Корекція порушень когнітивних функцій у геронтологічних хворих після невідкладних абдомінальних операцій

Таким чином, максимальна величина запропонованого показника нами для кожного нейропсихологічного тесту дорівнює 0, мінімальна - 1, і УКД показує ступінь когнітивного дефіциту:

при УКД=0 він відсутній, а чим меншим є УКД, тим більшим є когнітивний дефіцит.

З урахуванням норми використаних нейропсихологічних тестів при відсутності когнітивного дефіциту УКД повинен коливатися від 0 до 0,25.

2.2.9 Статистичні методи

Результати дослідження оброблено за допомогою визнаних методів сучасної математичної статистики та представлено у вигляді М±у (значення середньої статистичної величини ± стандартне відхилення/сигма).

Для визначення достовірності відмінності результатів перевіряли вибірки на нормальність розподілу.

Для перевірки розподілення на нормальність використовували критерій Shapiro-Wilk (Шапіро-Уілка) та критерій хі-квадрат.

При нормальному розподілі використовували дисперсійний аналіз з параметричним критерієм множинних порівнянь Scheffe (Шеффе).

При відсутності нормальності розподілу використовували непараметричні критерії множинних порівнянь Dann (Данна) та Kruskal-Wallis (Крускала-Уолліса). Наявність достовірних відмін констатували при значенні вірогідності збігу подій (результатів) p, що менше 0,05.

Для визначення наявності зв'язку та тісноти цього зв'язку між окремими подіями застосовано визначення величини коефіцієнта лінійної кореляції r Pearson (Пірсона).

Лінійний кореляційний аналіз дозволяє встановити наявність прямих зв'язків між перемінними величинами за їх абсолютними значеннями. Формула розрахунку коефіцієнта кореляції побудована таким чином, що якщо зв'язок між ознаками має лінійний характер, коефіцієнт Pearson (Пірсона) r точно встановлює тісноту цього зв'язку.

Коефіцієнт кореляції може приймати значення від от ?1 до +1.

Якщо його значення за модулем знаходиться ближче до 1, то це говорить про наявність сильного зв'язку, а у тих випадках, коли значення наближається до 0, зв'язок є відсутнім або істотно нелінійним.

При значеннях r 0,3 - 0,5 зв'язок між подіями є відносно слабким; при значеннях 0,5 - 0,7 зв'язок має середню силу. Якщо значення r перевищує 0,7 зв'язок є сильним, а якщо перевищує 0,9 - дуже сильним [139, 140].

Усі математичні операції і графічні побудови проведені з використанням програмних пакетів «Microsoft Office XP»: «Microsoft XP Home» і «Microsoft Excel XP» (номери ліцензій: 00049 153 409 442 та 74017 640 0000106 57664 відповідно).

2.3 Рандомізація

Хворих до дослідження набирали за порядком 1-ша група - 2-га група - 3-тя група (1 - 2 - 3 - 1 - 2 - 3 - 1 - 2 - 3 - 1 і так надалі).

Всього в дослідженні брало участь 120 хворих. 24 з них було за різними причинами виключено з дослідження. Основні причини для виключення такі:

1) в пацієнта виникли ускладнення (наприклад, гнійна інтоксикація, дихальна недостатність, серцева слабкість), які б могли суттєво вплинути на стан відновлення ЦНС після хірургічного втручання під наркозом);

2) на певному етапі частка пацієнтів відмовлялася проходити психологічні тести.

Отже, повноцінно було обстежено 96 хворих. З них 26 склали 1-шу групу, 34 - другу групу дослідження, та 36 - третю групу.

3. Стан когнітивних функцій у геронтологічних хворих з гострою хірургічною патологією черевної порожнини перед оперативним втручанням

Вихідний рівень когнітивних функцій досліджувався перед оперативним втручання. Результати досліджень у всіх групах до проведення оперативного втручання не розрізнялися між собою.

3.1 Результати тесту за шкалою MMSE

Максимальна кількість балів за цією шкалою дорівнює 30, нормальним вважається результат 27-30 балів [32].

У 1-й групі кількість балів за даною шкалою склала 25,3±1,8, у 2 й - 25,4±1,1 і в 3-й - 25,5±1,7 (таблиця 3.1). При попарному порівнянні результатів усіх груп статистично значущих відмінностей не виявлено. Мінімальна кількість балів - 22, максимальна - 29. У цілому результат тесту MMSE становив 25,4±1,5.

У 1- й групі мінімальну кількість балів (22-23) зафіксовано в 7 пацієнтів (26,9%), у 2 й - у 3 (8,8%) і в 3-й - у 4 (11,1%). Більшість хворих отримало середню кількість балів (24-26): у 1-й групі 14 пацієнтів (53,8%), у 2-й - 23 (67,6%), у 3-й - 24 (66,7%). Показники в межах норми (27-29 балів) отримано у 5 хворих 1 - ї групи (19,2%), 8 (23,5%), 2-ї та 8 (22,2%) 3- ї.

Таким чином, у передопераційному періоді в більшості обстежених пацієнтів (61, або 63,5%) одержано середні показники тесту MMSE, у 14 (14,6%) - мінімальні і у 21 (21,9%) - нормальні (таблиця 3.1). Спостерігалася середньої сили зворотна кореляційна залежність результатів тесту від віку, коефіцієнт кореляції Пірсона склав 0,64±0,06.

Таблиця 3.1 Результати тесту за шкалою MMSE

3.2 Результати БТЛД

Максимальна кількість балів за цією шкалою дорівнює 18, нормальним вважається результат у 16-18 балів [32].

У 1 - й групі кількість балів за даною шкалою склало 14,5±1,3, у 2 й - 14,8±1,8 і у 3 й - 15,1±1,5 (таблиця 3.2). При попарному порівнянні результатів усіх груп статистично значущих відмінностей не виявлено. Мінімальна кількість балів - 12, максимальна - 18. Середній результат у всіх групах - 14,8±1,5.

У 1-й групі мінімальну кількість балів (12-13) зафіксовано в 7 пацієнтів (26,9%), у 2-й - у 7 (20,6%), у 3-й - у 7 (19,4%). Більша частина хворих набрала середню кількість балів (14-15): у 1-й групі - 11 пацієнтів (42,3%), у 2-й - 15 (44,1%), у 3-й - 13 (36,1%). Нормальні показники (16-18) балів продемонструвало 8 обстежених 1- ї групи (30,8%), 12 - 2-ї групи (35,3%) і 13 - 3- ї групи (44,4%).

Таким чином, у передопераційному періоді в більшості обстежених пацієнтів отримані результати БТЛД були не нижче середніх значень: тільки 21 пацієнт (21,9%) показав мінімальний результат (12-13 балів), у 39 (40,6%) отримані середні результати (14-15 балів) та в 36 (37,5%) - нормальні (таблиця 3.2). Спостерігалася сильна зворотна кореляційна залежність результатів тесту від віку, коефіцієнт кореляції Пірсона склав 0,73±0,05.

Таблиця 3.2 Результати БТЛД

3.3 Результати тесту малювання годинника

Максимальна кількість балів за цією шкалою дорівнює 10, при цьому годинник повинен бути намальований правильно і точно показувати заданий час. При незначних неточностях у розташуванні стрілок дається 9 балів. Якщо одна стрілка розташована неправильно, оцінка знижується до 8 балів, якщо обидві - до 7 [20].

У 1- й групі кількість балів за ТМГ склала 9,0±0,8, у 2- й - 9,1±0,8, у 3- й - 9,2±0,9 (таблиця 3.3). При попарному порівнянні результатів усіх груп статистично значущих відмінностей не виявлено. Мінімальна кількість балів - 7, максимальна - 10. Загальний результат у всіх групах - 9,1±0,8.

Таблиця 3.3 Результати ТМГ

Більшість пацієнтів показало хороший результат ТМГ (9 - 10 балів): у 1- й групі - 22 обстежених (84,6%), у 2- й - 30 (88,2%), у 3- й - 30 (83,3%), у цілому - 82 (85,4%). Інші хворі набрали по 7-8 балів (таблиця 3.3). Так само, як і в результатах попередніх тестів, відзначалася виражена зворотна кореляційна залежність від віку, коефіцієнт кореляції Пірсона склав 0,74±0,05.

3.4 Результати тесту 5 слів

Максимальна кількість балів цього тесту дорівнює 10, результат менше 9 свідчить про зниження пам'яті, що в обстежених нами хворих, мабуть, пов'язано з віковими змінами ЦНС [32].

У 1- й групі кількість балів за даною шкалою склала 9,1±0,7, у 2- й - 9,2±0,6 і в 3-й - 9,2±0,7 (таблиця 3.4). При попарному порівнянні результатів усіх груп статистично значущих відмінностей не виявлено. Мінімальна кількість балів - 8, максимальна - 10. У цілому в усіх групах результат Т5С склав 9,2±0,7.

У 1- й групі мінімальну кількість балів (8) отримали 4 пацієнта (15,4%), у 2- й - 4 (11,8%), у 3- й - 6 (16,7%). Більше половини обстежених показало хороший результат 9 балів: у 1- й групі - 15 (57,7%) хворих, у 2- й - 19 (55,9%), у 3 й - 18 (50,0%). Максимальний результат 10 балів зафіксовано в 7 (26,9%) пацієнтів 1- ї групи, 11 (32,4%) - 2- ї та у 12 (33,3%)- 3- ї.

Таблиця 3.4 Результати тесту 5 слів

Таким чином, у більшості обстежених пацієнтів (85,5%) не було серйозних порушень пам'яті (результат 9 - 10 балів). Коефіцієнт кореляції Пірсона з віком склав 0,73±0,05.

3.5 Результати проби Шульте

Нормальна швидкість виконання ПШ становить 25 - 30с, з віком ця швидкість знижується [32].

У 1 - й групі середній час виконання ПШ склав (45,3±8,4) с, у 2- й - (46,5±6,4) с, у 3-й - (46,2±7,2) с (таблиця 3.5). При попарному порівнянні результатів усіх груп статистично значущих відмінностей не виявлено. Мінімальний час - 27 с, максимальний - 62 с. У цілому середній час дорівнював (46,1±7,2) с.

Таблиця 3.5 Результати проби Шульте

Нормальна швидкість виконання ПШ у 1-й групі була показана 2 (7,7%) хворих, у 2-й групі - тільки 1 (2,9%), у 3-й - 2 (5,6%). 31-40 сек. зайняло виконання проби в 5 (19,2 %) пацієнтів 1-ї групи, 6 (17,6%) - 2-ї та 7 (19,4%) - 3-ї. 41- 50 сек. знадобилося 12 (46,2 %) пацієнтів 1-ї групи, 19 (55,9 %) - 2-ї і 19 (52,8%) - 3-ї. Найдовше (51-62 сек.) ПШ виконували 7 (26,9%) хворих 1-ї групи, 8 (23,5%) - 2-ї та 8 (22,2%) -3-ї.

Таким чином, ПШ виявилося складним завданням для більшості обстежених пацієнтів, тільки 5 (5,2%) з них справилися з тестом за нормальний час. Імовірно, це пов'язано з віковим складом пацієнтів. Коефіцієнт кореляції Пірсона з віком склав 0,68±0,06.

3.6 Загальна картина стану когнітивних функцій у геронтологічних хворих з гострою хірургічною патологією черевної порожнини перед оперативним втручанням

На рис. 3.1 наведені результати розрахунку УКД і внесок у нього кожного тесту. З малюнка видно, що в усіх групах обстежених пацієнтів відзначається істотний когнітивний дефіцит (статистично значущі відмінності між групами відсутні): УКД у1- й групі склав 0,71±0,26, у 2-й - 0,67±0,28 і в 3-й - 0,65±0,29. У цілому в усіх групах цей показник дорівнює 0,67±0,28. Найменший внесок у загальний результат внесли ТМГ і Т5С, внесок інших тестів був приблизно в 2 рази вище.

Рис. 3.1.Інтегральна оцінка стану когнітивних функцій перед оперативним втручанням

У таблиці 3.6 наведено розподіл хворих за рівнем передопераційного УКД. Не мали когнітивного дефіциту тільки 6 (6,3%) пацієнтів. Помірний дефіцит (УКД між 0,25 і 0,5) спостерігався у 23 (24,0%) хворих, виражений (УКД між 0,5 і 1) - 55 (57,3%) і важкий (УКД < 1) - у 12 (12,5%) обстежених.

Таблиця 3.6 Комплексна оцінка стану когнітивних функцій перед операцією

Таким чином, у геронтологічних хворих з гострою хірургічною патологією вже в передопераційному періоді є певна когнітивна дисфункція. Це можна пояснити, у першу чергу, віком пацієнтів (коефіцієнт кореляції Пірсона між УКД і віком r = 0,89±0,02). Крім того, психоемоційне напруження, пов'язане з гострою хірургічною патологією та очікуванням операції, також займало значне місце в оцінці вихідного рівня когнітивних можливостей пацієнтів. При цьому можливий вплив на клінічну картину когнітивних можливостей з боку стартової тяжкості стану хворих таких показників, як загальний білірубін, рівень глікемії та інших маркерів порушення метаболізму було виключено через знаходження їх максимальних значень в окремих пацієнтів на верхній межі норми [141-143].

4. Вплив оперативного втручання та загальної анестезії на стан когнітивних функцій

Вплив оперативного втручання та загальної анестезії на стан когнітивних функцій було вивчено у 26 геронтологічних пацієнтів (1 група) з гострою хірургічною патологією, яким проводилася стандартна післяопераційна терапія: інфузійна, антибактеріальна, дезагрегантна, антикоагулянтна терапія та знеболювання. Великий розкид вихідних результатів нейропсихологічних тестів у різних хворих спричинив необхідність вивчення на кожному етапі дослідження не тільки абсолютних значень цих результатів, але й нормованих, тобто віднесених до вихідних, прийнятих за 1 (MMSE/n₀, БТЛД/n₀, ТМГ/n₀, Т5С/n0, ПШ/n₀). Для комплексної оцінки когнітивних функцій ми розраховували УКД. Досліджували також зв'язок цих показників з тривалістю оперативного втручання, глікемією як відображенням напруженості стресорних реакцій та віком. Тривалість операції коливалася від 35 до 330 хв. (107 хв.±76 хв.), вік - від 62 до 91 року (74,4 року ±8,1 року).

Глікемія до операції становила (5,2±0,7) (від 3,6 до 6,4) ммоль/л. На 1-шу добу вона підвищилася до (8,1±1,6) (від 5,1 до 11,3) ммоль/л, причому у 23 (88,5%) хворих вона була вищою за 6,5 ммоль/л. На 2-гу добу глікемія підвищилася до (8,4±1,6) (від 6,4 до 10,4) ммоль/л й у 25 (96,2%) перевищувала 6,5 ммоль/л. На 5-ту добу рівень глюкози знизився до (6,1±1,5) (від 3,6 до 9,4) ммоль/л, лише в половини хворих він перевищував 6,5 ммоль/л.

На 12-ту добу глікемія становила (4,9±0,5) (від 4,4 5,8) і на 30-ту добу - (4,8±0,8) (від 3,5 до 6,7) ммоль/л, при цьому в жодного пацієнта на цих етапах вона не перевищувала 6,5 ммоль/л, тобто не була більшою за істотно нормальні значення і, отже, визначалася вже ненапруженістю стресорних реакцій, тому коефіцієнти кореляції глікемії зі станом когнітивних функцій можна вважати інформативними тільки до 5 діб.

4.1 Динаміка результатів тесту MMSE на етапах дослідження

До оперативного втручання цей показник у 1-й групі був на рівні (25,3±1,8) бали (таблиця 4.1). У 1-шу добу результати тесту достовірно і значно знизилися - до (19,4±1,9) бали (p < 0,05), що становило 0,77±0,11 від вихідного рівня. При цьому спостерігалася сильна зворотна кореляційна залежність ступеня зниження MMSE від тривалості оперативного втручання (r = 0,87±0,05) і помірна зворотна залежність від глікемії (r = 0,49±0,15), рівень якої підвищився з (5,2±0,7) до (8,1±1,6) ммоль/л. Щодо зв'язку MMSE з віком спостерігалася зворотна картина: у старших пацієнтів результат виявлявся ближчим до вихідного, ніж у молодих (r = 0,44±0,16). Одним з можливих пояснень цього може бути той факт, що когнітивні функції в старших пацієнтів мають більший дефіцит (що показано в Розділі 3.) і, ймовірно, більшу «жорсткість», або меншу пластичність, тобто їх і без того невисокий рівень значно знизитися вже не може.

При аналізі відносних змін (показник MMSE/n₀) спостерігалася подібна картина. Коефіцієнт кореляції Пірсона MMSE/n₀ з тривалістю операції, глікемією та віком становив відповідно 0,74±0,09, 0,38±0,17 і 0,59±0,13, при цьому, зауважимо, зв'язок віку з MMSE/n₀ був сильнішим, ніж з абсолютним рівнем.

На 2-гу добу післяопераційного періоду результати тесту MMSE незначно і недостовірно покращилися до (19,5±1,3) бали (0,78±0,09 від вихідного рівня). Зворотній зв'язок MMSE і MMSE/n₀ з тривалістю операції дещо зменшилася (r = 0,73±0,09 і 0,62±0,12 відповідно), MMSE з глікемією знизилася до 0,62±0,12, тоді як MMSE/n₀ із глікемією посилилася (r = 0,61±0,12), вік з MMSE був пов'язаний на тому ж рівні, а з MMSE/n₀ - слабше (r = 0,36±0,17).

Таблиця 4.1 Результати MMSE (MMSE/n₀) у 1-й групі (бали, M±у)

Примітка. Тут і далі: у дужках указано зміни щодо вихідного рівня, p n/(n-1) - достовірність порівняно з попереднім етапом, p n/n0 - достовірність порівняно з вихідним результатом.

На 5-ту добу сталося незначне, але достовірне поліпшення результату MMSE до (21,5±1,8) бали (0,85±0,09 від вихідного рівня). Зв'язок тривалості операції з MMSE був на рівні 0,66±0,11, а з MMSE/n₀ - 0,71±0,10. Абсолютний рівень MMSE з глікемією залишався помірно зв'язаним (r = 0,44±0,16), тоді як відносний (MMSE/n₀) утратив такий зв'язок (r = 0,17±0,16). Вік також не був пов'язаний з MMSE, але цей зв'язок зберігалася з MMSE/n₀ (r = 0,51±0,15).

На 12-ту добу після операції результати тесту MMSE ще дещо покращилися, хоч і недостовірно, становлячи (22,4±1,8) бали (0,89±0,09 від вихідного рівня). Зберігався сильний зворотній зв'язок MMSE і MMSE/n₀ із тривалістю операції (r = 0,62±0,12 і 0,68±0,10 відповідно). З віком помірно корелював тільки рівень MMSE/n₀ (r = 0,51±0,15).

До 30 діб відбулося достовірне підвищення MMSE до (23,8±1,5) бали (0,95±0,09 вихідного рівня), що все одно було достовірно нижчим за вихідний рівень. Певний зв'язок простежуємо між тривалістю операції і MMSE (r = 0,61±0,12), тривалістю операції і MMSE/n₀ (r = 0,64±0,12), а також між віком і MMSE/n₀ (r = 0,62±0,12).

Отже, у 1-шу добу результати тесту MMSE значно погіршилися, що насамперед пов'язано з тривалістю операції, і меншою мірою - з напруженістю стресорних реакцій, свідченням чого була глікемія. У старших пацієнтів результати погіршувалися меншою мірою, ніж у молодших, що пов'язано з віковими особливостями пластичності когнітивних функцій, які є найбільш вразливими у віці 50-60 років [32, 37]. На 2-гу добу істотних змін не відбулося, а до 5 діб результати достовірно покращилися, але не досягли початкового рівня. Вплив тривалості операції до цього моменту зменшився, а з глікемією та віком помірно були пов'язані тільки відносні зміни результатів тесту, але не їх абсолютні значення. На 12-ту добу істотних змін не зафіксовано, до 30 діб результати покращилися, проте не досягли початкового рівня. До кінця дослідження тривалість операції, як і раніше, була помірно пов'язана з результатами тесту MMSE, з віком було пов'язано лише відносні зміни результатів тесту.

4.2 Динаміка результатів БТЛД на етапах дослідження

До оперативного втручання цей показник у 1-й групі перебував на рівні (14,5±1,3) бали (таблиця 4.2). У 1-шу добу відбулося значне достовірне зниження БТЛД до 11,2±1,5 бала, що становило 0,78±0,13 від вихідного рівня. Як і при тестуванні за MMSE, відзначалася зворотна кореляційна залежність між БТЛД і тривалістю операції, r_{вік/БТЛД} = 0,76±0,08, r_{вік/БТЛД/n0} = 0,69±0,10. Відзначаємо сильний зв'язок між глікемією і БТЛД (0,71±0,10), а також помірний між глікемією і БТЛД/n₀ (0,56±0,14). Зв'язок віку з БТЛД також був помірним (0,41±0,16), а з БТЛД/n₀ - більш вираженим (0,68±0,10).

На 2-гу добу після операції результати БТЛД не змінилися (11,3±1,5, 0,78±010 вихідного рівня), характер зв'язку БТЛД і БТЛД/n₀ з тривалістю операції, глікемією і віком був незмінним (коефіцієнт кореляції Пірсона відповідно 0,74±0,09 і 0,59±0,13, 0,67±0,11 0,52±0,14, 0,47±0,15 і 0,75±0,08).

На 5-ту добу результати БТЛД незначно, але достовірно покращилися до (12,5±1,1) балаи (0,87±0,11 вихідного рівня). Зв'язок тривалості операції з БТЛД і БТЛД/n₀ зберігався (0,77±0,08 і 0,66±0,11 відповідно), зв'язок з глікемією втратив значущість, як і зв'язок БТЛД з віком, хоча зв'язок БТЛД/n₀ з віком раніше був сильним (0,70±0,10).

На 12-ту добу результати знову достовірно покращилися до (13,4±1,6) бали (0,93±0,14 вихідного рівня), що, однак, було достовірно нижче за вихідний рівень. Характер зв'язку БТЛД і БТЛД/n₀ із тривалістю операції і віком був таким саме, як і на попередньому етапі, але сила зв'язку дещо зменшилася (таблиця 4.2). До 30 доби результати вже достовірно не відрізнялися від вихідних - (14,4±1,8) балів (1,00±0,16 вихідного рівня). Помірним залишалася зв'язок між БТЛД/n₀ і віком (0,58±0,13), інші стали несуттєвими.

Отже, характер впливу оперативного втручання під анестезією тіопентал-натрієм на результати БТЛД подібний до її впливу на результати MMSE, однак до 30 діб відбулося повне відновлення тестованих БТЛД функцій, і зв'язок результатів з глікемією до 5 діб уже не спостерігався, на відміну від функцій, тестованих MMSE.

Таблиця 4.2 Результати БТЛД (БТЛД/n₀) у 1-й групі (бали, M±у)

4.3 Динаміка результатів тесту малювання годинника на етапах дослідження

До оперативного втручання цей показник у 1-й групі був на рівні (9,0±0,8) бали (таблиця 4.3). У 1-шу добу ТМГ значно і достовірно знизився до 7,2±1,0 бала (0,81±0,13 вихідного рівня). Коефіцієнт кореляції Пірсона ТМГ і ТМГ/n₀ з тривалістю операції становив 0,77±0,08 і 0,85±0,05 відповідно, з глікемією - 0,43±0,16 і 0,39±0,17, з віком - 0,11±0,19 і 0,56±0,14, тобто вік позначався не на самих результатах тесту, а на їх відносних змінах (у старших хворих результати змінювалися меншою мірою).

На 2-гу добу зафіксовано незначне і недостовірне підвищення показника до 7,6±0,6 (0,85±0,11 вихідного рівня), кореляційні залежності змінилися неістотно (таблиця 4.3).

Таблиця 4.3 Результати ТМГ (ТМГ/n₀) у 1-й групі (бали, M±у)

На 5-ту добу якість виконання тесту достовірно підвищилася до (8,2±0,7) бали (0,93±0,11 вихідного рівня), зникли зв'язку ТМГ і ТМГ/n₀ з глікемією, ТМГ з віком, тривалість операції продовжувала впливати на результати тесту (r_{ТМГ/тривалість} = 0,63±0,12, r_{ТМГn0/тривалість} = 0,67±0,11), а вік - на відносні зміни результатів (r_{ТМГп0/вік} = 0,62±0,12).

На 12-ту добу тривало достовірне підвищення результатів ТМГ до 8,9±0,8 (1,00±0,14 вихідного рівня, p > 0,05), характер зв'язків залишався незмінним (таблиця 4.3).

На 30-ту добу результати не змінилися (9,0±0,7), усі розглянуті зв'язки значно ослабли, крім r_{ТМГn0/вік} (0,61±0,12).

Отже, відновлення спроможності правильно виконувати ТМГ відбулося раніше (на 12-ту добу), ніж відновлення функцій, тестованих MMSE (не відбулося й на 30-ту добу) і БТЛД (відбулося на 30-ту добу).

4.4 Динаміка результатів тесту 5 слів на етапах дослідження

Первинно цей показник у 1-й групі дорівнював (9,1±0,7) бали (таблиця 4.4). Як і всі попередні показники, результат Т5С у 1-шу добу після операції значно і достовірно зменшився до (7,4±0,8) бали (0,82±0,11 вихідного рівня). Коефіцієнт кореляції Пірсона Т5С і Т5С/n₀ з тривалістю операції становив 0,86±0,05, з глікемією - 0,39±0,17 і 0,34±0,17 відповідно, з віком - 0,22±0,19 і 0,55±0,14.

На 2-гу добу результат не змінився - (7,6±0,6) бали (0,84±0,10 вихідного рівня), коефіцієнт кореляції Т5С і Т5С/n₀ з тривалістю операції - 0,66±0,11, з глікемією 0,19±0,19 і 0,45±0,16, з віком - 0,29±0,18 та 0,65±0,11 відповідно.

На 5-ту добу результати достовірно покращилися до (8,4±0,6) бали (0,92±0,09 вихідного рівня), хоча порівняно з вихідним рівнем це достовірно гірше. Сила всіх залежностей зменшилася, при цьому зв'язок Т5С з глікемією і віком утратив статистичну значущість.

На 12-ту добу результати Т5С припинили достовірно відрізнятися від вихідних - (8,9±0,6) бали (0,98±0,11 вихідного рівня). На результати продовжувала помірно впливати тривалість операції (r_{Т5С/тривалість} = 0,52±0,14, r_{Т5Сn0/тривалість} = 0,58±0,13), вік був пов'язаний тільки з Т5С/n₀ (r = 0,68±0,10).

На 30-ту добу достовірних змін результатів Т5С не зафіксовано, вони перебували на рівні 9,2±0,7 бала (1,02±0,11 вихідного рівня). Рівень зв'язків також не змінився.

Отже, динаміка Т5С подібна до динаміки ТМГ.

Таблиця 4.4 Результати Т5С (Т5С/n₀) у 1-й групі (бали, M±у)

4.5 Динаміка результатів проби Шульте на етапах дослідження

До операції швидкість виконання ПШ в 1-й групі була низькою та становила (45,3±8,4) с. (таблиця 4.5). У 1-шу добу ця швидкість ще значно знизилася - до 58,5±10,5 с. (1,32±0,35 вихідного рівня, p < 0,05). Найбільший вплив на таке зниження мала тривалість операції (r_{ПШ/тривалість} = 0,69±0,10, (r_{ПШn0/тривалість} = 0,75±0,09), меншою мірою - глікемія (r_{ПШ/глікемія} = 0,51±0,14, r_{ПШn0/глікемія} = 0,44±0,16) і вік (r_{ПШn0/вік} = 0,47±0,15).

На 2-гу добу істотних змін не сталося, результат становив (57,3±7,8) с., зберігався характер і рівень усіх досліджуваних зв'язків.

На 5-ту добу швидкість виконання ПШ достовірно зросла до (53,0±7,1) с. (1,21±0,30 вихідного рівня, p < 0,05), але була достовірно нижчою за початкову. Зв'язок результатів із глікемією значно послабився (таблиця 4.5).

На 12-ту добу швидкість виконання ПШ продовжувала недостовірно збільшуватися до (49,8±7,0) с. (1,13±0,27 вихідного рівня), а вплив на неї тривалості операції та віку - зменшуватися.

На 30-ту добу результати ПШ повернулися до вихідних - (44,1±8,9) с. (0,99±0,22 вихідного рівня). Зв'язок ПШ/n₀ із тривалістю операції і віком зберігався (відповідно 0,61±0,12 і 0,43±0,16), але з ПШ ці показники пов'язані вже не були.

Отже, як і в попередніх тестах, найбільший вплив на результати ПШ мала тривалість операції, вік впливав на відносні зміни результатів, вплив глікемії фіксувався до 2 діб.

Таблиця 4.5 Результати ПШ (ПШ/n₀) у 1_й групі (сек., M±у)

4.6 Комплексна оцінка впливу операції та анестезії тіопентал-натрієм на когнітивні функції геронтологічних хворих

Комплексна оцінка стану когнітивних функцій здійснювалася за допомогою запропонованого нами показника УКД, який при нормальних результатах застосованих нейропсихологічних тестів коливається від 0 до 0,25.

Як зазначено в попередньому розділі, у геронтологічних хворих із гострою хірургічною патологією в передопераційному періоді відзначався істотний когнітивний дефіцит (УКД = 0,71±0,26).

У 1-шу добу цей дефіцит вірогідно і значно збільшився, УКД знизився до 1,54±0,35 (таблиця 4.6), при цьому в усіх пацієнтів він був меншим за 1. Відзначено сильну залежність цього показника від тривалості операції, r = 0,91±0,03. Глікемія як відображення напруженості стресорних реакцій впливала на УКД меншою мірою, r = 0,59±0,13. Від віку стан когнітивних функцій на цьому етапі не залежав, й оскільки основний вплив мала тривалість операції, а перед операцією УКД сильно залежав від віку, можна зробити висновок, що найкращі показники молодших пацієнтів погіршилися більшою мірою, ніж найгірші результати старших пацієнтів (це було показано в попередніх підрозділах).

На 2-гу добу ситуація практично не змінилася, у всіх пацієнтів УКД був меншим за 1.

На 5-ту добу стан когнітивних функцій достовірно покращився: УКД підвищився до 1,15±0,25, у 8 пацієнтів (30,8%) він уже був більшим за 1, але меншим за 0,5, в інших, як і раніше, - меншим за 1. Зв'язок із тривалістю операції зменшився, але залишався сильним (r = 0,77±0,08), із глікемією - слабким (r = 0,34±0,17).

На 12-ту добу показники когнітивних функцій ще достовірно покращилися, УКД досяг рівня 0,94±0,29, хоч він був ще достовірно меншим за вихідний. У 4 пацієнтів (15,4%) УКД вже перебував на рівні 0,25-0,5, у 12 (46,2%) - між 0,5 і 1, а в 10 (38,5%) - був усе ще меншим за 1. Зв'язок із тривалістю операції залишався істотним (r = 0,63±0,12).

Таблиця 4.6 УКД на етапах дослідження в 1_й групі (M±у)

До кінця дослідження, на 30-ту добу, стан когнітивних функцій хоч і достовірно покращився (УКД = 0,74±0,27), але так і не досяг вихідного рівня. Тільки в одного 75-річного пацієнта УКД перебував у межах норми (УКД = 0,21), причому до операції в нього було зафіксовано дефіцит -0,68. У 5 хворих (19,2%) спостерігався помірний дефіцит (УКД у межах 0,25- 0,5), у 17 (65,4%) - виражений (УКД у межах 0,5-1) і в 3 (11,5%) - важкий (УКД менший за 1). До кінця дослідження зберігся помірний вплив тривалості операції на стан когнітивних функцій (r = 0,46±0,15), а вік, який мав велике значення під час очікування оперативного втручання, не позначався на результатах.

Отже, при ургентних операціях на черевній порожнині під анестезією тіопентал-натрієм провідним чинником, що викликає ПОКД, є тривалість операції та анестезії, а напруженість стресорних реакцій має поступово зменшуваний вплив у перші 5 діб [141-143].

5. Результати корекції післяопераційної когнітивної дисфункції комбінацією ноотропа з антиоксидантом

Ефективність корекції ПОКД НА було вивчено в 34 геронтологічних пацієнтів (2-га група) з гострою хірургічною патологією, яким до стандартної післяопераційної терапії додано НА за описаною вище схемою. Проводилося нейропсихологічне тестування за шкалами MMSE, БТЛД, ТМГ, Т5С і ПШ. Розраховувалися MMSE/n₀, БТЛД/n₀, ТМГ/n₀, Т5С/n₀, ПШ/n₀ і УКД. Досліджувався зв'язок цих показників із тривалістю оперативного втручання, глікемією та віком. Тривалість операції коливалася від 20 до 285 хв (101,1±55,0), вік - від 60 до 91 року (74,0 ±7,6), що не відрізняється від відповідних показників у пацієнтів 1-ої групи. Глікемія до операції становила 5,2±1,1 (від 3,3 до 6,6), у 1-шу добу після операції - 7,5±1,6 (від 4,1 до 9,8), у 2_гу добу - 7,2±2,2 (від 4,0 до 13,0), на 5-ту добу - 5,2±1,3 (4,1 8,2), на 12-ту добу - 4,9±1,0 (3,4 6,6), на 30-ту добу - 4,8±0,7 (від 3,5 до 6,8) ммоль/л, при цьому з 12-ої доби глікемія в жодного пацієнта не перевищувала 6,5 ммоль/л і тому її зв'язок із станом когнітивних функцій уже не був інформативним.

5.1 Динаміка результатів тесту ММSЕ на тлі терапії комбінацією ноотропа з антиоксидантом

До оперативного втручання цей показник у 2-й групі перебував на рівні 25,4±1,1 бала (таблиця 5.1). У 1-шу добу результати тесту достовірно знизилися до 21,7±1,3 бала (p < 0,05), що становило 0,86±0,07 від вихідного рівня. Зв'язок рівнів MMSE і MMSE/n₀ був помірним (r = 0,56±0,12 і 0,48±0,13 відповідно). Помірністю відзначався також зв'язок MMSE і MMSE/n₀ з глікемією (r = 0,48±0,13 та 0,40±0,14 відповідно). Зв'язок віку з MMSE був відсутній, хоча перед операцією її сила становила 0,63±0,10, однак зв'язок MMSE/n₀ з віком, хоча і слабкий (r = 0,32±0,15), спостерігався

Таблиця 5.1 Результати MMSE (MMSE/n₀) у 2_й групі (бали, M±у)

Примітка. Тут і далі: у дужках указано зміни щодо вихідного рівня, p n/(n-1) - достовірність порівняно з попереднім етапом, p n/n₀ - достовірність порівняно з вихідним результатом.

На 2-гу добу результат MMSE недостовірно підвищився до 22,5±1,4 бала, що становить 0,89±0,07 вихідного рівня. Сила зв'язку названих показників змінилася несуттєво (таблиця 5.1): між MMSE і тривалістю операції r = 0,53±0,12, між MMSE/n₀ і тривалістю операції - 0,48±0,13; між MMSE і глікемією - 0,51±0,13, між MMSE/n₀ і глікемією - 0,48±0,13; між MMSE і віком зв'язок відсутній, між MMSE/n₀ і віком - помірний (0,37±0,15).

На 5-ту добу результати достовірно покращилися, кількість балів за шкалою MMSE зросла до 24,7±1,6 (0,97±0,08 вихідного рівня), причому цей рівень вже достовірно не відрізнявся від початкового. Зв'язок MMSE і MMSE/n₀ з тривалістю операції знизився до 0,46±0,13 і 0,41±0,14 відповідно, з глікемією - зник, а з віком був помірно пов'язаний тільки показник MMSE/n₀ (0,34±0,15).

На 12-ту добу результати продовжували досто...