Класифікація, етіологія, патогенез і мікробіологія гнійних ран та їх вмісту. Діагностика інфекцій шкіри і м'яких тканин, поширеність гнійнонекротичного ураження шкіри. Мікроорганізми, які вражають шкірні покриви. Наслідки інфекційного процесу в тканинах.

Інфекційний гепатит - гостро протікаюча контагіозна хвороба, що характеризується лихоманкою. Патологоанатомічні зміни в організмі. Лабораторні методи дослідження. Реакція преципітації в гелі. Регенерація печінкових клітин. Профілактика і заходи боротьби.

Розгляд клінічного випадку успішного лікування інфекційного кератиту, пов’язаного зі швами, після наскрізної кератопластики у дитини. Дефект епітелію рогівки як джерело проникнення в рогівку мікророганізмів з навколишнього середовища та поверхні ока.

Аналіз розповсюдженості інфекційного мононуклеозу в Україні. Особливості перебігу та діагностики інфекційного мононуклеозу в поєднанні з іншою інфекційною патологією. Визначення та оптимізація найбільш доцільних методів діагностики захворювання.

Різноманітність інфекційних агентів нижніх дихальних шляхів. Непередбачуваність тяжкості і специфічності перебігу запального процесу через особливості морфології і пневмотропних мікроорганізмів. Проведення моніторингу спектра основних патогенів в регіоні.

Огляд літератури щодо інфекційних захворювань органів дихання серед військовослужбовців, які зустрічаються в мирний час і під час військових конфліктів. Виявлення факторів, які впливають на рівень захворюваності, клінічну картину та розвиток ускладнень.

Аналіз інфекційних збудників, які асоціюються з імунними дефектами. Вроджена схильність до інфекцій, спричинених специфічними збудниками. Дослідження схильності пацієнтів до інфекцій, спричинених мікобактеріями, грибками, вірусами та паразитами.

Ветеринарно-санітарна експертиза та оцінка забійних тварин, риби, птиці, молока, яєць, меду. Вимоги до підприємств з переробки харчових продуктів та агропромислових ринків. Види та значення дегельмінтизації у комплексі лікувально-профілактичних заходів.

Ведення хворих на інфекційні хвороби, ВІЛ-інфекцію. Гострий і хронічний діарейний синдром в клініці інфекційних хвороб. Інфекційні захворювання з повітряно-крапельним механізмом передавання. Ураження печінки інфекційного і неінфекційного ґенезу.

Вітряна віспа, скарлатина, їх клінічні прояви. Паротитна інфекція, кашлюк, паракашлюк, їх епідеміологія, сезонність, лікування, медсестринське обстеження. Кишкові інфекції: дизентерія, ешерихіоз. Вірусний гепатит, поліомієліт, ВІЛ-інфекція, СНІД.

Розгляд фекально-орального механізму передачі збудника характерного для групи кишкових інфекцій і пов'язаного з локалізацією збудника в кишечнику, виведенням його з випорожненнями. Етиологія та патогенез кишкових розладів, засоби діагностики і лікування.

В науковому огляді розглядаються різні механізми розвитку аутоімунних ускладнень після захворювання на COVID-19. Детально аналізується значення гіперактивації імунної системи з порушенням толерантності, розглядаються питання молекулярної мімікрії.

Дослідження хворих з проксимальною механічною жовтяницею пухлинного генезу. Склад мікрофлори в зразках жовчі у разі холангіту в групах хворих. Кумулятивна частота холангіту в групах дослідження після оперативного втручання протягом терміну спостереження.

Оптимізація лікування хворих на хронічні неспецифічні захворювання легень на основі виявлення інфікованості нижніх дихальних шляхів мікроміцетами і пневмоцистами. Її патогенетична роль у перебігу захворювання та проведення медикаментозної терапії.

Туберкулінова чутливість залежно від віку та статі, ефективність ревакцинації БЦЖ, захворюваність на туберкульоз з 1997 по 2004 рр. Схема хіміопрофілактики туберкульозу у студентів із додатковим до ізоніазиду залученням полівітамінів, їх переносимість.

Вивчення клінічних, рентгенологічних, мікробіологічних особливостей перебігу хвороби та методів підвищення ефективності діагностики та лікування туберкульозу легень в жінок репродуктивного віку та у вагітних шляхом протитуберкульозної хіміотерапії.

Рівень інфікування мікобактеріями туберкульозу серед жінок репродуктивного віку, його залежність від віку. Розробка методів підвищення результатів лікування та переносимості протитуберкульозної хіміотерапії в жінок репродуктивного віку та у вагітних.

Ознайомлення з інформаційними біохімічними показниками: аміносмаляною кислотою, дофаміном та інтенсивністю біохемілюмінесценції. Характеристика властивостей простих поліефірів. Аналіз методів визначення негативної дії ксенобіотиків на організм людини.

Діагностика вертеброгенних нейрокомпресійних синдромів, а також її вдосконалення шляхом використання інформативних нейрофізіологічних методів. Оцінка інформативності нейрофізіологічних методів діагностики у хворих з вертеброгенною шийною мієлопатією.

Особливості механізмів розвитку та клінічного перебігу гострих і хронічних форм ішемічної хвороби серця. Оцінка порушень систолічної дисфункції. Використання стресехокардиологічного методу виявлення "сплячого" міокарда. Розрахунок індексу асинергії.

Інформативність та діагностична (диференціально-діагностична) значущість психопатологічних симптомів наслідків черепно-мозкових травм. Розробка комплексної діагностики та диференціальної діагностики психічних та поведінкових розладів у пацієнтів.

Визначення, які з функціональних показників клино-ортостатичної проби можуть бути фізіологічними корелянтами працездатності. Кореляційні взаємозв'язки ергометричних показників із показниками стану кардіореспіраторної системи під час ортостатичної проби.

Удосконалення методів оцінки артеріальної осцилограми. Аналіз розробки інформаційної технології визначення тривалостей інтервалів між вершинами осциляцій в процесі зростання компресії передпліччя манжетою в стану спокою після фізичного навантаження.

Дослідження відомих інформаційних технологій підтримки прийняття медичних рішень на предмет задоволення ними важливих критеріїв та норм цивільного права. Автоматизоване формування висновків щодо можливості чи неможливості певної медичної послуги.

Розробка абстрактних моделей відображення лікувально-діагностичного процесу. Доведення ефективності. Створення медичної інформаційної системи. Адаптація класифікації щодо захворювань щитоподібної та надниркових залоз. Дослідження вогнищ патології.

Обґрунтування основної концепції створення інформаційних моделей стану навколишнього середовища великого промислового міста. Розробка моделі відображення стану здоров’я населення мегаполісу у взаємозв’язку зі станом навколишнього середовища міста.

Вдосконалення технологій хірургічного та медикаментозного лікування захворювань ока. Причини збільшення числа міопів серед школярів. Вивчення властивостей особистості та її самосвідомості. Застосування заходів психопрофілактики в учбових закладах.

Аналіз перспектив розвитку та використання комуникаторів у невідкладній і сімейній медицині. Забезпечення альтернативного спілкування з людьми, які тимчасово або постійно втратили можливість говорити. Створення баз даних у програмній подсистемі.

Концептуалізація системи поглядів на роль внутрішніх електромагнітних полів в організмі людини для розуміння сутності перебігу метаболізму, феноменів біологічного життя. Постулати атомарного та молекулярного рівнів будови живих біологічних систем.

Визначення методів підвищення точності та достовірності при експрес-діагностуванні гемодинамічних мікроциркуляторних показників стану серцево-судинної системи за допомогою інформаційно-вимірювальної оптико-електронної системи "око-процесорного" типу.