Розвиток образного мовлення молодших школярів у процесі навчання української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 372.461 - 057.874:37 = 161.2

13.00.02 - теорія та методика навчання української мови

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

СІРАНЧУК Наталія Миколаївна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Рівненському державному гуманітарному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Коваль Ганна Петрівна, Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри теорії та методик початкового навчання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Котик Тетяна Миколаївна, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри філології та методики початкової освіти;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, Пономарьова Катерина Іванівна, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти.

Захист відбудеться „ 20 ”лютого 2008 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України (м. Київ, вул. Берлінського, 9).

З дисертацією можна ознайомитись у Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В.О. Сухомлинського (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д).

Автореферат розісланий „ ” січня 2008 р.

Учений секретар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти мета і завдання навчального предмета „українська мова” в початковій школі полягає насамперед у мовленнєвому розвитку молодших школярів - умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу навчання рідної мови в загальноосвітній школі, зокрема в її початковій ланці.

Виховання мовленнєвої культури тісно пов'язане з оволодінням мовними засобами в будь-якій мовленнєвій ситуації, уміннями користуватися багатством української мови, правильно і виразно висловлювати свої думки (текстотворення). Формування у молодших школярів умінь і навичок користуватися мовними засобами у процесі сприймання, розуміння і продукування текстів усної і письмової форм є провідною метою навчання української мови. Від того, як учень володіє цими формами мовленнєвої діяльності, залежить його внутрішня культура, моральні переконання та естетичні ідеали. Образне мовлення є показником якісного, емоційно багатого мовлення і виступає для учнів початкових класів як мовлення, в якому передбачається вживання слів і словосполучень у незвичайному метафоричному значенні, що дає можливість художньо відтворювати дійсність.

Багатоаспектність і складність проблеми розвитку образного мовлення зумовили її розгляд з різних позицій: збагачення словникового запасу учнів на різних етапах мовленнєвого розвитку (Н.Гавриш, Н.Голуб, Л.Кулибчук, Т.Коршун, В.Тихоша та ін.); культура мовлення (Н.Бабич, Б.Головін, О.Горошкіна, В.Костомаров, Л.Мацько та ін.); психологічні засади розвитку мовлення (Л.Виготський, М.Жинкін, І.Зимня, О.Леонтьєв, О.Лурія, І.Синиця); функціонування текстів художнього стилю (Л.Варзацька, О.Караман, Л.Мацько, В.Мельничайко, М.Пентилюк та ін.); розробка мовного компонента загальноосвітньої підготовки учнів (О.Біляєв, М.Вашуленко, Л.Мацько, Н.Пашківська, М.Пентилюк, К.Плиско, О.Хорошковська та ін.); комунікативний аспект вивчення мови (А.Богуш, Л.Варзацька, Н.Гавриш, В.Капінос, Т.Котик, С.Караман, Т.Ладиженська, В.Мельничайко, М.Пентилюк, К.Пономарьова, М.Стельмахович та ін.).

Аналіз науково-методичної літератури і практики навчання засвідчив, що розвитку образного мовлення молодших школярів приділяється ще недостатньо уваги. Досі немає спеціальних наукових досліджень, присвячених розгляду цієї проблеми в початковій мовній освіті. Відсутні розробки теоретичних засад розвитку образного мовлення молодших школярів. Потребують вирішення з позицій психології, психолінгвістики, лінгводидактики питання, які стосуються обсягу і структури змісту навчання, методики формування образномовленнєвих умінь і навичок молодших школярів.

Важливість розвитку образного мовлення з опорою на всі види мовленнєвої діяльності не завжди усвідомлюється вчителями початкових класів. А через відсутність необхідних рекомендацій ця проблема в шкільній практиці розв'язується повільно. Школярі нерідко зазнають труднощів в усному і писемному викладі своїх думок, без відповідного розуміння сприймають і застосовують художні засоби текстів, без бажання виконують творчі роботи. Отже, виникає потреба в пошуках шляхів подолання наявних недоліків, у визначенні оптимальних методик посилення мовленнєвої спрямованості уроків української мови, зокрема уроків з розвитку зв'язного мовлення, у побудові цілеспрямованої системи роботи з розвитку образного мовлення молодших школярів, що є одним із показників якісного мовлення, важливого складового виховання культури мовлення і культури спілкування.

Вибір теми дослідження „Розвиток образного мовлення в молодших школярів у процесі навчання української мови” зумовлений, з одного боку, соціальним значенням володіння мовою як засобом спілкування і пізнання дійсності; з іншого, -недостатнім рівнем культури мовлення учнів початкових класів, а також рівнем опрацювання проблеми збагачення словникового запасу учнів показниками образності, роботи над ними як засобом формування культури мовлення молодших школярів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою теми кафедри теорії і методик початкового навчання „Нові підходи та ефективні технології навчання в 1-4 класах та ВНЗ” Рівненського державного гуманітарного університету. Тему наукової роботи „Розвиток образного мовлення молодших школярів у процесі навчання української мови” затверджено вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол №8 від 26.03.04р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №3 від 21.03.06р.)

Об'єкт дослідження - художньо-мовленнєва діяльність учнів початкових класів на уроках української мови і розвитку зв'язного мовлення.

Предмет дослідження - розвиток образного мовлення молодших школярів.

Мета дослідження - розробити та експериментально перевірити дієвість методики розвитку образного мовлення в молодших школярів у процесі вивчення частин мови в 2-4 класах і на уроках розвитку зв'язного мовлення.

Завдання дослідження:

- обґрунтувати феномен поняття „образне мовлення”;

- здійснити діагностику показників розвитку образного мовлення молодших школярів;

- визначити рівні розвитку образного мовлення учнів початкових класів;

- з'ясувати та обґрунтувати педагогічні умови, що сприяють розвитку образного мовлення молодших школярів;

- розробити, обґрунтувати та апробувати раціональні способи керівництва навчальною діяльністю образномовленнєвого спрямування;

- експериментально перевірити ефективність методики розвитку образного мовлення молодших школярів у процесі навчання української мови, зробити висновки і методичні рекомендації для вчителів

Методологічними засадами дослідження є положення наукової теорії пізнання про взаємозв'язок мови, мовлення і мислення; єдність мовленнєвого змісту і мовної форми; законодавчі акти і концепції навчання державної мови в Україні; праці лінгвістів щодо функціонування мовних засобів у текстах художнього стилю (В.В.Виноградов, Г.О.Винокур, Б.М.Головін, А.П.Коваль, Л.О.Новиков, О.І.Федоров, З.Т.Франко та ін.), вивчення художнього стилю (І.П.Лопушинський, В.Я.Мельничайко, М.І.Пентилюк, О.Д.Пономарів та ін.); методистів з розвитку мовлення молодших школярів та цілеспрямованого використання мовних засобів у висловлюваннях через засвоєння елементарних текстологічних відомостей (М.С.Вашуленко, Л.О.Варзацька, Л.Д.Нечай, Л.О.Кутенко, Т.М.Котик, Т.Ф.Потоцька, К.І.Пономарьова, В.І.Бадер, В.О.Собко, Л.Б.Попова, Н.А.Гац, Н.І.Лазаренко та ін.).

У процесі дослідження використовувалися такі методи:

1)теоретичні - вивчення й аналіз науково-методичної літератури з проблеми дослідження; 2)емпіричні - спостереження за мовленням учнів, аналіз конспектів учителів з навчання учнів української мови; анкетування; експеримент (констатувальний і формувальний), який був застосований для здійснення аналізу практичної діяльності вчителів з розвитку образного мовлення учнів, педагогічного оцінювання рівня сформованості вмінь молодших школярів (доречне використання виражальних засобів образності у зв'язному тексті); кількісний та якісний аналізи експериментальних даних з метою доведення ефективності розробленої методики.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Рівненського НВК №2 “Школа-Ліцей” (довідка про впровадження №470 від 18 травня 2006р.), Здолбунівської ЗОШ І ступеня №7 Рівненської області (довідка про впровадження № 110 від 26 травня 2006р.), Бабинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Гощанського району Рівненської області (довідка про впровадження №45 від 10 травня 2006р.), Бугринського агротехнічного ліцею Гощанського району Рівненської області (довідка про впровадження №82 від 22 травня 2006р.), Тучинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Гощанського району Рівненської області (довідка про впровадження №48 від 10 травня 2006р. ). Експериментальним дослідженням охоплено 603 учні. До анкетування залучено 100 вчителів початкових класів.

Дослідження проводилося поетапно.

На першому етапі (2003 - 2004 р.р.) вивчалася та аналізувалася лінгвістична, психолінгвістична і лінгводидактична література з проблеми образності і розвитку образного мовлення. Здійснювалася робота, спрямована на визначення і конкретизацію об'єкта, предмета дослідження, уточнювалися завдання, методи дослідження та основні його напрями.

На другому етапі (2004 - 2005 р.р.) аналізувалася нормативна документація - програми, підручники, поурочні плани вчителів з української мови тощо. Визначалися критерії й показники розвитку образного мовлення учнів 2-4 класів, узагальнювалися дані про рівні розвитку образного мовлення, розроблялася методика формувального експерименту.

На третьому етапі (2005 - 2007р.р.) проводився формувальний експеримент, під час якого впроваджувалася експериментальна методика. Здійснювався порівняльний аналіз результатів констатувального і формувального експериментів, виявлялися закономірності розвитку образного мовлення учнів 2-4 класів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що відносно молодших школярів - уперше вивчено взаємозв'язок розвитку образного мислення і мовлення; визначено і науково обґрунтовано поняття „образне мовлення”; опрацьовано й науково обґрунтовано експериментальну методику розвитку образного мовлення учнів 2-4 класів під час вивчення частин мови, виявлено критерії, показники і рівні розвитку образного мовлення, з'ясовано педагогічні умови його формування; розроблено поетапну проективну модель роботи, спрямовану на розвиток образності мовлення молодших школярів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що основні його положення, висновки і рекомендації можуть бути використані вчителями-практиками в процесі вдосконалення шкільних програм і підручників; у роботі над збагаченням мовлення учнів показниками образності; підготовці й читанні спецкурсу студентам, що навчаються за фахом „Учитель початкових класів”.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом виступів з доповідями і повідомленнями на науково-практичних конференціях у Рівненському державному гуманітарному університеті (2004-2007рр.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті” (м. Тернопіль, 2006 р.); XV Міжнародній науковій конференції „Мова і культура” ім. проф. Сергія Бурого (м. Київ, 2006 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Інноваційні технології виховання учнів і молоді у позанавчальний час” (м. Житомир, 2005 р.), „Дидактичні технології у вищих педагогічних закладах” (м. Рівне, 2006 р.), „Формування професійної компетенції майбутніх вчителів початкових класів” (м. Херсон, 2007р.).