Хвороба Крона як хронічне рецидивуюче захворювання шлунково-кишкового тракту, що характеризується трансмуральним сегментарним розповсюдженням запального процесу. Ендоскопічні критерії диференціальної діагностики неспецифічного виразкового коліту.

Фактори ризику виникнення міоми матки, клініка та можливі методи ендоскопічного лікування. Медикаментозне (консервативне) лікування міоми негормональними засобами та препаратами гормональної терапії. Хірургічне лікування: консервативна міомектомія.

Вивчення поєднання міхурово-сечовідного рефлюксу і дисфункції сечового міхура у дітей. Аналіз структурно-функціонального стану нирок у дітей до і після ендоскопічного лікування. Розробка методики комплексної патогенетичної терапії в період реабілітації.

Зміст застосування балонних дилятаторів і телескопічних катетерів для формування достатнього діаметру сечоводів та мисково-сечовідного сегменту при протяжних стриктурах. Суть віддалених результатів ендоскопічної реканалізації верхніх сечовивідних шляхів.

Розгляд питань ендоскопічного хірургічного лікування хворих на одонтогенний верхньощелепний синусит. Виконання операції Колдуэлл-Люка. Періапікальні запальні процеси і низьке розташування дна верхньощелепної пазухи по відношенню до дна порожнини носа.

Вплив і оцінка різних електрохірургічних мініінвазивних ендохірургічних втручань у пацієнтів з кровоточивими гастродуоденальними виразками. Профілактика рецидиву кровотечі у пацієнтів. Ускладнення після ендохірургічних втручань, профілактика рецедиву.

Цитогенетичне дослідження біопсійного матеріалу хворих на поліпи шлунка з метою поліпшення методів діагностики та лікування. Динаміка загоєння ран після ендоскопічної поліпектомії та засоби їх лікування. Інфікованість H. pylori у хворих на поліпи шлунка.

Лікування хворих на післягастрорезекційні синдроми. Оптимізація обстеження верхніх відділів травного тракту із застосуванням ендоскопічних технологій. Ендоскопічне обстеження проксимального відділу шлунково-кишкового тракту після резекції шлунка.

Вивчення стану функції ендотелія з метою розкриття механізму включення Нelicobacter рylori до патогенезу виразкоутворення. Патогенетичне обґрунтування доцільності включення ніфедипіна для корекції ендотеліальної дисфункції у хворих на дуоденальну виразку.

Огляд функціонального стану судинного ендотелію у хворих на хронічне запальне захворювання кишечнику. Аналіз зв’язку ендотеліальної дисфункції з оксидативниим стресом і метаболічними порушеннями. Розробка методів лікування запальних захворювань кишечнику.

Ефективність впливу а-ліпоєвої кислоти у складі комплексної терапії на ступінь вираженості ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з гіпертонічною хворобою і діабетом 2-го типу. Покращення метаболічного гомеостазу, зменшення ендотеліальної дисфункції.

Порушення периферичної гемодинаміки у хворих з різними варіантами клінічного перебігу гіпертонічної хвороби, взаємозв’язок з показниками ендотеліальної дисфункції. Ефективність застосування антагоністу ірбесартану для корекції ендотеліально-судинних змін.

Оцінювання динаміки рівнів простацикліну, тромбоксану у плазмі крові у хворих на гіпертонічну хворобу. Дослідження специфічних особливостей порушень периферичної гемодинаміки у пацієнтів з різними варіантами клінічного перебігу даного захворювання.

Особливості морфологічних змін шлунку, стану ендотелію, метаболічної та гемокоагуляційної ланок гомеостазу у хворих. Розробка способу лікування залежно від проявів ендотеліальної дисфункції, варіанту моторно-евакуаторних розладів шлунку та типу діабету.

Вивчення ендотеліальної дисфункції у хворих на артеріальну гіпертензію із супутньою серцевою недостатністю із застосуванням, окрім базової терапії, селективного інгібітору if-каналів клітин синусового вузла серця івабрадину. Результати його застосування.

Комплексне дослідження частоти, характеру і клінічних особливостей порушень серцевого ритму та провідності у дітей на фоні ендотеліальної дисфункції. Встановлення зв'язку порушень серцевого ритму і провідності у дітей з алельним поліморфізмом в гені eNOS.

Особливості ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та нормальною масою тіла. Дослідження впливу ожиріння на стан ендотеліальної дисфункції за показниками основних компонентів ліпідного спектру крові у хворих з ожирінням.

Визначення основних показників ендотеліально дисфункції у хворих на ВІЛ-інфекцію до і після лікування. Кореляція між кількістю Т-хелперів та рівнем ендотеліну-1. Встановлення діагнозу вірусу імунодефіциту людини за допомогою імонодефіцитного аналізу.

Обґрунтування ролі дисфункції ендотелію у патогенезі ішемічної хвороби серця та удосконалення її лікування шляхом використання лікарських препаратів. Доповнення традиційної терапії стенокардії інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (еналаприл).

Дослідження особливостей імунного статусу у хворих на хронічну хворобу нирок І–ІІІ стадій з ураженням гастродуоденальної зони і їх динаміки під впливом антигомотоксичних препаратів. Визначення стану сольового обміну в хворих з ендотеліальною дисфункцією.

Визначення патогенетичної значущості порушень ендотеліальної функції судин (ЕФС) у розвитку обмеженої склеродермії (ОС) та її окремих форм. Визначення в крові рівнів ендотеліну, тромбоксану, простацикліну (PgI2), циклічного гуанозинмонофосфату, нітритів.

Дослідження ендотеліальних факторів, агрегаційної активності тромбоцитів, структурно-функціональних параметрів лівого шлуночка та їх взаємозв'язку у хворих на гіпертонічну хворобу в динамiцi антигiпертензивної терапiї. Раціональні схеми лікування.

Вивчення ступеня прогресування порушень вазорегулюючої функції судинного ендотелію у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) при наявності супутнього ожиріння. Збільшення діаметра судини після проведення її тимчасової оклюзії у хворих на АГ з ожирінням.

Дослідження загальної ролі ендотелію та участі продуктів циклооксигеназного перетворення арахідонової кислоти в загальному механізмі опосередкування дії катехоламінів на скоротливу активність всіх ізольованих препаратів ворітної вени печінки щурів.

Особливості клініко-неврологічних проявів у гострому періоді інфаркту головного мозку та динаміка функціональних змін гематоенцефалічного бар'єру за даними специфічного маркеру його проникності. Ефективність ендотеліотропної та протинабрякової терапії.

Вивчення функціонального стану тромбоцитів у хворих на артеріальну гіпертензію за їхніми агрегаційними властивостями. Активність процесів генерації вільних радикалів у хворих на гіпертонію та їх роль у зміні функціонального стану ендотелію й тромбоцитів.

Особливість виявлення взаємозв'язків вмісту ендотелійзалежних медіаторів з основними клініко-лабораторними проявами. Основна характеристика дисбалансу у дітей хворих на гострий гломерулонефрит з нефротичним синдромом, гематурією та гіпертензією.

Оптимізація та удосконалення діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності у пацієнтів похилого та старечого віку. Вікова депресія інтенсивності вільнорадикальних процесів. Особливості лікуванні хворих кандесартаном: результати досліджень.

Порушення функціонального стану ендотелія при хронічній серцевій недостатності. Зміни ендотелія, інтенсивності вільнорадикального окислення, кардіогемодинаміки та якості життя під впливом терапії антагоністами рецепторів ангіотензина II кандесартаном.

Побудова математичної моделі токсикометричних параметрів токсикозу з використанням еліпсу мінімальної площі та опорних векторів для визначення етіологічного чинника захворювання. Комбінований метод розпізнавання етіологічного чинника токсемії.