Корекція порушень когнітивних функцій у геронтологічних хворих після невідкладних абдомінальних операцій
Вивчення впливу оперативного втручання та анестезії на когнітивні функції у геронтологічних хворих. Ознайомлення з методами визначення основних функціональних показників гемодинаміки. Аналіз результатів корекції післяопераційної когнітивної дисфункції.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | диссертация |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.06.2018 |
| Размер файла | 3,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
6
(17,6 %)
9
(26,5 %)
27
(79,4 %)
10
(29,4 %)
10
(29,4 %)
Кількість хворих із УКД <_1
28
(82,4 %)
25
(73,5 %)
5
(14,7 %)
0
0
Отже, НА не тільки прискорює відновлення когнітивних функцій після ургентних операцій на черевній порожнині в геронтологічних хворих, але й підвищує їх рівень з 12 доби проведеної терапії. З цього ж моменту зникає зв'язок стану когнітивних функцій з тривалістю операції. Істотного зв'язку з віком не простежено взагалі, хоча до операції він спостерігався.
Докладно результати цього етапу нашого дослідження представлено в таблиці 5.6 в кінці підрозділу [141-143].
6. Результати корекції післяопераційної когнітивної дисфункції вітамінно-антиоксидантним комплексом
Ефективність корекції ПОКД ВАКом було вивчено в 36 геронтологічних пацієнтів (3-тя група) з гострою хірургічною патологією, яким до стандартної післяопераційної терапії було додано ВАК за описаною вище схемою. Тривалість операції в 3-й групі становила (129,0±81,0) хв. (40-390), вік пацієнтів (72,0±7,4) року (60-86), що не відрізняється від відповідних показників у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп. Глікемія до операції становила (5,6±1,3) ммоль/л (від 4,2 до 9,5), у 1-шу добу після операції - (7,3±2,8) ммоль/л (від 3,2 до 12,2), при цьому у 24 (66,7%) хворих вона була вищою за 6,5 ммоль/л, у 2-гу добу - (6,3±2,2) ммоль/л (від 3,5 до 10,1), і в 10 (27,8%) хворих вона була вищою за 6,5 ммоль/л. На 5-ту добу глікемія нормалізувалася в усіх пацієнтів і становила (5,1±0,9) ммоль/л (від 3,6 до 6,5), на 12-ту добу - (5,0±0,7) ммоль/л (від 3,5 до 5,8), на 30-ту добу - (4,9±0,5) ммоль/л (від 4,1 до 5,5). Починаючи з 5-ї доби в жодного з пацієнтів глікемія не перевищувала 6,5 ммоль/л, що позбавляло цінності її коефіцієнт кореляції із станом когнітивних функцій.
6.1 Динаміка результатів тесту ММSЕ на тлі терапії вітамінно-антиоксидантним комплексом
Результат MMSE до операції в 3-й групі перебував на рівні (25,5±1,7) бали (таблиця 6.1). У 1-шу добу достовірно знизився до (21,6±1,8) бали (0,85±0,09 вихідного рівня). Вагому роль, хоч і не настільки значну, як у 1-й групі, у цьому зниженні відіграла тривалість операції (з MMSE r = 0,57±0,11, з MMSE/n0 r = 0,49±0,13), а вік незначною мірою перешкоджав відносним змінам (з MMSE/n0 r = 0,32±0,15). Зв'язок із глікемією відсутній, незважаючи на те, що приблизно в половини хворих спостерігалася гіперглікемія, не пов'язана з цукровим діабетом.
На 2-гу добу показник MMSE достовірно підвищився до (22,8±1,6) бали (0,90±0,08 вихідного рівня). На цьому етапі тривалість операції вже не мала жодного впливу на зміни MMSE і MMSE/n0, тоді як зв'язок віку з MMSE/n0 посилився (r = 0,50±0,12).
Таблиця 6.1 Результати MMSE (MMSE/n0) у 3_й групі (бали, M±у)
|
До операції |
1-ша доба |
2-га доба |
5-та доба |
12-та доба |
30-та доба |
|
|
25,5±1,7 (1±0) |
21,6±1,8 (0,85±0,09) |
22,8±1,6 (0,90±0,08) |
25,4±1,6 (1,00±0,09) |
27,1±0,8 (1,07±0,08) |
27,8±0,9 (1,09±0,08) |
|
|
p n/(n-1) |
p<0,05 |
p<0,05 |
p<0,05 |
p<0,05 |
p>0,05 |
|
|
p n/n0 |
p<0,05 |
p<0,05 |
p>0,05 |
p<0,05 |
p<0,05 |
|
|
Зв'язок MMSE із тривалістю операції (r) |
_0,57±0,11 |
0,11±0,16 |
0,11±0,16 |
0,30±0,15 |
0,13±0,16 |
|
|
Зв'язок MMSE/n0 із тривалістю операції (r) |
_0,49±0,13 |
0,05±0,17 |
0,05±0,17 |
0,08±0,17 |
0,03±0,17 |
|
|
Зв'язок MMSE із глікемією (r) |
0,09±0,17 |
_0,02±0,17 |
0,18±0,16 |
_0,19±0,16 |
0,06±0,17 |
|
|
Зв'язок MMSE/n0 із глікемією (r) |
0,04±0,17 |
_0,03±0,17 |
0,03±0,17 |
_0,18±0,16 |
_0,05±0,17 |
|
|
Зв'язок MMSE із віком (r) |
_0,15±0,16 |
0,02±0,17 |
_0,10±0,17 |
0,09±0,17 |
_0,16±0,16 |
|
|
Зв'язок MMSE/n0 із віком (r) |
0,32±0,15 |
0,50±0,12 |
0,47±0,13 |
0,66±0,09 |
0,59±0,11 |
Примітка. Тут і далі: у дужках указано зміни щодо вихідного рівня, p n/(n-1) - достовірність порівняно з попереднім етапом, p n/n0 - достовірність порівняно з вихідним результатом.
На 5-ту добу MMSE повернувся до вихідного рівня - (25,4±1,6) бали (1,00±0,09 вихідного рівня, p < 0,05), підвищення рівня порівняно з попереднім етапом продовжувало корелювати з віком (r = 0,47±0,13).
На 12-ту добу результат MMSE достовірно перевершив вихідний рівень, збільшившись до 27,1±0,8 бала (1,07±0,08 вихідного рівня), як і раніше, більш істотне підвищення спостерігалося в старших хворих (між MMSE/n0 і віком r = 0,66±0,09).
До 30-ї доби істотних змін досліджуваних показників не відбулося.
Отже, застосування ВАКу нівелювало вплив напруженості стресорних реакцій та зменшило вплив тривалості операції на стан функцій, тестованих MMSE. Вплив ВАКу більшою мірою виявився в старших хворих.
6.2 Динаміка результатів батареї тестів на лобну дисфункцію на тлі терапії вітамінно-антиоксидантним комплексом
Результат БТЛД до операції в 3-й групі пацієнтів становив (15,1±1,5) бали. На 1-шу добу достовірно знизився до (11,8±1,2) бали (0,79±0,11 вихідного рівня) за рахунок впливу тривалості операції (r = 0,48±0,13 і 0,45±0,13 відповідно до БТЛД і БТЛД/n0). Менші зміни БТЛД мали місце в старших пацієнтів (між віком і БТЛД/n0 r = 0,58±0,11).
На 2-гу добу результат БТЛД достовірно підвищився до (12,9±1,3) бали (0,86±0,12 вихідного рівня). На цьому етапі було виявлено негативний зв'язок глікемії з результатом тестування (r = 0,41±0,14 та 0,40±0,14 відповідно до БТЛД і БТЛД/n0), водночас позитивний зв'язок БТЛД/n0 з віком зберігався (r = 0,50±0,13).
До 5-ї доби результат БТЛД припинив відрізнятися від вихідного, досягнувши (15,0±1,1) бали (1,01±0,13 вихідного рівня). Позитивний зв'язок БТЛД/n0 з віком зберігався і на цьому етапі (r = 0,56±0,11).
На 12-ту добу результат БТЛД достовірно перевищив вихідний і становив 16,4±0,7 бала (1,10±0,12 вихідного рівня). Ступінь поліпшення результату досі корелював з віком (r = 0,67±0,09).
На 30-ту добу достовірних змін порівняно з попереднім етапом не зафіксовано.
Таблиця 6.2 Результати БТЛД (БТЛД/n0) у 3_й групі (бали, M±у)
|
До операції |
1-ша доба |
2-га доба |
5-та доба |
12-та доба |
30-та доба |
|
|
15,1±1,5 (1±0) |
11,8±1,2 (0,79±0,11) |
12,9±1,3 (0,86±0,12) |
15,0±1,1 (1,01±0,13) |
16,4±0,7 (1,10±0,12) |
17,1±0,7 (1,14±0,13) |
|
|
p n/(n-1) |
p<0,05 |
p<0,05 |
p<0,05 |
p<0,05 |
p>0,05 |
|
|
p n/n0 |
p<0,05 |
p<0,05 |
p>0,05 |
p<0,05 |
p<0,05 |
|
|
Зв'язок БТЛД із тривалістю операції (r) |
_0,48±0,13 |
_0,08±0,17 |
0,31±0,15 |
0,19±0,16 |
0,12±0,16 |
|
|
Зв'язок БТЛД/n0 із тривалістю операції (r) |
_0,45±0,13 |
_0,17±0,16 |
0,04±0,17 |
_0,08±0,17 |
_0,10±0,16 |
|
|
Зв'язок БТЛД із глікемією (r) |
0,08±0,17 |
_0,41±0,14 |
0,04±0,17 |
_0,56±0,11 |
_0,40±0,14 |
|
|
Зв'язок БТЛД/n0 із глікемією (r) |
0,04±0,17 |
_0,40±0,14 |
_0,13±0,16 |
_0,23±0,16 |
_0,27±0,15 |
|
|
Зв'язок БТЛД із віком (r) |
0,10±0,16 |
_0,02±0,17 |
0,02±0,17 |
0,04±0,17 |
0,11±0,16 |
|
|
Зв'язок БТЛД/n0 із віком (r) |
0,58±0,11 |
0,50±0,13 |
0,56±0,11 |
0,67±0,09 |
0,70±0,09 |
Отже, у цілому динаміка результатів БТЛД у 3-й групі була подібною до динаміки MMSE, однак, на відміну від останньої, на динаміці результатів БТЛД певною мірою позначилася напруженість стресорних реакцій (2-га доба).
6.3 Динаміка результатів тесту малювання годинника на тлі терапії вітамінно-антиоксидантним комплексом
До операції ТМГ в 3-й групі виконувався на (9,2±0,9) бали. На 1-шу добу якість виконання тесту достовірно погіршилася до (8,1±0,7) бали (0,89±0,08 вихідного рівня). Певний вплив на ступінь погіршення мала тривалість операції (ТМГ/n0 r = -0,46±0,13). Старші пацієнти продемонстрували гірший результат (r = -0,52±0,12), але ступінь погіршення був вищим у молодших хворих, хоча цей зв'язок і виявився слабким (з ТМГ/n0 r = 0,31±0,15).
Таблиця 6.3 Результати ТМГ (ТМГ/n0) у 3_й групі (бали, M±у)
|
До операції |
1-ша доба |
2-га доба |
5-та доба |
12-та доба |
30-та доба |
|
|
9,2±0,9 (1±0) |
8,1±0,7 (0,89±0,08) |
8,4±0,5 (0,93±0,12) |
9,6±0,5 (1,06±0,14) |
9,8±0,4 (1,08±0,14) |
9,6±0,5 (1,06±0,11) |
|
|
p n/(n-1) |
<0,05 |
>0,05 |
<0,05 |
>0,05 |
>0,05 |
|
|
p n/n0 |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
|
|
Зв'язок ТМГ із тривалістю операції (r) |
_0,20±0,16 |
0,01±0,17 |
0,46±0,13 |
0,34±0,15 |
0,32±0,15 |
|
|
Зв'язок ТМГ/n0 із тривалістю операції (r) |
_0,46±0,13 |
_0,20±0,16 |
_0,04±0,17 |
_0,11±0,16 |
_0,12±0,16 |
|
|
Зв'язок ТМГ із глікемією (r) |
0,27±0,15 |
0,08±0,17 |
_0,03±0,17 |
_0,12±0,16 |
0,21±0,16 |
|
|
Зв'язок ТМГ/n0 із глікемією (r) |
0,18±0,16 |
_0,02±0,17 |
0,08±0,17 |
0,02±0,17 |
_0,35±0,15 |
|
|
Зв'язок ТМГ із віком (r) |
_0,52±0,12 |
_0,02±0,17 |
0,10±0,16 |
0,08±0,17 |
_0,40±0,14 |
|
|
Зв'язок ТМГ/n0 із віком (r) |
0,31±0,15 |
0,58±0,11 |
0,63±0,10 |
0,65±0,10 |
0,55±0,12 |
На 2-гу добу результат несуттєво покращився і становив (8,4±0,5) бали (0,93±0,12 вихідного рівня). Поліпшення відбулося за рахунок старших пацієнтів (з ТМГ/n0 r = 0,58±0,11) і не залежало від тривалості операції.
До 5-ї доби ТМГ став виконуватися достовірно краще, ніж до операції, - на (9,6±0,5) бали (1,06±0,14) вихідного рівня. Таке поліпшення великою мірою відбулося завдяки старшим пацієнтам (з ТМГ/n0 r = 0,63±0,10).
На 12-ту і 30-ту добу всі досліджувані показники достовірно не змінилися (таблиця 6.3). Отримані дані показують, що здатність якісно виконувати ТМГ під впливом ВАКу відновлюється швидше, ніж здатність виконувати БТЛД і MMSE.
6.4 Динаміка результатів тесту 5 слів на тлі терапії вітамінно-антиоксидантним комплексом.
До операції Т5С у 3-й групі виконувався на рівні (9,2±0,7) бали. У 1-шу добу цей рівень достовірно знизився до (7,9±0,6) бали (0,86±0,07 вихідного), здебільшого під впливом тривалості операції (з Т5С/n0 r = 0,63±0,10).
На 2-гу добу якість виконання тесту достовірно покращилася до (8,3±0,5) бали (0,91±0,08 вихідного рівня), більшою мірою в старших пацієнтів (з Т5С/n0 r = 0,54±0,12).
На 5-ту добу результат Т5С достовірно перевищив початковий рівень, становлячи (9,4±0,6) бали (1,02±0,07 вихідного). Поліпшення значною мірою відбувалося за рахунок старших пацієнтів (з Т5С/n0 r = 0,52±0,12).
На 12-ту добу результат продовжував достовірно поліпшуватися і досяг рівня (9,8±0,4) бали (1,07±0,08 вихідного), здебільшого за рахунок старших пацієнтів (з Т5С/n0 r = 0,64±0,10). На 30-ту добу жодних суттєвих змін не зафіксовано.
Отже, з отриманих результатів стає очевидно, що зміни динаміки ТМГ і Т5С під впливом ВАКу є подібними.
Таблиця 6.4 Результати Т5С (Т5С/n0) у 3_й групі (бали, M±у)
|
До операції |
1-ша доба |
2-га доба |
5-та доба |
12-та доба |
30-та доба |
|
|
9,2±0,7 (1±0) |
7,9±0,6 (0,86±0,07) |
8,3±0,5 (0,91±0,08) |
9,4±0,6 (1,02±0,07) |
9,8±0,4 (1,07±0,08) |
9,8±0,4 (1,07±0,09) |
|
|
p n/(n-1) |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
>0,05 |
|
|
p n/n0 |
<0,05 |
<0,05 |
>0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
|
|
Зв'язок Т5С із тривалістю операції (r) |
_0,39±0,14 |
0,01±0,17 |
0,26±0,16 |
0,26±0,16 |
0,21±0,16 |
|
|
Зв'язок Т5С/n0 із тривалістю операції (r) |
_0,63±0,10 |
_0,27±0,15 |
_0,11±0,16 |
_0,17±0,16 |
_0,18±0,16 |
|
|
Зв'язок Т5С із глікемією (r) |
_0,05±0,17 |
0,10±0,16 |
0,19±0,16 |
0,04±0,16 |
0,12±0,16 |
|
|
Зв'язок Т5С/n0 із глікемією (r) |
_0,09±0,17 |
0,07±0,17 |
0,22±0,16 |
0,25±0,16 |
_0,20±0,16 |
|
|
Зв'язок Т5С із віком (r) |
_0,43±0,14 |
_0,21±0,16 |
_0,30±0,15 |
_0,27±0,15 |
_0,20±0,16 |
|
|
Зв'язок Т5С/n0 із віком (r) |
0,25±0,16 |
0,54±0,12 |
0,52±0,12 |
0,64±0,10 |
0,61±0,11 |
6.5 Динаміка результатів проби Шульте на тлі терапії вітамінно-антиоксидантним комплексом
До операції ПШ пацієнтами 3-ї групи виконувалася за (46,2±7,2) с. (таблиця 6.5). У 1-шу добу результат достовірно погіршився до (54,0±6,8) с. (1,19±0,19 вихідного рівня). Певну роль у цьому погіршенні відіграла тривалість операції (r = 0,40±0,14 сек. ПШ і 0,46±0,13 з ПШ/n0). У старших пацієнтів зміни були виражені менше (з ПШ/n0 r = 0,58±0,11). Глікемія в цих змінах істотного значення не мала.
На 2-гу добу результат недостовірно покращився до (51,6±7,3) с. (1,14±0,19 вихідного рівня). З результатами на цьому етапі певною мірою було пов'язано тільки вік (з ПШ/n0 r = 0,55±0,12).
До 5-ї доби швидкість виконання ПШ повернулася до початкового рівню (46,1 с. ± 6,4 сек., 1,01±0,16 вихідного рівня). Певний зв'язок з результатом продовжував спостерігатися з віком (з ПШ/n0 r = 0,48±0,13).
На 12-ту добу результати недостовірно покращилися до (43,0±6,8) с. (0,95±0,17 вихідного рівня), вплив віку на цьому етапі зменшився (з ПШ/n0 r = 0,45±0,13).
Таблиця 6.5 Результати ПШ (ПШ/n0) у 3_й групі (с., M±у)
|
До операції |
1-ша доба |
2-га доба |
5-та доба |
12-та доба |
30-та доба |
|
|
46,2±7,2 (1±0) |
54,0±6,8 (1,19±0,19) |
51,6±7,3 (1,14±0,19) |
46,1±6,4 (1,01±0,16) |
43,0±6,8 (0,95±0,17) |
40,7±7,1 (0,89±0,17) |
|
|
p n/(n-1) |
<0,05 |
>0,05 |
<0,05 |
>0,05 |
>0,05 |
|
|
p n/n0 |
<0,05 |
<0,05 |
>0,05 |
>0,05 |
<0,05 |
|
|
Зв'язок ПШ із тривалістю операції (r) |
0,40±0,14 |
0,26±0,16 |
_0,05±0,17 |
0,00±0,17 |
_0,05±0,17 |
|
|
Зв'язок ПШ/n0 із тривалістю операції (r) |
0,46±0,13 |
0,35±0,15 |
0,09±0,17 |
0,10±0,16 |
0,06±0,17 |
|
|
Зв'язок ПШ із глікемією (r) |
_0,34±0,15 |
_0,39±0,14 |
_0,23±0,16 |
_0,19±0,16 |
_0,17±0,16 |
|
|
Зв'язок ПШ/n0 із глікемією (r) |
_0,12±0,16 |
_0,03±0,17 |
_0,01±0,17 |
0,04±0,17 |
0,10±0,17 |
|
|
Зв'язок ПШ із віком (r) |
0,24±0,16 |
0,20±0,16 |
0,30±0,15 |
0,25±0,16 |
0,24±0,16 |
|
|
Зв'язок ПШ/n0 із віком (r) |
_0,58±0,11 |
_0,55±0,12 |
_0,48±0,13 |
_0,45±0,13 |
_0,43±0,14 |
До 30-ї доби швидкість виконання ПШ достовірно перевищила початковий рівень, хоч і не досягла норми (40,7 с. ± 7,1 с., 0,89±0,17 вихідного рівня). Вплив віку був незначним (з ПШ/n0 r = 0,43±0,14).
Отже, застосування ВАКу сприяло значному збільшенню швидкості виконання ПШ до 30-ї доби порівняно з доопераційним рівнем, хоч нормальних значень вона так і не досягла.
6.6 Комплексна оцінка корекції післяопераційної когнітивної дисфункції вітамінно-антиоксидантним комплексом після операції та анестезії тіопентал-натрієм у геронтологічних хворих
До операції УКД у пацієнтів 3-ї групи був значним і становив 0,65±0,28 (таблиця 6.6), що достовірно не відрізнялося від результатів попередніх двох груп. На 1-шу добу після операції він посилився до 1,26±0,22, причому тільки у 2 (5,6%) пацієнтів він був вираженим (0,5 <УКД < 1), а в решти 34 (94,4%) він був важким (УКД < 1). Найбільшу роль у зниженні УКД відіграла тривалість операції (r = 0,59±0,11) і незначну - вік (r = 0,36±0,14).
На 2-гу добу УКД достовірно підвищився до 1,06±0,17, залишаючись у середньому все ще важким, проте кількість пацієнтів з тяжким дефіцитом знизилася до 25 (69,4%), а з вираженим - збільшилося до 11 (30,6%). Зв'язок із тривалістю операції, глікемією та віком на цьому етапі був відсутній.
До 5-ї доби після операції УКД вже був достовірно вищим за доопераційний рівень - 0,59±0,16, у 10 (27,8%) пацієнтів він перебував на рівні між 0,25 і 0,5, у 25 (69,4%) - між 0,5 і 1, тільки в 1 (2,8%) - був нижчим за 1. Виявлено позитивний зв'язок між тривалістю операції і УКД (r = 0,40±0,14), тобто ВАК мав більший вплив при більш важкому когнітивному дефіциті, пов'язаному з більш тривалими операціями.
Таблиця 6.6 УКД на етапах дослідження в 3_й групі (M±у)
|
До операції |
1-ша доба |
2-га доба |
5-та доба |
12-та доба |
30-та доба |
|
|
_0,65±0,28 |
_1,26±0,22 |
_1,06±0,17 |
_0,59±0,16 |
_0,37±0,11 |
_0,31±0,11 |
|
|
p n/(n-1) |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
|
|
p n/n0 |
<0,05 |
<0,05 |
>0,05 |
<0,05 |
<0,05 |
|
|
Зв'язок УКД із тривалістю операції (r) |
_0,59±0,11 |
_0,09±0,17 |
0,40±0,14 |
0,38±0,14 |
0,34±0,15 |
|
|
Зв'язок УКД із глікемією (r) |
_0,20±0,16 |
0,21±0,16 |
0,01±0,17 |
0,20±0,16 |
_0,18±0,10 |
|
|
Зв'язок УКД із віком (r) |
_0,36±0,14 |
_0,13±0,16 |
_0,20±0,16 |
_0,16±0,16 |
_0,39±0,14 |
|
|
Кількість хворих із УКД 0-_0,25 |
0 |
0 |
0 |
2 (5,6 %) |
10 (27,8 %) |
|
|
Кількість хворих із УКД _0,25-_0,5 |
0 |
0 |
10 (27,8 %) |
29 (80,6 %) |
23 (63,9 %) |
|
|
Кількість хворих із УКД _0,5-_1 |
2 (5,6 %) |
11 (30,6 %) |
25 (69,4 %) |
5 (13,9 %) |
3 (8,3 %) |
|
|
Кількість хворих із УКД <_1 |
34 (94,4 %) |
25 (69,4 %) |
1 (2,8 %) |
0 |
0 |
На 12-ту добу УКД продовжував достовірно підвищуватися до 0,37±0,11, причому у 2 (5,6%) пацієнтів когнітивний дефіцит був відсутній, у 29 (80,6%) він був помірним і тільки в 5 (13,9%) - вираженим. Важкого дефіциту не спостерігалося в жодного пацієнта.
До 30-ї доби когнітивний дефіцит ще достовірно зменшився до 0,31±0,11, у 10 (27,8%) він був відсутній узагалі, у 23 був помірним і тільки в 3 (8,3%) - вираженим.
Отже, ВАК швидше, ніж НА, відновлює рівень когнітивних функцій (на 5-ту добу проти 12-ї доби). А також при застосуванні ВАКу не виявлено випадків збудження ЦНС [141-143].
7. Порівняльний аналіз результатів корекції післяопераційної когнітивної дисфункції комбінацією ноотропа з антиоксидантом і вітамінно-антиоксидантним комплексом у геронтологічних хворих після невідкладних абдомінальних операцій
Як було показано в Розділі 3, у геронтологічних хворих уже в передопераційний період мав місце певний когнітивний дефіцит (УКД = 0,67±0,28), який визначався, насамперед, віком і не залежав від рівня напруженості стресорних реакцій, тобто вікові особливості впливали на стан когнітивних функцій значною мірою, що не могло бути суттєво змінено навіть стресовою ситуацією.
При дослідженні впливу оперативного втручання та загальної анестезії на стан когнітивних функцій без застосування когнітив-зберігаючих і когнітив-відновлюючих заходів (Розділ 4) ми встановили, що в ранньому післяопераційному періоді основним чинником, який визначає ступінь ПОКД, є тривалість оперативного втручання, вплив якої, хоч і поступово спадний, простежується аж до 30-ї доби після операції. У перші 2 доби рівень глікемії також був істотно пов'язаний з УКД, але потім, із зниженням глікемії, її вплив на стан когнітивних функцій нівелювався.
Вік, який до операції був єдиним фактором визначення рівня когнітивних функцій, після операції поступився цією роллю тривалості операції і припинив істотно впливати на УКД (у післяопераційний період коефіцієнт кореляції віку з УКД не перевищував 0,31±0,18). При цьому зв'язок віку з УКД став слабко позитивним, тобто в молодших пацієнтів розвивалася більш важка ПОКД, ніж у старших, хоча слабкість зв'язку не дає нам змоги зробити однозначний висновок. Однак зв'язок віку із ступенем змін окремих складників УКД був значним, що продемонстровано в Розділі 4.
У Розділах 5 і 6 було представлено результати вивчення впливу НАу і ВАКу на стан когнітивних функцій у післяопераційний період. У цьому розділі ми проводимо порівняння здатності цих двох препаратів коригувати ПОКД.
7.1 Вплив терапії з комбінацією ноотропа з антиоксидантом та вітамінно-антиоксидантного комплексу на результати ММSЕ в післяопераційному періоді
До операції результати MMSE у всіх групах не різнилися між собою і в кожного пацієнта прийняті за 1.
Рис. 7.1.Ступінь змін MMSE на етапах дослідження в групах обстежених пацієнтів.
На 1-шу добу після операції в 1-й групі, де не застосовувалися когнітив-зберігаючі та когнітив-відновлюючі заходи, відбулося значне падіння рівня MMSE до 0,77±0,11 від вихідного (рис. 7.1), що достовірно відрізняється від результатів, отриманих у 2-й (НА) і 3-й (ВАК) групах (відповідно 0,86±0,07 і 0,85±0,09 від вихідного рівня).
На 2-гу добу в 1-й групі MMSE/n0 не змінився (0,78±0,09), а в 2-й і 3-й групах достовірно й однаково підвищився (0,89±0,07 і 0,90±0,09 відповідно).
На 5-ту добу результати MMSE достовірно підвищувалися у всіх групах із збереженням характеру відмінностей, при цьому в 2-й і 3-й групах було досягнуто вихідного рівня результатів тесту.
До 12-ї доби значення MMSE/n0 у всіх групах достовірно відрізнялися між собою (0,89±0,09, 1,03±0,07 і 1,07±0,08 відповідно в 1-й, 2-й і 3-й групах), у 1-й групі результати не досягли вихідних, а в 2-й і 3-й групах достовірно перевищували їх.
На 30-ту добу результати, як і раніше, достовірно відрізнялися в усіх групах (0,95±0,09, 1,05±0,07 і 1,09±0,08 відповідно в 1-й, 2-й і 3-й групах). У 1-й групі так і не було досягнуто вихідного рівня тесту, а в 2-й і 3-й групах результати тесту MMSE були достовірно кращими за вихідні.
Характер залежностей результатів MMSE від тривалості операції, глікемії та віку різнився в різних групах (рис. 7.2). Так, у 1-й групі тривалість операції впливала на результати MMSE протягом усього періоду спостереження, тоді як у 2-й групі цей зв'язок був слабшим і після 5-ї доби зник узагалі, а в 3-й групі він був відсутній уже на 2-гу добу [144].
Глікемія помірно впливала на результати MMSE тільки протягом 2-ї доби і тільки в 1-й і 2-й групах.
Рис. 7.2.Кореляції тривалості операції, глікемії та віку з MMSE/n0. Тут і надалі більший ступінь затемнення ділянок діаграми відповідає меншій силі зв'язків.
Вплив віку на MMSE/n0 було найсильнішим у 1-й групі, причому чим старший пацієнт, тим менше його результат змінювався порівняно з вихідним, тобто з віком зменшується пластичність когнітивних функцій. У пацієнтів 2-ї і 3-ї груп кореляція з віком також була позитивною, але більш слабкою, хоч у 3-й групі на 12-ту добу вона виявилася сильнішою, ніж у 1-й групі, а на 30-ту добу дорівнювала силі зв'язку в 1-й групі. Очевидно, це пов'язано з тим, що в старших пацієнтів функції, досліджувані MMSE, під впливом ВАКу поліпшуються більшою мірою, вплив же НАу від віку не залежить [144].
Отже, в післяопераційному періоді дефіцит функцій, тестованих MMSE, достовірно зменшується під впливом НАу і ВАКу, причому з 12-ї доби ефект ВАКу достовірно перевершує ефект НАу. НА меншою мірою, а ВАК - більшою знижують вплив тривалості операції на результати MMSE; ВАК нівелює зв'язок глікемії з MMSE і на 12-ту добу певною мірою прискорює відновлення результатів MMSE у старших пацієнтів.
7.2 Вплив терапії з комбінацією ноотропа з антиоксидантом та вітамінно-антиоксидантного комплексу на результати батареї тестів на лобну дисфункцію у післяопераційному періоді
До операції результати БТЛД у всіх групах не різнилися між собою і в кожного пацієнта були прийняті за 1.
На 1-шу добу після операції в 1-й групі результати БТЛД значно погіршилися до 11,2±1,5 бала (0,78±0,13 вихідного рівня, рис. 7.3). Такою ж мірою знизилися результати в 2-й і 3-й групах (11,6 бали ±1,6 бали і 11,8 бали ±1,2 бали, або 0,79±0,12 і 0,79±0,11 вихідного рівня відповідно).
На 2-гу добу в 1-й групі результати залишилися тими ж (11,3 бали ±1,0 бали, 0,78±0,13 вихідного рівня). В інших групах результати БТЛД були достовірно кращими і не різнилися між собою (14,5 бали±1,4 бали та 15,0 бали ±1,1 бали, 0,86±0,14 і 0,86±0,12 вихідного рівня відповідно в 2-й і 3-й групах).
Рис. 7.3.Ступінь змін БТЛД на етапах дослідження в групах обстежених пацієнтів.
На 5-ту добу результати БТЛД достовірно покращилися в усіх групах, але в 1-й вони були раніше достовірно гіршими від вихідного рівня (12,5 бали ±1,1 бали, 0,87±0,11 вихідного рівня), а в 2-й і 3-й групах вони досягли його (14,5 бали ±1,4 бали та 15,0 бали ±1,1 бали, 1,00±0,17 та 1,01±0,13 вихідного рівня відповідно).
До 12-ї доби характер змін залишався тим самим: достовірне зростання результатів відзначалося в усіх групах, але в 1-й вихідного рівня як і раніше не було досягнуто (13,4 бали ±1,6 бали, 0,93±0,14 вихідного рівня), а в інших групах він був достовірно збільшений (15,9 бали ± 1,4 бали і 16,4 бали ± 0,7 бали, 1,09±0,16 і 1,10±0,12 вихідного рівня відповідно в 2-й і 3-й групах) однаковою мірою.
На 30-ту добу описані тенденції тривали, тільки до цього етапу в 1-й групі було досягнуто вихідного рівня (14,4 бали ± 1,8 бали, 1,00±0,16 вихідного рівня), у 2-й і 3-й групах результати достовірно не змінилися і не розрізнялися між собою (16,5 бали ± 1,3 бали та 17,1 бали ±0,7 бали, 1,13±0,16 та 1,14±0,13 вихідного рівня відповідно).
Характер залежностей результатів БТЛД від тривалості операції, глікемії та віку був різним у різних групах (рис. 7.4).
Вплив тривалості операції був найбільшим у 1-й групі, де він ослаб тільки до 30-ї доби. Таким же цей вплив до 5-ї доби був і в 2-й групі, а потім більше не виявлявся. У 3-й групі незначний вплив тривалості операції на результати БТЛД відзначався лише в 1-шу добу, після чого втратив статистичну значущість.
Глікемія погіршувала результати тільки в 1-й групі і тільки в перші дві доби, коли вона була підвищена. На цих же етапах вона була підвищена і в інших групах, але істотного впливу на БТЛД не мала. Вплив віку на динаміку БТЛД був помірним у всіх групах, причому, як і в разі з MMSE, найбільшим він був у 1-й групі (до 12-ї доби), очевидно, з тих самих причин [144].
Отже, починаючи з 2-ї доби післяопераційного періоду, недостатність функцій, тестованих БТЛД, під впливом НАу та ВАКу достовірно рівномірно зменшується, причому на 5-ту добу відбувається відновлення цих функцій, а далі - їх підвищення. За стандартної післяопераційної терапії відновлення функцій, тестованих БТЛД, відбувається тільки до 30-ї доби. І НА, і ВАК істотно знижують вплив тривалості операції і глікемії на результати БТЛД. Графічно кореляційні залежності БТЛД / n0 з тривалістю хірургічного втручання, рівнем глікемії та з віком досліджуваних хворих в групах обстеження представлено на рисунку 7.4.
Рис. 7.4.Кореляція тривалості операції, глікемії та віку з БТЛД/n0.
7.3 Вплив терапії з комбінацією ноотропа з антиоксидантом та вітамінно-антиоксидантного комплексу на результати тесту малювання годинника в післяопераційному періоді
До операції результати ТМГ в усіх групах не різнилися між собою і в кожного пацієнта були прийняті за 1.
На 1-шу добу після операції результати ТМГ достовірно погіршилися в усіх групах (рис. 7.5), але достовірно найбільшою мірою - у 1-й групі - до 0,81±0,13 вихідного рівня (7,2 бали ±1,0 бали), тоді як результати 2-ї і 3-ї груп між собою достовірно не різнилися (7,8 бали ± 0,9 бали і 8,1 бали ±0,7 бали, 0,86±0,09 і 0,89±0,08 вихідного рівня відповідно).
Рис. 7.5.Ступінь змін ТМГ на етапах дослідження в групах обстежених пацієнтів.
На 2-гу добу результати в 1-й групі істотно не змінилися й становили 0,85±0,11 вихідного рівня (7,6 бали ± 0,6 бали), а в інших групах поліпшення було достовірним як порівняно з попереднім етапом, так і порівняно з 1-ю групою (8,4 бали ± 0,6 бали і 8,4 бали ± 0,5 бали, 0,93±0,11 і 0,93±0,12 вихідного рівня відповідно в 2-й і 3-й групах). Відмінностей у 2-й і 3-й групах не було.
На 5-ту добу якість виконання ТМГ достовірно підвищилася в усіх групах (8,2±0,7, 9,0±0,5, 9,6±0,5 бали, 0,93±0,11, 0,99±0,11 і 1,06±0,14 вихідного рівня відповідно в 1-й, 2-й і 3-й групах). При цьому в 1-й групі результати ТМГ залишалися достовірно гіршими порівняно з вихідним рівнем, у 2-й групі вони досягли вихідного рівня, а в 3-й групі достовірно перевищили початковий рівень. До 12-ї доби результати 1-ї групи досягли вихідних (8,9 бали ±0,8 бали, 1,00±0,14 вихідного рівня), у 2-й групі зрівнялися з результатами 3-ї групи, де ситуація не змінилася (9,8±0,4 і 9,8±0,4 бали, 1,08±0,11 і 1,08±0,14 вихідного рівня в 2-й і 3-й групах відповідно). До кінця дослідження (30-та доба) результати в усіх групах істотно не змінилися (9,0±0,7, 9,8±0,4 і 9,6±0,5 бали, 1,01±0,12, 1,08±0,11 і 1,06±0,11 вихідного рівня відповідно в 1-й, 2-й і 3-й групах). Отже, на останньому етапі дослідження якість виконання ТМГ в 1-й групі лише відновилася, а в 2-й і 3-й групах достовірно підвищилася. Вплив тривалості операції на результати ТМГ найбільшою мірою позначився на пацієнтах 1-ї групи (рис. 7.6), причому її вплив простежувалося до кінця дослідження. У 2-й групі такий вплив утратив значущість з 12-ї доби, а в 3-й - уже з 2-ї доби.
Вплив глікемії зафіксовано тільки в 1-й групі протягом 2 діб, коли мала місце гіперглікемія. Зв'язок відносних змін результатів ТМГ з віком у 1-й групі був позитивним і суттєвим протягом усього дослідження, в інших групах - починаючи з 2-ї доби. З отриманих результатів випливає, що НА і, більшою мірою, ВАК прискорюють відновлення якості виконання ТМГ і надалі підвищують його, зменшуючи при цьому негативний вплив на нього тривалості операції та напруженості стресорних реакцій [141, 142, 144].
Рис. 7.6.Кореляції тривалості операції, глікемії та віку з ТМГ/n0.
7.4 Вплив терапії з комбінацією ноотропа з антиоксидантом та вітамінно-антиоксидантного комплексу на результати тесту 5 слів у післяопераційному періоді
До операції результати Т5С у всіх групах не розрізнялися між собою і в кожного пацієнта були прийняті за 1.
На 1-шу добу після операції результати Т5С у всіх обстежених хворих достовірно погіршилися (рис. 7.7). Найбільш значним це погіршення було в 1-й групі - до 0,82±0,11 вихідного рівня (7,4 бали ±0,8 бали). В інших групах зниження результатів було менш вираженим, хоч теж достовірним: у 2-й групі до 0,88±0,09 вихідного рівня (8,0 бали ± 0,6 бали), у 3-й - до 0,86±0,07 вихідного рівня (7,9 бали ± 0,6 бали), відмінностей між 2-ою та 3-ою групами не було.
На 2-гу добу достовірне поліпшення спостерігалося тільки в 3-й групі - до 0,91±0,08 вихідного рівня (8,3 бали ± 0,5 бали). Тим не менш, результати в 2-й групі стали достовірно кращими порівняно з 1-шою (0,88±0,09 вихідного рівня проти 0,84±0,10, 8,1±0,5 і 7,6±0,6 балів відповідно).
На 5-ту добу результати Т5С достовірно покращилися в усіх групах, але тільки в 3-й групі вони досягли вихідних (9,4±0,6 бала, 1,02±0,07 вихідного рівня), тоді як у 1-й і 2-й групах вони залишалися гіршими за початкові (8,4±0,6 і 8,8±0,5 бали, 0,92±0,09 і 0,96±0,09 вихідного рівня відповідно).
На 12-ту добу тривало поліпшення якості виконання Т5С у всіх групах, причому в 1-й групі було досягнуто вихідний рівень (8,9 бали ± 0,6 бали, 0,98±0,11 вихідного рівня), а в 2-й і 3-й він був перевищений (9,5 бали ±0,5 бали і 9,8 бали ±0,4 бали, 1,04±0,09 і 1,07±0,08 вихідного рівня відповідно), достовірних відмінностей між 2-ою та 3-ою групами не спостерігалося.
До 30 діб у жодній з груп достовірних змін не відбулося, найгірші результати були в 1-й групі, хоч вони й не відрізнялися від вихідних (9,2 бали ±0,7 бали, 1,02±0,11 вихідного рівня), в інших групах Т5С не відрізнявся і був достовірно вищим за вихідний рівень (9,7 бали ± 0,5 бали і 9,8 бали ±0,4 бали, 1,06±0,09 і 1,070,09 вихідного рівня відповідно).
Рис 7.7.Ступінь змін Т5С на етапах дослідження в групах обстежених пацієнтів.
Отже, НА і ВАК сприяли покращенню функцій, тестованих Т5С.
Як і при проведенні попередніх тестів, вплив тривалості операції був найбільшим у 1-й групі, що простежувалося до кінця дослідження (рис. 7.8). Меншим він був у 2-й групі, і з 12-ї доби втратив значущість, а в 3-й групі не спостерігався вже з 2-ї доби. Вплив рівня глікемії відзначено тільки в 1-й групі і тільки до 5 діб, коли її рівень нормалізувався. Позитивний зв'язок віку з відносними змінами Т5С відзначено в усіх групах протягом усього дослідження. Отже, позитивний вплив НАу й, особливо, ВАКу, було пов'язано із зменшенням негативного впливу тривалості операції і стресорних реакцій на функції, досліджувані Т5С [145-147].
Рис. 7.8.Кореляції тривалості операції, глікемії і віку з Т5С/n0.
7.5 Вплив терапії з комбінацією ноотропа з антиоксидантом та вітамінно-антиоксидантного комплексу на результати проби Шульте в післяопераційному періоді
До операції результати ПШ в усіх групах не різнилися між собою і в кожного пацієнта були прийняті за 1.
У 1-шу добу швидкість виконання ПШ достовірно знизилася в усіх групах (рис. 7.9), найбільшою мірою - у 1-й (до 58,5 с.±10,5 с., 1,32±0,35 вихідного рівня). Результати 2-ї і 3-ї груп між собою не відрізнялися і були достовірно кращими, ніж у 1-й групі (53,6 с. ±5,8 с. і 54,0 с.± 6,8 с., 1,17±0,19 і 1,19±0,19 вихідного рівня відповідно).
Рис. 7.9.Ступінь змін ПШ на етапах дослідження в групах обстежених пацієнтів.
На 2-гу добу ситуація суттєво не змінилася в усіх групах, час виконання ПШ був однаковим (57,3±7,1) с., (52,1±4,5) с. і (51,6±7,3) с. (1,30±0,31, 1,14±0,18 та 1,14±0,19 вихідного рівня) відповідно в 1-й, 2-й і 3-й групах.
До 5-ї доби результати ПШ достовірно покращилися в усіх групах, причому в 2-й і 3-й групах вони повернулися до вихідних (46,8 с. ±4,5 с. та 46,1 с. ± 6,4 с., 1,03±0,18 та 1,01±0,16 вихідного рівня відповідно), а в 1-й групі продовжували залишатися гіршими за вихідні (53,0 с. ± 7,1 с., 1,21±0,30 вихідного рівня).
На 12-ту добу час виконання ПШ продовжував зменшуватися. У 1-й групі він знизився до 49,8 с. (1,13±0,27 вихідного рівня), у 2-й - до 45,9 с. ± 5,0 с. (1,00±0,16 вихідного рівня), у 3-й - до 43,0 с. ± 6,8 с. (0,95±0,17 вихідного рівня). При цьому в 2-й і 3-й групах результати не відрізнялися від вихідних.
До кінця дослідження швидкість виконання ПШ перевищила початкову тільки в 3-й групі (40,7 с.±7,1 с., 0,89±0,17 вихідного рівня), у 1-й і 2-й групах вона залишилася на вихідному рівні (44,1 с.±8,9 с. і 44,6 с.±4,7 с.; це 0,99±0,22 і 0,97±0,15 вихідного рівня).
Отже, на якість виконання ПШ позитивно вплинув тільки ВАК, тоді як НА лише прискорив відновлення функцій, тестованих ПШ.
Негативний вплив тривалості операції на швидкість виконання ПШ був максимальним у 1-й групі, що простежувалося до кінця дослідження (рис. 7.10). У 2-й і 3-й групах такий вплив був менш вираженим і зникав до 5 діб після операції.
Негативний вплив глікемії спостерігався тільки в 1-й групі і тільки до 5 доби.
Зв'язок з віком, як і в попередніх тестах, мав місце в усіх групах.
Як і при проведенні попередніх тестів, позитивний ефект НАу і ВАКу був обумовлений зниженням негативного впливу тривалості операції і стресорних реакцій на функції, досліджувані ПШ [141, 145, 146].
Рис. 7.10.Кореляції тривалості операції, глікемії та віку з ПШ/n0.
7.6 Комплексна порівняльна оцінка корекції післяопераційної когнітивної дисфункції терапії з комбінацією ноотропа з антиоксидантом та вітамінно-антиоксидантногокомплексу
Як було продемонстровано в попередніх підрозділах, когнітивні функції, досліджувані різними тестами, по-різному реагують як на оперативне втручання під загальною анестезією, так і на проведене лікування в післяопераційному періоді, тому для комплексної оцінки ефекту здійсненої терапії ми застосували запропонований нами показник сумарного когнітивного дефіциту (УКД).
Рис. 7.11.Сумарний когнітивний дефіцит на етапах дослідження в групах обстежених пацієнтів (ступінь затемнення відповідає ступеню УКД - помірному, вираженому й тяжкому).
Як видно з рис. 7.11, до операції у хворих усіх груп уже мав місце когнітивний дефіцит, в основному вираженого ступеня (див. таблицю 7.1).
Таблиця 7.1 Розподіл хворих за рівнем УКД на етапах дослідження
|
УКД |
Група |
Кількість хворих (%) |
||||||
|
Доба |
||||||||
|
До операції |
1 |
2 |
5 |
12 |
30 |
|||
|
0-_0,25 |
1 |
1 (3,8%) |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 (3,8%) |
|
|
2 |
2 (5,9%) |
0 |
0 |
0 |
0 |
5 (14,7%) |
||
|
3 |
3 (8,3%) |
0 |
0 |
0 |
2 (5,6%) |
10 (27,8%) |
||
|
_0,25-_0,5 |
1 |
4 (15,4%) |
0 |
0 |
0 |
4 (15,4%) |
5 (19,2%) |
|
|
2 |
9 (26,5%) |
0 |
0 |
2 (5,9%) |
24 (70,6%) |
19 (55,9%) |
||
|
3 |
10 (27,8%) |
0 |
0 |
10 (27,8%) |
29 (80,6%) |
23 (63,9%) |
||
|
_0,5-_1 |
1 |
19 (73,1%) |
0 |
0 |
8 (30,8%) |
12 (46,2%) |
17 (65,4%) |
|
|
2 |
18 (52,9%) |
6 (17,6%) |
9 (26,5%) |
27 (79,4%) |
10 (29,4%) |
10 (29,4%) |
||
|
3 |
18 (50,0%) |
2 (5,6%) |
11 (30,6%) |
25 (69,4%) |
5 (13,9%) |
3 (8,3%) |
||
|
<_1 |
1 |
2 (7,7%) |
26 (100%) |
26 (100%) |
18 (69,2%) |
10 (38,5%) |
3 (11,5%) |
|
|
2 |
5 (14,7%) |
28 (82,4%) |
25 (73,5%) |
5 (14,7%) |
0 |
0 |
||
|
3 |
5 (13,9%) |
34 (94,4%) |
25 (69,4%) |
1 (2,8%) |
0 |
0 |
На 1-шу добу після операції УКД посилився в усіх групах, найбільшою мірою - у 1-й групі, меншою і рівною між собою - у 2-й і 3-й групах. При цьому в 1-й групі важкий когнітивний дефіцит спостерігався в усіх без винятку пацієнтів (таблиця 7.1), у 2-й групі - у 82,4%, у 3-й - у 94,4% хворих.
На наступних етапах дослідження в усіх обстежених групах когнітивний дефіцит зменшувався, причому повільніше за все - у 1-й групі. УКД в 1-й групі, починаючи з 1-ї доби, був весь час достовірно більш вираженим, ніж в інших групах. До кінця дослідження когнітивний дефіцит у 1-й групі повернувся до вихідного рівня, без дефіциту був, як і до операції, лише 1 пацієнт, але звертає на себе увагу, що в пацієнта, який не мав дефіциту до операції, на 30-ту добу він становив 1,29, а в пацієнта, який не мав дефіциту на 30-ту добу, до операції він становив 0,68. Вік першого пацієнта - 62 роки, другого - 75 років. Цей випадок ілюструє виявлену в цьому дослідженні загальну тенденцію, яка полягає в більшій схильності когнітивних функцій до ушкоджуючих впливів у молодших пацієнтів.
У 2-й і 3-й групах зниження когнітивного дефіциту відбувалося швидше, однак починаючи з 5-ї доби, результати 3-ї групи були достовірно кращими, ніж 2-ї. На цьому ж етапі в обох групах було досягнуто вихідного рівня УКД, після чого він продовжував знижуватися. До кінця дослідження в жодного хворого цих груп УКД не був важким (таблиця 7.1), у 29,4% 2 й і у 8,3% 3-ї групи він був вираженим, у 55,9% і 63,9% відповідно - помірним і в 14,7% і 27,8% відповідно відсутнім.
Аналіз кореляційних залежностей між УКД і тривалістю операції, глікемією і віком дає змогу встановити таке. До операції основним фактором, що визначав глибину УКД, був вік (r = 0,89±0,02). У післяопераційному періоді ці функції перебрала на себе тривалість оперативного втручання (рис. 7.12). Її вплив на величину сумарного когнітивного дефіциту, поступово слабшаючи, але залишаючись істотним, позначався до 30-ї доби післяопераційного періоду. Вплив напруженості стресорних реакцій, що оцінювався за рівнем глікемії, мав місце в перші дві доби після операції; після нормалізації глікемії цей вплив нівелювалося. Залежність УКД від віку була виражена слабко, але вона змінила знак, ставши позитивною, тобто старші пацієнти мали менший сумарний когнітивний дефіцит, що, імовірно, пояснюється більшою вразливістю когнітивних функцій молодших геронтологічних хворих [141, 143, 146].
На 1-шу добу після операції УКД посилився в усіх групах, найбільшою мірою - у 1-й групі, меншою і рівною між собою - у 2-й і 3-й групах. При цьому в 1-й групі важкий когнітивний дефіцит спостерігався в усіх без винятку пацієнтів (таблиця 7.1), у 2-й групі - у 82,4%, у 3-й - у 94,4% хворих.
НА і ВАК по-різному знижували залежність стану когнітивних функцій від тривалості операції. Під дією НАу ця залежність слабшала тільки до 12 діб післяопераційного періоду, тоді як ВАК нівелював її вже з 2-ї доби. Що стосується глікемії, яка відбиває напруженість стресорних реакцій, то і НА, і ВАК знижували її вплив на когнітивний дефіцит з 1-ї доби після операції. Зв'язок УКД з віком ці препарати також знижували, тобто пластичність когнітивних функцій під їх впливом збільшувалася.
Отже, на підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки.
У геронтологічних пацієнтів з невідкладною хірургічною патологією органів черевної порожнини вже в передопераційний період має місце певна когнітивна дисфункція, яка визначається насамперед віком. У післяопераційний період на стан когнітивних функцій аж до 30-ї доби значний вплив має тривалість оперативного втручання, а в перші дві доби - і напруженості стресорних реакцій. Повернення когнітивних функцій до вихідного рівня відбувається тільки до 30-ї доби після операції.
Під дією НАу і ВАКу відновлення когнітивних функцій відбувається швидше - вже на 5-ту добу післяопераційного періоду. Надалі стан когнітивних функцій покращується і до 30 діб значно перевершує початковий рівень, причому дію ВАКу виражено сильніше. Це відбувається завдяки зниженню цими препаратами впливу тривалості операції і напруженості стресорних реакцій на стан когнітивних функцій.
Рис. 7.12. Кореляції тривалості операції, глікемії та віку з УКД.
Отримані в нашому дослідженні результати дають змогу запропонувати використання НАу й, особливо, ВАКу для корекції ПОКД в геронтологічних хворих з невідкладною хірургічною патологією органів черевної порожнини [145-147]. Нажаль в деяких випадках,які не увійшли в дане дослідження, НА спричинив збудження ЦНС,що обмежує його використання для корекції ПОКД у даній віковій групі.
8. Оцінка стану компенсації систем організму на етапах дослідження
Цілком логічно припустити, що розбіжності в динаміці відновлення когнітивних функцій після операції, які було виявлено в групах хворих , що вивчалися, могли б бути зумовлені наявністю ознак гіпоксії, проявами ендогенної інтоксикації та іншими причинами, що переважали в пацієнтів певної групи порівняно з іншими. Тяжка гіпоксія будь-якого походження сприяє погіршенню функціонування ЦНС за рахунок обмеження енергопродукції та активації синтезу та звільнення прозапальних медіаторів, накопичення зайвої рідини в нейронах [148, 149]. Інтоксикація, що має місце в умовах кишкової непрохідності, дисфункції нирок і печінки, виникнення системної запальної реакції на тлі гострої хірургічної патології, також негативно впливає на обмін речовини в нейронах мозку, внаслідок чого когнітивні процеси погіршуються [150-152]. Отже з метою виключення впливу зазначених факторів на результати нашого дослідження, при проаналізували провідні показники, що характеризують стан функціонування систем організму його учасників.
8.1 Зміни показників центральної гемодинаміки в групах дослідження
За результатами реографічного дослідження центральної гемодинаміки ми приділили увагу числу ефективних серцевих скорочень серця (ЧСС), показникам систолічного, діастолічного та середнього (САТ) артеріального тиску (АТ), ударному індексу серця (УІС) та серцевому індексу (СІ). Результати порівняльного дослідження показників центральної гемодинаміки представлено в таблиці 8.1.
Таблиця 8.1 Порівняння показників центральної гемодинаміки в групах дослідження (М±у)
|
Показник / Група |
1-ша група |
2-га група |
3-тя група |
P 1-2; 1-3; 2-3 |
|
|
До операції |
1 |
2 |
3 |
р |
|
|
ЧСС, скор./ хв. |
103,69±9,38 |
103,41±8,29 |
103,39±9,70 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
АТ систол. мм Hg |
137,50±9,08 |
138,38±9,27 |
137,36±8,41 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
АТ діастол. мм Hg |
90,19±5,91 |
90,74±5,79 |
90,28±5,60 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
САТ, мм Hg |
105,95±6,26 |
106,60±6,26 |
105,96±5,57 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
УІС, мл/м2 |
33,26±3,64 |
32,66±3,36 |
31,87±3,28 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
СІ, л/хв./м2 |
3,44±0,39 |
3,37±0,40 |
3,30±0,47 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
1-ша доба п/о |
1 група |
2 група |
3 група |
р |
|
|
ЧСС, скор./ хв. |
98,92±6,28 |
97,74±5,95 |
97,56±6,11 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
АТ систол. мм Hg |
127,50±5,34 |
127,94±5,79 |
127,92±6,25 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
АТ діастол. мм Hg |
84,81±4,12 |
83,97±4,04 |
84,44±3,73 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
САТ, мм Hg |
99,02±3,98 |
98,61±3,97 |
98,92±3,89 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
УІС, мл/м2 |
36,00±3,94 |
35,35±3,63 |
34,49±3,55 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
СІ, л/хв./м2 |
3,55±0,37 |
3,45±0,37 |
3,36±0,39 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
2-га доба п/о |
1 група |
2 група |
3 група |
р |
|
|
ЧСС, скор./ хв. |
93,12±4,40 |
92,24±3,64 |
92,36±4,59 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
АТ систол. мм Hg |
129,04±4,69 |
130,00±5,64 |
130,83±5,14 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
АТ діастол. мм Hg |
86,15±4,31 |
85,29±4,76 |
85,83±4,23 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
САТ, мм Hg |
100,43±3,90 |
100,18±4,16 |
100,82±3,53 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
УІС, мл/м2 |
37,57±4,11 |
36,89±3,79 |
35,99±3,70 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
СІ, л/хв./м2 |
3,49±0,37 |
3,40±0,35 |
3,32±0,37 |
>0,05 >0,05 >0,05 |
|
|
5-та доба п/о |
1 група |
|
Подобные документы
Лікування когнітивних порушень з урахуванням змін функціонування піруватдегідрогеназної системи і циклу Корі при розладах психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю. Вплив препаратів нейрометаболічної дії та гепатопротекторів на когнітивну сферу.
автореферат [49,9 K], добавлен 12.03.2009Складність питання хірургічної тактики, термінів та об’єму хірургічних втручань при гострому панкреатиті з супутньою серцево-судинною патологією. Порівняльний аналіз результатів обстеження та лікування хворих та здорових людей. Інтоксикаційний синдром.
автореферат [42,4 K], добавлен 20.02.2009Фактори ендогенної інтоксикації у хворих на менінгіт і менінгоенцефаліт. Показники антиоксидантної системи у хворих. Компоненти пластичних функцій та енергозабезпечення. Параметри нейроендокринної регуляції у хворих на менінгіт і менінгоенцефаліт.
автореферат [171,1 K], добавлен 21.03.2009Взаємозв’язок маркерів вегетативної та ендотеліальної дисфункції у хворих на фіброміалгії з основними клінічними проявами та ефективністю лікування, нові підходи до фармакологічної корекції виявлених порушень з використанням адреноблокатора карведилолу.
автореферат [961,3 K], добавлен 11.04.2009Важливість проблеми псоріазу. Поглиблене клініко-лабораторне обстеження в динаміці хворих на псоріаз. Порівняльний аналіз найближчих (після лікування) та віддалених результатів клінічної ефективності лікування хворих на псоріаз за алгоритмом клініки.
автореферат [49,0 K], добавлен 04.04.2009Роль генетичної схильності до розвитку захворювань тканин пародонта на основі комплексного клініко-генетичного обстеження хворих. Вміст основних остеотропних біометалів у крові і ротовій рідині хворих. Етіологічний та патогенетичний способи лікування.
автореферат [87,2 K], добавлен 09.03.2009Стан фізичного розвитку дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, у співвідношенні з кістковим віком. Структурно-функціональні зміни кісткової тканини. Відновлювальний етап та методи корекції порушень для оптимізації комплексної реабілітаційної терапії.
автореферат [86,9 K], добавлен 21.03.2009Оптимізація антигіпертензивної терапії у метеолабільних хворих на гіпертонічну хворобу літнього й старечого віку на основі вивчення особливостей порушень кальцієвого гомеостазу, фібринолітичної і згортаючої систем крові. Порівняльний аналіз показників.
автореферат [32,8 K], добавлен 21.03.2009Поліпшення результатів лікування хворих-наркоманів на хірургічний сепсис шляхом корекції ступеня тяжкості ендотоксикозу та своєчасної переорієнтації програми лікування. Етіологічні чинники, особливості клінічної картини та симптоматики сепсису у хворих.
автореферат [49,7 K], добавлен 09.04.2009Критерії проведення раціональної фармакотерапії порушень вуглеводного обміну. Спосіб корекції гіпертригліцеридемії у хворих на інфаркт міокарда з порушеною функцією печінки. Особливості порушення вуглеводного обміну. Стан ліпідного обміну у хворих.
автореферат [948,3 K], добавлен 21.03.2009Розробка концептуальної моделі вибору післяопераційної тактики лікування хворих на рак сечового міхура та диспансерного спостереження. Ознаки, що несприятливо впливають на результати хірургічного лікування та визначення їх прогностичної інформативності.
автореферат [53,9 K], добавлен 07.03.2009Клінічні особливості перебігу шлункових дисритмій у хворих на ЦД 2-го типу та ФД. Дослідженняи і аналіз вмісту гастроінтестинальних гормонів та стану вуглеводного обміну. Вплив мосаприду на показники МЕФШ у хворих з уповільненим спорожненням шлунку.
автореферат [42,5 K], добавлен 21.03.2009Вивчення частоти виникнення гломерулонефриту серед пацієнтів з СН. Особливості перебігу і структурно-функціональних змін серцево-судинної системи і нирок у хворих на СН з супутнім гломерулонефритом. Ліпідний обмін і антиоксидантий захист у хворих на СН.
автореферат [67,0 K], добавлен 07.04.2009Підвищення ефективності діагностики та лікування залізодефіцитної анемії у дітей на основі ретроспективного експертного аналізу карт стаціонарних хворих за десятирічний період. Показання до призначення препаратів людського рекомбінантного еритропоетину.
автореферат [51,2 K], добавлен 29.03.2009Клінічні особливості перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у хворих з цукровим діабетом ІІ типу. Структурних змін речовини головного мозку у обстежених хворих. Особливості церебральної і периферичної гемодинаміки. Метаболічні порушення у хворих.
автореферат [36,8 K], добавлен 07.04.2009Стандартне лікування хворих на стабільну стенокардію навантаження на основі вивчення функціонального стану печінки. Рекомендації до проведення тривалої ліпідознижуючої терапії та застосування гепатопротекторів. Динаміка клініко-функціональних показників.
автореферат [32,3 K], добавлен 21.03.2009Стан венозної гемодинаміки нижніх кінцівок у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, особливості гемомікроциркуляції за допомогою біомікроскопії нігтьового ложа. Методи патогенетичної терапії в залежності від виявлених змін.
автореферат [38,3 K], добавлен 21.03.2009Клінічні особливості перебігу радикулярних больових синдромів у хворих на артеріальну гіпертензію. Стан показників реоенцефалографії та реовазографії при вертеброгенному попереково-крижовому больовому синдромі. Корінцевий синдром вертеброгенного генезу.
автореферат [36,6 K], добавлен 10.04.2009Патологічні процеси, порушення різних ланок гомеостазу та зниження слуху при отитах. Ефективність діагностики та лікування гнійних середніх отитів. Застосування інструментальних методів діагностики захворювання та вдосконалення патогенетичної терапії.
автореферат [115,2 K], добавлен 12.03.2009Структура добових ритмів показників зовнішнього дихання і гемодинаміки у хворих на ХОЗЛ і практично здорових осіб. Доцільність впровадження хронотерапевтичного режиму лікування легенів. Методи параметричної і непараметричної варіаційної статистики.
автореферат [45,4 K], добавлен 29.03.2009
