. Lee, Randall G. "Nonalcoholic steatohepatitis: a study of 49 patients." Human pathology 20.6 (1989): 594-598.

139. Lemoine, Maud, et al. "Hepatic molecular effects of rosiglitazone in human non?alcoholic steatohepatitis suggest long?term pro?inflammatory damage." Hepatology Research 44.12 (2014): 1241-1247.

140. Li, Xuesong, et al. "Serum FGF21 levels are increased in newly diagnosed type 2 diabetes with nonalcoholic fatty liver disease and associated with hsCRP levels independently." Diabetes research and clinical practice 93.1 (2011): 10-16.

141. Lin, Yu-Cheng, Huey-Ming Lo, and Jong-Dar Chen. "Sonographic fatty liver, overweight and ischemic heart disease." World journal of gastroenterology: WJG 11.31 (2005): 4838.

142. Loaeza-del-Castillo, Aurora, et al. "AST to platelet ratio index (APRI) for the noninvasive evaluation of liver fibrosis." Annals of hepatology 7.4 (2008): 350-357.

143. Lonardo, Amedeo, et al. "Epidemiological modifiers of non-alcoholic fatty liver disease: Focus on high-risk groups." Digestive and Liver Disease 47.12 (2015): 997-1006.

144. Long, Michelle T., et al. "Development and validation of the Framingham steatosis index to identify persons with hepatic steatosis." Clinical Gastroenterology and Hepatology 14.8 (2016): 1172-1180.

145. Loomba, Rohit, and Arun J. Sanyal. "The global NAFLD epidemic." Nature Reviews Gastroenterology and Hepatology 10.11 (2013): 686-690.

146. Ludwig, Jurgen, et al. "Nonalcoholic steatohepatitis: Mayo Clinic experiences with a hitherto unnamed disease." Mayo Clinic Proceedings. Vol. 55. No. 7. 1980.

147. Lupsor-Platon, Monica, et al. "Noninvasive assessment of liver steatosis using ultrasound methods." Medical ultrasonography 16.3 (2014): 236.

148. Machado, Mariana V., and Helena Cortez-Pinto. "Non-invasive diagnosis of non-alcoholic fatty liver disease. A critical appraisal." Journal of hepatology 58.5 (2013): 1007-1019.

149. Mann, Jake P., et al. "The burden of cardiovascular disease and mortality across a spectrum of non-alcoholic fatty liver disease: a 14-year follow-up population study of 929 465 individuals." Abstract G12, EASL (2015).

150. Marques?Vidal, Pedro, et al. "Association between circulating cytokine levels, diabetes and insulin resistance in a population?based sample (CoLaus study)." Clinical endocrinology 78.2 (2013): 232-241.

151. Martнn-Rodrнguez, Josй L., et al. "Sonographic quantification of a hepato-renal index for the assessment of hepatic steatosis in comparison with 3T proton magnetic resonance spectroscopy." European journal of gastroenterology & hepatology 26.1 (2014): 88-94.

152. Masarone, Mario, et al. "Non alcoholic fatty liver: epidemiology and natural history." Reviews on recent clinical trials 9.3 (2014): 126-133.

153. Mazzotti, A., et al. "P808 a web-based program for implementing lifestyle changes towards healthy diet and habitual physical activity in NAFLD." Journal of Hepatology 60.1 (2014): S340.

154. McPherson, Stuart, et al. "Are simple noninvasive scoring systems for fibrosis reliable in patients with NAFLD and normal ALT levels?." European journal of gastroenterology & hepatology 25.6 (2013): 652-658.

155. McPherson, Stuart, et al. "Simple non-invasive fibrosis scoring systems can reliably exclude advanced fibrosis in patients with non-alcoholic fatty liver disease." Gut 59.9 (2010): 1265-1269.

156. Mcpherson, Stuart, et al. "PTH-090 Natural History Of Nafld: A Study Of 108 Patients With Paired Liver Biopsies." Gut 63.Suppl 1 (2014): A249-A250.

157. Miele, L., et al. "P1035: ELF test is a reliable non invasive test for fibrosis in NAFLD subjects." Journal of Hepatology 62 (2015): S736.

...