Методика розвитку співацького голосу як система співацьких відчуттів

Важливим елементом вокального слуху є вокально-тілесна схема. Її склад обґрунтував в 1952 році Р. Юссон, а назву за аналогією з терміном тілесна схема, який означає уявлення людини про власне тіло за допомогою різноманітних відчуттів, запропонував у 1955 році А. Сулерак.

Таким чином, вокально-тілесна схема - це комплекс відчуттів різного походження (вібраційних, м'язових, барорецептивних, які забезпечують уявлення співака щодо процесу голосоутворення). Як показали дослідження Ж. Лерміта, Ж. Морана, А. Сулерака, Р. Юссона, М.Микиши, В. Триноса, Ю. Юцевича, Л. Дмитрієва, В. Морозова, Є. Рудакова та інших, поєднані з вивченням досвіду майстрів вокального мистецтва та педагогів-вокалістів, вокально-тілесну схему - своєрідну «клавіатуру» фонаційних відчуттів - утворюють дев'ять зон усвідомленої чутливості, з яких різними шляхами до центральної нервової системи надходять сигнали.[112, 65].

У піднебінно-зубній, піднебінно-задній, задньо-глотковій зонах під впливом звукового тиску - барорецепції - виникають внутрішні збудження, які надходять до кори головного мозку відповідно трійчастим, язикоглотковим і блукаючим нервами. Опитування співаків високої кваліфікації показали, що найбільш чітка локалізація фонаційних відчуттів спостерігається в піднебінно-зубній та піднебінно-задній зонах.

Ще наприкінці ХІХ ст. видатний український співак і вокальний педагог О. Митттуга. визначив місце найбільшої інтенсивності відчуттів біля коренів верхніх передніх зубів і назвав його «резонансним пунктом». Набагато пізніше це явище зафіксував французький співак і педагог Ж. Моран. Ретельно перевіривши повідомлення Ж. Морана, в 1950 році Р. Юссон встановив, що відчуття максимуму інтенсивності локалізується саме в цьому місці(«пункт Морана») і залишається незмінним, незалежно від голосного, якщо співак володіє стійкою вокальною технікою з сильним імпедансом.

Фонаційні відчуття в піднебінно-задній та задньо-глотковій зонах виникають під час «прикриття звуку» - переходу голосу з одного регістру в інший, коли відбуваються зміни механізму роботи гортані та голосових складок.

Слабкі та розсіяні збудження виникають у гортанній зоні. Саме приємність і слабкість цих відчуттів, котрі деякі співаки зовсім не фіксують, підкреслює захисну функцію імпедансу.

Вібраційні відчуття в кістково-лицьовій зоні виникають внаслідок кісткової провідності від хрящів гортані, через трійчастий нерв потрапляють у таламус, а звідти - у тім'яну частину кори головного мозку, де формується тілесна схема. У співацькій практиці відчуття, які локалізуються в кістково- лицьовій зоні звуться «маскою» і можуть контролюватися тактильно, прикладанням пальця до перенісся, де яскраво відчувається вібрація.

Вібраційні відчуття в зоні грудної клітки, хоча й не мають чіткої локалізації, однак є дуже сильними та легко піддаються контролю, якщо стимулюються інтенсивною роботою трахейної мембрани.

У черевно-діафрагмовій та нижньочеревній кінестетичні відчуття локалізуються внаслідок дихальної активності співака. Залежно від типу дихання їх інтенсивність може змінюватись, що є показником певної вокальної техніки, оскільки техніка з сильним імпедансом викликає більші відчуття, ніж техніка з слабким імпедансом. Контроль за відчуттями в цих зонах краще засвоюють чоловіки, ніж жінки, а співаки з низькими голосами - швидше, ніж із високими.

Специфічною рисою вокально-тілесної схеми є її усвідомлена чутливість, яка різними досягає тім'яної ділянки кори головного мозку.

Формування відчуттів вокально-тілесної схеми забезпечує вироблення сукупності рефлекторних механізмів. Керування голосоутворенням, які мають автоматичний чи напівавтоматичний характер, а також пристосувань і установок, значною мірою підпорядкованих вольовим наказам. Усі відчуття вокально-тілесної схеми, надходячи до кори головного мозку, викликають збудження та активізацію дії відповідних зон. Комплекс цих збуджень внаслідок навчання - вправляння набуває все більш чіткої іррадіації в тих зонах кори головного мозку, які «відповідають» за механізм фонації, водночас зменшуючи вплив на інші поля, не причетні до співацької діяльності.

Таким чином, поєднуючи контроль відчуттів вокально-тілесної схеми з динамічним, звуковисотним, тембровим, ритмічним музичним слухом, співак-учень формує специфічну систему керівних зв'язків, яка забезпечує координацію всіх елементів механізму голосоутворення.

Роль вокально-тілесної схеми не обмежується контролем і координацією механізму фонації, а й характеризується активною участю у сприйманні співу, музики та мовлення, «обробляючи» слухову інформацію та подаючи її до центральної нервової системи людини у складному інтегрованому вигляді.

Таким чином, кожна людина, навіть та, яка не вміє співати, стає співучасником співацького або мовленнєвого процесу, оскільки в звучанні голосу міститься не тільки акустична інформація про якості звуку, а й інформація про те, як він утворюється. Якщо співак співає з напруженням, то навіть найнедосвідченіший слухач відчує це. Разом з тим, спів іншого вокаліста викликає добре самопочуття, бадьорість, бажання самому співати або підспівувати виконавцеві. Саме цей феномен «співучасті в співі», коли у людини, яка мовчки слухає спів, відбуваються ті ж самі фонаційні процеси, як у співака, створює передумови для залучення д вокального навчання методу прослуховування вокальних зразків - сопрано краще слухати високопрофесійного сопрано, тенору - тенора, басу - баса тощо.

Корисно слухати еталонний спів й учням загальноосвітніх шкіл, оскільки вокально-слухові впливи можуть сприяти правильному

формуванню у них ефективного голосоутворення. Ця здатність відчувати роботу голосового апарату м'язами та іншими органами зумовлює педагогічну функцію вокального слуху[112;76].

Під час співу в голосовому апараті виникають внутрішні відчуття, які мають чітку локалізацію і майже завжди відчутно фіксуються. Ці відчуття суттєво відрізняються за інтенсивністю та розташуванням залежно від типу вокальної техніки. Фіксуючи та запам'ятовуючи ті чи інші відчуття, можна сформувати необхідну вокальну техніку.

Відчування та закріплення спрямованості звуку також використовується в навчанні, хоча вони є суб'єктивними і можуть обєктивізуватися лише з позицій фізіології.

Деякі співаки відчувають під час фонації спрямування посилання звуку. В нижній та середній частині діапазону, до настання прикриття звуку, його спрямованість відчувається як горизонтальна. Це пояснюється тим, що піднебінне збудження на початковому етапі навчання не піддається диференціації за «вокально-тілесною схемою», залишаючись поза свідомим контролем. У верхній частині діапазону, починаючи з прикриття голосу, виникають відчуття вертикальної спрямованості, що поширюються вгору, аж до тімені. Такі відчуття виникають лише за умови, що гортань піднімається під час руху голосу діапазоном вгору.

Таким чином, зміна відчуття спрямованості звуку свідчить про зміну типу вокальної техніки. Збереження відчуття спрямованості звуку по горизонталі засвідчує появу або збереження вокальної техніки з сильним імпедансом. Воно спостерігається переважно в жіночих голосах, які мають легке звучання на верхніх нотах і, що особливо важливо, в усіх ненавчених співачок та естрадних виконавців, що, як відомо, використовують вокальну техніку з слабким імпедансом або ж із назалізацією.Висновки до розділу.

Лише внаслідок постійного та уважного самоспостереження виробляються вірні оцінки відчуттів у зонах «вокально-тілесної схеми».

Володіння методами, які спираються на сприйняття та оцінку внутрішніх відчуттів, необхідно не тільки для керування вокальною технікою та її самостійного вдосконалення, але й для розвитку активного педагогічного вокального слуху.

Таким чином, зміна відчуття спрямованості звуку свідчить про зміну типу вокальної техніки. Збереження відчуття спрямованості звуку по горизонталі засвідчує появу або збереження вокальної техніки з сильним імпедансом. Воно спостерігається переважно в жіночих голосах, які мають легке звучання на верхніх нотах і, що особливо важливо, в усіх ненавчених співачок та естрадних виконавців, що, як відомо, використовують вокальну техніку з слабким імпедансом або ж із назалізацією.



Заключення

У відповідності до поставлених завдань були одержані певні висновки:

- ми проаналізували стан досліджуваної проблеми у науковій літературі і практиці підготовки співаків, де звернули увагу на систему співацьких відчуттів вокалістів, її використання у процесі співу;

- розкрили і порівняли методологію різних національних вокальних шкіл;

- прослідкували за процесом еволюції оперного жанру;

- з'ясували специфіку системи співацьких відчуттів та її вплив на розвиток співацького голосу вокалістів;

- розкрили сутність і ефективність використання системи співацьких відчуттів у вокалістів;

- висвітлили засоби розвитку навичок сольного співу студентів у системі співацьких відчуттів.



Список використаних джерел

1. Абдулин Э.Б. Методологический анализ проблем музыкальной педагогики в системе высшего образования: Учеб. Пособие.-М.:Прометей, 1990.-186с.

2. Айкина Л.П.Методика детского вокально-хорового воспитания: Учеб. пособие для студентов музик. фак. вузов культуры и искусств \Л.П. Акина; Науч. Ред.. О.Ф. Турчина; Алт. Гос. ин-т искусств и культуры. - Барнаул: Узд-во АГИИК, 2003. - 129 с.

3. Алиев Ю.Б. Пение на уроках музыки: Метод. Пособие для учителей нач. школы. - М.: Просвещение, 1978. - 175с.

4. Анализ вокальных произведений: Учеб. пособие для муз. вузов \ Е.А. Ручевсская и др.. -Л.: музика, 1988.- 349с..: нот. ил.

5. Аналіз хорового твору: Методичні рекомендації на допомогу студентам ІІІ-ІУ-го курсів музично- педагогічних факультетів педвузів України. Ч. 2. - Суми, 19993.-24 с.

6. Анфилов Г.Б. Физика и музика.-М.: Детгиз,1962.-191с.

7. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании \Ред. и вступ. ст.Е.Орловой.- М., Л.: Музика, 1965.-151с.

8. Багадуров В. А. Очерки по истории вокальной методологи.-М.: Музгиз, 1967.-320 с.

9. Васина-Гроссман В.А.Вокальные формы.-2-е изд.- М.: Музгиз, 1963.-36с.: нот.-/Муз. Формы и жанры/.

11 .Вилкорезова Л. А. Формирование вокальных навыков на начальном этапе обучения//Педагогічна Сумщина.- 2003.-№3.-С.24-26.

12. Вопросы анализа вокальной музыки: Темат.сб. науч. Тр./Киев. Гос. Ордена Ленина консерватрия им. П.И.Чайковского.- К.,1991.- 153с.

13. Гарсия М. Школа пения. М.: Музгиз, 1956. Ч.1 и 2.

14. Гладкая С.О формировании певческих навыков на уроках в начальных классах//Музыкальное воспитание в школе. Вып.14.- М.: Музыка, 1979. С.24-31.

15. Головащенко М. На вершині слави//Музика.-2003.№3.-С.26.

16. Голубєв П.В. Поради молодим педагогам- вокалістам.- К.: Муз. Україна, 1983 .-62с.- /Музикантові-педагогу/.

17. Гребенюк Н.Є. Вокально-виконавська творчість: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства.- К.:2000.-40с.

18. Губко О. Традиції української вокальної школи//Народна творчість та етнографія.- 2000.-№5-6.-С.128-129.

19. Демчишин М.С. Методика музичного аналізу вокально-хорових творів: Навч. Посібник.- К., 1996.

20. Детский голос/ Под редакцией В. Шацкой.- М.,1970.-180с.

21. Дмитриев Л.Б. В классе професора М.Э.Донец-Тессейр. О воспитании легких женских голосов.- М.: Музика, 1974.-64с.

22. Дмитриев Л.Б. Голосообразие у певцов.- М.: Музыка, 1962.-56с.

23. Дмитриев Л.Б. Основы вокальной техники и методики.- М.: Музыка, 1968.-56с.

24. Дні науки: За підсумками науково-дослідної роботи в 2004 році. Програма.- Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005.-92с.

25. Добрвольская Н., Орлова Н. Что надо знать учителю о детском голосе?- М.: Музыка, 1972.-32с.

26. Дьяченко Н.Г. и др. Теоретические основы воспитания и обучения в музыкальных учебных заведениях/Н.Г.Дьяченко, И.Я. Котляревский, Ю,А, Полянский .-К.: Муз. Україна,1987.-110с.

27. Дюпре Ж. Искусство пения.- М.: Музгиз,1955.

28. Емельянов В.В. Развитие голоса. Координация и тренаж: Учебнометодическое пособие для учителей музыки и пения, хормейстеров и вокалистов/Оформление обложки А. Лур'є.- СПб.: Лань,1997.-192с.

29. Єлісовенко Ю. Розвиток діапазону голосу: з досвіду театральної педагогіки//Мистецтво та освіта.-2000.-№2.-С.52-54.

30. Жорнова О. Сходинки до співацької майстерності//Мистецтво та освіта.- 2002.-№1.-С.4-8.

31 .Збірник програм та методичних рекомендацій з естетичного виховання.- К.: Освіта, 1994.- 104с.

32.Зданович А,П, Некоторые вопросы вокальной методики.- М.,1965. ЗЗ.Зеленецька І. Методика роботи з нечисто інтонуючими учнями на уроках музики//Мистецтво та освіта.-200.-№1.С.27-38.

34.Іванова Ю.М. Дитяча хорова культура Харківщини останньої третини ХХ ст.: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства.- Харків, 2001.,-20с.

35.Ільїна-Г енціцька. Анатолій Кочерга:»Я оцінював серцем... »// Музика.- 2005.-№1-2.-С.8-10.

36. Итоги деятельности культурно-досуговых учреждений Алтайского края за 2003 год/ Ком. адм. Алт. Края по культуре и туризму, Алт. Краев. Центр. Нар. творчества и досуга; Ред. Е.Л. Овчинникова.- Барнаул, 2004.-62с.

37. Кочнева И.С., Яковлева А.С, Вокальный словарь.-2-е изд.- Л.: Музыка, 1988.-68с.

38. Логопедия: Учебник для студентов дефектол. фак. пед. вузов/Под ред.

Л.С. Волковой, С.Н. Шаховской.-М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998.680с.

39. Луканин А., Перепелкина А. Вокальные упражнения на уроках пения в общеобразвательной школе.-М.,1964.

40. Луканин В.М, Мой метод работы с певцами.- Л.: Музыка,1972.-48с.

41. Луканин В.М. Обучение и воспитание молодого певца.- Л.:Музыка,1977.

42. Львов М.Л. Из истории вокального искусства.-М.,1964.

43. Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. Т.1,2.- Львів,1999- 2000.

44. Люш Д.В. Развитие и сохранение певческого голоса.-К.: Музична Україна, 1998.-138с.

45. Магістерська робота: методика написання і захисту: Навчальний посібник для освітньо-кваліфікаційного рівня повної вищої освіти «магістр»/Л.І. Вороніна, В.Є. Воротін, С.О. Буткевич.-К.: Вид-во Європ. Ун-ту ,2004.-81 с.

46. Малинина Е.М. Вокальное воспитание детей.- М.- Л.:Музика,1967.-88с.

47. Мар М. Исцеление музой. Новый взгляд российских ученых на лечение заболеваний методом музыкально-акустической терапии//Музыкальная жизнь.- 2005.-№6.- С.13-16.

48. Менабени А.Г. Методика обучения сольному пению:Учеб. Пособие для студ. пед. ин-тов.- М.: Просвещение, 1987.-95с.

49. Методические рекомендации по формированию исполнительских умений и навыков в молодежном вокальном ансамбле: В помощь студентам музыкально-педагогических факулетов пединститутов, руководителям вокальных ансамблей общеобразовательных школ, ПТУ.-Сумы,1989.-28с.

50. Микиша М.В. Практичні основи вокального мистецтва: До 100-річчя з дня народження/Літ. Виклад М. Головащенка.-2-е Вид.-К.: Муз. Україна, 1985.-80с.

51. Морозов В.П. Биофизические основы вокальной речи.- Л.: Наука, 1967.204с.

52. Морозов В.П. Вокальный слух и голос.-М.-Л.,1965.

53. Морозов В.П. Тайны вокальной речи.-Л.: Наука, 1967.-204с.

54. Москалець О. Голос корифея українського співу ХХ століття (Нові видання альбомів із записами Бориса Гмирі)// Народна творчість та етнографія.-2002.-№5-6.-С.106-107.

55. Москалець О. Голос корифея українського співу ХХ століття(Нові видання альбомів із записами Бориса Гмирі)// Народна творчість та етнографія.- 2002.-№7-8.-С.116-117.

56. Музична культура Італії та Франції: від бароко до романтизму(проблеми стилю та міжкультурних контактів): Збірник наукових праць.- К., 1991 .-116с.

57. Музыкальная культура Европы в межнациональных контактах: Сборник статей по материалам Всеукраинской научной конференции 10-11 мая 1994 года /Сост. и ответственный ед. А.Г. Стахевич.- Сумы: СГПИ им. А.С. Макаренко, 1995.- 107с.

58. Мур Д. Певец и аккомпаниатр: Воспоминания. Размышления о музыке: Пер. англ./Предисл. В.Н. Чачавы.- М.: Радуга, 1987.- 432с.

59. Назаренко И.К. Искусство пения: Очерки и материалы по истории, теории и практике худож. пения: Хрестоматия.- 3-е изд., доп.- М.: Музыка, 1968.- 308с.

60. Науменко С.І. Музично-естетичне виховання дошкільнят: Програма та методичні рекомендації.-К.: Магістр-S, 1996.-96с.: нот.

61. Ніколаї Г.Ю. Методологія та технологія науково-педагогічнтх досліджень: Навч. Посібник для студентів музично-педагогічних факультетів вищих закладів освіти та аспірантів.- Суми: Редакційно- видавничий відділ СДПУ, 2000.-108с.

62. Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах: Навч. посібник.- К.: Либідь, 2001.-272с.

63. Постановка голоса и методика обучения пению. Прграмма для институтов культуры по специальности №2112 «Культурно-просветительная работа» специализация: «Руководство самодеятльным хорвым колективом (академическим)»/Составители программы : дцент Далекий О.В., доцент Терезин А.В.- М., 1987.-28с.

64. Постановка голосу. Програма та методичні рекомендації для вокально- хорових відділень шкіл естетичного вихованя/Укладачі: Васильєва Л.Л., методист обласного методичного кабінету навчальних закладів культури і мистецтв; Величко А.В., викладач Миколаївського державного вищого училища; Олійник О.В., викладач дитячої музичної школи№6.- Миколаїв, 2001.-26с.

65. Правдина О.В. Механизмы голосообразования и их нарушения.- ^^^^уапёех/ги.

66. Прянишников И.П. Советы обучающимся пению.- М.: Музыка, 1961.

67. Психология Словарь под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского.-2- изд., испр. и доп.- М.: Политиздат.. 1990.- 494с.

68. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі: Навч.- метод. Посібник.- Тернопіль: Навчальна книга- Богдан, 2000.- 272с.

69. Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі: Навч.-метод. посібник.- 2-е вид., доп.- Теропіль: Навчальна книа- Богдан, 2000.- 216с.

70. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: Навч.- метод. посібник.- К.: ІЗМН, 1997.- 248с.

71. Рудницька О.П., Болгарський А.Г., Свистєльнікова Т.Ю. Основи педагогічних досліджень. Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів, які вивчають дисципліни мистецького циклу.- К., 1998.- 143с.

72. Сафронов Б.В. Эстетическое сознание и духовный мир личности.- М.: Знание, 1984.- 95с.

73. Слетайтесь голуби: Репертуар. Сб. для нар. Голоса без сопровождения и в сопровождении баяна (ф-но) / Алт. гос. ин-т искусств и культуры.- Барнаул, 2003.- 40с.

74. Смаль-Стоцкий С. Достойно есть...// Музыка.- 2003.- №3.- С.27-28.

75. Снитовская Г. Первый конкурс имени Бориса Гмыри // Музыкальная жизнь.- 2005.- №3.- С.19.

76. Сольное пение. Программа для музыкальных вузов по специальности «Хоровое дирижирование» \Составитель программы - старший преподаватель Г.Г. Иванова. - М., 1987. - 25 с.

77. Стахевич А.Г. Вокальное искусство Западной Европы: Творчество, исполнительство, педагогика: Исследование. - К.:НМАУ им. П.И.Чайковского, 1997.-272 с.

78. Стахевич А.Г. Западноевропейские традиции оперного исполнительства и опера «Демон» А.Г.Рубинштейна (к проблеме становления русской вокальной школы) \\ Музыкальная культура Европы в межнациональных контактах: Сб.н.трудов по матеріалам Всеукраинской конференции 10-11 мая 1994 года. - Сумы,1995.- с.67-88.

79. Стахевич А.Г, Профессионально-техническая подготовка в искусстве пения: Разработка к теме: «Процесс постановки голоса» для музикально- педагогических и вокальних факультетов вузов. - Сумы, 1991. - 49с.

80. Стахевич А.Г. Регистровые звукообразования певческого голоса в вокальной педагогике. Сумы, 1989. - 24с.

81. Стахевич А.Г. Теоретические основы процесса постановки голоса в вокальной педагогике: Разработка к теме: «Процесс постановки голоса» для музикально-педагогических и вокальних факультетов вузов.- Сумы, 1990.45с.

82. Стахевич А.Г, Верди и Вагнер- пути эволюции вокального стиля в европейской опере 40-х годов ХХ века// Проблемная аура айстро- германского романтизма: Сб. н. трудов.- К.: НМАУ им. П.И.Чайковскго, 1993.

83. Стахевич А,Г, Искусство Bel canto в итальянской опере ХУП-ХУШ веков: Монография.- Х.: ХДАК. 2000.- 156с.,нот.

84. Стахевич А.Г. Опера «Гугеноты» Дж. Мейербера в художественной культуре французского романтизма// Роберт Шуман и перекрестье путей музыки и литературы: Сб. н. трудов.- Х., 1997.

85. Стахевич А,Г, Типы вердиевских голосов в опере «Травиата»// Музыка Западной Европы XVII-XIX веков: Сб. н. трудов.- Сумы, 1994. С.22-35.

86. Стахевич О.Г. Основи вокальної педагогіки. Ч.1: Природно-наукові теорії сольного співу. Курс лекцій: Навч. пос. для студ. дир..-хор. фак. муз. та пед. вузів.- Х.- Суми: ХДАК- СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002.- 92с.

87. Стахевич О.Г. Сольний спів. Програма для дитячих музичних шкіл шкіл мистецтв за фахом «Сольний спів» // Педагогіча Сумщина.- 2003.-№3.- С.16- 23.

88. Сто великих вокалистов.- М.: Вече, 2003.- 480с.

89. Струве Г.А. Школьный хор: Кн. Для учителя.- М.: Просвещение, 1981.191с.

90. Стулова Г.П. Дидактические основы обучения пению: Учеб. пособие / Науч. Ред. В.В. Мерцалова; М-во просвещения РСФСР. Моск. гос. пед. ин-т им. В.И. Ленина.- М.: МГПИ, 1988.- 67с.

91. Тарапата- Більченко Л.Г. Філософія музики: навчальний посібник для студентів та магістрантів факультету мистецтв.- Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2004.- 76с.

92. Тарнецкий А.Б. Духовная музыка западноевропейских композиторов XVI-XIX веков: Хрестоматия для жен. и вокал. ансамблей: Учеб. Пособие для студентов вузов культуры и искусств по специальности «Нар. художественное творчество», специализации «Акад. хор»/ А.Б. Тарнецкий; Алт. гос ин-т искусств и культуры.- Барнаул: Изд-во АГИИК, 2003.- 165с.

93. Тевлина В.К. Вокально-хоровая работа// Музыкальное воспитание в школе. Вып.17.- М.: Музыка, 1986. С.33-41.

94. Тевлина В.К. Методика работы над песней (начальные классы) // Музыкальнее воспитание в школе. Вып.17. -М.: Музыка, 1986. С.33-41.

95. Тимофеев В.Д. Вокальна музика.- К.: Музична Україна, 1982.- 111с.

96. Тольба В. Учитель співу// Музика.- 2003.-№5-6.- С.27-29.

97. Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука.- К.: УРЕ, 1986.- 800с.

98. Фоломеєва Н.А. Українська самобутня духовна культура як підґрунтя сучасної технології естетичного виховання дітей /Філософські науки.

99. Форми та методи удосконалення організації педагогічної практики студентів музично-педагогічних факультетів пед. вузів: Методичні рекомендації. Ч.2.- Суми, 1993.-25с.

100. Фучито С., Бей ер Б. Дж. Искусство пеня и вокальная методика Энрико Карузо/ Пер. С нем. Е.Е. Швед.- 2-е изд.- Л.: Музыка, 1967.- 78с.: нот.

101. Халабузарь П.В. и др. Методика музыкального воспитания. Учеб. пособие для муз. училищ и училищ искусств/ П.В, Халабузарь, В. С. Попов, Н.И. Добровольская.- М.: Музыка, 1990.-175с.

105.Черноиваненко Н.М. Формирование творческих способностей младших школьников в певческой деятельнсти// Музыкальное воспитание в школе. Вып.14.- М.: Музыка, 1979. С.57-65.

106.Чишко О. Певческий голос и его свойства.- М.- Л.: Музыка, 1966.-48с.

107. Шафран Б.І., Шафран Л.Б. Музика в школі. Вокальні та ритмічні вправи: Посібник для вчителя.- Тернопіль: Навчальна книга- Богдан, 2001.- 64с.

108. Шпильова В. Вокальний звук у дитячому хорі ( з досвіду роботи )// Мистецтво та освіта.- 2002.-№2.- С.12-19.

109. Шудря Е.П., Шинкарук В.И. и др. Искусство в мире духовной культуры.- К.: Наукова думка, 1985.- 238с.

110. Юрко О.О. Вокальне виховання дітей та юнацтва в закладах додаткової освіти: Методичний посібник для вчителів музики загальноосвітніх шкіл, керівників вокальних гуртків, студентів диригентсько-хорових факультетів музичних та педагогічних вузів.- Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005.138с.

111. Юссон Р. Певческий голос.- М.: Музыка, 1974.- 261с.: ил.

112. Юцевич Ю.Є. Теорія і методика формування та розвитку співацького голосу: Навч.-метод. посібник.- К.: ІЗИН, 1998.- 160с.

Размещено на Allbest.ru

...