Інфекційні патологіЇ тварин

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА

Теоретичні питання

1. Ветеринарно-санітарна експертиза та санітарна оцінка туш і органів за цистицеркозу забійних тв. (ВРХ, свиней, овець)

Діагностувати практично неможливо. Оглядають поверхневий і глибокий шари великого жув мяза, крилоподібний мяз, оглядають язик,, зовн.ю поверхню серц сорочки, її колір, блиск, стан навколосерцевої жирової тк. Розтинають серц сорочку, оглядають епікард, оглядають стан крові, розрізають міокард, ендокард. Оглядають стравохід. В кожній півтуші розрізають мязи шиї, лопатко-ліктьові, найдовший мяз спини, поперекові мязи. Розріз роблять вздовж мязових волокон. Для підвищ ефективності вик. УФ промені. Сан оцінка: при виявл цистицерків в мязах голови, язика чи серця пров додатково по 2 розрізи шийних мязів, грудних, лопатково-ліктьових, спинних, поперекових, тазових кінцівок, діафрагми. Якщо на розрізі виявлено 4 і більше живих чи мертвих цистицерк, то все крім кишечника утилізують. Жир знімають і направ на витоплення. Якщо виявлено 3 і менше, то голову, язик, внутр органи, крім кишечника утиліз, а тушу знешкодж. Знешкодж туші і субпродукти на варені ковбаси, паштети. Мясокісткові і шерстні субпродукти на промпереробку. Кишки і шкури після технологічної обробки випуск без обмежень.

2. Ветеринарно-санітарна експертиза та санітарна оцінка продуктів забою за туберкульозу тв. і птиці

Туберкульоз. При генералізованому процесі або виснаженні тушки з органами утилізують. За ураження окремих органів їх утилізують, а тушки проварюють. Тушки, отриманні від забою птиці, що позитивно реагувала на туберкулін, але в яких відсутні туберкульозні ураження, проварюють або направляють для переробки на консерви. Туберкульоз. При генералізованій формі або виснаженні тушку з внут.іми органами утилізують. За ураження окремих внут.іх органів їх утилізують, а тушку проварюють.

3. Ветеринарно-санітарна експертиза та санітарна оцінка продуктів забою за лейкозу тварин

Діагн.ка: збільш лімфовузлів, набрякла поверхня розрізу, темносірого кольору, іноді з казеозними осередками некрозу. Такі зміни і в печінці, селезінці, серц мязі, часто ураж мускулатура. Мязи вялі, при розрізі салоподібні лейкемічні розрост у свиней лімфовузли збільш в 10-40 раз. Селезінка збільш, щільна,поверхня розрізу горбиста з різко помітними розрослими фолікулами сіро-білого кольору. Печінка при дифуз ураж різко збільш, ламка і крихка. При дифуз ураж нирок салоподібні вузлики з крововил. Сан оцінка: у випадку ураж мязів, лімфовузлів, кількох паренхім органів чи у разі виявл лейкозних розростань(бляшок) тушу і субпродукти крім шкур утиліз. При ураж окремих органів, лімфовузлів, при відсутності змін в мязах, такі органи утиліз, а туші і неураж органи вик. після досл. Шкури дезінф, при шкірній ф лейкозу утиліз. Якщо результат гематолог досл позитивний, але патзмін немає, тушу й органи направ на варені ковбаси, мясні хліби.

4. Ветеринарно-санітарна експертиза та санітарна оцінка продуктів забою за бешихи та класичної чуми свиней

Діагн.ка: на шкірі червоні чи сині плями, некроз шкіри. Лімфовуз всі збільш, наповнені кровю. У легенях катарально-гнійний бронхіт, венозний застій і набряк. Селезінка збільш і наповнена кровю. Печінка збільш, паренхім тканина перероджена. Нирки трохи збільш, усіяні крововил, межа між корковим і мозковим шаром стерта. Хрон форма- бородавчастий ендокардит на клапанах серця, пухкі розростання, схожі на цвітну капусту(відкладання фібрину). Сан оцінка: туші і продукти забою, хворих і підозрілих випускати в сирому виді забороняється. При дистроф змінах у мязах, тушу з органами утиліз. Якщо змін немає, то рішення приймають після мікробіолог досл. При виявл сальмонел, внутр органи утиліз, а туші випуск після проварки чи на консерви. За відсутності сальмонел, тушу, сало, органи на варені ковбаси, корейки. Пат змінені органи, кишки і кров утиліз. Шкури дезінф.

5. Харчові токсикоінфекції та токсикози. Санітарна оцінка продуктів тв.ного походження за виявлення збудників харчових хв.

Харчові токсикоінфекції-захв.ання які викликаються мікроорганізмами в поєднанні з продуктами їх життєдіяльності - токсинами. Харчові токсикози - інтоксикації, викликаються мікробними токсинами, які накопичуються в продуктах в результаті сильного розмноження мікроорганізмів - стафілококи, стрептококи, СІ. botulinum. CI. perfrmgens. Токсикоінфекції сальмонельозної етіології. Санітарна оцінка. Сальмонельози тв. поділяються на чотири групи: 1 - первинні, 2 - вторинні, 3 - сальмонельозний ентерит, 4 - безсимптомна сальмонелоносійкість. Первинні сальмонельози мають перебіг у вигляді клінічно виражених типових інфекцій специфічних для того чи іншого виду худоби і птиці: паратиф телят, свиней і птиці, тиф поросят, курей і індичок, пулороз курчат, інф.ий аборт коней. Вторинні сальмонельози - не є самостійними захв.аннями, а виникають як секундарна інфекція при пониженій резистентності організму, (інф.і, інв.і та незаразні хв.и, голод, перегрівання, переохолодження.) Сальмонельозний ентерит - сальмонельози ускладнюють шлунково кишкові, септичні захв.ання. Безсимптомна caльмонелоносійкість. Клінічне видужання не супроводжується звільненням організму від сальмонел. М'ясо уражується сальмонелами за життя і після забою. Молоко - контамінація проходить екзогенно - з зовн.ього середовища (люди бактеріоносії) та ендогенно - при маститах. Яйця обсіменяються ендогенно в яєчнику і яйцепроводі у курей-несучок хворих та сальмонело носіїв, екзогенно на фермах неблагополучних щодо сальмонельозу, тифу, пулорозу. Патологічні зміни: печінка збільшена, ломка, темно оранжевого кольору, некротичні виразки. В кишках катаральне зап.ня, здуття, крововиливи. У легенях щільні пневматичні ділянки продуктивного зап.ня жовтувато сірого забарвлення. В перикарді ексудат. Саноцінка: При виявленні сальмонел внут.і органи утилізують, а туші знезаражують проварюванням і виготовляють консерви. Готові харчові продукти з сальмонелами знищують. Токсикоінфекції що викликаються умовно патогенними мікроорганізмами. Умовно патогенні мікроорганізми викликають хв.и: колі ентерит, ешеріхіоз, колісепсис, колібактеріоз які об'єднуються в групу кишкова паличка. Вони термостійкі. М'ясо знезаражують при виготовленні варено-копчених ковбас за tи 75-77°С за 6-8 хвилин. Молоко знезаражують при 72°С упродовж 1-2 хвилин. Санітарна оцінка. Якщо в м'ясі або в лімфатичних вузлах виявлено бактерії кишкової палички, але не має органолептичних змін то дозволяється переробляти на варені і варено-копчені ковбаси. Санітарна оцінка продуктів при виявленні в них стафілококів, та збудника ботулізму. Стафілококовий токсикоз. Стафілококози викликаються патогенними стафілококами які продукують ряд токсинів. Спричиняють абсцеси, флегмони, гнійні зап.ня, катар верхніх дихальних шляхів. Стійкі проти кухонної солі. 10% концентрація припиняє ріст. У молоці інактивуються при tі 80°С за 3-5 хвилин. Стрептококовий токсикоз - викликають стрептококи захв.ання верхніх дихальних шляхів і гнійничкові ураження. Санітарна оцінка - при виявленні гнійників вик.овувати в їжу м'ясо не можна, внут.і органи утилізують, м'ясо яке не має дегенеративних змін проварюють або виготовляють хлібці. Готові харчові продукти кантаміно-вані стрептококами і стафілококами утилізують. Ботуліністичний токсикоз. Ботулізм - харчова, а в тв. кормова інтоксикація з гострим перебігом, зумовлена вживанням в їжу недоброякісних м'ясних, рибних і рослинних продуктів. Збудник ботулізму сапрофітний анаероб, грам позитивний споро-утворювальний мікроб, що утворює специфічний екзотоксин. Спори витримують кип'ятіння декілька годин. Токсин інактивується при tі 70-80°С за 30 хвилин. Токсин найотрутніший у світі із бактеріальних токсинів Діагноз ставлять біопробою на мишах: проварюють водну витяжку із підозрілого корму, одну витяжку проварюють, іншу вводять не проварену. Якщо миша якій вводили не проварену витяжку гине, а якій вводили проварену ні, то відмічають наявність ботулізму. Якщо миші гинуть в обох випадках То можливі мін.і отруєння. Саноцінка: якщо в м'ясі або в м'ясопродуктах виявлено клостридії ботулізму або їх токсини то продукти знищують.

6. Гігієна та методи консервування м'яса. Ветеринарно-санітарна експертиза м'ясних продуктів

1. Сучасні методи консервування, їх санітарне та економічне значення. Біологічні принципи консервування. М'ясо - цінний продукт харчування для людини одночасно є добрим поживним середовищем для мікроорганізмів, що викликають його псування. Тому в будь - яких випадках зберігання м'яса і м'ясопродуктів, навіть короткочасних, необхідно затримати їх мікробне псування. З цією метою в м'ясній промисловості застосовують методи консервування м'яса і м'ясопродуктів. Консервування - обробка м'яса і м'ясопродуктів, що дає змогу зберегти їх на більш або менш тривалий термін від псування. Завдання - припинити розвиток мікроорганізмів у продуктах і запобігти дії ферментів Існують такі методи консервування: Хімічні, для консервування застосовують кухонну сіль. Фізичні, застосовують холод низькі tи і висушування. Найкращі ті методи, що не пов'язані з введенням у продукт сторонніх речовин. При консервуванні холодом білки не зсідаються, ферменти не руйнуються продукти повністю зберігають первинні якості, смак і поживність. При заморожуванні м'яса м'язовий сік перетворюється в лід, що порушує життєві процеси мікроорганізмів. Патогенні мікроби не розвиваються при t нижчій +10°С, сальмонели нижче за +2°С, кишкові палички, протей +5°С, плісняві і дріжджі -8°С. При t - 8°С м'ясо зберігається до 1 року.

2. Консервування м'яса і м'ясопродуктів низькою tою. Способи одержання холоду. Умови охолодження та заморожування м'яса та м'ясо продуктів на холодильниках. Заморожування м'яса в блоках. Втрати м'яса при обробці холодом та терміни зберігання його в холодильниках. Розморожування м'яса. Види охолодженого і розмороженого м'яса. Ветеринарно-санітарний контроль у холодильниках. Одним з найкращих методів консервування м'яса і м'ясопродуктів є зберігання їх при низьких tах або заморожування. Тому охолодження є одним із розповсюджених і досконалих методів консервування харчових продуктів, які швидко псуються. При консервуванні низькими tами можна регулювати фізико-хімічні і біологічні процеси, які проходять у м'ясі, що дає можливість зберегти колір, смак, запах і соковитість м'яса. Джерела холоду: лід 0°С, сіль з льодом до 21°С, 4 частини хлористого кальцію з льодом - 42°С, компресорний ( аміак, фреон). Способи холодильної обробки м'яса: - охолодження - зниження початкової t до 0 до 4°С. - заморожування -1°С (залежить від терміну зберігання, але tи повинні бути нижче нуля). Заморожування м'яса буває двохфазне і однофазне. Для скорочування втрат м'ясопродуктів при заморожуванні слід застосовувати якомога нижчі tи, щільно укладати продукти, вик.овувати вологонепроникну тару вкривати штабелі м'яса тканиною з льодяною кірочкою. Замороження не є засіб знешкодження м'яса при інф.их хв.ах. Розморожування - процес розморожування м'яса. Здійснюється повільним розморожуванням в повітрі від при tі 0-8°С або в вологому повітрі. В пароповітряному середовищі при tі 25-40°С і розморожування в мікрохвильових печах). М'ясо, заморожене вдруге, має темно червоний колір і його направляють для промислової переробки. Ветсанконтроль при надходженні в холодильник. Повинно бути ветеринарне свідоцтво по формі 2. При відправці морожених туш з холодильника лікар ветеринарної медицини проводить їх ветеринарно-санітарну експертизу і видає якісне посвідчення. Свинина, ведмежатина, конина, м'ясо нутрій повинно пройти досл.ня на трихінельоз. Конина - перед забоєм піддаються малеїнізації, якщо не проведено досл.ня то утилізують. М'ясо призначене в промислову переробку вміщують в окрему камеру. При підозрі проводять органолептичне і бактеріологічне досл.ня.

3. Консервування м'яса і м'ясопродуктів високою tою. Основи технології і гігієна виробництва банкових консервів. Види консервів. Методи досл.ня і санітарна оцінка м'ясних банкових консервів. Мета виробництва консервів - це знищення мікроорганізмів в продукті максимальне збереження його первинних якостей (органолептичних). Термін зберігання консервів від 3 до 5 років. Технологічний процес: 1. підготовка основної сировини і допоміжних матеріалів заповнення банок продуктами ексгаустування (видалення повітря з банки), закатування (при фальцювання кришки до корпусу банки) 4. перевірка на герметичність банок після закупорювання 5. Закупорювання 6. Стерилізація 7. Охолодження 8. Сортування 9. термостатування10. друге сортування II. Упаковка 12. Маркування 13. зберігання. Бланшування - це короткочасне проварювання м'яса перед закладанням його в банки. Експертиза консервів. Мікробіологічний бомбаж - спучування кришок. Причини: недоброякісна сировина, погана якість виготовлення консервів або закупорювання їх, порушення режиму стерилізації. Хімічний бомбаж - утворення водню внаслідок корозії металу при дії на нього вмісту банки. Не справжній бомбаж - здування кришок після стерилізації внаслідок розширення вмісту банок під впливом нагрівання. Санітарна оцінка: Приємний запах та смак. Негерметичні з поганими органолептичними даними банки вибраковують. Якщо органолептичні показники добрі то банки після бактеріального досл.ня реалізують. Консерви з біологічним і хімічним бомбажем вибраковують. Консерви з не справжнім бомбажем реалізують по вказівці санітарної інспекції.

4. Консервування м'яса і м'ясопродуктів кухонною сіллю. Суть і способи посолу. Зміни в м'ясі при засолюванні Умови зберігання солонини, її дефекти, ветеринарно-санітарна експертиза. Засолене м'ясо називають солониною. Недоліки 1) зменшується харчова цінність - втрачаються білки, екстрактивні речовини, фосфати - переходять в розсіл. 2) м'ясо зневоднюється, стає твердим. Кухонна сіль застосовується для консервування риби, приготування м'яса до копчення і виготовлення ковбас. Процес ґрунтується на різниці осмотичного тиску, сіль діє бактеріостатично при концентрації 4%. Нітрити ~ посилюють консервуючи дію солі і надають м'ясу червоного кольору. Цукор - пом'якшує гіркуватий присмак солі надає солонині ніжності, приємного запаху і кольору. Фосфати - вик.овують для збільшення вологоємкості м'яса. Глютамінат натрію вик.овують для засолювання мороженої свинини. Аскорбінат натрію - сприяє прискоренню забарвлювання м'яса при засолюванні і запобігає знебарвлюванню готових продуктів під час зберігання. Методи засолювання: сухий засіл засолюють шпик, грудний бекон. Шпик засолюють в ящиках, який вкладений в штабелі. Пересипають кожний ряд шпику. Тривалість засолювання 14-16 діб при 14-5°С. Мокрий засіл - м'ясопродукти після натирання сіллю заливають розсолом певної концентрації. Вик.овують для підготовки свинини до копчення. Якщо додають прянощі то засіл називають гастрономічним. Досл.ня солонини: поверхня доброї солонини чиста без плісняви й слизу, темно - червоного або яскраво - червоного кольору, на розрізі колір червоний, забарвлення рівномірне, щільне, запах приємний. Солонина підозрілої свіжості темнішого кольору, іноді має слизувату поверхню, запах закисання. Не свіжа солонина має слизувату поверхню, вкриту пліснявою, колір нерівномірний, консистенція рихла, запах кислий.

5. Консервування м'яса і м'ясопродуктів копченням. Види копчення, технологія виробництва шинки, її ветеринарно-санітарна експертиза. Копчення надає м'ясопродуктам специфічного аромату і має консервувальну дію. На продукт діє коптильний дим і тепло. Гарячий спосіб копчення - 43-53°С - нежирні продукти. Холодний 19-25°С - коптять жирні продукти. Найкращі види дерева дуб, бук, вільха у вигляді стружок. Залежно від виду продукту і методу копчення процес триває від кількох годин до кількох діб.

6. Нові методи консервування. Оцінка і практичне вик.ання цих методів консервування. Сублімаційне сушіння - продукти сушать у замороженому вигляді при відносно низькій tі і глибокому вакуумі. Вміст вологи у продукті 5-6% і зберігається він роками. Зберігання м'яса з вик.анням вуглекислого газу. При 10-20% концентрації газу у повітрі припиняється життєдіяльність багатьох мікроорганізмів. Недоліки при 20% концентрації проходить не зворотне потемніння м'яса. Яловичини жир темні. Необхідні герметичні камери.

7. Ветеринарно-санітарна експертиза та санітарна оцінка риби за зоонозних хв. паразитарної етіології

Ветеринарно-санітарна оцінка. З метою забезпечення якості рибної продукції та проф.ики гельмінтозних захв.ань серед людей і тв., усю морську рибу та прісноводну із неблагополучних водойм за гельмінтозоонозами до відправки споживачам чи на рибопереробні підприємства, необхідно оглядати й досліджувати на наявність паразитів, небезпечних для людей і тв.. Методи відбору проб для лаб.них досл.ь на паразитологічну чистоту та методи досл.ь повинні відповідати нормативним документам, затвердженим Департаментом ветеринарної медицини України. Риба, інші гідробіонти та продукти їх переробки, в яких при паразитологічному інспектуванні не виявлено живих гельмінтів, небезпечних для людини і тв., підлягає реалізації в установленому порядку. Не допускаються до реалізації риба, інші гідробіонти та продукти їх переробки в яких при лаб.них досл.нях на відповідність вимогам безпеки та санітарним нормам виявлені живі гельмінти, небезпечні для людини і тв.. Така продукція переводиться у категорію "умовно придатна". 2.«Умовно придатні» риба та морепродукти. «Умовно придатні» риба та морепродукти - продукти лову, які можуть бути вик.ані в їжу людям та корм тв.ам за умови їх знезараження відповідно діючим нормативним документам. Умовно придатна" рибна продукція допускається до переробки на харчові продукти та до реалізації лише після знезаражування при обов'язковій наявності супровідних документів виробника-постачальника, в яких зазначається метод обробки (знезаражування) та назва підприємства, де вона проводилася.

8. Підприємства з переробки забійних тв. та ветеринарно-санітарні вимоги до них

З метою отримати м'ясо і м'ясопродукти високої санітарної якості необхідно чітко дотримуватись ветеринарно-санітарних вимог, як у побудові виробничих приміщень та інших споруд, так і в процесі розбирання туш. Найбільш високі санітарні вимоги висувають до устаткування цеху первинної переробки тв., де проводиться забій тв. та розбирання туш. Приміщення цього цеху повинні бути у достатній кількості забезпечені холодною та гарячою водою для обробки туш і органів тв. та підтримування чистоти. У цеху забою стіни і перегородки будують з вологонепроникного матеріалу. Особливу увагу приділяють якості підлоги у цеху та підсобних приміщеннях. Підлога має бути вологонепроникною, виготовленою із матеріалів, які легко миються і добре дезінфікуються. Панелі необхідно облицьовувати плиткою. Стеля також має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам: вона повинна бути абсолютно рівною, без виступів та заглиблень. Двері мають бути рівними, без виступів. Біля усіх зовн.іх дверей встановлюють пристрої для чищення взуття та дезінф.і килимки. Вікна розташовують так, щоб світлова площа віконного просвіту відповідала 1/7-1/8 площі підлоги. Санітарні норми вимагають такого планування виробничих приміщень і розташованого у них обладнання, щоб природне освітлення було, наскільки це можливо, рівномірним на всіх виробничих місцях. За умов достатнього освітлення зростає ефективність праці, легше виявляються технологічні недоліки або порушення санітарних вимог. Особливо необхідним є належне освітлення місць ветеринарного огляду туш і органів. Велике значення має правильно встановлена вентиляція приміщень. Припливно-витяжну вентиляцію з'єднаних між собою приміщень будують так, щоб виключити можливість доступу повітря з приміщень зі значним виділенням газів, парів та пилу у приміщення, де виготовляють харчові продукти. Особливі санітарні вимоги слід висувати до технологічного обладнання цехів. На м'ясопереробних підприємствах необхідно вик.овувати обладнання, виготовлене з матеріалів, які допущені до вик.ання у м'ясопереробній промисловості, легко піддаються очищенню, миттю та дезінфекції і не завдають шкідливого впливу на продукцію. Робочі столи повинні бути вологонепроникними, усе інше обладнання повинне бути з нержавіючого металу. Забороняється__ вик.овувати для зберігання м'яса і м'ясопродуктів оцинкований посуд. Не дозволяється проводити фарбування обладнання та інвентарю свинцевими фарбами, суриком та ін. Поверхню металевого обладнання інвентарю покривають нешкідливим антикорозійним лаком, який не впливає на м'ясо і м'ясопродукти.

9. Ветеринарно-санітарна експертиза та санітарна оцінка продуктів забою тв. за сибірки

Тв., підозрілих на захв.ання сибіркою, до забою не допускають. У разі атипового перебігу, особливо у свиней, лімфатичні вузли (підщелепні) можуть бути збільшені до розміру курячого яйця або ж залишатися без змін. На ранніх стадіях хв.и часто уражується не весь вузол, а лише його частина або ж окрема часточка. В одних випадках уражені ділянки лімфатичного вузла цегляно-червоні, в інших (у разі дифузно-геморагічного зап.ня) - весь вузол забарвлений в світло-коричневий колір. У більш пізні періоди в них виявляють зміни, хар.ні як для гострих стадій хв.и (ранніх), так і для хронічних (ділянки некрозу). На розрізі такі вузли сухі, легко вилущуються з капсули. Уражені ділянки лімфатичних вузлів, як правило, різко відділяються реактивною зоною від непошкоджених. М'ясо забитих тв. погано знекровлене, темного кольору, кров слабко коагульована, дьогтеподібна. У ВРХ різко збільшена селезінка, пульпа її розм'якшена. В місцях, де виявлені карбункули, спостерігається темно-червона (лакоподібна) інфільтрація м'язової та сполучної тканин. У легенях застійний набряк, вони темно-червоного кольору, інколи під плеврою і в паренхімі органів помітно виступають крапчасті та плямисті крововиливи. На епікарді та під ним масові крапчасті, плямисті або смугасті крововиливи, темно-червоного кольору. У свиней для локалізованої форми сибірки хар.на наявність кров'янисТо-драглистих інфільтратів різної величини в ділянці глотки, гортані та вздовж передньої частини шиї. З навколишніх лімфатичних вузлів особливо часто уражаються підщелепні, біля них виявляють серозні або серозно-геморагічні інфільтрати. Мигдалики покриті сіро-жовтими нашаруваннями. Під ними на глибині кількох міліметрів міститься змертвіла тканина блідо-сірого кольору. Ураження мигдаликів може бути одно- або двостороннім. При експертизі свинячих туш відносно частіше виявляється хронічна форма. При цьому уражається один або два підщелепних лімфатичних вузли. Уражений вузол збільшений, інколи сильно інфільтрований, на розрізі цегляно-червоного кольору або плямистий внаслідок утворення дрібних жовтуватих некротичних ділянок. Санітарна оцінка. У разі підозри на сибірку подальший забій тв. припиняють. Від підозрілої туші беруть шматочок селезінки, змінені ділянки тканини, уражені лімфатичні вузли, трубчасту кістку з мозком і направляють у лаб.ію для мікроскопічного, бактеріологічного та імунологічного досл.ня. До отримання результатів тушу і всі продукти забою ізолюють в окреме місце під контролем спеціаліста державної установи ветеринарної медицини. У разі виявлення збудника сибірки з допомогою мікроскопії тушу з органами і шкурою, не очікуючи результатів бактеріологічного досл.ня, спалюють. Усі знеособлені продукти (ноги, вуха, вим'я, кров тощо), отримані від забою інших тв., змішані з продуктами забою від хворої на сибірку тв.и, спалюють. У кожному конкретному випадку це питання вирішується державною установою ветеринарної медицини. Шкури від здорових тв., що контактували зі шкурою від тв.и, хворої на сибірку, підлягають дезінфекції, згідно з інструкцією. Після видалення туші та інших продуктів забою, уражених сибіркою, у забійному цеху проводять дезінфекцію, відповідно до чинних нормативно правових актів. У разі виявлення на конвеєрі туші з ознаками сибірки к-ть туш, можливо контамінованих збудником сибірки в ході технологічного процесу, визначається державною установою ветеринарної медицини. Туші і продукти забою, підозрілі в контамінації бацилами сибірки в ході технологічного процесу, негайно знезаражують проварюванням, у відкритих кот-лах протягом 3-х годин з початку закипання, а в закритих котлах при тиску пари 0,5 МПа - протягом 2,5 години, але не пізніше 6 годин з моменту забою. За неможливості провести знешкодження в зазначений термін ці туші повинні бути ізольовані в приміщення з tою не вище 10°С, а потім направлені на знешкодження, як зазначено вище, але не пізніше 48 год. з моменту забою. У випадку невиконання цих вимог туші і продукти забою, що підлягають знешкодженню, повинні бути направлені на знищення спалюванням. У разі негативного результату мікроскопічного досл.ня всі продукти забою, підозрілі в контамінації збудником сибірки, залишають в ізоляції до отримання результатів бактеріологічного досл.ня. Необхідність проведення інших заходів у цеху (дезінфекції тощо) визначається спеціалістом державної установи ветеринарної медицини. Якщо мікробіологічне досл.ня підтвердило діагноз на сибірку, туші та продукти забою, підозрювані в контамінації бацилами сибірки знищують. У випадках забою щеплених тв. до 14 днів після щеплення, за умов, письмового підтвердження спеціаліста ветеринарної медицини про те, що тв.а перед забоєм була клінічно здорова, з нормальною tою тіла тощо, а результати лаб.них досл.ь матеріалу з цієї туші на сибірку негативні, м'ясо та інші продукти забою направляють на корм тв.ам або утилізують. Шкури, які у досл.ні за реакцією Асколі реагували позитивно, вважають ураженими збудником сибірки і знищують спалюванням.

10. Особливості ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів на агропромисловому ринку

Ветеринарно-санітарна експертиза здійснюється згідно з діючими стандартами, методиками, правилами та інструкціями. Лаб.ію очолює завідуючий - лікар ветеринарної медицини, а к-ть співробітників залежить від кількості експертиз, що виконуються упродовж робочого дня. Ветеринарно-санітарній експертизі підлягає м'ясо всіх видів забійних і диких тв., а також пернатої дичини, що вик.овується для харчування в даній місцевості. Туші доставляють разом з внут.іми органами і іншими субпродуктами. Внут.і органи в яких виявили патологоанатомічні зміни направляють на утилізацію. Готові м'ясні продукти виготовлені на давальницьких умовах на підприємствах м'ясної промисловості і споживчої спілки дозволяється продавати при пред'явленні якісних посвідчень. Жири з довідкою державної установи ветеринарної медицини з місць заготівлі. М'ясо, розрубане на шматочки, до огляду і продажу не допускається. Тушки птиці повинні бути цілими, але патраними. У тушок кролів, зайців повинна бути на одній лапці не знята шкурка З см. Експертизу проводять згідно правил. Проби для досл.ня відбирають за «Норми взяття проб харчових продуктів для проведення ветеринарно-санітарної експертизи». М'ясо - 200 г, сало - 50 г, жири - 50 г, риби - 1-2 екземпляри, молоко - 250 г, сир - 20 г, сметана - 15 г, масло - 15 г, кисломолочні продукти - 50 г. При проведенні ветеринарно-санітарної експертизи солонини досліджують розсіл (прозорість, колір, запах, наявність піни реакція розсолу) і окремо солонину (бактеріоскопія, смак, колір, запах, ослизнення, наявність плісняви). Придатне м'ясо клеймують. М'ясо і м'ясопродукти придатні для харчування з обмеженнями дозволяється для вик.ання лише після знезаражування проварюванням, а при цистицеркозі заморожуванням, засолюванням або проварюванням. Реалізація таких продуктів або повернення власнику не допускається. Відбір проб, порядок і методи досл.ня меду для визначення його натуральності і можливих методів його фальсифікації згідно з діючими правилами. Для визначення якості меду відбирають середні проби. Середня проба - це частина меду, яка хар.изує к-ть всієї партії продукту. Відбір проб меду з партії проводять відповідно до ДСТУ 4497:2005 (Мед натуральний. Технічні вимоги). Партією вважається будь-яка к-ть меду одного ботанічного походження і одного року збору, однорідного за органолептичними показниками і розфасованого в однорідну тару. Для аналізу з кожної партії меду відбирають проби залежно від кількості одиниць тари. Відбір проб, ветеринарно-санітарна експертиза рослинних харчових продуктів, їх санітарна оцінка. Рослинні харчові продукти можна продавати свіжими, сушеними, солоними або маринованими. В лаб.іях ветсанекспертизи ринків висновок про доброякісність продуктів рослинного походження дають на основі органолептичного, а в необхідних випадках вик.овують і лаб.ні методи досл.ня. Відбір проб. Від партії однорідного продукту відбирають середню пробу. Якщо партія продукту велика, то проби беруть вибірково із кількох одиниць тари, якщо ж не велика - проби беруть з кожної одиниці упаковки. Перед відбором і складанням середньої проби рідкі продукти перемішують; квашені, солоні та мариновані продукти відбирають разом з розсолом або маринадом; сипучі продукти ложкою, а від штучного товару відбирають окремі екземпляри із різних ділянок. В лаб.іях ветсанекспертизи ринків висновок про доброякісність продуктів рослинного походження дають на основі органолептичного, а в необхідних випадках вик.овують і лаб.ні методи досл.ня. Органолептичними досл.нями визначають зовн.ій вигляд, форму, величину, колір, консистенцію, прозорість, запах, товарний вигляд, наявність або відсутність забруднень, шкідливих домішок, а також смакові якості.

11. Методи визначення м'яса тв. хворих, забитих в агональному стані та загиблих. Санітарна оцінка

Звертають увагу на зовн.і ознаки туш: стан місця зарізу, ступінь знекровлення, наявність гіпостазів і змін у л/в. 1. Стан місця зарізу. У м'ясі від здорових тв. воно не рівне, просочене кров'ю більше ніж в інших місцях туші. За інших випадків воно однаково просочене кров'ю (як й усі інші м'язи туші). У м'ясі тв.и, забитої в агональному стані або розібраної після смерті, місце зарізу рівне і ін'єковане кров'ю так, як й інша м'язова тканина. Але, якщо місце зарізу добре зачищене або відрубане, то цей показник не враховують. 2. Ступінь знекровлення є показником ветеринарно-санітарного стану туші. Але не завжди погане знекровлення туші свідчить про те, що тв.а була хворою. Якість знекровлення деякою мірою залежить від способу знекровлення, кваліфікації робітника, який проводить забій... Так, за вертикального способу знекровлення відбувається значно краще (повніше), ніж за горизонтального. Незадовільне знекровлення - також у тв., які перед забоєм перегрілися, зазнали переохолодження, знаходилися в стресовому стані, за недотримання технології оглушення та знекровлення Визначають ступінь знекровлення органолептичними і лаб.ними методами. За органолептичного досл.ня стану знекровлення м'ясних туш визначають колір м'язової та жирової тканин, наявність згустків крові у кровоносних судинах та оцінюють глибокі розрізи м'язів. Визначаючи ступінь знекровлення туші звертаючи увагу на колір м'язів і жирової тканини, наявність крові в крупних і дрібних судинах, результати досл.ня свіжих розрізів м'язів за допомогою вкладання на декілька хвилин смужок фільтрувального паперу (10х1,5 см) у розріз. Просякання м'ясним соком і кров'ю частини смужки паперу, що виступає над поверхнею розрізу м'язів, є свідченням поганого знекровлення. Розрізняють чотири ступеня знекровлення туш: добре, задовільне, погане і дуже погане. За доброго знекровлення м'ясо, залежно від виду тв.и, її віку і вгодованості, має відповідний колір (рожевий, малиновий, світло-червоний, червоно-малиновий та ін.), на розрізі вологе та блискуче, жир білий або жовтуватий; в просвітах крупних кровоносних судин і на розрізах м'язів кров відсутня, дрібні кровоносні судини під плеврою та очеревиною не просвічуються (за гемометром Салі - 41-50 одиниць гемоглобіну). Поверхня розрізу лімфатичних вузлів світло-сірого або жовтуватого кольору. Усі ці ознаки хар.ні для м'яса, одержаного від здорової тв.и. За задовільного знекровленням'ясо червоного кольору, у кровоносних судинах містяться невеликі згустки крові. З боку плеври і очеревини судини просвічуються слабко, на розрізі м'язи злегка вологі (51-65 одиниць гемоглобіну). Поверхня розрізу лімфатичних вузлів світло-сірого або жовтуватого кольору. Задовільне знекровлення - у тушах від старих, перевтомлених, а інколи - хворих тв.. За поганого знекровлення м'ясо темно-червоне, при розрізі м'язів подекуди виступають крапельки крові. Жирова тканина рожевого кольору. Згустки крові виявляються не лише у дрібних, але й крупних кровоносних судинах. На плеврі та очеревині просвічуються дрібні кровоносні судини (66-85 одиниць гемоглобіну). У місцях розрізу м'язів за надавлювання виступають темні краплі крові. Внут.і органи повнокровні. Таке знекровлення у туш від хворих тв.. Смужки, що виступають над поверхнею розрізів м'язів, просочені м'ясним соком. За дуже поганого знекровленнятуші м'ясо темно-червоного кольору з фіолетово-синюшним відтінком. Жирова тканина інтенсивно червоного кольору. На поверхні туші, плеври та очеревини просвічуються добре помітні кровоносні судини. Поверхня плеври та очеревини фіолетово-червоного кольору. На розрізі м'язів виступають дрібні краплі крові. Лімфатичні вузли на розрізі бузково-рожевого кольору. Забарвлення тканин лімфовузла у рожевий колір відбувається внаслідок проникнення крові з кровоносних судин у синуси, де вона накопичується. Великі, середні і дрібні кровоносні судини заповнені суцільними згустками крові (більше 85 одиниць гемоглобіну). Внут.і органи повнокровні. Таке знекровлення - у туш від трупів, тв., забитих у тяжкому патологічному або агональному стані. Для визначення ступеня знекровлення вик.овують і лаб.ні методи, а саме: 1) готують м'язові зрізи як для трихінелоскопії, роздавлюють їх між скельцями компресоріуму і досліджують під малим збільшенням мікроскопа. Якщо сліди крові біля зрізів відсутні, - знекровлення добре або задовільне. За незадовільного знекровлення - сліди крові та наповнені кров'ю капіляри; 2) за допомогою люмінесцентного аналізу. Витяжка з м'яса здорових тв. світиться рожевим або блідо-бузковим кольором, хворих і в агнональному стані - зеленувато-блакитним. 3. Наявність гіпостазів.Гіпостази - це обмежені, просякнуті кров'ю ділянки тв.. У хворих тв. кров спочатку застоюється в судинах, а потім ч-з збільшення пористості та ламкості судин виходить за межі і зафарбовує оточуючу тканину, що проявляється у обмежених або розлитих ділянках синьо-червоного кольору. Їх виявляють у трупах, тушах від важко хворих і забитих в агональному стані тв. утворюються на тому боці, на якому лежала тв.а і спостерігаються в п/шій клітковині, серозних обл.ках, внут.іх органах трупів, туш тв., забитих в агональному стані та туш тяжко хворих тв... Ось чому під час огляду тушу завжди перевертають. Для такого м'яса специфічний запах може бути відсутній. Навпаки, часто виявляють сторонні запахи - землистий, лікарських препаратів і навіть трупний. Тому обов'язково проводять пробу варкою для виявлення сторонніх запахів. 4. Зміни у лімфатичних вузлах і органах. У тушах від здорових і вчасно нутрованих тв., поверхня розрізу лімфатичних вузлів світло-сірого або слабко-жовтого кольору. У хворих тв., забитих у стадії агонії - на розрізі бузково-червоні ч-з накопичення крові у дрібних судинах лімфатичного вузла, яка ч-з стінки проникає у синуси і забарвлює лімфатичний вузол у рожево-червоний колір. Гальмування окисних процесів в організмі хворих тв. призводить до накопичення вуглекислоти, яка є причиною цианотичного (синюшного) забарвлення лімфовузлів. Крім того, залежно від гостроти захв.ань, можуть бути набряклі, з явищами атрофія, дистрофії, гіперплазії, гіперемії, крововиливів, набряклі, запнені, з ознаками запального процесу. 5. Проба варінням. Застосовують для виявлення сторонніх запахів, не властивих м'ясу. Визначають прозорість бульйону, запах пари: м'ясний бульйон від здорових тв. - прозорий, жир - у вигляді крупних крапель на поверхні бульйону; хворих тв. - мутний, не ароматний, з присмаком затхлого м'яса; тв. забитих в агональному стані - брудний, з пластівцями, затхлим запахом, гнилісний, жирових крапель не має.

12. Гігієна виробництва та ветеринарно-санітарна експертиза м'ясних консервів

13. Чинники, що сприяють контамінації молока мікрофлорою. Показники класності та сортності молока

Мікроорганізми потрапляють у молоко під час доїння, первинної обробки, зберігання і транспортування. Джерела обсіменіння молока бактеріями різноманітні: шкіра вим'я, частинки кормів, підстилки, гною, комахи (мухи), повітря, руки й одяг обслуговуючого персоналу, доїльні апарати, молочний посуд тощо Молоко у вим'ї вже містить деяку к-ть мікроорганізмів, які проникають туди ч-з дійковий канал. При поганому санітарному стані приміщення й тіла тв.и к-ть мікроорганізмів у вим'ї збільшується, при доброму - зменшується. Перші порції молока містять найбільшу к-ть бактерій. Ось чому їх необхідно здоювати окремо і не змішувати з загальним надоєм. Шкіра вим'я. Чиста здорова шкіра містить порівняно невелику к-ть мікроорганізмів, які є постійними “жителями” і навіть виконують деяку захисну функцію як антагоністи інших, більш небезпечних, мікроорганізмів. Забруднена ж шкіра містить велику к-ть різноманітних мікроорганізмів Шкіра дійок безпосередньо стикається з доїльними стаканами і молоком, тому при її антисанітарному стані вона є одним із джерел мікробного обсіменіння молока. Частинки пилу, кормів, підстилки, гною, потрапляючи в молоко, вносять в нього особливо небезпечні мікроорганізми, такі, як гнильні, мезофільні анаеробні лактатзброджувальні, інші спорові, мікроорганізми групи кишкової палички, які викликають псування не лише молока, а й виготовлених з нього молочних продуктів. Необхідно пам'ятати, що фільтрування молока і зменшення цим самим його механічної забрудненості майже не зменшує кількості мікроорганізмів у молоці. Якщо в молоці уже побували механічні частки, то вони в основному віддали молоку свою мікрофлору, яку не можна відфільтрувати. Тому необхідно приймати всі заходи для того, щоб у молоко не потрапляли механічні частки. Повітря. Частинки пилу, що є в повітрі, несуть на собі певну к-ть мікроорганізмів, грибків та їх спор. К-ть бактерій, які встигають осісти з повітря в молоко при відкритому його зберіганні, порівняно невелика, і ці мікроорганізми істотно не впливають на результати редуктазної проби, але такі мікроорганізми, як і ті, що потрапили з частинками корму, гною та ін., є шкідливими в технологічному відношенні, оскільки значно знижують якість молочних продуктів. Доїльні апарати та установки. Шлях, яким проходить молоко в доїльному апараті й молокопроводах, складний, з поворотами, перегинами і значна частина його пролягає крізь гумові деталі (молочний шланг, молочні трубки, дійкова гума). Навіть малопомітні тріщини, що утворюються на внут.ій поверхні гумових деталей, одразу заповнюються білково-жировими залишками молока, в яких посилено розмножуються і накопичуються у великій кількості мікроорганізми. Чим довша молочна лінія, тим вона може мати більшу к-ть мікроорганізмів. Якщо доїльні апарати та установки погано промиті і не продезінфіковані, вони стають основним джерелом мікробного обсіменіння молока. Пояснюється це тим, що мікрофлора, яка осіла в залишках молока на частинах доїльного обладнання, в основному молочнокисла, дуже активна, швидко розмножується в молоці, виділяє багато ферменту редуктази, що за короткий час знижує якість молока. Молочний посуд (фляги, відра, молокоміри). При незадовільному митті та де- зіфекції молочного посуду на його стінках поступово відкладаються білково- жирові нашарування, в яких маса мікроорганізмів. їх також дуже багато в промивній воді, яка лишається на дні посуду. Чисто видоєне молоко, перелите в погано помиті фляги, молочний танк чи цистерну молоковоза, швидко піддається мікробному обсіменінню, і санітарна якість його знижується. Клас молока визначають за редуктазною пробою з резазурином або метиленовим блакитним. Редуктазна проба є непрямим методом визначення бактеріального забруднення молока, який базується на біохімічній активності мікроорганізмів. Суть методу полягає у здатності ферменту редуктази, який виділяють мікроорганізми, знебарвлювати органічні барвники (метиленовий блакитний і резазурин). Залежно від часу знебарвлення визначають бактеріальну забрудненість молока. За результатами редуктазної проби молоко поділяють на чотири класи: вищий, перший, другий, третій. Для вищого класу орієнтовна к-ть бактерій в 1 мл молока складає до 300 тис., для першого - від 300 тис. до 500 тис., для другого - від 500 тис. до 4 млн., для третього - від 4 млн. до 20 млн. (дивись практикум ? стор. 145-147).

14. Ветеринарно-санітарна оцінка молока в господарствах, неблагополучних щодо лейкозу та туберкульозу тв.

Молоко, одержане в господарствах, неблагополучних щодо ящуру, туберкульозу, бруцельозу та інших інф.их захв.ань, забороняється доставляти на молокопереробні підприємства без попереднього знешкодження його безпосередньо в господарствах. Для певності на переробних підприємствах молоко в обов'язковому порядку пастеризують. При одержанні молока на фермах, неблагополучних щодо конкретного інф.ого захв.ання корів, керуються вимогами, регламентованими в Інструкціях з питань проф.ики та оздоровлення тв. від даного захв.ання, методичними рекомендаціями та санітарними правилами. Молоко, яке було одержане від корів з неблагополучних господарств і дозволене для вик.ання в їжу чи на технічні цілі, відразу після видоювання проціджують (очищають) і залежно від технічних та виробничих можливостей господарства піддають одному з видів обробки згідно чинної інструкції щодо боротьби з даною інф.ою хв.ою:- пастеризації або кип'ятінню;- сепаруванню після термічної обробки. Забороняється змішувати знезаражене молоко з молоком від здорових корів. Районні державні лаб.ії ветмедицини зобов'язані здійснювати контроль за якістю знезараження молока та молочних відвійок щодекади (1 раз у 10 днів). Після знезараження в разі резервування молочна сировина повинна бути охолоджена до tи не вище 8 0С. Термічно оброблена сировина може перероблятись на окремі види молочних продуктів (крім продуктів дитячого та дієтичного харчування) безпосередньо в господарствах або на переробних підприємствах різної форми власності. Знезаражена молочна сировина відноситься до негатункової і переробляється на договірних засадах. Tа молока та вершків при надходженні на молокопереробне підприємство (МПП) не повинна перевищувати 100С, фермент пероксидаза в ній повинен бути відсутній (контроль якості пастеризації). Молоко та молочні продукти за критеріями безпеки повинні відповідати вимогам НТД (ДСТУ, ТУ, СанПіН тощо) та НПА. При надходженні на МПП МАФАнМ в 1мл молока не повинна перевищувати 50 тис., не допускається наявність БГКП в 10 мл, золотистого стафілококу, сальмонел та інших патогенних МО ? в 25 мл. Знезаражене молоко на МПП може бути перероблене на вершки, вершки - на масло, знежирене молоко - на технічний казеїн або для відгодівлі тв.. Молочна сировина з ознаками гнильного розпаду, неприємним запахом, тягучою консистенцією, наявністю інгібуючих речовин (антибіотиків, миючих, дезинфікуючих або консервувальних речовин тощо), прийманню не підлягає. Молоко, заготовлене від тв., які знаходяться у власності населення, повинне відправлятись на молокозаводи у спеціально маркованій тарі, без завезення його на ферму.

15. Хар.истика забійних тв. та вимоги до їх транспортування. Клінічний стан та хв.и тв., за яких забороняється їх забій на м'ясо

Першим етапом у процесі переробки тв. на м'ясо є транспортування їх на м'ясопереробні підприємства. Основне завдання транспортування - забезпечити доставку тв. на м'ясопереробні підприємства в найкоротший термін, щоб унеможливити втрати у живій масі та виникнення захв.ань у дорозі. На м'ясопереробні підприємства України для забою надходять усі види сільськогосподарських тв.: ВРХ, свині, вівці, кози, кролі, коні, домашня птиця та телята, ягнята і поросята, віком не менше 14 днів. Під час транспортування тв. необхідно дотримуватися ветеринарно- санітарних вимог, незалежно від виду транспортування, тому що порушення ветеринарно-санітарних вимог призводить до виникнення травматизму, зменшення забійного виходу м'яса і м'ясопродуктів та зниження їх якості. До забою на м'ясо допускаються тільки здорові тв.и з місцевості (населених пунктів, баз, господарств), благополучної щодо заразних хв.. Вивезення тв. з неблагополучних щодо заразних хв. населених пунктів допускається лише у випадках, передбачених відповідними інструкціями. Залежно від епізоотичної ситуації, тв.и, що надходять на забійні та м'ясопе- реробні підприємства, повинні бути щеплені проти сибірки, чуми свиней, бешихи та інших інф.их хв., якщо місцевість неблагополучна щодо цих захв.ань. Безпосередньо перед відправленням тв. на забій лікар ветеринарної медицини, який обслуговує суб'єкт господарювання, оглядає усіх тв. і вибірково проводить термометрію. На здорових тв. видає ветеринарне свідоцтво за формою №1 (у межах району - ветеринарна довідка). Ветеринарне свідоцтво видають лікарі державної служби ветеринарної медицини. Крім ветеринарного свідоцтва, на кожну партію тв. складається товарно-транспортна накладна. На племінних тв., але вибракуваних за віком або з інших причин, повинні бути акти про їх вибракування. Тільних корів без актів вибракування відправляти на забійні і м'ясопереробні підприємства не дозволяється. ВРХ, свині і коні повинні бути забирковані. Для тв. з промислових тв.ницьких комплексів вказують, крім того, номер секції відгодівлі. Не підлягають відправленню на забійні підприємства такі тв.и: які мають клінічні ознаки захв.ання на бруцельоз і туберкульоз; з невизначеним діагнозом хв.и; хворі незаразними хв.ами, з підвищеною tою тіла; птиця, хвора на орнітоз, грип та ньокаслську хв.у; щеплені інактивованою вакциною проти ящуру протягом 21 доби з неблагополучно! щодо ящуру місцевості; щеплені вакцинами проти сибірки протягом перших 14 днів; яким вводилася з лікувальною метою протисибіркова сироватка протягом перших 14 днів; яким застосовували антибіотики з лікувальною і проф.ичною метою (у тому числі з кормом) протягом перших трьох днів із моменту їхньої останньої дачі або протягом терміну, вказаного в інструкції з вик.ання антибіотиків. Тв., яких обробляли пестицидами, направляють на забій після проведення витримки у господарстві, відповідно до терміну, вказаному в “Списку хімічних реактивів, пропонованих для обробки сільськогосподарських тв. проти комах та кліщів”. Не можна відправляти на забій тв. протягом 30 діб, а птицю - 10 діб після останньої годівлі їх рибою, рибними відходами або рибним борошном. Тв., що позитивно реагують при досл.ні на туберкульоз і бруцельоз, птицю, що позитивно реагує на туберкульоз, а також тв., хворих іншими заразними хв.ами, при яких “Правилами передзабійного ветеринарного огляду і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясних продуктів” (2002) дозволяється забій на м'ясо, необхідно відправляти на забій окремими партіями у встановлені терміни для негайного забою, із дотриманням вимог, передбачених чинними інструкціями щодо заходів боротьби з відповідними хв.ами і правил перевезень тв. залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту. Відправлення таких тв. гоном не дозволяється. Залежно від відстані до м'ясопереробних підприємств, сезону року, специфічності даної місцевості та інших чинників, тв.и можуть доставлятися на забійні м'ясопереробні підприємства автотранспортом, залізницею, водним транспортом і гоном.